Зміст
Список скорочень слів та словосполучень
Вступ
1 Зміст та організація бібліографічної роботи вузівськоїбібліотеки
2 Характеристика довідково-бібліографічного апаратубібліотеки вузу
2.1 Система каталогіві картотек
2.2 Довідково-бібліографічний фонд
2.3 Фонд виконаних довідок
3 Видавничо-бібліографічна діяльність бібліотеки
4 Бібліографічний сервіс бібліотеки
4.1 Бібліографічне інформуваннякористувачів
4.2 Довідково-бібліографічне обслуговування
5 Бібліографічне навчання читачів
Висновки
Список використаної літератури та неопублікованихдокументів
Список скорочень слів та словосполучень
АПП – алфавітно-предметнийпокажчик
АСК — алфавітнийслужбовий каталог
АЧК — алфавітнийчитацький каталог
БІС — бібліографічнеінформування споживачів
БО — бібліографічний опис
ДБА — довідково-бібліографічнийапарат
ДБВ –довідково-бібліографічний відділ
ДБО — довідково-бібліографічнеобслуговування
ДБФ — довідково-бібліографічнийфонд
НУВГП – Національнийуніверситет водного господарства і природокористування
Вступ
Актуальністьтеми. Бібліотека є інформаційним закладом, атрибутом будь-якої сучасноїсоціальної системи. Її діяльність завжди базувалась на письмово фіксованихнормах та цінностях культури у вигляді їх трансляції і забезпечення доступу доних. Істотною характеристикою слід вважати спрямованість вузівської бібліотеки назадоволення потреб студентів і професорсько-викладацького складу даногозакладу.
Убібліотечній мережі вузівські бібліотеки посідають особливе місце. Вониодночасно забезпечують документами навчальний процес, науково-дослідницькудіяльність та загальноосвітні проблеми своїх користувачів.
Цібібліотеки зі своїм інформаційним потенціалом є основою розвитку освіти інауки, сприяють підготовці висококваліфікованих кадрів для різних соціальнихсфер та галузей суспільства.
Розвитокуніверситетських бібліотек пояснюється прогресуючою теорією безперервної освітита самоосвіти, яка призвела, в свою чергу, до зростання кількості вищихнавчальних закладів та відповідно їх бібліотек.
Серцевиноюуніверситетської бібліотеки є довідково-бібліографічний відділ. Саме сюдизвертаються студенти з найскладнішими питаннями, відповідь на які не вдалосязнайти в інших відділах обслуговування читачів.
Аджебібліографічний відділ має всі ключі до документно-інформаційних скарбів,наявних у фонді бібліотеки.
Саметут студенти вчаться користуватись цими ключами, що є безцінними знаннями дляподальшої навчальної та науково-дослідної роботи.
Тутвони дізнаються про нові надходження до бібліотеки, знайомляться з оглядамилітератури про визначних науковців, письменників та актуальних тем, що розвиваєїх творче мислення і надає знання в культурній сфері.
Довідково-бібліографічнийвідділ робить значний внесок в гуманізацію вищої технічної освіти. Його роботаз читачами сприяє формуванню із студентів високоосвічених та культурнихспеціалістів.
Станнаукової розробленості теми: У професійному бібліотечному друку широкообговорюються проблеми вузівських бібліотек. Проблемамидовідково-бібліографічного обслуговування споживачів та питання комплексногопланування роботи з каталогами і картотеками присвячені публікації М. Я.Двойкіної, М. Дідик, А. Єфремової, І. Кліма та В. Немашкаленка, О.І. Онищенка, В.В.Шилова та багатьох інших дослідників.
Аджевузівські бібліотеки складають особливий тип бібліотек, які повинні швидко таякісно надати необхідну допомогу. Ці бібліотеки служать для студентів головноюнавчальною та дослідною базою. І на допомогу в найскладніших питаннях приходитьдовідково-бібліографічний відділ.
Найкращерозкрили тему бібліографічного навчання користувачів вузівської бібліотекизарубіжний автор Х. Шултка та український науковець В. Холод, де розкриливласні концепції з приводу даного питання.
Заостанні 10-15 років більшість науковців та дослідників у бібліотечній справі,такі як М.О. Булатецький, А. Широков, В.П. Юферов, І. Павлуша,
І.Карпенко, розглядають проблеми нового довідково-бібліографічного обслуговуваннястудентів, створюючи та запроваджуючи у діяльність вузівських бібліотек автоматизованітехнології. На думку цих авторів старі традиційні методи повинні піти унебуття. В розвинутих зарубіжних країнах всі бібліотеки давно перейшли нановий, вищий щабель обслуговування користувачів.
Дляповноправного існування у світовому суспільстві вузівські бібліотеки повиннівідкрити доступ до своїх колекцій, надаючи в користування електронні каталоги насвої фонди та оригінальні бази даних власної генерації.
Метароботи. Розкрити роботу довідково бібліографічного відділу бібліотекиНУВГП.
Завдання
1. Охарактеризувати зміст і організацію бібліографічної роботивузівської бібліотеки.
2. Проаналізувати довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.
3. Описати видавничо-бібліографічну діяльність бібліотеки.
4. Розкрити зміст бібліографічного сервісу бібліотеки.
5. Показати особливості бібліографічного навчання читачів.
Об’єктдослідження. Довідково-бібліографічний відділ бібліотеки НУВГП.
Предметдослідження. Діяльність довідково-бібліографічного відділу вузівськоїбібліотеки.
Базадослідження. Основною базою дослідження є бібліотека Національногоуніверситету водного господарства і природокористування.
Такожвикористовувались фонди Рівненського державного гуманітарного університету, таРівненської обласної наукової універсальної бібліотеки.
Методологічнабаза дослідження.
1. Порівняльний аналіз таблиці основних статистичних показниківроботи бібліотеки.
2. Використання планів та звітів роботи бібліотеки.
Науковаі практична значимість теми. Дана тема вносить в бібліотечну справу відомостіпро бібліографічний відділ ще одного вузу України, на який зверталося не доситьуваги. Також дана тема вносить систематизацію в практичну діяльність самоговідділу.
Структурадипломної роботи. Дипломна робота має таку структуру: зміст, вступ, списокскорочень, 5 параграфів, висновок, список використаної літератури танеопублікованих документів.
1 Зміст та організація бібліографічної роботи вузівськоїбібліотеки
Найкращепро зміст та організацію бібліографічної роботи конкретної бібліотеки можерозповісти лише „Положення про довідково-бібліографічний відділ». Адже саме вцьому документі регламентується вся робота відділу її зміст та організація.
1. Загальна частина
1.1. Довідково-бібліографічний відділ є самостійним структурнимпідрозділом бібліотеки і підпорядковується дирекції бібліотеки.
1.2. Правовою основою діяльності відділу є урядові документи з бібліотечноїсправи, накази ректора університету та розпорядження директора бібліотеки,регламентна і технологічна документація бібліотеки, правила внутрішньогорозпорядку Бібліотеки та це Положення.
2. Основні завдання.
2.1. Довідково-бібліографічне та інформаційне обслуговування всіхкатегорій читачів.
2.2. Виконання всіх видів довідок: тематичних, адресно-бібліографічних,уточнювальних та фактографічних.
2.3. Вивчення інформаційних потреб споживачів бібліографічноїінформації.
2.4. Організація і ведення картотек різних типів за галузями знань.
2.5. Складання бібліографічних покажчиків.
2.6. Популяризація інноваційного вітчизняного та чужоземного досвідуроботи з питань вищої школи, методики викладання суспільних, природничих тагуманітарних наук.
2.7. Поширення бібліотечно-бібліографічних знань серед різних категорійчитачів для кращого забезпечення навчального процесу та науковій діяльності.
2.8. Планування та звітність роботи відділу.
2.9. Введення описів літератури з підручного фонду відділу в електроннийкаталог.
3. Основні функції відділу
3.1. Здійсненнядовідково-бібліографічного та інформаційного обслуговування всіх категорійчитачів.
3.1.1. Довідково-бібліографічного обслуговування:
- виконання усних і письмових довідок;
- консультації з питань використання довідково-бібліографічногоапарату.
3.1.2. Інформаційнеобслуговування:
- інформування керівництва університету про нові надходження вбібліотеку з проблем вищої школи;
- організація у відділі виставок та оглядів довідкових ібібліографічних видань;
- випускає покажчик періодичних видань і джерел НТІ, виписанихбібліотекою на рік.
3.2. Складаннякартотек, покажчиків.
3.2.1.Організовує, доповнює і редагує картотеку журнальних статей, реферативнукартотеку, тематичні і допоміжні картотеки.
3.2.2.Складаєрекомендаційні покажчики і списки літератури.
3.3. Роботаз фондом:
- комплектує довідково-інформаційний фонд відділу, організовує його,раціонально розміщує, видає читачам з читального залу довідково-бібліографічнівидання;
- забезпечує збереження фонду;
- організовує списання застарілих видань.
3.4Науково-бібліографічна робота:
- складання науково-допоміжних покажчиків на допомогу навчальному тавиховному процесам і науково-дослідній роботі;
- складання проектів організаційно-методичної та технологічноїдокументації відділу;
- вивчає і впроваджує передовий досвід роботи інших бібліотек;
- організовує підвищення професійного рівня співробітників відділу.
4. Структура відділу.
1.Сектор довідково-бібліографічного обслуговування (зав. сектором,бібліотекар, бібліограф).
2.Сектор інформаційного обслуговування (головний бібліограф, 2бібліографи). Працівники відділу ведуть самостійні ділянки роботи з галузевоїбібліографії.
5. Керівництво відділу:
5.1. Відділом керує завідувач, якого призначає ректор університету заподанням директора бібліотеки.
5.2. Завідувач організовує роботу відділу і відповідає за весь комплексробіт. Розпорядження завідувача обов’язкові для всіх співробітників відділу.
5.3. Працівники відділу призначаються і звільняються з роботи ректоромУніверситету за поданням директора бібліотеки зі згоди заввідділу.
5.4. Обов’язки працівників відділу визначаються посадовимиінструкціями, затвердженими ректором університету.
5.5. Робота відділу проводиться за єдиним планом роботи бібліотеки.
6. Взаємини відділу з іншими структурними підрозділами.
6.1. Відділ подає:
6.1.1.Дирекції — на затвердження регламенту документацію, плани та звіти відділу.
6.1.2.Відділу комплектування і книгозбереження — замовлення на придбання довідковихта інформаційних посібників та видань, виявлених в поточних та перспективнихбібліографічних покажчиках, акти списаної літератури з підручного фонду, дублетнута маловикористовувану літературу з підручного фонду, замовлення на літературудля тимчасового користування.
6.1.3.Сектору матеріального-технічного забезпечення – замовлення на придбанняканцелярських товарів, бібліотечної техніки та ремонт приміщення.
6.1.4.Відділу автоматизації – замовлення на придбання електронних та технічнихзасобів.
6.1.5.Ректорату –бібліографічний покажчик періодичних і інформаційних видань,виписаних бібліотекою на поточний рік.
6.1.6.Ректорату, профкому –щомісячно бюлетень нової літератури, яка надійшла вбібліотеку протягом поточного місяця.
6.2Відділ отримує:
6.2.1Від дирекції — накази і розпорядження організаційно-виробничої діяльностівідділу, затверджену регламенту та технологічну документацію.
6.2.2Від відділу комплектування та книгозбереження – проспекти видань інформаційнихцентрів, нові надходження довідкової літератури та бібліографічні покажчики,літературу за замовленням для тимчасового користування.
6.2.3Від відділу читального залу періодичних видань –поточну періодику дляздійснення аналітичного розпису журнальних і газетних статей.
7.Права та обов’язки відділу:
7.1Відділ має право:
7.1.1Знайомитися з навчальним планом, програмами і тематикою науково-дослідницькоїроботи Університету.
7.1.2Залучати до участі у складанні бібліографічних покажчиків, за згодоюкерівництва Університету і бібліотеки, викладачів факультетів та співробітниківінших відділів бібліотеки.
7.1.3Брати участь у науково-практичних конференціях, семінарах з питаньбібліотечно-бібліографічної та інформаційної роботи.
7.1.4Вимагати від адміністрації Бібліотеки чіткого дотримання положень КодексуУкраїни про працю.
7.1.5Рекомендувати до нагород та відзначень працівників відділу.
7.1.6Вносити пропозиції про дисциплінарні стягнення у випадках порушенняпрацівниками трудових і виробничої дисципліни.
7.2.За невиконання службових обов’язків працівники відділу відповідають згідно ззаконодавством про працю.
7.3.Працівники відділу несуть солідарну матеріальну відповідальність за збереженняпідручного фонду.
2 Характеристикадовідково-бібліографічного апарату бібліотеки вузу2.1Система каталогів і картотек
Система каталогів і картотек — це частинадовідково-бібліографічного апарату (ДБА) вузівської бібліотеки, що являє собоюсукупність планомірно організованих, взаємопов'язаних між собою бібліотечнихкаталогів і картотек.
Потрібно забезпечити якість, стабільність і довговічність,доцільність функціонування системи каталогів і картотек, економічність всіхпроцесів каталогізації та бібліотечної обробки, ефективність використаннякаталогів і картотек студентами, викладачами та працівниками вузівськоїбібліотеки.
ДБА бібліотеки університету представлений системою каталогіві картотек:
— систематичний каталог;
— алфавітний службовий каталог;
— алфавітний читацький каталог;
— картотека журнальних статей [50].
Систематичнийкаталог
Систематичний каталог (СК) — займає провідне місце упропаганді книжкового фонду бібліотеки. Питання про роль систематичногокаталогу в обслуговуванні студентів тісно пов'язується з питанням про функціїсистематичного каталогу. СК виконує в більшій або меншій мірі такі функції, якінформаційну, пошукову, освітню функції. Побудова систематичного каталогу загалузями знань дає найбільші можливості інформувати читачів про розвиток ідосягнення кожної науки, а також оперативно і повно задовольняти їхні запитипри доборі потрібної літератури. У цьому реалізується інформаційна функціясистематичного каталогу [48].
Специфіка СК полягає в тому, що картки у його розділахрозташовуються у логічному порядку від більш загальних до конкретних питань. Відображенняу ньому зв'язків, що існують між науками, дає змогу студентам при доборілітератури використовувати цю послідовність і враховувати зв'язки, підбираючитаким чином видання від узагальнюючих тем до конкретних, а також літературу,яка з різних точок зору висвітлює певне питання. У кожному розділі відбиваєтьсяісторія, теорія і передова практика кожної галузі знань. У ряді природничихнаук на першому місці розташовуються законодавчі документи, а при використаннізворотно-хронологічної розстановки карток — найновіші видання. Все це дає змогустверджувати, що систематичний каталог у найбільшій мірі виконує освітнюфункцію [48].
У процесі роботи щодо обслуговування студентів бібліотекаріпостійно звертаються до систематичного каталогу при складанні індивідуальнихпланів читання, рекомендаційних списків, при підготовці масових заходів тарізних форм наочної пропаганди книги в бібліотеці.
Каталог розташований в головному читальному залі бібліотеки,на другому поверсі. За ведення каталогу відповідають працівники відділунауково-технічної обробки фондів і організації каталогів. Каталог ведетьсяпостійно з 1944 року, і хронологічний обсяг без перерви з 1944 по 2006 рік [48].
Каталог є службовий з функціями читацького.
Тематика систематичного каталогу універсальна. Найбільш повнорозкрита суспільно-політична література, вітчизняні та зарубіжні видання за
профілем вузу, література по суміжним галузям. У каталозівідображаються фонди всіх відділів бібліотеки.
Систематичний каталог включає всі види видань, які є у фондахбібліотеки: книги, брошури, періодичні та продовжувані видання,науково-технічні звіти, дисертації, автореферати. В СК суспільно-політичналітература зашифрована по ББК. А починаючи з природничої літератури систематизаціявідбувається по УДК (природнича література, техніка, архітектура, мистецтвознавство,географія).
Каталог включає літературу, видану на російській, українськійта іноземних мовах (англійській, німецькій, французькій тощо) [48].
Класифікація літератури для систематичного каталогу здійснюєтьсяза таблицями ББК, і УДК. Спосіб групування матеріалу в каталозі — систематичний. Розстановка карток у межах кожного ділення — за алфавітом. Вкаталозі наявні друковані картки Книжкової палати України, машинописні ірукописні картки. В каталог включені картки основні, додаткові іпосилальні[48].
Відображення нових надходжень в каталозі відбуваєтьсящомісяця.
Допоміжним апаратом до СК є алфавітно-предметний покажчик.
Редагування каталогу систематичне. Поточна редакціяздійснюється при поповненні каталогу новими картками. Планова — один раз у 5років[48].
Зовнішнє оформлення каталогу, надписи на каталожних ящикахвключають класифікаційні індекси, їх словесні формулювання. Всередині СКоформлено завдяки роздільникам: центральним, лівобічним та правобічним.
Алфавітно-предметнийпокажчик
Найсуттєвішу допомогу у пошуку видань надаєалфавітно-предметний покажчик (АПП), який є обов'язковим доповненням досистематичного каталогу і систематичної картотеки журнальних статей. Віндопомагає з найменшими витратами часу — розшукати літературу з певного питаннянавіть у тих випадках, коли видання у зв'язку з галузевим підходом присистематизації відбивається у різних відділах каталогу. Особливо зростає йогороль у пошуку видань з актуальних питань, які ще не мають самостійнихкласифікаційних ділень, але користуються підвищеним попитом у читачів. Крімтого, він надає значну допомогу бібліотечним працівникам, які працюють надсистематизацією документів [48].
Алфавітно-предметний покажчик — це алфавітний перелік усіхпонять (предметів), про які збирається література у конкретному систематичномукаталозі, що супроводжується вказівкою на індекси розділів, де міститься цялітература. Таким чином, сукупність рубрик алфавітно-предметного покажчика досистематичного каталогу повністю охоплює всі питання, предмети і явища, про якійдеться у виданнях, представлених у фонді вузівської бібліотеки. Виходячи зцього, основною вимогою до АПП є адекватне відображення змісту систематичногокаталогу.
АПП до систематичного каталогу виконує ряд функцій,найважливішими з яких слід вважати пошукову (евристичну) і предметну. Пошуковафункція реалізується в тому, що АПП дає змогу оперативно відшукати видання зокремих питань у систематичному каталозі, логіка побудови якого не завждизрозуміла читачам [48].
Предметна функція проявляється в тому, що тут збирається водному місці інформація про розділи, в яких вміщуються документи про певнийпредмет, котрий може розглядатися в різних аспектах і відтворюватись у різнихвідділах систематичного каталогу. Крім того, АПП надає значну допомогубібліотечним працівникам у внутрішній роботі, є довідковим апаратом присистематизації, редагуванні систематичного каталогу, а також при виконаннізапитів читачів.
Алфавітно-предметний покажчик може складатися паралельно зсистематизацією і створенням нового каталогу, а також до вже існуючого вбібліотеці систематичного каталогу.
Алфавітно-предметний покажчик у бібліотеці НУВГП оформлений увигляді картотеки. Кожна предметна рубрика супроводжується вказівкою на індекс відділуабо розділу систематичного каталогу, в якому можна знайти літературу певноїтематики [48].
Картки розставлені в алфавітному порядку найменуваньпредметів, що й дало назву покажчику. Картки вміщені у каталожні скриньки ірозташовані безпосередньо біля систематичного каталогу [48].
Алфавітнийкаталог
Алфавітний каталог є обов'язковим для всіх бібліотек,оскільки виступає оcновним елементом їхнього довідково-бібліографічного апарату.Завдяки своїй структурі алфавітний каталог має змогу інформувати про авторськийсклад фонду, причому не тільки індивідуальних, а й колективних авторів [46].
Основні питання, з якими звертаються до нього: чи є вбібліотеці певний документ, та які твори певного автора є у фонді. Наявність укаталозі додаткових записів дає змогу здійснити пошук за другорядними ознаками- за прізвищами другого, третього автора, редактора, укладача тощо. Виконанняалфавітним каталогом інформаційної функції полегшується тим, що він найповнішевідображає фонд, адже тут мають бути представлені всі наявні передруки,повторні видання тощо. За допомогою алфавітного каталогу можна навестирізноманітні бібліографічні довідки [46].
Формальна побудова алфавітного каталогу зумовлює в першучергу його орієнтацію на виконання каталогом освітньої функції, оскількибібліотека спроможна пропагувати твори видатних вітчизняних та зарубіжнихвчених, письменників, громадських діячів, офіційні та відомчі документи. Якголовний довідково-пошуковий апарат бібліотеки алфавітний каталог має зв'язки зіншими каталогами, з фондом бібліотеки, з обліковими документами.
Крім безпосереднього обслуговування читачів, каталогвикористовується у внутрішній роботі бібліотеки. За його допомогою здійснюютькомплектування, встановлюючи, чи є у фонді конкретна книга та кількістьпримірників. Важливе значення має даний каталог для перевірки фонду, вилученнязастарілої літератури. Він використовується при обробці нових надходжень. Безцього каталогу неможливо обійтись у довідково-бібліографічній та інформаційнійроботі бібліотеки при виконанні різноманітних довідок, складанні оглядів,списків літератури тощо. Готуючи масові заходи, бібліотечні працівники завждизвертаються до алфавітного каталогу.
У бібліотеці НУВГП м. Рівного є 2 алфавітних каталоги — службовий та читацький [45].
Алфавітний службовий каталог (АСК) ведеться з 1944 року.Хронологічне охоплення з 1944 року до 2006 року. Гарантована повнота за1959-2005 роки [45],
Характер каталогу — постійний. Призначення каталогу — службовий. Каталог за своєю тематикою є універсальним. В АСК відображені фондивсіх підрозділів бібліотеки. І також відображені такі види видань: книги,брошури, продовжуючі видання, спец. види науково-технічної літератури,дисертації, автореферати [45].
Каталог включає літературу, видану на мовах: українській,російській, іноземній — англійській, французькій, іспанській тощо[45].
Спосіб групування — алфавітний. Для кращого користуванняокремим рядом в каталозі виділені:
1. автореферати;
2. дисертації;
3. нормативна література
4. інститути;
5. службова література;
6. література на іноземних мовах [45].
Розстановка карток в межах кожного ділення каталогу:алфавітно-хронологічний порядок.
Для систематизації використовуються таблиці: УДК (природнича,технічна, література), ББК для наукових бібліотек (суспільно-політична).
В каталозі подані картки: основні, додаткові, відсилкові,довідкові. Відомості, занесені на основні картки каталогу на лицевій стороні:розподіл по структурних підрозділах, співавтори. Редактор, упорядник, персоналії,інвентарні номери та кількість екземплярів книги, поставленої на безінвентарний облік.
Відображення нових надходжень в АСК проводиться постійно 1раз в місяць. Допоміжний апарат до каталогу — картотека назв інститутів.
Алфавітно-читацький каталог (АЧК) ведеться з 1973 року [46].Хронологічне охоплення — наукова технічна література з моменту організаціїкаталогу інша — за останні 20 років [46]. Гарантована повнота за 1973-2005роки.
Призначення каталогу — читацький, тематика АЧК — універсальна. В ньому з найбільшою повнотою відображена література: учбова танауково-технічна по профілю інституту та суміжним галузям, суспільно-політична.Відсутня художня література. Це відрізняє алфавітний читацький каталог відучбового [46].
Каталог включає літературу, видану на мовах — українській іросійській. Спосіб групування — алфавітний. Розстановка карток в межах кожногоділення каталогу — зворотно-хронологічна [46].
Для систематизації використовуються таблиці УДК (длятехнічної літератури), ББК для наукових бібліотек (для суспільно-політичної).
В усьому іншому алфавітний читацький каталог нічим невідрізняється від алфавітного службового каталогу, хіба що відсутністюдопоміжного апарату в АЧК.
Обидва каталоги щорічно редагуються.
Систематичнакартотека журнальних статей.
Картотека журнальних статей вузівської бібліотеки м. Рівногознаходиться у веденні довідково-бібліографічного відділу. Картотека розташованав довідково-бібліографічному відділі[47].
Картотека журнальних статей ведеться з 1962 року. Характеркартотеки — постійний.
Призначення картотеки — читацька, виконуєінформаційно-бібліографічну функцію.
Тематика картотеки галузева. В ній відображаються матеріалиіз загальних проблем науки, техніки, лісового та сільського господарства,гуманітарних та суспільно-політичних наук тощо. У картотеці також відображаютьсядирективні матеріали, статті із збірників, видань, що продовжуються, журналів,газет, які є у фонді, а також відсутні видання, які представляють цінність таактуальність для читачів бібліотеки [47].
Картотека журнальних статей також представлена картотекоюнаукових праць викладачів Університету [47].
Картотека включає літературу, видану на українській таросійській мовах.
Спосіб групування матеріалу в картотеці аналогічнийсистематичному каталогу. У межах кожного ділення картки розставлені у зворотно-хронологічномупорядку.
У картотеці представлені картки Книжкової палати України ірукописні. Відображення нових надходжень у картотеці відбувається щомісяця.Директивні матеріали уряду — по мірі їх публікації.
Редагування картотеки поточне, у процесі включення карток укартотеку. Хронологічні межі статей різних галузей залежить від профілю вузу[47].
Зовнішнє оформлення картотеки журнальних статей включаєіндекси класифікаційної системи ББК і УДК (за таким самим принципом як і всистематичному каталозі), словесні формулювання індексів ББК, номер ящика.
Електронний каталог”УФД-бібліотека”
Напоточний момент термін типу, ,інформаційне століття,, сприймається доситьбуденно. Дійсно, роль інформації в діяльності окремих організацій тасуспільства цілому невпинно зростає. Цей факт відбився на формуванні поняттяінформаційного ресурсу як окремого ресурсу організацій, галузі або країни. Якправило, інформаційний ресурс упорядкований в двох- або трьохрівневу структуру.На нижньому рівні знаходиться неформалізована інформація у вигляді паперовихдокументів, магнітних носіїв, кіно фотоплівок, комп’ютерних файлів. На другомурівні розміщується формалізована інформація у вигляді картотек та баз даних.Третій рівень складають словники-довідники, де розміщується інформація про те,де і яким чином можна знайти інформацію. Цей рівень є характерним для випадківвикористання значної кількості різних технологій збереження і доступу доінформації перших двох рівнів. Він часто відсутній. Тоді його роль в певніймірі виконує другий рівень [14].
Зростанняобсягів інформації та дедалі більш жорсткі вимоги до її актуальності йдоступності змушують все більше уваги приділяти засобам автоматизації. Так,останнім часом ми стали свідками широкого впровадження комп’ютерних систем фактографічноготипу.
Технології,Інтернет суттєво розвинули документальні системи. Друге дихання отрималиінформаційно-бібліотечні системи. За останні кілька років вони встановлені убільшості університетів, в багатьох інституціях державного управління, проектно-конструкторськихзакладах, публічних бібліотеках. Винятком не став і НУВГП. Тут переваганадалась інформаційно-бібліотечній системі «УФД/Бібліотека», що вжезарекомендувала себе з позитивної сторони приблизно у 80 установах України.
Електроннийкаталог містить інформацію про документи, надаючи можливість здійснювати їхпошук за різними ознаками (атрибутами) та відповідністю до певнихкласифікаторів (рубрика творів, предметних каталогів і ін.).
Слідособливо зауважити, що на поточний період мало уваги приділяються організаціїзв’язків між документами. Сучасна система дає можливість ввести зв’язки різнихтипів (серія-підсерія-документ серії, основний документ-додаток, стандарт –сучасний стандарт)[14].
Основнийкаталог є центральною ланкою системи. До нього під’єднуються додатковіінформаційні засоби: відомості про примірники (бібліотечний фонд), про складовічастини документа (нумерація), предметні каталоги, каталоги персоналій,навчальних дисциплін і т.д.
Особливуроль відіграють тематичні картотеки. Це рубрикатори, предметні каталоги,каталоги персоналій, дисциплін, об’єднані єдиним механізмом побудови івикористання. Така картотека є ієрархічною структурою, елементами якої є«теми». Теми повязуються з документами так, що за темою легко відібрати документиякі до неї відносяться. Так, досить просто відібрати документи, що стосуютьсяпевної персоналії, дисципліни. Теми також можна використовувати в ролі закладокабо ключових слів.
Однимз основних призначень системи є створення умов для ефективного відбору документівза різними ознаками. Такими ознаками можуть бути значення окремих атрибутівопису документа, наприклад, його назва, автор або рік чи дата видання, а такожналежність до тем тих чи інших класифікаторів. При цьому способи в які будездійснюватись пошук, залежать від багатьох обставин: в першу чергу, від того,що відомо читачу про сам об’єкт пошуку. Розглянемо кілька прикладів. Читачбажає знайти документи, що відносяться до певної теми (галузі знань, прізвища).Оскільки читач не знає точно, які теми передбачені у відповіднихкласифікаторах, він починає з пошуку теми. Вводиться контекст (частина слова,яку має містити тема).
Так,за контекстом «Економіка» знаходимо кілька тем: «Економічна теорія»,«Економічна історія», «Економічна статистика» і т.п. вибираємо, наприклад,«Економічна статистика» і дивимось, яке місце в ієрархії тем даного каталогавона посідає. Тема знаходиться в класифікаторі ББК, в розділі «Економіка.Економічні науки» в підрозділі»705 Економічна статистика. Облік економічнатеорія ». Вважається, що це саме те, що треба. Тоді, натиснувши на кнопку»Відбір документів за темою», отримуємо перелік документів, які відносяться доцієї теми. Отже можна шукати документи, що відносяться до призначеної теми івсіх підтем. Можна також додати цю умову вибору до переліку умов і подовжитиформування даного переліку.
Алеякщо точний контекст задати проблематично, але відомий розділ певногокласифікатора, наприклад, галузь знань- «Науки про землю» в класифікаторі ББК.Тоді відкривається класифікатор і поступово розвиваються теми, що відповідаютьзадуму читача. Після того позначається конкретна тема і так само, як упопередньому випадку, знаходиться відповідні документи або доповнюється перелікумов вибору.
Слідзазначити, що ця схема пошуку може доповнювати попередню. Тобто, можна спочаткузнайти тему за контекстом, а потім передивитися теми, які оточують її в певномукласифікаторі і вибрати найбільш прийнятну.
Виходячиз досвіду експлуатації інформаційно-бібліотечних систем, відбір документів затемами є найбільш поширеним засобом пошуку. Його ефективність безпосередньозалежить від адекватності обраних класифікаторів(ББК, УДК).
Водночас,коли читач має конкретні відомості про документ, який він хоче знайти,наприклад, знає назву, автора чи рік видання, слід скористатися засобами пошукуза атрибутами. Вибирається поле опису документа, наприклад, «Назва документа»,умова, наприклад, «містить слова» і слова, які має містити назва в даномувипадку – «економіка», «гроші…» і «банк..». одночасно можна задати кілька умов.Можна просто додавати до переліку умов відбору, поєднуючи їх з умовами відборуза темами.
Слідзазначити можливість перегляду каталожної картки поточного документа. Типкартки вибирається в нижньому полі форми. (картка містить основні відомості продокумент, які в значній мірі дозволять визначити, чи влаштовує він читача).
Однієюз основних задач є створення і підтримка довідково-бібліографічного апарату(ДБА) та різних картотек, в тому числі картотеки аналітики. Для відборудокументів застосовується переважно їх класифікаційні ознаки. За базовийбереться один з класифікаторів (ББК чи УДК) і на його основі складаєтьсятематичні картотеки(каталог ключових слів) і т.п.
Впровадженняавтоматизованої бібліотечної системи суттєво спрощує введення ДБА, об’єднуючиалфавітний, систематичний каталоги, окремі тематичні напрямки (працівикладачів) та види видань.
Зурахуванням можливостей сучасних інформаційно-бібліотечних систем, (а у випадкуНУВГП- „УФД/Бібліотека”), відбирати документи, зареєстровані в електронномукаталозі, за певними ознаками і формувати з відібраних ті чи інші переліки можебудь-який читач, завданням бібліографів стає наповнення електронного каталога.
ВНУВГП нові надходження вливаються в електронний каталог з 2002 року. З 2003року розпочинають вибіркове ретроспективне введення бібліографічних описівлітератури з 1990 року. Паралельно роздруковуються картки для паперовогокаталогу [49].
Всьогов 2005 році було введено 7089 описів (заплановано – 8000). загальна кількістьвведених описів на кінці 2005 року становить 18245 (заплановано – 18000) [ 50].
Створюєтьсяелектронна картотека „Праці професорсько-викладацького складу НУВГП”.2.2 Довідково-бібліографічний фонд
Важливуроль у вузівській бібліотеці відіграє фонд довідкових та бібліографічнихвидань. Одним з основних вимог до нього — поєднання розумної повноти таможливості оперативно з ним працювати. Вузівська бібліотека підбирає довідковівидання певного змісту та характеру, здійснюючи таким чином профільованекомплектування ДБФ.
Увузівській бібліотеці НУВГП довідкові та бібліографічні видання розміщуються удовідково-бібліографічному відділі. Вони представлені широким спектроменциклопедій. Зокрема: „Українська радянська енциклопедія”, „Большая советская энциклопедия”, ”Технічнаенциклопедія” „Енциклопедія сучасної України”, „Енциклопедія народногогосподарства України”.
Галузевіенциклопедії: ”Географічна енциклопедія України”, „Сільськогосподарськаенциклопедія”, „Строительство”, „Машиностроение”, „Физическая энциклопедия”, ”Економічнаенциклопедія”, ”Українська літературна енциклопедія”.
Наявні енциклопедії з суспільних наук. Наприклад„Енциклопедія українознавства”, ”Философская энциклопедия”.
Вражаюча кількість лінгвістичних, галузевих словників: „Словникукраїнської мови” (Під ред. Мандрика М.Л.) в 12 томах. Даль В. ”Толковый словарь живоговеликорусского языка” 1956 та 1989 років, „Великий тлумачний словник сучасноїукраїнської мови” 2004року, „Философский словарь”, „Политехнический словарь”, ” Товарный словарь”, тощо.
При виконанні запитів читачів, яким потрібні фактичні абоцифрові дані, відповідь можна знайти у різноманітних довідниках, наприклад:„Хто є хто на Рівненщині”, „Фінансові послуги в Україні”, але підвищенимпопитом користуються „Статистичні щорічники України”, „Статистичні щорічникиРівненської області”.
У цьому ж довідково-бібліографічному відділі бібліотеки НУВГПє окремі стелажі з реферативними виданнями України. Зокрема, всі серії українськогореферативного журналу „Джерело”: „Природничі науки”;”Техніка. Промисловість.Сільське господарство”; „Соціальні та гуманітарні науки. Мистецтво”. Реферативніжурнали Книжкової палати України: „Економіка. Економічні науки”, „Політика.Політичні науки”, та інші видання України та Росії.
Також ДБВ має в своєму ДБФ „Літописи газетних статей”,„Літописи журнальних статей”, „Літописи книг”, „Літописи авторефератівдисертацій”.
ДБФ облікується в топографічному каталозі (робочий каталог вякому закріплюються документи за окремими підрозділами бібліотеки). Загальнийобсяг фонду складає понад десять тисяч примірників.
2.3 Фонд виконаних довідок
Упроцесі довідково — інформаційного обслуговування студентів виконуються різнідовідки. У бібліотеці НУВГП окремий фонд виконаних довідок не ведеться.
3 Видавничо-бібліографічна діяльність бібліотеки
Видавничадіяльність бібліографічного відділу бібліотеки вузу один з важливих напрямківроботи. В НУВГП щорічно видається „Покажчик періодичних видань, передплачених бібліотекоюНУВГП на ___ рік”.
Покажчиквидається з метою інформування читачів бібліотеки, і в першу чергу, науковихпрацівників та викладачів, про передплачені періодичні видання, що отримуютьрізні підрозділи університету та бібліотеки.
Структура:
- в першій частині в алфавітному порядку, розміщені назви журналів,спочатку українською, потім російською мовами;
- в другій частині в алфавітному порядку, розміщені назви газет.Спочатку українською мовою, а потім російською.
Післякожної назви періодичного видання вказуються сигли підрозділів бібліотеки іуніверситету, які його отримують.
Напочатку покажчика подано список підрозділів бібліотеки та університету, якіотримують періодичні видання та їх умовні позначення – сигли.
Готуєтьсядо випуску анотований бібліографічний покажчик ”Наркоманія і алкоголізм умолодіжному середовищі”. Сюди включені статті, з періодичних видань, книги,брошури з фонду бібліотеки НУВГП про стан, причини, і профілактику наркоманії вУкраїні.
Інформаціюподано у трьох розділах за за тематичним принципом а в межах розділів – заалфавітом. Призначений для викладачів та студентів вузу.
Такожв перспективі випуску бібліографічний покажчик про вищу освіту в Україні. Сюдибуде включена література про Болонський процес, глобалізацію освіти, якістьосвіти в Україні, освітні технології, організацію науково-дослідної роботи увищій освіті.
4 Бібліографічний сервіс бібліотеки 4.1 Бібліографічне інформування користувачів
Бібліографічнеінформування споживачів (БІС) – це систематичне забезпечення споживачівбібліографічною інформацією відповідно до їхніх довготривалих або постійнодіючих запитів та (або) без запитів, згідно із інформаційними потребамиспоживачів [40].
Задопомогою книжкових виставок та бібліографічних оглядів можна показатиособливості ДБА, представити широке коло бібліографічних посібників, поширюватираціональні методи бібліографічної роботи тощо. Виставкидовідково-бібліографічних матеріалів розрізняються і за змістом, і за об’єктом.Вони можуть різнобічно представляти довідково-бібліографічні видання –посібники всіх видів бібліографії, енциклопедії, словники, путівники, різнідовідники. Практикуються також і виставки матеріалів по одній галузі знання, інавіть по одній темі.
Бібліотечнапрактика знає чимало інших різновидів виставок: повністю присвяченихбібліографічній періодичні, виставок методичного характеру, які пояснюють яккористуватись бібліографічними покажчики, та інших.
Завданнябібліотекаря – комбінувати виставки з таким розрахунком, щоб їх можна булорозмістити по різним відділам і на виставці нових надходження, і щоб усукупності вони привертали увагу максимальної кількості студентів тавикладачів. Виставками слід надавати постійний характер, закріпляючи за ними спеціальністенди у відділах бібліотека та систематичних їх поповнювати.
У2005 році у НУВГП було організовано 103 тематичні книжкові виставки та відритіперегляди [50].
Зокрема,організовано цикл виставок, присвячених ювілейним датам видатних людей, такимяк Михайло Шашкевич, І.К.Карпенко-Карий, Василь Симоненко, М.Т.Йогонен,Д.І.Яворницький, С.П.Мартос, О.П.Стоженко, Богдан Хмельницького, М.В.Дукин,В.З.Гжинський; цикл виставок присвячених ювілейним датам, відкриті перегляди,виставки на допомогу навчальному процесу та ін… Такі як:
«Деньукраїнської писемності та мови»
«Кирило-Мефодіївськомутовариству-160»
«Закон,вчинок, відповідальність»
«Розвитокавтомобільного транспорту»
«Нехайсвятиться ім’я твоє» (Великдень)
«Різдвяно-новорічнісвята і традиції українського народу»
«ШляхУкраїни до незалежності (До Дня Соборності України)»
«АЧорнобиль болить…..»
«Голодомор(1932-1933рр)»
«ДеньЄвропи в Україні»
«РікГрузії в Україні»
«Обережно:СНІД»
«Деньзнань»
«Вищаосвіта в Україні і Болонський процес »[50].
Традиційнимистали бібліографічні огляди. Вони користуються великою популярністю. Наприклад:
«Традиціїі звичаї українського народу»
«Літературніімена Рівненщини»
«Свічкапам’яті нашого земляка письменника Уласа Самчука».
«Спілкуванняз мудрістю» (до Дня писемності і мови)
„Невербальнеспілкування”[50]
Незалишаються на другому плані і бібліографічні огляди з основ екології, зохорони водних ресурсів для студентів молодших курсів. Ще одна формаінформування читачів – плакати. У бібліотеці НУВГП – їх декілька. Є, наприклад,плакат який розповідає історію бібліотеки технічного вузу, дає загальнухарактеристику фонду, кількісні показники тощо. Хоча інформація щодо кількостіодиниць зберігання бібліотечного фонду дещо застаріла, там вказано 600 тисячодиниць зберігання документів, а на кінець 2005 року фонд складав 706762примірника.
Згідноз новим надходженням книг кожні 2 місяці складаються «Бюлетні нових надходженьв центральну бібліотеку НУВГП », всього за 2005 рік було складено 6 списків.
Підкожним списком керівні кадри вузу засвідчують підписом, що вони ознайомилися зданим бюлетенем.
Є щеодна форма інформування – газета НУВГП «Трибуна студента». З метою інформуваннябільш широкого кола читачів про інформаційні видання, що надходять добібліотеки, співробітниками довідково-бібліографічного відділу були написанібібліографічні огляди до цієї газети („Інформація про патентні видання”,„Інформація про реферативні журнали України” та ін.)
Упрактиці бібліографічної роботи всі форми обслуговування та пропаганди бібліографічнихзнань взаємодіють та взаємодоповнюють одна одну. Виставка, вдало підібрана тавміло, професійно оформлена, сама по собі не може мати необхідну взаємодію.Інша справа, коли вона супроводжується живим словом під час бесід та оглядів.Успіх консультацій, переглядів, лекцій в значній мірі залежить від того,наскільки широко бібліотекар застосовує наочність.
Всіформи та методи обслуговування читачів у вузівській бібліотеці стануть ще більшефективними при організації вільного доступу до довідково-бібліографічних таінформаційних видань. Відкритий доступ здійснюється не до всього підсобногодовідкового фонду, а до певної більшої- чи меншої- його частини. Убібліографічному відділі бібліотеки НУВГП декілька таких стелажів, на якихрозміщуються різноманітні інформаційні видання – реферативні журнали, збірникитощо. Організовано також вільний доступ до довідкових видань – різніенциклопедії, словники. Довідники з різних галузей знань – з біології,екології, математики тощо.
Слідзазначити про Дні інформації. Протягом 2005 року їх було проведено 10 [50].4.2Довідково-бібліографічне обслуговування
Довідково-бібліографічнеобслуговування (ДБО) організовано у всіх вузівських бібліотеках. Цей видобслуговування є дуже важливим як для студентів, так і дляпрофесорсько-викладацького складу вузу. Довідково-бібліографічна роботабібліотеки полягає у підборі літератури з різних питань, у пошуку за допомогоюкниг і періодичних видань відомостей та допоміжних матеріалів[40].
Довідково-бібліографічнеобслуговування – це бібліографічне обслуговування відповідно до разовихінформаційних запитів споживачів інформації, пов’язане з наданням довідок таінших бібліографічних послуг[40].
Разовийінформаційний запит –це такий запит, з яким споживач звертається доінформаційної установи, розраховуючи на негайну відповідь і не пов’язуючи своєзвертання з бібліографічним обслуговуванням у майбутньому.
Наразовий інформаційний запит бібліограф дає негайну відповідь у тій формі, якаможлива: підбирає відповідні документи чи шукає інформацію про такі документи івидає її у вигляді бібліографічної інформації.
Інформаційнийзапит може бути перетворений споживачем у бібліографічний запит, тобто вінформаційний запит на бібліографічну інформацію, чи у фактографічний запит–вимогу на фактографічну інформацію. Відповідь бібліографа може бути надана увигляді довідки, консультації або відмови. Довідки та консультації можуть бутибібліографічні чи фактографічні.
Бібліографічнідовідки містять БІ у відповідь на разовий запит споживача. Бібліографічніконсультації містять поради щодо самостійного пошуку БІ споживачем[40].
Фактографічнідовідки містять відомості про конкретні факти, події і явища реальноїдійсності, дані з різних галузей знань, трактування термінів тощо.Фактографічна довідка може містити також посилання на джерело фактографічноїінформації, але тільки після фактографічних даних. Фактографічні консультаціїмістять поради щодо самостійного пошуку фактографічної інформації споживачем[40].
Відмовабібліографа у відповіді на інформаційний запит споживача повинна міститимотивацію неможливості видати інформацію.
Найбільшучастину відповідей у процесі ДБО складають бібліографічні довідники, якіподіляються на адресні, тематичні та уточнювальні.
Адреснабібліографічна довідка встановлює наявність та місцезнаходження документа уфонді. Видається вона спочатку у вигляді бібліографічного опису документа, щосупроводжується шифром зберігання документа у фонді. Тематична бібліографічнадовідка містить бібліографічну інформацію з визначеної теми(як правило, увигляді бібліографічного списку).
Уточнювальнабібліографічна довідка – та, в якій встановлюється та уточнюється елементибібліографічного опису документа, що були відсутні чи перекручені у запитіспоживача [40].
Довідкив процесі ДБО можуть бути усними чи письмовими.
Якістьдовідково-бібліографічної роботи залежить від кваліфікації бібліографа, широтикругозору, знання літератури. Бібліограф повинен уміти правильно організовуватиДБА своєї бібліотеки і раціонально використовувати, володіти методикоюдовідково-бібліографічної роботи [1].
Працівникибібліотеки можуть добре організувати довідково-бібліографічне обслуговуваннясвоїх читачів лише в тому випадку, якщо вони знають профіль вузу, якийобслуговують, завдання, які стоять перед ним, культурний рівень окремих групчитачів[1].
Більшкваліфіковану допомогу надасть бібліограф, який спеціалізується у відповіднійгалузі знань. Знання найважливіших сучасних проблем основних і суміжних наук,термінології, історії науки, обізнаність в спеціальній літературі, у діяльностінауково-дослідних закладів – дає можливість вести довідково-бібліографічнеобслуговування на високому рівні.
Бібліографамнеобхідно мати педагогічний такт у роботі зі студентами, проявлятинастирливість у пошуку необхідних відомостей про літературу, вміти швидкоорієнтуватися в питаннях[1].
Студентотримує відповіді на питання, що стосується літератури уДБВ, на абонементі,також у читальному залі і біля каталогів, по МБА.
ДБВ убільшості випадків відповідає на більш складні запитання. Зазвичай студентзвертається до ДБВ після того, як потрібна література не була самостійнознайдена ні по каталогам чи картотекам, ні за допомогою бібліотекаря наабонементі і в читальному залі.
Читачізацікавлені в найшвидшому отриманні потрібних їм відомостей. Швидкістьвиконання запиту залежить від ДБА, від уміння бібліографа використовуватибібліографічні та довідкові видання. Чим краще організовано ДБО, тимоперативніше дається відповідь на запит читача.
Упрактиці роботи вузівської бібліотеки НУВГП при виконанні усних і письмовихзапитів найчастіше застосовується консультації для пошуку літератури самостійнов довідниках, каталогах, картотеках.
Бібліографдає пораду, вказує шляхи пошуку літератури по визначеній темі, вчить, якправило, оформляти списки літератури до курсової, дипломної, наукової роботи.
Студентизвертаються у довідково-бібліографічний відділ з найрізноманітнішими запитами,які стосуються навчального чи науково-дослідного процесу.
За2005 рік в центральній бібліотеці НУВГП довідково-бібліографічнимобслуговуванням було охоплено 6905 читачів, зо на 1343 користувача більше, ніжу 2004 році.
Загальнакількість довідок становить 9722, а це на 757 більше ніж у 2004 році. В томучислі 6533 тематичних довідок. В порівнянні з 2004 роком, де кількістьтематичних довідок становить всього 2186.
Такавідмінність показників в порівнянні з 2004 роком в бік підвищенням, пов’язаназі збільшенням кількості студентів у НУВГП.
5 Бібліографічне навчання читачів
Навчаннякористувачів є сервісною пропозицією бібліотек. Її специфіка полягає в тому, щонавчальні ситуації створюються штучно.
Тобтобібліотекарі навчають користувача користуватись бібліотекою та всімабібліотечними послугами, застосовуючи при цьому певні методичні підходи.
Користувачівчаться проводити цільовий пошук літератури. Їм надається підтримка на їхбібліотечному шляху. Це відбувається через передачу фахових знань, а такожпевних методик. В рамках таких навчальних програм для користувачів їх учасникимають можливість для тренування вже існуючих та нових спеціальних навичок, атакож етапів роботи в процесі пошуку та отримання інформації. Навчаннякористувачів є педагогічним процесом, хоча він відрізняється від іншихдидактичних ситуацій, як то уроки школі, академічний навчальний процес,педагогіка вільного часу. Педагогічні моделі, розвинені для названих вищегалузей не можуть бути перенесені на навчання для користувачів бібліотек, томутреба розвивати додаткові, розроблені на конкретну (бібліотечну ) ситуаціюконцепції.
Загальнодоступністьпредмету веде до того, що для користувачів часто залишається незрозумілим,навіщо, власне, їм взагалі брати участь в такого роду навчальних заходах. Зіншого боку складність предмету веде до того, що користувачі саме на практиціпересвідчуються у тому, що їх знань та навичок не завжди вистачає для цього ітому вони приймають участь у навчанні або вимагають відповідної опіки з бокуперсоналу.
Змістнавчання користувачів полягає в інформативності, що охоплює певні здібності танавички знаходити і діставати необхідну інформацію та матеріали, розумінняпотрібних для цього методів та прийомів, а також знання про бібліотеку як центрінформації.
Зогляду на це, навчання має за мету розвиток у користувачів навичок базовихвидів діяльності, що виконується протягом всього життя в сучасномуінформаційному суспільстві.
Багатоз користувачів бібліотек, розуміють, що в достатньому обсязі володіють базовиминавичками, тому і не вважають необхідною для себе участь у навчанні.
Але жз іншого боку предмет вивчення є настільки специфічним, що у користувачіввиникає потреба у тому, щоб їх навчали.
Користувачірозуміють університетську бібліотеку як свого роду скриньку з інструментами, якдопоміжний засіб у їх духовній праці. Бібліотека розглядається як надавачпослуг.
Готовністьдо надання послуг користувачам персонал бібліотек повинен виявлятибезпосередньо на місці, на практиці, тобто, наприклад, на традиційноповторюване питання „Як мені це зробити(знайти)?”. Відповідно повинна бути несуха довідка, а користувачу треба надати роз’яснення і запропонувати навчальнудопомогу.
Навчальнізаходи повинні презентуватися у якомога нескладній формі. Саме тому у НУВГПчільне місце у бібліографічному навчанні посідає проект навчальної програми.
Корінніперетворення в соціально-економічному житті країни істотно вплинули на вимоги,пропоновані до випускників вищого навчального закладу. У нових умовахформування професійно-значимих якостей випускника НУВГП повинне бутиорієнтовано не стільки на обсяг і повноту конкретного знання скільки наздатність самостійно поповнювати знання, ставити і вирішувати різноманітнізадачі, шукати авторитетні рішення, виробляти критерії добору найбільшефективних з них. Досягнення цієї мети в значній мірі залежить від рівняінформаційної культури.
Усвідомленняінформаційної культури як особливого, відносно аспекту культури стало можливиму результаті оновлення інформаційного підходу до пізнання дійсності, розвиткупредставлень про інформаційне суспільство, у якому інформаційні ресурси посвоїй значимості не поступаються енергетичним, фінансовим і іншим стратегічнимресурсам, а сама інформація оцінюється як економічна категорія – товар,ефективно використовуваний в сучасному діловому світі для підвищення кваліфікації.
Предметкурсу: У даний час відсутнє загальноприйняте тлумачення поняття „інформаційна культура”.У рамках пропонованого для студентів НУВГП курсу „Основи інформаційноїкультури”. Під нею розуміється систематизована сукупність бібліографічнихзнань, умінь, навичок, що забезпечує оптимальне здійснення індивідуальноїінформаційної діяльності, спрямованої на задоволення як професійних так інепрофесійних потреб в інформації. Інформаційна культура відбиває ступіньволодіння людиною основами знань в області методів і технологій роботи зінформацією, а також наявність досвіду, навичок виконання інформаційнихпроцедур.
Курс”Основи інформаційної культури„ призначений для студентів першого курсу всіхспеціальностей і форм навчання.
Основнамета курсу „Основи інформаційної культури” — дати студенту знання, уміння інавички інформаційного самозабезпечення його навчальної і науково-дослідницькоїдіяльності.
Досягненняцієї мети здійснюється в ході рішення наступних задач:
- Освоєння раціональних прийомів і способів самостійного введенняпошуку інформації і систематизації даних відповідно до задач навчальногопроцесу у вузі.
- Оволодіння формалізованими методами АСОД.
- Вивчення і практичне застосування технології підготовки йоформлення результатів самостійної науково-дослідної діяльності (підготовкакурсових і дипломних робіт, рефератів, доповідей).
Яквипливає з мети та задач курсу, він покликаний стати основою раціональноїнавчальної діяльності студентів. Це обумовлене тим, що курс цілком підлеглийзадачам професійної підготовки фахівців. Цінність курсу обумовлена йоговзаємозв’язками з загальнонауковими і спеціальними дисциплінами, а такожзадачами навчального процесу (підготовка доповідей, рефератів, курсових ідипломних робіт та ін.), що стоять перед студентом із самого початку навчання.
Головноюумовою ефективності вивчення курсу є обов’язкова практична робота по оволодіннюпропонованими в курсі методиками. Це означає знання організації інформаційнихпроцесів, володіння прийомами пошуку, збору, обробки, аналізу і синтезуінформації, уміння застосовувати технічні засоби, використовувані вінформаційному процесі. Прикладний характер і практична спрямованість курсу,дають можливість при освоєнні, більш раціонально організовувати самостійнуроботу студентів, скоротити інтелектуальні і часові витрати на пошук іаналітично –синтетичну переробку навчальної і наукової інформації, більшпродуктивними видами інтелектуальної праці.
Курс”Основи інформаційної культури” складається з шести тем, що пропонуються длявивчення студентами перших курсів всіх спеціальностей і форм навчання.
1. Інформація і суспільство.
2. Бібліотеки, їх діяльність і ДБА.
3. Бібліографія, як область науково-практичної діяльності.
4. Нові інформаційні технології в бібліотеці.
5. Пошук, збір і обробка інформації за допомогою традиційного ДБАбібліотеки.
6. Оформлення наукових праць.
Найбільшеуваги бібліографи НУВГП приділяють останнім двом темам. Адже саме з нимистуденти стикаються найчастіше під час навчального процесу і подальшоїнауково-дослідної діяльності.
Темиі зміст лекційних занять:
Тема 1 Інформаціяі суспільство
Тутпояснюється такі теми як: інформаційна культура (визначення, багатозначністьпоняття ”інформація”). Класифікація інформації за способом передачі ісприйняття (візуальна, аудиальна, машино-орієнтована), за рівнем суспільноїзначимості (масова, спеціальна, особиста), у залежності від характерудіяльності(управлінська, наукова, навчальна, практично-прикладна т аін.).Відтворення та перетворення інформації, копіювання та тиражування. Проблемаавторського права. Соціальні інститути поширення інформації: роль та місцебібліотек в організаційній структурі інформації. Типи і види документів,необхідних для навчальної і наукової праці (підручники та навчальні посібники,довідкові видання, бібліографічні покажчики, інформаційні видання, наукова танауково-популярна література, дисертації й автореферати дисертацій, офіційні йнормативні документи, періодичні видання).Інформаційна культура споживача івиробника інформації як один з необхідних результатів утворення у вищій школі.
Тема 2. Бібліотеки,їх діяльність і ДБА
Розглядаєтьсясистема бібліотек України і регіону, їхній інформаційний потенціал. Основнітипи бібліотек, їхні особливості, фонди, послуги. Віртуальні бібліотеки.Інформаційні задачі, розвязувані різними типами і видами бібліотек. Бібліотекаяк інформаційно-пошукова система: структура і можливості. Поняття проінформаційний сервіс, довідково-бібліографічний фонд бібліотеки.Бібліографічний опис документа. Знайомство з державними стандартами по БО.Значення інформаційного пошуку. Роль ДБА бібліотеки в організації ДБО. Видиінформаційного пошуку. Система каталогів і картотек.
Тема 3. Бібліографія як область науково-практичної діяльності
Бібліографія,її значення в житті суспільства. Загальне представлення про бібліографію вконтексті історії. Сучасні системи вітчизняної зарубіжної інформації. Системаінформаційних видань по профілю спеціальності, що вивчається. Характеристикаоб’єктів бібліографії. Типи і види бібліографічних посібників. Вториннідокументи як результат аналітико-синтетичної переробки інформації, згортанняінформації. Основні типи АСОД(анотування, реферування, огляд).
Основнітипи інформаційних запитів і технологія їхнього виконання. Відстеження потокунової інформації. Ретроспективний пошук. Правила бібліографічного оформленнянауково-дослідної роботи. Таблиці ББК і УДК. Систематизація наукових праць.
Тема 4. Новіінформаційні технології, їхня роль у сучасному суспільстві
Формипредставлення інформації на основі нових інформаційних технологій.
Технологіязастосування комп’ютера для пошуку, збору, обробки, збереження і представленняінформації. Локальні і глобальні комп’ютерні мережі.
Теми і змістпрактичних занять.
Тема 1. Пошук,збір і обробка інформації за допомогою традиційного ДБА бібліотеки
Мета:
- вивчення алгоритму пошуку по ДБА;
- оволодіння навичками пошуку;
- закріплення придбаних навичок.
Забезпечення:каталоги, картотеки, інформаційні і бібліографічні
видання.
Практичнізаняття:
- пошук документів в АК книг;
- пошук документів в АС картотеці;
- пошук і визначення індексу ББК і УДК по темі;
- тематичний пошук;
- пошук за допомогою інформаційних і бібліографічних видань;
- оформлення БО.
Тема 2. Оформленнянаукових праць
Мета:
- придбання навички складання БО різних документів;
- оволодіння технологією оформлення рефератів, контрольних, курсовихі дипломних робіт.
Забезпечення:зразки різних документів, схеми складання БО на різні види документів.
Практичнізаняття:
- складання різних видів БО;
- оформлення різних видів бібліографічних посилань;
- оформлення бібліографічних списків літератури.
Висновки
Довідково-бібліографічнийвідділ здійснює інформаційне і довідково-бібліографічне забезпеченнянавчально-виховного процесу, науково-педагогічної та науково-дослідницькоїдіяльності вищого навчального закладу. Відділ проводить формування фондувідділу, ведення довідково-бібліографічного апарату. Важливою ланкою в роботівідділу є бібліографічне навчання користувачів бібліотеки даного закладу. Однез чільних місць посідає бібліографічне інформування споживачів тадовідково-бібліографічне обслуговування.
Системакаталогів і картотек складає ядро будь-якої бібліотеки. І будь-яка бібліотекане може існувати без цього ядра, надто вузівська бібліотека. Система каталогів ікартотек – це складний організм, який потребує постійного розвитку. Каталоги ікартотеки вузівської бібліотеки відіграють чи не найважливішу роль у навчанністудентів. Вони здійснюють освітню і пошукову функції.
ДБАвідображає весь стан фонду бібліотеки.
Систематичнийкаталог є найголовнішим каталогом у вузівській бібліотеці. Галузі знаннярозташовані у логічній послідовності, це створює зручності студентам для пошукунеобхідних видань. Тематика систематичного каталогу універсальна. Це означає,що систематизовано всі галузі знання і студенти стовідсотково здобувають знаннясаме у бібліотеці свого вузу. Це спричинено специфікою навчання та навчальноїлітератури, яка видається на абонементах і у читальному залі.
Алфавітнийкаталог є важливим довідково-пошуковим апаратом бібліотеки, оскільки групуванняматеріалу відбувається за алфавітом прізвищ авторів і назв творів, що і далоназву каталогу. У вузівській бібліотеці НУВГП є два алфавітних каталоги:службовий і читацький.
Алфавітнийкаталог представляє найбільший інтерес для студентів-першокурсників, які ще неволодіють потрібними знаннями для користування систематичним каталогом. Томуалфавітний каталог для них є зручним і оперативним.
Систематичнакартотека журнальних статей найоперативніше відображає новітню інформацію збудь-якої галузі, розвиток науки чи техніки. Якщо інформація у підручниках тапосібниках здатна швидко втрачати свою актуальність, то інформація уперіодичних виданнях завжди залишається новою, свіжою і оперативною.
Найсуттєвішудопомогу у пошуку видань надає алфавітно-предметний покажчик. Він єобов’язковим доповненням до систематичного каталогу і систематичної картотекижурнальних статей. АПП це алфавітний перелік всіх понять, про які збираєтьсялітература у систематичному каталозі. Алфавітно-предметний покажчик повністюохоплює всі питання, предмети і явища, про які йдеться у виданнях,представлених у фонді вузівської бібліотеки. Отже АПП адекватно і всебічновідображає зміст систематичного каталогу.
В нашчас інформації та новітніх технологій, коли користувач бібліотеки вже не можесправитись з лавиною інформджерел, віднайти в цьому стрімкому потоці потрібнуінформацію. А надто в технічному вузі, галузі знання, що тут вивчаютьсянайшвидше розвиваються. На допомогу цьому приходить електронний каталогбібліотечної програми „УФД-бібліотека”. Зручність полягає в тому, що пошук вцьому універсальному каталозі здійснюється за будь-якими параметрами. Наприкладза галуззю знання, прізвищем автора, ключовим словом, бібліотечним шифром т.п..
Насьогоднішній день гостро стоїть проблема залучення студентів не тільки дороботи з підручниками, а й до широкого використання наукової літератури, якобов’язкової умови для навчального і наукового процесу.
Одинз найважливіших напрямків у діяльності вузівської бібліотеки-робота на допомогубібліотечно-бібліографічній орієнтації студентів, виховання в них культуричитання, навичок бібліографічного пошуку. Бібліографічному навчаннюкористувачів в бібліотеці НУВГП приділяється дуже багато уваги. Працівникамибібліографічного відділу створили спеціальну програму „Основи інформаційноїкультури”, щоб студенти могли самостійно здійснювати бібліографічний пошук укаталогах і картотеках, для семінарів, рефератів, курсових та дипломних робіт.
Невід’ємноючастиною роботи ДБВ є довідково-бібліографічне обслуговування користувачівбібліотеки вузу. Воно полягає, насамперед, у виконанні бібліографічних довідок,що дуже допомагає у пошуку відповідей на найскладніші питання.
Длябібліографічного інформування читачів працівниками відділу щорічно проводятьсявиставки-перегляди, бібліографічні огляди з певних актуальних тем та провидатних людей.
Щорічновиходить бібліографічний „Покажчик періодичних видань, передплаченихбібліотекою НУВГП на ___ рік.” До друку готуються анотований бібліографічнийпокажчик „Наркоманія і алкоголізм у молодіжному середовищі” та бібліографічнийпокажчик про вищу освіту.
Дляпокращення роботи ДБВ бібліотеки НУВГП було б доцільним створити в бібліотечнійпрограмі ”УФД-бібліотека” повнотекстові бази даних, та створити безпосереднійдоступ студентам до електронного каталогу, що полегшить їх самостійну роботу.Ввести навчальний курс „Основи інформаційної культури” як обов’язковий предметв навчальну програму вузу для покращення бібліографічних знань студентів, що єважливим у навчальній та науково-дослідницькій роботі.
Список використаної літератури та неопублікованих документів
1. Балла Е., Швалб М. Удосконалення діяльності бібліотек вузів вумовах перебудови вищої освіти в країні //Бібліотекознавство і бібліографія. — 1998. -Вип. 28.-С. 12-18.
2. Божко М., Гордій М. Книгозбірні Львівського університету – 385 // Бібліотечнийвісник. — 1994. — №2. — С. 22-26.
3. Боровик Р. Науково-технічній бібліотеці Державного університету«Львівська політехніка» -150 років // Бібліотечний вісник. — 1994. — №5-6. -С. 34-35.
4. Булатецький М.О. Інформаційно-бібліотечне забезпеченняспеціалістів Харківського державного політехнічного університету /Бібліотека удемократичному суспільстві: 36. матеріалів міжнародної наукової конференції,21-23 листопада 1995 р. /КДІК, Укр. бібл. асоц.; редкол.: B.C. Бабич та ін. — К., 1995. — С. 136-137.
5. Бургер И.П. Современная библиотека вуза: состояние и проблемы//НТБ. -1994.-№3.-С. 52-55.
6. Васильєв О. Міжнародна конференція: вузівські бібліотеки на порозіXXI століття: Впровадження нових технологій //Вісник Книжної палати. 1998. — №5.-С. 32.
7. Грушенька Л. Від нагромадження інформації до її оцінки:інтелектуальні комп'ютерні системи в бібліотеці //Вузівська бібліотека.Історія. Теорія. Досвід роботи. /Наукова б-ка Львів, держ. ун-ту ім. І. Франка.- Львів, 1994.-Вип. З.-С. 26-31.
8. Гудімова Н., Нікіфоренко Л. Матеріали до огляду науково-методичноїдіяльності державних бібліотек України за 1998-1999 роки //Бібліотечна планета.- 2000. — №4. — С. 1-8.
9. Дворкина М.Я. О коммуникационных и информационных потребностях//НТВ. — 1999. — №3. — С. 102.
10. Дідик М.Дослідження ефективності та якості алфавітних каталогів у ЛНБ ім. В. Стефаника//Бібліотечний вісник. — 1998. — №3. — С. 19-31.
11. Доля Ж., ФедороваІ. Свято вузівських бібліотек: [На відзначення Всеукраїнського дня бібліотек]//Вісник Книжної палати. — 1998. — №9. — С. 12.
12. Еременко Т.В. Вузовскаябиблиотека России в едином информационном пространстве: [Региональный аспект]//НТБ. — 1998. — №2. — С. 67-70.
13. Зверевич В.В.,Кармишенская Г.Д. Типологическая модель современной университетской библиотекии ее реализация в Европейском университете в Санкт-Петербурге // НТБ. — 1998. — №2. — С. 36-40.
14. Карпенко І. УФД /Бібліотека – система управління інформаційно-бібліотечним ресурсом//Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. — 2004.- №1.-С.62-73.
15. Каспарова H.H. Правилакаталогизации: Настоящее и будущее (по материалам Международной конференцииИФЛА в Москве) //НТБ. — 2000. — №6.-С. 71-77.
16. Кензина В.Л., Татур И.В.Координация справочно-библиографического обслуживания в вузовской библиотеке//НТБ СССР. — 1987. — №8. — С.11-13.
17. Киселева Т. Вступая вновое тысячелетие: О подготовке специалистов в МГУКИ //Библиотековедение. — 2000. — №1. — С. 8-14.
18. Клим И. Каталогизация напороге третьего тысячелетия //НТВ. — 1999. — №4. — С. 54-57.
19. Костенко Л.Програмні системи для автоматизації бібліотек: проблема вибору //Бібліотечнийвісник. — 1996. — №3. — С. 11-14.
20. Либе В.Ю., Иофина И.А.Стандартизация как средство совершенствования библиотечного исправочно-информационного обслуживания //НТБ СССР. — 1986. — №9. — С. 17-20.
21. Лучинина А.Я. Библиотекавуза — модель городского медиа-центра //НТБ. -2000. — №4.-С. 63-65.
22. Медведева С.Концептуальна модель інформаційного навчання користувачів //Бібліотечнийвісник. — 1997. — №2. — С. 4-7.
23. Моргенштерн И.Г.Картотеки в системе библиографических ресурсов научной библиотеки //Науковабібліотека в сучасному соціокультурному контексті. — К., 1993. — Ч. 2. — С.170-171.
24. Нарада-семінар«Бібліотеки вузівка межі століть: перспективи розвитку та реальніможливості» //Вісник Книжної палати. — 2000. — №5. — С. 13.
25. Немошкаленко В.Бібліотеки в системі інформаційного забезпечення науки, освіти, культури:Доповідь на Міжнародній науковій конференції «Проблеми вдосконаленнякаталогів наукових бібліотек» //Бібліотечний вісник. — 1997. — №6. — С.3-5.
26. Никулина В. Регионыразные, проблемы общие: [Научно-исследовательская работа в библиотеках]//Библиотека. — 1998. — №5. — С. 24-25.
27. Онищенко О.Каталоги — інформаційне ядро бібліотек: роль і значення в періодкомп'ютеризації //Бібліотечний вісник. — 1997. — №6. — С. 6-7.
28. Осипова И.П. Новый вузовский курс:[Библиотечное обслуживание] //Библиотековедение. — 1998. — №3. — С.90-93.
29. Павлуша І.Електронні бібліотеки: питання комплектування і обробки вхідної інформації//Бібліотечний вісник. — 1999. — №5. — С. 17.
30. Павлуша І. Електроннібібліотеки: системний підхід до формування фондів // Бібліотечний вісник. — 2000. — №2. — С. 16-19.
31. Перская Н. Роль вузовскойбиблиотеки в гуманитаризации высшего технического образования: [Опытидейно-воспитательной работы среди студентов НТБ Харьковского институтаинженеров ж.-д. Транспорта им. С. Кирова] //НТБ. — 1998. — №4. — С. 8-9.
32. Рева Н. Рева Л.Професія-бібліограф// Бібліотечний вісник.-2004.-№3.-С.3-7.
33. Рогова П.Державна науково-педагогічна бібліотека України: Аспекти становлення//Бібліотечний вісник. — 2000. — №6. — С. 17-23.
34. Скнар В.Програмно-модульне навчання на відстані: [Методичне забезпечення бібліотечноїдіяльності] //Бібліотечна планета. — 1999. — №4. — С. 29-30.
35. Сташків М. Ватмосфері пошуку й оновлення: Досвід методичної роботи //Бібліотечний вісник. — 1996. — №4. — С. 39-40.
36. Ткач К. Технічнізнання без технічної літератури? //Бібліотечний вісник. — 1998. — №1. — С.32-35.
37. Усатюк О.С., Усатюк В.Н.Принципы разработки библиотечной информационной сети вуза //НТБ. — 1998. — №2.- С. 30-35.
38. Холод В. Рольуніверситетської бібліотеки у навчально-виховній роботі вузу// Бібліотечнапланета. — 2003.- №3(21).-41с.
39. Цуріна І.Готуючись до планування //Бібліотечна планета. — 2000. — №1. -С. 16-18.
40. Швецова-ВодкаГ.М. Вступ до бібліографознавства: Навчальний посібник. — К.: Кондор, 2004.-216 с.
41. Шилов B.B. Библиотечныйфонд: обновление, обновляемость, обновленность //НТБ. — 2000. — №9. — С. 49-55.
42. Широков А.Проблеми створення та використання електронних бібліотек //Бібліотечний вісник.- 1995. — №3. — С. 1-8.
43. Шултка Х.Навчання користувачів: сервіс-пропозиція університетськихбібліотек//Університетські бібліотеки.-2000.-№1.-С.3-7.
44. Юферов В.П. Проосновні напрямки впровадження сучасних автоматизованих інформаційних технологійв галузі культури //Фонди наукової бібліотеки: Стан та перспективи розвитку:Матеріали респ. міжвідом. конф. — X., 1993. — С. 66-68.
Неопубліковані матеріали
45. Паспорт-характеристикаалфавітного службового каталогу бібліотеки УНВГ — Рівне, 1992.- 5c.- Машинопис.
46. Паспорт-характеристикаалфавітного читацького каталогу. бібліотеки УНВГ — Рівне, 1992.-6 с.-Машинопис.
47. Паспорт-характеристикасистематичної картотеки статей бібліотеки УНВГ — Ровно, 1988. – 7с.-Машинопис.
48. Паспорт-характеристикасистематичного каталогу бібліотеки НУВГП м. Рівне, 1996. – 4 с Машинопис.
49. Пояснювальназаписка до таблиці основних статистичних показників роботи за 2004 рікбібліотеки НУВГП. — Рівне, 2005. -4с.-Машинопис.
50. Пояснювальназаписка до таблиці основних статистичних показників роботи за 2005 рікбібліотеки НУВГП. — Рівне, 2006.-5с.- Машинопис.