Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види

Фінансово-правові норми та фінансово-правові відносини, їх особливості та види

Зміст

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

2. Класифікація фінансово-правових норм

3. Поняття фінансових правовідносин, їх субєкти та обєкти

4. Види фінансових правовідносин

1. Поняття та особливості фінансово-правових норм

Фінансово-правові норми

Норма в перекладі з латинського означає правило, точне розпорядження, зразок. Тобто, норма являє собою відомості про належну поведінку в тих чи інших умовах (норми моралі, технічні норми).

Фінансово-правові норми - це загальнообовязкові приписи компетентних органів державної влади з приводу мобілізації, розподілу й використання фондів коштів, що виражені в категоричній формі й забезпечені силою державного примусу.

Це первинні елементи, які включають фінансове право, їм властиві всі загальні риси правової норми, але вони мають і характерні для даної галузі права особливості.

Загальні риси фінансово-правової норми як правової норми:

-- міститься в нормативно-правових актах;

-- стає обовязковою для всіх учасників регульованих суспільних відносин, визначає їх права та обовязки;

-- реалізація цієї норми, визнаної державою, забезпечується її примусовою силою.

Головна особливість фінансово-правових норм полягає в тому, що вони носять державно-владний, імперативний характер. Вимоги до учасників фінансово-правових відносин виражаються в категоричній формі. Держава визначає правила поведінки юридичним особам, громадянам в області фінансової діяльності.

Таким чином, під фінансово-правовою нормою необхідно розуміти встановлене державою і забезпечене нормами державного примусу строго визначене правило поведінки в суспільних фінансових відносинах, що виникають в процесі утворення, розподілу і використання державних грошових фондів, з наданням учасникам цих відносин юридичних прав і покладенням на них юридичних обовязків.

Компоненти норми фінансового права:

Гіпотеза визначає умови, обставини, при яких можуть виникнути фінансові правовідносини і які вказують на учасників цих правовідносин.

Диспозиція - "серцевина" норми, містить розпорядження про те, як повинні діяти учасники фінансових відносин, тобто визначає їх права і обовязки.

Санкція - це міра відповідальності, що застосовується до порушників фінансово-правових норм.

Класифікація фінансово-правових норм:

Зобовязуючі норми права регулюють активну поведінку субєктів, тобто вимагають конкретних дій, і встановлюють права та обовязки. Цей характер притаманний більшості фінансово-правових норм, що є відображенням методу фінансового права - методу владних розпоряджень.

Забороняючі фінансово-правові норми регулюють пасивну поведінку субєктів фінансових відносин і вказують не здійснювати дій, що порушують фінансову дисципліну і законність.

Уповноважуючі норми наділяють правом здійснювати певні юридичне значущі дії; встановлюють право на здійснення певних самостійних дій у визначених межах.

Матеріальні норми закріплюють матеріальний, грошовий зміст юридичних прав і обовязків учасників фінансових відносин.

Процесуальні норми встановлюють порядок діяльності і застосування норм матеріального права.

В фінансовому праві немає чіткого поділу на матеріальну і процесуальну частини: більшість інститутів в єдності концентрують їх разом. Однак процесуальні норми більше проявляються в бюджетному праві.

Фінансове право як галузь права має свої первинні елементи, якими є фінансово-правові норми.

2. Класифікація фінансово-правових норм

Класифікація фінансово-правових норм необхідна для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання та рівня розвитку фінансового законодавства.

3. Поняття фінансових правовідносин, їх субєкти та обєкти

фінансово-правові відносини: зміст, особливості, види та субєкти

Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і урегульовані нормами фінансового права.

Ознаки фінансових правовідносин як різновиду правовідносин:

-- виникають відповідно до нормам права, які вказують умови їх виникнення і визначають учасників;

-- носять вольовий характер;

-- характерний звязок сторін у формі юридичних прав і обовязків. Причому, завжди присутні дві сторони: одна має субєктивне право (уповноважена) інша - несе відповідні юридичні обовязки (зобовязана).

Особливі риси фінансових правовідносин, обумовлені специфікою предмету і методу фінансово-правового регулювання:

-- виникають в процесі фінансової діяльності держави;

-- одним із субєктів повинен бути відповідний уповноважений державний орган;

-- виникають з приводу грошей.

Ці відмінні риси надають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових правовідносин.

Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка субєктів, а юридичним - субєктивні права та юридичні обовязки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами.

Структура фінансових правовідносин:

- Субєкт

- Обєкт

- Зміст

Субєкти фінансових правовідносин - це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обовязків і прав. Вони поділяються на групи:

а) суспільно-територіальні утворення;

б) колективні субєкти;

в) індивідуальні субєкти.

Учасники правовідносин мають бути наділені такою юридичною властивістю, як правосубєктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обовязків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію. Правосубєктність включає:

-- правоздатність - здатність бути носієм прав та обовязків;

-- дієздатність - здатність самостійно реалізовувати права та обовязки.

Слід розрізняти субєкт фінансового права - тобто особу, яка має правосубєктність, та субєкт фінансових правовідносин -тобто реальний учасник цих правовідносин.

Під обєктом фінансових правовідносин слід розуміти те, на що направлена поведінка учасників фінансових правовідносин. Обєктом є гроші або грошові зобовязання у звязку з утворенням і використанням грошових фондів.

Права і обовязки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин.

Субєктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин.

Субєктивний обовязок - це передбачена нормами права міра належної поведінки.

У процесі регулювання суспільних відносин можуть скластися два типи звязку між субєктивними юридичними правами та обовязками:

-- правовідносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на всіх інших покладаються пасивні обовязки утримуватися від певних дій;

-- правовідносини "активного типу" - на певних учасників покладаються активні юридичні обовязки - здійснення позитивних дій, а зміст субєктивного права полягає в можливості вимагати цієї поведінки від зобовязаної особи.

Класифікація фінансових правовідносин:

1) за матеріальним змістом:

-- бюджетні;

-- податкові;

-- в галузі страхування;

-- в галузі кредиту;

-- з приводу регулювання грошового обігу;

-- в галузі розрахунків;

-- з приводу валютного законодавства. 2) в залежності від характеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінансових правовідносин:

-- матеріальні - виникають на основі матеріальних норм фінансового права і виражають правовий статус субєктів, що беруть участь у фінансовій діяльності;

-- процесуальні - в них виражається юридична форма, в якій відбувається отримання державою у своє розпорядження фінансових ресурсів, їх розподіл і використання.

Основою виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин є юридичний факт. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права повязують виникнення, зміну або припинення юридичних правовідносин. До юридичних фактів, як і в інших галузях права, відносять:

-- дії (правомірні або неправомірні) - вольова поведінка (правопорушення, угоди);

-- події - це явища, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин.

Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на:

-- юридичні акти - правомірну дію учасника фінансових правовідносин, спрямовану на отримання правового результату;

-- юридичні вчинки - правомірну дію, що зумовлює правові наслідки, повязані з фактом вольової дії, яка не залежить від бажання субєкта відносин.

Неправомірні дії являють собою поведінку, що не відповідає приписам фінансово-правових; норм.

Отже, фінансові правовідносини - це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обовязків у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів держави.

4. Види фінансових правовідносин

Класифікація правових відносин завжди приваблює вчених, оскільки вона допомагає науковому осмисленню всього масиву відносин, що охоплюються тією чи іншою галуззю права. Перш за все, класифікація фінансових правовідносин будується на загально-правових засадах класифікації правовідносин. Проте у фінансовому праві можуть бути виділені і специфічні критерії.