--PAGE_BREAK--2. Штат та структура організації
Штатний персонал фірми містить у собі 15 людей:
1. Директор
2. Зам.директор
3. Гл.бухгалтер
4. Менеджери із продажу
5. Менеджери по закупівлі
6. Торговельні агенти
7. Продавці-консультанти
8. Секретар
9. Водій
10. Прибиральниця
Управлінський колектив складається з осіб, за плечима яких багаторічний стаж роботи з розвитку підприємств, а також мають чималий досвід роботи із продажів продукції.
При створенні суспільства керівництвом на зборах 5.01.2006 була встановлена структура підприємства наведена на малюнку 2.1. Згідно структури нашого суспільства штатний розклад буде мати вигляд (таблиця 2.1).
Керуванням підприємством у цілому займається генеральний директор. У його веденні перебувають питання стратегічного характеру. Фінансовий директор підкоряється безпосередньо генеральному й фактично управляє діяльністю компанії на оперативному рівні. Він контролює діяльність всіх відділів. Також у його компетенції питання руху фінансових потоків. Центральна проблема організації в сфері закупівель складається в координації закупівель і продажу.
Перевага цієї фірми полягає в тому, що керівник володіє сферою збуту й інформацією про попит, що дає йому можливість швидко реагувати на зміни на ринку. На підприємстві не використається поділу відповідно до груп товарів, ступеня обслуговування, величині покупців і т.п.
Окремо виділений бухгалтерський відділ. По суті, цей відділ складається з головного бухгалтера, касира й двох чоловік, що оформляють документи. В обов'язку головного бухгалтера входить ведення бухгалтерського обліку, формування звітів для податкової інспекції й ін. Касир приймає виторг в експедиторів. Два чоловіки оформляють документи по русі товару.
У відділі закупівель і збуту працюють менеджери за певні йому функції. Завданням торговельних агентів є регулярне відвідування магазинів, прийом замовлень, доставка рекламних матеріалів, збір інформації про магазини, пошук нових покупців.
Малюнок 2.1 Структура ТОВ «Люкс»
Таблиця 2.1 Штатний розклад ТОВ «Люкс»
№п/
Назва посади
Ф.И.ПРО
У штатних одиниць
1
Директор
Ждан О.О.
1
2
Зам.директор
Сербіна В.В.
1
3
Гл. бухгалтер
Тунитовська О.А.
1
4
Менеджер із продажу
Войтюк Т.Н.
1
5
Менеджер по закупівлі
Дранго Е.Л.
1
6
Торговельний агент
Гразд Д.О.,
Сивоха Г.Д.
2
7
Продавець консультант
Голошивець Д.Л.,
Пархоменко В.А.,
Клайм К.Л.,
Вигодський З.Р.
4
8
Касир
Мохова Л. Д.
1
6
Секретар
Гальченко И.В.
1
7
Водій
Савельєв О.В.
1
8
Прибиральниця
Строгонова А.Б.
1
продолжение
--PAGE_BREAK--3. Фінансові умови роботи господарства
Основними каналами реалізації виробленої продукції є Якимівський комбінат хлібопродуктів і Якимівський олієекстракційний завод.
Клімат – континентальний, з високими тепловими ресурсами. Гідротермічний коефіцієнт складає 0,8 – 0,9. Сума окладів за вегетаційний період 250 – 270 мм; за рік — 410 – 490 мм. Сума температур за період з температурою вище 10оС складає 2900 – 3100оС; тривалість періоду 165 – 170 днів. Останні весняні заморозки закінчиються в середньому в середені квітня, а перші осінні – починаються на початку жовтня. Тривалість безморозного періоду 150 – 185 днів. Висота сніжного покрову 10 – 14 см. Клімат характеризується жарким літом та відносно холодною зимою.
Землі господарства здебільшого представлені чорноземами середньо гумусного покрову, іноді зустрічаються солончаки. Місцевість – пологі схили в різних напрямках. Створені ставки і водойми мають велике значення в народному господарстві.
В цілому місцезнаходження та ґрунтово-кліматичні умови в господарстві задовільні для ведення виробничо-господарської діяльності.
В ТОВ “Мультиком-Холдинг” є початкова школа, що знаходиться в смт. Якимівка та неповна середня школа. Працює клуб, бібліотека. Соціальна інфраструктура в селі розвинута слабо. Зараз виділяються кошти для газифікації господарства та проведення водопостачальної мережі. Спостерігається зменшення середньорічної чисельності робітників, зайнятих в сільському господарстві.
Слід відмітити, що в ТОВ „Мультиком-Холдинг„ розвинута лише галузь рослинництва, яка становить 98,1 % всієї товарної продукції. Головними галузями, що визначають виробничий напрям господарства у 2009 році, були виробництво насіння соняшника, а також зернових і зернобобових культур. Питома вага цих видів продукції в структурі товарної продукції склала відповідно 62,2 % і 35,9 %. Галузь тваринництва в господарстві не існує, що пов'язано зі збитковістю виробництва продукції даної галузі.
Якщо розглянути структуру в динаміці, то можна помітити, що на протязі останніх трьох років частка насіння соняшника значно зросла з 26,0 % у 2007 році до 62,2 % в 2009 році. Частка ж зернових і зернобобових в структурі товарної продукції, навпаки, зменшилась з 71,9 % до 35,9 % (табл. 3.1)
Таблиця 3.1. Обсяг і структура товарної продукції ТОВ „Мультиком-Холдинг„ Якимівського району Запорізької області
Види продукції
2007 р.
2008 р.
2009 р.
тис. грн.
у % до підсумку
тис. грн.
у % до підсумку
тис. грн.
у % до підсумку
Рослинництво
703,5
98,9
711,0
99,7
1208,4
98,1
Зернові і зернобобові
518,0
72,9
491,0
68,9
442,4
35,9
В т.ч. озима пшениця
401,4
56,4
247,0
34,6
307,5
25,0
Насіння соняшника
185,5
26,0
220,0
30,8
766,0
62,2
Інша продукція, роботи і послуги
7,5
11
2,0
0,3
23,5
1,9
РАЗОМ ПО ГОСПОДАРСТВУ
711,0
100,0
713,0
100,0
1231,9
100,0
Найбільш розповсюдженими показниками розмірів господарства є валова продукція в співставних цінах, товарна продукція, земельна площа, середньорічна кількість працівників сільськогосподарського виробництва та інші показники, що наведеш в таблиці 2.2:
Земельна площа господарства протягом трьох останніх років не змінилась. Але площі основних товарних культур зазнали певних змін. Так, площа зернових і зернобобових має тенденцію до скорочення. В 2009 році вона становила 820 га, що на 21,9 % менше, ніж у 2007 році і на 17,2 % менше, ніж у 2008 році. Але збільшилась площа під соняшником- з 380 га в 2007 році до 500 га в 2009 році (31,6 %).
Середньорічна чисельність працівників зменшилась в 2009 році в порівнянні з 2007 на 46 %. Слід відмітити значне збільшення виробництва валової продукції в співставних цінах 2006 року — на 38,4 % в порівнянні з 2007 роком і на 39,4 % в порівнянні з 2008 роком. Товарна продукція в фактичних цінах реалізації також збільшилась в 2009 році в порівнянні з 2007 роком на 73,3 %, з 2008 роком — на 72,8 % (табл. 3.2)
Таблиця 3.2. Динаміка показників розмірів господарства
ПОКАЗНИКИ
2007р.
2008 р.
2009 р.
2009 р. в
% ДО
2007 р.
2008 р.
Валова продукція у спів-ставних цінах 2006 р., тис. грн..
715,2
710,1
990,1
138,4
139,4
Товарна продукція в фак тичних цінах реалізації, тис. грн..
711,0
713,0
1231,9
1733
172,8
Земельна площа, га
1988
1988
1988
100,0
100,0
втл. с.-г.угіддя
1988
1988
1988
100,0
100,0
із них рілля
1988
1988
1988
100,0
100,0
Посівна площа основних товарних культур, га: зернові і зернобобові
1050
990
820
78,1
82,8
цукрові буряки
-
-
-
-
-
соняшник
380
405
500
131,6
123,5
Середньорічна чисельність працівників, чол..
48
25
26
54,0
104,0
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.
421
411
375
89,1
91,2
в т. ч. фондів с. — г. призначення
357
349
319
89,4
91,4
продолжение
--PAGE_BREAK--4. Фінансовий стан господарства
Фінансовий стан господарства можна проаналізувати за допомогою таких показників, як платоспроможність та ліквідність, які дають змогу побачити наявну картину
Важливим показником, що характеризує підприємство, є його платоспроможність, тобто здатність на певну дату розрахуватись з усіма платіжними зобов'язаннями. Необхідну нам інформацію одержуємо з таблиці 4.1.
Таблиця 4.1. Платоспроможність ТОВ „Мультиком-Холдинг„ за 2009 рік
ПОКАЗНИКИ
На початок року
На кінець року
Відхилення
(+; -)
ПЛАТІЖНІ ЗАСОБИ
Каса
-
-
-
Поточний рахунок
-
-
-
Інші грошові кошти
-
-
-
Готова продукція
-
-
-
Дебіторська заборгованість
15
1043,5
1028,5
Разом платіжних засобів
15
1043,5
1028,5
ПЛАТІЖНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Короткострокові кредити
-
613
613
Розрахунки з кредиторами
315
591
276
Поточні зобов'язання за розрахунками
137
56
-81
Разом платіжних зобов'язань
452
1260
808
Коефіцієнт платоспроможності
0,03
0,83
0,8
Перевищення: платіж.засобів
платіж. зобов'язань
437
216,5
220,5
В 2009 році коефіцієнт платоспроможності збільшився з 0,03 до 0,83, або на 0,8 в порівнянні з початком року. Це значить, що на 1 грн. платіжних зобов'язань припадає 0,03 та 0,83 грн. платіжних засобів відповідно. Для подальшого підвищення платоспроможності, господарству необхідно прийняти заходи по відшкодуванню дебіторської заборгованості і погашенню кредиторської заборгованості, а також забезпечити виконання плану виробництва і реалізації продукції, підвищувати її якість, ефективно використовувати виробничий потенціал, суворо дотримуватися розрахункової і фінансової дисципліни.
В умовах ринкових відносин зростає важливість такого показника, як ліквідність балансу, тобто здатність господарства на певну дату погасити заборгованість кредиторам, банку, інвесторам за рахунок можливої реалізації майна. Дані про ліквідність балансу ТОВ “Мультиком-Холдинг” розглянемо в таблиці 3.4. Як свідчать дані таблиці 2.4 господарство має ліквідний баланс, оскільки загальний коефіцієнт ліквідності на кінець року становив 1,12 (хоча на початок року він становив лише 0,75), що майже наближається до нормативного значення. Цей коефіцієнт показує, що господарство повністю зможе розрахуватись по своїм поточним зобов'язанням в разі його ліквідації.
бухгалтерський облік зернове господарство
Таблиця 4.2. Показники ліквідності балансу за 2009 р.
ПОКАЗНИКИ
На року
початок
На року
кінець
Відхилення
(+; -)
1.Оборотні засоби, гра… Перша група грошові кошти та короткострокові фінансові вкладення
-
-
-
Друга група дебіторська заборгованість
15
1043,5
1028,5
Третя група запаси і затрати
324
367,5
43,5
Всього оборотних засобів
339
1411
1072
^Короткострокові зобов'язання
452
1260
808
Коефіцієнти ліквідності балансу: абсолютний
.
проміжний
0,03
0,83
0,8
загальний
0,75
1,12
0,37
Коефіцієнт абсолютної ліквідності відсутній, оскільки на підприємстві на початок і на кінець року були відсутні грошові кошти. Це значить, що підприємство не зможе розрахуватися по зобов'язанням відразу після висунення такої вимоги .
Проміжний коефіцієнт ліквідності на протязі року значно збільшився. Це пов'язано з значним зростанням дебіторської заборгованості, що є негативним явищем. Цей коефіцієнт показує, яку частину поточних зобов'язань господарство зможе погасити після повного повернення дебіторської заборгованості .
Для покращення фінансового стану господарства, поліпшення фінансової стабільності необхідно збільшувати суму прибутку за рахунок покращення структури реалізованої продукції, за рахунок зростання рівня продуктивності' праці, більш економного витрачання всіх видів ресурсів (матеріальних, трудових і фінансових), використання усіх резервів збільшення прибутку тощо .
продолжение
--PAGE_BREAK--5. Бухгалтерський облік на підприємстві
Організаційна структура облікового процесу в ТОВ „Мультиком-Холдинг„ побудована на принципах повної централізації, тобто весь обліковий процес зосереджений в центральній бухгалтерії. В підрозділах господарства здійснюється лише первинний облік. Дня оформлення всіх господарських операцій, що відбуваються, застосовуються бланки сяйних, уніфікованих форм документів первинного обліку, слід відмітити, що ними господарство не забезпечене у необхідній мірі. Також на підприємстві використовуються документи довільної форми. Заповнені первинні документи надходять у центральну бухгалтерію, де здійснюється їх перевірка, обробка і звірка. Централізований облік дозволяє одержувати результативну інформацію у найкоротші строки при найменших затратах праці і коштів .
На підприємстві розроблений і затверджений наказ про облікову політику, де відображені основні моменти ведення бухгалтерського обліку, його принципи і форма. Також у господарстві розроблений графік документообороту, де визначені строки складання та подання документів до бухгалтерії, а також відповідальні особи за складання і подання їх у встановлені строки. Необхідно зазначити, що графік розроблений не досить кваліфіковано, до того ж не завжди виконується .
Бухгалтерський облік в ТОВ „Мультиком-Холдинг„ ведеться за журнально-ордерною формою обліку. Журнально — ордерна форма обліку ґрунтується на принципах систематизації і накопичення в хронологічному порядку даних первинних документів, що відображують господарські операції безпосередньо в реєстрах синтетичного і аналітичного обліку.
В Головній книзі записи здійснюють по дебету рахунків у кореспонденції з кредитованими рахунками, в той час як в журналах-ордерах записи роблять по кредиту в кореспонденції з рахунками, котрі дебетуються, що забезпечує взаємний контроль показників .
Записи про витрати та вихід продукції здійснюють на підставі бухгалтерських документів. їх можна поділити на п'ять груп: 1) по обліку витрат праці ;
2) по обліку предметів праці (витрати матеріальних цінностей) ;
3) по обліку засобів праці (амортизація основних засобів) ;
4) по обліку вартості робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами і організаціями ;
5) по обліку виходу продукції .
Документи по обліку витрат праці відображають проведені трудові витрати на виконання конкретних робіт по вирощуванню сільськогосподарських культур і нараховану за це оплату, Такими документами в рослинництві є: табель обліку робочого часу (ф.64), книжка бригадира по обліку праці і виконаних робіт (ф.65), обліковий листок тракториста — машиніста (ф.65а і 676), обліковий листок праці і виконаних робіт (ф.66 і 66а)(додаток 10).
Дані документів по обліку витрат праці групують по кожному працівнику для нарахування і виплати оплати праці (заробітної праці). Одночасно їх систематизують по об'єктам обліку витрат — видам робіт і культурам (групам культур). Для цього складають нагромаджувальні документи: журнал обліку робіт і затрат (ф.37), накопичувальну відомість обліку використання машинно — тракторного парку (ф.37а). Підсумки з них в кінці місяця використовують для заповнення вироб -ничих звітів або книги обліку виробництва .
Документи по обліку предметів праці підтверджують витрачання в рослинництві різних матеріальних цінностей (насіння, добрив, малоцінних і швидкозношуваних предметів тощо). Для цього складають такі документи: акт на витрату насіння і садивного матеріалу (ф.119) — списання на посів насіння і садивного матеріалу; акт на використання мінеральних, органічних і бактеріологічних добрив, отрутохімікатів і гербіцидів (ф.118) — списання внесених добрив, отрутохімікатів і гербіцидів; акт на списання виробничого та господарського інвентаря, малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф.126) — списання дрібного інвентаря, малоцінних та швидкозношуваних предметів. Дані цих документів систематизують у звіт про рух матеріальних цінностей (ф. 121), з якого проводять записи у виробничі звіти або книгу обліку виробництва (додатки 11-16).
Документи по обліку засобів праці фіксують витрати в рослинництві по використанню основних засобів шляхом нарахування амортизації. Для цього передбачено такі документи: розрахунок нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за прямолінійним методом на початок року відомості нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів, які надійшли або вибули (ф.10.2.6. с.-г.), відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів за місяць (ф.10.2.7. с.-г.), відомість розподілу амортизації по основним засобам галузі рослинництва (ф. 63) .
Документи по обліку вартості робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями, фіксують вартість таких робіт і послуг. Це рахунки на оплату, акти приймання виконаних робіт. На підставі цих документів відображають витрати по конкретних об'єктах обліку рослинництва .
Документи по обліку виходу продукції призначені для оприбуткування від урожаю продукції. Такими документами є: реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля (ф.77), путівка на вивезення продукції з поля (ф.77а), талони (ф.77б ,77в, 77г), реєстр приймання зерна та іншої продукції (ф.78), реєстр приймання зерна вагарем (ф.78а), реєстр документів на вибуття продукції (ф.79), відомість руху зерна та іншої продукції (ф.80) — по обліку насіння соняшнику (додаток 17,18).
Інформацію з документів по виходу продукції включають у Звіт про рух матеріальних цінностей (ф.121) і записують у виробничі звіти або книгу виробництва .
В ТОВ „Мультиком-Холдинг„ застосовується талонний метод оприбуткування продукції соняшнику. Для оформлення відправки зерна від комбайна на тік або інші місця зберігання застосовують талон шофера і талон комбайнера. Ці талони різні за кольором, що полегшує подальшу роботу з ними. Кожний талон призначено для обліку одного бункера зерна, відправленого від комбайна .
Відповідні талони із заповненими в бухгалтерії реквізитами і підписами головного бухгалтера реєструють за їх видами в Журналі обліку виданих талонів. Після цього їх вручають комбайнерам і водіям транспортних засобів.
При кожній відправці від комбайнера повного бункера зерна комбайнер передає водієві один талон комбайнера. Водночас водій передає комбайнеру один талон водія. В місцях зберігання насіння зважують, після чого водій передає завідувачу током або комірнику талони, отримані від комбайнера і Реєстр приймання зерна від шофера, який ведеться в одному примірнику і постійно знаходиться у водія .
Після зважування транспортного засобу із зерном, завідувач току записує номера талонів комбайнерів та дані талонів в Реєстр приймання зерна вагарем, який ведеться в одному примірнику .
Після розвантаження насіння, водій повертається і завідувач току (вагар), зважує транспортний засіб і записує в своєму реєстрі масу тари, визначає масу тари, визначає масу зерна і одночасно вказує, від якого комбайнера прийнято насіння. Кількість зданого насіння підтверджується в цьому реєстрі підписом водія .
Одночасно завідувач током (вагар) фактичну масу прийнятого насіння записує в Реєстр приймання зерна від водія, підтверджує своїм підписом і передає водію .
Водій на підставі свого Реєстру приймання зерна записує щоденно кількість перевезеного насіння у Дорожній лист вантажного автомобіля і здає у кінці звітного або на початку наступного дня ці документи диспетчеру або прямо в бухгалтерію .
Талон комбайнера і талон водія, здані в кінці робочого дня завідувач току (вагар) разам з Відомістю руху зерна та іншої продукції і прикладеними до неї реєстрами приймання зерна вагарем щоденно передають в бухгалтерію господарства. На підставі цих документів проводять відповідні записи в бухгалтерських реєстрах. Після цього талони можуть бути видані під звіт комбайнерам і водіям для повторного використання .
У веденні первинного обліку в товаристві слід відмітити недоліки: в недостатній кількості наявні бланки первинних документів, деякі документи ведуться на бланках довільної або застарілої форми, не всі реквізити заповнюються. В подальшому слід намагатися усунути ці недоліки .
Записи про витрати та вихід продукції здійснюють на підставі бухгалтерських документів їх використовують для відображення трудових витрат на виконання конкретних робіт по вирощуванню соняшнику і нараховану за це оплату.
Аналітичний облік в рослинництві ведуть по об'єктах, якими є сільськогосподарські культури, а зокрема, соняшник, а також роботам, внутрішньогосподарським підрозділам тощо. Об'єкти обліку рослинництва визначають у кожному господарстві, виходячи з конкретних умов господарювання. В ТОВ „ Мультиком-Холдинг „ аналітичний облік ведеться за культурами і видами робіт .
Аналітичні рахунки відкривають у виробничому звіті. Витрати обліковують за місяць та наростаючим підсумком з початку року. У виробничому звіті передбачено витрати показувати за елементами з кредиту кореспондуючих рахунків .
Облік виробництва продукції рослинництва, а зокрема, і соняшника, ведуть на рахунку 23 „Виробництво„ субрахунок 1 „Рослинництво„. Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображають витрати на виробництво, а за кредитом — вихід продукції. В товаристві з обмеженою відповідальністю „ Мультиком-Холдинг „ згідно з Наказом про облікову політику використовуються такі статті витрат в рослинництві :
1. Витрати на оплату праці — обліковують основну і додаткову оплату праці працівників, які зайняті на вирощуванні сільськогосподарських культур (в даному випадку — соняшника). Сюди відносять і оплату праці на кінно-ручних і тракторних роботах, яку можна безпосередньо віднести на сільськогосподарську культуру .
2. Відрахування на соціальні заходи — відображують нарахування обов'язкових внесків до Пенсійного фонду України та внесків до Фондусоціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ТОВ „ Мультиком-Холдинг „ є платником фіксованого сільськогосподарського податку, тому внески до Пенсійного фонду і Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не сплачуються), внески до Фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, внески до Фонду державного страхування від нещасних випадків на виробництві .
3. Насіння і посадковий матеріал — вартість насіння і садивного матеріалу власного виробництва і придбаного, які використані для посіву (посадки) сільськогосподарських культур .
4. Паливо та мастильні матеріали — вартість палива, яке використане на виконання технологічних операцій .
5. Добрива — стаття, призначена для обліку вартості, внесених в грунт під сільськогосподарські культури органічних (гній, торф, компост), мінеральних, бактеріальних, інших добрив та мікродобрив, Органічні добрива списують за фактичною собівартістю (умовною ціною), яка визначається на підприємстві. Мінеральні добрива списують за ціною їх придбання ,
6. Засоби захисту рослин — відображається вартість придбаних за рахунок коштів підприємства пестицидів, засобів протруювання, гербіцидів, дефоліантів та інших хімічних і біологічних засобів, які використані для боротьби з бур'янами, шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур .
7. Роботи і послуги — відображуються витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами
8. Інші витрати — включаються страхові платежі по посівах соняшнику та інші витрати, які не були враховані у попередніх статтях. Загально виробничі витрати рослинництва, які обліковуються на рахунку 911, розподіляються на культури (в нашому випадку соняшник) пропорційно до загальної суми прямих витрат без вартості насіння. Витрати на утримання необоротних активів — машинно — тракторного парку, які обліковуються на рахунку 915, розподіляються на культури (в нашому випадку соняшник), пропорційно до обсягу виконаних робіт в умовних еталонних гектарах.
Таблиця 5.1 Господарські операції по обліку виробництва продукції соняшника
№п/п
Зміст господарської операції
Кореспонденція рахунків
Сума ,
грн.
Дт
Кт
1.
Нарахована заробітна плата працівникам, зайнятим на вирощуванні соняшника
231
661
17856,51
2.
Здійснені відрахування до Фонду страхування на випадок безробіття та до фонду страхування від нещасного випадку на виробництві
231
65
482,13
3.
Списано витрати насіння на посів
231
208
23015,00
4.
Витрати допоміжних виробництв, включені до собівартості соняшника
231
234
25100,13
5.
Списано вартість нафтопродуктів
231
203
180103,00
6.
Списано вартість матеріалів
231
201
9213,15
7.
Нараховано знос необоротних активів
231
131
95113,00
8.
Списано вартість послуг машинно -тракторного парку
231
915
38501,20
9.
Списано частину загальновироб -ничих витрат
231
911
97516,12
10.
Оприбуткована готова продукція по плановій собівартості
27
231
508040,00
продолжение
--PAGE_BREAK--6. Розрахунок собівартості продукції і порядок списання калькуляційних різниць
Закон України „ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні „ визнає історичну (фактичну) собівартість одним із основних принципів бухгалтерського обліку і фінансової звітності. Законом наголошується, що пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на її виробництво та придбання .
Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначають на підставі витрат, віднесених на відповідну культуру (наприклад, соняшник).
Витрати по окремих культурах складаються як із прямих, що безпосередньо відносять на відповідну культуру, так із витрат, що розподіляються .
Визначення собівартості продукції рослинництва здійснюють у такій послідовності: розподіляють за призначенням витрати на утримання основних засобів на об'єкти планування та обліку витрат; обчислюють собівартість продукції (робіт, послуг) допоміжних та підсобних виробництв, які надають послуги основному виробництву; розподіляють витрати на зрошення, осушення земель; розподіляють загальновиробничі витрати; визначають загальну суму виробничих витрат по об'єктах планування і обліку; обчислюють собівартість продукції рослинництва .
Собівартість продукції соняшника обчислюється: насіння соняшника франко — тік (включаючи витрати на доочищення і сушіння). До обчислення фактичної собівартості продукції соняшника перевіряють правильність запису по дебету і кредиту аналітичних рахунків. Витрати по посівах, які повністю загинули від стихійного лиха, списують з рахунка 231 на витрати господарства. Дебетують субрахунок 991, кредитують субрахунок 231 .
У зв'язку з тим, що площі під загиблими посівами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами, при списанні витрат слід мати на увазі, що на надзвичайні витрати господарства списуються лише повторні витрати (вартість насіння, витрати на сівбу тощо). Неповторні витрати (оранка, вартість внесених добрив, витрати по снігозатриманню тощо) відносять на новопосіяну культуру. При частковій загибелі витрати списують на витрати господарства частково і розподіляють пропорційно до відсотка одержаної продукції. По посівам, які загинули внаслідок стихійного лиха, нараховують страхове відшкодування. Ці суми записують на дебет рахунка 65 і кредит субрахунка 751 .
До собівартості продукції рослинництва поточного року не входять витрати по зібраним, але необмолоченим або по незібраним культурам. Якщо на кінець року в рослинництві виявлено необмолочені культури, фактичні витрати розподіляються наступним чином: із загальної суми витрат по зібраних обмолочених і необмолочених культурах виключають витрати на обмолочування та вивезення продукції з поля. Сума витрат, що залишається, розподіляється пропорційно до кількості гектарів по зібраних обмолочених і необмолочених культурах. Для визначення фактичної собівартості продукції зібраних і обмолочених культур до суми витрат по зібраних культурах додають витрати на їх обмолочування і транспортування з поля. У наступному році при обчисленні собівартості по необмолочених культурах до витрат на їх збирання додають витрати на їх збирання, обмолочування, очищення і транспортування .
Собівартість кошиків соняшника визначають залежно від віднесених на них витрат за нормативами, встановленими на підставі витрат на збирання, пресування, транспортування тощо .
Собівартість 1 ц продукції соняшника (насіння) визначають у порядку, встановленому для зернових культур. Із загальної суми витрат, віднесених на соняшник віднімається вартість стебел та кошиків соняшника, виходячи з розрахунково — нормативних витрат на роботи, пов'язаних із заготівлею побічної продукції.
Сума витрат, що залишаються, ділиться на масу одержаної від урожаю і оприбуткованої продукції. В нашому господарстві вартість стебел і кошиків не обліковується.
Розрахунок собівартості 1ц соняшника наводиться в таблиці 6.1.
Таблиця 6.1. Розрахунок собівартості 1 ц соняшника
№п/п
Зміст запису
Кількість, ц
Сума, грн.
1.
Валовий збір соняшника
7816
2.
Фактичні витрати на вирощування соняшника
486900,24
3.
Фактична собівартість 1ц соняшника
62,31
Після визначення фактичної собівартості 1 ц насіння, визначається різниця між фактичною і плановою собівартістю 1 ц насіння, калькуляційні різниці розподіляються згідно з каналами використання продукції.Якщо фактична собівартість перевищує планову, застосовується збільшення вартості звичайним способом і, навпаки, якщо планова собівартість 1 ц насіння вища за фактичну застосовується метод „ червоного сторна „ .
Таблиця 6.2. Розрахунок відхилень фактичної собівартості насіння соняшника від планової
Вид продукції
Собівартість всієї продукції, грн.
Відхилення грн.
і ,
Канали використання насіння
Валовий збір за
планова
фактична
всього
на
Реалізація
мі нусом мертвих відходів, ц
одиницю
кількість
сума
Соняшник
7816
508040
486900,24
21139,76
2,70468
7816
21139,76
Кореспонденція рахунків
Дт
901
Кт
231
продолжение
--PAGE_BREAK--7. Шляхи удосконалення обліку витрат і виходу продукції
Основними напрямками удосконалення обліку витрат і виходу продукції є: удосконалення первинного, аналітичного і синтетичного обліку.
Точність первинного обліку надзвичайно важлива, так як на підставі його даних ведеться синтетичний облік і здійснюється планування в сільськогосподарських підприємствах. Удосконалення первинних документів повинно сприяти зниженню трудових витрат на їх складання і обробку. Вивчення застосовуваних в обліку первинних документів показує те, що у виробництві ще досить нерідко використовуються незатверджені, громіздкі, застарілі форми документів, багато з яких мають зайві реквізити. Формат одних документів надто великий, а інших настільки малий, що неможливо розмістити цифри при їх заповненні. Деякі облікові документи побудовані нераціонально. їх незручно обробляти, особливо за допомогою комп'ютерів. Окремі показники, що є в первинних документах, вже втратили свою значимість .
Дуже низький рівень машинної обробки інформації в сільсько -господарських підприємствах пов'язаний з великою кількістю документів, що відображають господарські операції, складністю їх оформлення, кодування тощо. Різноманітність в формах і розташування реквізитів на бланку, неуніфікованість в термінології деяких реквізитів, наявність зайвих і невикористовуваних граф також гальмують вказаний процес .
Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу нерозривно пов'язано зі створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням співставності їх даних і ув'язки існуючих реквізитів. Щоб уніфікувати первинні документи, на мій погляд, в них необхідно передбачити слідуючі обов'язкові реквізити: найменування документа (форми), код форми, дата складання, зміст господарської операції, вимірники господарської операції (в кількісному і вартісному вимірі), найменування посадових осіб, підписи .
При розробці первинних документів необхідно враховувати їх призначення, тобто відповідність предметній ознаці.
Рис. 7.1 Схема кореспонденції і закриття аналітичного рахунку „Соняшник „
8. Аналіз виконання плану виробництва соняшника
Аналіз динаміки та виконання виробничого плану є одними з найважливіших складових економічного аналізу господарської діяльності підприємств. Він дає можливість не лише виявити і використати поточні резерви по збору продукції, але й намітити конкретні заходи по розвитку галузі сільського господарства в перспективі .
Аналіз починають з вивчення натуральних показників виробництва валової продукції. Для того, щоб дати об'єктивну оцінку виконання* плану, необхідно співставити фактичний збір насіння соняшника не лише з плановим, але і з рівнем виробництва за минулі роки. Для цього використаємо дані таблиці 8.1 :
Таблиця 8.1 Аналіз виконання плану виробництва валової продукції соняшника в ТОВ „Агро Альянс „
Культура
Середній рівень виробництва соняшника за 2004-2008рр.
Вироблено в 2009 р.
Відхилення, збільшення (+) зменшення (-),
Вартість валової продукції 2009р.в порів.цінах 2006р.,
тис.грн.
% вико нання плану
план
факт
від від серед-плану ньоріч-ного рівня
план факт
Соняшник
5819
7000
7816
816
2003
700
651
111,6
Аналіз виконання плану виробництва соняшника показує, що в 2009 році було перевиконано план на 1,6 %, тобто було вироблено 7816 ц проти запланованих 7000 ц. Фактична вартість валової продукції у порівнянних цінах 2006 року склала 651 тис.грн.
На рівень валового збору в різній мірі впливають різноманітні фактори: розмір посівної площі, рівень урожайності, на який в свою чергу впливає загибель посівів, своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів по догляду та утриманню посівів, збирання урожаю в оптимальні строки тощо. Сукупність всіх цих факторів проявляється у двох синтетичних факторах :
1) зміні розмірів посівних площ (кількісний показник) ;
2) зміні урожайності (якісний показник).
Розрахунок впливу цих факторів на валовий збір проводиться за допомогою методу різниць або ланцюгових підстановок. При використанні прийому ланцюгових підстановок поряд з плановим і фактичним валовим збором визначають розрахунковий валовий збір як добуток фактичної площі посіву і планової урожайності. Різниця між розрахунковим та плановим збором показує вплив зміни посівної площі.А вплив зміни урожайності обчислюється шляхом віднімання від фактичного збору розрахункового .
При використанні методу різниць вплив зміни посівної площі можна знайти шляхом множення різниці між фактичною і плановою площею посіву на планову урожайність, а вплив зміни урожайності -шляхом множення різниці між фактичною і плановою урожайністю на фактичну площу посіву .
Аналізуючи виконання плану валового збору соняшника за останні п'ять років слід відмітити, що лише в 2005 році було зібрано більше, ніж заплановано. В 2006 році було зібрано на 1576 ц менше, ніж було заплановано, відповідно в 2007 році на 502 ц, в 2008 році на 3114ц, в 2009 — на 684 ц .
Скорочення валового збору було пов'язано як із скороченням посівних площ, так і зі зменшенням урожайності. В 2009 році валовий збір зменшився на 684 ц, що було пов'язано лише зі зниженням урожайності соняшника -
Урожайність соняшника є свого роду синтетичним показником, який формується під впливом агробіологічних, технологічних та економічних факторів виробництва. Підвищення її є основним резервом збільшення виробництва валової продукції, виконання договірних обов'язків по реалізації продукції .
Протягом останніх семи років урожайність соняшника коливалась. Розглянемо її динаміку в таблиці 8.2:
Таблиця 8.2. Динаміка урожайності соняшника за 2003 — 2009 рр.
Культура
2003р.
2004р.
2005р.
2006р.
2007р.
2008р.
2009р.
2009р. в
%ДО
2003р
2008р.
Соняшник
19,4
19,1
18,3
15,2
17,1
їй
15,6
80,4
1393
За даними таблиці слід відмітити, що найбільшу урожайність товариство отримало в 2003 році — 19,4 ц/га, а найменшу в 2008 році — 11,2 ц/га. У 2009 році урожайність соняшника складала 15,6 ц/га, що менше в порівнянні з 2003 роком на 19,6 % і більше в порівнянні з 2008 роком на 39,3 % .
Важливе значення має аналіз втрат урожаю. Причини втрат урожаю можуть бути пов'язані з порушенням агротехніки і технології окремих процесів вирощування культури. Господарство несе втрати уже вирощеного урожаю, але не зібраного внаслідок порушення строків збирання, також втрати можуть бути спричинені недосконалістю збиральної техніки, допускатись при транспортуванні і збиранні урожаю. Ці фактори можна спостерігати в ТОВ „ Мультиком-Холдинг „.
В ТОВ „ Мультиком-Холдинг „ застосовуються лише окремі елементи інтенсивної технології виробництва соняшника. Причина цього заключається в тому, що товариство не має достатньо коштів для організації комплексу заходів, передбачених інтенсивною технологією .
В аналізі результатів господарської діяльності сільськогосподарського підприємства одне з центральних місць займає такий показник як собівартість. Це пов'язано з тим, що головна роль в укріпленні і подальшому розвитку економіки суб'єктів АПК належить зниженню собівартості. Собівартість являє собою виражену в грошовій формі сукупність затрат на природні і паливно-енергетичні ресурси, сировину і матеріали, на оплату праці, знос основних засобів та інших затрат на виробництво і реалізацію продукції .
Основними завданнями аналізу є об'єктивна оцінка ступеня виконання плану зниження собівартості продукції, а також найбільш повне виявлення резервів, прагнення до максимального скорочення затрат праці і засобів на виробництво одиниці продукції .
продолжение
--PAGE_BREAK--