Зміст
Практичне заняття 1. Основні терміни і поняття здисципліни: складання глосарія
Практичне заняття 2. Форми і методи комунікацій упідприємництві
1. Проаналізуйте форми і методикомунікацій у підприємництві
2. Охарактеризуйте основні канали передачі діловоїінформації
Література
Практичне заняття 1. Основні терміниі поняття з дисципліни: складання глосарія
Мета: закріпити теоретичні знання з питань документно-інформаційнихкомунікацій, виробити відповідні вміння і навички.
Завдання:
1. На основідовідкових видань знайдіть основні терміни (комунікація, комунікаційний процес,комунікаційний канал, реципієнт, інформація, інформаційна потреба,інформаційний процес, комунікаційна діяльність, соціальна комунікація,документна комунікація та ін) і запишіть їх тлумачення у формі таблиці (назватерміна, його визначення, джерело пошуку).
2. Розробіть схемуеволюції комунікаційних каналів за період соціального розвитку людства.
Глосарій термінів.
Таблиця 1.1Назва терміна Визначення терміна Джерело пошуку Комунікація
Комунікація походить від лат.communicatio — єдність, передача, з’єднання, повідомлення, пов’язаного з дієсловом лат.communico — роблю спільним, повідомляю, з’єдную, похідним від лат.communis — спільний.
Поняття комунікація може вживатись у значенні:
соціальна комунікація, спілкування між людьми та іншими соціальними суб’єктами;
Телекомунікації або зв'язок за допомогою технічних засобів;
певна система, за допомогою якої забезпечується сполучення між віддаленими об'єктами, наприклад: підземні комунікації, транспортні комунікації, інформаційні комунікації тощо. uk. wikipedia.org/wiki комунікаційний процес, це
механізм, завдяки якому забезпечується існування та розвиток людських відносин, який включає в себе всі розумові символи, засоби їх передачі у просторі та збереження у часі (Чарльз Кулі);
обмін інформацією між складними динамічними системами та їх частинами, які здатні приймати інформацію, накопичувати її та перетворювати (Аркадій Урсул);
інформаційний зв’язок суб’єкта з тим чи іншим об’єктом (Мойсей Каган);
спосіб діяльності, який полегшує взаємне пристосування людей (Тамотсу Шибутані);
акт відправлення інформації від мозку однієї людини до мозку іншої (Пол Сміт, Кріс Беррі, Алан Пулфорд);
специфічний обмін інформацією, процес передачі емоційного та інтелектуального змісту (Андрій Звєрінцев, Альвіна Панфілова).
Узагальнюючи, можна говорити про існування двох підходів до визначення сутності комунікаційного процесу — механістичного та діяльнісного. uk. wikipedia.org/wiki комунікаційний канал
Комунікаційний канал — частина комунікаційної системи, яка зв'язує між собою джерело та приймач повідомлень.
Канал поширення сигналу може бути штучним, природним і комбінованим. У першому і (або) третьому випадку — це сукупність технічних засобів та середовища розповсюдження, що забезпечує передавання повідомлень від відправника до одержувача. uk. wikipedia.org/wiki реципієнт Реципіє́нт — фізична або юридична особа, яка отримує кошти або матеріальні цінності, наприклад, субсидію. uk. wikipedia.org/wiki інформація
Інформація — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від латинського слова "informatio", яке має декілька значень:
роз'яснення; виклад фактів, подій; витлумачення;
представлення, поняття;
ознайомлення
Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.
Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей. uk. wikipedia.org/wiki інформаційна потреба
Інформаційні потреби (Information needs) — Різновид нематеріальних потреб. Потреба в інформації, яка необхідна для вирішення конкретної задачі або досягнення якоїсь мети. uk. wikipedia.org/wiki інформаційний процес
Інформація існує досить нетривалий термін часу, але інформаційний процес триває стільки, скільки існують носії інформації. Наприклад, вивчаючи старовинні надписи, вчені продовжують інформаційний процес, розпочатий багато років тому.
Інформаційний процес передбачає циркуляцію інформацію в апараті управління по горизонталі (між службами й органами одного рівня), по вертикалі (між різними рівнями управління) з зовнішньою середою, а також систему збирання, обробки й зберігання Основы теории коммуникации / Под. ред. М.А. Василика. — М., 2003. — 615с. комунікаційна діяльність
Діяльнісний підхід розглядає комунікацію як процес спілкування, обміну думками, знаннями, почуттями, схемами поведінки, а також як спільну діяльність учасників комунікації, в ході якої виробляється спільний погляд на речі та дії з ними. uk. wikipedia.org/wiki соціальна комунікація Соціальна комунікація — це обмін між людьми або іншими соціальними суб’єктами цілісними знаковими повідомленнями, у яких відображені інформація, знання, ідеї, емоції тощо, обумовлений цілим рядом соціально значимих оцінок, конкретних ситуацій, комунікативних сфер і норм спілкування, прийнятих у даному суспільстві. Основы теории коммуникации / Под. ред. М.А. Василика. — М., 2003. — 615с. документна комунікація
Документна комунікація, це комунікація, яка опосередкована документом, побудована на обміні документами між двома або більше учасниками комунікаційного процесу. Документна комунікація є підсистемою соціальної комунікації.
Документ виник і існує в документно-комунікаційному процесі, тобто в такій комунікації, в якій від одного суб’єкта (відправник) до іншого (отримувач) передається інформація, яка зафіксована на документі. Столяров Ю.М. Соціальні комунікації: розвиток в інформаційному просторі // Вісн. ХДАК: Зб. наук. пр. — Х., 2000. — Вип.2.
Схемаеволюції комунікаційних каналів за період соціального розвитку людства наведенона рис.1.1
Наній у реальному часі t простежується еволюція, переходи й зв'язкикомунікаційних каналів двох соціально-суспільних систем: суспільно-економічноїформації та інформаціологічної формації.
/>
Рис.1.1Схема еволюції комунікаційних каналів за період соціального розвитку людства.
Алена цьому людство не зупиниться. Воно буде розвиватися семимильними кроками. Авторстатті "Інформатизація суспільства й перехід до стійкого розвиткуцивілізації" Урсул А. прогнозує наступні етапи розвитку в інформаційномусуспільстві:
В2009 р. персональний комп'ютер вартістю $1000 володітиме продуктивністютрильйон операцій у секунду. Персональні комп'ютери з дисплеями високогодозволу зможуть уміщатися в предметах одягу і ювелірних виробах.
В2010 р. персональний комп'ютер стані основою систем відео зв’язки, якими будеобладнана велика частина житлових будинків. Стані віртуальним робоче місце.
В2011 р. придбають розповсюдження нейро-сопроцессори — системи, що працюють засхожими з нервовою системою людини принципами. Підприємства замінятьперсональні повно функціональні комп'ютерні системи з могутніми серверами.
В2012 р. більше половини всієї публікованої у світі літератури складатиме книгив електронному вигляді.
В2015 р. почнеться масове виробництво молекулярного комп'ютера.
В2029 р. людський мозок буде підключений до Інтернету.
Практичне заняття 2. Форми і методикомунікацій у підприємництві
Мета: сформувати уявлення про сучасний рівень документних комунікацій урозвитку у підприємництва, а також розуміння характеру комунікативноїдіяльності у даній сфері.
Завдання:1. Проаналізуйте форми і методикомунікацій у підприємництві
В зависимости отназначения, формы подачи, конкретного адресата, консультации и ихдокументальное оформление, например, в консалтинговой фирме, подразделяются наиндивидуальные, групповые, коллективные, а также устные (телефонограммы),письменные. Подобная классификация условна, признаки одной разновидности могутсливаться с признаками другой. Так дистанционное консультирование может бытьиндивидуальным и групповым. При подготовке ответа консультант вправепользоваться (и должен) обстоятельной помощью специалистов всех структурныхподразделений консалтинговой фирмы, использовать необходимые источники поискаинформации, что несомненно улучшит качество консультации. В то же время воснове дистанционного консультирования лежит оперативность предоставленияинформации и возможность осуществления сиюминутной обратной связи. Системаобратной связи — это процесс обмена информацией. Как только потоки информацииприостанавливаются, возникает нескоординированная деятельность консультанта иобращающегося за помощью клиента или сотрудника фирмы. Поэтому необходимосвоевременно создать стройную систему регулирования обмена информацией. Прирешении этой задачи следует учитывать не только формальные, но и неформальныекоммуникационные отношения. Если возникает необходимость в групповомконсультировании — информировании однородной группы специалистов, то, используятехнические средства связи (электронную почту, факс, Интернет и т.д.), дистанционноеконсультирование можно осуществить в считаные минуты. В научный обиход ужевошли такие термины как «методическое управление», «управлениенововведениями», «управленческое консультирование».
Конференции,семинары, встречи, устные консультации остаются в арсенале наиболее эффективныхспособов человеческого общения, несмотря на наличие телефона, телефакса ипрочих технических средств связи. Информационное общество не может заменитьтрадиционные формы человеческих коммуникаций. Но возможности дистанционногоконсультирования — реальный способ сиюминутного необходимого общения и помощи клиенту,ученому, находящемуся за тысячи километров от консалтинговой фирмы.
Вопрос состоит втом, каким образом консалтинговая фирма может приспособиться к неизбежным инновациям.Информацию в электронной форме невозможно использовать без соответствующихтехнических средств, которыми необходимо оснащать консалтинговые агенстванаряду с решением сугубо консутьтационных (методических) задач.
Существуют ипсихологические преграды (незнакомое, непривычное часто вызывает негативнуюреакцию), а также более очевидные: недостаточное владение иностранным языком,неумение работать на компьютере и т.д. Таким образом, к дистанционномуконсультированию необходимо подготовиться. Многие специалисты считают чтоглавная из предстоящих перемен — резкое повышение требований к уровню знаний консультантаи, следовательно, необходимо обратить особое внимание на его обучение иповышение квалификации. Важно, чтобы профессиональные знания консультантапокоились на высокотехнологичном и культурном фундаменте: консультант должен непросто реагировать на возникающие в обществе информационные потребности, но ипредупреждать их.
Будучи «навигаторомв море информации», консультантом для пользователей, специалистконсалтинговой фирмы должен быть грамотным человеком в сфере использования ЭВМи сетей. Современные информационные технологии — не самоцель, а орудие консультанта,которое позволяет ему выполнять свою работу лучше, эффективнее.2. Охарактеризуйте основні каналипередачі ділової інформації
Комунікаційнатехнологія спроможна служити в якості основного інструменту за допомогою якогопідприємство може досягати та утримувати конкурентне становище на ринку. Якщокерівники підприємства не зацікавлені в необхідності зміни інформаційноїтехнології, то це може призвести до великих втрат підприємства у позиціях наринку або припинити його діяльність у сфері бізнесу, яка раніше булаприбутковою.
Аналіз каналівкомунікацій підприємства України дозволяє виявити недоліки у формуванніструктури комунікацій, яка потребує реорганізації. На жаль, проблемаорганізації документообігу, каналів зв'язку на підприємстві вирішується окремовід удосконалення організаційної структури управління, що негативно впливає наякість діяльності апарату управління й ускладнює процес комунікацій.
У малихпідприємствах, ступінь використання документів здебільшого однократний, щовиступає позитивним моментом для раціоналізації документообігу. Це пояснюєтьсянаявністю меншої кількості рівнів управління, високою відповідальністю завиконувану роботу. Дублювання документів спостерігається у підприємствах зкількістю працівників понад 100 чоловік, що вимагає від таких підприємствприділення значної уваги вдосконаленню проходження інформації через один-дваканали. Дослідження структури середніх витрат часу керівників свідчить, щокомунікації вищого рівня з керівниками підрозділів здійснюються по телефону,решта — безпосередньо, в усній формі.
Найбільш поширенимта ефективним засобом комунікацій на всіх рівнях українського підприємства — цевербальний та невербальний канали передачі.
Керівники, які вжедосягли успіху прийшли до висновку, що основною цінністю є ідеї та людськіресурси. З цього приводу Лі Якокка пише: «Усі господарчі операції можназвести до визначення трьома словами: люди, продукт, прибуток. На першому місцістоять люди. Якщо немає надійної команди, то з решти факторів мало що вдається». Та й міжнародний досвід показує, що у суворих умовах ринкової конкуренціїможливість підтримувати високоякісний рівень продаж, обслуговування вимагаєакцентування не тільки на економічних факторах, а й працівниках.
Звичайно,неможливо у комунікаційних процесах ставитися до кожного співробітника,споживача як до унікальної особистості, але й знеособлювати будь-яку людину,навіть якщо вона клієнт, не можна. В цьому головна проблема ділових людей, нетільки тих хто керує, але й безпосередньо всього персоналу підприємства. Такимчином, можна стверджувати, що ефективні комунікаційні канали в управлінніпідприємством забезпечують формування високого рівня керівної культурипрацівників, надання послуг.
Системаелектронної пошти Місrosoft Ехсhange для Windows 95/98 дає працівникампідприємства можливість обмінюватися між собою короткими повідомленнями таслужбовими записками, текстами програм. Так як, після завершення роботи наддокументом необхідно направити його у різні підрозділи для внесення змін,зауважень та узгодження різними особами. Для підприємства, яке має філії,мережу магазинів й структурні підрозділи організації розташовані на різнихповерхах установи, система електронної пошти значно підвищує ефективністьобміну інформацією. Оперативна розсилка документів мережею може здійснюватисяза допомогою сумісного пакету програм електронної пошти.
Коли людина можеставити питання, то ймовірність, що вона вірно зрозуміла інформаціюзбільшується на 20%. Якщо під час розмови вона робить зауваження, то їїсприймання інформації підвищується ще на 15%. На кожному етапі відбуваєтьсявтрата змісту інформації та її викривлення, при чому величина цієї втративизначається загальною недосконалістю людської мови, неможливість точновідтворити думки в усній формі, відсутністю довіри між керівником і підлеглим,споживачем і підприємством, особистими цілями і прагненнями.
В управлінніпідприємством використання вербально-невербальних каналів комунікаційногообміну має суттєві недоліки. До основних слід віднести такі: обмеженість часу,небезпека помилкового сприйняття або декодування повідомлень, відмінності узмісті й акцентах при передачі інформації працівникам на інші рівні ієрархічноїструктури підприємства. Безпосередній вербальний комунікаційний каналвважається особливо цінним й впливовим, коли необхідно сформувати або змінитидумку споживача або виправити помилкову інформацію про ті чи іншіхарактеристики товарів, робіт, послуг підприємства.
Деяку перевагумають комунікаційні канали за формою фіксації: ділові листи, розпорядження,інструкції, протоколи, накази та ін. Вони дають можливість більш широкорозповсюджувати інформацію, зменшувати її перекручення, ліквідуватисуперечності в ній.
В управлінніпідприємством декодування також є проблемою, розв'язання якої необхідне длявзаєморозуміння між відправником і одержувачем (продавцем і покупцем, керівникомі підлеглим). Навіть якщо повідомлення було правильно зашифроване і передане,то ймовірність того, що воно сприйнято кожним однаково, мала. Окремі працівникипідприємства читають, бачать і чують те, що вони хочуть. Звіти, статистичнідані та діаграми, реклама для споживачів інтерпретуються в залежності відсистеми оцінок і критеріїв, які настільки ж неповторні у окремих людей, як івідбитки пальців, тобто сприйняття інформації людиною залежить від загальноїсуми накопиченого нею досвіду. Одержані повідомлення перекручуються тоді, колиодержувач у посланні читає те, чого не мав на увазі відправник. Точне розумінняповідомлення полегшується у випадку здійснення перевірки за допомогою каналу зворотногозв'язку.
Канал зворотньогозв'язку на підприємстві відіграє важливу роль у прийнятті рішень, які вимагаютьузгодження з менеджерами середнього та низового рівня, використовується длятого, щоб запобігти викривленню змісту інформації. Згідно з рядом досліджень,двосторонній обмін інформацією, порівняно з одностороннім, хоч і відбуваєтьсяповільніше, проте знімає напругу, він більш точний, посилює впевненість управильності інтерпретації повідомлень, а отже, значно підвищує шанси наефективний обмін інформацією, дозволяючи обом сторонам долати перешкоди.
Певні перешкодиприсутні завжди, тому на кожному етапі комунікаційного процесу відбуваєтьсяпевне спотворення змісту інформації. Як правило, в ході комунікації більшучастину перешкод вдається подолати і передати вірне повідомлення. Однак високийрівень перешкод може призвести до помітної втрати змісту і повністю блокуватинамагання встановити інформаційний обмін. В сучасних умовах поганогофункціонування зв'язку, перенасичення телефонних ліній це трапляється часто,якщо інформація повинна надійти з мережі Internet. Для ефективності каналу зворотногозв'язку він має бути якомога докладнішим і конкретнішим, безпосереднім,враховувати інформаційні можливості інших.
Дослідження каналівкомунікацій в структурі підприємства свідчить, що з метою вдосконалення формальнихкомунікацій, передачі достовірної інформації, налагодження нових контактів, упідприємстві на України спостерігається тенденція до виникнення максимальноїкількості каналів комунікацій. Це пояснюється прагненням кожного працівникапідрозділу незалежно від посади, по можливості, передавати повідомленняпрямолінійно, обминаючи при цьому існуючі офіційні канали комунікацій, щовпливає на розвиток неформальних каналів комунікацій. Тому у менеджерів ікерівників виникають проблеми пошуку шляхів, щоб зробити комунікацію більшдинамічною, достовірною, ефективно діяти у змінному внутрішньому та зовнішньомусередовищах в умовах ринкових відносин.
Інформаційнийпотік, який проходить через проміжні канали, з різних причин (об'єм і характерінформації, процедурні правила, знання та вміння персоналу, оснащеннятехнічними засобами і т.д.) виявився настільки величезним і складним, щопрацівники, які виступають у ролі представників цих підрозділів, частонеспроможні правильно визначитись у цій інформації. Тому проміжні канали інодістають потенційними проблемними вузлами у комунікаційних процесах.
Дослідження, якіпроводилися шляхом опитування працівників торговельного підприємства, свідчатьпро те, що по неформальних комунікаційних каналах проходить інформація пропідвищення або виплату у строк заробітної платні, особисті стосунки працівниківі вищого керівництва, специфічні поради і рекомендації, розмови про роботу,суперечки і конфліктні ситуації між працівниками. Неформальна непостійна мережакомунікацій виступає як контрзасіб проти офіційних каналів комунікації. Вонаіснує в кожній організації, наче своєрідний вихід зі скрутного чи іншогостановища, забезпечуючи працівникам підприємства швидке одержання інформації. Крімтого, працівники низових рівнів свідчать, що в основному інформація, якапередана неофіційно, повністю достовірна.
Канали комунікаційна формальному рівні здебільшого обумовлюються технологічними лініями, але у їхмежах можливі різні форми, методи, шляхи виконання соціальної функції: більш чименш ефективні, загальні, специфічні і т. ін. Але для забезпечення загальнихцілей підприємства украй важливі неформальні канали комунікацій, якимпритаманна спонтанність і позаплановість, діловий зміст при співвідношенні аборозходженні у напрямках діяльності з формальними комунікаціями. Орієнтація наспілкування, престиж, позицію колективу, може взагалі проявлятись інтенсивнішеніж формально-фінансові стимули. Людина сприймає стимули не зовсіміндивідуально, а під впливом комунікацій, з якими вони пов'язані.3. Складіть прес-реліз про проведення заходу, що передбаченоу плані комунікаційної діяльності фірми
У філософії “прес-релізів"велике значення додається необхідності двосторонніх відношень. Нестачаспілкування породжує багато випадків непорозуміння, і тому поліпшення каналівспілкування, розробка нових способів створення двостороннього потоку інформаціїі розуміння є головною задачею будь-якої програми прес-релізу на підприємстві. Цедуже важко досягти внаслідок крайньої складності механізму спілкування навітьпри наявності сильного прагнення налагодити його.
Розглянемопрес-реліз про проведення заходу у Інтернет. Всесвітня павутина як принциповонова форма комунікації поєднує в собі можливості як засобу масової комунікації,так і засобу міжособистісного спілкування.
Загалом вІнтернеті можна проводити такий PR-заход:
здійснюватиконтакти з журналістами традиційних засобів масової комунікації через наданняпрес-релізів, доповідей, інформації, фотографій, відео — та аудіоматеріалів;
вплинути нааудиторію розміщенням матеріалів і новин в інтернет-виданнях, на сайтахінформаційних агенцій і засобів масової комунікації, спеціалізованих ітематичних серверах, у оглядачів мереж;
працювати заудиторією безпосередньо в on-line-конференціях, чатах, шляхом цільової розсилкиінформації електронною поштою;
організовувати вмережі рекламні акції, конкурси, лотереї, які є чудовим способом привернутиувагу до проблеми, організації, особистості тощо.
В Інтернетінайвагоміші події потрапляють на сторінки корпоративних сайтів і спеціальнихновинних видань в основному за допомогою прес-релізів і новин. Зрозуміло, що вцьому аспекті будь-яку інформацію можна тлумачити так, як це вигіднозацікавленому в тому джерелу інформації.
Прес-реліз дляінтернет-видань, враховує специфіку останніх. На відміну від традиційнихзасобів масової комунікації, інтернет-видання: по-перше, читаються з монітора,по-друге, отримують прес-релізи разом з десятками різних повідомлень, щоприходять до поштової скриньки редактора.
З огляду на цеінтернет-версія прес-релізу має бути меншою, ніж для традиційних ЗМК. Якщозміст новинного повідомлення передбачає детальніший опис подробиць, краществорити спеціальну сторінку відповідного сайту, розмістити на ній додатковуінформацію (факти, коментарі, фото, аудіо — чи відео-матеріали). А адресу цієїсторінки потрібно вказати наприкінці прес-релізу.
Розсилкапрес-релізів здійснюється власноруч електронною поштою або через спеціальніслужби розповсюдження прес-релізів для мас-медіа за спеціальними базами даних.
У країнах Заходунайвідомішими службами розсилки інформації, наприклад, є Business Wire (www.bizwire.com)і PR Newswire (www.prnewswire.com), які пропонують клієнтам платні абобезкоштовні послуги. Можуть займатися цим видом діяльності і спеціалізованірекламні фірми.
Адресатамипрес-релізів можуть бути повинні сайти (online, off-line) і спеціалізованігалузеві сайти.
Починатиінформувати про себе треба в режимі on-line, тобто створювати свій сайт.
При створеннісвого порталу бізнесова чи громадська організація має звертати увагу на такічинники:
зовнішній вигляд,функціональність сайту;
ефектність іповнота поданої інформації;
наявністьзворотного зв'язку, тобто інтерактивної форми реєстрації (на деяких сайтах призавантаженні відвідувач отримує своє ім'я і пароль, на інших — просятьзаповнити спеціальну форму зі своїми координатами і побажаннями до розробниківсайту);
швидкість розробкизапитів;
надійність роботивеб-системи і сервісів, які представлені на ресурсі;
реальність послуг,які надаються користувачам;
унікальність іпорівняльні (з іншими сайтами) переваги;
відповідністьсайту очікуванням, які сформовані попереднім рекламним впливом.
Чудовимінформаційним приводом, який привертає увагу традиційних і електроннихмас-медіа до організації, є проведення інтернет-конференцій. Хід і результативисвітлення конференцій потенційно потрапляють до кількох сайтів (корпоративнихі спеціалізованих новинних).
Веб-конференціядає змогу вести не тільки пряму трансляцію із різноманітних заходів, але йставити запитання її учасникам, отримувати стенограму виступів, інші робочіматеріали конференції.
Конференціюon-line проводить модератор (організатор), зазвичай — заздалегідь запрошенаособа (якщо конференція проводиться згідно з раніше визначеною тематикою). Окрімучасників конференції, в ній можуть брати участь будь-які особи, у тому числі йжурналісти. Стенограми цих тематичних конференцій публікують на сайті і цієюінформацією знову-таки можуть користуватися представники мас-медіа.
Доволі поширеноюформою PR-діяльності в Інтернеті є проведення різноманітних конкурсів,рейтингів, фестивалів, нагороджень тощо.
По суті, такізаходи самі є досить ефективними PR-проектами з кількох причин:
привертають увагугромадськості і мас-медіа до організації, яка організовує і проводить конкурс,рейтинг, фестиваль, нагородження;
привертають увагудо події, проблеми, особистостей;
залучаютьспонсорів і сприяють зростанню їх відомості;
сприяютьпідвищенню кількості відвідувачів корпоративного або особистого сайту тощо.
Ті самі нагороди вінтернеті можна поділити на дві категорії:
конкурси, якіпроводяться поза межами мережі (off-line — конкурси): на кращий сайт в різнихномінаціях, міжнародний фестиваль реклами тощо;
конкурси в мережі(on-line) — за зміст, оформлення сторінок та ін.
Процедуранагородження у першому випадку здійснюється, як це і прийнято в реальному (невіртуальному) житті, у престижному приміщенні, із залученням відомих людей — дожурі, спонсорів — до виготовлення нагород та презентації власної продукції,преси — до висвітлення результатів нагородження в мас-медіа.
У разі реалізаціїPR-проекту внутрішньомережевого нагородження процедура є набагато простішою. Зазвичайнагороджений сайт просто задається до певного списку.
Використовується іваріант розміщення на сайті, що нагороджує, спеціального посилання на відзнаку,нагороду тощо.
Водночас фахівцівважають, що мережеві нагороди більш корисні власне тим, хто організує таоцінює нагородження. Саме тому такі організації, нагороджуючи дійсно популярнісайти, «вбивають двох зайців»: привертають увагу до себе і спонукаютьнагороджених до розміщення на своєму сайті інформації про сайт, який нагородивлауреатів тієї чи іншої номінації.
Література
1. Колесник Т. Информационноеобеспечение негосударственных предприятий // Бизнес-информ. — 1996. — № 7. С.14-19.
2. Лейхифф Дж.М. Бизнес-коммуникация(Дж.М. Лейхифф, Дж.М. Пенроуз) — Спб.: Питер, 2001. — 686 с.
3. Медяков В. Внутрифирменныекоммуникации — стимулы инновации // Бизнес-информ. — 1995. — № 35. — С.23-32.
4. Основы теориикоммуникации / Под. ред. М.А. Василика. — М., 2003. — 615с.
5. Палеха Ю.И. Организациясовременной деловой коммуникации, М., 1996.
6. Передовыетехнологии коммуникации и организации // Соц. исслед. — М., 2001. — №3. — С.64-73.
7. Почепцов Г.Г. Теориякоммуникации / Г.Г. Почепцов. — М., Центр, 2006. — 656 с.
8. Сердюк О.П. Основиуправління комунікативним процесам: Підручник. — К., 1998. — 240с.
9. Соколов А.В. Общаятеория социальной коммуникации: Учеб. пособие. — СПб.: Изд. — во Михайлова В.А.,2002. — 461 с.
10. Хижняк Л. Информацияв жизни фирмы // Бизнес-информ. — 1996. — № 11. — С.53-55.
11. Большойэнциклопедический словарь. — 2-е изд. — М.: Больш. рос. энцикл., 2001. -1456 с.
12. Землянова Л.М. Зарубежнаякоммуникативистика в преддверии информационного общества: Толковый словарьтерминов и концепций. — М.: Изд. МГУ, 1999.
13. Информатика: Новыйспециализированный толковый словарь-справ. / Ф.С. Воройский. — 2-е изд. — М.:«Либерия», 2001. — 536 с.
14. Першиков В.И. Толковыйсловарь по информатике / В.И. Першиков, В.М. Савников. — 2-е изд. — М.: Финансыи статистика, 1995. — 544 с.
15. Словарь — справочник по информатике. — Минск: Аламфея, 2000. — 176 с.
16. Толковый словарьпо основам информационной деятельности. — К.: Укр. ИНТЭИ, 1995. — 252с.
17. Философскийэнциклопедический словарь. — 2-е изд. — М.: Сов. энцикл., 1989. — 815 с.
18. Закон України „Проінформацію” // Закони України. — К., 1997. — Т.4. — С.72-88; Голос України. — 1992. — 13 листопада.
19. ДСТУ 2392-94Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. — К., 1994.- 53 с.