МЕХАНІЗМ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВІЙ ЕКОНОМІЦІ

Мнстерство аграрно полтики Украни СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНВЕРСИТЕТ Кафедра економчно теор Курсова робота з економчно теор на тему МЕХАНЗМ ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ В РИНКОВЙ ЕКОНОМЦ Виконав студент Науковий кервник доцент Пушкаренко П Суми 2000 р. ПЛАН ВСТУП 1. ТЕОРЕТИЧН АСПЕКТИ ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ 6 2.

ФАКТОРИ ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ 3. ТЕОРЯ ВИРОБНИЧО ФУНКЦ 4. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛКАТОРА 5. ЕФЕКТ АКСЕЛЕРАТОРА 6. НАУКОВО-ТЕХНЧНИЙ ПРОГРЕС ОСНОВА ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ 30 ВИСНОВОК 33 СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ 36 ВСТУП За досить короткий промжок часу, що минув з моменту оголошення Украни незалежною державою, вона стикнулася з безлччю проблем, що зачепили практично ус сфери

суспльного життя крани. Та найголовншою проблемою сучасно Украни, я вважаю, тепершнй економчний стан. Макроекономчна стабльнсть, рвновага, достатн темпи економчного зростання належать до найважливших суспльних благ, що х спроможний створити для свох громадян уряд крани. На сьогодн рвень цих благ в Укран надзвичайно низький. Адже упродовж 90-х рокв у кран наростала тотальна розбалансовансть невдповднсть ресурсв обсягв виробництва,

загальних доходв витрат, надходжень видаткв бюджету, обсягв товарв грошово маси, експорту та мпорту тощо. Такий стан, крм усього ншого, зумовлений люзю щодо простоти макроекономчного регулювання. Вража швидксть, з якою пропонувалися, приймалися безслдно зникали програми виведення економки з кризи. Лише протягом 1993 року було прийнято три так урядов програми. Безлч полтичних дячв, вищих урядовцв, кандидатв у народн депутати вважають за необхдне можливе мати

свою особисту, н на як нш не схожу програму макрорегулювання економки. У спадок вд радянських часв Укран перейшли чорнобильська проблема велик нагромадження збро, яку необхдно було знищити зношен та морально застарл основн фонди пдпримств непристосований до прац в ринкових умовах менеджмент та непристосоване до життя в ринкових умовах населення. Це, а також невмла економчна полтика держави багато нших факторв зумовили прогресування темпв падння

валового внутршнього продукту Украни, що загнало у дуже гостру та багатогранну економчну кризу. Зупинка багатьох промислових пдпримств , як наслдок, збитковсть наукових органзацй, постйно зростаючий рвень безробття, зубожння населення, пероди девальвац нацонально валюти, рст обмв тньово економки - це далеко не повний перелк причин, що роблять актуальними дослджуван в цй курсовй робот питання. За даними Держкомстату, темпи падння ВВП Украни за перод з 1994 по 1997 роки були такими

Основною метою курсово роботи визначення механзму економчного зростання в умовах ринкових вдносин. Економчне зростання можна визначити як збльшення виробництва товарв послуг в масштаб усього нацонального господарства. Воно входить до числа найважливших проблем суспльного розвитку. Вд нього залежить можливсть будь-яко держави забезпечити достатнй життвий рвень свого народу. Тому економчне зростання повинно розглядатися як важлива економчна мета.

1, стор. 132 Лише зростаюча економка може збльшити рвень задоволення необмежених потреб розвязати соцально-економчн проблеми як всередин крани, так на мжнародному рвн. Економчне зростання дозволя здйснювати нов програми з питань боротьби з бднстю забрудненням навколишнього середовища без падння снуючого рвня споживання, скорочення обсягв нвестицй виробництва суспльних благ. Економчне зростання полегшу виршення проблеми обмеженост ресурсв.

Економка, що динамчно розвиваться, на противагу статичнй економц знма перепони, породжен обмеженстю обсягв виробництва дозволя суспльству повнше реалзовувати поставлен економчн цл та здйснювати нов широкомасштабн програми. Практика промислово розвинутих кран показу, що економчне зростання проходило там не стльки за рахунок збльшення трудозатрат, скльки за рахунок пдвищення продуктивност прац. пдвищення вдбуваться головним чином завдяки технчному прогресу, а також завдяки зростанню фондоозброност, полпшенню якост

робочо сили, перемщенню трудових ресурсв з низькопродуктивних у високопродуктивн галуз, а також завдяки цлому ряду нших чинникв. Економчне зростання завжди помякшу суперечнсть мж необмеженими потребами та вкрай обмеженими ресурсами. В умовах економчного зростання вибр соцальних цлей ста менш болсним веде до зменшення суперечностей мж рзними групами населення, що мають рзн та протилежн нтереси. В цих умовах набагато легше виршувати соцальн негаразди, що у будь-якому суспльств, дбати про культурн

цнност народу, створювати нов освтн заклади та вдосконалювати снуюч, вдосконалювати нфраструктуру крани, реалзовувати житлов програми та ще багато чого корисного. Таким чином, значно покращуються умови життя населення, та створюються умови для подальшого економчного зростання. Кожне суспльство прагне досягти економчного зростання та постйно жити в часи повно зайнятост, технчного прогресу, швидкого збльшення виробничих потужностей неухильного пдвищення життвого рвня народу.

Але, як показу свтовий досвд, будь-яке економчне зростання не рвномрним, а перериваться перодами нестабльност. 1, стор. 149 Завдання курсово роботи 1. Визначити теоретичн аспекти економчного зростання. 2. розглянути фактори економчного зростання. 3. дослдити теорю виробничо функц, ефекти мультиплкатора та акселератора. 4. Розглянути науково-технчний прогрес як основний чинник економчного зростання. 5. Зробити висновки. 1. ТЕОРЕТИЧН АСПЕКТИ ЕКОНОМЧНОГО

ЗРОСТАННЯ Головне питання, на яке прагне вдповсти теоря економчного зростання, зводиться до того, яким чином можна збльшити реальний обсяг номнального продукту в довгостроковому перод, тобто в умовах повно зайнятост. Вдповдь на це питання ма практичне значення, так як його виршення дозволя подолати обмеженсть ресурсв , отже, розширити можливост економки задовольняти потреби суспльства. Незважаючи на те, що економчне зростання - це лише один з критерв економчного розвитку, в макроекономц

частше за все аналзують саме його, так як при вимрюванн процесу економчного розвитку виникають труднощ. Пд економчним зростанням нацонального господарства маться на уваз такий його розвиток, при якому збльшуться реальний нацональний прибуток. Економчний зростання - це характерна особливсть сучасного свту. Крани зростали по чисельност населення, за загальними масштабами виробництва зайнятост по реальному нацональному продукту по рвню життя типово см в цей час в порвнянн з рвнем життя по клькост вльного

часу псля роботи по мр полегшення важкого, втомливого труда, який ранше був долею людини, що заробля на життя. Все це, окремо, в цлому аспекти економчного зростання. Для того, щоб суспльство могло жити сьогодн й у майбутньому, процес виробництва повинен постйно повторюватися, вдновлюватися, тобто необхдний процес вдтворення. При здйсненн останнього виникають певн економчн закони.

Навть у визначенн сутност категор закон видлялась така його риса, як постйна повторювансть, сталсть. Щоб дя економчного закону могла проявитися, необхдно не менше 5-7 рокв. У процес вдтворення виникають закони розвитку й функцонування технологчного способу виробництва у тому числ закони розвитку продуктивних сил та х речово форми, закони розвитку виробничих вдносин, або вдносин власност, а також закони, властив всьому суспльному способу виробництва наприклад закон вдповдност виробничих

вдносин характеру рвню розвитку продуктивних сил. Вдтворення сучасно системи продуктивних сил здйснються у результат взамод таких основних складових елементв, як робоча сила, засоби та предмети прац, наука, використовуван людьми сили природи, форми й методи органзац виробництва, а також нформаця. Найважлившим у цй систем постйне вдтворення складно робочо сили, тобто тако робочо сили, яка ма високий рвень освти, квалфкац, культури, прагне постйно вдосконалювати х.

Важливою умовою вдтворення за сучасних умов необхднсть випередження робочою силою рвня технки, форм методв органзац прац тощо. Лише за таких умов робтник може швидко пристосовуватися до появи ново технки, до нестандартних ситуацй, що виникають у процес виробництва. накше при появ бльш досконало та складно технки остання не буде використовуватися до того часу, поки не будуть пдготовлен робтники належно квалфкац, освти. 2 Економчне зростання процесом збльшення потенцйного реального валового нацонального продукту,

змцнення економчно могутност крани. Теоря економчного зростання аналзу чинники, або процеси, що забезпечують зростання, та сили, як зумовлюють швидке зростання могутност крани чи навпаки. 1, стор. 132 Економчне зростання може визначатися та вимрюватися двома взамозвязаними способами як збльшення реального ВНП чи ЧНП протягом певного часу як збльшення за той же перод реального ВНП чи ЧНП на душу населення. Зростаюча економка характеризуться приростом рчного реального продукту,

що може бути використаний для ефективншого задоволення снуючих потреб або для розробки нових програм. Збльшення реальних заробткв розширю можливост будь-яко см без обмеження можливостей благ для нших. У економчнй статистиц для вивчення динамки використовуються коефцнти зростання, темпи зростання темпи приросту. Коефцнт зростання k обчислються по формул де y1, y0 показники вдповдно в перодах, що вивчаться базовому. Темп же зростання рвний коефцнту зростання, помноженому на 100. 3, стор.

484 До основних чинникв, що зумовлюють фзичну здатнсть будь-яко економки до зростання, належать кльксть яксть природних ресурсв кльксть яксть трудових ресурсв обсяг основного капталу технологя. Ц чинники економчного зростання можна обднати пд назвою чинникв пропозиц. Саме вони роблять можливим зростання виробництва. Тльки доступнсть велико клькост кращих за якстю ресурсв, включаючи передовий технологчний потенцал,

дозволя збльшувати виробництво реального продукту. Але важливо розрзняти здатнсть до зростання саме реальне зростання. Зростання залежить вд чинникв попиту. Для реалзац зростаючого виробничого потенцалу економка крани повинна забезпечити повне використання ресурсв, а для цього необхдно пдвищення рвня сукупних видаткв. На процес економчного зростання впливають також чинники розподлу.

Для бльш рацонального використання виробничого потенцалу слд забезпечити не тльки повне залучення ресурсв в економчний оборот, але й найефективнше х виведення з цього обороту, тобто х утилзацю. Одн лише здатност до нарощування виробництва недостатньо для розширення загального випуску продукц. Необхдно також реально використати зростаючий обсяг ресурсв та розподлити х таким чином, щоб отримати максимальну кльксть корисно продукц. Важливо вдзначити, що чинники пропозиц попиту, як впливають на

економчне зростання, дуже взамозвязан мж собою. Так, низьк темпи впровадження нововведень капталовкладень можуть стати головною причиною безробття. навпаки, безробття уповльню темпи нагромадження капталу, а також уповльню зростання видаткв на дослдження. Здатнсть економки повнстю реалзувати свй виробничий потенцал обмежуться чинниками попиту розподлу. Це означа, що прирст виробничого потенцалу реалзуться тод, коли сукупн видатки збльшуються темпами, достатнми для пдтримання повно зайнятост, коли додатков

ресурси ефективно використовуються для того, щоб забезпечити максимально можливе збльшення випуску продукц. 1, стор. 134 З практики найбльш розвинених кран можна винести те, що основною запорукою економчного зростання розвиток науки та технологй. Спочатку це був розвиток промислових технологй, потм ботехнолог, а вже зараз швидкий розвиток нформацйних технологй, як забезпечили незаперечне економчне та полтичне лдерство цих кран у свт. До цього привв динамчний розвиток наукових лабораторй, науково-дослдних нститутв

тощо, першопричиною котрого стало прогресивне законодавство цих кран та зацкавленсть населення. Постйне вдновлення робочо сили, засобв виробництва, науки, нформац, форм методв органзац прац, використовуваних людьми сил природи означа вдтворення продуктивних сил. Разом з ними вдтворються х речова форма вдносини спецалзац, кооперування, комбнування виробництва, концентрац виробництва, обмн дяльнстю мж людьми, тобто технко-економчн вдносини.

Удосконалення цих вдносин прискорю процес вдтворення ефективно взамод вс системи продуктивних сил. Разом з технологчним способом виробництва вдтворються його суспльна форма виробнич вдносини, або вдносини власност, тобто весь суспльний спосб виробництва. При еволюц останнього по висхднй виробнич вдносини вдтворюються на все бльш широкй основ. Коли суперечнсть мж продуктивними силами виробничими вдносинами сяга фази конфлкту, гострого протиборства, процес вдтворення продуктивних сил технко-економчних вдносин

значно сповльнються, у межах технологчного способу виробництва виникають розвиваються елементи бльш розвинутого, нового суспльного способу виробництва його речового змсту, як вимагають замни снуючих вдносин власност. При переход вд одного суспльного способу виробництва до ншого вдбуваться революцйне оновлення виробничих вдносин. Разом з тим продуктивн сили технко-економчн вдносини забезпечують послдовнсть у розвитку суспльного виробництва як цлсного сторичного процесу.

Якщо вдбуваться висхдний розвиток технологчного способу виробництва його суспльно форми, то у цьому випадку ма мсце економчне зростання. Коли ж розвиток суспльного способу виробництва здйснються по низхднй лн, то вдбуваться криза вдтворювальних процесв, х занепад. Залежно вд результатв процесу вдтворення розрзняють просте розширене вдтворення. При простому вдтворенн у кожному наступному цикл вдбуваться вдновлення виготовленого продукту у незмнних

масштабах з однаковою якстю при незмнному рвн розвитку продуктивних сил. Весь додатковий продукт при цьому йде лише на особисте споживання. При розширеному вдтворенн у кожному наступному цикл здйснються кльксне й яксне зростання виготовленого продукту за умов бльш високого рвня розвитку продуктивних сил. Джерелом такого прогресу останнх використання частини додаткового продукту для збльшення клькост й

якост засобв виробництва, вдосконалення робочо сили та нших елементв системи продуктивних сил. Сукупний суспльний продукт з погляду речового змсту масою рзномантних товарв, створених працею сукупного робтника у рзних галузях виробництва. У кожнй соцально-економчнй формац вн набува специфчних соцальних форм руху. Нацональне або суспльне багатство сукупнсть створених нагромаджених у кран працею всього суспльства матеральних благ, рвня освти, виробничого досвду, майстерност, творчого обдарування населення,

як призначен для розширеного вдтворення вдповдно до системи економчних законв певного суспльного способу виробництва , насамперед, для досягнення основно мети даного суспльства. При визначенн сут нацонального багатства слд памятати про необхднсть використання його складових частин для розширеного вдтворення. У цьому план джерелами для такого вдтворення не можуть бути понаднормативн запаси, як лежать без руху, неяксн товари, застарле устаткування, хоча вони включен до статистики нацонального

багатства. 3, стор. 392 Найважлившими складовими частинами нацонального багатства у всй сукупност матеральних благ, споживних вартостей 1 створен й нагромаджен у кран виробнич фонди, як, у свою чергу, дляться на основн й оборотн. До основних належать засоби прац машини, верстати, устаткування, будвл, споруди тощо, як використовуються у деклькох виробничих циклах. До оборотних належать предмети прац сировина, матерали, паливо та н як витрачаються повнстю протягом

одного виробничого циклу 2 основн невиробнич фонди, тобто фонди, як функцонують у соцальнй сфер, школи, лкарн, житлов будинки, культурно-освтн та спортивн обкти 3 домашн майно населення житлов будинки, товари довгострокового користування, одяг тощо 4 товарн запаси народного господарства запаси готово продукц на складах, резерви страхов запаси. Надзвичайно важливим компонентом нацонального багатства залучен у процес виробництва природн ресурси, котрими виступають земля, лс, води, розвдан корисн копалини, повтря,

тощо. До нематерально форми нацонального багатства належать нагромаджений виробничий досвд людей, хн здбност, потреби, творч обдаровання, культурн цнност. Роль цього компоненту нацонального багатства за умов НТР надзвичайно зроста. Розподл нацонального багатства у суспльств залежить вд форми власност на засоби виробництва, ус системи економчних вдносин, рвня розвитку продуктивних сил, соцально структури, полтично,

юридично влади та нших факторв. Основну частину нацонального багатства становить економчний потенцал крани. До нього належать виробнич фонди, матеральн оборотн засоби запаси, природн ресурси, сукупний робтник з його загальноосвтнм, професйним, культурним рвнем, потребами творчими здбностями. Вд ефективност його використання залежить економчний та соцальний прогрес суспльства. Елементи нацонального багатства по-рзному взамодють в умовах певного типу економчного розвитку розширеного

вдтворення. Розрзняють екстенсивний чи нтенсивний типи економчного розвитку. При екстенсивному тип економчне зростання досягаться шляхом кльксного приросту всх елементв продуктивних сил, насамперед факторв виробництва, при незмнному рвн технчно основи виробництва. Наприклад, для збльшення випуску продукц вдвч у дю вводиться ще така ж кльксть машин, верстатв, устаткування тако ж якост, застосовуться вдвч бльше робочо сили тако ж квалфкац рвня освти, так ж форми органзац

прац, сировина тощо. У цьому випадку продуктивнсть прац й ефективнсть залишаються незмнними. При нтенсивному тип економчного зростання збльшення масштабв випуску продукц досягаться шляхом яксного вдосконалення вс системи продуктивних сил, насамперед речових особистих факторв виробництва. Основою нтенсифкац науково-технчний прогрес, а у наш час революцйна форма його розвитку НТР, що розгортаться. нтенсифкаця виробництва знаходить сво вираження у зростанн суспльно продуктивно

сили прац тобто у збльшенн виходу кнцево продукц з кожно одиниц залучених у виробництво ресурсв, при економ живо, уречевлено прац, у пдвищенн якост продукц, ефективност виробництва. При нтенсивному тип економчного зростання ступнь використання нацонального багатства, економчного потенцалу суспльства зроста, у ньому нацональному багатств здйснюються структурн перетворення. Зокрема, змнюються спввдношення мж виробничими й невиробничими фондами на користь останнх, збльшуться

питома вага основних фондв зменшуться частка матеральних оборотних засобв г запасв, зроста частка домашнього майна населення, особливо предметв довготривалого користування. У процес розширеного вдтворення вдбуваться поднання нтенсивних екстенсивних факторв економчного зростання. Тому розрзняють переважно нтенсивний або переважно екстенсивний тип такого зростання. Оскльки бльшсть джерел екстенсивного зростання земля, корисн копалини, вльн трудов ресурси тощо надзвичайно

обмежен, а для суспльства властиве прогресивне економчне зростання, необхдно переходити до переважно нтенсивного його типу. Це означа ршучий перехд до праце фондо- ресурсозаощаджуючих технологй зростання ефективност суспльного виробництва. Можлива нша класифкаця економчного зростання по величин його темпв. Як темпи вигднше На перший погляд вдповдь проста краще мати висок темпи. У цьому випадку суспльство отрима бльше продукц у нього буде бльше можливостей задовольнити сво потреби.

Але при вдповд на це питання потрбно враховувати два моменти. По-перше, яка яксть продукц. Навряд чи можна радти, якщо збльшення випуску, наприклад, автомоблв досягнути за рахунок машин, як потм, через недоробки, у висновках ДА фгурують як причина аварй або катастроф. По-друге, важлива структура приросту виробництва. Якщо в ньому переважають каптальн товари , вдповдно, питома вага товарв для населення незначна, то

в цьому мало хорошого для народу. навпаки, якщо домнують товари для тепершнього споживання, то в майбутньому така економка стикнеться з проблемами Нульовий темп економчного зростання на вдносно невеликий час не загрожу великими негативними наслдками, оскльки може здйснюватися за рахунок зниження матераломкост, пдвищення фондовддач продуктивност прац. Що стосуться негативних темпв, як мають мсце в Укран, то це свдчення кризових процесв в нацональнй економц крани.

Для оцнки економчного зростання все бльше значення придбавають так показники добробуту, як тривалсть життя, величина вльного часу т.п. Економчну ефективнсть не можна розглядати як рацональне ефективне використання лише якогось одного з факторв виробництва наприклад робочо сили, а всх виробничих факторв речов фактори виробництва, управлння виробництвом тощо, що передусм залежить вд х оптимального розподлу. Економчну ефективнсть дал слд зставляти з соцально-економчною оптимальнстю.

Остання передбача проведення державою тако макроекономчно полтики за допомогою оподаткування кнцевих доходв, соцальних витрат, кредитно-грошово полтики та н яка б не гальмувала стимулв до прац, до пдпримницько дяльност тощо, з одного боку, бажання прожити лише за рахунок соцальних витрат держави з другого. Для постйного зростання суспльного багатства необхдно по-перше, щоб найбльш рацонально використовувалися вс засоби виробництва робоча сила по-друге, щоб у виробництво широко впроваджувалися найбльш передов

форми методи органзац прац, досягнення науки, нформаця по-трет, щоб засоби виробництва, як йдуть на замщення й нагромадження, вдповдали найновшим досягненням науки технки по-четверте, щоб робоча сила вивльнялася з сфери матерального виробництва з зростанням продуктивност прац й перемщувалася у сферу нематерального виробництва, або сферу послуг освта, охорона здоровя, культура, рекреацйн послуги тощо по-пяте, видляти засоби для розвитку соцально сфери будвництво житла, шкл, дитячих садкв, медичних закладв

тощо охорони навколишнього середовища. Суть економчного зростання легко зрозумти, розглянувши модель, що вдобража звязок мж використаними ресурсами та отриманим продуктом. Коли комбнаця поднання ресурсв залишаться незмнною, то для збльшення обсягв продукту необхдно залучити бльшу кльксть ресурсв. 4, стор. 194 Якщо прийняти, що для створення ВНП потрбн лише два ресурси праця та каптал, то звязок мж ресурсом та продуктом що фактично виробничою

функцю матиме такий вигляд графк 1.1 Графк 1.1. Спввдношення капталу та прац при економчному зростанн. Лня економчного зростання зображена прямою OY. Вона здну точки А та В. Перехд вд А до В означа, що якщо не змнювати комбнацю прац та капталу, а збльшити х пропорцйно у 2 рази, то й створений продукт зросте удвч. Спввдношення OAOL1 та OBOL2 називають продуктивнстю прац, а спввдношення

OAOK1 та OBOK2 коефцнтом капталу, або капталовддачею. Призначення модел зростання показати, скльки реального продукту може бти створено у певний час. Це, як мною було прийнято у спрощенй модел, залежить вд двох чинникв капталу К та прац L. Теоретично визнаться також снування коефцнта А, що вдобража щльнсть звязку мж витратами факторами та створеним продуктом. сну цлий ряд нших чинникв,

як значно впливають на темпи економчного зростання. Наприклад, нема някого сумнву, що обширн запаси рзномантних природних ресурсв, якими володють США, внесли вагомий внесок в економчне зростання крани. Хоч велика кльксть природних ресурсв могутнм позитивним чинником економчного зростання, це зовсм не означа, що крани з недостатнми запасами приречен на невисок темпи економчного зростання.

Притому, що в Япон природн ресурси обмежен, темпи економчного зростання ц крани в пслявонний перод були значними. Крм цього снують так чинники економчного зростання, вимряти як неможливо. Зокрема, великий позитивний вплив на економчне зростання в США надала соцальна, культурна полтична атмосфера в кран. Для успшного економчного зростання Укран потрбно значно скоротити базу оподаткування, адже, висок податков

ставки, забираючи у людей значну частину х прибутку, позбавляють х тим самим стимулу до роботи продуктивного використання ресурсв. Особливо важлива гранична податкова ставка - частка приросту прибутку, яка йде у вигляд податку. Коли гранична податкова ставка зроста з рвнем прибутку, частка додаткових заробткв, яку дозволяться залишати соб, скорочуться. 5 Висок граничн податков ставки скорочують нацональний продукт нацональний прибуток по трьох причинах. По-перше вони вдбивають бажання працювати з повною вддачею знижують

продуктивнсть труда. Пдвищення гранично податково ставки до 55 або 60 залиша людям та пдпримствам в результат менше половини того, що вони заробили. Той, хто не ма можливост залишати соб велику частину заробленого, втрача прагнення багато заробляти. У деяких випадках висок податков ставки навть примушують найбльш працездатних громадян вижджати в крани з низькими податками. Ц змни скорочують пропозицю труда спричиняють в кран зниження виробництва.

Висок податков ставки породжують неефективне використання труда. Деяк люди будуть мняти заняття, прибутки вд яких оподатковуються, на менш продуктивн, але не оподатковуван податком види дяльност наприклад, працюючи вдома на самого себе. Результатом стають втрати економчна неефективнсть. По-друге, висок податков ставки скорочують як масштаби, так ефективнсть капталовкладень.

Вони вдлякують ноземних нвесторв, а внутршнх примушують шукати нвестицйн проекти за кордоном, де податки нижче. Це приводить до скорочення темпв оновлення капталу, тим самим дестимулю економчне зростання. Крм того, внутршн нвестори звертаються до проектв, де легше укрити поточний прибуток вд податкв, вдмовляються вд проектв, що володють високим рвнем прибутковост, але меншими можливостями уникнути оподаткування. Зроста частка пдпримств, що вкривають прибутки вд податкового чиновника, звтуючи фальшивими цифрами

збиткв. Виграючи внаслдок ухилення вд податкв, нвестори часто витягують вигоди з таких проектв, як насправд лише зменшують багатство. Каптал розтрачуться даремно, ресурси вдволкаються вд тих сфер, де х можна було б використовувати з найбльшим ефектом. Саме це можна побачити зараз на приклад Украни, де ухиляння вд сплати податкв можна цлком врно назвати одню з галузей тньово економки. По-трет, висок податков ставки стимулюють придбання не тих товарв, як реально необхдн, а тих, купвля

яких дозволяють скоротити оподатковувану суму. При високих граничних податкових ставках товари, що дають податкову знижку, виявляться вдносно дешевими для платникв високих податкв. Думаючи не стльки про витрати суспльства, скльки, зрозумло, про особист витрати, стикаючись з високими граничними податковими ставками, платники податкв будуть тратити бльше грошей на предмети розкош, що вднмаються з оподатковувано суми. Оскльки подбн витрати скорочують суму податкв, люди будуть робити

х навть тод, коли оцнюють х цннсть нижче за витрати х виробництва. Втрати неефективнсть - побчн ефекти тако системи оподаткування. Таким чином, висок податков ставки скорочують продуктивну дяльнсть, перешкоджаючи капталовкладенням сприяючи некориснй розтрат ресурсв. Неважко передбачити, що прибуток крани, яка вводить висок податков ставки, впаде набагато нижче за потенцйно можливий рвень.

Будь-яка крана вигра, продаючи товари, як дешево виробля купуючи на ц грош товари, як й виробляти дорого Мжнародна торгвля в основному будуться на тих же принципах, що будь-який нший добровльний обмн торгуюч сторони виробляють споживають бльше, нж це було б можливе в ншому випадку. снують три причини, по яких мжнародна торгвля вигдна всм сторонам. По-перше, при наявност мжнародно торгвл жител кожно крани отримують можливсть використати бльше свох ресурсв для того, щоб проводити продавати т реч, як вони роблять краще

за нших, направляючи виручку на купвлю тих товарв, як вони можуть проводити тльки з високими витратами. Крани свту вдрзняються своми ресурсами, ц вдмнност позначаються на витратах виробництва. Товари, виробництво яких обходиться дорого в однй кран, можуть вироблятися з низькими витратами в нших кранах. Жител кожно крани виграють, спецалзуючись на виробництв товарв, як вони можуть виробляти з вдносно низькими витратами. Наприклад, крани з теплим, вологим клматом, так як

Бразля Колумбя, знаходять вигдним вирощування кави. Канада Австраля, де земл багато, а населення розосередилося на великих просторах, спецалзуються на пшениц, кормових культурах яловичина. Японя, де земля - бльш дефцитний ресурс, але зате висококвалфкована робоча сила, спецалзуться на вдеокамерах, автомоблях електронц. Внаслдок тако спецалзац мжнародно торгвл сукупне виробництво збльшуться, люди мають можливсть жити

бльш багато. По-друге, мжнародна торгвля дозволя як виробникам, так споживачам вигравати вд скорочення витрат на одиницю продукц завдяки створенню крупномасштабних виробництв. Це особливо врне вдносно невеликих кран. Торгвля да виробникам можливсть вести справу на широку ногу тим самим домагатися бльш низьких витрат. Наприклад, текстильн компан в Гонконз, Тайван Пвденнй Коре мали б значно бльш висок середн витрати, не будь у них можливост продавати

свою продукцю за кордон. Внутршнй ринок для текстильно промисловост в цих кранах був би дуже малий, щоб велик фрми могли працювати з низькими витратами. У умовах же мжнародно торгвл текстильн компан цих кран здатн проводити продавати велик обсяги продукц, цлком успшно конкуруючи на свтовому ринку. Мжнародна торгвля приносить вигоди споживачам всередин крани, дозволяючи м купувати дешев товари у великих зарубжних виробникв.

Доказом цього може служити авацйна промисловсть. При снуючих в цй галуз величезних витратах проектування створення лтакв, мстксть ринку майже всх кран була б значно менше, нж це необхдне для ефективного виробництва реактивних лайнерв. Однак завдяки мжнароднй торгвл споживач у всьому свт мають можливсть придбавати лтаки у таких крупномасштабних виробникв, як Бонг або Макдоннел-Даглас. По-трет, мжнародна торгвля сприя конкуренц на внутршнх ринках дозволя споживачам купувати

сам рзномантн товари з всього свту по розумних цнах. Конкуренця через кордони допомага внутршнм виробникам тримати вухо гостро, примушуючи х полпшувати яксть сво продукц утримувати витрати на низькому рвн. До того ж широкий асортимент товарв з-за кордону нада споживачам набагато велику свободу вибору. Недавнй досвд автомобльно промисловост Пвнчно Америки служить вищесказаному хорошою люстрацю.

Зткнувшись з жорсткою конкуренцю з боку японських фрм, автобудвники велико трйки Американськ автомобльн компан Дженерал Моторз, Форд Крайслер стали посилено працювати над пдвищенням якост свох машин. У результат надйнсть легкових автомоблв грузовикв, доступних пвнчноамериканським споживачам, включаючи машини власного виробництва, виявилася бльш високою, нж, якби конкуренц з ноземними виробниками не було.

Коли крани вводять тарифи, квоти, контроль за обмнними курсами, бюрократичн заходи регулювання мпорту або експорту нш види торгових обмежень, вони збльшують витрати торгвл зменшують вигднсть обмну. Як вдмчав Генр Джордж, торгов обмеження екввалентн блокад, що встановлються урядом проти свого ж власного народу, шкода вд не так же велика, як вд ворожо блокади. 2. ФАКТОРИ ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ Економчне зростання можна оцнити за допомогою системи взамоповязаних

показникв, що вдображають змну результату виробництва його чинникв. У умовах ринково економки для забезпечення виробництва товарв послуг необхдн три фактори виробництва труд, каптал земля природн ресурси. Отже, сукупний продукт Y функця вд витрат труда L, капталу K, природних ресурсв N Y f L, ДО, N Для характеристики економчного зростання використовуться ряд показникв, за допомогою

яких вимрються результативнсть застосування окремих чинникв виробництва. У економчнй теор прийнято видляти фактори, що знаходяться на сторон сукупно пропозиц. До них вдносяться а кльксть яксть природних ресурсв б кльксть яксть трудових ресурсв в обм основного капталу г рвень науково-технчного прогресу технологя. Вд чинникв сукупного попиту залежить реалзаця нацонального продукту, що зрс, тобто вс елементи сукупного

попиту повинн забезпечувати повну зайнятсть всх ресурсв, що збльшуються. Крм того, до чинникв, повязаних з сукупним попитом, вдноситься ефективний розподл ресурсв. Найважлившим з чинникв витрати труда. Цей чинник визначаться передусм чисельнстю населення крани. Однак частина населення не включаться в число працездатних не виходе на ринок прац, до не вдносяться учн, пенсонери, вйськовослужбовц т.д. Бажаюч працювати утворять так звану робочу силу.

Крм того, в склад робочо сили видляються безробтн, тобто т, хто ма бажання працювати, але не може знайти роботу. Так, в США зайнят становили 46 всього населення 252,6 млн. чол. в 1991 роц. Однак змна витрат труда числом зайнятих не в повнй мр вдобража дйсний стан речей. Найбльш точним вимрником витрат труда показник клькост вдпрацьованих людино-годин, що дозволя врахувати сумарн витрати робочого часу. Збльшення витрат робочого часу залежить вд ряду чинникв вд темпв приросту

населення, вд бажання працювати, вд рвня безробття, рвня пенсйного забезпечення т.п. Вс фактори мняються у час по кранах, створюючи початков вдмнност в темпах рвнях економчного розвитку. Нарвн з кльксними чинниками важливу роль гра яксть робочо сили вдповдно витрати труда в процес виробництва. У мру зростаючо освти квалфкац працвникв вдбуваться пдвищення продуктивност труда, що сприя пдвищенню рвня темпв економчного зростання. накше говорячи, витрати труда можуть розширяться без якого-небудь

збльшення робочого часу чисельност зайнятих, а лише за рахунок пдвищення якост робочо сили. ншим важливим чинником економчного зростання каптал - це обладнання, будвл товарн запаси. Основний каптал включа житловий фонд, тому що люди, мешкаючи в будинках, витягують вигоду з послуг, що надаються будинками. Фабричн будвл контори з х обладнанням чинниками виробництва, тому що працвники, озброн великою клькстю машин, будуть проводити бльше товарв.

Товарн запаси також вносять свй внесок у виробництво. Витрати капталу залежать вд величини накопиченого капталу. У свою чергу, накопичення капталу залежить вд норми накопичення чим вище норма накопичення, тим бльше при нших рвних умовах розмри капталовкладень. Прирст капталу також залежить вд розмаху накопичених активв - чим вони бльше, тим менше, при нших рвних умовах, швидксть збльшення капталу, темп його зростання.

Так, наприклад, розмри накопиченого капталу в США кранах Захдно вропи велик темпи його зростання в 3-5 раз нижче, нж в таких кранах, як Пвденна Корея, Бразиля, Тайвань нш де процес накопичення почався порвняно недавно. При цьому потрбно мати на уваз, що обм основного капталу, що приходить на одного працвника, тобто капталоозбронсть, виршальним чинником, що визнача динамку продуктивност труда.

Якщо за певний перод зростав обм капталовкладень, а чисельнсть робочо сили збльшилася в бльшй мр, то продуктивнсть труда буде падати, оскльки скорочуться капталоозбронсть кожного працвника. Важливим чинником економчного зростання земля, а точнше, кльксть яксть природних ресурсв. Очевидно, що велик запаси рзномантних природних ресурсв, наявнсть родючих земель, сприятлив клматичн погодн умови, значн запаси мнеральних енергетичних ресурсв вносять вагомий внесок в економчне зростання

крани. Однак наявнсть багатих природних ресурсв не завжди самодостатнм чинником економчного зростання. Наприклад, деяк крани Африки Пвденно Америки володють стотними запасами природних ресурсв, але дос перебувають в списках вдсталих кран. Це означа, що тльки ефективне використання ресурсв веде до економчного зростання. Науково-технчний прогрес важливим двигуном економчного зростання. Вн охоплю цлий ряд явищ, що характеризують вдосконалення процесу виробництва.

Науково-технчний процес включа в себе вдосконалення технологй, нов методи форми управлння органзац виробництва. Науково-технчний прогрес дозволя по-новому комбнувати дан ресурси з метою збльшення кнцевого випуску продукц. При цьому, як правило, виникають нов, бльш ефективн галуз. Збльшення ефективного виробництва ста основним чинником економчного зростання. Роль науково-технчного прогресу як одного з найголовнших чинникв економчного зростання буде розглянуто

в останнй глав ц курсово роботи. В результат дослдження, здйсненого Джоном фендриком на основ аналзу даних майже за 90 рокв з 1869 по 1957 р. доведено, що менш нж половину приросту загального обсягу виробництва можна пояснити дянням таких чинникв, як земля, праця каптал. Бльше половини залежить вд нших чинникв. Щоб зрозумти, як це чинники, проаналзумо економчну динамку кран у пслявонний перод. Чому саме цей вдрзок часу доцльно взяти як об кт розгляду

Рч у тм, що саме в пслявонний перод економчне зростання стало метою економчно полтики урядв бльшост розвинених кран. деологя економчного зростання була покладена в основу творення держави загального добробуту. З 1948 р. по 1971 р. свтове промислове виробництво збльшувалося в середньому на 6,5 щорчно. Таких темпв економчна сторя ранше не знала. Для порвняння пд час промислово революц XVIII столття економка Великобритан зростала в середньому на 1,5 на рк, а пд час промислового перевороту

у США у XIX столтт зростання сягало 3 8. Висок темпи економчного зростання у пслявонний перод у робот Германа Ван дер Ве пояснюються двома головними нефзичними чинниками динамкою надолуження та переходом до системи змшано економки. В основ пояснення швидких темпв зростання, що дстало назву динамки надолуження, лежить дея А. Гершенкрона. суть зводиться до того, що крана, уряд яко здйсню полтику ндустралзац примтивно економки, демонстру темпи росту настльки висок, наскльки великим вдставання вд групи кран лдерв.

Вдставання вд США кран вропи та Япон, як, головним чином, забезпечили висок темпи свтового зростання у пслявонний перод, було спричинене двома свтовими вйнами та мжвонною депресю. вже в 1950-1970 рр. Середньорчний темп зростання ВНП в Нмеччин сягнув 6,3, в Япон 10, тод як у США в цей перод вн становив лише 3,8. Висок темпи зростання у пслявоннй вроп та Япон, крм того, забезпечувалися мжнародним спвробтництвом,

перебудовою зруйнованого господарства на принципово нових технологчних засадах. Безумовно, ц два чинники дяли на боц пропозиц. Водночас почали дяти чинники зростання на боц попиту збльшення державних витрат, рвня заробтно плати тощо. Перехд до системи змшано економки як другий чинник прискореного зростання означав глибок змни в побудов економчно системи кран. Вдомо, що змшана економка характеризуться активною роллю держави як суб кта

господарювання. Ця роль у пслявонний перод виявилась у збльшенн нвестицй та субвенцй на користь виробничо та соцально нфраструктури, у дях, спрямованих на забезпечення повно зайнятост, та в анти циклчному регулювання. Крм того, система змшано економки рунтуться на спвпрац уряду, профсплок та пдпримцв. Це гаранту соцальну стабльнсть у суспльств, а отже, сприя економчному зростанню. Вважаться, що поряд з глобальними у пслявонний перод дяв такий частковий прискорювач зростання, як

розвиток транснацональних компанй. Останн забезпечили переливання капталв та впровадження нових технологй в економки менш розвинутих кран, сприяли прискоренню розвитку свтово економки прогрес у науковй органзац прац та революця в управлнн. Саме у пслявонн роки були розроблен так нов теор управлння, як кльксний пдхд, системн концепц, ситуацйний пдхд. 3. ТЕОРЯ ВИРОБНИЧО ФУНКЦ Для бльш повного вивчення механзму економчного зростання необхдно розглянути теорю виробничо функц.

Класична виробнича функця вдобража зв язок мж ресурсами факторами виробництва та реальним продуктом, тобто сукупною пропозицю. Вона ма такий вигляд Yr Yr L, l, K, T, Де Yr реальний ВНП, L праця, l земля, K каптал, T технологчний прогрес. Таким чином, реальний продукт функцю клькох макроекономчних змнних прац, земл, капталу, що використовуються з застосуванням певних технологй.

Класична виробнича функця ма властивсть взамозамнност факторв. Це означа, що один той же обсяг кнцевого продукту може вироблятися за рзного поднання факторв виробництва. Ця ж властивсть проявляться в тому, що для збльшення обсягв продукту достатньо збльшити обсяг одного з факторв виробництва, або разом усх графк 3.1 Графк 3.1. Класична виробнича функця. На графку 3.1. зображено дв лн.

Лня АА це геометричне мсце точок, як рзними комбнацями капталу прац на графку вдмчено дв точки С, D дв комбнац L0K0 та L1K1, що забезпечують створення певного обсягу продукц. Нехай цей обсяг дорвню 10 одиницям. Лня ВВ передбача нш комбнац капталу прац у нас це L3K2 та L2K1 вдповдн м точки Е F, що дають можливсть створити бльш обсяги продукту, наприклад, 15 одиниць. Продукт обсягом 10 одиниць може бути створений як комбнацю факторв

L0K0, так ншою комбнацю L1K1, яка у порвнянн з попередньою означа зменшення прац вд L0 до L1 збльшення капталу вд K0 до K1. Тобто, ми одержумо той же продукт, але за ншого поднання факторв. Перехд до бльших обсягв продукту вд АА до ВВ можливий, як показано на графку, або шляхом зростання залучено прац вд L1 до L2, коли ми мамо комбнацю факторв L2K1, або шляхом збльшення обох факторв, коли мамо х комбнацю

L3K2. Взамозамннсть факторв властива, наприклад, функцям виду Yr 0,6 L 0,2 K Yr Для першо функц характер взамозамни факторв такий, що будь-яке зменшення L на одиницю передбача збльшення К на 3 одиниц. Для друго функц величина замни залежить вд обсягв продукту обсягу фактора, який ми хочемо замнити ншим. Наприклад, при обсягов продукту в 10 одиниць, для того, щоб не змнити розмр продукту у раз переходу вд двох одиниць

L до одн, необхдно збльшити К на 50 одиниць з 50 до 100. А при переход вд п яти одиниць L до чотирьох потреба у збльшенн К лише на 5 одиниць вд 20 до 25. Але, яким чином взамозамннсть факторв пов язана з проблемою рвноваги Для проблеми рвноваги актуальним питання як забезпечуться збльшення обсягв продукту за рахунок кльксного зростання одного з факторв виробництва. Класична модель рунтуться на визнанн закону спадно гранично

продуктивност, або вддач факторв. Зазначений закон може бути сформульований у такий спосб в умовах певно технолог виробництва збльшення якогось з факторв при незмнност нших, починаючи з х певно комбнац, передбача зменшення прироств виробництва. Зрозумло, що д цього закону пдпорядковуться виробнича функця Yr Yr L, l, K, T, Традицйно прийматься, що для короткотермнового пероду лише фактор прац змнним, вс нш земля, каптал, технолог постйн. Тому ринок ресурсв у класичнй модел зводиться до ринку прац, а продукт

розглядаться як функця ресурсу прац. Класична модель починаться з ринку ресурсв, точнше з ринку прац. Той макроекономчний оптимум, який поясню ця модель, рунтуться передусм на рвноваз ринку прац виробничо функц. Остання визнача пропозицю на ринку товарв. За класичною моделлю, вдповдь на питання скльки товарв може бути запропоновано на ринку слд шукати у взамод ринку прац виробничо функц. Наведена модель да досить реалстичне, але водночас досить грубе пояснення дйсност 4, стор.

196. Реалстичне тому, що в модел вдображено вплив збльшення двох головних ресурсв прац та капталу на зростання обсягв виробництва. Обрубленою ж модель тому, що чинники економчного зростання не обмежуються цими двома фзичними елементами. Зокрема, в результат дослдження, здйсненого Джоном фендриком на основ аналзу даних майже за 90 рокв з 1869 по 1957 р. доведено, що менш нж половину приросту загального обсягу виробництва можна пояснити дянням таких чинникв, як земля, праця каптал.

Бльше половини залежить вд нших чинникв. 4. ЕФЕКТ МУЛЬТИПЛКАТОРА У 20-30- роки безробття в капталстичних кранах стало постйним досягло високого рвня, внаслдок чого економсти шукали способи збльшення зайнятост. Р.Ф. Кан запропонував принцип мультиплкатора, який показу, що початкове збльшення нвестицй створю первинну зайнятсть для робтникв, зайнятих в конкретному виробництв. х витрати забезпечують повторну зайнятсть

в галузях, виробляючих споживч товари. Спввдношення мж загальним первинним збльшенням зайнятост мультиплкатором зайнятост . Таке сторичне походження мультиплкатора. Пзнше дея мультиплкатора дослджувалася багатьма економстами стосовно до рзних економчних процесв 9, стор. 329. Звичайно, збльшення нвестицйних витрат приводить до збльшення рвнв обсягу виробництва прибутку. Однак, ця змна перевищу звичайно, в деклька разв рвень збльшення нвестицйних видаткв.

Мультиплкатором називають спввдношення вдхилення вд рвноважного ЧНП початково змни у витратах на нвестиц, що спричинив дану змну реального ЧНП 7, стор. 226. Первинна змна у витратах звичайно викликаться зсувами в нвестицйних витратах по тй простй причин, що нвестиц представляються найбльш мнливим компонентом сукупних витрат. Але потрбно пдкреслити, що змни в споживанн, державних закупвлях або експорт також зазнають д мультиплкатора.

Явище мультиплкатора засновуться на двох фактах. По-перше, для економки характерн безперервн потоки витрат, що повторюються прибуткв, де витрачен одню особою грош отриму нша особа у вигляд доходу. По-друге, будь-яка змна доходу спричинить змни в споживанн в зберганн в тому ж напрям, що змна доходу, при цьому, пропорцйнсть споживання заощаджень збергаться при будь-якй змн доходу. З цих двох фактв слду, що початкова змна величини витрат породжу ланцюгову реакцю, яка, хоч затуха

з кожним подальшим циклом, але приводить до багаторазово змни ЧНП. Логчне обрунтування ефекту мультиплкатора можна показати на числовому приклад в таблиц 4.1. Таблиця 4.1. Аналз мультиплкатора гпотетичн дан, млрд. грн. Змни в доходЗмни в споживаннЗмни в заощадженняхПередбачуване зростання нвестицй5,003,751,25Другий цикл3,752,810,94Третй цикл2,812,110,70Четвертий цикл2,111,580,53Пятий цикл1,581,190,39Вс нш цикли4,753,561,19Разом20,0015,005,00

У даному приклад витрати на нвестиц зростають на 5 млрд. грн. На графку це виражаться зсувом вгору криво нвестицй з 20 млрд. грн. до 25 млрд. грн. Допустимо, що змни в споживанн рвн 34, а змни в заощадженнях рвн 13. Також допустимо, що економка знаходиться в рвноваз при 470 млрд. грн. Первинне збльшення нвестицй створю рвн величини доходу вд заробтно плати, ренти, вдсотка прибутку по

тй простй причин, що витрачання отримання доходу це два боки одн т ж операц. Як буде змнюватися споживання з збльшенням прибуткв домогосподарств на 5 млрд. грн. Вдповдь можна знайти, використовуючи граничну схильнсть до споживання, рвну 34, до дано змни доходу. Так, зростання доходу на 5 млрд. грн. виклика зростання споживання на 3,75 млрд. грн. 34 вд 5 млрд. грн. заощаджень на 1,25 млрд. грн. 14 вд 5 млрд. грн

Ц 3,75 млрд. грн. що витрачаються, отримують нш домогосподарства у вигляд доходу. Вони, в свою чергу, споживають 34, або 2,81 млрд. грн. з цих 3,75 млрд. грн а збергають 14, або 0,94 млрд. грн. аналогчно, споживан одними домогосподарствами 2,81 млрд. грн. переходять до нших домогосподарствам у вигляд доходу. Хоч ефект первинного подальших витрат початкового приросту нвестицй з кожним черговим циклом витрат знижуться, сумарний прирст рвня обсягу виробництва доходу становитиме 20 млрд. грн якщо

процес буде йти до останньо гривн. Передбачуваний прирст нвестицй на 5 млрд. грн. вдповдно приведе до зростання рвноважного рвня ЧНП на 20 млрд. грн з 470 млрд. грн. до 490 млрд. грн. Звдси мультиплкатор рвний 4 20 млрд. грн. 5 млрд. грн Зовсм не випадково дя мультиплкатора закнчуться тод, коли сумарна величина заощаджень, викликаних початковим збльшенням нвестицй на 5 млрд. грн компенсу даний прирст нвестицй.

Тльки так коректуться викликана зростанням нвестицй нервновага. У цьому випадку ЧНП загальн прибутки повинн зрости на 20 млрд. грн щоб стимулювати додатков заощадження на суму 5 млрд. грн як компенсують прирст нвестицйних витрат в 5 млрд. грн. Доход повинен збльшитися в 4 рази в порвнянн з початковим перевищенням нвестицй над заощадженнями, оскльки домогосподарства збергають 14 частину будь-якого приросту свого доходу.

Як вдмчалося ранше, в даному приклад мультиплкатор число, що показу, у скльки разв сумарний прирст доходу перевищу початковий прирст нвестицйних витрат становить 4. сну звязок мж змнами в заощадженнях величиною мультиплкатора. Частка приросту доходу, який йде на заощадження, тобто змни в заощадженнях визначають сумарний ефект вд послдовних циклв витрат отже, мультиплкатор. Чим менше частка будь-яко змни в доходу, яка йде на заощадження, тим бльше чергове витрачання в кожному

цикл вдповдно тим вище мультиплкатор. Якщо змни в заощадженнях рвна 14, як в нашому приклад, то мультиплкатор рвний 4. якби змна в заощадженнях становила б 13, то мультиплкатор був би рвний 3 т.д. Значення мультиплкатора перебува в наступному. Вдносно невелика змна в нвестицйних планах пдпримцв або планв заощаджень домогосподарств може викликати набагато бльшу змну в рвноважному рвн ЧНП. Мультиплкатор посилю коливання пдпримницько дяльност, викликан змнами у витратах.

Помтимо, що чим менше змни в споживанн менше змни в заощадженнях, тим бльше буде мультиплкатор. Наприклад, якщо змни в споживанн 34 вдповдно мультиплкатор 4, то зниження запланованих нвестицй на суму 10 млрд. грн. спричинить зниження рвноважного рвня ЧНП на 40 млрд. грн. Але якщо змни в споживанн тльки 23, а мультиплкатор 3, то зниження нвестицй на ту ж суму в 10 млрд. грн. приведе до падння ЧНП тльки на 30 млрд. грн.

Це наводить на думку велика величина змни в споживанн означа, що в ланцюжку послдовних циклв споживання, цифров значення зменшуються повльно, внаслдок чого акумулються велика змна в доход. навпаки, невелика величина змни в споживанн велика змна в заощадженнях приводить до того, що вимушене споживання швидко скорочуться, так що сумарна змна в доход незначною. Мультиплкатор в представленому тут вигляд називаться також простим мультиплкатором по тй лише причин,

що вн засновуться на дуже простй модел економки. Але насправд, послдовнсть циклв отримання прибуткв витрачання може затухати внаслдок вилучень у вигляд податкв мпорту. Тобто крм витоку на заощадження одна частина доходу в кожному цикл буде вилучатися у вигляд додаткових податкв, а нша частина використовуватися на закупвлю додаткових товарв за рубежем. Бльш реалстичний мультиплкатор, якого отримують з урахуванням всх цих вилучень заощаджень, податкв

мпорту, називаться складним мультиплкатором. 5. ЕФЕКТ АКСЕЛЕРАТОРА З поняттям мультиплкатора тсно повязана категоря акселератора або принцип акселерац. Акселератор показу вдносини мж приростом попиту як на споживч товари, так на товари промжного попиту обладнання, сировина т.п приростом нвестицй, що збльшують потужност виробництва цих товарв 9, стор. 329. Змна попиту виклика рзк змни в капталовкладеннях, оскльки необхдно брати до уваги рзн термни,

як потрбн для збльшення запасв каптального майна змни технчного коефцнта каптал продукт, який показу прирст продукту при даному прирост капталу. Прирст доходу стимулю прирст чистих капталовкладень, тобто збльшення попиту на нвестицйн товари в розмр бльш нж пропорцйному. Згдно з принципом акселерац в загальному аспект розмр капталовкладень I функця вд зменшення доходу сукупного попиту I f .

Якщо прибуток попит залишаються постйними, то чист нвестиц вдсутн. Якщо прибуток попит збльшуються, то виника необхднсть в збльшенн виробничих потужностей. Прирст капталовкладень повинен бути значно вище за прирст прибуткв, оскльки час амортизац обладнання перевищу рчний термн вартсть його бльше рчного доходу, що ним приноситься. Нов нвестиц повинн бути в деклька разв бльше величини, на яку змниться прибуток.

Ця кльксть разв називаться коефцнтом акселерац . I б , де б коефцнт акселерац, який залежить вд вдношення каптал продукт. Передбачаться, що потреба в нових капталовкладеннях виника в тому випадку, якщо вс потужност що , вже використан. 6. НАУКОВО-ТЕХНЧНИЙ ПРОГРЕС ОСНОВА ЕКОНОМЧНОГО ЗРОСТАННЯ Використання людського нтелекту, що винаходить нов товари або бльш ефективн технолог виробництва - найважливше джерело економчного зростання.

5 За останн 250 рокв розвиток технки буквально перетворив наше життя. Спочатку парова машина, потм - двигун внутршнього згоряння, електрика ядерний реактор замнили мускули людини тварин як основне джерело енерг. Автомобл, автобуси, позди лтаки витснили коня вз як основн способи пересування. Технчний прогрес продовжу змнювати наше життя сьогодн. Лазерн програвач, мкрокомпютери, текстов редактори, мкрохвильове печення, вдеокамери, магнтофони, автомобльн

кондицонери стотно змнили характер нашо роботи дозвлля протягом останнх двадцяти рокв Науково-технчний прогрес, визнаний у всьому свт як найважливший чинник економчного зростання, все частше в захднй, в втчизнянй лтератур звязуться з поняттям нновацйного процесу. Це, як справедливо вдмтив американський економст Джеймс Брайт, диний в свому род процес, обднуючий науку, технку, економку, пдпримництво управлння.

Вн перебува в отриманн нового продукту тягнеться вд зародження де до комерцйно реалзац, охоплюючи таким чином весь комплекс вдносин виробництва, обмну, споживання. У цих обставинах нноваця спочатку нацлена на практичний комерцйний результат. Сама дея, що да поштовх, ма меркантильний змст це вже не результат чисто науки, отриманий унверситетським вченим у вльному, нчим не обмеженому творчому пошуку.

У практичнй спрямованост нновацйно де перебува приваблива сила для пдпримств, що працюють у ринковй економц. Заходи впливу держави в област нновацй можна подлити на прям непрям. Спввдношення х визначаться економчною ситуацю в кран вибраною в звязку з цим концепцю державного регулювання - з упором на ринок або на централзований вплив. Як правило, в перод економчного спаду характерно переважання кейнсианського пдходу до державно економчно полтики, що передбача надзвичайно активне втручання держави

в економчне життя суспльства в перод пдйому економки бере верх флософя консерватизму, що вдда перевагу гр ринкових сил. У цей час економсти по мр активност втручання держави в економку видляють три групи кран в першй домну концепця необхдност активного втручання держави в управлння економкою Японя Франця друга характеризуться переважаючим упором на ринков вдносини США, Великобританя третя дотримуться промжного варанта в економчнй, в тому числ нновацйнй, полтиц державне

регулювання поднуться з низкою заходв централзац державного апарату, використовуються непрям методи впливу при розвиненй систем узгодження нтересв уряду бзнесу. Прям методи державного регулювання нновацйних процесв здйснюються переважно в двох формах адмнстративно-вдомчо програмно-цльово. Адмнстративно-вдомча форма виявляться у вигляд прямого дотацйного фнансування, здйснюваного у вдповдност з спецальними законами, що приймаються з метою безпосереднього сприяння нновацям.

Так, в США в 1980 р. був ухвалений закон Ственсона-Вайдлера Про технологчн нововведення, передбачаючий ряд заходв стимулювання промислових нновацй створення для х вивчення стимулювання спецальних органзацй в рамках апарату виконавчо влади сприяння в обмн науковим технчним персоналом мж унверситетами, промисловстю федеральними лабораторями заохочення приватних осб корпорацй, що вносять великий внесок в розвиток науки технки.

Яскравим прикладом дотацйного державного фнансування може служити вдкриття в США в 1985 р. нституту промислово технолог при Мчиганськом унверситет. На органзацю цього нституту мсцевою федеральною владою було видлено 17 млн. Основна його задача - розробка досвдчена експлуатаця гнучких нтегрованих виробничих систем нших коштв автоматизац виробництва. Усього з 133 млрд що було витрачено у

США на НДКР в 1988 р. на частку федерального уряду доводилася майже половина - 49,3. 6 Програмно-цльова форма державного регулювання нновацй передбача конкретне фнансування останнх за допомогою державних цльових програм пдтримки нововведень, в тому числ в малих наукомких фрмах створються система державних контрактв на придбання тих або нших товарв послуг, фрмам надаються кредитн пльги для здйснення нововведень т.д. Контрактне фнансування явля собою один з елементв поширено в цей час системи

контрактних вдносин - договорв мж замовниками пдрядчиками в цьому випадку держава виступа в рол замовника-споживача НДКР - наприклад, в аерокосмчнй област а фрма-виконавець НДКР пдрядчиком. У договор чтко передбачаються термни завершення робт, конкретний розподл прац мж виконавцями, характер матерально винагороди. Суворо обмовляються взамн зобовязання економчн санкц. У США таким чином фнансуться 77 федеральних витрат на

НДКР. Нацональн орнтири нновацйно полтики виявляються в конкретних моделях, що використовуються рзними кранами. Тут позначаться нервномрнсть економчного розвитку кран, що виявляться в сфер нновацй. Внаслдок цього виника необхднсть зосереджувати нацональн зусилля на ключових областях науки технки тих, в яких крана може досягти лдируючого положення на свтовому ринку. Зокрема, видляють американську японську модел нновацйно полтики.

Американська модель вдрзняться найбльш повною автономю пдпримництва. Орнтування економчного розвитку здйснються шляхом видлення особливо област, останнм часом це нформацйна технологя, куди держава вклада кошти тим самим забезпечу проритет. Результати побчн продукти нформацйних нновацй стають важливим джерелом нновацй нших. Японська модель також передбача створення технологчного проритету, але при цьому упор робиться на конкретн

технолог. За останн 10-12 рокв технологя будвництва великих танкерв була замнена в рол ведучй технологй виготовлення роботв. ншими словами, на державному рвн визначаються технологчн переваги, як повинн бути досягнут, стимулються х розвиток з тим, щоб потм перекладати на нов технолог все народне господарство. Успхи НТП залежать вд того, яке мсце наука займа в суспльств. Свтовий досвд показу, що необхдною достатньою умовою прогресу в розвитку науки технки свобода творчост.

Досвд цих кран дуже важливим для Украни, котра ма величезн проблеми з залученням у виробництво нових технологй. ВИСНОВОК Перед Украною стоть багато складних завдань в усх сферах суспльного життя. У сфер економки це передусм гальмування процесу сповзання у глибоку економчну кризу, зупинення зниження життвого рвня народу, стаблзаця поступове зростання економки, добробуту населення. Поряд з цими тактичними цлями перед краною стоять важлив стратегчн завдання досягнення рвня розвитку

передових кран свту, входження рвноправним членом у систему свтового господарства. Украна, як молода суверенна держава, не ма достатнього досвду життя у ринкових умовах порвняно з ншими кранами свту. Тому, вивчення такого досвду на приклад нших розвинених кран дасть змогу, по-перше, запобгти багатьом помилкам, котр робилися ними на шляху до економчного зростання, а по-друге, якнайшвидше та з найменшими витратами пройти цей шлях. Одню з обктивних причин, що перешкоджають нин виходженню

Украни як повноправного партнера у свтове господарство, низька конкурентоспроможнсть продукц на свтових ринках. Виршити цю проблему здатн лише нов технолог, залучення яких було основною передумовою економчного зростання багатьох кран. У останн роки виникли серйозн сумнви щодо бажаност економчного зростання для кран, що вже досягли добробуту. У основ цих сумнвв лежить ряд взамоповязаних аргументв. 1. Забруднення навколишнього середовища. Противники економчного зростання передусм стурбован погршенням

стану навколишнього середовища. Вони затверджують, що ндустралзаця економчне зростання породжують так негативн явища сучасного життя, як забруднення, промисловий шум викиди, погршення вигляду мст, транспортн затори т.д. Вс ц витрати економчного зростання виникають, оскльки виробничий процес лише перетворю природн ресурси, але не утилзову х повнстю. Практично все, що залучаться до виробництва, згодом повертаться в довклля у вигляд вдходв. Чим значнше економчне зростання вище рвень життя, тим бльше вдходв повинна

буде поглинути або спробувати поглинути навколишн середовище. У будь-якому суспльств, що вже досягло добробуту подальше економчне зростання може означати тльки задоволення все бльш нестотних подробиць при зростанн загрози екологчно кризи. Тому деяк економсти вважають, що економчне зростання повинне цлеспрямовано стримуватися. 2. Чи Виршу економчне зростання проблеми Прихильники економчного зростання вважають, що воно саме по

соб виршу соцально-економчн проблеми. Однак це твердження не можна визнавати повнстю доведеним. Противники економчного зростання, зокрема, стверджують, що проблема бдност в кран, по сут проблемою розподлу, а не виробництва. Для ршення необхдна полтична смливсть воля, а зовсм не збльшення суспльного продукту. Взагал говорячи, аж няк не очевидно, що економчне зростання або буде бути засобом розвязання проблем, що стоять перед краною. 3. Вдсутнсть гарантй.

Противники економчного зростання вважають, що швидке зростання породжу неспокй невпевненсть серед людей. Працвники будь-якого рвня побоюються, що накопичен ними професйн навички досвд можуть виявитися застарлими в мру технчного прогресу. 4. Економчне зростання людськ цнност. Критики економчного зростання також висувають цлий ряд аргументв на користь того, що, хоч, економчне зростання забезпечу нам прожиток , воно не може забезпечити нам гарне життя.

Насправд, виробляючи все бльше, ми отримумо при цьому все менше радост. Протягом двох сторч технчного прогресу трудящ перетворилися з ремсникв художникв в додатки машин, що натискають на кнопки, втратили естетичне почуттве задоволення вд роботи. Хба при проведенн балансу економчного зростання ми не повинн вважати це стотним збитком Точнше говорячи, економчне зростання означа ндустралзацю, масове виробництво, яке не носить творчого

характеру не приносить задоволення працвнику, а також вдчуження трудящих вд прийняття життво важливих ршень. Але багато як економсти виступають в захист економчного зростання як важливо суспльно мети, приводячи наступн доводи. 1. Рвень життя. Як вже вдмчалося ранше, економчне зростання основною умовою матерального достатку пдвищення рвня життя. У умовах економчного зростання вибр соцальних цлей ста менш болсним веде до менших протирч мж рзними групами населення. можливсть одночасно модернзувати збройн сили, пдтримувати

нфраструктуру на даному рвн, здйснювати програми допомоги старезним, хворим бдним, вдосконалити систему освти нш галуз соцально сфери при цьому пдвищувати особист прибутки за вирахуванням податкв. 2. Економчне зростання навколишн середовище. Прихильники економчного зростання вважають, що його звязок з станом навколишнього середовища дуже перебльшений. На дл ц проблеми можна вддлити один вд одного. Якщо суспльство зовсм вдмовиться вд економчного зростання,

збергаючи ВНП на постйному рвн, йому все ж доведеться вибирати мж рзними структурами виробництва, цей вибр буде впливати на стан навколишнього середовища яксть життя. Забруднення не стльки побчним продуктом економчного зростання, скльки результатом неправильного цноутворення. А саме значна частина природних ресурсв рки, озера, океан повтря розглядаться як загальна власнсть не ма цни. Тому ц ресурси використовуються понадмру нтенсивно, що погршу х стан.

Звичайно ж снують серйозн проблеми, повязан з забрудненням навколишнього середовища. Але обмеження економчного зростання не виршить цих проблем. Щоб обмежити забруднення треба обмежити саме забруднення, а не економчне зростання. 9, стор. 391 3. Позаекономчн мркування. Захисники економчного зростання стверджують, що його уповльнення або припинення не надасть автоматично благотворного впливу на людськ цнност не забезпечить людям хороше

життя. Насправд потрбно чекати зворотнього. Наприклад, кнець економчного зростання не вдмнить роботу на конвейр. Навпаки, економчне зростання завжди супроводилося скороченням частки зайнятих людей в конвейрному виробництв. Неврно те, що економчне зростання завжди робило труд непримним небезпечним. Оновлення обладнання, як правило, знижу напруженсть труда й моврнсть нещасних випадкв. Нарешт, не можна погодитися з тим, що уповльнення або припинення економчного зростання ослабля прагнення

людей до матеральних цнностей зменшу х вдчуження вд виробництва. Швидше результати будуть зворотними. Сам гучн протести проти погон за неживою лунають якраз в тих кранах серед тих груп населення, де в цей час рвень добробут найбльш високий накше говорячи, саме високий рвень життя, що забезпечуться економчним зростанням, да можливсть все бльшому числу людей витрачати час на освту, роздуми самореалзацю. СПИСОК ВИКОРИСТАНО ЛТЕРАТУРИ 1.

Дзюбик С. Ривак О. Основи економчно теор К. Основи, 1994 336 с. 2. 2. Основи економчно теор. Пдручник за ред. проф. С.В. Мочерного. Тернопль АТ Тарнекс, 1993 р. 3. Статистика. Пдручник. За ред. А.В, Головача, А.М. рно, О.В. Козирва. К. Вища школа, 1993. 4. Радонова .Ф, Макроекономка та економчна полтика.

К. Таксон, 1996. 5. James D. Gwartney and Richard L. Stroup, What Everyone Should Know About Economics And Prosperty, 1993. Авторизованный русский перевод Институт национальной модели экономики, М. 1996 6. Твсс Б. Управление научно-техническими нововведениями.

Сокр. пер. с англ М. Економка. 1989 7. Макконнелл Кэмпбелл Р Брю Стэнли Л. Экономикс Принципы, проблемы и политика. В 2 т. Пер. с англ. 11-го изд М. Республика, 1995. 8. Герман Ван дер Вее История мировой экономики, 1945-1990 М Наука, 1994. 9. Современная экономика. Общедоступный учебный курс.

Ростов нД. изд-во Феникс , 1998.