Природопользование (Укр.)

Управлння природокористуванням 1. СУЧАСН МАСШТАБИ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ ТА АКТУАЛЬНСТЬ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ. Виникнення науки економки природокористування обктивним закономрним явищем, оскльки людство стоть на пороз екологчно кризи. За кордоном це зрозумли набагато швидше, зараз у США на збереження природи витрачаться на рк до 80 млрд дол. при тому, що в

Агентств з охорони навколишнього середовища. США працю всього - 15 тис. службовцв, а рчний бюджет агентства 5 млрд. дол. Сьогодн, роблячи перш кроки у розвязанн екологчних проблем, ми тльки починамо спиратись на науков засади. Кроки ц ще досить непевн, браку досвду роботи на вдповдному рвн. Гальму процес екологчна безграмотнсть спецалств, особливо в сльському господарств.

Оволодння знаннями з економки природокористування передбача вдповдну пдготовку як з цло низки технологчних дисциплн рослинництво, тваринництво, агрохмя, механзаця сльського господарства та н так економчних економка сльського господарства, органзаця дяльност сльськогосподарських пдпримств, економчний аналз, наукова органзаця прац та управлння. Взамовдносини суспльства природи полягають у тому, що фактори економчного зростання трудов ресурси, засоби виробництва природн ресурси у комплекс використовуються суспльством

для розвитку виробництва. Питання взамовдносин суспльства природи та використання природних ресурсв стають дедал актуальншими. це зрозумло, бо, з розвитком виробництва вилучаються все нов багатства природи, зроста вартсть сировини, збльшуться кльксть вдходв, що викидаються у навколишн середовище. Однак, це очевидно, було б неправильно виршувати проблеми збереження ресурсв середовища шляхом припинення росту або навть скорочення обсягв виробництва. Так припущення суперечать закономрностям розвитку людського

суспльства практично нездйсненн. Отже, постають дв взамоповязан проблеми перша вплив обмеженост природних ресурсв на х використання розвиток суспльного виробництва, зростаюче забруднення середовища друга необхднсть розробки комплексу заходв щодо лквдац ц небезпеки для подальшого розвитку суспльства. Природокористування ма загальний характер, оскльки будь-який вид дяльност людей виклика змни природного середовища. Ускладнення взамозвязкв у природних, виробничих соцальних системам, зростання проритету

природогосподарських звязкв викликають необхднсть х регулювання. Природне середовище невдмна умова життя людини суспльного виробництва, оскльки воно необхдним середовищем снування людини джерелом потрбних йому ресурсв. Природа в широкому розумнн це весь свт у багатогранност його форм, тобто в цьому план людина частиною природи, у вужчому розумнн сукупнсть натуральних умов снування людського суспльства. Пд впливом людини вдбуваються величезн змни природного середовища, з

чим повязана необхднсть його охорони. В XX ст. людина проклала нов шляхи перемщення енерг речовини в географчнй оболонц, подекуди значною мрою порушивши екологчну рвновагу. Величезн масштаби змн, що х вносить сучасна людина в природн умови на Земл, передбачив ще на початку сторччя видатний учений В Вернадський. Справд, в природ денудаця руйнування грантних скель вдбуваться з швидкстю 1 м за 6 тис.

рокв, а людина з допомогою спрямованих вибухв сучасно технки змню рольф миттво. Тльки за один рк людина при оранц полв, будвельних грничих роботах перемщу понад 4 тис. км3 грунту, видобува з надр Земл близько 100 млрд. т руди, забира на господарсько-побутов потреби 13 рчного стоку, спалю 8,5 млрд. т умовного палива, виплавля 800 млн. т рзних металв, виробля близько 60млн. т невдомих у природ синтетичних матералв, розкида на полях понад 500 млн. т добрив 3 млн. т рзних пестицидв, з

яких 13 змиваться дощами в водойми затримуться в атмосфер. Щорчно з надр Земл добуваться бльше елементв, нж включаться в бологчний кругообг кадмю в 160 разв, ртут 110, свинцю 35, мишяку, фтору 15, урану 6, олова 5, мд 4, молбдену в З рази. За 10 тис. рокв до неолту, коли почали розвиватись екстенсивне тваринництво пдсчно-вогнева система землеробства, людство скоротило площу лсв удвч, причому особливо бурхливо цей процес вдбувався в останн 200

рокв. Освон людиною земл промислов, сльськогосподарськ, лсозаготвельн, транспортн пдпримства, грнич розробки тощо становлять 60 поверхн суш. Дефцит земельних угдь скорочення площ лсв призвели до того, що запаси фтомаси за сторичний перод особливо за останн столття знизились бльш нж на одну чверть. Глибок змни природного середовища пд впливом господарсько дяльност порушують рвновагу, що склалася за тривалий перод його природного розвитку. В багатьох регонах земно кул подбн змни призвели до забруднення

середовища, зникнення багатьох видв рослин тварин, виникнення антропогенних бедлендв тощо. Людство протягом ус сво стор неодноразово вступало в протиборство з силами природи, що спричиняло кризов ситуац. Найтиповшими в минулому були продовольч кризи. Перш обмеження в ресурсах виникли з настанням льодовикового пероду похолодання. Погршення умов, життя на пвноч в горах викликало мграцю людей в пвденнш райони передгря.

В цих найсприятливших для людини районах щльнсть населення зросла настльки, що за снуючого тод рвня розвитку продуктивних сил це призвело, до вдносного перенаселення. Зникнення великих стадних тварин - основного обкта мисливства, викликало нестачу продуктв харчування стимулювало вдосконалення способв мисливства, що ще бльше прискорило виснаження тваринних ресурсв. Виникла так звана криза мисливського господарства, вихд з яко було знайдено в переход вд привласнювально

форми господарювання до виробничих форм вд мисливства збиральства до скотарства землеробства. Протягом тривало складно стор розвитку людського суспльства в рзних районах земно кул кризов ситуац виникали ще нй раз, але люди знаходили з них вихд, розробляючи нов способи виробництва, нов методи використання енерг, освоюючи нов види природних ресурсв. Однак сучасна екологчна ситуаця досить ункальна, оскльки значно зросла нтенсивнсть, змнилась сама суть впливу людини на природне середовище.

З 1950 р. населення планети подволось. Рокв через сорок воно зможе подвотись ще раз досягне 9 10 млрд. Це потягне за собою низку проблем, уникнути яких неможливо. Вже сьогодн зростання виробництва продуктв харчування на Земл зупинилося. За тридцять рокв з 50-х рокв зелена революця в два з половиною рази збльшила виробництво зерна. Але подальшого з 1984 р. приросту нема. Добрива селекця себе вичерпали.

В США зменшуються збори кукурудзи та нших зернових. Припинився рст урожав у Япон та в Кита. Крани колишн республки СРСР продовжують безпрецедентн закупки зерна. Кардинально нових технологй для збльшення виробництва зернових культур наука не бачить. Головний фундамент життя грунти всюди на Земл деградують, зменшуються за площею. Не менш драматична ситуаця з водою.

В засушливих зонах води не вистача так само, як хлба. Швидкими темпами винищуються лси. Наприклад, тропчн лси зменшуються щосекунди на площу футбольного майданчика. За таких темпв у Пвденнй Америц та Африц цих лсв не залишиться вже через 40 50 рокв. Знищення лсв призводить до ероз грунтв, планетарних змн клмату, патологчних змн в рослинному тваринному свт. Якщо на початку столття зникав один вид тварин за рк, то зараз один вид тварин зника .щоденно.

цей процес прискорються. В вроп пд загрозою зникнення перебувають дв третини птахв, третина метеликв, бльше половини рептилй та земноводних. Залишитися на Земл лише з воронами, горобцями тарганами перспектива далеко не радсна. Втративши сусдство з розматтям форм життя, людина багато чого втратить у соб самй, настане неминуча дегуманзаця. Глобальною проблема вдходв. У широкому розумнн вдходи це все те, що людина викида на планету

в результат господарювання, одержання енерг та вс життдяльност. Це вихлопн гази автомоблв, нечистоти промисловост сльського господарства, побуту дим та гази з труб. Лише вуглекислого газу в атмосферу щоденно викидаться 5 млрд т по тонн на кожну людину. До вдходв слд вднести нафтов плями, згубн для життя океанв. На кожен квадратний клометр океансько площ припада 17 т рзних вдходв суш.

Вдходами й важк метали та отруйн речовини, як насичують грунт, повтря, воду харчопродукти. Вдходи це паливо атомних електростанцй, надйно захороняти як поки що не навчились а диний на територ колишнього Союзу могильник радоактивних вдходв з атомних електростанцй в Краснодарському кра вдмовився приймати вдходи а Украни. Вдходи це пластики, що не розкладаються в земл в вод х ковтають морськ тварини вд цього гинуть.

Вдходи це хмкати, що виткають з звалищ в грунтов води. Велика тваринницька ферма отрую воду в рчц приблизно так само, як мсто з 100-тисячним населенням. Вдходи це просто побутове смття. Двадцять рокв тому звльнитися вд тонни смття коштувало в США 2 долари, зараз 100 . Особливе занепоконня виклика проблема, для яко не сну кордонв глобальн змни клмату. Викиди в атмосферу рзних газв створюють парниковий ефект, знищують навколо планети озоновий

шар. Наслдком цього всесвтн потеплння середня глобальна температура в Пвнчнй пвкул за останн 100 рокв пдвищилась на 0,5 С. Якщо така тенденця збережеться, найближчим часом почнеться танення льоду в Арктиц. В сукупност з ншими екологчними проблемами глобальне потеплння може виявитись виршальним для дол людства. 2. ПОНЯТТЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ, ЙОГО СОЦАЛЬНО-

ЕКОНОМЧНА СУТЬ СКЛАДОВ ЧАСТИНИ Природокористування включа обктивно зумовлений процес залучення людиною природних ресурсв до виробничо невиробничо дяльност, х вдтворення та охорону. В сучасних умовах науково-технчного соцального прогресу поняття природокористування ста дуже мстким не завжди однозначно, розумться. У Великй Радянськй Енциклопед природокористуванням називаться сукупнсть впливв людини на географчну оболонку

Земл, що розглядаться в комплекс на вдмну вд галузевих понять водокористування, землекористування, лсокористування тощо т. 20, с. 595 596. Деяк автори розглядають природокористування як соцальний процес, нш як соцально-економчний. Отже, термн природокористування, адекватно вдображаючи досить складний багатогранний суспльно-природний процес в обктивнй реальност, далеко не однозначний вн вживаться, як мнмум, у пяти основних значеннях 1 людська дяльнсть щодо використання сил ресурсв природи з метою виробництва матеральних благ

рзних послуг, тобто як всезагальний процес прац. В такому розумнн природокористування рвнозначне поняттю суспльне виробництво, а з урахуванням невиробничо сфери людсько дяльност навть ширше за нього 2 рацональне використання ресурсв умов природного середовища, х вдтворення та охорона 3 безпосередн освоння, експлуатаця, вдтворення та охорона природних ресурсв умов конкретно територ району, окремо крани, групи кран, всього свту 4 освоння та експлуатаця окремих видв природних ресурсв у локальному, регональному глобальному

масштабах. У такому розумнн термн природокористування залежно вд виду споживання природного ресурсу часто замнються галузевими синонмами, без сумнву, вужчими за обсягом водокористування, лсокористування, землекористування тощо 5 синтетична прикладна наука, що розробля загальн принципи будь-яко дяльност, повязано з користуванням природою. Така диференцаця досить вдносна. В кожному окремому випадку вивчаться один той же обкт процес використання людиною сил ресурсв природи,

але з рзних бокв на рзних рвнях галузево, мжгалузево територально спльност. Серед перелчених значень термна природокористування найширшим за обсягом поняття, що вдобража процес прац суспльне виробництво, найвужчим освоння та експлуатаця окремого виду природного ресурсу у вузькотериторальному локальному масштаб. Класифкаця основних видв природокористування можлива з позицй тсно взамоповязаних галузевого, компонентного, функцонального комплексного пдходв.

З галузево системи народного господарства видляють галуз природоспоживання теплоенергетику, видобуток мнерально сировини, лсоексплуатацю, металургю, вугленафтогазопереробку тощо, природокористування у вужчому розумнн землеробство, тваринництво, гдро втро гелоенергетику, транспорт, будвництво природовдтворення рекультивацю мелорацю земель, очищення та утилзацю вдходв, регулювання стокв, перекидання вод, створення заповдникв тощо. За вищого ступеня узагальнення ц види можна обднати в поняття виробничого промислового

сльськогосподарського невиробничого природокористування. Функцональний пдхд комплексний до класифкац природокористування передбача видлення пяти основних блокв найважливших напрямв природокористування ресурсоспоживання, конструктивного перетворення, вдтворення природних ресурсв, охорони природних ресурсв, управлння монторингу. Компонентна класифкаця видв природокористування базуться на спльному використанн деякими галузями виробництва

одного компонента природного середовища наприклад, води, повтря, грунту, лсу тощо, тобто на мжгалузевому споживанн природного ресурсу в рамках певно територ. Основн види природокористування в цьому випадку вдповдають головним структурним компонентам природного комплексу водо лсо- землекористуванню, використанню атмосфери, надр, тваринного свту. Не слд плутати поняття рацонального природокористування з охороною природи.

Охорона природи - це розробка здснення заходв щодо рацонального використання, що включають захист вд надлишко,вих техногенних навантажень негативних наслдкв втручання людини, активне регулювання природних процесв, вдтворення полпшення природного потенцалу ландшафтв. Стратегчним напрямом природоохоронно дяльност повинн стати бльш повне комплексне використання природних ресурсв, розробка запровадження у виробництво маловдходних безвдходних технологчних процесв, як дають

змогу помтно скоротити чи повнстю виключити забруднення природного середовища забезпечити глибшу переробку первинно сировини. В окремих випадках використання природних ресурсв служить одним з способв х охорони. Наприклад, сантарн рубки сприяють пдвищенню продуктивност лсв, правильно органзований промисел зврв полпшу х стадо. Принцип дност охорони природи та рацонального використання основний принцип у взамовдносинах суспльства з природою. При цьому саме поняття охорони природи набува ширшого змсту.

В такому аспект охорона природи необхдною умовою використання ресурсв служить пдтриманню динамчно рвноваги мж використанням природних ресурсв, з одного боку, вд-творювальними можливостями природи з другого, що особливо важливо за високо технчно оснащеност сучасного виробництва. 3. ЗАВДАННЯ НАУКИ ЕКОНОМКА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У нашй кран економка природокористування почала формуватися недавно. Як кожна нша економчна наука, вона ма обктом свого вивчення виробнич вдносини мж людьми, в

даному випадку вдносини, що виникають у процес взамод мж суспльством природним середовищем. Економка природокористування це наука про рацональне та ефективне використання природних ресурсв, наука про органзацю дйово системи охорони навколишнього середовища. У завдання економки природокористування входить дослдження економчних закономрностей застосування природних ресурсв людським суспльством з метою задоволення свох потреб.

Завдання, як стоять перед економкою природокористування, можна подлити на три групи розробка методв оцнки природних ресурсв з метою включення в економчн розрахунки х вартост створення економчного механзму управлння рацональним використанням природних ресурсв охороною навколишнього середовища розробка методв розрахунку економчно ефективност каптальних вкладень у рацональне використання природних ресурсв та охорону навколишнього середовища. Економка природокористування як економчна наука спираться на закономрност,

що виводяться ншими науками геологю, бологю, рунтознавством, лсознавством, метеорологю, демографю. Ц звязки наук потрбн для розробки питань оптимального використання та охорони викопних багатств, атмосфери, води, грунту, лсу та нших природних ресурсв. Економка природокористування стоть фактично на меж перелчених вище та нших наук, але як економчна наука вона тсно повязана з полтичною економю виходить з основних положень. У полтичнй економц процес виробництва розглядаться як, процес взамод людини природи.

Людина, розвиваючи виробництво, перетворю природу, пристосову до свох потреб, чим вищий рвень розвитку виробництва, чим досконалш технка технологя, тим вищий ступнь змни одержуваного природного матералу використання сил природи. Повна залежнсть людини вд сил природи давно минула. Сучасна людина не може протистояти лише тим силам природи, як мають стихйний, глобальний, катастрофчний характер землетрусу, вибухам вулканв, повен, посус, та й то деякими явищами вона почина оволодвати.

Сучасна людина все бльше пдкоря соб сили природи, використову х. Отже, з розвитком суспльного виробництва у взамод людини природи все бльше зроста вплив людини на природу, пдкорення нею природи, використання сил ресурсв. Вплив людини на природу ма бльшою мрою одностороннй негативний для природи характер людина забира дари природи, мало що вддаючи. Звичайно, людина повинна не лише брати вд природи, а й пклуватися про охорону, не допускати погршення

, виснаження. Природу треба пдтримувати, допомагати й збергати рвновагу як систем. Процес вдтворення в босфер вдбуваться на основ наявност в нй рвноваги або з дуже незначними змнами, повязаними з зовншнми для системи факторами, наприклад, поступовим стйким похолоданням потеплнням. Елементи системи взамоповязан зумовлюють один одного. Одн жив стоти в систем поглинають нш комахи харчуються рослинами, плазуни комахами, хижаки дрбними

тваринами, органчн залишки йдуть на харч мкроорганзмам, споживаються грибами, хробаками, живлять корння рослин. Чисельнсть кожно популяц залежить вд умов снування, вд т клькост ж, яка в певнй мсцевост. Звдси вимирання зайвих видв чи мграця, навть масового характеру. Система саморегулються наявнстю необхдних для вдтворення матералв можливостями споживання вдходв у середин системи, що забезпечу рвновагу. Отже, бологчна система, або екосистема, ма замкнутий характер,

вона сама себе пдтриму тим самим забезпечу власну рвновагу за певних умов спввдношення з неживою природою. нший стан речей у суспльному виробництв. Певною мрою рвновагова система вдтворення саморозвиваться в сльському .господарств, де вона може мати майже замкнутий характер. Так, при застосуванн травопльно, плодозмнно, просапно систем землеробства вдновлються родючсть грунту, тваринництво да хорош добрива, а вирощен кормове зерно трава використовуються на корм худоб.

Рвновагове вдтворення може стати принципом рацонального ведення лсового господарства, що передбача вирубку, збалансовану з лсопосадками вирощуванням лсу. Як вдомо, це досить тривалий процес. Сучасне промислове виробництво не ма замкнутого характеру, це вдкрита система, до яко надходять маси природних сировинних матералв вуглля, нафта, руда, будвельн матерали, сльськогосподарська лсова сировина, вода, повтря.

Ус матерали проходять одну або клька стадй переробки потм як кнцевий продукт ,ви-ходять з системи надходять у споживання. Поряд з цим на всх стадях х обробки з системи викидаються вдходи пуста порода, шлаки, попл, аерозол, гази, пари, пил тощо, як мстять рзн шкдлив для живих органзмв речовини.Обм вдходв нердко перевищу обм кнцевого продукту. Про ступнь корисного застосування сировини вдносну величину вдходв можна судити з вдношення маси кнцевого продукту до маси вихдного матералу.

Економка природокористування охоплю дв групи звязаних мж собою проблем по-перше, як знайти найефективнше використати необхдн у виробництв та споживанн ресурси по-друге, як передбачити або лквдувати забрудненсть навколишнього середовища. Ц проблеми слд розвязувати з урахуванням змни потреб - особистих громадських, споживчих виробничих. 4. НАУКОВ ОСНОВИ РАЦОНАЛЬНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ Чим повнше використовуються природн ресурси, тим ощадливше погосподарськи слд ставитися

до х експлуатац, особливо якщо йдеться про невдновлюван енергетичн ресурси. Незважаючи на те що кльксть розвданих копалин збльшуться як загалом, так в розрахунку на душу населення, сну загроза х виснаження ще перед тим, як буде здйснений перехд на використання нових джерел енерг. Тим бльше, що суспльство вдчува все бльший дефцит вдновлюваних природних ресурсв. В звязку з цим рацональне використання вдтворення природних ресурсв ста одню з найбльш актуальних проблем

людства. Поряд з глобальним, проблема охорони навколишнього середовища рацонального використання природних ресурсв ма яскраво виражений регональний характер вдгра особливу роль в нтенсифкац виробництва на основ прискорення науково-технчного прогресу. Така постановка проблем вимага полпшення розробки питань управлння, повязаних насамперед з далектикою взамод продуктивних сил виробничих вдносин. Стосовно природокористування це означа послдовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища

рацонального використання його ресурсв на основ таких принципв, як планомрнсть, пропорцйнсть, оптимальнсть. Планомрнсть стосовно використання природних ресурсв економчна функця держави по управлнню регулюваннню екологчних та економчних вдносин пропорцй. Така функця передбача як розробку виконання планово системи взамоповязаних показникв, так дйовий контроль за х реалзацю. Перспективне поточне планування рацонального використання природних ресурсв охорони навколишнього середовища

в кнцевому пдсумку виходить з накреслених темпв зростання сукупного суспльного продукту, нацонального доходу пдйому життвого рвня трудящих. Пропорцйнсть означа погодженсть у використанн природних ресурсв як за територю, так за галузями народного господарства, виключення порушень природних взамозвязкв у навколишньому природному середовищ. Оптимальнсть у використанн природних ресурсв це досягнення найкращого варанта взамовдносин суспльства з навколишнм середовищем.

Управлння охороною навколишнього природного середовища, як говориться в Закон про охорону навколишнього середовища, поляга у здйсненн в цй галуз функцй спостереження, дослдження, екологчно експертизи, контролю, прогнозування, програмування, нформування та ншо виконавчо-розпорядчо дяльност. Метою управлння в галуз рацонального природокористування реалзаця законодавства, контроль за додержанням вимог екологчно безпеки, забезпечення проведення ефективних комплексних заходв щодо охорони

навколишнього природного середовища, рацонального використання природних ресурсв, досягнення погодженост дй державних громадських органв у галуз навколишнього природного середовища. Визначальними у виробничих вдносинах, що складаються мж людьми природою, х суспльний характер. Тому функц по управлнню плануванню рацонального природокористування однозначно прерогативою держави. Рзн мнстерства, комс, вдомства, комтети тощо в мру сво компетенц здйснюють пдтримують дину державну

полтику в област охорони навколишнього природного середовища. Одне з центральних мсць у регулюванн вдносин з приводу охорони навколишнього середовища рацонального використання природних ресурсв вдводиться науково обгрунтованому поднанню територального галузевого управлння природоохоронною роботою. Пдпримства, що залучають у господарський оборот природн ресурси, належать, з одного боку, до т чи ншо галуз народного господарства, а з другого ланками територально-

виробничих комплексв. Тому виника необхднсть правильного поднання нтересв багатьох мнстерств, вдомств мсцевих територальних органв, як повинн доповнювати одне одного, утворюючи дину систему управлння. Наприклад, при вдведенн земель пд промислове, транспортне чи житлове будвництво слд виходити не лише з локальних нтересв вдомчого характеру, а й враховувати, що вдчуження земель, особливо орних, призводить до скорочення площ сльськогосподарських угдь, знижу родючсть грунту, зменшу валову продукцю сльського

господарства та н. У систем управлння природоохоронною дяльнстю пдпримства можна видлити планування, експлуатацю очисних споруд включаючи технологчний процес контроль за викидами в навколишн середовище. Проектування планування дають змогу розробити комплекс необхдних заходв по охорон навколишнього середовища, х виконання, серед яких нов удосконален технологчн процеси, роботи, очисн споруди, що знижують або виключають шкдливий вплив на навколишн середовище.

Управлнськ функц в област природоохоронно дяльност пдпримства повинн сприяти вдосконаленню технолог виробництва, ремонтно-експлуатацйних робт, безаварйно роботи устаткування, виконання планово-попереджувального поточного ремонту. Контроль включа в себе аналз технолог, лабораторний аналз, контрольн пости, визначення концентрац шкдливих видлень, нформування кервництва про стан навколишнього середовища на пдпримств, дотримання законодавства в цй област. 5. СТРУКТУРА

ДЕРЖАВНОГО АПАРАТУ УПРАВЛННЯ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯМ Ус ланки народногосподарсько середовищезахисно системи становлять дине цле доповнюють одна одну. Водночас кожна з цих ланок надлена самостйними функцями, виршу певне коло завдань ма свою структуру. Вдповдають за органзацю державно пдсистеми контролю за станом навколишнього середовища Мнстерство по охорон навколишнього середовища 1991р служба стандартизац, Мнстерство охорони здоровя та нш мнстерства, а також мсцев обласн, мськ та районн органзац вдповдного

профлю. В свой дяльност вони керуються в основному Законом про охорону навколишнього середовища 1991 р Державна пдсистема використання природних ресурсв перебува в компетенц мсцевих Рад народних депутатв, як повинн контролювати регулювати всю природоохоронну роботу мнстерств вдомств. Галузевий мжгалузевий характер рацонального природокористування визначаться специфкою господарсько

дяльност структурних пдроздлв мнстерств вдомств залежить вд виробничого профлю пдпримств обднань. Тому обовязки мж рзними ланками ц пдсистеми охорони навколишнього середовища рацонального природокористування розподляються вдповдним чином. Так, Мнстерство сльського господарства продовольства Украни повинно здйснювати державний контроль за дотриманням земельного законодавства порядку користування землею вдповда за органзацю охорони рацонального використання земель, що перебувають у користуванн сльськогосподарських

пдпримств органзацй системи мнстерств, за правильнсть застосування в сльському господарств отрутохмкатв, розробку бологчних засобв боротьби з хворобами шкдниками сльськогосподарських культур насаджена, органзацю економного використання води при зрошенн земель здйсню контроль за рекультивацю земель. Воно органзову виконання комплексу протиерозйних заходв, включаючи роботи по полезахисному лсорозведенню здйсню контроль за проведенням заходв по боротьб з шкдниками, хворобами рослин, за дотриманням встановлених

правил збергання отрутохмкатв з тим, щоб не допустити потрапляння шкдливих речовин у сльськогосподарську продукцю нагромадження х у грунт водоймах за правильним веденням мисливського господарства, дотриманням чинного законодавства по збереженню збагаченню флори фауни, у справ заповдникв. Крм того, Мнстерство сльського господарства продовольства повинно систематично вивчати вплив отрутохмкатв на водн органзми визначати гранично допустим концентрац х у рибогосподарських водоймах робити висновки

про доцльнсть хмчно обробки посвв, насаджень, водойм лсв брати участь у розробц приладв для контролю якост природних поверхневих стчних вод. Мнстерство охорони навколишнього природного середовища МОНПС центральним органом державного управлння в галуз охорони природи використання природних ресурсв вдповда за охорону природи, органзацю рацонального використання вдтворення природних ресурсв у кран. Як головн завдання на МОНПС покладаються комплексне управлння природоохоронною дяльнстю в кран, розробка

проведення дино науково-технчно полтики по охорон природи рацональному використанню природних ресурсв, координаця дяльност мнстерств вдомств у цй галуз. З цю метою провадиться державний контроль за використанням охороною земель, поверхневих пдземних вод, атмосферного повтря, рослинного в тому числ лсв тваринного в тому числ рибних запасв свту, морського середовища природних ресурсв територальних вод Украни.

МОНПС готу пода в Кабнет Мнстрв пропозиц з питань охорони природи рацонального використання природних ресурсв для включення х у проекти державних планв економчного та соцального розвитку, здйсню контроль за виконанням вдповдних завдань, передбачених державними планами. МОНПС розробля пропозиц щодо вдосконалення економчного механзму природокористування, затверджу екологчн нормативи, правила стандарти з регулювання використання природних ресурсв охорони природного середовища

вд забруднення та нших шкдливих впливв. Здйснються державна екологчна експертиза генеральних схем розвитку розмщення продуктивних сил крани галузей народного господарства, контроль за дотриманням екологчних норм при розробц нових технологй, матералв речовин, а також проектв на будвництво реконструкцю пдпримств та нших обктв, що впливають на стан навколишнього середовища природних ресурсв. При цьому органи управлння природокористуванням повинн орнтуватися на такий визначальний фактор полпшення

дяльност з охорони природи, як широке застосування в усх галузях народного господарства мало-вдходних безвдходних технологй. МОНПС вда у встановленому порядку дозволом на захоронення складування промислових, побутових та нших вдходв, на викиди шкдливих речовин в навколишн середовище, на спецальне водокористування, на користування тваринним свтом споживання атмосферного повтря для виробничих потреб, користування кадрами для проведення геологорозвдувальних робт, затверджу розрахунков лсоски здйсню контроль за вдводом

земель пд ус види господарсько дяльност. У склад МОНПС функцонують Головне управлння економки органзац природокористування, Головне управлння науково-технчного прогресу екологчних норматнвв, Головне контрольно-нспекцйне управлння, Головна державна екологчна експертиза, Головне управлння мжнародного спвробтництва, Управлння пропаганди екологчних знань,

Управлння каптального будвництва матерально-технчного забезпечення. МОНПС ма мсцев органи на всх рвнях територального управлння областей, районв, мст. Введення подвйно пдпорядкованост територальних органв управлння МОНПСу та мсцевим Радам народних депутатв вдповда рол мсцевих Рад у виршенн питань охорони навколишнього середовища, визначенй статтями

Консти-уц Украни .та роздлом IV Закону про охорону навколишнього природного середовища. Ц положення дають змогу залучити до виршення завдань з охорони навколишнього середовища служби Рад народних депутатв планове управлння, управлння каптального будвництва та н а отже, уникнути необхдност х створення в межах територальних органв МОНПСу. Територальними органами управлння охороною навколишнього середовища вдповдн вдомства МОНПСу та вддли охорони природи виконкомв

Рад народних депутатв. З переходом на повний госпрозрахунок нов методи економчного управлння згдно з Законом про державне пдпримство на рвн пдпримств охорону навколишнього середовища здйсню адмнстраця. Тут приймаються ршення з питань природокористування, здйснюються практичн заходи щодо охорони навколишнього середовища вд забруднення виробничими господарськими вдходами, стчними водами. Як правило, один з заступникв кервника пдпримства вдповда за охорону природи.

Удосконалення управлння в галуз охорони вдтворення природних ресурсв повинно вдбуватися шляхом уточнення рол мсця територального галузевого факторв у формуванн основних яксних параметрв навколишнього середовища. Водночас слд враховувати, що в систем планового управлння рацональним природокористуванням провдним територальний пдхд. Це означа, що повноправним розпорядником природних ресурсв, як залучаються в сферу виробничо дяльност, Ради народних депутатв. Завдання поляга в тому, щоб надан мсцевим

Радам права використовувались якнайефективнше, поднували в соб територальн галузев нтереси, орнтували виробничо-господарську та експлуатацйну дяльнсть промислових пдпримств обднань, мнстерств вдомств на виршення актуальних екологчних проблем. 6. МОНТОРИНГ ЕФЕКТИВНОСТ ПРИРОДООХОРОННО ПОЛТИКИ В останн роки все бльше уваги придляться адаптивним процедурам оцнки екологчно ситуац прийняття ршень в управлнн природокористуванням.

Причина цього глибоко дослджен теорю пдтверджен практикою факти, як свдчать, що взамозвязки соцальних, демографчних, економчних та екологчних процесв мають складний характер, який динамчно змнються в простор в час, через що судження про майбутн змни в природокористуванн неминуче ненадйними, навть якщо вони грунтуються на виявлених на даний момент тенденцях розвитку окремих процесв економко-виробнич та екологчн системи, маючи властивсть змнюватись самоорганзовуватись, збергають свою иристосовансть здатнсть до

самовдновлення лише в певних межах, при перевищенн яких вони переходять в яксно нший стан збитки вд прорахункв у плануванн вдхилень при втленн в життя природоохоронно полтики надто велик, щоб можна було формувати реалзовувати х у режим проб помилок, обмежуючись реагуванням на порушення, що вдбулися, без самонавчання вс системи. Ц обставини роблять нереальними над на розробку деальних природоохоронних стратегй, як залишалися б стабльними тривалий час. Змни, що вносяться в подбн стратег, повинн базуватись на все

глибших наукових теорях моделях динамчно оптимзац. Сам же контролюючий корегуючий механзм природоохоронно полтики повинен забезпечувати випереджувальне й оперативне внесення необхдних змн у природоохоронн д, мати память не лише про тенденц змни обктивних даних, а й володти базою знань про системи аргументв та установок, як в минулому призвели до помилок або сприяли успхам, знати враховувати цну наслдки позитивного негативного досвду природоохоронно полтики.

Адаптивний пдхд до управлння природоохоронною дяльнстю одна з найважливших передумов ефективност. Адаптаця режиму управлння здйснються двома шляхами. По-перше, шляхом корегування стратегй природокористування встановлення механзму прийняття оперативних ршень вдповдно до умов, що змнюються передбачаються. По-друге, природоохоронна полтика може повинна сама по соб активно впливати на формування сприятливих

умов свого наступного розвитку зокрема, шляхом пдвищення рвня екологчно освченост суспльства, нарощування природоохоронного потенцалу тощо. Мова йде, таким чином, не про пристосовувансть, а про активну адаптацю, яка досягаться шляхом цлеспрямовано змни зовншнього середовища вдповдно до перспективно мети охорони рацонального використання природних ресурсв. На обох цих напрямах природоохоронна полтика повинна активно використовувати стихйн адаптацйн процеси, що вдбуваються в систем природокористування, або протистояти

м залежно вд х спрямованост результатв. Через багатодисциплнарний мжвдомчий характер проблем, як розвязу природоохоронна полтика, нформацйно-методичне забезпечення ц дяльност специфчним складним завданням. Настйна потреба полпшення нформацйно-методичного забезпечення природоохоронно полтики покликала до життя розвиток екологчного монторингу. В документах мжнародно конференц ООН з питань навколишнього середовища Стокгольм, 1972 була висунута дея монторингу в форм нацональних

систем постйного спостереження за змнами в босфер з метою одержання достоврних вдомостей зростання техногенного впливу на компоненти, екологчного прогнозування обгрунтування ршень щодо регулювання взамод техно-сфери з босферою. Монторинг вд лат. monitor той, що нагляда, нагаду спостереження, оцнка порвняння з нормативними параметрами прогноз стану навколишнього середовища в звязку з господарською дяльнстю людини, постйне безперервне спостереження. З метою забезпечення збору, обробки, збереження та аналзу нформац про стан

навколишнього природного середовища, прогнозування його змн та розробки науково обгрунтованих рекомендацй для прийняття ефективних управлнських ршень в Укран з 1991 р. створються система державного монторингу навколишнього середовища. Монторинг ефективност природоохоронно полтики МЕПП головною складовою загального монторингу навколишнього середовища. Вн включа в себе як окрем пдсистеми монторинг навколишнього середовища

МНС, монторинг природоохоронного потенцалу МПП монторинг природоохоронно освти МПО рис.2. При цьому в кожному випадку реалзуться система спостереження з передбаченням, основними функцями яко систематизаця оперативно нформац про процеси з точки зору того, до яких наслдкв у майбутньому може привести досягнутий стан, виходячи з розвитку в минулому фльтраця оперативно нформац шляхом виявлення критичних точок розвитку визначення можливих альтернатив розвитку на основ нормативних прогнозв досягнення

заданих цлей в умовах, що склалися на даний момент часу одержання рекомендацйно нформац для органу управлння на основ прогнозування наслдкв рзних варантв розвитку. Отже, в рамках системи монторингу повинн забезпечуватися не лише збр накопичення даних, а й оперативне виконання процедур аналзу, дагнозу прогнозу, необхдних для здйснення управлння в адаптованому режим. В пдсистем МНС здйснються оцнка екологчно ситуац, що склалася, та прогноз змн.

Результати МНС дають змогу конкретизувати мету природоохоронно полтики визначити завдання, як вимагають невдкладного розвязання. МПП забезпечу безперервний контроль за станом використанням технологй природокористування, ефективнстю снуючого механзму економчного та адмнстративного регулювання вдносин у цй област, розробкою запровадженням природозбергаючих нововведень. У МПО, як в МПП, крм специфчних для ц системи джерел нформац, використббуються вдомост про реальн змни в навколишньому

середовищ, що вдбуваються пд впливом дяльност людей. В результат зявляться можливсть оцнювати кнцеву ефективнсть рзних стратегй природоохоронно освти в широкому розумнн цього поняття науково обгрунтовано корегувати вдповдну частину природоохоронно полтики. Спльна дя пдсистем МЕПП покликана забезпечити постйне уточнення цлей конкретизацю завдань залежно вд змн екологчно ситуац визначення та аналз можливих варантв формування використання природоохоронного

потенцалу згдно з даними про екологчнсть технологй природокористування, ефективност рзних видв управлнських впливв можливих природозбергаючих нововведень визначення та оцнку варантв розвитку природоохоронно освти включаючи вплив засобв масово нформац, виховну роботу серед населення тощо. визначення та аналз можливих варантв формування використання природоохоронного потенцалу згдно з даними про екологчнсть технологй природокористування, ефективност рзних видв управлнських впливв можливих природозбергаючих нововведень

визначення та оцнку варантв розвитку природоохоронно освти включаючи вплив засобв масово нформац, виховну роботу серед населення тощо. Майже щоденно на сторнках газет, в радо- телепередачах ведеться розмова про те, що за сучасних умов розвитку суспльного виробництва будь-як економчн ршення повинн прийматися з урахуванням екологчних наслдкв. Досвд показу, що закликв побажань вчених, як краще нших усвдомлюють, на краю яко пррви ми стомо, недостатньо. Необхдне пробудження громадських дячв, полтикв, економств,

лкарв, технологв, зрештою всх людей. Ус життв процеси в усх державах повинн розглядатися насамперед з точки зору еколог. Потрбне не просто екологчне мислення, треба всма доступними засобами формувати екологчний свтогляд.