Розвиток сучасних структур програмного забезпечення

Вступ
Розвиток сучасного суспільствахарактеризується підвищенням технічного рівня, ускладненням організаційноїструктури як програмного, так і апаратного забезпечення. Все більше і більшенаше виробництво потребує автоматизації, це полягає у можливому керуванніроботою на великій відстані, застосовуючи цілі блоки виробництва, ієрархічніконтролі на можливості управління цілими системами за допомогою віддаленогокерування.
Щоб отримати певну користь та практичністьпотрібно створювати мережі:
· локальні мережі,- для подальшого їх розвитку, налагодження та керуванням;
· Глобальна мережа,- можливості представлення свого продукту, табільш широкий діапазон користувачів.
Для передачі даних, використовуєтьсяпротокол керування передачею, відомий нам як TCP, та протокол Інтернет IP. TCP/IP – набір, або комплектпротоколів, де вони представляють розбивання вихідного повідомлення на пакети (TCP), доставку пакетів навузол адресата (IP) і збирання (відновлення) вихідного повідомлення з пакетів (TCP). Оскільки це є базовоюта вихідною інформацією, розглянений приклад нашої програми також працює ізданим протоколом, та підпорядковується усім загальним поняттям,- законампередачі інформації PCP/IP.
Вирішення мережевої задачі можна розбитина такі етапи:
1. Побудова загального проектного завдання.
2. Знаходження оптимального рішення одним із відомих способів.
3. Реалізація, та створення даної системи.
Побудова загального проектного завданняскладається в створенні спрощеної моделі, у якій формально відображеннаструктура досліджувального процесу. При цьому особлива увага повинна бути приділенавідбитті в моделі всіх істотних особливостей завдання й облік всіх обмежуючихумов, які можуть вплинути на результат. Потім визначається мета рішення,вибирається критерій оптимальності й дається загальне формулювання завдання.
Складовоючастиною моделювання даної задачі, є використання API програмування. Прикладнийпрограмний інтерфейс забезпечує абстракційне зображення. Це дозволяє перейти набільш високий рівень програмного забезпечення. Використання Windows Api дозволяє використовуватипрограму у операційній системі Windows, що має сьогодні велику кількістькористувачів, а отже може набути чималої популярності серед користувачів.
Насьогоднішній час, розвиток таких продуктів забезпечує практичність використанняІнтернету, та подальше його розширення в цій галузі. Багато етапність кожногопроцесу забезпечує точність виконання тої чи іншої функції, що особливо зменшуєпроблеми із використанням такого продукту.

1. Загальні відомості
Оглядсокетів:
IP(Internet Protocol,Протокол Інтернету) — це протокол маршрутизації нижнього рівня, який розділяєдані на невеликі пакети і посилає їх за різними адресами через мережу, але негарантує доставку відправлених пакетів пункту призначення.
TCP(Transmission Control Protocol, Протокол управління передачею) — це протоколбільш високого рівня, що вміє з'єднувати разом пакети, сортуючи і ретранслюючиїх у міру необхідності для надійної передачі даних.
Третій протокол — UDP (User Datagram Protocol, дейтаграмнимпротокол користувача) — слід за TCP, може застосовуватися безпосередньо дляпідтримки швидкої, без встановлення з'єднання, але ненадійного транспортуванняпакетів.
Сервер — цересурс який розділяється і колективно використовується. Існують обчислювальнісервери, які забезпечують обчислювальну потужність; сервери друку, якіуправляють сукупністю принтерів; дискові сервери, які надають що працює вмережі дисковий простір, і Web-сервери, які зберігають Web-сторінки.
Клієнт — будь-який інший об'єкт, який хочеотримати доступ до специфічного сервера.
Умовапобудованої задачі:
· З’єднати дві ЕОМ, на клієнт-серверному рівні, застосовуючипротокол TCP/IP.
· Передати, та отримати данні,- повідомлення від клієнта до сервера.
· Створити функції що забезпечують виконання заданої дії сервером.

2. Функціональне призначення
2.1 Призначення програми
Програмапризначена для віддаленого керування комп’ютера через локальну та глобальнумережі.
2.2 Вибір середовища програмування
Длявирішення задачі було оглянуто та порівняно такі мови як С++ та Java. Ознайомившись ізперевагами та недоліками кожної із програм було вирішено вибрати середовищепрограмування Microsoft Visual Studio 2008 з мовою С++.
У С++можливе опрацювання на низькому рівні з пам'яттю, адресами, портами, щодозволяє більш ширше використовувати ті, чи інші функції. Java потребуєвстановлення спеціально віртуальної машини, не має підтримки процедурногопрограмування що доволі суттєво може позначитись на дії програми.
Припрограмуванні на мові С++ використовуються API функції Windows,- це дозволилобільш обширно ознайомитись із оформленням візуальним інтерфейсом, та розглянутизагальні принципи зв’язку із Windows.

3. Аналіз методів рішення задачі
 
3.1 Постановка задачі. Таїї компоненти
 
Прикладний програмний інтерфейс платформи Win32 має хорошіможливості для створення мережених програм. В операційній системі Windowsнаявна бібліотека, яка надає можливість працювати з базовою технологієюпередачі даних – сокетами. Сокети – програмні інтерфейси взаємодії програм. Набазі сокетів спроектовано величезну кількість програм для роботи з мережею танаписано багато бібліотек, які слугують «обгортками» для сокетів, щобабстрагуватися від деталей реалізації передачі даних.
Сокети побудовані на концепції «клієнт-сервер». Тобто одна машина(програма) виступає в ролі сервера, яка надає (виконує) сервіс, а інша в роліклієнта, що дає запит серверу на виконання тих чи інших операцій. Все це добреінкапсульовано в потужних бібліотеках роботи з мережею, які дають можливістьбудувати потужне програмне забезпечення. Крім того, на базі сокетів працюютьнайпоширеніші протоколи 7-го (прикладного) рівня моделі OSI, такі як ftp, http,smtp, pop3 і т.д.
Розгляну передачу даних по протоколу TCP\IP, тобто дані будутьпередаватися зі встановленням з'єднання. Для цього я використовою функції APIплатформи Win32. Спочатку розгляну сам алгоритм передачі даних. Оскільки даніпередаються від машини до машини, то одна з них має виступати сервером (на нійповинна стояти серверна частина програми), а інша клієнтом (на ній маєзнаходитись клієнтська частина програми). Оскільки клієнт надсилає інструкції,а сервер приймає повідомлення від клієнта і виконує команди, то алгоритмироботи сервера і клієнта відрізняються.
Що собою представляють сервер та клієнт:
Сервер.
1. Ініціалізаціябібліотеки.
2. Створеннясокету.
3. Заповненняструктури параметрами сервера.
4. Асоціюваннясокету зі структурою.
5. Прослуховуванняпорту.
6. Прийняттяпідключення клієнта.
7. Отриманняданих (інструкцій) від клієнта.
8. Закриттясокету.
Клієнт.
1. Ініціалізаціябібліотеки.
2. Створеннясокету.
3. Заповненняструктури параметрами сервера.
4. З’єднанняз сервером.
5. Відсиланняданих (інструкцій) серверу.
6. Закриттясокету.
Ініціалізація бібліотеки потрібна для того, щоб завантажитинеобхідну її версію. Далі створюється сокет (програмний інтерфейс взаємодії).Через ці сокети відбувається обмін інформацією між клієнтом і сервером. Потімзаповнюється відповідна структура з параметрами з’єднання.
На сервер кладеться відповідальність за прослуховування порту (чине хоче до нього звернутись клієнт…). Якщо такий клієнт є, то сервер повинендозволити підключитись клієнту. Далі сервер отримує від клієнта дані(інструкції). Після отримання інструкцій, сервер виконує їх.
Клієнт зі своєї сторони робить наступні дії. Пробує з’єднатися зсервером. Після вдалої спроби він відсилає інструкції серверу. Потім чекаєвідповіді від сервера. Після цього обидві сторони закривають з’єднання.
Коли присутні декілька клієнтів та один сервер, дії виконуютьсяпринципом черги, коли кожний із клієнтів звертається із запитом до сервера,сервер виконує цей запит, видає результат, обробка інформації була проведена ідо черги записується новий клієнт, «обслуговується». При такій системі опрацюваннязначно зменшується ризик розриву із сервером, це особливо має значення длямережевих з’єднань.
3.2 Функції та структури, які беруть участь реалізаціїалгоритму передачі даних
 
Перша функція – функція завантаження бібліотеки. Прототип:
int WSAStartup(
WORD wVersionRequested,
LPWSADATA lpWSAData
);
ПараметрwVersionRequested (in) – версія бібліотеки,яку потрібно завантажити. Молодший байт визначає основну версію, старший –доповняльну.
Параметр lpWSAData(out) – інформація про завантажену бібліотеку.
Функція повертає нуль у разі успішного завантаження. Інакше – кодпомилки.
Після того, як необхідна версія бібліотеки завантажена, необхідностворити сам сокет. Функція, що відповідає за створення сокету має наступнийпрототип:
SOCKET socket(
int af,
int type,
int protocol
);
Параметр af(in) — визначає сімейство адрес, що використовуватимуться при передачі данихчерез сокети. Найчастіше використовується значення параметру AF_INET = 2. Іншіваріанти параметру розглядати не будемо.
Параметр type(in) — визначає тип створюваного сокету. Найчастіше використовується значенняSOCK_STREAM. Даний параметр означає, що використовувати протокол із сімействаTCP при передачі даних. При з’єднані по сімейству протоколів UDPвикористовується значення SOCK_DGRAM.
Параметр protocol(in) — визначає сам протокол, що буде використовуватися при передачі даних. Вданому випадку використовуватимемо значення IPPROTO_TCP.
Функція повертає дескриптор створеного сокету.
Далі потрібно занести дані, що визначають основні параметрипідключення, в спеціальну структуру. Структура виглядає так:
struct sockaddr_in{
short sin_family;
unsigned short sin_port;
struct in_addr sin_addr;
char sin_zero[8];
};
Параметри:
sin_family
Визначає сімейство адрес. Повинен бути AF_INET.
sin_port
Визначає порт IP.
sin_addr
Визначає адресу IP.
sin_zero
Параметр не заповнюється. Визначає розмір структури SOCKADDR.
Після заповнення структури необхідно асоціювати її з сокетомсервера, який повинен приймати через нього дані.
int bind(
SOCKET s,
const struct sockaddr* name,
int namelen
);
Параметр s(in) — сокет, який асоціюється зі структурою.
Параметр name(in) — сама структура, з якою асоціюється сонет.
Параметр namelen(in) — розмір попереднього параметра в байтах.
Функція в разі успіху повертає нуль. В іншому разі – код помилки.
Далі сервер має прослуховувати порт. Здійснюється це за допомогоюнаступної функції:
int listen(
SOCKET s,
int backlog
);
Параметр s(in) – сокет, який переводиться в режим прослуховування.
Параметр backlog(in) – максимальна кількість підключень до сервера.
Функція в разі успіху повертає нуль. В іншому разі – код помилки.
Після того, як знайдеться клієнт, який хоче підключитись досервера, сервер приймає підключення. Здійснюється це наступною функцією:
SOCKET accept(
SOCKET s,
struct sockaddr* addr,
int* addrlen
);
Параметр s(in) – сокет, який приймає підключення.
Інші два параметри – вихідні і нас не дуже стосуються. Їх можнавиставити в NULL.
Функція повертає дескриптор сокету, що прийняв підключення. В разіневдачі повертає код помилки.
Якщо клієнт підключився до сервера, то сервер може отримувати відклієнта дані або інструкції для дій. Для цього існує наступна функція:
int recv(
SOCKET s,
char* buf,
int len,
int flags
);
Параметр s(in) – сокет, через який передаються дані.
Параметр buf(out) – буфер даних.
Параметр len(in) – величина буферу вхідних даних даних, в байтах.
Параметр flags(in) – спеціальний флаг, який можна встановити в нуль.
Функція, в разі успіху, повертає кількість прийнятих байт. Інакше– код помилки.
Після виконання операцій з’єднання можна закрити. Для цього існуєнаступна функція:
int shutdown(
SOCKET s,
int how
);
Параметр s(in) – сокет.
Параметр how(in) – можна виставити в SD_BOTH.Інші значення розглядати не будемо.
Функція в разі успіху повертає нуль. В іншому разі – код помилки.
І вкінці кінців, потрібно закрити сокет. Це робить функція:
int closesocket(
SOCKET s
);
Єдиний вхідний параметр s– сокет, який треба закрити.
Функція в разі успіху повертає нуль. В іншому разі – код помилки.
Зі сторони клієнта необхідно також виконати три перших етапи.Після завантаження бібліотеки, створення сокету та заповнення даними структури,що асоціюється із сонетом, клієнт повинен з’єднатися з сервером. З’єднаннявідбувається за допомогою функції:
int connect(
SOCKET s,
const struct sockaddr* name,
int namelen
);
Функція приймає вхідні параметри:
Параметр s(in) – сокет, через який клієнт з’єднується з сервером.
Параметр name(in) – ім’я сокету, вказаного в структурі sockaddr, до якого будепід’єднуватися клієнт.
Параметр namelen(in) – розмір структури, в байтах.
Після з‘єднання клієнт може відправляти серверу інструкції (дані).Функція, що здійснює цю операцію, має прототип:
int send(
SOCKET s,
const char* buf,
int len,
int flags
);
Параметри мають такі ж значення, як і в раніше розглянутій функціїrecv.
Опціонально, клієнт може отримувати результат від сервера.Наприклад, клієнт може бути сповіщений про будь-який крок виконання дійвищерозглянутими функціями – успішне або невдале їх виконання.
Після завершення всіх операцій з’єднання і сокет потрібно закрити.Ці функції я вже розглядав вище.
Було б доцільно згадати про те, що всі вищенаведені функціїпрацюють із першої версії бібліотеки. Але можуть бути використані і в наступнихверсіях, так як підтримуються розробниками. В другій версії можнавикористовувати більш «продвинуті» функції, які мають більші можливості. Ціфункції відрізняються приставкою WSA та кількістю параметрів.

4. Технічні засоби, що використовуються у програмі
Длякоректної роботи програми необхідна наступна конфігурація хоча б двохкомп’ютерів :
1. Процесор- довільний.
2. Жорсткийдиск більше2 Гбайт.
3. Типмонітору — позамовчуванню.
4. Розширенняекрана/>,32-бітна палітра кольорів(клієнт частина).
5. Об’ємоперативної пам’яті — 64MB.
6. Наявністьклавіатури, миші, CDROM.
7. Зєднанняпо локальній або глобальній мережі.
8. OS: Windows XP, Windows 2000,, Windows 98, Windows7.
5. Виклик та завантаження програми
Щоб викликати дану програму необхідновстановити клієнтську частину на одно із комп’ютерів, та серверну частину наіншому. Дізнатись IP адресу чи LAN нажавши «властивості» на мережеве зєднання,або набравши команду ipconfig в «запуск програм».
Серверна програма при запускузавантажується у оперативну пам’ять та в подальшому не потребує підкачкиресурсів, подальші функції програми будуть здійснюватись безпосередньо напрямуіз командами ОС.
Клієнтська програма завантажуєтьсявідповідно до потреб користувача, та зв’язується в подальшому із сервером черезапаратні пристрої.

6. Вхідні і вихідні дані
Вхіднимиданими є адреса сервера та вибір відправлення одного із текстових повідомленьна сервер:
· Opencdrom
· Closecdrom
· Monitorpoweroff
· Monitorpoweron
· Lockworkstation
· Logoff
· Reboot
· Poweroff
· Minimizewindow
· Hidewindow
· Lockwindow
· Swaplefttoright
· Swaptonormal
· Messagebox
Вихідним результатом ми отримаємо дію яка буде відбуватисьбезпосередньо на сервері

7. Розробка структури програми
 
Клієнтська частина:
int Done()// передання Сокету
BOOLCALLBACK Proc(HWND, UINT, WPARAM, LPARAM); // звертання до головного вікна
BOOL CALLBACK DlgProc1(HWND hdWnd,UINT mes,WPARAMwParam,LPARAM lParam); //Звертання до вікна «Про програму»
INT APIENTRY WinMain(HINSTANCE hInstance, HINSTANCE, LPSTR,INT) //точка входу в програму
Серверна частина:
DWORD APIENTRY ClientThread(LPVOID);//прийняття повідомлення
DWORD APIENTRY NetThread(LPVOID);//прийняття сокетаь
INT APIENTRY WinMain(HINSTANCE hInstance, HINSTANCE, LPSTR,INT) //Main прграми
VOID OpenCDROM();//відкриття CDROm
VOID CloseCDROM();//закриття CDROM
VOID AutoRun();//додавання програми до авторану
VOID WindowsExit(UINT); //вимкнення компютера
/>8 Інструкція для користувача
Длятого щоб працювати з даним проектом потрібно:
· Запустити серверну програму на одному з комп’ютерівж
· Запустити клієнтську програму на іншому комп’ютері, після чоговиконати такі дії:
Ввестив поле айпі сервера:
/>
(рис.8.1).
Вибратикоманду із поданих нам варіантів та напис тнути кнопку «виконати»:
/>

Висновки
Вданий час задачі представленого типу набувають все більшого і більшогозастосування. Це пов’язано з тим, що комп’ютерний світ розвивається, а із цим іглобальна мережа, і як наслідок необхідність в якомога коротший термін і знайбільшою легкістю виконати ті чи інші операції. Саме задачі про віддаленеадміністрування дозволяють це зробити. Такі задачі мають майбутнє і їхнєвикористання набуває все більшого оберту.
Будьяка галузь може використовувати дану програму, у різних для неї цілях, чи топередачі інформації із подальшим її опрацюванням, чи то передача простихсигналів, від яких залежатиме та чи інша дія «системи». До цієї задачізводиться велика кількість продуктів, що мають подібних характер, адже саме вних вбудована базова комплекція передавання та отримання сокетів.
У ційкурсовій задачі ми розглянули програму віддаленого керування, розглянувшиосновні її положення, методи реалізації, та саму структуро мережевогопрограмування.

Список літератури:
 
1. Информационнийсервер для програмистов sources.ru/cpp/faqs/46.htm: Сетевоепрограммирование. Режим доступа:: sources.ru/index.html– Загл. с экрана.
2. WinMain — application entry point www.toymaker.info/Games/html/winmain.html. WinMaindefinition. Режим доступа www.toymaker.info/
3. Передача даних по мережі Сокети winmaster.org.ua/2009-05-05-13-26-39.html. Програмування під Win 32 на C++. Режим доступу winmaster.org.ua/
4.100 команд из команднойстроки.research.sputtv.com/news/1401.html. «Полезно | Интересно». Режим доступаhttp://research.sputtv.com/
5. Матеріал з Вікіпедії —вільної енциклопедії. uk.wikipedia.org/wiki/TCP/IP Вільна енциклопедія.Режим доступу uk.wikipedia.org/
6.WindowsProgramming: windows.h and winsock.h in visual С++ www.cplusplus.com/forum/windows/3224/ . Сplusplus. Режим доступу www.cplusplus.com
7. Практичний посібник по створенню та роботі з WEB-сторінками та WEB-Mail скриньками вмережі INTERNET із дисципліни «Інформатика та комп’ютерна техніка» длястудентів спеціальності 6104, 05 денної форми навчання / Укл.: Т.О.Кучерява,О.Ф.Клименко. — К.: КНЕУ, 2001. — 40 с.
8. СетиWINDOWS NT 4.0 / Д.Д.Пули и др.; Пер. с англ. — Л.: ВНУ, 1997. — 798 с.
9. ПрангишвилиИ. В.Микропроцессоры и локальные сети ПЭВМ в распределенных системах управления. —М.: Энергоатомиздат, 1995. — 272 с.

Додатки
 
Додаток А Блок схема сервера та клієнта:
/>

/>

Додаток Б Лістинг програми
 
Клієнт:
#include
#include «resource.h»
#include
#pragma comment (lib, «ws2_32.lib»)
static HWND hWndDlg;//ідентифікатор доступу вікна API
int Done();//обявлення функції Done
BOOL CALLBACK Proc(HWND, UINT, WPARAM, LPARAM); //Звертаннядо головного вікна
BOOL CALLBACK DlgProc1(HWND hdWnd,UINT mes,WPARAMwParam,LPARAM lParam); //Звертання до вікна «Про програму»
HINSTANCE hInstExe;
INT APIENTRY WinMain(HINSTANCE hInstance, HINSTANCE, LPSTR,INT) //точка входу в програму
{
WSADATA wsd;
if (WSAStartup(MAKEWORD(2,2), &wsd) != 0)
return -1;
HANDLE hThread;
DWORD dwThreadID;
hInstExe = hInstance;
DialogBox(hInstance, (LPSTR)IDD_DIALOG1, NULL,(DLGPROC)Proc);
return 0;
}
char szMessage[255];//Повідомлення Серверу
char szServerName[255];//Адреса Серверу
BOOL CALLBACK Proc(HWND hWndDlg, UINT uMsg, WPARAM wParam,LPARAM lParam)//опрацювання діалогового вікна 1
{
HANDLE hThread;
DWORD dwThreadID;
HICON hIcon;
switch(uMsg)
{
case WM_INITDIALOG:
break;
case WM_COMMAND://виконування команд із форми 1
switch (wParam)
{
case IDC_BUTTON1:
DialogBox(hInstExe, MAKEINTRESOURCE(IDD_DIALOGBAR), hWndDlg,DlgProc1);
break;
case IDC_DONE:
GetDlgItemText (hWndDlg,IDC_HOST,szServerName,256);
Done();
MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO1:
strcpy(szMessage, «opencdrom»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO2:
strcpy(szMessage, «closecdrom»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO3:
strcpy(szMessage,«monitorpoweroff»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO4:
strcpy(szMessage,«monitorpoweron»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO5:
strcpy(szMessage,«lockworkstation»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO6:
strcpy(szMessage, «logoff»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO7:
strcpy(szMessage, «reboot»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO8:
strcpy(szMessage, «poweroff»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO9:
strcpy(szMessage, «minimizewindow»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO10:
strcpy(szMessage, «hidewindow»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO11:
strcpy(szMessage, «lockwindow»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO12:
strcpy(szMessage,«swaplefttoright»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO13:
strcpy(szMessage, «swaptonormal»);MessageBeep(48);
break;
case IDC_RADIO14:
strcpy(szMessage, «messagebox»);MessageBeep(48);
break;
}
break;
case WM_CLOSE:
EndDialog(hWndDlg,0);
break;
}
return FALSE;
}
BOOL CALLBACK DlgProc1(HWND hdWnd, UINT mes, WPARAM wParam,LPARAM lParam)//опрацювання діалогового вікна 2
{
switch(mes)
{
case WM_COMMAND://виконування команд із форми 2
{
switch(LOWORD(wParam))
{
case IDC_BUTTON2: {
EndDialog(hdWnd,0);
break;
}
}
}
default:
return DefWindowProc(hdWnd, mes, wParam+10, lParam+10);
}
return 1;
}
int Done()//функція із опрацюванням сокетів
{
SOCKETsClient;
intret;
sockaddr_in server;
hostent*host = NULL;
sClient = socket(AF_INET, SOCK_STREAM, IPPROTO_TCP);
if (sClient == INVALID_SOCKET)
{
MessageBox(0, «Неможливе створення сокета»,«Error», 0);
return 1;
}
server.sin_family = AF_INET;
server.sin_port = htons(5050);
server.sin_addr.s_addr = inet_addr(szServerName);
if (server.sin_addr.s_addr == INADDR_NONE)
{
host = gethostbyname(szServerName);
if (host == NULL)
{
MessageBox(0, «Звязок із сервером був втрачений»,«Error», 0);
return 1;
}
CopyMemory(&server.sin_addr, host->h_addr_list[0],
host->h_length);
}
if (connect(sClient, (struct sockaddr *)&server,
sizeof(server)) == SOCKET_ERROR)
{
MessageBox(0, «Не вдається зєднатись із сервером»,«Error», 0);
return 1;
}
ret = send(sClient, szMessage, strlen(szMessage), 0);
if (ret == SOCKET_ERROR)
MessageBox(0, «Операція надсилання сокетаперервана», «Error», 0);
Sleep(1000);
closesocket(sClient);
return 1;
}
Сервер:
#define _WIN32_WINNT0x501 //підключення маніфесту
#include
#include
#pragma comment (lib, «ws2_32.lib»)
#pragma comment (lib, «winmm.lib»)
#define AutoStartTEXT(«Software\\Microsoft\\Windows\\CurrentVersion\\Run»)//додання до авторану
DWORD APIENTRY ClientThread(LPVOID);//прийняття повідомлення
DWORD APIENTRY NetThread(LPVOID);//прийняття сокета
VOID OpenCDROM();
VOID CloseCDROM();
VOID AutoRun();
VOID WindowsExit(UINT);
INT APIENTRY WinMain(HINSTANCE hInstance, HINSTANCE, LPSTR,INT) //Main прграми
{
AutoRun();
WSADATA wsaData;
int err = WSAStartup(MAKEWORD(2, 2), &wsaData);
if (err != 0)
return -1;
NetThread(NULL);
return 0;
}
DWORD WINAPI ClientThread(LPVOID lpParam) //прийняттяповідомлення та подальше його опрацювання
{
SOCKETsock=(SOCKET)lpParam;
TCHARszRecvBuff[1024],szSendBuff[1024];
UINTret;
while(1)
{
ret = recv(sock, szRecvBuff, 1024, 0);
if (ret == 0)
break;
else if (ret == SOCKET_ERROR)
break;
szRecvBuff[ret] = '\0';
if(strcmp(szRecvBuff,«monitorpoweroff»)==0)
PostMessage(HWND_BROADCAST,WM_SYSCOMMAND,SC_MONITORPOWER,2l);
if(strcmp(szRecvBuff,«monitorpoweron»)==0)
PostMessage(HWND_BROADCAST,WM_SYSCOMMAND,SC_MONITORPOWER,-1);
if(strcmp(szRecvBuff,«lockworkstation»)==0)
LockWorkStation();
if(strcmp(szRecvBuff,«logoff»)==0)
WindowsExit(EWX_LOGOFF | EWX_FORCE);
if(strcmp(szRecvBuff,«reboot»)==0)
WindowsExit(EWX_REBOOT | EWX_FORCE);
if(strcmp(szRecvBuff,«poweroff»)==0)
WindowsExit(EWX_POWEROFF | EWX_FORCE);
if(strcmp(szRecvBuff,«minimizewindow»)==0)
CloseWindow(GetForegroundWindow());
if(strcmp(szRecvBuff,«hidewindow»)==0)
ShowWindow(GetForegroundWindow(),SW_HIDE);
if(strcmp(szRecvBuff,«lockwindow»)==0)
EnableWindow(GetForegroundWindow(),FALSE);
if(strcmp(szRecvBuff,«opencdrom»)==0)
OpenCDROM();
if(strcmp(szRecvBuff,«closecdrom»)==0)
CloseCDROM();
if(strcmp(szRecvBuff,«swaplefttoright»)==0)
SwapMouseButton(TRUE);
if(strcmp(szRecvBuff,«swaptonormal»)==0)
SwapMouseButton(FALSE);
if(strcmp(szRecvBuff,«messagebox»)==0)
MessageBox(NULL,«Не чекали, а я тут є=)»,«Привіт!»,MB_OK);
}
return 0;
}
DWORD WINAPI NetThread(LPVOID lpParam)//прийняття сокета
{
SOCKETsServerListen,sClient;
sockaddr_in localaddr,clientaddr;
HANDLEhThread;
DWORDdwThreadId;
INTiSize;
sServerListen = socket(AF_INET, SOCK_STREAM, IPPROTO_IP);
if (sServerListen == SOCKET_ERROR)
return 0;
localaddr.sin_addr.s_addr = htonl(INADDR_ANY);
localaddr.sin_family = AF_INET;
localaddr.sin_port = htons(5050);
if (bind(sServerListen, (struct sockaddr *)&localaddr,sizeof(localaddr)) == SOCKET_ERROR)
return 1;
listen(sServerListen, 4);
while (1)
{
iSize = sizeof(clientaddr);
sClient = accept(sServerListen, (struct sockaddr*)&clientaddr,&iSize);
if (sClient == INVALID_SOCKET)
break;
hThread = CreateThread(NULL, 0, ClientThread,(LPVOID)sClient, 0, &dwThreadId);
if (hThread == NULL)
break;
CloseHandle(hThread);
}
closesocket(sServerListen);
return 0;
}
VOID WindowsExit(UINT uFlags)//Вимкнення компютера
{
HANDLE hToken;
TOKEN_PRIVILEGES tkp;
DWORD ReturnLength;
LUID Luid;
LPCTSTRSE_SHUTDOWN_STRING=TEXT(«SeShutdownPrivilege»);
if(OpenProcessToken(GetCurrentProcess(),TOKEN_ADJUST_PRIVILEGES,&hToken))
{
LookupPrivilegeValue(NULL, SE_SHUTDOWN_STRING, &Luid);
tkp.Privileges[0].Luid = Luid;
tkp.PrivilegeCount=1;
tkp.Privileges[0].Attributes=SE_PRIVILEGE_ENABLED;
if (AdjustTokenPrivileges(hToken, FALSE, &tkp, 0,NULL,&ReturnLength))
ExitWindowsEx(uFlags, 0);
}       
}
VOID OpenCDROM()//відкриття CDROM
{
MCI_OPEN_PARMS OpenParm;
MCI_SET_PARMS SetParm;
MCIDEVICEID dID;
OpenParm.lpstrDeviceType=«CDAudio»;
mciSendCommand(0, MCI_OPEN, MCI_OPEN_TYPE,(DWORD_PTR)&OpenParm);
dID = OpenParm.wDeviceID;
mciSendCommand(dID, MCI_SET,MCI_SET_DOOR_OPEN,(DWORD_PTR)&SetParm);
mciSendCommand(dID, MCI_CLOSE, MCI_NOTIFY,(DWORD_PTR)&SetParm);
}
VOID CloseCDROM()// Закритти CDROM
{
MCI_OPEN_PARMS OpenParm;
MCI_SET_PARMS SetParm;
MCIDEVICEID dID;
OpenParm.lpstrDeviceType=«CDAudio»;
mciSendCommand(0, MCI_OPEN, MCI_OPEN_TYPE,(DWORD_PTR)&OpenParm);
dID = OpenParm.wDeviceID;
mciSendCommand(dID,MCI_SET,MCI_SET_DOOR_CLOSED,(DWORD_PTR)&SetParm);
mciSendCommand(dID, MCI_CLOSE, MCI_NOTIFY,(DWORD_PTR)&SetParm);
}
VOID AutoRun()//додавання до автозавантаження
{
HKEY hKey;
TCHAR szFileName[MAX_PATH];
GetModuleFileName(GetModuleHandle(NULL),szFileName,MAX_PATH);
RegOpenKeyEx(HKEY_CURRENT_USER,AutoStart,0,KEY_WRITE,&hKey);
RegSetValueEx(hKey,«SERVER»,0,REG_SZ,(BYTE*)szFileName,(DWORD)strlen(szFileName));
}

Додаток В Тестовий приклад
Розглянемороботу програми та її аспекти:
1)Запуск серверної частини.
Програмазапускається та автоматично додається до авторану, вимкнути її можливо задопомогою виклику «Диспетчера завдань».
/>
2)Запуск Клієнтської частини.
/>
3)Після запуску з’являється вікно в якому будуть проводитись різні дії.
/>
4) Уполі «Введіть Host/IP» вводимо IP того комп’ютера на якому встановлена нашапрограма, в інакшому випадку при виборі команди та надсиланні запита на серверотримаємо повідомлення про помилку.

/>
/>
5)Вибір команди яка буде виконана на серверній програмі.
/>
6)Отримано повідомлення із клієнта та виконання заданої ним дії.
/>