Вступ
Радіоприймальнийпристрій складається із прийомної антени, радіоприймача й кінцевого пристрою,призначеного для відтворення сигналів.
Дляусунення недоліків приймачів прямого посилення була запропонована схемаприймача з перетворенням частоти. При цьому основне посилення сигналуздійснюється на проміжній частоті. Підсилювач проміжної частоти забезпечуєвисоку вибірковість по сусідньому каналу. Перебудова по діапазону здійснюєтьсяза рахунок простих систем перебудови частоти гетеродину й частоти настроюваннявхідного ланцюга. У цьому випадку частотно – вибіркові ланцюги, включені доперетворювача частоти, здійснюють вибірковість по дзеркальному каналу
Усісупергетеродинні приймачі складаються із трьох основних частин: лінійноготракту, демодулятора й пристроїв регулювань (керування). Лінійний трактоднаковий для приймачів різних типів. Він складається із вхідного ланцюга (ОЦ),підсилювача радіочастоти (ПРЧ), змішувача (З) і гетеродину (Г) перетворювачачастоти, а також підсилювача проміжної частоти (ППЧ).
Гідності:
- поліпшується вибірковість по сусідньомуканалу;
- спрощується перебудова частоти приймача;
- при перебудові не змінюються основніхарактеристики приймача;
- висока чутливість супергетеродиннихприймачів обумовлена високим коефіцієнтом передачі амплітудного детектора,пов'язана з тим, що амплітудний детектор працює в режимідетектирования сильнихсигналів.
Недолікомсупергетеродинних приймачів є наявність побічних каналів приймання.
1. Основна частина
1.1Радіохвилі. Їх відкриття
Відкриттярадіохвиль дало людству масу можливостей. Серед них: радіо, телебачення,радари, радіотелескопи й бездротові засоби зв'язку. Усе це полегшує нам життя.За допомогою радіо люди завжди можуть попросити допомоги в рятувальників,кораблі й літаки подати сигнал нещастя, і можна довідатися, події відбуваютьсяу світі.
Гіпотезупро існування радіохвиль висунув англійський учений Джеймс Максвелл на підставівивчення робіт Фарадея по електриці. Для висування гіпотези про можливістьвиникнення електромагнітних хвиль Максвелл спирався на відкриття індукційногоструму Фарадеєм. Максвелл пояснив появу індукційного струму виникненнямвихрового електричного поля при будь-якій зміні магнітного поля. Далі віндопустив, що електричне поле має такі ж властивості: при будь-якій змініелектричного поля в навколишньому просторі виникає вихрове електричне поле.
/>
Рисунок1 – Схема радіохвилі
Процесвзаємного породження магнітного й електричного поля повинен безупинно тривати йзахоплювати усі нові й нові області в навколишньому просторі. Процес взаємногоопородження електричних і магнітних полів відбувається у взаємноперпендикулярних площинах. Електричні й магнітні поля можуть існувати вречовині й у вакуумі, і можуть поширюватися у вакуумі. Умовою виникненняелектромагнітних хвиль є прискорений рух електричних зарядів. Так, змінамагнітного поля відбувається при зміні струму в провіднику, а зміна струмувідбувається при зміні швидкості зарядів. Отже, електромагнітні хвилі повиннівиникати при прискореному русі електромагнітних зарядів./> />
Алеот створення електромагнітних хвиль дослідним шляхом належить фізикові Герцу.Для цього Герців використовував високочастотний іскровий розрядник (Вібратор).
Рисунок2 – Схема найпростішого іскрового розрядника
Зробивцей досвід Герців в 1888 г. Полягав вібратор із двох стрижнів, розділенихіскровим проміжком. Експериментував Герців із хвилями частотою 100000000 Гц.Обчисливши власну частоту електромагнітних коливань вібратора, Герц змігвизначити швидкість електромагнітної хвилі по формулі υ=λν.Вона виявилася приблизно дорівнює швидкості світла: з=300000 км/с. Досвід Герца блискуче підтвердили пророкування Максвелла. Дляпорушення коливань вібратор підключався до індуктора. Коли напруга на іскровомупроміжку досягало пробивного значення, виникла іскра, яка закорочувала обидвіполовинки вібратора. У результаті виникали вільні загасаючі коливання, які тривали доти, поки іскра не гаснула. А для того щоб виникаючий при коливанняхвисокочастотний струм не відгалужувався в обмотки індуктора, між вібратором ііндуктором включалися дроселі (котушки з великою індуктивністю). Післязагасання іскри вібратор знову заряджався від індуктора, і весь процесповторювався знову. Таким чином, вібратор Герца збуджував ряд цугів слабкозагасаючих хвиль./> />
Іпід час цих коливань встановлювалася стояча хвиля струму й напруги. Сила струмуI була максимальною (пучність) у середині вібратора й зверталася в нуль на йогокінцях. Напруга U у середині вібратора мала вузол, на кінцях – пучності.Досвіди Герца були продовжені П.Н. Лебедєвим в 1894 г. П.Н. Лебедєв відкривподвійне переломлення хвиль у кристалі. Також радіохвилі мають усі основнівластивості хвиль.
Рисунок3 – Зображення стоячих хвиль струму і напруги
Електромагнітніхвилі залежно від довжини хвилі /> (абочастоти коливань />) розділеніумовно на наступні основні діапазони: радіохвилі, інфрачервоні хвилі,рентгенівські промені, видимий спектр, ультрафіолетові хвилі й гама — промені.Такий поділ електромагнітних хвиль засноване на відмінності їх властивостей привипромінюванні, поширенні й взаємодії з речовиною.
2.Спеціальна частина
2.1Вхідні дані
Діапазон частот 11 ÷ 13 МГц
Частотнахарактеристика 0,1 – 8,0 кГц
Чутливістьприймача U/> =5мкВ
Вибірковістьпо дзеркальному каналу Sз.к.=34дБ
Вибірковістьпо сусідньому каналу Sс.к.=30дБ
Відношеннясигнал/шум на виході приймача γ=25
Вихіднапотужність: P/> =350 мВт
Напругаживлення: 15 В.
2.2Розрахунки смуги пропускання приймача
Смугапропущення приймача П складається із ширини спектра сигналу Пс інестабільностей у тракті й неточності настроювань Пн:
П=Пс+Пн
Ширинаспектра сигналу визначається типом використовуваного сигналу в лінії зв'язку.Для безперервного ЧМ модульованого сигналу:
/>.
Нестабільністьураховується в такий спосіб:
/>,
деDfс — нестабільність частоти сигналу,
Dfг — нестабільність частоти гетеродину приймача,
Dfнач — початкова неточність установки частоти гетеродину,
Dfпч — неточність настроювання контурів ППЧ.
Томущо діапазон частот рівний/>,
тев подальших розрахунках ми будемо використовувати середнє значення цьогодіапазону, тобто fc.=12 Мгц.
Задамосянестабільністю частоти сигналу Δf/fс=±1·10-6,
звідкиDfc=fc·10-6=12·106·10-6=12Гц.
Усупергетеродинних приймачах частотна вибірковість визначається восновномуослабленнями дзеркального Sезк і сусіднього (або сусідніх)Sеск каналів. У приймачах з одинарним перетворенням частотиослаблення дзеркального каналу забезпечує преселектор, ослаблення сусідньогоканалу — в основномуППЧ і частково преселектор. Резонансні характеристикипреселектора й ППЧ повинні бути такими, щоб лінійний тракт мав смугупропущення не менше заданої П.
Проміжначастота fп повинна лежати поза діапазоном прийнятих частот fей забезпечувати:
1) Заданувибірковість по дзеркальному каналу Sезк.
2) Заданувибірковість по сусідньому каналу Sеск .
3) Заданусмугу пропущення лінійного тракту П.
4) Можливістьзастосування контурів з реалізованою добротністю.
Длянаших розрахунків вибираємо значення проміжної частоти fп= 6,5 Мгц.
Нехай/>, тодідля транзисторного гетеродину із кварцовою стабілізацією />.
Початкованеточність установки частоти гетеродину становить
/>
Нестабільністьпроміжної частоти ПЧ становить
/>
/>
/>
/>
Смугапропущення лінійного тракту приймача П повинна бути не ширше діапазону частот/>, тобто/>
Томущо наша відповідь задовольняє умову, то розв'язки виконані вірно.
2.3Забезпечення припустимого коефіцієнта шуму
Визначившисмугу лінійного тракту, перейдемо до вибору перших каскадів приймача, щозабезпечують необхідну чутливість. Цей параметр характеризується припустимимкоефіцієнтом шуму Nд.
Шумовасмуга тракту:
Пш=1.1·П=1.1·201,76кГц=221,936кГц.
Допустимыйкоэффициентшумасоставляет
/>,
деU – задана чутливість,
Uп– напруженість поля зовнішніх перешкод
γ- співвідношення ефективних напруг сигнал/шум,
Т0=290ДО — стандартна температура приймача,
Пш — шумова смуга лінійного тракту,
k=1,38×10-23Дж/гради-постійнаБольцмана.
Припустимийкоефіцієнт шуму складе />= 16,4.
Визначимореальний коефіцієнт шуму приймача:
/>,
деNвц — коефіцієнт шуму вхідномуланцюга,
NУРЧ — коефіцієнт шуму ПРЧ;
NПЧ — коефіцієнт шуму ПЧ;
NУПЧ — коефіцієнт шуму ППЧ;
KPвц — коефіцієнт передачі потужності вхідномуланцюга;
KPУРЧ — коефіцієнт передачі потужності ПРЧ;
KPПЧ — коефіцієнт передачі потужності ПЧ;
LФ — коефіцієнт передачі потужності антенного фідера.
Коефіцієнтпередачі потужності антенного фідера визначається по формулі.
/>,
деβФ — погонне загасання, lФ — довжина фідера.
Зтаблиці [3] вибираємо тип фідера: прямокутний мідний посріблений хвилевід.
βФ=0.015..0.022
Антеназовнішня: lФ=2м
Визначимокоефіцієнт передачі антенного фідера: LФ=0.993.
Коефіцієнтпередачі вхідномуланцюгастановитьKPвц= 0.5..0.7.
Коефіцієнтшуму вхідномуланцюгастановитьNвц=1/KPвц.
Коефіцієнтшуму ПЧNПЧ=5..12.
Коефіцієнтпередачі потужності ПЧKPПЧ =0,2
Коефіцієнтшуму УПЧNУПЧ=4..10.
Поформулі визначимо очікуваний коефіцієнт шуму приймача:
N= 8,22
/>
Даліпорахуємо коефіцієнт підсилення преселектора:
/>
Коефіцієнтпідсилення, який нам треба одержати від УПЧстановить:
/>
2.4Розрахунки вхідного ланцюга
Увхідному ланцюзі застосуємо індуктивний зв'язок контуру вхідномуланцюга ізвходом першого активного елемента приймача.
Дляцього виберемо як вхідного ланцюга схему на рис. 4.
/>
Рисунок4 – Схема вхідного ланцюга з індуктивним зв'язком з антеною й транзистором
Уякості елемента настроювання будемо використовувати конденсатори змінноїємності.
Коефіцієнтперекриття по частоті в заданомудіапазоні:
/>
Вибираємо двосекційний блокконденсаторів КПЕ-3 з параметрами/>, />.
Перевіримо співвідношення: />; де /> — це сумарна паразитнаємність, у реальномуконтурі включена паралельно /> ймінімальне значення /> на коротких іметрових хвилях. Підставивши значення, одержуємо: />.
Нерівність виконується й значитьзастосування цього елемента настроювання можливо.
Загасання еквівалентного контуруприймемо />.
Обчислюємо максимально припустимуємність вхідного ланцюга:
/>.
Обчислимо індуктивність:
/>.
Знаходимоіндуктивність котушки зв'язки з антеною:
/>,
де/> - мінімальна ємністьантени, /> — коефіцієнт подовження.
Визначаємокоефіцієнт зв'язку з антеною й коефіцієнт включеннявхідномуланцюга до входу ПРЧдля одержання необхідної вибірковості по дзеркальному каналу /> так, щоб на /> й /> минулому рівні сумизагасань, внесених антеною й входом ПРЧ.
/>,де />;
/>
/>.
/>;
/>.
Обчислюємокоефіцієнт зв'язку з антеною, що забезпечує припустиму розлагодження контурувхідного ланцюга. При цьому вважаємо, що антена і вхідна ємністьПРЧ вносятьоднакове розлагодження, причому сумарне розлагодження не перевищує />. Вважаємо також, що прирегулюванні ми компенсуємо середню зміну /> подіапазону. Тоді нескомпенсованим залишається лише вплив випадкових відхилень/> при експлуатації. Для цьогоберемо припустиме розлагодження контуру антеною:
/>;
/>
/>
Порівнюємой вибираємо /> з умов:/>,/>,/>, де /> — конструктивно здійсненнийкоефіцієнт зв'язку, рівний 0,5÷0,6 для котушок з універсальнимнамотуванням і 0,4÷0,5 для котушок з одношаровим намотуванням. Отже,/>,/>, />. Вибираємо коефіцієнтзв'язку />.
Вибираємоіндуктивність зв'язку так, щоб вона разом з ємністю/> утворювалаконтур, настроєний на частоту вище /> приверхньомунастроюванні гетеродину:
/>.
Обчислюємокоефіцієнт зв'язку між котушками /> й/>, необхідний для одержання />певного раніше:
/>.
Знаходимо ємність підстроювальногоконденсатора:
/>.
Визначаємо коефіцієнт передачі вхідномголанцюга на /> й />:
/>
де />-частота настроювання вхідного ланцюга.
Для />:/> .
Для />:/>.
Як видне вибір /> дав досить гарнурівномірність /> по діапазону.
Узагальненерозлагодження, на частоті дзеркального каналу /> дорівнює:
/>.
2.5Розрахунки підсилювача радіочастоти
/>
Рисунок5 – Принципова схема ПРЧ
Узагальненерозлагодження, на частоті дзеркального каналу/>,яку повинен забезпечити ПРЧ: />.
Отже,еквівалентне загасання, яке повинен забезпечити ПРЧ:
/>.
Добротністьконтуру: />.
Данадобротність реалізована.У якості активного елементаПРЧ був обраний КТ313Д. Транзистор повинен задовольняти умові:/>, де /> - гранична частотакрутості характеристики в схемі з ЗЕ, при якій /> падаєдо рівня 0,7 від свого низькочастотного значення, а /> -максимальна частота прийнятих сигналів.
Данаумова виконується: />.
Параметриробочої крапки:/>,/>,/>, />.
/>-параметри даного транзистора, включеного за схемою з ОЭ, можна розрахувати понаближених формулах таблиці 3.1[2]:
/>;
/>;
/>;
де />;/>;
/>;
/>-гранична частота посилення струму в схемі з ЗЕ.
Розрахунки елементів ланцюгиживлення
1.Припустимазмінаструмуколектора: />.
2.Опорув ланцюзі емітера визначається наближеною формулою:
/>.
3.Зміназворотного струму колектора:
/>.
4.Коефіцієнтнестабільності для схеми температурної стабілізації:
/>.
5.Коефіцієнтпідсилення по струму в схемі із загальною базою:
/>.
6.Розрахункиопорів дільника:
/>.
/>/>
ВибираємоR1 ≈ 2,4кому зі стандартно го ряду опорів Е24.
/>.
ВибираємоR2 ≈ 6,2кому зі стандартно го ряду опорів Е24.
Визначаєморечовинну складову вхідної провідності каскаду ПРЧ із урахуванням опорівдільника:
/>.
Щобуникнути зайвого негативного зворотного зв'язку по змінномуструму вибираємозначення ємності в ланцюзі емітера/>, зумови:
/>.
Зістандартного ряду вибираємо номінал />.
Ємністьблокувального конденсатора в ланцюзіживлення вибираємо аналогічно:
/>.
Зістандартного ряду вибираємо номінал />.
Розділовийконденсатор />.
Індуктивністьконтуру вибираємо аналогічно вхідномуланцюга:
/>.
Резонанснапровідність коливального контуру:
/>.
Уданій схемі /> на верхній частотідіапазону має найбільше значення. Вплив зовнішніх ланцюгів на параметриколивального контуру буде найбільшим також на верхній частоті, тому коефіцієнтивключення (трансформації) /> і />вибирають, виходячи ізприпустимого впливу зовнішніх ланцюгів на параметри коливального контуру, самена максимальній розрахунковій частоті. У межах діапазону, що /> розраховується, /> і від частоти настроюванняне залежать.
Розраховуємозначення />:
— з умови припустимого коефіцієнта подовження />:
/>;
— з умови припустимого впливу внутрішньомузворотномузв'язка на стійкість роботиПРЧ:
/>;
— з умови розлагодження контуру не більш, ніж на половину смуги пропущення зарахунок підключення до нього />:
/>.
Із трьох отриманих значень вибираємо менше/>, яке використовуємо приподальших розрахунках.
Розраховуємозначення />:
— з умови припустимого коефіцієнта подовження />:
/>;
— з умови припустимого розлагодження контуру:
/>;
Іздвох значень вибираємо менше/>, якевикористовуємо в подальших розрахунках.
Розрахуємозначення індуктивностей котушок зв'язки:
/>;/>;
деk — коефіцієнт магнітного зв'язку між котушками, при одношаровому намотуванніk= 0,2...0,3, при багатошаровому k = 0,4...0,5.
Резонансна провідність коливального контуру на резонанснійчастоті й на крайніх частотах діапазону: />;
/>;
/>;
/>.
Резонанснапровідність еквівалентного контуру на резонансній частоті й на крайніх частотахдіапазону: />;
/>;
/>
/>;
Еквівалентнадобротність контуру на резонансній частоті:
/>.
Резонанснийкоефіцієнт підсилення:
/>.
Узагальненерозлагодження,на частоті дзеркального каналу />дорівнює:
/>.
2.6 Розрахунки перетворювача частоти
Виберемо транзисторний перетворювач частоти із зовнішнімгетеродином. У такомуперетворювачі сигнал від вхідного ланцюга надходить добази біполярного транзистора змішувача, включеного за схемою з ЗЕ. Притакімвключенні вхідна провідність змішувача для напруги сигналу виходитьменшої,чому в схемі із ПРО.
Розрахуємо елементи живлення транзистора:
Параметри транзистора 2Т603И:
/> - зворотний струм колектора
/> - гранична частота
/> - колекторний струм
/> — напруга в робочій крапці
/> - напругаживлення
/>
Визначимо зміну зворотного струму колектора:
/>
Знаходимо тепловий зсув струму бази:
/>
Де />
Розраховуємо необхідну нестабільність колекторногоструму:
/>
Обчислюємо опір резисторів
/>
Далі підраховуємо ємності конденсаторів:
/>
Розрахуємо параметри коливального контуру настроєного напроміжну частоту. Вибираємо min ємність контуру. Звичайно її беруть у межах40-60 пФ. Вибираємо 40 пФ.
Сmin = 40 пФ
Визначаємо індуктивність котушки контуру:
/>
Визначаємоємність:
/>
/>
2.7Розрахунки фільтра зосередженої селекції
Вихіднимиданими є наступні характеристики:
Смугупропущення 2/> f= 2МГц;
Вибірковістьпо сусідньому каналу приймання Sск= 30 дБ;
Сусіднійканал відбудований від проміжної частоти приймача на 10 МГц.
Навантаженнямифільтра служать вихідний опір підсилювального каскаду ППЧ дорівнює 200 Ом томуй вхідний опір наступного каскаду рівне 200 Ом.
Номіналпроміжної частоти приймача fпч=6,5 Мгц.
Вихіднаємність підсилювального каскаду Свых=2 пФ, вхідна ємність наступногокаскаду (навантаження) Свх=5 пФ. Втрати фільтра в смузі пропущенняповинні бути мінімальні.
Черезвисокі вимоги до вибірковості фільтра, доцільно вибрати фільтр із чебишевськоюхарактеристикою загасання.
Визначимонормовану частоту.
Відповіднодо вихідних даних 2/>МГц; f0=fпч=6,5 МГц; fн=7,5 МГц;
f–н=6,5Мгц.
Звідсизнаходимо:
/>
Перерахуємозадане ослаблення Sск, вважаючи, що 1дБ=0,115неп; />неп.
Уважаючиприпустиму нерівномірність загасання в межах смуги пропущення не більш/>0,1неп (0,8дБ) за графікоммал.1.5 [3] визначаємо клас фільтра, n=6.
Доцільновибрати наступну схему прототипу:
/>
Навантаженняфільтра на клемах 2-2 R2=200Ом. Вхід фільтра (клеми 1-1) навантаженона більший опір 200 Ом, тому можна вважати r1=/>, і параметрифільтра-прототипу знаходити з таблиці 1.10 [3].
Вибираємокотушки індуктивності з добротністю Q=100
/>
/>1=0,48;/>2=2,87; />3=1,85; />4=2,6; />5=1,6; />6=1,62, />0,25неп
Користуючисьформулами таблиці 1.13 [3] переходимо від елементів прототипу />n до елементівфільтра
/>пФ;
/>мкГн;
/> 1/Ом;
/>мкГн;
/>пФ;
/>Ом;
/>пФ;
/>мкГн;
/>1/Ом;
/>мкГн;
/>пФ;
/>Ом;
/>пФ;
/>мкГн;
/>1/Ом;
/>мкГн;
/>пФ;
/>Ом
Електрична схемафільтра без обліку втрат в елементах має вигляд
/>
Величинавтрат у смузі пропущення фільтра: />0,25неп=2,17дБ
Черезте, що нормальний рядємностей не містить конденсаторів менш 1пФ, привиготовленні фільтра слід реалізувати ємності З2, З4, З6на конденсаторах З2=З4=З6=1пФ із наступнимпідстроюванням контурів фільтра. Необхідно врахувати також, що З1=Свых+З1’,тобто конденсатор
З1’= З1 — Свых= 38 пФ – 2 пФ = 36 пФ.
2.8 Розрахунки УПЧ
увхідному каскаді й у якості аперіодичних каскадів використовуємо транзистор КТ340А,який має наступні характеристики:
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Визначаємодопоміжні параметри:
/>
/>
Визначаємоg -, b -, c -, і |Y| — параметри:
/>,/>, />
/>,/>, />
/>, />
/>,/>,/>, />
Визначаємокоефіцієнт стійкого посилення:
/>
Розраховуємо коефіцієнт підсиленняпроміжного аперіодичного каскаду:
/>
Обчислюємокоефіцієнт підсилення каскаду, навантаженого на ФСІ:
/>
деm1 =1 – коефіцієнт включення контуру в колекторний ланцюг,
m2– коефіцієнт включення контуру в ланцюг бази транзистора наступного каскаду:
/>
Визначимо необхідне число аперіодичнихкаскадів:
/>
Таким чином, число аперіодичних каскадіврівно />.
Здійснюєморозрахунки кінцевого одноконтурного резонансного каскаду, настроєного на fПЧ.,використовуємо транзистор КТ340А.
Спочаткуобчислюємо критичні значення еквівалентного загасання контуру:
/>
/>
/>
а– мінімально припустиме з погляду стабільності форми частотної характеристики,визначаєтьсявідношенням еквівалентної ємності контуру каскаду до ємностівнесеної в контур транзистором.
в= 0,1 … 0,3
м= 1,0 … 1,5
/>
Задавшисьчислом виборчих систем, визначаємо необхідне еквівалентне загасання контурівпропущення, що забезпечують смугу:
/>
φ(m)– вибираємо з табл. 6.1 [2, стор. 272]. Тоді:
/>
Отриманізначення d ' і d" порівнюємоз еквівалентним загасанням контуру dЭ.
Томущо dЭ
Максимальнепосилення досягається при наступномувиборі параметрів схеми:
m2– коефіцієнт включення контуру в ланцюг бази транзистора наступного каскаду:
/>
Еквівалентна ємність контуру рівна
/>
Щобзабезпечити потрібне еквівалентне загасання контуру, його шунтирують резистороміз провідністю:
/>
Визначаємо параметри елементівконтурів (індуктивності й власноїємності контуру):
Індуктивність котушки
/>
Ємність конденсатора контуру
/>
де СМ – ємність монтажу.
Визначимо коефіцієнт підсиленняодноконтурного каскаду на частоті настроювання контуру по формулі:
/>
Томущо Кoк
2.9Розрахунокдетектора
/>
Рисунок6 –Схема дробового детектора
Ємностізв'язаних контурів /> і /> рівні й вибираються здіапазону 200 – 250 пФ.Візьмемо їхню ємність 200 пФ. Індуктивності контурівтакож рівні й обчислюються по формулі:
/>
Тепервизначимо коефіцієнти зв'язку між /> і/>, /> і />по вираженнях:
/>/>
Вхіднийопір детектора визначається по формулі:
/>
Тепервизначаємо навантаження детектора:
/>
Постійначасу ланцюга рівна:
/>, звідси
/>
Індуктивністькотушки зв'язки визначається як:
/>
Коефіцієнтпідключення транзистора К контуру визначається з умови рівності внесених опорівз боку детектора й транзистора:
/>
Ємності,шунтувальні навантаження детекторів рівні:
/>
Теперможемо визначити коефіцієнт передачі детектора. Для цього спочатку визначимокут відсічки струму діодів:
/>
Тодікрутість характеристики детектування рівна:
/>
Коефіцієнтпередачі детектора рівний:
/>
Висновок
радіомовний приймач параметри
Вданому курсовому проекті мною був розрахований радіомовний приймач діапазону КВ– 1 за заданими вхідними даними. Мною були розраховані деякі його параметри,такі як: смуга пропускання, припустимий коефіцієнт шуму, вхідний ланцюг,підсилювач радіочастоти, перетворювач радіочастоти, УПЧ та фільтр зосередженоїселекції. Провівши розрахунки я закріпив свої знання з радіоприймальноїтехніки.