Контрольна робота
Торгове право
Тема: Правове регулювання торгівельного обслуговуваннянаселення. Оптовий товарообіг
Зміст
1. Правове регулювання торгівельногообслуговування населення
2. Оптовий товарообіг
Список літератури
1. Правоверегулювання торгівельного обслуговування населення
Існуютьрізноманітні підходи до змісту торгівельного обслуговування. Органи галузевогоуправління торгівлею, оперуючи поняттям «культура обслуговування»свого часу так визначали її елементи: 1) точне дотримання встановленого режимуроботи організації; 2) наявність в магазині широкого та стійкого асортиментутоварів; 3) застосування прогресивних методів продажу товарів; 4) наданняпокупцям додаткових послуг; 5) мінімальні затрати часу на обслуговування покупців;6) висока професійна кваліфікація працівників торгівельного залу; 7) ввічливе,уважне ставлення персоналу магазину до покупців; 8) повідомлення покупцямвстановлених правил продажу товарів; 9) охайний вигляд працівниківторгівельного залу; 10) відповідний санітарний стан магазину; 11) широкевикористання засобів внутрішньомагазинного інформування покупців.
Але поняття“культура торгівельного обслуговування” не охоплює всіх аспектів його якості,адже вона ширша, ніж поняття “культура”. Тому, аналізуючи ці питання з позиціїправа, слід виходити з більш широкого кола проблем якості торгівельногообслуговування і включити в нього: 1) якість товарної пропозиції; 2) розміщеннята режим роботи торгівельної мережі; 3) якість додаткових послуг, що надаються покупцям(торгівельний сервіс); 4) економія часу покупців; 5) культура торгівельногообслуговування, тобто моральні, естетичні, психологічні та правові сторонивзаємовідносин продавця та покупця, що забезпечують захист особистих немайновихправ учасників купівлі-продажу; 6) правовий захист інтересів покупців.
Слід зазначити,що в умовах ринкової економіки вирішити ці проблеми простіше, оскільки ринокоперативно вирішує більшість із них, але одночасно й складніше, так як роботаторгівельних організацій та індивідуальних підприємців безконтрольна, щовпливає на зниження якості торгівельного обслуговування.
Роздрібнакупівля-продаж опосередковується частіше за все усним договором покупця тапродавця.
Будучирізновидністю єдиного договору купівлі-продажу, договір роздрібноїкупівлі-продажу має свої особливості.
По-перше цеспецифіка суб’єктного складу учасників договору: — продавцем товарів є юридичначи фізична особа, що здійснює продаж товарів у роздріб, тобто поштучно, вневеликих кількостях (на відміну від продажу товарів оптом).
Роздрібний продажтоварів цілком може бути не єдиною діяльністю продавця, так як він може нимзайматися поряд з іншою (виробничою діяльністю, оптовою торгівлею та ін.),однак у будь-якому випадку роздрібна торгівля залишається для нього діяльністюпрофесфйною з дотриманням всіх обов’язків та настанням наслідків, якіпокладаються на нього законодавством. У випадках, передбачених законодавством,продавець повинен отримати ліцензію на торгівлю окремими видами товарів(наприклад, алкогольні напої, ювелірні вироби, зброя)
— покупецьтоварів, що продаються вроздріб, — це, як правило, громадяни, оскільки такітовари передбачаються для особистого, сімейоного, домашнього та іншоговикористання, не пов’язаного з підприємницькою діяльністю. Поряд із загальнимивимогами щодо дієздатності покупця-громадянина в ряді випадків пред’являютьсяспеціальні вимоги, наприклад, відповідний дозвіл органів внутрішніх справ прикупівлі зброї.
Особливістьдоговору роздрібної купівлі-продажу полягає також специфіці його предмету:товар придбається для використання, не пов’язаного з підприємницькоюдіяльністю, інакше це буде договір поставки або контрактації.
Особливістьдоговору роздрібної купівлі-продажу полягає і в тому, що сучасна торгівля неможе обмежуватися передачею покупцю товару, вона повинна супроводжуватисяпевною кількістю додаткових послуг, тобто торгівельним сервісом. Сервіснараховує велику кількість послуг, причому одна їх частина складає умовидоговору роздрібної купівлі-продажу, а інша – виходить за його межі. Звідсивипливає необхідність додаткового комплексного використання різноманітних видівдоговорів, наприклад зберігання, транспортної експедиції та ін.
Отже, все сказанедозволяє характеризувати договір роздрібної купівлі-продажу за наступними ознаками:договір роздрібної купівлі-продажу оплатний; публічний; консенсуальний; однакпри самообслуговуванні з наступною оплатою – реальний, оскільки куплена річпередається покупцю, що і є акцептом публічної сфери: частіше – договірпростий, наприклад товар оплачений покупцем і тут же йому вручений, однак можебути і складним, комплексним, наприклад, купівля-продаж в кредит з розстрочкоюоплати, купівля-продаж з доставкою товару покупцю, при посилочній торгівлі.
Порядок укладеннядоговору роздрібної купівлі-продажу поряд із загальними має свою особливість.Вона полягає в тому, що для укладання договору частіше використовуєтьсяпублічна сфера, тобто пропозиція товару в рекламі, каталогах, а такожвиставлення в місцях продажу (на прилавках, в вітринах і т.п.) товарів,демонстрація їх зразків або надання відомостей про товари, що продаються, вмісцях їх продажу незалежно від того, чи вказана ціна та інші суттєві умовидоговору, за винятком випадку, коли продавець явно визначив, що відповіднітовари не мають своїм призначенням продаж (наприклад як спосіб оформленнязовнішніх вітрин). Офертою також є меню організації громадського харчування.Акцептом оферти є згода покупця, виражена усно, у відповідних випадках – вписьмовій формі, а також конклюдентними діями покупця: оплата товару,запропонованого в автоматі; оплата товару, обраного за зразком та передаваємогопокупцю в торгівельному залі; відбір товарів при самообслуговуванні в магазиніабо в організації громадського харчування.
Слід визначити,що оферентом за цим договором може бути не тільки продавець, але й покупець,наприклад якщо в магазині в вітринах або на стелажах виставлено не всі видитоварів, а в організаціях громадського харчування – при замовленні особливогоблюда (дієтичного, порційного) і т.д.
Для традиційноїкупівлі-продажу характерні переговори сторін про кількість товару, який потімзважується та упаковується продавцем, оплачується покупцем з врученням йомутоварного чеку. Але існують деякі специфічні форми торгівельногообслуговування.
Специфічніправила продажу товарів по методу самообслуговування. Цінність цього методуполягає в довірі покупця, який сам відбирає товар (якщо необхідно – задопомогою консультанта), що економить час, який затрачується ним на покупку. Упродавця ж знижуються затрати обігу за рахунок зменшення штату працівниківприлавку. В магазинах самообслуговування товари продаються в розфасованомувигляді – частіше у фабричній розфасовці, іноді – і в розфасовці магазину.Окремі харчові товари можуть продаватися з прилавку, в тому числі з нарізкою таупаковкою. Покупці забезпечуються необхідним інвентарем (корзини, “візки”) длявідбору товарів. Але необхідно враховувати, що магазини самообслуговування – цеорганізації підвищеної конфліктності, оскільки в них частіше за все скоюютьсярізноманітні крадіжки товарів. Тому покупцям розумніше залишати свої валізи привході до магазину в спеціальному храниліщі, отримавши жетон,
Продаж товарів зазразками може здійснюватися в двох випадках. За зразками, виставленими увітринах магазинів, де на товарах вказані й ціни, покупець вибирає товар,оплачує його і передає чек продавцю, який і вручає йому товар. В магазиніможуть бути виставлені зразки товарів (зібрані меблі, холодильники, пральнімашини та інші зазвичай великогабаритні вироби); після ознайомлення зі зразкамипокупець купляє товар, але не сам зразок, хоча це й можливо, а як би його точнукопію, отримує квитанцію про сплату товару, який потім і доставляється йому завказаною адресою. При цьому також можливі два варіанти. Якщо товар доставляємагазин, то покупець укладає з магазином договір купівлі-продажу товару ззабов’язанням поставки його продавцем. Вартість доставки при цьому може бутивключена у вартість товару, і тоді вона окремо не оплачується, а якщо невключена, то покупець оплачує її додатково, уклавши окремий договір зпостачальником.
Посилочнаторгівля. Сучасна посилочна торгівля, особливо в економічно розвинутих країнах,досить різноманітна: вона існує як всередині країни, так і в міжнароднихвідносинах; ведеться на підставі інформації, що міститься в каталогахпосилочних фірм або в рекламних засобах. В одних випадках вона оформляєтьсяписьмово на бланках посилочного замовлення, які зазвичай є в поштовихвідділеннях, в інших – замовленням по телефону.
Покупець вказуєна бланку замовлення необхідний йому товар і направляє його посилочнійорганізації за адресою, вказаною в каталозі, назвавши номер товару закаталогом, а в необхідних випадках також інші асортиментні ознаки виробу(розмір, зріст, колір та ін.). Порядок розрахунку за товар зазвичай вказаний вкаталозі або ж визначається при телефонному замовленні. Це може бути оплатаналоженним платежем, тобто на пошті при отриманні товару сплачується йоговартість і вартість доставки. Можлива попередня оплата і товару і вартості доставки.
При отриманнітовару у поштовому відділенні покупець повинен за участю працівника цьоговідділення перевірити зміст посилки, а при виявленні недоліків (недостача,пошкоження виробу, посилка незамовленого товару та ін.) скласти акт івідмовитись від отримання товару або прийняти його, але із заявленням продавцювідповідних претензійних вимог.
2.Оптовий товарообіг
Економісти визначають оптовий товарообіг як сукупнийобсяг продажу товарів виробничими та торгівельними підприємствами, а такожпосередниками іншим підприємствам та юридичним особам. Для подальшої реалізаціїнаселенню або для виробничого споживання.
Під товарообігомслід розуміти торгівельну та іншу діяльність юридичних осіб та індивідуальнихпідприємців (виробників товарів, посередників, оптових та роздрібних торгівців,транспортних, інформаційних, рекламних та інших служб), спрямовану або таку, щосприяє товарному руху від виробника до покупця, що придбає товари дляособистого, сімейного та іншого непідприємницького споживання.
Отже, оптовийтоварообіг – це торгівельна чи інша діяльність юридичних осіб та індивідуальнихпідприємців, спрямована або така, що сприяє товарному руху від виробника дороздрібних торгівельних організацій, виробничих та інших організацій, а такожіндивідуальних підприємців, які придбають товари для комерційних, виробничих таінших підприємницьких потреб або для забезпечення власної діяльності. Оптовийтоварообіг є частиною товарообігу вцілому.
В оптовійторгівлі метою товаропостачання є створення сприятливих умов для оптовихзакупок роздрібною торгівлею та іншими учасниками оптового товарообігу.
При товарномурусі в оптовій торгівлі слід виділяти такі процеси: оптові закупки та продажтоварів на підставі договорів купівлі-продажу (договорів поставки); завезеннятоварів на склади, холодильники та приймання на них товарів; створеннянеобхідних сезонних та побочних запасів; підготовка товарів до продажу;відвантаження або централізована доставка товарів в роздрібні торгівельніорганізації та покупцям.
Товаропостачанняв роздрібній торгівлі включає: оптову закупівлю товарів; доставку їх вторгівельні організації та індивідуальним підприємцям; приймання та зберіганнятоварів; підготовку товарів до продажу, включаючи подачу їх в торгівельний зал,на стелажі та прилавки. Однак, до закупівлі товарів роздрібні торгівельніорганізації та індивідуальні підприємці повинні провести роботу з вивчення тапрогнозування купівельного попиту, складання замовлень на товари,проаналізувати стан взаємовідносин з постачальниками та вирішити питання якітовари слід закупити у товаровиробників або їх постачальницько-збутовихорганізацій, а які – через посередницькі організації в оптовому товарообізізастосовується дві форми товаропостачання оптових та роздрібних торгівельнихорганізацій та індивідуальних підприємців – транзитна та складська.
При транзитнійформі товаропостачання закуплені товари надходять в роздрібні торгівельніорганізації безпосередньо від постачальників-виробників з використанням прямихгосподарських зв’язків. Покупцями товарів можуть бути і оптова організація, йіндивідуальний підприємець, які продають товари без завезення їх на своїсклади.
При складськійформі товаропостачання товари надходять в роздрібні торгівельні організації невід виробника товарів, а через склади та бази оптових організацій звикористанням опосередкованих господарських зв’язків. В таких випадкахпродавцем товарів є оптова організація або індивідуальний підприємець, щозакупили їх у товаровиробника або іншої оптової організації.
Основнимиучасниками оптового товарообігу є:
- виробникитоварів: виробничі організації, виробничі кооперативи, індивідуальніпідприємці,
- оптовіторгівельні організації та посередники, в тому числі індивідуальні підприємці;
- споживачітоварів: юридичні особи, роздрібні торгівельні організації та індивідуальніпідприємці, що придбають товари для забезпечення власної діяльності або дляпродажу товарів населенню за договорами роздрібної купівлі-продажу.
До особливихучасників оптового товарообігу належать спеціальні суб’єкти – організаториоптової торгівлі та організованих ринків: товарні біржі, оптові ярмарки,виставки-продажі, торги, аукціони, оптові та спеціальні ринки.
Самі вони незаймаються торгівельною діяльністю, а створюють умови для здійснення закупок тапродажу товарів іншими учасниками оптового товарообігу.
В умовах розвиткуринкових відносин, конкуренції на товарних ринках, важливе значення длявиробників товарів має не тільки виробництво продукції, але й її реалізація таотримання прибутку від продажу. Існують різні форми участі виробників воптовому товарообізі. Найбільш простою формою участі виробника в комерційнийдіяльності є продаж виробленого ним товару оптовому посереднику. Переваги такоїформи продажу: звільнення виробника від необхідності вступати в прямі відносиниз великою кількістю споживачів товарів; полегшення планування та фінансуваннявиробничого процесу через систему замовлень; звільнення від зберігання товарнихзапасів, особливо сезонних; отримання інформації про попит на товари, підтримкаконкуренції на товарних ринках; організація ринків нових товарів, їх реклама таінше. Однак, така форма продажу товарів виробником має й недоліки. Основний зних – продавши товар посереднику, виробник втрачає контроль над його подальшимпросуванням до споживача, що в сучасних умовах росту конкуренції, підвищенихвимог до якості товарів та їх післяпродажного обслуговування впливає на діловурепутацію виробника та збільшує вартість товарів.
Іншою формоюреалізації товарів та участі в оптовому товарообізі є створення виробникомвласної мережі постачання та збуту. Організація такої мережі досягаєтьсязалученням торгових елементів в якості штатних працівників (агентів по збуту,комівояжерів); створення власної агентської мережі, мережі філіалів та дочірніхпідприємств, на яких покладається не тільки обов’язки по реалізації товарів,але й вивчення попиту, ринків збуту, надання покупцям товарів комплексу послуг(післяпродажне обслуговування), постачання додатковою комплектацією і т.п. Притакій формі реалізації товарів виробник зберігає контроль за їх збутом, маєможливість швидко реагувати на зміну попиту, на збільшення продажів товарів, набільш широке охоплення ринків збуту.
Основу структуриоптового товарообігу складають оптові торгівельні організації та спеціалізованіпосередницькі організації. Як вже зазначалось, оптові торгівельні організаціїстворюються для продажу товарів юридичним особам та індивідуальним підприємцям,які придбають їх для перепродажу або господарського користування.Спеціалізовані посередницькі організації та індивідуальних підприємців слідкласифікувати за їх функціями. Торгове посередництво включає широке колопослуг, в тому числі, пошук контрагента, підготовка та здійснення угодикупівлі-продажу, надання транспортно-експлуатаційних послуг, страхуваннятоварів, що транспортуються, виконання митних формальностей,консультативно-інформаційних та рекламних послуг та ін.
Посередницькіторгівельні організації або індивідуальні підприємці-посередники не залежать невід виробника, ні від споживача товарів. Метою їх діяльності є отриманняприбутку або в результаті різниці між цінами закупки та продажу товарів, або увигляді винагороди за надані послуги по просуванню товарів на ринок та сприяннюїх продажу.
Споживачі тавиробники товарів можуть закупати необхідні їм товари з залученням посередників– оптових торгівельних організацій, спеціальних посередницьких організацій таіндивідуальних підприємців. Перевагою такої форми закупок є те, що посередникиберуть на себе функції пошуку або замовлення промисловості потрібних споживачутоварів: оцінку потреб та прогнозування попиту; формування асортименту товарів,зберігання запасів, в тому числі й сезонних; доставку товарів; рекламнудіяльність; сортування, фасування товарів і т.д.
До особливих(спеціальних) учасників оптового товарообігу належать:1. Товарні біржі. Правове становищетоварних бірж визначається ЗУ “Про товарну біржу”. Основною метою створення ідіяльності товарних бірж є організація біржової торгівлі товарами – одного звидів оптової торгівлі.
2. Оптові ярмарки – це одна з форм організованихринків з оптового продажу та закупівлі товарів. Харакктерною ознакоюоптовихярмарок є їх епізодичний характер. Перевагами організації та проведення оптовихярмарок з продажу та закупівлі товарів є швидкість укладення великої кількостідоговорів, особисті контакти вирішення спорів, що виникають безпосередньо вярмарочному комітеті, вибір товарів за зразками, вирішення питань збуту тапостачання. Основна задача оптових ярмарок – посилення впливу на формуванняпланів виробництва товарів, вплив на промисловість з метою розширення таоновлення асортименту товарів, їх якості, безперервного постачання роздрібноїторгівлі товарами відповідно до замовлень торгівельних організацій зурахуванням спожичого попиту.
3. Торгово-промисловівиставки. Такі виставки слід розглядати в якості організаторів оптовоготоварообігу, так як на них виставляються не тільки товари, що випускаються, алей товари, щонамічаються до виробництва. Різноманітні зразки товарів навиставках надають можливість прийняти їх за якістю та ціною. На виставкахзав’язуються господарські зв’язки торгівельних організацій з товаровиробниками,створюються можливості збільшення збуту товарів тапопиту на них, відкриттянових ринків, підтримка вітчизняних товаровиробників.
4. Публічніторги. Проводяться в формі аукціону або конкурсу. Загальні правила проведеннявизначені Цивільним кодексом. В якості організаторів торгів можуть виступативласники товарів, власники прав на майно або спеціалізовані організації, якідіють на підставі договору з власниками товарів або власниками майнових прав івиступають від їх або свого імені.
5. Оптові таспеціалізовані ринки. Організуються у визначених місцях та за встановленимиправилами операцій купівлі-продажу сільськогосподарської сировини тапродовольчих товарів. До учасників на оптовому ринку належать:
- продавці– власники товарів або особи, що мають на товари право господарського відання(виробники, оптові підприємства, посередники), або їх повноважні представники,що мають право ведення торгівельних операцій на ринку;
- покупці –роздрібні торгівельні, інші підприємницькі структури, приватні підприємці, щомають доступ на оптовий ринок в якості покупців в порядку, встановленомуадміністрацією оптового ринку;
- персоналоптового ринку, що приймає участь в оформленні торгівельних угод безпосередньов товарних секціях.
Дотримання встановленого порядку проведення оптовихторгів та ідентифікація їх учасників забезпечуються адміністрацією ринка. Часроботи оптового ринку встановлює адміністрація за погодженням з місцевимиорганами виконавчої влади.
Список літератури
1. БезсмертнаН.В., Кашинцева О.Ю., Іолкін Я.О., Коломацька С.П., Ніколаєва Л.В.Підприємницьке право: Підручник для студ. вищих навч. закл. / Київськийнаціональний торговельно-економічний ун-т / О.В. Старцев (ред.). — К.: Істина,2005. — 448с.
2. БушевА.Ю., Лебедев К.К., Скворцов О.Ю., Попондопуло В.Ф. Международное торговоеправо: Учеб. пособие / В.Ф. Попондопуло (ред.). — М.: Омега-Л, 2005. — 467 с.
3. БушевА.Ю., Лебедев К.К., Скворцов О.Ю., Попондопуло В.Ф. Международное торговоеправо: Учеб. пособие / В.Ф. Попондопуло (ред.). — М.: Омега-Л, 2005. — 467 с.
4. ДоусонЛ., Мальський М., ВанД., Микієвич М., Чайту Р. Комерційна дипломатія:торговельна політика і право: Навч. посіб. / Львівський національний ун-т ім.Івана Франка; Центр торгівельної політики та права, Оттава. — 2-ге вид., доп.та перероб. — Л.: Астролябія, 2006. — 704с.
5. Зеркалов Д.В.Торговельне право України: довідник. — К.: Дакор, 2007. — 336c.
6. Малышев К.И.Избранные труды по конкурсному процессу и иным институтам торгового права /Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова. Кафедра гражданского права юридического факультета. — М.:Статут; Консультант плюс, 2007. — 794с.
7. Попов А.А.Торговое право: учеб. пособие. — 5-е изд., перераб. и доп. — Х.: БУРУН и К,2007. — 228c.
8. Правилароздрібної торгівлі непродовольчими товарами; Правила розничной торговлинепродовольственными товарами / В. Кузнєцов (уклад.). — Х.: Фактор, 2007. —96c.