Національний університет
Острозька академія
Факультет романо-германських мов
Кафедра англійської мови та літератури
Курсова робота на тему
Проблематика роману Джона Стейнбека «Грона гніву»
Острог, 2010
/>/>Зміст
Вступ
1. Теоретичні відомості та причини появироману Джона Стейнбека «грона гніву»
1.1 Культурно – історична епоха
1.2 Події навколо написання твору;біографічний чинник
1.3 Філософські концепції натуралізму,трансценденталізму, ідеї Томаса Джеферсона, традиції психологізму Ф.Достоєвського
1.4 Теорія жанру
2. Аналіз, стильова специфіка твору
2.1 Фабула, сюжет; відмінності
2.2 Оповідач, манера розповіді, хронотоп,епічна широта твору
2.3 Проблематика твору
2.4 Цілісні структури персонажів
2.5 Позасюжетні елементи, композиція,жанрова характеристика
Висновки
Список використаної літератури
/>Вступ
Тридцяті роки увійшли до історії США як «червоні тридцяті».За гостротою соціального, політичного та економічного звучання вони не мають аналогії у всійдвохсотрічній історії США. І хоча офіційно Велика депресія була подоланав 1933 році, її присутність в літературі виходить за визначені межі. Досвід тих важких роківназавжди залишився в американців як імунітет проти самовдоволення, безпечності і душевної байдужості.Він ліг в основу подальшого розвитку національної формули успіху, сприяв зміцненнюморальної основи американського бізнесу, надав «друге дихання» школі критичних реалістів.
По суті реалізм був літературним вираженням детермінізму (представляє людину безпораднимпішаком перед лицем економічних і соціальних сил, які вона не в змозі контролювати). Асоційований зі смутним реалістичнимописом життя низів, детермінізм виключає релігію з числа рушійних сил в світі ізамість цього представляє всесвіт як сліпу машину, безбожну і неконтрольовану.
На новому матеріалі літератори почали ретельно досліджувати американську трагедію, що маєглибоке коріння в національній свідомості.
Тема курсової роботи: «Проблематика роману ДжонаСтейнбека «Грона гніву».
Актуальність теми: «грона гніву» повільно дозрівають і зараз.Адже жодна з вад США, розкритих автором, — ні влада монополій, трестів, ні псевдоетика,яка в розпорядженні бізнесу, ні егоїзм уряду, ні інтелектуальне лицемір’я, ні злобаяк побічний ефект капіталістичного суспільства – не знищені, а лише прикриті нетривкимсьогоднішнім благополуччям.
Тема є глибоко актуальною для України з точки зору як матеріальних(егоїзмом і бюрократизмом урядових чинів, трагедія міграцій, втрата коренів, крахусім’ї), так і етичних показників (благородства та величі людини, її нездоланногопрагнення до кращого життя, теми гуманізму, прославлення життєвого інстинкту, якийперемагає жах відчаю та страх смерті).
Об’єкт дослідження: власне роман Джона Стейнбека «Грона гніву».
Предметдослідження: матеріальна та етична пробематика твору в історичному та біографічномуконтексті, соціальне звучання в сучасну автору епоху та в перспективі.
Оглядкритичних джерел:
1. Стаття Оксани Ничко «ДжонСтейнбек: теорія і практика експериментального роману». Концепція: Джон Стейнбек центральне місцевідводить спостереженню, виступає фотографом явищ. Далі він експериментує, ставитьсвоїх персонажів в певне середовище й розглядає, вивчає їх. Середовище і спадковістьмають великий вплив на душу, натуру, особистість, моральну силу та енергію. Йогоперсонажі вступають в драму, «хроніку відчаю», борються за виживання в аморальномуі байдужому світі. Однак Стейнбек випромінює віру в людину, у ньму міцно закорениласятверда традиція землі. Як натураліст, Стейнбек у своїх романах гротескно описуєсцени безжалісності та безсердечності, але деякою мірою він відходить від натуралістичноїтрадиції: його персонажі набувають шляхетних «пом’якшених» благородних якостей.
2.Стаття Фредеріка Карпентера «Мислячі Джоуди» (“The Thinking Joads”by Frederic Carpenter). Концепція: вперше в історії «Грона гніву» зібралив єдине три напрямки американської думки:
— трансцендентальнанаддуша, емерсонівська віра в звичайну людину, її протестантська впевненість в своїхсилах (за Р. У. Емерсоном «Природа», 1838);
— уітменівськарелігія всезагальної любові, масова демократія (за У.Уітменом «Leaves of Grass»);
— реалістичнафілософія прагматизму, акцент на ефективності дії (С. Льюіс, Т. Драйзера; ідеї ТомасаДжеферсона) .
3. ЛистДжона Стейнбека своєму літературному агенту Елізабет Отіс [1]. На замовлення нью-йоркськського журналу «Life» Стейнбек пише про роботусезонників. Відвідує табори працівників, ходить із помешкання в помешкання. Свій гонорар за статтю в «Life» наказує передатив фонд допомоги робітникам Каліфорнії. «Повинен знову відправитися у внутрішні долини,- пише письменник в лютому 1938 року Елізабет Отіс. – Там вмирають голодною смертю5 тисяч сімей… Влада намагається надати їм допомогу їжею і медикаментами, алефашистські групи банкірів, великих фермерів, власників компаній комунальних послугсаботують всі ці спроби я повинен туди поїхати, повинен чимось допомогти».
4. М. Ландор «Стейнбек і йогокритики». Концепція:
Стейнбек ранознайшов свою тему — «маленька людина», небагатий фермер і батрак, бродягаі люмпен; суперечність між мрією в щастя і жорстокою реальністю, в якій немає місцяні щастю, ні мрії («американська трагедія», тема-контраст прекрасної мрії і потворноїдійсності).
По-іншому зображена «маленькоїлюдини» в «Грона гніву». Власне, так вже не назвеш Тома Джоуда, йогоматір, Джима Кейсі: відчувають себе не приреченими одинаками, а, навпаки, частинкоювеликого, невмирущого народу (перехід від «я» до «ми»). «Грона гніву»були написані в роки, коли Стейнбек вірив в революційну перебудову суспільства.Пізніше він відвернувся від сил, що борються за це перевлаштування. І його геройзнову став в повному розумінні цього слова «маленькою людиною».
5. М. Мендельсон «О Джоне Стейнбекеи двух его повестях».
Буржуазні відносини,що склалися в США в 30-их роках 20ст. — деспотично вимогливі, такі, що здавалисявічними, незборимими, — не викликали бажання жити за їхніми законами. Саме томуСтейнбек виявляв зневагу до буржуазної респектабельності; з властивою йому любов'юдо людей (особливо близьких до землі) він тягнувся до всього несхожого на пануючийустрій, до всього, що певною мірою заперечувало жорстоку практику капіталізму. Йомуімпонувало життя на таких фермах, де ще якоюсь мірою збереглися старі звичаї, девсе робилося руками самого фермера, де співчували голодному, де в землі бачили годувальницю,а не джерело багатства і засіб поневолення інших людей.
Мета: широкопланове дослідженнякультури, історії, політики, філософських тенденцій, літературної доби США першоїполовини 20ст. через призму «Грона гніву».
Завдання:
— ознайомитисяз подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 – 1935), засуха (1937), банкрутства,розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;
— філософськимиконцепціями натуралізму (Д. Дос Пасос, С. Льюіс, Т. Драйзера), трансценденталізму(Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен, Н. Гортон), ідеями Томаса Джеферсона;
— виробитинавички аналізу, узагальнення та систематизування епічного твору; критичного користуваннялітературою, зіставлення висловлювань різних вчених.
Методидослідження:
— культурно-історичний(дослідження суспільно-історичних умов написання твору, вивчення історико-літературногоконтексту, оцінка твору з погляду сучасності; вивчення історії написання та публікації);
— біографічний(розгляд біографії письменника як важливого джерела творчості, через вивчення обставинйого життя глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагудо соціально-історичних тем, ідей).
Структурароботи: вступ, два розділи, висновки, бібліографія.
Першийрозділ – характеристика культурно-істориної епохи, філософських концепцій, стилю,проблеми автора, теорії жанру, літературознавчих методів аналізу (5 підрозділів).
Другийрозділ – власне аналіз роману «Грона гніву»: сюжет, фабула, оповідач, манера розповіді,хронотоп, епічна широта твору, проблематика, цілісні структури персонажів, позасюжетніелементи, інородові вставки, композиція, жанрові характеристики (5 підрозділів).
Список використанихджерел нараховує 27пунктів.
/>
1. Теоретичні відомості та причини появи романуДжона Стейнбека «грона гніву»
1.1Культурно – історична епоха
Загостреннясоціально-економічної ситуації в США наприкінці 30-их років 20 ст.; Велика депресія1929 – 1935 років; засуха, розорення тисяч фермерів, банкрутства, міграції. Часитак званого «червоного десятиліття», боротьби з класовою нерівністю.
В 1933–1935роках стихійні лиха (засуха, пилові бурі, вивітрювання, неврожай) захопили штатиКолорадо, Канзас, Нью-Мехико, Техас, Оклахому, Дакоту, Мічиган. Під час «чорнихпилових бурь» день буквально перетворювався в ніч. В штаті Оклахома три тижні вуличніліхтарі горіли цілодобово, але ні вдень ні вночі нічого не можна було розгледітина відстані далі 1-ого метра. Температура повітря не опускалась при цьому нижче40 градусів за Цельсієм [17, 25].
Не меншзгубною була і дія сил економічної стихії. Як би це не звучало дивно, але в державномумасштабі «чорні пилові бурі» сприймалися як благоприйнятний фактор.
«З точкизору національних інтересів, пояснював замісник міністра сільського господарстваТагуел, — посуха стала іронічним благословінням, бо ж вона допомогла скоротити серйознеперевиробництво зерна пшениці…» [1, 104]. Формально уряд Рузвельта оголосив райони«чорних пилових бурь» районами, постраждалими від цього лиха, але фактично ніякоїдопомоги дрібним землевласникам надано не було. Прийнятий в травні 1935 року «Законпро регулювання сільськогосподарського виробництва» ще більше загострив тяжке положеннядрібних землевласників. Відповідно до закону великі фермери скорочували посіви,а разом з тим і сільськогосподарських робітників. Сотні тисяч сімей покидали своїмісця та рухалися на стареньких автівках на захід, в «благодатну» Каліфорнію.
Багатосіл, також невеликі міста перетворювалися в зону пустелі. В графстві Хол штату Техас,наприклад, населення за одне літо зменшилося з 40 тисяч до однієї тисячі [1, 104-105].
Такимчином, наприкінці 30-их років виникла величезна хвиля переселенців, мігруючих сільськогосподарськихробітників, шукаючих пристанку та заробітку в долинах Каліфорнії. Події та соціальнийзміст цього американського «великого переселення народів» і була покликана відобразитинова книга Стейнбека, написана на основі власних вражень письменника, який подолавшлях переселенців з Оклахоми в Каліфорнію, ночуючи разом з ними на випадкових придорожніхстоянках, працюючи пліч-о-пліч на апельсинових та бавовняних плантаціях.
1.2Події навколо написання твору; біографічний чинник
Виїхавшина машині із Нью-Йорку, Стейнбеки відправилися в Чикаго, де вони провели кількаднів в будинку дядька Джона – Джо Гамільтона. Звідси їхній шлях лежав на південь,в штат Оклахома, із якого в Каліфорнію приїжджало багато сезонних працівників. Поїздкапо району пилових бурь дала новий імпульс бажанню Стейнбек присвятити свою новукнигу справам і думам сезонних робітників. Також вагому роль відіграла його нещодавнапоїздка до Радянського союзу. В той час в СРСР відбувалася передача земель в довічнекористування колгоспів [1, 19].
Ще в 1919 р. в Канзасі почала виходитикомуністична газета “Уоркерс Уорлд”, засновано дві невеликі комуністичні партії.
Нью-Йоркськийжурнал «Life» просить Стейнбека написати про роботу сезонників. Це додатковий матеріалдля роману. Він відвідує табори сезонних робітників, ходить із помешкання в помешканнята дивується людській винахідливості. Свій гонорар за статтю в «Life» наказує передатив фонд допомоги працівникам Каліфорнії. Але проходять місяць за місяцем, та ні фотознімки,зроблені в таборах, ні стаття не появляються.
Навпаки,проти Стейнбека розгорнули газетну кампанію, звинувачували в підтасуваннях та ангажованості. Католицька церква піддалакнигу анафемі, в багатьох містах твір заборонено поширювати, в деяких його підданоспалюванню [18,100-102].
Конгресменвід штату Оклахома Ліл Борсмен критикував «Грона гніву» з трибуни Конгресу, називаючи«темним диявольським творінням збоченного спустошеного розуму». Асоціація фермерівКаліфорнії намагалася притягнути Стейнбека до суду, але вся фактична сторона романубула строго документованою, матеріали передані автором в прокуратуру штату [18, 101].
На захистСтейнбека стала Елеонора Рузвельт, дружина президента Рузвельта. Книга їй сподобалася, про що вона і заявила публічно. А в 1939 році сенатський комітет з питань освіти та праці почав слухання про положення сезонних робітників в Каліфорнії. Урядове засідання – як реакція на роман.
Відомийрежисер Джон Форд створив за мотивами книги фільм, який став одним з кінематографічнихшедеврів.
Романбуло негайно перекладено кількома мовами. Рецензенти одностайно відзначали видатніхудожні якості твору. Московський журнал «Інтернаціональна література» опублікувавспеціальну добірку відгуків під гаслом «Чому нам подобаються «Грона гніву?» Протероки, пройшовші після публікації «Грона гніву» нічого не змінили. В жовтні 1982року кореспондент вашингтонського журналу «Перейд» писав: «Формально з рабствомв нашій країні покінчено 117 років тому. Тим не менше, умови життя блукаючих тружениківмало чим відрізняються від рабства» [20].
Власнівраження письменника, який подолав шлях переселенців з Оклахоми в Каліфорнію, нещодавнапоїздка до Радянського союзу, відвідини таборів сезонних робітників дали поштовхдо відтворення реальності в романі, який мав чималий резонанс як в США, так і далекоза межами країни.
1.3Філософські концепції натуралізму, трансценденталізму, ідеї ТомасаДжеферсона, традиції психологізму Ф. Достоєвського
На думкуамериканських критиків, в романі «Грона гніву» знайшли відображення основні американськіфілософські течії 20століття:
1) трансцендентальнанаддуша, емерсонівська віра в звичайну людину, її протестантська впевненість в своїхсилах (Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, Г. Мелвіл, Н. Гортон);
2) уітменівська релігіявсезагальної любові та його масова демократія (У.Уітмен);
3) реалістична філософіяпрагматизму, наголос на ефективності дії (С. Льюіс, Т. Драйзер; ідеї Томаса Джеферсона)[21].
У книзі«Природа» Ральф Емерсон сформулював філософію трансценденталізму:
— стійкийі принциповий оптимізм (у всесвіті панують закони загальної гармонії, які не допускаютьхаосу ні в природі, ні в людській душі);
— елементисхідних вчень, особливо в Стародавній Індії (реінкарнація);
— реальністьсоціально-економічного і духовного розвитку нації викликає у трансценденталістіврозчарування і протест (існуюча система—система війни, конкуренції і несправедливихпереваг);
— порятуноксуспільства від розкладання і занепаду більшість трансценденталістів пов'язуютьз соціальною доктриною «ферми» — поверненням до природи, землеробською працею, свідомимобмеженням потреб.
— етичнадоктрина «довіри до себе» (звеличує творчий потенціал кожної людини, наділеної відвагоюпізнання і самостійністю думки) [5, 7].
У 1855році Уолт Уітмен видає збірку «Leaves of Grass» («Листятрави»). Поема, що відкривє книгу — «Пісня про себе» («Song of Myself»). Автор представлявсяяк «Уолт Уїтмен, космос, син Манхеттена». Поема починається словами «Я прославляюсебе», до яких пізніше поет додав «і оспівую себе». Головна тема – сенс людськогобуття – вбирає в себе мотиви божественності людського «я», нерозривного зв'язкудуші і тіла, еволюції форм життя, рівності всіх живих істот і вічних мандрів душів процесі народження, смерті і нового народження ( вищезазначена ідея реінкарнації)[6, 25].
СтівенКрейн, Джек Лондон, Френк Норіс, Теодор Драйзер – натуралісти, які використовувалиреалістичний метод, щоб співвіднести особу з суспільством; викривали соціальні проблеми,будучи під впливом дарвіновської теорії і спорідненої їй філософської доктрини детермінізму,що представляє людину безпорадною перед лицем економічних і соціальних сил.
Розквітприпав на період урбанізації американського суспільства і усвідомлення ним важливостівеликих економічних і соціальних сил.
«Американськатрагедія» Теодора Драйзера (1925), як і «Мартін Іден» Лондона, досліджуєнебезпеки, що приховані в американській мрії. У романі детально описується життя Клайда Гріфітса,слабовільного хлопця з нікчемно малою самосвідомістю.
Драйзер демонструєв «Американській трагедії» нищівний авторитет. З точних подробиць зростаєнепереборне відчуття трагічної неминучості. У романі дається убивча картина міфупро американський успіх, який пішов прахом. Це універсальна розповідьпро стреси урбанізації, модернізації і відчуження. «Американська трагедія»роздумує про незадоволеність, заздрість і відчай, які охоплюють багатьох біднихтружеників в американському товаристві конкуренції і гонитви за успіхом [2, 16]
ДжеферсонТомас (1743-1826), американський просвітитель, ідеолог демократичного напряму в період війни занезалежність в Пн. Америці (1775-1783); автор проекту Декларації незалежності США,3-ій президент США (1801-1809). Забезпечив дотримання демократичних принципів; навіввідносний лад в спекулятивній сфері.
Соціальнекредо — забезпечити нормальні умови для процвітання фермерів, свого улюбленого суспільногокласу. Фермерів він завжди протиставляв буржуа; вважав, що союз дрібних власників,що годуються і годують країну власною працею, є щось класичне та ідеальне. Йомухотілося воскресити ідеал архаїчної Греції доколонізаційного періоду, коли власникземельної ділянки був синонімічний громадянинові, і навпаки [17].
Стейнбекнаслідує традиції психологізму Ф. Достоєвського. Автор показує як відчайдушна свідомістьзакономірно перетворюється в хвору, як буржуазний світ, лишаючи людину надії, неминучелишає її духовного здоров’я. Стейнбек показує той важковловимий момент, коли душевнарівновага, душевне здоров’я дає ледь помітну тріщину і зароджується хвороба. Герої, просторово-часова організаціядії, пейзаж, опис погоди викладені в психологічній атмосфері [16].
1.4Теорія жанру
Звертаючисьдо жанру твору, стає зрозуміло, що «Грона гніву» — це роман.
Роман– це універсальний жанр, який здатний відтворити найширше коло життєвих явищ, порушуватикардинальні проблеми духовного, морально-етичного, екзистенційного, соціального,суспільного, метафізичного планів, створювати цілісні картини життя, сповнені складнихперипетій і суперечностей, глибоко й всебічно досліджувати людські характери в їхстановленні й розвитку, в найрізноманітніших зв’язках зі світом [2, 44] Його своєрідністьвизначається особливим, підкреслено специфічним змістовим аспектом. Роман, за влучнимспостереженням М.Бахтіна, має справу лише з «неготовою, невизрілою, що перебуваєу становленні, дійсністю, з її постійною переоцінкою і переосмисленням». Орієнтаціяна широке охоплення дійсності та поглиблене дослідження людських характерів зумовлюютьнеобхідність розгалуженого сюжету, ускладненої композиції, оригінального моделюванняпросторово-часових параметрів [15, 27].
Романне має твердо усталеного канону. Порівняно з іншими епічними жанрами це найбільш«вільна» форма, нескута внутрішніми нормативами, форма, яка дозволяє широкий спектрпошуків у доборі та розміщенні художньо осмислюваного матеріалу й у виборі оповідача,засобів втілення авторського задуму.
Роман20 століття — це різноманітні типи й різновиди роману, при формуванні яких виразноспостерігається змішування жанрів. Єдиної класифікації різновидів роману немає.Різняться вони літературними епохами, періодами, течіями, стилями і теоретичнимизасадами (просвітницький, сентиментальний, екзистенціалістичний ін); змістом (соціальний,історичний, філософський, біографічний ін). За часом розгортання сюжету — історичний(зображуються минулі події), сучасний (зображуються теперішні події), роман промайбутнє (зображуються передбачені автором події). За тематикою чи зображуванимсередовищем — урбаністичний роман, мариністичний роман [2, 15].
«Гронагніву» — соціальний роман 20ст.; твір, де органічно поєдналися публіцистичний та художній пласти. Це суміш соціально-історичногоесе, документальних свідчень та закінчених новел, автобіографізму [див. 2.5/>/>].
2. Аналіз,стильова специфіка твору 2.1 Фабула, сюжет; відмінності
Фабулатвору, тобто наскрізна пряма дія, – хроніка переселення сімейства Джоудів з штатуОклахома в штат Каліфорнія, подорож федеральним шосе 66 (домінантний художній простір).Це хроніка, яка обмежена як в часі, так і в місці дії. Проста за своєю формою, їїгерої втілюють в себе типові явища епохи.
Сюжет«Грона гніву»: засуха, чорні пилові бурі, неврожай (пролог). Том Джоуд повертаєтьсяз в’язниці; знайомство з Джимом Кейсі (в минулому – проповідник). На старому «Гудзоні»12 людей прямують федеральним шосе до Каліфорнії (зав’язка). Не витримавши дорожніхпоневірянь, помирає дід, за ним помирає баба. На берегах річки залишається старшийсин Ной. Джоуди добираються до Каліфорнії, зупиняються в таборі «Гуверніль». Роботинемає, умови нестерпні. Боягузливо покидає свою дружину Конні. Потрапляють до державноготабору Уідпеч, оточені добрими людьми і хорошими умовами, але роботи не знаходять.Вирушають далі, збирають персики. Умови погані, платять мало, людей все більшає.Екс-проповідника вбивають. Том мститься – теж вбиває. Живуть в вагонах, збираютьбавовну (розвиток подій). Починається сезон дощів. Роза Сароні народжує мертву дитину.Джоуди рятуються від затоплення в сараї. Роза Сароні рятує чоловіка від голодноїсмерті – кормить власним грудним молоком (кульмінація).
Прослідковуєтьсявідмінність між фабулою та сюжетом. «Грона гніву» — це не просто хроніка переселеннясімейства Джоудів, — це пророчий роман; попередження про загрозу наддержавного матеріалізму,державного імперіалізму, економічної та екологічної катастрофи, інтелектуальноголицемір’я, жадібності.
Стейнбекзвертається до ретроспективи – трагедія трьох поколінь фермерів Джоудів: засновниківферми, американських піонерів, що захопили землю в індіанців; їхніх дітей, зігнанихз насиджених місць неврожаєм, банками і трестами; їхніх онуків, що перетворилисяв найманих робітників. Розірваність оповіді (наявність загальних глав напівпубліцистичногохарактеру, глав-інтерлюдій ) дає автору трибуну для відкритого вираження думок іпочуттів, для чіткого відтворення оригінальних ідей.
Відмінністьміж наскрізною прямою дією з однієї сторони, та ретроспективою і перспективою зіншої, дає змогу дивитися на «Грона гніву» як на твір з глибоким філософським, етичнимта культурний підґрунтям.
2.2Оповідач, манера розповіді, хронотоп, епічна широта твору
Розповідь ведеться від імені3 особи. Оповідач – сам Джон Стейнбек, тридцятивосьмилітній. Простежується спостережливістьі проникливість оповідача, художня наочність описів, точність діалогів, живописністьбагатьох сцен, глибоке розуміння психології та почуттів героїв.
Так главапро каліфорнійські фрукти подана наче від спеціаліста – фермера чи агронома — знанняточних технологічних процесів, опис всіх багатств садів Каліфорнії, складність обробкиплодів, глибоке знання істинної ціни того, що знищують, палять, руйнують. Автордетально малює картину збору бавовни, соління свинини: «Мати натирала кожний шматоксвинини крупною сіллю і складала в бочок, слідкуючи за тим, щоб шматки не доторкалисяодин до одного») [4] Такого роду «професіоналізми» в зображені найрізноманітнішихявищ надають особливу повноту і переконливість книзі.
Автордосконало обізнаний з американським побутом, фермерським життям, заробітками, аджена власному досвіді все було пережито (посудомийник, продавець, різнороб на фермі,вантажник на цукровому заводі, матрос на вантажному кораблі, різнороб на будівлі,лісник, журналіст… ) [22, 23].
Розповідьє доступною та зрозумілою в плані стилю, розрахована на звичайного читача. В романівідсутні замислуваті колізії, складні сюжетні ходи, загадкові фігури. Відсутнійповчальний авторський тон, звернення до читачів «зверху», немає пози всезнаючогописьменника.
Точнийопис побутових деталей межує з символікою та алегоріями («банк», «компанія», «держава»- чудовисько, наділене здатністю мислити, відчувати ). Сімейство Джоудів – символпринижених, знедолених, ображених американців, всіх тих, хто і сьогодні продовжуєблукати дорогами Америки в пошуках хоч якогось заробітку. Сам роман – символ антикапіталістичногопротесту, противага міській «машинній» цивілізації.
Навітьназва « Грона гніву» — символічна: в християнській та іудейській традиції «гронагніву» — божа кара містам Содом і Гомора за розпусту моралі [22, 18].
Роман створеноза свіжими слідами подій та під безпосереднімвраженням від них. За своїм змістом «Грона гніву» — хроніка переселення сімействаДжоудів. Вона обмежена в часі і в місці дії.
Час оповідача– вересень 1937-1939 рік. Місце – місто Пасифік – Гров, штат Каліфорнія, куди Стейнбекпереїхав після одруження з Керол Ханніган.
Час подійв творі – 30–і роки 20 століття – економічна криза, Велика депресія в США, засухата неврожай. Місце подій – штат Оклахома – федеральне шосе 66 – Каліфорнія.
Багатоцентральних штатів від заходу і до середньої течїї Місісіппі страждали від пиловихбур, засухи, вивітрювання, неврожаю. В 1933–1935 роках стихійні лиха ( засуха, пиловібурі, вивітрювання, неврожай ) захопили штати Колорадо, Канзас, Нью-мехико, Техас,Оклахому, Дакоту, Мічиган. Країні того часу характерні банкрутства, розорення, міграція[17, 25].
В «Гронагніву» відчути атмосферу епохи дозволяє сімейство Джоудів, середовище, в якому розгортаютьсяголовні події.
Неврожайніроки, пилові бурі встилали землю, не було дощів, все вигорало від нещадного сонця,орендатори не мали змоги виплачувати банкам проценти. А банки і трести, вони ж «…дихаютьприбутком, вони їдять проценти з капіталу…». Оренда землі більше не виправдовуваласебе, на зміну дрібним господарствам йшло велике капіталістичне виробництво. Сотнітисяч людей залишали землю. Хто не хотів вибратися по власній волі, того зганялисилою: трактори просто зносили з землі будинки орендаторів. І ті змушені були купуватистарі машини, вантажили свої пожитки і вирушали на Захід, в благодатну Каліфорнію,де потрібна була робоча сила, але на досить обмежений період.
Багатіврожаї фруктів, овочів, бавовни необхідно було зібрати в стислі терміни, до приходусезону дощів. А потім десятки тисяч сезонників залишались без роботи, і їх різнимиспособами виганяли за межі штату. Заробітки були настільки мізерними, що в них небуло жодних заощаджень. Зігнані з місць, не маючи між собою міцних зв’язків, позбавленіроботи, вони змушені були тинятися дорогами Америки в пошуках кращої долі.
2.3Проблематика твору
1. Перехіддо індустріального суспільства, капіталізму (масштабне капіталістичне сільськогосподарськевиробництво перетворює вільного землевласника до становища безликого і безсловесногопридатку машини. З однієї сторони — Джоуди, які намагаються зберегти своє достоїнство,свою людську самодостатність. А з другого – тракторист, син сусіда Джо Девіса, якийтрактором безжалісно руйнує будинок на очах хазяїна і його сім’ї для того, щоб заробити «лишні2-3 долари». Тракторист руйнує дім орендаря. Продавець користованих машин збуваєпокупцям «не машини, а рухлі». Скупники беруть за безцінь майно, яке залишилося– коней, реманент. Кожен хоче нажитися на нещасті іншого – такий вовчий закон капіталізму,така реальність США [1, 19].
2. Егоїзмуряду, «закони існують тільки на папері», «насилля породжує насилля». Стейнбекувдалося, хоч лише посередньо, показати байдужість державного апарату США до долібідняків. У бідняків жодного разу не виникає думки про те, що їхнє становище можебути покращене «зверху». Уряд якби і не існує для них. Це непряма, але неспростовнакритика «буржуазної демократії» [25, 26].
3. Трагедіябанкрутств та розорень. Дрібні фермери не мали можливості збирати врожай, в нихне було грошей платити за збір навіть за найнижчою ціною. Урожай гниє, і над землеюстоїть запах гниття. А в цей час діти вмирають від недоїдання, тому що їжу знищуютьнавмисне, щоб підняти ціни на продукти. Картоплю викидають в річку. Люди приходятьпідбирати продукти, але охоронці гонять їх. І хто потім говорить, що кожен має правона життя? [4,18]
4. Трагедіяміграцій та бездомності; втрата коренів, краху сім’ї. Ще одна сторона американськоїтрагедії: в поїздках, переїздах та недоїданнях проходить дитинство маленьких Руфта Уінфілда. Вони і не мріють про школу, про законні дитячі зручності. Знову порушеніїхні природні права.
5. Проблема людського існування в неблагополучномусередовищі. Десятки тисяч сезонників залишалися без роботи, їхні сім’ї виганяли за межі штату.Заробітки були настільки мізерними, що в людей не було жодних заощаджень. Відірванівід рідного коріння, вони ставали бездомними, тиняючись дорогами Америки. «Як жеми будемо жити, коли нас позбавлено життя? Як ми пізнаємо самих себе, коли в насзабрали минуле? — ці питання стоять перед ними, але ніхто не має відношення до їхньоїдолі. Їм все життя твердили, що вони живуть в вільній країні. Тепер вони починаютьрозуміти, що свобода в Америці – поняття чисто матеріальне.: «Скільки в тебе є вкармані, на стільки у тебе є й свободи» [18, 33]
6. Протиставленнясуспільного офіційного буржуазного стандарту нормативу та істинній людяності. «Каліфорнія– країна просто не налюбуватися, а от люди злі. Так тримаються за своє добро, щоготові вбити за нього. Бояться, тому і скажені від злоби». Автор показує, як країнапочинає покриватися сіткою таємних наглядів, негараздів, як етична і соціальна розпусністьсистеми породжує злочинні політичні порядки.
7. Демократіїта гуманізму; захист прав людини і її світогляду.
Том розповідаєпро свого тюремного товариша: «Розпоров собі вени шпилькою, не виніс образи… А сумирнийбув. Яких тільки недоумкуватих там не зустрінеш». Картина жахливого знущання надлюдиною, спотвореного відчуття людського достоїнства, яке переконує себе в болісномусамовбивсті.
8. Жадоба,інтелектуальне лицемір’я, жорстокість, нетерпимість, злоба як побічний ефект капіталістичного,індустріального суспільства». «Вони сподівалися знайти тут дім, а знайшли лише ненависть».Спалахують страйки, гримлять вистріли, підпалюють вночі табори переселенців. Сезонникизасвоюють гіркий урок: «…що підвернулося, то або бери, або подихай із голоду». Такжиття скидає з хваленої американської свободи маску, і під нею приховане справжнєлице буржуазної демократії – хижий оскал капіталу, непоборна жадоба багатства івлади [10, 22].
9. Зв’язоклюдина – земля. Стейнбек постійно підкреслює неподільний зв’язок людини з землею, з природою.В романі автор показує, як монополії та банки руйнують цей зв’язок. Критики часто закидалиСтейнбеку містичність, подеколи навіть пантеїстичність у відтворенні цієї вза’ємодії,яка знижує філософську цінність книги. Однак я впевнена, що в «Грона гніву» прив’язаністьгероїв до землі трактується як право людини жити на цій землі, яку він обробляє;користуватися її дарунками, як право на працю і на свободу.
10. Солідарностібезробітних. Група людей стає єдиним колективом, ціль якого — знайти роботу. Перехідвід «я» до «ми», опис перетворення заляканого стада в народ. Цитую: «Тисячі сімей їхалипо дорогах і люди розуміли, хоч ніхто їх не вчив, свої права: право на колектив і право бути самому, право запропонувати допомогуі право від неї відмовитися. І права вагітних і хворих, які стоять вище всіх інших прав». «…вечорами відбувалися дивні речі: десятки машин ставали одним табором і одна хвора дитина ставала предметом занепокоєння всіх, а якщо в одній палатці народжувала жінка, то двадцять чи тридцять сімей, з тривогою думаючихпро завтрашній день, вранці перебирали речі, намагаючись знайти подарунок новонародженому» [12, 13].
11. Трьохпоколінь фермерів Джоудів (засновників ферми, американських піонерів, що захопилиземлю в індіанців; їхніх дітей, зігнаних з насиджених місць неврожаєм, банками ітрестами; їхніх онуків, що перетворилися в найманих робітників).
12. Втратавідчуття власного достоїнства. Стейнбек зазначає, що відчуття власного достоїнства– це не міра значимості чи важливості окремої особистості, це просто показник відповідальностілюдини перед суспільством. Більшість сезонників під тиском долі втрачали це відчуттявідповідальності. «Цю втрату відчуття власного достоїнства ми розглядаємо, — писавСтейнбек, — як один із найбільш сумних результатів життєвого досвіду сезонників,бо ж саме із-за цього він втрачає відповідальність і перетворюється в озлобленогоізгоя, здатного повстати проти влади…» Я не впевнена, що погоджуюся з цим твердженням.Бо проти влади, проти існуючих в Америці порядків повстають насамперед ті, хто зберігвідчуття власного достоїнства, хто усвідомлює свою відповідальність перед мільйонамизнедолених. На цьому шляху гине Кейсі, на цей же шлях стає Том [10, 14].
«Гронагніву» — проблеми соціології сільського господарства, практичного виробництва, якповодити себе в час надмірних навантажень, удар по індивідуалізму, есе в захистприроді, жорсткий виступ проти основаної на простих емоціях релігії євангелістів,яка схоже процвітає в найбідніших сільськогосподарських районах цієї величезноїкраїни.
2.4Цілісні структури персонажів
Джон Стейнбекне прикрашає своїх героїв – показує такими, якими їх виліпило суспільство (в характеріТома Джоуда – частково риси жорстокості, нетерпимості, озлоблення). Недолік сімействаДжоудів – їх простота. Це люди, готові фізично працювати скільки завгодно і нездатніпроявити практичність в фінансових справах. Вони – типове явище епохи, відображаютьтогочасне усвідомлення світу.
Ма, Том,Кейсі, Роза піднімаються до глибоких філософських гуманістичних прозрінь. «Якщоу тебе горе, твердо я знаю одне: іди до бідняків, вони допоможуть», — говорила Ма.Вона знає, що прості люди і їх традиції – безсмертні. Саме вони, а не закони власницькогосвіту – першооснова життя. «Багачі поживуть, поживуть і вмирають, і діти в них нікудишні.А ми, Том, нам ні кінця ні краю не видно…» [4]. Це кульмінаційні сцени вплані соціально-філософського викриття буржуазного порядку в американській літературікритичного реалізму.
Місяцьборотьби за життя не пройшов марно, починається осмислення сили єдності, сили колективу,необхідність прийти на поміч слабшому. І Роза Сарона, яка щойно втратила народженудитину, материнським молоком рятує від голодної смерті незнайомця. Її вчинок ідеальнопередав прозріння Джоудів, логічно завершив їх соціальний протест.
Ма Джоуд– охоронниця патріархальних установ сім’ї, її опора, твердиня. «… Її високе і разом з тимскромне положення в сім’ї придавало їй достоїнство і чисту душевну красу. Її руки, сповненіран, набули впевненості і твердості, а сама вона була безпристрасна і безпомилковав своїх вердиктах, зовсім як богиня. Вона знала: варто їй похитнутися — і сім’яприйме це на себе як удар, варто їй піддатися відчаю — і сім’я рухне, сім’я втратитьволю до життя» [4]. Проста і мудра жінка з народу, Ма стійко переносить усі біди,які падають на плечі сім’ї, приймає близько до серця негаразди інших, але завждистримує себе, не дає розростися спалахуючим в душі злобі та гніву. Більше всьоговона турбується про єдність сім’ї, розуміючи, що саме сім’я – частина того великого,що об’єднано називаєтьсянародом.
Колишнійслужитель релігії Кейсі роздумує: «Люди проголодалися, дорвуться до м’яса, а ситості не відчувають.А коли вже нарешті виголодаються так, що сил вже не буде терпіти, тоді попросятьмене помолитися… Я раніше думав, що молитва допомагає. Прочитав молитву – вона полетитьі все з собою забере. А зараз так не буває. Люди хочуть жити по-людськи, хочутьвиховувати дітей» [4]. Але власний досвід,все побачене ним, переконує, що бажаного не так і просто досягти. І Кейсі вирішуєдопомогти людям вирватися на свободу зі злиднів, стати страйкуючим.
Вимушенийпокинути сім’ю, Том іде, і авторне каже, що з ним сталося далі. Але нам і без цього зрозуміло, що з цього часу Том– з тими, хто бореться за кращу долю для простих людей, серед тих, в душі яких налилисягрона гніву: « В душах людей наливаються і зріють грона гніву – тяжкі грона, і дозріватиїм тепер уже не довго».
Такимчином, можна прослідкувати образ безпосередньої, «природної» людини, близької доземлі, до першооснов буття, невибагливого побуту. Визначальна риса героїв – почуттявласної гідності, достоїнство, честь, справедливість, величина духу, непокірна воля,щирість помислів, віра в свою правоту.
2.5Позасюжетні елементи, композиція, жанрова характеристика
В Стейнбеками спостерігаємо справді вдалі та колоритні пейзажі, антуражі. Проте завжди в цьомуромані вони виглядають як соціальні контрасти. Ненависні автору стандарти – завждинорми буржуазного світу. Так природа Каліфорнії – «фруктові дерева, наче сповненіблагоговіння білі і рожеві хвилі на морській мілині», «наливчата солодка вишня»,«дорогоцінний виноград» — контрастують з картиною спотворення тієї ж природи в умовахекономічної кризи: «…урожай сохне, валяючись на землі, хмари мух летять на бенкет,в чанах з’являється пліснява та окисень», «апельсинові гори заливають шлангом зкерасином», «над квітучою Каліфорнією встає запах тління». Чи полярність у відтворенніантуражів табору Гуверніль («…на території не було ніякого порядку… замість дахуу ньому сплетіння з необроблених вербових прутиків, зверху кучею навалена трава…керосиновий бідон замість пічки, …ящики, заміняючи стільці, столи…») та державноготабору Уідпеч ( «…там убиральні та душові, білизну можна прати в цебрах, води скількизавгодно – хорошої, питної, гарячої; вечорами музика, щосуботи – танці…для дітейє площадка…в убиральнях бумага…полісменів немає…») [4, 18, 25].
Відповіднунаративну атмосферу допомагає відчути пейзаж засухи («Коричнева смужка на краяхкукурудзяних листків ширшала, підбираючись до центральної жилки. Бур’ян зморщився, і стеблини йогозвисали до низу, торкаючись коріння… » [4] ), початку сезону дощів; антураж федерального шосе66, вагонів, залізних будиночків при зборі персиків.
Характеризуючижанрові особливості твору, стає зрозуміло, що це роман (великий за обсягом, складнийза будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому життя людей розкривається натлі історичних або соціально вагомих обставин) [24]. Проте «Грона гніву»не є типовим романом, повністю підпадаючим під літературознавчі визначення.
Твір є частково автобіографічним. В ньому органічно поєдналися публіцистичний та художнійпласти – становлять собою риси народного епосу 20 століття. Це вдала суміш соціально-історичногоесе, документальних свідчень та закінчених новел. Це істинна епопея національно-соціальноїтрагедії США в 30–і роки, вирок американській буржуазній дійсності [20, 2].
В романі 30 глав.14 присвячено безпосередньо Джоудам, а решта невеликих глав є якби авторськими відступами.Разом з тим обидва види глав доповнюють одна одну, логічно поєднані відносно фабули,створюють єдине нероздільне ціле.
«Загальні»глави становлять лише одну шосту роману, але їхнє призначення не визначається об’ємом. Завдяки їм з’єнуються в єдине ціле двіосновні теми роману – сумнозвісні пригоди сімейства Джоудів та перетворення американськогосільського господарства в велике капіталістичне.
Є туті алегорія, і елементи символізму, і реалістичні картини життя. В художньому планіці глави написані в тому ж ключі, що і оповідальні. Правда Джоуди не беруть участіу подіях, але ми мимоволі і тут відчуваємо їх присутність [1, 32-34]./>/>
Вдаліта колоритні пейзажі, антуражі, публіцистичний та художній пласти, строге чергування сюжетнихглав з загальними дозволилописьменнику намалювати вражаючу картину американського життя, органічно поєднати долю Джоудівз долею всієї країни, поставити події Джоудів в контекст загальнонаціонального досвіду.
Висновки
В ходідослідження були виконані поставлені завдання, а саме:
· я ознайомилася з подіями 20-40-их рр. 20ст (Велика депресія 1929 –1935), засуха (1937), банкрутства, розорення, міграція, боротьба з класовою нерівністю;
· філософськими концепціями натуралізму (Т.Драйзер), трансценденталізму(Р. У. Емерсон, Г.Д. Торо, У. Уітмен), ідеями Томаса Джеферсона, традиціями психологізмуФ. Достоєвського;
· виробила навички аналізу, узагальнення та систематизування епічноготвору; критичного користування літературою, зіставлення висловлювань різних вчених.
Характеристикакультурно-історичної епохи, філософських концепцій, стилю, проблеми автора, теоріїжанру дала змогу розглянути «Грона гніву» як факт історії американського народу30–их років 20 ст.; дослідити виникнення «Грона гніву», формування і розвиток процесіві подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніхзв'язків, закономірностей та суперечностей; вивчення обставин життя Джона Стейнбекадопомогло глибше дослідити процес зародження й визрівання творчих задумів, увагуписьменника до соціально-історичних тем, ідей.
Аналізуючисюжет, фабулу, манеру розповіді, хронотоп, епічну широту твору, проблематику, цілісніструктури персонажів, поза сюжетні елементи, композицію «Грона гніву», мені вдалосяпрослідкувати хроніку переселення сімейства Джоудів з штату Оклахома в штат Каліфорнія,еволюцію героїв, які втілюють типові явища епохи; крізь призму роману осягнути відображенісоціальні умови, які загрожували тисячам простих американців.
«Гронагніву» — цілісний, органічний, реалістичний твір, в якому думки автора і власнесам рух характерів героїв книги взаємно доповнюють один одного, створюють природну,синтетичну єдність. І з особливою силою ця внутрішня нероздільність об’єктивногота суб’єктивного початків проявляється при розробці однієї з найважливіших проблемтвору — теми благородства та величі людини, її нездоланного прагнення до кращогожиття, теми гуманізму. Письменник знаходить в примітивному на перший погляд стиліжиття сімейства Джоудів цілий світ краси та поезії, він прославляє їхній життєвийінстинкт, який перемагає жах відчаю та страх смерті; він виділяє в них найголовніше– пристрасть до творчості, до праці. «Кінцева, чітка функція людини, пише Стейнбек,- працювати, творити, і не лише собі одному на користь…то і є людина».
романфілософський стейнбек
/>Список використаної літератури
1.Батурин С. С., ДжонСтейнбек и традиция американской литературы, М., 1984.
2.Введение влитературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины / Под.ред. Л. В. Чернец.– М., 2000.
3.Галич О., Назарець В.,Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник.– К., 2001.
4.Стейнбек Джон. Собраниесочинений в шести томах // Издательство правда, М., 1989
5.Эмерсон Р.У. Природа;Американский ученый; О литературной морали; Искусство.
6.Засурский Я.Н.Американская литература XX века. М., 1984.
7.Коммейджер Г.Американское сознание. Интерпретация американской мысли и характера с 1880-хгодов. // США: ЭПИ. – 1993. — № 9-11.
8.Лауреаты Нобелевскойпремии: Энциклопедия: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1992.
9.Лан В.И. США: от первойдо второй мировой войны. – М., 1976.
10.Ландор М. Стейнбек ійого критика. М., 1986
11.Леонова НатальяЕвгеньевна. Семантика художественного пространства в произведениях ДжонаСтейнбека: Дис.… канд. филол. наук: 10.01.03: Москва, 2004 181 c. РГБ ОД,61:05-10/731.
12.Мендельсон М. О.,Современный американский роман, М., 1964.
13.Мендельсон M. О ДжонеСтейнбеке и двух его повестях М., 1983.
14.Мулярчик А.С.Творчество Джона Стейнбека. М., 1963.
15.Ничко О. ДжонСтейнбек: теорія і практика експериментального роману
16.Основные теченияамериканской мысли, т. 2. М., 1962.
17.Сич О. І., СполученіШтати Америки в міжвоєнний період (1919 – 1939 рр.): Навчальний посібник. –Чернівці: Рута, 2003.
18.Федоров А. А., ДжонСтейнбек, М., 1965, Высшая школа.
19.Fontenrose J., J.Steinbeck…, N.Y., 1964.
20.Steinbeck’s LiteraryDimension: A Guide to Comparative Studies, Metuchen (N.J.), 1973.
21.Carpenter F. Thethinking Joad
22.Richards Е. TheChallenge of John Steinbeck II North American Review (Summer, 1937).
23.http://dlib.eastview.com/browse/doc/12190875
24.http://www.ukrlib.com.ua/encycl/slovnyk/printout.php?number=3525.http://www.litra.ru/composition/get/coid/00058001184864061209/
26.www.goodreads.com/book/show/3647136.John_Steinbeck_Stories_
27.www.infoliolib.info/philol/bahtin/epos.html