Реферат по предмету "Историческая личность"


ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА (1687—1709) Виконала учениця 8-В класу Сабліна Юлія ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА (1687—1709) Ще за гетьманування Дорошенка був гетьманом на Лівобережжі Дам'ян Многогрішний. Він гетьманував всього 4 роки (1668—1672). Але й за той час показав, що бажав добра Україні. Заводив порядок і лад, і перший завів на Україні кінну почту.


Скінчив він так, як і Доро¬шенко. Московський цар Олексій IV бачив, що Дам'ян прагне до цілковитого визволення України, тому наказав його заарештувати й заслав на Сибір, де гетьман Много¬грішний і вмер. Подібно скінчив життя і його наступник, гетьман Іван Самійлович, що гетьманував уже й по


Дорошенкові від 1672 до 1687 року. Він також умер на Сибірі. І тоді вибрали гетьманом України Івана Мазепу. Це один з найславніших гетьманів України. Іван Мазепа народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив зі старого українського роду Мазепів і вже його прадіди й діди служили в ко¬зацькім війську.


Один з них, Федір Мазепа, воював ра¬зом з Наливайком проти Польщі, з ним попав у полон і його стратили у Варшаві разом з Наливайком в 1597 році. Батько Мазепи, Степан, був урядником у Білій Церк¬ві, а що сам був розумний та освічений чоловік, то і свого сина, Івана, виховав на освічену людину. Мати


Мазепи називалася Марія Магдалина з роду Мокієвських, і була потім ігуменею (начальницею) жі¬ночого монастиря в Києві. Спершу вчився Іван дома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою (тоді це було в звичаю). Згодом учився в Полоцьку в вищій школі і, маючи 16 літ, пішов на Січ, учитися воєнного ремесла. Служив при ко¬зацькім війську за


Хмельницького в 1648 році й тоді, будучи ще хлопцем, хоробро бився в одній битві. За хо¬робрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще про¬довжувати навчання за кордон. Іван вчився в Голандії, а потім довший час був при дворі польського короля Яна-Казимира. Король посилав його з важливими листами до гетьмана


Тетері і Дорошенка. Нарешті, Іван став слу¬жити в Дорошенка. Одного разу послав його гетьман у посольстві на Крим, до татарського хана, що був тоді в союзі з Україною. По дорозі зловили його в степу козаки лівобережного гетьмана Самійловича. Але Самійлович не карав Івана, а прийняв до себе на службу й на¬віть іменував генеральним осавулом, бо помітив розум і спритність


Мазепи. Послав гетьман Івана в посольстві до царя московського, й там Мазепу також полюбили, бо такого освіченого й добре вихованого чоловіка не було тоді й при царськім дворі. Не диво, що коли цар ув'язнив Самійловича, то сам був за тим, щоб козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. Козаки вибрали його зовсім добровільно, бо, по-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, всі знали, що хоча він


і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити. І не обманулися. Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів. Але мусив діяти дуже обережно, бо тоді (від 1682 до 1725 р.) панував у Росії цар Петро І, дуже лютий і розумний тиран; він бажав з'єднати Украї¬ну з Росією й хоча до якогось часу ще терпів на


Україні окремого гетьмана, але дуже обмежував права гетьмана й козацтва і всієї України. Цар вимагав, щоб козаки ходили з ним на війну проти Польщі, Швеції й татар; в нарешті загнав полки козаків аж до Петербурга, нового міста, що заснував, і казав їм там копати канали, су¬шити й будувати нову столицю Росії. Багато козаків по¬гинуло там від стужі й поганого повітря.


Недарма то люди говорили, що Петербург побудований на козацьких кістках. А тимчасом на Україні було ледве кілька тисяч ко¬заків коло гетьмана, а по всіх містах і селах стояли мос¬ковські солдати; вони робили, що хотіли й дуже знуща¬лися над українськими селянами й міщанами. Весь народ і козацтво стали нарікати на гетьмана Мазепу, що він цареві так у всьому корився. Але тільки жменька старшин знала, що


Мазепа ще не може відверто виступити проти царя. Він ждав догідної хвилі, коли на Україну вернуться козацькі полки, що бідували на Московщині, й коли цар буде зайнятий війною з сильнішими противниками. А тим¬часом гетьман старався упорядкувати край і піднести його освіту. Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської Академії казав збудувати новий велича¬вий будинок на три поверхи.


Такої школи і в Московщині в ті часи не було. Коли 1700 року цар почав війну зі шведами, з слав¬ним шведським королем Карлом XII, Мазепа покладав на це великі надії і в великій таємниці почав умовлятися через довірених посланців з королем, щоб разом ударити на царя. Шведський король запевнив Мазепу, що Україна бу¬де вільною державою по обох сторонах Дніпра, й згодив¬ся злучитися з козаками. Але трапилися між старшиною два зрадники:


Іскра і Кочубей. Вони написали листа, ще й самі поїхали до царя й розповіли, що Мазепа змовляється зі шведами проти Москви. Та цар ще не вірив тому, бо і спершу були доноси на Мазепу, а Ма¬зепа служив цареві вірно. Тому казав зв'язати Іскру і Кочубея й відіслати їх до Мазепи. Мазепа звелів їм стя¬ти голови. Та скоро потім, літом 1708 року, король


Карло XII рушив на Україну, й гетьман став явно по стороні шве¬дів. Він закликав усе козацтво й народ, щоб ставати проти Москви. До нього пристали й запорожці. П'ят¬надцять тисяч їх прийшло під проводом Костя Гордієнка й злучилися з гетьманськими полками. Однак велика сила козаків була ще на півночі в Мос¬ковщині.


А лютий цар зібрав величезне військо й у листо¬паді 1708 року рушив на Україну. 9 листопада московська орда облягла гетьманську столицю Батурин. Москалі звернулися до залоги, щоб піддалася, та полковник Че-чель відповів: «Умремо всі, а столиці не дамо!» І довго відбивала жменька козаків усі московські наступи, аж


і тут знайшовся зрадник, Іван Ніс; він провів москалів потайним підземним ходом до столиці, й москалі здо¬були столицю. Все місто, з палатами й церквами, спали¬ли, а всіх козаків і мешканців вирізали. Не пощадили ні старих, ні молодих, ні жінок, ні дітей. Палата гетьмана горіла три дні. А полковника Чечеля й козацьку стар¬шину помордували та поприв'язували їх трупи до плотів і пустили долі рікою Сеймом, усім на пострах.


10 липня 1709 року розпочалася головна битва під Полтавою. Цар зібрав сюди всі свої сили, що вп'ятеро перевищували число шведів і козаків. А до того ще ко¬роль Карло заслаб тоді від ран і не міг очолювати битву. Сталася велика січа й царські орди розбили козаків і шве¬дів. Король і гетьман мусили негайно відступити за


Дніпро й схоронилися на Молдавщину. Гетьман заслаб і небавком потім умер в місті Варниці. Там і донині є його домовина. Цар наказав одразу ж карати всіх зловлених козаків, що билися на боці Мазепи, а Мазепу виклясти по церк¬вах, навіть по тих, що їх сам Мазепа будував. Отак любив гетьман Мазепа Україну


і за неї життя своє віддав. Москалі відтоді називали всіх свідомих ук¬раїнців «мазепинцями». Але ця назва для всіх нас не образлива, навпаки,— почесна, бо кожний свідомий ук¬раїнець славить діла Мазепи. В 1932 році минуло якраз 300 років від народження гетьмана Мазепи. По різних містах, по селах святкували свідомі люди врочисто цю річницю славного гетьмана, що над усе любив Україну і хотів усіх з'єднати до боротьби за


їх волю.



Не сдавайте скачаную работу преподавателю!
Данный реферат Вы можете использовать для подготовки курсовых проектов.

Поделись с друзьями, за репост + 100 мильонов к студенческой карме :

Пишем реферат самостоятельно:
! Как писать рефераты
Практические рекомендации по написанию студенческих рефератов.
! План реферата Краткий список разделов, отражающий структура и порядок работы над будующим рефератом.
! Введение реферата Вводная часть работы, в которой отражается цель и обозначается список задач.
! Заключение реферата В заключении подводятся итоги, описывается была ли достигнута поставленная цель, каковы результаты.
! Оформление рефератов Методические рекомендации по грамотному оформлению работы по ГОСТ.

Читайте также:
Виды рефератов Какими бывают рефераты по своему назначению и структуре.