--PAGE_BREAK--При перевірці додержання законів про надання засудженим побачень з родичами та іншими особами (ст.ст.59,108,110,112 КВК України) необхідно з’ясувати: чи надано побачення засудженим з дозволу начальника колонії, чи його заступника; чи дотримуються передбачені законом вимоги щодо їх кількості, тривалості та кола осіб, яким було дозволено побачення. Для цього необхідно вивчити картки обліку побачень, які зберігаються в сейфі і обліковуються як бланки суворої звітності, а вміст посилок і бандеролей у спеціальній книзі (там же враховується видача посилок, передач і бандеролей). Порівняти отримані дані з наказами про покарання засуджених, обліком тих, що тримаються в ДІЗО, приміщеннях камерного типу, одиночних камерах.
Аналогічним чином перевіряється законність надання дозволу на одержання посилок, передач і бандеролей. При перевірках видачі посилок, передач слід звертати увагу на періодичність надходжень, наявність стягнень у вигляді поміщень до ДІЗО, приміщення камерного типу, карцеру, одиночних камер осіб, яким надійшли посилки, передачі. Слід звернути увагу на те, як часто і наскільки обґрунтовано використовує адміністрація право заохочення і чи не має надмірності при наданні побачень, одержанні посилок, передач, додержання вимог щодо ваги передач.
Перевіряючи додержання умов і порядку надання побачень з родичами та іншими особами, з’ясовує додержання вимог ст.110 КВК України. При обході кімнат для проведення короткострокових і тривалих побачень також з’ясовує технічну можливість надання телефонних розмов, наявність міжміського телефонного зв’язку, забезпеченість цих приміщень необхідним інвентарем. Законність надання побачень з адвокатом або іншим фахівцем у галузі права слід перевіряти за матеріалами особової справи засудженого, а також їх порівняння з журналами реєстрації перепусток в охоронювану зону установи.
При перевірці законності надання засудженим права купувати в крамниці продукти харчування і предмети першої необхідності прокурор з’ясовує такі питання:
— чи додержуються вимоги закону щодо встановленої суми грошей, яку дозволено витрачати;
— чи зараховуються на особові рахунки засуджених гроші, які надходять за переказами, чи відповідає закону порядок їх використання (слід пам’ятати, що відповідно до ст.108 КВК України засудженим дозволяється купувати продукти харчування і предмети першої потреби лише на гроші, зароблені в місцях позбавлення волі. Непрацездатним засудженим, вагітним жінкам, матерям-годувальницям, неповнолітнім та засудженим, які з незалежних від них причин не працюють чи завантажені роботою лише частково, дозволяється використовувати також гроші, які вони отримали за переказами);
— чи забезпечений повний облік додаткових пільг у частині використання грошей;
— чи не допускається продаж продуктів і товарів у період, коли він не повинен проводитись, додержання встановлених у регіоні цін на такі ж товари та продукти.
З метою виявлення цих порушень необхідно ознайомитися з документами про продаж продуктів і товарів, які є як у продавця, так і в бухгалтерії. Порівнявши дані журналу обліку осіб, які поміщені в ДІЗО, приміщення камерного типу та одиночні камери, з картками відпуску продуктів, можна встановити, чи не допускається продаж продуктів харчування та предметів першої необхідності цим особам.
Залежно від поведінки засудженого, його ставлення до праці та навчання після відбуття 1/4,1/2 строку покарання відповідно до вимог ст.ст.100, 101 КВК України йому можуть бути змінені умови тримання.
Слід звернути увагу на додержання адміністрацією виправних установ вимог законодавства щодо переводу засуджених на поліпшені умови тримання і застосування до них інших заходів заохочення. Це можна перевірити по особових справах засуджених, закритих нарядах, табелях виходу на роботу, протоколах підведення підсумків роботи, наказах про заохочення та покарання.
Необхідно перевірити також законність погіршення умов тримання засуджених шляхом їх переведення з однієї дільниці до іншої або з колонії середнього рівня безпеки чи звичайного житлового приміщення колонії максимального рівня безпеки в приміщення камерного типу колонії максимального рівня безпеки. При цьому слід мати на увазі, що таке переведення має застосуватись лише до осіб, які відповідно до ст.133 КВК України визнані злісними порушниками режиму відбування покарання.
Згідно з вимогами ст.92 КВК України у колоніях встановлюється роздільне тримання засуджених: чоловіків і жінок, неповнолітніх і дорослих. Вперше засуджені особи до позбавлення волі тримаються окремо від тих, які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі. При перевірці слід звернути увагу чи виконуються зазначені вимоги на практиці.
Ізольовано від інших засуджених також роздільно тримаються: засуджені до довічного позбавлення волі; засуджені, яким покарання у виді смертної кари замінено довічним позбавленням волі, засуджені, яким покарання у виді довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії.
Окремо тримаються чоловіки, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини, вчинені з необережності, а також засуджені, які раніше працювали в суді, органах прокуратури, юстиції та інших правоохоронних органах.
Установлені цією статтею вимоги роздільного тримання засуджених не поширюється на лікувальні заклади місць позбавлення волі і колонії, призначені для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених. Порядок тримання засуджених у лікувальних закладах визначається нормативно-правовими актами Держдепартаменту України з питань виконання покарань.
Питання матеріально-побутового забезпечення прокурор перевіряє шляхом обходу житлових та інших побутових об’єктів. Слід мати на увазі, що вказані питання регулюються ст.ст.115,116 КВК України. У виправних колоніях норма житлової площі на одного засудженого не може бути меншою як три квадратних метри, а у виховних колоніях і виправних центрах — чотири квадратних метри. Якщо під час перевірки буде встановлено, що на одного засудженого припадає менша житлова площа, прокурор рекомендує провести переселення засуджених у ті приміщення, в яких є вільна житлова площа. Він також перевіряє якість харчування, закладку продуктів у котел. Наявність на складі необхідних продуктів (м’яса, жирів, овочів, круп тощо). Перевіряє та аналізує меню-розкладку приготування їжі, як проводиться заміна відсутніх продуктів рівноцінними, відповідність меню-розкладки нормам, передбаченим Постановою Кабінету Міністрів України № 336 від 16.06.92 та Постановою КМ України № 102 від 31.04.04 ”Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 1992 р. № 336”. Чи проводиться зважування продуктів при їх закладенні у котел у присутності чергового помічника начальника установи (ЧПНУ).
При перевірці стану медико-санітарного забезпечення осіб, позбавлених волі, звертається увага на наявність в медсанчастині необхідного медичного обладнання, його стан, періодичність обстеження засуджених на туберкульоз та інші інфекційні хвороби, порядок прийому засуджених відповідними фахівцями-лікарями. Чи залучаються для проведення консультацій фахівці із територіальних закладів охорони здоров’я. Наявність в аптеці медичних препаратів. Як здійснюється санітарно-епідеміологічна робота, наявність дезинфекційних засобів тощо. Як виділяються кошти на придбання ліків, їх використання, чи немає випадків, коли адміністрація колоній використовує їх не за призначенням.
Питання матеріально-побутового та медико-санітарного забезпечення засуджених необхідно перевіряти з участю відповідних спеціалістів територіальних закладів охорони здоров’я, спеціалістів в галузі громадського харчування. Слід також звертати увагу на забезпечення засудженим одягом, взуттям, головними уборами. Для цього необхідно в бухгалтерії взяти довідку про надходження та наявність на складі речового майна, ознайомитись з особовими картками на видачу його засудженим.
При перевірці додержання вимог законодавства щодо залучення засуджених до позбавлення волі до суспільно корисної праці (ст.ст. 118-121 КВК України) необхідно витребувати у заступника начальника установи з виробничих питань статистичні дані про трудове використання засуджених. З’ясувати, чи всім працездатним надана робота, якщо ні, то з якої причини (через відсутність сировини, матеріалів, запасних частин, робочих місць, відмови від роботи тощо), чи вживаються необхідні заходи щодо усунення зазначених причин, пошуку нових замовлень тощо. Ознайомитись з роботою служби маркетингу, впровадження в виробництві нових видів продукції та технологій. З’ясувати, скільки засуджених виводиться на роботу і чи не виводиться осіб більше, ніж передбачено виробничою програмою, ознайомитися з рознарядкою, як вони забезпечені роботою. Кількість відрядників, які не виконують норми виробітку та причини цього. З’ясувати, скільки засуджених працює в господарській обслузі, чи немає випадків зарахування до неї працездатних осіб, засуджених за тяжкі злочини, та які мають виконавчі листи, а також порушників режиму. Особливу увагу звернути на організацію виробничого процесу, порядок доведення планових завдань до засуджених, облік їх виконання. Організація конкурсів на кращого за професією, кращу бригаду, цех. Оформлення наглядної агітації з цього приводу.
Додержання вимог закону про умови праці (ст.119 КВК України) перевіряється прокурором при обході виробничих об’єктів, де він повинен з’ясувати, яка тривалість їх робочого дня, чи надається їм два дні на тиждень відпочинку. З’ясовує також, чи видається їм безкоштовно спецодяг, спеціальне приладдя (окуляри, рукавиці тощо) та спеціальне харчування особам, зайнятим на важких та із шкідливими умовами праці роботах.
Для підвищення якості перевірки цих питань доцільно залучати до неї відповідних фахівців.
Під час перевірки законів про охорону праці і техніки безпеки необхідно вивчити документацію інженера з техніки безпеки і плани роботи, приписи вищестоящих підрозділів щодо поліпшення охорони праці, матеріали службових розслідувань нещасних випадків. Звернути увагу на правильність і своєчасність оформлення актів, які вжиті заходи щодо усунення причин нещасних випадків. Скласти список осіб, які отримали травми, згідно зі статистичними даними, і провести звірку з даними медичної частини установи.
З’ясувати, як використовуються асигновані на покращання охорони праці та техніки безпеки кошти, своєчасність і якість інструктажів з техніки безпеки, особливо при переведенні на нову роботу.
Витребувати список осіб, які працюють з механізмами і на машинах, звірити ці дані з наказами і по особових справах з’ясувати, чи мають вони на це допуск, та своєчасність проведення інструктажів.
При обході виробничих об’єктів звернути увагу на стан огорож, ізоляцію механізмів і машин, їх заземлення, відповідність правилам санітарного стану приміщень, наявності в них опалення. Перевірити, чи усунені причини і умови, які сприяли нещасним випадкам на виробництві.
Вивчає розпорядок дня для засуджених і з’ясовує тривалість робочого часу для кожної зміни (він не повинен перевищувати 8 годин без урахування часу для виведення засуджених на роботу та знімання з роботи).
Вивчаючи стан додержання розпорядку дня засуджених слід звернути увагу, чи передбачений розпорядком дня 8 — годинний безперервний сон, а також 2-годинний вільний час. Ст.129 КВК України передбачає вільний від основної трудової діяльності та виконання обов’язкових заходів час. Засуджені мають право розпоряджатися ним за власним розсудом, виключаючи ті види діяльності, які заборонені Кримінально-виконавчим кодексом України. Вільний час засуджених повинні бути передбачений розпорядком дня.
Оплата праці засуджених регулюється ст.ст.60,120 КВК України. Для перевірки цих питань необхідно в бухгалтерії вибірково перевірити правильність нарахування заробітку засудженим відповідно до встановлених норм і розцінок, що діють у народному господарстві, з урахуванням часткового відшкодування коштів. Якщо засуджені систематично не виконують виробничі завдання, з’ясувати причини цього.
З’ясувати обгрунтовування залучення осіб, позбавлених волі, до роботи без оплати праці (ст.118 КВК України). До безоплатних робіт належать тільки роботи з благоустрою колонії і створення житлово-побутових умов засудженим. До цих робіт засуджені залучаються, як правило, у порядку черговості, у неробочий час і не більше як на дві години на день. Шляхом опитування засуджених з’ясувати, хто конкретно залучається до таких робіт, чи не одні і ті ж самі особи щоденно.
У бухгалтерії перевіряється законність розрахунків за роботу із засудженими, своєчасність і правильність нарахування на особові рахунки заробітку, законність проведених відрахувань.
Слід мати на увазі, що особи, які відбувають покарання у виправних колоніях, із нарахованого їм заробітку, пенсій та іншого доходу відшкодовують вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг, крім вартості спецодягу та харчування зайнятим на важливих роботах.
Відшкодування засудженими витрат на їхнє утримання провадиться після відрахування прибуткового податку і аліментів. Відрахування за виконавчими листами та іншими виконавчими документами провадяться у порядку, встановленому законом.
Водночас, із засуджених, які злісно ухиляються від роботи, вартість харчування, одягу, взуття, білизни, комунально-побутових та інших наданих послуг утримується з коштів, які є на їх особових рахунках. У разі відсутності в засудженого коштів на особовому рахунку, виправна колонія має право пред’явити до нього позов через суд.
Матеріальні збитки, заподіяні державі особами, позбавленими волі, під час відбування покарання, стягуються з їх заробітку за постановою начальника виправної колонії (ст.137 КВК України). Прокурор перевіряє матеріали, за якими винесена відповідна постанова, з’ясовує, чи правильно встановлено розмір збитків, обставини, за яких їх було завдано і ступінь вини засудженого в заподіянні збитків, наявність письмового пояснення винного, чи оголошена постанова засудженому під розпис. При виявленні порушень прокурор вирішує питання про скачування постанови та повернення на особовий рахунок засудженого незаконно відрахованих сум. Перевіряє, чи є такі особи, які не відшкодували збитки і звільнилися із виправних колоній, чи зверталася адміністрація установи до суду щодо стягнення з них збитків у встановленому законом порядку.
Закон вимагає (ст.ст.125,126 КВК України), щоб для засуджених, які не мають спеціальності, було організовано професійно-технічне навчання. Засудженим також організується підвищення виробничої кваліфікації шляхом бригадної форми навчання на виробництві. У директора підприємства витребувати необхідні дані та проаналізувати їх. Наявність наглядної інформації про виконання планових завдань, організація змагань, конкурсів.
Відповідно до ст.122 КВК України засуджені мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.
Особи, яким до відбування покарання призначена пенсія, підлягають державному пенсійному забезпеченню на загальних підставах. Призначена пенсія перераховується органами Пенсійного фонду України за місцем відбування покарання пенсіонера і з неї відшкодовуються витрати на його утримання у виправній колонії (харчування, речове майно, комунально-побутові послуги та інше), при цьому не менш як двадцять п’ять відсотків пенсії зараховується на особовий рахунок засудженого. Під час перевірки слід з’ясувати чи дотримується адміністрацією колонії встановлені законодавством порядок.
Застосування заходів заохочення має на меті здійснення виховного впливу на тих осіб, до яких ці заходи застосовуються на основі об’єктивної оцінки поведінки засуджених, їхнього ставлення до праці та навчання. Перелік заходів заохочення, що застосовуються до осіб, позбавлених волі, засуджених до обмеження волі, визначено у ст.ст.67,130 КВК України. Перевірка стану додержання законності при застосуванні заходів заохочення здійснюється шляхом вивчення матеріалів особових справ засуджених, наказів начальника установи, аналізу даних питань в установі.
Під час перевірки особливу увагу слід звернути на те, що згідно ч.2 ст.131 КВК України при заохоченні до засудженого застосовується один захід заохочення. Грошова премія приєднується до заробітку і зараховується на особовий рахунок засудженого, подарунок передається на зберігання до звільнення засудженого або за його проханням надсилається родичам.
продолжение
--PAGE_BREAK--