Вступ
Незважаючи на те, що ідіоматичні одиниці широкозастосовуються в усному і писемному мовленні (художній літературі,публіцистиці, тощо), їхні структурно-семантичні особливості є недостатньовивченими. Багато невирішених питань залишається і в теорії та практиціперекладу цих одиниць з англійської на українську мову та їх функції. Увітчизняному перекладознавстві ще не існує комплексного дослідження іостаточного вирішення багатьох проблем, пов’язаних з функціями ідіом впубліцистичних творах та особливостями перекладу їх українською мовою, що йзумовило вибір даної теми та пояснює актуальність дослідження.
Об’єктом дослідження є однослівні ідіоматичні одиниців сучасній англійській мові.
Предмет дослідження – особливості функцій однослівних ідіомв публіцистичних текстах на англійській мові.
Мета роботи – проаналізувати структурно-семантичніособливості та функції ідіоматичних одиниць в публіцистичному тексті, звертаючиувагу на національну своєрідність однослівних ідіом у англійській та засобиїхньої передачі українською мовою. У завдання дослідження входить укладаннякласифікації способів перекладу ідіоматичних одиниць.
Матеріалом дослідження стали уривки з статейангломовних газет та їхні переклади українською мовою.
Мета та завдання дослідження визначили його структуру. Робота складаєтьсязі вступу, у якому окреслюються межі дослідження, двох розділів, кожен з якихзавершується висновками, загальних висновків та бібліографії, що містить 25джерел теоретичної літератури з мовознавства та теорії перекладу тощо.
Розділ I.Загальна характеристика ідіоматичних одиниць
1.1 Поняття про ідіомив сучасному мовознавстві
Термін «ідіома» походить від давньогрецького слова«ídiōma», що означає «особливість, своєрідність». Виділяються дваосновні погляди на ідіоматичні одиниці – так звані «широкий підхід» та «вузькийпідхід» до ідіом. Згідно з останнім, ідіомами вважається лише такі «стійкісловосполуки, семантика яких не виводиться зі значень її складників, аінтегрована ними формально; виникає внаслідок утрати мотиваційних відношень»[3, с.173].
У вітчизняному мовознавстві протягом довгого часуіснувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», затермінологією відомого радянського мовознавця акад. В.В. Виноградова, якийрозподілив фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми увузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. На думкуВ.В. Виноградова, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістюскладу зворотів (тобто з суми складових таких фразеологічних одиниць неможливодізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністюкомпонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють наступні підтипи:
1) Фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані«слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли зужитку мовлення). Наприклад, англійська ідіома “to buy a pig in a poke” напозначення невигідного та невдалого придбання чогось, що не було уважнорозглянуто передусім (порівн. укр. ідіому «купувати кота в мішку». Лексема apoke позначає «мішок» і є архаїзмом (сучасний синонім “sack”), який в сучаснійанглійській мові вживається лише у вищезгаданій ідіоматичній одиниці. Тобто мибачимо випадок, коли лексема продовжує жити значно довше у межах ідіоматичногословосполучення, аніж у вільному словосполученні чи ізольовано.
2) Фразеологічні зрощення, що містять граматичніархаїзми, які є синтаксично неподільним цілим.
Дж.Сейдл і У.Макморді зазначають, зокрема: “The way inwhich the words are put together is often odd, illogical or even grammaticallyincorrect”
[19, c.4].
Так, ідіома I am good friends with him («ми з нимдобрі друзі») є, з точки зору граматичної структури, неправильною танелогічною. Займенник I стоїть в однині, проте форма I am a good friend withhim є неможливою, хоча значно більш логічною. Можливою є форма I am good friendof his, але вона не є ідіоматичною одиницею.
3) Фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними яклексично, так і семантично, наприклад:
to be born with the silver spoon in one’s mouth;
to go through thick and thin.
4) Фразеологічні зрощення, котрі являють собою такусемантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі длярозуміння цілого [20, с.144].
Прикладами подібних одиниць в англійській мові можутьбути:
to bring the house down;
to take it out on someone.
Багато в чому подібним до вітчизняного розумінняфеномену ідіоматичної одиниці є визначення Сейдл-Макморді, які наголошують навідмінності семантики ідіоми від семантики її складників: “We can say that anidiom is a number of words which, taken together, mean something different fromthe individual words of the idiom when they stand alone” [19, c.4].
Проте, слід зазначити, що в британському таамериканському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід» допроблеми ідіоми. До складу ідіом західні лінгвісти відносять не лишефразеологізми усіх типів, а навіть і паремії – приказки, прислів’я, крилатівислови, цитати тощо. Але цю тему ми більш детально розглянемо у пункті 1.3.
В цій роботі ми будемо використовувати термін «ідіома»або «ідіоматична одиниця», маючи на увазі фразеологічну одиницю мови, для якоїхарактерна стійкість, відтворюваність та немотивованість значення, тобто змістякої не дорівнює сумі значень слів-складників.
1.2 Поняття «ідіома» та«ідіоматичність»
Поняття “ідіома” та “ідіоматичність” мають суміжний характер, але не єідентичними. Ідіоми є лише одним із проявів ідіоматичності: всі ідіомивизначаються ідіоматичністю, але не всі одиниці, що проявляють ідіоматичність,можна назвати ідіомами.
Ч. Фернандовважає, що в основі ідіоматичності лежить традиційно спільна поява (habitualco-occurrence) слів у сполученні. Таким чином, базисною рисою ідіоматичностівизнається, по суті, категорія стійкості.
Увага яквітчизняних, так і зарубіжних лінгвістів зосереджена на понятті ідіоматичності.«Ідіоматичність є вже тому важливою, що її так багато в кожній мові», –зазначає У. Вайнрайх. Тобто поняття ідіоматичності є ширшим за ідіоми, боє атрибутом не тільки ідіом, але й інших словосполучень і довших фрагментівдискурсу. У вітчизняній науці під ідіоматичністю розуміють «властивість мовниходиниць формувати цілісне значення не із суми значень її складників абонезалежно від них». У зарубіжній лінгвістиці ідіоматичність тлумачиться якздатність слів сполучатися і перетворюватися у процесі вживання на «знайомі» вирази.Але не в усіх випадках слова, що стоять поряд, можуть перетворитися насловосполучення й набути ідіоматичності. Для цього необхідна наявність чотирьохфакторів. [1, с. 58].
По-перше,словосполучення повинні підпорядковуватися граматичним законам, у цьому разівони утворюються за певними моделями. І хоча в корпусі фразеології існуютьвинятки з правил (наприклад, nothingloath, bethatasitmay,footthebill,long timeno see,guess what?),таких фраз дуже мало і вони не є продуктивними, тобто за їх моделлю неутворюються інші словосполучення.
По-друге,інваріантність компонентного складу фразеологічних одиниць, кліше та іншихфраз, теж указує на ідіоматичність.
По-третє, це –переносне значення більшості таких одиниць, що свідчить про природу їх утворенняшляхом метафоризації або метонімізації. Цей критерій береться до уваги особливотоді, коли ми класифікуємо різноманітні фразеологічні одиниці на групи, бо вінне є притаманним виключно всім усталеним виразам.
І нарешті,четвертим критерієм ідіоматичності є те, що у фразеологізмі так чи інакшезакладено, закодовано культурний світогляд, притаманний колективній свідомостіносіїв мови (наприклад, blueblood, lesangre azur, ‑ «блакитнакров», спочатку вживалось на позначення блакитних вен іспанців, що проступаликрізь їх білу шкіру, на відміну від засмаглих іноземців, пізніше цей вираз ставозначати «аристократичне походження», безвідносно до кольору шкіри) [22, с.34-35].
До цих чотирьохкритеріїв, загально визнаних англійськими, фразеологами, російський дослідникІ. Мельчук додає п'ятий – перекладний. Він стверджує: «словосполучення єідіоматичним, якщо і тільки за умов, що до його складу входить хоча б одне такеслово, якому при перекладі словосполучення в цілому треба було б приписатиперекладний еквівалент, можливий для цього слова тільки за умов появи цьогослова одночасно з усіма іншими елементами сполучення (в певному порядку),причому дане слово може зустрічатися без інших елементів і тоді має іншийпереклад» [19, с. 20].
Ідіоматичністьтакож розуміють як неможливість виведення значення цілого мовного утворення ізсукупності значень його складових.
Видаєтьсянеобхідним розмежувати поняття “ідіома” та ширше поняття “ідіоматичність”, щопокриває як менші так і більші за словосполучення одиниці, а також конструкціїта стійкі словосполучення, які не є ідіомами.
Феномен«ідіоматичность» як такий, визначає місце ідіом в системі фразеологічниходиниць мови як її ядро, або ключова складова[2, с.53].
1.3 Розмежовуванняпонять «однослівні ідіоми» та «фразеологізми», а також «прислів’я»
Як ми вже зазначали у пункті 1.1, до складу ідіомзахідні лінгвісти відносять не лише фразеологізми усіх типів, а навіть іпаремії – приказки, прислів’я, крилаті вислови, цитати тощо. Так, Ричард Спієрсу передмові до «Словника американських ідіом» пояснює вибірку одиниць дляданого видання наступним чином: «Every language has phrases or sentences thatcannot be translated literally. Many clichés, proverbs, slang phrases,phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase orsentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is acollection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently inAmerican English» [20, с.7].
Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми»порівняно з розумінням В.Виноградова: адже до складу ідіом віднесені не лишесловосполучення, а й речення (sentences) різного характеру: кліше, прислів’я,сленгові фрази, мовленнєві штампи (common sayings), які об’єднує одна спільнариса: їхня ідіоматичність. Подібним чином укладено більшість з іншихоригінальних словників та довідників ідіом англійської мови Укладач іншогопопулярного словника ідіом британського варіанту англійської мови ВільямКолінз, зокрема, зазначає: «Вивчаючи ідіоми, завжди стикаєшся з двома найголовнішимипроблема. Перша – проблема походження. Як зауважує Піарсел Сміт, навіть фахівціне в змозі чітко і впевнено пояснити значення численних ідіоматичних виразів.По-друге, існує проблема зв’язку між походженням та поточним використанням.Часто стає необхідним, вивчаючи ідіому, наявне значення якої зрозуміло ішироким загалом використовується правильно, визнати, що зв’язок між походженнямта значенням не є відомим» [25, c.11].
У своїй передмові до словника Дж.Сейдл та У.Макморді“English idioms and how to use them” (1983) проф. Мєднікова зазначає: «Слово«ідіома» не є однозначним. Ним називають і особливу фразеологічну одиницю, щомає ярко виражені стилістичні особливості (власно ідіоми) та інші видифразеологічних одиниць. Ось чому Дженіфер Сейдл та У.Макморді, розуміючи словоідіома у всій системі його значень, включили до складу посібника все те, що, наїхню думку, може вважатися специфічно англійським і те, що необхідно знати тим,хто вивчає англійську мову як іноземну. Радянська лінгвістика, яка досяглавеликих успіхів у своєму теоретичному розвитку, інакше розглядає проблемикласифікації фразеологічних одиниць. Наше мовлення, коли ми розмовляємо, єідіоматичним в тому сенсі, коли ми користуємося характерними для нашої мовивиразами та зворотами, що демонструють у своєму синтаксичному та семантичномускладі її специфіку» [16, c.5].
Фразеологічні єдності характеризуються образноюмотивованістю значень складників. Проте, як і зрощення, вони являють собоюнеподільне ціле. Тип класифікації В.В.Виноградова – фразеологічні сполучення — обов’язково мають у своєму складі вільні та фразеологічно зв’язані значення.Пізніше М.Шанський доповнив класифікацію ще одним типом – фразеологічнівирази ‑ це «речення з переосмисленим складом компонентів» [22,c. 644].
Н.Н. Амосова/> [6, c. 65],використовуючи контекстологічний аналіз, виділяє «два типи фразеологічниходиниць – фраземи й ідіоми. Фразема – це одиниця постійного контексту, у якійвказівний мінімум, потрібний для актуалізації певного значення слова, є єдиноможливим, тобто постійним. Другий компонент є вказівним мінімумом для першого.Однослівні ідіоми, на відміну від фразем, – це одиниці постійного контексту, уяких вказівний мінімум і семантика одиниці нормально складають тотожність,представлену лексичним складом словосполучення. Ідіоми характеризуютьсяцілісністю значення».
Укладач «Великого англо-російського фразеологічногословника» відомий вчений-германіст О.В. Кунін [15, c.15] наводить класифікаціюфразеологічних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матеріаліанглійської мови і є, з першого погляду, специфічною лише для цієї мови,успішно використовують і для класифікації іншомовних фразеологічних систем,тобто її також можна вважати універсальною. Він виділяє фразеологічнідеривації, тобто утворення фразеологічних одиниць від інших фразеологічниходиниць, серед яких він розрізняє наступні прийоми:
а) виокремлення фразеологічної одиниці зі складувихідного фразеологізму: a hot potato частина виразу drop something like a hotpotato;
б) утворення дієслівних фразеологічних одиниць відприслів’я з дієсловом в наказовому способі:
strike while the iron is hot;
в) конверсія: a stab in the back від дієслівногофразеологізму to stab someone in the back;
г) утворення за аналогією: Aunt Thomasina за аналогієюUncle Tom;
д) за контрастом hell on earth антонімічне heaven onearth;
е) розгортання образу вихідного фразеологізму – to benuts (to fall off one’s nut);
ж) контамінація gild the lily від gild refined goldand paint the lily.
Другим способом формування фразеологізму, за Куніним,є утворення фразеологічної одиниці від перемінного словосполучення шляхом йогозмінення:
through thick and thin (through thicket and thinwood).
Третя група включає фразеологізми-кальки: «утворенняфразеологічної одиниці від іншомовного фразеологізму шляхом його калькування:
it goes without saying від французького cela va sansdire».
Нарешті, четверта, остання група за Куніним, включаєфразеологізми з літературних джерел (у такому випадку в етимологічних приміткахзазначається «шекспірівське», «дікенсівське» тощо) [15, c.15].
Існує також класифікація ідіом американського варіантуанглійської мови О.Швейцера, згідно з якою розрізняються ідіоми-частковіамериканізми та ідіоми-повні американізми [23, c.143-144]. У першому випадкузагальноанглійське значення залишилося первинним, а американське є вторинним,таким, що розвинулося на основі першого (прикладами можуть бути фразеологічнізвороти dark horse – «темна конячка, невідомий кінь на змаганнях» – «маловідомийкандидат на виборах» або roaring forties – «сорокові широти Атлантичногоокеану» – «центральний район Нью-Йорка»). Повний американізм властивий лишеамериканському варіанту англійської мови (to come right with a bang – блискучепройти, мати великий успіх, big time – великий, значний, to be on the (water)wagon – обстоювати тверезий спосіб життя, не вживати алкогольних напоїв, lonewolf – людина, що діє самостійно, не шукаючи сторонньої допомоги).
Проте більшість дослідників сходяться в тому, щофразеологізми повинні характеризуватися трьома найважливішими параметрами:неоднослівністю, стійкістю та ідіоматичністю. Перший з цих параметрів можнавважати єдиним відносно ясним та операційним поняттям, хоча й тут виникаютьпроблеми, пов’язані з наявністю або відсутністю в тій чи іншій мовіорфографічної традиції, розрізненням слів і словосполучень, слів и речень вданому морфологічному типі мови тощо. Категорія стійкості є вже меншвизначеною, але найбільші запитання викликає поняття ідіоматичності. В найбільшзагальному розумінні ідіоматичність позначає «властивість мовних одиницьформувати цілісне значення не із суми значень її складників або незалежно відних» [3, с.173] Фразеологія виявляється лише одним з проявів ідіоматичності.
Розглянемо фактори, які можна розглядати як причинустійкості ідіоматичних одиниць.
Вочевидь, достеменно виявити справжні причини формування стійких зворотівтільки в рамках лінгвістики неможливо, адже найчастіше причини стійкості носятьекстралінгвістичний характер. Тут може виявитися важливою культурна значущістьвихідного тексту (пор. численні ідіоми-біблеїзми, ідіоми літературногопоходження з відомих художніх творів, зокрема, з творів В. Шекспіра ванглійській мові); підвищення престижності та/або поширення сферифункціонування певних фахових мов або жаргонів (поширення сленгізмів черезрозмовне мовлення та ЗМІ до художньої літератури). культурно-історичнийконтекст (так, за даними А.Швейцера, внаслідок контактів з представниками іншихнародів протягом колонізації Північної Америки, в американському варіантіанглійської мови опинилися ідіоми не лише британського, а й індіанського,французького, голандського, німецького та іспанського походження [23,с.36-37]). Втім, багато з причин узуалізації залишаються незрозумілими.
Фразеологія таідіоматика мають, по-перше, зону перетину, до якоїналежать фразеологізми-ідіоми, по-друге, свої власні сфери компетенції. Їхспіввідношення можна унаочнити в такий спосіб:Нефразеологічні одиниці Рівень слова Однослівні ідіоми: to bag –“to take possession of something without first asking permission”, to bomb –“to fail something”, knockout –“a very attractive person or thing”, lemon –“anything defective or unsatisfactory”.
Фразеологічні одиниці
Фразеоло-гічні одиниці
Рівень словосполучення
Рівень слово-
сполучен-ня Зрощення: Dutch soup –“something very easy”, to pull one’s leg –“to deceive somebody”, to jump down one’s throat –“to criticize severely”. Напівзрощення: to pay the piper –“to pay for one’s mistakes”, to say a mouthful –“to say something of a significant or shocking nature”. Єдності: to get one’s second wind –“to get a second burst of energy”, to kill two birds with one stone –“to accomplish two objectives with one action”. Напівєдності: pat answer –“a prepared reply”, shotgun method –“a method in which several solutions are tried at once to see which one might work”. Фразеологічні сполучення: now and then, to make progress, to take into consideration, in case of, again and again, to make friends. Рівень речення Фразеологічні вирази – ідіоматичного характеру: don’t count your chickens before they are hatched; the dog returns to his vomit. – неідіоматичного характеру: The more you learn, the more you know; appearances are deceptive.
Таким чином, поняття“фразеологія” та “ідіоматика” перехрещуються, але не суперечать одне одному. Мипропонуємо розрізняти фразеологічні одиниці ідіоматичного і неідіоматичногохарактеру, оскільки не всі фразеологізми є ідіомами. З іншого боку, ідіоматикавиходить за межі фразеології. Ідіоматичні одиниці існують як на рівнях реченняі словосполучення, так і на рівні слова. Поява ідіоматичних одиниць зумовленапотребою дати конкретну і образно-емоційну оцінку предметам та явищам, які вжемають вербальну форму вираження. Постійне суміщення значення прототипуідіоматичних одиниць та їх ідіоматичного значення спричиняє, з одного боку,ускладненість смислової структури, а з іншого – її образність і, як наслідок,здатність виконувати експресивну функцію.
Занадто вузьке і структурнолімітоване тлумачення ідіоматики призвело до того, що ідіоми досліджувалисяпереважно на рівні словосполучення (тобто ідіоми-фразеологізми), у той час якоднослівним ідіомам майже не приділялося уваги. Проте, як свідчать результатианалізу наукової літератури та ілюстративного матеріалу, однослівна ідіоматикає актуальним і цікавим об’єктом лінгвістичного дослідження[1, с.57].
Вперше термін“однослівна ідіома” було вжито Д. І. Квеселевичемі В. П. Сасіною [116, с. 115].Наголошуючи на тому, що до ідіоматики належать всі види вторинних експресивнихномінацій незалежно від їх структури, автори пропонують розрізняти такісемантичні типи однослівних ідіом: 1) однослівніідіоми, в яких змінене значення набуває пейоративних конотацій: apology–“що-небудь фальшиве, підроблене”: Thisisanapologyforchampagne;2) однослівніідіоми, в яких змінене значення набуває меліоративних конотацій: honey– “люба, голубка (пестливе називання жінки)”; 3) однослівніідіоми, які належать до функціонального класу комунікативів (релятивів), тобтодо слів, що вживаються як реакція на слова співрозмовника або ситуацію: bags!– “дарма!”, great! – “загнув!”, nuts!– “кіно”; 4) однослівні ідіоми‑конверсивиз повною зміною структури семеми: twig– “розуміти”: Do youtwigwhatIamgettingat? Незважаючина неоднорідні критерії, ця класифікація відображає найсуттєвішу відмінністьоднослівних ідіом від однослівних комунікативів: останнім завжди притаманнезначення реакції на репліку співрозмовника.
Слід додати, що статус ідіом як складової частини фразеологічної системиніколи не було поставлено під сумнів, на відміну від прислів’їв, приказок,крилатих слів, яким багато вчених відмовляють у приналежності до фразеології. Звернемоувагу також на величезний лінгвокультурознавчий потенціал фразеології, аджесаме в ідіоматичних одиницях мови відбито багатовікову історію народу,своєрідність його культури та побуту. Внаслідок того, що в ідіоматичних виразахчітко відображається національний характер народу, їхнє активне засвоєння необхіднокожному, хто вивчає мову. Також необхідно розвивати вміння коректно вживатиідіоми в мовленні, правильно відчуваючи їхній стилістичний регістр – чиналежать вони до просторіччя, або вульгаризмів, канцеляризмів або книжковогостилю.
Висновкирозділу I
У першому розділі дослідження робиться спробанадати оцінку сучасному стану наукових досліджень в галузі ідіоматики.Зазначається, що у вітчизняній лінгвістиці мовознавці є здебільшогопослідовниками так званого «вузького» розуміння ідіоматичних одиниць, згідно зтрадиціями, започаткованими радянським вченим В.Виноградовим, в той час, якїхні британські та американські колеги віддають перевагу «широкому» підходу,вносячи до складу ідіом такі одиниці, як приказки, прислів’я, крилаті вирази,які за вітчизняними науковими традиціями прийнято вважати предметом вивченняфольклористики, або пареміології.
Серед класифікацій, пропонованих зарубіжнимидослідниками, особливий інтерес становлять класифікації ідіом британськихлексикологів Дж.Сейдл та У.Макморді за походженням.
Розглянуто також феномен «ідіоматичності» яктакий, що визначає місце ідіом в системі фразеологічних одиниць мови як їїядро, або ключова складова.
Ми спробували довести що поняття “фразеологія” та “ідіоматика” перехрещуються,але не суперечать одне одному, щоне всі фразеологізми є ідіомами. Зазначили що в ідіоматичних виразах чітковідображається національний характер народу, їхнє активне засвоєння необхіднокожному, хто вивчає мову.
РозділII. Функціїідіом у публіцистичному тексті
2.1Публіцистичний дискурс як контекст функціонуванняоднослівних ідіом
Кінець XXстоліття відзначається розвитком нових видів мовленнєвих комунікацій у сферітехніки зв’язку, техніки створення й зберігання текстів, зв'язку мовних текстівз добутками технічної, естетичної і наукової думки, освіти, виховання йнавчання. Класичне книжкове, письмове й усне мовлення розвивається під впливомнових технічних засобів мови, що включають рекламу, масову інформацію йінформаційні системи. Відповідно й світогляд людей збагачується новим шаромусвідомлення світу та самопізнання [10].
Під публічноюсферою фахівці розуміють певний простір (місце), у якому різні соціальнісистеми, уряд, партії, профспілки, мас-медіа ведуть суспільну дискусію й можутьвступати у певну опозицію по відношенню один до іншого. Публічна сфера якознака демократичного суспільства припускає, таким чином, можливість вільногообміну думками між його членами. При цьому фахівці підкреслюють, що публічнасфера не з’являється лише за наявності вільної преси, власне свободи слова –вона народжується тоді, коли в суспільстві виникають більш-менш самостійнііндивіди, здатні скласти власну думку про що-небудь і, що важливо, викластипевним чином привселюдно власне судження [14, с. 22].
Підпубліцистикою (від лат. publicus – суспільний) розуміють рід творів,присвячених актуальним проблемам і явищам сучасного життя суспільства.Публіцистика відіграє важливу політичну й ідеологічну роль як засіб вираженняплюралізму суспільної думки, що формується навколо найгостріших проблем життя.Публіцистика існує у словесній (письмовій та усній), графічно-образотворчій(плакат, карикатура), фото- і кінематографічній (документальне кіно,телебачення), театрально-драматичній, словесно музичній формах [4, с. 14].
Самепубліцистичному дискурсу, у якому суб'єкту приписується найбільш еластичнасоціальна роль – виражати, тією чи іншою мірою, інтереси соціуму, належитьдомінантна роль у сучасному світі. Публіцистичний дискурс характеризуєтьсямаксимальною інтертекстуальною проникністю й мінливістю. Особливий інтерес цієїдискурсивної формації полягає в тому, що знання в її межах структурується якпризначене для використання знання для сучасників і як звільнене від прагматикизнання для історії. Так, у газетному дискурсі, що має багатовікову традицію,заголовний словник-тезаурус концептуалізує події великої тривалості, арозведення подій і кон’юнктур (подій середньої тривалості) відбувається нарівні газетних жанрів [18, с. 76].
Мову не можнавважати лише пасивним відображувачем і накопичувачем інформації про об’єктивнийсвіт. Мова сама може бути активним знаряддям формування дійсності. Наприклад,мова пропаганди використовується для досягнення економічних переваг у бізнесіабо політичних переваг у сфері управління. У публіцистичному дискурсі великуроль відіграє лексика з емоційно-експресивною та оцінною конотацією. Щоб надатитексту дискурсу потрібну у цей момент конотацію, слід постійно контролюватилексику, яка у ньому використовується [24].
Газетно-публіцистичнийдискурс є дистантною формою комунікативної діяльності інституціонального такогнітивного характеру, основними учасниками якої є представники засобівмасової інформації як соціального інституту та масова аудиторія [17, с. 11].
Мас-медійнийадресант намагається підлаштуватися під адресата з метою впливу та досягненняпевних цілей. У ПД Великобританії та США домінує орієнтація на рецептивнінастанови платоспроможного адресата, що вимагає зрозумілу для нього інформацію[5, с. 147].
Отже,мас-медійна комунікація є систематичним поширенням повідомлень через друк,радіо, телебачення, кіно, аудіо- та відеозапис, Інтернет та інші канали середчисленних розосереджених аудиторій з метою інформування та здійсненняідеологічного, політичного, культурного, релігійного, психологічного впливу наформування й зміну оцінок, думок, переконань і поведінки людей [12, с. 109].
Суть функціївпливу в межах публіцистичного дискурсу полягає у тому, що ЗМІ не простоінформують адресата, а “підказують” йому як саме слід ставитися до предметуповідомлення, які висновки слід зробити та яких заходів ужити. Для цього, якправило, використовуються непрямі номінативні засоби та синтаксичніконструкції, які здатні опосередковано впливати на свідомість.
Поняття “мовноговпливу” є ширшим за поняття “мовної маніпуляції”, оскільки останнє є підвидомпершого та визначається прихованим характером впливу. Маніпулятивний вплив єприхованим програмуванням особистого ставлення до позначуваних фактів. Силаманіпуляції полягає у тому, що у людини, яка піддається дії маніпулятивного впливу,зберігається ілюзія самостійності у прийнятті рішень та виконанні дій.
У зв’язку з цим,актуальності набуває питання регулювання суспільної думки через ЗМІ. Оскількивикористання інформації тісно пов’язане із проблемою керування, то ЗМІ, щоспрямовано на масове споживання, можна розглядати як особливусоціально-інформаційну систему, що виконує функції орієнтації [7, с. 75].
У структурісвідомості людини, яка є об’єктом маніпуляції, виокремлюють мішені впливу,психологічно вразливі місця, на які здійснюється вплив. Велику роль у процесівпливу на свідомість відіграє апеляція до емоцій адресата. Досить часто мовцізамінюють логічні доводи емоційною оцінкою, асоціацією, апеляцією до усталеноїсуспільної думки, здорового глузду або ж загальноприйнятного символу. Прийомиадресанта-маніпулятора ретельно культивують, подають ці відступи як аналітичніміркування та логічну аргументацію, насправді приховують таємну апеляцію допідсвідомих почуттів та мисленнєвих стереотипів з метою їх пожвавлення таінтенсифікації.
Сфера ідіоматикивзагалі та однослівні ідіоми зокрема, здатні здійснювати опосередкований впливзавдяки образності та емотивній оцінці, що експлікують ставлення допозначуваного. Однослівні ідіоми-фразеологізми є більш експліцитними за своїмхарактером внаслідок усталеної та відтворюваної у готовому вигляді структуриречення або словосполучення. Це робить їх більш помітними на фоні текступовідомлення. Однослівні ідіоми є формально спорідненими з іншими лексичнимиодиницями мови, що робить їх відносно латентними у порівнянні зідіомами-фразеологізмами. Однослівні ідіоми здійснюють вплив через емоційнусферу людини, залишаючись при цьому майже непомітними для пересічного споживачаЗМІ. Під час сприйняття тексту адресант нібито “підключається” до свідомостіадресата, переходить на його “колію думки” і переживає висвітлювані події черезпризму автора. Однослівні ідіоми при цьому функціонують у якості прихованихвказівок на те, як слід розуміти повідомлення. Реципієнт підсвідомо (оскількивони спрямовані на емоційну сферу) сприймає вказівки, але в нього залишаєтьсяоманливе враження незалежності у формування думки та самостійності прийняттярішень[11, с. 159-162].
Зважаючи на те,що реципієнт у публіцичтичному дискусі представлений великою кількістюспоживачів ЗМІ, їх спільне “підключення” до свідомості автора спричиняєформування суспільної думки у напрямку, вигідному для адресанта. Широкерозповсюдження ЗМІ зумовлює появу та панування “одновимірної свідомості” якуотримує автор внаслідок маніпуляції масовою свідомістю.
Неможливоздійснити ефективний вплив без детального дослідження його об’єкту – аудиторії,на яку він спрямований. Наприкінці ХІХ ст. починає кардинально змінюватисяконцепція людини у суспільстві. Якщо раніше для керування народними масами достатньобуло імперативних заходів, покарань та залякувань, то ХХ-ХХІ ст.характеризується процесом персоніфікації особистості. “Низи” отримують певніправа, втрачається страх перед “верхами” ‑ закони, політичні партіїта різні організації стають на захист прав людини. У людини з’являється свободавибору та самостійність у прийнятті рішень. У сучасних умовах, для успішногокерування суспільством, виникає необхідність переконувати широке коло людей, щорізняться за рівнем освіти, культури тощо. За умов плюралізму думок таполітичної боротьби стало необхідним переконувати людей у своїй правоті.
Адресатмасової комунікації на відміну від адресата в ситуації безпосередньогодіалогічного спілкування – це не присутній у ситуації комунікативного актуреальний індивід, а потенційна, невизначена безліч осіб. Тому автор текстумасової інформації сам моделює свого типового адресата, здійснюючикомунікативний акт, розрахований на певну групу, що виокремлюється загендерною, віковою, національною, соціальною, конфесійною, світоглядною тощоознаками [11, с. 171].
2.2Функціональні характеристики однослівних ідіом
Мова єефективним засобом проникнення у когнітивну систему реципієнта і виступає уякості соціальної сили, як засіб нав’язування поглядів. Тому, на наш погляд,правомірною видається точка зору А. В.Кравченка, який зазначає, що значна частина теоретичного багажу, накопиченогомовознавством, становить звід прописних істин, не погоджуватися з якими ‑ всеодно, що “вчинити святотатство,підняти руку на дещо, освячене часом і традицією”. Автор нагадує намзастереження М. І. Жинкінапро те, що “самим небезпечним євипадок, коли традиційно сформована інтерпретація несвідомо діє таким чином, щолюдина обходить факти або, навіть, не хоче звертати на них увагу” [13,с. 138].
За визначеннямлінгвістичного енциклопедичного словника, функція мови – це роль (вжиток,призначення) мови у людському суспільстві. Функції мови є проявом її сутності,призначення і дії у суспільстві, тобто вони є характеристиками (якостями), безяких мова не може існувати [9,с. 564].
Якість – це те,завдяки чому предмет на протязі певного часу залишається тотожним самому собі іте, що, у певній мірі, відрізняє його від інших предметів. При докорінній змініякості предмет стає іншим предметом [9, с. 340].
Розрізняютьприродні, системні і функціональні якості. Під природними якостями розуміютьматеріально-структурні особливості реалії, які визначаються з точки зору свогоматеріального складу. Системні якості мають складну інтегральну природу. Вони,як правило, знаходяться поза межами безпосереднього спостереження і томувиявити їх можна лише за допомогою наукового аналізу, який охоплює всю системув цілому. Природу функціональних якостей зумовлює призначення реалії. Запринципом примату функціональних якостей над матеріально-структурнимивизначаються всі предмети, створені людиною [13,с. 71-72].
Залучаючись допроцесу комунікації, людина “змушеназайняти “позицію”і “здійснювативплив”. Таким чином, соціальний вплив мовця визначається його результатами інаслідками, незалежно від характеру отриманого результату: запланованого абонеочікуваного.
Комунікація – цеспілкування, обмін думками, ідеями тощо, специфічна форма взаємодії людей упроцесі їх пізнавально-трудової діяльності. Розглядаючи мовленнєву діяльність“як єдність спілкування і узагальнення, можна уявити цю єдність як одночасневиконання у мовленнєвій діяльності декількох функцій мови” [13, с. 31].
Комунікативнуфункцію прийнято розглядати як базову поряд з когнітивною (гносеологічною,пізнавальною). З базовими функціями як первинними співвідносяться похідні. Докомунікативної, таким чином, належать контактовстановлююча (фатична), конативна(функція засвоєння), волюнтативна, функція збереження і передачі національноїсамосвідомості, культурно-історичних традицій народу тощо [21 с. 564].
Однак, доцільнимвидається розрізняти функції мови, які обов’язково проявляються у будь-якомумовленнєвому акті, і факультативні. Відповідно, під функціями мови пропонуєтьсярозуміти лише ті функціональні характеристики мовленнєвої діяльності, якіпроявляються у будь-якій мовленнєвій ситуації. У сфері спілкування такоюфункцією є комунікативна і, якщо розглядати її абстраговано від єдностіспілкування і узагальнення, то ця функція є, по суті, функцією регуляції поведінки.Нічого іншого поняття “комунікація” не містить [9, с. 32].
У комунікативнійфункції мова проявляє свою знаряддєво-знакову сутність, завдяки чомукомунікація стає найважливішим механізмом становлення індивіда як соціальноїособистості, провідником настанов даного соціуму, які, у свою чергу, формуютьіндивідуальні і групові настанови. Комунікація є засобом корекції асоціальногопрояву індивіда або групи. Оскільки комунікація – це соціальний процес, вонаформує суспільство у цілому, виконуючи у ньому функцію зв’язку [9, с. 233].
Мова функціонуєне тому, що вона є системою, а, навпаки, є системою, щоб виконувати своюфункцію і відповідати певному призначенню. Таким чином, можна зробити висновок,що мова належить до явищ, які визначаються за своєю функцією.
Взаємовідношенняміж комунікацією і регуляцією можна, відповідно, представити таким чином:комунікація є форма здійснення регуляції. Вплив на свідомість є неможливим безпередачі регулятивно призначеної і організованої інформації. Мова має знаковуприроду, щоб зберігати і передавати інформацію, яку вона зберігає і передає,щоб відповідати своїй функції. Однак, головне завдання полягає не в констатаціїтого, що мова виконує функцію регуляції, а у тому, щоб показати, якрегулятивність мови зумовлює її будову і функціонування [9,с. 86-87].
Оскільки причиниіснування Однослівні ідіоми та їх призначення знаходяться у тісному зв’язку,функції ОІ розглядаються у нерозривній єдності з причинами їх виникнення.
У науковійлітературі зазначається, що ідіоматиці властиві такі функції як експресивна,ідентифікуюча, характеризуюча, мнемотехнічна, зображувальна, евфемістична,пейоративна, криптолалічна, гумористична, емотивно-оцінювальна, моделююча,когнітивна, етнокультурна, кумулятивна тощо.
ідіомафразеологізм однослівний експресивний
2.2.1Експресивна функція
Оскількиекспресивність є категоріальною ознакою всіх однослівних ідіом, експресивнафункція є провідною і необхідною умовою їх існування. Функціонуючи якекспресивна одиниця, однослівна ідіома одночасно виконує номінативну функцію,але поряд з експресивною вона є другорядною, адже всі одослівні ідіоми єпрагматично навантаженими. Експресивність пов’язана з розумінням мови як засобувпливу на мовну особистість, її поведінку та внутрішню духовну діяльність. Урамках експресивної функції можна виокремити емотивно-оцінну, що відображаєпозитивне або негативне ставлення суб’єкту дискурсу до об’єкту повідомлення,наприклад: This final reinventionof Newsweek left Meacham’scustomers with a choice. They could turn to the Web and get “a different kindof news” for free, or they could go to Newsweekand get “a different kind of news” for $6 a week. He seemed startled that somany of them turned out to be skinflints. (Commentary/July-August2010);
MrSheridan, who is representing himself, asked Mr Coulson: „Are you the kindof editor who would ensure the stories were watertight or were youslapdash?“ Mr Coulson replied: „I would not describe myself asslapdash, it is impossible to go into every story in detail, I trust mystaff.“ (BBCnews/10 December 2010);
Shetold friends it was very hard being a woman MP in a sea of males, and that shehad to do much more to get noticed. But her formidable memory, razor-sharp mindand charismatic speeches soon engendered the respect of her fellow politicians.(The Dominion Post/ 22/08/2010);
Shehad no school newspaper ideas and neither did she understand how she was goingto move about it! The drama queen that she was, she began fretting about howshe often is the laughing stock at her school! It was then that her mother, atruly practical and street smart woman, let her in on some secrets in regardsto the whole newspaper starting deal, to calm her down. (Homeschooling Programs/August 26, 2010);
Першідва приклади вживання однослівних ідіом: skinflint (скнара), slapdash(халтурний, зроблений абияк) відображають негативну оцінку об’єкту або йогоякості суб’єктом дискурсу, тобто визначають ставлення мовця як несхвальне. Іншідва випадки вживання ідіом: razor-sharp (дотепний, влучний) та street-smart(досвідчений, що має життєвий досвід) свідчать про позитивну оцінку і схваленнявищевказаних якостей мовним колективом взагалі й конкретним мовцем зокрема.
2.2.2Мнемотехнічна функція
Мнемотехнічнафункція полягає у тому, що, завдяки образності та виразності, однослівні ідіомиоптимізують процес запам’ятовування, оскільки свідомість людини краще сприймаєодиниці, у яких спостерігається зв'язок, чи натяк на зв’язок, між планом змістуі планом вираження, що, таким чином, привертає й утримує увагу суб’єктадискурсу. Так, завдяки своїй образності, ідіоми roly-poly (товстун), rubber-stamp (підписувати, ухвалювати щось механічно, без належних міркувань), unmask (зривати маску, викривати), spoon ‑ feed (детально пояснювати,“розжовувати”), skyrocket (стрімко зростати)дозволяють свідомості пояснити причини номінації, тобто логічно пов’язати планзмісту з планом вираження: CHERYL Cole got a fright after a SECOND fan breached security to get close to her.The roly-poly brunette sneakedpast bouncers at X Factor London auditions.A show source said: „Everyone was getting the lift up to the judges' changing rooms and then this big girl got in.( The Sun / 26 Jun 2010);
The foreclosure lawyers down in Jacksonville hadwarned me, but I was skeptical. They told me the state of Florida had created aspecial super-high-speed housing court with a specific mandate to rubber-stampthe legally dicey foreclosures by corporate mortgage pushers like Deutsche Bankand JP Morgan Chase. (Rollingstone / November10, 2010);
The Cross River government has vowed to unmask thoseit described as fifth columnists who were behind last Wednesday’s incident atthe Margaret Ekpo International Airport in Calabar in which a car driven by oneAnieniok Elijah Okon crashed into an Arik Air plane t about to take off fromthe airport. (VanguardNewspaper /April 04, 2010);
Flipboard is highly relevant in our current socialtargeting phenomenon, where corporations are hungry to know our friends and ourtastes; where behavioural tracking drives advertising. So why shouldn’t ourlocal magazine be tailored exactly to our tastes? We don’t need editors tospoon-feed us news – let’s have an editorial anarchy! (Idioplatform / July 22nd, 2010);
I have since watched her career skyrocket withoutstanding photography published in newspapers and magazines. Leelu is one ofthe most talented and dedicated photographers working in the industry today.(leeluphotography / Friday 29 August ,2007).
2.2.3 Евфемістична функція
Евфемістичнафункція однослівних ідіом є, по суті, меліоративною функцією мови. Вона полягаєу використанні ідіом для приховування, маскування або виправдання справжньогостану речей [6; с. 217].Поява нового евфемізму залежить від характеру того поняття, яке намагаютьсявикликати у свідомості й, поряд з тим, уникнути його назви. Якщо це поняттяналежить до тих, що засуджуються моральними і суспільними нормами, то евфемізмне існує тривалий час. Отримавши відбиток цього поняття, евфемізм потребуєоновлення. Традиційною сферою вживання евфемізмів є політика і дипломатія, якірегулярно висвітлюються у публіцистичному дискурсі. Евфемістичними, наприклад,є однослівні ідіоми bottom, buns, backside, behind, що позначають частинутілесного низу людини – сідниці: Why is Walters talking about HillaryClinton's backside? “It's a little smaller on top and fuller on thebottom,» the host of «The View» says. No, that's not a rejectedlyric from «Baby Got Back,» though the words do refer to a woman's butt.(Salon/ Jun 5, 2008);
MikeMyers talks about his latest swinging creation,Austin Powers, and why he likes to flash his buns inpublic. [Salon/ Dec 22, 2010].
У наступномувисловленні автор використовує цілий спектр номінацій для позначення поняття“сідниці”, серед яких є і вищевказані ідіоми: This chair, this wooden chair,can support the ass of the white man or the crack of the black man, take thedownward pressure of a Jewish girl's behind or the butt of a Buddhistadolescent, it can provide comfort for Muslim buns or Mormon backsides, thewithered rump of an unemployed man in Nevada struggling to get his kids throughhigh school and needful of a place to sit and think, the plump can of a singlemum in Florida desperately struggling to make ends meet but who can no longerface standing, this chair, made from wood felled from the tallest redwood inChicago, this chair, if only we believed in it, could sustain America's huddledarse (The Observer/Jan13, 2008).
Іншимиприкладами реалізації евфемістичної функції є однослівні ідіоми light-fingered(нечистий на руку) та certifiable (божевільний): Light‑fingeredshoppers who dare to pocket goods from Farmers stores are being stung with acivil fee before they enter a courtroom.(Manawatu Standard/ 09/10/2009);
Shecertainly appeared to be a certifiable maniac last Friday when she announcedthat she was quitting her governor job because… well, basically becauseshe's not a dead fish: (CommonDreams / December 22,2010).
2.2.4Пейоративна функція
Протилежноюевфемістичній функції є пейоративна функція однослівних ідіом. Її суть полягаєу зневазі, приниженні, тобто у спрямуванні на негативну характеристику певногооб’єкту. Таким чином, однослівні ідіоми birdbrain (розуму як у курки, йолоп,телепень), cakehole (рот), doormat (легкодуха людина, квач), coon (негр,чорномазий), bladdered (п’яний як ніч (як чіп, як плющ, як дим, як квач),porker (товстун, “кабан”), chickenshit (боягуз, страхополох), asshole (кретин,козел, йолоп) відображають зневажливе ставлення мовця до позначуваних об’єктів:I wonder who invented the phrase «birdbrain» to describe a stupidperson (The Guardian/July 3, 2003); as I discover later, the way to a woman’s heart is definitely through hercakehole (The Times/Feb 21, 2005); Add Ann's'ansum, savoury, well-seasoned pasties disappearing down my cakehole and theday is filled with serene happiness (The Guardian/May 6, 2006); We see heis using Mum, treating her with no respect. A strong, confident woman isreduced to a doormat. It’s heartbreaking to watch (The Times/May 23, 2007);«Words like wog, Paki and coon back then, and chav and pikey today, have aprofound effect on our communities,» he said (TheGuardian, Feb 8, 2008); MrFarquharson, 57, had told a civil court how officers at Lambeth, South London,called him «a f****** black bastard» and a «f****** coon» (SundayMirror/ Feb 2, 2003); Don't getbladdered. Every week brings a new story about women and bingedrinking and while many feature scary statistics about liver damage and thelike (Guardian/Nov 14, 2007); helped him get over the shock of seeing a tattooed porker in an England shirt (Guardian/Apr 20, 2007); Appalledby the “prohibition industry”, he consumed so much forbidden victuals that ifhe had been able to serve them to his friends at a “Devil’s picnic” everycourse would have been “guaranteed to offend the safety-conscious, the temperate,the holier-than-thou, the politically correct, the chickenshit” (The Times/Feb 16, 2006); The Fatherwas a complete asshole! Never smiled and was super strict with his daughter andSon (Los Angeles Times/Jan 9, 2008).
2.2.5Ідентифікуюча функція
Однослівні ідіомивиконують ідентифікуючу функцію у тому сенсі, що, з одного боку вони здатнівизначати соціальний статус суб’єктів дискурсу, їх фізичний та психічний стан,вік, стать, професійну приналежність, а з іншого – більш точно ідентифікуватидію, явище, об’єкт і виокремлювати їх серед інших. Так, наприклад, ідіоми la-di-da(манірний, з претензією на аристократизм), foul-mouthed (що лихословить),smartypants (розумник, всезнайка), softie (легкодуха людина, слабак), underdog(невдаха, аутсайдер, бідолаха, знедолена людина), redneck (селюк, неотесаналюдина) експлікують соціальні характеристики та позиції мовця: Few of them canactually read and they are obsessed with the baloney churned out by la-di-damiddle-class women like Jane Austen (Telegraph/July13, 2003); She was foul-mouthed, noisy, abrasive and direct to the point ofrudeness, but she was always great fun to be around (Daily Mail/Sept 12, 2007);«The very plimsolls that you wear will become the height of fashion. Somesmartypants will rebrand them as 'trainers' or 'sneakers' and make squillions (FinancialTimes/Jan 20,2007); Mr. Ellsworth,whose son, Justin, died in Iraq in 2004, called Mr. Bush ''a big softie'' (NewYork Times/Nov 10, 2007);»America loves an underdog," Begala said. «Candidates can showtheir character in defeat.» But the Clinton campaign did not appear poisedto take the advice (WashingtonPost/Apr 1,2008).
2.2.6Криптолалічна (конспіративна) функція
Криптолалічна(конспіративна) функція властива фдфомам-арготизмам. Суть її полягає у тому, щодеякі однослівні ідіоми здатні приховувати смисл від більшої частини мовногоколективу [21, с. 179; 70]. Криптолалічна функція однослівних ідіом тіснопов’язана з ідентифікуючою,оскільки дозволяє визначити до якого професійного або вікового колективуналежить суб’єкт дискурсу. Прикладом реалізації криптолалічної функції можутьслугувати фдфоми kickback (“віддяка” (хабар за присудженняпідряду, прийняття на роботу тощо), боковик, хабар, “відстіб”, “відмаз”,“відкат”), dough (гроші), plant (підкидати щось нелегальне (для подальшогозвинувачення) або речові докази (для подальшого виправдання), croak (померти,врізати дуба): Services Inc., who pleaded guilty to accepting $10,000in kickbacks for awarding a $4.67 million project to a Kuwaitisubcontractor (TheBaltimore Sun/Feb 12, 2008);The pair were accused of taking kickbacks for government contracts (TheBoston Globe/Dec 28, 2007);Many agency leaders were swept out in the midst of a federal investigation intoallegations of a kickback scheme. No kickbacks were proved (LosAngeles Times/July 28, 2007);''Now Al has to get out there and energize people to raise a ton of dough.'' (TheNew York Times/March 9, 2000);All the early planning went well — the strategy, putting good people in place,raising lots of dough (TheBoston Globe/Jan 9, 2008);I just want plenty of dough, happy life, plenty of money (Guardian/July13, 2005);This is a middle-aged crowd that has earned (or inherited) the dough to shoplarge at Fashion Island (TheLos Angeles Times/June21, 2007); A New YorkCity police officer was indicted yesterday on charges that he lied to a Federalgrand jury investigating allegations that a team of officers regularly planteddrugs and guns on suspects in the Washington Heights section of Manhattan (TheNew York Times/Jan 11, 1995);According to media reports, the victim was dragged from his house and shot anda gun was planted on the body (TheGuardian/June 3,2006); Hensley saidhe had planted an AK-47 assault rifle on the body after Vela had shot Janabi,which he described as a common procedure. James Culp, Vela's civilian defenseattorney, said this was the third case he had been involved with in whichsoldiers had planted weapons on bodies to boost their cases for«kills» in Iraq (TheLos Angeles Times/Feb9, 2008); People need memore than ever. That's why I didn't croak. That's why God saved me (TheChicago Tribune/Feb10, 2008).
Слідзазначити, що арготична прихованість однослівних ідіом швидко втрачаєтьсявнаслідок популяризації арготичних прошарків лексики через ЗМІ, відкритість імасовий характер виробництва, що раніше мало вузьку і закриту спеціалізацію,загальне розширення енциклопедичних знань мовного колективу завдяки легкомудоступу до інформації у сучасному світі та через багато іншихекстралінгвістичних чинників.
2.2.7Гумористична функція
Гумористичнафункція полягає у вживанні однослівних ідіом з метою вираження жартівливогоставлення суб’єкту дискурсу до позначуваного об’єкту, дії, явища. Гумористичнийефект досягається шляхом “зіткнення різних мотивуючих ознак” [24, с. 8],гіперболізму образів, каламбурній грі слів. Жартівливе ставлення мовцявисвітлюється у однослівних ідіомах roly-poly (гладкий коротун), battleaxe(сварлива, домінуюча жінка), wallflower (особа, яка не бере участі у певнійдіяльності (вечірка, танці, ігри тощо), через відсутність кавалера або черезвласну сором’язливість), earworm (нав’язлива мелодія), barfly (завсідникбарів): There are cartwheeling dancers, roly-poly policemen and a 12ft-tall BigFisherman who looks like a troll fed on steroids (The Times/Dec 26, 2007); Theflamboyant star, best known for her infectious laugh, will appear as Opal, thebattleaxe aunt of street sweeper Gus (The Sunday Mirror/ March 2, 2008); Sir IanMcAllister, the chairman of Network Rail, was given a good going-over byseasoned battleaxe Gwyneth Dunwoody at the Transport Select Committee yesterday(The Times/Jan 24, 2008); In the1970s, Coronation Street established all the enduring soap archetypes. Frombattleaxe to busty barmaid, Grace Dent salutes the influential characters (Guardian/July 30, 2005); Joan Fontaineplays the shy young wallflower who attracts the eye of the rich and disturbedMaxim de Winter (The Baltimore Sun/Jan 18, 2008); he's not exactly a wallflower when he's healthy (Boston Globe/Jul 1, 2007); Anyonewho's ever been a wallflower at a party knows this “social spotlight effect”well (Guardian/Nov 17, 2007); BingCrosby's “Christmas in Killarney” is a real earworm, too, but I don't mind thatso much (Boston Globe/Dec 5, 2007); Forexample, can a word be an earworm? An earworm is a tune that lodges itself inthe brain and will not be moved (The New York Times/Jan 11, 2005); It was asimple tune, the perfect ingredients for an earworm (The New YorkTimes/Aug 12, 2003); He is touchy aboutthe drinking, because Lloyd painted him as a barfly (The SundayTimes/Jan 20, 2008); His fatherFreddie was a motor engineer and enthusiastic barfly (The SundayMirror/May 8, 2007); Down inthe Galleria Café, oddly, a trio of barflies sat at the bar, staring andsilent, like those nighthawks (Boston Globe/July 19, 2007).
2.2.8Пізнавальна функція
Пізнавальнафункція однослівних ідіом полягає у тому, що однослівні ідіоми функціонують якодин із засобів пізнання дійсності [18, с. 12]. Таким чином, людина можепізнавати об’єктивну дійсність за допомогою ідіом, оскільки за ідіоматичнимизнаками закріплено різноманітні знання про навколишній світ. Двоплановість ідіомдозволяє наглядно і образно сприймати інформації, що сприяє полегшенню процесупізнання, оскільки свідомість людини є метафоричною за своєю природою.
2.2.9Естетична функція
Естетичнафункція однослівних ідіом характеризується увагою до плану вираження однослівнихідіом, які отримують власну естетичну цінність. Естетичне ставлення мовцявизначає мовлення як естетичний об’єкт і вказує на влучність, ємкість, красуповідомлення.
З точки зорунаціональної свідомості й культури ідіом виконують етнокультурну функцію, якаполягає у етноспецифічному висвітленні подій, явищ та об’єктів і визначаєспосіб концептуалізації й категоризації об’єктивної дійсності в межах певногоетнокультурного осередку.
Висновки розділу II
Отже, ідіоми лексичного рівня є експресивними одиницями вторинноїномінації, що володіють цілим спектром функцій. Проте, провідною функцією інеобхідною умовою існування ідіом є експресивність. Ідеальним контекстомфункціонування ідіом та ареною для здійснення впливу є публіцистичний дискурс.Сучасний англомовний публіцистичний дискурс є гібридним утворенням різних типівдискурсу, який характеризується легкою доступністю до чисельної аудиторії,лаконічністю і спрощенням (демократизацією) викладення матеріалу, креативністю,проникненням і функціонуванням одиниць зниженого регістру мови, а такожчисельним вживанням ідіом різних структурних типів та їх авторськихтрансформацій. Ці фактори пояснюють функціонування ідіом у якості ефективногозасобу впливу на свідомість адресата в рамках публіцистичного дискурсу.
Отже,на результат обрання суб’єктом дискурсу певної однослівної ідіоми впливаєспіввідношення між власною комунікативною метою, правилами спілкування тадоцільністю однослівних ідіом у контексті зазначеної мети та правил.
Результатипроведеного дослідження свідчать, що однослівні ідіоми у сучасному англомовномупубліцистичному дискурсі виступають як знаки іллокуції, маркери інтенціональностіта як засоби прагматичної когерентності дискурсу.
Висновки
У даній курсовій ми спробували надати оцінку сучасномустану наукових досліджень в галузі ідіоматики. Розглянули також феномен«ідіоматичності» як такий, що визначає місце однослівних ідіом в системіфразеологічних одиниць мови як її ядро, або ключова складова. Ми спробувалидовести, а точніше довели що поняття“фразеологія” та “ідіоматика” перехрещуються, але не суперечать одне одному, що невсі фразеологізми є ідіомами.Зазначили що в ідіоматичних виразах чітко відображається національний характернароду, їхнє активне засвоєння необхідно кожному, хто вивчає мову
Було такожзазначено, що саме у публіцистичному дискурсу, у якому суб'єкту приписуєтьсянайбільш еластична соціальна роль – виражати, тією чи іншою мірою, інтересисоціуму, належить домінантна роль у сучасному світі. Публіцистичний дискурсхарактеризується максимальною інтертекстуальною проникністю й мінливістю.
Ідеальнимконтекстом функціонування однослівних ідіом та ареною для здійснення впливу єпубліцистичний дискурс. Сучасний англомовний публіцистичний дискурс є гібриднимутворенням різних типів дискурсу, який характеризується легкою доступністю дочисельної аудиторії, лаконічністю і спрощенням (демократизацією) викладенняматеріалу, креативністю, проникненням і функціонуванням одиниць зниженогорегістру мови, а також чисельним вживанням ідіом різних структурних типів та їхавторських трансформацій. Ці фактори пояснюють функціонування ідіом у якостіефективного засобу впливу на свідомість адресата в рамках публіцистичногодискурсу.
Мову не можнавважати лише пасивним відображувачем і накопичувачем інформації про об’єктивнийсвіт. Мова сама може бути активним знаряддям формування дійсності. Наприклад,мова пропаганди використовується для досягнення економічних переваг у бізнесіабо політичних переваг у сфері управління. У публіцистичному дискурсі великуроль відіграє лексика з емоційно-експресивною та оцінною конотацією. Щоб надатитексту дискурсу потрібну у цей момент конотацію, слід постійно контролюватилексику, яка у ньому використовується.
Списоквикористаної літератури
1. Мосейчук О. М. До питання про обсяг іприроду ідіоматики / О. М.Мосейчук // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. – Вип. 23 / 2. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київськийуніверситет”, 2007. – С. 55–59.
2. Мосейчук О. М. Категоріальні ознакиоднослівних ідіом / О. М.Мосейчук // Тези доповідей другогоВсеукраїнського форуму “Сучасна англістика: когніція, комунікація, текст”. –Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2007. – С.53–54.
3. Селіванова О.О. Сучасналінгвістика. Термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля-К, 2006.– 716 с.
4. Стріха М. Переклад якнацієтворення // Зарубіжна література. – 2003. №14 (318). – С.13–14.
5. Фінкель О. Теорія іпрактика перекладу. – Харків: Держ. вид-во України, 1929. – 165 с.
6. Амосова Н.Н. Основыанглийской фразеологии. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. – 208 с.
7. Битянова М. Р.Социальная психология: наука, практика и образ мыслей / М. Р. Битянова. –М.: Издательство ЭКСМО-Пресс, 2001. – 576 с.
8. Виноградов В.В. Обосновных типах фразеологических единиц в русском языке // Избранные труды.Лексикология и лексикография. – М.: Наука, 1977. – С.140 ‑ 161.
9. Выготский Л. С. Психологияразвития человека / Л. С. Выгосткий. ‑ М. : ИздательствоСмисл, Эксмо, 2005. – 1136 с
10. Губенко Е. И. Дискурсивныепараметры правовой публицистики / Е. И. Губенко.– Режим доступа: http://tverlingua.by.ru/archive/004/04_3_1.htm
11. ЕрмаковЮ. А. Манипуляция личностью:смысл, приемы, последствия / Ю. А. Ермаков.– Екатеринбург, 1995. – 208 с.
12. Желтухина М. Р.Специфика влияния вербалики и невербалики масс-медийной коммуникации наизбирательный процесс / М. Р. Желтухина//Массовая культура на рубеже ХХ-ХХІ веков: человек и его дискурс: сборникнаучных трудов [под ред. Ю. А. Сорокина,М. Р. Желтухиной]. – М.: “Азбуковник”, 2003. –С. 109–132
13. Кравченко А. В.Знак, значение, знание: очерк когнитивной философии языка / А. В.Кравченко. – Иркутск, 2001.– 260 с.
14. Кривоносов А. Д. PR-текст в системепубличных коммуникаций / А. Д. Кривоносов.– 2-е изд., доп. – СПб.: Петерб. Востоковедение, 2002. ‑ 279 с.
15. Кунин А.В. Основные понятия английскойфразеологии как лингвистической дисциплины./ Англо-русский фразеологический словарь.– М.: «Русский язык», 1967. – 1260 с
16. Медникова Э.М. Предисловиек изданию Дж.Сейдл, У.Макморди «Идиомы английского языка и их употребление». — М.: Высшая школа, 1983. – С.5-6.
17. НовохачеваН. Ю. Стилистический прием литературнойаллюзии в газетно‑публицистическом дискурсе конца ХХ — начала XXIвекав: автореф.дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук:спец. 10.02.01„Русскийязык” / Н. Ю. Новохачева. –Ставрополь, 2005. –31 с.
18. Ревзина О. Г. Дискурси дискурсивные формации / О. Г. Ревзина // Критика и семиотика. –2005.– Вып.8. – С. 66–78.
19. Сейдл Дж., Макморди У. Идиомыанглийского языка и их употребление. ‑М.: Высшаяшкола, 1983. – I-VI+266 c
20. Словарь американскихидиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991 – 464 с.
21. Слюсарева Н.А. Функции языка / Н. А. Слюсарева // Лингвистический энциклопедический словарь/ [гл. ред. В. Н. Ярцева]. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.564–565.
22. Шанский Н.М. Фразеологиясовременного русского языка. – М.: Высшая школа, 1985. – 160 с.
23. Швейцер А.Д. Очерксовременного английского языка в США. – М.: «Высшая школа», 1963. – 215 с.
24. Шульдешова Т. В.Культурно-историческаяобусловленность словоупотребления однокоренных лексем в русском и английскомязыках / Т. В. Шульдешова,В.И.Кирсанов//Новые исследования. – Вестник Ярославского государственного педагогическогоуниверситета. – 2007.– Режим доступа : www.yspu.yar.ru/vestnik/ novyeIssledovaniy/27_2/
25. Collins V.H. A Book of English Idiomswith Explanations. – London, New-York, Toronto: Longmans, Green and Co., 1960.– 258 p
ідіома фразеологізм однослівний експресивний