Облік виробничих запасів

Зміст
Вступ
Розділ І. Теоретичні основи побудови облікувиробничих запасів підприємства
1.1 Виробничі запаси як об’єкт обліку іаудиту
1.2 Класифікація виробничих запасів дляцілей обліку і аналізу
Розділ ІІ. Удосконалення бухгалтерськогообліку виробничих запасів на підприємстві ВП «Старинська птахофабрика Нова» ВАТМХП
2.1 Документальне оформлення операцій звиробничими запасами
2.2 Облік надходження та наявностівиробничих запасів, їх оцінка
2.3 Облік вибуття виробничих запасів,оцінка при вибутті
2.4 Узагальнення інформації про операції звиробничими запасами в реєстрах бухгалтерського обліку і звітності
2.5 Удосконалення ведення обліку виробничихзапасів на підприємстві ВП «Старинська птахофабрика Нова» ВАТ МХП
Розділ ІІІ. Аналіз ефективностівикористання виробничих запасів на підприємстві ВП «Старинська птахофабрикаНова» ВАТ МХП
3.1 Аналіз забезпеченості виробничихзапасів на підприємстві
3.2 Аналіз ефективності використаннявиробничих запасів
3.3 Особливості проведення інвентаризаціївиробничих запасів
3.4 Особливості обліку результатів інвентаризаціївиробничих запасів
Висновки
Список використаної літератури

Вступ
Становлення ринкової економіки в Україні,поява нових господарських структур різних форм власності, розвиток міжнароднихекономічних зв'язків зумовили необхідність удосконалення обліку відповідно довимог міжнародних стандартів. Створенню інформаційної бази для забезпеченняпереходу до системи, орієнтованої на ринкові умови господарювання, підвищеннюефективності облікової інформації, необхідної для потреб управління і контролюна всіх рівнях, сприяло прийняття Закону України «Про бухгалтерський облікі фінансову звітність в Україні», який є головним нормативно-правовимдокументом у системі регулювання обліку і закріпив перехід підприємств і організаційУкраїни на систему фінансового обліку і звітності, основану на національнихПоложеннях (Стандартах) бухгалтерського обліку, що відповідають вимогамміжнародних стандартів.
Перехід від планово-розподільчої доринкової економіки вимагає перегляду методологічної основи обліку, уточненняйого об'єктів, технологію збору і обробки даних. Зрозуміло, що методологічніаспекти відіграють вирішальну роль у структуризації внутрішньої будовиінформаційної системи підприємства та визначають технологію облікового процесу,а тому їх розвиток в умовах ринку є об'єктивною необхідністю.
Здійснення ефективних заходів щодостабілізації економіки України і перехід до ринкових відносин потребуютьпринципово нових підходів до управління запасами підприємства. Це зумовлюєнеобхідність удосконалення організації та методики обліку запасів підприємствата відповідність до вимог ринкової інфраструктури.
Проблеми обліку виробничих запасів в умовахреформування економіки набувають особливої актуальності в зв'язку з потребоюотримати точної і достовірної інформації. Система їх обліку, яка склаласяроками, не задовольняє вимоги ринку, оскільки умови функціонування значнорозширюють коло операцій, що проводяться з запасами.
Важливе практичне значення та виробничуспрямованість мають питання аналізу забезпечення та використання запасів напідприємствах (у виробництві) оскільки повне забезпечення виробничими запасамивиробництво та їх ефективне використання є передумовою подальшого розвиткувиробництва на підприємствах.
Крім самого обліку важливе значення маєпитання перевірки, тобто ревізії запасів на підприємстві. Відсутність єдиноїметодичної основи та аспектів оптимізації призвели до схоластичного підходу врозвитку облікової системи, в тому числі й запасів.
Однак ряд проблем організації обліку таконтролю виробничих запасів в умовах переходу до ринкових відносин потребуютьподальших досліджень та наукових розробок. В багатьох теоретичних концепціяхстану та розвитку обліку, аналізу та контролю запасів відсутня єдність: вониабо недостатньо обґрунтовані або спірні. Зміна податкового механізму додала досвоєї маси невирішених проблем нові, які до цього часу наукою не ставилися і необґрунтовувалися.
Теоретичне і практичне значення вирішеннязазначених питань по удосконаленню обліку та контролю виробничих запасів напідприємстві і зумовили вибір теми, визначили основні завдання і цільовуспрямованість дипломної роботи.
Актуальність теми полягає у тому, що добрепобудований, належним чином організований облік виробничих запасів, тобтоякісна проінформованість про їх наявність та рух мають суттєве значення вуправлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Тому сьогодні об'єктивновиникли умови для перегляду існуючої практики організації обліку та контролюзапасів. Вся система досліджень по даному об'єкті обліку розглянута під кутомзору вимог ринкових відносин.
Предметом дослідження визначенометодологічні аспекти обліку та аналізу за запасами в умовах ринкових відносинз урахуванням галузевої специфіки.
Об'єктом дослідження вибрано ВП «Старинськаптахофабрика Нова» ВАТ МХП, в якому є наявні можливості для висвітленнядосліджуваних у роботі питань, щодо організації обліку запасів.
У дипломній роботі використовувалися такіметоди дослідження: аналіз — для деталізації і розчленування об'єкта дослідженняна окремі важливі складові елементи; синтез — для узагальнення розрізненихаспектів методики обліку, аналізу та контролю засобів; статистичні тааналітичні розрахунки — для дослідження факторної облікової інформації;порівняння — для зіставлення даних підприємства у динаміці; групування — длявизначення залежностей одних показників від інших; середніх відносних величин — для дослідження рівня використання облікової інформації в управлінськійдіяльності; табличний (графічний) — для наочного зображення результатівдослідження.
Наукова новизна проведеного дослідженняполягає у вдосконаленні існуючої методології фінансового обліку виробничихзапасів, та дослідження і висвітлення проблеми контролю за ними.
Практичне значення одержаних результатів,полягає в тому, що реалізація висновків і пропозицій сприятиме підвищеннюефективності фінансового обліку виробничих запасів на даному підприємстві.
Для того, щоб краще зрозуміти постановуобліку на даному підприємстві, потрібно характеризувати його діяльність. Для цьогопропонуємо проаналізувати деякі його показники за минулі періоди (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика діяльності ВП «Старинськаптахофабрика Нова»Показники 2008 2009 Відхилення Основні засоби 5 491,8 3 803,8 - Довгострокова дебіторська заборгованість 9,8 9,8 Виробничі запаси 265,4 496,3 + Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги 381,5 559,2 + Грошові кошти 5,0 40,7 + Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги 5 988,6 4055,2 +

Дані в таблиці узяті з Балансу підприємствана 31 грудня 2008 року (додаток А) та Балансу підприємства на 31 грудня 2009року (додаток Б).
Метою дипломної роботи є виявленняпередумов, теоретичне й практичне обґрунтування вдосконалення організації таметодики фінансового обліку і контролю запасів в умовах переходу до ринковихвідносин на основі опрацьованого законодавства та інструктивного матеріалу,літературних джерел, діючої практики організації обліку та положень(стандартів) бухгалтерського обліку.
Досягнення поставленої мети передбачилоформування і виконання наступних наукових і практичних завдань:
уточнити зміст виробничих запасів, їхсклад, класифікацію;
визначити роль, завдання і основні напрямкирозвитку обліку запасів з метою приведення їх у відповідність вимогам ринковихвідносин;
проаналізувати діючу організацію таметодику фінансового обліку виробничих запасів, вплив на них зміни податковоїполітики та виявити шляхи їх вдосконалення;
визначення рівня використання засобів іфакторів, які впливають на них;
розрахувати вплив використання запасів наобсяг продукції.
Ці цілі і завдання необхідно вирішити вході написання дипломної роботи.
Вибір даної теми дослідження зумовленийтим, що дані обліку повинні забезпечувати можливість прийняття управлінськихрішень щодо виробничих запасів, а це можливо лише за умови правильного веденняобліку, що в свою чергу забезпечує достовірність облікових даних.
Робота складається з трьох розділів. У цихрозділах більш детально розкрито усі перераховані вище питання даної темидипломної роботи.

Розділ І.Теоретичні основи побудови обліку виробничих запасів підприємства.
1.1 Виробничізапаси як об’єкт обліку і аудиту
Запаси — це матеріальні ресурси (засобивиробництва, предмети споживання, інші цінності), необхідні для забезпеченнярозширеного відтворення, обслуговування сфери нематеріального виробництва тазадоволення потреб населення, які зберігаються на складах або в інших місцях зметою їх наступного використання.
Для здійснення виробничо-господарськоїдіяльності підприємствами всіх форм власності та галузей економікивикористовуються товарно-виробничі запаси, які є найбільш важливою і значноючастиною активів підприємства. Вони займають особливе місце у складі майна тадомінуючі позиції у структурі витрат підприємств різних сфер діяльності.Товарно-виробничі запаси є складовою частиною групи матеріальних ресурсів, якіформують економічні (виробничі) ресурси.
В обліковій літературі зустрічаються багаторізних понять, пов’язаних із запасами, проте, слід врахувати, що кожне з нихмає власне тлумачення. Так, в обліковій літературі часто застосовуються поняття«виробничі запаси», замінене поняттям «матеріали». Деякі автори при визначенніпоняття «матеріальні оборотні активи» застосовують термін «цінності». Однак,поняття «цінність» є описовою категорією, ознакою, якісним показником, щохарактеризує запаси як економічні елементи, які мають користь для їх власника іможуть принести йому економічні вигоди.
Запаси відносять до складу оборотнихактивів, тому що вони можуть бути перетворені на грошові кошти протягом рокуабо одного операційного циклу.
Застосування терміну «матеріально-виробничізапаси» пов’язано з певними суперечливими моментами, адже матеріальнимизапасами є не тільки предмети праці, але й засоби праці. Тому це поняття єширшим, оскільки охоплює усі активи, що мають матеріальну форму тавикористовуються у виробничому процесі.
Терміни «товарно-матеріальні активи» і“товарно-матеріальні запаси” не досить прийняті для застосування з причини охопленняними активів, що мають матеріальну форму, які можуть бути як оборотними, так інеоборотними. При цьому акцент робиться на можливість продажу таких активів.
Термін “товарно-виробничі запаси”найбільшою мірою відображає характерні властивості матеріальних елементіввиробництва, основне призначення яких – обробка у процесі виробництва,формування основи виробів, при цьому враховується можливість перебування їх ускладі резервів у вигляді виробничих запасів на складі або готових виробів(товарів), що перебувають на складах.
Поряд з цим не можна не враховуватиіснування терміну “запаси”, який згідно з П(С)БО 9 “Запаси”, об’єднює основніскладові оборотних матеріальних активів. Використання цього терміну викликаєпевні протиріччя, які пов’язані із його тлумаченням в обліковій літературі.Так більшість авторів під терміном “запаси” розуміють резерв метеріальнихресурсів, які не використовуються в поточній діяльності підприємства іпризначені для забезпечення безперервності процесу виробництва, зберігання навипадок необхідності. Тобто поняття “запаси” є досить специфічним. Не дивлячисьна те, що термін “товарно-виробничі запаси” є найбільш прийнятним узастосуванні термін “запаси” набув широкого вжитку.
Значним внеском до розвитку уявлень провиробничі запаси є праці провідних вчених України, Росії та Білорусії.
Серед них праці д.е.н, проф. В.К.Радостовця, присвячені проблемам обліку товарно-матеріальних цінностей, шляхомудосконалення обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартостіпродукції, робіт та послуг.
Запаси становлять основу виготовлювальноїпродукції та сприяють процесу її виготовлення або поліпшують властивостіготової продукції.
Методологічні засади формування інформаціїпро визнання, оцінку запасів та їх розкриття у фінансовій звітності визначено уП(С)БО 9 “Запаси”. Згідно П(С)БО 9 запаси – це активи які:
— зберігаються для подальшого продажу заумов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція);
— перебувають у процесі виробництва з метоюподальшого продукту виробництва (незавершене виробництво);
— зберігаються для споживання під часвиробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством(сировина, основні і допоміжні матеріали).
Норми П(С)БО 9 “Запаси” не поширюються натакі запаси:
1. Незавершені роботи за будівельнимиконтрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов’язані зними;
2. Фінансові активи (цінні папери, щоутримуються з метою продажу тощо);
3. Молодняк тварин і тварин на відгодівлі,продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вониоцінюються за чистою вартістю реалізації.
Основними завданнями обліку виробничихзапасів є:
· правильне та своєчасне документальнеоформлення всіх операцій з руху матеріальних цінностей,
· виявлення та відображення витрат,пов'язаних з їхньою заготівлею;
· контроль за надходженням, заготівлеюматеріальних цінностей, їх зберіганням;
· одержання точних відомостей про залишкизапасів, що знаходяться на складах і в коморах;
· правильне та своєчасне виявлення запасів,які не використовуються на підприємстві та підлягають реалізації.
Забезпечення зберігання запасів здійснюютьтакими методами:
а) через систему матеріальноївідповідальності — укладанням договорів із працівниками, які мають доступ дооформлення документів про рух матеріальних цінностей;
б) документальне оформлення всіх операційруху матеріальних цінностей (прийняття, відпуск, списання);
в) затвердження окремим наказом посадовогосписку осіб, що мають право підписувати документи з прийняття, відпуску та списанняматеріальних цінностей;
г) налагодження складського господарства;
д) проведення інвентаризації (вибіркової тасуцільної).
Бухгалтер має уважно стежити за рухом ізберіганням матеріальних цінностей. Основою такого контролю є первиннадокументація.
На багатьох підприємствах використовуютьтипові форми первинної документації: прибутковий ордер, лімітно-забірна карта,акт-вимога на заміну чи додатковий відпуск матеріалів, накладна-вимога навідпуск чи внутрішнє переміщення матеріалів, картка складського облікуматеріалів.
Працівники матеріального відділубухгалтерії систематично перевіряють правильність оформлення первиннихдокументів на матеріали, які надходять або витрачаються, а також достовірністьі своєчасність записів у складських картках сортового обліку.
Бухгалтер своїм підписом у складськихкартках підтверджує правильність записів, зроблених матеріально відповідальноюособою, та проставлених нею залишків. Відтак первинні документи за реєстромпередають зі складу до бухгалтерії. Лімітні карти працівник складу повиненздавати в міру використання ліміту. Наприкінці місяця у бухгалтерію передаютьусі лімітні карти незалежно від використання ліміту.
Під час опрацювання первинних документіввзаємозв'язок складського сортового обліку і даних синтетичного бухгалтерськогообліку контролюється за допомогою відомості обліку залишків матеріалів, якубухгалтерія відкриває для кожного складу. До цієї відомості матеріальновідповідальна особа або працівник бухгалтерії переносить із складських картоксортового обліку дані про залишки матеріалів кожного місяця. Підсумкові даніпідраховують за окремими групами матеріалів, субрахунками та синтетичнимобліком у цілому.
Важливий етап контролю за станомскладського обліку та збереженням запасів (матеріальних цінностей) — контрольнівибіркові інвентаризації залишків матеріалів (особливо коштовних і дефіцитних),які проводить комісія, призначена керівником підприємства. На складах маютьбути узгоджені з головним бухгалтером списки та зразки підписів осіб, які маютьправо вимагати й одержати необхідні матеріали.
Пильна увага надається обліку й контролювидачі довіреностей на одержання матеріальних цінностей. Зокрема, слідзапобігати видачі довіреностей працівникам, які не прозвітували про одержаніраніше цінності, а також довіреностей, у яких не вказані постачальник,найменування та кількість одержуваних цінностей. Уважно перевіряють дати вдокументах, за якими оприбутковано матеріальні цінності за інвентаризацією.
Кожне підприємство має своєчасно укладатиписьмові договори про повну матеріальну відповідальність з особами, якіприймають, зберігають і відпускають цінності, а також визначити посадових осіб,яким надано право підписувати документи на одержання, відпуск зі складівматеріалів і видавати дозвіл (перепустку) на вивезення матеріальних цінностей зпідприємства.
Запаси для кожного підприємства – це такожактиви, які утримуються для продажу за умови звичайної господарської діяльності(товари); які перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажупродукту виробництва, (незавершене виробництво); утримуються для використанняпід час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг (сировина,матеріали тощо). (Міністерство фінансів України від 20 жовтня 1999р. №246).
При виробництві продукції використовують вжевиробничі запаси. Виробничі запаси – це придбані або самостійно виготовленізапаси, що підлягають подальшій переробці на підприємстві або утримуються дляіншого споживання у ході нормального операційного циклу.
Для правильної організації обліку виробничихзапасів важливе значення мають науково обгрунтована їх класифікація, оцінка івибір одиниці обліку.
1.2 Класифікаціявиробничих запасів для цілей обліку і аналізу
Класифікація кожного явища є дуже важливоюланкою, оскільки від її правильності буде залежати і правильність використанняцього явища. Основоположна класифікація запасів закладена в законодавстві, асаме в Плані рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань ігосподарських операцій підприємств і організацій. Тому на нашу думку доцільнобуло б зупинитись докладніше на цій класифікації. Розглянемо об’єкти, яківідносяться до Класу 2 «Запаси» у таблиці 1.2.1 «Класифікація запасів».
Таблиця 1.2.1
Класифікація запасівГрупи запасів Визначення Рахунки призначені для ведення обліку 1. Сировина та основні матеріали Предмети праці, що входять до складу вироблюваних продуктів і становлять їх основу (наприклад, бавовна для виробництва пряжі, метал для виробництва станків, залізна руда для виробництва чавуну тощо) Рахунок № 201 «Сировина і матеріали» 2. Допоміжні матеріали Матеріали, які або приєднуються до основних матеріалів, щоб надати їм визначеної якості (фарба для цукерок у кондитерському виробництві), або знаряддя виробництва, що витрачаються в процесі роботи (мастильні матеріали), або ті, що витрачаються для обслуговування процесу виробництва (електричні лампочки тощо) Рахунок № 201 «Сировина і матеріали» 3. Купівельні напівфабри-кати Вироби, що придбаваються для комплектації продукції, що виготовляється на підприємстві, але ще потребують обробки чи збирання (комплектуючі вироби, конструкції, деталі) Рахунок № 201 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» 4. Паливо
Економічно цей вид матеріалів належить до допоміжних матеріалів, але відокремлюється в обліку у зв’язку з його значною роллю у народному господарстві і великою часткою у загальних витратах матеріалів. Паливо може використовуватися:
а) для технічних потреб (використовується безпосередньо у технологічному процесі і зумовлює якісну зміну матеріалів);
б) для енергетичних потреб (сприяє виробітку теплової енергії);
в) для господарських потреб (для опалення приміщення цехів, контори підприємства, житлових будинків тощо). Рахунок № 203 «Паливо» 5. Тара і тарні матеріали
Предмети, призначені для пакування продукції: пляшки, ящики, мішки тощо (як порожня, так і та, що перебуває під матеріалами і готовою продукцією).
Тара одноразового використання в особливу групу не відокремлюється і входить до собівартості матеріалів (жерстяні банки з фарбою) Рахунок № 204 «Тара і тарні матеріали» 6. Будівельні матеріали Будівельні матеріали, конструкції і деталі, обладнання, що підлягають встановленню на об’єктах, які будуються, капітальних вкладень, інші матеріальні цінності, призначені для потреб капітального будівництва. Рахунок № 205 «Будівельні матеріали» 7. Матеріали, передані в переробку Матеріали, передані в переробку та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Витрати на переробку матеріалів, які оплачуються сторонніми організаціями, відображаються за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, отриманих з переробки. Рахунок № 206 «Матеріали, передані в переробку» 8. Запасні частини для проведення ремонтів Окремі запасні частини машин, обладнання, транспортних засобів, призначені для виконання ремонтів, заміни зношених частин тощо, і такі, що не належать до основних засобів. Рахунок № 207 «Запасні частини» 9. Матеріали с/г призначення Насіння, корми, посадковий матеріал як власного виробництва, так і куплені Рахунок № 208 «Матеріали с/г призначення» 10. Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю Наявність та рух поточних біологічних активів рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо). Рахунок № 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» 11. Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю Наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо). Рахунок № 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» 12. Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю Наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до П (С)БО 9 «Запаси». Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва. Рахунок № 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю» 13. Малоцінні та швидко зношувані предмети Предмети, які використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. Рахунок № 22 «МШП» 14. Незавершене виробництво Виступає у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Рахунок № 23 «Виробництво» 15. Брак Продукція, напівфабрикати, деталі, вузли і роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані лише після додаткових витрат на виправлення. Рахунок № 24 «Брак у виробництві» 16. Напівфабри-кати Сировина і матеріали, які пройшли стадії обробки, але ще не є готовою продукцією. У виготовлені продукції вони виконують таку ж роль, як і основні матеріали, тобто утворюють її матеріальну основу. Рахунок № 25 «Напівфабрика-ти» 17. Готова продукція Продукція, яка виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом. Рахунок № 26 «Готова продукція» 18. Продукція сільськогос-подарського виробництва Продукція, одержана від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо). Рахунок № 27 «Продукція сільськогоспода-рського виробництва» 19. Товари Матеріальні цінності, що придбані (отриманні) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу. Рахунок № 28 «Товари»
Запаси відносяться до складу оборотнихактивів, тому що можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року абоодного операційного циклу. Оборотні засоби є фінансово-економічною категорією,яка випливає з існування товарно-грошових відносин, дії закону вартості таорганізації діяльності підприємства.
Для обліку виробничих запасів в умовахреформування економіки набуває особливої актуальності класифікування в зв'язкуз потребою отримати точної і достовірної інформації.
Для правильної організації обліку запасівважливе значення має їх науково обґрунтована класифікація. Запаси можнакласифікувати за наступними ознаками:
За призначенням і причинами утворення:
постійні: частина виробничих і товарнихзапасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговимипоставками;
сезонні: запаси, що утворяться присезонному виробництві продукції чи при сезонному транспортуванні;
За місцем знаходження:
складські: запаси, що знаходяться наскладах підприємства;
у виробництві: запаси, що знаходяться впроцесі обробки;
в дорозі: продукція, що відвантаженаспоживачу, і ще ним не отримана, знаходиться в дорозі;
За рівнем наявності на підприємстві:
нормативні: запаси, що відповідають запланованимобсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства;
понаднормові: запаси, що перевищують їхнормативну кількість;
За наявністю на початок і кінець звітногоперіоду:
початкові: величина запасів на початокзвітного періоду;
кінцеві: величина запасів на кінецьзвітного періоду;
Відносно до балансу:
балансові: запаси, що є власністюпідприємства і відображаються в балансі;
позабалансові: запаси, що не належатьпідприємству, і знаходяться у нього через певні обставини;
За ступенем ліквідності:
ліквідні: виробничі та товарні запаси, щолегко перетворюються на грошові кошти у короткий термін і без значних втратпервісної вартості таких запасів;
неліквідні: виробничі та товарні запаси,які неможливо легко перетворити на грошові кошти у короткий термін і беззначних втрат первісної вартості таких запасів;
За походженням:
первинні: запаси, що надійшли напідприємство від інших підприємств і не підлягали обробці на даномупідприємстві;
вторинні: матеріали та вироби, що післяпервинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходивиробництва та споживання продукції);
За обсягом:
вільні: запаси, що знаходяться у надлишкуна підприємстві;
обмежені: запаси, що знаходяться вобмеженій кількості на підприємстві;
За сферою використання:
у сфері виробництва: запаси, що знаходятьсяу процесі виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво);
у сфері обігу: запаси, що знаходяться усфері обігу (готова продукція, товари);
у невиробничій сфері: запаси, що невикористовуються у виробництві;
За структурою і складом:
запаси виробничі (предмети та засобипраці): запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, напівфабрикатіввласного виробництва, купівельних напівфабрикатів, комплектуючих виробів,палива, запчастин, тари і тарних матеріалів, МШП;
запаси незавершеного виробництва (предметипраці): частина продукції, що не пройшла всіх стадій обробки та не прийнятавідділом технічного контролю (ВТК);
запаси готової продукції (продукти праці):продукція, закінчена виробництвом, що прийнята ВТК і знаходиться на складі;
запаси товарні (продукти праці): товари, щознаходяться у сфері обігу, а також продукція, що знаходиться в дорозі.
Наведена класифікація запасів забезпечуєвиконання основних завдань обліку та контролю запасів, серед яких:
раціональне визначення одиниці облікузапасів та формування номенклатури-цінника;
організація складського господарства;
достовірне визначення первісної вартостізапасів;
визначення умов переоцінки запасів на датубалансу та методів їх оцінки вразі вибуття;
відображення на рахунках обліку операцій знадходження і вибуття запасів та точне визначення залишків запасів;
розкриття інформації про запаси у приміткахдо фінансової звітності.
Усі перераховані завдання сприяютьформуванню інформації для управління запасами.
Загальноприйнята класифікаціявпроваджується на підприємствах на території України, проте не виключено те щона певний виробничий запас на різних підприємствах може даватись різна назва,це зумовлено тим що кожен регіон має свою специфічну вимову, а також необходиться і без непрофесійності робочих які не вправі дати правильнукласифікацію із-за своєї не кваліфікованості.
Отже роблячи узагальнення даного розділу миможемо сказати, що від правильної класифікації залежить і правильність подальшогообліку виробничих запасів.

Розділ ІІ. Удосконаленнябухгалтерського обліку виробничих запасів на підприємстві ВП «Старинськаптахофабрика Нова» ВАТ МХП
2.1 Документальнеоформлення операцій з виробничими запасами
Для обліку виробничих запасіввикористовується первинна облікова документація, яка відповідає вимогамосновних положень з обліку запасів та пристосована для автоматизованої обробкиінформації.
Первинна документація грає важливу роль в організаціїматеріального обліку, яка є його основою.
Первинні документи повинні містити в собіобов’язкові реквізити:
назву документу;
дату складання;
назву підприємства від імені якогоскладається документ;
зміст господарської операції;
вимірники в натуральному і грошовомувираженні;
найменування посад осіб, що відповідають заздійснення операції;
особові підписи.
Всі використовувані реквізити є додатковимиі витікають зі змісту господарської операції.
На ВП «Старинська птахофабрика Нова» всіпервинні документи можна класифікувати за наступними ознаками (див. схему2.1.1).
Всі перераховані документи мають бутиретельно оформлені, мати відповідні підписи посадових осіб.
На основі вищесказаного для систематизаціїі повного представлення даної інформації складемо таблицю первинних документівпо обліку виробничих запасів(табл. 2.1.1.).

/>
Схема 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
Первинні документи з обліку запасів№ п/п Номер документу Назва документу Дата ухвалення документу 1 М-2 Доручення Затверджено наказом Мінстату України 21.06.96р. №192 2 М-4 Прибутковий ордер Затверджено наказом Мінстату України від 21 червня 1996 р.N 193 3
М-8, М-9
М-28, М-28а Лімітно-забірна карта Затверджено наказ Мінстату України від 21 червня 1996 р.N 193 4 М-11 Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів Затверджено наказ Мінстату України від 21 червня 1996 р.N 193 5 М-12 Картка складського обліку Затверджено наказ Мінстату України від 21 червня 1996 р.N 193 6 М-11 Акт про приймання матеріалів Затверджено наказ Мінстату України від 21 червня 1996 р.N 193 7 1-ТН Товарно-транспортна накладна Затверджено наказом Мінтрансу, Мінстату України від 29 грудня 1995 р. N 488/346
Сировина та матеріали, купівельнінапівфабрикати, паливо, тара, запасні частини та інші матеріали є одними знайважливіших ресурсів на підприємстві, тому й документальне оформленнянадходження, наявності і витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальнимпроцесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так ідля аналізу та оперативного управління рухом матеріальних цінностей.
Отже, розглянемо вище зазначені основнимитипові документи з оприбуткування та видачі матеріалів.
Матеріали, що надходять на склад, ретельноперевіряють, встановлюють відповідність їх якості, кількості, асортименту,умовам поставок і супровідним документам. Якщо не виявлено розходжень,матеріали приймають. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу:безпосередньо за документом постачальника (Накладна) (додаток В) або шляхомвиписування Прибуткового ордера (додаток Г). У першому разі на одномупримірнику документа (постачальника), який підписує матеріально відповідальнаособа, ставлять штампи прийому, у другому – оформляють прибутковий ордер.Прибуткові ордери використовуються для кількісно-сумового обліку матеріалів, щонадходять від постачальників або з переробки.
У випадках, коли є розбіжності кількості таякості з даними супроводжуючих документів постачальника, а також для матеріалів,що надійшли без платіжних документів, складають «Акт про приймання матеріалів»(додаток Д).
Акт складається комісією, яка призначаєтьсякерівником підприємства і до якої входять завідуючий складом, представниквідділу постачання (або відповідальна особа) та ін. У цій комісії обов’язковоює участь представника, а за його відсутності (наприклад, у зв’язку з великоювіддаленістю) – представника іншої незацікавленої організації. Акт складаєтьсяу двох примірниках. Цей акт є підставою для оприбуткування бухгалтерієюфактично прийнятих матеріалів. Прибутковий ордер при цьому не заповнюється.
При одержанні вантажів із залізничноїстанції експедитор повинен перевірити відповідність кількості місць, щонадходять, і знаків маркування на них з даними супровідних документів. Якщовантаж прибув у справному вагоні без ознак злому, експедитор повинен провестивибіркову перевірку маси і стану прибулих матеріалів.
Якщо при прийманні вантажу буде встановленорозходження з даними, зазначеними у транспортних документах, або виникнутьпитання щодо цілісності вантажу (зірвана або пошкоджена пломба), складаютькомерційний акт (додаток Е). Цей акт є основою для подання претензій дозалізниці або пароплавства про відшкодування збитків.
Матеріальні цінності, що надійшли відпостачальника автомобільним транспортом, оприбутковують на склад на підставіТоварно-транспортної накладної (додаток Є), одержаної від вантажовідправника.
У разі надходження вантажу на склад бездокументів відділ постачання виписує наказ складу про прийом вантажу бездокументів (додаток Ж). Завідуючий складом здає накази до бухгалтерії разом зприбутковими ордерами.
Для одержання матеріалів від одногородньогопостачальника покупець повинен видати експедитору (або представнику відділупостачання) Довіреність т.ф. № М-2 (додаток З), зареєстровану у журналіреєстрації довіреностей (додаток И). Необхідно налагодити суворий контроль засвоєчасним оприбуткуванням матеріалів та поверненням невикористаних доручень.
При закупівлі матеріалів безготівковимспособом постачальник надає покупцю рахунок-фактуру ф. № 868 (додаток І), потрібноперевіряти його відповідність надходженню матеріальних цінностей на складпідприємства (відділ постачання) і контролювати своєчасність його оплати(фінансовий відділ підприємства, а на малому підприємстві – головнийбухгалтер).
Для оплати суми вказаної у рахунку-фактуріпідприємство-покупець виписує платіжне доручення (додаток Ї), по якому банкперераховує грошові кошти з рахунку покупця на рахунок продавця.
У платіжному доручені вказують реквізитиобох підприємств та реквізити їх банків, суму та підставу для перерахуваннякоштів.
За умови тривалої відсутності й перебуванняв дорозі матеріальних цінностей потрібно вживати заходів до розшуку вантажу.
Контроль за своєчасним надходженнямматеріалів здійснюється відділом постачання і бухгалтерією, а вживанняоперативних заходів щодо розшуку вантажу покладається на відділ постачання,менеджера тощо.
На практиці трапляються випадки, коливиробничі запаси надходять до складу без рахунків-фактур постачальників. Такіпоставки називають невідфактурованими. Бухгалтерія повинна організувати окремийоблік розрахунків за ці матеріали і вжити заходів до своєчасного одержаннярахунків від постачальників.
Відпуск сировини і матеріалів у виробництво– це відпуск їх безпосередньо для виготовлення продукції, а також на ремонтніта господарські потреби.
Матеріали у виробництво повиннівідпускатися відповідно до лімітів, встановлених на підставі норм витратзапасів на одиницю виробу, а також плану випуску продукції на місяць.
Основними документами, що відображаютьвідпуск матеріалів зі складу для внутрішньогосподарських потреб, є накладнівимоги (додаток Й), лімітно-забірні картки (додаток К).
Накладні-вимоги являють собою єдністьрозпорядчого і виправдного документів і використовуються для одноразовоговідпуску матеріалів. Відпуск матеріалів, що повторюються, можна оформлятилімітно-забірними картками, що об’єднують у собі розпорядчий документ, якиймістить ліміт відпуску, й накопичувальний виправдний документ, що підтверджуєбагаторазовий відпуск матеріалів зі складу в рахунок ліміту. Лімітно-забірнікартки заповнюються планово-виробничим відділом напередодні одержання матеріалу(місяця) і візуються відділом постачання.
У лімітно-забірних картках зазначаєтьсямісячний ліміт відпуску даному цеху матеріалів певного номенклатурного номера.
Ліміт визначається виходячи з виробничоїпрограми цеху та діючих норм витрат матеріалів з урахуванням існуючих у цехахзалишків невикористаних матеріалів на початок місяця. Ліміт може встановлюватисяна кожне замовлення окремо.
Лімітно-забірні картки виписують у двохпримірниках: один до початку місяця передається цеху-споживачу, другий –складу. Бажано друкувати їх на папері різного кольору, щоб чіткіше відрізнятипримірник цеху від примірника складу.
Завідуючий складом робить відмітку прокількість відпущеного матеріалу в обох примірниках лімітно-забірної картки івизначає залишок невикористаного ліміту. Факт відпуску підтверджується двомапідписами: завідуючого складом і одержувача матеріалів.
По закінченню місяця або використанняліміту лімітно-забірні картки здають до бухгалтерії.
Відпуск матеріалів на сторону виконуєтьсяна підставі договорів, нарядів та інших документів і письмового розпорядженнякерівника підприємства.
Внутрішнє переміщення матеріалів зі складуна склад оформлюється також накладною вимогою, як і здачу відходів виробництвана склад і повернення не використаних у виробництві матеріалів.
У відділі постачання підприємства-покупцяпроводять оперативний облік виконання договорів постачальниками і покупцямиматеріалів. У цьому разі відкривають спеціальний журнал обліку надходженнявантажів, в якому відділ постачання зобов’язаний: зареєструвати всі документивантажів, що надходять; перевірити відповідність даних документів постачальникадоговору; передати уповноваженій особі розпорядження на одержання і доставкувантажу; передати первинні документи до бухгалтерії або фінансового відділу.
Таким чином, постачання кожногопідприємства матеріальними ресурсами являє собою єдність двох процесів:
а) транспортування і доставку напідприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставівідповідної первинної документації;
б) оформлення заборгованості й оплатипостачальникам одержаних від них матеріальних цінностей.
Підприємство-покупець зобов’язанепроконтролювати доставку вантажу, організувати його приймання і вивантаження,відповідне зберігання на складі або в інших місцях. Відповідальність задоставку вантажу та його зберігання в дорозі несе організація, що перевозить вантажна підставі належно оформлених транспортних документів.
Покупець приймає вантаж за кількістю іякістю на своєму складі. Можливе також одержання вантажу само вивозом, колипредставник покупця одержує вантаж на складі постачальника за довіреністю,вивозить його своїм транспортом. Відповідальність покупця за одержаніматеріальні цінності виникає з моменту підписання його представником товарнихдокументів на одержання вантажу.
Придбання матеріальних цінностей в натурізавершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця.
2.2 Облікнадходження та наявності виробничих запасів, їх оцінка
Синтетичний облік наявності і рухувиробничих запасів ведеться на рахунку 20 «Виробничі запаси» за субрахунками:
201 «Сировина й матеріали»;
202 «Купівельні напівфабрикати такомплектуючі вироби»;
203 «Паливо»;
204 «Тара й тарні матеріали»;
205 «Будівельні матеріали»;
206 «Матеріали, передані в переробку»;
207 «Запасні частини»;
208 «Матеріали сільськогосподарськогопризначення»,
209 «Інші матеріали».
По дебету рахунка 20 «Виробничі запаси» тайого субрахунків відображають надходження відповідних запасів на підприємствота збільшення їх вартості в результаті дооцінки, по кредиту — витрати навиробництво, відпуск в переробку, на сторону, а також зменшення вартостізапасів внаслідок уцінки.
Переважну більшість виробничих запасівпідприємства придбають у постачальників на підставі укладених договорів(контрактів, угод). На відвантажені (відпущені) матеріальні цінностіпостачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи (уяких вказуються назва, номенклатурний номер, одиниця виміру, кількість, сорт,ціна кожного виду матеріальних цінностей, що відпускаються, ставка і сума ПДВ,загальна сума, що підлягає до сплати), а також податкову накладну (додаток Л).Податкова накладна надає право покупцеві, зареєстрованому як платник ПДВ, навключення до податкового кредиту суми ПДВ, сплачену постачальнику при придбанніматеріальних цінностей (робіт, послуг).
На субрахунку 201 «Сировина й матеріали»ведеться облік наявності і руху сировини та основних матеріалів, які входять доскладу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при їївиготовленні, а також допоміжні матеріали, які використовуються привиготовленні продукції або для господарських потреб (забудовники облікбудівельних матеріалів ведуть на субрахунку 205 “Будівельні матеріали”).
На субрахунку 202 «Купівельнінапівфабрикати та комплектуючі вироби» ведуть облік наявності і руху купованихнапівфабрикатів і комплектуючих виробів, придбаних підприємствами длявиробництва продукції; конструкцій і деталей (металевих, дерев'яних,залізобетонних тощо), що використовуються підрядними будівельними організаціямипід час виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт; спеціальнеобладнання, інструменти, пристрої тощо, які використовують науково-дослідні таконструкторські організації та ін.
Вироби, придбані для додатковогокомплектування готової продукції, не включаються до її собівартості іобліковуються на рахунку 28 «Товари». Обладнання і пристрої загальногопризначення обліковуються на рахунках 10 «Основні засоби», «Інші необоротніматеріальні активи» або 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети».
Субрахунок 203 «Паливо» призначений дляобліку твердого і рідкого палива (нафтопродукти), що використовується длятехнологічних потреб виробництва, роботи автотранспорту, опалення приміщеньтощо, а також оплачених талонів на нафтопродукти і газ.
На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали»ведуть облік усіх видів тари, а також тарних матеріалів, які використовуютьсядля виготовлення тари та її ремонту (за винятком матеріалів, яківикористовуються для обладнання вагонів, суден, барж з метою забезпеченнязбереження вантажу при перевезенні, облік яких ведеться на субрахунку 201«Сировина й матеріали».
На субрахунку 205 «Будівельні матеріали»підприємства-забудовники ведуть облік будівельних матеріалів, конструкцій ідеталей, а також обладнання, що потребує монтажу.
Витрати на придбання обладнання, що непотребує монтажу, транспортних засобів, вільно розміщених верстатів,будівельних машин і механізмів, сільськогосподарських машин та інвентарю,виробничого інвентарю та інструментів відображаються на рахунку 15 «Капітальніінвестиції».
Устаткування і будівельні матеріали,передані підрядній організації для виконання робіт, після підтвердження їхвикористання списуються з кредиту цього субрахунку на дебет рахунка 15«Капітальні інвестиції».
На субрахунку 206 «Матеріали, передані впереробку» підприємства ведуть облік матеріалів, які переданіпідприємствам-переробникам для виготовлення продукції і включаються до їїсобівартості.
На субрахунку 207 «Запасні частини» ведутьоблік придбаних і виготовлених запасних частин, вузлів і деталей, призначенихдля проведення ремонту, заміни зношених частин обладнання і транспортнихзасобів, а також автомобільних шин, обмінного фонду двигунів, вузлів іагрегатів, що створюються в ремонтних підприємствах та підрозділах.
Автомобільні шини, що є на колесах та взапасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля і включені в йогоінвентарну вартість, обліковуються в складі основних засобів. Аналітичний облікобмінного фонду машин, вузлів та агрегатів ведеться за групами: придатні дляексплуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); щознаходяться в ремонті.
На субрахунку 208 «Матеріалисільськогосподарського призначення» ведуть облік мінеральних добрив;отруто-хімікатів для боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин,біопрепаратів та медикаментів для тварин; кормів тварин (власного виробництва ікупованих); насіння і саджанців для посіву і висаджування.
На субрахунку 209 «Інші матеріали» ведутьоблік відходів виробництва, не поправного браку, зношених шин, металобрухту таінших матеріальних цінностей, оприбуткованих за ціною можливого використанняабо реалізації.
Приймання матеріалів, що надійшли на складпідприємства, здійснюється на підставі накладної на відпусктоварно-матеріальних цінностей або оформляється прибутковим ордером, якщо підчас приймання виявлені розходження між фактичною кількістю матеріальнихцінностей, що надійшли, і кількістю, вказаною у накладній. При цьому недостача матеріальнихцінностей, виявлена при прийманні їх від залізниці (порту), оформляєтьсякомерційним актом, а при прийманні їх на складі — приймальним актом. Ці акти єпідставою для пред'явлення претензії винуватцю недостачі (або псування)матеріальних цінностей (транспортній організації) постачальнику — у разінедовантаження або неправильної упаковки, псування при перевезені продукції (затарення).
Матеріали, доставлені автотранспортом,прибуткуються на підставі товарно-транспортних накладних. Приймання матеріаліввід своїх цехів та інших підрозділів (невикористані матеріали, відходивиробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо), не поправний брак, матеріальніцінності від списання основних засобів або малоцінних і швидкозношуванихпредметів, зношені шини та утильна гума тощо) здійснюється за накладною, якавиписується цехом-здавальником або іншим підрозділом.
Синтетичний облік придбаних запасів нарахунку 20 «Виробничі запаси» та його субрахунках підприємства обліковують зафактичною собівартістю їх придбання (заготівлі), яка включає: покупну вартістьі транспортно-заготівельні витрати (витрати по транспортуванню, навантаженню, розвантаженню,доставці до складів підприємства, включаючи націнки постачальницьких іпосередницьких організацій, вартість послуг товарних бірж і брокерських контор,мито і митні збори тощо). Ця собівартість виявляється, як правило, тількинаприкінці місяця — після відображення всіх заготівельних операцій і розподілуїх між окремими видами запасів. Документи ж на оприбуткування і списаннявитрачених матеріалів, що надходять до бухгалтерії, вимагають їх систематичногоопрацювання і відображення в облікових регістрах, що неможливо робити безпопередньої оцінки матеріалів. Тому аналітичний облік запасів протягом місяцяведуть за прийнятими обліковими цінами: покупними (з відокремленим облікомтранспортно-заготівельних витрат) або за розрахунково-плановою собівартістю (звідокремленим обліком відхилення від фактичної собівартості).
Наприкінці місяця вартість використаних увиробництві запасів і списаних за обліковими цінами, а також вартість залишкузапасів на складах коригують до фактичної собівартості (шляхом списання транспортно-заготівельнихвитрат або відхилення планової собівартості запасів від фактичної).
Виходячи з вимог Закону України «Проподаток на додану вартість» та інструкції з бухгалтерського обліку податку надодану вартість при оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей, одержанихвід постачальників, до оплати їх вартості, а також у разі їх одержання забартерним контрактом, у бухгалтерському обліку роблять відповідні записи:
1) на покупну вартість запасів (без ПДВ):
Д-т рах. 20 «Виробничі запаси» (відповіднийсубрахунок), 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» та ін.
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»;
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, наяку підприємство набуло право зменшити податкове зобов'язання:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками»;
3) на суму, перераховану постачальникам воплату вартості за придбані запаси (включаючи ПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками)
К-т рах. 31 «Рахунки в банках».
Якщо договором передбачена попередня оплатапостачальникам виробничих запасів, що підлягають поставці, то в бухгалтерськомуобліку підприємства роблять записи:
на суму, перераховану постачальнику воплату відпускної вартості виробничих запасів, що підлягають поставці (безПДВ):
Д-т рах. 63 «Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками): К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;
на суму сплаченого ПДВ:
Д-т рах. 641 «Розрахунки за податками»
К-т рах. 31 «Рахунки в банках»;
одночасно на суму податкового кредиту поПДВ:
Д-т рах. 63 “Розрахунки з постачальниками іпідрядчиками”
К-т рах. 644 «Податковий кредит»