ВступАктуальність
Після розподілу Німеччини 1948-1949роках на дві антагонічні держави були створені умови для формування мов нанімецькій підставі. Впродовж часу окремого існування обидві держави розвивалисяу різних напрямках не лише у итанні економіки, але й мови та культури.Об’єднання Німеччини сприяло процесу з’еднання західного та східного різновидумов.
Іншим фактором у питанні актуальності данноїтеми є той факт, що іноземець з бездоганним знанням німецької мови та чудовоювимовою може бути виділений у середі носіїв саме ідеальністю своєї мови. Длярозвитку соціолінгвістичної компетенції важливо знання мови, забарвленоїдіалектом.
У майбутньому я планую відвідатиНімеччини, а саме — Баварію. Деяку практику з баварського діалекту я вже маю,тож, сподіваюсь, мені не буде важко спілкуватися з мешканцями землі.Зв’язокроботи з науковими планами, темами
Вивчення діалектів, їх особливостейвпливу на літературну мову та культуру народу не входить до навчальної програмисередньої школи, представляючи тим самим особливий об’єкт длядослідницько-наукової роботи. Це також може бути цікаво для всіх, хто серйознота глибоко вивчає німецьку мову.Метаі задачі досліджень
Перед собою я ставлю за мету: «вивчити аспекти та причини відмінностей баварського діалекту від стандартноїнімецької мови».
Із цього витікають такі завдання:
1) простежити історичні аспекти формуваннянімецької мови, діалектів, баварського діалекту;
2) дослідити розвиток та поширення баварськогодіалекту;
3) знайти та проаналізувати відмінностібаварського діалекту від літературної мови./>Практичне значенняодержаних результатів
Данна науково-дослідницька робота можебути використана як допоміжний матеріал з курсу діалектології або підготовчимматеріалом для учнів, що збираються до Баварії.
Особистий внесок автора роботи
Нам довелося проробити достатньосерйозну дослідницьку роботу з розвитку, поширенню та морфології баварськогодіалекту. Та в мене сформувалися свої власні представлення що до процесіввпливу та подальшого розвитку діалекту у сучасності( див.висновки).
німецький мова діалектбаварський
1 Основна частина
Діалект(грецьке — «говорити, пояснювати») — різновид мови, що вживається якспосіб спілкування особами, що зв’язані між собою територією, професійною абосоціальною групою (словник Даля).
Діалект єсистемою мовного спілкування (усного, знакового, але не обов’язково писемного),зі своїм власним словником і граматикою.
Традиційно під діалектами розуміютьтериторіальні діалекти. В останній час з’явилося немало робіт про міськідіалекти.
Усоціолінгвістиці діалекти протиставляються стандартній або літературній мові. Зцієї точки зору для діалекту характерні такі особливості:
1.Соціальна, вікова, статева обмеженістькола носіїв діалекту;
2. Обмеження сфери використання діалектусімейними та побутовими ситуаціями;
3. Формування напівдіалектів як результатувзаємодії та взаємовпливу різних говорів та зв’язана з цим перебудова відносинміж елементами діалектних систем;
4. Поява проміжних форм, наприклад,діалектно забарвленої літературної мови під впливом літературної мови (черезСМІ, книги, систему освіти).
У рамкахтакого розуміння існують стандартні діалекти (літературні мови) і нетрадиційні(нестандартизовані) діалекти. Основною їх відмінністю є той факт, що першівикористовуються на письмі, викладаються у школах, вважаються більш правильноюформою мови.
Не існуєєдиних критеріїв для розмежування мови та діалекту, тому у випадку, колиговорять, що даний ідіом є мовою чи діалектом, треба чітко виділяти, що маєтьсяна увазі під тим чи іншим терміном.
Найбільшпоширеним способом вирішення цього питання є міра взаєморозуміння ідіомів: якщомова двох носіїв взаємозрозуміла, це означає, що вони говорять однією мовою,якщо ні — різними. 1.1Історичні аспекти формування німецької мови та діалектів
Передбачуваний поступовий, що тривавпротягом багатьох сторіч, розпад індоєвропейської мовної суспільностівідбувався нерівномірно й неоднаково у різних частинах тієї великої території,що займали індоєвропейські племена. При цьому відбувалося постійне зіткнення,змішання різних племен, а разом с тим і мов. припускається, що відокремленнягерманців в окрему мовну суспільність відбулося в другому тисячолітті до нашоїери. Мову германців в епоху, що передувала її розпаду на окремідавньогерманські діалекти, прийнято називати слідом за В.Штрайтвергом, Г.Хіртомта іншими германістами прагерманською (Urgermanistisch) або простогерманською. Деякі лінгвісти (наприклад В.Краузе), крім поняття "прагерманська",розрізняють ще поняття "спільногерманська",розуміючи під ним час розпаду на окремі діалекти, щомали цілий ряд спільних рис. Інакше, кажучи «прагерманська” і“спільногерманська”, розуміють як дві стадії розвитку германської мови.
У період між 1200 й 800 роками до н. е.германці жили на півдні Скандинавського півострова, на півострові Ютландія тана південному узбережжі Балтійського моря. Частина германських племенвідокремилася від скандинавської мовної суспільності й розселилася в басейніОдеру. Ці германці утворили пізніше західногерманську групу племен, до якихвідносилисяінгвеони (״ приморські германці ״) , іствеони (״ рейнсько-везерські германці״) і герміони (״приельбські германці״). Пївнічнихгерманців прийнято називати гіллевіонами (схема 1).
Із частинипівнічних германців виділилися племена, що зайняли територію на схід від Одеру,та були названі східногерманською або вандальською групою .
Тісніший зв׳язок між східногерманською іпівнічногерманською підгрупами підтверджується збігом і збереженням у цихпідгрупах цілого ряду фонетичних і морфологічних ознак, не характерних длязахідньогерманського ареалу. Приблизно 250 років по тому, у ІІ — ІІІ століттін.е. від східногерманської гілки відокремилися готи, що переселилися впричорноморські степи, а потім до Криму.
На основі інгвеонських діалектів виниклаанглійська мова. У результаті завойовницькіх походів франків у п׳ятомустолітті виникла Франкська держава, яка об׳єднала протягом наступних столітьфранків (іствеони), алеманів, баварів (гермінони), а також саксів (інгвеонів).
Із племінних діалектів північнихгерманців (гіллевіони) виникли скандинавські мови, на основі середньонімецькихдіалектів — їдиш.
Східні германці змішалися з іншимиплеменами й назавжди зникли з лиця землі.
Зараз німецькою мовою говорять приблизно100 млн. чоловік.
Німецька мова утворена на основі гермінонських, інгвеонських, таіствеонських діалектів.
Усі діалекти німецької мови розпадаютьсяна дві основні групи — верхньонімецькі й нижньонімецькі.
Кордон між верхньонімецькими йнижньонімецькими діалектами по так званій лінії Бенрата (ця ліїнія проходитьвід Аахена до Дюссельдорфа, потім до Магдебурга-на-Ельбі й доФранкфурта-на-Одері) – див карту 7.
До нижньонімецьких діалектів (Plattdeutsсh)належать: нижньофранкський, нижньосаксонський (вестфальский, остфальский),макленбурзький і бранденбурзький (східнонижньонімецькі). середньонімецькими(Mitteldeutsch) є такі: середньофранкський (ріпуарський,мозельсько-франкський), рейнськофранкські (гессенський, пфальцський),східньосередньонімецькі (тюринзький, верхньосаксонський). До південно-німецькихдіалектів (Oberdeutsch) відносяться діалекти Австрії, Швейцарії, Баваріїё асаме: східнофранкський, південнофранкський, баварськоавстрійський та інші.
Літературна німецька мова утворилася наоснові східносередньонімецьких діалектів. Значний внесок у створення нормлітературної мови був зроблений реформатором церкви М. Лютером.
1.2 Баварський діалект
Баварський діалект – діалект населенняБаварії та деяких сусідніх регіонів.
Баварія та ії округ була першою, щовикористовувала східносередньонімецьку мову для заповнення важливих документів,а пізніше – у мовленні. Так з’явився перший діалект стандартної південнонімецькоїмови, з чіткою східносередньонімецькою базою, але сильним субстратом мов,прикордонних держав.
Морфологія Баварського діалекту описанай огорнута у таких книгах, як «Sprechen Sie Bayerisch?Fьr Bayern und solche, die es noch werden wollen»Тоза, видана у 2006 році,
«Langenscheidt Lilliput-Wцrterbьcher:Langenscheidt Lilliput Wцrterbьcher, Dialektbдnde, Bairisch»КарлаКлефнмайера видана у 1999 році.1.2.1Поширення діалекту
Завдяки еміграції мешканців Баварії закордон баварський діалект поширився за межі сучасної Баварії, через сучаснуАвстрію к сходу від Арльберг, південного Тіролю, деяких областей західноїУгорщини ( сучасний Бургенланд), Італії, Словенії та Чехії. Завдяки цьомуБаварский діалект змішався з деякими еліментами славянської та ретороманськоїмови, результати цього злиття відображаються у сучасних назвах деяких населеннихпунктів, у приказках та прислів’ях.
З більш ніж 12 міліонами носіївБаварський діалект формує найбільшу область використання діалекту на всійтериторії застосування німецької мови. До баварського діалекту належить моватаких регіонів: адміністративні округи Верхньої та Нижньої Баварії, Верхний Пфальц,регіони Верхнього Франконії, райони Аусбурга, адміністративного округа Швабії,що образують старий баварський; у деякіх регіони Австрії та Південного Тіролючерез багатолітні ізоляції території старонімецькі та верхньонімецькі еліментибаварського діалекту зберіглися лише у деяких місцевих варіантах.
1.2.2Морфологія
Баварськийдіалект не розробив своєї власної літературної мови. Діалект виникав зсхідносередньонімецької мови, яка приймалась і на письмі.
Поряд ізофіційною літературною мовою зустрічаються неофіційні письмові формибаварського діалекту, що застосовуються для передачі текстів. Це частозустрічається у баварських текстах, що передають інформацію, використовуючи баварськийдіалект. Також існує немало книжок, що повністю написано баварським діалектом.
Узалежності від способу опублікування зустрічаються деякі відхили відсхідносередньонімецького правопису.
· Abodsgruum →Abortgrube
· Unendle →unendlich
· Vadda →Vater
· Trambei → Trambahn
· subba → super
· sьarie → Sauerei
· RuaЯnosn → RuЯnase
· p'friedn → zufrieden
· nonni → nochnicht
· Oacha → Eiche
· oba → oben
· Omame →Oma
· Opape → Opa
· oualoualou → ola la
· niet → nicht
· nassln → nieseln
· naa → nein 1.2.2.1 Іменник
Іменник належить дочастин мови, що відмінюються. Найзначнішим критерієм, як у будь якійгерманській мові, є відміна по родах, що рідко узгоднюється з стоячими поруччастинами мови. Тож іменник повинен вивчатись з усіма частинами мови. Але длязнавця німецької мови, він не складає труднощів./>
Багато назв професій,тварин, одягу, тощо, змінилися під впливом інших південнонімецьких діалектів.
· Metzger →Fleischer
· Schreiner →Tischler
· Spаngler →Klempner
· Beck →Bдcker
· Zeidler →Imker
· Hafner →Tцpfer
· Sаndler →Zuhдlter
· Meа → Mund
· Joppn →Jacke
· Pfoadl →Hemd
· Gwand →Kleidung
· Mвdl →Mдdchen
· Giggal →Hahn
· Ziwarl →Kьken
· HeinЯ(al )→Fohlen
· Fеr(n) → Jungstie
· Bцichn →Blдsshuhn
· Brotz →Krцte
· GoaЯ →Ziege 1.2.2.1.1Слабкі іменники
До слабких іменників належать іменникичоловічого та жіночого роду, що закінчуються на -n- у множині, так само як жіночийрід з закіненням -аn- (більшість з них у однині закінчуються на -ng-). Також дослабких іменників належать усі іменники чоловічого та середнього роду, щозакінчуються на -і-.
Слабкі іменники закінчуються звичайно на-n- у множині.
Багато слабких іменників жіночого роду зсуфіксом -n- у однині змінюють його на -а- у множині. Іменники чоловічого родуу множині мають однакове закінчення -n- для усіх непрямих відмін.
· da Hеs → d' Hеsn → der Hase
· da Busch → d' Buschn → derBusch
· da Deifi → d' Deifin → derTeufel
· d' Brugg → d' Bruggn → dieBrьcke
· d' GoaЯ → d' GoaЯn → dieZiege
· d' Nuss → d' Nussn → dieNuss
· d' Dбm → d' Dбman → die Dame
· d' Schlеng → d' Schеngan → dieSchlange
· d' Zeidung → d' Zeidungan → dieZeitung
· d' Oar → d' Oarn → die Ohr
· d' Bleami → d'Bleamin → dieBlьme
· d' Schdiggi → d' Schdiggin →die Stьck
1.2.2.1.2 Сильнііменники
У сильних іменника нема відміннихзакінчень, зміна у слові з’являється лише у творені множини. Сильні іменникичоловічого та середнього роду отримують закінчення -а-, що з’явилося зсередньоверхньонімецького -еr-, окрім того до групи сильних іменників належатьі ті, що отримали форму множини лише згідно правилам сучасної німецької мови, араніше не мали ії.
Множина сильних іменників частіше за всеутворюється за допомогою появи або зникнення умлаутів та зміни коріноїголосної.
· d' Nдcht → d' Nacht → dieNacht
· da Dдg → d' Deg → der Tag
· as Lдnd → d' Lenda → dasLand
· d' Dochta → d' Dechta → dieTochter
· as Loch → d' Locha → dasLoch
· da Fuchs → d' Fichs → dieFuchs
· da Mund → d' Minda → derMund
· d' Maus → d' Mais → die Maus
· as Haus → d' Haisa → dasHaus
· da Bruada → d' Briada → derBruder
· as Bauch → d' Biacha → dasBuch
1.2.2.2 Займенник/>/>1.2.2.2.1 Особовий займенник
У особових займенниках баварськогодіалекту спостерігаються деякі відмінності між наголошеними та ненаголошенимиформами у Давальному та Знахідному відмінку, також змінюєтьс самостійнийзайменник вічливості „Sie“ у непосрідовому звертанні:/>
1.Singular
2.Singular
3.Singular
1.Plural
2.Plural
3.Plural
Hцflichkeitspronomen
Nom i du ea, se/de, des mia eЯ/цЯ / ia* se Si
Unbetont i -- -a, -'s, -'s -ma -'s -'s -'S
Dat mia dia eam, eara/iara, dem uns enk / eich* ea, eana Eana
unbetont -ma -da /> /> /> /> />
Akk -mi -de eam, eara/iara, des uns enk / eich* ea, eana Eana
unbetont /> /> -'n, …, -'s /> /> -'s Si
* Ці форми не є тіпічно баварськими, аперейшли від франкськиж діалектів.
При комбінації деяких ненаголошенихособових займенників, що скорочуються на — ' s для з’єднання з’являється з’єднальнийзвук-a-, у послідовності маються, на відмін від літературної німецькоїмови, різні варіанти, топто багато прикладів є багатозначними./>
unbetont
*(ausgeschrieben)
standarddeutsch
1.a) Hom's da's scho zoagt? Hеm s(e) d(ia) (de)s scho zoagt?
Haben sie es dir schon gezeigt? />
oder: Hom s d(ia) s(dia) scho zoagt?
Haben sie sie dir schon gezeigt?
1.b) Hеm'sas da scho zoagt? Hеm s (de)s d(ia) scho zoagt?
Haben sie es dir schon gezeigt? />
oder: Hеm s(e) da d(ia) scho zoagt?
Haben sie sie dir schon gezeigt?
2.a) Hod a ma'n no ned gem? Hod (e)a m(ia) (der)n no ned gem?
Hat er ihn mir noch nicht gegeben?
2.b) Hod a'n ma no ned gem? *Hod (e)a d(ern) m(ia) no ned gem?
Hat er ihn mir noch nicht gegeben?
/> 1.2.2.2.2Присвійний займенник
a) Prдdikativ/>
maskulin
feminin
neutrum
Plural
nom mẽi mẽi mẽi meine
dat meim meina meim meine
akk mein mẽi mẽi meine
b)Attributiv/>
maskulin
feminin
neutrum
Plural
nom meina meine mei(n)s meine
dat meim meina meim meine
akk mein meine mei(n)s meine 1.2.2.3 Прикметник
Більшість прикметників у баварськомудіалекті мають коротку та довгу форму. Коротка форма вживається у prдdikativerStellung:
· Rosa Gwand
· Schwarza Pfoadl
· Feiera Dechta
і тоді, коли прикметник вживаючись зіспомоговим дієсловомseiформує предікат:
· Аs Gwand is rosa.
· As Pfoadl is schwarz
· Dґ Dechta is feier
Довга форма вживається коли прикметник єAttribut іменника:
· Rosane Gwand.
· Schwarzane Pfoadl
· Feierane Dechta
Як вказують приклади коротка та довгаформа прикметника відрізняються лише наявністю у довгій та відсутністю укороткій суфіксу -n-.У більшості випадків це прикметники з закінченнями -n, -ch, -g./>/>1.2.2.3.1Відмінок прикметників
У баварському діалекті, як і влітературній мові, відмінюючись прикметник отримує закінчення, але на відмінувід літературної мови у баварському діалекті закінчення прикметника залежитьлише від артикля, який стоїть поряд прикметника: означений чи неозначений. Прикметники, щоне мають артикля відмінюються як прикметники з неозначеним артиклем. Як прикладвізьмемо прикметник sche (schцn)
unbestimmt
maskulin
feminin
neutrum
Plural nom: a schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid dat: am schena Mo ana schenan Frau am schena Kind 'm schenan Leid akk: an schena Mo a schene Frau a schens Kind d' schena Leid
bestimmt
maskulin
feminin
neutrum
Plural nom: da schene Mo d'schene Frau as schene Kind d schena Leid dat: (i)m schena Mo da schenan Frau am schena(n) Kind d schena Leid akk: n schena Mo d' schene Frau as schene Kind d schena Leid
/> 1.2.2.4Числівники
Числівники баварського діалектузакінчуються зазвичай на -e-, та не відмінюються по відмінах, але у різнихрегіонах вживання діалекту маються деякі відмінності. Числівникибаварського діалекту мають непослідовність у вживанні голосного на приголосногозвуку тож дуже важкі у вимові.
1 oas/аns
11 цif(e)/ццf
21 oanazwеnzge
10 zeene
100 hundad
2 zwoa
12 zwцif(e)/zwццf
22 zwoarazwеnzg
20 zwеnzge/zwеnzg
200 zwoahundad
3 drei
13 dreizea/dreizen
23 dreiazwеnzg
30 dreiЯge
300 dreihundad
4 fiar(e)
14 fiazea/fiazen
24 fiarazwеnzg
40 fiazg(e)
400 fiahundad
5 fimf(e)
15 fuchzea/fuchzen
25 fimfazwеnzg
50 fuchzg(e)
500 fimfhundad
6 seggs(e)
16 sechzea/sechzen
26 seggsazwеnzg
60 sechzg(e)
600 sechshundad
7 siem(e)
17 sibzea/sibzen
27 simmazwеnzge
70 sibzg(e)
700 siemhundad
8 еcht(e)
18 еchzea/еchzen
28 еchtazwеnzge
80 еchtzg(e)
800 еchthundad
9 neine
19 neizea/neizen
29 neinazwеnzge
90 neinzg(e)
900 neihundad
Субстантивовані числівники у баварськомудіалекті чоловічого роду, на відміну від літературної німецької мови, де вони жіночого.
Bairisch
Standarddeutsch
Bairisch
Standarddeutsch da Nulla
die Null da Еchta
die Acht da Oasa/Oansa/Аnsa
die Eins da Neina
die Neun da Zwoara/Zwаra
die Zwei da Zena
die Zehn da Dreia
die Drei da Цifa/Ццfa
die Elf da Fiara
die Vier da Zwцifa/Zwццfa
die Zwцlf da Fimfa
die Fьnf da Dreizena
die Dreizehn da Sechsa
die Sechs da DreiЯga
die DreiЯig da Simma/Siema
die Sieben da Hundada
die Hundert />/> 1.2.2.5Дієслово1.2.2.5.1Модальні дієслова
deaffa(dьrfen)
Indikativ
Singular
Plural />
Konjunktiv
Singular
Plural 1.Person i deaf mia deaffan/deafma /> 1.Person i deaffad mia deaffadn 2.Person du deafst eЯ deafts /> 2.Person du deaffaast eЯ deaffats 3.Person er deaf se deaffan(t) /> 3.Person er deaffad se deaffadn
kina(kцnnen)
Indikativ
Singular
Plural />
Konjunktiv
Singular
Plural 1.Person i kе/i ko mia kinan/kimma /> 1.Person i kаnt/kunt mia kаntn/kuntn 2.Person du kеst eЯ kints /> 2.Person du kаnst/kunst eЯ kаnts/kunts 3.Person er kе se kinan(t) /> 3.Person er kаnt/kunt se kаntn/kuntn*
meng(mцgen)
Indikativ
Singular
Plural />
Konjunktiv
Singular
Plural 1.Person i mеg mia meng(ma) /> 1.Person i mкchad mia mкchadn 2.Person du mеgst eЯ megts /> 2.Person du mкchast eЯ mкchats 3.Person er mеg se meng(t) /> 3.Person er mкchad se mкchadn
miaЯn(mьssen)
Indikativ
Singular
Plural />
Konjunktiv
Singular
Plural 1.Person i muaЯ mia miддaЯn/miaЯma /> 1.Person i miassad mia miassadn 2.Person du muaЯt eЯ miaЯts /> 2.Person du miassast eЯ miassats 3.Person er muaЯ se miaЯn(t) /> 3.Person er miassad se miassadn
woin(wollen)
Indikativ
Singular
Plural />
Konjunktiv
Singular
Plural 1.Person i wui/woi
mia wuin/wuima
woin/woima /> 1.Person i wuiad/woiad mia wuiadn/woiadn 2.Person du wuist/woist eЯ wuits/woits /> 2.Person du wuiast/woiast eЯ wuiats/woiats 3.Person er wui/woi se wuin(t)/woin(t) /> 3.Person er wuiad/woiad se wuiadn/woiadn
1.2.2.5.2Партицип І
Партицип І убаварському діалекті формується за допомогою суфіксу
-ad.
· drenzad→ weinend → плачучи
· drдgad →tragend → несучи
· (g)schiaglad →schielend; flunkernd→ брешучі
· (g)spinnad→ spinnend → прядучи
· stingad→ stinkend → плохо пахнучи
· brennad →brennend → палаюче
· blearad→ plдrrend → ревячи
· bliarad→ blьhend → квітну ще
· bewahnad → frierend → мерзнучи
· blizznad → tauschend → міняючи
· boffenad → schlafend → сплячи
· boingad → biegend → гнучи
· busselad → kьssend → цілуючи
· neinad → weinend → плачучи
· oschaugnad → anschauend → споглядаючи
1.2.2.5.3Партицип ІІ
Усі слабкі дієслова формують другийприйменник за допомогою суфіксу -t, -d. Префікс g-завждизникає у слабких дієсловах, у сильних дієсловах він зникає перед g, b, d, t,k, p.Сильні дієслова, що закінчуються на -f, -s, -z, -ch використовуютьсуфікс -t-:
· butzn → butzt → putzen →geputzt
· dдnzn → dдnzt → tanzen →getanzt
· drдtzn → drдtzt → piesacken→ gepiesackt
· hoffa → ghofft → hoffen →gehofft
· kocha → kocht → kochen →gekocht
· lдcha → glдcht → lachen →gelacht
· mдcha → gmдcht → machen →gemacht
· rдffa → grдft → raufen →gerauft
· schwдnzn → gschwдnzt → schwдnzen→ geschwдnzt
· simsn → gsimst → smsen →gesmst
· soacha → gsoacht → pissen→ gepisst
· stessn → gstesst → stoЯen→ gestoЯen
Скорочені дієслова:
· drдn → drдd → drehen →gedreht
· mдn → gmдd → mдhen →gemдht
· nдn → gnдd → nдhen →genдht
· sдn → gsдd → sдen →gesдt
· rean → gread → weinen →geweint
· spцin → gspцid → spielen →gespielt
· wдn → gwдd → wehen →geweht
· wцin → gwцid → wдhlen →gewдhlt
Висновки
Досліджуючиісторичні аспекти формування німецької мови, ми побачили, що німецька мова булаутворена від трьох діалектів прагерманської мови – інгвеонського, іствеонськогота гермінонського. Завдяки широкому варіюванню, німецька мова насиченатериторіальним поділом мови, тобто має дуже багато діалектів, що ускладнюєспілкування двох німців із різних регіонів за відсутності літературної мови, якпосередника. Баварський діалект був першою мовною карикатурою верхньонімецькоїу спілкуванні. Це була мова сільського населення та звичайних мешканців, бовисокоосвічені міські жителі завжди турбувалися про “бездоганну”верхньонімецьку мову. Згодом мовним стандартом була прийнята нижньонімецька успілкуванні та поступово й як писемна мова.
Емігранти та іноземці, що приїздили доБаварії, не розуміли цього діалекту, тож робили свої нововведення, а деякі,наприклад росіяни, створили свій власний діалект, що поступово перейшов добаварського.
Баварці не полюбляють дуже складнихмовних конструкцій та скорочують речення, опускаючи деякі важливі для стандартноїмови та розуміння частини, займенники тощо. Тож кожне речення баварця може бутисприйнято, як негативно, так і позитивно. Культура баварського діалектувідрізняється тим, що не має агресивних образ та, навіть скептичні жарти танасмішки сприймаються на слух м’якіше, ніж у літературній німецькій.
Дивлячись на виконану роботу, ми можемоіз упевненістю сказати, що ми виконали всі завдання, що переді мною стояли. Мипрослідили виникнення баварсько-австрійського діалекту німецької ще з часівпрагерманської мови, розкрила його морфологічні особливості. Але баварськийдіалект поступово змінюється, як і літературна мова – щодня з’являються новімовні вирази, лексичні одиниці та змінюється граматика. Тож ми матимемо багатийматеріал у вигляді цієї науково-дослідницької роботи для подальших досліджень.Списоквикористаної літератури
1) Cordula Maiwald: Das temporale Systemdes Mittelbairischen, Heidelberg 2002.
2) Johann Andreas Schmeller: BayerischesWцrterbuch, Oldenburg, 2002.
3) Ludwig Merkle: Bairische Grammatik,Mьnchen 1975
4) Ludwig Zehetner: Bairisches Deutsch.Lexikon der deutschen Sprache in Altbayern, 1997.
5) Schrijen-Fischer: Einfьhrung in dasStudium der indogermanischen Sprachwissenschaft, 1921.
6) Tosa: Sprechen Sie Bayerisch? Fьr Bayernund solche, die es noch werden wollen, 2006
7) В. Жермунський: Немецкая диалектология,Москва, 1996
8) В. Краузе: Лингвистика германскихязыков, Москва, 2003
9) В. Левицький: Основи германістики,Вінниця
10) Г.Романова: Грамматика немецкова языкав анегдотах, Москва,2007
ДодаткиДодаток1Скорочений баварськийсловник
Aang →Augenbzw. Eiche(n)
aba →abgetaut (unmittelbar nach der Schneeschmelze)
abgefeimt →schlechter Mensch
Abradradra →Apparat herunter tragen
ach godderla →ach du mein lieber Gott
a affela Hulz →ein armvoll Holz
afhaxt →kaputt gemacht
balouos →bodenlos
Bamhackl →Schwielige Haut an den Fingern
Biafuizl →Bierfilz (Bierdeckel)
Bibala →Kьcken
d`wadl vier richt`n →jemandem zeigen wo es lang geht
s Christkindl →das Christkind
Dддz →Kopf
Dadda →Papa (Kosewort)
dдhamm →daheim
dahannana →da hinten hin
Dakrobotsi →Die Krдhe badet sich
dangschee →dankeschцn
Depp →Idiot
dermeern →kaputt machen
des werd scho →das wird schon
Diwan →Sofa
ebbes →etwas
Ellabogn →Ellbogen
eppan →jemand
feier Hund →Fauler Mensch
Himme →Himmel
hinna →herinnen
Hoamweh →Heimweh
hocka, hock di her →sitzen, setz dich her
hoi! →Ausdruck des Erstaunens, wie „“wirklich?»","«ehrlich?»"
Hцllamobbr →Teufel
in Gotts nam →In Gottes Namen
kдff →kaufen
Katzahell →Katzenhцhle
Knerz →Alter Mann
Krautschau →Chaos
Kuung→Kuchen
letz →nervig / lдstig
liab →lieb (mit emotionalem Zwischenton)
loffe →laufen
Luada →Luder.
Mafia-Datschi →Pizza
Mandel →Menschlein
me →warum
Migga →Mittwoch
Moda →Montag
naa →nein
nasch →narrisch
nimma →nicht mehr
o →auch
oba →oben
Цha →Ausruf, wenn man verwundert ist
oschaugn →anschauen
Oufrau →GroЯmutter
obadoba →ganzoben am hцchsten Punkt.
Ouanhцllerer →Ohrwurm
oualoualou →o la la oder auch: o weh o weh
ou! →Halt!
obadoba →ganz oben am hцchsten Punkt.
Ouanhцllerer →Ohrwurm
Pfeifenkopf →Depp
Pfin(g)sta →Donnerstag
p'friedn →zufrieden
Plocha →Plane
Popperle →Puppe
quant →gut, schцn
Rama Dama →Rдumen tun wir
RuaЯnosn →RuЯnase
sд →da, hier (nimm es)
Saibababierl →Silberpapier
Samas? →Seit ihr alle fertig ?
Salod →Salat
schдd →nur
Schmarrabeni →Dummkopf
schnapseln →einen Schnaps trinken
Schualhдs →Kleidung fьr die Schule
Seegerer →Sackerer
Seges →Sense
send →sind
siarisschowora /siar is scho wor aa →sieh, es ist tatsдchlich wahr
Soad →Quatsch, Unsinn
ssдh →da hast es (wenn man jemandem etwas ьberreicht)
striale →stцbern
Sunda →Sonntag
Trudschiwack →Baby
uib →euch
ukamott →unkomfortabel, umstдndlich
Umus →Umtrieb
url →oh je
valiad →etwas ist nicht ganz so geworden, wie es hдttewerden sollen
vanдs →wenn es, wenns
virnдcht →vorgestern
visimatendla →Fisimatenten
Waawa →Oma
Wax →Wachs
D'r Wefzg →Die Wespe
Woud →Wut
weidle →schnell
Weisen →Zeigen
Weiwi →Weib, Ehefrau
wellera →welcher/ welche
a weng →ein biЯchen
Wiamanьa →Wie kann man nur
wos →etwas nicht verstanden
Zamt →Nachmittag
Zeltla →Zenga oder auch Riasel
Додаток2Вірщі, що написанобаварським діалектом
An Martl sei Bier-Philosophie
von Wolfgang Kappes
Da Martl kimmt in d Wirtschaft
und bstellt se a MaЯ Bier
Kaum hots da Wirt eahm brocht,
ziagta o, ois wia a Stier
A frische MaЯ, de schmeckt eahm,
ma hцrt, wias obazischt
Oa Zug, da Kruag is laar
da Schnauza weard obgwischt.
Da Martl loahnt se zrucke,
er schaugt recht griabi drei,
dann schreita durch de Wirtsstubn:
«He, Wirt, schenk nomoi ei!»
Scho bringt da Wirt eahm s Bier
und prost eahm blinzlnd zua
A poormoi wiedahoit s
de selbi Prozedur.
Am Nebntisch hockt a PreiЯin
grod beim Essn do
und schaugt se recht vawundat
des Gspui vom Martl o
Aufoimoi sogts zum Martl:
«Sie haben aber Durst!»
Doch da Martl denkt se
«Wos de do drent sogt, is mawurscht!»
Wiasn nomoi frogt, do brummta
«Du dappi, preЯisch Henna,
du moanst das i an Durscht hob.
's Weihnachtsfest kimmt boid
von Wolfgang Kappes
1
Vom Adventkranz s erste Leichtn
und drauЯ da erste Schnee,
vo da Kдltn de vascheichtn
Vцgl, Hosn, Reh
de Tog, de mehra schwindn,
da Nachtfrost eisigkoit
des oiss laЯt uns empfindn,
's Weihnachtsfest kimmt boid
3
De Zeitungsinserate
vom Nikolausverleih
nach Anruf, stehta Pate
fьr an Fuchzga bist dabei
Gschwind no an Christbaam findn,
aa wenn a da net gfoit
des oiss laЯt uns empfindn
's Weihnachtsfest kimmt boid
2
Oa Renna, Kaffa, Hetzn
oa Rumme, weit und breit
wia gscheicht, durch d Gschдfte fetzn,
so sicht ma jetzt de Leit
Grod gschwind no ebbas findn,
wos ma oft aa gor net woit
des oiss laЯt uns empfindn,
's Weihnachtsfest kimmt boid
4
Den Hauffa SьЯigkeitn,
den d Kinda bei uns kriang
kannt oft Hungersnцt bestreitn,
de durch andre Lдnder ziang
Selbst im Abfoi konnst jetzt findn
guats Zeigl, no net oid,
des oiss laЯt uns empfindn
's Weihnachtsfest kimmt boid
5
Millionen Lamperl strahlen
in dera staadn Zeit
»Energieverschwendrisch prahlen",
hoaЯt de Devise heit
Ma redt vo Umweltsьndn,
wos is so a Liachtawoid?
De Hauptsach mia empfindn
's Weihnachtsfest kimmt boid.
von Wolfgang Kappes
/>
Mei oida Wastl ist ein trolligerGefдhrte
koa bsond're Zucht, — a ganz normalerHund.
Sei Rass' de is und bleibt a Rдtsel aafьr Gelehrte.
Sei Stammbaam steht glei an derStraЯeneck'n drunt'
Er hot Schlappohr'n wia a Dackl, — Riesenpfoten.
Sei lautes Bell'n jed'n Eindringlingdaschreckt.
Seine messerscharf'n Zдhn' g'hцrn fastverboten,
grod kracha tuat's, wenna Suppenknoch'nz'legt.
Vom Bernhardiner hota 's g'mьatlicheBehagen.
Wia a Windhund rennta los, flink undrasant.
Sei Lieblingssport des is, wia wuid nachKatz'n jagen
und de schaung oid aus, wenn's netgschwind am Baam drob'n sand.
Mei oida Wastl, der geht gern mit miaspazieren,
legt ma a Steckerl vor de FьaЯ und wart'verstoh'ln,
daЯ i des Steckerl wirf', ganz weit, zumApportieren,
gibt's koa Belohnung, dearf i 's selberwieder hol'n.
In da Stodt drinn muaЯa leider an deLeine,
des konn fьr uns zwoa oft a bцserAlptraum sei.
In jede SeitenstraЯ', do zerrta mi gleieini.
Mit groЯ'm Glьck nur kimmst anMetzgerlдd'n vorbei.
Sei Instinkt is groЯ, doch kloa san deManieren,
er schnuffet o, oiss wos a grodentdeckt.
Moga wem gern, iss aus mit dem Parieren,
den springta o und 's G'sicht weard gleidaschleckt.
Додаток 3Періодиісторії німецьких мови
/>1) 750-1050 – старалітературні німецька (Althochdeutsch)
2) 1050-1350 – середнялітературна німецька (Mittelhochdeutsch)
/>3) 1350-1650 – ранньо-новалітературна німецька ( Fruchneuhochdeutsch)
/>4) З 1650 – сучасналітературна німецька (Neuhochdeutsch)