Міжкультурна специфіка паремій

МІНІСТЕРСТВОНАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ГУМАНІТАРНИЙФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРАГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
Міжкультурнаспецифіка паремій
КУРСОВАРОБОТА
Спеціальність6.030507
Допущено дозахисту « » ________ 2007 р.
Зав. каф. “Германськафілологія”, к. ф. н., доц. ________ Кобякова І.К.
Науковий керівник:
к. ф. н., доц.
Чернюк Н.І.
Виконала:
студентка гр.ПР-43
Косенко О.Ю.
СУМИ2007

План
Вступ
1.Глава І. Пареміологія як наука, що вивчає, досліджує та пояснює паремії
1.1 Джерела англійських прислів’їв та приказок
1.2 Прислів’я як об’єкт фразеології
1.3 Розмежування прислів’я та приказки
2.Глава II. Прислів’я та приказки у функціонально-семантичномуаспекті
2.1 Міжмовні відповідники прислів’їв та приказок
2.2 Синтаксичні особливості паремій
2.3 Особливості мовної будови паремій
2.4 Мовленнєві акти та паремії
2.5 Тематичні групи прислів’їв
Висновок
Списоквикористаних джерел

/>Вступ
У центрі увагисучасної лінгвістики знаходяться проблеми, пов’язані з відображеннямнаціональної культури та історії у мовах. Роль мови в накопиченні культурнихздобутків є очевидною і значною. При цьому вона, як одна з основних ознак нації,виражає культуру народу, який говорить цією мовою, тобто створює національнукультуру.
За допомогоюмовних засобів формуються концепти часу, простору, різноманітних об’єктів таявищ, моделюються способи організації всесвіту. Мова віддзеркалює як матеріальністорони життя народу – географічне положення, клімат, побут, так і духовністорони носіїв мови – мораль, систему цінностей, менталітет, національнийхарактер. Такі філософи та лінгвісти, як В. фон Гумбольдт, І. Кант, Г.Гегель, Л. Вейсбергер, Е. Сепір, А.А. Потебня, А. Вежбіцька неодноразовопомічали це явище у мові. Більш докладно цими питаннями займалася сучаснийлінгвіст Корінь О. В., чиїм науковим керівником була доктор філологічних наук,професор Швачко С. О., завідувач кафедри перекладу Сумського ДержавногоУніверситету.
Мова відображає дійсністьі створює картину світу, специфічну й унікальну для кожного народу, етнічноїгрупи, мовного колективу, що використовує її як засіб спілкування. Мова –скарбничка культури, що зберігає культурні цінності – у лексиці, у граматиці, відіоматиці, у прислів’ях, приказках, у фольклорі, у художній і науковійлітературі, у формах письмового й усного мовлення.
Прививченні іноземної мови відбувається поринання в культуру народу. Важливимісторико-лексичним пластом кожної мови являється фольклор, в тому числіприслів’я та приказки. Розділ фольклористики, що займається мовним іструктурним аналізом прислів’їв та приказок, називається пареміологія.
Об’єктомданої роботи виступають англійські, німецькі та українські прислів’я таприказки.
Предметомє міжкультурні особливості паремій.
Матеріаломдослідження являється інформація, взята з спеціальних лінгвокультурологічних,довідкових, лексикографічних джерел, а також сучасних двомовних фразеологічних,тлумачних словників.
Актуальністьполягає в тому, що аналіз паремійних одиниць в лінгвістичних працяханглійського, німецького, українського народів дозволяє виявити загальнолюдськіособливості, виділити спільні та відмінні риси, притаманні їм. Курсова робота єактуальною, бо сприяє визначенню специфіки паремій кожної з ілюстрованихнаціональних культур, чому приділялось недостатньо уваги в лінгвістиці.
Зв’язокроботи з науковими програмами, планами, темами. Курсова робота виконана врамках науково-дослідницької теми з дослідження подібності та розбіжності культурнихаспектів на лексичному рівні.
Метакурсової роботи полягає у пошуку міжмовних еквівалентів англійської, німецькоїта української мов у різних тематичних групах паремій, спираючись на форму тазміст прислів’їв та приказок. Також розглядається специфіка безеквівалентних(індивідуальних) паремій.
Досягненняпоставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
— виявити семантичні особливості організації прислів’їв;
— порівняти моделі прислів’їв;
— знайти основні функції паремійних одиниць;
— відслідкувати специфіку прагматичної функції;
— знайтисемантичні паралелі та синонімію між паремійними шарами англійської, німецькоїта української мов;
— виявитиспособи передачі без еквівалентних прислів’їв та приказок.
Науковановизна роботи полягає в тому, що вперше використовується порівняльний аналізпаремій, побудований на співставленні окремих тематичних груп, що як наслідокілюструє специфіку культури і уявлень про мораль, систему цінностей, менталітетданих народів.
Новизнаотриманих результатів ілюструється результатами роботи:
— визначено структурно-семантичну організацію прислів’їв та приказок ванглійській, німецькій та українській мовах;
— досліджені модифікації прислів’їв;
— подано досвід вивчення парадигматико-синтагматичних особливостей паремій, щорозглядаються.
Теоретичнезначення випливає з аналізу комунікативних особливостей та історично визначенихлексичних пріоритетів представників трьох народів світу, що дає більш глибокізнання про специфіку моделювання мовних одиниць. Досліджено та класифіковано засмисловими домінантами фразеосемантичні групи паремійних одиниць, щодозволяє наочно уявити семіотичну організацію та синтагматичні зв’язки угенетичному та функціонально-семантичному плані.
Практичнезначення роботи полягає в можливості її використання при викладанні курсівлексикології, практики викладання англійської та німецької мов, теорії мовленнєвихактів.
Структуракурсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновківта списку використаної літератури.

Глава І. Пареміологія як наука, що вивчає,досліджує та пояснює
паремії
Неможливозрозуміти теперішнє та побачити минуле будь-якого народу, коли його історіяневідома. А історія кожної мови унікальна та дуже цікава. Зв’язок історії такультури народу з мовою особливо яскраво проявляється на фразеологічному рівні.Тож одним із джерел вивчення як мов, так і характеру та світоглядународу являються паремії. Паремія (грец. рareimia – прислів'я або лат. proverbium – приказка, прислів'я) – це видовепозначення фольклорних малих жанрів афористичного спрямування [25, 2]. Саме паремії містять уявлення про норми співіснування і взаємодіїлюдей та представляють їх цінності.
Сучасні лінгвістиМар’яна Лановик та Зоряна Лановик вирізняють понад десять різновидів паремій.Першим видом є вітання. Це – сталі вислови-кліше, які говорять при зустрічізнайомої людини. Окрему групу становлять святкові вітання, тобто усталеніфрази, якими вітають один одного лише у певні свята. Побажаннями називаються словеснімініатюри зичення добра, щастя, матеріального статку, а тостами – застільніпобажання, висловлені господарям дому або гостям. Побажання-подяки, прощання, формули-побажаннядо певних нагод (з нагоди народження дитини; застосовані у похоронному обряді)також є пареміями. Прокльони (своєрідні форми вираження почуття незадоволення,обурення, досади, гніву з висловленням побажання зла чи загибелі іншій людині),присяги (словесні формули, якими людина підтверджує правоту своїх слів іззазначенням, що у разі обману чи невиконання обіцяного, лихо чи нещастя повинновпасти на неї), приказки-застереження (формули, якими один співрозмовник спиняєіншого або й самого себе, щоб не сказати зайвого) також причисляють допаремійних одиниць. Ще М. Лановик та З. Лановик виділяють прикмети (сталівислови, в яких певні явища природи відповідно до змін пір року пов'язуються зкліматичними чи погодними змінами, які впливають на наслідки хліборобськоїпраці), народний календар (перелік прикмет на кожен день року і пов'язана з нимнародна мудрість), народні порівняння (стійкі словесні формули, в яких одніпредмети, явища або дії зіставляються з іншими предметами, явищами або діями наоснові спільності, подібності, спорідненості). Афоризми – це короткі влучніоригінальні вислови, в яких узагальнена, глибока думка висловлена у стислійлаконічній формі, подеколи несподівано парадоксальній, тому їх також зачисляютьдо паремій. Щодо гумористичних різновидів, то сюди належать каламбури тастягнені анекдоти. Каламбури, сталі фрази, побудовані на зіставленні чипоєднанні непоєднуваних, несумісних понять та явищ, що набуває форминісенітниці, вживаються здебільшого в сатиричному, іронічному контексті. Стягненіанекдоти, чи діалогічні каламбури, в лаконічній формі в кількох реплікахпередають комічну ситуацію. Як й інші каламбури, вони побудовані на мовнихпарадоксах чи використанні прийому невідповідності. До жанрів дитячоїпареміографії належать казкові зачини і кінцівки, дитячі примовки, скоромовки,дражнилки [27, 1].
В даній роботі мианалізуємо паремії на прикладі прислів’їв та приказок. Прививченні будь-якої іноземної мови відбувається зіткнення з історією такультурою народу, які, крім інших чинників, виражаються через прислів’я таприказки. Велика їх кількість позначає специфічні національні риси, а своїмкорінням вони сягають в давнішню історію народу, його побут, звичаї, традиції. Прислів'ята приказки – це безмежне мовне багатство народу, що створювалось впродовжвіків. В них міститься багатовіковий досвід суспільного розуму.
Видатний російськийписьменник М. Горький називав прислів’я та приказки«мисленням афоризмами» [4, 72] і вважав, що вони зразково формують весь життєвий,соціально-історичний досвід народу.
 

1.1 Джерелаанглійських прислів’їв та приказок
Прислів’я та приказки в переважній більшості створюються самимнародом і відбивають найрізноманітніші сторони людського життя. Виникненняприслів’їв, за думкою дослідників, бере початок з часів первіснообщинного ладу.Воно пов’язане з трудовою діяльністю людей. Прислів’я та приказки мали утилітарно-практичне значення, носилиповчальний характер. В майбутньому тематика прислів’їв значно розширилась.Проте, їх повчальний зміст зберігся та незабаром став однією з їх відміннихжанрових ознак [2, 87].
Лінгвісти стверджують, що поряд з фольклорними прислів’ями таприказками широко вживаються образні вирази, створені письменниками та окремимигромадськими діячами. Згодом вони стають так званими «крилатими виразами» йпочинають уживатися як звичайні прислів’я та приказки. Встановитиавторство окремих паремій можливо. Наприклад, в англійській мові багатоприслів’їв та приказок було популяризовано або створено В. Шекспіром, Дж.Байроном, Дж. Мільтоном та іншими відомими письменниками та поетами. Прикладомможуть служити шекспірівські вислови. Багато з них зберегли свою початковуформу, наприклад:
Brevity is the soul of wit. – Стислість – сестраталанту [2, 7].
Інші є адаптацією його висловлювань, наприклад:
He jests at scars that never felt a wound. – Над шрамамисміється той, що болю рани ще не знає [2, 7].
Cowards die many times before their deaths. – Боягузивмирають багато разів [2, 9].
Інше важливе джерело англійських та німецьких прислів’їв – цеприслів’я та приказки, запозичені з інших мов (латинської, грецької,французької, іспанської мов тощо) [2, 7].
Велика група паремій сформувались під впливом латинської мови іприписується Юлію Цезарю. Наприклад:
The wish is father to the thought. (англ.) [2, 7] – Der Wunsch ist derVater der Absicht. (нім.) – Бажання є батьком думки [12, 7].
Не gives twice who gives quickly. (англ.) – Віддає двічітой, хто віддає швидко [2, 7].
Маєавторство і крилатий вислів, що став широко вживаним, який приписуютьдавньогрецькому поету Херилу:
Constant dropping wears away a stone. (англ.) [2, 7] – Steter Tropfen höhlt den Stein. (нім.) [12, 1] – Краплина по краплині і каміньточить.
Уривок з поемиХерила, що дійшов до наших часів: „Краплина води точить камінь наполегливістю”.У Овідія в „Посланнях з Понта”: «Gutta cavat lapidem» («Краплина точить камінь»).Пізніше ця ж фраза зустрічається у висловах авторів 15 століття, таких яквчений Міхаіл Апостолій, церковних письменників Григорія Богослова та ІоаннаДамаскіна [2, 7].
Вираз «Добриминамірами пекло вибрукувано» приписується англійському письменнику Джонсону. Його біограф розповідає, що у 1775році Джонсон сказав:
Hell is paved with good intentions [14, 40].
Вальтер Скотт у романі «Ламермурська наречена» приписує цей вираз одному з англійських богословів. Дійсно, Джордж Герберт, що помер у 1632 році, в книзі «Jacula prudentium » говорить:
Hell is fullof good meaning and wishing [14, 40]. – Пекло переповнене добрими намірами та бажаннями.
Прислів’явикористовував у своїх творах і Чарльз Діккенс [2,16]. Він писав: «Чи чув ти коли-небудь слова англійського провісника? –сказав Давенсвуд. – Пекло вибрукувано добрими намірами – добрі наміри частішеруйнують, ніж створюють.»
БайкиЕзопа також відносяться до цього ряду прикладів:
One swallowdoesn't make а summer. (англ.) [2, 8] – Eine Schwalbe macht noch keinenSommer. (нім.) [12, 1] – Одна ластівка весни не робить.
Пізніше це прислів’я використовують Аристотель, І.А. Крилов, Чарльз Діккенс.
Щодо прислів’їв, запозичених з французької мови, прекраснимприкладом може виступати прислів’я:
The appetite comes with eating. (англ.) [2, 5] – Der Appetit kommt mit dem Essen. (нім.)[12, 1] – Апетит приходить під час їди.
Його автором був французький єпископ Жером де Анже, хоча своє широке вживаннявоно отримало після того, як Франсуа Рабле використав його у романі «Гаргантюаі Пантагрюель» [2, 5].
Безумовно, існує багато запозичень з Біблії. Наприклад, висловлювання

A soft answer turns away wrath. – М’якавідповідь відвертає гнів [2, 11].
Деякі приказки беруть своє коріння з теологічної доктринисімнадцятого століття:
The end justifies the means. (англ.) [2, 12] – Das Zielrechtfertigt die Mittel. (нім.) [12, 1] – Мета виправдовує засоби.
У будь-якому випадку з часом обидва джерела, і народне ілітературне, опинились злитими воєдино.
1.2 Прислів’я як об’єкт фразеології
Різнідослідники припускають або не припускають можливість розгляду прислів’їв таприказок як одиниць фразеології, бо у відношенні об’єму фразеології вченідодержуються різних точок зору. За думкою О.В.Куніна, прислів’я повинні вивчатися у двохплощинах: як у фразеології, так і у фольклорі [11, 8]. Значення прислів’їв таприказок формується у фольклорно-оціночній сфері, оскільки їх денотація – неденотація до світу, а привід для віднесення до системи цінностей [16, 167]. Однак,В.Н. Телія бачить протиріччя у тому, що прислів’я та приказки, водночас будучиодиницями фразеології, відносяться і до фольклору, бо використовуючи цейкритерій, можна зробити висновок, що і всі інші види фразеологізмів можнавіднести до одиниць фольклору. Але з цим не можна погодитись. По-перше,фразеологізми, на відміну від паремій, не укладаються в поняття «жанру».По-друге, вони не мають повчального характеру [22, 95].
Н.М. Шанський називаєприслів’я та приказки «фразеологічними виразами», вважаючи, що відфразеологічних сполучень вони відрізняються тим, що в них немає слів зфразеологічно пов’язаним значенням [24, 44]. На його думку, необхідно звертатиувагу на те, що в процесі спілкування вони не формуються мовцем, авідтворюються як готові одиниці з постійним складом та значенням [24, 48].
С.Г. Гаврин, опираючисьна підхід функціонально-семантичної комплікативності, включає до складуфразеології усі сталі вирази слів [3, 24]. Л.В. Савенкова під пареміями розумієвторинні мовні знаки – замкнуті сталі фрази (прислів’я та приказки), щоявляються маркерами ситуацій або відношень між реаліями. Вони привертають увагумовців своєю семантичною місткістю та здатністю до вживання у різноманітнихмовленнєвих ситуаціях з різними мовленнєвими цілями та формують одну зсеміотичних підсистем, що забезпечують процес повноцінної комунікації носіївмови [26, 1].
Е.А. Іванчикова ділитьприслів’я та приказки на два класи: частина прислів’їв, що вживаються в якостірізного роду повчань, нагадувань про здобутий в житті досвід, не відносяться дофразеології; друга частина – це прислів’я, які втратили зв’язок із ситуацією,що була їх першоджерелом, — має безпосереднє відношення до фразеологічниходиниць [6, 126].
Враховуючи думкивищезгаданих дослідників, ми дійшли висновку, що на даному етапі привалюєшироке розуміння об’єму фразеології, тому ми вважаємо, що прислів’я та приказкиявляються частиною фразеології, але формуються як окремий клас.
 
1.3 Розмежуванняприслів’я та приказки
До загальних ознакприслів’їв та приказок відносяться такі: стабільність (здатність довідтворювання), комплікативність (специфічне ускладнення семантичної структури,пов’язаної з пізнавальною діяльністю людини), експресивність (виразність тавплив на реципієнта), дидактичність (зміст повчального характеру),афористичність (здатність у лаконічній формі виразити чітке спостереження, що єузагальненням досвіду), лаконічність (здатність виразити повноту змісту устислій формі) [18, 124].
Проте не меншважливим є питання про розмежування прислів’їв та приказок та їх ознак. У науціпро мову ще не склалося загальноприйнятої думки щодо їх розмежування. Деяківчені у якості основного критерію розмежування прислів’їв та приказокакцентують увагу на особливості синтаксичної структури [25, 1].
Так, відносячисьдо одного жанру, прислів'я і приказки відрізняються певними структурнимиособливостями. Прислів'я – це довершений за змістом вислів, який становитьграматично й інтонаційно оформлене судження, як правило, у формі складногоречення: «Поженешся за двома зайцями – жодного не здоженеш».
За визначенням В.Даля, прислів'я – це коротка притча, в якій висловлено судження, присуд,повчання. Приказка, за Далем, – це простий вислів без притчі, без судження, безвисновку. Приказка – це образний вислів чи мовний зворот, який влучнохарактеризує людину, її вчинки, явища життя і т. ін., і є елементом ширшогосудження: «Гнатися за двома зайцями». Прислів'ям властиве повне вираженнядумки, приказка висловлює думку неповно, часто є частиною прислів'я. На відмінувід прислів'я приказка не висловлює повне твердження й висновок з нього, не даєузагальнення, а підкреслює особливість конкретного предмету чи явища, дає вдотепній образній формі спостереження над цим явищем. З цього випливає те, щона противагу синтаксичній двочленній завершеності прислів'я, приказка –одночленна з синтаксичного погляду. Вона переважно є неповним реченням абочастиною речення [1, 26].
З.К. Тарланов вважає,що приказка відноситься до прислів’я як частина до цілого [19, 43]. Прислів’яможе функціонувати окремо, приказка завжди повинна бути включена в переважаючуїї одиницю, у складі якої вона набуває функціонального статусу.
С.Г. Гаврин дотримуєтьсяіншої думки та вважає, що не лише прислів’я, але й приказки можуть мати формузавершеного речення [3, 75]. За думкою, О.Н. Широкової, доприслів’їв відносяться сталі народні вислови, що мають переносне значення, а доприказок – народні вислови, що не мають переносного значення [24, 1].
Існує думка проте, що паремії потрібно розглядати в функціональному аспекті. Говорячи профункціонування в мовленнєвих актах, приказки реалізують номінативну функцію, втой час як прислів’я – комунікативну [10, 102].
Інколи сама приказка не дає жодної поради і не міститьзастереження, але її можна легко перетворити на прислів’я.
Наприклад, ми можемо узяти приказку to cry for the moon [14, 61] (англ.)чи nachdem Mond greifen (langen) [14, 62] (нім.) (бажати неможливого) і надати їйформу поради:
Don't cry for the moon або
Only fools cry for the moon. – Лише дурні бажаютьнеможливого [14,61].
Звертаючи особливу увагу на деякі систематизовані ознакиприслів’їв та приказок, можна по-новому переосмислити терміни „прислів’я” та„приказка” та зробити висновки щодо їх розмежування. Першою такою признакою є емоційне забарвлення. Прислів’я – це ціле завершене судження, воно завжди маєяскравий емоційний ореол, приказка використовується носіями мови лише увідношенні конкретної ситуації як частина будь-якого судження [23, 106], томуприказка поза цим судженням не наділена емоційним ореолом, тобто в ній цяознака не завжди присутня. Наступною ознакою може служити оцінювання. По-перше,прислів’я у загальному вигляді констатує риси людей та властивості явищ,наприклад:
Das leben ist kein Kinderspiel — leben ist eine Kunst. – Життя пережити – не полеперейти [2, 16];

по-друге, дає їмоцінку:
Lehre tut viel,das Leben mehr. – Наука навчає багато чого, а життя – ще більшого [2, 76];
по-третє,встановлює характер дії:
He that liesdown with dogs must rise up with fleas. – З ким поведешся, від того й наберешся [2, 81].
Приказказ’явилась з утвердженням в мовленні сталих мовленнєвих образних виразів, щовикористовуються за принципом аналогії до подібних явищ [21, 76]. Вонапідкреслює порівняння та надає новизну та оригінальність цьому порівнянню, томуоцінювання може бути присутнє.
Говорячи пронаступну рису, це – сталість. Сталість може бути кількох видів: сталістьвживання, структурно-семантична, лексична, морфологічна та синтаксична [11, 32]. Прислів’я володіє усіма перерахованими видами сталості, завдяки тому,що прислів’я – це цільнопредикативна конструкція. Щодо статусу приказки, то неможна із впевненістю казати, що прислів’я стале у морфологічному аспекті,оскільки воно завжди повинно бути включеним у переважаючу її одиницю ісинтаксично несамостійна.
У структурному відношенніприказка являє собою образ, що визначає або особу, або дію, або обставини дії [13, 87]; прислів’я завжди має форму речення; частіше всього має структуру загально-особовогоречення. Прислів’я – це цільнопредикативні конструкції, що побудовані переважноза діючими моделями простого та складного (складносурядного таскладнопідрядного речень). Не лише прислів’я, а й приказки можуть мати формузавершеного речення, але прислів’я – на відміну від приказки – завждисинтаксично та композиційно завершений поетичний твір, воно здатне досамостійного функціонування, та не має контекстуальної прив’язки [3, 143] (відсутність прив’язки – це показник жанрової незавершеності).
Переосмисленнякомпонентів є ще одним показником. Мова йде не лише про перенос у метафоричномучи метонімічному плані, але й нерівноцінність сумарного значення змістувідповідного речення (сумі лексичних та граматичних значень його компонентів) [12,57]. Прислів’я та приказки у цьому відношенні рівні.

Глава II. Прислів’я та приказки у функціонально-семантичному
аспекті
Прислів’я таприказки виступають родовою характеристикою людини, родини, суспільства,народу, культури [5, 23]; тому виявлення специфіки їх мовної реалізаціїнеобхідно для з’ясування характеру сприйняття й інтерпретаціїпричинно-наслідкових зв’язків подій, що відбуваються в мовному колективі.
2.1 Міжмовні відповідники прислів’їв таприказок
Будучиневід’ємним компонентом духовної культури, прислів’я та приказки вражаютьблизькістю життєвих поглядів, точності, влучність, проникливості та мудростівиразів. Тому ми можемо вилучити групу прислів’їв та приказок, спільних зазмістом, тобто абсолютних еквівалентів.
Time is money. (англ.) [2, 23] – Zeit ist Geld. (нім.) – Час – гроші [14, 548].
All roads leadto Rome. (англ.)[2, 76] — Allewege fuhren nach Rom. (нім.) – Усі дороги ведуть у Рим [14, 43].
Packed like herrings. (англ.) [2, 136] — Wie die Heringe sitzen[stehen]. (нім.)— Сидіти як оселедці в бочці [14, 473].
All cats aregrey in the dark. (англ.) [2, 88] – Bei Nacht sind alle Katzengrau. (нім.) –Вночі усі коти сірі [14, 64].
All is well that ends well. (англ.) [2, 165] — Ende gut – alles gut (нім.) – Усе добре, що добрий кінецьмає [14, 107].
Але при всійсвоїй універсальності прислів’я та приказки проявляють в різних мовах свою специфікувербалізації, використовують різні образи. Це явище обумовлене тим, що мовцісуб’єктивно інтерпретують навколишню дійсність. Хоча способи вираження думок умовах відрізняються, ми можемо знайти аналоги паремій між мовами. Це так звана група умовних еквівалентів.
Safety is in number. (англ.) [2, 65] (букв.: Безпека – вкількості) – Einen ist keinen. (нім.) (букв.: Один – все рівно, що ніхто) – Одину полі – не воїн [12, 1].
The cow knows not the worth of her tail till she losesit. (англ.) [2,79] (букв.: Корова не знає ціни хвоста, поки не загубить його.) — Hat die Kuh den Schwanzverloren, so merkt sie erst, wozu er gutgewesen. (нім.) (букв.: Загубить корова хвоста, тодізрозуміє, навіщо він потрібен.) — Маємо — не дбаємо, втративши – плачемо [14,287].
When in Rome,do as the Romans do. (англ.) [2, 148] – (букв.: Коли знаходишся в Римі, роби так як римляни.)- Andre Stadhen, andre Mädchen. (нім.) (букв.: Інші міста – іншідівчата.) — У чужий монастир із своїм уставом не сунься [12, 1].
To put all eggs in one basket (англ.) [2, 137] (букв.: покластиусі яйця до одного кошику) – alles auf eine Karte setzen (нім.) – поставити усе на карту [7, 857].
В окремихвипадках, коли не можна підібрати ані еквіваленту, ані аналогу формується групапаремій антонімічної заміни. Як в німецькій, так і в англійській мові вонинебагаточисельні.
A housedivided against itself cannot stand. (англ.) (букв.: Будинок, поділений сварками,встояти не в силах.) – Хто батьків поважає, той вовік не пропаде [2, 13]
The morehaste, the less speed. (англ.) (букв.: Чим більше поспіх, тим менше швидкість.) – Тихше їдеш,далі будеш [2, 97].
Zum Lernen istniemand zu alt.(нім.) (букв.: Ніхто не є старим для навчання.) –Вік живи – вік учись [7, 978].
Тачимало приказок і прислів’їв є «індивідуальними» — вони притаманні тількиодному народу та пов’язані з його цінностями, життєвим досвідом, історією. І це продовжує викликатизацікавленість. Зазвичай вони передаються в іншій мові описово чи називаючизагальний зміст паремії [7, 93]. Наприклад,англійські та німецькі вислови:
to be on Jack Jones – бути самотнім [12, 1];
before you cansay Jack Robinson – вмить [12, 1];
da bin ich schlecht verheiratet – тут я сів у калошу (букв.: і тут мене невдало одружили) [14, 549];
bei jmdm. in der Kreide stehen — бути чиїмось боржником(букв.: бути у когось у крейді) [7,730].
Тобто післяаналізу пареміологічного фонду англійської, німецької та української мов чітковиділяються еквівалентна та без еквівалентна групи.
2.2 Синтаксичні особливості паремій
Конденсуючинародний досвід, прислів’я орієнтовані своїм змістом майже повністю на людину –риси її характеру, дії, відносини в сім’ї, колективі та суспільстві і т.д. Томусеред прислів’їв неважко виділити тематичні групи: прислів’я про любов тадружбу, чесність, лінь, розум, а також прислів’я, що відображають побут народу,хоча чітких меж між такими тематичними групами провести не можна [20, 35].
Саме томунімецькі прислів’я в основному оповідальні:
Besser spät als nie. (нім.) Краще пізно, ніж ніколи [14,213].
І лише інколи зустрічаютьсяспонукальні речення, наприклад:
Еile mit Weile. (нім.) Тихше їдеш – далібудеш [14, 377].
Питальні таокличні конструкції для них не є характерними. Превалюючи форма дієслова вприслів’ях – „позачасовий” презент-предикатив. З тієї ж причини багатоприслів’їв сконструйовані як неозначено-особові речення з займенниками man, наприклад:
Den Freund erkenntman in der Not. (Друзі пізнаються в біді.) [12, 1]
Kleine Diebe hängtman, grosse lässt man laufen. (Що сходить з рук крадіям, за те шахраїв б’ють.) [13, 1078]
Was man nicht im Kopfhat, muss man in den Beinen haben. (За дурною головою нема ногам супокою.) [13, 1628]
Англійськіпаремії представлені трьома синтактико-структурними типами:
1) пріоритетнимтипом виступає розповідний;
Carelessshepherds make many a feast for the wolf. (У недбалого пастуха вовки завжди ситі.) [2, 167]
2) незначноюкількістю представлені спонукальні прислів’я, наприклад:
Choose a book as you choose a friend. (Вибирай книжку, як вибираєш друга.)[2, 57]
3) питальніприслів’я майже відсутні.
What can youget (have) of the cat but her skin? (З поганої вівці хоч вовни жмут). [2, 73]
Як зазначає О.В. Кунін,окличні прислів’я в англійській мові не представлені. Щодо категорії часу, ванглійських прислів’ях переважає форма теперішнього часу та позачасова формадієслова, дуже рідко – минулий час:
Diamond cut diamond. (Наскочила коса на камінь.) [2, 18]
2.3 Особливості мовної будови паремій
В мовній будовіпаремій можна визначити кілька особливостей. По-перше, римована форма:
After dinner sita while, after supper walk a mile (англ.) – Після обіду трохи посиди, а післявечері більше походи [2, 14].
Weit und breit(нім.)- повсюди [13, 1708];
Schritt und Tritt(нім.) – крок за кроком [7, 592].
У фонетичномуаспекті дуже цікавим явищем являється алітерація:
the biter bit (англ.)– попався, хто кусався; катюзі по заслузі [2, 154];
es ist gang undgäbe (bei) (нім.) — так водиться, так прийнято, це звичайнісінька справа(для будь-кого) [12, 1].
Ще однієюособливістю можна назвати те, що у прислів’ях та приказках зустрічаються архаїзми:
Tell me with whom thou goest and I’ll tell theewhat thou doest.(букв.: Скажи мені, хто твої друзі, і я скажу тобі, хто ти.)[2, 98]
Таким чином, у трьохмовах було знайдено особливості мовної будови, представленні явищамиалітерації, римованої форми та архаїзмами. І у більшості випадків цікавиммоментом є той факт, що еквіваленти можна знайти до кожної пареміологічноїодиниці.
2.4 Мовленнєві акти та паремії
Паремії, будучи готовимиструктурами для вживання у мові, не представляють собою інформаційно навантаженінові елементи системи знань. Вони не використовуються, щоб повідомити новіфакти чи події. Вони функціонують у мовленні для комунікації та пізнання їхносія. Вивчення паремій у мові та мовленні є таким же актуальним якметодологічно правильний опис їх функціонування у мовленнєвому акті.
Розглядаючиприслів’я та приказки у функціональному аспекті, можливо виділити такі функціїяк прагматична (змінити свідомість адресата), соціальна (сприйняття соціальнихнорм, цінностей, поведінкових стереотипів конкретного національного соціуму) тамоделююча (коректно моделювати поведінку індивідууму та вирішувати різні життєвіситуації) [8, 68].
Здібністьпареміологічних одиниць реалізовуватися виходить з їх прагматичної природи.Іллокутивні сили, як один з найбільш виразних її проявів, вкладаються мовцем уприслів’я з метою здійснити певну модифікацію поведінки, знання, емоційного стануадресата мовлення [8, 69]. Ефективним дослідницьким засобом длякомунікативно-прагматичного опису прислів’їв та приказок являє собоюактомовленнєвий аналіз, який дозволяє вивчити їх поведінку у мовленнєвих актахрізних типів та дискурсів. На основі цього О.В. Корень розглядає паремії унаступних мовленнєвих актах: констатація факту; судження; коментарій; передбачення;оцінка; упередження; побажання; розрада; скарга; докір [9, 8].
Оскількипареміологічні формування мають прагматичний характер, вони реалізуються черезнамір мовця, види мовленнєвого акту, реакції реципієнта на почуте.
 
2.5 Тематичнігрупи прислів’їв
Прислів’я таприказки можна умовно поділити на кілька тематичних груп, де значення зміступаремій можна зрозуміти лише після переосмислення окремих її компонентів [17, 63].Значний інтерес представляють групи, що репрезентують:
1. Риси характеру,вчинки людей, відносини у сім’ї, колективі та суспільстві, наприклад:
to crush in the egg (англ.) — знищити у зародку, присіктив корні [12, 1];
as full as anegg (англ.) —битком набитий [2, 63];
to have egg onone's face (англ.)— бути в неприємному становищі [3, 228];
Don’t teachyour grandmother to suck eggs. (англ.) — Не учи ученого; яйця курку не вчать [13, 483];
Cut the coataccording to the cloth. (англ.) – Man soll sich strecken nach der Decke. (нім.) – По своєму ліжку простягайніжки [14, 382].
Each birdloves to hear himself sing. (англ.) – Jedem Narren gefällt seine Kappe. (нім.) – Гречана каша сама себехвалить [14, 535].
Tarred withthe same brush (or stick). (англ.) – Gleiche Brüder, gleiche Kappen. (нім.) – Одного тіста книш [14,603].
Indessen das Graswächst, verhungert der Gaul. (нім.) – Поки сонце встане,роса очі виїсть [11, 463].
Umgekehrt istauch gefahren, umgekehrt ist auch was wert (нім.) – можна і навпаки [7,884].
Umgekehrt wirdein Schuh daraus. (нім.) – Той же комір, тількинавиворіт[7, 863].
Anderen räter, sich selbst kann er nicht helfen. (нім.) – Чужу біду руками розведу, а до своєї біди ума неприкладу [13, 763].
To put alleggs in one basket. (англ.) – Alles auf eine Karte setzen. (нім.) – Поставити усе на карту [14, 572].
Murder willout. What is done by night appears by day. (англ.) [2, 104] – Es ist nichts so fein gesponnen. – Eskommt doch ans Licht der Sonnen. (нім.) – Шила в мішку не сховаєш [11, 467].
There's not aninch of room, there's no room to move; there's not room to swing a cat. (англ.) [2, 228] – Keine Stecknadel konnte zuBoden fallen. (нім.)– Яблуку ніде упасти [12,1].
2. Прислів’я пролюбов, дружбу, чесність, лінь, розум, а також такі, що віддзеркалюють побут.
He whose bellyis full believes not him who is fasting. – Geese with geese, and women withwomen. (англ.) [2,57] – DieGesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. – Ungleich trennt dieFreundschaft. (нім.)– Ситий голодного не розуміє. Знайся кінь з конем, а віл з волом [13, 1974].
Life is not abed of roses. – Life is not all beer andskittles. – Life is not all cakes andale. (англ.) – Das leben ist keinKinderspiel — leben ist eine Kunst. (нім.) – Життя пережити – не поле перейти [14, 540].
The leopard cannot change its spots (англ.) – Вовк кожного року шкуруміняє, та все ж сірим буває [6, 376].
Den Freunderkennt man in der Not. (нім.) – Друзі пізнаються в біді [7, 109].
Ass in alion's skin. (англ.) – Вовк в овечій шкурі[2, 43].
Lazy sheep thinks its wool heavy (англ.) – Лінивій кобилі і хвіст важкий[2, 61].
Old dog barksnot in vain. (англ.)– Стара ворона задарма не карка [3, 165].
Good dogdeserves a good bone. (англ.) – По заслузі і честь [2, 74].
Great shipasks deep waters.(англ.) – Великій рибі в глибокій воді плавати [2, 81].
Roll my log,and I will roll yours. – Clawme, and l will claw thee. (англ.) – Ти – мені, я – тобі [11, 175].
Fools growwithout watering.(англ.) – DieNarren werden nicht alle. (нім.) – Дурнів не сіють, не орють, а вони самі родяться [14,403].
He that fearsevery bush must never go to a birding. – Nothing ventured, nothing gained. – Risk nothing, winnothing. (англ.)– Вовків боятися – в ліс не ходити [2, 94].
He that liesdown with dogs must rise up with fleas. (англ.) – Mit den Wölfen muss man heulen. (нім.) – З ким поведешся, від тогой наберешся [14, 392].
Neither fish,nor flesh, nor good red herring. (англ.) – Weder Fisch noch Fleisch (нім.). – Ні риба, ні м’ясо [12, 1].
3. Прислів’я, щовказують, що мова народу тісно пов’язана з середовищем перебування:
Take care ofthe pence and the pounds will take care of themselves. (англ.) (букв.: Потурбуйся пропенси, а фунти самі про себе потурбуються.) [2, 94] – Wer den Pfennig nicht ehrt, ist desTalers nicht wert.(нім.) (букв.: Якщо не цінувати пфеніг, то й талер не оціниш.) – Копійка рубльбереже [12, 1].
To carry coalsto Newcastle.(англ.) (букв.: Возити вугілля в Ньюкасл.) – Їздити в Тулу зі своїм самоваром[2, 84].
When QueenAnne was alive.(англ.) (букв.: При королеві Анні.) – За царя Гороха [2, 176].
4. Прислів’я, щовідображають відносини в сім’ї [14, 36].Це найбільш цікава та багатостороння група, тому, на наш погляд, буде розумнимпочати з прислів’їв та приказок, що виражаютьхарактер сімейно-родових зв’язків.
Українськеприслів’я «Яблуко від яблуні недалеко падає» представлено цілою групоюприслів’їв як в англійській, так і в німецькій мовах:
As the tree,so the fruit; as the old clock crows the young one learns; like begets like;like father like son; like master, like man; like mistress, like maid; never aduck was hatched by a drake; a tree is known by its fruit; a wild goose neverlaid a tame egg.(англ.) [2, 32]
Wie der Herr,so’s Gescherr; jedes Kind ist seines Vaters; der Apfel fällt nicht weitvom Stamm; wie der Baum, so die Frucht; böse Eltern machen fromme Kinder; wiedie Alten singen, so zwitschern die Jungen; wie die Frau, so die Dirn, wie derBaum, so die Birn.(нім.) [13, 1748]
В німецькій таанглійській мовах дуже багато прислів’їв та приказок, які містять у собіможливості всебічної характеристики відносин у сім’ї: відносини між батьками тадітьми, відносини подружньої пари.
Саме у цих відносинахпроявляються риси характеру, поведінки, вони доволі часто стосуютьсявнутрішнього світу людини, її характеру, людської вдачі [15, 97]. Доказом можуть служити наступні приказки:
An sich denkenist ganz recht; nur an sich denken, das ist schlecht. (нім.) – Про себе думати – добре,лише про себе думати – погано [7, 53].
Don’t wait fordead men’s shoes.(англ.) [3, 69] – Man kann viel hören, ehe einem ein Ohr abfällt. – Ein ehrliches Gesicht ist der beste Reisepaß. (нім.) [11, 64]– Не суньсвого носа до чужого проса.
Приведемо ще кількапідгруп прислів’їв та приказок.
1) Прислів’я, що зображуютьвзаємовідносини між батьками та дітьми:
Kleine Kinder, kleine sorgen, grosse Kinder, grosse Sorgen. (нім.) –
Маленькі дітки – маленькібідки, великі дітки – великі бідки [12, 1];
Like priest,like people. – Judge the flock by itspriest. (англ.)[6, 47] – Wieder Abt, so die Mönche. (нім.) – Який піп, така й парафія [11, 349].
Kleine Kindertreten der Mutter auf die Schürze, grosse – aufs Herz. (нім.) – З маленькими дітками горе,з великими вдвоє [7, 785].
Sprich immerzu,doch lass die Hände in Ruh’. (нім.) – Можеш базікати, але рукам волю не давай [11, 658].
Es ist gleich, obman von der Katze gebissen wird oder von dem Kate. – Es ist die Jacke wie die Hose. (нім.) – Що в чоло, що по чолу [11, 94].
2) Прислів’я, щопов’язані із подружнім життям:
A woman’s blownever gave a black eye. (англ.) [2, 31] – Kleine Händel stärken die Liebe. – Was sich liebt,das neckt sich.(нім.) – Милі посваряться – краще помиряться [14, 365].
All will comein the washing.(англ.) – Nur Mut,es wird schon. –Перемелеться– мукá буде [14, 194].
Jedes Warum hatsein Darum. – Was in aller Leute Mund, ist nicht immer ohne grund. (нім.) – Вогню без диму небуває [7, 495].
Geduld bringtHuld / Rosen.(нім.) – Змириться, злюбиться [11, 87].
There is noescaping fate.(англ.) [2, 98] – Seinem Geschick kann niemand entgehen. (нім.) – Від долі не втечеш [7,116].
Much ado aboutnothing. (англ.)– Viel Lärmaus nichts. (нім.)– Багато шуму з нічого [14, 554].
To go throughfire and water, to go through thick and thin (англ.) – пройти воду та мідні труби [2, 135];
to pour oil on the flames,to add fuel to the fire (англ.) – підливати масла в вогонь [2, 163].
3) Прислів’я таприказки, що описують приклади розриву сімейних стосунків:
The chain is nostronger than its weakest. (англ.) [6, 40] – Allzuscharf macht schartig. – Allzustraffgespannt, zerspringt der Bogen. (нім.) – Де тонко, там і рветься [7, 67].
Out of sight, outof mind. (англ.) [11, 176] – Aus den Augen, aus dem Sinn. (нім.) – Як з очей,так і з думки [13, 1889].
Liar is not believedwhen he speaks the truth. (англ.) [3, 259] – Wer einmal lügt, dem glaubtman nicht und wenn er auch die Wahrheit spricht. (нім.) – Хто раз збреше, томуіншим разом не повірять [13, 1784].
Friedeernährt, Unfriede verzehrt. – Мир створює, звада руйнує [11, 574].
Love cannot becompelled (forced). (англ.) [3, 475] – Liebe duldet keinen Zwang. (нім.) – Намилування нема силування. Силою не будеш милою [14, 142].
One can notmake a silk purse out of a sow’s ear. (англ.) [2, 97] – You can’t make a horn ofa pig’s tail. (англ.) – Was nicht blüht,das körnert nicht. (нім.) – З нічого нічогоне вийде [11, 499].
Після наведенихприкладів можна сказати, що, дійсно, в англійській, німецькій та українськіймовах існують паремії, що характерні лише для кожної з мов, і, значить, які і йрозкривають специфіку кожної з культур. Значення такого прислів’я, закладеногодля певної конкретної функції, можна зрозуміти лише після переосмисленнякожного з компонентів висловлювання. І лише після того як кожний з членівконструкції інтерпретовано, становиться ясним зміст одиниць паремії, зв’язаниху сполучення.

Висновки
В даній курсовійроботі розглянуто певний пласт характеру паремійного фонду англійського,німецького та українського народів. Специфічні англійська та німецька лексика, граматика таідіоматика, що інколи кардинально відрізняються від українських фольклорнихеквівалентів, дають змогу відчути історико-лексичний набір відмінностей, щоіснує між даними народами. Проведений аналіз дозволив дізнатися більше про системуїх моральних цінностей, менталітет та національний характер. Це дає можливість пізнатидійсність, специфічну й унікальну для кожного з цих народів.
Аналіз міжкультурнихособливостей паремій показав, що інформація, взята зі спеціальнихлінгвокультурологічних, довідкових, лексикографічних джерел, а також сучаснихдвомовних фразеологічних, тлумачних словників дає достатні аргументи дляґрунтовного дослідження загальнолюдських особливостей, ідентифікації притаманнихїм спільних та відмінних рис.
Оскільки метанашої роботи – підібрати рівні за семантикою еквіваленти, ми провели детальнийаналіз всередині окремих тематичних груп паремій. Порівнюючидеякі прислів’я та приказки, дійшли висновку, що зрозуміти загальний змістпаремій можна лише після переосмислення окремих їх компонентів. Це яскравоілюструють наступні приклади: англійське прислів’я «Each bird loves to hear himself sing» та німецький аналог «Jedem Narren gefällt seine Kappe», що звучать в українській мові як «Гречанакаша сама себе хвалить».
Спираючисьна форму та зміст прислів’їв та приказок, знайдені міжмовні еквівалентианглійської, німецької та української мов у різних тематичних групах. Такожрозглянуто специфіку безеквівалентних (індивідуальних) паремій.
Вході роботи виявлені семантичні особливості організації прислів’їв, проведенийпорівняльний аналіз моделей прислів’їв, виділені основні функції паремійниходиниць та семантичні паралелі і синонімію між паремійними шарами різних мов,відслідковано специфіку прагматичної функції.
Роботає актуальною, бо вперше використовує апарат аналізу паремій, побудований наспівставленні окремих тематичних груп в різних мовах, що, як наслідок, ілюструєспецифіку психології народу, його культури і мови.
Прислів’я та приказки,наділеніекспресивністю, вельмиважливі у виконанні комунікативних функцій. Вони широко віддзеркалюютьрізноманітні сфери життя, такі як сучасні суспільні перетворення, проблеми уколективі, сім’ї.
Ретельновідібрана лексика і структура висловлювання дозволяють зазирнути у внутрішнійпсихічний світ зображуваної особистості з її настроями та переживаннями ізмалювати міжкультурну специфіку англійської, німецької та української мов.

Список використаних джерел
 
Теоретична література
1. АрхангельськийВ.Л. Устойчивые фразы всовременном русском языке. –Ростов-на-Дону: Научная литература, 1964. – 216 с.
2. Баранцев К.Т. Англійськіприслів’я та приказки. – К.: Радянська школа, 1973. – 176 с.
3. Гаврин С.Г. Фразеология современногорусского языка: Учебное пособие по спецкурсу для филологов. – Пермь: Русскийдом, 1974. –158 с.
4. Голубовська І.О. Етнічні особливості мовнихкартин світу. Монографія. – К.: Логос, 2004. – 71 с.
5. Горький М.О том, как я учился писать. Збірникстатей «О литературе». – М.: Высшая школа, 1955. – 331 с.
6. Ґудзик К. Про що говорить мова? – К.: «День» №161,2004. – 50 с.
7. Иванчикова Е.А. Лексический повтор какэкспрессивный прием синтаксического распространения. // Мысли о современномрусском языке. – М.: Просвещение, 1969. – 256с.
8. Кириллова Н.Н.О денотате фразеологической семантики.// Вопросы языкознания №1, 1986. – 318 с.
9. Корень О.В. Коммуникативно-прагматические аспектыанглийских пословиц. // Методологічні проблеми перекладу на сучасному етапі.Збірник наукових праць. – Суми: Ризографія СумДУ, 1999. – 219 с.
10. Корень О.В. Системно-функціональні особливостіанглійських прислів’їв. Автореферат. – Суми: Ризографія СумДУ, 2000. – 22 с.
11. Кунин А.В.Английская фразеология. – М.: Русс. яз., 1970. – 218 с.
12. Кунин А.В.Курс фразеологии современного английского языка: Учеб. для ин-тов и фак.иностр. яз. – 2-е изд., перераб. –М.: Высш. шк., Дубна: Феникс, 1996. – 381 с.
13. Кузько П.В. До питання про перспективність дослідженняпаремій. –Мелітополь: видавництвоМелітопольський державний педуніверситет, 2003. – 140 с.
14. Молотков А.И.Основы фразеологии русского языка. – Л.: Госкнига, 1977. – 109 с.
15. Пазяк М.М. Нові видання в пареміології: Народна творчість таетнографія. – К.: Наукова думка,1989. – 206 с.
16. Пермяков Г.Л. Основы структурной паремиологии. – М.: Наука, 1988. – 237 с.
17. Пирогов В.Л. Структура і семантика паремійниходиниць японської, англійської, української та російської мов: типологічний талінгвокультурологічний аспекти. Автореф. – К.: Київський НаціональнийЛінгвістичний Університет, 2003. – 22 с.
18. Тарланов З.К. Русские пословицы: синтаксис ипоэтика. – Петрозавод: Петрозаводский государственный університет, 1999. – 248с.
19. Тарланов З.К. Становление типологии предложения врусском языке в ее отношении к этнофилософии. – Петрозавод: Петрозаводскийгосударственный університет, 1999. – 208 с.
20. Телия В.Н. Русская фразеология. Семантический,прагматический и лингвокультурологический аспекты. – М.: Школа “Языки русскойкультуры”, 1996. – 288 с.
21. Телия В.Н. Что такое фразеология. – М.: Высш.шк.,1966. – 278 с.
22. Типология и взаимосвязи фольклора народов СССР. Поэтика и стилистика.–М.: Наука, 1980. – 343 с.
23. Фелицина В.П., Прохоров Ю. Е. Русские пословицы, поговоркии крылатые выражения. – М.: Русский язык, 1979. – 182 с.
24. Шанский Н.М. Очерки по русскому словообразованию Изд. 2-е, доп. –М.: УРСС Комкнига, 2005. – 336 с.
25. www.rusnauka.com/13.DNI_2007/Philologia/21224.doc.htm
26. portfolio.1september.ru/?p=work&id=555639
27. www.tolz.ru/library/?id=397&print=1
Список словників
1. Даль В.И.Толковый словарь живого великорусского языка: В 4 т. – М.: Рус. Яз.,1999. – 574c.
2. Дубровин Н.И. и русско-английскийсловарь: А-Я: более 8000 слов и выр.: пособие для учащихся. – М.: Просвещение,1997. – 446 с.: ил.
3. Кунин А В.Англо-русский фразеологический словарь/лит. ред. – М.: Просвещение, 1995. – 281с.
4. Литвинова М.Д.Англо-русский словарь. 4-е изд. перераб. и доп. – М.: Русс. яз., 1984. – 486 с.
5. Минаева Л.В., НечаевИ.В. Англо-русский словарь – 2-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 1997. – 632 с.
6. Мюллер В.К. Modern English-RussianDictionary.-12-е изд., стер. – М.: Рус. яз., 2005. – 701 с.
7. Немецко-русский(основной) словарь: 5-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1998. – 1040 с.
8. Немецко-русскийсловарь: 20 000 слов/ 33-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1987. – 562с.
9. Новий англо-український таукраїнсько-англійський словник. – Х.: Друкарський центр «Єдінорог», 2000. – 576 с.
10. Оксфордскийангло-русский и русско-английский словарь. – М.: А/О издательство «Радуга»,1995. – 623 с.
11. Цвиллинг М.Я. Русско-немецкийсловарь: Ок. 150 000 слов и словосочетаний – М.: Рус. яз., 1997. – 686 с.
12. Электронный словарь «Lingvo10».
13. Longman Dictionaryof Contemporary English – Addison Wesley Longman China Limited, 1998. – 2023 p.
14. Pocket GermanDictionary German-English & English-German – Harper Collins Publisher, 2002. – 621 р.