--PAGE_BREAK--Розділ 2 Характеристика основних форм бухгалтерської звітності
2.1. Баланс підприємства
Порядок заповнення першої форми фінансової звітності регулюється положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, де розкриті основні терміни, зміст статей балансу та порядок визнання, оцінка та розкриття статей балансу, а також визначена стандартизована форма звітності, яка передбачає, як і більшість фінансових звітів наявність таких обов’язкових реквізитів, як: назву підприємства, територія, на якій зареєстровано підприємство, форма власності, орган державного управління, галузь діяльності, вид економічної діяльності, одиниця виміру: тис.грн., та адреса підприємства, а також контрольна сума та дата, на яку складена звітність. Більшість перелічених показників має свій статичний код, який вказується у відповідній графі. Наприклад, код підприємства складається з 8-ми цифр.
Норми зазначеного положення (стандарту) не регулюють порядок складання балансів банків та бюджетних установ. Малі підприємства при складання балансу регулюються положенням (стандартом) 25 “Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва”.
Особливості складання консолідованого балансу визначаються окремим положенням (стандартом).
Метою складаннябалансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.
У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства.
Різниця між вартістю активів і сумою зобов’язань підприємства характеризує розмір його власного капіталу.
Не допускається у балансі проводити згортання статей активів та зобов’язань, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Баланс складаєтьсяз двох частин: Активу, де представлені господарські засоби, та Пасиву, де згруповані їхні джерела. Основним елементом бухгалтерського Балансу є стаття (активна чи пасивна).
Актив Балансускладається з трьох розділів:
І. Необоротні активи.
ІІ. Оборотні активи.
ІІІ. Витрати майбутніх періодів.
Пасив Балансу складається з п’яти розділів:
І. Власний капітал.
ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.
ІІІ. Довгострокові зобов’язання.
ІV. Поточні зобов’язання.
V. Доходи майбутніх періодів.
Оскільки в балансі відображаються активи (ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигід у майбутньому), зобов’язання(заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди) та власний капітал (частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань), то підсумок активу балансу повинен дорівнювати сумі зобов’язань та власного капіталу, тобто пасиву балансу.
До активу належать статті, які відображають ступінь рухомого майна (ступінь ліквідності), предметний стан майна підприємства. Приклади активних статтей – основні засоби, матеріальні запаси, розрахунки з дебіторами тощо.
До пасиву належать статті, які показують розмір коштів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства, і ступінь терміновості повернення зобов’язань. Приклади пасивних статтей – статутний капітал, прибуток, розрахунки щодо заробітної плати тощо.
У першому розділі активу відображаються
· нематеріальні активи (їх залишкова вартість, первісна вартість та сума зносу),
· незавершене будівництво;
· основні засоби (їх залишкова вартість, первісна вартість та сума зносу),
· довгострокові фінансові інвестиції (які обліковуються за методом участі в капіталі та інші фінансові інвестиції);
· довгострокова дебіторська заборгованість;
· відстрочені податкові активи;
· інші необоротні активи.
Другий розділ активу містить інформацію про запаси:
- виробничі;
- тварини на вирощуванні та відгодівлі;
- незавершене виробництво;
- готову продукцію;
- товари;
- одержані векселі;
- дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги (чиста реалізаційна вартість, первісна вартість, резерв сумнівних боргів);
- дебіторську заборгованість за розрахунками (з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів, із внутрішніх розрахунків, інша поточна дебіторська заборгованість);
- поточні фінансові інвестиції;
- грошові кошти та їх еквіваленти (в національній валюті, в іноземній валюті та інші обротні активи).
У третьому розділі активу відображаються витрати майбутніх періодів.
У першому розділі пасиву наводяться дані про статутний, пайовий, додатковий вкладений, інший додатковий, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток), неоплачений та вилучений капітал.
У другому розділі пасиву відображається забезпечення виплат персоналу, інше забезпечення та цільове фінансування.
Третій розділ пасивувідображає довгострокові кредити банків, інші довгострокові зобов’язання, відстрочені податкові зобов’язання та інші довгострокові зобов’язання.
Четвертий розділ пасивумістить дані про короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, видані векселі, кредиторську заборгованість за товари, роботи й послуги, поточні зобов’язання за розрахунками (з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків, інші поточні зобов’язання).
П’ятий розділ пасивувідображає доходи майбутніх періодів.
Кожний з розділів балансу завершається проміжним підсумком по розділу, сума яких дає відповідно загальний підсумок активу чи пасиву балансу.
Практично майже усі дані, які знаходять своє відображення у балансі, беруться з даних синтетичних (й аналітичних) рахунків бухгалтерського обліку, крім результативних рахунків, що визначають прибуток чи збиток діяльності підприємства, який розраховується і наводиться у формі № 2, а вже потім переноситься у перший розділ пасиву балансу.
Форма балансу (скорочена № 1-м) приведена у додатках до даної роботи.
2.2. Звіт про фінансові результати
Складання звіту про фінансові результати регулюється положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3, який так і називається «Звіт про фінансові результати». Шапка звіту містить таку ж інформацію про підприємство, як форма №1 «Баланс», крім даних про форму власності та адреси підприємства.
Метою складаннязвіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Згортання доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами). Показники про непрямі податки, вирахування з доходу, собівартість, витрати і збитки наводяться у дужках.
За структурою звіт поділяється на три розділи:
1. Фінансові результати.
2. Елементи операційних витрат.
3. Розрахунок показників прибутковості акцій.
Малі підприємства подають звіт по скороченій формі № 2-м.
Перший розділ «Фінансові результати» визначає усі доходи і витрати, прибутки та збитки підприємства, які мали місце у звітному періоді. Додатково показуються відповідні показники за попередній період.
Розділ І містить показники по операційній діяльності, тобто основній діяльності підприємства, по фінансовій діяльності підприємства, визначає:
- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування:
n прибуток чи збиток;
n податок на прибуток від звичайної діяльності:
- фінансові результати від звичайної діяльності:
n прибуток чи збиток;
- надзвичайні доходи чи витрати:
n податки з надзвичайного прибутку;
- чистий прибуток чи збиток.
У розділі ІІ звіту про фінансові результати наводяться відповідні елементи операційних витрат (на виробництво і збут, управління та інші операційні витрати), яких зазнало підприємство в процесі своєї діяльності протягом звітного періоду за вирахуванням внутрішнього обороту, тобто за вирахуванням тих витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.
Розділ ІІІ звіту про фінансові результати заповнюють акціонерні товариства, прості акції або потенційні акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій.
Форма звіту про фінансові результати (скорочена № 2-м) приведена у додатках до даної роботи.
2.3. Звіт про рух грошових коштів
«Звіт про рух грошових коштів» (далі форма № 3) є однією з найскладніших форм. Порядок заповнення його регламентується П(С)БО 4. Складність цієї форми зумовлена тим, що для її заповнення потрібно детально проаналізувати як показники даних бухгалтерського обліку, так і перші дві форми фінансової звітності: балансу та звіту про фінансові результати. Крім того, у більшості українських бухгалтерів немає ні досвіду заповнення цього звіту, ні додаткової інформації, що пояснює «хитрощі» визначення окремих показників форми № 3. А оскільки форму № 3 складають тільки один раз на рік, то навіть відновити у пам’яті те, що відображали у ній рік тому, буває складно. Форму № 3 не подають підприємства малі, які в свою чергу керуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25, який не містить звіту про рух грошових коштів.
Форму № 3 слід заповнювати після складання балансу (форма № 1) і звіту про фінансові результати (форма № 2). Причому для зручності використання даних, відображених у балансі підприємства, доцільно провести певну підготовчу роботу. Оскільки в процесі заповнення форми № 3 знадобляться дані про приріст (убуток) активів і зобов’язань багатьох статей балансу підприємства, цю інформацію можна підготувати заздалегідь. Для її отримання можна запропонувати додати до традиційної форми балансу додаткову графу 5 як в активі, так і в пасиві. Цю додаткову графу потрібно заповнити для кожного рядка балансу, що містить числову інформацію. Показник графи 5 для кожного рядка розраховують як різницю між показниками граф 4 і 3 цього самого рідка. Потім ці дані буде використано під час заповнення відповідних рядків форми № 3.
Згідно з П(С)БО 4 метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у складі грошових коштів підприємства та їх еквівалентах.
Під грошовими коштами підприємства розуміється готівка, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості. Як приклад еквівалента грошових коштів можна навести високоліквідні цінні папери з дуже коротким терміном погашення (векселі, сертифікати тощо).
У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.
Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень і видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.
Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.
У міжнародній практиці існує два основних методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий і непрямий.
Прямий методпередбачає послідовне відображення всіх наджоджень і вибуття грошових коштів, а також визначення приросту або зменшення грошових коштів за звітний період як різниці між ними.
Непрямий метод полягає у визначенні чистого руху грошових коштів шляхом послідовного коригування прибутку (збитку) звітного періоду на вплив негрошових операцій, змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, доходів і витрат, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
І хоча ці методи не знайшли свого відображення у П(С)БО 4, під час заповнення форми № 3 передбачено використання обох таких методів:
· прямого– для надання інформації про рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності;
· непрямого– для надання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.
Заповнюючи поетапно форму № 3 підприємство повинно отримати її підсумковий показник – значення рядка 400 “Чистий рух коштів за звітний період”, хоча, по суті, його значення відоме ще до складання цієї форми (як різниця показників рядків 230 і 240 активу балансу на кінець і початок звітного періоду). Під час заповнення форми № 3 слід керуватися П(С)БО 4, а також скористатися Методичними рекомендаціями № 053.
Форма № 3 складається з трьох розділів:
- “Рух коштів у результаті операційної діяльності”;
- “Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності”;
- “Рух коштів у результаті фінансової діяльності”.
Операційна діяльність — основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Прикладом операційної діяльності може бути будь-яке придбання матеріальних цінностей, реалізація продукції (товарів, послуг), платежі постачальникам тощо.
Фінансова діяльність– діяльність, яка спричиняє зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. Прикладом такої діяльності можуть бути операції з випуску акцій, отримання і погашення позик, виплати дивідендів тощо.
Інвестиційна діяльність– діяльність, пов’язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Прикладом інвестиційної діяльності можуть бути операції з придбання основних фондів, надання позик іншим підприємствам, інвестиції у цінні папери.
Водночас під час заповнення кожного розділу форми № 3 підприємству слід пам’ятати, що цей поділ досить умовний і повинен враховувати специфіку діяльності підприємства. Адже є, наприклад, спеціалізовані підприємства, які займаються тільки інвестиційною діяльністю, і відповідно, для них вона буде операційною. Якщо підприємство займається лише купівлею-продажем цінних паперів, то для нього такі операції є основним видом діяльності, отже, вони знайдуть своє відображення під час заповнення першої частини цієї форми. Продаж виробничим підприємством частини акцій, якими воно володіє, є складовою його інвестиційної діяльності, і надходження коштів у результаті такої операції знайде своє відображення у другому розділі звіту. Тобто подібна класифікація індивідуальна для кожного підприємства, і вона повинна знайти своє відображення в одному із розділів наказу про облікову політику підприємства.
Рух коштів у результаті операційної діяльності
Перший розділ форми № 3 включає в себе рядки з 010 до 170 і починається з відображення в ньому показника “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування”, який переносять до цієї форми зі звіту про фінансові результати
Звіт про рух грошових коштів структурою поділяється на такі графи:
1) назва статті;
2) код рядка;
3) показники за звітний період:
- надходження;
- видаток;
4) показники за попередній період:
- надходження;
- видаток.
У свою чергу, розділ 1 містить такі підрозділи:
а) коригування на:
- амортизацію необоротних активів;
- збільшення (зменшення) забезпечень;
- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць;
- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності;
- витрати на оплату відсоток;
- підсумковий рядок “прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах”.
б) зменшення (збільшення):
- оборотних активів;
- витрат майбутніх періодів.
в) збільшення (зменшення):
- поточних зобов’язань;
- доходів майбутніх періодів;
- проміжний підсумковий рядок “грошові кошти від операційної діяльності”.
г) сплачені:
- відсотки;
- податки на прибуток;
д) підсумковий рядок “чистий рух коштів до надзвичайних подій”;
е) рух коштів від надзвичайних подій;
є) завершальний підсумковий рядок “чистий рух коштів від операційної діяльності”.
Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:
- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов’язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;
- наведені в негрошових статтях;
- наведені в статтях, які пов’язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.
продолжение
--PAGE_BREAK--Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції”.
Розділ 2 форми № 3 включає:
1) реалізація:
- фінансових інвестицій;
- необоротних активів;
- майнових комплексів;
2) отримані:
- відсотки;
- дивіденди;
- інші надходження;
3) придбання:
— фінансових інвестицій;
- необоротних активів;
- майнових комплексів;
- інші платежі;
4) чистий рух коштів до надзвичайних подій;
5) рух коштів від надзвичайних подій;
6) чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.
Заповнення другого і третього розділу форми № 3 грунтується на використанні так званого прямого методу, який передбачає послідовне відображення всіх надходжень і вибуття коштів, пов’язане з інвестиційною або фінансової діяяьністю.
У рядка 180-270 форми № 3 відображають реальне надходження і вибуття коштів (без урахування податку на додану вартість), пов’язане з реалізацією та придбанням фінансових інвестицій, необоротних активів, отримання підприємством дивідендів тощо. У цих рядках не відображають заборгованості за передані, але не оплачені активи.
Показник рядка 280 обчислюють арифметично. Для цього потрібно від суми показників рядків 180-230 графи 3 відняти суму показників 240-270 графи 4.
Для заповнення рядка 300 слід показник рядка 280 збільшити на показник графи 3 рядка 290 (або зменшити) на показник графи 4 рядка 290).
Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” та статтях, пов’язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов’язання” і “Поточні зобов’язання” (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями, поточні зобов’язання за розрахунками з учасниками).
Заповнення цього розділу здійснюють прямим методом у порядку, аналогічному до порядку заповнення розділу ІІ. Тобто слід відобразити безпосереднє надходження і вибуття коштів у результаті фінансової діяльності. Підсумковий показник цього розділу (рядка 390) визначають так.
Різницю сум показників рядків 310-330 і рядків 340-360 збільшують на показник графи 3 рядка 380 (і/або зменшують на показник графи 4 рядка 380). Рядок 400 “Чистий рух коштів за звітний період” – фактично підсумковий показник форми № 3, відомий ще до її заповнення. Цей показник визначають шляхом арифметичного додавання сум підсумкових показників кожного з розділів форми: рядка 170, рядка 300 і рядка 390.
Рядок 410 “Залишок коштів на початок року” має довідковий характер, і його визначають як суму показників рядків 230 і 240 графи 3 балансу.
У рядку 420 “Вплив змін валютних курсі на залишок коштів” показують суму додатної або від’ємної курсової різниці від перерахунку залишку коштів в іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду.
У рядку 430 “Залишок коштів на кінець року” наводять різницю між сумою грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420. Математично це алгоритм матиме такий вигляд: Рядок 430 = рядок 410 + рядок 400 +/- рядок 420..
Форма даного звіту приведена у додатку.
2.4. Звіт про власний капітал
Складання звіту про власний капітал регламентується положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 5 під однойменною назвою, де визначаються зміст і форма звіту та загальні вимоги до розкриття його статтей. Особливості складання консолідованого звіту про власний капітал визначаються окремим положенням.
Метою складаннязвіту про власний капітал є розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.
Для забезпечення порівняльного аналізу інформації підприємства повинні додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік.
Звіт про власний капітал здійснює аналіз усіх видів капіталу підприємства за звітний період, а саме: статутний капітал, пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал, нерозподілений прибуток, неоплачений капітал, вилучений капітал.
Звіт аналізує дані у розрізі наступних показників:
1) залишок на початок року;
2) коригування:
- зміна облікової політики;
- виправлення помилок;
- інші зміни;
3) скоригований залишок на початок року;
4) переоцінка активів:
- дооцінка основних засобів;
- уцінка основних засобів;
- дооцінка незавершеного виробництва;
- уцінка незавершеного виробництва;
- дооцінка незавершеного виробництва;;
- уцінка незавершеного виробництва.
5) чистий прибуток (збиток) за звітний період;
6) розподіл прибутку:
- виплати власникам (дивіденди);
- спрямування прибутку до статутного капіталу;
- відрахування до резервного капіталу.
7) внески учасників:
- внески до капіталу;
- погашення заборгованості із капіталу.
8) вилучення капіталу:
- викуп акцій (часток);
- перепродаж викуплених акцій (часток);
- анулювання частки в капіталі;
- вилучення частки в капіталі;
- зменшення номінальної вартості акцій.
9) інші зміни в капіталі:
- списання невідшкодованих збитків;
- безкоштовно отримані активи;
10)разом змін в капіталі;
11)залишок на кінець року.
Форма звіту про власний капітал приведена у додатку.
2.5. Складання приміток до бухгалтерської звітності
Згідно з пунктом 2 статті 11”Загальні вимоги до фінансової звітності” Закону України “Про бухоблік”, примітки до фінансової звітності входять до складу річної фінансової звітності для всіх підприємств, крім:
- бюджетних установ;
- представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності;
- суб’єктів малого підприємництва, визнаними такими відповідно до чинного законодавства.
Це означає, що користувачі фінансової звітності, а саме: акціонери, власники та керівники підприємств, а також державні органи отримають розгорнуті (повні, зрозумілі і доступні) дані, що стосуються діяльності підприємства, тільки один раз на рік і не раніше ніж через місяць після закінчення року.
Як форма звітності примітки до фінансових звітів (приведені у додатку), згідно з П(С)БО 1, являють собою:
1. Сукупність показників та роз
’
яснень, що забезпечують деталізацію й обгрунтованість статей фінансових звітів, тобто інформацію, що містить додатковий аналіз звітності, необхідної для забезпечення її зрозумілості.При цьому йдеться про оцінку та розкриття статей форм фінансової звітності форми 1 “Баланс”, форми 2 “Звіт про фінансові результати”, форми 3 “Звіт про рух коштів”, форми 4 “Звіт про власний капітал”.
2. Іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповіднимим положеннями (стандартами), тобто інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов
’
язковою згідно з відповідними положеннями (стандартами).При цьому йдеться про спеціальні вимоги щодо висвітлення даних у примітках до фінансової звітності або про додаткові вимоги та додатковий перелік показників розкриття інформації, що міститься у кожному конкретному положенні (стандарті) бухгалтерського обліку.
Примітки до фінансової звітності повинні розкривати додаткову інформацію про фінансову діяльність підприємства, оскільки саме за ними користувач фінансової звітності, який не має спеціальної освіти та підготовки, зможе зробити висновок про фінансово-господарську діяльність підприємства.
Оцінка та розкриття інформації про статті фінансової звітності мають важливе значення для кожного користувача звітності, оскільки лише завдяки докладному розкриттю змісту кожної статті балансу уможливлюється ув’язка показників форм звітності, перевірка правильності складання фінансової звітності та перевірка правильності рішень, прийнятих керівництвом підприємства. Тільки завдяки приміткам кожний конкретний користувач дістає можливість розібратися у дільності підприємства, навіть не маючи спеціальної освіти і знань. Саме наявність подібних приміток є основним фактором, що визначає прозорість, доступність та зрозумілість фінансової звітності.
Розділ 3
Порядок складання бухгалтерської звітності
на матеріалах ТОВ «Данте»
Підприємство, на прикладі якого складена бухгалтерська (фінансова) звітність, належить до категорії малих підприємств, оскільки згідно з Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» до суб’єктів малого підприємництва належать “юридичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500.000 євро”.
Розглядуване підприємство використовує спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки вибрало спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за ставкою 10 %. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності може провадитися підприємствами, юридичними особами, в яких “за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн.гривень”. Саме тому ТОВ “Данте” подає фінансову звітність за скороченою формою, тобто подає тільки фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва, який включає форму № 1-м “Баланс” та форму № 2-м “Звіт про фінансові результати”. А решту форм (форму № 3 “Звіт про рух грошових коштів”, форму № 4 “Звіт про власний капітал” та форму № 4 “Примітки до річної фінансової звітності”) підприємство згідно закону про бухоблік не зобов’язане подавати.
Розглянемо показники звітності ТОВ “Данте”.
Як видно з балансу та звіту про фінансові результати, підприємство не провадило діяльності у попередньому звітному періоді. Це пов’язане з тим, що ТОВ “Данте” є новоствореним підприємством, яке зареєстроване згідно чинного законодавства в 2001 році, тому і не може мати якихось показників діяльності попередніх звітних періодів. Звіти містять інформацію тільки про поточний період.
Розглянемо баланс.
Як видно з форми № 1-м, підприємство володіє основними засобами, що по первісній вартості складає 59,1 тис.грн. (рядок 031). Сума зносу складає 2,4 тис.грн. (рядок 032). Залишкова вартість об’єктів основних засобів складає 56,7 тис.грн. (рядок 030). Підприємство застосовує прямолінійний метод нарахування амортизації.
На підприємстві наявні інші необоротні активи на суму 0,1 тис.грн. (рядок 070).
Разом необоротних активів – 56,8 тис.грн. (рядок 080).
Підприємство власних виробничих запасів та готової продукції станом на кінець звітного року не має.
Дебіторська заборгованість за надані послуги, роботи складає 1,2 тис.грн. резер сумнівних боргів не створювався, тому і чиста реалізаційна вартість також складає суму 1,2 тис.грн.(рядки 160-162).
По розрахунках з бюджетом відсутня як дебіторська (актив балансу), так і кредиторська заборгованість (пасив балансу).
До складу іншої поточної дебіторської заборгованості віднесена сума 10,0 тис.грн., що виникла як попередня оплата за неотримане у звітному періоді обладнання.
Як видно з розділу “Грошові кошти та їх еквіваленти” у підприємства на кінець звітного року наявні кошти в національній валюті у сумі 0,8 тис.грн.
Разом оборотних активів – 12,0 тис. грн. (рядок 260).
Підприємство не зазнало витрат майбутніх періодів (рядок 270).
Розділ І “Власний капітал” пасиву балансу містить інформацію про види капіталів на підприємстві, а саме:
— розмір статутного капіталу становить — 12,0 тис.грн. (рядок 300);
— розмір додаткового капіталу складає — 36,2 тис.грн. (рядок 320);
— створений резервний капітал - 0,9 тис.грн. (рядок 340);
— величина нерозподіленого прибутку складає — 16,9 тис.грн. (рядок 350);
Разом розмір власного капіталу становить — 66,0 тис.грн. (рядок 380).
Підприємство має довгострокові зобов’язання у сумі 0.9 тис.грн. (рядок 480), а також поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями у сумі 0.2 тис.грн. (рядок 510), що виникли по операціях з фінансової оренди.
Поточні зобов’язання складають:
1) за розрахунками зі страхування - 0,1 тис.грн. (рядок 570);
2) інші поточні зобов’язання - 1,6 тис.грн. (рядок 610).
Всього поточних зобов’язань – 1,9 тис.грн. (рядок 620).
Сума балансу становить 68,8 тис.грн.
Розглянемо форму № 2-м “Звіт про фінансові результати”.
За звітний період дохід (виручка) від реалізації робіт, послуг склав 27,4 тис.грн. (рядок 010), з яких не було вирахувань з доходу (рядок 020), оскільки підприємство не є платником податку на додану вартість та реалізовує роботи, послуги, які не містять акцизу. Отже, і чистий дохід (виручка) від реалізації робіт, послуг становитиме таку саму суму (рядок 030).
Підприємство мало інші операційні доходи у розмірі 1,0 тис.грн., що утворилися за рахунок надання власних активів в операційну оренду.
Отже, сума чистих доходів (рядок 070) склала 28,4 тис.грн.
Для отримання вказаного доходу підприємство зазнало витрат на проведення своєї діяльності, які склали 10,6 тис.грн. (рядок 180). А саме:
— матеріальні затрати - 0,8 тис.грн. (рядок 090);
— витрати на оплату праці – 3,8 тис.грн. (рядок 100);
— відрахування на соціальні заходи - 0,1 тис.грн. (рядок 110);
— амортизація - 2,4 тис.грн. (рядок 120);
— інші операційні витрати - 3,5 тис.грн. (рядок 130);
у тому числі єдиний податок- 2,7 тис.грн. (рядок 131).
Підсумовуючи результати діяльності, можна вирахувати чистий прибуток від проведення господарської діяльності, який складає 17,8 тис.грн. (рядок 190 = рядок 070 – рядок 180).
Висновок
Отже, як бачимо, складання бухгалтерської (фінансової звітності) підприємств, організацій, установ (юридичних осіб) є справа кропітка, творча, потребує спеціальної підготовки, наявність спеціальних вмінь та знань, змушує бухгалтера бути постійно у курсі усіх змін у законодавстві, адже не секрет, що чинне законодавство постійно зазнає змін, виправлень, уточнень, що виникають при тлумаченні норм чинного законодавства. Справа бухгалтера – подавати завжди точну, своєчасну та повну інформацію про стан справ на підприємстві як керуючим органам, так і зовнішнім користувачам. Бухгалтер повинен слідкувати за усіма подіями, що відбуваються на підприємстві, оскільки усе це впливає на відображення, подання та тлумачення інформації про фінансово-господарський стан на підприємстві. Подібний статус бухгалтера вимагає від нього знання та правильного розуміння норм чинних законів, указів, інструкцій, порядків, тлумачень, що можуть стосуватися діяльності підприємства.
Дана робота відображає лише частину завдань, покладених на бухгалтера. Розглянуті форми бухгалтерської звітності підсумовують діяльність і роботу як самого підприємства, так і роботи бухгалтера,oскільки проміжні і річні звіти підводять підсумок щоденній кропіткій і точній роботі бухгалтерів та інших спеціалістів підприємства. Кожен докладає свою цеглину, а в кінці, як результат, — будова (для бухгалтера – річний звіт).
Бажаб і Вам хорошого Вам «будівництва».
Список використаної літератури:
1. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV(із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11.05.2000 р. № 1707-ІІІ, від 08.06.2000 р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000 р. № 1829-ІІІ).
2. Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 р. № 419. продолжение
--PAGE_BREAK--