Зміст і побудова обвинувальної промови

Реферат на тему:
Зміст і побудова
обвинувальної промови
Беручи участь у судових дебатах, проголошуючи обвинувальну промову, прокурор висловлює ті ос­таточні і кінцеві висновки, до яких він дійшов у результаті судово­го розгляду кримінальної справи, підбиває підсумки обвинуваль­ної діяльності. Виступ прокурора з обвинувальною промовою є од­ним з найбільш відповідальних етапів підтримання обвинувачення усуді.
Відповідно до ст.264КПК України прокурор підтримує перед судом державне обвинувачення. Він це робить від імені держави, від імені суспільства.
Промова прокурора в судових дебатах, в якій підтримується державне обвинувачення, містить аналіз доказів, висловлюються міркування про кваліфікацію злочину, міру покарання та інші пи­тання, які мають значення для винесення законного і обгрунтова-вого вироку, називається обвинувальною промовою прокурора.
Закон не визначає змісту обвинувальної промови. Але оскіль­ки доказування обвинувачення в суді КПК України поклав на про­курора, то в своїй промові він повинен висвітлити питання, пе­редбачені ст.324КПК:
1)чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний;
2)чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримі­нального закону він передбачений;
3)чи винен підсудний у вчиненні цього злочину;
4)чи підлягає підсудний покаранню за вчинений ним зло­чин;
5)чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують відпові­дальність підсудного і які саме;
6)чи слід у випадках, передбачених ст.26Кримінального ко­дексу України, визнати підсудного особливо небезпечним рециди­вістом;
7)яка міра покарання повинна бути призначена підсудному і чи повинен він її відбувати;
8)в якому вигляді виправно-трудової чи виховно-трудової ко­лонії або у в'язниці повинен відбувати покарання засуджений до позбавлення волі;
9)чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов, на чию користь та в якому розмірі, і чи підлягають відшкодуванню збитки, заподіяні потерпілому, а також кошти, витрачені закла­дом охорони здоров'я на його стаціонарне лікування, якщо цивіль­ний позов не був заявлений;
10)що зробити з майном, описаним для забезпечення ци­вільного позову, і можливою його конфіскацією;
11)що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом;
12)на кого мають бути покладені судові витрати і в якому розмірі;
13)який запобіжний захід слід обрати щодо підсудного;
14)чи слід у випадках, передбачених ст.14КК, застосовувати до підсудного примусове лікування чи встановити над ним опіку­вання.
Такі питання вирішуються судомприпостановленні вироку.
До цих питань прокурор повинен дати також суспільно-полі­тичну оцінку обставин справи, що розглядається; характеристику осо­би підсудного; аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину.
Зміст і структура обвинувальної промови визначаються пере­дусім обставинами справи, місцем її розгляду (справа розглядаєть­ся в суді чи виїзному засіданні), складом аудиторії, індивідуальни­ми якостями прокурора і зайнятою ним позицією у справі.
Йдучи в суд, прокурор повинен знати, що він буде говорити, мати тези чи принаймні план. Ось план промови одного з київських прокурорів:
1.Сутьпред'явленого обвинувачення.
2.Що пояснює підсудний.
3.Неправдивість його показань підтверджується:
• протоколом огляду від 10.03.19...р. (а. с.16);
• протоколом обшуку (а. с.19);
• показанням свідка—дружини підсудного (а. с.28);
• висновком криміналістичної експертизи (а. с.41).
4.Матеріальні цінності розтратив підсудний, що побічно підтверджується:
• показаннями працівників магазину і сусідів про те, що підсудний часто пиячив;
• показаннями шинкарки, що за випивку завжди розпла­чувався підсудний;
• показаннями дружини підсудного, що зарплату чоловік повністю їй віддавав.
5.Обгрунтування юридичної кваліфікації.
6.Пропозиції про міру покарання ідолюцивільного позову. Можна виступати і без плану, як «виступив» один із проку­рорів у справі про хуліганство:
«Товариші судді! Нам все достатньо ясно. Підсудний Карган зірвав з клумби квітку.1нецензурно лаявся на жінку з дітьми, а потім влаштував бійку з мужчиною. У справі є дані про те, що бійка була, шум і крики також були. Прошу визнати підсудного винним і дати йому три роки»'.
Прокурорська практика виробила таку структуру обвинуваль­ної промови:
вступна частина;
фабула справи (виклад фактичних обставин злочину);
аналіз і оцінка зібраних у справі доказів (аналіз доказів);
обгрунтування кваліфікації злочину;
характеристика особи підсудного;
обгрунтування пропозицій про міру покарання цивільному позову;
• аналіз причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, і про­позицій щодо їх усунення;
• заключна частина промови.
Не завжди обвинувальна промова вміщує всі перераховані еле­менти в такій послідовності. Але на практиці саме така послідовність закріпилася і виправдала себе.
Зміст і структура обвинувальної промови, її побудова не мо­жуть бути однаковими і незмінними для будь-якої справи. Як не існує кримінальних справ абсолютно схожих одна на одну, так і не по­винно бути промов, які збігаються між собою. Тому прокурор по­винен уміти віднайти правильні пропозиції різних частин промови, розподілити матеріал логічно й послідовно.
Експозиція, розподіл матеріалу—досить важливий момент у риторському мистецтві. «Уміла готувати, та не вміла подавати»— влучна характеристика експозиції і про це слід пам'ятати.