Реферат
Тема: Поняття про фразеологізм
Студентки 1 курсу 2 групи
стомат.факільтету
зуботехнічного відділення
Гаврильченко Діани
г.Одеса .2003 р.
Фразеологія як розділ науки про мову.
Фразеологією(гр.phrases- зворот, вислів і logos-поняття, вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.
Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови ,їх семантика, структура, походження, роль у мові,взаємозв’язок з іншими мовними одиницями, зокрема словом і реченням.
Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови — це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури, що містить багатий матеріал про його історію, боротьбу з гнобителями й нападниками. про звичаї, ідеали, мрії й сподівання.Так, в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою, висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомін боротьби з чужинцями. У сталих словах казав пан кожух дам, та словойого тепле; богу слава, а попові дай сала –ненависть і зневага до гнобителів. а історія виникнення усталених словосполучень перемивати кісточки, сім п’ятниць на тиждень, ні пуха ні пера та ін.піднімає завісу над звичаями, віруваннями, обрядами наших предків.Тому-то фразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів, філософів.
Стійке сполучення, що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом .Наприклад:покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне; з вогню та вполум’я.
Фразеологізми, з одного боку, мають ознаки, спільні з словами, словосполученнями і реченнями, а з другого — відрізняються від них.
Як і слова,фразеологізми 1) не користуються щоразу, а відтворюються як готові, наявні в мові одиниці з певним значенням, 2)Відзначаються стійкістю складу і сталістю структури, 3)часто позначають одне поняття і вступаютьу синонімічні зв’язки з словами, 4)виконують ту ж функцію, щой слова.Наприклад: накивати п’ятами — втекти; пасти задніх-відставати.
На відмінувід слів фразеологізми 1) складаються із самостійних одиниць мови –слів. Які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми, 2)відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах, супроводжується образною характеристикою.Наприклад: пройти вогонь і воду;чужими руками жар загрібати.
Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті жкомпоненти, заміна чи доповнення руйнує їх.
Фразеологічне багатствоукраїнської мови.
Основні групи фразеологізмів.
З давніх — давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудовіперлини народної мудрості.Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли вукраїнську мову ще із спільнослав’янської і давньоруської( водити за носа, іду на ви) і засвоєні зовсім недавно ( з космічною швидкістю,потрібний як стоп – сигнал зайцю ).
Немає такоїділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталенимизворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності(ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті), психічного стану ( бути на сьомомунебі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми ( посадитив калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою ), стану людськогоорганізму (носом клювати; зуб на зуб не попадає ), дається оцінка людейявищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та ін.
Середукраїнських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса.трошки взута, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий,як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті,тим і раді), різні примовки ( скільки літ, скільки зим) і т. ін.
Великуцінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології.Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу:возвеличують духовні цінності, таврують ганебне, висміюють вади, висловлюютьспівчуття, поради, вчать, наставляють і виховують людей.Наприклад: мир талад- великий клад; правда кривду переважить; не місце красить людину, алюдина місце; скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться .
Фразеологічнізвороти являють собою смислову і структурну єдність. Ступінь спаяності слів уфразеологізмі. Співвідносність їх із значенням усього звороту різні.
За ступенемструктурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів:неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти .
Значеннячастини неподільних фразеологізмів не мотивується значеннямскладників-слів( за вухом не свербить, на гарячому зловити, датигарбуза), значення інших безпосередньо пов’язане із семантикою слів, щовходять до їх складу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільніфразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих, не вживаних усучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живогосинтаксичного зв’язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити зпантелику; от тобі й на, пиши пропало.
Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються ізкомпонентів. що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншимисловами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільнопоєднуваних слів. Сюди належать і приказки, прислів’я,афоризми. Наприклад: зачепити честь(самолюбство, гордість, інтереси );порушити питання (справу); охопити оком (поглядом, зором); сльозамигорю не поможеш.
Фразеологічні одиниці з структуроюсловосполучення і речення .
До кожногофразеологізму входить, як правило, не менше двох складників. Це можуть бутиповнозначні слова з службовими і без них (все тече, все міняється; решетомводу носити; серце з перцем), повнозначне і службове слово(не промах, з пелюшок, на порі ) і навіть тільки службові слова (або-або, від ідо, за й проти ).
Структурно-граматичнаорганізація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в нихпов’язані за правилами української граматики й усталенізвороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів. Наприклад:громада — великий чоловік і Надія — передова доярка або всерці похололо і в лісі потемніло.
Заструктурно-граматичним оформленням виділяють дві основні групи фразеологічниходиниць: фразеологічні одиниці, співвідносні із 1) словосполученням і 2)реченням.
Фразеологічнізвороти, співвідносні з словосполученнями. можуть мати структуру якпідрядного, так і сурядного словосполучення, тобто такого, що складається ізнезалежних одне від одного слів.
Фразеологічніодиниці типу урядних словосполучень – найчастіше поєднані сполучникамисурядності ( переважно єднальними ) повторювані повнозначні слова – іменники,прикметника. дієслова, прислівники. Наприклад: плоть і кров ;молодий та зелений; ні живий ні мертвий; і вашим і нашим; ні се ні те; іднює і ночує; ні кує ні меле; рано чи пізно.
Фразеологізмитипу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, зголовного (стрижневого) слова і одного чи кількох залежних слів абословосполучень. Наприклад: підносити до неба; змінити гнів на милість;тримати в чорному тілі.
Головнимсловом найчастіше буває іменник або дієслово. Фразеологічні одиниці, головнимсловом у яких є іменник, другим складником можуть мати узгоджений з нимприкметник, дієприкметник, порядковий числівник, займенник (морський вовк, дев’ятий вал, на всю губу ), а також іменник у непрямому відмінку зприйменником чи без нього (гріш ціна.гра з вогнем, без сорому казка,птиця високого польоту ).
Доситьпоширені в українській мові фразеологічні одиниці – словосполучення, головним словом яких є дієслово. Залежним у них найчастіше виступають іменники в різнихформах з пояснювальними словами і без них: не давати спуску; наробитишелесту; підносити до небес; робити з мухи слона. Залежне слово може бутивиражене прикметником у ролі іменника, займенником, неозначеною формоюдієслова, прислівником : загнати на слизьке, давати прикурити, зводитинанівець .
Досить багатаукраїнська мова на фразеологізм типу порівняльних зворотів – різновиду приказок: як сир у маслі, як у містку дірка, як корова язиком злизала.
Фразеологічніодиниці, що мають форму речення, можуть являти собою повідомлення, що йвиступає реченням, або називати певне явище і входити до складу речення як йогочлен. Самостійними повідомленнями є прислів’я, приказки, крилаті вислови та ін. Наприклад: згода дім будує, а незгода руйнує; бачили очі, що купували; миру неждуть – мир завойовують.
Фразеологічніодиниці типу речення, що входять до складу речення, виконуючи функцію певногочлена. Наприклад: у нього грошей – к у р и н е к л ю ю т ь.
Фразеологізми, спільні для української іросійської мов, та фразеологічні відповідники.
У скарбниціобох близько споріднених мов багато спільних усталених зворотів. Частина їхприйшла в фразеологію із спільної основи — давньоруської мови, інші з’явилисяпізніше як наслідок постійних контактів між братніми мовами.
Спільними дляобох мов є фразеологізми. створені на праслов’янському мовному ґрунті іпоширені в усіх або більшості слов’янських мов (водити за ніс; мати зуб;як на долоні), та фразеологічні одиниці давньоруського походження (перемиватикісточки, під гарячу руку ).Багаті українська та російські мови на спільніфразеологічні одиниці, засвоєні з давньоруських пам’яток, літописів тощо.Наприклад: лисиці брешуть на щити; ламати списи; мертві сраму не імуть .
Спільними дляобох братніх мов є фразеологічні одиниці біблійного походження, які повністювтратили релігійний зміст: глас вопіющого в пустелі; манна небесна; нехлібом єдиним; терновий вінок.
У процесірозвитку української і російської мов фонд спільних фразеологічних одиницьзростає внаслідок як взаємо обміну, так і в зв’язку з тим, що вони нерідкостворюються паралельно, відбиваючі аналогічні висновки із спостережень наджиттям. і зараз можна назвати безліч фразеологічних одиниць, що в російськійта українській мовах побудовані за однією моделлю на однаковому лексичномуматеріалі. Наприклад: легкий хліб – лёгкий хлеб, бити себе в груди – битьсебя в грудь .
Українськамова засвоїла чимало російських фразеологізмів. Наприклад: на всюІванівську, казанська сирота, діло табак, потьомкінські села.
Уфразеологічному запасі російської та української мов чимало спільних усталенихзворотів, що походять з інших мов. Багато спільних для обох мов фразеологізмівантичного походження: ахіллесова п’ята, танталовімуки, гроші не пахнуть, золота середина.
Крім спільних, російська й українська мови мають величезні ресурси специфічних для цих мовфразеологічних зворотів. особливо великі багатства власне українських тавласне російських неподільних фразеологічних зворотів та прислів’їв і приказок. Кожен із таких усталених зворотів не перекладається дослівно на іншу мову, амає в ній відповідник.
Стилістичне використання фразеологічниходиниць.
Фразеологічнізаписи української мови, як і її лексичний склад, стилістично диференційовані. Серед фразеологічних звороті виділяють між стильові та обмежені вживання упевному стилі.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти, щовикористовуються в усіх стилях мовлення.Наприклад: привертати увагу, ізроку в рік, робити послугу.
Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певнихпредметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення,експресивність, емоційність .
Переважнабільшість фразеологічних зворотів має стилістичні особливості і є опороюобразного, емоційно наснаженого мовлення. Ці усталені звороти тяжіють допевного стилю .
Офіційно-діловафразеологія – це усталені звороти, що використовуються в документах, діловихпаперах. Наприклад: оголосити догану, взяти до уваги, заслухавши іобговоривши.
Вживання фразеологізмів у художній тапубліцистичній літературі .
Широковикористовуються фразеологічні звороти в публіцистичному та художньому стилях.Усталені звороти, вживані в публіцистичному стилі. досить неоднорідні засвоїм складом і особливостями змісту.
Серед нихвиділяються фразеологічні одиниці. Які позначають поняття політичного змісту йнаближаються до термінологічних зворотів, властивих науковому стилю.Наприклад: соціалістичне змагання, бригада комуністичної праці .
Чималовживаних у публіцистичному стилі фразеологічних зворотів книжного походженнямає незначне емоційне забарвлення. Наприклад: мати вплив, домогтися успіхів, надавати допомогу, почесний обов’язок.
Великачастина фразеологічних зворотів, що вживаються в публіцистичному стилі,характеризується яскраво вираженою образністю, емоційністю: арена боротьби, гонка озброєнь, сім’я єдина.
Упубліцистичних творах широко використовуються фразеологізми, характерні длярозмовно-бутового і художнього стилів. Вони надають публіцистичним творамособливої емоційності й переконливості. Наприклад: Польща для мене завждибуде близька- побратими мої в тій землі лежать, та й з поляками я н е о д ин п у д с о л і з’ї в і під час війни, і пізніш, за рокимирної праці.
Багатозначність, синонімія та антоніміяфразеологічних зворотів .
Є рядфразеологічних одиниць, зокрема серед крилатих висловів, прислів’в таприказок, які досить легко змінюють чи розширюють свої компоненти з рядіввідповідної синонімії закладених в образі можливих уточнень. Наприклад: валити(звалювати, скидати, змішувати, горнути )все до купи (намолоти,наплести, набалакати ) сім мішків ( три мішки, сім кіп, чьотири копи, три копи )гречаної вовни (і всі не повні, та й ті не повні ).
Зустрічаєтьсяй зворотнє явище: скорочення фразеологізмів. Опущений компонент, правда,здебільшого живе асоціативно в свідомості й мовця , іслухача. Наприклад: моя хата скраю (я нічого не знаю); скачи, враже ( якпан каже ).
З розвиткоммови відбумаються також зміни в значенні окремих фразеологічних зворотів. Вонинерідко набівають додаткових відтінків у значенні. Так з’являютьсябагатозначні фрзеологічні звороти. Наприклад, усталений зворот брати(близько) до серця означає: 1) переживати через щось і 2) надавати чомусьвеликого значення; будуть люди ( з кого )- 1) досягнепевного становища, 2)житиме з моральними нормами, 3) володіє професією.
Середфразеологічних одиниць української мови є й омоніми – однакові з лексичними іструктурно – граматичними особливостями, але різні за змістом усталені звороти. Скажімо, однозвучні фразеологізми дати чосу мають значення 1) бити і 2) тікати ;пускати півня- 1) підпалювати і 2) зриватись на високоїноті; закривати очі –1) помирати, 2) бути присутнім при чіїсь смерті і 3) навмисно не помічати чогось.
Доситьрозвинена в українській мові в конкретній ситуації людьми за різним життєвимдосвідом, світосприйманням т.ін. усвідомлюються і характеризуються неоднаково, що обмовлює різне оформлення тієї чи іншої думки, Так з’являютьсясинонімічні вислови – звороти, що називають одне і те ж явище з різнимисимантичними або стилістичними відтінками.Наприклад: дати тягу- датидрала- накивати п’ятами – взяти ноги на плечі- намастити п’яти (салом); ні сені те – ні риба ні м’ясо – ні пава ні гава – ні риба ні рак – ні швець ні жнець.
Фразеологічнісиноніми, як і лексичні, об’єднуються в синонімічні ряди. Фразеологічнізвороті одного синонімічного ряду характеризуються семантичною спорідненістю,проте відрізняються відтінками в значенні або експресивним забарвленням, анерідко й структурно-граматично.
Слідпам’ятати, що фразеологічні одиниці належать до одного синонімічного ряду тоді, коли вони споріднені значенням і в речені можуть виконувать оджнаковісинтаксичні функції. Тому-то близькі за змістом фразеологічні звороті типусловосполучень і типу речень не можуть належати до одного синонімічного ряду.Так, фразеологічні звороти важити головою; ставити на кін; іти ва- банк, зодного боку, і що буде, те й буде; або пан, або пропав; куць виграв –куць програв; або славу здобути – або дома не буду, з другого – невступають у синонімічні зв’язки, хоч вони близькі значенням (ризикувати).
Доситьрозвинена синонімія серед прислів’їв і приказок. Деякі синонімічні ряди їхналічують десять і більше зворотів. Наприклад : які батьки, такі й діти;який батько, такий син; яка хата, такий тин – який батько, такий син.
З часомсинонімічні ряди фрзеологічних звортів зростають шляхом поповнення їх новимиодиницями. Так, до фразеологізмів з усіх ніг; не чуючи під собою землі;як куля; як стріла та ін. додаються нові : як метиор; як ракета; зреактивною швидкістю; з космічною швидкістю; до приказок потрібний,як собаці п’ята нога, як п’яте колесо до воза, як сліпому телевізор та ін.
Фразеологічні антоніми – це усталенізвороти, які, характеризуючи предмети і явища дійсності з певного боку.дають їм протилежну оцінку. Наприклад: як ракета – як черепаха;розпускати язика – тримати язик за зубами; ударити лихом об землю- повіситиноса.
Джерела української фразеології .
Переважнабільшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхіднослов’янські і власнеукраїнські .
До складуукраїнської фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов.Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу. До складу українськоїфразеології ввійшли висловлювання К.Маркса і Ф.Енгельса, звороти спортивнихта державних документів. Найбільше засвоєно українською мовою фразеологічнихзворотів з російської мови – висловлювання Леніна, російських письменників,фразеологізми з народної мови .
Широковикористовуються в української мові фразеологізми античного походження –старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов –німецької, французької, англійської, італьянської та ін.
Основним, невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова, якій властивівлучність , образність. Саме влучні, метафорічні вислови стають усталеними іпоповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотіввиробничо- професійного походження.
Рядфразеологізмів є дотепними висловами з анегдадів, жартів та інших жанрів усноїнародної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі .
Уфразеологізмах відбиті спостереження над оточуючим життям, людьми, природою :жувати жуйку; розправляти крила; скриготати зубами; задирати носа.
В українськоїфразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, йогоісторія. культура, сіспільні відносини, виробнична діяльність, морально –етичні норми, погляди, вірування, прагнення.У ряді фразеологізмів чуєтьсявідгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою,згадуються часи козацтва, розкриваються класова невірність, боротьба народупроти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво.
Історіябагатьох фразеологічних зворотів здається загадковою і незрозумілою.Живе людина, що добре знає свою справу і кажуть про неї: “Він на цьому ділі собаку з’їв“.А трапиться незугарний працівник, який не вміє зробити того, за що взявся, як говорять: “ Зробив із лемеша швайку “ .і за кожним висловом стоїть своя,цікава історія, тепер уже забута, хоч зворот живе в різних сферах сучасноїлюдської діяльності.
Так, історіяфразеологізму перемивати (перетирати) кістки ( кісточни) –займатись пересудами, обмовляти кого-небудь – зв’язана з обрядом другогопоховання, яке організовувалось у східних слов’ян через кілька роківпісля смерті людини. Наші предки вважали, що покійника треба звільнити відгрехів, зняти з нього закляття через очищення останків небіжчика. Перемиваючикості в прямому значенні цих слів, пригадували життя покійного, переповідалиокремі події. найскравіші сторінки біографії, говорили про характер,вихволяли, возвеличували його. Так поняття “ перемивати кістки” було пов’язане заналізом життя, вчинків, рис людини, яку вдруге ховали. Відірвавшись відобряду по його відмиранні, вислів ось уже тисячоліття несе в собі як основнезначення супровід обряду в близькому переосмисленні .
Живе в нашіймові фразеологічний зворот прикласти руку- взяти участь у чомусь.Історія його походження відкриває завісі над особливосями організації в давнинуділоводства. Сьогодні, написавши будь-який діловий папір, документ, мизасвідчуємо його достовірність власноручним підписом. Так робили і в давнину,бо знали про своєрідність підпису кожної людини. Проте письмом у давні часи володіло не так багато людей і неписьменні, замість підпису прикладали допаперу руку або палець, попередньо злегка пофарбувавши їх.Відбиток руки абопальця надійно замінював підпис. У судочинстві царської Росії ще й у 19 ст.Був поширений навіть термін рукоприкладство , яким називали підписпазовника.
Ще іншустороні життя наших предків розкриває фразеологічний зворот сім п ‘ятниць натиждень , який використовується для характеристики нестійкої,легковажної людини, яка часто міняє свої рішення, погляди, не дотримуютьс ясвоїх слів .
Колисьіснував кільт “святої п'ятниці “.Пригадайте, як шанував і боявся “святої п‘ятниці” старик Кайдаш із твору І.Нечуя-Левицького “ Кайдашевасім’я”. На відзначення “ святої п’я тниці “ будувалися церкви, день відкриттяяких вважався в певній місцевості святом. У цей день приймали й честувалигостей, поминали померлих. Біля церкви збиралося багато людей;організовувався ярмарок, велись торги, купували, продавали, міняли, брали вборг і повертали борги.П’ятниця ставала строковим днем, з яким зв’язували виконання обіцянок, зобов’язань. Траплялося, зрозуміло, й такі люди,які не дотримувались слова і відкладали виконання своїх обіцянок до наступної п’ятниціабо й переносили на інший день. У таких людей всі дні тижня ставали строковими, перетворювались у п’ятниці, а обіцянки так і залишались невиконаними.Так і з’явився вислів, що став усталеним і досить точнохарактеризує непослідовних легковажних людей.
Майже всіідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з неюне тількі дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо. а й збагачуєзнання про життя. історію, культуру, побут нашого народу в минулому.
Українськафразеологія багата крилатими висловами власне українського походження. Цеафоризми, що належать перу письменників: Караюсь, мучуся.., але не каюсь!І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь(Т.Шевченко); Всякому городу нрав іправа(Г.Сковорода); пропаща сила (П.Мирний); коні невинні(М.Коцюбинський); досвітні вогні (Л.Українка).
Розвиток фразеології після жовтня.
З розвиткоммови у фразеології, як і в лексиці, відбуваються зміни, викликані змінами всоціальному, економічному, політичному і культурному житті народу танеобхідністю вдосконалювати висловлювання. Частина фразеологізмів старіє,перестає задовольняти потреби спілкування і виходить з ужитку. Натомістьзявляються нові усталені звороти .
Після ВеликоїЖовтневої соціалістичної революції архаїзувалися передусім фразеологічнізвороти, що склалися в класовому суспільстві і відбивають погляди, моральцього суспільства. Наприклад : Купець бере торгом, піп –горлом, а мужик –горбом; Бідняк робить, а багатому родить; З панами не міряйся чубами, бо якдовгий, то підстрижуть, як короткий, то витягнуть; Христова наречена; лобиголити; ставити під аршин; без Бога ні до порога; жіноча річ біля припічка.Застаріліфразеологізми, як і слова, використовуються в сучасному мовленні з певноюстелістичною настановою.
У радянськуепоху українська фразеологія поповнюється фразеологічними одиницями, щовідбувають великі перетворення в житті народу, його патриотизм, відданістьпартії, зростання науки, техніки, культури, добробуту: Жити- Вітчизніслужити; Робота спільна – як пісня весільня; новатор виробництва, космічнібрати; як ракета, виходити на орбіту, досягти апогею.
Надбаннямукраїнської фразеології після Жовтня стали висловлювання класиків марксизму –ленінізму : Революції – локомативи історії; Релігія – опіум народу(К.Маркс); Праця створила людину (Ф.Енгельс) .
Поповниласьукраїнська фразеологія крилатими висловами з творів радянських письменників: Партіяведе; життя єдиної родини; Не той тепер Миргород; За всіх скажу, за всіхпереболію; мости дружби.
Збагатився врадянській час запас українськіх прислів’їв і приказок.Вони відбивають історіюнашої країни, духовне зростання народу.