Зміст
Вступ
Загальні положення. Строк надання, форма, зміст
Порушення апеляційного провадження. Порядок розгляду, строк розгляду апеляційного провадження
Повноваження апеляційної інстанції. Підстави для скасуванняабо зміни рішення
Постанова апеляційної інстанції
Висновок
Список використаної літератури
/>Вступ
В умовах створення правової держави танеобхідності зміцнення економіки все більшого значення набуває захист прав таінтересів суб’єктів господарювання. Перехід до ринковихумов господарювання зумовив ускладнення у здійсненні господарської діяльності йзростання кількості конфліктних ситуацій, які призводять до виникнення спорівміж суб’єктами господарювання. Правовою формою захистуінтересів конфліктуючих сторін є судовий захист прав суб’єктів господарювання.Цим обумовлено зміцнення авторитету господарських судів середсуб’єктів господарської діяльності, які мають можливість вирішуватигосподарські конфлікти шляхом прийняття обґрунтованих та законних судових актів.Основним судовим актом є рішення, яке виноситься господарськимсудом по суті спору і, як правило, завершує розгляд справи. Рішення підсумовує проведену роботу щодо дослідження спірних відносинта захисту прав суб’єктів права.
Разом з тим у судовій практиці мають місцескасування рішення суду через невиконання норм процесуального права чи їхневірного тлумачення щодо таких рішень. Це підтверджуєтьсяданими Вищого господарського суду України та Єдиного державного реєстру судовихрішень, згідно з якими у 2007 — 2008 р.р. було оскаржено понад 50% рішень місцевих господарських судів. Це свідчить про те, що невиконання норм матеріального та процесуальногоправа, невірне їх тлумачення призводить до скасування або зміни рішення суду тазатягування кінцевого розгляду справи, чим порушуються загальні принципигосподарського процесу.
З огляду на викладене дослідження питань щодорішення господарського суду є необхідною умовою подальшого удосконаленнясудового захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, більш повногоурегулювання процесу прийняття рішення господарським судом та подальшої практичноїреалізації запропонованого.
/>Загальніположення. Строк надання, форма, зміст
Для реалізації апеляційного провадженнянеобхідною умовою є наявність низки передумов об'єктивного та суб'єктивного характеру.Під передумовами апеляційного оскарження розуміють попередніумови реалізації права на апеляційне оскарження, до яких насамперед віднесенонаявність об'єкта, щодо якого подається апеляція.
Об'єктами права оскарження є рішення таухвали, у тому числі додаткові та окремі, місцевих господарських судів, які ненабрали чинності відповідно до ч.1 ст. 91 ГПК України. Згідно з ч.1ст.106 ГПК України в апеляційному порядку можуть бутиоскаржені ухвали місцевого господарського суду у випадках, передбачених ГПКУкраїни та Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника абовизнання його банкрутом».
Самостійним об'єктом права оскарження можебути як рішення в цілому, так і в окремій його частині. Уразі оскарження частини рішення, не оскаржувана частина не набуває законноїсили, оскільки згідно з ч.2 ст.101ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє рішення місцевогогосподарського суду в повному обсязі.
Справа розглядається повторно за наявними усправі та додатково поданими доказами. Але додатковідокази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання досуду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Вапеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не булипредметом розгляду в суді першої інстанції.
Особа, що вважає себе володарем осопорюваногочи порушеного права звертається в суд з позовною заявою, де просить судрозглянути виниклий спір.
Позовне провадження має певні специфічніознаки. Для нього характерно:
наявність матеріально-правової вимоги, щовипливає з порушеного чи оспорюваного права;
розгляд чи вирішення даної вимоги увстановленому законом процесуальному порядку;
наявності спору про право;
наявність двох наділених законом рівнимипроцесуальними правами сторін з протилежними матеріально-правовими інтересами.
Сторони у справі можуть вільно розпоряджатисясвоїм правом на оскарження. Вони можуть реалізувати цеправо або не скористатися ним. Особа, яка подалаапеляційну скаргу, має право відмовитися від неї.
Реалізація права на апеляційне оскарження можебути здійснена за таких умов:
забезпечено дотримання встановленого дляподання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання строку (ст.93 ГПК України);
скаргу подано уповноваженою особою (ст.91, 94 ГПК України);
скаргу спрямовано тільки на рішення, якепідлягає оскарженню (ст.85, 88, 90 ГПК України).
Апеляційна скарга подається, а апеляційнеподання вноситься протягом десяти днів із дня прийняття рішення місцевимгосподарським судом, а в разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лишевступну та резолютивну частину рішення, — з дня підписаннярішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 ГПК України.Відновлення порушеного строку подання апеляційної скарги (подання)можливе протягом трьох місяців із дня прийняття рішення місцевимгосподарським судом.
Для здійснення права на апеляційне оскарження,крім процесуальних передумов (подання скарги на рішення, що підлягає оскарженнювідповідно до закону; дотримання строку; подання скарги особою, що має право апеляційного оскарження), необхідним є також дотримання низки формальних умов. Однією з них є умова щодо відповідності апеляційної скарги (подання)визначеним у законі реквізитам.
Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повиннамістити:
найменування апеляційного господарського суду,до якого подається скарга (подання);
найменування місцевого господарського суду,який прийняв рішення, номер справи та дату прийняття рішення;
вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, зпосиланням на законодавство й матеріали, що є у справі або подані додатково;
перелік документів, доданих до скарги (подання).
Частиною 2 ст.94 ГПКУкраїни передбачено, що апеляційна скарга підписується особою, яка подаєскаргу, або її представником. До скарги додаються доказисплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Статтею 95 ГПК України встановлено, що особа,яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скаргиі доданих до неї документів, які у сторони відсутні. Прокурор,який вносить апеляційне подання, надсилає сторонам по справі його копію такопії доданих до неї документів, які відсутні у справі.
Сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу(подання), має право надіслати відзив на неї апеляційнійінстанції та особі, яка подала скаргу (подання). ЗвертаюВашу увагу на те, що надсилання відзиву на апеляційну скаргу є правом, а необов'язком сторони, і відсутність відзиву на апеляційну скаргу (подання), згідно з ч.2 ст.96 ГПКУкраїни, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарськимсудом у таких випадках:
якщо апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадовестановище якої не зазначено;
якщо до скарги (подання) недодано доказів надсилання її копій іншій стороні (сторонам);
якщо до скарги не додано документів, щопідтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
якщо скаргу (подання) поданопісля закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання провідновлення цього строку;
якщо до винесення ухвали про прийняття скарги(подання) до провадження, особа, яка подала скаргу, подалазаяву про її відкликання.
Про повернення апеляційної скарги (подання)виноситься ухвала, на яку може бути подана касаційна скарга.Після усунення обставин, зазначених у п. п.1-3 ч.1 ст.97 ГПК України (апеляційнаскарга (подання) підписана особою, яка не має права їїпідписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; до скарги (подання) не додано доказів надсиланняїї копій іншій стороні (сторонам); до скарги не доданодокументів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку ірозмірах), сторона у справі має право повторно податиапеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання у загальному порядку.
Якщо апеляційний господарський суд приймаєапеляційну скаргу (подання) до провадження, то вінвиносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги (подання).Ця ухвала надсилається сторонам і прокурору, який брав участь урозгляді справи або вступив у розгляд справи.
Питання про прийняття або поверненняапеляційної скарги вирішується колегією суддів без повідомлення прокурора історін, що беруть участь у справі. Якщо рішення місцевогогосподарського суду оскаржується в апеляційному порядку з дотриманням вимог ГПКУкраїни кількома особами, апеляційний господарський суд приймає до провадженняапеляційну скаргу, подану першою, а інші приєднує до справи.
Апеляційний господарський суд не вправіповернути апеляційну скаргу, якщо її подано не через місцевий господарський суд.Ухвалу про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено укасаційному порядку. Після усунення обставин, які булипідставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно.
Слід звернути увагу на пропущення строкуапеляційного оскарження, який за клопотанням сторони поновлюється за наявностіповажних причин. З клопотанням про поновлення строкузвертаються лише ті особи, які мають право апеляційного оскарження. Клопотання може бути заявленим у вигляді письмової заяви або в скарзі,де потрібно зазначити причини пропущення строку на подання апеляційної скарги.
Подання апеляційної скарги після закінченнястроку, встановленого ч.2 ст.93 ГПКУкраїни, або особою, яка не має права на її подання, внесення прокуроромапеляційного подання з порушенням його компетенції, визначеної ст.37 Закону України «Про прокуратуру», подання апеляційноїскарги на ухвалу місцевого господарського суду, яка не підлягає оскарженню,виключають перегляд судових актів місцевого господарського суду в апеляційномупорядку. У таких випадках апеляційний господарський судповинен відмовити у прийнятті апеляційної скарги і винести з цього приводувідповідну ухвалу.
Статтею 93 ГПК України встановлено, щовідновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги можливе протягомтрьох місяців із дня прийняття рішення місцевим господарським судом. Отже, якщо апеляційну скаргу повернуто через пропущення строку наподання такої скарги за відсутності клопотання про його відновлення, її можебути подано вдруге з клопотанням про відновлення строку тільки протягом трьохмісяців із дня прийняття рішення місцевим господарським судом. З відповідним клопотанням можуть звертатися лише особи, що мають правона подання апеляційної скарги. Таке клопотання може бутивикладено у скарзі чи в окремій заяві і має бути подано одночасно із поданнямапеляційної скарги. Клопотання розглядається, якщо вононадійшло до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Це клопотання розглядається колегією суддів без повідомлення осіб, щоберуть участь у справі, до вирішення питання про прийняття апеляційної скаргидо провадження. За результатами розгляду клопотання провідновлення пропущеного строку виноситься ухвала, зміст якої може бутивикладено в ухвалі про прийняття апеляційної скарги. Відповіднодо ст.53 ГПК України відновлення пропущеного строкуздійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропущення.До кола поважних причин належить, зокрема, отримання заявникомрішення місцевого господарського суду після закінчення зазначеногопроцесуального строку.
Зміст ухвали про відмову у відновленніпропущеного строку може бути викладено в ухвалі про повернення апеляційноїскарги. Цю ухвалу може бути оскаржено у касаційномупорядку на підставі ст.53 ГПК України.
Якщо після прийняття апеляційної скаргивиникають сумніви щодо наявності в особи, яка підписала скаргу, права на їїпідписання, суд пропонує заявникові надати відповідні докази. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду напідставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України. У випадках, коли передбачені в п.2 і 3 ч.1 ст.97 ГПК Українипідстави повернення апеляційної скарги виявлені судом після прийняттяапеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, доказинадсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплатидержавного мита у встановленому порядку й розмірі. У разінеподання таких доказів скарга залишається без розгляду.
Якщо після прийняття апеляційної скаргивиявлено обставини, передбачені п.5 ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційний господарський судприпиняє перегляд судового рішення в апеляційному порядку на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
Порушення апеляційного провадження. Порядокрозгляду, строк розгляду апеляційного провадження
В апеляційній інстанції справи переглядаютьсяза правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей,передбачених у розділі XII ГПК України. Отже, правила, яківстановлено тільки для розгляду справ у першій інстанції, застосуваннюапеляційним судом не підлягають. Зокрема, не повиннізастосовуватись апеляційним судом правила про об'єднання позовних вимог (ст.58 ГПК України), про подання зустрічного позову (ст.60 ГПК України) та видачу наказу (ст.118 ГПК України). Положення розділів І-Х ГПКУкраїни мають загальний характер і можуть застосовуватись апеляційним судом зурахуванням конкретних обставин, оскільки під час розгляду справи в апеляційнійінстанції суд відповідно до ч.1 ст.102ГПК України повторно розглядає справу та згідно зі ст.103ГПК України має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти новерішення. На відміну від розгляду в місцевих господарськихсудах, перегляд в апеляційному порядку рішень місцевих господарських судівздійснюється апеляційними господарськими судами колегією суддів у складі трьохсуддів згідно з ч.2 ст.4-6 ГПКУкраїни.
Норми ГПК України щодо вчинення господарськимсудом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судомапеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямопередбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судомпершої інстанції, крім передбаченого ст.24 ГПК правазалучати до участі у справі іншого відповідача. Отже, судапеляційної інстанції має право за власною ініціативою залучити до участі усправі іншого відповідача, якщо суд першої інстанції прийняв рішення, щостосуються його прав і обов'язків.
Засідання суду апеляційної інстанціїскладається з трьох взаємопов'язаних частин: підготовча,розгляд скарги (подання) по суті, винесення та оголошенняпостанови.
У призначений для розгляду час головуючийвідкриває засідання, оголошує склад суду, роз'яснює учасникам у справі їхніправа та обов'язки, визначає порядок ведення засідання, з'ясовує, чи маютьучасники процесу заяви, клопотання, відвід складу суду, експерту і перекладачу,керує засіданням, сприяючи повному та всебічному з'ясуванню всіх обставинсправи, забезпечує в засіданні належний порядок.
При розгляді справи в апеляційній інстанціїгосподарський суд за наявними в справі та додатково наданими доказами розглядаєсправу по суті повторно. Суд не пов'язаний доводамиапеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення у повномуобсязі як у частині рішення, що оскаржується, так і в неоскаржуваній частині,незалежно від доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній ідодатково поданими доказами. Додаткові докази приймаютьсясудом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання до суду першоїінстанції з причин, що від нього не залежали. Додатковідокази, подані стороною в обґрунтування її відзиву на апеляційну скаргу,приймаються й розглядаються апеляційним судом без обмежень, встановлених ст.101 ГПК України. Без обмежень також приймаютьсядодаткові докази, витребувані апеляційною інстанцією відповідно до вимог ст.38 ГПК України.
Апеляційною інстанцією не приймаються і нерозглядаються нові вимоги, які не були пред'явлені при розгляді справи в першійінстанції./>Повноваженняапеляційної інстанції. Підстави для скасування або зміни рішення
Повноваження апеляційної інстанції визначеност.103 ГПК України. Апеляційнаінстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:
залишити рішення місцевого господарського судубез змін, а скаргу (подання) без задоволення;
скасувати рішення повністю або частково іприйняти нове рішення;
скасувати рішення повністю або частково іприпинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю абочастково;
змінити рішення.
Апеляційний суд залишає рішення без зміни, аскаргу (подання) без задоволення, якщо внаслідок розглядудійде висновку, що винесене місцевим господарським судом рішення відповідаєвимогам законності та обґрунтованості, а мотиви скарги не містять даних, якіспростовують обставини, встановлені судом, і при винесенні рішення не порушенозакону.
Апеляційний суд скасовує рішення місцевогогосподарського суду або змінює його рішення, якщо при розгляді було виявленопідстави для цього, передбачені ч.1 ст.104 ГПК України:
неповне з'ясування обставин, що мають значеннядля справи;
недоведеність обставин, що мають значення длясправи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;
невідповідність висновків, викладених урішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;
порушення або неправильне застосування нормматеріального чи процесуального права. Порушення абонеправильне застосування норм матеріального чи процесуального права може бутипідставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушенняпризвело до прийняття неправильного рішення.
Порушення норм процесуального права є вбудь-якому разі підставою для скасування рішення місцевого господарського суду,якщо:
справу розглянуто господарським судом унезаконному складі колегії суддів;
справу розглянуто господарським судом завідсутності будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про місцезасідання суду. Стороною, не повідомленою належним чиномпро місце засідання суду, слід вважати сторону, щодо якої судом першоїінстанції не дотримано вимог ст.64 ГПК України;
господарський суд прийняв рішення про права йобов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;
рішення не підписано будь-ким із суддів абопідписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;
рішення прийнято не тими суддями, які входилидо складу колегії, що розглядала справу;
рішення прийнято господарським судом ізпорушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків,передбачених у ч.1 ст.17 ГПК України.
Порушення норм процесуального права, зазначеніу п.1-6 ч.3 ст.104ГПК України, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевогогосподарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції з'ясувавобставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Утакому разі апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду ізгідно з п.2 ст.103 ГПК Україниприймає нове рішення.
Апеляційний суд має право сам змінити рішенняабо, змінюючи рішення місцевого господарського суду, винести нове. Рішення змінюється у випадках, якщо в прийняте місцевим господарськимсудом рішення можна внести ті чи інші виправлення без зміни рішення,враховуючи, що кінцевий висновок про вирішення спору в цілому був вірним.Нове рішення виноситься у тих випадках, якщо кінцевий висновокмісцевого господарського суду про задоволення або відмову в позові єнеправильним і видається неможливим обмежитися тільки внесенням змін дорішення, а потрібно його замінити новим, яке відповідає матеріалам справи.
Апеляційний суд вправі прийняти додатковупостанову за заявою особи, яка бере участь у справі, або за власною ініціативоюв разі, якщо він скасував рішення господарського суду першої інстанції повністюабо частково і прийняв нове рішення (п.2 ст.103 ГПК України). Додаткову постанову може бутиприйнято апеляційним судом із підстав і в порядку, зазначеному в ст.88 ГПК України. Цю постанову може бути оскаржено вкасаційному порядку.
Частиною 2 ст.106 ГПКУкраїни передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарськогосуду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг нарішення місцевого господарського суду./>Постановаапеляційної інстанції
Розгляд апеляційної скарги (подання) закінчується винесенням постанови апеляційної інстанції. Вона є мотивованим результатом розгляду апеляційної скарги (подання).
При винесенні постанови суд зобов'язанийвирішити такі питання:
чи повною мірою суд першої інстанції дослідивобставини, що мають значення для справи;
чи доказані обставини, які визнані судомвстановленими;
чи відповідають викладені в рішенні висновкисуду обставинам справи;
чи не порушено норми матеріального тапроцесуального права, чи вірно вони застосовані;
чи є обґрунтованими доводи апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.105 ГПКУкраїни передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги (подання)суд приймає постанову, а ч.2 цієї статтівстановлює, що у постанові мають бути зазначені:
найменування апеляційного господарського суду,який розглядав апеляційну скаргу, склад суду, номер справи й дата прийняттяпостанови;
найменування сторін і найменування особи, якаподала скаргу (подання);
найменування місцевого господарського суду,рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвищасудді (суддів);
стислий виклад суті рішення місцевогогосподарського суду;
підстави, на яких порушено питання проперегляд рішення;
доводи, викладені у відзиві на апеляційнускаргу (подання);
обставини справи, встановлені апеляційноюінстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази,мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;
у разі скасування або зміни рішення місцевогогосподарського суду — доводи, за якими апеляційнаінстанція не погодилася з висновками суду першої інстанції;
висновки за результатами розгляду апеляційноїскарги (подання);
новий розподіл судових витрат у разіскасування чи зміни судового рішення.
Постанова набирає законної сили з дня їїприйняття і надсилається сторонам у п'ятиденний строк із дня її прийняття.Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційномупорядку.
За змістом ст.116 і 117ГПК України видавати накази мають право лише місцеві господарські суди післявирішення ними спорів у першій інстанції. У разіскасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами йогоперегляду в апеляційному порядку, апеляційна інстанція в резолютивній частинісвоєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видативідповідний наказ, зокрема про поворот виконання рішення, постанови згідно звимогами ст.122 ГПК України.
Питання про відстрочку або розстрочкувиконання постанови або ухвали апеляційної інстанції за наявності обставин,передбачених ч.1 ст.121 ГПК України,вирішує сама апеляційна інстанція, якщо ці обставини стали їй відомі довинесення ухвали або постанови за результатами перегляду рішення господарськогосуду першої інстанції. У цих випадках припис провідстрочку або розстрочку, зміну способу та порядку виконання ухвали абопостанови має міститись у резолютивній частині зазначеної ухвали або постанови.Питання про відстрочку або розстрочку виконання постановиапеляційного суду та порядку її виконання вирішується апеляційним судомводночас із прийняттям постанови за результатами перегляду судового рішення,про що зазначається в постанові. Коли відповідну заяву провідстрочку або розстрочку виконання постанови апеляційного суду подано післяприйняття постанови апеляційним судом, зазначені питання вирішуютьсягосподарським судом, який розглядав справу в першій інстанції, із винесеннямухвали на підставі ст.121 ГПК України.
Згідно з вимогами ст.121-1зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.Тому суд апеляційної інстанції за будь-яких обставин не вправізупиняти виконання судового рішення суду першої інстанції.
/>Висновок
Підсумовуючи викладене, можна зазначити, що унашій державі зроблено чимало для належного здійснення правосуддя. Але залишилося і багато проблем. Це — і недосконалість судової системи та законодавчого забезпечення, інедостатнє фінансування, і недостатній рівень професіоналізму тавідповідальності деяких суддів, залежність суду від органів державної влади,надмірна завантаженість суддів тощо. Всі вони потребуютьвирішення.
Лише спільними зусиллями та конкретними діями,спрямованими на підвищення відповідальності та результатів роботи, можназабезпечити належний рівень правосуддя та захист інтересів суб'єктівгосподарювання.
Особлива роль апеляційного господарського судувизначається тим, що основними цілями його діяльності є створення ефективногодержавного захисту прав, свобод та законних інтересів учасників господарськихправовідносин.
Діяльність суду здійснюється в ім'я правосуддяі спрямована на зміцнення правопорядку в господарській діяльності підприємств,установ та організацій.
/>Списоквикористаної літератури
1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Голос України. — 14березня 2003 р.
2. Господарський процесуальний кодекс України. — К., 2002.
3. Закон України «Про судоустрій України» // Відомості ВерховноїРади України. — 2002. — № 27-28.
4. Абрамов Н.А. Хозяйственно-процессуальное право Украины: Учебное пособие.- Х.: Одиссей, 2002.
5. Богословська Л.О. Апеляційне провадження: Історія виникнення в Україні/ Судова реформа в Україні: Проблеми і перспективи. Матеріали міжнародноїнауково-практичної конференції «Стан судової реформи в Україні: Проблеми іперспективи. — К.; Х.: Юрінком Інтер, 2002.
6. Бринцев О. Господарська сутність правового спору. Кваліфікуюча ознакачи данина минулому? // Господарське право. — 2001.
7. Васильев С.А. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие. — Х., 2002. — 367 с.
8. Жуковский А.Г. Закон Украины „О судоустройстве Украины“: Комментарий.- Х.: ООО „Одиссей“, 2003.
9. Плевако В.І. Форми апеляції в господарському судочинстві таповноваження апеляційної інстанції / Судова реформа в Україні: Проблеми іперспективи. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Стансудової реформи в Україні: Проблеми і перспективи“. — К.; Х.: ЮрінкомІнтер, 2002.
10. Ломакіна О.А. Апеляційні господарські суди вУкраїні: історія утворення та роль на сучасному етапі / О.А. Ломакіна // Ринковаекономіка: сучасна теорія і практика управління: сб. наук. праць. 2006. Т.9,вип.10.
11. Ломакіна О.А. Щодо прогалин законодавства на стадіїапеляційного провадження / О.А. Ломакіна // Ринкова економіка: сучасна теорія іпрактика управління. — 2007. — Т.10, вип.14.
12. Ломакіна О.А. Сутність апеляційного оскарження іправо на апеляцію / Т.В. Степанова, О.А. Ломакіна // Підприємництво,господарство і право. 2008. № 2.
13. Проект Кодексу України про адміністративніпроступки за № 5462 від 29.04.02. — Комітет Верховної Ради України з правовоїполітики.
14. Стефанюк В.С. Судовий адміністративний процес. — Х.:Фірма „Консул“, 2003.
15. Хозяйственное право. Учебник / Под ред. д-ра юрид. наукВ.К. Мамутова — Донецк, 2003. — С. -217 -244.