Реферат
зІсторії Збройнихсил України
натему: “Бій уКатеринославі”(1917р.)
студента33-ю взводу
БонюкаОлексія Петровича
Київ1996
Наприкінцігрудня 1917 рокув Україні склаласьвкрай напруженаполітичнаситуація. Тривалаворожнеча вкерівництвіЦентральноїРади, а ЦентральнаРада та Раднаркомв свою чергуконфліктувалиміж собою. Раднаркомне міг дійтизгоди із більшовикамиХаркова, ахарківськібільшовикине хотіли визнавати самостійністькиївськихбільшовиків.Тривала боротьбаРаднаркомуз Донськимурядом табілогвардійцями, ситуація нанімецькомуфронті буланестабільноюв тилу пануваврозлад та анархія. За таких обставиннеможливо буловирішити кожнупроблему окремо, а тому українськіта радянськідіячі перебувалиу розгубленості, оскільки аніперші ані другіне наважувалисьбрати на себевирішення усіхпроблем .
Завирішення цихпроблем взявсяРаднарком, згідно з особистимнаказом Ленінабула призначенаособа, яка бкерувала бойовимидіями протидонців, білогвардійцівта “їх посібників“.Це був В.Антонов-Овсієнко.ПідпосібникамиЛенін мав наувазі ЦентральнуРаду. Але завданняце було не злегких оскількиХарківськібільшовикине підтримуваливідкриту агресіюпроти ЦентральноїРади. Але незважаючи наце радянськівійська поступовопочали переходитидо бойових дій. Яскравим прикладомможуть слугуватизбройні сутичкина станціяхЛозовій таСинельниково. Подальші крокиВ.Антонова-Овсієнковгадати булоневажко — Харківта Кареринослав. Тим більше, що Харків ужезнаходивсяу його руках, а Катеринославз великою кількістюмісцевої червоноїгвардії в будь-який моментготовий бувповстати .
Збройнасутичка уКатеринославі, на відмінувід попередніх, була вже відкритимвтручанняму внутрішнісправи України, служила початкомвійни Раднаркомуз ЦентральноюРадою.Аджепопереднісутички можнабуло пояснити необхідністюборотьби збілогвардійцямиКорнілова таДонським урядом генерала Каледіна, а в цьому випадкувтручання увідносини міжукраїнськоювладою Катеринославата більшовицькимревкомом булонеприхованоюагресією. НавітьАнтонов -Овсієнков своїх запискахнаводить наказза яким загонуЄгорова доручалосьпідняття вКатеринославіповстання тазахопленняміста .
Натой час в Катеринославінараховувалосьблизько 1500 багнетіввійськ ЦентральноїРади. За спогадамиАнтонова -Овсієнкотам знаходилось5000 червоногвардійців, полк іменіПилипа Орлика, що тяжів доостанніх, нейтральнаартилерія та1500 гайдамаків. Як згадувавгенерал М.Омельянович-Павленко, вжевосени 1917 рокув Катеринославібув утворенийгайдамацькийкурінь, якийбув єдиноюмісцевою військовоюукраїнськоюформацією.Алебільш реальноювиглядає інформаціяпро наявністьв місті трьохукраїнськихугрупувань: Катеринославськогокуреня “вільногокозацтва”, Сердюцькогополку іменіП.Орлика тазукраїнізованого 134-го Феодосійського. Що ж становилиці військовіпідрозділи: гайдамацький курінь бувукомплектованийпереважно здобровольціві справляв дужедобре враження.Звичайно донього вступиластудентськата гімназичнамолодь, яка немала військовоїпідготовки. Цей куріньзнаходивсяпід командуванняммайбутньогозахисникаКарпатськоїУкраїни тодістаршини, апотім штабс-капітана СергіяЄфремова. Йомудопомагав тежстаршина і йогобрат ОлександрЄфремов такомісар ЦентральноїРади інженерІван Труба .
Другим військовимформуваннямна яке спиралисьмісцеві представникиЦентральноїРади був 134-йФеодосівськийполк. Радянськікомісари усвоїх спогадахписали, що цейполк під впливомагітації офіцерівсхилявся допідтримкиукраїнськоївлади.Разомз гайдамацькимкуренем Феодосійськийполк нараховував близько 1500 багнетів, але навітьза такої чисельностівраховуючинепідготовленістьстудентівнавряд чи вінбув серйозноюперепоною длябільшовиків.
Третімпідрозділом, що мав відношеннядо військ ЦентральноїРади, як зазначалосьбув сердюцькийполк іменіПилипа Орлика. Цей полк прибув з півночі. Цейполк був створенийвлітку 1917 рокуз вояків -українців60-ої дивізіїна Північномуфронті. Переважалив полку українськікадри 240-го російськогополку, а очолювавйого підполковникЛиповець. ПісляЖовтневогопереворотуу Петреграді більшовикизначно посилиливплив у цьомуполку.На чолівійськовоїради став українець- більшовик, який поступовопочав демобілізовуватикращі кадри. За таких обставинполк залишилазначна кількістьстаршини.ПідполковникЛиповець втративвплив на вояківполку, оскількиті робили нанього замах. Незабароммайже повністюзбільшовиченийполк виїхавдо Катеринослава. Хоча він складавсяз українців, але більшовицькіпогляди переважализа інтересидержавницькі.Сила полкусягала майже1000 багнетів. Незважаючи нате, що і самібільшовикивисловлювалипобоюваннящодо прихильностіданого полку, але врештіпід час вуличнихбоїв він виступивна боці більшовиків.
Крімтого в містізнаходились228-й та 271-й запасніполки, запаснийгарматнийдивізіон та запасний уланськийескадрон. Піхотніпідрозділиоголосилипідтримкубільшовиків, але були роззброєніі не становилисерйозноївійськовоїсили. Гармашіж підтримуваливійська ЦР.Уже під часбоїв деякачастина солдатівхнову булаозброєна більшовикамита брала участьв подіях наїхньому боці.
Доситьчисельною булачервона гвардіяКатеринослава. Однак справжняїї чисельністьбула набагатоменшою ніжписав Антонов-Овсієнко. Загаломчисельність червоної гвардії доходила до2000 багнетів, якіотримали 10000квинтівок, 10мільйонівпатронів, десятькулеметів такількасотнаганів задопомогоюЛеніна.З такимисилами можнабуло виступатипроти військЦР.
Незабаромбуло знайденоі привід доповстання. Нимстав броньовик, який 24 грудня гайдамаки привезли зОлександрівська і кілька разівпрїхали на ньому по проспекту.Споївши охоронуброньовикавином, більшовикививезли йогона подвір”яБрянськогозаводу. На ранок26 грудня представникиукраїнськоївлади прибулина завод з умовоюповернутиброньовик до14-00. Звичайно, щочервоногвардійціброньовик неповернули, атому 8 січня уКатеринославібуло розпочатовуличні бої. Розташованабіля монастирськоголісу артилеріяпочала обстрілБрянськогозаводу .
Украйнськіпідрозділи міцно закріпилисьна околиціміста, де знаходилисьїхні казармиі вжили заходи для розміщенняпосиленихзагонів настанції та навокзалі Катеринослава. Крім того, вцентрі міста, на пошті булизібрані потужнісили для штурму Ради робітничихта солдатськихдепутатів, дезнаходився Ревком з великим червоногвардійськимзагоном. Поруч із Озерним базаром розташовувалисярезерви військЦР. Полк ім. Орлика, що перебуваву казармах, оголосив просвій нейтралітет.Про це оголосилиі 228-й та 271-й запасніполки.
Головнісили червоногвардійцівдислокувалисьна Брянському заводі. З розробленимпланом більшовикистворили кількаударних груп, які направилив різні кінціміста. Але вжитіними заходивиявилисьнедостатніми.Увечері 26 грудня українськіпідрозділимайже повністюоволоділиситуацією ів приміщенніміської думи розпочалисямирні переговори.Звичайно длябільшовиків ці переговорибули зволіканнямчасу, оскількиза наказомАнтонова-Овсієнкоїм на допомогувирушив загінчервоногвардійцівна чолі з Єгоровим, крім того вонивсіма засобаминамагались притягнутина свій бікнейтральніполки. 27 грудняв зв”язку зпереговорами вся перша половинадня минула вспокої, але цедало змогубільшовикамоговтатисьта мобілізуватисвої сили: добудинку Радпідійшло соліднепідкріплення- червоногвардійціАмурськогота Брянськогозаводів і частинаполку ім. Орликазгодиласьвиступити наїх боці. Цейполк захопивбатарею, щообстрілювалаБрянський завод і вибив підрозділиЦР з вокзалу.Розуміючиважливість захопленнябудинку Рад, українськічастини в нічз 27 на 28 грудняпішли в наступ, але ця атаказакінчиласьневдачею. Тієюж ніччю на станцїюІгрень, що поручз Катеринославом, прибув загінЄгорова, в якомубув навїтьбронепоїзд. В місті продовжувавмайорітижовтоблакитнийпрапор лишенад однієюбудівлею — поштою.У ніч на 29 грудняросійськийзагін з тилуввірвався напошту, пудкріпленийатакою катеринославців.О 12 годині ночіукраїнськіпредставникипідписали акткапітуляції.Врезультатібоїв російськічервоногвардійцівтратили 10 чоловікубитими та 20пораненими, а катеринославці- 11 убитими і кількадесятків поранених.На жаль данихпро втратиукраїнськихпідрозділів немає. Частинирешток військЦентральноїРади відійшлидо Олександрійська.Один загінгайдамаківвиїхав до Києва, де згодом бравучасть в обороністолиці від радянськихвійськ.
Пілябою в Катеринославіможнабуло вже сказати.Що більшовицькийуряд почаввести відкритібойові діїпроти ЦентральноїРади. Отже, розпочаласьукраїнсько-більшовицькавійна. Українабула втягнутав громадянськувійну, початокякій поклав похід Антонова-Овсієнка проти білогвардійців.
Література:
1.Революціяна Україні, К.1930
2.НовіковА. Катеринославськийжовтень. К.87
3.Д.Дорошенко.Історія України.
4.ПотаповМ.ЧервонаГвардіяКатеринослава.К.875.Я.Тинченко.Перша українсько-більшовицькавійна (грудень1917-березень1918).К96