План
Завдання 1. Організаціядіяльності аудиторів та аудиторських фірм. 3
Завдання 2. Організаціяінформаційного забезпечення аудиту. 7
Завдання 8. Організаціяі методика проведення аудиту праці та її оплати. 13
2. Трудова угода. 13
Завдання 10.Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності тафінансового стану підприємства. 16
Завдання 10.Організація і методика про проведення аудиту фінансової звітності тафінансового стану підприємства. 17
Завдання 11.Узагальнення результатів аудиту. 24
Список використаноїлітератури. 26
Завдання 1. Організація діяльності аудиторів та аудиторських фірм.
1. За неналежневиконання своїх зобов'язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншуцивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.
Розмір майновоївідповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактичнозавданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовно невиконання умовдоговору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою)та замовником вирішуються у встановленому законом порядку. За неналежневиконання професійних обов'язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бутизастосовані Аудиторською палатою України стягнення у вигляді попередження,зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулюваннясертифіката, виключення з Реєстру.
Порядокзастосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень визначаєтьсяАудиторською палатою України. Рішення Аудиторської палати України щодозастосування до аудиторів (аудиторських фірм) стягнень можуть бути оскаржені досуду.
2. Оптимальна структура аудиторської фірми:
/>
3. Перелікосновних вимог професійних аудиторів аудиторської фірми
Аудитором можебути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційнупридатність на заняття аудиторською діяльністю на території України.
Аудитор має правозайматися аудиторською діяльністю як фізична особа — підприємець або у складіаудиторської фірми з дотриманням вимог цього Закону та іншихнормативно-правових актів. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністюяк фізична особа — підприємець лише після включення його до Реєструаудиторських фірм та аудиторів. Аудиторам забороняється безпосередньо займатисяіншими видами підприємницької діяльності, що не виключає їх права отримуватидивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав. Аудитором не можебути особа, яка має судимість за корисливі злочини.
Метою професії незалежного аудитора є забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці, спрямованої на задоволення потреб українського суспільства. Для досягнення цієї мети необхідно дотримувати чотирьох основних вимоги суспільства до неї:
· Вірогідність. Українське суспільство відчуває потребу в користуванні достовірною інформацією.
· Професіоналізм. Висуваються вимоги до аудиторів, що можуть бути визначені клієнтами, роботодавцями й іншими зацікавленими сторонами до фахівців — аудиторів.
· Якість послуг. Виконання аудиторських послуг має здійснюватися у суворій відповідності з діючими нормативами і правилами аудиту і Кодексу етики.
· Довіра. Користувачі послугами аудитора мають бути упевнені в тому, що він ніколи не порушить професійної етики і буде дотримуватися їх протягом усієї практики. В ім'я досягнення мети, що стоїть перед аудитором, він зобов'язаний дотримуватися наступних фундаментальних засад етики:
· Чесність. Аудитор має бути чесним при виконанні своїх професійних обов'язків.
· Об'єктивність. Аудитор повинен бути справедливим і не допускати, щоб забобони, упередженість та інші чинники не впливали на його об'єктивність. Аудитор зобов'язаний робити послуги з належним рівнем турботи про клієнта, компетентно і старанно, постійно підтримувати фахові знання. Необхідно мати такий рівень професійних знань, що не викликав би ніяких сумнівів у клієнта в тому, що він одержав компетентні професійні послуги з врахуванням останніх змін у законодавстві, аудиторській практиці і техніці надання аудиторських послуг.
· Конфіденційність. Аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.
· Професійна поведінка. Аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що дискредитують її.
· Професійні норми. Аудитори зобов'язані виконувати з належною турботою й увагою інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор) у тій мірі, у якій вони не суперечать вимогам чесності, об'єктивності і незалежності.
4. Формаприймання проекту
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Адреса підприємства СКПОберіг
2. Номер телефону 2435262 факсу3425252
3. Основний бухгалтерськийперсонал клієнта головний бухгалтер Іванов І.І.
4. Власник СКП Оберіг ПетренкоА.П.
5. Організаційно-правова формапідприємства сільськогосподарське колективне підприємство
6. Коли і ким був укладенийдоговір на проведення аудиту директор СКП Оберіг Петренко А.П., 1 січня 2008року
7. Масштаб економічної діяльностіта основні господарські операції підприємства вирощування проса, пшениці,ячменю, відгодівля великої рогатої худоби
8. Наявність змін за звітнийперіод в складі керівництва, структури власників, фінансового стану, видівдіяльності або інші зміни, що створюють додатковий ризик відсутні.
9. СКП Оберіг бажає отриматинаступні аудиторські послуги:
· Аудитфінансової звітності;
· Аудитдодаткової інформації про діяльність СКП Оберіг.
10.Проект не потребує участіголовного бухгалтера та інших аудиторів.
Завдання2. Організація інформаційного забезпечення аудиту.
1. В залежності від застосуванняформ обліку на підприємствах має місце різний вплив на організацію аудиторськоїперевірки. Використання комп’ютерної форми обліку на підприємстві полегшуєобробку бухгалтерської інформації та фінансових звітів, використаннямеморіально-ордерної та журнальної форм обліку на підприємстві ускладнюютьпроцес проведення аудиторської перевірки на підприємстві.
2. Таблицядокументів фінансової звітності
Клієнт СКП Оберіг Дата складання 1.02.2008 р. ПІБ АкіменкоА.А.Ділянка аудиту Форма та назва документу Як і ким ініціюється і санкціонується операція 1 2 3
1) Власний капітал
· Випуск акцій
· Викуп власних акцій підприємства
· Виплата дивідендів
· Створення резервів
Пайовий капітал
Інше Договір засновників Засновниками, державним реєстратором
2) Необоротні активи
· Основні засоби
· Інші НМА
· Нематеріальні активи
· Капітальні інвестиції
· Фінансові інвестиції ОЗ-1, ОЗ-2, ОЗ-3, ОЗ-4, ОЗ-5, ОЗ-6 Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні особи
3) Грошові кошти
Надходження
· Від дебіторів
· Від покупців
· Від матеріально відпові-дальних осіб
Витрачання
· Постачальникам
· Заробітна плата
· В державні цільові фонди
· інше
Чеки, рахунки
Авансовий звіт
Рахунок-фактура
Відомість нарахування заробітної плати
Розрахунок податків Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні
4) Дебіторська заборгова-ність
· Замовлення та відван-таження
· Отримання наданих робіт, послуг
· Отримання продукції, товарів
· Погашення заборгова-ності Акт виконаних робіт Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні
5) Запаси
· Замовлення та закупівля запасів
· Зберігання та використання запасів
· Оцінка запасів при їх вибутті
· Калькуляція ТЗВ
· інше Лімітно-забірні картки, договори, довіреності Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні
6) Зарплата:
· Нарахування заробітної плати в рослинництві
· Нарахування заробітної плати в тваринництві
· Нарахування заробітної плати в промислових та переробних Відомість нарахування заробітної плати, платіжна відомість Керівник, бухгалтер, представники підрозділів, матеріально-відповідальні
3. Вивчення аудитором іревізором співставленості фінансових даних, господарюючого суб'єкта,здійснюється з одночасною перевіркою відображених в обліку дотримання останнімпринципу незмінності методології відображення окремих господарських операцій іоцінки майна в обліку. Тому ознайомлення з діяльністю підприємства контролерпочинає з вивчення облікової політики підприємства. Це дозволяє швидковизначити особливості обліку підприємства, скласти точний план перевірки зврахуванням специфіки діяльності і фінансового стану підприємства.
Обліковаполітика підприємства — це система способів і прийомів організації та веденняобліку на конкретному підприємстві, яка закріплена відповідним внутрішнімнормативним актом на невизначений термін. Іншими словами, це порядок здійсненняпервинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування іпідсумкового узагальнення фактів господарської діяльності підприємства абореалізація методу бухгалтерського обліку.
Наказпро облікову політику — це внутрішній нормативний документ з організації тапорядку ведення обліку на підприємстві, який містить сукупність способів тапроцедур організації і ведення обліку, що використовуються з метою підготовки,складання та подання фінансової звітності. Облікова політика підприємства розробляєтьсяголовним бухгалтером підприємства і затверджується його керівником.
Метааудиту і ревізії облікової політики підприємства — встановлення їївідповідності чинним нормативним та законодавчим актам, а також характеру імасштабу діяльності підприємства.
Об'єктомвивчення є всі внутрішньофірмові документи, що визначають питання організації іведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Завданняаудиту і ревізії облікової політики наступні:
· встановитинаявність наказу (розпорядження) керівника про прийняття облікової політикипідприємства;
· визначитивідповідність прийнятої облікової політики вимогам законодавства та Положенням(стандартам) бухгалтерського обліку;
· вивчитидотримання при розробці наказу про облікову політику припущень і вимог, встановленихнормативними документами;
· дослідитиповноту розкриття вибраних при формуванні облікової політики способів веденнябухгалтерського обліку, що істотно впливають на оцінку і прийняття рішенькористувачами бухгалтерської звітності;
· перевіритинаявність посадових інструкцій, наявність та ефективність затвердженої системидокументообігу, вибір форми ведення бухгалтерського обліку, встановленийпорядок проведення інвентаризації майна та зобов'язань, затверджений робочийплан рахунків бухгалтерського обліку;
· проаналізуватита оцінити загальні і конкретні елементи облікової політики.
Документом,в якому фіксуються положення облікової політики, є наказ керівника, щоскладається на кожен наступний рік. При цьому з метою співставлення даних приведенні бухгалтерського обліку підприємство повинно забезпечити незмінністьпротягом поточного року прийнятої методології відображення окремихгосподарських операцій та оцінки майна. Зміна положень облікової політики нанаступний звітний рік повинна бути відображена у Примітках до фінансовоїзвітності [1, 121].
Недотриманняпідприємством вимог щодо законодавчої регламентації облікової політики, навітьпри несуттєвому впливі на фінансові результати діяльності підприємства ідостовірність фінансової звітності, може привести до негативних наслідків збоку уповноважених державних контролюючих органів.
Придослідженні стану організації облікової політики контролер повинен з'ясуватинаступні питання:
· чидотримується порядок оформлення наказу про облікову політику, чи наявні напідприємстві необхідні внутрішні документи, положення, інструкції, якізатверджуються одночасно з обліковою політикою;
· наскількиефективний облік на підприємстві, що перевіряється, як вирішені питання наскладних ділянках облікової роботи, наскільки звільнений обліковий персонал відвиконання невластивих йому облікових функцій, які раціональні прийомизастосовуються для виключення дублювання даних;
· чи єоблік дієвим, оперативним, чи використовуються облікові дані для безпосередньоїта швидкої допомоги керівництву, адміністративно-управлінському таінженерно-технічному персоналу у вирішенні завдань, поставлених перед ним. Чисвоєчасно надаються необхідні довідки, пояснення, матеріали для аналізу,обґрунтовані рекомендації, розрахунки тощо;
· як організованаоблікова робота на підприємстві: чи встановлений твердий графік, що передбачаєтерміни виконання всього комплексу облікових робіт не тільки працівникамибухгалтерії, але й обліково-зобов'язаними особами. Чи правильно розподіленіобов'язки між всіма обліковими працівниками у відповідності з посадами такваліфікацією, чи розроблені для них посадові інструкції, що визначають їхобов'язки та відповідальність за доручену ділянку роботи. Чи проводитьсясистематичний інструктаж щодо порядку заповнення, проходження документації іведення обліку, чи перевіряється в процесі інструктажу виконання окремих робітз одночасним виправленням виявлених недоліків та помилок. Такий інструктажтакож доцільно проводити при проведенні ревізії;
· які формидокументації застосовуються на підприємстві, як використовуються типові формипервинного обліку, чи не виготовляє підприємство спеціальних форм приможливості і доцільності застосування типових. Які є недоліки в застосуванні напідприємстві спеціальних форм, чи дотримуються правила користування бланкамисуворої звітності, чи не випускаються зайві примірники документів;
· чизабезпечена на підприємстві єдність та порівнянність облікових і плановихпоказників, а також дотримання одноманітності в методах їх розрахунку, необхідноїдля контролю виконання плану.
Прививчені облікової політики підприємства контролеру необхідно звернути увагу нате, щоб у наказі про облікову політику підприємства було передбачено один ізнаступних варіантів організації та ведення бухгалтерського обліку.
Завдання 8. Організація і методика проведення аудиту праці таїї оплати
1. Основні питання Положення прооплату праці:
· Визначенняправ та обов’язків сторін;
· Визначеннявідповідальності за несвоєчасне та неякісне виконання обов’язків;
· Визначенняшляхів врегулювання трудових сперечок;
· Визначенняметодів нарахування та сплати заробітної плати, форм зарплати;
· Визначеннязасобів стимулювання праці та її мотивації;
· Визначеннястроків та порядку надання відпусток;
· Визначенняпільг працівників;
· Іншіположення.
2. Трудоваугода.
Трудовий договір в Кодексі законів про працю України (КЗпП)визначається так: «Стаття 21. Трудовий договір — це угода між працівникомі власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органомчи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу,визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, авласник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чифізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату ізабезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбаченізаконодавством про працю, колективним договором і угодою сторін». Слідвраховувати, що робітник може укласти трудовий договір як з одним, так і зкількома підприємствами одночасно, якщо це не суперечить законодавству абоумовам трудового договору, контракту. Бухгалтер повинен враховувати таке правопрацівника й звертати увагу на те, як оформлений договір.
Укладення трудового договору оформлюється наказом чирозпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахуванняпрацівника на роботу. Бухгалтеру варто звернути особливу увагу на те, що навітьякщо такого наказу або розпорядження не було видано, але працівник фактично бувдопущений до роботи, — трудовий договір вважається укладеним. І хоча ви немаєте документів, на підставі яких ви могли б нарахувати заробітну плату такомупрацівнику, однак немає і законних підстав не нараховувати її. Ви повиннівиправити ситуацію, вимагаючи від керівника підприємства оформлення відповіднихдокументів [4,134].
Умови роботи за сумісництвом визначаються Положенням про умовироботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ іорганізацій, затвердженим спільним наказом Міністерства праці, Міністерстваюстиції і Міністерства фінансів України від 28.06.93 р. №43.
Хоча це Положення призначене для державних підприємств, недержавніпідприємства в своїй практиці керуються ним же, бо іншого просто немає.Сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншоїрегулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний відосновної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організаціїабо у громадянина (підприємця, приватної особи) за найманням. Для роботи засумісництвом згоди власника або уповноваженого ним органу за місцем основноїроботи не потрібно.
Не є сумісництвом робота, яка визначена Переліком робіт, щододається до цього Положення. Працівник, який приймається на роботу засумісництвом на інше підприємство, в установу, організацію, повинен пред'явитивласнику або уповноваженому ним органу паспорт. При прийнятті на роботу, щопотребує спеціальних знань, власник або уповноважений ним орган має право вимагативід працівника пред'явлення диплома або іншого документа про набуту освіту абопрофесійну підготовку.
Оплата праці сумісників не відрізняється від оплати праці штатнихпрацівників і здійснюється за фактично виконану роботу, а ось прибутковийподаток стягається по-іншому. Тому бухгалтеру необхідно знати, хто зпрацівників підприємства є сумісником, і пам'ятати, що не всі роботи,виконувані працівником, окрім основної, вважаються сумісництвом. З цьогоприводу у Положенні зазначений перелік робіт, які не є сумісництвом.
Звільнення з роботи за сумісництвом провадиться на підставах,передбачених законодавством, у тому числі у разі прийняття працівника, який неє сумісником чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимомпраці. Звільнення провадиться без виплати вихідної допомоги [3, 89]. Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватисякерівниками підприємств разом з профспілковими комітетами лише щодо працівниківокремих професій та посад, зайнятих на важких і роботах із шкідливими або небезпечнимиумовами праці, додаткова праця яких може призвести до наслідків, що негативнопозначаться на стані їхнього здоров'я та безпеці виробництва. Обмеження такожпоширюються на осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок.
Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвомздійснюється на бажання працівника власником або уповноваженим ним органом замісцем основної роботи.
3. Відомість форм оплати праці на СКП «Оберіг» в 2008 році
Відомість форм оплати праці на СКП «Оберіг» в 2008 році№ п/п Назва структурного підрозділу Категорія працівників Форма оплати праці Первинні документи для нарахування заробітної плати 1 Адміністрація Адміністративний Відрядна Відомість на нарахування заробітної плати 2 Виробничі робочі Відрядна Відомість на нарахування заробітної плати
4.Схемадокументообігу по оплаті праці персоналу підприємства./> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Колективна угода, посадові інструкції /> />
/>
/>
Завдання 10. Організація і методика про проведенняаудиту фінансової звітності та фінансового стану підприємства
1.Порядок складання форм фінансової звітності підприємств.
На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність. Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства. Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності та суб'єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів. Для суб'єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати [5, 89].
Форми фінансової звітності підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються Міністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України. Форми фінансової звітності банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним банком України за погодженням з Державним комітетом статистики України.
Форми фінансової звітності бюджетних установ, органів Державного казначейства України з виконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення встановлюються Державним казначейством України. Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції зобов'язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які здійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, крім власних звітів складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, що належать до сфери їх управління.
Зазначені органи також окремо складають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції (частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній власності. />Об'єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено установчими документами об'єднань підприємств відповідно до законодавства.
/>Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року в складі балансу та звіту про фінансові результати. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менш як 12 місяців, але не більш як 15 місяців.
Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства [6, 45].
Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. />Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством. />Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати.
/>Відкриті акціонерні товариства, підприємства — емітенти облігацій, банки, довірчі товариства, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії та інші фінансові установи зобов'язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань.
/>У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законами, публікує його протягом 45 днів. />Контроль за додержанням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні здійснюється відповідними органами в межах їх повноважень, передбачених законами.
3. Показникифінансового стану підприємства
Стійкийфінансовий стан підприємства формується в процесі всієї його виробничо-господарськоїдіяльності. Тому оцінку фінансового стану можна об'єктивно здійснити не черезодин, навіть найважливіший, показник, а тільки за допомогою комплексу, системипоказників, що детально й усебічно характеризують господарське становище підприємства.
Показникиоцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хтопов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідьна запитання, наскільки надійне підприємство як партнер у фінансовомувідношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження абовстановлення таких відносин з підприємством. У кожного з партнерів підприємства- акціонерів, банків, податкових адміністрацій — свій критерій економічноїдоцільності. Тому й показники оцінки фінансового стану мають бути такими, щобкожний партнер зміг зробити вибір, виходячи з власних інтересів.
Залежновід мети та завдань аналізу в кожному конкретному випадку вибирають оптимальнийсаме для цього випадку комплекс показників та напрямків аналізу фінансовогостану підприємства. Слід підкреслити, що всі показники фінансового станупідприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінитиреальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використанняпевного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів на відповідніпоказники.
Наведемокоротку характеристику основних показників, які використовуються в процесіоцінювання фінансово-господарської діяльності підприємства.
А.Показники оцінки майнового стану
1. Сумагосподарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник даєзагальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства.Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалупідприємства.
2.Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативнимидокументами під активною частиною основних засобів розуміють машини, обладнанняі транспортні засоби. Зростання цього показника в динаміці — позитивнатенденція.
3.Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношенихосновних засобів у загальній їх вартості. Використовується в аналізі дляхарактеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званийкоефіцієнт придатності.
4.Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показує, яку частину наявних на кінецьзвітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.
5.Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, зкотрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причинизносу та з інших причин.
Б.Оцінка ліквідності та платоспроможності
1.Величина власного капіталу (функціонуючий капітал). Характеризує ту частинувласного капіталу підприємства, яка є джерелом покриття поточних активівпідприємства (тобто активів, які мають період обороту менше ніж один рік). Цейрозрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структуриджерел коштів.
Показникмає особливо важливе значення для підприємств. Зростання цього показника вдинаміці — позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшеннявласних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття«оборотні кошти» та «власні оборотні кошти». Першийпоказник характеризує активи підприємства ( II та III розділи активу балансу).Другий — джерела коштів, тобто частину власного капіталу підприємства, якарозглядається як джерело покриття поточних активів.
2.Маневреність грошових коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивнатенденція.
3.Коефіцієнт покриття загальний. Характеризує співвідношення оборотних активів іпоточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показникмає бути більшим за одиницю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовнезначення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме відщоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.
4.Коефіцієнт швидкої ліквідності. Аналогічний коефіцієнту покриття, алеобчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменшліквідну їх частину — виробничі запаси).
Кошти,які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бутисуттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типічною єситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40% і менше відоблікової вартості запасів.
Віноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника- 1. Однак ця оцінка також досить умовна.
5.Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найбільш жорсткимкритерієм ліквідності підприємства і показує, яку частину короткостроковихзобов'язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межацього показника- 0,2.
6.Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, якапокривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника — 50%.
7.Коефіцієнт покриття запасів. Розраховується як співвідношення величинистабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цьогопоказника є меншим за одиницю, то поточний фінансовий стан підприємствавважають недостатньо стійким.
В.Показники оцінки фінансової стійкості
Одназ найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпеченнястабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов'язана із загальноюфінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів таінвесторів.
1. Коефіцієнт концентраціївласного капіталу характеризує частку власності самого підприємства у загальнійсумі коштів, інвестованих у його діяльність. Чим вищий цей коефіцієнт, то більшфінансове стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням доцього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позикового капіталу).Сума обох коефіцієнтів дорівнює 1 (чи 100%).
2. Коефіцієнт фінансовоїзалежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значеннянаближається до 1 (чи 100%), це означає, що власники повністю фінансують своєпідприємство.
3. Коефіцієнт маневреностівласного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується дляфінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а якукапіталізовано.
4. Коефіцієнт довгостроковихвкладень показує, яку частину основних коштів та інших позаоборотних активівпрофінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а невласникам підприємства.
5. Коефіцієнт довгостроковогозалучення позикових коштів характеризує структуру капіталу. Зростання цьогопоказника — негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає всесильніше залежати від зовнішніх інвесторів.
6. Коефіцієнт співвідношенняпозикових та власних коштів. Зростання цього показника в динаміці такожсвідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто прозниження його фінансової стійкості.
Завдання 11. Узагальнення результатів аудиту.
Аудиторський висновок складається з дотриманням встановленихнорм та стандартів і має містити підтвердження або аргументовану відмову відпідтвердження достовірності, повноти та відповідності чинному законодавствуфінансової звітності підприємства-клієнта. Перед складанням аудиторськоговисновку аудитор остаточно оцінює аргументованість своїх тверджень і доказів.Аудиторський висновок може бути: безумовно позитивним, умовно-позитивним,негативним або дається відмова від надання висновку про фінансову звітністьпідприємства [7, 231].
Аудитор не може видати умовно-позитивний висновок у разііснування фундаментальної непевності й незгоди. Основні причини фундаментальноїнепевності — значні обмеження в обсязі аудиторської роботи у зв'язку з тим, щоаудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (черезнезадовільний стан обліку) і не може виконати всі необхідні аудиторськіпроцедури (через обмеження у часі перевірки, що диктуються клієнтом).
Причини незгоди такі:
· неприйнятністьсистеми обліку або порядку проведення облікових операцій;
· фундаментальнанезгода з повнотою відображення фактів у обліку і звітності;
· невідповідністьпорядку оформлення або здійснення господарських операцій чинному законодавству.
Непевність чи незгода вважаються фундаментальними у випадку,коли вплив факторів на фінансову інформацію настільки значний, що це можесуттєво змінити дійсний стан справ. Наявність фундаментальної незгоди можезумовити негативний аудиторський висновок [2, 45]. Наявність фундаментальноїнепевності може стати причиною відмови від надання аудиторського висновку. Увсіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється відпозитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин непевності й незгоди.
Умовно-позитивний висновок (існує фундаментальна незгода)"… Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції(дається перелік операцій або пишеться: «які викладені у Додатку № 1 доаудиторського висновку») проведені з порушенням встановленого порядку.Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність іне перекручують загальний фінансовий стан підприємства.
Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна непевність). Узв'язку з неможливістю перевірки окремих фактів аудитор не може висловити своюдумку щодо вказаних моментів, але вони мають обмежений вплив на стан справ уцілому і не перекручують дійсний фінансовий стан. Аудитор вважає можливимпідтвердити, що за винятком згаданих обмежень надана інформація свідчить провідповідність господарської діяльності чинному законодавству. Система облікувідповідає законодавчо-нормативним вимогам. Фінансова звітність складена напідставі достовірних даних і в цілому достовірно відображає фактичнийфінансовий стан.
Умовно-позитивний висновок (є фундаментальна незгода). Деякіоперації оформлені з порушенням встановленого порядку. Однак вказані моментимають обмежений вплив на стан справ у цілому і не викривляють дійснийфінансовий стан. Аудитор вважає можливим підтвердити, що за винятком згаданихобмежень надана інформація свідчить про відповідність здійснюваноїгосподарської діяльності чинному законодавству. Система обліку відповідаєзаконодавчим і нормативним вимогам. Фінансова звітність складена на підставідостовірних (справжніх) фінансових даних і в цілому достовірно відображаєфактичний фінансовий стан.
Список використаної літератури:
1. Аудит тааудиторська діяльність/ Л.С. Шатковська, В.М. Жук, В.К. Савчук та ін.; за ред.Л.С. Шатковської. – К.: Урожай, 1996. – 256 с.
2. Аудит и ревизия: Справочное пособие /А. Бавдей, И. Белый, Н.Дробышевский и др. Ред. И. Белый. — Минск: ООО «Мисанта», 1994. — 220с.
3. Аудит: Конспект лекцій / О.А. Петрик (укл.): Міжнар. наук.-техн.ун-т.-К., 1995.-164 с.
4. Аудит. Учеб. пособие / Данилевский Ю.А., Шапигузов С.М., РемизовН.А., Старовойтова Е.В. — М.: ИД ФБК- ПРЕСС, 1999. — 544с.
5. Аудит:Учебник для вузов / В.И. Подольский, Г.Б Поляк, А.А. Савин и др.; Под ред.проф. В.И. Подольского. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: ЮНИТИ: ДАНА, 2000. — 655 с./>
6. Аудит вУкраїні: Збірник нормативних документів//Бюлетень законодавства і юридичноїпрактики України (укр.).- 2006.- № 4.
7. ДавидовГ.М. Аудит: Підручник.- К.: Знання, 2004.- 511 c.