Контрольнаробота
з дисципліни: «Аудит»
Професійна етика аудитора,його права і обов’язки
Всвоїй професіональній діяльності професійні бухгалтери та аудитори повиннідотримуватися ряду необхідних та фундаментальних принципів, які прийнятіМіжнародною федерацією бухгалтерів і викладені в Кодексі етики професійнихбухгалтерів. Далі під професійними бухгалтерами розуміються також аудитори.Розглянемо ці етичні принципи та умови їх застосування.
Чесністьта об'єктивність.
Чесністьпередбачає не просто чесність, а й справедливе ведення справ та правдивість.Принцип об'єктивності зобов'язує всіх професійних бухгалтерів бутисправедливими, чесними і вільними від конфлікту інтересів.
Професійнібухгалтери виконують багато різних функцій та повинні демонструвати своюоб'єктивність за різних обставин. Професійні бухгалтери-практики виконуютьзавдання щодо складання звітності й надають послуги з оподаткування та іншіконсультативні послуги з менеджменту. Інші професійні бухгалтери складаютьфінансові звіти як підлеглі, надають послуги з внутрішнього аудиту та обіймаютьпосади, пов'язані з фінансовим менеджментом у промисловості, торгівлі, державномусекторі та у сфері освіти. Вони також навчають і підвищують кваліфікацію тих,хто прагне стати професійним бухгалтером. Незалежно від послуг і посад,професійним бухгалтерам слід захищати чесність своїх професійних послуг та зберігатиоб'єктивність у своїх судженнях.
Привиборі ситуацій та методів роботи, на які треба звернути особливу увагу зпогляду етичних вимог щодо об'єктивності, слід належним чином розглянутизазначені нижче фактори:
а)професійні бухгалтери стикаються із ситуаціями, які передбачають можливістьздійснення на них тиску. Такого роду тиск може знизити об'єктивність професійнихбухгалтерів;
б)неможливо визначити та передбачити всі ситуації, в яких може виникати такий тиск.Розробляючи стандарти для визначення стосунків, які ймовірно чи неодмінно можутьзашкодити об'єктивності професійного бухгалтера, слід керуватися здоровимглуздом;
в)слід уникати стосунків, які можуть призвести до необ'єктивності, упередженостіабо впливу інших осіб;
г)професійні бухгалтери зобов'язані забезпечити дотримання принципу об'єктивностіперсоналом, який надає професійні послуги;
ґ)професійні бухгалтери не повинні приймати (або пропонувати) подарунки чирозваги, які, ймовірно, могли б усвідомлюватися як такі, що здійснюють значнийта неналежний вплив на їхнє професійне судження або на професійне судженняосіб, з якими вони ведуть справи.
Розв'язанняетичних конфліктів.
Часвід часу професійні бухгалтери стикаються із ситуаціями, в яких виникаєконфлікт інтересів. Такі конфлікти можуть виникати з багатьох причин, починаючивід порівняно тривіальної дилеми до крайніх випадків шахрайства та аналогічноїнезаконної діяльності. Неможливо навіть спробувати скласти детальний та вичерпнийконтрольний перелік ситуацій, в яких може виникнути конфлікт інтересів. Професійнийбухгалтер повинен постійно пам'ятати про фактори, що спричиняють конфліктінтересів, і бути напоготові. Слід зазначити, що відкрита розбіжність у думкахміж професійним бухгалтером та іншою стороною сама по собі не є етичноюпроблемою. Проте факти та обставини в кожному випадку потребують детального вивченнязацікавленими сторонами.
Вважається,що можуть виникати конкретні фактори, коли відповідальність професійного бухгалтеравступає у конфлікт із тими чи іншими внутрішніми або зовнішніми вимогами. Отже:
- може існувати загроза тиску з боку авторитарної контролюючоїособи, управлінського персоналу, директора чи партнера; або у випадках, колистосунки мають сімейний чи особистий характер, це також може зумовитиможливість тиску. Справді, варто не допускати виникнення стосунків чиінтересів, які можуть негативно вплинути, завдати шкоди або загрожуватичесності професійного бухгалтера;
- до професійного бухгалтера можуть звернутися з проханням діяти всуперечтехнічним та/або професійним стандартам;
- може виникнути проблема, пов'язана з лояльністю професійного бухгалтерастосовно його вищого керівника, з одного боку, і стандартів професійноїповедінки, з іншого;
- конфлікт може виникнути в разі опублікування інформації, якавводить в оману, що може бути вигідно роботодавцеві чи клієнтові та вигідно(або невигідно) для професійного бухгалтера.
Застосовуючистандарти етичної поведінки, професійні бухгалтери можуть зіткнутися зпроблемою визначення того, що є неетичною поведінкою, або з проблемою розв'язанняетичного конфлікту. За наявності серйозних етичних проблем професійні бухгалтеридля розв'язання цих конфліктів повинні дотримуватися політики, прийнятої в організації,яка їх найняла. Якщо така політика не допомагає розв'язати проблему, слідрозглянути такі варіанти:
- обговорити конфлікт з безпосереднім керівником. Якщо участьбезпосереднього керівника не допомагає розв'язати проблему і професійний бухгалтервирішує звернутися до управлінського персоналу вищого рівня, то безпосередньогокерівника слід повідомити про таке рішення. Якщо виявиться, що безпосереднійкерівник утягнутий у конфлікт, професійний бухгалтер повинен звернутися з цієюпроблемою до управлінського персоналу вищого рівня. Якщо безпосереднімкерівником професійного бухгалтера є головний виконавчий директор (або особа,яка займає еквівалентну посаду), то наступним рівнем для обговорення проблемиможе бути виконавчий комітет, рада директорів, директори, які не є виконавчими,опікуни, управлінський комітет партнерів чи акціонери;
- звернутися за конфіденційними порадами та консультаціями до незалежногоконсультанта або відповідної професійної організації бухгалтерів, щоб одержатиуяву про можливі заходи;
- якщо етичний конфлікт триває після використання можливостей йогорозв'язання на всіх рівнях, професійний бухгалтер у крайньому випадку може немати іншої альтернативи (у разі серйозних проблем, наприклад шахрайства), яквідмовитися від виконання завдання та подати доповідну з інформацією про цевідповідному представникові цієї організації.
Крімтого, нормативні акти або професійні стандарти можуть вимагати, щоб про певні серйозніпроблеми повідомлялося зовнішньому органові, такому як правоохоронний орган абоорган нагляду.
Будь-якийпрофесійний бухгалтер, що обіймає вищу посаду, повинен прагнути, щоб ворганізації, в якій він працює, було запроваджено політику, спрямовану нарозв'язання конфліктів.
Професійнакомпетентність.
Професійнібухгалтери не повинні вдавати, що мають досвід, чи експертні знання, якими вонинасправді не володіють.
Професійнукомпетентність можна поділити на дві різні фази:
а)досягнення професійної компетентності:
досягненняпрофесійної компетентності вимагає високих стандартів загальної освіти, за якоюповинна йти спеціальна освіта, навчання та складання іспитів з відповіднихдисциплін за фахом, а також строк роботи за спеціальністю, незалежно від того,чи був він визначений як обов'язковий. Це є типова модель здобуття кваліфікаціїпрофесійного бухгалтера;
б)підтримування професійної компетентності:
1)підтримування професійної компетентності вимагає постійної обізнаності зподіями в бухгалтерській професії, в тому числі з відповідними національними таміжнародними положеннями з бухгалтерського обліку й аудиту та з іншимивідповідними нормативними актами й законодавчими вимогами;
2)професійний бухгалтер повинен прийняти програму, розроблену для забезпеченняконтролю якості за виконанням професійних послуг згідно з відповідниминаціональними та міжнародними положеннями.
Конфіденційність.
Професійнібухгалтери зобов'язані дотримуватися конфіденційності інформації про справиклієнта або роботодавця, отриманої під час надання професійних послуг.Обов'язок щодо збереження конфіденційності залишається в силі і післяприпинення стосунків між професійним бухгалтером та його клієнтом абороботодавцем
Професійнийбухгалтер повинен завжди дотримуватися конфіденційності, доки йому не нададутьспеціальний дозвіл розкрити інформацію або якщо розкриття цієї інформації єюридичним або професійним правом чи обов'язком.
Професійнібухгалтери повинні забезпечити дотримання конфіденційності їх підлеглими таособами, які надають консультації чи допомогу.
Конфіденційністьстосується не лише розкриття інформації. Конфіденційність також вимагає, щобпрофесійний бухгалтер, який одержує інформацію при наданні професійних послуг,не використовував (або не вдавав ніби використовує) цю інформацію для особистоївигоди або вигоди третьої сторони.
Професійнийбухгалтер має доступ до великого обсягу конфіденційної інформації про справиклієнта або роботодавця, яка не розкривається громадськості. Тому слід вірити,що професійний бухгалтер не розкриє інформацію іншим особам без дозволу. Це нестосується розкриття такої інформації з метою належного виконання обов'язківпрофесійного бухгалтера відповідно до професійних стандартів.
Вінтересах суспільства та бухгалтерів слід визначити професійні стандарти щодоконфіденційності та надати рекомендації щодо характеру та обсягу обов'язківстосовно конфіденційності, а також обставин, за яких дозволяється абовимагається розкривати інформацію, отриману при наданні професійних послуг.
Однакслід визнати, що конфіденційність інформації передбачена статутним абозагальним правом і тому докладні етичні вимоги щодо конфіденційностізалежатимуть від особливостей законодавства кожної країни з організацій-членів.
Прикладиважливих обставин, що їх треба розглядати, приймаючи рішення про те, чи можнарозкривати конфіденційну інформацію:
а)розкриття інформації дозволене. Якщо клієнт або роботодавець дає дозвіл нарозкриття інформації, слід розглянути інтереси всіх сторін, у тому числі третіхсторін, інтереси яких можуть зачіпатися при розкритті інформації;
б)розкриття інформації передбачене законом. Далі наведено приклади, колипрофесійний бухгалтер згідно із законодавством зобов'язаний розкриватиконфіденційну інформацію:
1) длянадання документів або свідчень при розгляді судової справи;
2)для повідомлення відповідних державних органів про виявлені порушеннязаконодавства;
в)розкриття потрібне:
1) длядотримання технічних стандартів та етичних вимог;
2)для захисту професійних інтересів професійного бухгалтера при розгляді судовоїсправи;
3)для виконання вимог перевірки якості (або перевірки контролю якості, що проводитьсяіншим професійним бухгалтером), установлених організацією – членом МФБ абопрофесійною організацією;
4) яквідповідь на запит чи відповіді при розслідуванні, що його проводитьорганізація – член МФБ або регулювальний орган.
Якщопрофесійний бухгалтер визначив, що конфіденційну інформацію можна розкрити,тоді йому слід розглянути такі важливі моменти:
- чи відомі та обґрунтовані всі відповідні факти (тією мірою, якоюце можливо); якщо існують необґрунтовані факти або думки, слід використовуватипрофесійне судження для того, щоб визначити, який тип інформації слід розкрити (якщоїї взагалі варто розкривати);
- якого роду повідомлення очікується та адресат; зокрема,професійний бухгалтер повинен бути впевнений у тому, що сторони, яким адресованоповідомлення, є належними одержувачами і мають обов'язки діяти на його основі;
- чи буде професійний бухгалтер нести будь-яку юридичнувідповідальність за те, що зробив повідомлення, та за наслідки цього.
Утаких ситуаціях професійні бухгалтери повинні розглянути необхідність вдатисядо порад юриста та (або) відповідної професійної організації (організацій).
Податковапрактика.
Професійнийбухгалтер, що надає професійні послуги з оподаткування має, право сприяти найкращійпозиції для вигоди клієнта або роботодавця за умови, що послуги надаються з професійноюкомпетентністю, жодним чином не шкодять чесності та об'єктивності і, на думкупрофесійного бухгалтера, відповідають законодавству. Спірні питання можутьтлумачитися на користь клієнта або роботодавця (за умови розумногообгрунтування відповідної позиції).
Професійнийбухгалтер не повинен обіцяти клієнтові або роботодавцю, що підготовленаподаткова декларація або надані рекомендації з оподаткування є незаперечними.Навпаки, професійний бухгалтер повинен ознайомити клієнта або роботодавця з обмеженнями, властивими податковимрекомендаціям та послугам, так, щоб висловлення думки не було прийняте за ствердженняфакту.
Професійномубухгалтерові, що готує чи допомагає готувати податкову декларацію, слід повідомитиклієнта або роботодавця, що відповідальність за зміст звітності несе передусім клієнтабо роботодавець. Професійному бухгалтерові слід ужити необхідних заходів длязабезпечення того, щоб податкова звітність була належно підготовлена на основіотриманої інформації.
Наданіклієнтові або роботодавцеві рекомендації чи пропозиції з оподаткування, щомають суттєві наслідки, треба зафіксувати у формі листа або у форміпам'ятки-нагадування.
Професійномубухгалтерові не слід бути причетним до будь-якої декларації або повідомлення,якщо є підстави вважати, що вони:
а)містять помилкові або оманливі відомості;
б) містятьвідомості або інформацію, надані через недбалість чи не перевірені щодоправдивості або помилковості;
в)містять пропуски або вносять плутанину в інформацію, надання якої вимагається,та вводять податкові органи в оману.
Професійнийбухгалтер може підготувати податкові декларації, використовуючи приблизніоцінки, якщо вони є загальноприйнятими або коли за цих обставин одержати точнідані неможливо. Якщо використовуються приблизні оцінки, то вони повинні бути представлені так,щоб не створювалося враження, начебто вони точніші, ніж є насправді.Професійному бухгалтерові треба переконатися, що за цих обставин приблизні оцінкиє обґрунтованими.
Готуючиподаткову декларацію, професійний бухгалтер, як правило, може покладатися наінформацію, надану клієнтом або роботодавцем, за умови, що така інформація є обґрунтованою.Хоча проводити перевірку або огляд документів чи інших свідчень дляпідтвердження інформації не вимагається, професійному бухгалтерові слід, колице доцільно, заохочувати надання таких підтверджуючих даних.
Крімтого, професійному бухгалтерові:
а)слід по змозі користуватися податковими деклараціями клієнта за попередні роки;
б)слід за потреби подавати запити в тих випадках, коли інформація виявляєтьсянеточною або неповною;
в)рекомендовано звертатися до реєстрів обліку господарської діяльності.
Якщопрофесійний бухгалтер довідається про суттєву помилку або пропуск суттєвоїінформації у податковій декларації за попередній рік (до якої професійнийбухгалтер може бути або не бути причетний) чи про неподання необхідноїподаткової декларації, він зобов'язаний:
- негайно повідомити клієнта або роботодавця про помилку чи пропускта рекомендувати розкрити інформацію податковим органам. Звичайно, професійнийбухгалтер не зобов'язаний інформувати податкові органи; він також не повинен цездійснювати без дозволу;
- якщо клієнт або роботодавець не виправляє помилки, то професійномубухгалтерові слід:
1)інформувати клієнта або роботодавця про неможливість виконувати роботу длянього у зв'язку з такою декларацією або іншою пов'язаною з нею інформацією,наданою податковим органам;
2)розглянути питання про те, чи відповідає подальша робота на будь-якій посаді,що виконується для клієнта або роботодавця, професійним зобов'язанням;
- якщо професійний бухгалтер зробить висновок про те, що професійністосунки із клієнтом або роботодавцем можна продовжувати, треба вжити всіхдоцільних заходів для того, щоб уникнути повторення помилок у наступнихподаткових деклараціях;
- у деяких країнах через професійні або законодавчі вимогипрофесійному бухгалтерові треба надати інформацію податковим органам про йогонепричетність до певної податкової декларації чи іншої інформації, а такожпроте, що він припинив виконувати роботу для відповідного клієнта абороботодавця. За цих обставин професійному бухгалтерові слід повідомити клієнтаабо роботодавця про стан справ до інформування про це податкових органів; алене слід надавати додаткової інформації податковим органам без згоди клієнта абороботодавця, за винятком випадків, коли він зобов'язаний надавати такуінформацію згідно із законодавством.
Міжнароднадіяльність.
Призастосуванні етичних вимог до міжнародної діяльності може виникати безлічситуацій. Незважаючи на те, чи є особа професійним бухгалтером лише в однійкраїні, чи й у країні, в якій надаються послуги, спосіб ведення справ повиненбути однаковим.
Професійнийбухгалтер, сертифікований в одній країні, може мешкати в іншій країні читимчасово перебувати в цій країні з метою надання професійних послуг. За будь-якихобставин професійному бухгалтерові слід надавати професійні послуги згідно звідповідними технічними стандартами та етичними вимогами. У цьому розділі не розглядаються конкретнітехнічні стандарти, яких треба дотримуватися. Однак професійний бухгалтер завждиповинен керуватися етичними вимогами, викладеними далі.
Якщопрофесійний бухгалтер надає послуги не в країні, де він мешкає, та між етичнимивимогами двох країн щодо конкретних питань є розбіжності, слід застосовуватитакі положення:
а)якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є менш жорсткими, ніжвимоги, передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати вимоги Кодексуетики МФБ;
б)якщо етичні вимоги країни, у якій надаються послуги, є більш жорсткими, ніж вимоги,передбачені Кодексом етики МФБ, то треба застосовувати етичні вимоги країни, уякій надаються послуги;
в)якщо етичні вимоги країни, де мешкає професійний бухгалтер, є обов'язковими дляпослуг, наданих за межами такої країни, і більш жорсткими, ніж зазначені впідпунктах а) і б), то слід застосовувати етичні вимоги країни, де мешкаєпрофесійний бухгалтер.
Оприлюдненняінформації.
Організовуючизбут своїх послуг та розміщування себе на ринку, професійні бухгалтери неповинні:
а)використовувати засоби, які завдають шкоди репутації бухгалтерів;
б)робити перебільшені заяви про послуги, що їх вони можуть запропонувати,кваліфікацію, яку вони мають, та досвід, якого вони набули;
в)давати зневажливі відгуки про роботу інших бухгалтерів.
Незалежність.
Приймаючизавдання зі складання звітності, професійні бухгалтери-практики повинні бути незалежнимита виглядати незалежними від будь-якої зацікавленості, що може бути визнананезалежно від її реальних наслідків несумісною з принципами чесності,об'єктивності та незалежності.
Далінаведено приклади ситуацій, які внаслідок реального або удаваного бракунезалежності дадуть розсудливому спостерігачеві підстави сумніватися в незалежностіпрофесійного бухгалтера-практика.
Фінансовийвзаємозв'язок із клієнтами або з їхніми справами.
Фінансовийвзаємозв'язок із клієнтом впливає на незалежність і може привести розумногоспостерігача до висновку про те, що незалежності завдано шкоди. Такийвзаємозв'язок може виникнути в багатьох випадках, зокрема у зв'язку із:
а)безпосереднім фінансовим інтересом до клієнта;
б)опосередкованим фінансовим інтересом до клієнта, наприклад, якщо професійнийбухгалтер є довірчим керівником будь-якого трасту, судовим виконавцем чирозпорядником будь-якого майна, якщо власники такого трасту або майна маютьфінансовий інтерес у компанії клієнта);
в)позиками, що надаються або одержуються клієнтом, посадовою особою, директоромчи великим акціонером компанії клієнта;
г)фінансовим інтересом у спільному підприємстві, учасником якого є клієнт абопрацівник – (и) клієнта;
r) фінансовимінтересом у суб'єкті, що не є клієнтом, але є стосовно клієнта інвестором абоучасником інвестиційної діяльності.
Незалежностізавдається шкода, якщо професійний бухгалтер-практик має безпосередній абоопосередкований суттєвий фінансовий інтерес у компанії, що їй професійний бухгалтер-практикнадає професійні послуги, які вимагають незалежності. Безпосередній фінансовийінтерес охоплює інтерес дружини чоловіка або дитини, що перебуває на утриманніпрофесійного бухгалтера-практика, а в деяких країнах це поняття поширюється йна інших близьких родичів.
Якщопрофесійний бухгалтер-практик є акціонером або консультує з приводу вкладеннякапіталу в акції клієнта від імені третьої сторони, наприклад трасту, вінпіддає ризику думку про себе як про незалежну особу. Це зумовлено тим, щообов'язки стосовно третьої сторони можуть суперечити обов'язкам щодо клієнта,якому надаються послуги з проведення аудиторської перевірки.
Уразі володіння акціями на правах довіреної особи, якщо одноосібний професійнийбухгалтер-практик чи партнер, який працює на бухгалтерській фірмі, або, якщодружина чоловік чи дитина, що перебувають на утриманні такого приватногопрофесійного бухгалтера-практика чи партнера, виступає як довірена особатрасту, що володіє пакетом акцій, який є суттєвим з погляду розміру випущеногоакціонерного капіталу компанії або загальною вартістю активів трасту, топрофесійний бухгалтер-практик не повинен брати до виконання завдання зіскладання звітності для цієї компанії. Це саме правило слід застосовувати увипадку з особами, які виступають як судові виконавці або розпорядникибудь-якого майна.
Акціїклієнта можуть бути придбані не за власним бажанням, як це відбувається в разіїх успадкування професійним бухгалтером-практиком або укладання шлюбу закціонером, а також у разі поглинання компанії. У цих випадках професійнийбухгалтер-практик повинен за якнайкоротший термін здійснити відчуження такихакцій або йому треба відмовитися від подальшого виконання завдання зі складаннязвітності для такої компанії.
Ніпрофесійному бухгалтерові-практику, ні його дружині (чоловікові) чи дитині, щоперебуває на утриманні, не слід надавати позику клієнтові або гарантувати її,так само як і не слід брати позику в клієнта або погоджуватися на гарантуванняним позик. Остання вимога не поширюється на позики, отримані від банку чинадані банком або іншими аналогічними фінансовими установами, якщо позики булинадані відповідно до звичайних процедур і вимог та на звичайних умовах; вонатакож не поширюється на іпотечні кредити, на поточні та депозитні рахунки вбанках, будівельних товариствах тощо.
Якщоучасник інвестиційної діяльності, який не є клієнтом, є суттєвим дляінвестора-клієнта, то будь-який безпосередній або суттєвий опосередкованийфінансовий інтерес професійного бухгалтера в такому учасникові інвестиційноїдіяльності буде вважатися таким, що шкодить незалежності професійногобухгалтера від цього клієнта. Аналогічно, якщо клієнт – учасник інвестиційноїдіяльності є суттєвим для інвестора, який не є клієнтом, то будь-якийбезпосередній або суттєвий опосередкований фінансовий інтерес професійногобухгалтера в такому інвесторі, що не є клієнтом, вважатиметься таким, що завдаєшкоди незалежності професійного бухгалтера від цього клієнта.
Існуєбезліч інших випадків, коли визначення фактору незалежності аудитора єосновоположним при залучені до перевірки чи аудиту.
Професійнакомпетенція та обов'язки у зв'язку із залученням осіб, які не є бухгалтерами.
Професійнимбухгалтерам-практикам не слід погоджуватися надавати
такі професійні послуги, в яких вони не компетентні, якщо вони не можутьодержати компетентні консультації та допомогу, які дали б їм змогу належнимчином надавати такі послуги. Якщо професійний бухгалтер не має необхідної компетенціїдля надання певних професійних послуг, то він може звернутися за технічнимиконсультаціями до експертів, наприклад інших професійних бухгалтерів, юристів,актуаріїв, інженерів, геологів, оцінювачів.
Утаких ситуаціях, незважаючи на те, що професійний бухгалтер покладається натехнічні знання експерта, не можна автоматично робити висновок, що такомуекспертові відомі етичні вимоги. Оскільки остаточну відповідальність за наданняпрофесійних послуг покладено на професійного бухгалтера, саме він повиненстежити за дотриманням вимог етичної поведінки.
Користуючисьпослугами фахівців, які не є професійними бухгалтерами, професійний бухгалтерповинен ужити заходів для забезпечення того, щоб таким фахівцям були відоміетичні вимоги.
Необхіднийступінь нагляду й обсяг керівництва залежатиме від конкретних осіб, які берутьучасть у завданні, а також від його характеру. Прикладами такого керівництва інагляду є:
- звернення до таких осіб із проханням прочитати відповідні етичні кодекси;
- вимога письмового підтвердження розуміння етичних вимог;
- надання консультаційної допомоги в разі можливого виникнення конфліктів.
Професійнийбухгалтер повинен також ураховувати конкретні вимоги стосовно незалежності абоінші ризики, властиві завданню. Такі ситуації потребують особливої уваги йнагляду для забезпечення дотримання етичних вимог.
Якщов будь-який час професійний бухгалтер не впевнений у тому, що належна етичнаповедінка забезпечуватиметься або додержуватиметься, то він не повинен брати насебе виконання завдання; а якщо завдання вже виконується, то роботу над нимслід припинити.
Гонорарта комісійна винагорода.
Професійнібухгалтери-практики, які надають професійні послуги клієнтові, беруть на себезобов'язання надати такі послуги на засадах чесності та об'єктивності, а такожзгідно з відповідними технічними стандартами. Цей обов'язок виконується шляхомзастосування професійних навичок та знань, що їх професійні бухгалтери-практикинабули в результаті професійної підготовки та досвіду. Професійнийбухгалтер-практик має право на одержання винагороди за послуги, що надаються.
Гонорариза професійні послуги.
Гонорариза професійні послуги повинні бути справедливим відображенням вартостіпрофесійних послуг, наданих клієнтові, з урахуванням:
а)навичок та знань, необхідних для конкретного виду професійних послуг;
б)рівня підготовки та досвіду осіб, найнятих за потреби для надання професійнихпослуг;
в)часу, витраченого кожною особою, найнятою за потреби для надання професійнихпослуг;
г)ступеня відповідальності, що тягне за собою надання таких послуг.
Гонорариза професійні послуги, як правило, повинні розраховуватися на підставівідповідних погодинних чи денних ставок з урахуванням часу, витраченого кожноюособою, найнятою для надання професійних послуг.
Діяльність,несумісна з громадською бухгалтерською практикою.
Професійнийбухгалтер-практик не повинен одночасно брати участь у будь-якому бізнесі, виді занятьчи діяльності, що завдають або можуть завдати шкоди чесності, об'єктивності, незалежностічи добрій репутації цієї професії, а тому є несумісними з наданням професійнихпослуг.
Одночасненадання двох або кількох видів професійних послуг саме по собі не завдає шкодичесності, об'єктивності чи незалежності.
Одночаснаучасть в іншому бізнесі, виді занять чи діяльності, не пов'язаній зпрофесійними послугами, яка призводить до того, що професійнийбухгалтер-практик не може належним чином здійснювати професійну практикувідповідно до фундаментальних етичних принципів бухгалтерської професії, слід розглядатияк несумісну з громадською бухгалтерською практикою.
Платіжнізасоби клієнтів.
Кодексвизнає, що в деяких країнах закон не дозволяє професійномубухгалтерові-практику тримати в себе платіжні засоби клієнтів; в інших країнах передбаченоюридичні обов'язки, встановлювані стосовно професійних бухгалтерів-практиків, уволодінні яких перебувають такі платіжні засоби. Професійний бухгалтер-практикне повинен тримати в себе платіжні засоби клієнтів, якщо є підстава вважати, щовони були отримані в результаті незаконної діяльності або призначаються дляздійснення такої діяльності.
Професійнийбухгалтер-практик, якому довірено платіжні засоби, що належать іншим особам,повинен:
а)зберігати такі платіжні засоби окремо від своїх особистих коштів або платіжнихзасобів фірми;
б)використовувати такі платіжні засоби лише за їх цільовим призначенням;
в) убудь-який час бути готовим поінформувати про ситуацію із цими засобами будь-якихосіб, які мають право одержати таку інформацію.
Професійнийбухгалтер-практик повинен мати один або кілька банківських рахунків дляплатіжних засобів клієнтів. Такі банківські рахунки можуть включати загальнийрахунок клієнта, на який можуть зараховуватися платіжні засоби ряду клієнтів.
Платіжнізасоби клієнтів, отримані професійним бухгалтером-практиком, повинні бути невідкладновнесені в кредит рахунку клієнта або якщо вони мають форму грошово-розпорядчихдокументів чи розпорядчих документів, що можуть бути конвертовані в грошовікошти, захищені від несанкціонованого використання.
Платіжнізасоби можуть бути зняті з рахунку клієнта лише за дорученням клієнта.
Гонорари,що підлягають до сплати клієнтом, можуть бути зняті з рахунку грошових коштівклієнта за умови, що клієнта сповістили про суму таких гонорарів і він давзгоду на зняття коштів.
Платежіз рахунку клієнта не повинні перевищувати залишку за кредитом на рахункуклієнта.
Якщоє ймовірність того, що платіжні засоби клієнта залишатимуться на рахункуклієнта тривалий час, професійному бухгалтерові-практику слід за згодою клієнтау розумні строки помістити такі платіжні засоби на процентний рахунок.
Усівідсотки, отримані за платіжними засобами клієнта, повинні відноситись у кредитрахунку клієнта.
Професійнібухгалтери-практики повинні вести такі облікові книги, що дають їм змогу вбудь-який час чітко визначити угоди, за якими ними було здійснено операції згрошовими коштами клієнтів у цілому і з коштами кожного конкретного клієнтазокрема. Виписку з рахунку треба надавати клієнтові не рідше одного разу нарік.
Стосункиз іншими професійними бухгалтерами-практиками.
Розширеннядіяльності комерційного підприємства часто веде до створення відділень чидочірніх компаній у тих місцях, де не практикує теперішній бухгалтер. За такихобставин клієнт чи теперішній бухгалтер після консультації із клієнтом можепопросити залученого бухгалтера, який здійснює практику в цих місцях, надатитакі професійні послуги, які необхідні для виконання завдання.
Передачасправ може також відбуватися у сфері спеціальних послуг або спеціальнихзавдань. Обсяг послуг, які пропонуються професійними бухгалтерами-практиками,продовжує розширюватися, а глибина знань, потрібних для обслуговуваннясуспільства, часто потребує спеціальних навичок. Оскільки один професійнийбухгалтер-практик не може набути спеціальних знань або досвіду в усіх сферах бухгалтерськогообліку, деякі професійні бухгалтери-практики дійшли висновку про те, щонедоцільно і небажано, щоб персонал фірми володів усіма спеціальними навичками,які можуть знадобитися.
Рекламата пропонування послуг.
Питанняпро те, чи дозволяти конкретним професійним бухгалтерам-практикам здійснювати рекламута пропонування послуг, належать до компетенції організацій – членів МФБ тавизначаються ними, виходячи з правових, соціальних і економічних умов кожноїкраїни.
Якщотака реклама і пропонування послуг дозволені, то вони повинні бути спрямованіна об'єктивне інформування громадськості та відповідати вимогам чесності,чесності, достовірності та гарного смаку. Пропонування послуг з використаннямпримусу або нав'язування має бути заборонено.
Дозаходів, що не відповідають наведеним вище критеріям, можна віднести такі:
а)формування помилкових, оманливих чи невиправданих очікувань сприятливихрезультатів;
б)натяк на можливість впливу на рішення будь-якого суду, арбітражного суду,регулювального органу або аналогічного органу чи посадової особи;
в)хвалебні заяви про себе, що не ґрунтуються на фактах, які можна перевірити;
г)порівняння з іншими професійними бухгалтерами-практиками;
ґ) щомістять рекомендації або підтвердження інших осіб;
д) щомістять будь-які інші заяви, які можуть призвести до того, що навіть розсудливалюдина неправильно їх зрозуміє або буде введена ними в оману;
є) необґрунтованепроголошення себе експертом або фахівцем у певній сфері бухгалтерського обліку.
Професійнийбухгалтер-практик у країні, де дозволена реклама, не повинен намагатисяодержати перевагу за допомогою реклами в газетах та журналах, що їх публікуютьчи розповсюджують у країні, де реклама заборонена. Аналогічно, в країні, дереклама заборонена, професійний бухгалтер-практик не повинен розміщуватирекламу в газетах та журналах, що їх публікують у країні, де реклама дозволена.
Безперечно,інформованість громадськості про спектр послуг, що пропонуються професійнимбухгалтером, є бажаною. Тому не може бути заперечень проти того, щоборганізація – член МФБ повідомляла таку інформацію громадськості офіційно,тобто від імені організації – члена МФБ.
Уподальшому розглянемо принципи та рекомендації, що стосуються передусімпрофесійних бухгалтерів (аудиторів), які працюють у промисловості, торгівлі,державному секторі чи у сфері освіти. Професійним бухгалтерам-практикам слідузяти до уваги, що наведені принципи можуть бути застосовані до конкретнихобставин, в яких вони діють. Якщо професійні бухгалтери, найняті бухгалтерськоюфірмою, мають сумніви щодо застосовності певної рекомендації, їм слідзвернутися по допомогу до своєї професійної організації.
Конфліктлояльності.
Штатніпрофесійні бухгалтери зобов'язані бути лояльними до свого роботодавця, а такожсвоїх колег, причому іноді між цими обов'язками може виникати конфлікт.Звичайно, для працівника першочергове значення має дотримання законних іетичних цілей своєї організації, а також дотримання тих правил і процедур, щорозроблені для підтримки таких цілей. Однак від працівника не можна вимагати:
а)порушувати закон;
б)порушувати правила й стандарти своєї професії;
в)обманювати чи вводити в оману (в тому числі шляхом замовчування) осіб, щовиступають як аудитори роботодавця;
г)підписуватися під заявою, що суттєво перекручує факти, або іншим чином бутипов'язаним з такою заявою.
Розбіжностіу поглядах стосовно правильного розв'язання бухгалтерських чи етичних проблем, якправило, мають бути обговорені та врегульовані в межах організації, спочатку збезпосереднім начальником цього працівника, а потім (якщо суттєві суперечності етичногохарактеру не усунено) з управлінським персоналом найвищого рівня абодиректорами, які не є виконавчими.
Якщоштатні бухгалтери не можуть розв'язати будь-яку суттєву проблему, пов'язану з конфліктомміж роботодавцями та професійними вимогами, то вони можуть, вичерпавши всі іншівідповідні можливості, вдатися до звільнення як до останнього засобу.Працівникам слід повідомити причини такого рішення своєму роботодавцеві, алеїхній обов'язок з дотримання конфіденційності, як правило, не дозволяє їмповідомити про виниклу проблему іншим особам (окрім випадків, коли вонизобов'язані зробити це згідно із законом чи професійними вимогами).
Підтримкаколег.
Професійномубухгалтерові, зокрема тому, який керує іншими бухгалтерами, слід надаватиналежне значення формуванню й дотриманню власних суджень зі спірнихбухгалтерських питань, а також професійно підходити до розбіжностей у думках.
Професійнакомпетенція.
Штатногопрофесійного бухгалтера, який працює у промисловості, торгівлі, державномусекторі чи освіті, можуть попросити виконати важливе завдання, для виконанняякого бухгалтер не має достатньої спеціальної підготовки або досвіду. Беручи насебе зобов'язання виконати таку роботу, професійний бухгалтер не повиненуводити в оману роботодавця щодо рівня знань або досвіду, якими він володіє, азвертатися (за потреби) за консультацією й допомогою до експертів.
Наданняінформації.
Професійнийбухгалтер повинен надавати фінансову інформацію у повному обсязі, чесно, наналежному професійному рівні і так, щоб вона була зрозуміла у своєму контексті.
Фінансовата інша інформація повинна мати таку форму, щоб чітко описувати реальнийхарактер господарських операцій, активів чи зобов'язань; своєчасно і правильнокласифікувати та заносити записи до реєстрів обліку; професійним бухгалтерамслід також робити все від них залежне для забезпечення зазначеного вище.
Списоквикористаної літератури
1. БілухаМ.Т. Курс аудиту: підручник. 2-ге вид., перероб. – К.: «Вища школа»: Т-во «Знання», КОО, 2006. – 574 с.
2. Бухгалтерськийоблік. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих навчальнихзакладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця.– Житомир: ЖІТІ, 2001. – 288 с
3. Ватуля,І. Д. Аудит [Текст]: практикум / І. Д. Ватуля, Н.А. Канцедал, О.Г. Пономаренко;Мін-во освіти і науки України, Полтавська держ. аграрна академія. – К.: ЦУЛ,2007. – 304 с.
4. Голов С.Ф.,Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами:приклади та коментарі. Практичний посібник.-К.: Лібра, 2001. – 840 с.
5. Гончарук,Я.А. Аудит [Текст]: навчальний посібник / Я.А. Гончарук, В.С. Рудницький.– 3-те вид., перероб. і доп. –К.: Знання, 2007. – 443 с.
6. Дорош,Н.І. Аудит: теорія і практика [Текст]: навчальний посібник / Н. І. Дорош. – К.:Знання, 2006. – 495 с.
7. Жила В.Г.Ревізія і аудит: навч. посібник. – К.: МАУП, 2006. – 96 с.
8. Кулаковська Л.П.,Піча Ю.В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладівосвіти. – Львів: Піча Ю.В.; К.: «Каравела»; Львів: «Новий Світ – 2000», 2002. –504 с.
9. Національнінормативи аудиту. Кодекс професійоної етики аудиторів України. – К.:Аудиторська палата України, Укркомункваліфонд; Основа, 1999. – 274 с
10. Немченко, В.В. Практичний курсвнутрішнього аудиту [Текст]: підручник / В.В. Немченко, В.П. Хомутенко,А.В. Хомутенко; Одеська нац. академія харчових технологій, Одеський держ.економ. ун‑т. – К.: ЦУЛ, 2008. – 240 с.
11. Організація бухгалтерського обліку.Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» /Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова; 2-е вид., доп. і перероб. –Житомир: ЖІТІ, 2001. – 576 с.
12. Про внесення змін до Закону України «Проаудиторську діяльність» [Текст]: закон України / Україна. Закон. – [Б. м.: б.и.], 2006. – Б. ц.
13. Пшенична, А.Ж. Аудит [Текст]:навчальний посібник / А.Ж. Пшенична; Мін-во освіти і науки України,Полтавський ун‑т споживчої кооперації України. – К.: ЦУЛ, 2008. – 320 с.
14. Савченко, В.Я. Аудит [Текст]: навчальнийпосібник / В.Я. Савченко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. – К.: КНЕУ,2005. – 322 с.