ЗМІСТ
Вступ
Розділ1.Загальнахарактеристика поняття
Розділ2.Дефініція (визначення) та поділ (класифікація ( поняття ). Роль логічнихправил дефініції та поділу в юриспруденції
Задачі
Висновки
Списоквикористаних джерел та літератури
Розділ1.Загальна характеристика поняття
Поняттявиконує дві основні функції — пізнавальнуй комунікативну.
Пізнавальнафункція понять полягає в тому, що поняття є і результатом попереднього процесупізнання, і засобом подальшого пізнання дійсності. Без понять неможливеіснування науки, наприклад, юридичні поняття «право»,«правопорушення», «закон» тощо відображають широкий спектрсуспільних відносин між людьми.
Комунікативнафункція полягає в тому, що, закріплюючи свої знання у формі понять, люди потімобмінюються ними в процесі своєї життєдіяльності, а також передають їхнаступним поколінням.
Поняттямає структуру, тобто воно складається з певної кількості пов'язаних між собоюелементів. У структурному плані поняття є поєднанням обсягу й змісту.
Поняття — цеформа мислення, яка відтворює предмети в їх загальних та істотних (якісних)ознаках.
Виникненняпонять є результатом прогресу людського мислення.
Творенняпонять базувалося на предметному характері дійсності (наявності у ній окремихпредметів, що мали якісну визначеність: сонце, місяць, каміння, рослини,тварини тощо). Всі ці предмети мають свої ознаки (властивості).
Творенняпонять є результатом активної діяльності суб'єкта пізнання.
Такадіяльність базується на поєднанні кількох логічних прийомів:- аналізі — мисленнєвомурозкладанні предмета на окремі ознаки; — синтезі—мисленнєвомупоєднанні кількох ознак предмета в єдине ціле; — порівнянні—мисленнєвомуспівставленні одного предмета з іншим, виявленні між ними подібних та відмітнихознак;- абстрагуванні (від лат. —відвертати)—мисленнєвомувиділенні у предметів одних ознак та відвертанні від інших;- узагальненні — мисленнєвомуоб'єднанні однорідних предметів, їх групуванні на основі тих або інших ознак.
Обсягпонять є сукупністю (множиною) тих конкретних предметів, які«підпадають» під це поняття, оскільки мають спільну для нихвластивість (ознаку). Окрім обсягу поняття, у логіці виділяють і доповнення дообсягу, тобто всі предмети, які не входять до цієї сукупності.[8,с.277]
Ознаки—цевсе те, чим предмети відрізняються один від одного або подібні між собою.Ознаки можуть бути загальними й відмітними, істотними й неістотними,необхідними і випадковими. У створенні понять найголовнішу роль відіграютьзагальні та істотні ознаки.
Загальниминазивають ознаки, спільні для кількох (двох або більше) предметів.
Істотними(якісними) називають таку сукупність ознак предмета, кожна з яких необхідна, авсі разом достатні для того, щоб відрізнити певний предмет (або сукупність,множину предметів) від будь-якого іншого.[2,с.97]
Окрімперелічених характеристик понять слід розрізняти ще й такі, як сумісні йнесумісні. Якщо з наданням логічної характеристики того чи іншого поняттявказують на несумісні логічні ознаки, виникає помилка — суперечність[1, c.34].
Розділ2.Дефініція (визначення) та поділ(класифікація (понять). Роль логічних правил дефініції та поділу вюриспруденції
Визначенням(дефініцією) називається, розкриття змісту поняття.
Оскількизміст поняття складають необхідні, істотні ознаки предмета, то визначитипоняття —означавз'ясувати істотні ознаки предмета. Так, визначити «наклеп» — означає з'ясуватиістотні ознаки наклепу.
Визначеннярозв'язує такі два пізнавальні (гносеологічні) завдання: [5, с.105]
А) З'ясовуєвластивість визначуваного предмета, дає відповідь на
запитання про те, що є даний предмет.
Б) Обмежуєвизначуваний предмет від усіх інших суміжних з ним
предметів.
Видовавідмінність — це ознака або групаознак, якими відрізняється визначуваний предмет від предметів, що входять доцього роду. Ознак, які утворюють видову відмінність, має бути вказано увизначенні стільки, щоб вони разом з родовою ознакою виражали сутністьвизначуваного предмета і їх було достатньо для обмежений цього предмета відусіх інших схожих предметів.
Рід(злочин) у даній статті не зазначений, оскільки нема необхідності у. кожнійстатті повторювати одне й те ж поняття — (злочин),Усі діяння, названі в особливій частині кримінального кодексу, мають один рід—«злочин»[2,с 35-36].
Невсяке поняття можна визначити через рід і видову відмінність або за допомогоювказівки на спосіб виникнення предмета. Не можна, наприклад, визначити черезрід та видову відмінність поняття з винятково широким обсягом (категорії),оскільки вони не мають роду і, отже, не є видами якихось інших понять. Тому,крім розглянутих видів визначень, у практиці мислення користуються і деякимиіншими способами.[3, с.535]
Визначеннячерез вказівку відношення предмета до своєї протилежності.
Визначеннячерез вказівку відношення визначуваного предмета до своєї протилежності єосновним способом визначення філософських та інших категорій.
Визначеннячерез перелічення предметів або явищ, до яких застосовне дане поняття.[9,с.453]
Визначення єпідсумком складного й тривалого процесу пізнання предметів або явищ.Визначенням нібито завершується процес вироблення поняття. Але визначення незалишаються незмінними, раз і назавжди встановленими. У пізнанні йдуть відодних визначень, менш точних, до других, більш точних, що відповідають даномурівню розвитку знань
Визначеннябувають реальні й номінальні. У реальних визначається предмет, у номінальних —ім'япредмета.
Першевизначення є номінальним, а друге — реальним.
Щобвизначення було правильним, необхідно дотримуватися таких правил:
Визначеннямав бути співмірним, тобто обсяг визначуваного має дорівнювати обсягувизначаючого (А=Вс). Порушення цього правила викликає подвійні помилки:визначення може бути або надто широким, або надто вузьким.[6,с.314]
Надтошироке визначення — це такевизначення, в котрому обсяг визначаючого поняття ширше від обсягу визначуваного(А
Прикладнадто широкого визначення: «Кунівля-продаж є договір про перехід прававласності». У Цьому визначенні обсяг визначуваного становлять лише частинуобсягу визначаючого поняття, оскільки «договір про перехід права власності» єне тільки купівля-продаж, а й, наприклад, дарування.
Визначеннябуде надто широким, якщо під визначу-вальне поняття підвести не тількивизначуване, а й ще якесь поняття. Найпоширенішимприкладомтаких визначень є визначення, в яких названі лише родовіознаки предмета і не названі специфічні, тобто не названо ознаки, що становлятьвидову відмінність.
Надтовузьке визначення — це такевизначення. У такому обсяг визначаючого вужчий (менший) від обсягувизначуваного поняття (А>Вс).
Надтовузькими є, наприклад, такі визначення «домашня тварина —цетварина, яка приручена людиною і використовується нею для сільськогосподарськихробіт»; «Адвокат —особа, якавиступає в суді захисником у кримінальних справах» і т. д..
Дореальних визначень відносять такі: визначення через рід і видові відмінності,генетичне та інші способи визначення. Розгляньмо кожен вид визначення окремо.[8,с.277]
Визначеннячерез рід і видову відмінність.
Привизначенні через рід і видову відмінність визначуване поняття підводиться піддруге, більш ширше поняття, що є найближчим його родом, і вказуються ознаки,котрими відрізняється визначуване поняття від інших понять, які входять доцього роду.
Наприклад,визначаючи поняття «присуд», спочатку називають рід «присуд є рішення», а потімперелічують ознаки, що складають видову відмінність «Присуд є рішення (рід),винесене судом у засіданні з питання про винність чи невинність підсудного іпро застосування або незастосування до нього покарання (видова відзнака) [11, с137].
Видовавідмінність — це ознака або групаознак, якими відрізняється визначення.
Щобкраще з'ясувати відмінність номінальних визначень від реальних, порівняємономінальне й реальне визначення юридичної особи:
«Кількісніутворення як суб'єкти цивільного права іменуються юридичними особами». .
Визначенняне має робити кола, тобто визначуване поняття не може визначатися через самесебе [6,с 121].
Припорушенні цього правила можливі такі дві помилки: коло у визначенні ітавтологія.
Колоу визначенні буде у тому випадку, коли визначуване поняття визначається черездруге поняття, котре в свою чергу пояснюється через перше.
Тавтологія—цетакож коло у визначенні тільки більш виражене; тут визначальне поняттябуквально повторює те, що сказане у визначуваному. Зміст поняття тавтологія нерозкриває, тому вона не виконує функцій визначення.
Прикладитавтології: «Побічним доказом називається такий доказ, у якому теза доводитьсяпобічно»; «Цивільне право — ценаука про цивільне право» тощо.
Визначення маєбути чітким, виразним, вільним від двозначності. Визначення понять не можназмішувати з різноманітними засобами, схожими з визначеннями, такими, як опис,характеристика, порівняння, показ.
Описпредмета полягає у зазначенні ряду якихось особливих зовнішніх ознак, на основікотрих описуваний предмет відрізняють від інших предметів. Описуються звичайноіндивідуальні предмети і явища, наприклад, особа розшукуваного злочинця,речовий доказ, місце події тощо. [9,с.453]
Колими маємо справу з поняттями, то нас цікавить не тільки їхній зміст, а й обсяг.Наприклад, вивчаючи державу, нас цікавить не лише те, що таке держава, їїознаки, а й те, які бувають держави, їх види, тобто обсяг даного поняття.
Змістпоняття установлюється, як уже відомо, за допомогою визначення. Обсяг поняттярозкривається за допомогою поділу. Розкрити обсяг поняття —означавустановити, на які види воно поділяється.
Поділ—церозподіл на види (групи) предметів, що входять до обсягу даного поняття.
Задопомогою поділу ми визначаємо види, з яких: складається рід. Наприклад,розділяючи юридичні факти на «події» та «дії», ми розкриваємо обсяг поняття«юридичний факт». Говорячи про те, що договори бувають «відплатні» і«безплатні», ми встановлюємо обсяг поняття «договір». .[4,с.174]
Уподілу розрізнюють поділюване, члени поділу та основа поділу. Визначення будевиразним, якщо поняття, посередництвом яких розкривається зміст визначуваногопоняття, є визначеними, такими, що мають одиничне значення. У визначенні неможе бути понять двозначних, таких, які можна розуміти по-різному: так і отак.Якщо ж при визначенні користуються поняттями невизначеними (неоднозначними),такими, зміст котрих точно не установлено, то визначення стає нечітким іневиразним,
Вимогавиразності, чіткості визначень в юридичній науці має виняткове значення.Відсутність чіткого визначення правового поняття приводить до різнобою урозумінні закону і до складності в застосуванні закону в судовій практиці.Особливо важливе значення це правило має при визначенні кримінально-правовихпонять. Визначення кримінального закону мають бути найвиразнішими і найточнішими.Чим точніше в законі описані ознаки складу злочину, тим легше виконувана закон.[7,с.221]
Поняття,обсяг якого піддається поділу, називається поділюваним. Поділяючи поняття, мирозподіляємо предмети класу на. види (групи), а за допомогою розчленування установлюємоструктуру або будову предмета, складові його частини. Наприклад: «Норма праваскладається із гіпотези, диспозиції і санкції».
Поділпоняття відрізняється від розчленування-предмета на частини так. До кожногочлена ділення застосовна назва, якою позначається поділюване поняття.Наприклад, коли ми поділяємо юридичні факти на «події» і «дії», то і «події»,і «дії» можна назвати юридичним фактом. При розчленуванні ж предмета на частиникожну частину чи сторону не можна назвати на ім'я, котре позначає розчленуванийпредмет. Так, не можна сказати, що «гіпотеза» або «диспозиція» —це«норма права», як не можна сказати, що «норма права» є «гіпотеза». Такісудження будуть неправильними.[3,с.535]
Упроцесі поділу слід дотримуватися таких правил.
Поділмає бути спів мірним.
Цеозначає, що обсяг членів поділу, разом узяті, має дорівнювати обсягуподілюваного поняття. Якщо ж обсяг членів поділу не вичерпує обсягуподілюваного поняття, тобто при поділі перелічені не всі види поділюваного іякийсь член поділу пропущений, то такий поділ є неповним.
Правилоспівмірності порушується і тоді, коли указуються тільки члени поділу, тобтотакі, котрі не є видами поділюваного поняття. Наприклад, «Угоди буваютьодносторонні, взаємні та угоди, укладені на користь третьої особи».
Поділмає відбуватися на одній основі
Підчас поділу не можна одну основу підміняти другою, тобто поділяти поняття такимчином, щоб одні члени поділу були виділені за однією ознакою, а другі —задругою.
Члениподілу мають виключати один, одного
Поділмає бути таким, щоб кожен окремий предмет, мислимий у родовому понятті, входивдо обсягу тільки одного члена поділу. Це правило випливає з другого; Якщооснова поділу одна, то члени поділу виключають один одного, якщо ж поділпроведено не за однією основою, то члени поділу будуть перехрещуватися.[1,с.230]
Наприклад:«Студенти бувають відмінники, заочники і спортсмени». Тут поділ проведено затрьома основами відразу. 1) успішністю,2)формоюнавчання та 3) стосовно спорту. Члениподілу не виключають один одного тому, що одні й ті ж студенти можуть одночасновходити до обсягу всіх членів поділу.
Поділмає бути безперервним
Цеозначає, що в процесі поділу необхідно переходити до найближчих видів, неперескакуючи через них. Порушення цього правила призводить до помилки, щоназивається стрибком у поділі.[7, с.221]
Основаподілу має бути виразною
Ознака,за якою поняття поділяється на види, має бути досить точною і виразною (ясною),щоб її не моли на було розуміти по-різному. Якщо ознака, взята за основуподілу, невизначеною, такою, що кожен може тлумачити її по-своєму, то поділбуде невиразним, Таким, наприклад, має бути поділ наук на складні й нескладні,цікаві й нецікаві.
Задача1
Визначте типвідношення між поняттями і зобразіть його за допомогою колових схем: грабіж,контрабанда, злочин проти власності.
Відповідь
Контрабанда — переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або зприховуванням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а такожнезаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних,сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крімгладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а так самостратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановленовідповідні правила вивезення за межі України. Контрабанду можна віднести дозлочинів проти власності держави.
Відповідно достаті 186 Кримінального кодексу України грабіж – це відкрите викрадення чужогомайна.
Відношеннясупідрядності існує між поняттями, які однаково входять до одного й того жроду. Такі поняття називаються супідрядними. Обсяг супідрядних понять незбігається в жодній своїй частині.
В даному випадкусупідрядними є поняття «контрабанда» і «грабіж», оскільки вони є видами одногой того ж роду «злочин проти власності».
Зобразимо даніпоняття за допомогою колових схем.
/>
Задача2
Дати аналіздефініції (визначити, чи правильна вона, коли ні – то яке правило порушено):«Транспортні засоби – це автомобілі, автобуси та мотоцикли».
Відповідь
Дефініція«Транспортні засоби – це автомобілі, автобуси та мотоцикли» є неправильною,адже тут порушено правило співмірності, а саме визначення повинно бутиспівмірним: дефінієндум і дефінієнс мають бути взаємозамінюваними, тобто їхніобсяги повинні бути однаковими (А = Вс, або Dfd = Dfn); тобто ці поняття мусятьперебувати у відношенні рівнооб'ємності.
В даномувизначенні допущена помилка «надто вузьке визначення», яка виникає у випадку,коли обсяг дефінієнса є вужчим, ніж обсяг дефінієндума. У наведеному визначенніобсяг поняття «транспортні засоби» (дефінієндума) буде ширшим, ніж обсягдефінієнса тому, що транспортні засоби – це не лише автомобілі, автобуси тамотоцикли, сюди також належать тролейбуси, літаки тощо.
Задача3
Дати аналізподілу (визначити чи є він правильним, коли ні – то яке правило порушено):«Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними».
Відповідь:
Поділ «Дефініціїможуть бути легальними, явними та неявними» є неправильним, адже поділ повиненбути співмірним, тобто обсяг подільного поняття повинен дорівнювати суміобсягів членів поділу. Це привело до логічної помилки – «поділ із зайвимичленами» — помилка, яка має місце тоді, коли до членів поділу відносятьпоняття, обсяги яких не входять до обсягу подільного поняття. В даному випадкуу визначенні «Дефініції можуть бути легальними, явними та неявними» наведенозайвий член поділу «легальні дефініції».
Задача4
Проаналізуватисудження (визначити його вид і структуру): «Існують заперечні прості судження».Записати судження, яке суперечить цьому.
Відповідь:
Судження — формамислення, в якій засобами ствердження чи заперечення розкриваються зв'язкипредметів з їх ознаками або відношення між предметами.
Судження можебути або істинним, або хибним.
Істиннимназивається таке судження, котре правильно відображає дійсність, відповідає тому,що є насправді. Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, невідповідає тому, що є насправді.
В нашому випадкусудження «Існують заперечні прості судження» є істинним.
Кожне судженнямає певну структуру (будову, зв'язок його елементів), яка залежить від того, щовоно відображає — властивості чи відношення між предметами. Судженняскладається із суб’єкта, предиката і зв’язки.
Суб’єкт – це те,про що йдеться у судженні. Предикат судження — поняття про ту властивістьпредмета думки, наявність якої у ньому стверджується чи заперечується.
Суб'єкт судженняпозначається буквою S, предикат судження — Р. Суб'єкт і предикат називаютьсятермінами судження. Зв'язка в судженні є відображенням зв'язку, який існує міжпредметом думки і відповідною властивістю. Вона вказує на належність чиненалежність предметові думки тієї властивості, яка мислиться в предикаті.Зв'язка виражається словами «є», «належить», «не є», «не належить» тощо.
В нашому випадкусуб’єктом судження є поняття «заперечні прості судження», а предикат вираженийсловом «існують».
За складомсуб’єкта й предиката судження поділяються на прості й складні. Простимсудженням називається судження, яке складається з одного суб’єкта й одногопредиката. Складним судженням називається таке судження, в якому наявні кількапредикатів чи суб’єктів.
Так як в нашомусудженні «Існують заперечні прості судження» є тільки один суб’єкт і одинпредикат, дане судження відноситься до простих. Також дане судження відноситьсядо суджень існування. Судження існування – це такі судження, в якихутверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. Внашому прикладі утверджується існування заперечних простих суджень. Такожсудження «Існують заперечні прості судження» є ствердним, адже в ньому стверджуєтьсяіснування заперечних простих суджень.
Даному судженнюбути суперечити наступне судження: «Заперечні прості судження не існують».Наведене судження буде хибним.
Задача5
Формалізуватисудження: «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному».
Відповідь:
Якщо позначимопоняття «слід» через А, поняття «потерпілий» через В, а поняття «підозрюваний»через С, то судження «Цей слід не належить ані потерпілому, ані підозрюваному»можна представити за допомогою такої формули:
А → В \/ С
Задача6
Встановитидотримання основних законів правильного мислення у міркуванні: «На місцізлочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місць позбавлення волі. П.ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже, злочин було вчинено П.».
Відповідь:
У міркуванні «Намісці злочину виявлено сліди П. П. нещодавно повернувся з місця позбавленняволі. П. ніде не працює. П. купує дорогі речі. Отже злочин було вчинено П.»порушено закон достатньої підстави. Адже судження «На місці злочину виявленосліди П. П. нещодавно повернувся з місця позбавлення волі. П. ніде не працює.П. купує дорогі речі» не є достатньою підставою, щоб отримати такий висновок.Адже, слідчі, щоб робити такий висновок, насамперед, повинні допитатипідозрюваного, з’ясувати всі обставини справи (можливо в підозрюваного єалібі).
Тому можнаприпустити, що висновок у міркуванні «На місці злочину виявлено сліди П. П.нещодавно повернувся з місця позбавлення волі. П. ніде не працює. П. купуєдорогі речі. Отже злочин було вчинено П.» може бути як і істинним, так іхибним.
Задача7
За допомогоютаблиць істинності визначити, чи є логічним законом така формула: А→В≡АvВ.
Відповідь:А В А \/ В
А→В=А \/ В і і і і і х х х х і х х х х х х
Отже, формула: А→В≡АvВне є логічним законом.
Задача8
Хто з підозрюванихА, В, і С має тверде алібі, коли відомі такі обставини: 1) твердження проучасть у вчиненні злочину А і В суперечать одне одному; 2) якщо до злочинупричетний С., то цього досить для звинувачення А (але не навпаки); 3) алібі С.є достатнім, але не необхідним для зняття звинувачення з В. Розв’язок подайте уформалізованому вигляді.
Відповідь:
1) А→В; В→А
2) С→А;
3) Отже, С
Отже, зпідозрюваних А, В і С тверде алібі має підозрюваний С.
Задача9
До тези «Н.притягується до кримінальної відповідальності за статтею 190 КК України»підберіть аргументи, аргументуйте тезу, використовуючи як форму обґрунтуванняпростий категоричний силогізм.
Відповідь:
Стаття 190Кримінального кодексу України встановлює кримінальну відповідальність зашахрайство – заволодіння чужим майном шляхом обману або зловживання довірою. Отже,Н. – заволодів чужим майном шляхом обману, відповідальність за шахрайствопередбачено статтею 190 Кримінального кодексу України. Отже, Н. притягується докримінальної відповідальності за статтею 190 КК України.
Задача10
Побудуйте прямедоведення тези Т, виходячи з таких аргументів:
1) Аv(ВvС);2)А→С; 3) В→Т; 4) С.
Відповідь:
1) Аv(ВvС),А і В або не С;
2) А→С,якщо А то С;
3) В→Т,якщо В то Т
4) С.
Отже, Т→В\/А
Висновки
Визначенням(дефініцією) називається, розкриття змісту поняття.
Оскількизміст поняття складають необхідні, істотні ознаки предмета, то визначитипоняття —означавз'ясувати істотні ознаки предмета. Так, визначити «наклеп» — означає з'ясуватиістотні ознаки наклепу.
Поняттямає структуру, тобто воно складається з певної кількості пов'язаних між собоюелементів. У структурному плані поняття є поєднанням обсягу й змісту.
Поняття — цеформа мислення, яка відтворює предмети в їх загальних та істотних (якісних)ознаках.
Обсягпонять є сукупністю (множиною) тих конкретних предметів, які«підпадають» під це поняття, оскільки мають спільну для нихвластивість (ознаку). Окрім обсягу поняття, у логіці виділяють і доповнення дообсягу, тобто всі предмети, які не входять до цієї сукупності.
Творенняпонять базувалося на предметному характері дійсності (наявності у ній окремихпредметів, що мали якісну визначеність: сонце, місяць, каміння, рослини,тварини тощо). Всі ці предмети мають свої ознаки (властивості).
Поділяючипоняття, ми розподіляємо предмети класу на. види (групи), а за допомогою розчленуванняустановлюємо структуру або будову предмета складові його частини. Наприклад:«Норма права складається із гіпотези, диспозиції і санкції».
Списоквикористаної літератури
1. ГетьмановаА.Д. Логика, — М.,2007. – 230с.
2. Арутюнов В.Х., Кірик Д.П., Мішин В.М. Логіка. – К.: КНЕУ, 2006. – 97с.
3. Конверський А.Є. Логіка: традиційна та сучасна. – К.: ЦУЛ, 2004. – 535с.
4. МозговаН.Г. Логіка. – К.: Каравела. «Атіка»2006. – 174с.
5. МозговаН.Г., Мозговий А.М. Логіка. — К .:Ун-т “Україна”, 2005.-105с.
6. ЖеребкінВ.Є. Логіка. — К.: Знання, 2006.- 255с.
7. Ю.ТитовВ.Д., Цалін С.Д., Невельска-Гордєєва О.П. та ін. Логіка / За заг.ред. ТитоваВ.Д. — X.: Право, 2006.- 221с.
8. Н.Тофтул М. Г. Логіка. – К.: Академія, 2006. – 277с.
9. КурбатовВ. И. Логика для юристов. – М., 2007 – 453с.