Тема: КультураУкраїни у ХVІ – на початку ХVІІ ст.
Освіта і культура
Розвиток української культури проходив в складнихсуперечливих умовах, коли Україна знаходилась під владою іноземних держав і досередини XVII ст. не мала власної державності. Але І в цей час українськакультура мала тісні взаємозв'язки з культурою Польщі. Росії. Чехії, зазналаактивних впливів європейських культурних процесів, пов'язаних з добоюВідродження, але оберігала власну самобутність та неперервність у розвитку здавньоруською культурою.
Здавна в Україні існувало домашнє (сімейне) виховання танавчання дітей, зароджуються школи початкової грамоти при церквах тамонастирях, В 1546 р у м. Львові виникає перша приватна школа, а в 1578 р. в м. Острог булазаснована перша вища школа, відома під назвою Острозька академія(греко-слов'янська школа). Ця школа існувала на кошт князя Констянтина Острозького.Першим ректором цієї школи став учений і просвітитель Герасим Смотрицький.
Навчання тут здійснювалося за поширеною в Європі системою«семи вільних мистецтв», яка поділялася на граматику, риторику, діалектику,арифметику, геометрію, музику, астрономію. Особлива увага приділялася вивченнюслов'янської мов. Старослов'янська мова утверджувалася як засіб боротьби протинаціонально-релігійного гноблення, запорука чистоти православної віри йсамозбереження національної культури.
В кінці XVІ — на початку XVII ст. в Україніправославними братствами засновується велика кількість братських шкіл, в якихнавчаються діти не тільки шляхти, а й діти міщан та козаків. Найбільш відомимибули братські школи у Львові (1586) та у Києві (1615), де в різний час ректоромбув Іван Борецький.
У1632 р. за ініціативою архімадрида Києво-Печерської ЛавриПетра Могили при монастирі було відкрито школу, котра після об'єднання зкиївською братською школою була перетворена на Київський колегіум, що згодомотримав назву Києво-Могилянської академій, впродовж десятиліть залишався єдинимвищим закладом в східнослов'янських землях.
Видатним українським вченим 15 ст. був Ю. Котермак. докторфілософії і медицини. Народився в м.Дрогобичі. Навчавсь у Краківськоюуніверситеті, де йому в 1470 р. було присвоєно ступінь бакалавра, а в 1473р.магістра. Викладав медицину, філософію і астрономію в Будонському університеті.В 1483 р. в Римі вийшла книгаЮ.Дрогобича «Прогностичні судження...» — перший друкований твірукраїнця, виданий за кордоном.
Острозька школа. Київський колегіум, братські школи були йцентрами боротьби проти наступу/ католицизму та уніатства. Православні школивідстоювали право українського народу на свою власну мову, культуру, духовнежиття. В Україні засновувались католицькі та уніатські школи з метою поширеннясеред населення католицизму й уніатства. Зокрема, єзуїтські колегіуми існувалиу Львові. Луцьку. Вінниці, Києві та інших містах. Вони сприяли не лишепоширенню освіти, а й ополяченню насамперед української шляхти й магнатів.
Першими шкільними підручниками на Україні були«Адельоротес», «Граматика словенская», «Адельфотес» — граматикагрецької мови видана 1591 р. у Львові. Поруч з грецьким матеріалом даєслов'янські паралелі і спричинилася до розвитку граматичної термінології наУкраїні.
Найважливішою подією XVI ст. був початоккнигодрукування в Україні. Першодрукарем був Швайпольт Фйоль. В 1491 р.надрукував перші видання кириловського шрифту – релігійні книги «Октоих» і«Часослов». У 1573 р. тікаючи від переслідувань, в Україну прибуває зМоскви до Львова книгодрукар Іван Федоров і його помічник Петро Мстиславець, деза допомогою братства засновує книгодрукарню і вже наступного 1574 р. видаєперші в Україні друковані книги «Апостол», «Буквар».Книгодрукування почало поширюватись в Україні: книгодрукарні виникають в Острозіпри Києво-Печерській Лаврі. Саме в м. Острог було вперше видано слов'янськоюмовою «Біблію».
Література, музика, архітектура і мистецтво
У XVI — першій половині XVII ст. набуває поширенняполемічна література, що виникає в умовах боротьби проти католицького наступуна права православ'я. Відомо близько 60 полемічних творів. Політичним явищем урозвитку літератури в Україні стало літописання. При монастирях виникли Густинський,Острозький. Львівський. Хмельницький, Межигірський літописи. У цих творах проводиласьпатріотична ідея соборної єдності українських земель, засуджувалось загарбанняїх іноземними державами, підтримувалося прагнення народних мас до визволенняУкраїни і створення власної незалежної держави.
Поряд з церковно-літературними творами в Українірозповсюджувалася перекладна література.
Найбільш видатними діячами полемічної літератури були ІванВи-шенський. Герасимта МелетійСмотрицькі. Іов Борецький. Петро Могила, С. Зизаній (Тустановський).З.Копистянський.
Полемічна література ідейно обґрунтовувала й духовноосвячувала визвольний рух в Україні.
Основою українського театру стали народні ігри й обряди. ВОстрозькій школі, Київському колегіумі, братських школах влаштовувалися своїтеатралізовані вистави – так звані шкільні драми. В антрактах драм ставилисякомедійні інтермедії (п'єси-вставки) на побутові теми.
У той час виник і вертеп — ляльковий театр. Українська музикарозвивалася на народній пісенній основі. Скрипалі, лірники, бандуристи. кобзарікористувалися в народі глибокою пошаною. Професійна музика залишалася виключноцерковною. У школах, маєтках власників створювались хорові капели.
Історичні пісні та думи славили героїчну боротьбуукраїнського народу. Пісні й думи виконували лірники й кобзарі.
В Україні широкого розмаху набуло будівництво обороннихспоруді (замків, фортець, валів). Зводяться нові монастирі та церкви, палацимагнатів, розбудовуються міста. За проектом видатного архітектора італійськогопоходження П.Барбона у Львові на національній основі і з врахуванням стилю Відродженняспоруджень будинок відомого діяча братства К. Корнятка (1580р.) і Успенськуцеркву.
Церкви і палаци прикрашалися різьбою по дереву, настіннимживописом, кам'яними і дерев'яними структурами. Поширюється книжкова графіка,техніка художнього лиття й обробки металів та Інкрустація виробів золотом,сріблом і коштовним камінням.
Архітектура і образотворче мистецтво в Україні набувалинаціональних рис і були невід'ємними здобутками суспільного побуту українців.Після тривалого періоду занепаду, розвиток культури в Україні набуває характерунаціонального відродження.
Церковне життя
Берестейська унія 1596 р. — одна з найважливіших подій вісторії церковного життя в Україні. Укладена у 1596. внаслідок чого утвориласьУкраїнська Греко-Католицька Церква. Була викликана необхідністю виправитинаслідки церковного розкол) між Римським Престолом та Константинопольськимпатріархом, який відбувся у 1054. Кроки до цього робилися не один раз. алереальні можливості полагодження цього питання склалися лише в XVI ст. Сприяла цьомукризова ситуація, у якій перебувала православна церква в Україні. Проявами їїбули занепад церковної дисципліни, непорозуміння між церковними братствами таієрархією, зазіхання новоствореного (1589) Московського патріархату,непродумані кроки Константинопольського та ін. східних патріархів, тощо.Важливим фактором, що спонукав до укладення унії з Апостольською столицею, буланеобхідність протистояти подальшій латинізації та полонізації українськоїсвітської еліти, а також добитися зрівняння в правах українського духовенства златинським.
Згідно з умовамиБерестейської унії українська церква зберігала східний обряд,церковнослов'янську літургійну мову, право на заміщення митрополичої таєпископських кафедр, вживання старого календаря нижче духовенство і надалізберегло право одружуватись. Одночасно визнавалась зверхність Римського Папи якпершоієрарха всієї Хрестиянської Церкви та були прийняті догми католицькоїцеркви.
Внаслідок укладення Берестейської унії православнедуховенство, що визнало її рішення, було урівняне в правах з католицьким,звільнилося від сплати податків та виконання інших повинностей. Єпископам булиобіцяні місця у Сенаті Речі Посполитої, але ця обіцянка не була виконана.Шляхта і міщани, що прийняли унію, також урівнювались у правах з католикамилатинського обряду і одержали право займати посади у державних та міськихурядах. З восьми єпархій Київської митрополії унію прийняли шість.
Братства,православне духовенство, шляхта, козацтво міщани домагалися відновленнядіяльності незалежної православної церкви, фактично ліквідованої післяБрестської церковної унії. У 1620 р. з Москви в Єрусалим повертався патріарх(глава) православної церкви Феофан. У Києві він висвятив митрополитом Київським ігалицьким ректора Київської братської школи Іова Борецького, а також шістьохєпископів та православні кафедри України і Білорусі. Польський уряд, католики іуніати не змогли перешкодити діяльності православної ієрархії.
Митрополит Іов Борецький склав від імені «народуруського» трактат «Протестація» (1621 p.). де обстоював праваукраїнського і білоруського православного населення на свою церкву і віру,засуджував насильницьке запровадження унії. «Протестація» освячувалавизвольний рух українського народу.
Після смерті Іова Борецького (1631 р.) православну церкву вУкраїні очолив Петро Могила (1596 — 1647). Він дбав про зміцнення православноїцеркви, і повернення їй маєтків, приділяв значну увагу по реформуваннюцерковного життя, зокрема провів рух змін, в обрядовій справі. За йогоініціативою будувалися церкви, засновувалися школи, У 1640 р. київський соборсхвалив перший православний катехізис, підносились традиції православ'я,систематизувались православні догми та обряди.
Визнаючи формальну залежність від константипольськогопатріарха; українська православна церква протягом 65 р. (1620-1685) веласамостійне духовне життя. Вона рішуче виступала проти унії з католицькоюцерквою і не бажала зверхності Московської православної патріархії, духовнопідтримувала боротьбу українського народу за незалежність і власну державність.Нижче православне духовенство взяло активну участь у визвольному русі.
У 1632 р. польський уряд нав'язав компроміс між православнимита греко-католиками. Православна ієрархія отримувала офіційне визнання, авласність. До викликала суперечки, ділилася між двома церквами.
Уніатство (греко-католики) певною мірою перешкоджалоутвердженню польських порядків на Україні, адже уніати підпорядковувалисьримському папі, з чим змушена була рахуватися королівська влада при проведенніполітики, полонізації в Україні. Уніатська церква знаходилась у кращомустановищі ніж православна. Але і вона зазнавала різних утисків і переслідуваньз боку Варшавського двору — на уніатів накладалися нові податки ізапроваджувалася панщина.
Уніатське духовенство порівняно з православним було кращеорганізоване. Його представники, здобувши на Заході освіту, переносили знанняна українські землі, прагнули піднести культурно-освітній рівень своїх прихожан.
Реформація,впливи якої стали помітними в Речі Посполитій в середині XVI ст… принесла новіструмені творчого збудження. Протестанти створили свої невеликі, але впливовіпарафії по всій Польщі. Литві. Волині. З метою поширення своїх ідей протестантизаснували вищі школи, друкарні, закріплюючи у літературному вжитку польськумову.