--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--6.1 Розрахунок завадостійкості демодулятора сигналу аналогової модуляції
Вихідні дані:
— допустиме відношення сигнал/завада на виході демодулятора ;
— метод модуляції;
— канал зв'язку з постійними параметрами й адитивним білим гауссовим шумом;
— параметри первинного сигналу – коефіцієнт амплітудиКа і максимальна частота спектруFmax.
Вимагається розрахувати:
— залежність rвих = f(rвх);
— необхідне відношення середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора .
Розрахункові співвідношення та порядок розрахунку
Основною характеристикою демодулятора сигналу аналогової модуляції є залежність rвих = f(rвх), яка встановлює зв'язок між відношенням середніх потужностей сигналу і шуму на вході демодулятора rвх = Ps/Pn і відношенням середніх потужностей сигналу і завади на виході демодулятора rвих = Pb/Pe. Значення rвих і rвх зв'язує величинаg – виграш демодулятора [1, формула (7.32)]:
rвих = grвх(6.1)
(тут і нижче в формулах rвих і rвх виражаються в разах).
Для сигналів АМ, БМ і ОМ величинаg не залежить від rвх і визначається формулами, наведеними в [1, c. 220]. Для заданого виду модуляції – ОМ, БМ або АМ визначити виграшg (коефіцієнт амплітудної модуляціїmАМ підлягає вибору і обгрунтуванню з умови, щоmАМ £ 1). Побудуйте графік залежності rвих = f(rвх) для діапазону значень rвих від 0 дБ до допустимого значення . Масштаб для rвих і rвх повинен бути логарифмічним, як на рис. 7.5 в [1]. Визначити необхідне відношення ; покажіть на графіку точку, відповідну допустимому і необхідному .
При частотній модуляції виграш демодулятора залежить від rвх і визначається
gЧМ = , (6.2)
ДеmЧМ — індекс частотної модуляції;
aЧМ = FS/Fmax= 2(mЧМ + 1) (6.3)
– коефіцієнт розширення смуги частот при ЧМ;
FS = 2Fmax(mЧМ + 1) (6.4)
– ширина спектру ЧМ сигналу.
Другий співмножник у формулі (6.2) дорівнює 1, коли rвх перевищує порогове відношення сигнал/шум rпр [1, розд. 7.5]. У цьому випадку виграш демодулятора визначається [1, формула (7.42)]:
gЧМ = aЧМ. (6.5)
Порогове відношення сигнал/шум складно залежить відmЧМ іКа. Для визначення значення rпр при заданихmЧМ іКа розраховують залежність rвих = gЧМrвх, коли gЧМ визначається формулою (6.2). Приклад такої залежності наведений на рис. 4 – значення rвих і rвх представлені в децибелах. Значення rр відповідає такому значенню rвх, нижче якого зменшення rвх призводить до різкого зменшення rвих. Режим роботи демодулятора, коли rвх
Оптимізація аналогової системи передачі методом ЧМ полягає в виборі індексу модуляціїmЧМ, при якому мінімізується значення rвх. Методика вибору індексу модуляції залежить від того, задана чи не задана смуга частот використовуваного каналу зв'язку.
1. Смуга частот каналу зв'язкуFк обмежена: в завданні на виконання КР за варіантом Ц сказане, що смуга частот каналу зв'язку для передачі повідомлення аналогової ЧМ не повинна перевищувати смугу частот каналу зв'язку цифрової системи передачі з завадостійким кодуваннямFк. Ця смуга частот визначається формулами (8.1), (8.2). У такому випадку індекс модуляціїmЧМ визначається за умови обмеженої смуги частот каналу зв'язку
FS£Fк(6.6)
і умови роботи демодулятора вище порога rвх ³ rпр. Після підстановки (6.4) в (6.6) визначається індексmЧМ1, що задовольняє умові обмеженої смуги частот каналу зв'язку.
Для задоволення умові роботи вище порога слід прийняти значення rпр = 10. Вважаючи, що rвх = rпр, aЧМ = 2mЧМ та, використовуючи співвідношення (6.1) і (6.5), можна визначити орієнтовне значення mЧМ2, при якому демодулятор буде працювати в області порога:
mЧМ2 = . (6.7)
Остаточно вибираютьmЧМ, як менше з двох значеньmЧМ1 іmЧМ2. Для вибраного значенняmЧМ будують графік rвих = f(rвх) – формула (6.2). На цьому графіку вказують точку, відповідну заданому і необхідному .
2. Смуга частот каналу зв'язку не задана. Так поставлена задача в завданні на виконання КР варіанту А. Значення індексу модуляції вибирається тільки за умови роботи демодулятора в області порога і його значення ретельно оптимізується. Після обчислення орієнтовного значенняmЧМ2 за формулою (6.7), використовуючи вираження (6.2), будують графіки 5 залежностей rвих = f(rвх) для значення mЧМ2, отриманого вище, і значеньmЧМ2 ± 2 іmЧМ2 ± 4 (ці значення індексу рекомендується округлити до ближчих цілих чисел). За отриманими залежностями визначають значенняmЧМ, при якому rвих дорівнює заданому , а rвх знаходиться в області або трохи вище порога. На відповідній кривій вказують точку, відповідну заданому і необхідному .
6.2 Розрахунок завадостійкості демодулятора сигналу дискретної модуляції
Вихідні дані:
— метод модуляції та спосіб прийому;
— канал зв'язку – з постійними параметрами і адитивним білим гауссовим шумом;
— допустима ймовірність помилки двійкового символу (біта) в каналірб;
— тривалість двійкового символуТб.
Вимагається розрахувати:
— залежність імовірності помилки біта від відношення сигнал/шум на вході демодулятора р = f() та побудувати графік цієї залежності;
— значення необхідного відношення сигнал/шум на вході демодулятора , що забезпечує допустиму ймовірність помилки бітарб.
Розрахункові співвідношення
Завадостійкість демодулятора сигналу дискретної модуляції визначають імовірністю помилки елементу модульованого сигналуРпом або імовірністю помилки двійкового символур. Імовірності помилкиРпом ір залежать від методу модуляції, способу прийому, відношення середньої енергії сигналів до питомої потужності завади та характеристик каналу зв'язку.
У табл. 5 наведені формули, які визначають імовірність помилки двійкового символу при передачі багатопозиційними сигналами по гауссовому каналу зв'язку з постійними параметрами. Перерахунок імовірності помилки елементу модульованого сигналуРпом в імовірність помилки двійкового символур було зроблено в припущенні, що використовується маніпуляційний код Грея.
В усіх формулах прийняті позначення:
=Eб/N0 — відношення середньої енергії сигналів, що витрачається на передачу одного двійкового символу, до питомої потужності шуму;
Eб =PSТб;
PS — середня потужність сигналу;
— функція Крампа.
Можна користуватися формулою апроксимації функції Крампа
Ф(x) = 1 — 1,3exp(-0,44 (x + 0,75)2). (6.8)
Таблиця 5 – Імовірність помилки двійкового символу при передачі багатопозиційними сигналами
Спосіб прийому
Вид модуляції
Імовірність помилки двійкового символу
ФМ-4
р = 0,5[1 — Ф(hб)]
Когерентний
ВФМ-4
р = 1 — Ф2(hб)
КАМ-16
р = 0,25[1 — Ф2(0,9 hб)]
Некогерентний
ЧМ-М
р = 0,25(М — 1)exp(-0,5log2M); М > 2
Для двійкових сигналів значенняРпом ір співпадають. Формули для розрахунку ймовірності помилки символу при передачі двійкових сигналів по гауссовому каналу зв'язку з постійними параметрами наведені в [1, розд. 6.5, 6.6; 2, табл. 15.2].
Оскільки при ЧМ-2, ФМ-2 і ВФМ-2 енергії елементів модульованих сигналів однакові, то в формулах для ймовірності помилки слідh2 замінити на . При АМ-2 енергія одного з сигналів дорівнює нулю, тому у відповідних формулах слідh2 замінити на 2.
Виконання розрахунків
Для заданого виду модуляції та способу прийому необхідно розрахувати і побудувати графік залежностір = f(). При побудові графіка масштаб дляр повинен бути логарифмічним, а для значень , виражених у децибелах ( [дБ] = 10lg), – лінійний. При розрахунках збільшують з кроком 1 дБ, починаючи з 2 дБ, до того, якр не виявиться менш значеннярб. Приклад залежності, що розраховується, даний на рис. 5 – кривар = f().
Якщо в каналі зв'язку не використовується завадостійке кодування, то допустима ймовірність помилки символу на виході демодулятора дорівнює значеннюрб, знайденому при розрахунку параметрів ЦАП або декодера простого коду. Визначити необхідне відношення сигнал/шум для системи передачі без кодування , при якомур = рб. Покажіть на графку значеннярб і .
7. ВИБІР КОРЕКТУЮЧОГО КОДУ І РОЗРАХУНОК ЗАВАДОСТІЙКОСТІ СИСТЕМИ ЗВ'ЯЗКУ З КОДУВАННЯМ
Вихідні дані для розрахунку:
— необхідний ЕВК;
— метод модуляції в каналі зв'язку і спосіб прийому;
— тип неперервного каналу зв'язку – з постійними параметрами та адитивним білим гауссовим шумом;
— допустима ймовірність помилки двійкового символу на виході декодераpб;
— відношення сигнал/шум на вході демодулятора , що забезпечує допустиму ймовірність помилкирб в каналі без завадостійкого кодування;
— тривалість двійкового символу на вході кодера коректуючого кодуТб.
Вимагається:
— вибрати і обгрунтувати параметри коду, що забезпечує необхідний ЕВК: довжину коду n, число інформаційних символівk і кратність виправлюваних помилокqв;
— розрахувати залежність імовірності помилки символу на виході декодера від відношення сигнал/шум на вході демодуляторард=f1() при використанні вибраного коду;
— визначити одержаний ЕВК та порівняти його з необхідним.
Розрахункові співвідношення
Коректуючі коди дозволяють підвищити завадостійкість і завдяки цьому зменшити необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора при заданій імовірності помилки прийнятих символів. Величина, що показує в скільки разів (на скільки децибел) зменшується необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора, завдяки використанню кодування, називається енергетичним виграшем кодування (ЕВК).
Канали зв'язку з завадостійким кодуванням і без нього зручно порівнювати, якщо в якості відношення сигнал/шум використати відношення середньої енергії сигналів, що витрачається на передачу одного інформаційного символу, до питомої потужності шуму =РSTб/N0.
Так, якщо в каналі зв'язку без кодування необхідне відношення сигнал/шум для забезпечення заданої ймовірності помилки дорівнює , а в каналі зв'язку з кодуванням – , то ЕВК буде визначатися
D=/ або D [дБ]=[дБ] – [дБ]. (7.1)
При декодуванні з виправленням помилок імовірність помилкового декодування кодових комбінаційРпд визначається за умови, що число помилок в кодовій комбінації на вході декодераq перевищує кратність помилок, що виправляютьсяqв [1, формула (5.15)]:
, (7.2)
деР(q)=pq (1 –p)n–q (7.3)
– імовірність помилки кратностіq;
(7.4)
– число сполучень ізn поq;
р – імовірність помилки двійкового символу на вході декодера, розрахунок якої для гауссового каналу зв'язку з постійними параметрами розглянутий в розд. 6.2. В використаних там формулах необхідно замість підставляти k/n – врахувати зменшення тривалості символів із-за введення в кодові комбінації додаткових символів при кодуванні і відповідне зменшення енергії сигналу на вході демодулятора.
Для переходу від ймовірностіРпд до ймовірності помилки двійкового символу на виході декодерард достатньо врахувати принцип виправлення помилок декодером: декодер заборонену кодову комбінацію замінює найближчою дозволеною. Тому, якщо число помилок в комбінаціїq >qв, алеq £dmin, то в результаті декодування комбінація буде міститиdmin помилок (dmin – кодова віддаль). Оскільки помилки більш високої кратності малоймовірні, то остаточно можна вважати, що в помилково декодованій комбінації єdmin помилкових символів. У коректуючих кодів кодова віддальdmin ³ 2qв + 1. Оскільки при помилковому декодуванні кодової комбінації 2qв + 1 символ ізn помилковий, то перехід відРпд дорд виконується за формулою
рд = Рпд (2qв + 1)/n. (7.5)
Зв'язок між основними параметрами двійкових коректуючих кодівn,k іqв встановлює верхня межа Хеммінга
2n – k – 1 ³ . (7.6)
Для досконалих кодів нерівність (7.6) переходить в рівність і при цьому мінімізується число додаткових символівn –k при фіксованих значенняхn іqв. Широке розповсюдження дістали циклічні коди Боуза-Чоудхурі-Хоквінгема (БЧХ). За параметрами вони близькі до досконалих кодів і разом з тим вимагають відносно простих схем кодерів та декодерів. У кодів БЧХ основні параметри пов'язані співвідношеннями:
k = n –mqв, (7.7)
де m – найменше ціле, при якому задовольняється нерівність-рівність
m ³ log2(n + 1). (7.7a)
З формул (7.2) – (7.7) слідує, що завадостійкість у каналі зв'язку з кодуванням і ЕВК складним чином залежать від параметрів кодуn,k іqв та відношення сигнал/шум . Крім того, один і той же ЕВК може бути досягнутий при різних значенняхn,k іqв.
Порядок вибору коду БЧХ
З трьох параметрів кодуn,k іqв два можуть бути вибрані незалежно, а третій розрахований за формулою (7.7). Такими незалежними параметрами звичайно єn таqв. При їхньому виборі слід врахувати:
— з підвищеннямqв ЕВК збільшується, але при цьому різко зростає складність декодера;
— із зростаннямn ЕВК збільшується, але при великихn (порядку 100) ріст ЕВК уповільнюється, а потім може і зменшуватися.
Тому вибір параметрів коду ведеться підбором, шляхом послідовного переходу від простих кодів до більш складних. Щоб полегшити вибір параметрів коду, на рис. 6 та 7 наведені сімейства залежностей ЕВК відn при різних значенняхqв. Дані рис. 6 відповідають когерентному прийому, а дані рис. 6 – некогерентному прийому. Для значень рд, не наведених на рис. 6 та 7, ЕВК можна оцінити орієнтовно, вважаючи, що ЕВК лінійно залежить від lgpд.
Для заданих способу прийому і допустимої ймовірності помилки символу на виході декодерард за допомогою даних рис. 6 або 7 визначається кратність помилок, що виправляються,qв і довжина кодуn, при яких забезпечується задане значення ЕВК. Кожний з цих двох параметрів коду повинен бути якомога меншим, але, оскільки при збільшенніqв сильніш, ніж при збільшенніn, зростає складність декодера, то, передусім, повинно бути мінімальним значенняqв. Після визначення значеньn таqв значенняk визначається за допомогою співвідношень (7.7). Відмітимо, що, на відміну від строгої рівностіn = 2m – 1, довжина кодуn може приймати будь-які значення, при цьому ціле числоm визначається за умови 2m– 1 – 1 n £ 2m – 1.
Перевірка правильності вибору коду
Знайдені параметри кодуn,k іqв слід розглядати як орієнтовні, і правильність вибору коду слід підтвердити розрахунками. Для цього необхідно розрахувати:
* необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора в каналі зв'язку з завадостійким кодуванням за формулою (7.1);
* імовірність помилки символу на виході демодуляторар за методикою, яка викладена в розд. 6.2, підставляючи замість в формулу для розрахункур значення k/n;
* імовірність помилкового декодування кодової комбінаціїРпд за формулами (7.2) – (7.4), у сумі в формулі (7.2) достатньо врахувати першу складову;
* імовірність помилки символу на виході декодераpд за формулою (7.5).
Якщо одержане значеннярд £рб, то вибраний код забезпечує необхідний ЕВК, а якщорд >рб, то код не забезпечує необхідний ЕВК.
Необхідно зробити розрахунки для 3 – 5 кодів. Результати розрахунків слід оформити у вигляді таблиці, що містить значенняqв,n,k,p,Pпд ірд. На основі одержаних даних проводять обгрунтування вибору коду. Найкращим слід вважати код з мінімально можливимqв і найменшим при цьому значенніn, при яких забезпечується заданий ЕВК, – це мінімізує складність кодека.
Після вибору коду слід розрахувати залежність, що характеризує завадостійкість в каналі зв'язку з коректуючим кодом. Для цього змінюють в таких межах, щоб величинард приймала значення від 0,1 до значення, що дещо меншзарб, будують залежністьрд=f1() (рис. 5), що характеризує завадостійкість в каналі зв'язку з вибраним кодом. По цій залежності визначають необхідне відношення сигнал/шум на вході демодулятора , при якому забезпечується допустима ймовірність помилки символу на виході декодера, тобто рд = рб. По знайденому значенню і одержаному при розрахунку завадостійкості демодулятора значенню визначають ЕВК за формулою (7.1) і порівнюють його з необхідним.
продолжение
--PAGE_BREAK--
8. РОЗРАХУНОК ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ ЗВ'ЯЗКУ
Вихідні дані:
— тип каналу зв'язку – канал з постійними параметрами й адитивним білим гауссовим шумом;
— методи модуляції та параметри, що визначають ширину спектру модульованого сигналу: якщо модуляція дискретна, то – тривалість бітаТб, число позицій сигналуМ, швидкість кодуk/n, якщо модуляція аналогова, то – максимальна частота спектру первинного сигналуFmax та індекс модуляціїmчм (при ЧМ);
— відношення сигнал/шум на виході каналу зв'язку, при яких забезпечується задана якість відтворення повідомлення: при дискретній модуляції і , при аналоговій модуляції ;
— продуктивність джерела повідомленьRд.
Вимагається:
— розрахувати пропускну здатність каналу зв'язкуС для всіх розглянутих варіантів передачі та зіставити її значення з продуктивністю джерела повідомленьRд;
— розрахувати коефіцієнти інформаційної, частотної та енергетичної ефективності для всіх розглянутих варіантів передачі;
— побудувати графік межі Шеннона;
— порівняти ефективність розглянутих варіантів передачі між собою та з граничною ефективністю.
Розрахункові співвідношення та порядок розрахунку
При розрахунках ефективності під каналом зв'язку розуміють сукупність засобів, що забезпечують передачу сигналів від виходу модулятора до входу демодулятора.
Пропускна здатність неперервного каналу зв'язку визначається формулою Шеннона (4.48) в [1]. Смуга пропускання каналу зв'язкуFк, що входить до цієї формули, приймається рівною ширині спектру модульованого сигналуFs.
При передачі сигналів дискретної модуляції мінімально можлива ширина спектру сигналів визначається межею Найквіста [1, c. 284]: при АМ-М, ФМ-М, ВФМ-М і КАМ-М
Fs= 1/(T log2M), (8.1)
а при ЧМ-M
Fs= M/(T log2M), (8.2)
деТ – тривалість двійкового символу на вході модулятора;
М – число позицій сигналу.
Якщо в системі передачі відсутнє завадостійке кодування, то значенняТ дорівнює тривалості двійкового символуТб на виході АЦП або кодера простого коду. Якщо ж використовується завадостійке кодування, тоТ = Тбk/n, деn іk — параметри корегуючого коду.
При передачі сигналів аналогової модуляції розрахунок ширини спектру сигналу при АМ, БМ і ОМ дивись [1, с. 220; 2, гл. 3]. Ширина спектру сигналу ЧМ визначається формулою (6.4).
Для визначення відношення сигнал/шум на виході каналу зв'язкуPS/NO по знайденим у розд. 6 і 7 відношенням сигнал/шум слід користуватися співвідношеннями
, (8.3)
, (8.4)
. (8.5)
Пропускну здатність неперервного каналу зв'язку слід розрахувати для всіх розглянутих у курсовій роботі варіантів передачі. Зіставте отримані значення пропускної здатності каналу зв'язкуС з продуктивністю джерелаRд, знайдену при розрахунку інформаційних характеристик джерела повідомлень. Що стверджує теорема Шеннона при такому співвідношенні міжRд таС [[1, розд. 4.6]?
Ефективність систем зв'язку оцінюють коефіцієнтами інформаційної, частотної та енергетичної ефективності, що визначаються формулами (10.1) – (10.3) в [1]. Ці формули визначають ефективність використання відповідно пропускної здатності каналу зв'язкуС, смуги пропускання каналу зв'язкуFк і відношення сигнал/шумРs/N0на виході каналу зв'язку при заданих методі передачі та якості відтворення повідомлення, що передається.
Для розрахунків ефективності швидкість передачі інформаціїRк можна прийняти рівною продуктивності джерелаRд – при тій якості відтворення повідомлень, яка має місце в розраховуваній системі зв'язку, втратами інформації в каналі зв'язку можна знехтувати.
Коефіцієнти ефективності слід розрахувати для всіх варіантів передачі, результати розрахунківFк,Рs/N0,С, h,g і b слід представити таблицею.
Необхідно розрахувати і побудувати графік граничної залежності b = f(g) – межа Шеннона [1, рис. 10.1]. Значення b і g відкладають у логарифмічних одиницях – відповідно 10lgb і 10lgg. На цьому рисунку подати точками з координатами b і g всі розглянуті варіанти передачі.
Зіставте ефективність розглянутих варіантів передачі між собою та з граничною ефективністю. Порівняння виконуються роздільно за коефіцієнтами b і за коефіцієнтами g. Вкажіть способи підвищення енергетичної та частотної ефективності.
ЗАКЛЮЧЕННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Викласти стисло перелік виконаних розрахунків. Зазначте, чи відповідають виконані розрахунки вихідним даним і завданню на КР, а якщо ні, то які розрахунки і чому не відповідають завданню.
Вкажіть переваги і недоліки розглянутих варіантів передачі. Який з розглянутих варіантів передачі, на Ваш погляд, є більш прийнятним для використання в реальній системі зв'язки і чому?
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Теория передачи сигналов: Учебник для вузов / А. Г. Зюко и др. — М.: Радио и связь, 1986.
2. Панфилов И. П., Дырда В. Е.. Теория электрической связи: Учебник для техникумов. — М.: Радио и связь, 1991.
Додаток 1
Таблиця Д.1 – Вихідні дані для виконання КР варіанту А
№
Параметри джерела повідом.
,
Метод
Параметри системи цифрової перед.
варі-
анту
Розподіл
імовірн.
Pb,
В2
Ка
Fmax,
кГц
дБ
моду-ляції
,
дБ
Метод
модуляції
Спосіб
прийому
ЕВК,
дБ
А-00
ГР
0,1
3
6,5
40
АМ
43
ЧМ-2
когерен.
1,5
А-01
ДЕР
0,3
4
8,0
37
ЧМ
40
ЧМ-2
некогер.
1,2
А-02
РР
0,5
*
2,4
38
БМ
41
ФМ-2
когерен.
2,8
А-03
ГР
0,7
5
2,7
36
ЧМ
39
ВФМ-2
когерен.
1,5
А-04
ДЕР
0,9
6
3,5
34
БМ
37
ВФМ-2
некогер.
2,7
А-05
РР
1,2
*
5000
44
ОМ
47
ФМ-4
когерен.
1,6
А-06
ГР
1,5
7
2,5
33
ЧМ
36
ВФМ-4
когерен.
2,2
А-07
ДЕР
1,8
8
12
31
АМ
34
ЧМ-4
некогер.
1,3
А-08
РР
2,0
*
3500
50
ОМ
53
ЧМ-8
некогер.
2,6
А-09
ГР
2,5
3
14
46
ЧМ
49
КАМ-16
когерен.
1,5
А-10
ДЕР
2,8
4
18
43
БМ
46
ФМ-4
когерен.
2,3
А-11
РР
3,0
*
800
38
ОМ
41
АМ-2
когерен.
1,2
А-12
ГР
0,2
5
12,5
42
ЧМ
45
АМ-2
некогер.
2,3
А-13
ДЕР
0,4
6
15
40
АМ
43
ЧМ-2
когерен.
1,4
А-14
РР
0,6
*
1,6
44
ЧМ
47
ЧМ-2
некогер.
2,5
А-15
ГР
0,8
7
4,5
39
БМ
42
ФМ-2
когерен.
1,3
А-16
ДЕР
1,0
8
7,0
37
ЧМ
40
ВФМ-2
когерен.
2,3
А-17
РР
1,1
*
0,8
50
ОМ
53
ВФМ-2
некогер.
1,1
А-18
ГР
1,3
3
7,5
40
ЧМ
43
ФМ-4
когерен.
2,1
А-19
ДЕР
1,4
4
9,5
39
АМ
42
ВФМ-4
когерен.
1,2
А-20
РР
1,6
*
100
38
ОМ
41
ЧМ-4
некогер.
1,8
А-21
ГР
2,2
5
11
36
ЧМ
39
ЧМ-8
некогер.
1,4
А-22
ДЕР
2,4
6
8,5
34
БМ
37
КАМ-16
когерен.
3,3
А-23
РР
2,6
*
0,1
44
ЧМ
47
ФМ-4
когерен.
1,4
А-24
ГР
1,9
7
2,5
33
АМ
36
АМ-2
когерен.
2,6
А-25
ДЕР
0,1
8
2,7
31
ЧМ
34
АМ-2
некогер.
1,5
А-26
РР
0,3
*
22
50
ОМ
53
ЧМ-2
когерен.
2,9
А-27
ГР
0,5
4
2,5
43
ЧМ
46
ЧМ-2
некогер.
1,6
А-28
ДЕР
0,7
5
12
42
БМ
45
ФМ-2
когерен.
2,4
А-29
РР
0,9
*
110
38
ОМ
41
ВФМ-2
когерен.
1,5
А-30
ГР
1,1
6
14
40
ЧМ
43
ВФМ-2
некогер.
2,0
А-31
ДЕР
1,3
7
12,5
39
АМ
42
ФМ-4
когерен.
1,7
А-32
РР
1,5
*
0,1
44
ЧМ
47
ВФМ-4
когерен.
2,8
А-33
ГР
1,7
8
15
37
БМ
40
ЧМ-4
некогер.
1,2
А-34
ДЕР
1,9
3
4,5
40
ЧМ
43
ЧМ-8
некогер.
1,4
А-35
РР
2,1
*
180
50
ОМ
53
КАМ-16
когерен.
2,6
А-36
ГР
2,3
4
7,0
37
ЧМ
40
ФМ-4
когерен.
1,8
А-37
ДЕР
2,5
5
7,5
36
АМ
39
АМ-2
когерен.
2,0
А-38
РР
2,7
*
56
38
ОМ
41
АМ-2
некогер.
1,8
А-39
ГР
2,9
6
9,5
34
ЧМ
37
ЧМ-2
когерен.
2,0
А-40
ДЕР
0,2
7
11
33
БМ
36
ЧМ-2
некогер.
1,3
А-41
РР
0,4
*
44
44
ОМ
47
ФМ-2
когерен.
3,6
А-42
ГР
0,6
8
8,5
31
ЧМ
34
ВФМ-2
когерен.
2,3
А-43
ДЕР
0,8
3
2,5
46
АМ
49
ВФМ-2
некогер.
1,8
А-44
РР
1,0
*
95
50
ОМ
53
ФМ-4
когерен.
2,2
А-45
ГР
1,2
4
2,7
43
ЧМ
46
ВФМ-4
когерен.
2,7
А-46
ДЕР
1,4
5
2,5
42
БМ
45
ЧМ-4
некогер.
1,9
А-47
РР
1,6
*
120
38
ОМ
41
ЧМ-8
некогер.
1,7
А-48
ГР
1,8
6
12
40
ЧМ
43
КАМ-16
когерен.
2,6
А-49
ДЕР
2,0
7
14
39
АМ
42
ФМ-4
когерен.
2,9
А-50
РР
2,2
*
144
44
0М
47
АМ-2
когерен.
1,5
А-51
ГР
2,4
3,5
22
39
0М
42
АМ-2
некогер.
2,1
А-52
ДЕР
2,6
3,5
1,5
45
ЧМ
48
ЧМ-2
когерен.
1,6
А-53
РР
2,8
*
380
50
ОМ
53
ЧМ-2
некогер.
1,8
А-54
ГР
3,0
4,5
2,7
36
ЧМ
39
ФМ-2
когерен.
1,4
А-55
ДЕР
0,01
4,5
7,4
42
АМ
45
ВФМ-2
когерен.
2,6
А-56
РР
0,1
*
500
38
ОМ
41
ВФМ-2
некогер.
1,1
А-57
ГР
0,02
5,5
16
35
ЧМ
38
ФМ-4
когерен.
2,3
А-58
ДЕР
0,2
5,5
12,5
41
БМ
44
ВФМ-4
когерен.
1,3
А-59
РР
0,03
*
0,24
44
ЧМ
47
ЧМ-4
некогер.
1,7
А-60
ГР
0,3
6,5
15
33
АМ
36
ЧМ-8
некогер.
1,1
А-61
ДЕР
0,04
6,5
2,8
39
ЧМ
42
КАМ-16
когерен.
3,1
А-62
РР
0,4
*
12
50
ОМ
53
ФМ-4
когерен.
1,8
А-63
ГР
0,05
7,5
3,3
32
ЧМ
35
АМ-2
когерен.
2,7
А-64
ДЕР
0,5
7,5
4,4
38
БМ
41
АМ-2
некогер.
1,5
А-65
РР
0,06
*
300
38
ОМ
41
ЧМ-2
когерен.
2,5
А-66
ГР
0,6
8
5,5
31
ЧМ
34
ЧМ-2
некогер.
1,6
А-67
ДЕР
0,07
8
6,5
37
АМ
40
ФМ-2
когерен.
2,2
А-68
РР
0,7
*
9,6
44
ЧМ
47
ВФМ-2
когерен.
2,7
А-69
ГР
0,08
3,5
4,3
45
БМ
48
ВФМ-2
некогер.
2,0
А-70
ДЕР
0,8
4,5
7,5
42
ЧМ
45
ФМ-4
когерен.
2,4
А-71
РР
0,09
*
10,2
50
ОМ
53
ВФМ-4
когерен.
2,8
А-72
ГР
0,9
5,5
4,8
42
ЧМ
45
ЧМ-4
некогер.
2,1
А-73
ДЕР
0,1
6,5
5,2
39
АМ
42
ЧМ-8
некогер.
1,9
А-74
РР
1,0
*
1,5
38
ЧМ
41
КАМ-16
когерен.
2,3
А-75
ГР
0,12
7,5
3,6
38
БМ
41
ФМ-4
когерен.
2,5
А-76
ДЕР
1,2
8
10,0
31
ЧМ
34
АМ-2
когерен.
2,7
А-77
РР
0,15
*
240
44
ОМ
47
АМ-2
некогер.
1,8
А-78
ГР
1,5
6
4,5
40
ЧМ
43
ЧМ-2
когерен.
2,0
А-79
ДЕР
0,2
3
5,6
46
АМ
49
ЧМ-2
некогер.
1,6
А-80
РР
2,0
*
480
50
ОМ
53
ФМ-2
когерен.
2,2
А-81
ГР
0,25
4
11
37
ЧМ
40
ВФМ-2
когерен.
2,3
А-82
ДЕР
2,5
5,5
14
35
БМ
38
ВФМ-2
некогер.
1,8
А-83
РР
0,3
*
75
38
ОМ
41
ФМ-4
когерен.
1,6
А-84
ГР
3,0
6,5
2,6
39
ЧМ
42
ВФМ-4
когерен.
2,6
А-85
ДЕР
0,35
7,5
6,5
38
АМ
41
ЧМ-4
некогер.
1,5
А-86
РР
0,65
*
68
44
ОМ
47
ЧМ-8
некогер.
2,0
А-87
ГР
0,4
6,5
16
33
ЧМ
36
КАМ-16
когерен.
2,6
А-88
ДЕР
0,7
5,5
6,3
35
БМ
38
ФМ-4
когерен.
2,3
А-89
РР
0,45
*
18
50
ЧМ
53
АМ-2
когерен.
1,7
А-90
ГР
0,75
3,5
8,2
45
АМ
48
АМ-2
некогер.
1,3
А-91
ДЕР
0,5
8
18
31
ЧМ
34
ЧМ-2
когерен.
1,8
А-92
РР
0,8
*
72
38
ОМ
41
ЧМ-2
некогер.
1,5
А-93
ГР
0,55
4,5
6,4
36
ЧМ
39
ФМ-2
когерен.
2,8
А-94
ДЕР
0,85
6,0
12
40
БМ
43
ВФМ-2
когерен.
3,1
А-95
РР
0,6
*
0,6
44
ЧМ
47
ВФМ-2
некогер.
2,4
А-96
ГР
0,9
7,0
2,75
39
АМ
39
ФМ-4
когерен.
2,7
А-97
ДЕР
0,65
3,0
13
40
ЧМ
43
ВФМ-4
когерен.
2,0
А-98
РР
0,95
*
2,4
50
ОМ
53
ЧМ-4
некогер.
1,8
А-99
ГР
0,7
5,0
14,5
42
ЧМ
45
ЧМ-8
некогер.
1,6
продолжение
--PAGE_BREAK--