Зміст
Вступ
1. Сутьвнутрішнього аудиту та його функції
2. Основніелементи внутрішнього аудиту
3. Місце внутрішнього аудиту в системі управлінняпідприємством
4.Здійснення внутрішнього аудиту в умовах системоорієнтованного підходу до аудиту
5.Планування роботи служби внутрішнього аудиту
6.Процедури та специфічні методики проведення внутрішнього аудиту
7.Світовий досвід розвитку внутрішнього аудиту
Висновок
Література
Вступ
Внутрішній аудит є одним із видіввнутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності.Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльностібагато в чому сприяють впровадження і правильна організація системивнутрішнього аудиту,
В умовах становлення ринкової економіки в Українінеабиякий інтерес викликає досвід зарубіжних країн щодо організаціївнутрішнього аудиту. Професійну організацію внутрішніх аудиторів у США булостворено в 1941 р. як Інститут внутрішніх аудиторів. Свою діяльність Інститутбудує на базі загальних професійних знань внутрішніх аудиторів, програмибезперервного професійного розвитку, економічного кодексу, норм і програмсертифікації. Внутрішні аудитори працюють як у державному, так і в приватномусекторі. Внутрішні аудитори здійснюють незалежне експертне оцінюванняуправлінських функцій фірми чи компанії. Вони надають своїй головній фірмі, яказдійснює управління, результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради йінформацію про діяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному,внутрішній аудит розглядає бухгалтерську інформацію й її достовірність.Завдання внутрішнього аудиту — допомогти відповідним працівникам фірми чикомпанії виконувати свої обов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвомпідприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із їївідділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольногооргану (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства.Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самомупідприємстві або в його підрозділах.
Будучи на повному утриманні підприємства, цейконтрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідністьсвого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективностіроботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансовогостану.
Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації йуправління виробництвом, виявлення й мобілізація резервів його зростання.
Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадіївиконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, у процесі їїпроходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовану оцінкугосподарським операціям і процесам.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігаєвід банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективностінової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльностіпідприємства.
1. Суть внутрішнього аудитута його функції
Внутрішній аудит — організована на економічномусуб'єкті в інтересах його власників і регламентована його внутрішнімидокументами система контролю над дотриманням установленого порядку веденнябухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішньогоконтролю [9;c.14].
Основними об'єктами внутрішнього аудита є вирішенняокремих функціональних завдань управління, розробка й перевірка інформаційнихсистем підприємства. Об'єкти внутрішнього аудита можуть бути різними залежновід особливостей економічного суб'єкта й вимог його керівництва й (або)власників. Внутрішній аудит — невід'ємна частина управлінського контролюпідприємства; він може бути й незалежним, тобто безпосередньопідпорядковуватися не виконавчому органу підприємства, а зовнішнім засновникам[7;c.38].
Потреба у внутрішньому аудиті виникає на великихпідприємствах у зв'язку з тим, що вище керівництво не займається повсякденнимконтролем діяльності організації й нижчих управлінських структур. Внутрішнійаудит подає інформацію про цю діяльність і підтверджує достовірність звітівменеджерів. Внутрішній аудит необхідний головним чином для запобігання втратресурсів і здійснення необхідних змін усередині підприємства.
Як правило, до функцій внутрішнього аудита належать:
перевірка систем бухгалтерського обліку й внутрішньогоконтролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій з поліпшення цих систем;
перевірка бухгалтерської й оперативної інформації,включаючи експертизу засобів та способів, що використовуються дляідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації й складання на її основізвітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючидетальні перевірки операцій, залишків по бухгалтерських рахунках;
перевірка дотримання законів і інших нормативнихактів, а також вимог облікової політики, інструкцій, рішень і вказівоккерівництва й (або) власників;
перевірка діяльності різних ланок управління;
оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю,вивчення й оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділахекономічного суб'єкта;
перевірка наявності, стану й забезпечення збереженнямайна економічного суб'єкта;
робота над спеціальними проектами й контроль заокремими елементами структури внутрішнього контролю;
оцінка використовуваного економічним суб'єктомпрограмного забезпечення;
спеціальні розслідування окремих випадків, наприкладпідозр у зловживаннях;
розробка й подання пропозицій по усуненню виявленихнедоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.
Відповідальність за виконання своїх обов'язківвнутрішній аудитор несе тільки перед власниками й (або) керівництвомпідприємства.
Таким чином, у рамках внутрішнього аудита здійснюєтьсяне тільки детальний контроль за збереженням активів, але й контроль заполітикою і якістю менеджменту [5;c.185].
2. Основні елементивнутрішнього аудиту
Оскільки підрозділи внутрішньогоаудиту утримуються за рахунок коштів підприємства, такий контрольний органпідприємства (чи сам внутрішній аудитор, якщо він виконує функції внутрішньогоаудиту) повинен довести необхідність свого функціонування, для чого вінпокликаний сприяти підвищенню ефективності роботи підприємства, забезпеченнюйого рентабельності й зміцненню фінансового стану. Внутрішній аудит має власнумету здійснення, власні об'єкти, функції, операції та методи, що відображені утабл.
Таблиця 2.1 Характеристика основнихелементів внутрішнього аудиту підприємстваЕлемент Реалізація у роботі внутрішнього аудиту Визначення Діяльність з оцінювання, яка організована в межах суб'єкта господарювання і яку виконує окремий відділ. Функції внутрішнього аудиту охоплюють, зокрема, перевірку, оцінювання та моніторинг адекватності й ефективності функціонування системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Здійснюють внутрішній аудит призначені керівником (власником) та підлеглі йому служби аудиту (контролю, ревізії) або окремі аудитори (контролери, ревізори) Мета (завдання) Забезпечення ефективності функціонування самого підприємства та всіх його підрозділів на всіх рівнях управління; захист законних майнових інтересів власника підприємства; сприяння економному використанню матеріальних, фінансових і трудових ресурсів підприємства, своєчасному виконанню завдань, дотриманню встановлених термінів; удосконалення організації й управління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання, правильності ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності Об'єкти Система управління підприємством та його структура; господарські, у тому числі технологічні, процеси, що відбуваються на підприємстві; засновницькі документи, стан дотримання вимог законів, нормативних актів, розпоряджень адміністрації; система бухгалтерського обліку, система внутрішнього контролю; стан використання та збереження майна, рівень забезпеченості ресурсами та їх використання тощо Предмет (зміст) Експертиза економічних, організаційних та інформаційних характеристик підприємств з метою недопущення небажаних відхилень, а також підвищення ефективності господарювання Функції Перевірка, оцінка та моніторинг функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил фінансової дисципліни, за правильним створенням і розподілом прибутку; контроль за здійсненням основної діяльності та інших видів діяльності; співпраця із зовнішнім аудитом та іншими контролюючими органами; розробка пропозицій щодо вдосконалення системи обліку, контролю та управління підприємством Контрольна функція Визначення адекватності політики підприємства встановленим параметрам та оцінка ефективності обліку та менеджменту Елемент Реалізація у роботі внутрішнього аудиту Процедури (операції)
Вивчення засновницьких документів підприємства; дослідження первинної документації, регістрів управлінського (внутрішньогосподарського), бухгалтерського та фінансового обліку, фінансової та статистичної звітності, податкового обліку та звітності за податками;
зустрічні перевірки документів і господарських операцій, порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку; проведення інвентаризації основних засобів, майна; економічний та фінансовий аналіз, тестування, діагностика, надання консультацій Методи Експертна науково-обґрунтована оцінка господарських операцій та процесів, аналіз ситуації ризику, застереження від банкрутства, визначення та використання резервів для збільшення прибутку, сприяння вживанню заходів щодо поліпшення фінансової діяльності підприємства
Внутрішній аудит є одним із способівконтролю за правомірністю та ефективністю діяльності усіх підрозділівпідприємства.
Головні переваги внутрішнього аудитуполягають у ефективності внутрішнього аудиту: незначні витрати підприємства найого проведення порівняно із зовнішнім аудитом, можливість використання послугвнутрішнього аудиту в будь-який момент часу; глибокі знання фахівцями з внутрішньогоаудиту ситуації на підприємстві, стилю роботи та управління, політики такультури; залучення через аудиторів для проведення контролювисококваліфікованих спеціалістів підрозділів підприємства; гарантії постійногодотримання вимог законодавства, стимулювання впровадження прогресивнихнововведень тощо [9;c.331].
3.Місце внутрішнього аудиту в системі управління підприємством
Місце служби внутрішнього аудиту всистемі управління та внутрішньогосподарського контролю визначається їївзаємозв'язками з іншими службами та підрозділами підприємства (табл.3.1 ).
Таблиця 3.1 Взаємозв'язок службивнутрішнього аудиту з іншими службами та підрозділами підприємстваПідрозділ підприємства Форма взаємозв'язку зі службою внутрішнього аудиту Адміністрація Служба внутрішнього аудиту отримує від адміністрації для виконання розпорядження, накази, плани, а надає результати перевірок, експертиз, аналізу, оцінки діяльності, рекомендації, обґрунтування Відділ постачання (тендерний комітет) Служба внутрішнього аудиту здійснює контроль стану матеріально-технічного забезпечення, укладання угод на придбання запасів та основних засобів, контроль за існуючими цінами, за виконанням договірної дисципліни, за обґрунтованістю та списанням запасів, перевіряє звіти про списання запасів на виробництво, правильності відображення постачання та списання цінностей в обліку, проводить інвентаризацію або перевіряє правильність її проведення Відділ збуту Служба внутрішнього аудиту контролює укладання та виконання договорів продажу, обґрунтованість застосування цін реалізації, правильність оцінки доходу від реалізації, правильність відображення доходу в обліку Підрозділ підприємства Форма взаємозв'язку зі службою внутрішнього аудиту Виробничі підрозділи Служба внутрішнього аудиту проводить контроль виробничих звітів, нарядів, накладних на відпуск сировини у виробництво, відповідності фактичного виходу продукції нормам та нормативам, обґрунтованості застосування норм природного убутку та інших норм та нормативів, обґрунтованості віднесення витрат на виробництво продукції, проводить оцінку виробничої діяльності, контролює дотримання технологічної дисципліни, своєчасності та правильності відображення операцій з виробництва у первинних документах та звітності, інформує про зміни норм, нормативів Матеріальний склад Служба внутрішнього аудиту контролює рух запасів, обґрунтованість та своєчасність їх оприбуткування та списання, наявність та правильність ведення карток складського обліку, матеріальних звітів, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, вимог, наявність договорів про матеріальну відповідальність, правильність зберігання, справність вагового та вимірювального обладнання, консультує з питань правильного складання та оформлення первинних документів, перевіряє правильність відображення операцій на складі в обліку та звітності, інформує про зміни в обліку та звітності Плановий відділ (бюджетний комітет) Служба внутрішнього аудиту перевіряє правильність складання планів (бюджетів), дотримання визначеної бюджетної політики, наявність та застосування норм, нормативів і цін, звітів про виконання планових завдань з виробничої, фінансової та комерційної діяльності, штатного розпису, колективного договору, інформує про допущені відхилення в частині оформлення первинної документації, виконання графіку подання звітності структурними підрозділами
Юридичний
відділ Аудитори отримують результати судових засідань по цивільним, господарським та кримінальним справам, проекти наказів, розпоряджень, інструкцій, договорів. Надають матеріали за фактами крадіжок, нестач, стягнень дебіторської заборгованості, встановлення винних осіб, стягнень боргів з винних осіб підприємства, довідки та акти для юридичної оцінки негативних фактів
4. Здійснення внутрішньогоаудиту в умовах системоорієнтованного підходу до аудиту
Внутрішній аудит як явище виник у специфічних умовахсистемо-орієнтованого підходу до аудиту взагалі. Такий підхід до аудиту давможливість обстежувати системи, які контролюють операції. Системоорієнтованийпідхід до аудиту став використовуватись приблизно з середини XX ст. та привівдо того, що аудитори почали проводити експертизу на підставі внутрішньогоконтролю [4;c.100].
В основу філософії аудиту, який ґрунтується насистемоорієнтованому підході, покладено принцип довіри до інформації зарезультатами функціонування системи внутрішньогосподарського контролю(адміністративного та економічного, у тому числі фінансового). Ступінь довіридо інформації про стан внутрішнього контролю, одним із найважливіших блоківякого є система бухгалтерського контролю, визначається за результатамипроведення внутрішнього аудиту. Було доведено, що якщо СВК працює ефективно, тонемає потреби проводити дуже ретельну перевірку на тій підставі, що можнадовіряти СВК у розкритті помилок та порушення норм.
У тих випадках, коли контроль неефективний, доречнодати поради, як поліпшити систему, і таким чином, надати клієнту конструктивнупослугу. Використовуючи інформацію про стан бухгалтерського обліку тавнутрішнього контролю, аудитори розраховують обсяг робіт, ризик своєї діяльності,визначають кількість і характер контрольно-аналітичних процедур.
Насамперед йдеться не про малий, а про середній івеликий за розмірами бізнес, тобто про складні організаційні структуриуправління (дивізіональні, мультидивізіональні, адаптивні, креативні тощо).
В умовах системоорієнтованого аудитуаудитори-професіонали почали концентрувати увагу на взаємовідносинах міжорганізаторами та виконавцями бізнесу своїх клієнтів, фахівцями, які складаютьбухгалтерську звітність, і користувачами інформації, яка в ній відображена, аголовне на тому, чиї інтереси повинні захищати аудитори, у тому числі внутрішніаудитори [9;c.309].
5.Планування роботи служби внутрішнього аудиту
Для виконання обов'язків службивнутрішнього аудиту складаються плани, які узгоджують завдання. Процеспланування аудиторської роботи — частина загальної організації роботи зконтролю на підприємстві. Планування передбачає розробку завдань, річних тапоточних планів, календарних графіків перевірок, проектів формування штатів такошторисів витрат, звітів про результати діяльності служби. У календарнихграфіках аудиторських перевірок доречно вказувати: які саме види діяльностіпідлягають перевірці, коли буде проводитись аудит, скільки часу потребуєперевірка. Графіки повинні бути гнучкими та враховувати можливістьнезапланованих перевірок.
Розробка графіків передбачає оцінкуризику (ймовірності того, що певні події або дії можуть здійснити негативнийвплив на підприємство) за його факторами. Фактори ризику — моральний клімат напідприємстві, компетентність, чесність співробітників, адекватність системвнутрішнього контролю та бухгалтерського обліку, величина активів, вжиті заходищодо усунення порушень раніше проведених перевірок тощо. Фактори ризикупідлягають вивченню та виваженій оцінці щодо їх відносної значущості. Оцінкаризику дає можливість судження про несприятливі умови та враховується прискладанні графіка робіт. У першу чергу виконуються роботи по тих об'єктах, деступінь ризику вищий.
Основними об'єктами внутрішньогоаудиту є такі:
система управління підприємством;
структура підприємства, організація ітехнологія виробництва;
процеси господарської діяльності(цикли підприємницької діяльності), виконавча дисципліна, якість роботитехнічних та економічних служб;
засновницькі документи, договори,ліцензії;
стан дотримання вимог законів, іншихнормативних актів;
штатний розклад, колективний договір;
накази, розпорядження, службовізаписки, протоколи засідань засновників;
організація та веденнябухгалтерського обліку (облікова, податкова, амортизаційна та інші видиполітики, план документообігу тощо);
достовірність складання та поданняфінансової звітності; фінансова і господарська інформація;
стан внутрішньогосподарського контролю, нормування та стимулювання;
стан використання та збереженнямайна, забезпечення власними та позиковими коштами, фінансова стійкість таплатоспроможність;
оподаткування, стан заборгованості заподатками, пропозиції з оптимізації оподаткування.
Види, форми планів, пріоритетністьнапрямків контролю визначається відповідними структурами на самомупідприємстві, виходячи з потреб підприємства.
З погляду організації процедурипланування служби внутрішнього аудиту передбачають здійснення таких заходів:
проведення підготовчої роботи;
формування загального річного календарногографіку проведення аудиторських перевірок;
складання поточного графікупроведення аудиту протягом року;
методичне забезпечення аудиту;
перевірка виконання зауважень тапропозицій внутрішнього та зовнішнього аудиту, рішень адміністрації;
підготовка і перепідготовкаспеціалістів служби внутрішнього аудиту підприємства [3;c.153].
6. Процедури та специфічніметодики проведення внутрішнього аудиту
Служба внутрішнього аудиту повиннабути забезпечена правилами, стандартами, процедурами, методиками для їхзастосування у процесі роботи. Необхідно, щоб форма та зміст методичнихрозробок відповідала чисельності, структурі та складності робіт.
Внутрішній аудитор результати своєїроботи відображає у підсумковому документі, який може мати різну назву,наприклад, аудиторський висновок за результатами внутрішнього аудиту,аудиторський звіт, службова довідка тощо, який дає йому можливість звернутиувагу керівництва на встановлені порушення. Висновок — основний документ, уякому викладені результати перевірки (ревізії, контролю) роботи як окремихпідрозділів підприємства, так й підприємства в цілому. Його якість характеризуєякість роботи аудитора. У висновку відображаються встановлені недоліки уроботі, здійснені посадовими особами і працівниками підприємства порушеннязаконодавчих актів та зловживання, висвітлюються також досягнення підприємства,позитивні результати діяльності. Зафіксовані у висновку факти повиннізабезпечувати висновки про стан діяльності підприємства, повинні міститипосилання на документи з визначенням розміру збитків, конкретних винуватців,зловживань, порушень законодавства.
Щоб досягти намічених цілей, звіт неварто розтягувати й перевантажувати зайвими подробицями. Він має бути чітким,точним, зрозумілим і своєчасним. Стандартної форми для звітів внутрішніхаудиторів немає і, ймовірно, ніколи не буде через багатогранність об'єктівперевірки, відмінності у вимогах та інтересах керівників. Але, як правило, вінмає три головні частини: вступ (завдання, мета аудиту, посилання на план,розпорядження), головна частина (зміст проведеної роботи з аудиту), висновки(кінцеві результати, пропозиції).
У звіті внутрішнього аудитора, щонадсилається керівництву (Аудиторському комітету, Раді директорів), слідвказати, які рекомендації виконано, а які вважаються неефективними черезнадмірні втрати. Тільки після отримання звіту в письмовій формі внутрішняаудиторська перевірка вважається закінченою.
Для складання звіту використовуютьсяробочі документи внутрішнього аудитора — акти перевірки, плани, тести, розрахункитощо. Акт — документ, який складений для підтвердження встановлених фактів.Головне при складання акту — встановлення фактичного стану справ напідприємстві та правильне відображення їх в акті. У висновку роблятьсяпосилання на використані робочі документи.
Іншою процедурою, характерною дляподання звітності внутрішніх аудиторів, є спільний з керівниками аналізкритикованих моментів і внесених рекомендацій до їх включення у підсумковийзвіт внутрішнього аудитора.
Основну увагу внутрішньому аудиторуслід приділяти перевірці тих показників фінансово-господарської діяльності, якіможуть
позитивно вплинути на ефективністьвиробництва. Така перевірка має спрямовуватися на попередження (профілактику)відхилень від нормативно-правових актів чи зловживань. Важливо також ретельнодослідити ті господарські операції, які мають бути документально оформлені йсвоєчасно відображені в облікових регістрах та у фінансовій звітності.
Отже, внутрішній аудит контролюєраціональне витрачання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дотриманнязаконності господарських операцій, виявлення допущених зловживань чи порушеньроботи.
Основними процедури внутрішньогоаудиту можна вважати такі: вивчення засновницьких документів; дослідженняпервинної документації, регістрів бухгалтерського, управлінського,статистичного, податкового, внутрішньогосподарського обліку, фінансової,податкової, статистичної, внутрішньогосподарської звітності; проведенняінвентаризації, зустрічна перевірка документів і господарських операцій,порівняння даних синтетичного і аналітичного обліку тощо. За допомогоюпоточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильностігосподарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, розрахунківз підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансовихрезультатів, реагування на виявлені порушення.
Фахівці внутрішнього аудиту надаютьрекомендації з удосконалення системи бухгалтерського обліку, проводятьекспертизи фінансової й оперативної інформації, огляд коштів, які використовуютьсядля ідентифікації, вимірювання, класифікації та інформування; готують оглядиефективної діяльності підприємства, у тому числі нефінансових засобівкерівництва; здійснюють контроль за дотриманням законодавства України івиконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодоздійснення діяльності [1;c.80].
Оцінка системи внутрішнього контролювключає оцінку контрольного середовища, оцінку контролю системи комп'ютерноїобробки даних (КОД), загального та спеціального контролю. Результатом оцінкивнутрішнього контролю є висновок аудитора про адекватність системи внутрішньогоконтролю у кожній прикладній системі, а також про те, чи сприяють контрольнесередовище та загальний контроль системи КОД ефективному функціонуванню такихсистем. Якщо стосовно однієї або кількох прикладних систем зроблений висновокпро її адекватність, то при перевірці господарських операцій, здійснених звикористанням даної прикладної системи, аудитор може замінити частинуаудиторських тестів по суті тестами контролю (Стратегія довіри до системконтролю). Результати оцінки внутрішнього контролю документуються аудитором прискладанні опису системи внутрішнього контролю у меморандумі з планування.
Специфічними методиками аудиту,наприклад, на промислових підприємствах, можна вважати методики інвентаризаціїнезавершеного виробництва та обстеження процесу виробництва, перевірказаготівельної діяльності, контроль технологічного процесу та дотримання нормвитрачання сировини. Особливу увагу слід зосередити на раціональному порядку тапослідовності вивчення первинних та зведених документів, форм звітності,доказовість оформлених встановлених фактів.
Відобразимо організаційну модельвнутрішнього аудиту у вигляді таблиці (табл.6.1 ).
Таблиця 6.1 Організаційна модель внутрішньогоаудитуОб'єкти внутрішнього аудиту Джерела інформації Методичні прийоми і способи перевірки Майнові ресурси (основні засоби, нематеріальні активи, інвестиції, запаси, МШП, товари тощо) Законодавчі акти, первинні документи, записи за залишками рахунків, регістри обліку, фінансова звітність Перевірки вибіркові та суцільні, інвентаризація, аналіз Власний капітал (статутний, додатковий, резервний, нерозподілений прибуток тощо) Засновницькі документи підприємства, записи за залишками рахунків, фінансова звітність Перевірки, інвентаризація, економіко-математичне моделювання Об'єкти внутрішнього аудиту Джерела інформації Методичні прийоми і способи перевірки Зобов'язання (забезпечення, довгострокові та поточні зобов'язання) Договори, первинні документи, записи за залишками рахунків, фінансова та податкова звітність Перевірки, запит, інвентаризація, аналіз Доходи Договори, облікова політика, записи за оборотами рахунків, фінансова звітність (форма № 2) Перевірки, запит, обчислення, інвентаризація, аналіз, прогнозування доходів діяльності Витрати Калькуляції, облікова політика, записи за оборотами рахунків, фінансова звітність (форма №2) Перевірки, обчислення, інвентаризація, аналіз, прогнозування витрат діяльності Фінансовий результат Облікова політика, записи за оборотами рахунку 79, фінансова звітність (форма №2) Перевірки, обчислення, інвентаризація, аналіз, прогнозування результатів діяльності Система бухгалтерського обліку Організаційна форма обліку, облікова політика, робочий план рахунків, план документообігу, розподіл обов'язків працівників, податковий, статистичний, внутрішньогосподарський та інші види обліку Перевірка, спостереження, моніторинг, запит і підтвердження, надання рекомендацій для її удосконалення Система внутрішнього контролю Наявність спеціального підрозділу, контрольне середовище, облікові системи, спеціальні процедури з контролю, акти перевірок Суцільна перевірка, моніторинг, спостереження, надання рекомендацій для її удосконалення Об'єкти внутрішнього аудиту Джерела інформації Методичні прийоми і способи перевірки Фінансова і господарська інформація Облікова система, норми та нормативи, порядок складання тд подання фінансової звітності, фінансова звітність Перевірка способів, що застосовуються для визначення, вимірювання, класифікації інформації і складання звітності, запит щодо окремих статей, аналіз, контроль у комп'ютерних інформаційних системах Дотримання законів, нормативних актів, політики, директив управлінського персоналу підприємства Засновницькі та розпорядчі документи підприємства, протоколи зборів та засідань, закони, кодекси, акти перевірок, виконавчі документи Перевірка, спостереження, моніторинг, запит і підтвердження, обчислення, аналіз Економічність та продуктивність діяльності, у т. ч. нефінансові заходи контролю Виробнича структура, технологічні карти, дані про плани виробництва, рух грошових потоків, плани збуту та постачання Перевірка, спостереження, моніторинг, запит і підтвердження, обчислення, аналіз, технологічний і хіміко-технологічний контроль, перевірка якості продукції, контрольний обмір, контрольний запуск сировини та матеріалів, обстеження, експертиза
7. Світовий досвід розвиткувнутрішнього аудиту
Внутрішній аудит — це аудит, який здійснюєтьсяспівробітниками суб'єкта господарювання. З погляду менеджменту, під внутрішнімаудитом розуміють перевірку рахунків підприємства та його діяльності невеликоюгрупою бухгалтерів, що обіймають найвищі посади на підприємстві, для того, щобвпевнитись, що звітність підприємства дає повну картину стану справ, що вонийдуть чесно, відповідно до існуючих стандартів.
Внутрішній аудит може розглядатися як невід'ємначастина загальної системи фінансового контролю. За сто років свого розвиткухарактер внутрішнього аудиту змінювався.
З погляду на еволюцію виділяють підтверджувальнийаудит, сис-темоорієнтований аудит та аудит, який базується на ризику.
1 етап. На початку свого розвитку (початок — 40-ті рр.XX ст., ера перших концесій) роль аудиту виходила із завдань фінансовогоуправління та забезпечення захисту активів і мала тотальний (суцільний)характер на детальному рівні. Підсистема внутрішнього фінансового (частково йадміністративного) контролю з'явилась у централізованій унітарній структуріуправління і в дивізіональній структурі. Основу такого аудиту складало підтвердженнявідповідності виконаних операцій, записів на рахунках тощо прийнятим правиламта положенням. Такий аудит отримав назву підтверджувального аудит.
2етап (40-70-ті рр. XX ст.). Друга світова війнанадала могутній політичний імпульс інтернаціоналізації світового ринку робочоїсили та загострення боротьби за світові ринки. В цей час формуються перші ознакиглобалізації бізнесу в цілому, що впливає на зміни організацій них структуруправління корпораціями. Невипадково, що саме у 1941 р. у США було заснованоІнститут внутрішніх аудиторів (ІВА).
3 ускладненням контролю акцент в аудиті був зміщений.Підтвердження виконання циклів певних внутрішньо-системних контрольних процедур.Прорив могутніх корпорацій США, Європи і Японії до мультинаціонального бізнесу,процес диверсифікації капіталу і виробництва обумовили появу складнихкорпоративних структур (конгломератів,
концернів) і призвели до реорганізаціїмультидивізіональних структур. У межах таких структур управліннятранснаціональними корпораціями (ТНК) як конгломерат при розподілі функційстратегічного планування між різними рівнями управління ТНК передбачаєтьсяфінансовий моніторинг (аналіз) і контроль. Проте дочірні компанії мають правовідмовитись від пропозиції головної холдингової компанії. Директиви і вказівкиголовної холдингової компанії обмежують планування стратегії бізнесу дочірніхкомпаній. Формуються передумови до виникнення глобальних організаційнихструктур. В аудиті, як у зовнішньому, так і у внутрішньому, почав здійснюватисьсистемоорієнтований підхід.
З етап (70-90-ті рр. XX ст.). Зміни контрольногосередовища в умовах подальшого ускладнення міжнародного бізнесу та початкуглобалізації не тільки зумовили необхідність і значущість внутрішнього аудиту,а й актуалізували вирішення низки питань, пов'язаних із формуванням йогоконцепції, з його організацією та методичним забезпеченням. Увага аудиторівстала концентруватися не тільки на тому, як функціонують системи контролю йобробки інформації, але й наскільки вони ефективні для досягнення мети та якіможуть бути зроблені удосконалення. ІВА у 1978 р. приймає до застосування серію«Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту».
Для повнішого забезпечення належного виконання функційаудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту тазапровадити наукову організацію праці аудиторів.
Провідне місце у структурі організації внутрішньогоаудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуваннюйого організаційних форм. Залежно від адміністративного порядкуваннярозрізняють три основні типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту:лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану (табл. .1).
Залежно від розподілу праці співробітників сфериконтролю і відповідно до побудови служби внутрішнього аудиту розрізняютьцентралізовану і децентралізовану її форму.
При централізованій формі організації внутрішньогоаудиту аудитори знаходяться у штаті бухгалтерії і підпорядковуються головномубухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні.
При децентралізованій — аудитори виділені усамостійний структурний підрозділ.
Таблиця 7.1 Типи структур апарату внутрішньогоаудитуТип структури Характеристика служби внутрішнього аудиту Лінійне адміністративне підпорядкування Працівники служби внутрішнього аудиту прямо (безпосередньо) підпорядковуються керівнику підприємства Лінійно-штабне підпорядкування Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник служби дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною структурою Комбінована структура Передбачає передачу окремим службам управління частини прав і функціональних обов'язків внутрішніх аудиторів
Загальне керівництво службою внутрішнього аудитуздійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівникупідприємства.
Останнім часом у багатьох підприємствах таорганізаціях роль внутрішнього аудиту була поширена шляхом включення до неїоцінки якості інформації, яка генерується управлінською інформаційною системоюі яка складає основу для прийняття рішень, а також оцінки корисностізастосованої методики аналізу інформації.
Події останніх років, серед яких банкрутство багатьохпідприємств-гігантів, підвищення ризикованості діяльності підприємств,висувають нові завдання перед внутрішніми аудиторами, вимагають новихрегламентів їх діяльності. Тому члени Комітету зі стандартів внутрішньогоаудиту ЇВ А запропонували внести зміни до стандартів.
8. Досвід діяльності службивнутрішнього аудиту в країнах з ринковою економікою
Внутрішні аудитори у країнах з розвиненою ринковоюекономікою працюють як у державному, так і у приватному секторах.Вони; здійснюють незалежне експертне оцінювання управлінських функцій фірми чикомпанії. Вони надають своїй головній фірмі, яка здійснює управління,результати аналізу, оцінювання, рекомендації, поради й інформацію продіяльність підприємства, яке вони перевіряють. В основному, внутрішній аудитрозглядає бухгалтерську інформацію та її достовірність. Завдання внутрішньогоаудиту — допомогти відповідним працівникам фірми чи компанії виконувати своїобов'язки максимально кваліфіковано й ефективно.
Внутрішні аудитори звітують перед вищим керівництвомвласного підприємства. За внутрішній аудит відповідає сама фірма або один із їївідділів, тобто контрольний орган всередині фірми. Керівник такого контрольногооргану (або внутрішній аудитор) підпорядкований керівництву підприємства.Внутрішній контрольний орган здійснює аудиторські перевірки на самомупідприємстві або в його підрозділах.
Будучи на повному утриманні підприємства, цейконтрольний орган (чи сам внутрішній аудитор) повинен довести необхідністьсвого існування. Для цього він покликаний сприяти підвищенню ефективностіроботи підприємства, забезпеченню рентабельності й зміцненню його фінансовогостану.
Мета внутрішнього аудиту — удосконалення організації йуправління виробництвом, виявлення і мобілізація резервів його зростання.
Внутрішній аудит здійснюється на попередній стадіївиконання комерційної, технологічної або фінансової угоди (операції), у процесіїї проходження і після завершення. Він дає експертну науково обґрунтовануоцінку господарським операціям і процесам.
Внутрішній аудит аналізує ситуацію ризику і застерігаєвід банкрутства, використовує ноу-хау для збільшення прибутку й ефективностінової технології, вживає заходів, що сприяють фінансовій діяльностіпідприємства.
Для аудиту адміністрації індивідуальних компанійнаймають внутрішньогосподарських аудиторів. У США, наприклад, групавнутрішньогосподарських аудиторів на окремих великих фірмах може включати сотніі більше осіб, які звітують перед президентом чи аудиторським комітетом Радидиректорів.
Внутрішні аудитори — службовці тієї самої компанії(фірми, корпорації, концерну тощо), діяльність якої вони перевіряють, алекерівники служби внутрішнього аудиту, як правило, входять до її керівнихорганів.
В наш час функції внутрішніх аудиторів виходять замежі перевірки бухгалтерської звітності структурних підрозділів своєї компанії.Внутрішні аудитори все частіше приймають участь у вирішенні питань управління,економічної та фінансової політики компанії. Вони мають досить високий рівенькваліфікації. За статусом вони мають відповідні широкі повноваження. До колаобов'язків внутрішніх аудиторів, крім традиційного аудиту фінансової звітності,частіше за все входять:
операційний аудит — діяльність, яка подібна доконсультування структурних підрозділів компанії з питань управління,менеджменту;
аудит на відповідність — перевірка відповідностідіяльності власних підрозділів правилам, що встановлені адміністрацією своєїкомпанії, а також, у разі необхідності — вищими органами влади абозаконодавчими нормами (наприклад, це може бути перевірка та оцінка укладенихдоговорів з погляду дотримання юридичних вимог, мінімізація ризиків,оптимізація оподаткування тощо). Чисельність внутрішніх аудиторів в окремихкраїнах дуже велика.
Наприклад, у Швеції налічується 2200 «затверджених»аудиторів (еквівалент — сертифікованих) та 2300 уповноважених (еквівалент —аудитори, що мають відповідний рівень підготовки, але не мають сертифікату); вкраїні приблизно 300 000 юридичних осіб, що підлягають обов'язковому аудиту принаселенні у 8,8 млн осіб. Крім того, є приблизно 10 тис. помічників аудиторівта приблизно 2500 внутрішніх аудиторів (з урахуванням суспільного сектору).Тобто, частка внутрішніх аудиторів у Швеції складає 15 % загальної чисельностіаудиторів.
Перша професійна організація внутрішніх аудиторів булазаснована у США у 1941 р. та отримала назву Інститут внутрішніх аудиторів (,скорочено — ПА), який прийнявдевіз: прогрес через партнерство. Внутрішні аудитори у США працюють як удержавному, так і в приватному секторах економіки. Свою діяльність ПА будує набазі:
а)загальних професійних знань внутрішніх аудиторів;
б)програми безперервного професійного розвитку;
в)економічного кодексу;
г)професійних норм;
д)програми сертифікації.
На початку 70-х рр. інститут переніс свій міжнароднийцентр до штату Флорида.
Створення такої організації внутрішніх аудиторів булообумовлено необхідністю об'єднати їх розрізнені зусилля по захисту своїхінтересів, а також для подальшого розвитку професійної майстерності, підвищенняефективності діяльності. Інститут координує і регулює діяльність внутрішніхаудиторів, забезпечує загальноосвітню діяльність і розробляє норми та стандартиданої професійної практики. Він постійно розширяє свої функції і службивнутрішніх аудиторів.
Інститут визнаний авторитетом у професійному світівнутрішніх аудиторів. Він налічує десятки тисяч членів, які працюють у більшніж ста країнах. Крім відділень інституту у США, існують національні інститутитакого ж профілю в Австралії, Великобританії та Північному Уельсі, КНР, Індії,Ізраїлі, Новій Зеландії, Південній Африці, Японії.
Прикладом організації внутрішнього аудиту єамериканська транснаціональна корпорація «Істмен Кодак» — всесвітньо відомийлідер з продажу товарів та надання послуг високої якості. В цій фірмівнутрішній аудит здійснюється більше сімдесяти років, відповідальність за ньогопокладена на загальний відділ аудиту, що знаходиться у Рочестері (штатНью-Йорк).
Керівництво «Істмен Кодак» вважає аудит важливимелементом процесу управлінського контролю. Аудит здійснюють співробітникизагального і локального відділів аудиту, які вирішують такі завдання: вивченнясистеми контролю за активами; перевірка відповідності встановленого контролюполітиці компанії; оцінка виконання урядових програм; проведення спеціальнихрозслідувань та надання виробничих звітів, виявлення економії коштів напроведення аудиту. Успіх аудиторської перевірки вимірюється наявністюрекомендацій з вирішення наявних та майбутніх проблем, а показниками її якостіє повнота аудиту, витрати на його проведення та ефективність.
Висновок
Таким чином внутрішній аудит — організована наекономічному суб'єкті в інтересах його власників і регламентована йоговнутрішніми документами система контролю над дотриманням установленого порядкуведення бухгалтерського обліку й надійності функціонування системи внутрішньогоконтролю.
Вивчаючи світовий досвід розвитку аудиту, передусімнеобхідно орієнтуватися на внутрішній аудит і організовувати його напідприємствах за кращими світовими зразками. Внутрішній аудит вирішує наступнізавдання:
визначає систему контролю за активами, зобов'язаннямиі власним капіталом підприємства;
перевіряє відповідність цієї системи політиці підприємства;
виконує експертну науково обґрунтовану оцінкуфінансово-господарських операцій;
аналізує ситуації ризику.
Обов'язковість аудиту визначається об'єктивнимипотребами реалізації концепції підзвітності. Якісний об'єктивний аудит підвищуєефективність і прибутковість інвестицій, сприяє захисту інтересів бізнесу ідержави.
Література
1. БогомоловА.М. Внутренний аудит. – М.: Экзамен, 2000. – 192с.
2. БутинецьФ.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищихнавчальних закладів. – 3-тє вид., доп. І перероб. – Житомир: ПП «Рута», 2006. –512 с.
3. СавченкоВ.Я. Аудит: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2005. – 322 с.
4. ПонікаровВ.Д., Сєрікова Т.М. Аудит: Навчальний посібник. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2006.
5. ДавидовГ.М. Аудит: теорія і практика: Монографія. – Кіровоград: ТОВ «Імекс-ЛТД». 2006.– С.324.
6. ПантелєєвВ.П. Аудит. – Навч. пос. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008. – 400с.
7. Дорош Н.І. Актуальні проблеми розвитку аудиторського контролю в Україні// Світбухгалтерського обліку. — 1997. — № 5. — с 38-42.
8. Дорош Н.І. Аудит: Методологія і організація / Н.І. Дорош. — К.: Знання, КОО, 2001
9. ЧернелевськийЛ.М.Беренда Н.І.Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник. — К.: «Хай-ТекПрес»,2008.—560с.