IПідприємство
1.Організаційно-економічна характиристика підприємства
1.1 Організаційна характеристика:
Підприємство ТОВ НВА “Перлина Поділля” було створено у 2003 році. Підприємство знаходиться за адресоюХмельницька обл., Білогірський район, с.Квітневе, вул. Садова, буд 1.
Товариство являє собою юридичну особу, створеною у формі товариства з обмеженою відповідальністю.
Засновниками підприємства є: Іващук Петро Володимирович та Іващук Сергій Петрович.
Підприємство здійснює наступні види діяльності за КВЕД (див. додаток 1): змішане с/г господарство (01.30.0), роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту (52.11.0), будівництво будівель, діяльність автомобільного вантажного автотранспорту (45.21.1), виробництво хліба та хлібобулочних виробів (15.81.0), добування вапняку, гіпсу та крейди.
Підприємству присвоєнийідентифікаційний код – 30557165.
1.2 Природно-кліматичні умови.
Територія району має помірно-континентальний клімат з теплим літом, м'якою зимою і достатньою кількістю опадів. Хмельниччина в якій знаходиться Білогірський район розташована в глибині материка, і тому на її клімат мають вплив континентальні повітряні маси, які приносять суху погоду. Навесні і на початку осені на територію області проникає арктичне повітря, яке приносить різке похолодання. Влітку циклони зумовлюютьхмарність, опади, зниження температури повітря, а взимку – потепління, відлиги, снігопади. На клімат має вплив також рельєф. На території області випадає достатня кількість опадів. Найбільша кількість опадів випадає влітку, найменша – взимку. В літній період часто бувають зливи, грози, іноді – град. Сніговий покрив утворюється в другій половині грудня і тримається, переважно, до першої декади березня. Протягом року над територією області дмуть переважно північно-західні і північно-східні вітри. Кількість днів з тихою погодою влітку майже в півтора раза більша, ніж узимку. Інколи в області спостерігаються кліматичні явища, що негативно відбиваються на розвитку с/г культур. Це ранні осінні і пізні весняні приморозки, зливи, град, вимерзання посівів в окремі зими.
1.3 Спеціалізація та напрямки діяльності
ТОВ НВА “Перлина Поділля ” спеціалізується на зерновому виробництва з розвитком м’ясо-молочного скотарства. Тому однією із продукцій є племмені тварини які реалізуються в інші господарства.
Напрямки діяльності підприємства — виконання робіт та виробництва, сфера послуг, сфера інжирінгу, сфера консталингу, фінансова сфера, свера торгівлі
1.4 Середньорічна чисельність працюючих
Середньорічна чисельність працюючих становить 220 чоловік.
1.5 Земельна площа, сільськогосподарські угіддя, рілля, сінокоси, пасовища, багаторічні насадження.
Підприємство орендує землі. Загальна площа орендованих с/г угідь становить 13843,62 га в т.ч: рілля 12847,5 га., пасовища 433,6 га., Сіножаті 443,7 га.,
багаторічні насадження 118,82 га.
1.6 Основні економічні показники (таблиця 1.1.).
Таблиця 1.1.
Показники
2007
2008
2009
Відхилення 2009 від
2007
2008
Виробництво валової продукції, тис. грн.
Прибуток, тис.грн.
Рівень рентабельності, %
Середньорічна чисельність працюючих, чол.
637
600
250
-387
-350
Середня заробітна плата працівника, грн
3914,9
6063,2
2551
-1363,9
-3512,2
Урожайність за видами продукції (ц/га)
Озима пшениця
67127
116855
112790
45662,6
-4065,4
Озимий ріпак
152836
238230
209956
57120,9
-28273,5
Озимежито
908,4
10507,7
45587
44678,6
35079,3
Ячмінь
62780,3
77265
66265,3
3485
-10999,7
Горох
15985,4
21707
17502
1516,6
-4205
Продуктивність тварин (за видами):
Надій молока на 1 корову, кг.
3449
4179
4931
1482
752
Середньодобовий приріст живої маси ВРХ (гр.)
663
741
744
81
3
Середньодобовий приріст живої маси свиней (гр.)
407
401
427
20
26
Вихід телят на 100 корів (шт.)
90
94
90
-4
Вихід поросят на 100 свиноматок (шт.)
2357
2307
2279--PAGE_BREAK--
-78
-28
Вихід лошат на 100 кобил (шт.)
13
15
14
1
-1
Собівартість одиниці продукції, грн.: (за видами)
Озима пшениця
43,9
51,6
58,47
14,57
6,87
Озимий ріпак
52,1
81,61
81,61
29,51
Озимежито
31
50,3
61,6
30,6
11,3
Ячмінь
44,2
50,6
65,07
20,87
14,47
Горох
44,8
57,8
60,53
15,73
2,73
2. Організація облікового процесу на підприємстві
2.1 Чисельний склад облікового апарату
Обліковий апарат підприємства становить 15 чоловік (див. додаток 2) з них: генеральний директор Іващук П.В., виконавчий директор Бондарчук В.В., директор служби маркетингу Яловчук С.В., фінансовий директор Побережнюк Н.В., начальник відділу аудиту Чубатий М.Г.
Директор відділу тваринництва Подлєсний М.М., начальник планово економічного відділу Наголюк Г.М., економіст Корнійчук Р.М., системний адміністратор Матвієць М.В., бухгалтера Лісняк Т.В, Крохмалюк Л.І., Панасюк Л.А., Бухгалтер-секретар Довголюк І.С., Інспектор по кадрах, касир Бондарук.
2.2.Розподіл обов’язків за обліковими посадами; посадові інструкції
На підприємстві для розподілу обов’язків між працівниками передбачено посадові інструкції(див. додаток 3) в яких зазначено права та обов’язки кожного працівника.
2.3 Форма ведення обліку; перелік регістрів синтетичного та аналітичного обліку
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” застосовується автоматизована система обліку. Автоматизація здійснюється за допомогою бухгалтерської програми “Дебет плюс”.
Головними регістрами для ведення синтетичного обліку є журнали-ордера у розрізі рахунків. Вони побудовані наступним чином: дебетова частина журналу ордеру відображається в Відомості до журналу-ордеру по рахункам, а кредитова у Журналі ордері по рахунку. Ці журнали побудовані за кредитовою ознакою, тобто кредитові обороти по рахункам збираються в одному журналі, а дебетові обороти по рахунках знаходять відображення в різних журналах. Дана програма накопичує дані первинних документів в хронологічному порядку.
До журналу-ордеру та до Відомості журналу ордеру додається виписка в якій відображені господарські операції. Аналітичний облік в программі “дебет плюс” ведеться за допомогою регістрів аналітичного обліку.
2.4 Робочий план рахунків
Підприємство ТОВ НВА “Перлина Поділля” використовує наступний план рахунків (див. додаток 4).
2.5 Облікова політика на підприємстві
Облікова політика підприємства визначена наказом №42 від 24 січня 2010року (див. додаток 5). Цей наказ передбачає дотримання підприємством єдиної методики відображення господарської операцій та забезпечення своєчасного надання достовірної інформації користувачам фінансової звітності.
Основними аспектами даного наказу є: встановлення операційного циклу на підприємстві; положення національних стандартів якими підприємсво має керуватися при відображені господарських операцій; встановлення строків корисного використання для матеріальних та нематеріальних активів порядок нарахування на них амортизації; установлення і склад статей калькулювання виробничої собівартості.
3. Облік необоротніх активів
3.1 Які рахунки передбачені в робочому плані рахунків для обліку необоротних активів?
Для обліку необоротних активів в робочому плані ТОВ НВА“Перлина Поділля” передбачені наступні рахунки: 10 “Основні засоби”, 11“Інші необоротні матеріальні активи”, 12 “Нематеріальні активи”.
Склад основних засобів за класифікаційними групами
Згідно класифікаціїосновні засоби поділяються на чотири групи :
Група 1 будівлі, споруди, їх структурні компоненти, передавальні пристрої.
Група 2 автомобільний транспорт та вузли до нього, меблі, побутові електричні, оптичні, електромеханічні пристрої та інструменти.
Група 3 – робочі машини й устаткування, вимірювальні й регулювальні пристрої.
Група 4– електронно-обчислювальні машини, програмне забезпечення, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних швидкозношуваних предметів.
Вартість основних засобів ТОВ “Перлина Поділля” за класифікаційними групами на 1.01.2010 становила:
Група 1 8046000 грн.
Група 2 13106000 грн.
Група 3 11049000 грн.
Група 4 58000 грн.
3.3 На підприємстві ТОВ “Перлина Поділля” використовуються наступні первинні документи для обліку руху основних засобів
Акт приймання-передачі основних засобів (див. додаток 6)
Акт на списання основних засобів (див. додаток 7)
а) Акт приймання-передачі(внутрішнього переміщення) основних засобів застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів та обліку,вводу їх в експлуатацію, переміщення із одного структурного підрозділу в інший, передачі основних засобів зі складу в експлуатацію, виключення зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству за плату, без оплати та по договорах оренди.
В Акті приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів зазначають коротку характеристику об'єкта, його первісну (переоцінену) вартість та суму амортизації з моменту введення об'єкта в експлуатацію.
б)Акт на списання основних засобів застосовується для оформлення витрат на вибуття основних засобів при повному або частковому їх списанні.
Акт складається удвох примірниках комісією, призначеною керівником підприємства.
Перший примірник Акта передають до бухгалтерії, другий залишається у особи, відповідальної за зберігання основних засобів, та є підставою для здачі на склад матеріалів оприбуткованих від списання основних засобів.
3.4 Організація синтетичного і аналітичного обліку основних засобів
Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух власних основних засобів, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.
Облік ведеться за такими субрахунками:101 «Земельні ділянки»,
102 «Капітальні витрати на поліпшення земель», 103 «Будинки і споруди»,
104 «Машини й обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти та інвентар», 107 «Робоча і продуктивна худоба», 108 «Багаторічні насадження»,
109 «Інші основні засоби».
По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:надходження основних засобів зарахованих на баланс підприємства.
Сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта, що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта, сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.
По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються: вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам, часткова ліквідація, сума уцінки вартості основних засобів.
Синтетичний облік ведеться в журналі ордері по рахунку 10 “Основні засоби”(див. додаток 8), Відомості до журналу-ордеру “10”.
Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо в інвентарних картках(див. додаток 9, 10).
3.5 Методика нарахування амортизації основних засобів
В ТОВ НВА “Перлина Поділля” застосовується прямолінійний метод нарахування амортизації (див. додаток 11).
Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, продолжение
--PAGE_BREAK--
модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:
очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням
його потужності або продуктивності;
фізичний та моральний знос, що передбачається;
правові або інші обмеження щодо строків використання об'єкта
та інші фактори.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Місячна сума амортизації при застосуванні прямолінійного методу визначається діленням річної суми амортизації на 12.
Суму нарахованої амортизації всі підприємство відображає збільшенням суми витрат підприємства і зносу основних засобів.
3.6. Кореспонденція по рахунку 10 “Основні засоби”(таблиця 3.1)
Таблиця 3.1
Кореспонденція по рахунку 10 “Основні засоби”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Зарахування об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію
10
15
2
Одержання від учасника (засновника) підприємства об'єкта основних засобів
10
46
3
Відображення вартості безоплатно отриманих основних засобів
10
424
4
Оприбуткування раніше не врахованих на балансі основних засобів
10
746
5
Куплено зернопогрузчик у постачальників
152
631
6
Нараховано ПДВ
641
631
7
Нараховано витрати на відрядження механіку
152
372
8
Нарахована оплата праці водію за доставку зернопогрузч.
152
661
9
Зроблено нарахування на зарплату
152
651
10
Списано паливо по доставці зернопогрузчика
152
203
11
Оприбутковано на баланс зернопогрузчик
10
152
12
Списано суму зносу сушарки
131
10
13
Списано на витрати залишкову вартість сушарки
976
10
14
Нарахована ОП по ліквідації сушарки
976
661
15
Зроблено відрахування до ФСС із ФОП
976
651
16
Списано послуги допоміжних виробництв по лвквідації
976
234
17
Списано вартість МШП
976
22
18
Оприбутковано запчастини від ліквідації
207
746
19
Оприбутковано металобрухт
209
746
3.7 Склад та класифікація нематеріальних активів
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” вартість нематеріальних активів становить 115000грн. Нематеріальні активи класифікують за такими групами: права користування природними ресурсами, права користування майном, право на знаки для товарів і послуг, права на об'єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права, гудвіл, інші нематеріальні активи та ін. Права на „ноу-хау” виділені в особливу групу нематеріальних активів, для того, щоб можна було обліковувати „ноу-хау” як об’єкти нематеріальних активів,
3.8 Облік нематеріальних активів
Облік нематеріальних активів ведеться по рахунку 12 «Нематеріальні активи», по дебету відображається придбання або отримання в результаті розробки нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, по кредитом відображається вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.
Синтетичний облік ведеться в журналі ордері по рахунку “12” (див.додаток 12).
Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться по кожному об'єкту.Обов’язковою ознакою нематеріального активу є відсутність матеріальної форми по відношенню до будь-якого об’єкту, що приймається на облік.
Зарахування нематеріального активу на баланс здійснюється на підставі акту про його отримання, після оформлення картки обліку нематеріального активу.
Для документування операцій з обліку нематеріальних активів використовують типові форми документів для обліку основних засобів, до яких додаються документи, що описують сам об’єкт або порядок його використання, а також документи, що підтверджують ті або інші майнові права підприємства.
3.9 Методика нарахування амортизації нематеріальних активів
Нарахування амортизації нематеріальних активів здійснюється протягом строку їх корисного використання, який установлює підприємство під час визнання цього об’єкта активом але не більш як 20 років.
Амортизація нараховується із застосуванням прямолінійного методу. Розрахунок амортизації із застосуванням відповідних методів нарахування здійснюється згідно з П(С)БО 7 “Основні засоби”.
Під час розрахунку амортизованої вартості ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, крім таких випадків:
— якщо існує безвідмовне зобов’язання іншої особи щодо придбання цього об’єкта наприкінці строку його корисного використання;
— якщо ліквідаційну вартість можна визначити на підставі інформації існуючого активного ринку й очікується, що такий ринок існуватиме наприкінці строку його корисного використання цього об’єкта.
Нарахування амортизації починають з місяця, наступного за тим, у якому нематеріальний актив став придатним для використання, і припиняють з місяця, наступного за місяцем вибуття нематеріального активу.
Амортизацію нематеріального активу нараховують, виходячи з нового методу нарахування і нового строку використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем змін.
3.10 Кореспонденція по рахунку 12 “Нематеріальні активи”(Таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Кореспонденці по рахунку 12 “Нематеріальні активи”
№
Зміст операції продолжение
--PAGE_BREAK--
Дебет
Кредит
1
Придбані нематеріальні активи
154
631
2
Нараховано ПДВ
641
631
3
Оплачено придбане програмне забазпечення
631
311
4
Видано підзвітній особі гроші на придбання програмного забезпечення
372
301
5
Підписано акт виконаних робіт за послугами стороніх організацій, безпосередньо пов’язаними з доведенням НА до стану якому вони придатні до використання
685
311
6
Включено до складу витрати на придбання НА
154
685
7
Ведено в експлуатацію НА
12
154
8
Списано нарахований знос НА, що ліквідується
133
12
9
Відкореговано суму податкового кредиту, що припадає на недоамортизовану частину об’єкта НА
641
12
10
Списано до складу витрат залишкову вартість НА, що ліквідується
976
12
Облік довгострокових біологічних активів тваринництва
Для обліку довгострокових біологічних активів тваринництва на підприємстві ТОВ НВА Перлина Поділля передбачено субрахунках
107 “Робоча та продуктивна худоба ”.
За дебетом рахунка 107 “Робоча та продуктивна худоба” відображається надходження довгострокових біологічних активів в кореспонденції з кредитом рахунків 155 «Формування основного стада» — на вартість зарахованої худоби до складу довгострокових біологічних активів, 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» — на вартість безоплатно отриманих довгострокових біологічних активів.
За кредитом рахунка 107 Робоча та продуктивна худоба відображають їх вибуття в кореспонденції рахунків 21 “Тварини на вирощувані та відгодівлі”, 90 «Собівартість реалізації» — на собівартість реалізованих довгострокових біологічних активів, які оцінені за справедливою вартістю, 972 «Собівартість реалізації необоротних активів» — на собівартість реалізованих довгострокових біологічних активів, які оцінені за первісною вартістю, 976 «Списання необоротних активів» — на суму залишкової вартості списаних активів, 131 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів» — на суму зносу по ліквідованих довгострокових активах.
3.12Методи оцінки ДБА
На підриємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля”довгострокові біологічні активи тваринництва оцінюються за такими методами:
Придбаний (одержаний) біологічний актив зараховується на баланс підприємства за первісною вартістю;
Первісна вартість безоплатно одержаних біологічних активів дорівнює їх справедливій вартості з урахуванням витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Довгострокові біологічні активи, справедливу вартість яких на дату балансу достовірно визначити неможливо, визнаються та відображаються за первісною вартістю з урахуванням суми їх зносу і втрат від зменшення корисності. Така оцінка застосовуєтьсядо періоду, у якому стає можливим визначити справедливу вартість довгострокових біологічних активів.
Оцінка та амортизація таких довгострокових біологічних активів здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та 28 «Зменшення корисності активів».
3.13 Первинний, аналітичний та синтетичний облік ДБА
Первинними документами на приймання довгострокових біологічних активів твариництва є Акт приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада).
Списання довгострокових біологічних активів здійснюється на підставі первиного документа: Акт списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин).
Для організації аналітичного обліку довгострокових біологічних активів та формування інформації для складання приміток до фінансової звітності ведуть відомість аналітичного обліку довгострокових біологічних активів.
Синтетичний облік довгострокових біологічних активів по рахунку “107”ведуть в журналі-ордері по рахунку “107”(див. додаток 13). Записи по кредиту рахунку “107”здійснюють на підставі первинних документів: Акт на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин).
Облік запасів
4.1 Організація складського господарства та первинного обліку на складі (коморі)
Складське господарство в ТОВ НВА “Перлина Поділля ” організоване в центральних складах.
Матеріали на складах розмішують по секціях, а в них — за окремими групами на стелажах, полицях та ін. У зерносховищах секції відокремлені герметичною перегородкою, що виключає можливість змішування продукції різних видів, сортів і репродукцій.
Нафтопродукти, включаючи відпрацьовані, зберігають на спеціально обладнаних нафтоскладах чи стаціонарних пунктах заправки машин, мінеральні добрива — на складах відповідно до встановлених правил.
Облік продукції й матеріалів на складах (у коморах) здійснює матеріально відповідальна особа за сортами згідно з правилами їх зберігання.
У Книзі складського обліку (див. додаток 14) відкривають окремі сторінки на сільськогосподарську продукцію.
Записи в Книзі складського обліку завідувач складу робить щодня окремо по кожному разовому документу (об'єднувати дані кількох документів в один запис не дозволяється) і після кожного запису виводять залишок. Дані відомостей витрачання кормів, лімітно-забірних карт та інших нагромаджувальних документів,завідувач складу заносить у Книгу в міру їх закриття, але не пізніше першого числа наступного за звітним місяця.
4.2 Звітність матеріально-відповідальних осіб
Звіти про рух товарно-матеріальних ціностях на підприємстві не ведуться, первинні документи про рух матеріальних ціностей МВО подають до бухгалерії де бухгалтер запасів заносить дані до комп’ютера.
4.3 Документальне оформлення операцій по руху запасів (надходження, відпуск, вибуття, списання)
Надходження, обмін, приймання та оприбуткування запасів, які надійшли від постачальників або від переробників з переробки на стороні, а також запаси які надійшли безоплатно документально оформлюють товарно-транспортними накладними (див. додаток 15).Для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів, застосовуються лімітно-забірні картки (див. додаток 16). Вибуття запасів для реалізації також оформлюється товарно-транспортною накладною, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору
4.4 Які рахунки та субрахунки з обліку запасів включенні до Робочого плану рахунків?
В ТОВ НВА “Перлина Поділля для обліку запасів до плану рахунків включені наступні субрахунки:
201 “Сировина й матеріали”, 202 “Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 204 “Тара й тарні матеріали”, 205 «Будівельні матеріали”, 206 «Матеріали, передані в переробку”, 207 «Запасні частини»,
208 «Матеріали сільськогосподарського призначення», 209 «Інші матеріали”.
4.5 Методи оцінки запасів
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” застосовують такі методи оцінки запасів:
Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.
Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:
суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; продолжение
--PAGE_BREAK--
транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).
У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.
-Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість;
-Первісною вартістю запасів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат.
-Первісною вартістю запасів, одержаних підприємством безоплатно, визнається їх справедлива вартість з урахуванням витрат.
-Первісна вартість одиниці запасів, придбаних у результаті обміну на подібні запаси, дорівнює балансовій вартості переданих запасів.
-Первісною вартістю запасів, що придбані в обмін на неподібні запаси, визнається справедлива вартість отриманих запасів.
4.6 Організація синтетичного і аналітичного обліку запасів
Облік виробничих запасів ведеться на рахунку 20 “Виробничі запаси”.
Дані про рух і наявність виробничих запасів узагальнюється у журналі-ордері по рахунку 20(див. додаток 17).
Аналітичний облік виробничих запасів у бухгалтерії підприємства ведуть у сальдових відомостях на підставі первиних звітів про рух матеріальних цінностей.
4.7 Кореспонденцяі по рахунку 20 “Виробничі запаси”( Таблиця 4.1)
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Куплено паливо у постачальників
203
631
2
Нараховано ПДВ
641
631
3
Перераховано кошти з поточного рахунку за придбане паливо.
631
311
4
Оприбутковано комбікорм
208
631
5
Нараховано ПДВ
641
631
6
Перераховано кошти з поточного рахунку за придбаний комбікорм.
631
311
7
Відвантажений комбікорм в обмін на зерно
361
208
8
Нараховано ПДВ
361
641
9
Відображено залік взаємних заборгованостей
631
361
10
Списано вартість палива на обкатку вантажного автомобілля
234
203
11
Списано комбікорм на годівлю ВРХ
232
208
Таблиця 4.1Кореспонденці по рахунку 20 “Виробничі запаси”
4.8 Облік поточних біологічних активів тваринництва (ПБАТ). Документальне оформлення операцій по руху ПБАТ
На ТОВ НВА “Перлина Поділля”застосовуються такі первинні документи по руху ПБАТ:
Для документального оформлення вибуття тварин та птиці в результаті забою, прирізки та падежу використовується Акт на вибуття поточних біологічних активів тваринництва(забій, прирізка та падіж) (див. додаток 18), який застосовується для обліку тварин, птиці у випадках їхнього падежу, вимушеної прирізки, а також забою тварин всіх облікових груп (молодняк тварин, тварини на відгодівлі, птиця, тварини основного стада). Вибракування тварин із основного стада для постановки на відгодівлю й реалізації, без забою на підприємстві оформлюється Актом на списання довгострокових біологічних активів тваринництва (вибраковка тварин).У випадку падежу або загибелі тварин і птиці з вини окремих працівників вартість цих тварин і птиці відноситься на винного працівника із дооцінкою до ринкової ціни й стягується з нього у встановленому порядку.
Переведення тварин із групи в групу оформляється Актом на переведення тварин з групи в групу в межах поточних біологічних активів. Застосовується у всіх випадках оформлення переводу тварин (телят, поросят, ягнят, лошат, птиці, кролів, звірів тощо) з однієї статево-вікової групи в іншу, включаючи і переведення тварин в основне стадо. При одержанні приплоду (телят, поросят, ягнят, лошат, курчат, гусенят, каченят) потрібно дотримуватися встановленого порядку його документального оформлення та оцінки для цілей оприбуткування і визначення матеріально відповідальних осіб за подальше зберігання поголів'я тварин і птиці. Цей акт (див. додаток19)застосовується для оформлення отриманого на фермі приплоду тварин: телят, поросят, ягнят, лошат та ін.
4.9 Організація первинного обліку руху ПБАТ на фермі
Для обліку тварин на фермі застосовують Звіт руху тварин і птиці (див. додаток 20)яка призначена для щоденного обліку руху тварин на фермі.
Звіт застосовується для узагальнення даних, що відображають наявність і рух тварин і птиці на фермі за звітний період.
Звіт складають щомісяця на фермі завфермою чи зоотехнік у двох примірниках. У звіті вказують за кожною обліковою групою наявність тварин і живу масу на початок місяця, руху за місяць і залишок на кінець місяця. В кінці місяця один примірник звіту разом документами з руху тварин передають у бухгалтерію для перевірки даних і відображення їх у регістрах обліку з руху тварин, другий примірник залишають на фермі.
Порядок оцінки ПБАТ
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” застосовуються такі методи оцінки ПБАТ:
ПБАТ придбані за плату оприбутковуються за первісною вартістю яка складається з витрат фактично понесених підприємством для одержання активі, зокрема ціни придбання суми мита на транспортування і інші витрати пов’язані з придбанням ПБАТ.
Первісна вартість одержаних ПБАТ є їх справедлива вартість з урахуванням витрат повязаних з доведенням їх до стану, у якому вони придатні до використання із запланованою ціллю.
Первісна вартість ПБАТ, що одержані як внесок до статутного капіталу визначається погоджена засновниками підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат повязаних з доведенням їх до стану в якому вони придатні для використання в запланованих цілей.
Первісна вартість ПБАТ отриманого в обмін на подібний ПБА є справедлива вартість переданого біологічного актива. Подібним вважається ПБАТ одного виду і функціонального призначення.
Первісною вартістю ПБАТ придбаного в обмін на неподібний біологічний актив є справедлива вартість переданого біологічного актива збільшена або зменшена на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що належать до сплати(отримання за обміною операцією).
4.11 Організація синтетичного та аналітичного обліку ПБАТ
Для обліку ПБАТ призначений рахунок 21 “Тварини на вирощувані та відгодівлі” на якому ведеться облік і узагальнення інформації про наявність та рух ПБАТ зокрема тварин, що є на вирощувані та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімї бджіл, а також вибракуваної з основного стада, і реалізованої без поставки на відгодівлю. Аналітичний облік ведуть в розрізі матеріально відповідальних осіб, за такими виробничими і віковими групами:
ВРХ-телички на відгодівлі, бички на випоювані, телиці для ремонту стада, корови-первістки для реалізації.
Свині-свинки на дорощувані, кабанчики на дорощувані, ремонтні свинки і кабанчики.
Вівці-ярки поточного року народження, баранчикипоточного року народження.
Коні-молодняк робочих коней, молодняк племміних коней.
Тварини на вирощувані та відгодівлі: ВРХ, свині, вівці, кози.
Птиця-молодняк і доросле стадо.
Для обліку ПБАТ використовують журнал-ордер по рахунку “21” і відомість до журналу-ордеру по рахунку “21”
Кореспонденці по рахунку 21 “Тварини на вирощувані та відгодівлі”(Таблиця 4.2)
Таблиця 4.2 продолжение
--PAGE_BREAK--
Кореспонденці по рахунку 21 “Тварини на вирощувані та відгодівлі”.
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Оприбутковано приріст живої маси
21
232
2
Оприбутковано молодняк тварин куплених у інших підприємств.
21
631
3
Одержано від засновників підприємства як внесок до статутного капіталу молодняк тварин.
21
46
4
Оприбутковано надлишок молодняку виявленого під час інвентаризації.
21
719
5
Переведено тварини до основного стада.
107
21
6
Списано тварини для реалізації.
901
21
7
Списано недостачу тварин виявленого під час інвентаризації.
947
21
8
Списано молодняк тварин, що загинули внаслідок стихійного лиха.
991
21
4.13 Облік МШП
Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» (МШП) призначено для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух МШП, що належать підприємству та складають запаси.
До МШП належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.
За дебетом рахунка 22 «МШП» відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.
Синтетичний облік введеться в журналі-ордері по рахунку 22 (див. додаток 21) та в відомості по рахунку 22.
При поверненні на склад з експлуатації МШП, придатних для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунка 22 «МШП» та кредитом рахунка 71 "Інший операційний дохід".
Аналітичний облік МШП ведеться за видами предметів за однорідними групами в звітах про рух товарно матеріальних цінностей та сальдових відомостях.
5. Облік коштів та розрахунку
5.1 Ліміт залишку готівки в касі та порядок його розрахунку
ТОВ НВА “Перлина Поділля” самостійно визначає розміри готівки, що постійно знаходиться в його касах, і повідомляють про це в першому кварталі кожного року установі банку, яка їх обслуговує.
Підприємство якщо одержало в банку грошові кошти для виплати заробітної плати, заохочень, усіх видів допомоги, компенсацій, пенсій, витрат на відрядження, дивідендів мають право зберігати в касі понад встановленого ліміту протягом 3 робочих днів, до яких включають день одержання готівки в банку.
По закінченні цього терміну готівка, що не використана за призначенням, повинна бути повернена в банк не пізніше наступного дня і в подальшому видається підприємству за їх першою вимогою на ті ж цілі.
У разі, якщо ліміт залишку готівки в касі підприємства взагалі не встановлено, вся наявна готівка в його касі на кінець дня має бути здана до банку, незалежно від причин відсутності ліміту каси. Ліміти залишку готівки в касах визначаються так (див. додаток 22):
1) Готівка виручка: надходження до каси, крім сум одержаних з банків за фактичних три місяці поспіль;
2) Підраховуємо кількість робочих днів торгової точки в даному періоді;
3) Вираховуємо середньоденні надходження, тобто готівкові надходження ділимо на кількість робочих днів;
4) Встановлюємо ліміт каси в межах середньоденної виручки.
5.2 Забезпечення умов зберігання готівки в касі. Договір з касиром про повну матеріальну відповідальність
Керівники підприємств несуть у встановленому відповідним законодавством порядку відповідальність за належне обладнання приміщення каси і забезпечення всіх необхідних умов для надійного зберігання грошей у приміщенні каси. Доступ у приміщення каси особам, що не мають відношення до її роботи, забороняється. У період здійснення касових операцій у приміщенні каси повинен перебувати тільки касир, а двері в касу мають бути замкнені з внутрішнього боку.
Одне з основних призначень каси — тимчасове зберігання коштів. Відповідно до вимог Порядку, вся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках — в комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира.
Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касирів, яким забороняється передавати їх стороннім особам або виготовляти невраховані дублікати.
Перш ніж відкрити приміщення каси і металеві шафи, касир зобов'язаний оглянути цілість замків, дверей, віконних грат і печаток, пересвідчитися в справності охоронної сигналізації.
У разі пошкодження або зняття печатки, поломки замків, дверей або грат касир зобов'язаний негайно доповісти про це керівнику підприємства, який повідомляє органи внутрішніх справ і вживає заходів з охорони каси до прибуття працівників міліції.
На підприємстві укладений договір про повну матеріальну відповідальність між касиром та керівником підприємства за яким касир бере на себе відповідальність за зберігання готівки в касі, а керівник відповідає за надання умов по її зберіганню(див. додаток 23).
5.3 Порядок оформлення касових документів, їх реєстрація
Прибуткові касові ордери (див. додаток 24 ) і квитанції до них, а також видаткові касові ордери (див. додаток 25) мають заповнюватися бухгалтером чорнилом темного кольору, чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.
У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.
Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання.Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.
У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, платіжними картками, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється. Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, що оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.
Реєстрація касових ордерів і видаткових відомостей може здійснюватися за допомогою комп'ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування потрібних касових документів. Водночас у документі Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів, який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується також формування даних для обліку руху коштів.
5.4 Порядок ведення Касової книги
На підприємстві ведеться тільки одна Касова книга (див. додаток 26) в національній валюті, в якій касир відображає готівку і рух грошей у касі) здійснюються за кожним Прибутковим і Видатковим ордером.
Усі касові ордери після їх використання касир підписує, а додані до них документи для запобігання повторного використання погашає штампом або підписом від руки «Одержано», «Сплачено» із зазначенням дати.
Бухгалтер перевіряє правильність оформлення касових ордерів, їх обгрунтування, виконання записів у касовій книзі і виведеного залишку на кінець дня і проти кожної суми проставляє шифр кореспондуючих рахунків.
Найважливішими вимогами правильного оформлення й обліку касових операцій є:
негайний запис кожної здійсненої касової операції у касову книгу;
щоденне визначення підсумків у цій книзі і здача касиром під розписку бухгалтерові касових документів;
виписка бухгалтерією на кожну окрему касову операцію прибуткових і видаткових ордерів;
додержання послідовності в нумерації та реєстрації цих коштів у реєстрі й передачі їх для виконання касирові;
погашення касиром спеціальним штампом касових документів з метою запобігання зловживання цими документами шляхом повторного їх використання;
Головний бухгалтер з метою контролю повинен не менше одного разу на місяць перевіряти готівку в касі, складати акт і доповідати керівникові підприємства. У зв'язку з тим що значна частина грошових операцій здійснюється підприємством через Розрахунковий рахунок, потрібно систематично стежити за правильністю банківських операцій. продолжение
--PAGE_BREAK--
Керівник підприємства несе відповідальність за збереження грошей, правильне й доцільне їх використання. Касова книга є регістром аналітичного обліку. Касові документи слід брошурувати окремо від інших бухгалтерських документів, вони повинні мати самостійну нумерацію і при здачі до бухгалтерського архіву фіксуватися в архівній книзі.
Касова книга ведеться автоматизованим способом, при якому листи формують у вигляді машинограм Вкладний лист касової книги або Звіт касира. Обидві ці машинограми повинні здаватися до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і вміщувати всі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація сторінок касової книги в машинограмах здійснюється автоматично в порядку збільшення з початку року.
Після одержання машинограм Вкладний лист касової книги і Звіт касира касир зобов'язаний перевірити правильність складання Касової книги і Звіту касира, підписати їх і передати звіт касира разом з прибутковими і видатковими документами бухгалтерії під розписку у вкладному листку.
5.5 Систематизація касових операцій
Систематизація касових операцій кореспонденція рахунку 30 “Каса”.Для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів у касі підприємства ТОВ НВА “Перлина Поділля” призначений рахунок 30 “Каса”. Рахунок має два субрахунки:
301-каса в національній валюті;
302-каса в іноземній валюті;
На підприємстві облік по рахунку 30 ведуть в журналі-ордері по рахунку 30 (див. додаток 27)та в відомості до журналу-ордеру по рахунку 30. Записи до журналу-ордеру по рахунку 30 система “Дебет плюс” проводить автоматично з первинних документів (прибуткових та видаткових касових ордерів). У графі надійшло програма виносить обороти по дебету, а з графи вибуло обороти по кредиту. Якщо напротязі дня операції повторюються на одному й тому самому рахунку то програма автоматично підбиває суми і записує їх однією сумою.
Після того як винесенні суми із звіту за день до журналу ордеру, автоматично система підбиває підсумки по кредиту і дебету. Підбиваються підсумки оборотів в журналі-ордері по рахунку 30 після чого вони автоматично звіряються із графами надійшло і вибуло в звіті касира. Таким чином дані вносяться протягом місяця з кожного звіту. В кінці місяця в журналі-ордері підбиваються підсумки разом по кожному кореспондуючому рахунку і виводиться сальдо на кінець місяця.
Таблиця 5.1
Кореспонденція по рахунку 30 “Каса”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Прераховано гроші в касу з поточного рахунку для видачі ЗП.
301
311
2
Видано гроші з каси під звіт
372
301
3
Повернуто в касу не використані підзвітні суми
301
372
4
Одержано аванс від покупців
301
68
5
Реалізовано готову продукцію за готівку
301
701
6
Нараховано ПДВ
701
641
7
Проведено розрахунок готівкою з постачальником
631
301
8
Видана зарплата з каси
66
301
9
Внесено гроші з каси на поточний рахунок
311
301
10
Видано лікарнянні згідно листка непрацездатності
663
301
11
Одержано готівку в касу від покупців
301
361
12
Здана виручка інкасатору
333
301
13
Видано дивіденди з каси
671
301
14
Видано депоновано ЗП
662
301
15
Оприбутковано кошти від засновників по внесках до статутного капіталу
301
46
5.6 Вказати назви банків та коди рахунків МФО
Підриємство ТОВ НВА “Перлина Поділля” має розрахункові рахунки у таких банках:
Райфайзенк банк “Аваль” МФО 315966 м.Київ;
Філлія Хмельницького відділення “Ощадбанку” МФО 315784;
Хмельницький “Промінвестбанк” МФО 315270;
Наявність коштів на 19.06.2010 становить:
Райфайзенк банк “Аваль”- 46637,57грн.;
Філлія Хмельницького відділення “Ощадбанку”- 287607,39грн.;
Хмельницький “Промінвестбанк”- 29014,35грн.
5.7 Характеристика платіжних інструментів та виписок банку і порядок їх опрацювання
Підприємство ТОВ НВА “Перлина Поділля” застосовує при здійсненні розрахункових операцій платіжні доручення (див. додаток 28).
Платіжне доручення являє собою доручення підприємства обслуговуючому його банку про перерахування певної суми зі свого рахунку на рахунок іншого підприємства. Платіжне доручення приймається банком до виконання тільки за наявності коштів на поточному рахунку або права на отримання кредиту. Платіжне доручення дійсне 10 календарних днів.Окрім звичайних платіжних доручень у розрахунках використовуються гарантовані банком платіжні доручення. Техніка розрахунків за допомогою звичайних платіжних доручень проста: банк платника списує зазначену в дорученні суму з рахунку платника і зараховує на рахунок одержувача коштів. Якщо одержувач коштів обслуговується іншою установою банку, то кошти перераховуються через кореспондуючі рахунки.
Банк реєструє всі здійснені операції по руху коштів на рахунку у виписці з рахунку (див. додаток 29), до якої додаються підтверджуючі документи. Загально-встановленої форми виписки немає (кожен банк вибирає зручну для нього форму), але вона повинна містити: дату, номери рахунків дебітора та кредитора, коди операцій, суми.
Виписки банк повинен подавати підприємству у міру руху коштів на рахунку. При отриманні виписки бухгалтер робить її котировку, тобто нумерує, перевіряє наявність первинних документів та відповідність суми у виписці сумам, зазначеним в цих документах, проставляє кореспонденцію рахунків. При опрацюванні виписки бухгалтер повинен знати, що банк, зберігаючи кошти підприємства на рахунку, вважає себе його боржником. Тобто в банку на суму коштів, що зберігається на рахунку, виникає кредиторська заборгованість. Тому залишок коштів та їх надходження банк записує по кредиту (збільшення кредиторської заборгованості), а списання, видачу коштів — по дебету. Тому у виписці за дебетом відображається списання коштів з рахунку і відповідно за кредитом їх надходження на рахунок. На полях перевіреної виписки проставляються коди кореспондуючих рахунків.
5.8. Систематизація операцій по рахунку 31 “Рахунки в банку” у регістрах обліку; кореспонденція
Для обліку і систематизації операцій передбачено рахунок 31 “Рахунки в банках”. Облік ведеться в журналі-ордері по рахунку 31(див. додаток 30), в відомості до журнала-ордера по рахунку 31. В журналі-ордері фіксуються обороти по дебету і кредиту в розрізі кореспондуючих рахунків та сальдо на початок і кінець місяця.
Підставою для заповнення є опрацьовані виписки. З виписок записи вносять однією стрічкою за день. За кожен день підбивається підсумок який звіряється з підсумком у виписці. Якщо виписка дана за декілька днів, то вказується початкова і кінцева дата.
В кінці місяця підбивається підсумки по кожному кореспондуючому рахунку і всього обороти по дебету і кредиту після чого виводиться залишок на кінець місяця. Він повинен збігатися із залишком коштів, що наведені у виписці банку за останній день місяця.
Таблиця 5.2. продолжение
--PAGE_BREAK--
Кореспонденція по рахунку 311 “Поточний рахунок в банку”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Перераховано гроші підрядникам за ремонт автокрану
311
631
2
Перераховано гроші постачальни кам за бензин
631
311
3
Надійшли гроші з каси на поточний рахунок
311
301
4
Надійшли кошти як авнс на поточний рахунок
311
68
5
Надійшли кошти від покупців на поточ.рахунок
311
361
6
Перераховані податки до бюджету
641
311
7
Перераховано внески до Пенсійного фонду
651
311
8
Перераховано гроші в касу для видачі ЗП
301
311
9
Оплата операцій за розрахунково-касове обслуговування
92
311
10
Перераховано внески до ФСС з ТВП
652
311
11
Перераховано внески до Фонду зайнятості
653
311
12
Виплачено дивіденди
671
311
13
Одержано кошти як внески до статутного капіталу
311
46
14
Перераховано внески до ФСС від НВВ
656
311
Дати загальну характеристику розрахункових операцій з фізичними та юридичними особами та вказати, які рахунки для обліку розрахунків внесені до Робочого плану рахунків
Для обліку розрахункових операцій з фізичними та юридичними особами на підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” передбачені наступні рахунки:
36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”
37 “Розрахунки з різними дебіторами”
На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та заіншими операціями. На субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — в складі оборотних активів, кредитове сальдо — в складі зобов'язань балансу підприємства. На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»
362 «Розрахунки з іноземними покупцями»
За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).
5.10 Для обліку по рахунку “372” застосовують такі первинні документи:
ВКО за операціями видачі готівки під звіт;
Звіти про використання коштів виданих на відрядження або підзвіт(див. додаток 31);
ПКО за оппераціями повернення не використаних підзвітних сум
Підставою для видачі готівки з каси на відрядження є Посвідчення про відрядження.(див. додаток 32)
Для обліку по раханку “36” застосовують такі первинні документи:
Приймальні квитанції;
Опрацьовані виписки банку за операціями одержання коштів від покупців.
5.11 Описати організацію синтетичного та аналітичного обліку; вказати кореспонденцію рахунків
На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем.
Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:
361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»
362 «Розрахунки з іноземними покупцями»
За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги). Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері по рахунку 36(див.додаток 33), аналітичний облік ведеться також у журналі-ордері по рахунку 36 окремо по кожному покупцю та замовникам
Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами».По дебету відображається сальдо на почато і кінець місяця, а також видача готівки підзвітними особам, по кредиту відображається списання підзвітних сум або повернення не використаних підзвітних сум. Облік розрахунків з підзвітними особами ведуть в Журналі-ордері по рахунку “37”(див. додаток 34). Аналітичний облік в цьому регістрі ведуть за кожною окремо особою.
Таблиця 5.3.
Кореспонденція по рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 372 “Розрахунки з підзвітними особами”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Нарахована дебіторська заборгованість покупцям за реалізоване зерно.
361
701
2
Нараховано ПДВ
701
641
3
Перераховано на поточний рахуно кошти від покупців
311 продолжение
--PAGE_BREAK--
361
4
Реалізовано запчастини покупцям
361
712
5
Відвантажено на експорт готову продукцію
362
701
6
Одержано кошти в касу від покупців за відвантажену продукцію
301
361
7
Відображені витрати на збут
93
361
8
Нарахована виручку від реалізації молока
361
701
9
Нарахована дотація
361
48
10
Нараховано витрати на відрядження головному бухгалтеру
92
372
11
Нараховано витрати на відрядження агроному
911
372
12
Нараховано витрати на відрядження зоотехніку
912
372
13
Видано гроші з каси під звіт
372
301
14
Повернуто в касу невикористані підзвітні суми
301
372
15
Нараховано витрати на відрядження водіям
234
372
16
Оприбутковано будівельні матеріали придбані через підзвітну особу
205
372
17
Нараховано дохід від реалізації продукції на ринку
372
701
6. ОБЛІК ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВЯЗАНЬ
6.1 Які рахунки передбачені у робочому плані рахунків для обліку власного капіталу і забезпеченнязобов’язань?
Для обліку власного капіталу і забезпечення зобовязань на ТОВ НВА”П ерлина Поділля” використовується наступний рахунки та субрахунки :40“Статутний капітал”;
41“Пайовий капітал” ;
42 “Додатковий капітал” ;
421 “Емісійний дохід” ;
422 “Інший вкладений капітал” ;
423 “Дооцінка активів” ;
424 “Безоплатно одержані необоротні активи” ;
425 “Інший додатковий капітал” ;
43 “Резервний капітал” ;
44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” ;
441 “Прибуток нерозподілений” ;
442 “Непокриті збитки” ;
443 “Прибуток, використаний у звітному періоді” ;
45 “Вилучений капітал” ;
451“Вилучені акції” ;
452“Вилучені вклади й паї” ;
453“Інший вилучений капітал” ;
46“Неоплачений капітал” ;
47“ Забезпечення майбутніх витрат і платежів” ;
471“Забезпечення виплат відпусток” ;
472“Додаткове пенсійне забезпечення” ;
473 “Забезпечення гарантійних зобов’язань” ;
474 “Забезпечення інших витрат і платежів” ;
48 “Цільове фінансування і цільові надходження” ;
49 “Страхові резерви” ;
491“ Резерви незароблених премій” ;
492 “Резерви збитків” ;
493 “Інші страхові резерви” ;
494 “Частка перестраховиків у резервах незароблених премій” ;
495 “Частка перестраховиків у резервах збитків” ;
496 “Частка перестраховиків в інших страхових резервах” ;
497 “Результат зміни резервів незароблених премій” ;
498 “Результат зміни резервів збитків”.
6.2 Зазначити суми власного капіталу
Суми власного капіталу ТОВ НВА “Перлина Поділля” становить 52899000
в тому числі:
40“Статутний капітал” –8 000
41“Пайовий капітал” -----
42“Додатковий капітал” — 11988000
43“Резервний капітал” — 40903000
44“Нерозподілені прибутки” (непокриті збитки) -----
45“Вилучений капітал” -----
46“Неоплачений капітал” -----
6.3 Вказати на порядок формування власного капіталу та операції на збільшення і зменшення його
Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань. Власний капітал підприємства ТОВ НВА “Перлина Поділля”формується із:
Статутного капіталу;
Додаткового капітал;
Резервного капіталу.
Джерелами формування статутного капіталу господарських товариств є грошові та матеріальні внески засновників. Сума статутного капіталу, а також рішення про його збільшення або зменшення приймається лише засновниками (власниками) товариства та обов’язково реєструється в Державному реєстрі господарських одиниць. Статутний капітал товаристваможе збільшуватися за рахунок:
додаткових внесків учасників;
належних учасникам дивідендів;
нерозподіленого прибутку.
Для прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства необхідна згода всіх його учасників та відсутність заперечень з боку кредиторів цього підприємства. Для цього підприємство має опублікувати відповідне повідомлення в пресі.Зменшення статутного капіталу можливе при виході, виключенні учасника зі складу товариства. Обидва варіанти потребують, крім обов’язкової публікації в пресі та державної реєстрації, змін у засновницьких документах, розрахунку з учасником. Такому учаснику повинні бути повернуті:
сума його вкладу до статутного капіталу;
вартість частини майна пропорційна його вкладу до статутного капіталу;
частка прибутку, отримана товариством у поточному році.
Резервний капітал – це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.
Резервний (страховий) капітал створюється господарськими товариствами в розмірі, встановленому засновницькими документами, але не менше 25 відсотків статутного капіталу. Щорічний розмір відрахувань до резервного (страхового) капіталу також встановлюється засновницькими документами, але не може бути меншим за 5 відсотків суми чистого прибутку.
Резервний капітал товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.
Додатковий капітал являє собою інший капітал, вкладений учасниками товариства або одержаний у процесі господарської діяльності підприємства внаслідок до оцінки активів, безоплатного отримання необоротних активів, іншого додаткового капіталу. Додатковий капітал підприємства може бути одним із джерел погашення збитків підприємства.
7. Облік довгострокових продолжение
--PAGE_BREAK--
7.1 Які рахунки з обліку довгостроковихзобов’язань включені до Робочого плану рахунків?
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” до робочого плану включені наступні рахунки:
50 “Довгострокові позики”;
51 “Довгострокові векселі видан”і;
52 “Довгострокові зобов'язання за облігаціями”;
53 “Довгострокові зобов'язання з оренди”;
54 “Відстрочені податкові зобов'язання”;
55 “Інші довгострокові зобов'язання”.
7.2 Вказати на зміст господарських операцій, порядок їх оформлення та відображення в регістрах обліку
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” з довгострокових зобов'язань існує тільки зобов’занння з довгострокових позик. Сума кредиту на 2009рік становила 3158000грн. Довгостроковий кредит банку це кредит який сплачується підприємством більше одного року. За користування кредитом підприємство платить відсоткову ставку.
Вона залежить від деяких факторів(внутрішніх проблем банку, рівня відсоткової ставки по депозитах).
Облік розрахунків за довгостроковими позиками ведеться на субрахунку 501 “Довгострокові кредити банку в національній валюті”.По дебету відображається погашення довгострокових позик, а по кредиту їх отримання. Відображення отримання і погашення довгострокових кредитів в обліку документально оформлюється виписками банку, платіжними дорученнями, касовими ордерами. Аналітичний облік за довгостроковими позиками ведуть за позикодавачем в розмірі кожного кредиту окремо по строках погашення кредиту. Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері по рахунку 501 та в відомості до нього.
Таблиця 7.1
Кореспонденція по рахунку “501”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Зараховано довгострокову позику на поточний рахунок
311
501
2
За рахунок кредиту погашена заборгованістість перед постачальниками
63
501
3
Нараховані відсотки за позиками банку
951
684
4
Списані відсотки за кредит на фін. Результат
79
951
5
Плгашена заборгованість перед банком за нарахованими %
684
311
8. Облік поточних зобов'язань
8.1. Які рахунки з обліку поточних зобов’язань включені до Робочого плану рахунків?
Для обліку поточних зобов'язань на підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” передбачені наступні рахунки:
60 “Короткострокові позики”;
61 “Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями”;
62 “Короткострокові векселі видані”;
63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”;
64 “Розрахунки за податками й платежами”;
65 “Розрахунки за страхування”;
66 “Розрахунки з оплати праці”;
67 “Розрахунки з учасниками”;
68 “Розрахунки за іншими поточними забов’язаннями”;
69 “Доходи майбутніх періодів”.
8.2 Назвати організації-підрядники, організації-постачальники, з якими підприємство вступає у взаєморозрахунки
ТОВ НВА «Перлина Поділля» співпрацює з такими організаціями постачальників і підрядників:
ТОВ «Агросоюз Хмельницький»;
НПП Фірма « Ерідон»;
ВАТ «Азот»;
ТОВ «Епіцентр К»;
ТОВ «ВестфаліяСьордж Україна»;
ТОВ ВКФ «АННЕ ЛТД»;
ТОВ «Світ кормів»;
ТОВ «Завод гідро арматури»;
ПП «Деметра Інтер»;
ТОВ «Континент Нафто Трейд».
Для нарахування зобов’язань по розрахункам з постачальниками і підрядниками ТОВ НВА “Перлина Поділля” використовує такі документи:
Товарно-транспортна накладна(див. додаток 35);
Приймальні квитанції(див. додаток 36);
Прибуткові накладні(див. додаток 37);
Товаро-транспортна накладна – основний документ, необхідний для перевезення вантажу. Заповнюється с двох сторін. Виписується власником вантажу і видається вантажоперевезнику.
Приймальна квитанція — це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення вантажу сировини за спеціалізованою формою вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць.
Прибуткова накладна застосовується для обліку матеріалів, що надійшли від постачальників.
Облік розрахунків з постачальниками та підрядниками здійснюється на рахунку “63”. По дебету відображається погашення кредиторської заборгованості, а по кредиту її нарахування. Синтетичний облік ведеться у журналі-ордеру по рахунку “63”. Аналітичний облік здіюснюється також у журналі-ордеру по рахунку “63”. Аналітичними рахунками до рахунка “63” є назви організації-постачальників, організації-підрядників, з якими є взаєморозрахунки.
8.3 Вказати і навести приклади-розрахунків податків і платежів до бюджету, що сплачується підприємством; відобразити кореспонденцію рахунків за нарахованими і сплаченими сумами
ТОВ НВА “Перлина Подылля” сплачує такі податки і платежі до бюджету:
Фіксований с/г податок;
ПДФО;
ПДВ
Плата за забруднення навколишнього середовища;
Плата за виноградарство і хмелярство.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок 12 податків і зборів (обов'язкових платежів). Серед них:
податок на прибуток підприємств;
плата (податок) на землю;
податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів;
комунальний податок;
збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету;
збір до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
збір на обов'язкове соціальне страхування;
збір на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування;
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування;
збір до Державного інноваційного фонду;
плата за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної діяльності;
збір за спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування водою для потреб сільського господарства).
Для лісостепової зони встановлюються такі ставки фіксованого с/г податку:
для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,15%;
для багаторічних насаджень — 0,09%.
Прибутковий податок з громадян(ПДФО) — є одним з найбільш розповсюджених прямих податків, який стягується з доходів фізичних осіб. До складу таких доходів, в першу чергу, входять доходи, одержані за місцем основної роботи, за сумісництвом, за виконання робіт по договорах-підряду, від здачі житла у найм, від підприємницької діяльності без створення юридичної особи.
При нарахуванні прибуткового податку з громадян застосовується система пільг, яка включає:
зменшення суми сукупного оподатковуваного доходу на один неоподатковуваний мінімум доходів;
зменшення суми сукупного оподатковуваного доходу на певну кількість неоподатковуваних мінімумів (одному з батьків на кожну дитину віком до 16 років, для учасників бойових дій, інвалідам війни, особам, що постраждали віл аварії на ЧАЕС, реабілітованим);
не включаються, до сукупного оподатковуваною доходу допомоги по соціальному страхуванню і забезпеченню, аліменти, пенсії, компенсаційні виплати, доходи від продажу вирощеної продукції у власному підсобному господарстві тощо.
Ставка податку становить 15% від об’єкта оподаткування.
Пода́ток на до́дану ва́ртість (ПДВ) — податок, що стягується з підприємств, на суму приросту вартості на даному підприємстві, обчислювану у вигляді різниці між виторгом від реалізації товарів і послуг і сумою на сировину, матеріали, напівфабрикати, отримані від інших виробників. продолжение
--PAGE_BREAK--
Існує дві можливих ставки оподаткування – звичайна 20% відсотків і нульова ставка 0%. Нульова ставка застосовується коли підприємство реалізовує молоко і м’ясо живою вагою для переробних підприємств.
Підприємство має у користуванні транспортні засоби та стаціонарні джерела забруднення, тому воно сплачує збір за забруднення навколишнього природного середовища. Підприємство при обчисленні податкових зобов'язань застосовує механізм індексації нормативів збору шляхом добутку значень проіндексованих нормативів збору у попередньому році на коефіцієнт індексу споживчих цін (індекс інфляції) за за 2009 рік — 1,123 для визначення проіндексованих нормативів збору у 2010 році.З урахуванням зазначеного, проіндексовані нормативи збору за забруднення, який справляється за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення,у 2010 році мають такі значення:
Дизельне пальне 19,09 грн/тонну;
Бензин 25,45 грн/тонну;
Зріджений нафтовий газ 25,45 грн/тонну;
Стиснений природний газ 12,71 грн/тонну.
Підприємство також сплачує збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво.
Об'єктом оподаткування є виручка, одержувана від реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі алкогольних напоїв та пива. Ставка збору становить 1 % від об'єкта оподаткування.
Таблиця 8.1.
Кореспонденці по рахунку 64 “Розрахунки за податками і платежами”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
Сума
1
Нараховано збір на хмелярство
92
642
3581
2
Сплачено з поточного рахунку суму збору на хмелярство
642
311
3581
3
Нараховано податок з власників ТЗ
92
641
18233
4
Сплачено податок з власників ТЗ
641
311
18233
5
Нараховано податкове забов’язання з ПДВ
643
641
30036
6
Сплачено податкове забов’язання з ПДВ
641
311
30036
7
Нараховано ПДФО
661
641
358388
8
Сплачено ПДФО
641
311
358388
9
Нараховано збір за забруднення навколишнього середовища
92
642
11017
10
Сплачено збір за забруднення навколишнього середовища
642
311
11017
11
Нараховано фіксований с/г податок
91
641
30710
12
Сплачено фіксований с/г податок
641
311
30170
8.4 Вказати на порядок і методику розрахунків з учасниками і відобразити операції в обліку
Відносини підприємства з учасниками можна розглядати з двох сторін. З одного боку, учасники повинні повністю розраховуватися з підприємством за внесками до статутного капіталу, а з іншого підприємство зобов’язане сплачувати учасникам дивіденди. Дивіденди – це прибуток, одержаний платниками податку від реалізації корпоративних прав, включаючи доходи, нараховані у вигляді відсотків на акції або на внески до статутного капіталу.
Розмір дивідендів встановлюється у відсотках.Дивіденди нараховуються підприємством з чистого прибутку після розрахунків з бюджетом. Розподіляються відповідно до установчих документів і виплачується учасникам після вирахування податку. При недостатньому обсязі отриманого прибутку виплата дивідендів проводиться за рахунок резервного капіталу.
Нарахування дивідендів ведеться у Відомості обліку дивідендів. ТОВ НВА “Перлина Поділля” може виплачувати дивіденди щоквартально, раз на півроку або раз на рік. Підставою для виплати дивідендів є рішення загальних зборів засновників. Виплата дивідендів на підприємстві здійснюється готівкою або платіжними дорученнями. Для узагальнення розрахунків з учасниками та засновниками підприємства які повязані з розподілом власного капіталу призначено рахунок 67 “Розрахунки з учасниками”.
Таблиця 8.2.
Кореспонденція по рахунку 67 “Розрахунки з учасниками”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Нараховано дивіденди
443
671
2
Нараховано ПДФО на суму нарахованих девідендів
671
641
3
Виплачено девіденди готівкою
671
301
4
Виплачено девіденди з поточного рахунку
671
311
8.5 Назвати операції, що відображаються на рахунку 68 “Розрахунки за іншими поточними зобов’язаннями”
Для обліку розрахунків за іншими операціями призначено рахунок 68 “Розрахунки за іншими операціями”. На рахунку “68” ведется облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67.
Рахунок має такі субрахунки:
681 Розрахунки за авансами одержаними
682 Внутрішні розрахунки
683 Внутрішньогосподарські розрахунки
684 Розрахунки за нарахованими відсотками
685 Розрахунки з іншими кредиторами
На кредиті відображається сума наявної кредиторської заборгованості та її збільшення, а на дебеті погашення кредиторської заборгованості та її списання. продолжение
--PAGE_BREAK--
Субрахунок “681” призначений для обліку розрахунків за авансами, одержаними від підприємств замовників у вигляді предоплати. По кредиту відображається суми одержаних авансів від замовників, а на дебеті списання сум авансів в рахунок розрахунків за відвантажену продукцію, виконані роботи, надані послуги, а також повернення покупцям суми ожержаного авансу.
Субрахунок 682 використовують для обліку розрахунків з дочірними підприємствами.
Субрахунок 683 використовують для обліку розрахунків з виробничими одиницями.
Субрахунок 684 призначений для обліку розрахунків за нарахованими відсотками при використані коштів або товарів отриманих в кредит, використання майна, отриманого в користування(фінансова оренда, тощо).
По кредиту рахунка відображають суми нарахованих відсотків, що підлягають сплаті за використання активів, а на дебеті сплачені суми відсотків. Згідно з кредитним договором з установою банку, в якому вказаний розмір відсотка за користування позикою, бухгалтер складає довідку-розрахунок суми відсотка за майно одержане у фінансову оренду.
Субрахунок 685 призначений для обліку розрахунків з різними організаціями, установами та окремими особами за операціями не комерційного характеру з населенням за прийняту від них худобу для реалізації, навчальними закладами, науковими установами, а також з орендування активі, отриманих в операційну оренду. На цьому рахунку відображають також розрахунки за виплатою утриманих аліментів. На кредиті рахунка відображають прийнятий до оплати рахунки кредиторів, суми утриманих аліментів, а по дебету погашення заборгованості шляхом перерахування коштів з рахунків в банках чи сплати готівкою.
8.6 Вказати на порядок оформлення пакету документів на отримання кредитів; видачу кредиту банком, нарахування відсотків та погашення кредиту; відображення в обліку цих операцій
До банку подається заявка на отримання кредиту за формою, визначеною банком. На цьому етапі оцінюються сильні й слабкі сторони майбутнього позичальника та об'єкта кредитування. Крім заявки, підприємство подає такі документи до установи банку:
Анкету позичальника за формою, визначеною банком;
Копії установчих документів, а також інші документи, що підтверджують правоздатність клієнта;
Копію статуту;
Копію свідоцтва про реєстрацію;
Копії ліцензій, передбачених законодавством.
Техніко-економічне обгрунтування одержання кредиту з розрахунком строку окупності та рентабельності об’єкта кредитування із зазначенням спрямування позичкових коштів та розрахунку затрат та надходжень на весь термін користування позикою;
Завірений податковою адміністрацією бухгалтерський баланс (форма № 1), звіт про фінансові результати (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), звіт про власний капітал (форма № 4) на останню звітну дату, а також річні баланси за весь період діяльності підприємства, при необхідності — розшифровка окремих статей балансу.
Документи, що стосуються забезпечення кредиту:
а) застава майна — опис закладеного майна;
б) застава нерухомості – довідка з міської нотаріальної контори, угода купівлі-продажу чи свідоцтво про приватизацію;
Відомості за кредитами, отриманими в інших банках.
Величина процентної ставки залежить від таких факторів:
— облікової ставки НБУ;
— відсоткових ставок за депозитними операціями;
— характеру наданого забезпечення кредиту;
— рівня кредитного ризику;
— попиту і пропозиції на ринку кредитних ресурсів;
— строку користування позикою;
— об'єкта кредитування тощо.
Відсоткові ставки за кредитами встановлюються з урахуванням того, що сума отриманих відсотків за позичковими коштами повинна покривати сплату відсотків за залученими коштами; повністю покрити операційні витрати, пов'язані з обслуговуванням кредитних операцій, і забезпечити певну суму прибутку для банку.
Рівень процентів, порядок нарахування та сплати обумовлюються в кредитній угоді. ТОВ НВА “Перлина Поділля” здійснює погашення по довгострокових позиках за кредитом згідно кредитного договору щомісяця з сум доходів від реалізації товарів, робіт, послуг.
Таблиця 8.3. Кореспонденці по рахунку 50 “Довгострокові позики”
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Отримано довгостроковий кредит банку на позичковий рахунок
311
50
2
Нараховані % за позиками банку
951
684
3
Сплачено % за кредит
684
311
4
Списано % за кредит на фінансовий результат
791
951
8.7 Форми, системи оплати праці на підприємстві; регулювання трудових відносин; Положення про оплату праці та основні аспекти його
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля застосовується відрядна форма оплати праці. Сутність відрядної форми заробітної плати полягає в тому, що її розмір залежить від кількості виробленої робітником продукції (виконаної роботи) належної якості на основі попередньо установлених норм часу (виробітку) і розцінок з урахуванням складності та умов праці.
Основою відрядної оплати праці є норма виробітку (часу) і тарифна ставка.
За індивідуальної прямої відрядної системи, розмір заробітної плати прямо залежить від результатів роботи кожного робітника. Виготовлена робітником продукція або виконана ним робота оплачується за індивідуальними розцінками.
Індивідуальна відрядна розцінка визначається двояко: для тих виробництв, в яких за характером виробничого процесу застосовуються норми виробітку — діленням погодинної або денної тарифної ставки, яка відповідає певному розряду виконаної роботи, на погодинну або денну норму виробітку, а там, де застосовуються норми часу, — множенням погодинної тарифної ставки на норму часу.
Для розрахунку відрядної розцінки застосовується тарифна ставка, яка відповідає розряду роботи, а не розряду, присвоєному робітникові.
Можуть бути випадки, коли норма часу на певну операцію або на виготовлення якогось виробу однакова, а розряд робіт на їх виконання різний, тоді розцінка буде тим вищою, чим вищий розряд роботи. Отже, на підприємстві має бути правильна, науково обгрунтована тарифікація робіт.
Відповідно до рішень Зборів Учасників та Статуту Товариства, Генеральний директор може вирішувати питання найму та звільнення працівників, компенсації, умов праці, матеріального стимулювання, робочого часу, відпустки, соціального забезпечення працівників згідно з вимога законодавства України.
Товариство має право найму громадян України, іноземних спеціалістів самостійного встановлення форми, системи ставок та видів оплати праці своїх працівників. Питання трудових відносин, графіку роботи та вихідних, оплати соціальної допомоги та соціального страхування, що оплачуються Товариством, складають компетенцію Генерального директора тамають вирішуватися у відповідності з законодавством України. Соціальні та трудові права працівників Товариства визначаються чинним законодавством.
Товариство вносить кошти до фондів соціального страхування та інші державні фонди у відповідності з вимогами законодавства України. Працівники Товариства підлягають соціальному забезпеченню у порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України.
Усі фізичні особи, які своєю працею беруть участь у діяльності Товариства на основі трудового договору (див. додаток 38) (контракту, угоди) чи інших форм, що регулюють трудові відносини, становлять Трудовий колектив Товариства.
Трудовий колектив Товариства або уповноважений ним орган здійснює без втручання Товариства наступні права:
вирішує питання соціального розвитку Товариства;
розглядає та затверджує проект колективного договору;
вирішує інші питання самоврядування трудового колективу, віднесені до його компетенції чинним законодавством.
До трудового договору на підприємстві має додаватися Положення про оплату праці(див. додаток 39) в якому зазначені форма оплати праці, норми і розцінки оплати праці, доплати за вислугу років, преміальні.
8.8 Первинні документи з обліку праці та її оплати, що складаються відповідальними особами центрів відповідальності. Навести приклади-розрахунки нарахування оплати праці працівникам
Основним документом по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу(див. додаток 40).Він складається в одному примірнику впродовж місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. У табелі зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці. продолжение
--PAGE_BREAK--
Обліковий лист тракториста-машиніста (див. додаток 41) застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображаються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання.
Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом(див. додаток 42) трактора.Дорожній лист виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзд і відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).
Працівникам тваринництва заробітна плата нараховується в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва(див. додаток 43). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному — кількість відпрацьованих на фермі днів.
Первинний облік нарахування заробітної плати водіям проводиться у Подорожніх листах вантажного автомобіля(див. додаток 44) .Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис. Всі подорожні листи після виконання робіт здають у бухгалтерію, де на їх основі нараховують оплату праці за робочий день або зміну, визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.
Працівникам які занятті на виробництві з відрядною формою оплати праці для нарахування зарплати використовуть Наряд на відрядну роботу(див. додаток 45). Вньому розраховується зарплата шляхом виконаного обсягу роботи на розцінку. Розцінки зазначені у тарифній сітці.
8.9Порядок нарахування оплати праці за час відпустки, допомоги по тимчасовій непрацездатності
Згідно з законодавством про відпускні кожен працівник має право не менше 24 календарних днів відпустки. Перша відпустка надається через 6 місяців роботи. Відпускні видають за 3 дні до відпустки, і вони нараховуються згідно заяви затвердженої керівником. При нарахуванні відпускних бухгалтер керується Порядком визначення середньої ЗП за №100, де вказується що для визначення середньої ЗП слід враховувати:
Основну і додаткову ЗП, премію;
Доплати за стаж;
Допомога з тимчасової втрати непрацездатності.
Згідно з порядком за №100 для розрахунку середньоденної ЗП спочатку визначається загальна сума ЗП за 12 місяців, що передують місяцю відпустки, після цього визначається середньоденна ЗП для цього потрібно ЗП за 12 місяців поділити на кількість календарних днів року за мінусом 10 святкових днів встановлених урядом. Після визначення середньоденної ЗП нараховують відпускні для цього середньоденну ЗП множимо на кількість календарних днів відпустки.
При нарахувані допомоги у зв’язку з хворобою є багато особливостей, так перші 5 календарних днів тимчасової непрацездатності непов’язані з нещасним випадком на виробництві оплачуються за рахунок коштів підприємства а дальше допомога нараховується з ФССзТН, якщо це пов’язано з нещасним випадком на виробництві то допомога нараховується у розмірі 100%. Для нарахування допомоги основним документам є Листок непрацездатності або Акт про нещасний випадок при розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності слід керуватися Порядком обчислення ЗП за №1266. Для визначення допомоги спочатку визначають розрахунковий період. Цим періодом є останні 6 місяців(з 1 по 1 число) що передують місяцю непрацездатності. При визначенні середньоденної ЗП включають такі види оплат:
Основна ЗП;
Надбавки і доплати;
Винагороди за стаж, вислугу років;
Оплату за вихідні і святкові дні;
Індексація ЗП;
ЗП за відрядження;
Не включають види оплат до розрахунків ЗП:
Допомога з тимчасової непрацездатності;
Допомога з вагітністю;
Дивіденти;
Аліменти;
Одноразова допомога з народження дитини;
Сума допомога з тимчасової втрати непрацездатності залежить від середньоденного заробітку і страхового стажу. Допомога з тимчасової непрацездатності застрахованим особам встановлюється у таких розмірах:
100%-якщо страховий стаж більше 8 років.
80%- якщо стаж від 5 до 8 років.
60%- якщо стаж до 5 років.
Для нарахування допомоги з тимчасової непрацездатності виконують такі дії:
Визначають середньоденну ЗП;
Визначають суму допомоги множенням середньоденної ЗП на кількість днів непрацездатності;
Множать суму допомоги на % страхового стажу;
Розраховують суму допомоги, що виплачують за рахунок ФССзТН;
Ці розрахунки здійснюють у Листку непрацездатності
8.10 Порядок групування та узагальнення нарахованої оплати праці за об’єктами обліку
Суми нарахованої заробітної плати за данимаи первинних документів в подальшій обліковій роботі повинні бути накопичені та згруповані за двома напрямками: поперше, по кожному робітнику підприємства для організації розрахунків по оплаті праці та, подруге, по обєктах обліку витрат для відображення в затратах виробництва.
Регістром, в якому обліковують розрахунки по заробітній платі за кожним працівником є Розрахунково платіжні відомості
8.11 Утримання, відрахування із заробітної плати
Із зарплати працівників ТОВ НВА “Перлина Поділля” проводяться такі утримання:
Пенсійний фонд – 2%;
ФСС з з тимчасової втрати працездатності – 0,5% або 1%;
ФСС на випадок безробіття – 0,6%;
ПДФО – 15%;
Із фонду оплати праці підприємство здійснює такі відрахування:
— Пенсійний фонд – 33,2%;
ФСС з тимчасової втрати працездатності – 1,4%;
ФСС на випадок безробіття – 1,4%;
ФСС від нещасних випадків на виробництві – 0,2%.
Об’єктом оподаткування ПДФО є місячний дохід зменшений на суму збору до ПФ та внесків до фондів соціального страхування. Запроваджено єдину ставку ПДФО – 15%. Загальний місячний оподатковуваний дохід зменшується на суму податкової соціальної пільги. Застосовуються такі ставки ПСП: 100%, 150%, 200%. ПСП застосовується до доходу отриманого протягом звітного місяця якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімума.
Крім обов’язкових утримань із ЗП проводять і інші утримання, а саме:
Аліменти;
Профспілкові внески – 1%;
Неповернуті суми;
Відшкодування збитків;
Утримання із ЗП проводять у Розрахункових – платіжних відомостей в розрізі утримань.
8.12 Утримання, відрахування із заробітної плати
Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат і утримань.
Аналітичний облік розрахунків по оплаті праці ведеться в розрахунково-платіжних відомостях. На рахунку 66 „Розрахунки за виплатам працівникам” ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до не облікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.
Рахунок 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” має такі субрахунки:
661 „Розрахунки за заробітною платою”
662 „Розрахунки з депонентами”
663 „Розрахунки за іншими виплатами”.
За кредитом рахунку 66 „Розрахунки за виплатами працівникам” відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом – виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.
На субрахунку 663 „Розрахунки за іншими виплатами” ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері по рахунку 66 та в відомості по рахунку 66(див. додаток 46).
8.13 Облік розрахунків
Облік розрахунків за страхуванням ведеться за зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування, на обов’язкове соціальне страхування, на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Облік розрахунків з органами страхування підприємство веде на рахунку 65 “Розрахунки за страхуванням”, який має такі субрахунки:
651 “За пенсійним забезпеченням”;
652 “За соціальним страхуванням”;
653 “За страхуванням на випадок безробіття”;
656 “За страхуванням від нещасних випадків на виробництві”;
По кредиту рахунка відображаються операції по збільшеню кредиторської заборгованості, тобто операції по нарахуванню сум, а по дебету операції на зменьшення(погашення) кредиторської заборгованості і операції по використанню коштів з фондів. Синтетичний облік ведеться в журналі-ордері по рахунку 65 та в відомості до нього, а аналітичний у відомості аналітичного обліку по рахунку 65.
Підприємство сплачує такі розміри нарахувань: продолжение
--PAGE_BREAK--
Пенсійни фонд — 26,56%;
ФСзТВП – 1,4%;
ФСС на ВБ – 1,6 %;
ФСС від НВ – 0,2%.
9. Облік доходів і результатів діяльності
9.1 Назвати рахунки та субрахунки доходів і витрат діяльності, що включені до Робочого плану рахунків. Дати їм коротку характеристику
Для обліку доходів і результатів діяльності передбачені наступні рахунки:
70 “Дохід від реалізації готової продукції”;
702 “Дохід від реалізації товарів”;
703 “Дохід від реалізації робіт і послуг”;
704 “Вирахування з доходу”;
705 “Перестрахування”;
71 “Інший операційний дохід”;
711 “Дохід від реалізації іноземної валюти”;
712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”;
713 “Дохід від операційної оренди активів”;
714 “Дохід від операційної курсової різниці”;
715 “Одержані штрафи, пені, неустойки”;
716 “Відшкодування раніше списаних активів”;
717 “Дохід від списання кредиторської заборгованості”;
718 “Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів”;
719“ Інші доходи від операційної діяльності”;
72 “Дохід від участі в капіталі”;
721 “Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства”;
722 “Дохід від спільної діяльності”;
723 “Дохід від інвестицій в дочірні підприємства”;
73 “Інші фінансові доходи”;
731 “Дивіденди одержані”;
732 “Відсотки одержані”;
733 “Інші доходи від фінансових операцій”;
74 “Інші доходи”;
741 “Дохід від реалізації фінансових інвестицій”;
742 “Дохід від реалізації необоротних активів”;
743 “Дохід від реалізації майнових комплексів”;
744 Дохід від неопераційної курсової різниці”;
745“ Дохід від безоплатно одержаних активів”;
746 “Інші доходи від звичайної діяльності”;
75 “Надзвичайні доходи;:
751 “Відшкодування збитків від надзвичайних подій”;
752 “Інші надзвичайні доходи”;
76 “Страхові платежі”;
79 “Фінансові результати:
791 “Результат операційної діяльності”;
792 “Результат фінансових операцій”;
793 “Результат іншої звичайної діяльності”;
794 “Результат надзвичайних подій”;
90 “Собівартість реалізації”;
901 “Собівартість реалізованої готової продукції”;
902 “Собівартість реалізованих товарів”;
903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”;
91 “Загально виробничі витрати”;
92 “Адміністративні витрати”;
93 “Витрати на збут”;
94 “Інші витрати операційної діяльності”;
941 “Витрати на дослідження і розробки”;
942 “Собівартість реалізованої іноземної валюти”;
943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”;
944 “сумнівні та безнадійні борги”;
945 “Втрати від операційної курсової різниці”;
“Втрати від знецінення запасів”;
“Нестачі і втрати від псування цінностей”;
“Визнані штрафи, пені, неустойки”;
“Інші витрати операційної діяльності”;
95 “Фінансові витрати”;
“Відсотки за кредит”;
“Інші фінансові витрати”;
96 “Втрати від участі в капіталі”;
961 “Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства”;
962 “Втрати від спільної діяльності”;
963 “Втрати від інвестицій в дочірні підприємства”;
97 “Інші витрати”;
971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій”;
972 “Собівартість реалізованих необоротних активів”;
973 “Собівартість реалізованих майнових комплексів”;
974 “Втрати від неопераційних курсових різниць”;
975 “Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій”;
976 “Списання необоротних активів”;
977 “Інші витрати звичайної діяльності”;
978 “Виплати страхових сум та страхових відшкодувань”;
979 “Перестрахування”;
99 “Надзвичайні витрати”;
991 “Втрати від стихійного лиха”;
992 “Втрати від техногенних катастроф і аварій”;
993 “Інші надзвичайні витрати”.
Рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
На рахунках цього класу, крім рахунку 76 «Страхові платежі», протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати». На рахунку 76 «Страхові платежі» узагальнюється інформація про надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».Рахунки 9-го класу „Витрати діяльності” використовуються для узагальнення діяльності використовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку. За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом — списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 „Фінансові результати”.
Витрати звичайної діяльності поділяються на: собівартість реалізації продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, облік інших операційних витрат, облік інших витрат.
9.2 Відобразити господарські операції з обліку доходів і витрат діяльності бухгалтерськими записами
Таблиця 9.1.
Кореспонденція операцій з обліку доходів і витрат діяльності.
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Одержано аванс від покупців, замовників
311
681
2
Нараховані податкові зобов’язання З ПДВ, і відображено податкові розрахунки
10
46
3
Віжвантажено готову продукцію
701
643
4
Оприбуткування раніше не врахованих на балансі основних засобів
10
746
5
Списано собівартість реалізованоїготової продукції
901 продолжение
--PAGE_BREAK--
26
6
Списано на фінансовий результат суму визнаного доходу
701
791
7
Списано на фінансовий результат собівартість реалізованої готової продукції
791
701
8
Нарахована виручка від реалізації свиней
361
701
9
Нараховано ПДВ
701
641
10
Списано дохід на фінансовий результат
72
792
11
Списано МШП, які належать до адміністративних витрат
92
22
12
Списано ОЗ внаслідок неповного зносу
976
10
13
Нарахована виручка від реалізації продукції в рахунок оплати праці
661
701
14
Відображено дохід від відновлення корисності активів
10
742
15
Оприбутковано запасні частини при ліквідації об’єкта
207
746
16
Списано паливо на роботу легкового автомобіля агронома
911
203
17
Списано будматеріали на ремонт тваринника
912
205
18
Нараховані витрати на відрядження головному бухг.
92
372
9.3 Назвати регістри для ведення синтетичного і аналітичного обліку доходів і витрат діяльності
Для синтетичного обліку доходів передбачено журнал-ордер по рахункам класу 7, де облік ведеться в розрізі рахунків. Аналітичний облік ведеться за кореспондуючими рахунками за напрямими реалізації.Для синтетичного обліку витрат передбачено журнал-ордер по рахункам класу 9, де облік ведеться в розрізі рахунків. Аналітичний облік ведеться в розрізі статей витрат..
9.4 Вказати на порядок визначення фінансових результатів діяльноств підприємства
Фінансові результати господарсько-фінансової діяльності підприємства за звітний період відображаються у Звіті про фінансові результати, що складається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3. Цим Положенням визначені зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей.
Для визначення фінансового результату підприємства в звіті необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи та витрати відображають в бухгалтерському обліку, а на підставі цього обліку в Звіті про фінансові результати у момент їх виникнення, а не в момент надходження або сплати грошей (спосіб нарахування).
При способі нарахування дохід у Звіті про фінансові результати відображається в момент надходження активу або погашення зобов’язань, які приводять до збільшення власного капіталу підприємства (крім зростання капіталу за рахунок внесків учасників).
Витрати відображаються у звіті в момент вибуття активу або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам). Згортання (перекриття) доходів і витрат не дозволяється, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами).
Як і в Звіті про фінансові результати, так і в бухгалтерському обліку виділяють статті, що дають можливість визначити фінансовий результат від звичайної діяльності та надзвичайних подій, а також у складі звичайної діяльності — від основної та іншої діяльності (фінансової та інвестиційної).
Така класифікація доходів і витрат має важливе значення для об’єктивної оцінки діяльності підприємства.
Особливість відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів господарсько-фінансової діяльності підприємства в тому, що протягом року фінансовий результат визначається оперативно в Звіті про фінансові результати, а в бухгалтерському обліку він відображається заключними записами по підсумку за звітний рік
9.5 Вказати на розподіл прибутків або джерела покриття збитків
Прибуток Товариства утворюється з надходжень від його господарської діяльност після покриття матеріальних та прирівняльних до них витрат на оплату праці. З прибутку Товариства сплачуються передбачені законом податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки за кредитами банків і облігаціями.
Прибуток, одержаний після закінчення розрахунків, залишається у розпорядженні Товариства, яке визначає напрями його використання відповідно до Статуту Товаритсва. Виплата частки прибутку проводиться один раз на рік за підсумками фінансово-господарської діяльності.
Збитки, якщо їх зазнало Товариство при здійснені господарської діяльності, покриваються за рахунок прибутку відповідного періоду, за рахунок нерозподіленого прибутку, за рахунок інших фондів Товариства, у тому числі коштів Резервного фонду.
Дивідендом є частина чистого прибутку Товариства, що розподіляється серед учасників в порядку та строки, визначені рішенням Загальних Зборів Учасників Товариств у відповідності до вимог чинного законодавства України.
10. Облік витрат виробництва
10.1 Назвати види допоміжних виробництв, що функціонують у господарстві
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” функціонують такі види допоміжних виробництв:
Машино-тракторний парк
Автотранспорт
Електропостачання
Газопостачання
Ремонтна майстерня
10.2 Вказати на організацію обліку витрат на утримання та експлуатацію допоміжних виробництв
Облік витрат на утримання та експлуатацію допоміжних виробництв здійснюється на рахунку “234”.
Облік витрат по ремонтній майстерні здійснюється на рахунку “2341”.
У обліку витрат у ремонтній майстерні розрізняють прямі і цехові витрати. Прямі витрати обліковуються у журналі обліку ремонтної майстерні за кожним ремонтованим об’єктом на підставі відомості дефектів на ремонт машин, нарядів на відрядну роботу. Прямі витрати обліковуються за такими статтями:
оплата праці;
паливо;
запасні частини;
роботи і послуги;
відрахування на соціальні заходи.
Поряд із прямими витратами у ремонтній майстерні є витрати які не можна включити до собівартості ремонтованого об’єкта. Ці витрати обліковуються, як цехові витрати. Облік ведеться за такими статтями:
оплата праці;
відрахування на соціальні заходи;
амортизація;
електро, — водопостачання;
інші витрати.
Облік по автотранспорту здійснюється на рахунку «2342» за одним аналітичним рахунком. Основним документом є подорожній лист вантажного автотранспорту, зведена накопичувальна відомість вантажного автотранспорту. По дебету відображається фактичні витрати на утримання та есплуатацію, а по кредиту списання витрат на споживачів за фактичною собівартістю одного т/км. Аналітичний облік здійснюється за такими статтями:
оплата праці;
відрахування;
паливо;
шини;
ремонтна майстерня;
електропостачання;
інші витрати.
Облік по електропостачанню і газопостачанню здійснюється на рахунку «2343» за одним аналітичним рахунком. По дебету відображається фактичні витрати по електро та газопостачаню, а по кредиту списання витрат на споживачів за фактичною собівартістю одного Квт/год та 1 м3 газу. продолжение
--PAGE_BREAK--
10.3 Методика обчислення фактичної собівартості одиниці роботи допоміжних виробництв
Визначення собівартості послуг вантажного автотранспорту
Собівартість 10 ткм визначають діленням загальної суми витрат на утримання та експлуатацію вантажного автотранспорту, в тім числі автоцистерн, бензовозів та інших спеціальних машин (за винятком пожежних, тягачів, кранів тощо), на обсяг перевезень у тонно-кілометрах
Перш ніж почати обчислення собівартості 10 т-км, необхідно визначити собівартість одного машино-дня роботи спеціальних автомобілів і автомобілів на перевезенні людей. При цьому із загальної кількості відпрацьованих автотранспортом машино-днів виключають машино-зміни по самообслуго-вуванню. Суму витрат по автотранспорту ділять на кількість машино-днів, виконаних автотранспортом, у тім числі спеціальними автомобілями. Собівартість одного машино-дня множать на кількість машино-днів, виконаних спеціальним автотранспортом та на перевезенні людей. Одержаний результат виключають з витрат. Суму витрат, що залишилася, ділять на кількість тонно-кілометрів, виконаних вантажним автотранспортом.Обчислення собівартості електроенергії.
В електропостачанні визначають собівартість 10 кВт-год. При цьому враховують витрати на електроенергію, одержану від власних електростанцій, а також ту, що надійшла зі сторони. Собівартість 10 кВт-год електроенергії власних електростанцій визначають діленням витрат по їх утриманню та експлуатації на кількість виробленої енергії, за винятком електроенергії, спожитої на власні потреби електростанцій.
Електроенергію та витрати по електростанціях (електрогенераторах), змонтованих з доїльними, стригальними, зварювальними та іншими агрегатами, у вартість електроенергії не включають, їх зараховують на витрати відповідних галузей і виробництв.Середню собівартість 10 кВт-год всієї електроенергії обчислюють діленням усіх витрат по електрогосподарству на загальну кількість електроенергії як власного виробництва, так і одержаної зі сторони. Вартість електроенергії зараховують у витрати споживачів пропорційно до кількості відпущених кіловат-годин.
Визначення собівартості газу
У газопостачанні собівартість 1 м3газу обчислюють діленням загальної суми витрат по газозабезпеченню, враховуючи вартість купівлі газу, на загальну кількість кубометрів спожитого газу (магістрального і зрідженого в балонах). Витрати по газопостачанню зараховують на споживачів пропорційно до кількості відпущених кубічних метрів газу.
Для визначення фактичної собівартості кожного ремонтованого об’єкта спочатку розподіляють і списують цехові витрати розподіляють пропорційно до оплати праці нарахованої за ремонт.
Після розподілу цехових витрат аналітичний рахунок цехові витрати буде закритий. Далі визначають фактичну собівартість по кожному ремонтованому об’єкту, для цього до прямих витрат облікованих у журналі, додають розподілені цехові витрати для цього складають відомість списання витрат по закінченим ремонтованим об’єктам, що підтверджується актом на приймання.
10.4 Організація обліку витрат з утримання та експлуатації машин і обладнання (МТП)
Облік витрат повязаних з утриманням тракторів комбайнів самохідних машин і знарядь для обробітку грунту ведуть на субрахунку 235 “Тракторний парк”.
Облік витрат на утримання і експлуатацію МТП ведуть у виробничому звіті по рахунку 235 за такими статтями витрат:
Витрати на оплату праці. На даній статті відображають суму нарахованої оплати праці трактористам на тракторних роботах(крім рослиництва) Суму нарахованої оплати праці трактористам, що працюють у рослиництві відносять одразу на затрати тих культур де працюють трактори.
Паливо. На даній статті обліковують палива використаного на тракторних роботах тракторів(крім галузі рослиництва) Вартість палива, що використана для роботи у рослиництві відносять одразу на затрати тих культур де працюють трактори. Підставою є Подорожній лист трактора, Звіт про рух паливно мастильних матеріалів.
Амортизація
Роботи і послуги
Інші витрати
В виробничому звіті по кредиту рахунка “235”протягом звітного періода відображають транспортні роботи, вказуючи їх загальний обсяг у т/км і умовно еталоних гектарів.
Також на рахунку 235 протягом року обліковують витрати на утримання зерно, картоплі, і бурякозбирачів, комбайнів, гаражів, навісів.
Аналітичний облік ведуть у виробничому звіті по рахунку 235 девідкриваються окремі аналітичні рахунки, витрати на утримування і експлуатацію комбайнів і інших самохідних машин. В першому розділі виробничого звіту по рахунку 235 облік ведуть за такими статтями:
Матеріальні витрати (крім палива)
Амортизація
Роботи і послуги
Інші витрати
На даному рахунку статті витрат, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, паливо немає так як комбайни працюють в рослиництві, а тому витрати заносять на дебет рахунка “231”на затрати тих культур де працюютю дані машини.
10.5 Порядок розподілу витрат по МТП та визначення фактичної собівартості транспортних робіт, виконаних тракторами
Ураховані витрати на оплату праці трактористів-машиністів і вартість використаних пально-мастильних матеріалів щомісяця відносяться на окремі культури і групи культур пропорційно обсягам виконаних робіт.
Затрати на утримання тракторного парку, включаючи орендну плату по орендованих тракторах та іншій сільськогосподарській техніці, розподіляються на сільськогосподарські культури таким чином:
тракторів пропорційно обсягу виконаних ними для окремих культур (видів культур) або інших об'єктів механізованих робіт (в умовних еталонних гектарах);
основних засобів спеціального призначення (картопле-, бурякозбиральні комбайни та ін.) — безпосередньо на собівартість продукції відповідних культур;
ґрунтообробних машин — пропорційно обробленим площам, зайнятим визначеними культурами;
сівалок — пропорційно площі посіву культур;
технічних засобів для збору урожаю — пропорційно зібраній площі визначених культур;
машин для внесення у грунт добрив — пропорційно фізичній масі внесених добрив.
Загальновизнаною обліковою одиницею всіх виконаних машинно-тракторним парком робіт є умовний еталонний гектар. Цей показник розраховується на підставі нормо-змін, для чого кількість виконаних нормо-змін по кожному трактору помножують на його змінну еталонну виробітку. Останню визначають, виходячи з установлених коефіцієнтів перерахунку фізичних тракторів за марками в умовні еталонні.
Усі сільськогосподарські і транспортні роботи, виконані машинно-тракторним парком, виражають в еталонних гектарах.
Одиницею транспортних робіт є тонно-кілометр. Ці роботи також перераховуються в еталонні гектари і в плановій оцінці відносяться на об'єкти обліку.
У кінці року загальні затрати на експлуатацію машинно-тракторного парку (за винятком, оплати праці та вартості палива) розподіляють окремо по кожному етапі між сільськогосподарськими і транспортними роботами пропорційно обсягу в еталонних гектарах. Ту частину загальних витрат по машинно-тракторному парку, яка відноситься на с/г роботи розподіляють по кожній етапі окремо між с/г культурами пропорційно встановленій базі за видами машин.В кінці року для закриття рахунку визначають фактичну собівартість одного еталоного гектара транспортних робіт. Для цього зібрані витрати по дебету рахунка розділяють між с\г і транспорними роботами, для цього складають відомість розподілу витрат МТП. Витрати які віднесені до с\г робіт списуються. Фактичні витрати які залишилися у відомості приєднують до транспорних витрат.
Щоб визначити собівартість 1-го еталоного гектара потрібно витрати які віднесені до транспортних робіт додати витрати на оплату праці додати відрахування додати вартість палива поділити на кількість еталоних гектарів транспортних робіт.
10.6 Вказати склад загальновиробничих витрат, їх облік та порядок розподілу і списання.
Загальновиробничі витрати включають витрати повязані з організацією виробництва і управління конкретною галуззю бригадою і цехом. Загальновиробничі витрати відносять до накладних витрат. В залежності від місця винекнення загальновиробничих витрат вони поділяються на загальновиробничі витрати поділяються на загальновиробничі витрати рослиництва, твариництва, промислових виробництв.
В промисловості загальновиробничі витрати поділяють на постійні і змінні. Перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат визначається підприємством самостійно та вказується в наказі про облікову політику.
Для обліку загальновиробничих витра в плані рахунків ТОВ НВА “Перлина Поділля” призначено рахунок 91 “Загальновиробничі витрати” який має такі субрахунки:
911 “Загальновиробничі затрати по рослиництву”
912 “Загальновиробничі затрати по твариництву”
913 “Загальновиробничі загальні затрати”
Аналітичний облік витрат ведуть у виробничих звітах за встановленою номенклатурою статтями витрат:
Витрати на управління виробництвом
Амортизація
Витрати на утримання експлуатацію та ремонту ОЗ
Витрати на вдосконалення технології і організацію виробництва
Утримання виробничих приміщень
Витрати на обслуговування виробничого процесу.
Витрати на охорону праці техніку безпеки і охорону навколишнього природного сиридовища
Інші витрати
У виробничих звітах на кредиті рахунка відображають суму розподілених і списаних загальновиробничих витрат у розрізі із кореспондуючими рахунками.
Для списання загальновиробничих витрат в господарстві складають відомість розподілу загальновиробничих витрат. Загальновиробничі витрати рослиництва розподіляються на обєкти в обліку рослиництва прямолінійно до прямих витрат за мінусом витрат на насіння. Загальновиробничі витрати в твариництві розподіляються на обєкти в обліку твариництва прямолінійно до прямих витрат за мінусом витрат на корми. Загальновиробничі витрати в промисловому виробництві розподіляються на обєкти в обліку рослиництва прямолінійно до прямих витрат за мінусом витрат на сировину.
10.7 Об’єкти основного виробництва та статті витрат
На підприємстві ТОВ НВА “Перлина Поділля” функціонують такі обєкти основного виробництва: рослиництво, твариництво, переробні виробництва. продолжение
--PAGE_BREAK--
Статтям витрат в рослиництві є:
Витрати на оплату праці;
Відрахування на соціальні заходи;
Насіння і садивний матеріал;
Добрива;
Засоби захисту рослин;
Роботи та послуги;
Витрати на утримання основних засобів;
Інші витрати;
Витрати на організацію виробництва і управління;
Статтями витрат в твариництві є:
Витрати на оплату праці;
Відрахування на соціальні заходи;
Засоби захисту тварин;
Корми;
Роботи і послуги;
Витрати на утримання основних засобів;
Інші витрати;
Витрати на організацію виробництва і управління;
Статті витрат в переробних вироництвах є:
Витрати на оплату праці;
Відрахування на соціальні заходи;
Сировина і матеріали(без зворотних відходів);
Роботи і послуги
Інші витрати;
Витрати на організацію виробництва і управління;
10.8 Охарактеризувати регістри синтетичного та аналітичного обліку.
Об’єктами обліку галузі рослиництва є культури, групи культур та витрати незавершеного виробництва. Для обліку витрат виходу продукції передбачено рахунок 231. По дебету відображаються фактичні витрати, а по кредиту назва, кількість виробленої продукції та її справедлива вартість. Синтетичний облік ведеться у журналі ордері по рахунку 23(див. додаток 47), аналітичний у виробничому звіті за статтямии витрат.
Об’єктами обліку галузі твариництва є види та стетево вікові групи тварин витрати незавершеного виробництва. Для обліку витрат виходу продукції передбачено рахунок 232. По дебету відображаються фактичні витрати, а по кредиту фактична вартість виходу продукції твариництва. Синтетичний облік ведеться у журналі ордері по рахунку 232, аналітичний у виробничому звіті за статтямии витрат.
Об’єктами обліку по рахунку 233 є види промислових виробництв: млини, цехи для переробки овочів, цехи для виробництва комбікормів, забійні ковбасні цехи. Для обліку витрат виходу продукції передбачено рахунок 233. По дебету відображаються фактичні витрати, а по кредиту вироблена продукція та виконані роботи на сторону за плановою собівартістю. Синтетичний облік ведеться у журналі ордері по рахунку 233, аналітичний у виробничому звіті за статтямии витрат.
10.9 Кореспонденція субрахунків 231, 232, 233
Таблиця 10.1.Кореспонденція по рахунку 23
№
Зміст операції
Дебет
Кредит
1
Нарахована оплата праці працівникам тваринництва
232
661
2
Проведені відрахування із ФОП до Фондів соц.страхування
232
65
3
Списано вартість палива на роботи у рослинництві
231
203
4
Списані запасні частини на ремонт комбайна за межами майстерні
231
207
5
Оприбутковано зерно від урожаю
27
231
6
Списано будматеріали на ремонт овочесховищща
231
205
7
Списаний комбікорм для свиней
232
208
8
Забій свиней
233
212
9
Оприбутковано м’ясо від забою свиней
27
233
10
Оприбутковано приплід телят
212
232
11
Оприбутковано привіс
212
232
12
Списано зерно на помол
233
27
13
Списано будматеріали на ремонт млина
233
205
14
Оприбутковане борошно від переробки
27
233
10.10 Порядок закриття рахунків основного виробництва в кінці року
Підприємство ТОВ НВА “Перлина Поділля” закриття рахунків здійснює автоматизовано за допомогою програми “Дебет плюс” за способом закриття DISTR який полягає у тому, що в кінці року програма сама відосить витрати по основному виробництву на відповідні рахунки які потрібно закривати. (див. додаток 47)
10.11 Калькулювання собівартості продукції
Виробнича собівартість власної продукції потрібна для аналізу господарської діяльності і прийняття управлінських рішень. Це стосується продукції рослиництва так і продукції твариництва. Калькулювання продукції промислових виробництв потрібно для закриття рахунку 233.
Для обчислення фактичної собівартості продукції слід керуватися Методичними рекомендаціями з планування обліку і калькулювання собівартості продукції с/г підприємств.
Від верощування зернових одержується чисте зерно, зерновідходи і солома, тому для аналізу господарської діяльності в кінці року визначається фактична собівартість одного центнера повноцінного зерна і фактична собівартість одного центнера відїодівзерновідходів.
Порядок обчислення собівартості зерна:
Визначаємо загальну суму витрат, що стосується зернової продукції, для цього від фактичних витрат за рік віднімаємо вартість соломи;
Визначаємо кількість повноціного зерна у зерновідходах, використовуючи % вмісту зерна у зерновідходах;
Визначаємо фактичну собівартість 1ц повноціного зерна;
Визначаємо фактичні витрати віднесені на зерновідходи;
Визначаємо фактичну собівартість 1ц зерновідходів.
Для обчислення фактичної собівартості по молодняку об’єктами є один ц приросту живої маси і один ц живої маси худоби. Для виначення:
Фактична собівартість 1ц ж.м приросту для цьго птрібно від фактичних витрат по вирощуванню молодняку відняти вартість гною і поділити цю суму на кількість ц приросту ж.м за рік.
Приріст ж.м за рік визначається шляхом додавння на кінець року до жюм тварин які надійшли і за мінусом ж.м на початок року.
Собівартість 1 ц жюм визначається шляхом ділення загальної вартості тварин на загалну живу масу.
Фактична собівартість одиниці продукції промислових виробництв потрібна не тільки для аналізу господарської діяльності, а й використовується для закриття рахунку “233”, тому, що протягом року виробництво обчислюється за плановою собівартістю, тому в кінці року на підставі фактичної собівартості визначається калькуляційна різниця. Вона відображається на рахунку “233” і в дебет тих рахунків де використовується продукція промислових виробництв. Загальною методикою визначееня фактичної собівартості одиниці продукції промислових виробництв є розрахунок за яким фактичні витрати ділять на кількість одержаної продукції.
11. Фінансова звітність
11.1 Підготовчі роботи перед складанням річної фінансової звітності продолжение
--PAGE_BREAK--
Однією із важливих вимог, що ставляться до звітності підприємств і організацій всіх форм власності, є повнота і достовірність її показників. Тому до початку складання звітності проводиться значна підготовча робота. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи: уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків і списати у встановленому порядку нереальну дебіторську заборгованість, а також кредиторську заборгованість, по якій минули строки задавнення позову; розподілити витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню; визначити фактичну собівартість випущеної із виробництва та реалізованої продукції (робіт, послуг); визначити і списати фінансовий результат (прибутки, збитки) від реалізації та позареалізаційних операцій; списати (при складанні річного звіту) використаний протягом року прибуток.
Після цього перевіряють правильність облікових записів, взаємно звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок (якщо вони мали місце). Перед складанням річного звіту обов'язково проводять повну інвентаризацію господарських засобів, їх джерел, стану розрахунків з дебіторами і кредиторами і відображають її результати в обліку.
11.2 Складання фінансової звітності
Бухгалтерський Баланс (див. додаток 48)складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням баланлансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках — звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.
З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду — переносять в Баланси з Головної книги, у якій згруповані дані по ного періоду.
Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітним періодом для складання Балансу, як і всієї фінансової звітності є календарний рік.
Зміст і форма Балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 «Баланс».
Форма і зміст Звіту про фінансові результати визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 (далі — П(С)БО 3) «Звіт про фінансові зультати». Звіт про фінансові результати(див. додаток 49) — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства.
Порядок складання розділу І Звіту про фінансові результати «Фінансові результати».
Розділ І Звіту про фінансові результати призначений для визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Із цією метою у формі Звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Це досягається використанням класифікації доходів і витрат за видами діяльності і функціями. Кожна стаття базується на даних певного рахунка (субрахунка) доходів і витрат.
Процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду і заповнення розділу І Звіту про фінансові результати може бути поділений на такі кроки:
1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).
2. Розрахунок валового прибутку (збитку).
3. Визначення фінансового результату — прибутку (збитку) — від операційної діяльності.
4. Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування
5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.
6. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Відзначимо, що результати кроків 1, 2 та 4 розраховуються під час складання Звіту форми №2, тоді як показники фінансових результатів за кроками 3 — 6 формуються на субрахунках рахунка 79 «Фінансові результати».
Звіт про рух грошових (див. додаток 50)коштів складається відповідно до вимог Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 4 “Звіт про рух грошових коштів”. Звіт про рух грошових коштів доповнює Баланс і Звіт про фінансові результати.
Звіт містить дані про рух грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Окремо зазначають надходження і видаток коштів стосовно різних видів діяльності. Негрошові операції (отримання активів від фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів через емісію акцій тощо) не включаються до Звіту про рух грошових коштів.
Процес складання Звіту про рух грошових коштів включає п’ять основних етапів:
збір і підготовка необхідної інформації;
визначення руху грошових коштів у результаті операційної діяльності;
визначення руху грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності;
визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності;
визначення чистого руху коштів та узгодження їхніх залишків.
11.3 Складання Ф№50 Основні екномічні показники с/г підприємства
При складанні Форма №50-с-г. «Основні економічні показники (див. додаток 51)роботи сільгосппідприємств за рік особливу увагу звертають на таке. У І розділі форми № 50-с.г. відображають виробництво та реалізацію тільки власної сільгосппродукції. Куплену продукцію у формі не відображають. У графах 4-6 не показують продукцію, направлену на переробку як на власні переробні підприємства, так і на давальницьких умовах, тому що її не можна вважати реалізованою. Сюди записують продукцію, продану заводам для її переробки, продукцію, що залишається у власності заводу в рахунок оплати послуг із переробки, та реалізовану власну сільгосппродукцію, перероблену на власних виробничих потужностях.
Продукцію, придбану в інших підприємств, у формі № 50-с-г. не відображають, адже після переробки готова продукція, куплена у підприємства-переробника, вже не є власною. Реалізовану власну продукцію, перероблену на власних виробничих потужностях, показують за кодами 0220-0250 форми № 50-с-г.
У графі 2 „Собівартість основної продукції“ платники фіксованого сільгоспподатку зазначають його суми (окремо за кожним кодом або видом продукції). Суму нарахованого (сплаченого) фіксованого с/г податку протягом року відносять до загальновиробничих витрат (рахунок 91). У кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють між об'єктами обліку витрат рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих відповідними культурами.
Якщо з однієї й тієї ж площі зібрано два врожаї, то на кожну культуру відносять половину нарахованої суми податку. Підприємство сплачує ФСП тому воно не повинн заповнювати код 0285 „Відрахування на соціальні заходи“ у розділі II форми № 50-с-г. Суми цього податку показують за кодом 0345 „Інші витрати (включаючи плату за оренду)“.
Варто також зазначити, що за кодом 0345 у формі № 50-с-г. орендарі повинні відображати орендну плату за земельні частки (паї) і майнові паї та витрати, пов'язані з підтриманням орендованих земельних і майнових паїв у належному технічному стані, включаючи витрати на проведення поточних і капітальних ремонтів. А за кодами 0350 і 0351 треба окремо виділяти суми орендної плати відповідно за земельні частки (паї) та майнові паї.
Суми отриманих дотацій не включають до складу виробничої собівартості основної і реалізованої продукції (графи 2, 5) та доходу (виручки) від реалізації (графа 6). їх показують у формі № 50-с-г. за кодом 0366 „Інші операційні доходи“. До того ж у графі 5 показують собівартість реалізованої продукції без акцизного збору, а у графі 6 — дохід (виручку) від реалізації продукції разом з акцизним збором. Таким чином, для обчислення валового прибутку (збитку) (код 0360 мінус код 0365) від результату від реалізації продукції (робіт, послуг) (код 0270, графи 6 мінус графа 5) необхідно відняти суму акцизного збору (код 0221).
Показники розділу III форми № 50-с.-г. треба обов’язково ув’язати з відповідними показниками форми № 2 “Звіт про фінансові результати”.
11.4 Організація внутрішнього контролю
Служба внутрішнього аудиту на ТОВ НВА “Перлина Поділля”створюється з метою забезпечення ефективності діяльності апарату управління щодо захисту законних майнових інтересів підприємства, удосконалення системи бухгалтерського обліку і сприяння підвищенню ефективності роботи, зміцнення його фінансового стану. У своїй практичній роботі внутрішня служба керується чинним законодавством України, положеннями, інструкціями, наказами Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, статутом підприємства, наказами, розпорядженнями керівника підприємств та Положенням про організацію внутрішнього контролю на підприємстві.
Служба внутрішнього аудиту є самостійним структурним підрозділом і підпорядковується безпосередньо керівникові. На посаду керівника служби призначається висококваліфікований спеціаліст, що має вищу економічну освіту, досвід бухгалтерської роботи, сертифікат аудитора. Керівник служби внутрішнього аудиту призначається і звільняється з посади керівником підприємства.
Обов'язки працівників служби регламентуються посадовими інструкціями, які розробляються керівником служби внутрішнього аудиту, коригуються у разі зміни окремих функцій або обсягу і затверджуються керівником підприємства.
ІІ РАЙОННЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОГО КАЗНАЧЕЙСТВА
Ознайомлення з організацією роботи Державного казначейства, його структурою, функціональними обов’язками та правами працівників
ДКУ відповідно до Указу Президента від 27 квітня 1995 року під №335 “Про ДКУ ” створене при Міністерстві Фінансів. Його слід розглядати як організаційно-самостійну структуру, яка формує власну кадрову, господарську та інформаційно-технологічну політику розвитку казначейської ситеми. ДКУ є центральним органом виконавчої влади і діє як цілісна вертикально побудована організаційна система.
Його діяльність спрямована і координує Кабінет Міністрів України через Міністерство Фінансів.
ДКУ складається з Центрального апарату Державного казначейства України, Головних управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь Державного казначейства у районах, містах (крім міст Києві та Севастополя) і районах у містах.
Структура ДКУ затверджується Головою ДКУ за погодженням з Прем’єр – міністром України, Першим віце-прем’єр – міністром, віце – прем’єр міністрами відповідно до розподілу їх функціональних повноважень.
Органи Державного казначейства мають право:
— проводити операції щодо розміщення державних цінних паперів, їх погашення і виплати доходу по них за погодженням з Міністерством фінансів України;
— залучати для надання консультацій кваліфікованих спеціалістів і фахівців-експертів з інших установ і організацій, а також працівників інших державних органів;
— призупиняти проведення операцій по рахунках розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і відмовляти у оплаті їх видатків у випадках, передбачених законодавством;
— звертатися до суду з позовами, у тому числі щодо виявлених ним бюджетних правопорушень у ході здійснення казначейського обслуговування бюджетів;
— брати участь у нарадах та інших заходах, а також проводити конференції та семінари з питань, що належать до компетенції Державного казначейства України;
— поновлювати касові видатки державного бюджету за розрахунково – касове обслуговування клієнтів органами Державного казначейства України;
— вносить у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення бюджетного законодавства; продолжение
--PAGE_BREAK--
Посадові особи органів Державного казначейства зобов’язані дотримуватися Конституції України, законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, що охороняються законом, забезпечувати виконання покладених на органи Державного казначейства функцій та повною мірою використовувати надані їм права, а також зобов’язані дотримуватися службової таємниці.
Відділ видатків державного і місцевого бюджетів
2.1.Стан цільового фінансування видатків державного бюджету відповідно до встановлених розмірів асигнувань та кошторисів видатків бюджетних установ
Фінансування видатків державного бюджету — це плановий, цільовий, безповоротний та безоплатний відпуск коштів, для забезпечення виконання загальнодержавних функцій, а також для утримання соціально-культурної сфери, створення соціальних гарантій населення та виконання зобов'язань держави.
Розмір видатків визначається державними завданнями, які закріплюють прогнози і цільові програми. Виробничі підприємства в системі господарства покривають свої потреби за рахунок власних коштів або залучених у кредитно-фінансових установах кредитних ресурсів.Водночас бюджетні установи, що фінансуються за рахунок коштів централізованого фонду, мають можливість отримати доходи від власної діяльності. У зв'язку з цим існує два режими бюджетного фінансування:
— кошторисно-бюджетний режим;
— режим фінансування підприємств і організацій, які мають свої доходи, а бюджетні асигнування одержують як фінансову допомогу.
Незалежно від джерел покриття видатків фінансування здійснюється на підставі таких принципів: плановість, безоплатність і безповоротність, цільове спрямування коштів, ефективність їх використання, фінансування в міру виконання плану, оптимальне поєднання власних, бюджетних та кредитних джерел, здійснення контролю за використанням коштів.
Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у необхідності суворого додержання при здійсненні видатків цілей та заходів, що фінансуються відповідно до затверджених фінансових планів. Кошти мають відпускатися та використовуватися у межах затверджених фінансових планів на підставі чітко визначених нормативів.
До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких зумовлена характером діяльності установи.
3. Відділ інформаційних технологій
3.1 Обробка платіжних документів
3.2 Формування та використання державних позабюджетних фондів
Державні позабюджетні фонди — це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, що залучаються державою для фінансування деяких суспільних потреб.
Позабюджетні фонди створюються двома шляхами: один шлях — це виділення в бюджеті певних витрат, що мають особливо важливе значення, інший — формування цільового фонду з власними джерелами доходів для певної мети.Матеріальним джерелом позабюджетних фондів є національний дохід. Переважаюча частина фондів створюється в процесі перерозподілу національного доходу. За допомогою державних позабюджетних фондів можливо:
— Впливати на процес виробництва через фінансування, субсидування і кредитування підприємств;
— Забезпечувати природоохоронні заходи, фінансуючи їх за рахунок спеціально визначених джерел і штрафів за забруднення навколишнього середовища;
— Надавати соціальні послуги населенню через виплату пенсій, соціальну допомогу, субсидування соціальної інфраструктури в цілому.
Залежно від цільового призначення позабюджетні фонди поділяються на економічні і соціальні, а відповідно до рівня управління – на державні і регіональні.
Джерела формування коштів державних позабюджетних фондів можуть мати як відносно стабільний, так і тимчасовий характер.
Звіт по видатках Державного бюджету органи ДКУ складають на підставі аналітичного обліку касових видатків (ф. № 3-ф), який також ведеться:
— в особовій картці при оплаті рахунків;
— картці обліку асигнувань і касових видатків при перерахуванні коштів через територіальні органи Держказначейства;
та на підставі перевірених звітів підприємств, установ і організацій (розпорядників коштів) за формою № 2-мдб.
Квартальні звіти про виконання Державного бюджету складаються територіальними органами Держказначейства в тисячах гривень за наростаючим підсумком з початку року і подаються засобами телекомунікаційного зв'язку в термін до 30 числа першого місяця наступного кварталу Головному управлінню Державного казначейства.
Управління Державного казначейства складають зведені квартальні звіти про виконання Державного бюджету на підставі звітів, поданих територіальними відділеннями Держаказначейства та даних бухгалтерського обліку по доходах та видатках, які проведені безпосередньо управліннями.
4. Відділ бюджетних надходжень.
4.1 Організація обліку на рахунках територіальних органів Державного казначейства в установах банків
Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються за другою формою -через органи ДКУ, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та НБУ, відкриваються єдині казначейські рахунки. У перспективі органи ДКУ виконуватимуть функції бюджетного банку.
Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів ДКУ в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов’язкові платежі державного бюджету і з яких органами ДКУ здійснюються платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.
При фінансуванні розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і в свою чергу їм в органах ДКУ відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації.Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають до відповідних органів ДКУ відповідний пакет документів.
З органом ДКУ розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків. Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними і до яких додаються відповідні первинні документи. Суми у виписках органу ДКУнаводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначей-ського рахунка.
Для обліку наявності та руху коштів, виділених розпоряднику коштів на утримання установи за загальним фондом, призначений активний субрахунок № 321 «Реєстраційні рахунки». Оскільки виділення коштів розпорядникам коштів усіх ступенів здійснюється безпосередньо органами ДКУ, внутрішні розрахунки з цих операцій між розпорядниками коштів не виникають, субрахунок № 681 не застосовується. Зазначені бухгалтерські записи відображаються в накопичувальних відомостях ф. № 381, які складаються за кожним реєстраційним рахунком. Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.
Аналітичний облік доходів загального фонду за субрахунком № 701 ведеться в установах, які утримуються за рахунок асигнувань з місцевих бюджетів.
4.2 Облік розпорядників коштів, яким виділяються асигнування з державного бюджету та державних позабюджетних фондів
Фінансування розпорядників коштів з Державного бюджету здійснюється шляхом перерахування коштів на їх поточні/реєстраційні бюджетні рахунки з єдиного казначейського рахунку, відкриті в установах уповноважених банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України.
Фінансування здійснюється:
— за відомчою структурою;
— через органи Державного казначейства.
При фінансуванні видатків з Державного бюджету України за відомчою структурою платіжні доручення складає операційно-контрольне управління Головного управління ДКУ на підставі поданих головними розпорядниками коштів розподілів бюджетних коштів. Розподіл бюджетних коштів складається в 2-х примірниках. Один примірник розподілу залишається у головного розпорядника коштів та реєструється в журналі реєстрації розподілу коштів, а другий подається Головному управлінню Державного казначейства.
На підставі поданого розподілу управління оперативно-касового планування видатків складає в 2 примірниках розпорядження на перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку, яке реєструється в журналі реєстрації розпоряджень. Розпорядження підписується начальником управління оперативно-касового планування видатків та затверджується начальником Головного управління Державного казначейства. Перший примірник розпорядження передається до управління бухгалтерського обліку та звітності, як підстава для перерахування коштів, другий залишається в управлінні оперативно-касового планування видатків.
Управління бухгалтерського обліку та звітності звіряє суми фінансування із залишками невикористаних асигнувань по конкретних кодах бюджетної класифікації. Цей же примірник розпорядження передається операційно-контрольному управлінню для перерахування коштів за призначенням. На підставі цього розпорядження в цьому ж управлінні виписується платіжне доручення в 3-х примірниках на перерахування бюджетних коштів з єдиного казначейського рахунку.
4.3 Організація зведеного бухгалтерського обліку руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства
Бухгалтерський облік в органах ДКУ – це складова системи обліку, що включає сукупність правил, методик та процедур обліку для виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення зберігання та обміну інформації про операції в органах та передачі її зовнішнім користувачам для прийняття управлінських рішень.
Активи і зобов’язання мають бути відображені таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики, які потенційно загрожують фінансовому становищу бюджету, на наступні звітні періоди. Активи і зобов’язання обліковуються за вартістю їх придбання чи виникнення.
Підставою для бухгалтерського обліку операцій по виконанню бюджетів в управлінні Державного казначейства є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операцій, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.
Списання коштів з рахунку клієнта за розпорядженням його власника здійснюється за дорученням клієнта протягом 10-ти календарних днів з дня його виписки, день заповнення не враховується.
Розрахункові документи, на підставі яких в управлінні ДКУ здійснюється перерахування коштів з одних рахунків на інші, повинні мати дату проведення та підписи посадових осіб управління ДКУ, які оформили та перевірили документ; документи, що підлягають додатковому контролю – підпис виконавця, на якого покладено обов’язок здійснювати первинний контроль операцій.
Загалом бухгалтерський облік повинен забезпечувати виконання таких основних функцій:
— запис інформації про операції по виконанню бюджетів, що здійснюються органами ДКУ та можливість відображення їх в агрегованому вигляді у звітності з метою аналізу та управління; продолжение
--PAGE_BREAK--
— відображення детальної інформації про контрагентів кожної операції та параметрів самих операцій для складання внутрішніх звітів з метою аналізу та контролю.
План рахунків розроблено для забезпечення потреб бухгалтерського обліку операцій по виконанню державного та місцевого бюджетів за касовим методом та складання фінансової звітності. План рахунків дає змогу здійснювати детальний і повний облік операцій, пов’язаних з виконанням бюджетів.
4.4 Складання фінансової звітності про стан виконання показників державного бюджету
Фінансова звітність – це система взаємопов’язаних узагальнювальних показників, що відображають фінансовий стан бюджету та результати його виконання за звітний період. Метою її складання є надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан виконання бюджетів користувачам для прийняття економічних рішень.
Основними формами фінансової звітності є: баланс, звіт про виконання бюджету, звіт про рух грошових коштів і примітки до звітів.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.
Звітність про виконання Державного бюджету України є оперативною, місячною, квартальною та річною. Місячна і квартальна звітність є проміжною і складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Фінансова звітність складається на основі даних бухгалтерського обліку і має включати інформацію, яка є суттєвою та своєчасною для користувачів.
Податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими в дохід державного та місцевих бюджетів з моменту зарахування їх на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
ІІІ РАЙОННИЙ ФІНАНСОВИЙ ВІДДІЛ
1.Ознайомлення з організацією роботи фінансового органу, його структурою, функціональними обов’язками працівників та положенням про районне фінансове управління
1.1 Положення про фінансове управління
Фінансове управління є самостійним структурним підрозділом Міністерства фінансів України, діяльність якого спрямовується і координується заступником Міністра згідно з розподілом функціональних повноважень, яке забезпечує здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів, фінансове забезпечення діяльності і організацію бухгалтерського обліку та звітності в Міністерстві та установах і організаціях, що входять до сфери управління Міністерства. До складу Управління входять:
— фінансово-економічний відділ;
— відділ бухгалтерського обліку та звітності.
Основними завданнями Управління є:
— Здійснення повноважень головного розпорядника бюджетних коштів та фінансове забезпечення діяльності Міністерства та установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства;
— Забезпечення контролю за ефективним і цільовим використанням коштів державного бюджету, передбачених на утримання установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства.
Управління відповідно до покладених на нього завдань:
— Складає та подає на затвердження керівництву Міністерства кошторис, план асигнувань із загального фонду державного бюджету та штатний розпис центрального апарату Міністерства, вносить до них зміни і доповнення;
— Готує і подає керівництву пропозиції щодо розподілу річних обсягів бюджетних асигнувань між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня;
— Бере участь у підготовці проектів положень (статутів) установ і організацій, які входять до сфери управління Міністерства;
— Забезпечує бухгалтерський облік та звітність в центральному апараті Міністерства та установах і організаціях, які входять до сфери його управління;
— Складає, узагальнює та подає у визначені терміни зведену фінансову та статистичну звітність;
— Вивчає та аналізує звіти, інші матеріали підрозділів служби з питань, що належать до компетенції відділу;
Фінансове управління має право:
— Брати участь у проведенні перевірок та здійсненні контролю ефективності використання бюджетних коштів, передбачених на утримання центрального апарату Міністерства та установ і організацій, які входять до сфери управління Міністерства;
— Одержувати в установленому порядку від структурних підрозділів Міністерства, установ і організацій, що входять до сфери управління Міністерства, інформацію, яка необхідна для виконання покладених на Управління завдань;
Фінансове управління очолює начальник Управління, який призначається на посаду та звільнюється з посади в установленомупорядку, виконуючи такі функції:
— Здійснює керівництво Управлінням і організовує його роботу;
— Розподіляє обов'язки між заступниками начальника
Управління, погоджує Положення про Управління, посадові інструкції
працівників Управління;
— Подає керівництву Міністерства пропозиції щодо
заохочення та притягнення до відповідальності працівників
Управління;
— Подає керівництву Міністерства пропозиції про призначення, звільнення та переміщення працівників Управління;
2. Бюджетний відділ
2.1 Порядок, строки складання та затвердження місцевого бюджету
Складання проекту бюджету є найважливішою і найскладнішою частиною бюджетного планування. Вихідним документом складання проекту бюджету слугує постанова Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік.
Порядок складання та розгляду бюджету визначається Бюджетним кодексом України. Згідно з ним Кабінет Міністрів України щорічно своєю постановою встановлює порядок і строки виконання робіт зі складання і розгляду бюджету кожним учасником процесу. Міністерство фінансів України здійснює організаційну, методичну роботу зі складання проекту бюджету.
Безпосередня робота зі складання проекту Державного бюджету на плановий рік розпочинається після затвердження Плану заходів Міністерства фінансів України щодо забезпечення складання проекту Державного бюджету України на плановий рік. Він передбачає три послідовні етапи їх виконання, тривалість яких щорічно уточнюється.
Перший етап включає визначення основних напрямів бюджетної політики та підготовку попередніх показників проекту бюджету на плановий рік.
Другий етап включає підготовку пропозицій до проекту Державного бюджету на наступний рік для схвалення Кабінетом Міністрів України.
Третій етап полягає в підготовці проекту Державного бюджету на наступний рік для подання до Верховної Ради України.
Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Про введення в дію Закону про Державний бюджет Верховна Рада приймає постанову, проект якої готується Урядом і розповсюджується серед депутатів разом з матеріалами до другого читання. Президент України підписує Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, після чого він оприлюднюється в пресі та інших засобах масової інформації.
2.2 Порядок складання кошторису
Єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи і складається за формою згідно Положення про порядок складання кошторису доходів і видатків.
Єдиний кошторис доходів і видатків складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій. Одночасно з кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працюють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги. Кошторис і штатний розпис затверджуються в двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається у вищестоящій організації.
Єдиний кошторис установи складається з двох розділів — доходів і видатків. Доходна частина кошторису складається з бюджетних асигнувань і позабюджетних коштів. Видаткова частина кошторису поділяється на видатки, які провадяться за рахунок бюджетних асигнувань, і на видатки, які покриваються за рахунок інших (позабюджетних) надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установою за рахунок прибутку, що залишається в її розпорядженні.
3. Відділ доходів
3.1 Складання прогнозних розрахунків найважливіших видів доходів місцевого бюджету
Для складання проекту мiсцевих бюджетiв рiзних рiвнiв Кабiнет Мiнiстрiв Украiни доводить до мiсцевих органiв влади i управлiння такi показники:
— нормативи (відсотки) вiдрахувань вiд регульованих доходiв та сум контингентiв цих доходiв;
— розмiри дотацiй i субвенцiй, якi передбачається надати з Державного бюджету за цiльовим призначенням;
— перелiк видаткiв, якi передбачається передати з Державного бюджету на фiнансування з мiсцевих бюджетiв.
Аналогiчнi показники доводять виконавчi органи вищого рiвня органам влади та управлiння нижчого рiвня.
Попереднiй проект зведеного бюджету України складає Мiнiстерство фiнансiв на основi прогнозних макроекономiчних показникiв економiчного i соцiального розвитку Украiни на плановий рiк i доводить вiдповiднi прогнознi показники до мiнiстерств, вiдомств та iнших органiв державної влади, якi розглядають цi показники i в двотижневий термiн подають Мiнiстерству фiнансiв пропозицii з вiдповiдними розрахунками i обгрунтуваннями. Мiнiстерство фiнансiв пiсля розгляду пропозицiй готує проекти зведеного та Державного бюджетiв Украiни і подає iх на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв разом з викладом питань, якi не вдалося узгодити з мiнiстерствами i вiдомствами. Кабiнет Мiнiстрiв розглядає на своєму засiданнi роекти зведеного і Державного бюджетiв, приймає остаточне рiшення щодо проекту закону про Державний бюджет Украiни i подає останнiй на розгляд Президентовi Украiни, котрий розглядає його i, в разi згоди, вносить до Верховноi Ради Украiни. До проекту Закону додаються: основнi прогнознi макропоказники економiчного і соцiального розвитку Украiни на плановий рiк, зведений баланс фiнансових ресурсiв Украiни, основнi напрями бюджетноi i податковоi полiтики, пропозицii по взаємовiдносинах з бюджетами бюджетноi системи, обсяги централiзованих капiтальних вкладень з розрахунками i обгрунтуваннями по окремих позицiях i загальнi показники зведеного бюджету Украiни. Крiм того, до проекту Закону “Про Державний бюджет Украiни” додаються необхiднi iнформацiйнi матерiали. Аналогiчнi етапи проходить процес складання проектiв бюджетiв мiсцевих органiв влади. продолжение
--PAGE_BREAK--
Другою ланкою бюджетного процесу i розгляд Верховною Радою проекту Закону “Про Державний бюджет Украiни”.
До Державного бюджету включаються доходи i видатки цiльових загальнодержавних фондiв; вони затверджуються по кожному фонду окремо. Є це i третьою ланкою бюджетного процесу. Слiд вiдзначити, що Закон забороняє витрачати кошти Пенсiйного фонду на iншi цiлi, крiм передбачених положенням про цей фонд. Поточнi витрати iнших цiльових загальнодержавних фондiв (Чорнобильського, зайнятостi) затверджуються Верховною Радою Украiни в межах доходiв цих фондiв, однак видатки з цих фондiв, якi спрямовуються на розвиток даних фондiв, можуть бути скороченi й направленi на фiнансування iнших статтей Державного бюджету.
Затвердження мiсцевих бюджетiв провадиться за поданням мiсцевими радами народних депутатiв. У разi, коли мiсцева рада народних депутатiв не затвердить свiй бюджет до 30 грудня року, що передує тому, на який складено бюджет, то набувають чинностi тi показники бюджету, якi поданi на затвердження виконавчим органом рад народних депутатiв або вiдповiдною державною адмiнiстрацiiю.
Четвертою ланкою бюджетного процесу є виконання бюджетiв.
4. Відділ обліку і звітності
4.1 Побудова структури облікового апарату та комп’ютерної обробки облікової інформації
Структура облікового апарату тісно пов’язана з розподілом обов’язків між конкретними обліковими працівниками. Функції кожного облікового працівника, його обов’язки, відповідальність і права визначаються службовими характеристиками та посадовими інструкціями. Це дає змогу уникнути знеособлення у виконанні облікових робіт, створює умови для злагодженої і планомірної роботи облікового апарату, одержання своєчасної і якісної економічної інформації, необхідної для потреб управління підприємством.
При побудові облікового апарату слід всіма способами уникати дрібних підрозділів, так як їх надмірне дублювання тягне за собою розпилення кваліфікованих бухгалтерських сил.
Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бyxraлтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо.
Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.
Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.
На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях:
Журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.
Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.
Особливістю комп'ютерної форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. Облікові регістри різних програм є схожими, але не однаковими.
ІV. ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ (ДПА)
1. Вивчення організації ДПА, її структура, функції, права, обов’язки
Податкова робота – це діяльність платників і податкової служби щодо внесення податків до бюджету і контролю за платежами.Основними елементами податкової роботи є законодавча база, інструктивно-методичне забезпечення, облік платників і надходжень податків, порядок і форми розрахунків із бюджетом тощо.
Правове регламентування складає основу податкової діяльності. Основними правовими документами, якими керуються податкові органи в цій роботі є :
1) Закони України;
2) Укази Президента;
3) Інструкції ДПА;
4) Роз’яснювальні листи ДПА.
Найвища ланка ДПС — Головна ДПА, її функції. Середня ланка податкової служби включає: ДПА в областях, Автономної Республіки Крим, в місті Севастополі, Києві, у містах з районним поділом. Основне призначення середньої ланки— консультативна робота і забезпечення зв'язку між низовими ДПІ і Головною ДПА України. Очолюють її в областях голови, які призначаються на посаду Кабінетом Міністрів України за поданням голови ДПС України. Низова ланка включає: ДПІ у районах, у містах без районного поділу, в районах міст.
ДПА України відповідно до покладених на неї завдань здійснює такі функції:
виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, пов’язану із:
— здійсненням контролю за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності та ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
— здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
— здійсненням контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;
— надає фізичним особам — платникам податків — ідентифікаційні номери, що засвідчує реєстрацію фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів, і веде Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб;
— приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
— запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників державної податкової служби.
ДПА України відповідно до покладених на неї завдань і повноважень має право:
— здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для розрахунків готівкою зі споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації;
— проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів;
— викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела одержання доходів, щодо обчислення і сплати податків, інших платежів;
— здійснювати відповідно до законодавства податковий контроль за доходами, одержаними фізичними особами, витратами, а також встановлювати порядок такого контролю;
— укладати в установленому порядку угоди цивільно-правового характеру, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законодавством.
ДПА України в процесі виконання покладених на неї завдань взаємодіє з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, а також із відповідними органами іноземних держав.
Головним обов'язком державної податкової адміністрації під час розгляду скарги платника податків є перевірка законності та обґрунтованості рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується.
Органи державної податкової служби у зв'язку з розглядом скарги фізичної особи — платника податків чи юридичної особи — платника податків зобов'язані:
1) на вимогу особи, яка подала скаргу, пояснити особі її права та обов'язки;
2) уживати передбачених законодавством заходів щодо припинення неправомірних дій;
3) виявляти й усувати причини та умови, що сприяли порушенням;
4) не допускати безпідставного передання скарг (заяв) на розгляд іншим органам;
2. Відділ оподаткування юридичних осіб
2.1 Облік платників податків
З метою централізації обліку платників податків ДПА України веде Єдиний банк даних юридичних осіб. Первинний облік платників податків ведеться у журналах обліку платників податків, юридичних і фізичних осіб. Автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного податкового обліку платників податків. Робота з обліку платників податків у органах ДПС здійснюється працівниками підрозділів обліку платників податків відповідно до структури, яка затверджується ДПА України.
Для забезпечення повноти обліку платників податків органи ДПС за станом на перше число кожного місяця проводять звірення районного рівня Єдиного банку даних юридичних осіб – платників податку. На підставі реєстраційних карток, одержаних від органів державної реєстрації, про зареєстрованих суб’єктів підприємницької діяльності, які не з’явилися в органи податкової служби для взяття їх на облік як платників податків, та передають ці списки підрозділам з примусового стягнення податків і підрозділам міліції.
Згідно з чинним законодавством суб’єкти господарської діяльності юридичні особи – повинні в 20-денний термін після отримання свідоцтва про державну реєстрацію звернутися до органів ДПС за своїм місцезнаходженням для постановки на податковий облік.
Прийняття на облік платника податків здійснюється органом ДПС протягом двох робочих днів після надходження заяви за наявністю всіх необхідних документів. продолжение
--PAGE_BREAK--
Після постановки платника податків на облік орган ДПС ставить на примірнику його статуту відмітку про прийняття на облік і видає йому відповідну довідку для пред’явлення до органів державної влади та установ банків, в яких він вирішив відкрити поточні рахунки.
2.2 Перевірка фінансової та податкової звітності
На самому початку перевірки фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності встановлюється відповідність її чинним законодавчим та іншим нормативно-правовим актам. Під час аналізу показників фінансової звітності з метою встановлення її реальності й достовірності потрібно виявляти нереальну дебіторську заборгованість. При цьому особливу увагу слід зосередити на контролі позовної давності заборгованості, що рахується на балансі як реальна, а фактично термін її стягнення через арбітраж чи суд адміністрацією підприємства пропущений і вона підлягає списанню на збитки. У такому разі необхідно встановити причини утворення нереальної дебіторської заборгованості, місце її виникнення та відповідальних осіб, встановити несвоєчасно погашену кредиторську заборгованість, також перевірити правильність і своєчасність складання балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух коштів, звіту про власний капітал. Однак насамперед слід встановити відповідність даних аналітичного обліку оборотам і залишкам із рахунків синтетичного обліку у головній книзі, оборотній відомості за синтетичними рахунками і балансу. При цьому кожна стаття балансу має бути проінвентаризована і підтверджена актами звірки, довідками тощо. Перевірка фінансової звітності повинна підтвердити реальність інформації про активи і пасиви підприємства.
Суперечливість і мінливість податкового законодавства, високі штрафні санкції за неправильне нарахування податкових зобов’язань є суттєвими факторами ризику господарської діяльності вітчизняних підприємств. Виявлення аудитором помилок, допущених при веденні податкового обліку та складанні податкових декларацій, допомагає керівництву підприємства уникнути кримінальної відповідальності за несплату податків та зекономити кошти підприємства на:
а) сплату штрафних санкцій (у разі виявлення заниження задекларованих сум податкових зобов’язань до початку перевірки податковими органами);
б) сплату податків (коли виявляються завищені податкові зобов’язання у деклараціях).
3. Відділ оподаткування фізичних осіб
3.1 Облік громадян, які займаються підприємницькою діяльністю
Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, щоквартально подають податковому органу декларації наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового кварталу.
Тобто 4 рази на рік, але не пізніше:
— 10 травня — за І квартал;
— 9 серпня — за І півріччя;
— 9 листопада — за 9 місяців;
— 9 лютого наступного року — за попередній рік.
Підприємці самостійно заповнюють декларації, без виправлень та підчисток, в якій зазначають загальні дані про себе (ідентифікаційний номер, місце проживання, прізвище, ім'я та по батькові), суми одержаного доходу, витрат, суми сплаченого податку за звітний рік або інший період, а також види здійснення підприємницької діяльності за класифікатором видів економічної діяльності.
При отриманні декларації податковий орган у 15-дений термін з дня отримання річної декларації проводить остаточний розрахунок прибуткового податку за минулий рік та нараховує авансові платежі на поточний рік з фактичного отриманого доходу за минулий рік.
У разі, якщо суб'єкт підприємницької діяльності новостворений, то нарахування авансових платежів здійснюється з очікуваного доходу.
Протягом року платники щоквартально сплачують до бюджету по 25 % річної суми прибуткового податку у вигляді авансових платежів у строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.
3.2 Оперативний контроль за додержанням платниками податку податкового законодавства
Оперативний контроль здійснюють у всіх сферах діяльності суб’єкта господарювання шляхом моніторингу, нагляду, вивчення. Поточний контроль дозволяє виправити порушення та запобігти виникнення їх у подальшому в найкоротші терміни в режимі безперервної діяльності суб’єкта господарювання.Оперативний контроль насамперед здійснюється з метою виявлення відхилень та оперативного керівництва (регулювання) явищами та процесами.
4. Відділ податкового контролю юридичних осіб
4.1 Документальні перевірки платників податку
Існують такі етапи проведення перевірок розрахунків платників із бюджетом:
попередня документальна; документальна; комплексна документальна; зустрічна; рівночасна; тематична; оперативна.
Документальна перевірка бухгалтерських звітів і балансів — це другий етап контролю податкових органів за правильністю обчислення і внесення до бюджету податку на прибуток. Вона здійснюється у відповідності з річними планами контрольно-економічної роботи податкових інспекцій і квартальними графіками перевірок, які складаються по кожній ділянці роботи. У плани і графіки перевірок насамперед включаються підприємства, об'єднання та організації, які отримують значні суми прибутків або допускають грубі порушення у веденні бухгалтерського обліку й податкового законодавства. Такі перевірки можуть провадитися як тільки виникає необхідність, але не рідше одного разу на два роки.
Органи державної податкової служби здійснюють контроль за додержанням законодавства про податки, інші платежі; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків, інших платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Документальна перевірка здійснюється на підставі Програми перевірки, затвердженої головою Державної податкової адміністрації, яка складається, виходячи з головної мети проведення перевірки.
При плануванні та проведенні документальних перевірок працівники органів державної податкової служби зобов'язані забезпечувати дотримання службової і комерційної таємниць.
Для проведення перевірки працівники державних податкових органів повинні мати при собі посвідчення на право проведення перевірки суб'єктів підприємницької діяльності.
Починаючи перевірку, працівники державних податкових органів повинні пред'явити свої службові посвідчення керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряються, а також ознайомити їх з програмою перевірки.
Для проведення перевірки податковий інспектор повинен мати при собі розпорядження податкової інспекції, в якому вказуються назва й адреса підприємства, що підлягає перевірці, і програму перевірки, затверджену начальником податкової інспекції. Програма складається, виходячи з головної мети перевірки, яка полягає у виявленні достовірності визначення прибутку, правильності обчислення податку й виконання зобов'язань перед бюджетом, оцінці стану звітної дисципліни та ведення бухгалтерського обліку.
5. Відділ примусового стягнення податкови зобов’язань
5.1 Типові правопорушення у сфері оподаткування та методи їх виявлення
Найпоширенішими типами правопорушень у сфері оподаткування є:
— ненадання документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків, зборів до бюджету або державних цільових фондів;
— приховування об’єктів оподаткування;
— зниження обєктів оподаткування;
— зниження суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів;
— приховування факту втрати підстав для отримання пільг з оподаткування
5.2 Порядок стягнення недоїмки та притягнення винуватих до фінансової та адміністративної відповідальності
Роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.
Повторним вважається порушення, що скоєне роботодавцем протягом року з моменту виявлення попереднього порушення.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк. Пеня на пеню не нараховується.
При надходженні документів із сплати недоїмки, пені та штрафу в першу чергу погашається недоїмка, а потім — пеня та штраф. Якщо за платниками до наступного чергового строку сплати страхових внесків є недоїмка, то вона сплачується у такому порядку: спочатку сплачується недоїмка минулих років, потім послідовно: пеня за цю недоїмку, недоїмка за перший строк платежу поточного року, пеня за цю недоїмку і т.д. При стягненні недоїмки за рішенням суду в першу чергу покриваються судові витрати на її стягнення.
Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна платника (при зверненні стягнення на суми, що їх мають повернути платнику інші особи), а також з моменту визнання боржника банкрутом.
У разі, якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то при наступній перевірці платника:
— пеня не нараховується на суму недоїмки, зафіксовану у рішенні суду про її стягнення на користь центру зайнятості, що набрало законної сили;
— пеня нараховується, якщо за період з кінця попередньої перевірки до моменту винесення судом рішення про стягнення виникає нова недоїмка. продолжение
--PAGE_BREAK--
За несвоєчасне зарахування страхових внесків на рахунок Фонду банківська установа сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі, передбаченому чинним законодавством. З платника за ці дні пеня не стягується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються в дохід Фонду із страхувальника у судовому порядку відповідно до законодавства. Стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафів чи пені у разі відсутності коштів на рахунках може бути звернено на майно платника відповідно до чинного законодавства.
V. КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ
1. Вивчення організаційної роботи КРУ, її структура, функції, права, обов’язки
Державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Державна контрольно-ревізійна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента та Кабінету Міністрів України.
Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України.
Державна контрольно-ревізійна служба координує свою діяльність з місцевими Радами народних депутатів та органами виконавчої влади, фінансовими органами, державною податковою службою, іншими контролюючими органами, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.
Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі виконують такі функції:
1) організують роботу контрольно-ревізійних підрозділів в Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі по проведенню державного фінансового контролю, узагальнюють наслідки державного фінансового контролю і у випадках, передбачених законодавством, повідомляють про них органам законодавчої та виконавчої влади;
2) проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності;
3) розробляють нормативно-правові акти та методичні документи з питань своєї діяльності;
4) здійснюють методологічне керівництво і контроль за діяльністю підпорядкованих контрольно-ревізійних підрозділів, узагальнюють досвід проведення державного фінансового контролю і поширюють його серед контрольно-ревізійних лужб, розробляють пропозиції щодо удосконалення державного фінансового контролю;
Головному контрольно-ревізійному управліннюУкраїни, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:
1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з'ясування питань, пов'язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;
3) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій;
4) у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства
5) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;
6) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Службові особи державних контрольно-ревізійних служб зобов'язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.
Працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані у випадках виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, повноваженим управляти державним майном.
При вилученні документів у зв'язку з їх підробкою або виявленими зловживаннями працівник державної контрольно-ревізійної служби зобов'язаний негайно повідомити про це правоохоронні органи. Вилучені документи зберігаються до закінчення ревізії. Після цього вони повертаються відповідному підприємству, установі або організації, якщо правоохоронними органами не прийнято рішення про виїмку цих документів.
Працівники правоохоронних органів зобов'язані сприяти службовим особам державної контрольно-ревізійної служби у виконанні їх обов'язків. У разі недопущення працівників державної контрольно-ревізійної служби на територію підприємства, установи, організації, відмови у наданні документів для ревізії та будь-якої іншої протиправної дії органи міліції на прохання цих осіб зобов'язані негайно вжити відповідних заходів для припинення такої протидії, забезпечити нормальне проведення ревізії, охорону працівників контрольно-ревізійної служби, документів та матеріалів, що перевіряються, а також вжити заходів для притягнення винних осіб до встановленої законом відповідальності. Працівник державної контрольно-ревізійної служби при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Втручання в діяльність працівника державної контрольно-ревізійної служби тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.
2. Ознайомлення із змістом контролю у сфері агропромислового комплексу.
Державно-правове регулювання агропромисловим комплексом, крім функцій управління, передбачає здійснення органами державного управління державного контролю за додержанням аграрного законодавства всіма аграрними товаровиробниками.
Міністерство аграрної політики України здійснює на підприємствах всіх форм власності державний контроль за якістю сільськогосподарської продукції та сировини під час їх виробництва, переробки, зберігання та реалізації, а також за якістю насіння і племінних ресурсів.
При Міністерстві аграрної політики України створені і діють відповідні структурні підрозділи. Управління ревізії і контролю є самостійним структурним підрозділом центрального апарату Міністерства аграрної політики України.На нього покладено функції організації і проведення згідно з чинним законодавством ревізій та перевірок господарсько-фінансової діяльності державних підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерства.Це управління контролює цільове та ефективне використання бюджетних коштів, матеріальних і фінансових ресурсів, збереження державного майна, правильність і достовірність ведення бухгалтерського обліку, виявлення та усунення фактів порушення фінансової дисципліни, викриває нанесені збитки, марнотратство, перекручення звітності на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери управління міністерства.
Мінагрополітики України має в своїй структурі Головну державну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продукції. її правове становище визначено в Положенні про Головну державну інспекцію якості та сертифікації сільськогосподарської продукції Міністерства аграрної політики України Головна державна інспекція якості та сертифікації сільськогосподарської продукції, до складу якої входять Державна інспекція по заготівлях і якості продукції (Держзаготінспекція) та Державна хлібна інспекція (Держхлібінспекція), є структурним підрозділом Міністерства аграрної політики України. Вона здійснює свою діяльність через інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції Автономної Республіки Крим, обласних, Севастопольської міської державних адміністрацій і державні хлібні інспекції Автономної Республіки Крим та областей.Основними її повноваженнями є: організація роботи відповідних служб з питань формування державних та регіональних ресурсів сільськогосподарської продукції, її якості, а також забезпечення державного контролю за якістю, збереженням та раціональним використанням зерна і продуктів його переробки, насіння олійних культур, сировини для комбікормового виробництва і комбікормів; підготовка та внесення у встановленому порядку керівництву міністерства пропозицій щодо удосконалення нормативно-правових актів, які регламентують закупівлю сільськогосподарської продукції і сировини в державні та регіональні фонди, організація їх виконання, здійснення систематичного контролю за реалізацією законодавчих актів на місцях; організація проведення державного нагляду за дотриманням товаровиробниками, закупівельними організаціями і переробними підприємствами стандартів, технічних умов, інструкцій, вказівок щодо правильності приймання, розрахунків та визначення якості сільськогосподарської продукції, зокрема зерна і продуктів його переробки, бобових і олійних культур. Державна інспекція по нагляду за технічним станом машин, обладнання та якістю пально-мастильних матеріалів є окремим підрозділом Міністерства аграрної політики України, яка забезпечує в межах наданих повноважень реалізацію державної політики з питань нагляду за технічним станом машин та обладнання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також здійснення через систему органів Держтехнагляду державного технічного нагляду за дотриманням підприємствами, установами всіх форм власності та громадянами правил технічної експлуатації машин, правил транспортування та зберігання нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового виробництва.
Державний насіннєвий контроль здійснюється Українською державною насіннєвою інспекцією Міністерства аграрної політики України, повноваження якої закріплені в Положенні про Українську державну насіннєву інспекцію. Державний департамент ветеринарної медицинипередбачає здійснення державного ветеринарного контролю, що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів. Напрямами його діяльності є:
— участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики в галузі ветеринарної медицини;
— здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю й нагляду за якістю та безпекою сировини, продовольчої сировини, продуктів та харчових продуктів тваринного походження, а також охорони території України від занесення з території інших держав або з карантинної зони будників інфекційних хвороб тварин;
— узагальнення практики застосування законодавства з питань, які належать до його компетенції, розробка пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства;