КОНТРОЛЬНАРОБОТА
здисципліни: економічнаінформатика
Корпоративнікомп’ютерні мережі
Завдання
Надатирекомендації та алгоритми дій:
1. Настройка інтернетз’єднання на кишеньковому комп’ютері (КПК) Pocket PC (win2003se WM5) по GPRSабо EDGE каналу за допомогою мобільного телефону. Телефон підключено до КПК поIRDA або BT.
2. Настройка інтернетз’єднання на комп’ютері (win XP pro sp2) по GPRS або EDGE каналу за допомогоюмобільного телефону. Телефон підключено до ПК по IRDA або BT.
3. Проектуваннята настройка провідної мережі (IEEE-802.3/802.3u). З’єднання 2 або більше ПК вмережу. Пряме дротове з’єднання. Необхідне устаткування та витратні матеріали.Базовий протокол з’єднання TCP/IP, PPP.
4. Проектуваннята настройка бездротової мережі WiFi (IEEE-802.11a,b,g). З’єднання 2 або більшеПК/КПК в мережу. Необхідне устаткування. Базовий протокол з’єднання TCP/IP,PPP.
5. Робота з BT.З’єднання пристроїв, сервіс, безпека. Протоколи.
6. Робота зелектронною поштою. Необхідні та достатні служби, сервіс. Настройка поштовихагентів на платформах win XP, NT, win2003se, WM5, SimbianOS 6.x-10.x,звичайному мобільному телефоні.
7. Оглядтехнології 3G, 2.75G, 2.5G. Настройка та робота з обладнанням. Особливостіпрактичного використання.
1. Обираємо «Start =>Settings => Connections-Connections» («Пуск => Настройки =>Соединения-Соединения»), далі «Add a new modem connection» («Добавить модемноесоединение»).Вводимо довільну назву з'єднання (у нашому випадку — МТС) и обираємо тип порта для роботи з телефоном. Для з’єднання по шнуру це буде Hayes Compatible on COM1, для ІК-порта – Generic IrDA та для Bluetooth – Bluetooth DialupModem. Далі вводимо номер телефону для віртуального набору номера. Це необхідно для встановления GPRS-зв’язку. Для 99% телефонів на ринку це номер *99#. Для деяких моделей номер може бути *99***1#. І'мя користувача — порожньо.
Пароль — порожньо.- Вмикаємо Bluetooth та запускаємо Bluetooth-менеджер. Обираємо New («Новое»).
— Далі обираємо Connect to Internet via phone(«Партнерство с телефоном»).
— Натискаємо на іконку з телефоном, КПК запитує код прив'язки. Його роль может виконати будь-яке число (як правило, 4-значне, котре треба ввести і на карманному комп'ютері, і на телефоні). Щоб спростити, можна ввести 0000 чи 1234, чи те, що більше сподобається.- Вводимо код прив'язки, натискаємо «OK». В цей момент на екрані телефона повинен з’явитися запит про прив'язку. Вводимо той же номер, що й на КПК. Якщо все вірно, то надолонник починає пошук служб, наданих телефоном. Цей процес може зайняти від 5 секунд до хвилини. Потім КПК запропонує обрати, яким з’єднанням вы скористуєтесь для підключения до інтернету. Якщо ви не хочите бачити цей діалог щоразу, коли входите, то ставте галочку у вікне «Use this phone as defaultconnection to the Internet» («Использовать как стандартноеподключение к интернету») — На цьому настройка завершена. Для виходу натисніть на основному екрані значок у вигляді двух стрілочок з хрестиком та оберіть ваше з’єднання. Деякі телефони потребують додаткових команд при наборі номеру. Натискаємо Advanced («Дополнительно»)и потрапляємо в меню додаткових настройок. У розділі General («Общие») є додаткова строка ініціалізації модему. Для кожного оператора — вона своя.
beeline:AT+CGDCONT=1,«IP»,«internet.beeline.ua»
Life:AT+CGDCONT=1,«IP»,«internet»
djuice:AT+CGDCONT=1,«IP»,«www.djuice.com.ua».
інтернет з’єднання мережа мобільний
2. Обираємо «Пуск => панель управления => сетевое подключение » Обираємо у вікні «сетевые задачи» створення нового підключення. Відкривається мастер нових підключень. У типах підключення обираємо «підключить к интернету». Далі встановлюємо підключеннявручну, якщо немає диску, щонадаєтьсяGSM операторомдля підключення до інтернету. Далі обираємо «подключение обычный модем». Дане підключення використовує модем i обрану телефонну лінію або телефонну лінію ISDN. Натиснув далі обираємопристрій для даного підключення, відмічаємо голочкою, для з’єднання по BT модем -Bluetooth Dun Modem (при умові, що він був ранішевстановлений iпроінстальований).Вводим о довільну назву з’єднання.Далі вводимо номер телефону для віртуального набору номеру. Це необхідно для встановления GPRS- зв’язку. Для 99% телефонів на ринку це номер *99#. Для деяких моделей номер може бути *99***1#. Ім'я користувача — порожньо.
Пароль — порожньо. По завершенні роботи майстра нових підключень ставимо, для зручності роботи, галочку у графі додати ярлик підключення на робочому столі. Вмикаємо Bluetooth та запускаємо Bluetooth-менеджер. Після з’єднання PK з телефоном з допомогою BT- менеджера (наприклад, Bluesoleil) натискаємо «виклик» у закладці підключення в меню пуск. Якщо підключення не здійснилось, то треба звернути увагу, що деякі телефони потребують додаткових команд при наборі номера. Натискаємо «пуск => панель управления => телефон и модем».Натиснув розділ модеми i обрав Bluetooth DUN modem на вкладці «допольнительные параметры ( всвойствах): beeline:AT+CGDCONT=1,»IP",«internet.beeline.ua»
Life:AT+CGDCONT=1,«IP»,«internet»
djuice:AT+CGDCONT=1,«IP»,www.djuice.com.ua — в залежності відпідключення оператора GSM, що використовується в мобільномутелефоні.
3. Мереживні адаптери для того,щоб підключити комп’ютер до кабеля локальної мережі, роз'єми, кабель, можливо,прилад для об’єднання комп’ютерів при використанні топології «зірка» — відносяться до мереживного апаратного устаткування. Склад мереживногоустаткування залежить від топології мережі. У будь-якому випадку для кожногокомп’ютера, що входить у склад мережі, необхідний мереживний адаптер, щовставляється у основну плату комп’ютера та має один чи декілька роз'ємів дляпідключення до кабеля локальної мережі. Бувають мережі, для котрих не потребуєтьсяспеціальних адаптерів, — мереживний кабель підключається до порта S-232-C. Ці мережі маловиробничі і придатнідля вирішення тільки найпростіших задач, таких, як спільне використанняпринтера.
4. Користуватися мобільным доступом в Інтернетпо протоколу GPRSмає свої переваги. В цьому випадку сплата за послугуберется не за час, який ми проводимо у мережі, а за об'єм переданної/прийнятої інформації.Телефон при цьомузалишається незайнятым (якщо в момент дзвінка не виконується передача даних).
Передусім, в порівнянні з традиційнимикабельними мережами, вони мають великі переваги, головним з яких, звісно, є простота розгортання. Так, у бездротовій мережі не потрібно прокладати кабеля, також до переваг бездротової мережіможна віднести мобільность користувачів у зонї її дії та простота підключення до неї нових користувачів. В той же час бездротові мережі мають деякі недоліки. Передусім це низька на сьогоднішнійдень швидкість з’єднання, котра серйозно залежить від наявності перешкод і від відстані між приймачем та передатчиком; погана масштабність, а також, якщо мова йде про використання бездротової мережі у приміщеннях,обмежений радіус дії мережі. До обладнання, яке потрібне для розгортання бездротовоїмережі, відносять безпроводну точку досяжності та бездротові адаптери.
5. Для початку роботи з ВТ необхідно провести операції: для початку ввімкнути Bluetooth-адаптери. У телефоні цевиконується через відповідний пункт меню, на КПК – за допомогою «менеджера Bluetooth» (звичайно знаходиться в меню Настройка, Підключення). ВКПК іноді недостатньо просто ввімкнути Bluetooth, потрібно ще спеціально вказати, що пристрійповинен бутидосяжний для пошуку. Для цього в «менеджері», після ввімкнення Bluetooth оберіть «Настройка» та вкажіть «Сделать устройство доступным дляпоиска». На комп'ютері чи ноутбуці, якщо адаптер зовнішній, просто приєднайте його. Якщо адаптер вбудований, можливо, знадобиться натиснути відповідну кнопкувключения адаптера на корпусіноутбука. Алезазвичай, ніяких дій не потрібно, простопереходьте до наступного кроку. Необхідно зв'язати два прилади. Вибрати один прилад з двух і працювати з ним – на другому приладі Bluetooth повинен бути ввімкнений.
Радіус роботи приладів BT2 не перевищує 15 метрів, для BT1 до 100 м (клас А). Ці числа декларуються стандартом для прямого бачення, насправді не варто очікувати роботу на відстані більше 10-20 метрів.
Для безпеки BT з’єднання використовується ініціалізація.
Ініціалізацією, щодоbluetooth, прийнято називати процес встановлення зв’язку. ЇЇ можна розділити на три етапи:
-Генерація ключа Kinit
-Генерація ключа зв’язку (він носить назву link key и позначается, як Kab)
-Аутентифікація.
Перші два пункти входять у так звану процедуру парингу.
Паринг (PAIRING) — чи сполучення. Процес зв’язку двух (або більше) пристроїв в метою створення єдиної секретної величини Kinit, котру вони будуть у дальнішому використовувати при спілкуванні. У деяких перекладах офиційних документів по bluetooth можно також зустріти термін «підгонка пари».
6. Головну роль усистемі електронної пошти відіграють програми трьох типів:
транспортні агенти (MTA- Mail Transport Agent),
агенти доставки (MDA — Mail Delivery Agent),
агентикористувачів (MUA — MailUser Agent).
Транспортний агент працює, як правило,на поштовому сервері.Транспортний агент функціонує як маршрутизатор поштовых повідомлень. Його функції настпуні:
· аналіз та перетворення адрес та заголовків поштових повідомлень,
перетворення адрес у формат іншоїпоштової системи, якщо MTA функціонує як шлюз між двома поштовими системами;
· перетворення ім'я поштового домена відправача;
· встановлення службових заголовків у повідомленні, що відображають його маршрут тапроцес опрацювання;
· опрос DNS напредмет ім’я та адреси поштового сервера адресата повідомлення;
· визначення агента доставки для кожного повідомлення та передача повідомлення обраному агентудоставки.
Агент доставки виконує доставку повідомлення яким-небудь специфічним чином. Існує декілька стандартних типів агентів доставки:
local — лист направлено на поштовий ящик, що знаходиться на цьому ж комп'ютері; доставка виконується, наприклад, додаванням повідомлення, що міститься, в визначений файл (вUnix це файл /var/mail/поштовий_ящик).
SMTP — лист направлено на поштовый ящик в іншому поштовому домені; доставка виконується шляхом з’єднання з транспортнимагентом на видаленому сервері задопомогою протоколаSMTP.
prog — лист повинен бути опрацьовано якоюсь програмою;доставка виконуєтьсявикликом цієї програми, на вхід котрої подається те, що міститься у листі.
7. 3Gрозшифровується як Third Generation (третє покоління). Під поколінням маютьсяна увазі стандарти передачі даних, тобто чим новіше покоління, тим більшіоб’єми інформації воно здатне передати. Візьмемо для прикладу стандартнульового покоління (0G), котрий має бути знайомий всім користувачам мобільногозв’язку та телефонів Nokia – Push-to-Talk (PTT, «натисни і говори»).Цей стандарт тривалий час був включений у телефони цього виробника в якостідодаткового бонусу, хоча особливих можливостей для зв’язку він не надає.Образно кажучи, PTT можна порівняти з рацією, оскільки передача звуковихсигналів тут можлива лише в одному напрямку.
Яскравим представником першого покоління (1G) був NMT (Nordic MobileTelephone). Активні користувачі мобільного зв’язку, років 5-10 тому можутьпам’ятати, що він розглядався в якості альтернативи для мобільних телефонів(зокрема, виробництва компанії Ericsson). Але в цього стандарта були вагомінедоліки, внаслідок чого він і канув у Лету. NMT працює в діапазоні 453-468мГц, і його звукові сигнали можна було легко перехопити за допомогою звичайногоУКХ-радіоприймача, тому про конфіденціальність можна забути. Хоча зв’язок можездійснюватися на далекі відстані у кілька десятків кілометрів, та для цьогопотрібні непомірні витрати для базових станцій, що зробило стандартнеефективним.
За кілька років індустрія зробила крок від аналогового зв’язку доцифрового. Стандарт GSM (Global System for Mobile Communications) мав кількаключових переваг, котрі спричинили його шалену популярність у світі (2G, другепокоління). А саме, високий ступінь захищеності цифрового каналу, щозабезпечувало конфіденційність даних, чотири діапазони частот (850, 900, 1800,1900 мГц), менші та енергоефективніші розміри пристроїв, широкі можливості длянаповнення мережі. Хоча розробка цього стандарту велася ще з 80-х років, широкупопулярність він здобув лише на зламі століть. Зараз GSM займає 82% ринкумобільного зв’язку у світі, та 29% населення Землі. Проте інформатизація суспільствазростала шаленими темпами, і навіть GSM прийшлося доповнювати такимиможливостями, як GPRS ( General Packet Radio Service ), та EDGE ( Enhanced Datarates for GSM Evolution ), котрі підвищили рівень покоління до 2,5G та 2,75Gвідповідно.
Одним з основних тут став стандарт CDMA ( Code Division Multiple Access), котрий раніше був у використанні воєнних структур різних країн світу, в томучислі США та СРСР. Швидкості на базі цієї технології дозволяють отримуватиінформацію з 384 Кбіт/сек, а при використанні надстройки HDSPA ( High-SpeedDownlink Packet Access, 3,5G ) – 3,6 Мбіт/сек. Вже зараз почали з’являтисьпристрої з підтримкою як GSM, так і 3G-мереж від провідних виробників мобільнихпристроїв – Nokia, Sony Ericsson, Samsung Motorola, Apple iPhone 3G, щодозволяє активно впроваджувати ці технології у використання для широкогозагалу.
Мережі 3G повинні підтримувати наступні швидкості передачі даних:
для абонентів з высокою мобільністю (до 120 км/год) — не менше 144 кбіт/с;
для абонентів с низькою мобільністю (до 3 км/год) — 384 кбіт/с;
для нерухомих об'єктів — 2,048 Мбіт/с.
Використаналітература
1. www.hpc.ru
2. www.4pda.ru
3. www.ixbt.com
4. www.itc.ua
5.www.hardw.net