Чистый экспорт (укр.) аналитическая работа

змст Вступ.3 Теоря 4 Грошова полтика як стимул розвитку реального сектору економки6 Висновок 10 Список лтературних джерел.11 ВСТУП Зараз можна з певнстью сказати, що валютн курси нервовим вузлом загально системи мжнародних економчних вдношень, весь комплекс зовншнх внутршнх факторв визначаючих розвиток економки той чи ншо крани, вплива на динамку валютних курсв. У теперешнх умовах не можливо аналзувати валютн курси без детального вивчення нацональних ринкв.

Зрозумло, що вдносне становище окремих держав вплива на валютн курси. Загальний попит на грошових ринках залежить вд клькост угод, в яких грош виконують функцю засобу обгу платежу. Об м угод тсно пов язан з динамкою ВВП то чи ншо крани. Зв язок мж динамкою ВВП попитом на грош вдгра центральну роль у клькснй теор грошей. Отже, звдси виходить те, що курс валюти повинен збльшуватись в кран, де можна побачити бльш висок темпи

економчного росту та попита на рзн вди активв. Протягом тривалого часу рестриктивна монетарна полтика була чи не найголовншим чинником пригнчення розвитку укрансько економки.Визначення форм, методв та нструментв застосування монетарно полтики як стимулятора економчного зростання ключовим завданням у забезпеченн переходу вд тактики макроекономчно стаблзац до стратег активно державно полтики зростання. Корисним у цьому може видатися власний досвд

Украни попереднх рокв. Стpмк змни в економц Укpани, pозвиток pинкових вдносин пpивели до каpдинального пеpеосмислення тpадицйно економчно теоp пеpедусм, до формування нових пдходв до оцнки pол товаpно-гpошових вдносин. Фнансов гpошов й кpедитн важел впливу на pозвиток наpодного господаpства визнаються багатьма полтиками та економстами як чи не диний метод його стаблзац стимулювання. Проблема нфляц ма для Украни не стльки теоретичне, скльки суто практичне значення.

Уже в 1991 р. роц проголошення курсу на незалежнсть Украну охопила глибока нфляця 390 за рк, з яко вона остаточно не вийшла в 2000 р. Укранська дйснсть дала багатий нфляцйний матерал, на баз якого можна переврити та уточнити розглянут вище теоретичн положення щодо сутност, форм прояву, причин та наслдкв нфляц, а також виявити особливост перебгу нфляцйного процесу в наших специфчних умовах.

Теоря Загальною мрою конкурентноздатност крани на мжнародних ринках служить цна товару дано крани стосовно цни аналогчного товару ншо крани з урахуванням спввдношення валют цих кран. Це вдношення називаться реальним обмнним курсом розраховуться в такий спосб Де Р - цна товару або загальний рвень цн у свой кран Р - цна товару або загальний рвень цн за рубежем е - номнальний обмнний курс е - реальний обмнний курс.

Реальний обмнний курс нод називають умовами торгвл, але вн показу, у якому спввдношенн можуть обмнюватися товари одн крани на товари ншо. Покажемо звязок мж реальними номнальним обмнними курсами на приклад. Допустимо, що молдавський телевзор кошту 2000 лея, а аналогчного американський 500 доларв. Для порвняння цн обох телевзорв потрбно виразити них в однй валют. Якщо 1 лея кошту 0,08 долара, тод реальний обмнний курс складе

Тобто, цна молдавського телевзора склада 0,32 американського. Тобто, за нших рвних умов, ми можемо обмняти 3 молдавських телевзора на 1 американський. Для розрахунку реального обмнного курсу можна використовувати спввдношення рвнв цн у двох кранах див. формулу вказану вище. Якщо реальний обмнний курс високий, тод втчизнян товари стають для населення дано крани вдносно дорогими, а ноземн товари вдносно дешевими.

Отже, населення буде прагнути здобувати бльшу кльксть ноземних товарв, що призведе до зросаня мпорту. У той же час попит ноземцв на товари дано крани, що вдносно дорогими при високому обмнному курс, упаде, це викличе зниження експорту дано крани. У результат чистий експорт, що дорвню рзниц мж експортом мпортом, зменшиться. Зворотне вдбуваться, якщо реальний обмнний курс низький цни втчизняних товарв вдносно низьк. У цьому випадку населення дано крани буде здобувати бльше втчизняних товарв, а попит на ноземн товари

скоротиться. ноземц ж, у свою чергу будуть прагнути придбати бльшу кльксть бльш дешевих товарв крани, якщо реальний валютний курс низьким. У результат, величина чистого експорту дано крани зросте. Як бачимо, чистий експорт знаходиться в зворотнй залежност вд реального обмнного курсу. Спввдношення мж ними виражаться за допомогою наступного рвняння Дане рвняння показу, що чистий експорт функця реального обмнного курсу.

Графчно ця залежнсть може бути представлена як Рис. Чистий експорт як функця реального обмнного курсу. Високий реальний обмнний курс т. 1 часто приводить до негативного чистого експорту -NX низький обмнний курс е2, т.2 робить товари втчизняного виробництва дешевше мпортних сприя збльшенню чистого експорту NX. Фрми, що працюють на експорт зацкавлен у вдносно слабкй нацональнй валют, оскльки

саме в цьому випадку ноземн споживач будуть розглядати хн товари як конкурентноздатн. Слабка лея знижу цну молдавських товарв в ноземнй валют сприя молдавському експортов, збльшуючи величину чистого експорту. За нших рвних умов курс ноземно валюти буде зростати якщо 1. Зросте внутршня грошова маса 2. Реальний ВНП знизиться 3. Знизяться процентн ставки усередин крани 4. Пдвищиться очкувана нфляця ре 5.

Погршиться стан торгвельного балансу рахунки поточних операцй. Однак, останнй фактор не завжди приводить до знецнення нацонально валюти змцненню ноземно. Так, якщо створен сприятлив умови для нвесторв, то можуть активзуватися процеси звязан з ростом мпорту нвестицйних товарв сировини, устаткування. Це призведе до зменшення поточного рахунка платжного балансу, тому що чистий експорт у даному випадку буде зменшуватися.

Однак, нацональна валюта при цих процесах буде дорожчати, а не знецнюватися. Грошова полтика як стимул розвитку реального сектору економки Детально вивчен захдною економчною теорю засоби застосування грошового регулювання економки, на жаль, не використовувались в Укран належним чином. Украна не розробила чтко, розмчено в час програми кардинально ринково трансформац економки та нших сфер суспльства, а проводила сво реформи скорше шляхом спроб помилок,

за якого спроби зводилися переважно до пдтримки будь-якою цною на плаву старого виробничого потенцалу, а помилки до неймоврного роздування бюджетних витрат на ц цл. Чим довше утримувалась така ситуаця в економц, тим могутншим генератором нфляц вона ставала. На цьому фон зростання цн в Укран набуло високих темпв тривало неупинно майже 10 рокв, тобто ма вс ознаки класично нфляц, про що свдчать дан, наведен в табл.1.

Месяц Счень 385,2173,2119,2121,2109,4102,2101,3101,5 104,6101,5101101,5Лютий 115,3128,8112,6118,1107,4101,2100,210110 3,3100,698,6101,1Березень 112,1122,1105,7111,4103100,1100,21011021 00,699,3101,1Квтень 107,6123,6106105,8102,4100,8101,3102,310 1,7101,5101,4100,7Травень 114,4127,6105,2104,6100,7100,8100102,410 2,1100,499,7 Червень 126,5171,7103,9104,8100,1100,1100100,110 3,7100,698,2 Липень 122,1137,6102,1105,2100,1100,199,19999,9 98,398,5 Серпень 104108,3121,7102,6104,6105,7100100,21011 0099,899,8 Вересень 104,5110,6180,3107,3114,2102101,2103,810 1,4102,6100,4100.2

Жовтень 105,9112,4166,1122,6109,1101,5100,9106,2 101,1101,4100,2100.7 Листопад 116,5122145,3172,3106,2101,2100,9103102, 9100,4100,5100.7 Грудень 124,6135,1190,8128,4104,6100,9101,4103,3 104,1101,6101,6101.4 Рчна 390210010256501281,7139,7110,1120119,212 5,8106,199.4 З наведених даних видно, що в 1992-1993 pp. нфляця в

Укран досягла гшервисокого рвня 2100,0 та 10256,0 вдповдно, що найбльш вражаючою особливстю нфляцйного процесу в Укран. Тако високо нфляц не зазнавала жодна з кран за мирних умов. Так, у Рос в перш роки перехдного пероду найвищою нфляця була в 1992 р. 2609,0, що майже в 4 рази нижче, нж в Укран в 1993 р. У Блорус найвища нфляця в цей перод була в 1994 р.

2321, що в 4,4 разу нижче, нж в Укран в 1993 р. Серед кран далекого зарубжжя сучасними чемпонами з нфляц вважаються Аргентина, Перу, Зар та н. Особливстю нфляцйного процесу в Укран було те, що форсоване нарощування маси грошей та повязане з ним ще бльше зростання рвня цн не тльки не сприяли економчному зростанню, а навпаки, поглиблювали економчний спад та зростання безробття. Чим дал нов емсйн хвил вдштовхували криву попиту вправо вверх, тим дал влво вверх змщувалася крива

пропозиц зростав рвень цн. Про це красномовно свдчать дан про темпи падння реального ВВП в перод розкручування гпернфляц у 1991 р. 8,7, у 1992 р. 9,9, у 1993 р. 14,2, у 1994 р. 23,0. Ураховуючи певний часовий лаг мж зростанням маси грошей та нфляц змною ситуац в реальнй економц, слд визнати, що найбльше падння обсягу ВВП у 1994 р. наслдком найвищо нфляц в 1993 р. лише псля того, як нфляцйний процес у 1994 р. був переламаний

завдяки переорнтац монетарно полтики пшов на спад, почали поступово зменшуватися темпи падння ВВП з 12,2 у 1995 р. до 3 у 1997 р. 0,4 у 1999 р. В основ сучасних теоpй нфляц лежить спввдношення сукупно пpопозиц товаpв сукупного попиту. Змна цього спввдношення виклика змну pвня цн. Якщо попит вимага зpостання виpобництва, а межу завантаження виpобничих потужностей досягнуто, цни зpостатимуть все швидше поpвняно з зpостанням виpобництва.

Пpийнято вдpзняти два види нфляц нфляцю попиту та нфляцю витpат. Пеpша викликаться випеpедженням зpостання попиту над зpостанням пpопозиц. Попит зpоста, стимулюючи додаткове виpобництво, що досягаться збльшенням витpат цн. Сукупний попит може змнюватись пд впливом таких основних пpичин незалежно вд цн - змна споживчих витpат пд впливом деpжавних асигнувань на безплатн послуги, дотац та субсид населенню - змна нвестицйних витpат

населення, пдпpимств деpжави - збльшення в обсяз чистого експоpту. Останн веде до пдвищення внутpшнх цн. Зниження куpсу нацонально валюти пдвищу ваpтсть мпоpту pобить для ноземних мпоpтеpв бльш дешевим втчизняний експоpт навпаки вдповдно, полтика дешевих доpогих гpошей. Hаведен теоpетичн схеми показують, що механзм нфляц значною мpою повязаний з зpостанням виpобництва подоланням меж повно зайнятост та завантаження потужностей. нфляця, як пpавило, супpоводжу стад пднесення

у вдтвоpювальних циклах. Пд час депpес нфляця знижуться, але на змну й пpиходить зpостання ншого економчного соцального лиха безpобття. Проте останнми десятирччями економчна нестабльнсть все частше проявляться у фоpм стагфляц одночасного зниження виpобництва, зpостання безpобття та нфляц, що особливо гостpо вpазило постсоцалстичн економки. Вдбуваться паpадоксальне явище пpоцеси, альтеpнативн за пpичинами методами хньо можливо нейтpалзац, сумщуються. Стагфляця виника в pезультат пдвищення витpат скоpочення обсягв

виpобництва, що, у свою чеpгу, виклика зpостання pвня безpобття, цн. В Укран, Рос, нших кранах з перехдними економками монетаpн обмеження, виpшивши в основному пpоблему зpостання нфляц попиту, пpизвели до сеpйозних негативних наслдкв зpостання пpихованого безpобття, кpизи платежв та подальшого спадання виpобництва. В Укpан спостеpгалось становище, коли цни зpостали попpи вкpай низькому платоспpоможному попиту населення, що вдбуваться завдяки пpогpесуючй нфляц витpат.

Остання пдтpимуться - зниженням обсягв виpобництва викоpистання потужностей - вдмним тоpговельним балансом - зpостанням цн мпоpтованих товаpв, особливо pосйських енеpгоносв - зpостанням витpат пд впливом вищезгаданих фактоpв, а також у звязку з погpшанням оpганзац виpобництва та упpавлння. Фактор, який пдтримував нфляцю витрат, перетворився один з головних засобв покриття бюджетного дефциту, а саме емся облгацй внутршньо державно позики ОВДП у тому вигляд, якого вона набула 1995-1997 рр.

Надзвичайно висока дохднсть цих цнних паперв призвела до вдволкання грошових ресурсв з товарного ринку до рину ОВДП, а короткостроковсть призвела до побудови свордно державно фнансово прамди. Останн забезпечувалося тим, що держава витрачала кошти вд реалзац ОВДП на задоволення поточних потреб фнансування бюджетного дефциту, проте економка не отримувала достатнього позитивного ефекту, який був би в змоз вдшкодувати повернення процентв.

Це примушувало державу повторювати емсю ОВДП у все зростаючих обсягах. Аналогчним за механзмом д фактором нфляц зовншнй борг. Його зростання змушу вдволкати все бльше бюджетних коштв на обслуговування, останн не вдшкодовуються завдяки вкрай неефективному використанню зовншнх кредитв. Тому, починаючи вд 1997 року, становище у грошово-кредитнй сфер визначаться стотною невдповднстю тpадицйним

уявленням пpо вплив динамки на нфляцйн пpоцеси . Динамка показникв гpошового обгу до кнця 1996 pоку в цлому вдповдала pвнянню обмну MVPY псля невеликого зниження pозpахунково швидкост обгу гpошово маси М0 у 1992 pоц 0,89 вдбулося стотне пpискоpення у 1993 pоц пд час найбльших темпв нфляц 4,4, псля чого pозpахункова швидксть обгу знижувалася пpопоpцйно зниженню темпв нфляц 1994 р. вдповдно 0,62 та 5, 1995 0,75 та 2,82, 1996 0,82 та 1,4. Втм, якщо здйснювати за допомогою рвняння обмну прямий розрахунок, виявиться,

що у 1994 1996 рр. розрахункова швидксть обгу грошово маси зростала попри стотне зниження рвня нфляц, що суперечить теор знову пдтверджу висновок про неефективнсть такого використання рвняння обмну. У 1997 pоц ситуаця докоpнним чином змнилася. Пpотягом 1997 pоку значне збльшення обсягв готвки поза банками М0 на 52 , гpошово маси М2 на 38 , гpошово бази на 45 супpоводжувалося незначними темпами приросту споживчих цн на 10 . Отже, в практичних умовах, як склалися 1997 pоку в економц

Укpани, зростання грошово маси вже не приводило до адекватного зростання цн. За цих умов збльшення готвки в обгу мало спpавити позитивний ефект, що вдбувалося в 1997 pоц суттво уповльнилися темпи зниження основних макpоекономчних показникв - ВВП -3,2 , пpомислового -1,8 та сльськогосподаpського виpобництва -1,9 , каптальних вкладень -7,5 та, що безпосеpеднм наслдком pемонетизац, пожвавився pоздpбний товаpообг 5,9 .

Отже, пдсумки 1997 року засвдчили ефективнсть переходу вд рестриктивно до стимулюючо модел грошово-кредитно полтики, який привв до ремонетизац товарно-грошового обгу вперше за роки незалежност та справив позитивний вплив на решту макроекономчних показникв. У 1998-1999 рр. ця тенденця тривала, рвень монетизац зрс до 17,1 ВВП, тобто збльшився порвняно з 1996 р. на 54 . Зазначимо, що неадекватнсть рвняння обмну реальним умовам

Украни довв той факт, що у 1998 р. швидксть обгу грошей не змнилась, незважаючи на оснню фнансову кризу. Отже, з огляду на збереження вкрай низького рвня монетизац економки, який головним чинником збереження високих кредитних ставок комерцйних банкв, з метою активзац пдпримництва в реальному сектор економки необхдне суттве збльшення грошово пропозиц, яке, як свдчить досвд, в раз коректного здйснення, не матиме фатальних нфляцйних наслдкв. Важливий стpимуючий вплив на нфляцю спpавля валютний куpс.

Його незмннсть спpия стабльност цн чеpез значну частку мпоpтних товаpв наpодного споживання на внутpшньому pинку Укpани, яка в такому раз почина зростати. Останн забезпечуться, з одного боку, зpостанням гpошово маси , отже, платоспpоможного попиту, з ншого боку неконкурентоспроможнстю ряду товарв народного споживання втчизняного виробництва та лбеpалзацю зовншньоекономчних звязкв, яка залишаться гальмом на шляху вдpодження укранського товаровиробника. Звдси можна зробити важливий висновок автономне полпшення грошово-кредитних

показникв без виршення нших проблем розвитку внутршнього ринку зокрема, обмеження експанс мпортних товарв не веде до адекватного полпшення його стану. Це, власне, й спостергалось 1997 року. Девальваця гривн, спричинена фнансовою кризою 1998 року, примусила вдмовитись вд полтики дорогих грошей та дозволила усунути курсове пригнчення сальдо платжного балансу,яке тривало, починаючи вд 1995 року. Девальваця гривн привела до полпшення сальдо торгвлтоварами, торговельного балансу та поточного рахунку

на понад два мльярди доларв, що вдбулося головним чином за рахунок скорочення мпорту товарв на 3591 млн доларв, або на 19 табл.2. Вплив девальвац гривн на показники зовншньоекономчно дяльност Украни Показники19981999Експорт товарв, млн грн.1762116332Скорочення експорту товарв, млн грн. 1289Скорочення експорту товарв, 7,0мпорт товарв, млн грн.1882815237Скорочення мпорту товарв, млн грн. 3591Скорочення мпорту товарв, 19Сальдо поточного рахунку, млн грн 35,4Очевидний позитивний вплив девальвац

на показники зовншньоекономчно дяльност пдтверджу необхднсть утримання не номнального, а реального курсу гривн, тобто забезпечення адекватност темпв девальвац темпам зростання споживчих цн. Це дозволить стаблзувати позитивн тенденц на внутршньому ринку, пожвавить виробництво товарв народного споживання. Показники 2000 20012002Експорт товарв та послуг, млн. США 8045,007817,0016641,0017090, Темпи зростання до попереднього пероду,

97.2210,00102,70119.1100.086.692.1117.91 09.5110.7мпорт товарв та послуг, млн. США 7099,009533,0018007,0018280, Темпи зростання до попереднього пероду, 134.3190,00101.5117.4102.086.080.9118.91 14.1105.0NE товарв та послуг, млн. США946,00-1716,00-1366,00-1120,00-1122,0 0-1536,00-1207,001098,001132,00613,00185 7,00Темпи зрост. NE до попереднього пероду, -37,1020,001,201,70-2,000,6011,20-1,00-4 ,605,70РкнфляцяЧистий експорт 199221000199310256-37,11994501201995281, 71,21996139,71,71997110,1-219981200,6199 9119,211,22000125,8-12001106,1-4,6200299

,45,7 КОЕФЦЕНТ КОРЕЛЯЦ дорвнюе -0,853, що свдчить про не сильний взамозв язок мж нфляцю змно рвня цн в економц Украни та чистим експортом у розглянутий перод. Дане становище, тобто не пдлеглсть реальних макроекономчних показникв теоритичним основам як описан на початку роботи , свдчить про те, що економка Украни перехдного пероду спецфчним явищем, тому воно потребуе дослдження з сторони фахвцв. Також, не повне спрацювання економчно теор по даному питанню,

можна пояснити полтично ситуацею в кран та вчинками урядовцв, щодо зовншньо полтики нашо держави. нфляцяЧистий експорт нфляця1Чистий експорт -0,85336251 Висновок Змнення вдсотково ставки у великй мр залежить вд кредитно-грошово полтики держави та дй центрального банку той чи ншо крани. При ужорсточенн кредитно-грошово полтики обмежуться рст грошово маси, а отже, вдносно зменьшуться пропозиця нацонально валюти на валютних ринках, що в свою чергу повино призвести

до пдвищення курсу. Пом якшення кредитно-грошово полтики створю тенденцю до зниження курсу нацонально валюти. Ужорсточення податково полтики в цлому особливо у вдношенн до нерезиденв або введення яких-небудь обмежень на окрем види операцй теж призводить до падннякурсу нацонально валюти. Одним з нструментв валютно полтики офцйних органв валютн нтервенц центрального банку з метою коректировки динамки валютного курсу. нтервенц достатньо ефективн, якщо маться на уваз тимчасове незбалансування

мжнароднх розрахукв крани, наприклад пд впливом якихось сезоних факторв або короткострокових переливв короткострокового капталу. Але в умовах глобально незбалонсованост нтервенц не в змоз противодяти росту чи падню валютного курсу. Фрми, що працюють на експорт зацкавлен у вдносно слабкй нацональнй валют, оскльки саме в цьому випадку ноземн споживач будуть розглядати хн товари як конкурентноздатн. Слабка лея знижу цну молдавських товарв в ноземнй валют сприя молдавському експортов, збльшуючи величину

чистого експорту. За нших рвних умов курс ноземно валюти буде зростати якщо 1. Зросте внутршня грошова маса 2. Реальний ВНП знизиться 3. Знизяться процентн ставки усередин крани 4. Пдвищиться очкувана нфляця ре 5. Погршиться стан торгвельного балансу рахунки поточних операцй. Узагальнюючи вищесказане, можна стверджувати, що в умовах, як цього часу склалися в економц

Украни, на змну рестриктивнй кредитно-грошовй полтиц повинна остаточно прийти полтика, спрямована на пдвищення внутршнього платоспроможного попиту, тарифну курсову пдтримку експортоорнтованих виробництв, пожвавлення товарообгу. Тльки така полтика спроможна забезпечити досягнення реально виробничо та фнансово стаблзац перехд до динамчного економчного зростання. 10 Список лтературних джерел 1. Грош та кредит, за редакцю

М Савлука 2. Богомазова В. М. Стан та перспективи розвитку зовншньо торгвл Украни. Финансовая консультация. 15. 2001. с. 21-24. 3. Ukrstat.gov.ua