Державний комітет статистики
ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
Кафедра бухгалтерського обліку та аудиту
КУРСОВА РОБОТА
на тему: «Облік реалізації продукції (робіт, послуг) тарозрахунків з покупцями та замовниками »
Виконавець:
студент гр. ОАд- ІІІ–2/1
Борисенко АняАндріївна
2010 р.
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основиобліку реалізації продукції та розрахунків з покупцями та замовниками
1.1 Реалізація продукції якекономічна категорія та об’єкт обліку
1.2 Аналізнормативно-правових документів, що регламентують облік реалізації продукції тарозрахунків з покупцями та замовниками
1.3Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Аеро-Експрес»
Розділ 2. Облік реалізаціїпродукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями та замовниками
2.1 Порядок формуваннясобівартості реалізації готової продукції (робіт, послуг) та розрахунків зпокупцями та замовниками
2.2 Документуваннягосподарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції
2.3 Аналітичний тасинтетичний облік реалізації готової продукції та розрахунків з покупцями тазамовниками
Розділ 3. Шляхи вдосконаленняобліку реалізації продукції та розрахунків з покупцями та замовниками
Висновок
Список використаноїлітератури
Вступ
Реалізованоюпродукцією підприємства вважається продукція (товари, роботи, послуги), за якупокупцеві (замовникові) пред'явлені розрахункові документи. Пред'явленимирозрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи змоменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операційчерез установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно доумов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.
Якщо покупець(замовник) за умовами договору одержує продукцію безпосередньо напідприємстві-виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою післявидачі і відповідного оформлення документами та пред'явленняпокупцеві-замовникові розрахункових документів.
Реалізованоювважається також продукція, за яку підприємство-продавець одержало плату абоавансові платежі.
До введеннянаціональних стандартів бухгалтерського обліку реалізація продукціїздійснювалась на рахунку № 46 «Реалізація», на дебеті якоговідображалася собівартість реалізованої продукції, податок на додану вартість,акцизний збір, позавиробничі витрати, тобто — повна собівартість реалізованоїпродукції (робіт, послуг). На кредиті рахунка № 46 «Реалізація»відображалася сума (за методом нарахування) відвантаженої до реалізації готовоїпродукції (робіт, послуг) або інша сума, еквівалентна сумі продажу (вексель,боргове зобов'язання тощо).
Підприємства, щоздійснюють свою діяльність у сферах торгівлі та громадського харчування, дерозрахунки за товари і продукцію здійснюються готівкою, валовий дохід відреалізації визначають у міру одержання готівки.
Перехід навизначення результатів реалізації за методом нарахування наближає застосовуванув Україні систему обліку і статистики до загальновизнаної у міжнароднійпрактиці.
Таким чином,реалізованою продукцією (роботами, послугами) вважається продажна вартістьвідвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначеної в оформлених якпідстава для розрахунків з покупцями (замовниками) документах, або продажнавартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), зарахована якплатіж на рахунки підприємства в установах банків.
Основнимоб`єктом вданій роботі виступає ТОВ « Аеро-Експрес».
Основна мета даноїкурсової роботи заключається в висвітленні питань обліку реалізації готової продукції тарозрахунків з покупцями та замовниками.
Основнізавдання, щостояли переді мною в процесі роботи:
· розглянутиі вивчити аспекти пов’язані з реалізацією готової продукції (робіт, послуг) напідприємстві;
· розглянутинормативно-правові документи, що регламентують облік реалізації продукції тарозрахунків з покупцями та замовниками;
· наприкладі діючого підприємства дослідити порядок формування собівартості реалізаціїготової продукції.
Підприємствареалізують свою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод).Відпуск готової продукції покупцям оформляється накладною на відпусктоварно-матеріальних цінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готовоїпродукції підприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткуванняїї підприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з територіїпідприємства-постачальника. У накладній зазначаються назва, номенклатурнийномер, одиниця виміру, кількість, ціна кожного виду і сорту продукції, щовідпускається.
Розділ1. Теоретичні основи обліку реалізації продукції та розрахунків з покупцями тазамовниками
1.1 Реалізаціяпродукції як економічна категорія та об’єкт обліку
Відповідно до Положення(стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» готовою вважається продукція, якавиготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним іякісним характеристикам, які передбачені договором або іншимнормативно-правовим актом.
Випущена з виробництваготова продукція здається на склад за накладними. В бухгалтерії на підставінакладних ведеться накопичувальна відомість випуску готової продукції, у якійвипущена продукція групується за видами і сортами (номенклатурними номерами) івідображається за двома оцінками — за обліковою вартістю (плановою собівартістюабо за відпускними цінами без ПДВ) і фактичною собівартістю. Такий порядокоцінки зумовлений тим, що фактичну собівартість готової продукції, випущеноїпротягом місяця з виробництва, визначають тільки наприкінці місяця післявідображення всіх прямих затрат і розподілу непрямих витрат та складаннязвітної калькуляції.
Дані відомості випускуготової продукції є підставою для ЇЇ оприбуткування.
Синтетичний облікнаявності і руху готової продукції за фактичною собівартістю ведеться наактивному рахунку 26 «Готова продукція». Оприбуткування випущеної з виробництвапродукції відображається по дебету рахунка 26 «Готова продукція» і кредитурахунка 23 «Виробництво»
Виконані і здані заактами замовникам роботи списуються з кредиту рахунка 23 «Виробництво» на дебетрахунка 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг».
Підприємства реалізуютьсвою продукцію покупцям на підставі укладених договорів (угод). Відпуск готовоїпродукції покупцям оформляється накладною на відпуск товарно-матеріальнихцінностей (ф. № М-20), яка є підставою для списання готової продукціїпідприємством-виробником. що здійснило її відпуск, для оприбуткування їїпідприємством-одержувачем та для дозволу на вивезення її з територіїпідприємства-постачальника.
У накладнійзазначаються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, цінакожного виду і сорту продукції, що відпускається. За потреби (при значнійкількості назв, видів готової продукції, що відпускається) накладна за формою №20 складається як обов'язковий додаток до товарно-транспортної накладної (ф. №І-ТН або № І-ТР спирт). Якщо дані про готову продукцію, яка відпускається івивозиться автотранспортом на сторону, вміщуються у товарно-транспортнійнакладній, то накладна за формою № М-20 не складається.
Згідно із ЗакономУкраїни «Про податок на додану вартість» постачальник (продавець) повиненнадати підприємству-покупцю податкову накладну, форма І порядок заповнення якоїзатверджені наказом ДПА України. В податковій накладній, крім інших реквізитів,вказуються ціна, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплатіпостачальнику. У разі звільнення від оподаткування готової продукції згідно зіст. 5 Закону в податковій накладній зазначається «Звільнено від ПДВ» зпосиланням на відповідний пункт ст. 5 Закону. Податкова накладна виписується вдвох примірниках, оригінал якої надається покупцеві (одержувачу готовоїпродукції), а копія зберігається у підприємства (продавця) як звітний ірозрахунковий податковий документ.
Податкова накладнанадає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення доподаткового кредиту (з віднесенням на дебет рахунка 641 «Розрахунки заподатками») витрат по сплаті ПДВ постачальнику (продавцю) при придбанніматеріальних цінностей (робіт, послуг). Якщо покупець не є платником податку,то податкова накладна йому не надається.
Для проведеннярозрахунків з покупцем постачальник виписує рахунок-фактуру та іншірозрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальнихцінностей і їх оплату з зазначенням суми ПДВ.
Постачальник можевключити до рахунка-фактури покупця, крім вартості відвантаженої продукції,вартість тари, відвантаженої з продукцією (якщо вона не включена у відпускнувартість продукції і оплачується понад її відпускну вартість), а такожтранспортні витрати.
Аналітичний обліквідвантаження і реалізації продукції, а також розрахунків з покупцями ізамовниками підприємства ведуть у відомості № 16 відвантаження, відпуску іреалізації продукції. Записи в цій відомості (як і в журналі — ордері № 6)здійснюють в лінійному (позиційному) порядку, що дає можливість бачити, за якимрозрахунковим документом, яка сума підлягає до сплати покупцем (замовником), атакож робиться відмітка про оплату. При спрощеній формі облік відвантаження іреалізації продукції ведуть у відомості ф. № В-6.
Законодавством дляобліку реалізації встановлено метод нарахування.
При методі нарахуваннядатою реалізації вважається дата передачі права власності на продукцію (роботи,послуги) згідно з базисними умовами поставки, визначеними сторонами, незалежновід строку здійснення платежів. У цьому разі датою реалізації вважається датавідвантаження готової продукції покупцям (а для робіт, послуг – дата оформленнядокументів, які засвідчують їх виконання).
Відповідно донаціонального Плану рахунків на відпускну вартість відвантаженої (реалізованої)покупцям готової продукції в бухгалтерському обліку підприємства робиться записпо дебету рахунка 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками» і кредиту рахунка701 «Доход від реалізації готової продукції».
Одночасно робитьсязапис на списання виробничої собівартості реалізованої продукції:
Д-т рах. 901«Собівартість реалізованої готової продукції»
К-т рах. 26 «Готовапродукція».
1.2 Аналіз нормативно-правовихдокументів, що регламентують облік реалізації продукції та розрахунків зпокупцями та замовниками
Ведення обліку та реалізаціїготової продукції регламентується наступною нормативною базою:
1. Закон України “Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ” від 16.07.1999 р. №996/XIV цим законом регламентуються правові принципи регулювання, організації,ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Даним законом визначається цільбухгалтерського обліку та фінансової звітності. Згідно з законом ціль веденнябухгалтерського обліку та складання фінансової звітності являється наданнякористувачам для прийняття рішень повної, правдивої і неупередженої інформаціїпро фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів напідприємстві.
Цим законом передбачаютьсязагальні вимоги до фінансової звітності, а саме на підставі даних бухгалтерськогообліку підприємство повинне складати фінансову звітність, яка підписуєтьсякерівником і бухгалтером підприємства.
Також Законом України “Пробухгалтерський облік та фінансову звітність” передбачається, що контроль задотриманням законодавства про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні здійснюється відповідними органами в межах їхньої компетенції, передбаченихзаконами.
2. Закон України “Прооподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 р. № 283/97 ВР. Цим законом визначаєтьсяоб’єкт оподаткування, згідно якого, об’єктом оподаткування являється прибуток,який визначається шляхом зменшення суми скорегованого валового доходу,визначеного згідно пункту 4.3 діючого Закону.
Також, що являється валовимдоходом, а що валовими витратами, правила ведення податкового обліку, ставкиоподаткування, а також порядок нарахування та строки сплати податку.
3. Закон України “Про податок надодану вартість” від 03.04.1997 р. Цей Закон визначає платників податку надодану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелікнеоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливостіоподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної,порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
4. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Мінфіну України від20.10.1999 р. № 246.
Це положення визначаєметодологічні засади формування в обліку інформації про запаси і розкриття їх уфінансовій звітності.
Терміни що наведені в П(С)БО,мають таке значення :
Запаси – активи, які утримуютьсядля подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебуваютьу процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;утримують для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт,надання послуг, а також управління підприємством.
Чиста вартість реалізації запасів– очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності завирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію
Визначення та первісна оцінказапасів:
Запаси визначаються активом, якщоіснує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічнівигоди, пов’язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірновизначена.
Для цілей бухгалтерського облікузапаси включають:
― сировину, основні йдопоміжні матеріали, комплектуючі вироби, та інші матеріальні цінності, що призначенідля виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговуваннявиробництва й адміністративних потреб;
― готову продукцію, щовиготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним таякісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовимактом.
Одиницею бухгалтерського облікузапасів є їх найменування або однорідна група (вид).
Придбані (отримані) або виробленізапаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Згідно з п.10 П(С)БО – 9 первісною вартістю запасів що виготовляються власними силамипідприємства, визначається собівартість їх виробництва, яка визначається заП(С)БО – 16 “Витрати”.
Вибуття запасів здійснюєтьсявнаслідок відпуску у виробництво, реалізації, безоплатної передачі тощо.Оцінюватись запаси в процесі їх вибуття можуть по різному. У п. 16 П(С)БО – 9наведені такі прийоми оцінки:
― ідентифікованоїсобівартості відповідної одиниці запасів, який передбачає облік фактичноїсобівартості кожної одиниці запасів, що є можливим при забезпеченні об’єктівтабличками з серійними номерами.
― середньозваженоїсобівартості, який передбачає розрахунок фактичної собівартості одиниці запасіввиходячи з середньої вартості.
― спосіб перших за часомнадходження запасів (ФІФО), базується на припущені, що запаси використовуютьсяв тій послідовності, в якій вони надходили па підприємство й відображені вбухгалтерському обліку.
― спосіб останніх за часомнадходження запасів (ЛІФО), базується на припущенні, що запаси використовуютьсяв послідовності, яка протилежна їх надходженню на підприємство.
― спосіб нормативних витрат.
― спосіб реалізаційних цін.
5. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 15 “Доходи” затверджене наказом Міністерства фінансівУкраїни від 29 листопада 1999 р. № 290. Цим положенням (стандартом)визначаються методологічні принципи формування в бухгалтерському облікуінформації про доходи підприємства та її розкритті у фінансовій звітності.
6. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 16 “Витрати” затверджене наказом Міністерства фінансівУкраїни від 31 грудня 1999 р. № 318. Цим положенням (стандартом) визначаютьсяметодологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації провитрати підприємства та її розкритті у фінансовій звітності.
7. План рахунків обліку активів,капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій,затверджений наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291.
8. Інструкція про застосуванняПлану рахунків бухгалтерського обліку, активів капіталу, зобов’язань та господарськихоперацій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від30.11.1999 р. № 291.
9. Інструкція по бухгалтерськомуобліку податку на додану вартість, затверджена наказом Міністерства фінансівУкраїни № 141 від 01.07.97 р. (зі змінами та доповненнями).
10. Положення про порядок уцінкита реалізації продукції, що залежалась, із групи товарів широкого вжитку,продукції виробничо-технічного призначення та надлишкових товарно-матеріальнихцінностей, затверджене спільним наказом Мінекономіки України та Мінфіну Українивід 15.12.1999 р. № 149/300, зареєстроване в Мінюстицій України 29.12.99 р. №921/4214.
11. Положення про порядокреалізації і ведення бухгалтерського обліку операцій пов’язаних з продажемтоварів, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 14 – 401 від05.07.1993 р. (з послідуючими змінами та доповненнями).
12. Порядок ведення в облікуприросту (втрат) балансової вартості покупних товарів (крім активів якіналежать амортизації, цінних паперів та дивідендів) матеріалів, сировини(палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, в незавершеномувиробництві та залишків готової продукції (в тому числі малоцінних предметів наскладах), затверджений наказом Мінфіну України від 11.06.1998 р. № 124зареєстрований в Мінюстицій України 03.07.1998 р. № 417/2857.
13. Наказ Міністерства Аграрноїполітики України “Про затвердження регістрів та Методичних рекомендацій зорганізації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою напідприємствах агропромислового комплексу” від 07.03.2001 р. № 49. Цей Наказвизначає основні вимоги щодо правильності ведення та списання залишків готовоїпродукції відповідно до регістрів бухгалтерського обліку.
14. Наказ Міністерства СтатистикиУкраїни “Про затвердження типових форм первинних облікових документів з облікусировини та матеріалів” від 21.06.1996 р. № 193. Цей Наказ визначає основнівимоги щодо виконання заходів по реалізації державної програми переходу Українина міжнародну систему обліку і статистики. В ньому зазначаються первиннідокументи, які необхідні для переміщення, відвантаження готової продукції напідприємстві та їх суть, а це акти (акт приймання матеріалів), картки(складського обліку, лімітно-забірні), накладні та інші документи.
15. Наказ Міністерства ФінансівУкраїни “Про інструкцію по інвентаризації основних засобів, нематеріальнихактивів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів тарозрахунків” від 11.08.1994 р. № 69.
16. Закон України „Про державну контрольно-ревізійнуслужбу” від 26.01.1993 р. №2939-XII
1.3Організаційно-економічна характеристика ТОВ « Аеро-Експрес»
ТОВ «Аеро-Експрес» будує своюрепутацію на обов'язковому виконанні зобов'язань по відношенню до клієнтів.Штат співробітників TNTExpress складає більш ніж 75 000 чол. по всьому світу. Урозпорядженні ТОВ «Аеро-Експрес» 26 600 вантажних і легкових автомобілів і 40вантажних літаків. Всесвітня мережа TNT — це понад 2 300 власних складських,вузлових і сортувальних центрів, у більш ніж 200 країнах.
TNT Express пропонує своїм клієнтамнайширший перелік послуг експрес-доставки від дверей до дверей до певного часуі в певний день, починаючи з послуги 9: 00 Express (гарантованої доставкидокументів до 9 годин ранку найближчого робочого дня у великі міста Європи) і закінчуючиекономічною послугою Economy Express (доставка менш термінових відправлень убільше, ніж 36 країн світу протягом 3 — 7 днів).
Компанія TNT Express — не простокомпанія: це гідне Справа, вирощене любов'ю і турботою тисяч. Ринок TNT Express- не просто ринок: це тісна спільність друзів та партнерів. Бізнес TNT Express- доставляти їх бізнес, працюючи так, як і личить працювати на благо друзів. Зцієї причини у швидкості, ні в якості експрес-доставки компанію TNT Express неперевершив ніхто.
ТОВ «Аеро-Експрес» в Україні працює з1993 року. Компанія надає найширший спектр послуг з експрес-доставки, починаючиз послуги 9: 00 Express (гарантованої доставки документів до 9 годин ранкунайближчого робочого дня у великі міста Європи) і закінчуючи економічноюпослугою Economy Express (доставка менш термінових відправлень у більше, ніж 36країн світу протягом 3 — 7 днів). Штат компанії налічує більш ніж 700співробітників. Парк автомобілів становить близько 240 машин. Щотижня мивиконуємо понад 10 000 операцій по обробці документів та вантажів. ТОВ«Аеро-Експрес» в Україні активно розвиває свої сервіси, постійно розширює зонупокриття і вдосконалює якість своєї роботи. TNT Express піклується про своїхклієнтів і приділяє велику увагу якості послуг, що надаються. У своїй роботікомпанія концентрує зусилля на попередженні виникнення небажаних ситуацій іпостійно вдосконалює свої процеси на основі принципів системи менеджментуякості.
Компанія ТОВ «Аеро-Експрес» — лідерміжнародної індустрії експрес-доставки документів, посилок і корпоративнихвантажів.
Компанія тижні доставляє 4,1 мільйонапакетів, документів і бандеролей в більш ніж 200 країн, використовуючи своюмережу, що включає більше 1200 складських, вузлових і сортувальних центрів. ТОВ«Аеро-Експрес» має в своєму розпорядженні більш ніж 23 400 автомобілями і 44літаками і має саму розвинуту в Європі інфраструктуру повітряної і наземноїекспрес-доставки вантажів від дверей до дверей.
Загальна чисельність співробітниківТОВ «Аеро-Експрес» в усіх країнах світу складає 54000 чоловік, компанія першоюу світі отримала акредитацію за міжнародним стандартом Investors in People. У2006 році компанія досягла рівня продажів в 6010 млн євро. Прибуток компанії,що склала в 2006 році 580 мільйонів євро, на 21,8% перевищив прибуток за той жеперіод 2005 року.
ТОВ «Аеро-Експрес» є підрозділом TNТТ.V., глобального провайдера послуг у сфері міжнародної пошти, експрес-доставкипоштових відправлень та корпоративних вантажів. Головний офіс TNT NVзнаходиться в Нідерландах. У TNT NV працює більше 139 тисяч чоловік, а сферадіяльності TNT NV охоплює понад 200 країн. Обсяг продажів TNT NV в 2006 роцісклав 10010 млн євро. Цінні папери TNT NV зареєстровані на фондових біржахАмстердама, Нью-Йорка і Франкфурта.
Бухгалтерією підприємства „Аеро-Експрес”ведеться аналітичний облік відвантаженої продукції, де відображаєтьсярозрахунок відвантаженої продукції за фактичною виробничою собівартістю. Доходвід продажу готової продукції підприємства „Сарго” обліковується на рахунку 70“Доходи від реалізації”. Відвантажену готову продукцію на підприємстві списуютьз кредиту рахунку 26 “Готова продукція” в дебет рахунку 901 “Собівартістьреалізованої готової продукції”. Напротязі місяця облік відвантаження іреалізації продукції ведеться за відпускними цінами підприємства. По закінченімісяця визначається фактична виробнича собівартість відвантаженої продукції.
Особливістю обліку готової продукціїна підприємстві є те, що пройшовши всі етапи виробництва готова продукція ненадходить на склади, а залишається на місцях її виготовлення і оформлюєтьсяздавальною накладною. На основі яких матеріально відповідальними особамискладається звіт по випуску готової продукції і кожного місяця здається добухгалтерії підприємства, в якому міститься інформація про кількість та сумувипущеної та реалізованої продукції. На основі звітів по випуску готовоїпродукції бухгалтером підприємства заповнюється аналітичні відомості по рахунку26 “Готова продукція”, 23 “Виробництво”, 701 “Дохід від реалізації готовоїпродукції”, та заповнюється Головна книга по всіх рахунках.
Розділ2. Облік реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями тазамовниками
2.1Порядок формування собівартості реалізації готової продукції (робіт, послуг) тарозрахунків з покупцями та замовниками
Собівартість товарноїпродукції –це виражена в грошовій формі сукупність витрат по її виробництву та їїреалізації.
Аналіз собівартості охоплює такіпитання:
1. Проаналізувативиконання плану собівартості товарної продукції в цілому та за узагальненимипоказниками.
2. Знайтипричини відхилень фактичних витрат від планових у розрізі статей, а також заокремими видами і групами продукції.
3. Знайтирезерви зниження собівартості продукції та розробка конкретних заходів щодо їхвикористання.
Залучаються також калькуляції нанайважливіші види продукції і дані аналітичного бухгалтерського обліку.Аналізуючи собівартість слід згрупувати всі витрати по економічних елементах,що дозволяє вивчити склад витрат, визначити питому вагу кожного елемента, долюпраці в загальних витратах, обґрунтувати і пов’язати план по собівартості змайбутніми змінами в умовах виробництва порівняно з минулим звітним періодом.
Собівартість формується ужурналі-ордері №10. У ЖО №10 для кожного з витратних рахунків відводитьсяокрема сторінка. На кожній сторінці по вертикалі записують назви статей витрат,а по горизонталі відводять колонки кореспондуючих рахунків, які розшифровуютьстатті по економічним елементах.
Сторінок у ЖО№10 повинно бути неменше кількості витратних рахунків у головній книзі; кількість кореспондуючихрахунків, з кредиту яких списуються різні витрати, також визначає головнийбухгалтер у міру облікової необхідності.
Підсумки з кредиту кожного з кореспондуючихрахунків заносяться до головної книги на сторінку оборотів по дебету даноговитратного.
Крім сторінок відведених длядебетових оборотів кожного з витратних рахунків, у ЖО №10 повинна бутисторінка, де можна побачити обороти по кредиту кожного з вказаних вище рахунківу дебет різних, з якими протягом місяця вони кореспондувалися, в тому числівитратних, загальними підсумками.
Крім того, до ЖО №10 повиннідодаватися ще й розрахунки суми витрат, що припадає на реалізацію, а такожзалишків незавершеного виробництва і готової продукції. Такі розрахунки виконуютьсяна підприємствах, де прямий облік вартості незавершеного виробництванеможливий.
Таким є ЖО №10 — синтетичний реєстроборотів по кредиту рахунків, які означають різні елементи витрат. Яка зможливих форм його ведення прийнята до конкретного підприємства, вирішуватиголовному бухгалтерові.
Визначення фінансових результатів.
Аналізуючи все вивчене, можназробити висновок про те, що ні стан розрахунків жодним чином не впливають наформування фінансового результату підприємства. Це пояснюється принципомнарахувань, відповідно до якого доходи визнаються в обліку за фактом їхвиникнення, а не за фактом оплати: чи то надходження від покупців, чиперерахування постачальникам. Прийнята в нашій країні методологія облікувиявилася якнайкраще пристосованою до цих вимог нових стандартів, оскільки вонадає змогу розрахункові операції розглядати окремо від формування доходів івитрат, і, таким чином, фінансовий результат формується незалежно відспрямованості грошових потоків. Інакше кажучи, якщо на підприємство надходитьбагато грошей, а з іншого боку, їх витрачання в цьому періоді невелике, — це ажніяк не свідчить про прибутковість підприємства; і, навпаки, — якщопідприємство в тому або іншому періоді перераховує багато грошей, а з іншогобоку, мало їх отримує, — це аж ніяк не свідчить про його збитковість.
В ч.2 Звіту про фінансові результатиповинні відобразитися елементи саме витрат, тобто елементи, з яких складаєтьсясобівартість активів, вже списаних з балансу в зв'язку з їх реалізацією, а нетих, що ще залишилися на балансі, оскільки ще не визнані як витрати, інакшекажучи — все ще відповідають критеріям активів.
Однак при цьому процес визначення сумвитрат за кожним елементом був би більш трудомістким, оскільки всі ці елементимістяться і в статті адміністративних витрат, і в статті витрат на збут, і встатті інших операційних витрат.
На жаль, жодним іншим способом сумиелементів витрат, визнаних у звітному періоді в зв'язку з отриманнямвідповідних доходів, визначити неможливо — тільки визначенням питомої вагикожного елемента в загальній сумі витрат на виробництво і реалізацію. Требаоднак уточнити, що у випадках, коли підприємство виробляє широкий асортиментпродукції або займається різноманітними видами діяльності, робота з визначенняпитомої ваги кожного елемента витрат в загальній їх сумі ускладнюється,оскільки вимагає гнучкішого підходу.
Вважати, що в цій непростій справімогло б допомогти використання в обліку рахунків класу 8, — ілюзія.
Справа в тому, що в дебет кожного зрахунків класу 8, згідно з Інструкцією №291, записуються не витрати, фактичновизнані в зв'язку з отриманням відповідних доходів (тобто те, що нам треба призаповненні ч.2 ф.№2), а витрати(точніше — величини, звані витратами), щореєструються на етапах: видачі в цех матеріалів для виробництва, нарахуваннязарплати на весь обсяг випуску, включаючи незавершене виробництво, тощо,
2.2Документування господарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції
Як уже було сказано, собівартістьреалізованої продукції складається з:
— виробничої собівартості продукції,яка була реалізована протягом звітного періоду;
— нерозподілених постійнихзагальновиробничих витрат;
— наднормативних виробничих витрат.
Оскільки готова продукція, відповіднодо П(С)БО 9, є запасами, то й облік її ведеться на рахунках класу 2«Запаси». Відповідно до Плану рахунків та Інструкції №291,підприємство з виготовлення готової продукції може використовувати:
рахунок 20 «Виробничізапаси».Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належнихпідприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали,які є в дорозі та в переробці);
рахунок 23«Виробництво». Цей рахунок призначений для узагальнення інформації провитрати на виробництво продукції. Зокрема він використовується для обліку наокремих субрахунках витрат промислових підприємств на виробництво продукції.Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видамивиробництв, за статтями витрат і видами або групами виготовлюваної продукції.На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділамипідприємства та центрами витрат і відповідальності;
рахунок 25«Напівфабрикати». Цей рахунок призначений для обліку та узагальненняінформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва. Облікнапівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, уяких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторонуяк готова продукція. На підприємствах, на яких напівфабрикати власноговиробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух ізалишки облікують на рахунку 23 «Виробництво»;
рахунок 26 «Готовапродукція». Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність та рухготової продукції підприємства. Інструкція №291 рекомендує відображати задебетом рахунка 26 надходження готової продукції власного виробництва зафактичною виробничою собівартістю. Крім того, в аналітичному обліку можливетакож відображення готової продукції за обліковими цінами.
Оцінка продукції за обліковими цінамидає можливість постійного поточного обліку незалежно від калькуляції фактичноїсобівартості. Такі ціни є основою бухгалтерського обліку готової продукції наскладах оперативно-бухгалтерським методом.
Крім того, на рахунках класу 9 виробничепідприємство узагальнює інформацію про витрати своєї діяльності;
рахунок 91«Загальновиробничі витрати». На цьому рахунку ведеться облік виробничих накладнихвитрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями,відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжноговиробництва. Крім цього, тут також обліковують витрати на утримання таексплуатацію машин і устаткування. Нагадуємо, що підприємства торгівлі цейрахунок не застосовують;
рахунок 90 «Собівартістьреалізації». Відповідно до Плану рахунків та Інструкції про його використання,рахунок 90 призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованоїготової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг. За дебетом рахунка90 відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт,послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), закредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79«Фінансові результати».
з/п Зміст господарської операції Бухгалтерський облік Д-т К-т 1 Отримано до каси підприємства гроші від покупців готової продукції підприємства 301 361 2 Податкові зобов'язання з ПДВ 643 641 3 Відвантажено готову продукцію підприємства покупцям 361 701 4 Відображено податкові зобов'язання з ПДВ 701 643 5 Списано собівартість реалізованої продукції 791 901 6 Списано дохід від реалізації готової продукції власного виробництва на фінансовий результат 701 791
2.3Аналітичний та синтетичний облік реалізації готової продукції та розрахунків зпокупцями та замовниками
Готова продукція обліковується напідприємстві „Аеро-Експрес” за місцями її зберігання та окремими видами увстановлених одиницях виміру: натуральному, що характеризує кількість, обсяг тавагу продукції відповідно до її фізичних властивостей для кількісного облікуготових виробів.
Кількісний облік готової продукції заїї видами та на місцях її зберігання на підприємстві „Аеро-Експрес” організованийбезкартковим способом. Що передбачає собою складання відомостей за допомогоюкомп’ютера, які складаються на підставі звітів по випуску готової продукції покожному цеху.
Начальниками цехів у звітахздійснюються записи про випуск та відпуск готової продукції покупцям тавиводяться її залишки.
У кінці кожного місяця за данимианалітичного обліку витрат на виробництво визначається фактична собівартістьготової продукції.
Аналітичний облік прийому і відпускуготової продукції на підприємстві „Аеро-Експрес”, який оформлюється видатковимиі прибутковими документами, здійснюється за видами готової продукції заобліковими цінами з виділенням в регістрах відхилень фактичної собівартостівиробів від їх вартості за обліковими цінами.
Підприємство „Аеро-Експрес”, якеобрано для написання теми дипломної роботи займається виготовленням майонезу,халви, лікеро-горілчаних виробів, що являється готовою продукцією, тому інколиготова продукція (якщо на неї зроблено замовлення) на складах не зберігається,а прямо з місця виробництва відвантажується покупцю.
Для синтетичного обліку готової продукціїобліковою політикою Товариства з обмеженою відповідальністю „Аеро-Експрес” призначеноактивний рахунок 26 “Готова продукція”. По дебету цього рахунку відображаєтьсяоприбуткування готової продукції власного виробництва за фактичноюсобівартістю; по кредиту – відпуск готової продукції за фактичною виробничоюсобівартістю. Синтетичний облік готової продукції провадять за фактичноювиробничою собівартістю. Якщо поточний облік готової продукції у бухгалтеріїпідприємства ведеться не за фактичною собівартістю, а за «твердими» обліковимицінами підприємства, то слід на рахунку «Готова продукція» окремо записувативипуск продукції за плановою розрахунковою собівартістю і відхилення фактичноїсобівартості від планово-розрахункової.
Залишок є тільки дебетовим і показуєфактичну виробничу собівартість готової продукції на кінець звітного періоду.
Сума відхилень фактичної виробничоїсобівартості готової продукції від вартості готової продукції за обліковимицінами (при списанні з рахунка 26 “Готова продукція”) визначається як добутокрівня (відсотка) відхилень і вартості відпущеної готової продукції заобліковими цінами. Рівень відхилень визначається діленням суми відхилень напочаток місяця з сумою відхилень продукції, що оприбуткована із виробництва зазвітний місяць, на суму вартості залишку готової продукції за обліковими цінамина початок місяця та вартості оприбуткованої за звітний місяць з виробництваготової продукції за обліковими цінами. Сума відхилень фактичної виробничоїсобівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, щовідносяться до реалізованої продукції, відображається записом:
Дебет рахунків, на яких відображеновибуття готової продукції (20 “Виробничі запаси”, 90 “Собівартість реалізації”)та кредит рахунка 26 “Готова продукція”
На підприємстві „Аеро-Експрес” аналітичнийоблік готової продукції здійснюється наступним чином:
Кожного місяця в бухгалтерію окреміцехи здають звіти по випуску готової продукції в якому міститься найменуванняпродукції, залишок продукції (кількість та сума) кількість та сума на яку буловироблено продукції на протязі звітного місяця, а також кількість реалізованоїпродукції та кількість списаної.
На основі звітів по випуску готовоїпродукції бухгалтер складає товарний звіт по готовій продукції, в якомуузагальнюються дані по цехах, а саме зазначається залишок готової продукції,кількість та сума по оптовим цінам, а також за плановою вартістю, кількість тасума випущеної продукції на початок періоду, кількість та сума реалізованоїпродукції та залишок готової продукції на кінець звітного періоду.
На підприємстві ведеться відомість аналітичних рахунків порахунку 26 ця відомість складається на кожен місяць на основі товарного звітута звітів по випуску готової продукції.
На основі синтетичних і аналітичнихданих складається головна книга по рахунку 26 “Готова продукція”
Розділ3 Шляхи вдосконалення обліку реалізації продукції та розрахунків з покупцями тазамовниками
В сучасний період принциповозмінилось концептуальне поняття суті бухгалтерського обліку, яке направлене назабезпечення обліковою інформацією не абстрактного користувача, а назадоволення специфічних потреб конкретних користувачів: зовнішніх (кредиторів іін.) та внутрішніх (керівників різних рівнів управління). Переорганізаціязавдань та функцій бухгалтерського обліку повинна здійснюватись з однієїсторони, в інтересах зовнішніх споживачів інформації, з іншої сторони необхідновраховувати інтереси і внутрішніх споживачів облікової інформації, що містятьсяв наявності ефективного механізму рішення проблем, які виникають передпідприємством та впровадження для цього управлінської бухгалтерії, робочогоплану рахунків, відповідної методології організації обліку, контролю та аналізувитрат по місцях виникнення і центрах відповідальності.
Собівартість товару була ізалишається важливою економічною категорією, яка характеризує результатидіяльності підприємства та його рентабельність. В умовах переходу України доринкових відносин вона придбаває особливу актуальність.
Важливою умовою успішної діяльностіпідприємства є досягнення оптимального рівня витрат на виробництво внаслідокчого зросте конкурентоздатність продукції, стане реальним досягненнямдовгострокового економічного зростання підприємства.
На підприємстві мало увагиприділяється для удосконалення методів планування і обліку, калькулювання іаналізу собівартості продукції.
Так на мою думку одним із методів ташляхів удосконалення обліку, та облікової політики підприємства є удосконаленняуправлінського обліку. А саме головна увага, в управлінні обліку повиннаприділятись управлінню затратами, як єдиного цілісного процесу, якийвизначатиме політику підприємства.
Помітну увагу необхідно приділитиплануванню скорочення собівартості продукції по техніко-економічним факторам,що дозволять визначити вплив на затрати заходів по підвищеннюнауково-технічного рівня. Удосконалити нормування матеріальних і трудовихзатрат на виробництві на основі більш широкого впровадження нормативного облікузатрат на виробництво і його елементів. При цьому особливу увагу приділитипошуку можливостей оперативного виявлення відхилень від діючих норм.
Необхідно покращити методиекономічного аналізу собівартості продукції, впровадити методику комплексногоаналізу затрат на виробництво і собівартість продукції.
Досліджуючи облік на підприємствібуло встановлено, що на підприємстві не складаються плани стосовно випускуготової продукції. А це не дає можливості передбачити формування собівартостіготової продукції.
Висновки
Вумовах встановлення та розвитку ринкової економіки в Україні, зросла рольбухгалтерського обліку для підприємств всіх форм власності, як складовоїчастини системи економічної інформації і управління. Управління підприємством,потребує систематичної інформації про здійснення господарських процесів, їх характерта об’єм, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їхвикористанні. Основним джерелом такої інформації, являються данібухгалтерського обліку і звітності.
Данібухгалтерського обліку і звітності забезпечують інформацією, яка необхідна длявнутрішнього управління і використовується зовнішніми споживачами – банками,інвесторами, податковими службами, діловими партнерами тощо. Фактичні тапотенційні інвестори ретельно вивчають баланс та іншу фінансову звітністьпідприємства що дає змогу судити про можливість і вигідність розміщення своїхкапіталів.
В ході розглядутеми курсової роботи «Облік реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунківз покупцями та замовниками », яка складається з трьох розділів, було розглянутотакі важливі аспекти: І. Нормативно-правова база обліку та реалізації готовоїпродукції та розрахунки з покупцями та замовниками; ІІ. Організація облікуготової продукції та її реалізації на ТОВ „Аеро-Експрес”; ІІІ. Вдосконаленняобліку і реалізації готової продукції та розрахунки з покупцями та замовниками;після чого були зроблені відповідні висновки.
Під час розгляду Нормативно-правовоїбаза обліку та реалізації готової продукції було з’ясовано, що нормативноюбазою яка регламентує облік та ревізію готової продукції та її реалізації іякою керується підприємство „Аеро-Експрес ” у своїй господарській діяльності,являються: Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність вУкраїні”, Закон України “Про контрольно-ревізійну службу в Україні”, Положення(стандарти) бухгалтерського обліку 9 – “Запаси”, 16 – “Витрати”, а такожІнструкції та положення.
Згідно П(С)БО – 9, запаси до якихвідноситься готова продукція, та які являються оборотними активами повиннізадовольняти наступним вимогам: повинні оприбутковуватись в результаті фактичноздійснюваних подій; не повинні бути обмежені у використанні; повинні бутинадані для реалізації або використанні в період операційного циклу.
Стосовно обліку готової продукції напідприємстві, то слід відзначити, що облік на підприємстві „Аеро-Експрес” автоматизований,що робить роботу бухгалтера набагато простішим і таким чином легкоконтролюючим. Сам процес виробництва є одним з основних процесів господарськоїдіяльності підприємства і представляє собою сукупність операцій по виготовленнюпродукції.
В бухгалтерському обліку готовапродукція на підприємстві оцінюється у відповідності до П(С)БО – 9 “Запаси” запервісною вартістю. Для визначення первісної вартості продукції підприємствомвикористовується П(С)БО – 16 “Витрати”.
Для синтетичного обліку готовоїпродукції обліковою політикою підприємства „Аеро-Експрес” призначено активнийрахунок 26 “Готова продукція” по дебету якого відображається її надходження зафактичною виробничою собівартістю, по кредиту відпуск готової продукції зафактичною виробничою собівартістю.
Фактична собівартість визначаєтьсядля різних потреб, до яких відноситься встановлення раціональних затрат.Важливе місце під час формування фактичної виробничої собівартості продукціїмає калькуляція, за допомогою якої визначають допустимі витрати на продукцію.
Підсумувавши вище сказане можнавідмітити, що основними завданнями обліку готової продукції на підприємстві є:систематичний контроль за випуском готової продукції, станом збереження на місцяхїї виробництва, обсягом виконаних робіт; вчасне і правильне документування,оформлення відвантаженої і відпущеної продукції; контроль за виконанням планудоговорів-поставок за обсягом та асортиментом реалізованої продукції,організації розрахунку з покупцями.
Не останню увагу було приділеноревізії, як засобу перевірки правильності відображення в обліку і звітностіоперацій пов’язаних з випуском та реалізацією готової продукції.
Тому у розділі “Організація ревізіїобліку готової продукції” було встановлено, що основними завданнями ревізіїготової продукції на підприємстві „Сарго” являються: перевірка наявності тапорядку збереження готової продукції; перевірка правильності та своєчасностівідображення в обліку всіх операцій пов’язаних з рухом готової продукції;відповідність аналітичних показників обліку продукції синтетичним; правильневідображення в обліку руху продукції; додержання підприємством вимог проведенняінвентаризації.
Також було визначено, що одним зметодичних прийомів, яким користуються при проведені ревізії обліку готовоїпродукції являється інвентаризація, яка передбачає: переваження, підрахунок,обмір, в результаті якої складаються інвентаризаційні описи, які потім здаютьсяв бухгалтерію підприємства для порівняння з даними бухгалтерського обліку.
Джерелами інформації для ревізіїготової продукції слугували звіти по випуску готової продукції, відомість № 16,а також річна та квартальна звітності.
В ході перевірки головна увагаприділялась таким питанням як: оцінка готової продукції; наявність аналітичногообліку реалізованої продукції; відповідність звітних даних про облік тареалізацію готової продукції бухгалтерським записам та первинним документам;правомірність списання готової продукції.
Таким чином, можна зробити висновок, що ТОВ „Аеро-Експрес”має не сплачені в строк боргові зобов'язання перед основними постачальниками ікредиторами. Це є одним з критеріїв фінансової кризи на підприємстві.Відсутність власних обігових коштів призвела до того, що фінансування поточноївиробничої діяльності підприємства здійснюється виключно за рахуноккороткострокових зобов'язань, і переважно за рахунок кредиторськоїзаборгованості. Поліпшення стану розрахунків з кредиторами можливе призбільшенні грошових надходжень від операційної діяльності в результатізбільшення обсягів виробництва і реалізації готової продукції та своєчаснійінкасації дебіторської заборгованості. Але для відновлення виробничого процесупідприємство потребує значних інвестиційних ресурсів.
Отже, основні завдання, які ставилисяна початку даної роботи виконані. Згідно розглянутого вище, можна зробитиостаточний висновок, що дослідження даної теми в даний час є доцільним іактуальним.
Списоквикористаної літератури
1. Закон України «Пробухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 p.,№996-XIV. З наступними змінами і доповненнями.
2. Закон України “Про оподаткуванняприбутку підприємств” N 335/94-вр від 28.12.94. З наступними змінами ідоповненнями.
3. Наказ Мінфіну „Про затвердженняПлану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N291 від 30.11.99.
4. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 1. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від31 березня 1999 р. N 87. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21червня 1999 р. N 391/3684 «Загальні вимоги до фінансової звітності»
5. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 15 «Дохід» Затверджено Наказом Міністерствафінансів України N 290 від 29.11.1999
6. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене наказом Міністерствафінансів України від 31.12.99 р. №318.
7. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 2 «Баланс» Затверджено Наказом Міністерствафінансів України N87 від 31.03.99
8. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» ЗатвердженоНаказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
9. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 9 «Запаси» Затверджено Наказом Міністерствафінансів України N 246 від 20 жовтня 1999 р.
10. Бухгалтерський облік в торгівлі.Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 „Облік і аудит”./ За ред.Проф. Ф.Ф. Бутинця та доц. Н.М. Малюги. -2-ге вид., перероб. і доп. – Житомир:ПП „Рута”, 2008. – 576 с.
11. Бухгалтерський управлінськийоблік. Навчальний посібник для студентів. / Ф.Ф. Бутинець, Л.В. Чижевська,Н.В.Герасимчук. – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 448 с.
12. Бухгалтерський фінансовий облік:Підручник. /За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 5-те вид., доп. і перероб. — Житомир: ПП.„Рута”, 2007. — 726 с.
13. Гордієнко Н.Г. Автоматизованеробоче місце ревізора. Навчальний посібник. К: КНТЕУ, 2002. – 132 с.
14. Грабова Н.М., Кривоносов Ю.Г.Облік основних господарських операцій в бухгалтерських проводках.Навч.посібник: 3-тє вид. — К.: А.С.К.2006.-504 с.
15. Грабова Н.Н. Добровский В.Н.Бухгалтерський учет в производственных и торговых предприятиях, 2000./ Под ред.Н.В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2001. – 624 с.
16. Гуйда Л. Інвентаризаціятоварно-матеріальних цінностей і незавершеного виробництва // Дебет-Кредит.–2005. –№50,52.
17. Івахненков С.В. Інформаційнітехнології в організації бухгалтерського обліку та аудиту. Навчальний посібник.К: Знання-Прес, 2003. – 349 с.
18. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіздіяльності комерційних банків і підприємств. / Навчальний посібник. – К:Видавничий дім «Скарби», 2008. – 336 с.
19. Кожанова Є. П., Отенко І. П.Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни-X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.
20. Організаційно-методичні аспектиобліку і аналізу товароруху в підприємствах роздрібної торгівлі: Автореф.дис… канд. екон. наук: 08.06.04 / Т.О. Тарасова; Харк. держ. акад. технологіїта організації харчування. — Х., 2007. — 18 с.
21. Особливості бухгалтерськогообліку в торгівлі. Курс лекцій. Навчальний посібник / За ред. Проф. Ф.Ф.Бутинця та доц. Н.М. Малюги – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 608 с.
22. Сопко В.В., Верхоглядова Н.І.,Шило В.П., Ільіна С.Б., Брадул О.М. Організація і методика проведення аудиту:Навчально-практичний посібник. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 624 с.
23. Тарасюк Г.М., Шваб Л.І.Планування діяльності підприємства. Навч. посіб. – К.:”Каравела”, 2007. – 432с.
24. Ткаченко Н.М. Бухгалтерськийфінансовий облік на підприємствах України: Підруч.для студ.вищ.навч. закл.екон. спец. — 5-те вид., допов. й переробл.-К.: А.С.К.,2000.-784 с.
25. Ткаченко Н.М.Теоретико-методологічні проблеми формування бухгалтерського фінансового обліку.К:”А.С.К.”, 2007. – 348 с.
26. Фінансовий аналіз: Навчальнийпосіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф.Г.В. Митрофанова. – К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т.: 2002, — 301 с.
27. Чебанова Н.В. Василенко Ю.А.Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. К:”Академія”, 2006. — 672 с.
28. Шеремет А.Д. Методика финансовогоанализа. М: Инфра-М, 1996. – 176 с.