МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛУЦЬКАГІМНАІЯ № 21 ІМЕНІ МИХАЙЛА КРАВЧУКА
“РОЗВИТОК ПРИРОДНИЧИХ НАУК ВСТАРОДАВНЬОМУ ЄГИПТІ”
Курсова робота зісторії
yчениці 10-А класу
В.В. Дяченко
Науковий керівник
Т. А. Моренчук
Луцьк-2011
Зміст
ВСТУП.
РОЗДІЛ І. Уявлення давніх єгиптянпро Всесвіт
1.1 Релігія Стародавнього Єгипту
1.2 Муміфікація
1.3 Боги Стародавнього Єгипту
РОЗДІЛ ІІ. Розвиток медицини
2.1 Лікування в Давньому Єгипті
2.2 Гігієна
2.3 Фізична культура
2.4 Фармакологія
2.5 Фізіологія
2.6 Хірургія
2.7 Офтальмологія
2.8 Стоматологія
2.9 Танатологія
РОЗДІЛ ІІІ. Розвиток іншихприродничих наук
3.1 Хімія
3.2Астрономія та астрологія
3.3 Географія
ВИСНОВОК
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вступ
«Оригінальністьта неповторність Стародавнього Єгипту — причина його особливого приваблюваннята разом із тим визначеної чужості нам, з якою ми часто не можемо примиритисяні розумом ні серцем»
ВойтехЗамаровський
Стародавній Єгипет — країна дивна і загадкова. Поцятковані написами стіни храмів, колони, стели,предмети домашнього вжитку і папіруси зберегли пам'ять про часи єгипетської цивілізації. Завдяки розшифровці всіх цихнаписів перед світом постала одна з найбільш яскравих сторінок стародавньоїісторії людства. Допитливому погляду вчених відкрився надзвичайно високийрівень знань стародавніх єгиптян в багатьох областях.
Самобутнякультура Древнього Єгипту з незапам'ятних часів залучала до себе увагу всього людства. Вона викликалаподив у гордого своєю цивілізацієювавілонського народу. У єгиптян училися мудрості філософи і вчені СтародавньоїГреції. Великий Рим схилявся перед стрункою державною організацією країнипірамід.
Минулитисячоліття, але жвавий інтерес до історії Стародавнього Єгипту аж ніяк не вичерпався.
Напевно, саме ценайглибше визначає актуальність даної теми, адже стародавні єгиптянизавдяки своєму віруванню були надзвичайно тісно пов’язані з природою і саме уЄгипті ці науки найперше зародилися і розвивалися.
Метою дослідження є дізнатися якінауки природничого циклу були характерні для Стародавнього Єгипту, які з нихнабули найбільшого розвитку і як саме розвивалися.
Предметом дослідження є Єгипетськацивілізація до Греко-Римського періоду.
УЯВЛЕННЯДАВНІХ ЄГИПТЯН ПРО ВСЕСВІТ
Релігія СтародавньогоЄгипту
За уявленнями древніхєгиптян, життя не закінчувалася смертю.Тіловмирало, але душа продовжувала жити в потойбічномусвіті, що представляв собою копію реального. І в ньому«Ка», життєва сила, поверталася тілу. Родичі зобов'язані були забезпечити померлому гідне життя в загробному світі. Не зробивони цього — мертві «повернуться з вітром»,і помста їхня буде страшною. До посмертним дарамналежала так звана «Книга мертвих „-збірник заклинань, які повинні були уберегти мертвих від небезпеки.
Стародавні єгиптяни невірили, що після смерті людина може зайняти іншесоціальне становище: фараон у царстві мертвих не міг стати придворним, а підданий — царем.
На відміну від людей,боги могли перевтілюватися за своїм бажанням.
Багатьох з нихпредставляли у виді тварин — кішки, корови, бика.
Релігійні уявленнястародавніх єгиптян відрізнялися, з точки зору сучасної людини, суперечливістю. У самих богах з'єднувалися протиріччя: Осіріс одночасно був богом мертвих і богом родючості.
Подібно чергуванню сходіві заходів сонця, постійно чергуються смертьі народження. Реальний і потойбічний світ відносили до різних країн світла, світ живих — на схід, мертвих — до “прекрасного заходу».
Муміфікація
Приблизно з 3400 р. дон.е. c допомогою високого мистецтва муміфікації готували тіла померлих до подорожі в загробний світ і до їх збереження в вічності. 70 днів останки знаходилися в пересиченому содовомурозчині, далі бальзамування тривало і включало дужебагато технологічних стадій. Так, муміїфараонів пережили тисячоліття. Але їм завдавали шкоди розкрадачі гробниць, а також деякі археологи.
Спочатку бальзамувальники розсікали тіло і видаляли з ньогонутрощі, щоб уповільнити процес розкладання.Мозок гаками витягали через ніс. Очищеніі загорнуті в пелени нутрощі надалі зберігалися в чотирьох судинах (канопах) в тій же гробниці, що і сама мумія. Тільки серце залишали в тілі. Після сповивання мумію посипалипорошком соди. При дешевому способі всередину тіла через кишечник вводили їдкі розчини,а потім після розчинення нутрощів розчинвідкачували. Обробка содою калічила тіло,щоки провалювалися, м'язи зникали. Мистецтво повернення тілу його первинного вигляду безперервно розвивалося. Длятого щоб додати об'ємність тканинам,намагалися використовувати тирсу і жири — вибухову суміш,від спучування якої із плином тисячоліть шкіра розтріскувалася.
Під кінець вимащеннепахощами тіло обертали полотняними бинтами, просочуючиїх маслами і смолами. Тому мумії мають таку темне забарвлення.
Між пов'язками закладалиамулети для захисту небіжчика. На амулетах були записані магічні формули типу: «Нехай смерть своїми крилами погубить того, хто порушить спокій фараона».
Боги СтародавньогоЄгипту
Боги
Амон, Анубіс,Апіс, Атон, Баал, Геб, Гор, Мін, Нун, Осіріс, Птах, Ра, Себек, Сет, Тот, Хонсу,Хнум, Шу
Богині Астарта, Баст,Ісіда,Маат, Нехбет, Нут, Сехмет, Тефнут, Хатхор
Амон: покровитель міста Фіви, богповітря і урожаю, творець миру; зображувався у вигляді людини (іноді з головоюбарана) зі скіпетром і в короні, з двома високими пір'ям і сонячним диском.
Баст: богиня любові, радості, свят; жінказ головою кішки або левиці з кошиком вруках.
Гор: бог неба і світла,покровитель фараонів, які вважалися його земним втіленням;
Імхотеп: божественний покровитель зодчих,вчених переписувачів, лікарів, його символізуєсидяча постать ученого з розгорнутим папірусовим сувоєм на колінах.
Ісіда: богиня-мати, сестра і дружинаОсіріса; жінка з рогами корови і сонячнимдиском на голові, в руці стебло папірусу.
Осіріс: бог щорічно вмираючої природи, щовідроджується, пізніше бог загробного світуі суддя померлих;
Хатхор: богиня любові і долі, богиня неба,годувальниця фараонів і володарка далеких країн.
РОЗВИТОКМЕДИЦИНИ
Лікування вДавньому Єгипті
Посилений інтересєгиптян до лікування, цілеспрямований і науковий підхід до хвороб, доситьскладна рецептура приготування ліків — все це не може не вражати уяву навітьфахівців, наших сучасників.
Створюєтьсявраження, що писарі почали фіксувати у письмовій формі усні традиції лікарів,засновані на їх власних прийомах і на практиці їх попередників, як тільки булавинайдена писемність, тобто на початку III тисячоліття до н.е. Завдяки тому що переписувачі допустили медичніспостереження і рецепти в корпус письмових документів, ці тексти сталикопіювати наступні покоління. Таким чином вони і були врятовані від забуття.
Перша згадка існуваннязбірника медичних приписів відноситься до XXVIII століття до н.е.Підтвердженням цього є напис на блоках гробниці візиря і глави архітекторівВешптаха.
Зміст тексту, записаногона камені, таке. При відвідуванні споруди, побудованої під керівництвомВешптаха, фараон Неферкара, розхвалюючи роботу будівельників, звернув увагу, щоглава архітекторів ніяк не реагує на його слова. Терміново викликаний лікарконстатував, що Вешптах мертвий і на підтвердження представив папірус, в якому,по всій видимості, цей випадок був описаний.
Гігієна
У Стародавньому Єгиптіоднією з найбільш розроблених галузей медицини була гігієна. Проведення в життя гігієнічнихрозпоряджень було полегшено тим, що вони мали форму релігійних правил ізаповідей. При виробленні цих правил чітко простежувався принцип, що хворобулегше попередити, ніж вилікувати. Для єгиптянина це було очевидним. Це видно зтого, що в профілактичних цілях і здоровій людині рекомендувалося раз на десятьднів приймати блювотні й проносні ліки. Єгиптянам наказували помірності в їжі,охайність, обов'язковість частих обмивань і розтирань тіла мазями. Вонизобов'язані були носити чисто випрану полотняну нижню білизну. Вкрай негативно вони ставилися до носіннявовняного одягу, в такому одязі заборонялося входити в храм. Єгиптяни серйозноставилися до загартовування в дитячому віці, діти зобов'язані були ходитибосоніж. До області гігієни слід віднести і обов'язкове винищення комах вбудинках.
Дуже важко пояснити, якимчином єгиптяни дізналися про антисептичних і протимікробних діях смол ладану,але застосування їх у храмах при великих скупченнях людей зазначалося ще вДавньому Царстві. Так як ці рослини в Єгипті не виростали, то для придбання їхспоряджалися великотрудні та багатомісячні експедиції в країну Пунт (теперішнєСомалі).
Отже, дотриманнягігієнічних розпоряджень разом зі сприятливим кліматом робило єгиптян самимздоровим з усіх давніх народів. Своїм умінням зберегти себе здоровим вониздавалися до того майстерними, що на кожного єгиптянина іноземці дивилися як націлителя усіх хвороб.
Фізичнакультура
Найбільш древній звідомих рельєфів на спортивну тематику зображує перемогу фараона Джосера вкультовому змаганні з бігу. З усією очевидністю біг царя-бога пояснюється тимиж мотивами, що і випробування героїв грецької міфології і сучасних керманичівокремих африканських племен, під час яких кандидати фізичними досягненнямипідтверджують, щовони гідні бутиобраними.
Пізніше випробування вбігу при обранні царя були витіснені боротьбою, краще виражає перевагу в силі іспритності. Найбільш ранній пам'ятник, пов'язаний з боротьбою, датуєтьсясерединою III тисячоліття до н.е. Це зображення серії рухів в гробниці вСаккара, що свідчать про володіння єгиптянами прийомами боротьби.
У стародавніх гробницяхзнайдено багато зображень танцюючих фігур, але марно шукати в е.тіх фігурахмотиви ніжності і чуттєвості. Рухи рук у цих фігур схожі на ті, які роблятьсяза веслування, а вправи з поворотами, «мостами», за нинішнімипоняттями, ближче до гімнастики, ніж до танців.
На малюнках і рельєфахСтародавнього Єгипту часто зображувалися парні ігри з м'ячем гравців, якініколи не борються за м'яч. На цій підставі був зроблений висновок, що ігри зм'ячем культивувалися для естетичного виховання та веселого проведення часу..
Відображені такожзмагання веслярів, видовищні бої на човнах, а також фехтувальні бої на палицю.Поруч з борються часто зображуються, по всій видимості, судді, які керуютьпоєдинками у відповідності з виробленими правилами. Дуже часто єгиптянампротистоять, судячи за характерними ознаками, представники Нубії, Лівії таінших народів. Такі поєдинки організовувалися, ймовірно, для того, щобпродемонструвати перевагу воїнів фараона і зіставити ступінь володіння нимиспортивною технікою.
Фармакологія
У збережених папірусахміститься безліч рецептів ліків. Трави — коріння, стебла, листя, плоди — використовувалися або сухими, або свіжими, розтертими і просіяний аборозмоченими і прокип'яченими. Вони змішувалися з пивом, оцтом, медом або жиром.На підставі вивчення рецептів вдалося розшифрувати назви окремих рослин. Середних зустрічаються такі, які з успіхом застосовуються і в наші дні: алое, аніс,білена, насіння льону, подорожник, цибуля, мак, фінік, ялівець
Як приклад можна навестирецепт мазі для рощення волосся: «Кігті хорта собаки, квіти фінікової пальми,ослячі копита зварити в олії до готовності, розтерти і втирати в голову».
Необхідно відзначити, щонаведені рекомендації не так вже безглузді, як здається на перший погляд. Вданий час встановлено, що копита, роги і кігті складаються з рогової речовини,високим вмістом сірчистих сполук, при термічній обробці яких виділяютьсясірчисті сполуки. А сірка незмінно входить до складу різних сучасних лікарськихзасобів для рощення волосся.Тільки для отримання сірки зараз немає необхідності спалювати або варити роги ікопита. .
Як приклад можна навестиі рецепт приготування напою з «діа-діа», що приводить людину в бездушне стан накілька годин. Судячи з опису в папірусі Еберса, — це мандрагора, бесстеблевоерослина з довгими широкими листям і складним коренем. Напій з мандрагори дійсноприводив людини в бездушне стан на кілька годин.
Цікаво, що мандрагору, яка не росте в Європі на північ відСередземномор'я, на Русі тим не менше знали, як «сонне зілля», «сон-траву
Фізіологія
Єгипетські лікаріз давніх часів прагнули зрозуміти механізм здійснення функцій живого організму.І в цьому вони досягли великих успіхів.
По всійвидимості, вони здогадувалися про важливість системи кровообігу, але більшважливою субстанцією вважали «пневму», що розуміється, як міститься в повітріневидима речовина. Зповітрям «пневма» надходить у легені, звідти в серце, а потім по артеріяхрозноситься по всьому тілу. За переконаннями єгиптян, здоров'я людинизберігається лише, до тих пір, поки властивості крові і «пневми» нормальні.Хвороба — результат зміни цих властивостей, що мають характер гниття.
А ось ще один прикладдосягнень єгиптян у галузі фізіології. До недавнього часу єгиптологи не моглипояснити значення слова «мету». Так в давньоєгипетських текстах називали лінії,що зв'язують деякі частини обличчя, носа, пальців, ступень ніг з внутрішнімиорганами. Зокрема, одна з таких «мету» пов'язувала серце і мізинець.
Звідси й звичайзанурювати мізинець в жертовні напої, як доказ особливої сердечності. І оськілька десятків років тому сучасна наука про життєдіяльність організму висунуласміливу гіпотезу про існування, крім нервової та гуморальної, ще однієюрегулюючої системи. Функції цієї системи полягають у передачі інформаціївнутрішнім органам від периферійних частин тіла, пов'язаних із зовнішнімсередовищем.
Грунтуючись на ційгіпотезі, президент англійського суспільства акупунтури Фелікс Манн довів, щона Лондонському папірусі зображена схема меридіанів — «мету» тіла людини.Виявити існування меридіанів в наш час вдалося тільки шляхом ретельного аналізувпливів на певні ділянки тіла. Неймовірно, але виявляється відкриття сучасноїфізіологією третій регулюючої системи було надбанням єгипетськихлікарів-практиків три з половиною тисячі років тому, а можливо, й раніше.
Хірургія
У Стародавньому Єгиптібули відомі методи лікування переломів кісток, хоча описів таких ми і незнайдемо в збережених папірусах. У даному випадку підставою для такоготвердження є численні знахідки добре зрощених кісток у мумій, похованих навітьна початку III тисячоліття до н.е. В окремих випадках збереглися і лубкинавколо кінцівок з матеріалом, що нагадує бинти.
Судячи із зображень ухрамах, єгипетські хірурги робили ампутації, перев'язували рани, що гнояться,ставили банки, для чого використовували роги тварин. Наважувалися вони і набільш складне хірургічне втручання. Скальпелі, ножі, голки з ретельновідполірованою поверхнею відомі нам за знахідками в гробницях. Там же знайденокошти для припікання, використовувані для руйнування пухлин і зупинки кровотеч.
Офтальмологія
Високий ступіньсвітлового вивчення в Єгипті несприятливо діяла на органи зору, з цієї причинилікування очних хвороб з давніх пір мало підвищену увагу.
Так, в папірусі Еберса, хворобам очей присвячено 9 «сторінок» тексту. Крім звичайнихвизначень страждань, таких, як сліпота, кров в оці, запалення очей, описуютьсякатаракта (помутніння кришталика ока), лейкома (більмо) і т.п. У папірусінаводиться опис прийомів лікування очних хвороб.
Не так давно в рукахвчених виявилася найдавніше лікувальний засіб. У оазисі Райоум в гробниціпринцеси нефро-Птах разом з мумією було виявлено флакон з якимось косметичнимзасобом. Хімічний аналіз вмісту показав, що у флаконі знаходиться суміш смол ісульфіду свинцю. З розшифрованих ієрогліфів, вирубаних на стінах гробниці підмалюнками молодої принцеси, вчені дізналися, що її свого часу лікували від«білих плям в очах». Фахівці вважають, що такий опис характерно для катаракти,а дана суміш смоли і сульфіду свинцю могла допомогти при цьому захворюванні.
Цікаво відзначити, щолікарі Стародавнього Єгипту прекрасно знали про існування зв'язку міжзахворюваннями очей і вух.
У зв'язку з цим примітнотакий засіб: «Ліки від сліпоти. Візьми воду з обох очей свині, справжню чорнуфарбу для очей — 1 частина, червоної охри — 1, продукт бродіння меду — 1. Всеретельно розтерти, приготувати суміш і всипати у вухо людини. Він негайно станездоровим ».
Стоматологія
Обстеженнячерепів, знайдених під час розкопок могил III тисячоліття до н.е., показало, щоєгипетські дантисти виробляли операції з видалення гною при запаленні окістя,скріплювали хитаючийся зуб з сусіднім золотий дротом.
Ці лікарі вдавньоєгипетських текстах називалися «ті, які піклуються про зуби».
Для оздоровленняпорожнини рота, зміцнення зубів та припинення процесу запалення ясен лікарірекомендували прикладати пасти і проводити полоскання рота розчинами і настоямидеяких трав.
Танатологія
Наука про смерть і її ознак, пропроблеми полегшення передсмертних страждань хворого. У Єгипті смерть вивчаласятисячоліттями.
Існувало спеціальнекерівництво «Книга мертвих». Крім міфологічних описів у ньому містятьсянастанови вмираючому, а також правила поведінки для тих, хто проводжає людину востанню путь. У зв'язку з тим, що людина, як вважали єгиптяни, повинен помертиу свідомості, то жерцям наказували активні маніпуляції з його сонною артерією.
Єгипетська танатологія ітеоретично і практично розробила основні положення того світогляду, якийпозбавляє людину від страху перед смертю. Неможливо вигадати щось краще длязаспокоєння відходить душі, ніж пропонована давньоєгипетської релігією ідеяпродовження життя в іншому світі.
За смертю слідував новийвид «життя», який має продовжуватися за бар'єром смерті за допомогою збереженнятіла, уваги, що виявляється до мумії, і всього того, що передбачалося всоціальних, економічних і релігійних звичаях. З цієї причини єгиптяни і досягливеличезних успіхів у бальзамуванні трупів.
Потрібно прочитати цедвічі, щоб зрозуміти лякаючу неймовірність наступних результатів науковихдосліджень: біологи Оклахомському університету в березні 1963 р. встановили, щошкірні клітини мумії єгипетської принцеси Мене, зберегли життєздатність донаших днів. Але ж смерть принцеси настала кілька тисяч років тому! Слідзазначити, що цей висновок американських біологів оскаржують інші вчені. Їхніаргументи: якщо в клітинах муміфікованої шкіри і виявлені ознаки життя, то моваможе йти тільки про життя сторонніх істот, наприклад, про бактеріях, щовлаштувалися там. Отже, два підходи для остаточних висновків, мабуть, потрібнідодаткові експерименти.
Перші спробибальзамування відносяться до III тисячоліття до нашої ери. Це підтверджуєтьсярозкопками стародавнього поховання цього періоду, проведеними англійськимархеологом Джеймсом Квібеллом. У процесі цих розкопок і був виявлений трупмолодої жінки, який вважається найдавнішою єгипетської мумією.
Про сам процесбальзамування було відомо тисячам людей, але до наших днів дійшло єдинеповідомлення «очевидця». Їм з'явився Геродот, грецький мандрівник, що був у Єгипті у V столітті до н.е. Багатощо в описах Геродота піддається сумнівам і переосмислення, але процедурубальзамування він в цілому описав вірно, крім одного важливого нюансу. Геродотнаписав, що труп на тривалий час поміщали у ванни водних розчинів солей.
РОЗВИТОК ІНШИХПРИРОДНИЧИХ НАУК
Хімія в стародавньомуЄгипті
Близько II тисячоліття дон. в країнах Межиріччя, а також у Єгипті з'явилися і фаянсові вироби.Давньоєгипетський фаянс за складом значно відрізнявся від звичайного фаянсу іприготовлялся із глини в суміші з кварцитний пісковиком. До теперішнього часуне з'ясовано, яким матеріалом користувалися давні майстри під час виготовленняі формуванню фаянсових сумішей. Припускають, що використовувалося якесьорганічна речовина, вигоряють при випаленні. Поливання фаянсових виробівспочатку вироблялася сумішшю соди і фарбувальних добавок оксидів металів,переважно малахітової або азурітовой борошна. Пізніше стали готувати спочаткусуху глазур сплавом соди, місцевого піску, завжди містить (в Єгипті) солікальцію, і фарбувальних добавок.
Іншігалузіремісничоїхімічноїтехніки
З інших галузейремісничої хімічної техніки слід згадати перш за все найдавніше мистецтвофармації і парфумерії.
Незважаючи на тещо ці рецепти не можуть бути названі суто хімічними, оскільки вони присвяченіспособам витяги з рослин різних соків і масел, вони дають уявлення про операціївиварювання, настоювання, вичавлювання, зброджування, проціджування і т.д
У Стародавньому Єгиптіотримало широке поширення ремесло муміфікацпі трупів померлих.
В якості будівельногов'яжучого матеріалу в Стародавньому світі застосовували зазвичай гіпс.
Крім такого гіпсовогоцементу, при кладці будівель в якості в'яжучих речовин застосовувався асфальтта бітум.
Кілька слів скажемо прозасоби для письма, що застосовувалися в Стародавньому світі. Давньоєгипетський папір -''папірус''- широкозастосовувалася вже в Середньому царстві. Її виготовляли із стебел рослини — нільської лілії. Стебла розрізали на вузькі смужки, які складали один біляодного в два шари хрест-навхрест на плоскій кам'яній плиті, потім покривалишматком тканини і вибивали плоским каменем, без застосування клею. Виходилацільна плівка, яку сушили ірозгладжували. За допомогою такої простої техніки виготовляли смуги папірусушириною 30-40 см і довжиною іноді до 40 м. На папірусі писали тушшю за допомогою загостреної палички.
Крім папірусу інодізастосовувався і пергамент — спеціально вироблені телячі шкіри. По пергаменту,крім туші, писали золотом, сріблом і золотоподобнимі складами.
У елліністичному Єгиптіпроцвітали найважливіші напрями ремісничої хімічної техніки: переробкаметалевих руд, виробництво та обробка металів, у тому числі виробництворізноманітних сплавів, фарбувальне мистецтво з більш широким асортиментомбарвників у порівнянні з Давнім Єгиптом, приготування різноманітнихфармацевтичних та косметичних препаратів.
До нас дійшли деякілітературні пам'ятники елліністичного Єгипту, в тому число і рецептурпо-хімічнізбірники. Слід підкреслити, проте, специфічний характер таких збірників. Вонине представляли собою записок звичайних майстрів-ремісників, а скоріше — представників так званого''священного таємногомистецтва'', що отримав в Олександрії дуже значне поширення. Єгипетські майстриволоділи мистецтвом виготовлення золотоподобних сплавів. Вже в перші століттядо н. е… таке мистецтво підробки металів набуло широкого поширення. Воно процвіталоі в самій ОлександрійськійАкадемії, де і отримало свою назву.
Способи''перетворення''неблагороднихметалів в золото зводилися до трьох шляхах:
1) зміна поверхневогозабарвлення відповідного сплаву або впливом відповідних хімікатів, абонанесенням на поверхню тонкої плівки золота;
2) забарвлення металівлаками відповідного кольору;
3) виготовлення сплавів,зовні схожих на справжнє золото або срібло.
Серед фарбувальнихречовин згадуються Вайда, алканів, Шерлі (кермес), орсель, фарбувальна марена,чистотіл та ін Велике значення стародавні фарбарі надавали правильному підборуі застосуванню допоміжних речовин при фарбуванні. Велика увага приділяєтьсязнаменитої в давнину фарбі – пурпуру.
Астрономія таастрологія
Про колосальнихастрономічних знаннях древніх єгиптян сьогодні, через тисячоліття, ми можемосудити з розрізненим ієрогліфічним текстів, виписаним рукою писаря на папірусі.У Астрономії Єгиптянистворили наступне:
Склали сонячнийкалендар, що складається з 365 днів і поділяється на періоди: «повені», «виходження » і«сухість».
Винайшли водянігодин з градуюванням часу на внутрішній стінці судини. «Прив'язали „календарний новий рік до астрономічного явища (поява Сіріуса на ранковому небі)і початку розливу Нілу 19 липня.Угруповали зіроки у сузір'я, що отрималинайменування за твариною, контури яких вони нагадували (“бика»,«скорпіона», «крокодила» і т.п.)
Встановили денний час по сонячному годиннику. Створили зоряні таблиці, за допомогою яких визначався час вночі.
Визначали нічний час за зірками за допомогою візирного інструменту. Створили довідник з коментарями до зображених на стеляхгробниць, палаців і храмів небесним картками.
Особливимшануванням у Єгипті користувалися п'ять основних планет, три з яких вважалисянебесними втіленнями бога Хору. П'ять планет були відомі єгиптянам з глибокоїдавнини. Так, наприклад, перші згадки і зображення Себа ресі Ен Пет (Юпітер)зустрічаються вже на кришці саркофага вельможі Хені XXI ст. до н. е… Подібні зоряні таблиціповинні були повідомляти покійному нічний час, з тим щоб він знав, в якомумісці підземного світу він знаходиться в той чи інший момент. Зображення планет в контексті є на стелях багатьох гробниць царів і вельмож, настелях заупокійних храмів.
Набагато менше значення,ніж астрономія, у світогляді єгиптян мала астрологія. Єгипетські гороскопи,найбільш стародавній з яких датується всього лише 38 роком до н. е.,виконувалися на остраконах і були своєрідним синтезом греко-єгипетської та вавілонськоїрелігійно-астрономічної думки. Удавньоєгипетській традиції майбутнє людини впізнавалось перш за все не застрологічного розрахунку, а з прогнозів богів — Семи Хатхор, що приходять доновонародженого і передрікали його долю, оракулів богів і богинь. Крім того,існували спеціальні календарі щасливих і нещасливих днів, що з тими або іншимиподіями з життя богів, колись відбулися в ці дні.
Географічнізнання
древнійєгипет культура природничий наука
Про географію в стародавньому Египті дізналися по ієрогліфічним написамна різних спорудах, табличках з слонової кістки та папірусах. Велике місце вцих написах займають повідомлення про місцевості і народи, які стали відомієгиптянам в ті далекі часи.
У XXVIII ст. до н.е. в пустелі була виявленамережа тимчасових водотоків, а також поклади будівельного каменю і родовищаміді, малахіту та бірюзи. Вони успішно розроблялися єгиптянами протягомбагатьох століть
Знайомство стародавніхєгиптян з оточуючими їх землями розтягнулося на віки. Причиною тому — триваліперерви між походами у віддалені країни. За цей час географічні знаннявтрачалися, і багато території неодноразово відкривалися заново.
Глиняні таблички, якінині зберігаються в Британському музеї, дають уявлення про Землеописання, що проводяться чиновниками за часівСаргона з метою оподаткування. Відомі великомасштабні плани месопотамськихміст.
Середньомасштабня карта Месопотамії, знайдена в Нузі, вважається однією знайдавніших карт у світі. На ній зображені села, річки і гори Північної Месопотамії.Вавилонського походження та інша давня карта світу: Земля представлена тут увигляді круглого плоского диска, який пересічений річкою Євфрат. Тече вона згір, а впадає в океан, з усіх боків оточує Землю. За околиці океану лежать сім«островів», що мають трикутну форму. Написами позначені Вавилон (у центрі), Ассирія іУрарту.
Висновок
СтародавнійЄгипет – дуже розвинена цивілізація, порівняно з тим часом. Це доводить їхнідосягнення в галузях природничого циклу, особливо в медицині.Хоча також великогорозвитку набули науки такі, як географія, хімія, астрономія і навіть астрологія.
Додатки
/>/>
/>/>
Список використаної літератури
1. Нариси зісторії техніки Стародавнього Сходу, під ред. В. В. Струве, М. — Л., 1940;
2. Лукас А.,Матеріали й ремісничі виробництва Стародавнього Єгипту, пров. з англ., М.,1958;
3. ЧерезовЄ. В., Техніка сільського господарства Стародавнього Єгипту (Конспект лекцій),Чернівці, 1968;
4. Кинк Х.А., Як будувалися єгипетські піраміди, М., 1967;
5. Лауер Ж.Ф., Загадки єгипетських пірамід, пров. з франц., М., 1966;
6. НейгебауєрО., Точні науки в давнину, пров. з англ., М., 1968;
7. ВеселовськийІ. М., Єгипетська наука і Греція. З історії стародавньої математіики іастрономії, в кн.: Праці інституту історії природознавства АН СРСР, т.2, М. — Л., 1948;
8. Матьє М.,Давньоєгипетські міфи, М. — Л., 1956;
9. Франк-КаменецькийІ. Г., пам'ятники єгипетської релігії в Фіванський період, т. 1-2, М., 1917-18;
10. Струве В.В., Соціальна проблема в заупокійному культі стародавнього Єгипту, в кн.:Релігія і суспільство, Л., 1926, с.5-28;
11. КоростовцевМ. А., Писарі Стародавнього Єгипту., М., 1962;
12. ЛірикаСтародавнього Єгипту. [Вступ. ст. і прим. І. Кацнельсона, М., 1965];
13. МаспероГ., Єгипет. Пер. [З франц.], М., 1915;
14. Павлов В.В. Скульптурний портрет Стародавнього Єгипту., М., 1957