Міністерство транспорту та зв'язку України
Державний економіко-технологічний університет транспорту
Кафедра «Облік і аудит»
Курсова робота
з дисципліни «Аудит»
на тему:
"Аудит фінансової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс»
Виконала:
студентка групи 4-ОА-2
денної форми навчання
Пилипенко О.М.
Перевірила:
Київ 2010
Зміст
Вступ
I. Мета і завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства
II. Програма проведення аудиторської перевірки та послуги
2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку
2.2 Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю підприємства
2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги
2.4 Визначення обсягу перевірки та послуги
III. Організація процесу аудиторської перевірки і послуги
3.1 Перевірка організації системи внутрішнього контролю
3.2 Перевірка правильності складання фінансової звітності підприємства
IV. Оформлення матеріалів аудиторської перевірки та послуги
4.1 Розрахунок та аналіз фінансового стану показників підприємства
4.2 Збір аудиторських доказів щодо перевірки фінансової звітності
4.3 Робочі документи аудитора
4.4 Аудиторський звіт (висновок)
Висновки
Список використаних джерел
Додатки
Вступ
Кожне підприємство в процесі свого функціонування має на меті досягнення максимального ефекту від своєї діяльності, а це неможливо без ефективного управління ним. В свою чергу управління виступає творчим процесом керівника, що ґрунтується на виважених рішеннях прийнятих на основі даних, що відображають реальний стан речей на підприємстві. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем.
Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов’язані з інформацією про даний суб’єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. Перевірка достовірності бухгалтерської звітності аудитором є особливо відповідальною роботою, тому дана тема є актуальною, особливо на даному етапі ринкових перетворень в Україні.
Питання аудиту фінансових результатів в сучасних умовах розглядаються у працях вітчизняних вчених Білухи М.Т., Дем’яненка М.Я., Гайдуцького П.І., Гарасима П.М., Кірейцева Г.Г., Кужельного М.В., Лінника В.Г., Осадчого Ю.І., Пархоменка В.М., Пушкаря М.С., Саблука П.Т., Швеця В.Г., Шпичака О.М. та інших. Питаннями аудиту формування фінансових результатів та відображення їх у звітності займаються Бутинець Ф.Ф., Голов С.Ф., Єфименко В., Зубілевич С.Я., Петрик О.А., Редько О.Ю., Сопко В.В. Хоча і досить велика кількість вчених займається дослідженнями даної теми, вона до сих пір залишається не повністю розкритою.
Метою курсової роботи є розкриття особливостей аудиту фінансової звітності підприємств та пошук шляхів його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в роботі визначені наступні завдання:
ознайомитись з поняттям аудит як формою контролю та його сутністю;
оволодіти методикою проведення аудиту звіту про фінансові результати;
визначити джерела інформації та об’єкти аудиту при проведенні документальної перевірки результатів фінансової діяльності;
вдосконалити методику аудиту фінансових результатів діяльності підприємства у складі аудиту фінансової звітності.
Предметом дослідженнякурсової роботи є фінансова звітність підприємств. А об’єктом дослідженнявиступає ТОВ «Валтекс».
При написані курсової роботи використовувались такі методи дослідження, як аналітичний, монографічний, статистичний, економіко – математичний.
В якості теоретичної основи, при написанні курсової роботи, використовувалися підручники та статті провідних українських вчених-економістів, нормативно-законодавчі акти, бухгалтерські документи та звітність підприємства, а також Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність України», Закон України «Про аудиторську діяльність», П(С)БО 1, П(С)БО 2, П(С)БО 3, П(С)БО 4, П(С)БО 5 П(С)БО 6, а також матеріали мережі Інтернет.
А в якості практичних матеріалів були використані статут ТОВ «Валтекс», наказ про облікову політику, звітні дані та річні фінансові звіти господарства за останні роки.
В першому розділі розкривається сутність понять аудиторської діяльності та аудиторської послуги, основні завдання аудиту фінансової звітності. Визначено мету фінансової звітності відповідно національних стандартів бухгалтерського обліку та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства. Наведено характеристику форм звітності.
В другому розділі описується, нормативно-правова база, яка регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, також надається фінансово-господарська характеристика підприємства і дається оцінка аудиторського ризику через підприємницький ризик.
В третьому розділі подається приклад аудиторського висновку.
Мета і завдання аудиту фінансової звітності підприємства та аудиторської послуги по визначенні фінансового стану досліджуваного підприємства
Основним видом послуг аудиторських фірм є аудит фінансової звітності підприємств, що здійснюються з метою визначення правильності її складання відповідно до встановлених правил ведення бухгалтерського обліку, її достовірності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим вимогам.
Аудиторська діяльність є сферою підприємництва аудиторських фірм або приватних аудиторів, яка включає організаційне і методичне забезпечення аудиту, його практичне здійснення у формі надання різноманітних аудиторських послуг.
Аудиторська діяльність включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок (аудит) та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок (аудиту) та пов'язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб.--PAGE_BREAK--
Аудиторські фірми здійснюють свою діяльність відповідно до статутних документів, затверджених і зареєстрованих у встановленому порядку.
Виконують аудиторські послуги вони із залученням штатних і позаштатних працівників і погодинною оплатою або в порядку сумісництва на штатних посадах.
Аудиторські послуги – послугипов'язані з аудитом експертизи, консультації з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних та юридичних осіб. Схематично класифікація аудиторських наведена в Додатку 1.
Метою аудиту фінансової звітності є складання висновку щодо відповідності фінансової звітності за всіма суттєвими аспектами інструкціям, які регламентують порядок підготовки і подання фінансових звітів. Незважаючи на те, що аудиторський висновок служить основою довіри до фінансової звітності, для користувача це не може служити достатньою підставою для оцінки економічної стабільності підприємства в найближчому майбутньому або ефективності роботи його керівництва.
Основними завданнями аудиту є збирання та обробка достовірної інформації про фінансово-господарську діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі аудиторських висновків. Такими завданнями є:
упевнитись у правомірності створення підприємства і безперервності його функціонування; ознайомитись із системою господарювання і управління; оцінити надійність системи внутрішнього контролю, з’ясувати ефективність системи бухгалтерського обліку; проконтролювати правильність здійснення основних господарських процесів (постачання, виробництво, збут).
переконатись у повноті первинної документації; проконтролювати правильність ведення поточного бухгалтерського обліку і повноту відображення інформації в облікових регістрах; перевірити фактичну наявність активів, зобов’язань і капіталу, що відображені у фінансовій звітності; перевірити належність відображених у звітності активів, зобов’язань і капіталу (кому вони належать); перевірити постійність дотримання облікової політики суб’єктом господарювання; перевірити правильність ведення бухгалтерських записів та їх відповідність звітному періоду.
встановити відповідність діяльності підприємства і ведення бухгалтерського обліку чинному законодавству; упевнитись у відповідності показників фінансових звітів (бухгалтерської і небухгалтерської звітності); висловити незалежну думку щодо результатів перевірки фінансової звітності.
Для того щоб скласти свою думку про достовірність фінансової звітності, аудитор повинен мати обґрунтовану гарантію того, що інформація бухгалтерської документації та інші дані достовірні й достатні. Обґрунтована гарантія — це наявність доказів того, що в цілому у звітності немає істотних перекручень.
Однак існують причини, які заважають аудиторові виявити істотні неточності й перекручення, а саме: використання неправильних тестів під час перевірки; обмежувальні фактори, притаманні системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад можливість змови посадових осіб); той факт, що більшість аудиторських доказів носить більше переконливий, ніж остаточно стверджувальний характер.
Хоч аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторський висновок про фінансову звітність підприємства, це не звільняє керівництво цього підприємства від відповідальності за достовірність і повноту звітності. А процедура засвідчення бухгалтерської звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), як цього вимагають Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку та інші державні установи, не означає солідарну відповідальність за достовірність і повноту фінансової звітності з керівництвом підприємства, що перевіряється.
Функціональні завдання аудиту. Крім основних завдань, аудит може залежно від конкретних ситуацій вирішувати низку функціональних завдань. До них відноситься коригування. Передбачається, якщо за результатами проведеного аудиту аудитором були зроблені негативні висновки (в цілому або в будь-якій частині), аудитор може за проханням клієнта дати рекомендації щодо виправлення виявлених помилок. У завдання коригування не входить безпосереднє виправлення помилок самим аудитором.
Передбачається проведення перманентного аудиту, тобто систематичного контролю безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта для попередження помилок або вибору оптимальних варіантів рішень. Діяльність аудитора щодо попередження помилок зводиться до розробки рекомендацій, правильних або оптимальних рішень або надання варіантів альтернативних рішень. Аудитор сам не може безпосередньо приймати рішення за клієнта. Стратегічне завдання — обґрунтування оптимальної або пропонування альтернативних стратегій і перспективної програми розвитку будь-якого аспекту діяльності підприємства в цілому.
II. Програма проведення аудиторської перевірки та послуги
2.1 Нормативне регулювання бухгалтерського обліку
Основним нормативним актом, який регулює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві є Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 р. №996-ХIV, який забезпечує одноманітність обліку майна, зобов'язань, господарських операцій, складання і надання користувачам необхідної достовірної інформації про майновий стан підприємств, їхні доходи і витрати.
Оцінювання фінансової звітності підприємства є однією з найважливіших аудиторських процедур. Саме тому при проведенні перевірки аудитор крім Закону України також керується Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999р. № 291, а також такими нормативними документами:
П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»;
П(С)БО 2 «Баланс»;
П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати»;
П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів»;
П(С)БО 5 «Звіт про власний капітал»;
П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правильність оцінки статей балансу та фінансової звітності.
Він встановлює єдині правові і методологічні засади організації та ведення бухгалтерського обліку в Україні. Закон закріплює методологічні основи збирання, реєстрації й узагальнення інформації, що здійснюється шляхом суцільного, безперервного документування всіх господарських операцій.
Нормативною базою для регулювання бухгалтерського обліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV; Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандартів) бухгалтерського обліку» від 31.03.1999р. №87; Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.1996р. №51; Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181.
2.2 Ознайомлення з фінансово-господарською діяльністю підприємства
ТОВ «Валтекс» – товариство з обмеженою відповідальністю, засноване 04 липня 2000 року. Засновниками товариства являються фізичні особи.
Товариство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України і створене з метою розвитку аграрного сектору економіки на засадах приватної власності для отримання прибутку шляхом здійснення виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції рослинництва та тваринництва.
Юридична адреса: Україна, 17591, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Північне, вул. Панченка, 27. Розрахунковий рахунок, банк, (МФО): р/р 260082549 АКБ «Надра» МФО156478.
Метою ТОВ «Валтекс» є досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку і використання його в інтересах учасників. Основними напрямками діяльності ТОВ «Валтекс» на сьогоднішній день є виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції рослинництва такої як кукурудза, соняшник, соя, пшениця, жито, ячмінь пивоварний та тваринництва – м’ясне та молочне скотарство, свинарство, птахівництво та інші напрями тваринництва, ремонт та технічне обслуговування, прокат, здача в оренду сільськогосподарської техніки; виробництво борошна, крупи, комбікормів і білково-вітамінних добавок; виробництво харчових концентратів; виробництво та реалізація продуктів харчування та інше.
Основними споживачами продукції рослинництва являються переробні підприємства Чернігівської та Київської областей а також зернотрейдери України. Загальна кількість поголів’я племінного стада корів української червоно-рябої породи складає 314 голів. По надоях молока на одну корову господарство займає 3 місце в районі.
Споживачами продукції тваринництва є Лосинівський та Прилуцький молокозаводи, м’ясопереробні підприємства м.Прилуки і ТОВ «УкрАгроХід». Вся сільськогосподарська продукція підприємства досить високої якості і користується попитом.
У 1993 році совхоз «Валтекс» було реформовано в СБК «Весна». СБК «Весна» функціонував до 1999 року, в цьому ж році його було визнано банкрутом і на його базі 04 липня 2000 року заснували ТОВ «Валтекс».
Засновниками підприємства є Вигівський Олексій Анатолійович, його частка в статутному капіталі становить 5900 грн., що складає 50%, а також Вигівська Олена Анатоліївна, її частка – 5900 грн, що відповідно становить 50%. Таким чином статутний капітал ТОВ «Валтекс» складається з вартості грошових вкладів його учасників і становить 11800 грн. Статутний фонд може поповнюватись за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, прийняття нових учасників, а також за рахунок додаткових вкладів учасників. У Товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного капіталу за рахунок щорічних відрахувань 5% від чистого прибутку підприємства до досягнення вказаного розміру. Кошти фонду знаходяться у повному розпорядженні підприємства. Можливі збитки покриваються за рахунок резервного фонду. На підприємстві створюються інші фонди, передбачені законодавством України, порядок формування та використання яких підприємство встановлює самостійно.
Прибуток утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З економічного прибутку сплачуються передбачені чинним законодавством податки та інші обов’язкові платежі, а також відсотки по кредитах банків. Прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у розпорядженні підприємства, яке визначає напрями його використання за рішенням загальних зборів учасників.
ТОВ «Валтекс» здійснює первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію, а також надає відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Відомості не передбачені законом, підприємство надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі. продолжение
--PAGE_BREAK--
В ТОВ «Валтекс» бухгалтерський облік ведеться за журнально-ордерною формою. Облік на підприємстві ТОВ «Валтекс» здійснюється відповідно Наказу №01 «Про облікову політику підприємства і організації бухгалтерського обліку». ТОВ «Валтекс» не підлягає обов’язковому аудиту, так як в ст. 10 Закону «Про аудиторську діяльність» від 22.04. 1993р. №3125-ХІІ, прийнятий Верховною Радою України, не зазначені товариства з обмеженою відповідальністю, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції. Однак в ТОВ «Валтекс» може проводитись ініціативний аудит з ініціативи його керівництва та робітників.
Ресурсний потенціал підприємства включає: земельні ресурси (Таблиця 2.1), трудові ресурси, наявність основних і оборотних засобів.
Таблиця 2.1 Структура земельних угідь ТОВ «Валтекс»
Види угідь
2007
2008
2009
Відхилення 2009 від 2007
площа, га
структура,%
площа, га
структура,%
площа, га
структура,%
+; -
%
Рілля
380
65,5
380
65,5
380
65,5
-
100
Багаторічні насадження
198
34,1
198
34,1
198
34,1
-
100
Разом с.-г. угідь
578
99,6
578
99,6
578
99,6
-
100
Інші землі
2
0,4
2
0,4
2
0,4
-
100
Всього земельних угідь
580
100
580
100
580
100
-
100
Розглянувши дані таблиці 1 ми бачимо, що структура земельних угідь на протязі 2007-2009р. залишилась незмінною. Площа ріллі на протязі 2007-2009р. р. займає 65,5% від загальної площі земельних угідь в ТОВ «Валтекс». Багаторічні насадження займають 34,1% загальної площі земельних угідь. В свою чергу сільськогосподарські угіддя займають 99,6% всіх земельних угідь. Землі не сільськогосподарського призначення займають 0,4% загальних земельних угідь.
Більш ґрунтовна техніко-економічна характеристика господарства подана в таблицю 2.2, де розраховані основні економічні показники господарської діяльності ТОВ «Валтекс».
Таблиця 2.2
Техніко-економічна характеристика ТОВ«Валтекс» за 2007-2009 роки
Показники
Роки
Абсолютне відхилення в 2009 р. від 2008 р.(±)
Ланцюгові темпи росту, %
2007
2008
2009
в2008р
в 2009р
1
2
3
4
5
6
7
1.Обсяг товарної продукції, тис.грн.
1346,7
1752,1
2145,2
+393,1
130
122
2.Собівартість товарної продукції, тис.грн.
1242,2
1689,6
1816,9
+127,3
136
108
3.Доход (виручка) від реалізації продукції, тис.грн.
1235,9
1683,1
1763,7
+80,6
136
105
4.Чистий доход від реалізації продукції, тис.грн.
1092,7
1511,7
1584,2
+72,5
138
105
5.Собівартість реалізованої продукції, тис.грн. продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
Низький
3.
Політика управління на підприємстві
Пасивна
Низький
4.
Система контролю на підприємстві
Слабкий контроль
Високий
5.
Результати аудиту минулих років
Відсутні
Високий
6.
Частота зміни керівництва
Не змінювалось
7.
Фінансове положення підприємства
Посереднє
Високий
8.
Ймовірність виникнення судових спорів
Малоймовірна
Низький
9.
Репутація управлінців
Добра
Низький
10.
Їх досвід роботи
Достатній
Низький
11.
Власність
Колективна
Низький
12.
Розуміння ролі аудиту
Смутне
Високий
13.
Місцезнаходження підприємства
Село
Низький
Аналізуючи таблицю, ми можемо зробити висновок, що ступінь ризику на підприємстві наближається до низького.
2.3 Визначення послідовності перевірки та послуги
Аудиторський процес складається з трьох основних етапів (стадій): планування, збору і аналізу інформації, необхідної для оцінки достовірності балансу та фінансової звітності, написання звіту (висновку). Схематично основні завдання аудитора на кожній стадії перевірки зображені в Додатку 2. Розрахунок вартості аудиторських послуг наведений в Додатку 3.
Одним із найважливіших етапів аудиту є планування. Аудитор зобов'язаний чітко прогнозувати, контролювати й обліковувати процеси своєї діяльності для того, щоб забезпечити на кожній стадії роботи найбільш ефективні процедури.
Планування аудиту передбачає визначення його стратегії і тактики, складання загального плану аудиторської перевірки, побудову аудиторської програми і аудиторські процедури, оцінювання обсягу аудиторського контролю. Основні принципи планування, питання, які досліджуються на цій стадії схематично зображені в Додатку 4.
На підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 – ХІ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розроблений наказ «Про облікову політику ТОВ „Валтекс“, що був затверджений 1 березня 2000 року генеральним директором.
Згідно цього наказу визначено, що на підприємстві ТОВ „Валтекс“ застосовується журнально-ордерна система обліку, яка базується на широкому використанні системи накопичувальних і угруповуючих регістрів — журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них.
Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені.
Записи господарських операцій у журналі-ордері здійснюють по шаховому принципу: суму операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це дозволяє значно скоротити кількість облікових записів, зменшити обсяг облікової роботи і підвищити якість самого обліку.
Як виняток, з метою посилення контролю за схоронністю і використанням коштів по окремих рахунках (»Каса", «Рахунки в банках», "Інші засоби" і ін.) поряд з журналами-ордерами по кредитовій ознаці ведуть допоміжні відомості по дебету цих рахунків.
По деяких синтетичних рахунках («Каса», «Рахунки в банках», «Розрахунки з постачальниками і підрядниками») ведуть окремі журнали-ордери. Однак більшість журналів-ордерів призначені для відображення операцій по групі взаємозалежних рахунків, що робить записи більш наочними, сприяє скороченню обсягу роботи, полегшує складання звітності. Так, журнал-ордер № 4 призначений для відображення господарських операцій по кредиту рахунків: «Основні засоби», «Знос основних засобів», «Додатковий капітал», що забезпечує закінчену характеристику руху основних коштів, їхнього зносу і зв'язані з ними зміни власного капіталу.
Окремі журнали-ордери призначені для забезпечення не тільки синтетичного, але й аналітичного обліку. Завдяки цьому відпадає необхідність здійснювати аналітичний облік в окремих регістрах (картках, книгах) по таких рахунках, як «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», «Розрахунки з підзвітними особами» і деяким іншим.
Для кожного синтетичного рахунка в книзі приділяється окрема сторінка, а для запису місячних оборотів — окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів у Головну книгу переносяться загальним підсумком; дебетові обороти рахунків записуються окремими сумами з різних журналів-ордерів (щоб показати кореспонденцію дебетового обороту). Таким чином, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють один одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного рахунка. Тому складати оборотну відомість по синтетичних рахунках при журнально-ордерній формі немає необхідності.
Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають Баланс.
Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності.
Отже, для проведення аудиту необхідно в першу чергу перевірити застосування журнально-ордерної системи обліку, тобто чи правильно ведуться і заповняються журнали-ордери і допоміжні відомості до них; також перевірити точність і правдивість записів в Головній книзі та складеному відповідно до цих записів Балансу
Також аудитор повинен перевірити правильність відображення фінансових результатів, для цього йому необхідно впевнитися, що при складанні Звіту про фінансові результати підприємство виконало основні вимоги до річних звітів:
всі операції повинні бути зареєстровані;
всі операції повинні бути зареєстровані і представлені належним чином;
зареєстровані операції повинні відповідати реальності;
занесені в правильний період;
правильно оцінені;
всі операції стосуються підприємства;
занесені у відповідний рахунок;
правильно представлені в річних звітах.
Перевірка Балансів суб’єктів підприємницької діяльності перевіряється у два етапи:
1) попередня документальна перевірка або камеральна;
2) документальна перевірка.
Попередній документаотній перевірці балансу підлягають такі питання:
— повнота і своєчасність подання;
— наявність у поданих документах усіх необхідних реквізитів;
— узгодженість звітних даних.
Показники балансу повинні відповідати даним Головної книги:
показники активу балансу повинні дорівнювати дебетовим сальдо Головної книги;
показники пасиву балансу повинні дорівнювати кредитовим сальдо Головної книги. продолжение
--PAGE_BREAK--
Головна книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена печаткою і підписами директора і головного бухгалтера підприємства. Після цього перевіряють чи правильно до Головної книги, а відповідно і до балансу, вписані обороти і сальдо з журналів-ордерів і відомостей, які складаються на підставі даних аналітичного обліку.
2.4 Визначення обсягу перевірки та послуги
Для проведення аудиту необхідно переглянути і ознайомитися з:
— правильністю реєстрації підприємства в органах державної податкової адміністрації;
— наявністю документа на право здійснення окремих видів діяльності, статуту, установчих документів, відкритого рахунка в банку;
— структурою активів і пасивів балансу на звітну дату;
— структурою власного капіталу;
— забезпеченням підприємства власними обіговими коштами;
— повнотою і своєчасністю сплати податків і платежів;
— фінансовою сталістю, платоспроможністю тощо.
Для забезпечення якості проведення аудиту фінансової звітності необхідна така інформація: баланс; звіт про фінансові результати; звіт про рух грошових коштів; звіт про власний капітал; розшифрування дебіторів і кредиторів; розрахунок нормативу власних обігових коштів тощо.
III. Організація процесу аудиторської перевірки і послуги
3.1 Перевірка організації системи внутрішнього контролю
Внутрішній аудит – це один із видів внутрішньогосподарського контролю суб'єктів підприємницької діяльності. Забезпеченню ефективності діяльності суб'єктів підприємницької діяльності багато в чому сприяють впровадження і правильна організація системи внутрішнього аудиту.
Внутрішній аудит одночасно здійснює технічний нагляд за виробничим процесом і якістю продукції. Внутрішній аудит передбачає попередній контроль на стадії розгляду первинних документів, під час візування договорів, наказів, кошторисів. У такому разі внутрішній аудит претендує на роль профілактичного заходу.
Поточний контроль здійснюється під час реєстрації господарських операцій та інвентаризації. Наступний контроль проводиться на стадії узагальнення й аналізу облікової і звітної інформації.
Таким чином, внутрішній аудит є системним і строго документальним, безперервним, універсальним (суцільним) заходом. На підприємстві складаються графіки здавання звітів матеріально відповідальними особами, а також графіки передачі документів на автоматизовану обробку.
Не менш важливим є правильно розробити проекти планів проведення інвентаризацій грошових коштів, матеріальних цінностей, розрахунків. При цьому пріоритетне значення надається розробці проекту плану проведення річної інвентаризації всіх статей балансу. (Внутрішньому аудиту доцільно забезпечити співпрацю з юрисконсультом з питань дотримання законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Плану рахунків та Інструкції про його застосування, Інструкції з інвентаризації, Положення про ведення касових операцій тощо.
Основні функції внутрішнього аудиту: контроль за правильністю оформлення, приймання і відпуску матеріальних цінностей, оприбуткування, видачі й перерахування грошових коштів, створення і витрачання власного капіталу; контроль за дотриманням правил штатно-фінансової дисципліни, правильним створенням і розподілом прибутків.
Перелік контрольних функцій внутрішнього аудиту оформлено відповідним наказом керівника підприємства. У ньому також передбачено своєчасне й кваліфіковане проведення перевірки з метою прогнозування господарських ситуацій, які призводять до порушення нормативних актів, що дасть можливість своєчасно вжити заходи для попередження (профілактики) правопорушень. За допомогою поточного контролю слід здійснити вибіркові перевірки правильності господарських операцій разом із суцільними перевірками каси, банку, розрахунків з підзвітними особами, списання матеріалів на витрати, забезпечення фінансових результатів, реагування на виявлені порушення.
Структура внутрішнього аудиту підприємства включає три елементи: умови проведення аудиту, систему бухгалтерського обліку і процедури аудиту. Кожний елемент розуміють як наявність правил, процедур, методики і документації, розроблених для захисту своїх коштів, отримання надійної інформації з фінансів, підвищення ефективності роботи і дотримання відповідних вимог.
Внутрішній аудит здійснюється або на основі рішення органів управління фірми, або відповідно до порядку, встановленого законодавством. Внутрішній аудит є складовою внутрішнього контролю і здійснюється за рішенням органів управління фірми для контролю й аналізу господарської діяльності.
Основні функції служби внутрішнього аудиту складаються з процедур дослідження окремих операцій підприємства, оцінювання і контролю відповідності цих операцій, відображених у бухгалтерському обліку, а також контролю за функціями внутрішньої системи контролю підприємства.
Можливості й мета діяльності служби внутрішнього аудиту мають широкий спектр та напрямки і залежать від розміру та структури підприємства, а також потреб керівництва. Як правило, функції внутрішнього аудитора складаються з контролю за функціонуванням та організацією систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Контроль за організацією системи бухгалтерського обліку — це виконання частини функцій керівництва підприємства. Служба внутрішнього аудиту, як правило, відповідає перед керівництвом підприємства за постійне спостереження та контроль за функціонуванням цих систем. Фахівці внутрішнього аудиту надають рекомендації з удосконалення цих систем; проводять експертизи фінансової й оперативної інформації, огляд коштів, які використовуються для ідентифікації, виміру, класифікації та інформування; готують огляди ефективної діяльності підприємства, у тому числі нефінансових засобів керівництва; здійснюють контроль за дотриманням українського законодавства і виконанням всіма підрозділами підприємства його внутрішньої політики щодо здійснення діяльності.
Роль і функції внутрішнього аудиту визначаються керівництвом підприємства і метою його розвитку.
Функції внутрішнього аудиту змінюються залежно від вимог керівництва підприємства.
До функцій внутрішнього аудиту належать:
перевірка систем бухгалтерського обліку й внутрішнього контролю, їх моніторинг і розробка рекомендацій з поліпшення цих систем;
перевірка бухгалтерської й оперативної інформації, включаючи експертизу засобів та способів, що використовуються для ідентифікації, оцінки, класифікації такої інформації й складання на її основі звітності, а також спеціальне вивчення окремих статей звітності, включаючи детальні перевірки операцій, залишків по бухгалтерських рахунках;
перевірка діяльності різних ланок управління;
оцінка ефективності механізму внутрішнього контролю, вивчення й оцінка контрольних перевірок у філіях, структурних підрозділах економічного суб'єкта;
розробка й подання пропозицій по усуненню виявлених недоліків і рекомендацій з підвищення ефективності управління.
Таким чином, у рамках внутрішнього аудиту здійснюється не тільки детальний контроль за збереженням активів, але й контроль за політикою і якістю менеджменту.
Для виявлення сильних і слабких сторін системи внутрішнього контролю були розроблені тести контролю, які представляють собою перелік сукупності дій, призначених для збору інформації про функціонування системи внутрішнього контролю й обліку. Тест засобів контролю наведений в Додатку 9.
Ці тести призначені для того, щоб допомогти виявити істотні недоліки засобів контролю в ТОВ «Валтекс».
Результати внутрішнього аудиту не можуть вважатися досягнутими, поки не будуть впроваджені рекомендації і усунені виявлені відхилення.
3.2 Перевірка правильності складання фінансової звітності підприємства
Починається аудиторська перевірка фінансової звітності з загального огляду. Звертається увага на заповнення адресної частини форми. Вид діяльності підприємства повинен відповідати його Статуту, а у випадку ліцензування даного виду діяльності необхідно перевірити наявність у підприємства ліцензії і строку її дії. Визначення виду діяльності підприємства забезпечує правильне розмежування доходів і витрат підприємства по основній та іншій діяльності.
Необхідно перевірити правильність заповнення звітності за формою: наявність всіх передбачених показників, відсутність підчисток та виправлень. Провадиться логічний аналіз показників з метою визначення ділянок у звітності з найбільшим інформаційним ризиком. В залежності від цього визначають ті операції і активи, які повинні бути перевірені більш ретельно. Це дасть можливість встановити масштаб та глибину, а також сукупність необхідних методів та процедур перевірки.
Важливий етап – рахункова перевірка, тобто зіставлення і взаємозв’язок показників, відображених в різноманітних формах бухгалтерської звітності. При цьому необхідно користуватися методичними рекомендаціями Міністерства фінансів.
Далі в таблиці наведено перелік можливих порушень і їх вплив на вірогідність бухгалтерської звітності, а також дотримання законодавства. Розглянемо таблицю 3.1 в якій наведені порушення, що стосуються фінансових результатів, і їх вплив на вірогідність інформації.
Таблиця 3.1 Можливі порушення і їх вплив на вірогідність інформації
Підстава
Характер можливих порушень
Вплив порушень на вірогідність бухгалтерської звітності і дотримання законодавства
1
2
3
П(С) БО 3
Неправильний розрахунок фінансових результатів від операційної діяльності
Недостовірність інформації рядка 100 (105) у Звіті про фінансові результати, як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом
П(С) БО 3 продолжение
--PAGE_BREAK--
Неправильна класифікація певних видів фінансових результатів та їх розрахунок
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності
П(С) БО 3
Неправильний облік витрат, на які збільшується та зменшується балансовий прибуток
Недостовірність інформації у Звіті про фінансові результати, тобто викривлення фінансової звітності
Податковий кодекс
Неправильний розрахунок податку на прибуток
Помилка в розрахунку податку і як наслідок, перекручування розрахунків з бюджетом по податку. Недостовірність інформації рядків 180 та 210 у Звіті про фінансові результати.
Податковий кодекс
Нарахування податку на прибуток на рахунок 64, але не перерахування його вчасно до бюджету
Навмисно збільшується кредиторська заборгованість, що в свою чергу збільшує зобов’язання підприємства.
П(С) БО 3
Неправильний розрахунок балансового прибутку
Помилка в розрахунку балансового прибутку, перекручування фінансової звітності, тобто недостовірна інформація в 100 рядку Звіту про фінансові результати
П(С) БО
Неправильне відображення в регістрах синтетичного обліку використання прибутку звітного року
Перекручування інформації, яка наводиться в регістрах синтетичного обліку
П(С) БО, податковий кодекс
Неспівпадіння даних відображених в формі №2 по статі „ (Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг) з даними Головної книги рахунка 70 „Доходи від реалізації”. Загальна сума неспівпадіння повинна складати суму ПДВ, відображену в відповідному звіті в статті „ПДВ”
В випадку неспівпадіння суми, відображеній в Головній книзі по кредиту рахунка 70, сумі, отриманої після зменшення виручки в формі №2 на суму ПДВ відбувається перекручення інформації, яка наводиться в даному звіті.
Розглянувши таблицю 3.1, можна визначити невелику частку можливих порушень і їх вплив на вірогідність інформації, які можуть бути встановлені аудитором при аудиторській перевірці фінансових результатів.
У ході подальшої перевірки окремих статей фінансових звітів використовуються такі аудиторські методи як обстеження, опитування, зустрічна перевірка, підтвердження, документальна перевірка, фактична перевірка та інші. Особливо ретельно здійснюється аудит потенційно ризикованих ділянок діяльності підприємства (наприклад, операції з матеріальними цінностями), а також статей які викликали підозру під час попереднього огляду.
Проводячи перевірку аудитор керується певними критеріями оцінюючи достовірність відображення у фінансовій звітності активів та пасивів, доходів та витрат. Наприклад, під час аудиту матеріальних запасів мають місце наступні критерії:
повнота – матеріальні запаси відображені у фінансовій звітності в повному обсязі;
оцінка – перевірка правильності оцінки матеріальних запасів протягом усього звітного періоду, сталості застосовуваних метолів оцінки запасів;
фактична наявність – перевірка реального існування, наявності конкретних видів, найменувань запасів, що відображені у звітності;
належність – необхідність перевірки чи усі матеріальні запаси, фактично наявні та відображені у звітності, належать підприємству;
законність – перевірка законності здійснення операцій з придбання, збереження, контролю наявності, використання, реалізації наявних матеріальних запасів відповідно до чинних законодавчих актів і нормативних документів.
Завершується аудит фінансової звітності складанням аудиторського висновку. Відповідно до ННА № 26 «Аудиторський висновок»: аудиторський висновок складається у вільній формі, але обов'язково в ньому мають бути наступні розділи: заголовок; вступ; масштаб перевірки; висновок аудитора про фінансову звітність; дата аудиторського висновку; адреса аудиторської фірми; підпис аудиторського висновку. В змістовній частині подаються основні відомості про аудитора (аудиторську фірму) та про клієнта, умови угоди про проведення аудиту, висновок про повноту та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, підтвердження правильності оцінки та класифікації активів, зобов’язань, підтвердження факту проведення інвентаризації активів та зобов’язань, підтвердження правильності та адекватності визначення величини та структури власного капіталу, результати аудиту фінансового стану підприємства. Позитивний аудиторський висновок надається лише за умови відповідності показників аналітичного та синтетичного обліку та взаємної узгодженості показників звітності, а також у разі виявлення незначних (несуттєвих) помилок, які не мають впливу на показники фінансової звітності, про що зазначається у пояснювальному параграфі. Якщо виявлено помилки в межах 4-5 % від загального результату фінансової звітності, надається умовно позитивний висновок із зазначенням причин нефундаментальної незгоди чи нефундаментальної невпевненості в окремому розділі, який передує формулюванню висновку. Відхилення більші встановлених меж спричиняють видачу негативного висновку. Як зазначається у деяких літературних джерелах «Такий висновок не буде задовольняти ні клієнта, ні користувачів фінансової звітності, тому рекомендується запрошувати аудитора перевіряти фінансову звітність до її офіційного оприлюднення, щоб можна було вчасно виправити суттєві помилки у фінансовій звітності».
Отже, аудит фінансової звітності – це складний та багатоетапний процес, що вимагає від аудитора високої кваліфікації та наявності практичного досвіду. Знання, на концептуальному рівні, системи бухгалтерського обліку та окремих її елементів сприяє проведенню якісної роботи. Попереднє планування забезпечує раціональне використання робочого часу, дає можливість приділити належну увагу найважливішим напрямам аудиту і сприяє більш ефективному розподілу роботи серед перевіряючих. В сукупності з напрацьованими вітчизняною і зарубіжною наукою і практикою процедури аудиторського контролю надають аудитору необхідний інструментарій для успішного виконання своїх обов’язків.
IV. Оформлення матеріалів аудиторської перевірки та послуги
4.1 Розрахунок та аналіз фінансового стану показників підприємства
Здійснюючи фінансовий аналіз звітності підприємства аудитор, насамперед, досліджує показники балансу, його актив і пасив, тобто їхні статті. На підставі даних балансу і звіту про фінансові результати аудитор розраховує коефіцієнти платоспроможності (ліквідності) і рентабельності активів і пасивів.
Стійкий фінансовий стан в свою чергу здійснює позитивний вплив на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності направлена на забезпечення планомірного надходження і використання грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного і залученого капіталу і найбільш ефективного його використанння. Головна мета фінансової діяльності — вирішити, де, коли і як використовувати фінансові ресурси для ефективного розвитку виробництва і отримання максимального прибутку.
Вивчення структури балансу допомагає встановити, як розподіляються активи підприємства, зокрема запаси і дебіторська заборгованість, з одного боку, і як розподілені джерела цих активів між довгостроковими, поточними зобов'язаннями і власним капіталом, з іншого. Для цього спочатку визначаємо динаміку оборотності запасів і дебіторської заборгованості шляхом використання даних балансу і звіту про фінансові результати та розрахування двох відносних показників: коефіцієнта оборотності запасів і коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості.
Для визначення фінансової стійкості підприємства вираховують коефіцієнт фінансової стабільності (Кфс.), який характеризує співвідношення власних та позикових коштів.
Перевищення власних коштів над позиковими вказує на те, що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення цього К.фс. повинно бути більшим 1, що свідчить про збільшення виручки, збільшення прибутку.
Платоспроможність (ліквідність) визначається здатністю підприємства до швидкого погашення своїх короткотермінових зобов'язань за платежами. Для здійснення таких операцій необхідні кошти, які підприємство може отримати, перевівши у гроші найбільш ліквідну частину своїх мобільних запасів або маючи достатній запас грошей у банку й у касі. Оцінювання платоспроможності проводиться за даними балансу на підставі характеристики ліквідності оборотних активів, тобто часу, необхідного для переведення їх у грошову масу. Є три рівня ліквідності. Найбільш мобільною частиною оборотних засобів є грошові кошти і короткотермінові цінні папери. Збільшення частки грошових коштів і цінних паперів у загальній сумі оборотних засобів сприяє зростанню платоспроможності.
Ліквідність — це здатність швидко перетворити актив на гроші без втрат його ринкової вартості. Під час оцінювання ліквідності підприємства аналізу підлягає достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань, тобто короткострокової кредиторської заборгованості.
Коефіцієнт покриття (іноді його називають коефіцієнтом загальної ліквідності) дає загальну оцінку ліквідності активів, показуючи, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов'язання, підприємство може розглядатись як таке, що успішно функціонує. Такий показник розраховується за формулою:
/>=/>
Коефіцієнт покриття, що дорівнює 2 (або 2:1), свідчить про можливість підприємства погашати поточні зобов'язання. Критичне значення коефіцієнта покриття прийняте за 1. Тому якщо коефіцієнт покриття менший 1, то підприємство має неліквідний баланс. У розробленому в Україні Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта покриття наведено його теоретичне значення, яке має бути не меншим 2,0—2,5.
Коефіцієнт швидкої ліквідності (іноді його називають коефіцієнтом «лакмусового папірця»). На відміну від попереднього, він враховує якість оборотних активів і є більш чітким показником ліквідності, тому що при його розрахунку беруться до уваги ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).
/>=/>
Коефіцієнт абсолютної ліквідностіпоказує, що частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно. продолжение
--PAGE_BREAK--
/>=/>
Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, що частина поточних (короткострокових) зобов'язань може бути погашена негайно.
У Положенні № 323 як орієнтовне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності наведене його теоретичне значення, яке має бути не меншим 0,2—0,25.
Для вирішення питання щодо забезпечення підприємства власними коштами (К.зк.). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів (за вирахуванням статей «Розрахунки з учасниками», «Резерви наступних витрат і платежів», «Доходи майбутніх періодів», «Реструктруризований борг») і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує, скільки оборотів здійснено за рік коштами, вкладеними до розрахунків.
Такий показник розраховується як відношення загального обсягу реалізації продукції до середнього розміру дебіторської заборгованості
/>=/>
У даному випадку чим більша кількість оборотів, тим швидше підприємство отримує кошти від своїх боржників (дебіторів).
За допомогою цього показника можна розрахувати так званий період інкасації, тобто час, протягом якого дебіторська заборгованість обернеться на грошові кошти. Для цього тривалість звітного періоду (скажімо, 1 рік) розділимо на коефіцієнт оборотності. Такий період інкасації, тобто час очікування підприємством одержання грошей від дебіторів, становитиме 81 день (365:4,5).
Якщо підприємство не може забезпечити самофінансування, воно змушене взяти кредит. Тому кредиторська заборгованість показує тимчасове залучення в оборот кредитів на умовах їх повернення. Однак, якщо термін погашення кредитів перевищуватиме строк погашення дебіторської заборгованості, то зростання кредиторської заборгованості випереджатиме зростання дебіторської, що призведе до погіршення фінансового стану підприємства.
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованостірозраховується як відношення собівартості до середнього розміру кредиторської заборгованості
/>=/>
Фінансовоий ліверидж (Ф.л.), який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов’язань і визначається як відношення довгострокових зобов’язань до джерел власних коштів.
Негативним вважається збільшення даного показника на протязі періоду, що аналізується, в нашому виподку показним залишається незмінним, що свідчить про стабільну платоспроможність, зменшення фінансового ризику.
Виявляється одна за важливих характеристик фінансового стану підприємства його фінансова незалежність від зовнішніх джерел.
З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності «автономії» (К.авт.)як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу.
Практично встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати сумму власних джерел фінасування, тобто критичне значення К.авт. = 0.5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).
Співвідношення позикового капіталу і власного. Цей показник дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства.
/>=/>
Його значення, що дорівнює, наприклад, 0,3, означає, що на кожну 1 грн власних коштів, вкладених в активи підприємства, припадає ЗО коп. позикових коштів. Підвищення рівня цього показника в динаміці означає посилення залежності підприємства від інвесторів і кредиторів, тобто відповідне зниження фінансової стійкості, і навпаки.
Коефіцієнт забезпеченості за кредитами (інша назва — коефіцієнт покриття відсотка). За його допомогою оцінюється потенційна можливість підприємства погасити позику. Цей коефіцієнт показує ступінь захищеності кредиторів від несплати відсоткових платежів.
/>=/>
Зменшення значення коефіцієнта порівняно з аналогічним коефіцієнтом попереднього періоду показує збільшення витрат підприємства на виплату відсотків за кредит.
Коефіцієнт оборотності активів показує, наскільки ефективно використовуються активи з погляду обсягу реалізації, тому що показує, скільки гривень реалізації припадає на кожну гривню, вкладену в активи підприємства; іншими словами, скільки разів за звітний період активи обернулися у процесі реалізації продукції. Чим вищий оборот, тим ефективніше використовуються активи.
Коефіцієнт визначається як відношення чистої реалізації до середньорічної вартості активів.
/>=/>
Рентабельність активів (інша назва — коефіцієнт «прибуток/актив») характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.
Розраховуючи рентабельність, слід визначити відношення прибутку до таких показників: рівня продажу, активів, власного капіталу. Для розрахунку цих показників використовують:
• чистий прибуток, який визначається як балансовий прибуток за вирахуванням платежів до бюджету (ряд. 220 ф. № 2);
• чисту реалізацію, яка визначається як виручка від реалізації без урахування ПДВ, акцизного збору та інших вирахувань з доходу (ряд. 035 ф. № 2).
Показники рентабельності такі.
Рентабельність продажу (або коефіцієнт «прибуток / продаж» (англ. Profit margin) — норма чистого прибутку). Він показує, який прибуток з однієї гривні продажу отримало підприємство.
/>=/>
Рентабельність активів (інша назва — коефіцієнт «прибуток/актив») характеризує, наскільки ефективно підприємство використовує свої активи для отримання прибутку, тобто показує, який прибуток приносить кожна гривня, вкладена в активи підприємства. Визначається як відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів.
/>=/>
Рентабельність капіталу (інша назва цього показника — коефіцієнт «прибуток /капітал») характеризує ефективність використання підприємством власного капіталу. Цей показник визначається як співвідношення чистого прибутку і середньорічної вартості власного капіталу.
/>=/>
Наведені показники показують зниження коефіцієнта «прибуток/ актив», тобто зниження рівня рентабельності у звітному році порівняно з минулим на 11 %.
Розрахунки по наведених вище показниках зведені в таблицю 4.1. В якій дається їх значення на початок року і на кінець року розраховані по нашому підприємству, а також нормативне значення та дається аналіз наскільки показники нашого підприємства відповідають нормативним значенням.
Таблиця 4.1. Коефіцієнти ліквідності і платоспроможності ТОВ «Валтекс»
№ п/п
Коефіцієнти платоспроможності
На початок року
На кінець року
Нормативне значення продолжение
--PAGE_BREAK--
1.
Загальний показник ліквідності
1,4
1,4
>1
2.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
0,2
0,27
>0,2
3.
Коефіцієнт критичної оцінки
1,2
1,5
>1
4.
Коефіцієнт поточної ліквідності
0,48
0,72
1
5.
Частка оборотних коштів в активах
0,8
0,79
-0,01
6.
Коефіцієнт забезпеченості власними засобами
0,14
0,14
>0,1
7.
Коефіцієнт фінансової стабільності
1,6
1,1
>1
8.
Коефіцієнт автономії
0,5
0,5
>0,5
Аналізуючи розраховані вище дані ми можемо зробити загальний висновок про фінансовий стан підприємства. Вцілому підприємство займає стійке фінансове положення, воно є платоспроможним, з високим забезпеченням власними коштами, але коефіцієнт фінансової незалежності являється на межі критичного, ліквідність підприємства за аналізуючий період підвищилась на 7%, фінансова стабільність підприємства залишається на високому рівні, але за рік значно знизилась.
Фінансовий результат діяльності підприємства характеризують показники виручки (валового доходу) від реалізації продукції, ПДВ.
4.2 Збір аудиторських доказів щодо перевірки фінансової звітності
Для збору аудиторських доказів застосовуються різні процедури. Аудиторська процедура — це певний порядок і послідовність дій аудитора для отримання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.
Аудиторські докази — це інформація, отримана аудитором для вироблення думок, на яких ґрунтується підготовка аудиторського висновку і звіту. Аудитор повинен отримати таку кількість аудиторських доказів, яка б дала можливість зробити необхідні висновки, при використанні яких буде підготовлено аудиторський висновок.
Аудиторські докази одержують шляхом належного поєднання тестів систем контролю та процедур перевірки на суттєвість. Вони складаються з первинних документів та облікових записів, покладених в основу фінансової звітності, а також підтверджувальної інформації з інших джерел.
Критерії достатності та належності взаємопов'язані й стосуються аудиторських доказів, отриманих як при тестуванні систем контролю, так і під час здійснення процедур перевірки на суттєвість. Достатність є виміром кількості аудиторських доказів, належність є виміром їхньої якості й надійності та їх відповідності конкретному твердженню.
Аудитор спирається на аудиторські докази, які мають не тільки достатній, а й переконливий характер. Крім того, аудитор вишукує аудиторські докази в різних джерелах інформації і різного характеру для підтвердження одного і того ж твердження.
На достатність аудиторських доказів впливає ряд факторів:
• оцінка аудитором характеру та величини ризику, притаманних як на рівні фінансової звітності, так і на рівні залишків на рахунку чи за класом операцій;
• характер систем обліку та внутрішнього контролю й оцінка ризиків контролю;
• досвід, набутий у процесі попередніх аудиторських перевірок;
• результати аудиторських процедур із можливими виявленими фактами помилок чи шахрайства;
• джерело та надійність наявної інформації.
Надійність аудиторських доказів залежить від джерела їх отримання — внутрішнього чи зовнішнього, а також від характеру їх.
За характером розрізняють візуальні, документальні та усні докази.
Аудитор отримує аудиторські докази за допомогою застосування однієї чи кількох із вказаних нижче процедур:
перевірка;
спостереження;
опитування та підтвердження;
підрахунок;
аналітичні процедури.
Перевірка складається із вивчення бухгалтерських регістрів, документів чи матеріальних активів. Перевірка бухгалтерських регістрів і документів дає аудиторські докази різного рівня надійності залежно від їх характеру, джерела отримання й ефективності засобів внутрішнього контролю підприємства. До трьох основних категорій документальних аудиторських доказів, які мають для аудитора різний рівень надійності, відносять: документальні аудиторські докази, які створені і зберігаються у третіх осіб; документальні аудиторські докази, які створені третіми особами і зберігаються на підприємстві; документальні аудиторські докази, які створені і зберігаються на підприємстві.
Процедура спостереження полягає в нагляді за процесами чи процедурами, які виконуються іншими особами.
Опитування полягає в пошуку інформації, яку можна отримати від обізнаних осіб підприємства чи за його межами. Процедура підрахунку полягає в перевірці арифметичної точності первинних документів і регістрів обліку або в самостійному здійсненні підрахунків. Аналітичні процедури передбачають аналіз найважливіших показників і співвідношень, включаючи підсумкове дослідження відхилень і взаємозв'язків, що суперечать іншій інформації, які стосуються даної справи, або відхиляються від очікуваних показників. Визначення понять перевірки, процедури спостереження, опитування, аналітичної процедури дає Національний стандарт № 14.
Для того щоб отримати аудиторські докази залежно від змісту об'єктів аудиту та умов їх дослідження, використовують загальнонаукові та спеціальні прийоми документального і фактичного контролю.
З метою отримання аудиторських доказів досліджується зміст операцій, при цьому аудитор установлює їх законність, доцільність та достовірність.
Законною операція вважається тоді, коли її зміст не суперечить чинному законодавству, постановам уряду, положенням та інструкціям відповідних органів управління.
Достовірність господарської операції встановлюється під час формальної і арифметичної перевірки документів.
З метою отримання доказів про правильність застосування норм витрат на виробництво продукції, сировини і матеріалів аудитор застосовує прийом контрольного запуску сировини і матеріалів на виробництво. Для цього залучаються спеціалісти-технологи. Результати контрольного запуску оформляються актом, де обов'язково вказується, хто проводив перевірку (склад комісії, прізвища працівників, які брали участь у запуску); назва, кількісна та якісна характеристика сировини або основних матеріалів, направлених на перероблення; вихід продукції чи напівфабрикатів за нормативним розрахунком; фактичний випуск; назва та кількість отриманих і безповоротних відходів.
Під час аудиту для отримання аудиторських доказів широко використовуються такі основні прийоми документального контролю, як зустрічна перевірка документальних даних, техніко-економічні рахунки, нормативна перевірка тощо.
Зустрічна перевірка документів застосовується з метою встановлення достовірності операцій, зафіксованих у документах. Цей прийом дає можливість виявити факти часткового або повного неоприбуткування матеріальних цінностей на підприємстві, одержаних від постачальників або з оптових баз. продолжение
--PAGE_BREAK--
Для виявлення подібних випадків потрібна письмова відповідь на запитання аудитора про обсяг і дату відпуску матеріалів, їхню вартість. Письмова відповідь підлягає зустрічній перевірці з документами підконтрольного підприємства.
Зустрічна перевірка документів дає змогу виявити випадки крадіжок, які вуалюються виправленням даних в окремих документах, складанням нових, підроблених документів та заміною ними справжніх; неправильним відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій або не відображенням їх у бухгалтерському обліку.
Техніко-економічні розрахунки проводяться аудитором під час отримання доказів про правильність окремих показників бізнес-плану, правильність складання кошторисів загальновиробничих та загальногосподарських витрат, капітального ремонту, списання матеріалів на обсяг виробництва продукції або будівельних матеріалів на обсяг виконаних будівельно-монтажних робіт тощо.
Під час проведення аудиту на підприємстві були виявлені помилки:
1. Аудиторською перевіркою встановлено відсутність підпису керівника підприємства ТОВ «Валтекст» в касовій книзі цим самим порушено дотримання Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.
2. Виявлено виправлення в касовій книзі – порушено Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.
4.3 Робочі документи аудитора
Робочі документи — це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, отриману інформацію і відповідні висновки, зроблені в процесі аудиту. Робочі документи повинні включати в себе всю інформацію, яку аудитор вважає важливою для правильного проведення перевірки і яка повинна підтвердити ті підсумки, які він приводить у своєму висновку.
Робочі документи повинні виконувати наступні функції:
забезпечити обґрунтування аудиторського висновку і бути відповідними загальноприйнятим;
забезпечувати планування і виконання аудиту;
полегшувати процес керівництва і контролю якості;
підтримувати методичний підхід до аудиту;
допомагати аудитору в його роботі.
Робоча документація повинна містити опис всіх важливих моментів і обставин, з якими аудитору прийшлось зіткнутись при проведенні аудиту.
Робоча документація повинна бути достатньо повною і детальною настільки, щоб дозволити професійному аудитору, який не мав зв'язка з попереднім аудитором, визначити по ній, яка робота була проведена, і обґрунтувати зроблені висновки. Робоча документація повинна складатись по мірі просунення процесу аудита з тим, щоб деталі і проблеми не були упущені.
Робоча документація повинна відображати наступні відомості по кожному з перевіряємих аспектів:
— методика, що застосовується;
— використані тести;
— отримана інформація;
— висновки.
Зміст робочих документів в значній мірі являється питанням професійного судження конкретного аудитора, так як аудитор не повинен документувати кожне явище чи висновок, а тільки ті з них, які він вважає важливими, що являється його суб'єктивною оцінкою.
Робочі документи повинні бути професійно складеними. Їх оформлення повинно забезпечувати доступність для читання. Однак конкретні форми використаних робочих документів визначаються аудиторами (аудиторськими фірмами) з врахуванням специфіки окремих питань аудиту.
Оскільки використання робочої документації встановленої форми (наприклад стандартні бланки і т.д.) безпосередньо впливає на ефективність і якість аудиторської роботи, в конкретній аудиторській фірмі рекомендується дотримуватись форми ведення робочої документації.
Після завершення аудиту робочі документи залишаються у аудитора. Робочі документи являються власністю аудитора. Він повинен складати довідки на основі витягів із своїх робочих документів. Однак його право власності обмежене етичними нормами і умовами конфіденційності.
Робочі документи аудитора не можуть розглядатися як частина фінансової документації клієнта. Робочі документи не можна вимагати у аудитора, за винятком тих випадків, коли це передбачено рішеннями судових і слідчих органів.
Аудитор повинен забезпечити надійне зберігання робочих документів, яке задовольняє вимоги зберігання і конфіденційності. Строк зберігання робочої документації визначається як практикою аудиторської діяльності, так і юридичними вимогами, а у випадку необхідності також іншими додатковими умовами.
Після завершення аудиту мінімум один екземпляр всієї підсумкової документації (аудиторського висновку і додаткової документації) залишається у аудитора (аудиторської фірми). Порядок збереження підсумкової документації встановлюється аудиторською фірмою із врахування забезпечення вимог зберігання і конфіденційності.
4.4 Аудиторський звіт (висновок)
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться в відповідності з прийнятою обліковою політикою підприємства згідно Наказу підприємства «Про організацію бухгалтерського обліку та облікову політику» №1 від 30. 09.2000 р згідно діючого законодавства, та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №99б-ХІV.
За результатами перевірки аудитори констатують, що загалом при складанні звітності Підприємство дотримувалось вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Під час проведення аудиту були виявлені декілька помилок:
1. Аудиторською перевіркою встановлено відсутність підпису керівника підприємства ТОВ «Валтекст» в касовій книзі цим самим порушено дотримання Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.
2. Виявлено виправлення в касовій книзі – порушено Положення про порядок ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджено Правлінням Національного банку України 19.02.2001 №72, п.4.2.
Аудиторами було перевірено правильність складання фінансової звітності за 2007 рік. Аудитори зазначають, що згідно з П(С)БО 2 у статті “Поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці” відображається заборгованість підприємства з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату. У свою чергу фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Аудиторський висновок наведено в Додатку 9.
Висновки
В ході даного курсового дослідження ми прийшли до наступних висновків. Фінансова звітність узагальнює і систематизує інформацію про діяльність підприємств і є матеріалом для всебічного аналізу з метою прийняття ефективних управлінських рішень. Правильні висновки про діяльність підприємства можна зробити при наявності достовірної фінансової звітності, що передбачає проведення якісного та об'єктивного аудиту.
Враховуючи те, що система аудиту в Україні знаходиться у процесі розвитку та вдосконалення, виникає необхідність у створенні системи контролю його якості. Сьогодні якість вітчизняного аудиту взагалі й аудиту фінансової звітності зокрема викликає багато нарікань: методика перевірки залишається недосконалою і не повністю враховує сучасні наукові надбання, що мають бути покладені в основу розвитку аудиторської практики.
Фактично усі незалежні аудиторські перевірки базуються на вибіркових перевірках. Останні дають змогу аудиторам робити висновки за дослідженням лише частини операцій та подій, здійснених підприємством-клієнтом. Детальний аудит, що потребує експертизи всіх операцій, властивий ранній стадії розвитку аудиту, але оскільки підприємства зростали в розмірах, обсяг операцій став завеликий для суцільних перевірок, щоб бути рентабельним. З цієї причини аудитори почали визнавати важливість політики та процедур контролю для попередження й виявлення суттєвих помилок і невідповідностей, і аудит розвинувся від деталізованого до вибіркового.
В Законі України «Про аудиторську діяльність» навіть не згадується про порядок складання робочих документів аудитора і ведення аудиторського досьє. У міжнародних аудиторських стандартах також немає положення щодо ведення аудиторських робочих документів і методика їх складання зарубіжними аудиторськими фірмами має конфіденційний характер.
Потрібно розробити досконалу методику складання аудиторських робочих документів. Вдосконалення законодавства України у сфері фінансового контролю і необхідність упровадження сучасної прогресивної форми контролю – аудиту. На мою думку, першочерговим завданням для розбудови ефективної системи аудиторського фінансового контролю в Україні має бути здійснення заходів щодо гармонізації нормативно-правового забезпечення із міжнародними та європейськими стандартами. Переглянути норми законодавчого забезпечення суб’єктів контрольно-ревізійної системи для максимального наближення до міжнародних і європейських стандартів, а також здійснити правове й методологічне закріплення аудиту адміністративної діяльності як сучасного прогресивного типу контролю в Україні.
Відсутність системного підходу у питаннях стандартизації звітності призвело до застосування різних методичних підходів до формування фінансових результатів для цілей фінансової та податкової звітності. За діючої нормативної бази та форм податкових звітів неможливо розробити єдину методику формування показників фінансової та податкової звітності. Такий висновок обґрунтовує необхідність державного комплексного підходу до стандартизації звітності та уніфікації методики визначення фінансових результатів.
В умовах стандартизації звітності важливим є те, що на даних бухгалтерського обліку базується не тільки бухгалтерська (фінансова) звітність, а й інші її види: податкова, статистична. Це дає змогу твердити про існування на підприємстві єдиного інформаційного простору, в якому виділяється обліковий, звітний і контрольний.
Для забезпечення належного контролю за формуванням фінансових результатів та відображенням їх у звітності доцільно виділили, як найбільш дієві два види контролю: внутрішньогосподарський контроль і зовнішній аудит.
Список використаної літератури
Закон України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993р. із змінами і доповненнями.
Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями).
Наказ Мінстату України від 29.12.95 р. №352 «Про затвердження типових форм первинних документів».
Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена МФУ від 30.11.1999 р. № 291.
Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Мінфіну України від 31.03.99 р. № 87. продолжение
--PAGE_BREAK--
Бутинець Ф. Ф., Економічний аналіз. Навчальний посібник, Житомир, ПП «Рута» 2001.
Бутинець Ф.Ф., Виговська Н.Г., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. / За редакцією проф… Ф.Ф. Бутинця. — 3-тє вид. перероб. і доп. – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 544с.
Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004. – 880с.
Гуцайлюк З. Прогнозний (стратегічний) облік і сучасні проблеми розвитку теорії бухгалтерського обліку // Бухгалтерський облік і аудит. – 2006. — №11.
Економічний аналіз: Навчальне видання / В.Я. Дмитрук, В.Г. Магас, Л.В.Соловйова, С.М. Яременко. – К.: НМЦ Укоопспілки «Укоопосвіта», 2006. – 54с.
Кобилянська О.І. Фінансовий облік: Навч. посібник. – К.: Знання, 2004. – 473с.
Кононенко О. Читаємо фінансову звітність. – Х.: Фактор, 2003. – 96с.
Контроль і ревізія. Навч. посібник. Нормативно-практичні матеріали. — 3-те вид., доп. і перероб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «Інтелект-Захід», 2004. – 328с.
Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. Навч. посібник – К.: Т-во «Знання», КОО, 2004 – 378с.
Кузьминский А.Н. й др. Аудит: Практ. пособие. — К.: Учет-информ, 1996. — 283 с.
Кулаковська Л. П., Піча Ю. В. Основи аудиту: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти. – К.: «Каравелла»; Львів: «Новий світ — 2000», 2002. – 504 с
Мех Я. В. Облік і аналіз внутрішніх резервів промислового підприємства. — К.: НМК ВО, 2004. — 144 с.
Пархоменко В М. Бухгалтерський облік в Україні: Нормативи, коментарі – Луганськ: Футура ДСД Лугань, 2002.
Плєшонкова Л. – «Регістри бухгалтерського обліку і виправлення помилок» («Баланс», 29 травня 2001 р., № 22 (355), с. 41);
Поддєрьогін В.Л. “Фінанси підприємсв” // Підручник /. 5-тє вид., К КНЕУ, 2004
Попович П.Я. Економічний аналіз суб’єктів господарювання: Підручник. – Тернопіль: Економічна думка, 2007. – 454с.
Рудницький В. С Методологія і організація аудиту. — Тернопіль: Економічна думка, 1998. — 192 с.
Савченко В.Я Аудит використання активів і фінансово-господарських операцій // Бухгалтерський облік і аудит. — 1994. — № 9. — С. 12—15.
Савченко В.Я. Аудит: Навчальний посібник – Київ: КНЕУ, 2002.
Сопко В., Балченко С. Аудиторський звіт і аудиторський висновок // Бухгалтерський облік і аудит. — 1995. — № 10. — С. 7—12.
Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2000. — 578 с.
Суха О. Р., Стрибулевич Т. О. Організація і методика аудиту. Інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення. – Рівне: НУВГП, 2008. – 163 с.
Усач Б.Ф. та Ін. Аудит і судово-бухгалтерська експертиза. — Львів: Каменяр, 1998. — 134 с.
Федулова Л. Управління аудиторською діяльністю // Бухгалтерський облік і аудит. — 1995. — № 8. — С. 19—20.
Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський фінансовий облік: Посібник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2007. – 672с.
Янок Д.А. Аудит фінансової звітності у вирішенні проблеми підвищення якості інформації про фінансові результати діяльності підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 181: В 2т. Том ІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – с. 274-286.
Янок Д.А. Економічний зміст фінансових результатів діяльності підприємств // Економіка АПК, 2003. — № 11. – с. 91-96.
Янок Д.А. Облік та аудит фінансових результатів в умовах стандартизації звітності. Матеріали ІІ-ої Міжнародної науково-практичної конференції “Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю: 2004 р.”/ Відповід. ред. В.М. Яценко. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – 235 с. – с. 126-128.
Журнал «Баланс» №2,7,9,15,21 за 2009 рік
Журнал «Бухгалтерія» № 1,2,3,5,6 за 2009 рік.
Додаток 5
ДОГОВІР
на проведення аудиту
м. Чернігів “01”жовтня 2009 р.
Аудиторська фірма ТОВ"Інтер-Аудит", (далі – Виконавець), в особі директора Іващенко Т.М., яка здійснює свою діяльність на підставі ліцензії серії А № 002310, з одного боку, та Товариство з обмеженою відповідальністю «Валтекс», (далі — Замовник) в особі Вигівський О.А., яке діє на підставі Статуту, з іншого боку, уклали цей Договір з наступних питань.
ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ
1.1. Предметом цього договору є проведення аудиторської перевірки, надання інших супутніх аудиту послуг на умовах, передбачених Законом України “Про аудиторську діяльність”та іншими чинними нормативними актами.
2. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТОРІН
2.1. Замовник має право:
2.1.1. Відносити на собівартість товарів (продукції, послуг) затрати на проведення аудиту.
2.1.2. Вимагати від аудитора (аудиторської фірми) виконання зобов’язання у строки і на умовах, передбачених у Договорі.
2.1.3. Розірвати Договір в односторонньому порядку, якщо для цього існують передбачені законом чи Договором підстави.
2.1.4. Отримати від аудитора пропозиції, зауваження та інші записи, зроблені ним у процесі перевірки.
2.2. Замовник зобов’язаний:
2.2.1. Передати Виконавцеві необхідні дані, документи й інформацію та створити належні умови для виконання робіт, які вказані в п. 1.1.
2.2.2. Не втручатися у роботу Виконавця.
2.2.3. Своєчасно реагувати на виявлені під час перевірки недоліки у веденні бухгалтерського обліку.
2.2.4. Прийняти виконану роботу.
2.2.5. Провести повний розрахунок з аудитором (аудиторською фірмою) відповідно до умов Договору.
2.3. Права Виконавця:
2.3.1. Самостійно визначити форми й методи аудиту на підставі чинного законодавства, існуючих норм і стандартів аудиту.
2.3.2. Відмовитися від виконання зобов’язання, якщо замовник втручається в його діяльність.
2.3.3. Отримувати необхідні документи, усні та письмові пояснення від керівництва та працівників господарюючого суб’єкта, що перевіряється.
2.3.4. Добувати необхідну аудиту інформацію від третіх осіб (банків, постачальників і т.д.).
2.3.5. Достроково виконати і передати Замовникові аудиторський висновок.
2.3.6. Залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
2.4. Обов’язки Виконавця:
2.4.1. Повідомити Замовника не пізніше терміну закінчення перевірки або надання інших послуг про виявлені факти недостовірності або неповноти бухгалтерських документів.
2.4.2. Передати зроблені записи, пропозиції, зауваження у процесі перевірки Замовникові, про що має бути передана Виконавцеві розписка або довідка.
2.4.3. Зберігати в таємниці отриману ним інформацію під час перевірки.
3. ПОРЯДОК ЗДАВАННЯ ТА ПРИЙМАННЯ РОБІТ
3.1. Зміст, обсяг і термін виконання аудиторських робіт та послуг і перелік підготовлених Виконавцем документів передбачається у календарному плані робіт і особливих умовах (Додаток № 2). Необумовлені роботи можуть бути виконані на прохання Замовника за окрему плату на підставі додаткової угоди.
3.2. Оформлення документів за виконані аудиторські роботи у формі аудиторської перевірки (аудиту) здійснюється згідно із Законом України “Про аудиторську діяльність” у такій формі: аудиторський висновок; акт здачі-приймання робіт.
3.3. Місцем виконання зобов’язання є місцезнаходження Виконавця.
3.4. Робота вважається виконаною після підписання Сторонами акта приймання робіт.
3.5. Якщо у п’ятиденний термін Замовник не підпише акт здачі-приймання робіт або мотивовану відмову, то робота вважається прийнятою з виконанням усіх умов Договору.
3.6. У разі коли виконана робота не відповідає умовам договору, протягом п’яти робочих днів після її завершення Замовник повинен подати акт із зазначенням необхідних доборок і терміну їх виконання.
3.7. Якщо Замовнику надаються тільки аудиторські послуги у формі консультацій й/або інші супутні аудиту послуги, то це оформляється шляхом видачі йому квитанції та окремого, додатково підписаного, протоколу узгодження договірної ціни. продолжение
--PAGE_BREAK--
3.8. Якщо в процесі здійснення перевірки з’ясовується її недоцільність, то питання про її завершення та припинення розрахунків вирішується за угодою Сторін.
4. ТЕРМІН ВИКОНАННЯ РОБІТ
4.1. Аудиторська перевірка має бути виконана в термін, передбачений в календарному плані виконання робіт (Додаток № 2).
5. ВАРТІСТЬ РОБІТ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ
5.1. За надані аудиторські послуги Замовник здійснює Виконавцю оплату відповідно до протоколу погодження ціни (Додаток № 1).
5.2. Оплата може здійснюватися за виконану роботу поетапно або з авансовим платежем.
5.3. Після підписання Договору Замовник протягом трьох днів перераховує Виконавцеві аванс у розмірі 25 відсотків вартості робіт.
5.4. Остаточний розрахунок за Договором здійснюється протягом п’яти днів після завершення робіт у формі 75%.
5.5. За затримку розрахунку Замовник сплачує штрафні санкції у розмірі одного відсотка за кожен день затримки, але не більше 50% від загальної суми платежу. Оплата штрафних санкцій не звільняє від виконання договірних зобов’язань і проведення остаточних розрахунків.
5.6. За дострокове завершення робіт більш ніж на 10 днів Замовник здійснює Виконавцеві доплату в розмірі 3% від суми вартості робіт.
6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ СТОРІН
6.1. За порушення умов даного Договору винна сторона відшкодовує спричинені цим збитки.
6.2. Виконавець несе майнову відповідальність перед Замовником у розмірі фактично завданих збитків.
6.3. Відповідальність за додержання порядку ведення бухгалтерського обліку, визначеного законодавством України, своєчасне та повне надання бухгалтерської звітності користувачам та аудиторам покладається на керівника господарюючого суб’єкта (Замовника).
6.4. Сторони звільняються від відповідальності у разі настання форс-мажорних обставин.
7. ОСОБЛИВІ УМОВИ
7.1. У зв’язку із складністю перевірки можливо, що істотні помилки можуть бути не віднайдені. При цьому суттєвість помилок (відхилення) не може перевищувати суму 4-5% від загального підсумку звітності.
7.2. Невиконання Замовником п. 1.5. цього Договору дає Виконавцеві право одностороннього розірвання Договору з відшкодуванням зазначених витрат та оплатою виконаної частини робіт.
7.3. Спірні питання вирішуються згідно з чинним законодавством України. (Якщо сторонами виступають юридичні особи, то пункт може звучати так: “Спірні питання вирішує арбітражний суд згідно з чинним законодавством України”. Або сторони відповідно до положення ст. 25 ЦПК України і ст… 12 АПК України можуть записати цей пункт так: “Спірні питання вирішує третейський суд згідно з чинним законодавством України”).
8. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ
8.1. Після підписання даного Договору всі попередні угоди, протоколи, листування, що стосуються даного Договору, втрачають юридичну силу (або стають невід’ємною частиною цього Договору).
8.2. Додатки № 1 Протокол узгодження договірної ціни та № 2 Календарний план виконання робіт до цього Договору є його невід’ємною частиною.
8.3. Підписані будь-які інші додаткові документи після підписання цього Договору стають його невід’ємною частиною.
9. ТЕРМІН ДІЇ ДОГОВОРУ
9.1. Термін дії Договору з “01” жовтня 2008р. по “30”вересня 2009р.
9.2. Договір складено у двох примірниках, по одному – для Сторін, кожен з яких має однакову юридичну силу і вступає в дію з моменту його підписання Сторонами.
9.3. Якщо за два тижні до закінчення терміну дії Договору Сторони не виявлять своєї відмови від нього, то термін дії Договору продовжується на попередній термін.
10. РЕКВІЗІТИ СТОРІН
Замовник:
ТОВ «Валтекс»
Чернігівська обл., Прилуцький р-н.,
с.Північне вул. Панченка,27.
р/р 260082549
АКБ «Надра»МФО156478
Телефон (05632) 64038
Директор Вигівський О.А.,
Підпис:
Виконавець:
Аудиторська фірма ТОВ "Інтер-аудит"
Код 33494009, тел.: (044) 4528019
Р/р № 2600520001
АБ «ЕкспресБанк», МФО 352551
М.Київ, вул. Мальовнича ,14
Директор Іващенко Т.М.
Підпис:
Додаток 6
Аудиторська фірма "Інтер-аудит"
Підприємство ТОВ «Валтекс»
АНКЕТА НОВОГО КЛІЄНТА
1.
Повна назва підприємства
Товариство з обмеженою відповідальністю «Валтекс»
2.
Ідентифікаційний код підприємства
00177645
3.
Юридична адреса
Україна, Чернігівська обл., Прилуцький р-н.,
с.Північне вул. Панченка,27
4.
Банківські реквізити
р/р 260082549
АКБ «Надра»МФО156478
5.
Телефон
(056) 64038
6.
Електронні адреси
www.info-valteks@mail.ru
7.
Керівник
Вигівський О.А
8.
Головний бухгалтер
Приймак Л.А.
9.
Дата реєстрації
04.07.2000
10.
Форма власності
Колективна
11.
Організаційно-правова форма підприємства
ТОВ
12.
Дата початку функціонування
01.08.2000
13.
Чисельність, чол.
284
14.
Види діяльності
Виробництво та реалізація сільськогосподарської продукції рослинництва, тваринництва.
15.
Виручка від всіх видів реалізації за звітний рік, тис. грн..
450
Склав Ященко К.М.
Додаток 7
Аудиторська фірма ТОВ "Інтер-аудит" продолжение
--PAGE_BREAK--
Підприємство ТОВ «Валтекс»
Період перевірки з 01.10.2008р. по 30.09.2009р.
Структура бухгалтерської служби підприємства (установи, організації)
Найменування посади в бухгалтерській службі згідно штатного розпису
Наявність затвердження посадових інструкцій в бухгалтерській службі
Так
Ні
Начальник фінансового відділу або головний бухгалтер
+
Заступник начальника або головного бухгалтера
+
Бухгалтер І категорії
+
Бухгалтер ІІ категорії
+
Касир
+
Виконав Ященко К.М.
Додаток 8
Аудиторська фірма ТОВ "Інтер-аудит"
Підприємство ТОВ «Валтекс»
Період перевірки з 01.10.2008р. по 30.09.2009р.
ПРОГРАМА АУДИТУ СИСТЕМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Мета аудиту системи бухгалтерського обліку:
Перевірка відповідності обліку вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Перевірка незмінності обраної облікової політики підприємства протягом звітного року.
Перевірка розділення несумісних обов’язків.
№
Перелік аудиторських процедур
Виконавець
Індекс робочого документа
Примітки
1.
Вивчення системи внутрішнього контролю з облікових питань
Ященко К.М.
1.2.2.1
2.
Вивчення структури обліковихпідрозділів. Вивчення розподілу обов’язків
Ященко К.М.
Схема
3.
Перевірка відповідності обраної обліковою політики діючим нормативним документам
Ященко К.М.
1.2.1.2
4.
Перевірка незмінності та обґрунтованості змін облікової політики протягом звітного року
Ященко К.М.
5.
Перевірка відповідності обліку вимогам Положень (стандартів) бухгалтерського обліку
Ященко К.М.
6.
Вивчення робочого плану рахунків
Ященко К.М.
Копія
7.
Складання переліку нестандартних (нетипових) бухгалтерських записів
Ященко К.М.
1.2.1.3
8.
Складання переліку помилкових бухгалтерських записів
Ященко К.М.
1.2.2.3
9.
Перевірка облікових регістрів та Головної книги на арифметичну точність
Ященко К.М. продолжение
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
-
+
-
-
14.
Чи відвантажувалася продукція (товари) за бартерним контрактом?
-
+
-
-
15.
Чи здійснюються перевірки визнання доходів згідно з П(с)БО№3, 12, 14?
+
-
-
4
16.
Чи перевірялися критерії визнання доходів згідно з класифікацією доходів?
+
-
-
5
--PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK----PAGE_BREAK--
30.08.2009
30.08.2009
10.
Оформлення та реєстрація робочих документів завершені
30.09.2009
30.09.2009
Перевірку завершено Ященко К.М.
Додаток 14
Аудиторський висновок
про фінансову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» станом на 31.12.2008
Ми, незалежні аудитори аудиторської фірми ТОВ "Інтер-Аудит", що підписалися нижче, провели аудиторську перевірку балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» на 31.12.2008р., перевірку відповідних звітів про прибутки і збитки, рух основних виробничих фондів, грошових коштів, звіту про власний капітал, приміток до фінансової звітності за 2008 р. та річної спеціалізованої фінансової звітності страховика за 2008р.
Відповідальність за ці фінансові звіти несе управлінський персонал підприємства ТОВ «Валтекс». Ми несемо відповідальність за висловлення думки щодо цих фінансових звітів на підставі аудиторської перевірки.
Перевірку здійснено згідно з Міжнародними стандартами аудиту, які рекомендовані Аудиторською палатою України в якості національних стандартів аудиту, згідно з якими ми спланували та провели аудиторську перевірку, з метою збирання достатніх доказів того, що фінансові звіти підприємства, яке перевіряється, не містять суттєвих помилок.
Аудиторський висновок складено згідно з вимогами міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики №700, 701, 720, 800, які вимагають від аудиторів дотримання етичних вимог та відповідного планування і виконання аудиту для отримання достатньої впевненості, що звіти не містять суттєвих викривлень.
Аудиторська перевірка проведена шляхом тестування доказів, які підтверджують суми, наведені у звітності та розкривають інформацію, наведену у фінансовій звітності, також включає оцінку застосованих принципів бухгалтерського обліку та суттєвих попередніх оцінок, здійснених управлінським персоналом, оцінку загального подання фінансових звітів.
Ми вважаємо, що проведена нами аудиторська перевірка забезпечує обґрунтовану підставу для висловлення нашої думки. Під час перевірки були виявлені незначні помилки, такі як виправлення та відсутність підпису керівника в касовій книзі
На нашу думку фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» розкриває достовірно, в усіх суттєвих аспектах, фінансовий стан компанії станом на 31 грудня 2008 року, а також фінансовий результат діяльності та рух грошових коштів та власного капіталу ТОВ «Валтекс» за 2008 рік. Фінансові звіти Товариства з обмеженою відповідальністю «Валтекс» складено у відповідності до умов чинного законодавства України із застосуванням Національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку, що використовувалась в товаристві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.
Директор ТОВ «АФ Інтер-аудит»
Іващенко Т.М.
Сертифікат аудитора № 002310, виданий рішенням АПУ від 12.10.2007 № 93; Чинний до 12.10.2012р. Свідоцтво про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ серії А №000567, видано 23.07.2002 згідно з розпорядження Держфінпослуг від 19.07.2004 № 745. Чинне до 12.10.2012р.
Аудитор
Ященко К.М.
Сертифікат аудитора № 009634, виданий рішенням АПУ від 07.02.2004 № 127 (термін дії до 23.06.2011);
Свідоцтво про внесення до реєстру аудиторів, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ серії А № 004738, видано 17.03.2005 згідно розпорядження Держфінпослуг від 17.03.2005 № 384.
Дата надання висновку 30 вересня 2009 року.