Структура, апаратне забезпечення системи "клієнт-банк"

Державний вищийнавчальний заклад
«Українськаакадемія банківської справи Національного банку України»
Кафедраекономічної кібернетикиКонтрольна робота
З дисципліни:
«Інформаційні системи і технології у фінансах»Суми 2008

Зміст
 
1. Структура, апаратне забезпечення системи «клієнт-банк»
2. Автоматизація касових розрахунків в ПТК ОДБ
3. Підтвердження платежів СЕП
Список літератури

1. Структура, апаратне забезпеченнясистеми «клієнт-банк»
 
Система«Клієнт-банк» складається з двох складових: банківського та клієнтськогоробочого місця.
Наклієнтському робочому місці вводяться платіжні документи, формуються в пачки ізаписуються в базу даних АРМ клієнта в файл «Платіжних документів» (PD).Введеним та записаним в БД документам спочатку присвоюється статус, який даєзмогу їх переглядати, переміщувати в інші пачки, друкувати, редагувати тавилучати. Для передачі платіжні документи підписуються електронним цифровимпідписом (ЕЦП) головного бухгалтера. Головний бухгалтер також має змогу дотого, як поставив свій підпис, редагувати дані файла PD. Перед тим, якпідписати, бухгалтер позначає потрібні документи, вставляє дискету чи картку зісвоїм індивідуальним ключем, який є закритим, і викликає відповідну функцію,яка ставить ЕЦП. Після успішного завершення функції підпису документазмінюється його статус, а також файл PD доповнюється певними символами, якіідентифікують підпис бухгалтера.
Надругому етапі документи підписуються директором. З меню системи викликаєтьсявідповідна функція, вставляється дискета чи картка з ключем директора і наекран видаються ті документи, які завірені підписом бухгалтера. Директор,переглядаючи платіжні документи, у разі необхідності має змогу вилучити деякі зних, а документи, готові до передачі, підписує. Після підпису директором файлдоповнюється символами, які ідентифікують підпис директора. Далі файлшифрується і готується до передачі.
Підписаній зашифровані платіжні документи формуються в пакет і передаються зклієнтського робочого місця в банк засобами електронної пошти у виглядітекстового файлу типу R.
Документи,вилучені директором, автоматично змінюють свій статус. Ці документи можуть бутивідредагованими і підписаними бухгалтером і повторно подані директору на підписна наступних етапах функціонування системи.
Післяздійснення сеансу зв’язку з банком банківська частина системи, що знаходиться вбанку, має сформувати транспортні квитанції (файл типу T) на платіжні документий надіслати їх клієнту. Якщо при прийомі документів було виявлено помилки, файлтипу Т містить коди помилок та інформацію тих платіжних документів, у яких вонивиявлені. Якщо при передачі чи заповненні платіжних документів були допущеніпомилки, то банк до обробки їх не приймає. Клієнт повинен виправити помилки йще раз зв’язатися з банком для відправки виправлених платіжних документів.
Якщофайл типу R не має помилок, про що свідчать нульові коди помилок у файлі типуТ, то він приймається банком до обробки. Кожний прийнятий банком до обробкиплатіжний документ аналізується, і йому присвоюється відповідний статус, якийсвідчить про те, на якій стадії банківської обробки перебуває той чи іншийдокумент. Статус документа присвоює відповідальний працівник банку, за якимзакріплені особові рахунки даного клієнта.
Відповідальнийпрацівник має можливість: оплатити документ; у разі відсутності достатніхкоштів розмістити документ в картотеці; відхилити документ від оплати йпередати його на розгляд кредитному інспектору, головному бухгалтеру чи керуючомуі т.п. Кожне рішення, яке може прийматись по платіжному документу, має відповіднекодове позначення, що зберігається в довіднику статусів платіжних документів.
Наприйняті до обробки платіжні документи формується й передається клієнтуфайл-квитанція типу С про рух та оплату документів в банку. Цей файл міститьдані кожного платіжного документа та дані про його статус, якщо ж документ бувоплачений, то відповідно – дані про вид акцепту, вид платежу. Разом з файломтипу С банк передає клієнту файли типу I та V, які є виписками з особовихрахунків клієнта. Виписка I є поточною, а виписка V – підсумковою. У виписці Iбанк надає клієнту поточні дані щодо списання й зарахування коштів на особовийрахунок та залишок коштів на момент формування виписки. Крім того, поточнавиписка включає всі документи, які були передані клієнтом в банк і надійшли наадресу клієнта. Поточна виписка має інформативний характер. Періодичність їїформування оговорюється в договорі, який підписує клієнт з банком, і залежитьвід інформаційних потреб клієнта.
Підсумковавиписка дається щоденно по завершенні банківського дня і містить дані про обігкоштів за день та залишки коштів на рахунках на кінець дня.
Притакій технології обміну платіжними документами в електронному вигляді банкпотребує раз на тиждень подавати їх в паперовому вигляді, завіреними підписамидиректора і головного бухгалтера та печаткою підприємства. Разом з паперовимидокументами клієнт повинен подавати в банк у роздрукованому вигляді щоденніреєстри переданих в банк та оплачених банком платіжних документів за допомогоюсистеми «Клієнт-банк». Також раз на тиждень касир повинен доставляти в банкдругі примірники вже оплачених платіжних документів, на яких у його присутностіставляться штампи банку, й забирати проштамповані виписки з рахунків клієнта.Ці виписки мають правову силу, оскільки вони завірені печаткою банку, авиписки, що їх можна отримати за допомогою системи «Клієнт-банк», мають лише інформативнийхарактер. Вони хоч і містять достовірну інформацію, але правової сили не мають.
Усіфайли, що були сформовані чи прийняті системою «Клієнт-банк», архівуються ізберігаються в архіві.
Крімобміну платіжними документами, квитанціями та виписками, за допомогою системи«Клієнт-банк» клієнт може отримати файли внесення змін до бази данихнормативно-довідкової інформації, а також по запиту допоміжні файлидовідково-інформативного характеру, що містять дані про курси валют, котировкицінних паперів на фондовій біржі тощо.
Інформаційнумодель клієнтського робочого місця системи «Клієнт-банк» наведено на рис. 1.
/>
Рис. 1.Інформаційна модель клієнтської частини системи «Клієнт-банк»
Вхіднимиповідомленнями для даного АРМ є платіжні документи, файли нормативно-довідковоїінформації та файли, які надходять від банку електронною поштою.
Дофайлів нормативно-довідкової інформації належать:
довідникпідприємств-кореспондентів (D_KOR), довідник клієнта (КLIENT), довідник банків(BANK), довідник призначень платежів (PLATIG), довідник видів платіжнихдокументів (D_PD), довідник статусів (STATUS), довідник кодів помилок(POMILKA), довідник касових символів (KASA).
Довідникклієнта (КLIENT) містить такі поля: код клієнта, назву клієнта, код за ЄДРПОУ,МФО банку, № особового рахунку, відкритий ключ (адресу банку), відкритий ключдиректора, відкритий ключ головного бухгалтера, реєстраційний номер в банку.
Довідникпідприємств-кореспондентів (D_KOR) містить такі поля: код підприємства, назвупідприємства, код за ЄДРПОУ, МФО банку, № особового рахунку.
Довідникбанків (BANK) містить такі поля: МФО банку, назву банку, нижню межу особовихрахунків, верхню межу особових рахунків.
Довідниквидів платіжних документів (D_PD) включає такі поля: код виду платіжногодокумента (ПД), вид ПД, тип ПД, код платежу. В цьому довіднику наведено всівиди платіжних документів, які можуть передаватись за допомогою системи, наприкладтакі: платіжні доручення, меморіальний ордер, відмова від акцепта, реєстрчеків, касові документи та ін. Тип платіжного документа може бути дебетовим чикредитовим, що відповідно відображається в полі «тип ПД».
Довідникпризначень платежів (PLATIG) містить такі поля: код призначення платежу, змістплатежу.
Довідникстатусів (STATUS) містить такі поля: код статусу платіжного документа, змістстатусу платіжного документа.
Довідниккодів помилок (POMILKA) містить такі поля: код помилки та зміст помилки. Всіпомилки, які можуть виникнути при передачі повідомлень в системі, згруповані вп’ять груп. Перший рівень включає помилки, які виникли під час передачі таформування файлу: в архіві вже є вхідний файл з таким ім’ям, власник вхідного файлуневідомий, клієнт не підключений до системи «Клієнт-банк», недопустима дата вімені файлу. Другий рівень включає помилки, що мають місце в структурі файлу чидокумента.
Третійрівень включає помилки, які виникли в результаті недопустимості значень полядокумента. Наприклад, недопустиме значення МФО по дебету чи по кредиту,недопустиме значення коду платежу і т. п.
Четвертийрівень включає помилки недостовірності та невідповідності значень поля тимзначенням, які містять поля довідників бази даних. Наприклад, невідомий номерособового рахунку, код ЄДРПОУ не відповідає його паспортному значенню вдовіднику і т.п.
П’ятийрівень – це помилки дублювань значень документа в базі даних.
Довідниккасових символів (KASA) містить коди видів касових операцій та їхні відповідніназви.
Наоснові платіжних документів формується файл PD, який містить такі поля: кодвиду платіжного документа (ПД), номер пачки, номер ПД, дата заповнення ПД, кодплатника, назва платника, МФО платника, назва банку платника, номер особовогорахунку по дебету, сума платежу, код отримувача, назва отримувача, МФОотримувача; назва банку отримувача, номер особового рахунку по кредиту,призначення платежу. Файл PD зберігається в базі даних системи, а після підписубухгалтером та директором трансформується у файл типу R та передається в банк.
Файли,що передаються каналами зв’язку, формуються як текстові файли. Основним файлом,що його надсилає клієнт в банк, є файл платіжних документів, який позначаєтьсяяк файл типу R. Структура цього файла така: код виду платіжного документа (ПД);номер ПД; дата заповнення ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особовогорахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назваотримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; кодвиду акцепту; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача.
Післяотримання файлу типу R банк надсилає клієнту транспортну квитанцію, якаідентифікується як файл типу Т. Крім транспортних квитанцій, які сигналізуютьклієнта про отримання банком платіжних документів, є ще квитанція типу К прооплату документів банком. Структура цього файла-квитанції така: код видуплатіжного документа; номер документа; дата документа; сума по документу; кодпомилки; дата оплати; вид квитанції; статус квитанції. В полі статусу квитанціїпроставляється статус платіжного документа, який був наданий йому в банку,наприклад, документ відхилено від оплати керівництвом банку.
Даніпро рух та оплату документів, що надійшли в банк від клієнта, містить файл типуС. Його структура така: код помилки; код виду платіжного документа (ПД);номер ПД; дата виписки ПД; МФО по дебету; МФО по кредиту; номер особовогорахунку по дебету; номер особового рахунку по кредиту; сума платежу; назваотримувача; призначення платежу; дата надання послуги або попередня оплата; кодвиду акцепту; код платежу; код ЄДРПОУ отримувача; ознака передачі; статусдокумента в базі даних; дата виписки квитанції.
Крімбази даних оперативної та нормативно-довідкової інформації, ведеться архівнабаза даних ARHIW, в якій зберігаються пачки оплачених документів та підсумковівиписки з особових рахунків.
Забезпеченнябезпеки передачі даних в системі «Клієнт-банк» здійснюється таким чином.Система «Клієнт-банк» повинна бути надійно захищена від несанкціонованогодоступу та різного роду можливих зловживань. Вона повинна використовувати різнімеханізми захисту інформації як всередині офісу чи банку, так і зовні припроходженні файлів платежів каналами зв’язку. Для захисту використовуютьсясистеми аутентифікації та криптографічного захисту. Система повинна матиіндивідуальні носії ключової інформації та робоче місце генерації ключів.
Першза все система повинна передбачати організаційні засоби захисту, які полягаютьв обмеженні кількості користувачів системи та розмежуванні їх прав доступу.Система повинна мати також пароль, який присвоюється їй під час купівлі, акожний користувач – індивідуальний код доступу. Посадові особи, які маютьіндивідуальні носії ключової інформації, повинні бути зареєстрованими в банку.Як правило, цими особами є директор та головний бухгалтер.
Користувачі,які мають право працювати з системою, поділяються на три групи, кожна з якихмає різні права.
Першагрупа користувачів має лише право вводити, коригувати і друкувати документи,формувати звіти, архівувати дані та читати їх з архіву.
Бухгалтермає права першої групи, а також право другого підпису на документах, які вінпідписує своїм індивідуальним ключем, але не має права відправляти й прийматиплатіжні банківські документи.
Директор– користувач з максимальними правами доступу, який має всі права двох першихгруп, а також право першого підпису на документах своїм індивідуальним ключем.Крім того, він має право знімати з документів підпис бухгалтера, відправляти йприймати платіжні банківські документи.
Кожнийкористувач має індивідуальний код доступу, який розпізнається на вході всистему і визначає його права доступу.
Кожнийдокумент у файлі платіжних документів, що готується до передачі, підписуєтьсяелектронним цифровим підписом (ЕЦП), тобто доповнюється певною комбінацієюсимволів, що ідентифікують відповідальну особу, яка поставила цей підпис. ЕЦПзаснований, як правило, на відкритих та закритих ключах, які можуть з певноюперіодичністю змінюватись.
Крімтого, всі повідомлення, що їх передають системою, підлягають криптографуванню.Тобто повідомлення одного абонента іншому перед відправкою шифрується та дешифруєтьсяпід час прийняття його тим абонентом, якому воно було адресоване.
Правовстановлювати й змінювати права доступу до системи має лише її адміністратор.Вся робота користувачів з системою протоколюється й записується у відповідніжурнали.
2. Автоматизація касових розрахунківв ПТК ОДБ
 
Автоматизованаобробка касових документів з огляду на їхню специфіку у відповідний модульпрограмно-технологічного комплексу ОДБ. В основу технології автоматизованогоопрацювання касових операцій покладено такий принцип – відповідальнийвиконавець з контролю за рухом коштів на особовому рахунку клієнта під часвводу касових документів перевіряє наявність особового рахунка, виявляє ознакизаблокованості чи закриття рахунка, наявності на ньому коштів. У момент прийомучи видачі готівки касир на своєму робочому місці виконує операцію «Оплата»,заносячи відповідний запис до робочого файлу, де фіксуються зміни залишківкоштів на рахунках. Скоригувати чи вилучити документ можна лише до моментувиконання операції «Оплата». У разі відповідного налагодження системи зазначенаоперація може виконуватися також із інтерфейсу технолога. Модуль «Каса»функціонує за такими режимами: прибуткова каса, видаткова каса, вихідні форми,регламентні роботи, об’єкти інкасації.
Зауважимо,що в меню «режими» спочатку вказуються процедури, які виконуються найчастіше, адалі наводяться ті процедури, до яких протягом дня звертаються лише один чидекілька разів.
Длявиконання режимів автоматизованого обліку операцій з готівкою слугують: АРМкасира, АРМ відповідального виконавця, АРМ бухгалтера, АРМ адміністратора БД.Залежно від повноважень користувача й згідно з паролями доступу до заданого АРМвключаються різні пункти меню. Але при цьому насамперед виконуються регламентніроботи. До них належать:
роботи,виконувані в разі інсталяції модуля та в аварійних ситуаціях (ініціалізаціяфайлів БД з касовими документами, ініціалізація журналу регламентних робіт,зміна стану модуля, зберігання документів поточного дня);
роботи,виконувані протягом поточного операційного дня (відкриття дня за касою,поповнення документів поточного дня, закриття дня за касою з архівацією касовихдокументів, огляд журналу регламентних робіт);
регламентніроботи з архівними касовими документами (наприклад, перегляд касових документівз архіву).
Ініціалізаціякасових файлів – це та операція, за допомогою якої адміністратор БД очищає всікасові документи в разі інсталяції модуля «Каса» або під час аварійнихситуацій. У машинному журналі регламентних робіт ведеться протокол усіх дій,виконаних у цьому режимі із зазначенням дати, часу здійснення операції ітабельного номера особи, котра виконала цю операцію. Журнал регламентних робітможна переглядати і при потребі ініціалізувати.
Дорегламентних робіт, які виконуються щодня, належать відкриття і закриття днякаси. Ці режими запускаються з робочих місць відповідального виконавця таадміністратора БД. При цьому послідовно виконуються перевірки, аби встановити,чи не ведуться регламентні роботи, чи відкритий операційний день банку. Окрімтого, під час відкриття каси перевіряється дата відкриття, яка не повиннаповторюватися, а під час закриття виконуються додаткові перевірки й процедуриобробки інформації. З’ясовується зокрема, чи коректні файли касових документів(усі документи мають бути оплачені, зареєстровані в касових журналах, їхсимволи мають відповідати шаблонам за структурою), чи коректно відкрита каса,чи наявні касові документи. Якщо документів немає, то каса закривається, алеархів не створюється. Закриття каси передбачає, що в журналі регламентних робітфіксується, коли й хто закривав касу, та наводяться контрольні суми, аспеціальна програма записує в архівну БД поточні файли (ці процедуривиконуються автоматично). Зрештою на екран виводиться повідомлення прорезультати виконання програми із закриття каси.
Режимирегламентних робіт дають змогу прочитати касовий документ із архіву забудь-який день роботи каси, але тільки після закриття дня за касою.
Роботавідповідального виконавця (бухгалтера) з касовими документами зводиться довиконання ряду процедур, що пропонуються користувачеві на екрані. Виконанняпідпрограми може супроводжуватися допоміжними процедурами, які забезпечуютькоректність технології та достовірність результатів обробки вхідних даних. Так,після створення відповідальним виконавцем одного чи кількох касових журналів доних записуються касові документи. Основною процедурою в роботі відповідальноговиконавця з касовими журналами є введення документів у режимах«оприбутковування», «видатки» і «грошові перекази». Кожний документ задається векранній формі з подальшим переліком реквізитів: тип (поодинокий, зведений),номер документа, особовий рахунок клієнта, сума за документом, код касовоїоперації. До поля «Касир» заноситься табельний номер касира, а до поля «Бухгалтерськапроводка» записується час оплати документа. Зміни до особових рахунків вносятьсяне тоді, коли касовий документ записується в журнал, а під час виконанняпроцедури «Оплата документа».
Роботакасира з касовими документами виконується в режимах «Прибуткова каса» або«Видаткова каса» за допомогою процедури «Оплата документів». Касиру пропонуєтьсяекран зі списком ще не сплачених касових документів поточного дня, введенихвсіма відповідальними виконавцями на поточний момент часу. Обслуговуючиклієнта, касир вибирає рядок, тобто необхідний документ, і натисканнямвідповідного клавіша запускає програму оплати документа чи відмови від оплати.Підпрограма оплати документа виконує бухгалтерські проводки згідно з кодамирахунків і видами операцій з готівкою, а також фіксує ці зміни у відповіднихмашинних регістрах (бази даних) аналітичного обліку банківських операцій. Уразі відмови касира оплатити документ в полі «Бухгалтерська проводка» в журналівідповідального виконавця з’явиться відповідна помітка, а в полі «Касир» – табельнийномер касира. Виконавши процедуру «Оплата документа», касир видає клієнтовіготівку, якщо операція видаткова, або квитанцію, якщо операція прибуткова.Касир повторює процедури оплати документів доти, доки на екрані не з’явитьсяповідомлення: «Немає документів для оплати». При цьому через деякий проміжокчасу процедуру вибору документів пропонується повторити.
Урежимі виконання операцій грошових переказів, тобто оформлення прийомуготівкових коштів від клієнтів, рахунки яких відкриті в інших банках,відповідальний виконавець заводить або вибирає з існуючих касовий журналгрошових переказів. Документи за операціями грошових переказів вводяться таксамо, як і прибуткові та видаткові документи. Після правильного вводу документівнатисканням відповідного клавіша запускаються програми, згідно з якими документзаписується до касового журналу без проводки або з виконанням бухгалтерськихпроводок. Можливий і такий варіант, коли виконується бухгалтерська проводка ідрукуються рядки журналу на принтері. У режимі грошових переказів формуєтьсямеморіальний ордер, виконується проводка транзитного переказування коштів доінших банків і нараховуються суми сплати за банківські послуги.
Банкиорганізовують іноді виносні каси, функції яких також автоматизуються. Роботавиносних кас автоматизується таким чином.
1. Програмно-апаратниймодуль забезпечує автоматизацію обліку готівкових коштів на робочому місцікасира.
2. Поканалу зв’язку системи «Клієнт-Банк» передаються меморіальні ордери проводоквиносної каси.
3. Відповідальнийвиконавець приймає ці меморіальні ордери й здійснює операцію «Оплата».
4. АдміністраторБД кілька разів протягом дня та перед закриттям виконує регламентні роботи,створюючи та доповнюючи при цьому касові журнали роботи виносних кас. Такіжурнали виносних кас включають в архів касових документів, а надалі використовуютьпід час формування касових звітів.
Урежим «Вихідні форми» включаються процедури зі складання, перегляду тадрукування щоденних оперативних форм звітності. Технологія виконання цихпроцедур передбачає введення дати, на яку формуватимуться звітні форми, а такожутворення робочого файлу. Користувачеві пропонується для вибору список такихвихідних форм: прибутковий касовий журнал, видатковий касовий журнал, довідкакасира з прибутків, довідка касира з видатків, зведена довідка про касовіобороти, довідка щодо видів касових операцій, довідка щодо БД каси, перелікнеоплачених і сторнованих документів. Окрім того, інформаційна система формуєзвітні файли стосовно прогнозу готівкового обігу та касових оборотів. Прогнозготівкового обігу розробляється на підставі файлів, які формуються згідно зкасовими заявками, прогнозними розрахунками, що надходять від підприємств іустанов, а також архівними даними за попередні періоди. Результати обробки інформаціївидаються як прогнозні розрахунки касових оборотів (форма 720-н), календарвидачі готівки на заробітну платню (форма 729-н) і т.ін. Звіти про касовіобороти складаються на підставі файлів оперативної інформації БД ОДБ.Результати обробки інформації формуються у звітні файли: №12 – дані про касовіобороти символів форма 747Д, №13 – дані про касові обороти символів форми 778.Ці звітні файли передаються комерційним банком до регіонального управління НБУ.
3. Підтвердження платежів СЕП
Платіжнідокументи готуються в АІС комерційного банку. Оскільки для передачі платіжнихдокументів використовується ЕП НБУ, то одиницею обміну даними між елементамиСЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів увигляді файлу певного типу. Залежно від результатів перевірки пакета він можеабо не може бути прийнятий «у цілому» (без вилучення в ньому коректнихдокументів).
Підготовленів БАІС у вигляді файлу типу А документи з початкових міжбанківських розрахунківнадходять до АРМ-3, де їх перевіряють на відповідність вимогам, що їхпередбачено СЕП. Забраковані на рівні АРМ-3 документи не потрапляють до СЕП. Утакому разі АРМ-3 формує для ОДБ БАІС файл помилок типу «О», в якомузазначаються номери забракованих документів файлу А та коди виявлених у нихпомилок.
Якщорезультат перевірки, здійснюваної на АРМ-3, позитивний, пакет платіжнихдокументів (файл типу А) із цього робочого місця надходить до АРМ-2 РРП, щообслуговує даний банк.
На АРМ-2 РРПпакет також перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакетприймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. Упротивному разі пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому коректнихдокументів. При цьому у файлі-квитанції типу Т про отримання файлу типу А,вказуються номери забракованих у ньому документів та кодів наявних у нихпомилок.
Забракованіна рівні АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ-3, а зберігаютьсяу відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковийматеріал.
ЯкщоАРМ-2 забракував файл, припустимою є спроба повторно надіслати на нього файл зтаким самим іменем і тим самим змістом. Після того як файл прийнято на АРМ-2,наступні примірники файлу з тим самим іменем на цьому робочому місці не розглядатимуться.Квитанція про повторну обробку зазначених файлів також не формується. Відповідальністьза розміщення в одному пакеті коректних і некоректних платіжних документівпокладається на комерційні банки.
АРМ-2,прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніжпередати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.
Якщобанк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, тоформується пакет (у вигляді файлу типу В) безпосередньо для цього банку.
Якщож банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ-2 тієї самоїпалати, то формується пакет (у вигляді файлу типу С), який містить усі платіжнідокументи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований такийпакет надсилається до АРМ-2 РРП.
Якщож банк-отримувач обслуговується іншою РРП, то даний платіжний документ включаєтьсядо пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банківданої РРП для банків РРП-отримувача. Сформований такий пакет відправляєтьсявідповідному АРМ-2 відповідної РРП.
АРМ-2 уРРП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 РРП-відправниківпоряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриваєприйняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештоюплатіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувача івідправляється йому в разі його виходу на зв’язок з РРП.
Отже,на рівні РРП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх іпрацюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючисуті та змісту самих документів.
Дляоднозначного визначення «долі» кожного пакета платіжних документіввикористовується механізм файлів-квитанцій ЕП НБУ про підтвердження отриманняпакета. При цьому кожний АРМ СЕП, який отримав пакет ПД, обов’язково формуєфайл-квитанцію на нього, в якій зазначається, приймає він цей пакет чи ні (востанньому разі наводяться причини відмови). Файл-квитанція надсилаєтьсяАРМ-відправникові пакета платіжних документів. Лише після отримання квитанціїпро прийняття документів абонент-відправник (КБ або РРП) виконує відповіднірозрахункові операції, пов’язані з платіжними документами пакета.
На підставіаналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і часпроходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБплатіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок пропроходження документів.
Відображеннясум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових ібалансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку іконтролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і РУ НБУ.
Бухгалтерськийоблік і контроль виконання платежів на рівні КБ здійснюють, як правило, також іПТК ОДБ.
У СЕПіснує й система бухгалтерського обліку, яка забезпечує облік і контрольпроходження грошових коштів по міжбанківських розрахунках, в розрізі такихосновних операцій.
{І} – списаннякоштів із кореспондентського рахунка КБ (сума файлу типу A).
{ІІ} –зарахування коштів на транзитний рахунок КБ (сума файлу типу B).
{ІІІ} –зарахування коштів на кореспондентський рахунок КБ після підтвердження їхотримання (сума файлу типу S).
{ІV} –переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону, тобто зарахування коштівна транзитний рахунок АРМ-2-одержувача (сума файлу типу C).
{V} –переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону, тобто зарахування коштівна внутрішній рахунок АРМ-2-одержувача після підтвердження їх отримання (сумафайла-квитанції підтвердження типу R про отримання файлу С).
{VІ} –переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитнийрегіональний рахунок (сума файлу типу C).
{VІІ}– переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону вГоловній установі НБУ (сума файлу типу R).
{VІІІ}– перерахування коштів між регіонами, виконуване в Головній установі НБУ (сума файлутипу R).
{ІX} –зарахування на внутрішній рахунок АРМ-2 – одержувача коштів, що надійшли зіншого регіону (сума файлу типу R).
{X} –списання коштів із рахунка установи НБУ (сума файлу типу A).
{XІ} –зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України(сума файлу типу B).
{XІІ}– зарахування коштів на рахунок установи Національного банку України післяпідтвердження (сума файлу типу S).
Уразі, якщо платіжний документ був прийнятий у СЕП, але не доведений доодержувача того самого банківського дня, він залишається в одній із РРП, черезякі проходить, і відправляється одержувачу наступного банківського дня. Сумикоштів, які залишилися в РРП, відображаються на відповідних транзитних ітехнічних рахунках стосовно одержувачів коштів. Отже, із закінченням роботивсієї системи на підставі даних РРП про кошти на зазначених рахунках можнавизначити загальний розмір платежів, які залишилися на «ночівлю» у СЕП, хто єїх одержувачами і т. д. Можна також, урахувавши обороти коштів за день,визначати переміщення грошової маси між регіонами тощо.
Узабезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими єрегламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі.
ЦРПпрацює протягом усіх робочих днів. Упродовж робочого дня ЦРП працює узвичайному режимі з передачі та контролю даних. Основне програмне забезпеченняЦРП – комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуютьсязведені баланси міжрегіональних платежів. За умови їх успішного завершення ізЦРП до РРП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу – «Кінецьробочого дня».
Коли від усіх РРПотримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи зформування та передачі до Центрального управління НБУ звітних форм, а такожсистемні процедури, пов’язані із закінченням поточного робочого дня іпідготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.
У РРП до початкуробочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. До цього часу ОДБвідповідного РУ НБУ передає кожному АРМ-2 інформацію про стан кореспондентськихрахунків банків, які ним обслуговуються. Протягом робочого дня в РРПобробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 РРП працює вциклічному режимі. Інтервал циклу (повної обробки даних) становить від 15 до 30хв. залежно від кількості прийнятих пакетів і документів у них. Після кожного циклустворюються дублі (копії) баз даних АРМ-2 за станом на кінець технологічногосеансу.
Наприкінціробочого дня за погодженням із ЦРП у РРП виконується етап технології під назвою«Закінчення початкових міжрегіональних оборотів РРП». На цьому етапі вона щеприймає дані від КБ, але акумулює їх і не передає до інших РРП. Отримані сумиплатежів відкладаються на відповідних рахунках РРП-отримувача. Інформація провиконання цього етапу передається до ЦРП.
Технологічнийетап роботи «Кінець робочого дня» для РРП настає після сигналу ЦРП. Цей етапможе виконуватися, якщо отримано дозвіл від ЦРП на його виконання і немаєвідправлених, але не підтверджених РРП-отримувачем міжрегіональних платежів. Нацьому етапі в РРП припиняється робота з приймання платіжних документів івиконуються заключні роботи з формування банкам виписок із їх ТКР, передачаоборотів по ТКР за день до ОДБ РУ НБУ, передача звітних форм, технічної інформаціїдо ЦРП і т.ін. Виконуються також системні роботи, пов’язані із закінченнямробочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію данихтощо.
Регламент роботиКБ передбачає також виконання етапу «Початок робочого дня», який полягає увстановленні зв’язку його АРМ-3 з відповідним АРМ-2 РРП. Під час першого сеансузв’язку АРМ-3 отримує від АРМ-2 файл стану кореспондентського рахунка в РУ НБУ,файл коригувань списку учасників СЕП і т.ін.
Початковіплатежі з КБ до СЕП дозволяється передавати до початку в РРП технологічногоетапу «Кінець робочого дня». До цього моменту протягом дня банк сам визначає іпроводить сеанси зв’язку з РРП, а також обробляє здобуті дані.
Етаптехнології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всівідправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від РРПфайли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до РРПфайли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від РРП зворотні платежі (файлитипу В).
Ознакоюзакінчення банком роботи на поточний день є передача ним до РРП файлу«Протокольний звіт» (файл типу Z). Якщо цей файл не може бути переданий до РРПчерез порушення зв’язку, то інформація про закінчення обміну банку з РРП маєбути передана в той самий день телефоном.
По закінченніробочого дня в КБ архівують та звіряють дані, видають на друкування реєстриплатіжних документів для кожного клієнта і т.ін.
Графіквзаємодії РРП із КБ може коригуватися, але повідомлення про це доводиться добанку не менш як за три доби до моменту, коли зміни стануть чинними.
/>/>/>/>Список літератури
1.  Ананьєв, О.М. Інформаційні системиі технології в комерційній діяльності [Текст]: підручник / О.М. Ананьєв, В.М.Білик, Я.А. Гончарук. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 584 с.
2.  Антонов, В.М. Фінансовийменеджмент: сучасні інформаційні технології [Текст]: навчальний посібник / В.М. Антонов,Г.К. Яловий; ред. В.М. Антонов; Мін-во освіти і науки України, КНУім. Т.Г. Шевченка. – К.: ЦНЛ, 2005. – 432 с.
3.  Гужва, В.М. Інформаційнісистеми і технології на підприємствах [Текст]: навчальний посібник / В.М. Гужва;Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ, 2001. – 400 с.
4.  Гуржій, А.М. Інформатика таінформаційні технології [Текст]: підручник / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов.– Х.: Компанія СМІТ, 2003. – 352 с.
5.  Информационные системы итехнологии: приложения в экономике и управлении: Кн. 6 [Текст]: учебное пособие/ Мин-во образования и науки Украины, Донецкий нац. ун-т; ред. Ю.Г. Лысенко.– Донецк: Юго-Восток, 2004. – 377 с.
6.  Колесник А.П. Компьютерныесистемы в управлении финансами. – М.: Финансы и статистика, 2004. – 312 с.
7.  Маслов, В.П. Інформаційнісистеми і технології в економіці [Текст]: навчальний посібник / В.П. Маслов;Мін-во освіти і науки України. – К.: Слово, 2003. – 264 с.
8.  Олійник, А.В. Інформаційнісистеми і технології у фінансових установах [Текст]: навчальний посібник / А.В.Олійник, В.М. Шацька. – Львів: Новий Світ-2000, 2006. – 436 с.
9.  Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А.Інформаційні системи в фінансово-кредитних установах. – К.: КНЕУ, 1999. –216 с.
10.     Рудакова О.С. Банковскиеэлектронные услуги: Учебн. пособие для вузов. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.– 261 с.
11.     Румянцев, М.И. Информационныесистемы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст]: учебное пособиедля вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасский ин-т экономики и управления. –Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. – 482 с. –
12.     Черняк, О.І. Системи обробкиекономічної інформації [Текст]: підручник / О.І. Черняк, А.В. Ставицький, Г.О. Чорноус.– К.: Знання, 2006. – 447 с.