Зміст
Розділ 1. Історія Тернопільського державного медичногоуніверситету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки
1.1 Тернопільський державний медичний університет: історіяі сучасність
1.2 Історія бібліотекиТернопільського державного медичного університету
1.3 Сучасний стан і перспективи розвитку бібліотекиТернопільського державного медичного університету
Розділ 2. Бібліографічна робота в бібліотеці
2.1 Особливості бібліографічногозабезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ
2.2 Організація бібліографічного обслуговування
Розділ 3. Організація бібліотечного обслуговування
3.1 Організація обслуговуваннячитачів у читальних залах і абонементах
3.2 Особливості обслуговування читачів у відділі навчальноїітератури бібліотеки ТДМУ
3.3 Новий підхід до культурно — просвітницької роботибібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи виховання особистостімайбутнього медика
Список літератури
Додатки
Реферат
Слободян Н.П. Історіяі сучасний стан розвитку бібліотек вищих навчальних закладів (на прикладіроботи бібліотеки Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського).:Дипл. робота / Рівнен. держ. гуманітар. ун-т. — Рівне, 2005. — 72 с.: іл.
Головнимспрямуванням дипломної роботи є дослідження історії та сучасного стану розвиткубібліотек вищих навчальних закладів на прикладі бібліотеки Тернопільськогодержавного медичного університету. У процесі роботи проведено дослідженнянапрямків діяльності бібліотеки ТДМУ, вивчено значну кількість опублікованих танеопублікованих матеріалів з досліджуваної теми. На підставі аналізу проведенихдосліджень і з урахуванням сучасних досягнень бібліотечної теорії і практикисформульовані власні погляди на окремі проблеми і шляхи їх розв’язання.
Матеріал урозділах, крім першого, групується таким чином: вказуються особливості ісучасний стан розвитку конкретного напрямку бібліотечної діяльності; аналізуєтьсяорганізація і ведення роботи окремого відділу; розглядаються нові напрямки,форми і методи роботи, а також можливі шляхи розв’язання проблем.
Робота складаєтьсяз 3-х розділів, 8-ми підрозділів, висновків і додатків:
у першому розділівисвітлюється історія становлення і розвитку одного з вищих медичних закладів — Тернопільського державного медичного університету та його невід’ємної частини — бібліотеки.
другий розділприсвячений інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки. Запропонованатипологія інформаційно-бібліографічного забезпечення. Аналізується роботавідділу бібліографії з надання традиційних і нових інформаційно-бібліографічнихпослуг.
у третьому розділірозглядається організація бібліотечного обслуговування у читальних залах іабонементах, вказується на особливості обслуговування окремих категорій читачів.Особлива увага надається організації роботи відділу навчальної літератури, якодному з найважливіших структурних, підрозділів бібліотек вищих навчальнихзакладів.
Серед завдань, щостоять перед бібліотеками вищих навчальних закладів, важливе місце займаєкультурно-просвітницька робота. Пропонується новий підхід докультурно-просвітницької роботи бібліотеки ТДМУ у контекстізагальноуніверситетської системи виховання особистості майбутнього медика.
Вступ
Бібліотекимедичних університетів є учбово-допоміжними, науковими, інформаційними,культурно-просвітницькими підрозділами університету, які забезпечуютьлітературою і інформацією учбовий процес і наукову роботу, надають допомогууніверситету в підготовці висококваліфікованих спеціалістів [72].
Перед бібліотекамиВНЗ постає завдання радикальної перебудови роботи з урахуванням сучаснихнаукових і освітніх вимог та технічних можливостей з метою забезпеченнявідповідного рівня бібліотечного обслуговування вищого навчального закладу, щовключає інформаційне забезпечення, вільний доступ до вітчизняних і світовихінформаційних ресурсів, сприяння навчальному і науковому процесам та вихованнюгармонійної, морально досконалої особистості, свідомої свого громадянськогообов’язку, відкритої до інтелектуального, духовного і творчого розвитку. Досягненняцієї мети потребує проведення наукових досліджень і теоретичного обґрунтуванняоптимальної моделі сучасної бібліотеки вищого навчального закладу.
У зв’язку з цимстановить інтерес дослідження діяльності бібліотек окремих вищих навчальнихзакладів, кожна з яких по-своєму унікальна — з власною історією, фондом,традиціями, досвідом роботи. У даній дипломній роботі досліджується історія ісучасний стан розвитку бібліотеки Тернопільського державного медичногоуніверситету ім.І.Я. Горбачевського.
Для працівниківбібліотеки цього вузу ця тема постійно була актуальна, оскільки для складанняперспективного плану бібліотеки потрібно бути обізнаним з етапами її розвитку.
При написанніроботи користувалася каталогами бібліотеки вузу, обласної медичної бібліотеки,обласної наукової бібліотеки та державним архівом Тернопільської області.
Стан науковоїрозробленості теми
Сьогодні одна знайстаріших на землі установ, незамінна супутниця усіх університетів — бібліотека, переживає період серйозних змін, про значення яких свідчатьприйнятий у 1995 році (20.07.2000р. — нова редакція) Закон України пробібліотеки і бібліотечну справу і ряд інших офіційних документів, спрямованихна підтримку і розвиток бібліотек — осередків інформації, яка у сучасному світіє одним з найзначущих державних ресурсів [1-6].
Основним завданнямбібліотек вищих навчальних закладів є всебічна допомога у виконанні ними своєїдержавної і суспільної місії: підготовки висококваліфікованих спеціалістів, яківолодіють тими знаннями і навичками, які вимагає у них час. Виходячи з цього,колектив кожної університетської бібліотеки повинен постійно направляти всізусилля на пошуки вдосконалення форм і методів своєї роботи [22].
Запорукою успіхуроботи бібліотеки і забезпечення її ефективного розвитку є розуміння колективомбібліотеки таких основних питань: якою є бібліотека сьогодні з усіма їїсильними і слабкими сторонами, якою її хочуть бачити у майбутньому, якіможливості існують для реалізації мети і що треба зробити для досягнення цієїмети [28].
У доступнійфаховій літературі останніх років з’явився ряд робіт, у яких аналізуєтьсясучасний стан університетських бібліотек. У 2001 році вийшла перша в Українімонографія В.Г. Дригайла, О.В. Башун, В.М. Волинець “Основы управлениябиблиотекой высшего учебного заведения”, у якій розкриті наукові основи,організація, структура, кадри, техніка і технологія управління бібліотекоювищого навчального закладу [22].
Еволюціяструктури, функції і концептуальні засади формування електронної бібліотекиуніверситету розглядаються у роботах М. Слободяника [55].
Ряд авторівдосліджують і пропонують нові підходи до формування бібліотечних фондів ізабезпечення їх збереження. Пропонується Інтернет-технологія комплектуваннябібліотек, яка базується на використанні в телекомунікаційному режимібібліографічних записів зведеного тематичного плану випуску літератури. Такатехнологія забезпечує бібліотекам отримання разом з книгами й відповіднихбібліографічних записів, зменшення витрат на опрацювання документів, оперативнеїх одержання і можливість планування розвитку фондів [18].
У ряді робітрозглядаються питання пошуку бібліотеками нетрадиційних шляхів і джерелрозвитку. Важливим фактором, який сприяє розвитку бібліотек вищих навчальнихзакладів є їх співробітництво з міжнародними організаціями, у першу чергу зМіжнародним фондом “Відродження” (Україна) та Інститутом Відкритого Суспільства(Будапешт), які є частинами системи організацій фонду Джорджа Сороса [9,48].
Серед робіт, якімають загальнобібліотечне значення, найбільший інтерес представляють роботи, уяких розглядаються ключові напрямки розвитку бібліотек — створення електроннихбібліотек і корпоративних бібліотечно-інформаційних систем, можливостівикористання Інтернету в бібліотеках. Інтернет відкриває нові можливості длярозвитку усіх процесів бібліотечної технології: комплектування фондів,каталогізації, довідково-бібліографічного обслуговування, бібліографічногоінформування [36,66,69].
Сьогоднібібліотеки працюють у напрямку автоматизації бібліотечних процесів. У рядіробіт дається докладна характеристика сучасних автоматизованих бібліотечнихсистем і обгрунтування їх вибору [29,45,69].
Основним чинником,який має вирішальний вплив на реалізацію стратегії розвитку бібліотеки, в томучислі і бібліотеки ВНЗ, є її персонал. Ряд робіт у фаховій літературі останніхроків присвячений проблемам підготовки і перепідготовки бібліотечних кадрів,новим підходам до розробки і впровадження системи безперервної бібліотечноїосвіти [52,58,68].
Об’єкт дослідження- бібліотека Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
Предметдослідження — історія діяльності бібліотеки ТДМУ та сучасного стану її розвитку.
Мета дослідження — вивчення і аналіз історії становлення і сучасної діяльності бібліотеки ТДМУ.
Джереладослідження — регламентуюча і нормативна документація бібліотеки ТДМУ,плани-звіти роботи, практичний досвід, матеріали фахових видань, архівніматеріали.
Методи дослідження- порівняльний аналіз, узагальнення, аналіз документальних джерел, аналітико-синтетичнийметод обробки матеріалів дослідження.
Завданнядослідження:
охарактеризуватиісторію Тернопільського державного медичного університету;
дослідити історіюбібліотеки Тернопільського державного медичного університету
проаналізуватисучасний стан і перспективи розвитку бібліотеки Тернопільського державногомедичного університету;
проаналізуватибібліографічну роботу бібліотеки;
визначити комплексзавдань, направлених на забезпечення рівня бібліотечного обслуговування, якиймаксимально відповідає стратегії розвитку університету.
Розділ 1. Історія Тернопільськогодержавного медичного університету ім. Івана Горбачевського і його бібліотеки1.1 Тернопільський державний медичнийуніверситет: історія і сучасність
Навчання студентіву Тернопільському медичному інституті розпочалося 1 вересня 1957 р. відповіднодо постанови тодішнього уряду України від 12 квітня того ж року про становленняу Тернополі медичного вузу. Це був перший вищий навчальний заклад у місті, якемайже повністю було знищене Другою світовою війною і лише почало підніматися зруїн.
Уже через три дніпісля урядової постанови в Тернопіль прибув призначений директором (ректором) медичногоінституту хірург П.О. Огій (пізніше — доктор медичних наук, професор).
Для розміщенняінституту рішенням обласної ради було виділено два навчальні корпуси та двагуртожитки. Клінічною базою стала міська лікарня, яка одночасно виконувалафункції обласної лікарні. Розпочалося будівництво морфологічного корпусу,обласної лікарні та ще одного гуртожитку.
В інституті буловідкрито 19 кафедр, працювало 66 викладачів, серед них — 1 доктор наук і 17кандидатів наук [76].
З першого рокуіснування інституту пов’язали з ним своє життя на той час молоді викладачі-науковці,а нині — професори, заслужені діячі науки К.В. Кованов, Ю.Т. Коморовський, О.О.Маркова, А.І. Локай, І.О. Ситник та інші.
В інститутівідразу було організовано три курси, де навчалося 624 студенти. На 1 курсприйняли 210 студентів. На 2 і 3 курси зарахували студентів (відповідно 120 і224 чол), добровільно переведених з медичних інститутів України, Росії та іншихреспублік тодішнього СРСР.
У 1959 р. відбувсяперший науковий форум на базі молодого інституту — виїзна конференціяУкраїнського товариства патофізіологів. Значною подією стало проведення вжовтні 1960 р.7 пленуму Наукового товариства хірургів України. Успішнорозгорталася робота студентських наукових гуртків.
Отже, інститутзапрацював як педагогічний, науковий, лікувальний, культурно-освітній осередокобласті. Його кращі самодіяльні колективи успішно виступали на міському йобласному оглядах художньої самодіяльності, спортивних змаганнях. [61]
Розгорнуласясанітарно-просвітня робота професорсько-викладацького складу, яка поєднуваласяз консультативною допомогою населенню безпосередньо на базах сільськихдільничих лікарень, фельдшерсько-акушерських пунктів та районних лікарень.
1960-1961навчальний рік увійшов в історію інституту як рік організаційного завершенняйого формування. Було введено в дію морфологічний корпус, закінчено будівництвоосновної клінічної бази інституту — обласної лікарні, введено в дію обласнуполіклініку. В інституті вже навчалося 1360 студентів, функціонувало 30 кафедр,на яких працювало 148 викладачів, з них — 7 докторів і 66 кандидатів наук.
Перший випуск 203лікарів із дипломом Тернопільського державного медичного інституту відбувся вчервні 1961 р.
Чимало нового вдіяльності колективу інституту з’явилося в 70-80-ті рр. Незважаючи на суворурегламентацію всього життя радянським режимом, тривав процес подальшогоутвердження і росту авторитету навчального закладу, формувалося багато такихтрадицій, яких не можна втрачати й сьогодні. Насамперед це високий рівеньнавчального процесу в інституті, свідома дисципліна, справедлива вимогливістьдо знань студентів, натхненність наукових пошуків викладачів, що дозволилозначно зміцнити науково-педагогічний потенціал вузу в 70-х рр. Цей спалахтворчого ентузіазму молодих науковців і студентів реалізувався у результатахВсесоюзного конкурсу, де Тернопільський медичний інститут посів четверте місцесеред медичних вузів.
Сказанематеріалізувалося в конкретних справах. Так, за перші 10 років існуванняінституту значно зросла його матеріальна та навчально-наукова база. Побудовано2 гуртожитки, віварій з лабораторіями. На 32 кафедрах уже працювало 178викладачів, з них — 13 докторів та 82 кандидати наук. Наукова зрілість вузутакож характеризувалася проведенням на його базі різнопрофільнихреспубліканських конференцій.
У 1969 р. відкритопідготовче відділення, функціонувало до 1992 р. У 1997 р. відділення відновилосвою роботу.
Для оздоровленнястудентів і викладачів у с. Більче-Золоте Борщівського району в 1972 р. побудованоспортивно-оздоровчий табір “Берізка". У 1971 р. завершено будівництвоспортивного корпусу. У 1989 р. відкрито профілакторій.
У зв’язку зпобудовою в 1979 р. потужної обласної психоневрологічної лікарні, для кафедрнервових хвороб та психіатрії були створені належні умови для проведеннянавчальної роботи.
Зважаючи на кадровіможливості, мережу і потужність клінічних баз, з 1979 р. в інституті, окрімдіючого лікувального, відкривається другий факультет — післядипломноїпідготовки лікарів.
В інститутівідкрито навчальні музеї: кафедри біології, кафедри анатомії людини. Останнійвважається одним із кращих анатомічних музеїв в Україні. У 1982 р. відкритозагальноінститутський музей.
У квітні цьогороку інститут відзначив 25-річний ювілей. До 25-річчя ввійшли в експлуатаціюнові гуртожитки на 1000 місць. Це дозволило повністю забезпечити студентівмісцями для проживання та виділити окремі кімнати для сімейних студентів.
За 25 років значнозріс рівень професорсько-викладацького складу, вдосконалилися форми і методинавчально-методичної та наукової роботи. В інституті на цей час навчалося понад2500 студентів, лікарів-курсантів та інтернів. На 36 кафедрах працювало 310викладачів, серед них — 27 докторів та 207 кандидатів наук. Третину викладачівінституту складали його випускники.
Значною подієюстало відкриття у 1989 р. Центральної науково-дослідної лабораторії.
В умовахкомуністичного режиму частина викладачів та студентів інституту відзначаласянестандартністю мислення, сміливістю думки, вмінням збуджувати свідомість людей.Зокрема, покоління студентів 60-х рр. Добре пам’ятає викладача філософії В.С. Лісового,який працював у медінституті в 1962-1966 рр. Запам’яталися його лекції, а такожнестандартні інститутські стінгазети, редактором яких він був. Пізніше В.С. Лісовогозаарештували за “антирадянську діяльність", 11 років провів у тюрмах іконцтаборах. У 1998 р., через 32 роки, він приїхав до Тернополя, прочитав длястудентів 2 курсу мед академії лекцію з філософії, зустрівся з ректором,викладачами і студентами. [61].
Слід зазначити, щотакі випускники інституту, як Георгій Петрук-Попик, Степан Бабій, ГаннаКостів-Гуска, які пройшли “пробу пера” на інститутській лаві, виросли довідомих поетів, стали членами Спілки письменників України.
Із здобуттямнезалежності відкрилися нові можливості та імпульси для розвитку інституту: можливостівходження його в рикові відносини, в європейський освітній простір.
Ось окремі віхизмін.
ПостановоюКабінету Міністрів України від 1 липня 1992 р. інституту присвоєно ім’явидатного, дійсного члена Наукового товариства ім. Т.Г. Шевченка, Всеукраїнськоїакадемії наук, уродженця Тернопільщини Івана Горбачевського [61].
У 1994 р. інститутакредитований за 4 рівнем. Отримано ліцензію на прийом 400 студентів намедичний факультет.
У 1995 р. відкритомедсестринський факультет за спеціальностями “Сестринська справа” (підготовкамедсестер і медсестер-бакалаврів) і “Лабораторна справа” (підготовкалаборантів-бакалаврів). Створено навчальний комплекс — медичний інститут-ліцей(нині Галицький коледж) м. Тернополя. Якщо 1 вересня 1995 р. факультетнараховував 82 студенти, то вже в 1997 р. — 450.
30 січня 1997 р. ПостановоюКабінету Міністрів інститут отримав статус медичної академії.
У квітні 1997 р. Тернопільськадержавна академія імені І.Я. Горбачевського урочисто відзначила своє 40-річчя. Протягом16 років колектив вузу очолював проф. І.Я. Сміян, якому було присвоєно званнязаслуженого працівника Вищої школи України, його обрано членом-кореспондентомАкадемії медичних наук України. Заслуженим працівником Вищої школи став проф. М.П.Скакун. Почесного звання заслуженого діяча науки і техніки України удостоєніпроф. Л.Я. Ковальчук, М. А Андрейчин, Я.І. Федонюк, М.І. Швед, О.О. Маркова. Званнязаслужений винахідник України уже тривалий час носить проф. О.М. Єдинак. Апаратийого конструкції нині широко використовуються для регенерації кісткової тканинипід час різних методів остеосинтезу.
З 1997 р. приакадемії функціонує спеціалізована рада із захисту докторських дисертацій ізспеціальності “Хірургія" і кандидатських дисертацій із спеціальностей“Хірургія", “Нормальна анатомія” (медичні й біологічні науки) і“Патологічна фізіологія” (голова ради — проф.Л.Я. Ковальчук).
У 1998 р. навчальнийпроцес забезпечували 334 викладачі. Серед них — 71 доктор (21,3%) і 224кандидати наук (67,1%), що більше, ніж в інших медичних вузах України. За рокиіснування академії випущено понад 12000 лікарів, на факультеті післядипломноїосвіти пройшли підвищення кваліфікації близько 15000 спеціалістів [76].
З серпня 1997 р. академіюочолив її випускник — заслужений діяч науки і техніки України, проф. Л.Я. Ковальчук.Кредо ректора: “Ми мусимо стати вищим навчальним закладом високогоєвропейського рівня". [61]
Здійснюєтьсякомплексна перебудова всіх напрямів діяльності академії. Насамперед ценавчальний процес. Він перебудовується з врахуванням світових вимогкваліфікаційних характеристик спеціалістів. Введено в дію нові навчальні планиі програми. Відкрито потужне видавництво “Укрмедкнига", комп’ютерний центр“Інтернет", студію запису компакт-дисків. Вперше в Україні у вузі створенакафедра медичної інформатики, навчання на якій триватиме шість років.
Академія отрималаліцензію на право довузівської і вузівської підготовки іноземних громадян. Зокрема,в 1998-1999 навчальному році вже навчалося 54 студенти і 8 клінічнихординаторів з 10 країн світу.
У науковійдіяльності пріоритетним стає науковий напрям “Остеопороз", у розробціякого бере участь половина кафедр академії.
З метоювдосконалення і розширення обсягу лікувально-профілактичної роботи при академіїстворено консультативно-лікувальний центр.
Чимало новогоз’явилося у виховній, національно-патріотичній роботі, духовному житті. Чітковідрегульовано систему наставників курсів і груп, створено студентськесамоврядування. Працює духовний оркестр і хор, танцювальний ансамбль народнихінструментів, спортивні секції. Відновлена команда КВК академії, працюєстудентський театр, створено студентський диспут-клуб. В академії є своякартинна галерея. Нова генерація поетів виростає і серед викладачів, і середстудентів. Побачили світ поетичні збірки викладачів Лесі Романчук, ВалеріяДідуха, Романа Ладики.
Кардинальні змінивідбуваються щодо матеріально-технічної бази: реконструйовано і по-сучасномуобладнано майже всі корпуси. А навчальна база академії велика: 8 корпусів і 16лікувальних закладів. Зроблено ремонт в гуртожитках, створено мережустудентських кафе і їдалень. У 1998 р. заново відремонтовано, обладнано іреорганізовано у спортивно-оздоровчу базу для відпочинку студентів і викладачівколишній спортивно-оздоровчий табір “Берізка".
У січні 1999 р. вакадемії у рамках візиту на Тернопільщину побував Президент України Л.Д. Кучма.Гість поспілкувався зі студентами і співробітниками академії, ознайомився зкафедрами, аудиторіями, розробками науковців ТДМА, побував у видавництві“Укрмедкнига”. Президент був щиро вражений і захоплений досягненнями академіїта результатами діяльності її колективу [60].
За розпорядженням№ 831-р Кабінету Міністрів України Тернопільську державну медичну академіюімені Івана Горбачевського 18 листопада 2004 року реорганізовано в університет.див. додаток №2
Колективмедакадемії до статусу університету пройшов нелегкий, але плідний шлях. Університет- це багатопрофільний навчальний заклад, на відміну від інституту чи академії.
Для того, щоботримати статус університету, повинні були відкрити нові факультети. П’ятьроків тому вперше сіли за студентські лави фармацевти. Нині вони здобувають триспеціальності. Напередодні першого вересня 2004 року відкрили стоматологічнийфакультет. Саме з цією подією в академії з’явилися зримі обриси створенняуніверситету — закладу європейського типу [62]. 1.2 Історія бібліотекиТернопільського державного медичного університету
Історія цієїбібліотеки бере початок далекого 1957 року. Тоді біля витоків її заснуваннястояли такі одержимі люди, як Павло Сидорович Герасимчук, який був завідувачембібліотеки, Сабіна Іванівна Венгер і Дарія Омелянівна Климчук [18].
Робота бібліотекиТернопільського медичного інституту була спрямована в основному на забезпеченніучбового процесу в інституті.
На 1.06.1958 рокукнижковий фонд бібліотеки нараховував 26564 примірників. З нихсуспільно-політичної — 2950 прим., медичної і з суміжних наук — 22273 прим.,художньої — 985 і іншої — 356 прим. [76].
Із загальноїкількості літератури до кінця 1958 року оброблено і заінвертаризовано 22229примірників, з написанням карточок для створення алфавітного і систематичногокаталогів. За порівняно короткий час колектив бібліотеки із 4-ох працівниківфізично був не в стані повністю обробити всю літературу, яка поступала іприступити до виконання інших важливих завдань бібліотечної роботи. Необхіднотакож врахувати, що на протязі півроку працювало фактично 3 працівників зобслуговуванням читачів в читальному залі в дві зміни в період підготовки іпроведення екзаменаційної сесії.
Комплектуваннябібліотечного фонду відбувалося за рахунок надходження літератури із іншихмедичних інститутів України (6980 прим), деяких обласних медичних бібліотек,Харківської наукової медичної і Державної Центральної науково-медичноїбібліотек (6940 прим).
Добре підібраналітература одержана з бібліотек Київського, Дніпропетровського, Харківського,Одеського інститутів, обласних медичних бібліотек — Хмельницької,Станіславської, Запорізької та інших [76]. Але література, яка поступала здеяких інститутів (Чернівецького, Львівського, Вінницького) і обласних (Закарпатської,Кримської) бібліотек була застарілою, а в окремих випадках не придатною довикористання.
Основну увагу прикомплектуванні бібліотеки приділялось отриманню літератури за рахунок виділенихдля цієї цілі коштів через Тернопільський облкниготорг, бібколектор і магазиниміст Києва, Львова, Станіслава, Чернівців та інших джерел.
У 1957 роцібібліотека по підписці через «Союздрук» отримувала 11 назв газет і 96назв вітчизняних журналів, а з 1958 р. зроблена підписка на 235 назввітчизняних і зарубіжних періодичних видань, а також на серії лекційВсесоюзного і Республіканського закладів по розповсюдженню політичних інаукових знань. Крім того, через Республіканську науково-медичну бібліотеку длябібліотеки інституту виділено 8 журналів, які видавалися в Англії і США.
На протязі 1958року бібліотека обслуговувала 744 читачів. З них: наукових працівників — 61,студентів (1-3 курсів) — 636, інших читачів — 47. За період учбового рокубібліотеку відвідало: абонемент — 6778 чит., читальний зал — 22198. Здійсненокниговидачу — 51860 прим. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної- 2599 прим., медичної і з суміжних наук — 46855 прим., художньої — 756 і іншої- 1660 прим. [76].
Бібліотекаінституту повністю ще не могла задовольнити запитів читачів на літературу поокремих питаннях, особливо учбову, а також мали місце відмови і на науковувітчизняну літературу. В бібліотеці також був відсутній фонд іноземноїлітератури. .
Для задоволеннязапитів читачів на літературу, якої не було у фонді бібліотеки, входить впрактику одержання книг по міжбібліотечному абонементі (МБА) ізРеспубліканської публічної, Державної Центральної науково-медичної бібліотеки,Державної бібліотеки СРСР ім.В.І. Леніна, Всесоюзної Державної бібліотекиіноземної літератури та інших.
За період1957-1958 рр. від читачів поступило і було відіслано 209 замовлень, по якихбуло одержано 106 книг. Добре задовольняла потреби бібліотеки ХарківськаДержавна науково-медична бібліотека, Державна Центральна науково-медичнабібліотека МОЗ УРСР і Державна бібліотека СРСР ім. В.І. Леніна.
З метою інформаціїчитачів про новинки літератури на абонементі і в читальному заліорганізовувалися вітрини нових видань, а також виконувалася усна інформація длявикладачів про поступлення в бібліотеку літератури, яка їх цікавила.
В періодобслуговування читачів працівниками абонементу систематично підбиралася ірекомендувалася література по спеціальних і суспільно-політичних предметах дляпідготовки викладачів, до лабораторних і семінарських занять, а також позапитах викладачів з конкретних тем.
До знаменних іпам’ятних дат, також в період екзаменаційних сесій бібліотека організовувалакнижкові виставки на теми: “40 років Великої Жовтневої соціалістичноїреволюції”, “40 років Комуністичної партії України", “На допомогустудентам в підготовці до екзаменів (по фізіології, анатомії, хірургії, терапії)”, “Нові надходження медичної літератури (книги, журнали) ”.
В адміністративномукорпусі було виділено приміщення, яке складалося із 2-ох кімнат загальної площі100 кв. м., в одній з яких розміщувався абонемент з книгосховищем наукової,політичної і художньої літератури, при загальному обслуговуванні всіх читачів,і в другій — книгосховище учбової літератури і періодики. Читальний залбібліотеки на 90 місць знаходився в учбовому корпусі інституту, з відведеним вньому місця для видачі літератури і зберігання книжкового фонду [31].
На початкуучбового року для керівництва роботою бібліотеки була створена бібліотечна Радаз 9 чол. За 1957-1958 рр. відбулося 4 засідання, на яких розглядалися планироботи бібліотеки, обговорювалися заходи організаційної роботи і роботи вперіод екзаменаційних сесій.
Працівникибібліотеки Тернопільського медичного інституту систематично працювали надпідвищенням свого професійного рівня шляхом відвідування теоретичних семінарів,а також проводили самостійну роботу над вивченням медичної термінології,приймали активну участь в суспільному житті інституту.
В 1958-1959учбових роках колектив бібліотеки всю свою роботу направляв в бік якісногопокращення обслуговування літературою і довідково-інформаційною роботоюстудентів і професорсько-викладацький склад усіма доступними формамибібліотечної роботи, сприяв забезпеченню учбового і наукового процесів вінституті.
Як і в попередніроки, особливу увагу в роботі бібліотеки приділялося комплектуванню книжковогофонду учбовою і науковою літературою, із врахуванням потреб і запитів читачів інаукової роботи кафедр.
На 1.06.1959 р. книжковийфонд бібліотеки нараховує 33251 прим., з них: суспільно-політичної — 4248,медичної і з суміжних наук — 25943, художньої — 1384 і іншої — 646 [76].
Із загальноїкількості літератури за цей період було оброблено і заінвертаризовано 9178 прим.книг, з написанням 13000 каталожних карточок для алфавітного і систематичногокаталогів.
Комплектуваннябібліотечних фондів відбувається за рахунок, виділених на придбання літератури,коштів. Бібліотека комплектується через Тернопільський облбібколектор імагазини облкниготоргу, книжкові магазини Київського книготоргу і по окремихзамовленнях одержує літературу через магазини “книга-поштою" із інших міст.Частину книг одержано в обмін від медичних інститутів і науково-досліднихзакладів. Також було одержано 350 прим. учбової літератури від Київського,Дніпропетровського і Чернівецького медінститутів. Однак бібліотека ще відчуваєгостру потребу в необхідних виданнях учбової літератури, особливо тих, які невидавалися в останні роки (по фізиці, біохімії, гістології, організації охорониздоров’я, урології, латинській і французькій мовах та ін), а також в атласах поанатомії і багатьох видань наукової літератури.
З бюджетного рокупо підписці через “Союз-друк” бібліотека одержує 17 назв газет, 173 назвивітчизняних і 24 назви зарубіжних журналів. Крім цього, через Республіканськунауково-медичну бібліотеку МОЗ УРСР на 1959 рік із лімітного фонду буловиділено для бібліотеки інституту 5 журналів, які видавалися в США і Швейцарії.Також створювалися пересувні бібліотеки, які складалися в основному зпідручників і учбових посібників.
Обслуговуваннячитачів здійснюється через абонемент і читальний зал, загальних дляпрофесорсько-викладацького складу і студентів інституту, з організацією МБА. Напротязі учбового року бібліотека обслуговувала студентів (1-4 курсів) — 889 чит.,наукових працівників — 94 чит. і інших — 76 чит.
За період учбовогороку бібліотеку відвідало: абонемент — 8865 чит., читальний зал — 28884 [76].
Коли проходилиекзаменаційні сесії, читальний зал працював в дві зміни з 10 год. ранку до 10год. вечора.
Було здійсненокниговидач, всього — 62869 прим. З них: абонемент — 14020, читальний зал — 48849. Із загальної кількості книговидач видано літератури: суспільно-політичної- 8165, медичної і з суміжних наук — 49790, художньої — 1534 і іншої — 3380. Втому числі журналів — 3475 і газет — 2661 прим. [18].
На даний періодбібліотека інституту ще не має можливості в достатній мірі задовольнити запитичитачів на необхідну учбову літературу. Мають місце відмови і на науковувітчизняну літературу, особливо на монографії, збірники наукових робіт інаукові журнали за роки періоду Вітчизняної війни і довоєнні. В бібліотеці щевідсутній фонд іноземної літератури.
Для задоволеннязапитів читачів на літературу, яка відсутня в бібліотеці, використовуєтьсяодержання книг і журналів по МБА з Республіканської і Харківськоїнауково-медичних бібліотек МОЗ УРСР, Державної бібліотеки ім. Леніна,Всесоюзної Державної бібліотеки іноземної літератури і Державної публічноїбібліотеки ім. С. — Щедріна.
За період1958-1959 рр. було відіслано 541 замовлень, згідно яких було одержано 333 прим.книг і журналів [76].
З метою інформаціїчитачів про новинки літератури на абонементі і в читальному залі булиорганізовані вітрини нових надходжень і усна інформація викладачів.
В періодобслуговування читачів працівником абонемента систематично підбиралася ірекомендувалася література із спеціальних і суспільно-політичних питань дляпідготовки викладів, до практичних занять, по запиту викладачів, при підготовцілекцій та ін. На протязі учбового року було видано 232 бібліографічні довідки,в тому числі 19 письмових З 1959 р. розпочато створення бібліографічнихкартотек на теми — “Роботи наукових працівників інституту" і “Історіяінституту", які систематично поповнювалися. Бібліотека, як і в попередніроки організовує тематичні книжкові виставки і стенди на теми: “До дняКонституції СРСР", “До виборів у Верховну Раду УРСР", “До 150-річчя здня народження М.В. Гоголя” та ін.
У 1959 р. з метоюпокращення умов в розміщенні бібліотеки дирекцією інституту вирішеноперемістити бібліотеку в морфологічний корпус інституту, який будувався. Вцьому ж корпусі будуть поміщені студентський читальний зал на 65-70 місць ічитальний зал на 20 місць для наукових працівників, з окремою кімнатою дляпідсобного книжкового фонду, при загальному обслуговуванні всіх категорійчитачів.
Перехід бібліотекиу нове приміщення передбачається при введені в експлуатацію морфологічногокорпусу до нового 1959-1960 учбового року.
За період1958-1959 рр. відбулося 2 засідання бібліотечної Ради, на яких обговорювалисяпитання комплектування, про стан обслуговування читачів і план роботибібліотеки.
Працівникибібліотеки і надалі систематично працюють над підвищенням своєї професійноїкваліфікації. Приймають активну участь в суспільному житті інституту.
Враховуючи об’єм,зміст і вимоги вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечних працівників(4 прац) вимагав хоча би деякого збільшення. На жаль, неодноразові прохання вцьому дирекції інституту перед Міністерством охорони здоров’я УРСР поки що булибезрезультатні.
В 1960 р. накафедрах інституту — кафедрі гігієни, організації охорони здоров’я, біології,гістології створюються бібліотеки-пересувки, в основному з підручників.
Значним кроком вроботі бібліотеки було створення у 1960 році довідково-бібліографічного апарату(ДБА) — алфавітного і систематичного каталогів на весь книжковий фонд іпредметного на розписані праці, збірники і медичні журнали. Систематично продовжуваласяробота над поновленням раніше початих карточок на теми — “Роботи науковихпрацівників" і “Історія інституту". [31]
В 1960 роціколективом бібліотеки при допомозі студентів і лаборантів деяких кафедрпроведена велика робота відносно переїзду бібліотеки в новий корпус.
Беручи до увагиоб’єм, зміст і потреби вузівської бібліотеки, кількісний склад бібліотечнихпрацівників потребував деякого збільшення.
В 1962 році вбібліотеці медичного інституту працювало 7 чоловік.
За 70-80-ті рр. роботибібліотеки медичного вузу спостерігалося збільшення книжкового фонду, числачитачів і книговидачі, покращилося бібліотечно-бібліографічне і інформаційнеобслуговування читачів. За учбовий рік фонд поповнився на 16261 примірників іна 1975 р. нараховувалося 198624 примірників, книг, авторефератів і журналів. Продовжуваласяробота по дальшому удосконаленню каталогів і картотек — введення нових рубрик,написання нових роздільників [76].
Комплектуванняфонду проходило через місцеві книготорговельні організації, зарубіжні книги наіноземних мовах через магазин “Книга — поштою” м. Ленінграда, а також шляхомзамовлень з інших міст, в основному видань з медицини.
В 1975 р. бібліотекаодержує 231 вітчизняних і 34 зарубіжних найменувань журналів. Зроблена підпискаперіодичних видань для кабінетів кафедр: іноземних мов і військової кафедри.
Всі сторонидіяльності бібліотеки були направлені на удосконалення форм роботи з читачами,подальший зв’язок з кафедрами і суспільними організаціями інституту.
Особливу увагу вобслуговуванні приділялось максимальному задоволенню запитів з учбової інаукової літератури, кращих по ідейному змісті художніх творів, залученнючитачів, особливо студентів молодших курсів, до використання наукової медичноїлітератури.
Бібліотекаобслуговувала студентів, слухачів підготовчого відділу, аспірантів, клінічнихординаторів, професорсько-викладацький склад, працівників інституту і тих, щовідвідують бібліотеку, практичних лікарів міста — всього 2995 читачів
Періодичнопроводився аналіз забезпечення студентів учбовими посібниками і планувалосяпридбання нових. Так за 1975 р. придбано більш як 5000 примірників нових виданьпідручників [76].
Читальний залчерез обмежену кількість місць, не все був спроможний забезпечити всіх бажаючихв ньому працювати. Читальний зал для наукових працівників з окремо виділенимфондом був відсутній. Як наслідок цього бібліотека вимушена була із скороченимистроками користування видавати додому і єдині примірники видань книг і журналів.
Покращеннюобслуговування читачів сприяв відкритий доступ до частини книжкового фонду,особливо наукових працівників. На допомогу студентам для підготовки допрактичних занять, семінарів і екзаменів з багатьох предметів в читальному заліі на абонементі організовувалися виставки рекомендованої літератури.
Серед форм масовоїінформації особливою популярністю користувалися “Дні інформації", цільяких — надання повної інформації спеціалістам щодо новинок медичної і іншоїлітератури, яка поступала до бібліотеки на протязі місяця. Одночасно зпроведенням “Днів інформації” організовувалися “Дні перегляду" — представлялася література для більш широкого кола читачів з представленням нетільки спеціальної медичної літератури, але і суспільно-політичної, художньої,всі види інформаційних і інших матеріалів нового поступлення.
Не дивлячись напостійне покращення кількісного і якісного складу фонду, ще мали місце відмовина деякі видання наукової літератури — праці, збірники, зарубіжні валютніжурнали і які користуються підвищеним попитом, але давно видані, підручники — А.Л.Мясникова “Внутренние болезни", Н.Н. Еланского “Хирургические болезни",атласи з оперативної хірургії і внутрішніх хвороб”.
Однією із формгрупової інформації була організація тематичних виставок: “Діагностики алергії",“Користуйтеся бібліографічними джерелами", “Лікарські препарати".
Працівникиабонементу і бібліографічного відділу постійно проводили бесіди з читачами проправила користування бібліотекою, про її фонди, надавали консультативнудопомогу в методиці роботи з бібліографічними джерелами, в користуваннікаталогами і картотеками.
Приділялася увагамасовим формам пропаганди літератури — організації книжкових виставок, оглядів,конференцій, диспутів, вечорів.
Довідковий фондпоповнився новими виданнями бібліографічних покажчиків, довідниками,інформаційними виданнями інформаційних центрів. З 1978 р. в предметномукаталозі крім аналітичного опису періодичних видань і збірників буливідображені всі публікації з медицини і суміжних наук.
В 1977 р. кількіснийсклад бібліотечних працівників складав 23 чоловіка.
Покращилася вдечому і матеріальна база бібліотеки медичного інституту. Ректоратом буловиділено і капітально відремонтовано приміщення в 60 кв. м., що даваломожливість із книгосховища перемістити робочі місця бібліографічного відділу,комплектування, обробки і каталогізації, а також покращити умови праціпрацівників цих відділів. Але все ж таки бібліотека потребувала розширенняприміщення для книгосховища, читальних залів, організації читальних залівнаукових працівників і приміщення для каталогів.
Деякі покращенняумов роботи бібліотеки медичного вузу планувалося провести після закінченнябудівництва нового гуртожитку, в якому після прийому в експлуатацію, за рахунокреконструкції 2-3 приміщень цокольного і першого поверху, намічаєтьсяорганізація учбової бібліотеки, з переміщенням до неї всього учбового фонду. 1.3 Сучасний стан і перспективирозвитку бібліотеки Тернопільського державного медичного університету
На сьогоднібібліотека медичного університету є гордістю закладу. Її фонди нараховуютьблизько 370 тис. примірників літератури. Основні статистичні показникиформування бібліотечного фонду вказані у додатку №3. Книгозабезпеченняпідручниками складає майже 100%. Значно розширилась тематика комплектування узв’язку з відкриттям нових факультетів: бакалаврату та молодших спеціалістівмедицини, фармакологічного, стоматологічного. Особлива цінність — фонд медичнихперіодичних видань, де зібрано журнали як вітчизняні, так і іноземні, починаючиз 1957 р. [61].
Протягом останніхроків завдяки сприянню української діаспори, Українсько-американськоготовариства “Сейбр-Світло" фонди бібліотеки значно поповнились англомовноюлітературою з медицини.
У забезпеченніпотрібною науковою літературою відчутно допомагає видавництво медичної академії“Укрмедкнига”, відоме не тільки на Тернопіллі, а й в Україні. Воно на 70відсотків забезпечує студентів книгами. Це потужний видавничо-поліграфічнийкомплекс, в якому працюють понад 50 чол.
Видавництвоскладається з редакційно-видавничого і поліграфічного підрозділів, а такожвідділу реклами й реалізації готової продукції. Редакційно-видавничий підрозділоснащений найсучаснішою технікою (13 комп’ютерів, планшетні сканери, сучаснізасоби для збереження і передачі інформації, потужні лазерні принтери). Приредакційно-видавничому відділі функціонує міні-друкарня, оснащена різографами,ксерокопіювальними апаратами. Тут друкуються невеликі за обсягом і тиражемвидання.
Поліграфічнийвідділ видавництва може виконувати весь цикл з виготовлення журналів, книг ум’якій і твердій палітурках та іншої друкованої продукції. Освоєно технологіюповноколірного друку. В поліграфічному відділі функціонують друкарський,фотомонтажний, брошурувально-палітурний цехи, а також цех підготовки паперу,які оснащені сучасними друкарськими машинами та іншим обладнанням (офсетнідрукарські машини “Домінант”, та “Ромайор", термоклеєва машина, ламінатордля припресування плівки, ниткошвейна та дротошвейна машини, листорізальнімашини тощо). Таке обладнання дає змогу видавати книги на сучасному рівні вимогдо їх якості.
Випускпідручників, посібників, монографій, журналів — один із напрямків діяльностівидавництва. Щорічно у видавництві виходить понад 200 назв видавничоїпродукції, загальним обсягом 1500 обліково-видавничих аркушів.
Крім того, увидавництві щоквартально видаються 6 всеукраїнських наукових медичних журналів:“Шпитальна хірургія", “Інфекційні хвороби", “Вісник науковихдосліджень", “Медична хімія", “Медична освіта”, “Вісник соціальноїгігієни та організації охорони здоров’я".
Інший важливийнапрямок діяльності видавництва — створення і тиражування на компакт-дискахнавчально-контролюючих і наукових комп’ютерних програм. У видавництві“Укрмедкнига” вони були створені вперше в Україні. Дані програми сприяютьшвидкому і якісному засвоєнню матеріалу, допомагають зробити це легко, безвтоми і перевантаження.
Сьогоднівидавництво “Укрмедкнига” впевнено дивиться у майбутнє, обсяги робіт постійнорозширюються, матеріальна база зміцнюється.
Для обслуговуваннячитачів у бібліотеці медичної академії працюють чотири абонементи: абонементнаукової та художньої літератури, абонемент учбової літератури, абонемент №3 іабонемент №4. В окремі фонди виділено довідково-інформаційні й англомовнівидання.
До послуг читачів — чотири читальних зали, обладнаних сучасною, комп’ютерною технікою, під’єднаноюдо глобальної комп’ютерної мережі Internet. У фондах читальних залів зібрано якраритетні видання, так і найновішу медичну літературу, окремо зібраний фонделектронних книг на компакт-дисках, які значно розширюють та покращують знаннястудентів. Зручні меблі, вишуканий інтер’єр створюють особливу атмосферузатишку й академічності водночас. Цікаво, що користування бібліотечним фондом івсі інші послуги тут безкоштовні, що засвідчує турботу ректора медичноїакадемії про те, щоб усі мали однаковий доступ до знань. Студенти охочезаймаються комп’ютерним пошуком медичної інформації з “Інтернету". Залюбкиі часто з комп’ютерами працюють викладачі та молоді науковці. І їм у цьомудопомагає “Укрмедкнига”, яка випускає комп’ютерні диски з відеофрагментамиоперацій, контрольними запитаннями та тестами. До речі, читальний зал, навідміну від інших бібліотечних закладів міста, працює без вихідних. Длязручності студентів читальні зали облаштовано і в гуртожитках. [18].
Орієнтуватись укнижковому морі читачам допомагає довідково-пошуковий апарат бібліотеки — система каталогів і картотек. Поряд із систематичним та алфавітним каталогами,в бібліотеці є унікальний предметний каталог, в якому зібрано статті зі всіхперіодичних видань і збірників, які є у фонді бібліотеки, починаючи з 1957 р.
У складібібліотеки є три структурних підрозділи: відділ обслуговування читачів, у якийвходять абонементи, читальні зали, філіали читальних залів, читальний зал дляіноземних студентів; відділ комплектування та наукової обробки літератури; довідково-бібліографічнийвідділ.
За 2001 р. бібліотекамедичної академії мала 9419 читачів, рух фонду — 349354, відвідувань — 104578,видачі — 312227.
В 2002 році булапроведена велика робота з книжково-журнальним фондом. В лютому цього року булазакінчена перевірка та передача бібліотечного фонду в зв’язку зі зміноюзавідувача бібліотеки. Було вилучено та підготовлено до списання багатозастарілої та амортизованої літератури. Робота з фондом буде продовжена в 2003році.
За 2002 рікнадійшло 17969 прм. Літератури (переважно навчальної). Основна увага прикомплектуванні фонду бібліотеки приділялась фармацевтичному факультету. Продовжуєтьсяформування фонду бібліотеки підручниками для іноземних студентів. Приплануванні роботи бібліотеки на 2003 рік враховувались зміни в програмахакадемії з навчально-виховної роботи, необхідність забезпечення новихспеціальностей навчальною та науковою літературою. Розширюється інформаційнеобслуговування спеціалістів з нових спеціальностей.
За 2003 рікнадійшло 12818 прм. Літератури (1627 прм. англомовної літератури).
Проведена великаробота по розширенню інформаційного сервісу. Створений новий абонемент зкомп’ютерним читальним залом (8 комп’ютерів) для іноземних студентів (гуртожиток№1), який максимально наповнений навчальною літературою на англійській,російській та українській мовах.
Розширеніінформаційні можливості філії читального залу (гурт. №3), за рахуноквстановлення 5-ти комп’ютерів. Всі комп’ютерні читальні зали забезпеченіелектронними книгами навчального змісту. Вся система бібліотечних комп’ютерівпідключена до internet.
Постійновдосконалюється обслуговування абонементів медичного коледжу.
Згідно зінформаційними потребами користувачів бібліотеки університету за 2004 рік добібліотеки надійшло 12718 примірників літератури, з них 9099 примірниківнавчальної.
Основна увага приформуванні навчального фонду 2004 р. приділялась літературі стоматологічногопрофілю (для створеного у 2004 р. стоматологічного факультету), продовжуваласьробота по вивченню інформаційних потреб та забезпеченню навчального процесуфармацевтичного факультету.
Постійнопроводиться робота по книгозабезпеченості потреб абонементу для іноземнихстудентів: комплектування новими підручниками на англійській, українській таросійській мовах, на різних носіях.
Продовжуєтьсяробота по розширенню інформаційного сервісу. Встановлено комп’ютер в відділікомплектування та наукової обробки літератури. Планується підключення комп’ютерав довідково-бібліографічному відділі, що дає можливість планувати організаціютехнологічних процесів комплектування, доукомплектування фондів бібліотеки,створенню електронних картотек.
Культурно-масоваробота бібліотеки сприяла формуванню високих та моральних якостей майбутніхлікарів. Проводились цикли книжкових виставок: “Державу нам ніхто не подарує,її треба здобути в боротьбі", “Моє Тернопілля — ти окраса Поділля", “Мовирідної краса", “Історія України в прозових творах та документах". Цілийрік діяла книжкова виставка до 190-річчя від народження Т.Г. Шевченка — “Душа ісовість українського народу".
В усіх підрозділахбібліотеки постійно діють виставки нових надходжень навчальної, науковоїлітератури. На 2005р. заплановано цикл книжкових виставок під загальною назвою“Життя — найбільша цінність на землі". Ряд книжкових виставок професійногоспрямування (“В конспект майбутнього лікаря” і т.п.). Плануються книжковівиставки в підрозділах бібліотеки присвячених року Уласа Самчука на Тернопіллі(з нагоди 100-річчя з дня народження).
За 2004р. значнаробота проводилась по удосконаленню довідково-пошукового апарату, оперативновливались картки на нові надходження, відкривались нові рубрики, та максимальнонаповнювались картками існуючі. Працівники довідково-бібліографічного відділу (групапредметного каталогу), своїми силами долали труднощі в організації предметногокаталогу (відсутність централізованого розпису, недосконалий рубрикатор),оскільки попит на користування каталогом в бібліотеці дуже великий.
Методична роботабула спрямована на вдосконалення технологічних процесів, впровадженняінновацій, підвищення кваліфікації співробітників бібліотеки.
Проводився збір,обробка та аналіз виконаної роботи, готувалися статистичні звіти, довідки пророботу для керівництва університету, ОНМБ, для регіонального центру бібліотеки — Львівського державного університету, та Державної медичної бібліотеки МОЗУкраїни.
На 2005р. взв’язку зі зміною статусу вузу (академії на університет) планується переробка,доповнення та створення всієї регламентуючої та технологічної документації.
Статут бібліотекиуніверситету вимагає значного підвищення фахового рівня працівників бібліотеки.Ця робота розпочата у 2004р. Проведено 10 занять з основних проблембібліотекознавства з працівниками, які не мають бібліотечної освіти та досвідуроботи у бібліотеці. На2005р. планується робота по поглибленому вивченнюмедичної термінології, бібліотечної систематизації, бібліотечної етики.
Бібліотека приймаєактивну участь у роботі міжвузівського методоб’єднання міста, у міроприємствахбібліотек інших систем.
Роботу бібліотекизабезпечують 31 працівників і шість операторів-комп’ютерників. У всіх відділахбібліотеки працюють високоосвічені, ерудовані спеціалісти, мета яких — задоволення всіх запитів читачів, висока культура обслуговування.
Розділ 2. Бібліографічна робота вбібліотеці2.1 Особливості бібліографічногозабезпечення навчального процесу і наукової роботи в бібліотеці ТДМУ
Особливостібібліографічного забезпечення навчального процесу і наукової роботи вбібліотеці ТДМА визначається специфікою медичної науки і практики, дляповноцінного розвитку яких необхідне використання всього комплексу знань ідосягнень як вітчизняних так і світових інформаційних ресурсів. Оскільки обсягмедичної інформації величезний (щорічно з'являється близько 1млн публікацій намедичну тему), сучасний учений-медик, студент, лікар-практик відчувають значнітруднощі у виборі потрібного з моря інформації. Завданням бібліотеки є наданнякористувачам максимально повних відомостей про важливу для них, актуальну іновітню інформацію. Звідси випливає основне завдання бібліотеки — пошук,виявлення, накопичення, вивчення і обробка джерел інформації, її зберігання,підготовка до використання і розповсюдження.
Не перебільшуючиможливості бібліотеки, можна тим не менше стверджувати, що ефективністьмедичної науки в певній мірі залежить від того, наскільки якісним єінформаційно-бібліографічне забезпечення і наскільки активно бібліотека зумієпідключитися до формування творчого мислення у студентів і виховання майбутніхвчених. Запорукою успіху бібліографічної роботи бібліотеки є вивчення,узагальнення і типізація інформаційних потреб користувачів.
Інформаційнізапити користувачів бібліотеки ТДМУ можна умовно поділити на 4 типи:
запити, щовиникають у зв'язку з навчанням;
запити у зв'язку знавчально-дослідницькою, науково-дослідницькою роботою і клінічною практикою;
запити у зв'язку звивченням суспільно-політичних і загальноосвітніх наук;
запити, щовиникають у процесі пошуку матеріалів по темі, складанню і оформленню списківлітератури до дисертаційних робіт.
Виділенняінформаційних запитів окремих читацьких груп допомагає оперативному створеннювідповідного довідково-бібліографічного апарату.
Найвищі інайскладніші вимоги до інформаційного забезпечення пред'являєнауково-дослідницька робота. Для успішного задоволення вимог, пов'язаних з цієюроботою, необхідне виконання комплексу завдань, які включають:
аналіз тематикинаукових досліджень, складання списків пріоритетних і перспективних науковихдосліджень, виявлення списку новаційних робіт;
вивчення запитівкористувачів інформації по таких каналах: анкетування, аналіз видач з основногофонду і в залі періодики.
вибір методики відборуі критеріїв оцінки іноземної літератури;
створеннятехнічної інформаційної бази, яка відповідає рівню світових стандартів.
Щороку вуніверситеті проходить загальноуніверситетська студентська наукова конференція,у програму якої входять пленарні та секційні засідання, стендові презентації,дискусії, обговорення актуальних проблем сучасної медичної науки в Україні ісвіті. З 2000 року студентські наукові конференції мають міжнародний статус. Разомз українськими студентами свої роботи на конференціях представляють студенти — іноземці,які навчаються в ТДМУ та медичних університетах інших міст і держав світу. Тезинаукових робіт публікуються в збірниках, а також розміщуються на спеціальнійсторінці у мережі Інтернет.
Окрімінформаційного забезпечення навчально-дослідницьких робіт молодим науковцямпропонуються заняття з бібліографії, надаються консультації з бібліографічногооформлення списків літератури.
Згідно з новиминавчальними програмами розширюються рамки самостійної роботи студентів, якавключає: підготовку до практичних занять, заліків і іспитів, написаннярефератів, навчальних історій хвороб, курсових та дипломних робіт, що вимагаєширокого використання ресурсів бібліотеки. Ефективність самостійної роботистудентів у значній мірі залежить від оптимального одержання інформації, атакож від кількості часу, витраченого на її пошук. У цьому зв'язку важливезначення має організація довідково-бібліографічного обслуговування у читальнихзалах бібліотеки. Правильно організована система тематичних картотек значноскорочує час на пошук потрібної літератури і одночасно сприяє максимальноповному використанню усієї наявної в бібліотеці інформації.
Крім студентів іпрацівників ТДМУ у бібліотеці університету здійснюється довідково-інформаційнеобслуговування лікарів залізничної та обласної лікарень, лікарні швидкоїдопомоги, а також лікарів з інших областей України. Ця категорія читачівобслуговується в індивідуальному режимі.2.2 Організація бібліографічногообслуговування
Призначенням бібліографічноговідділу є організація, формування, використання і пропаганда ДБА згідно знапрямками навчальної і науково-дослідницької роботи університету. Відповідноструктуру і основні функції роботи відділу бібліографії визначають такі основнізавдання:
довідково-бібліографічнета інформаційне забезпечення науково-дослідницької роботи і навчально-виховногопроцесу;
бібліотечно-бібліографічненавчання читачів.
Працівники відділукомплектують і формують довідково-бібліографічний апарат який включає:
фонддовідково-інформаційних видань: енциклопедії, енциклопедичні словники, Літописикниг та журнальних статей (укр), Літописи журнальних статей (рос), Літописиавторефератів дисертаційних робіт, Український реферативний журнал «Джерело».
. системубібліографічних картотек: систематичні картотеки статей медичної ісуспільно-політичної періодики і картотеки персоналій.
Довідково-бібліографічнеобслуговування включає:
виконанняписьмових та усних довідок;
проставленняіндексів УДК на дисертаційні і наукові роботи працівників університету;
перевіркубібліографічних списків літератури до дисертацій згідно з державнимистандартами;
консультації біляДБА.
З метоюоптимального інформаційного і бібліотечно-бібліографічного забезпечення читачівпрацівники відділу вивчають інформаційні потреби наукових співробітників істудентів університету через аналіз запитів і відмов, анкетування,індивідуальні бесіди.
Пропагандабібліографічних знань серед співробітників і особливо серед студентів, післявідміни у 1987 році викладання студентам основ бібліографічних знань у курсі«Введення у спеціальність», втратила свою організованість іцілісність. Зараз ця робота здійснюється через бесіди біля ДБА про організаціюта використання його різних частин, усні консультації з питань методикибібліографічного пошуку, з правил бібліографічного опису, пояснень особливостейроботи з МРЖ, РЖ та іншими інформаційними бібліографічними виданнями.
Пропагандібібліографічних знань сприяють розміщені у доступних місцях (каталоги, читальнізали) папки із зразками бібліографічних описів документів згідно з ГОСТ 7.1 — 84,основних правил оформлення списку літератури, а також відповідно оформленіправила користування каталогами.
Новим напрямкомпропаганди бібліографічних знань є популяризація інформаційних можливостейІнтернету і навчання читачів пошуку в Мережі. Одночасно завданням бібліотекаряє спростування хибного уявлення тих читачів, які вважаючи можливості Інтернетубезмежними, недооцінюють значення друкованих видань, які залишаються важливимджерелом інформації.
Основним завданнямбібліографічного інформування є регулярне доведення до споживачів інформаціїбез запиту і у відповідності з тривало діючими запитами. Якістьбібліографічного інформування залежить в тому числі і від розуміннябібліотекарем процесу науково-дослідницької роботи іінформаційно-бібліографічних потреб користувача на різних її етапах.
Процеснауково-дослідницької роботи у будь-якій області складається, як правило, зодних і тих самих етапів: вибір теми, визначення стану проблеми, вивченнялітератури, складання бібліографічного списку, вибір методів дослідження,оформлення роботи, впровадження результатів у практику.
Першочерговимзавданням будь-якого пошуковця є забезпечення теми літературою. Допомогабібліотекаря на цьому етапі полягає у сприянні збору літератури, складаннібібліографічного списку. Бібліотекар повинен найбільш повно розкрити передкористувачем весь ДБА і фонди бібліотеки, показати найбільш ефективні шляхипошуку літератури, своєчасно інформувати про нові поступлення на тему, якацікавить користувача.
Індивідуальне інформаційне обслуговування науково-дослідницької роботи ведеться врежимі ВРІ (вибіркове розповсюдження інформації). Цей вид обслуговування єнайбільш ефективним, оскільки він передбачає максимальну повноту, оперативністьі регулярність доведеної до конкретного абонента бібліографічної інформації. Дочисла індивідуальних абонентів включені доценти, аспіранти і пошуковці, якізаймаються науково-дослідницькою роботою.
Організаціяіндивідуального обслуговування.
Абонент ВРІзаповнює анкету, у якій формулює тему, вказує характер потрібної йомулітератури, місце роботи, знання мов, адресу і телефон. На основі даних анкетскладається алфавітна картотека абонентів ВРІ і алфавітно-предметна картотекатем, де вказується назва теми і перелік абонентів, яких ця тема цікавить. Помірі надходження інформації, абонентів повідомляють по телефону і вониприходять у бібліотеку.
Завідувачівкафедрами ТДМУ обслуговують у режиміДЗК (диференційоване обслуговуваннякерівників), який передбачає обов'язкове ознайомлення і оперативне одержанняусієї нової літератури, яка має пряме відношення до адміністративної роботи. Крімінформації про нові надходження до бібліотеки завідувачам кафедрами надаютьсяповідомлення про проведення з'їздів, конференцій на поточний рік, про зміни,які вносить Вища атестаційна комісія, про правила для авторів статей уконкретних журналах, про проведення в бібліотеці Днів інформації та ін.
Завдання широкогоохоплення спеціалістів і студентів потрібною інформацією вирішується методом груповогоінформаційного обслуговування, яке ведеться на основі глибокого вивченняспецифіки інтересів користувачів бібліотеки.
З метою широкогоінформування про нові надходження до бібліотеки працівники відділу бібліографіїскладають та розсилають по кафедрах Інформаційний бюлетень нових надходжень, уякому подається опис на вітчизняну літературу, інформація про іноземнулітературу та автореферати дисертацій, які надходять до бібліотеки.
До груповогоінформаційного обслуговування належить також проведення Днів інформації, Днівкафедр, Днів спеціаліста.
Проведення Дняінформації в бібліотеці ТДМУ проводиться на основі наказу № 541 від 19 жовтня1978 року " Про покращення організації інформаційного обслуговування іпідвищення ефективності використання наукової медичної інформації в галузіохорони здоров’я УРСР".
День інформаціїпроводиться щомісяця. На нього запрошуються інформатори кафедр ТДМУ, практичнілікарі міста і районів області, працівники медичних бібліотек.
У підготовці Дня інформаціїберуть участь:
відділкомплектування і наукової обробки літератури, працівники яких готують новінадходження літератури і забезпечують консультації читачів біля каталогів;
відділобслуговування, працівники якого обслуговують читачів.
Безпосередньоюпідготовкою і проведенням Дня інформації займаються працівники відділубібліографії.
Поточне інформування здійснюється в міру надходження нової літератури черезсистему каталогів і картотек, виставок нових надходжень і тематичнихбібліографічних оглядів.
Нові формиінформаційно — бібліографічного обслуговування:
сучасний стан іперспективи.
Бібліографічнеінформування як найважливіша і невід’ємна частина бібліографічногообслуговування ґрунтується в бібліотеці ТДМУ в основному на використаннідовідково-пошукового апарату бібліотеки, допоміжних картотек і фондудовідково-бібліографічних видань. Не відмовляючись від цих традиційних засобівінформаційного обслуговування, у бібліотеці ТДМУ шукають нових засобів і новихджерел інформації.
Доступ доІнтернету (з 2002 року) відкриває для бібліотеки нові широкі можливостіінформаційного забезпечення читачів, оскільки у порівнянні з іншими галузямизнань саме медичні ресурси представлені в Інтернеті найбільш широко. В мережі єБД, мультимедійні навчальні сервери, демонстрації клінічних випадків, каталогимедичних бібліотек, електронні версії журналів, описи науково-дослідницькихпроектів, програмне забезпечення і ін.
Серед матеріалівІнтернету чи не найбільший інтерес для читачів бібліотеки ТДМУ становить доступдо електронних версій науково-медичних журналів, які є для вчених найважливішимджерелом наукової інформації. Із усіх видів наукової літератури саме журналипредставлені у Всесвітній Мережі найширше.
У бібліотеці ТДМУрозуміють, що просте підключення до Мережі не є кінцевою метою. Інтернет — ценадзвичайно важливо, але найголовнішим є автоматизація власних технологій. Тількистворивши власний електронний каталог, власний товар і інформаційні ресурси насвоєму Web-сервері бібліотека створить можливість використання бібліотечнихресурсів не тільки для себе, а й для еквівалентного обміну з іншимивітчизняними і зарубіжними бібліотеками. На жаль, це питання є складним, вонопотребує державної підтримки, а тому для бібліотеки ТДМУ залишається поки щотільки мрією.
Перспективнимнапрямком, на думку провідних спеціалістів, є перетворення бібліотеки не тількив інформаційний, а й в аналітичний центр. На протязі тисячоліть бібліотекарозглядалася як сховище інформаційних масивів і каталоги виконували функцію«орієнтира» у світі друкованої продукції. Сучасні бібліотекирозвивають традиційні функції по накопиченню і первинній обробці інформації: створюютьсяфонди книг і журналів, паперові і електронні каталоги. Однак у сучасному світіз його стрімким інформаційним розвитком, такого орієнтира, будь він електроннимабо паперовим, уже недостатньо. Для того, щоб бібліотека як і раніше залишаласяінформаційно потрібним об’єктом, вона повинна взятии на себе аналітичні функції.Зарубіжні бібліотеки вже вийшли на цей рівень: зараз вони активно створюютьбази даних, які вміщують реферативну, оглядову і аналітичну інформацію [25]. Уцьому зв’язку доцільно бачиться розробка концепції створення друкованого таелектронного періодичного видання, яке б дозволило оперативно і в стислій формівідображати науково-медичну інформацію, одержану із книг і журналів, щополегшило б для користувачів відбір необхідного матеріалу без перегляду змістувсіх нових надходжень в бібліотеку.
Пропонуєтьсяприблизна структура аналітично-інформаційного видання:
огляд новихнадходжень (монографій, підручників, навчальних посібників, методичнихрекомендацій і програм, нових періодичних видань, реферативних журналів ізбірників, іноземних видань);
повідомлення пронові медичні електронні видання;
офіційна медична інформація(закони, накази, постанови);
огляд праць ученихуніверситету;
вісті спецрадуніверситету по захисту дисертаційних робіт;
оглядавторефератів дисертаційних робіт;
путівник помедичних ресурсах Інтернет.
Кількість і назвирубрик такого дайджесту можуть змінюватися у залежності від наявностіінформації і зміни запитів користувачів [25].
Розділ 3. Організація бібліотечногообслуговування3.1 Організація обслуговуваннячитачів у читальних залах і абонементах
Головне місце всистемі бібліотечного обслуговування читачів у бібліотеках вищих навчальнихзакладів належить абонементам і читальним залам, організація роботи якихвизначається особливостями бібліотеки ВНЗ і у значній мірі залежить від структуриВНЗ і кількості студентів.
У бібліотеці ТДМУє чотири абонементи, виділені фонди наукової та художньої літератури, учбовоїлітератури, абонемент № 3 і абонемент №4, в окремі фонди виділенідовідково-інформаційні й англомовні видання. Об’єм роботи абонементівбібліотеки досить значний, ними користуються тисячі читачів — студенти,інтерни, аспіранти, курсанти ФПО, викладачі, практичні лікарі та ін. Кількістьі категорії читачів вказані у додатку №
Запис читачів івидача їм літератури здійснюється згідно з Правилами користування бібліотекоюТДМУ, затверджених ректором університету. При запису в бібліотеку читачамвидається читацький квиток, який засвідчує особу читача і надає йому правокористування абонементами, читальними залами і послугами бібліографічноговідділу бібліотеки. На кожного читача заповнюється формуляр, який є основнимдокументом в абонементі. В абонементах наукової і суспільно-політичноїлітератури ведуться картотеки індикаторів, в яких книжкові формуляри виданихкниг розставляються за алфавітом авторів і назв. Це дозволяє швидко встановити,у разі потреби, кому видана та чи інша книга.
На протязіробочого дня ведеться статистика видачі книг, облік відмовлень з їх подальшиманалізом. При цьому визначається процентне відношення числа відмовлень дозагальної кількості вимог, вказуються причини відмови. Аналіз відмовленьдопомагає більш повно і оперативно задовольняти запити читачів і більш якіснокомплектувати бібліотечний фонд.
В абонементіведеться реєстраційна картотека, яка служить для встановлення загальноїкількості читачів і наведення довідок про них. Картки розставляються заалфавітом прізвищ.
Термінкористування літературою регламентується Правилами користування бібліотекою. Уразі несвоєчасного повернення читачем взятої у бібліотеці літератури,бібліотекарі вдаються до різних заходів, спрямованих на її повернення. Боротьбаіз заборгованістю читачів ведеться працівниками абонементу систематично ідосить активно, оскільки заборгованість веде до того, що із користуваннявипадає значна і часто найбільш цінна частина книжкового фонду бібліотеки.
Система читальнихзалів бібліотеки ТДМУ включає читальні зали наукової медичної літератури,навчальної літератури, читальний зал відділу бібліографії, комп’ютерний зал. Такаорганізація роботи читальних залів бібліотеки ВНЗ не є оптимальною і викликанабраком приміщень. Для бібліотек ВНЗ важливе значення має зокрема диференціаціячитальних залів за рівнем підготовки читачів. Окремий читальний зал повиннімати науковці ВНЗ, доцільним є також диференційований підхід до обслуговуваннястудентів різних курсів. Як вказує досвід, індивідуальний стиль роботи злітературою змінюється у студентів від курсу до курсу, з роками кожен студентстає досвідченішим, виробляє для себе оптимальний режим роботи, а тому за умовитривалого шестирічного терміну навчання відсутність у бібліотеки ТДМУ окремихчитальних залів для студентів молодших і старших курсів є проблемою, якапотребує неодмінного розв’язання. Рівень обслуговування читачів оцінюється наоснові співставлення та порівняння таких основних показників яккнигозабезпеченість, обертаність, читаність і відвідуваність (див. додаток №
Одним знайважливіших показників ефективності обслуговування читачів є показниквідвідуваності, який характеризує активність відвідування читачами бібліотеки,і становить у бібліотеки ТДМУ — 25. Однак ріст показника відвідуваності незавжди свідчить про високий рівень обслуговування у бібліотеці ВНЗ. Такзниження показника відвідуваності в абонементі навчальної літератури найчастішепов'язаний із високою забезпеченістю студентів підручниками і навчальнимипосібниками. Щодо бібліографічного обслуговування, то показник відвідуваностіможе збільшуватися за умови пасивних методів роботи з читачами (режимзапит-відповідь) і, навпаки, зменшуватися при активних методах. Таквпровадження системи ВРІ, ДЗК, Днів інформації, видання "Інформаційногобюлетеня нових надходжень" зменшують кількість відвідувань у відділібібліографії і одночасно свідчать про зростання ефективності його роботи.3.2 Особливості обслуговуваннячитачів у відділі навчальної ітератури бібліотеки ТДМУ
Серед структурнихпідрозділів бібліотеки відділ навчальної літератури займає особливе місце. Тутпершокурсники вперше знайомляться з бібліотекою університету, сюди неодмінноприходить кожен студент на протязі усіх років навчання, тут ставлять останнювідмітку в обхідному листі після закінчення навчання. Численні колишнівипускники університету, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації приФПО, стверджують, що спогади про студентські роки тісно пов'язані зі спогадамипро студентську «читалку» і загартовуючі студентський дух черги запідручниками на початку нового семестру. Пам'ятають випускники університету іпрацівників відділу навчальної літератури, адже за відсутності в медичномууніверситеті випускаючих кафедр, бібліотекарі чи не єдині що регулярноконтактують зі студентами на протязі усіх років навчання. Це накладає напрацівників відділу особливу відповідальність, а перед адміністрацієюбібліотеки постає проблема підбору кадрів — компетентних, всебічно освічених, звідповідною культурою мови і поведінки, здатних не тільки кваліфіковановиконувати свої прямі обов'язки, але і через особистий приклад сприятивихованню майбутніх спеціалістів.
Обслуговуваннястудентів у відділі навчальної літератури здійснюється у читальному залі іабонементі, фонд яких нараховує понад 250 тисяч примірників, що становитьполовину усього бібліотечного фонду.
Основними вимогамидо роботи абонементу навчальної літератури є правильність розподілу навчальноїлітератури серед студентів відповідних курсів і факультетів, а такожоперативність її видачі та прийому.
Забезпеченняправильності розподілу навчальної літератури у значній мірі залежить відузгодженості роботи абонемента з кафедрами університету. Працівники абонементарегулярно інформують завідувачів і завучів кафедрами про кількість підручників,нагадують про наявність у абонементі мало використовуваної літератури. Відділнавчальної літератури має безпосередній контакт з навчальною частиноюуніверситету і її проректором.
Знайомствостудента-першокурсника з бібліотекою університету розпочинається з його записуу бібліотеку, яке здійснюється у абонементі навчальної літератури. Записздійснюється за затвердженими ректором списками студентів з пред'явленнямдокумента, який засвідчує особу студента. У відділі розроблена технологіявидачі навчальної літератури сту-дентам-першокурсникам, за якою за попередньоузгодженим з відповідними кафедрами списком, підбираються комплектипідручників, навчальних і методичних посібників. Підібрана літературавписується у читацькі формуляри. Попередньо виписуються також читацькі квитки. Такимчином у присутності студента заповнюються читацький формуляр, контрольна карткаі проставляється номер у читацькому квитку. Вивільнений при цьому часвикористовується для індивідуальної бесіди зі студентом, у якій бібліотекарзнайомить першокурсника із структурою бібліотеки, послугами, які вона надає,правилами користування бібліотекою. Правильно встановлений у перше відвідуванняконтакт бібліотекаря зі студентом стає запорукою їх подальшої успішноїспівпраці.
Навчальний процесу будь-якому ВНЗ вимагає оперативності забезпечення студентів навчальноюлітературою, а тому час масової видачі підручників повинен бути максимальностислим. В умовах ТДМУ цей час об'єктивно скорочується, особливо для студентівстарших курсів. Оскільки більшість клінічних кафедр розміщена у лікарнях, щознаходяться у віддалених від університету районах міста, студенти можуть скористатисябібліотекою переважно тільки у вечірні години, що вимагає у працівниківабонемента навчальної літератури постійного вдосконалення технології масовоївидачі підручників. З цією метою на початку нового семестру бібліотекаріпереглядають читацькі формуляри, перереєстровують підручники, які залишаютьсяна наступний семестр, або роблять відмітки про заборгованість. Длястудентів-старшокурсників також готуються комплекти навчальної літератури, якає в абонементі в достатній кількості.
На час масової видачінавчальної літератури в абонементі відкривають додаткові пункти обслуговування,що дає можливість організувати видачу підручників по факультетах.
Фонд читальногозалу відділу навчальної літератури включає медичну, суспільно-політичнулітературу, газети і журнали. Читальний зал має свій довідково-бібліографічнийапарат, який включає алфавітний і систематичний каталоги та картотеки. ОрганізаціяДБА у читальному залі відділу навчальної літератури зумовлена двома причинами: віддаленістювідділу від головного корпусу бібліотеки і специфікою запитів читачів.
Фундаментоммедичної освіти є теоретичні дисципліни, однією з форм поглибленого вивченняяких є навчально-дослідницька робота. В рамках її програми студенти готуютьреферати, пишуть курсові роботи і навчальні історії хвороб. Завданнямпрацівників читального залу є оперативне і максимально повне забезпеченнястудентам таких умов, за яких час на пошук потрібної літератури не перевищувавби цінності знайденого матеріалу. З цією метою у читальному залі ведутьсякартотеки за розробленими кафедрами темами.
Крім тематичнихкартотек у читальному залі ведеться власний предметний покажчик на всю медичнулітературу, яка є у фонді.
З метоюпопуляризації літератури у читальному залі постійно організовуються тематичні виставки,виставки нових надходжень і календар пам'ятних дат.3.3 Новий підхід до культурно — просвітницькоїроботи бібліотеки у контексті загальноуніверситетської системи вихованняособистості майбутнього медика
На протязі тривалоїісторії медицини не можна виділити періоду, подібного до сучасного, колиперевірений і накопичений віками технічний арсенал медицини змінювався б такстрімко і радикально. У життя медиків входять численні технологічні новинки: комп'ютери,лазери, автоматизовані лабораторії, діагностичні установки, нові хімічніматеріали. Техніка широким потоком пішла в операційні, клініки, лікарні,піднімаючи медичну допомогу на якісно новий рівень. Водночас науково-технічнийпрогрес у медицині супроводжується обмеженням особистого контакту лікаря зпацієнтом. Діагностична та терапевтична апаратура, з якою хворий проводить усебільше часу, позбавлена можливості людського спілкування, співчуття і турботи,а саме брак уваги до хворого з боку медичного персоналу, за свідченнямспеціалістів, переноситься хворим найважче і негативно відбивається і нанайсучаснішому процесі лікування. Спостереження вчених доводять, що більшістьхворих настійно надають перевагу не бездушній величі сучасної техніки, а живомуескулапові, дотикові теплих, умілих людських рук.
Отже, лікар XXIстоліття не може бути однобічно спеціалізованим "інженером чи технікомлюдського тіла", а має бути мудрим партнером і терапевтом хворої людини [24].Виходячи з цього, провідні сучасні вчені-медики проголошують девізом новогомислення XXI століття гуманізацію медицини, поєднання надвисоких технологій івисокої духовності спеціаліста-медика. Досягнення цієї мети можливе тількишляхом формування у майбутніх спеціалістів принципово нового, мислячого,гуманного, високодуховного і високоінтелектуального світогляду.
Перехідукраїнської медицини на загальноцивілізований шлях розвитку оцінюється у ТДМУяк справа державної ваги [43]. Специфічні особливості підготовки медичнихфахівців полягають у тому, що виховуючи студентів на ідеях добра, правди такраси, необхідно особливо акцентувати увагу на суто медичних моральних рисах: милосерді,співчутті, терпимості, делікатності, комунікабельності, вмінні зберігатилікарську таємницю, і водночас — утверджувати глибоке розуміння загальнолюдськихморальних цінностей і громадянського обов'язку. До роботи з впровадження новоїконцепції виховання молоді, розробки і опрацювання сучасних підходів до форм іметодів виховної роботи в університеті залучені усі підрозділи університету. Очолюєцю роботу проректор з питань гуманітарної освіти і виховання. При дієвійпідтримці ректорату в університеті опрацьована ціла низка рекомендацій,інструкцій і пропозицій з метою посилення виховної роботи. У жовтні 2000 рокуна базі ТДМУ була проведена міжрегіональна науково-практична конференція "Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України ", учасникиякої обмінювалися досвідом роботи, визначали пріоритетні напрямки виховноїроботи на перспективу [43].
Нова концепціясистеми освіти і національного виховання вимагає у бібліотеки університетупереорієнтації культурно-просвітницької діяльності, пошуків нових форм іметодів роботи.
Основоположноюумовою успіху культурно-просвітницької роботи у сучасній бібліотеці вищогонавчального закладу є розуміння того, що нинішні студенти — це освічені,всебічно розвинені люди, які завдяки новітнім інформаційним технологіям маютьколосальний доступ до будь-якої інформації, а тому за умови відсутностііснуючої раніше системи примусового відвідування культурно-просвітницькихзаходів, змусити їх стати пасивними слухачами часом далеко не нової інеактуальної інформації — справа безперспективна. Отже, культурно — просвітницькаробота бібліотеки повинна орієнтуватися в першу чергу не на пошук нової інформаціїзаради самої інформації, а на інші цінності. Новітні інформаційні технологіїпопри всю їх прогресивність і значущість мають і негативну сторону. У першучергу це пов'язано із несприятливою дією комп'ютерного «наркотику» наорганізм людини, про яку попереджають спеціалісти країн з достатнім досвідомроботи в умовах комп'ютеризації. Надмірне захоплення спілкуванням з віртуальнимсвітом призводить до скорочення безпосередніх контактів людини з людиною, прицьому поступово втрачається здатність співпереживання, пригнічується емоційнасторона відносин з іншими людьми, що завдає помітної шкоди формуваннюгармонійної, морально досконалої особистості. Саме ця слабка сторона сучасноїтехніки може стати основою, на якій ґрунтуватиметься культурно-просвітницька роботабібліотеки, головним завданням якої повинно стати сприяння подоланню відчуженнястудента від людського спілкування. Вибір форм проведення заходів повиненсхилятися на користь тих, у яких студенти виступають не пасивними слухачами, анайактивнішими учасниками, оскільки у порівнянні з іншими структурнимипідрозділами університету бібліотека має найкращі для цього можливості. Досвідроботи дає підставу вважати, що саме ті заходи, сценарії яких передбачаютьзалучення до активної участі найбільшої кількості їх учасників, користуютьсясеред студентів найбільшою популярністю.
Як прикладнаводимо аналіз деяких, проведених у бібліотеці ТДМУ, тематичних вечорів занайактивної участі у них студентів різних факультетів.
До річницінезалежності України був проведений літературно-музичний вечір " Поезія іпісня у боротьбі за незалежність України". Знайомі з курсу історії Україниетапи становлення української державності були представлені у формілітературно-музичної композиції. Науковий виклад історичних подій було заміненообразно-поетичним: звучала патріотична поезія і пісня різних періодів історіїУкраїни, наводилися цікаві факти з біографій відомих і маловідомих борців засвободу України. Вечір закінчився не передбаченою сценарієм дискусією про рольслова в житті народу, нації, держави.
Свою аудиторіюмають етнографічні вечори, на яких зал розквітає писанками, рушниками,сорочками, вінками, виготовленими руками університетських майстринь.
День матері, якийпройшов у руслі давньої української традиції вшанування матері і жінки,висвітив гідну подиву кількість студентських талантів. Звучала пречудованародна і сучасна поезія і пісня, свої власні твори виконували самодіяльнімитці.
Спостереження зареакцією студентської аудиторії при проведенні культурно-просвітницьких заходіввказує на величезне значення манери ведення і образність мови ведучого. Поганосприймається лекторська манера викладу, підвищений, чи, навпаки, безбарвний тон.Вирішальне значення має мова ведучого. Звиклі до прагматичного наукового стилю,студенти-медики виказують виразну потребу у мові інакшій — образній, поетичній,чаруючій самим своїм звучанням.
Художнє слово можестати основою цілої низки заходів на найрізноманітнішу тематику: громадсько-патріотичну(«Горнусь до тебе, Україно. „), світ навколо нас (“Цвітутьосінні тихі небеса»), народні звичаї і традиції («А на тих рушниках — Україна моя. „), громадянського та професійного обов'язку івідповідальності (“Бо ти на землі — людина»). Запропоновані темиможуть лягти в основу тематичних вечорів, диспутів, зустрічей з тернопільськимипоетами і письменниками, об'єднаних у цикл «Рідне слово моє».
Одним з варіантівзаходу циклу «Рідне слово моє» може бути літературно-публіцистичнийвечір-диспут на тему «Усі ми в слові наче в сповиткові» за участюіноземних студентів. Українська мова розглядається як складова мовногорізноманіття планети, про необхідність збереження якого виступає шанована усвіті організація ЮНЕСКО. Головна ідея такого вечора — рідна мова, мов золотанитка тягнеться крізь час, пов'язуючи сучасників з безцінним досвідом предків — знаходить підтвердження у прочитаних студентами українських, польських,болгарських, арабських поезіях. Інтернаціональна студентська аудиторія прийдедо очевидного висновку, що збереження національних мов — справа планетарногозначення, оскільки із зникненням однієї мови гине неповторна національнакультура, закривається окрема сторінка людської історії.
Для студентівстарших курсів можуть бути запропоновані диспути на тему: «Мова як засібспілкування» (як важливий інструмент, що допомагає духовному і фізичномузціленню людини). У цих диспутах особливий наголос повинен ставитися на мовімедика, культура якої вказує як на професійний рівень спеціаліста, так і найого людські якості.
Серед гуманітарнихтем, які можуть викликати інтерес студентів-медиків, є тема творчості психічно- і соматично хворих людей. Такі матеріали є, однак вони потребують осмисленняі консультацій зі спеціалістами. Правильно зрозумілий і прокоментованийвнутрішній світ хворого, поданий ним у образному художньому слові, можедопомогти майбутньому медику у формуванні його манери спілкування з хворим, відякої багато в чому залежить успіх лікування.
Пошук бібліотекоюсвого місця в загальноуніверситетській культурно-просвітницькій роботі — процестворчий і безперервний, у результаті якого бібліотека має усі шанси статицентром гуманітарної культури, під якою розуміється не тільки і не на стількинабір гуманістичних знань, а формування способу життя і спілкування з іншимилюдьми.
Висновки.
1. Вищі навчальнізаклади являють собою могутні наукові і навчальні центри, на які покладенаважлива державна і суспільна місія — розвиток науки і підготовкависококваліфікованих спеціалістів. До важливих показників стану наукової інавчальної діяльності вищого навчального закладу входитьінформаційно-бібліотечне забезпечення науково-дослідницького інавчально-виховного процесів, яке покладається на один із структурнихпідрозділів вищого навчального закладу — його бібліотеку.
2. Бібліотекивищих навчальних закладів займають окреме місце в системі бібліотечнихзакладів, оскільки їх діяльність у значній мірі визначається вимогами,можливостями і специфікою ВНЗ, який вони обслуговують. Розвиток бібліотек вищихнавчальних закладів і ефективність їх роботи вирішальним чином залежать відвідповідного технічного забезпечення помноженого на чітке розуміння колективубібліотеки пріоритетів вищого навчального закладу, і його здатності оперативновиявляти зміни запитів читачів і адекватно реагувати на них удосконаленням ізміною форм і методів інформаційно-бібліотечного обслуговування.
3. БібліотекаТернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевськогоздійснює інформаційно-бібліотечне обслуговування одного з медичних закладівосвіти України, який є на сьогодні сучасним багатопрофільним навчальним танауковим центром і відіграє значну роль у розвитку української медичної науки іосвіти. На шести факультетах університету навчається понад 3500 студентів, утому числі і іноземних. На факультеті післядипломної освіти щорічно підвищуютьсвою професійну майстерність близько 6,5 тис. лікарів і провізорів. На 64кафедрах і ЦНДЛ ТДМУ працюють близько 680 вчених, які розробляють 50науково-дослідних тем у різних напрямках медицини. В ТДМУ активно працюєстудентське наукове товариство, діяльність якого спрямована на розвитокнаукового потенціалу студентів з метою формування наукових кадрів.
4. Високий статусТернопільського медичного університету пред'являє відповідні вимоги до йогобібліотеки, зобов'язуючи її до постійного вдосконалення і пошуків нових форм іметодів роботи на основі сучасних досягнень бібліотечної теорії і практики.
Фонд бібліотекиТДМУ нараховує 371681 примірників. За складом книжковий фонд бібліотеки ТДМУ — багатогалузевий,він комплектується літературою з питань медицини, фармації, біології, хімії,фізики, суспільно-політичних наук. За цільовим призначенням переважаючих творівдруку фонд бібліотеки має науково-дослідний і навчальний характер. Класифікаціялітератури ведеться згідно таблиць УДК.
За єдиним читацькимквитком кількість читачів становить 10918. У структурі бібліотеки — 3 відділи,у штаті — 31 висококваліфікованих працівників. Читачі бібліотеки обслуговуютьсяу чотирьох читальних залах, чотирьох абонементах і комп'ютерному залі. Інформаційнеобслуговування ведеться в режимах ВРІ та ДЗК. Завдання широкого охопленняспеціалістів потрібною інформацією вирішується методом групового інформаційногообслуговування, яке ведеться на основі глибокого вивчення специфікиінформаційних інтересів користувачів бібліотеки.
5. Організаціяроботи бібліотеки ТДМУ здійснюється з урахуванням сучасних наукових та освітніхвимог і направлена на вдосконалення традиційних форм і методів роботи зпаралельним впровадженням нових видів бібліотечних послуг і продуктів. Ведетьсяпошук нових джерел книгопостачання, створюється фонд електронних видань. Впроваджуютьсянові засоби і джерела інформації, вдосконалюються методи бібліографічногоінформування; розробляються і впроваджуються прогресивні методи обслуговуваннячитачів. Бібліотека є осередком культурно-просвітницької роботи. Згідно з новоюконцепцією виховної роботи медичного університету переглянута тематикакультурно-просвітницьких заходів, форм і методів їх проведення.
6. Використовуєтьсядосвід інших бібліотек і ведеться пошук власних шляхів вирішення проблеминавчання і перенавчання персоналу бібліотеки, залучення його у процесавтоматизації бібліотечної і інформаційної роботи; ведеться робота надстворенням позитивного іміджу бібліотеки. У цілому рух вперед у бібліотеці ТДМУпов'язують з об'єднанням інформаційно-технічного потенціалу з інтелектуальним іпрофесійним потенціалом колективу бібліотеки.
7. Враховуючидосвід розвинених країн, де відбувається поступове об'єднання бібліотек — створюютьсяміжнаціональні, національні та регіональні корпоративні комп'ютерні мережі, — бібліотекаТДМУ шукає шляхи активної співпраці з бібліотеками інших ВНЗ України з метоюоб'єднання їх зусиль для корпоративного ведення роботи, пов'язаної ізстворенням та використанням електронних ресурсів. Організація бібліотечнихконсорціумів дає можливість створення єдиного інформаційного простору,ефективного впровадження нових технологій і нових видів послуг. Корпоративнабібліотечна система дозволяє корегувати плани підписки, копіювати бібліографічнізаписи, обмінюватися копіями статей через службу електронної доставкидокументів. Створення консорціумів дозволяє бібліотекам-членам інтегруватизагальні інформаційні ресурси у світовий інформаційний простір, оскількивиставлення своїх каталогів на власному Web-сервері кожній окремій бібліотеціне завжди під силу.
8. Важливим джереломпоповнення фонду іноземної літератури є україно-американська фундація «Сейбр-Світло»і література, одержана в дар від української діаспори.
9. Розраховуючи напідтримку громадських, спонсорських і благодійних фондів і організацій,піклуючись про збереження свого становища як одного з найважливіших структурнихпідрозділів університету, бібліотека повинна активно дбати про створеннявласного іміджу і донесення власних здобутків до відома широкого загалу.
Список літератури
1. Про бібліотеки ібібліотечну справу: Закон України (за станом на 20 липня 2000 p). — К: — Парламентськевид-во, 2000. — 23 с.
2. Про додатковізаходи щодо державної підтримки національного книговидання ікнигорозповсюдження: Указ Президента України // Бібл. вісн. — 2000. — № 6. — С.2-3.
3. Про інформатизацію:Закон України // Законодавство — бібліотекам України. — 2000. — Вип.1. — С.26-32.
4. Пронауково-технічну інформацію: Закон України // Відомості Верх. Ради України. — 1993.- № 33. — С.843-851.
5. Про Національнупрограму інформатизації: Закон України // Вісн. Верх. Ради України. — 1998. — №27/28. — С.482-493.
6. Про обов'язковийпримірник документів: Закон України // Бібл. вісн. — 1999. — №4. — С.5-8.
7. Про освіту: ЗаконУкраїни // Відомості Верх. Ради У країни. — 1996. — № 21. — С.253-257.
8. Програма збереженнябібліотечних і архівних фондів на 2000-2005 роки // Бібл. вісн. — 1999. — № 6.- С.5-10.
9. Архипська О. Інформаційната бібліотечна програма Міжнародного фонду «Відродження» (фонд Соросав Україні) // Бібл. планета/Спец, випуск. 19.04.2001-С.10-13.
10. Архипська О.І. Політикаінформатизації в Україні. // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологиии новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2001». — Судак,2001 — Т.1. — С.35-42.
11. Бабич В. Рольбібліотек в інформатизації суспільства і підвищенні інформаційної культури. // Бібл.планета. — 199 8. -
№ 1. — С.17-20.
12. Березная Т.И. Опытсоздания автоматизированной библиотечно-информационной системы вуниверситетской библиотеке на базе системы ИРБИС. // Б-ки и ассоц. в меняющемсямире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым2000». — Судак, 2000, — Т.1. — С. 191 — 194.
13. Библиографическаяработа в библиотеке: организация и методика / Под ред. О.П. Коршунова. — М.: Кн.палата, 1990. — 254с.
14. Библиотечные фонды/ Под ред. Ю.Н. Смолярова и Е.П. Арефьевой. — М.: Книга, 1979. — 296с.
15. Буга П.Г. Вузовскиебиблиотеки в условиях перестройки высшей школы // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1986. — №10. — С.21.
16. Васильченко М.П. таін. Бібліотечні фонди: Навч. посібник. — Х.: Основа, 1993. — 155с.
17. Верещагина Н.А., НестеренкоВ.Г. Автоматизация процессов комплектования университетской библиотеки // Б-кии ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалыконф. «Крым 2002». — Судак, 2002. — Т.1. — С.132-136.
18. Газолишин В. Там,де знають усе про книги: Інтерв’ю із завідувачем бібліотеки ТДМУ Д.М. Тараненко// Медична академія. — 2001. — 30 верес.
19. Гирко Л.С. Концепціякорпоративно-библиотечной системы // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новыетехнологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000».- Судак, 2000. — Т.2. — С.95-96.
20. Городева Р.Р. Вузовскаябиблиотека — центр гуманитаризации образования // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1990. — № 2. — С. — 35-36.
21. Дорфман Э.А. Медицинскиебиблиотеки в период перестройки // Научн. и техн. б-ки СССР. — 1987. — № 11. — С.12.
22. Дрыгайло В.Г., БашунЕ.В., Волынец В.М. Основы управления библиотекой высшего учебного заведения. — К.: Политехника. — 2001. — 389с.
23. Ерастов А.С. Вузовскаябиблиотека в новых условиях // Научн. и техн. б-ки СССР. — 1988. — № 6. — С.19.
24. Запорожан В.М. Медицинана порозі ХХІ ст.: Реалії та роздуми // Нові технології у навчальному процесі,теоретичній та клінічній медицині. Додаток до «Одеського медичного журналу».- Одеса, 1999. — С.3-14.
25. Захарова Г.В. NotaBene. Дайджест научно-медицинской информации // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире:новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000».- Судак. 2000. — Т.3. — С.64-66.
26. Иванова И.Ш., ГаеваяН.Д. Пути развития доступа к информационным медицинским ресурсам научнойбиблиотеки Харьковского государствнного медицинского университета // Б-ки иассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалыконф. «Крым 2000». — Судак, 2000. — Т.1. — С.94-95.
27. Иванова Н.И. Деньбиблиотеки на кафедре // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1991. — № 34. — С.34.
28. Карташов Н.С. Анализдеятельности библиотек как часть управленческого процесса // Управлениебиблиотекой: Новые идеи и практические решения. — М., 1995. — С.79-89.
29. Карташов Н.С. Инновационныепроцессы: общее и частное // Библиотека. — 1998. — № 3. — С.39-42.
30. Киселева Т.Г. Высшаяшкола в информационном обществе. // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новыетехнологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000».- Судак, 2000. — Т.2. — С.89.
31. Козлюк Н. Бібліотечнийспеціаліст як складова системи, наукових медичних бібліотек // Вісн. Кн. Палати.- 2001. — № 5. — С.4-7.
32. Кононенко Л. Бібліотеката інформаційні служби: міжнародне культурне співробітництво (з досвіду роботизарубіжних культурно-інформаційних центрів в Україні) // Бібл. вісн. — 1999. — №4. — С.30-36.
33. Корнієнко В. Проблемирозвитку стандартизації бібліотечної та видавничої справи в Україні: аналітичнийогляд // Бібл. вісн. — 2000. — №3. — С.6-11.
34. Коршунов О.П. Библиографоведение.Общий курс: Учебник. — М.: Кн. палата, 1990. — 228 с.
35. Коршунов О.П. Библиография.Теория. Методология. Методики. — М.: Книга, 1986. — 285 с.
36. Костенко Л. ВикористанняInternet в бібліотеках // Бібл. вісн. — 1999. — № 2 — С.6-10.
37. Костенко Л.,Сорока М. Бібліотека інформаційного суспільства // Бібл. вісн. — 2002. — № 3. — С.33-38.
38. Кузнецова Т.Я. Дополнительноепрофессиональное библиотечное образование и кадровая политика // Б-ки и ассоц. вменяющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф.«Крым 2000». — Судак, 2000-Т.1,-С.362-364.
39. Кучерявая Н.Н. Библиотекавуза: новые задачи и возможности // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новыетехнологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000».- Судак, 2000. — Т.2. — С.25-29.
40. Левченко І. Інформаційнітехнології — новий шанс для бібліотек // Вісн. Кн. палати України. — 1998. — №4. — С.9-10.
41. Левченко I.Г., СамохваловаО.Ю. Інноваційна діяльність бібліотеки університету: деякі аспекти і проблеми:// Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формысотрудничества: Материалы конф. «Крым 2001». — Судак, 2001. — Т.2. — С.985-987.
42. Магльований А. Національно-виховнаробота: розроблено чітку систему управління // Alma Mater. — 2000. — № 10-11. — С.7.
43. Макар А. Вихованнямолоді — справа державної ваги // Alma Mater. — 2001. — № 10. — С.3.
44. Максумова М.А. Основнепроблемы специализации комплектования зарубежной литературой научно-техническихбиблиотек // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формысотрудничества: Материалы конф. «Крым 2001». — Судак, 2001. — Т.З. — С.1144-1146.
45. Маршак Б.И. Проблемыи решения в области автоматизации в корпоративной телекоммуникационнойбиблиотечной сфере // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новыеформы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000». — Судак, 2000. — Т.2.- С.42-46.
46. Павленко Р., БулахС. Участь медичних бібліотек у відтворенні історії медицини України // Вісн. Кн.палати. — 2000. — № 5. — С.15-17.
47. Павленко P.I., ОрлеанськаН.А. Система бібліотечно-інформаційного забезпечення спеціалістів медиківУкраїни в єдиному інформаційному просторі // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новыетехнологии и новые формы сотрудничества Материалы конф. «Крым 2000».- Судак, 2000. — T.I. — С.84-86.
48. Павленко Р.1.,Орлеанська Н.А. Міжнародні зв’язки Державної наукової медичної бібліотеки якфактор росту інформаційного потенціалу медичної галузі // Б-ки и ассоц. вменяющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф.«Крым 2001». — Судак, 2001. — T.I. — С.74-77.
49. Прокошева Т.М. ПолітикаМіністерства культури і мистецтв в галузі створення та інтеграції інформаційнихресурсів українських бібліотек // Бібл. планета. — 2000. — № 4. — С.2-5.
50. Романова Р.С. Организациявзаимодействия библиотеки и кафедр вуза // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1989 — №2.- С. 19.
51. Рудзский Л.3. СистемаИРБИС: Записки украинского дистрибьютора // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: новыетехнологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000».- Судак, 2000, — T.I. — С. 200-203.
52. Савина 3.И. Профессиябиблиотекарь. Состояние. Требования. Испытание временем // Б-ки и ассоц. вменяющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф.«Крым 2000». — Судак, 2000. — T.I. — С.376-378.
53. Сенченко М.І. Стратегічнийплан інформатизації бібліотек України до 2005 року // Вісн. Кн. палати України.- 1997. — №6. — С.3-6.
54. Сенченко М. Вєдиному інформаційному просторі // Українська культура. — 2001. — № 11-12. — С.12-13.
55. Слободяник М.С. Концептуальнізасади формування електронної бібліотеки університету // Б-ки и ассоц. вменяющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф.«Крым 2002». — Судак, 2002. — Т.1. — С.257-259.
56. Сорока М.Б. Інформаційнезабезпечення науки в Україні (90 pp. XX ст). Створення національної системиреферативної інформації. // Вісн. Кн. палати. — 2000. — № 8. — С. 20-25.
57. Стандарты побиблиотечному делу и библиографии. — М.: Изд-во стандартов, 1985. — 32 с.
58. Степина О.Г. Обучениебиблиотечного персонала как фактор, активно влияющий на реализацию стратегииразвития библиотеки // Б-ки и ассоц. в меняющемся мире: нове технологи и новеформы сотрудничества: Материалы конф. «Крым 2000». — Судак, 2000. — Т.2.- С.165.
59. Столяров Ю.Н. Библиотечный-фонд:Учебник. — М.: Кн. палата, 1991 — 270 с.
60. Тернопільськадержавна медична академія ім.І.Я. Горбачовського: Покажчик. — Тернопіль: Укрмедкнига,2001. — С.4-6.
61. Тернопільськийдержавний медичний інститут. — Львів, 1971. — С.3-8.
62. Тернопільській медакадемії надано статус університету: Інтерв’ю з ректором, проф.Л.Я. Ковальчуком// Мед. Академія. — 2004. — 18 лист.
63. Тлехуч Ф.А., КабакВ.И. Перестройка высшего образования и библиотека: первый опыт, проблемы,предложения // Науч. и техн. б-ки СССР. — 1988. — № 1. — С.9.
64. Філіпова Л. Проблемистандартизації, обміну та сумісності бібліографічної інформації вкомп’ютерно-бібліографічному середовищі // Вісн. Кн. палати України. — 1998. — №5. — С.11-14.
65. Чабан 1. Автоматизаціябібліотечних процесів // Бібл. вісн. — 2002. — №2. — С.46-52.
66. Чекмарьов А.О., КостенкоЛ.Й., Павлуша Т.П. Національна система електронних бібліотек /НАН України, Нац.б-ка України ім.В.І. Вернадського. — К., 1998. — 50с.
67. Шевченко І.О. Сучасніосвітні технології в системі підвищення кваліфікації бібліотекарів // Б-ки иассоц. в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалыконф. «Крым 2001». — Судак, 200 I. T.I. — С.436-439.
68. Шевченко 1.О. Новийпідхід до змісту безперервної освіти бібліотекарів України // Б-ки и ассоц. вменяющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества: Материалы конф.«Крым 2002». — Судак, 2002. — T.I. — С.340-342.
69. Шрайберг Я.Л. Основныеположения и принципы разработки автоматизированных библиотечно-информационныхсистем и сетей. — М.: ГПНТБ России, 2000. — 130с.
70. Інструкція проорганізацію передачі та обміну документами між бібліотеками України: Затвердженонаказом Міністра культури і мистецтв України від 18.07.96 р. № 385. — К., 1996.- 4 с.
71. Про затвердженняпереліку бібліотек, до яких надсилаються документи у рамках міжнародногодокументообміну, що звільняються від сплати мита: Постанова Кабінету МіністрівУкраїни від 31 серпня 2000 року №1364. — К., 2000. — 10с.
72. Типове положенняпро бібліотеку вищого навчального закладу освіти Міністерства освіти України: Затвердженонаказом Міністерства освіти України від 30.04.1998 р. № 155. — К., 1998. — 6 с.
73. Типові правилакористування бібліотекою вищого навчального закладу освіти Міністерства освітиУкраїни: Затверджено наказом міністра освіти України від 31.08.98 р. № 321. — К.,1998.
74. Плани-звіти роботибібліотеки ТДМУ за 2000 — 2004 рр., — Тернопіль, 2001-2004.
75. Плани-звіти роботивідділів бібліотеки ТДМУ за 2000 — 2004 рр., — Тернопіль, 2001-2004.
Архівні матеріали
76. Державний архівТернопільської області: — Ф. Р — 2984, оп.1, спр.6, 10, 25 (1957), 24с.
Додатки
Додаток № ___
Таблиця1. Основні статистичні показники формування бібліотечного фонду бібліотеки ТДМУ*№ з/п Назва показника 2003 рік 2004 рік 1. Фонд 1.1 Всього 367842 371681 у тому числі укр. - - 1.2 Наукової літератури 156869 159141 1.3 Навчальної літератури 194835 196449 1.4 Художньої літератури 16138 16091 1.5 Іноземної літератури 4109 4213 1.6 Вибуло 4767 8879
* Дані таблицівзяті зі звітів бібліотеки ТДМУ за 2003 і 2004 роки [74].
Додаток № _____
Таблиця2. Основні статистичні показники використання бібліотечного фонду бібліотекиТДМУ* Рік 2003 2004 1. Читачі 1.1 Всього за єдиним читацьким квитком 4409 4569 1.2 Кількість читачів обслужених всіма структурними підрозділами 10789 10918 2. Кількість відвідувань 115685 116756 3. Книговидача 349656 348429 у тому числі: наукової літератури 121968 123913 навчальної літератури 221311 218276 художньої літератури 6377 6240 іноземної літератури 12582 15815 4. Відносні показники: обертаність 1,0 1,1 читаність 79,3 76,2 книгозабезпеченість 83,4 81,3 відвідування 26,2 25,6 /> /> /> /> /> />
*Дані таблицівзяті зі звітів бібліотеки ТДМУ за 2003 і 2004 роки [74].
Додаток №____
КІЛЬКІСТЬ ІКАТЕГОРІЇ ЧИТАЧІВ бібліотеки ТДМУ
(станом на 1.01.2004)
Абсолютніпоказники
Всього читачів заєдиним читацьким квитком з них: 4569
студентів та учнів3274
професорсько-викладацькогоскладу (в т. ч. наук. співробітників) 476
аспірантів, клін. ординаторів121
практичних лікарів206
робітників таслужбовців ун-ту 336
слухачів ФПО 83
інших 73