Удосконалення технології виробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області

Міністерство аграрної політики України
Полтавська державна аграрна академія
Факультет технології виробництва і переробки продукціїтваринництва
Магістерськаробота
на тему:
«Удосконалення технології виробництвамолока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавської області»
студентаспеціальності
8.130201«Технологія виробництва і
переробкипродукції тваринництва»
Мізернюка Юрія
Полтава2009

Зміст
Вступ
1. Огляд літератури. Особливостівиробництва молока при різних способах утримання корів
1.1 Особливостівиробництва молока при прив'язному способі утриманнякорів
1.2 Особливостівиробництва молока при безприв'язному способі утримання корів
1.3 Технологіямашинного доїння корів
2.Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень
2.1Характеристика господарства
2.2 Характеристикагалузі тваринництва
2.2.1Історія створення стада
2.2.2Породний, класний та віковий склад стада
2.2.3Продуктивні та відтворювальні якості маточного стада
2.2.4Технологія виробництва молока
2.2.5Удосконалення технології машинного доїння корів
3. Економічнаефективність досліджень
4.Екологічна експертиза
5.Охорона праці
Висновки
Пропозиції
Списоквикористаної літератури

Реферат
Тема: «Удосконалення технологіївиробництва молока у TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавськоїобласті»
Магістерська робота: с. 86, рис. 6, 29 табл., 35літературних джерел.
Мета роботи — аналіз технологіївиробництва молока в TOB ім. Воровського Полтавського району Полтавськоїобласті.
Методи вивчення — статистичні, математичні,економічні.
Удипломній роботі проведено аналіз технології виробництва молока в TOB ім. Воровського,виявлені недоліки даної технології, запропоновані обґрунтовані заходи щодоудосконалення технології виробництва молока.

Вступ
Одноюз провідних галузей тваринництва є молочне скотарство. На сучасному етапі цеактуальна і важлива галузь сільського господарства. Це зумовлюється не тількикількістю худоби в господарстві України, а й високою вагою молока та яловичиниу структурі тваринницької продукції
У2008 році в сільськогосподарських підприємствах обсяг виробництва молоказменшився на 4% і становив 2090,3 тис. тонн. Скорочення виробництва відбулося в19 регіонах, з яких найбільше у Житомирській (на 20%), Одеській (на 19,2%),Закарпатській (на 18,5%), Запорізькій (на 18,4%), Тернопільській (на 11,7%)областях. Зросло виробництво молока лише у Полтавській (на 5,3%), Херсонській(на 4,1%), Харківській (на 3,4%), Чернігівській (на 0,7%), Черкаській (0,6%),Сумській (на 0,3%>) областях.
Поголів'явеликої рогатої худоби в усіх категоріях господарств на 01.01.2009 становило5156,3 тис. гол., що на 6,1%менше проти 01.01.2008 року. У сільськогосподарськихпідприємствах поголів'я ВРХ зменшилось на 10,7 % і склало 1719,9 тис. гол., угосподарствах населення — зменшилось на 3,6% і становило 3436,4 тис. голів.
Головнимнапрямком розвитку скотарства в Україні є удосконалення матеріально-технічноїбази, яка дозволить галузь перевести на інтенсивний шлях розвитку, суть якогозаклечається в максимальному виробництві продукції при найменших трудових іматеріальних витратах. Це направлення повинно бути засноване на досягненняхнауково-технічного прогресу та використанні системного підходу до виробництвависокоякісної продукції, все більшого застосування перспективних,високоефективних технологій виробництва молока на основі наукових досягнень,які зроблені в останні роки в скотарстві та дозволяють навіть в самихекстремальних умовах організовувати та вести рентабельне молочне скотарство.

1. Огляд літератури. особливості виробництва молока прирізних способах утримання корів
1.1 Особливості виробництва молока при прив'язному способіутримання корів
В.І. Костенко та ін. (1995)відмічають, що характерною особливістю прив'язного утримання є відпочиноккорови у стійлі та поїдання кормів в зафіксованому положенні, тобто наприв'язі. При цьому доять корів також у стійлах на прив'язі, але в деякихвипадках можливе використання доїльного залу. Гній із стійл згрібають вручну угнойові канали, де змонтований транспортер, який видаляє його із корівника. Нафермах з прив'язним утриманням корів прийнята павільйонна забудова основнихвиробничих приміщень. Типові корівники, де утримують тварин, розраховані на200-400 голів. У них корів розміщують в чотирьох рядах стійл. Для роздаваннякормів мобільними засобами між двома рядами годівниць обладнують кормовіпроходи.
М.М.Іванченко, Ю.Д. Рубан (1991) пропонують застосовувати прив'язне утримання уплемінних господарствах, де необхідно якомога точніше виявити індивідуальнігенотипові та фенотипові особливості корів при індивідуальній годівлі, догляді,утриманні та роздоюванні, одержати максимальну продуктивність, вести чіткийоблік за комплексом ознак. Для цієї мети найбільш прийнятним способом єприв'язний з високим ступенем механізації і автоматизації виробництва.
СІ.Адмін та ін. (1983) відмічають, що при прив'язному способі утримання коріввдається добре організувати індивідуальну годівлю тварин і догляд за ними, щосприяє підвищенню їх молочної продуктивності. Однак прив'язне утримання,особливо якщо корови доять в стійлах, пов'язано з відносно високими витратамипраці по догляду за худобою, тому воно не може розглядатися як прогресивнийметод при промисловому виробництві молока.
Є.А.Арзуманян та ін. (1991) вказують, що при прив'язному способі утриманні тваринив приміщеннях знаходяться в стійлах на прив'язі, корми отримують з годівниць,раціон складають або індивідуально для кожної тварини, або в середньому нагрупу з урахуванням живої маси, віку, фізіологічного стану й рівняпродуктивності. Для утримання худоби на прив'язі господарства повинні матидобре оснащені приміщення. Витрати праці по догляду за тваринами при такомуутриманні вищі, ніж при безприв'язному.
М. В.Зубець, Ф.Ф. Ейснер та ін. (1988) відмічають, що прив'язне утримання корівпоширене в усіх зонах країни, особливо в зимовий період. При цьому кожнутварину розміщують в окремому стійлі з індивідуальною годівнице і напувалкоюПА-1А або АП-1А. Прив'язне утримання застосовують на більшості племзаводів,умови технології яких передбачають ретельний догляд, нормовану індивідуальнугодівлю і роздоювання корів. Всі роботи по утриманню, годівлі та доїнню коріввиконують відповідно до встановленого розпорядку дня. Доять корів у стійлахпереносними апаратами або в молокопровід. В останні роки застосовують доїннякорів у доїльних залах на установках типу «Ялинка» або «Тандем».Для зменшення затрат часу на відв'язування і прив'язування корів застосовуютьстійлове обладнання ОСП-Ф-26, яке забезпечує автоматичне самоприв'язування ігрупове відв'язування корів.
ВертійчукА.І., Мощенко М.І. (1995) вказують, що прив'язне утримання дає можливістьзабезпечувати індивідуальний догляд за тваринами, точно нормувати годівлю,спостерігати за їх фізіологічним станом і здоров'ям, успішно роздоювати корівтощо. Поряд з цим утримання на прив'язі потребує значних затрат праці таенергоресурсів на роздавання кормів, видалення гною, доїння корів, організаціюпрогулянок (моціону). Тому закріплення тварин за одним працівником приприв'язному утриманні невелике, а вартість продукції висока.
О.Т.Бусенко та ін. (2005) рекомендують застосовувати прив'язну систему утримання уплемінних господарствах для худоби молочних та комбінованих порід. У приміщенні для кожної твариниобладнують стійло, годівницю і автонапувалку ПА-1А або АП-1А, використовуютьприв'язь типу ОСП-Ф-26, яка дає можливість автоматизувати процес прив'язуваннята відв'язування корів. Біля приміщення влаштовують вигульні абовигульно-кормові майданчики. Над стійлом кожної корови має бути табличка ззазначенням клички, ідентифікаційного номера, породи і породності, походження,дати народження, чергового отелення та продуктивності.
В.і.Мосійко та ін. пропонують технологію прив'язного утримання корів з доїнням встійлах у молокопровід або з доїнням у доїльному залі. Корів утримують встійлах, оснащених обладнанням з автоматичною прив'язю ОСП-Ф-26. Для видаленнята транспортування гною використовують гнойові транспортери і установку УТН-10,гнойові канали закриваються металевою решіткою. Роздають грубі корми икормосуміші мобільним кормороздавачем КТУ-1ОА.
I.A. Бузун та ін. (1989) відмічають,що характерною особливістю прив'язного індивідуально-групового утримання єутримання корів у стійлах з доїнням на лінійних доїльних установках прирозподілі по групах з урахуванням чи без урахування фізіологічного іпродуктивного стану.
Є.Петруша (1998) пропонує ефективні елементи технології прив'язного утриманнямолочних корів:
- для ферм з прив'язним утриманням тварин застосовуватизмінний режим штучного освітлення приміщень люмінесцентними лампами на рівні 10лк -від 21-ї до 5-ї год., 300 лк — від 5-ї до 8-ї і від 17-ї до 20-ї, 150 лк — від 8-ї до 12-ї і від 16-ї до 17-ї. Це сприяє кращому поїданню кормів в зимовийперіод, зростанню молочної продуктивності при збільшенні витрат електроенергіїна 1 кг молока лише на 3% (0,65-0,67 кВт/год.);
- підвищення інтенсивності штучного освітлення доїльногозалу від 75 до 150лк поліпшує якість молока за механічним забрудненням,підвищує продуктивність та якість праці операторів машинного доїння;
- при дворазовому доїнні найдоцільніше чотириразовевидалення гною, а саме: за 0,5-1 год. до початку ранкового і вечірнього доїнняі через годину після закінчення кожного доїння;
- для обладнання підлоги в стійлах корівників зприв'язним утриманням худоби поряд з дубовими дошками пропонуєтьсявикористовувати також конішерні плити з тирсовим наповненням, керамічну плиткута гумокордобітумні килимки;
РубанЮ. Д. (2005) відмічає, що прив'язний спосіб утримання худоби передбачаєіндивідуальні стійла, стрічкову прив'язь. Протягом дня тваринам надаєтьсяпрогулянка на вигульних майданчиках тривалістю не менше двох годин. Годівля інапування худоби проводиться в стійлах.
Цілорічнестійлове утримання дозволяє в літній період годувати тварин навигульно-кормових майданчиках. Доїння корів проводиться в стійлах або вдоїльних приміщеннях.
ПопковH.A. та ін. (2007) виокремлюють наступні основні переваги традиційногоприв'язного утримання: постійні місця годівлі, поїння, відпочинку та доїння,які забезпечують сприятливі умови для індивідуальної годівлі й обслуговуваннякожної корови відповідно до її продуктивності і фізіологічних особливостей.Основними вимогами до корів при прив'язному утриманні є придатність їх домашинного доїння. Крім того, наявність постійних місць годівлі й поїння,відпочинку и доїння, обладнання теплого сухого лігва, індивідуальний підхід пригодівлі, доїнні та інших операцій при цьому способі утримання сприяютьефективному роздою.
БогдановГ. А. (1983) вказує на ряд недоліків прив'язного утримання, пов'язаних знеможливістю в більшості випадків досягти високої продуктивності праці.Обумовлено це тим, що при утриманні тварин на прив'язі більшість технологічнихоперацій, враховуючи індивідуальне дозування концентратів та коренеплодів,підготовка вим'я, переміщення доїльних апаратів, відключення їх після доїння,очищення стійл виконується вручну і важко піддаються механізації, а тим більшавтоматизації.
1.2 Особливості виробництва молока при безприв'язномуспособі утримання корів
М.М.Іванченко, Ю.Д. Рубан відмічають різні варіанти технології безприв'язного утримання.Утримання тварин на глибокій довго незмінюваній підстилціхарактеризується тим, що тварини відпочивають у приміщеннях на цій підстилці.Гній з вигульних майданчиків видаляють бульдозером 1-2 рази на рік. Технологіявідрізняється простотою і високою експлуатаційною надійністю, але потрібнівеликі витрати підстилки (по 3-5 кг на одну корову за день). В.І. Костенко таін… (1995) характеризують різні варіанти технології з безприв'язним утриманнямтварин (табл.Л .1).
Таблиця1.1Спосіб утримання корів Елементи технології та варіанти їх організації годівля доїння відпочинок тварин Видалення гною Безпри­в'язний Без фіксації корів біля годівниць при поїданні кормів: у корівнику, на вигульно-кормовому майданчику чи на пасовищі У доїльному приміщенні Безприв'язно: у боксах у комбібоксах на глибокій підстилці на, вигульно-кормових майданчиках
Трактором
Скреперною
установкою
Через щілину
підлогу у
підвальне
приміщення Без при­в'язний 3 фіксацією корів біля годівниць при поїданні кормів: у їдальні, у корівнику. Роздавання кормів при всіх варіантах мобільними або стаціонарними роздавачами

Бенкета ін. (1990) стверджують, що при використанні методу безприв«язногоутримання:
· тварини швидко адаптуються до нових умов;
· доїння потребує менших витрат людської праці, так якйого можна проводити в доїльних залах в більш оптимальних умовах праці;
· якість молока при охоложденні його безпосередньо післядоїння поліпшується;
· рух, сонячне випромінювання та свіже повітряблагодійно впливають на організм тварин;
· з'являється можливість для формування груп тварин зокремим поголів'ям з врахуванням продуктивності та періоду лактації.
Є.І.Адмін та ін. (2006) вважають, що в порівнянні з прив'язним, безприв'язнеутримання корів сприяє значному скороченню витрат праці за доглядом за тваринами,так як дозволяє ефективніше використовувати засоби механізації та кращеорганізовувати працю тваринників. При цьому способі тварин утримують безприв'язі. Годувати корів можна на вигульно-кормовому майданчику з годівниць абов приміщеннях при вільному доступі тварин до кормів. Доять корів в спеціальномуприміщенні, оснащеному доїльними установками. Є.А. Арзуманян, А.П. Бегучєв таін. (1991) виокремлюють переваги безприв'язного утримання: порівняна простотабудівлі та обладнання приміщень, полегшення обслуговування тварин, більшаможливість для впровадження засобів механізації, значне скорочення витратробочого часу на виробництво продукції й підвищення продуктивності праці. М.В.Зубець та ін. (1988) рекомендують безприв'язне утримання корів, яке порівняно зприв'язним забезпечує скорочення затрат праці внаслідок того, що засобимеханізації і автоматизації при цій технології використовуються ефективніше.Безприв'язне утримання потребує застосування в господарстві надійних засобівмеханізації виробничих процесів, наявності спеціальних приміщень, міцноїкормової бази і високого рівня зоотехнічної роботи. За технологією тваринутримують без прив'язі. Годують їх на вигульно-кормових майданчиках з годівницьабо у приміщеннях при вільному доступі до кормів. Доять у доїльних залах наустановках „ялинка“, „тандем“, „карусель“.Важливе значення має розподіл всього стада корів ферми на однорідні групи завіком і часом отелення. Для кожної групи виділяють окрему секцію у приміщенні ічастину вигульно-кормового майданчика. Відпочивають тварини взимку в приміщенніз боксами, комбібоксами, або на глибокій підстилці, а влітку — на відкритихмайданчиках. Вертійчук А.І., Мощенко М.І. (1995) відмічають, що безприв'язнеутримання може бути вільно-вигульним на глибокій незмінюваній протягом 6-12місяців підстилці або боксовим, при якому кожна тварина має окремий бокс длявідпочинку. О.Т. Бусенко та ін. (2005) пропонують на молочних підприємствахпромислового типу застосовувати безприв'язний спосіб утримання корів. Із його застосуваннямзростає ефективність використання засобів механізації, збільшуєтьсянавантаження на одного працівника, підвищується продуктивність праці,збільшується рухова активність тварин і реакція їх на споживання корму. Протеці переваги мають значення тоді, коли в господарстві створена міцна кормовабаза. Бузун I.A. вказує переваги і недоліки безприв'язного утримання:
Таблиця1.2Спосіб утримання Переваги Недоліки Безприв'язний на довго незмінюваній підстилці Забезпечує різке зниження витрат на основі ефективного використання техніки, розподілу праці, поліпшує відтворну здатність тварин, активізує моціон Потребує великих витрат підстилки, тварини забруднюються, що збільшує час на підготовку вим'я до доїння, обмежує відпочинок і рух тварин. Безприв'язний боксівий Крім переваг попередньої технології, знижує витрати підстилки, поліпшує відпочинок тварин Збільшує витрати корму, обмежує рух тварин, що спричиняє стреси і травмування Безприв'язний змінно-потоковий Крім переваг попередньої технології, поліпшує використання кормів, зменшує фермський вантажооборот Неорганізований як слід рух тварин, що призводить до стресів, травмування, збільшується загроза інфікування тварин

В.Н.Тимошенко, A.A. Музика (2000) відмічають переваги безприв'язного утриманнякорів:
Таблиця1.3 Продуктивність праці при різному утриманні худобиПоказники Спосіб утримання прив'язне безприв'язне Витрати праці на 1 голову (год) 185,6 87,6 Витрати праці на 1 ц молока (год) 11,0 3,4 Вироблено молока на оператора машинного доїння (ц) 482,3 602,7 Навантаженння на 1 оператора машинного доїння (корів) 35 72
Таблиця1.4 Витрати енергії на виконання ручних операцій при різних способах утриманнякорівОперація Питомі витрати енергії (кДж/хв) Витрати енергії за добу на 1 голову (кДж) прив'язне безприв'язно -боксове на глибокій підстилці прив'язне безприв'язно -боксове на глубокій підстилці Доїння дворазове .9,29 8,37 8,37 44,59 8,37 8,37 Роздача кормів -19,24 Транспортування та розбрасування підстилки 17,66 Чистка: стійл та Гнойових проходів годівниць тварин
17,51
15,54 16,88 15,10 14,71
54,28
8,86 19,07 17,31 16,20 Прибирання кормового переходу 15,54 12,51 12,51 4,04 2,91 2,91 Прив'язування й відв'язування тварин 16,88 - - 11,3 - - Участь в зооветзаходах 16,88 16,88 16,88 5,91 5,91 5,91
С. Шарій та ін. (2004) стверджують, що при переході до сучасноїбезприв'язної системи утримання успіх можливий і при використанні існуючихбудівель та економному використанні капіталу. Цей перехід приносить значніпереваги з точки зору продуктивності праці, продуктивності корів та якостімолока, а також умов утримання тварин, що в кінцевому випадку може позитивновплинути на прибуток підприємства. Перехід повинен організовуватися комплексно,тобто перебудова коровників повинна обов'язково супроводжуватися змінами вгодівлі, доїнні та менеджменті. Для успіху справи при виконанні робочих завданьвід керівника ферми, ведучого зоотехніка, ветеринара, роздавача кормів і доярокпотрібна висока дисципліна.
ПопковH.A., Карсєка І.В. та ін. (2007), аналізуючи різні технології виробництвамолока при безприв'язному утриманні, рекомендують у тих господарствах, десолома або інший підстилковий матеріал накопичуються у великій кількості,використовувати „підстилкову“ технологію утримання, яка в найбільшіймірі відповідає потребам молочних корів. Основні переваги утримання тварин наглубокій підстилці призводять до наступного:
- при достатній кількості підстилки тварини чисті, лігвоїх м'яке й тепле;
- завдяки прибиранню гною раз на рік трактором, повністювиключена ручна праця при виконанні цієї операції;
- на поля поступає гній високої якості;
- зменшується потреба в гнойосховищах, так як в нихпоступає гній тільки з вигульних майданчиків.
А.Лазаре А. Лазаревич (2007) стверджує, що при освоєнні безприв'язно-боксовогоутримання належну увагу необхідно приділяти комплектації груп тварин заперіодом лактації. На фермах з безприв'язно-боксовим утриманням зростає роль ізмінюється характер праці зоотехніка-технолога, який повинен не лишеконтролювати дотримання всіх вимог технології, але й впроваджувати в довіренейому виробництво нові досягнення науки. Досвід застосування технологіїбезприв'язно-боксового утримання молочної худоби свідчить про йогоперспективність, а її впровадження — одним із реальних резервів забезпеченнярентабельності виробництва продукції.
Т.А.Шевцова (2007) відмічає, що в основу безпри'вязного утримання корів на глибокійбеззмінній підстилці покладено утримання тварин великими групами без фіксаціїмісць годівлі і відпочинку. Висока ефективність виробництва молока на комплексіз безприв'язним утриманням досягається за рахунок безперебійного та чіткогофункціонування заготівлі кормів, кормороздавання, доїння і гноєвидалення. Вониможуть бути організовані по-різному і в залежності від цього можлива великакількість варіантів безприв'язного утримання корів.
1.3 Технологія машинногодоїння корів
І. Г. Веліток (1975) відмічає, що технологія машинного доїннявикористовує знання по утриманню, годівлі, доїнню корови в умовах комплексноїмеханізації, морфології та фізіології вим'я, конструюванню та експлуатаціїдоїльної машини, селекційно-генетичним питанням формування типу молочної худобидля виробництва молока на індустріальній основі, боротьбі з маститами,економіці та організації процесу доїння, архітектурно-планувальним рішеннямдоїльних установок, естетики праці. Сучасне4поняття про технологію машинногодоїння корів включає сукупність знань про виробничі процеси ферми, якізабезпечують видоювання молока з вимені машиною. В практичному відношеннітехнологія машинного доїння — комплекс виробничих операцій, які забезпечуютьповне та швидке видоювання молока з вим'я доїльною машиною без застосуванняручної праці. Основні проблеми технології машинного доїння можна розділити надві групи: безпосередньо пов'язані з процесом видоювання молока; ті, щоопосередковано впливають на доїльний процес. Ця друга група проблем технологіїмашинного доїння корів набуває найважливішого значення для організаціївиробництва молока на індустріальній основі незалежно від розміру ферми таспособу утримання корів.
Олєнев В. А. (1981) вказує, що у виробництві молока виникає потреба доїтикорову вручну. Цей спосіб доїння повинен освоїти кожен оператор машинногодоїння, оскільки це необхідно при здоюванні перших цівок молока, доїння візоляторі, хворобах вим'я, сильному набряку вим'я після отелення, перевіркаправильності запуску корів, тимчасова відсутність електроенергії на фермі.
Існує два способи доїння вручну — кулаком (стискують дійку в кулаці) і пучкою.Краще доїти кулаком, оскільки зусилля при розподіляється на всю руку, а не надва-три перших пальці. Крім того, доїння пучкою часто спричинює травмуванняслизистої оболонки і м'язової тканини дійки, що призводить до виникненнязапальних процесів в ній. Доять кулаком так: дійку захоплюють пальцями так, щобвказівний захоплювався великим, а решта розміщувалась під вказівним і щобмізинець був на рівні запирального м'яза дійки (сфінктера дійки). Стискуютьдійки почергово — спочатку великим і вказівним пальцями одночасно, а потіміншими.    
На думку Адміна Є. І. (1980), доїння — складна технологічна операція,основна мета якої полягає не тільки в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкодидля здоров'я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, якеутворилось у вим'ї, а й створити добрі умови для подальшої секреції, сприятизбільшенню продуктивності тварин. Доїльним апаратом молоко з вим'я одержуютьзавжди в постійному режимі незалежно від інтенсивності потоку молока, якевидоюється, продуктивності та індивідуальних особливостей корів. Тільки заумови якісної підготовки корови та „її вим'я до доїння, яке виконуютьвручну, а також при своєчасному знятті апарата по завершенню видоюваннядосягають необхідної ефективності машинного доїння. При поганій переддоїльнійстимуляції молоковіддачі (неякісній підготовці корови), несвоєчасному йоговідключенні й знятті у корів недостатньою мірою проявляється рефлексмолоковіддачі, знижується швидкість видоювання, підвищується сприйнятливістьмолочної залози до маститу та зменшується молочна продуктивність.
Як зазначають Адмін Є. І., Волосожар В. О. (1971), доїння корів необхіднорозпочинати з виконання підготовчих операцій в їх безперервній послідовності:обмивання вим'я теплою водою; витирання його рушником; масажу вим'я; здоюванняперших цівок молока; одягання доїльних стаканів на дійки вим'я. За цим наступаєпроцес безпосереднього видоювання корови апаратом. До заключних операційвідносять: перехід оператора до корови; машинне додоювання; відключення йзнімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контроль його стану. При видоюванніоднієї із корів (основна операція) у оператора з'являється час виконанняпідготовчих та заключних операцій для інших тварин.
КансвольН. (2009) відмічає, що при будь-якому методі доїння головне те, щоб у вимені незалишилось молоко, тому що це несприятливо діє на його наступне утворення,викликає захворювання вим'я, систематично знижуються надої. Інтенсивністьмолоковіддачі та повнота видоювання залежить від наповнення вим'я молоком. Призаповненні вим'я менш ніж на 40% доїти корів не рекомендується. Величинанадоїв, швидкість молоковіддачі корів і затрати праці операторів залежать від“прийомівпідготовки до доїння, яка відповідає фізіології молоковіддачі.
Як встановив Ю. Симарев (2004), що одна з причин зниження молочноїпродуктивності корів на механізованих фермах — недотримання операторамитехнологічних вимог по підготовці вим'я до доїння. Ігнорування таких прийомів,як масаж вим'я та здоювання перших цівок молока при машинному доїнні корів ведедо зменшення надоїв на 5-12%. Корови, вим'я яких ретельно готували до доїння напротязі 45с, проводили машинне додоювання і, як тільки молоко припинялоздоюватися^ відключали апарат, дають на 12% молока, ніж корови, на підготовкувим'я яких витратили 20с, машинного додоювання не проводили, не вели контролюза молоковіддачею.
Власов В. І., Лапченко А. І. (1984) пропонують вести селекцію напридатність корів до машинного доїння. Серед показників, що визначають цюпридатність, такі:
- тип худоби, що відповідає молочному напрямку;
- морфофізіологічні властивості вимені корів (формавимені, інтенсивність молоковиведення, об'єм вимені та ін.);
- висока продуктивність;
Оцінка форми і розташування вимені і дійок, рівномірність розвиткуокремих часток вимені є обов'язковим при створенні стад, придатних до машинногодоїння.
ЄрьомінГ.А. (1973) вказує основні вимогами для оцінки корів: висота розташуваннявимені від підлоги — не менше 45-50 см, довжина дійок — 6-8 см, відстань міжпередніми дійками — 10-15 см, задніми — 6-10 см і між передніми і задніми — 7-12 см.
Якзазн Як зазначають Д.Т. Вінничук, П.Б. Духовний (1979), для отриманнямаксимальної кількості молока від корови найбільше значення має не число доїньза добу, а їх якість. При рівномірному та швидкому видоюванні корів їх надоїпідвищуються і вміст жиру в молоці зростає.
Операторимашинного доїння протягом 8 годин робочого дня зайняті тільки видоюваннямкорів. Проте швидко і повністю можна видоїти корову лише за умови повногозаповнення вим'я молоком. А це спостерігається тоді, коли проміжки між доїннямистановлять 10-12 годин. Секреція молока краще відбувається в спокійних умовахутримання тварин, коли процеси жуйки і рубцеве травлення протікають нормально.Саме тому бажано протягом доби менше турбувати корів. У цих умовах виробництвамолока найбільш оптимальними є дворазові доїння. Дворазове машинне доїння сталоосновною ланкою технології промислового виробництва молока. За цих умов стаєможливим полегшити працю доярок, впровадити прогресивні технології,впорядкувати робочий день працівників ферми.
Надумку Адмін Є. І., Волосожар В. О, Мянд А. Є. (1983), для одержання високихнадоїв і доброякісного молока необхідно:                              
· за 1 годину до доїння почистити стійла, підіслатичисту підстилку;
· з метою найповнішого використання рефлексумолоковіддачі починати доїння корів у одній і тій ж годині згідно з розпорядкомдня;
· необхідно помити руки однією з антисептичних речовин;
· перед доїнням переодягнутися в інший спецодяг (білийхалат, косинка);
· перед підмивання вим'я оглянути на наявність запалень,болючості, щільностей, ранок;
· за хвилину до доїння обмити вим'я чистою теплою водою(температура 40-45°С) і витерти чистим рушником;
· провести підготовчий масаж вим'я;
· перед надіванням доїльних стаканів з кожної дійкиздоїти кілька цівок молока в спеціальний кухоль, звертаючи увагу на наявність вмолоці пластівців, домішок крові, слизу та інших змін;
· в процесі доїння уважно спостерігати за роботоюдоїльних апаратів і поведінкою корови;
· не допускати зайвого „холостого“ доїння;
· у кінці доїння провести машинне додоювання.
ФененкоФененко А.І. (1981) класифікує доїльні установки за конструкцією ітехнологічними параметрами:
• за місцем доїння корів — стаціонарні для доїння коріву стійлах (з переносними доїльними відрами і з транспортуванням молока впроцесі доїння по молокопроводу), стаціонарні для доїння корів в доїльнихзалах, пересувні для доїння корів на пасовищах;
• за засобами збирання й індивідуального облікунадоєного молока — з переносними доїльними відрами і поплавковими молококамерами, із транспортуванням молока через лічильник по молокопроводу, змірними циліндрами і подальшим транспортуванням молока по молокопроводу;
• за типом доїльних станків — з індивідуальними станками(прохідного типу, „Тандем“, „Карусель“, ,»Юнілактор",«Юнікар»), із груповими станками («Ялинка», «Полігон»,«Карусель»);
• за зручністю обслуговування корів — з розташуваннямтварин і операторів на одному рівні підлоги, з розташуванням тварин іоператорів на різних рівнях підлоги (вим'я корови знаходиться на рівні рукоператора, що дозволяє йому обслуговувати тварин не нагинаючись);
• за розміщенням тварин у доїльних станках'- кільцевіконвеєрні з розміщенням станків за типом установок «Тандем», «Ялинка»;з прямолінійними конвеєрами й індивідуальними доїльними станками;
ПалкінГ. (2002) вказує, що при прив'язному утриманні корів в основному доятьпереносними апаратами у відра чи в молокопровід. Застосування доїльнихустановок з молокопроводом порівняно з переносними відрами дає можливість підвищитипродуктивність праці у господарстві. Найважливішою технологічною особливістюдоїння корів у стійлах корівника є те, що для його виконання не потрібнозрушувати корів з місця, де вони поїдають корми і відпочивають на прив'язі.
Яквідзначає Адмін Є. І. (1974), при доїнні корів переносними відрами найбільшдоцільно використовувати два апарати. При використанні трьох апаратів операторумашинного доїння не вистачає часу, щоб якісно виконати підготовчі і двізаключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п'ятоїтварини. В цьому випадку можливі перетримки апаратів, тобто холосте доїння.Використання оператором для доїння тільки одного апарата недоцільне із-занеминучих простоїв та низької продуктивності.
Придоїнні в стійлах двома, апаратами в переносні відра оператор за 1 годину можевидоїти 16-18 корів.
БеляєвськийЮ. І. (1984) рекомендує доїти корів у молокопровід трьома апаратами. При цьомупростої мінімальні, тривалість підготовчих та заключних операцій оптимальним,робота виконується найбільш ефективно. Доїння корів трьома апаратами вмолокопровід ефективне, якщо видоювання апаратом кожної корови триває всередньому не менше 4-6 хв. За такої тривалості величина разового надою повиннастановити не менше 5-7 л. При доїнні в стійлах двома-трьома апаратами вмолокопровід оператор за 1 годину може видоїти 22-26 корів.
Заданими Могильного О. Д. (1999), доїння у залах знижує витрати праці на 1 ц молока, зменшує і кількістьзахворювань корів маститами до рівня 2-3%, пає можливість отримати високоякіснемолоко, вести племінну роботу на належному рівні, створити комфортні умовипраці оператору машинного доїння Основною перевагою цих технологій є те, щовони дають змогу автоматизувати процеси доїння, згодовування концентратів, зоотехнічногота ветеринарного обслуговування тварин
Длядоїння корів у доїльних залах використовують сучасні високоавтоматизованідоїльні установки «Тандем», «Ялинка», «Карусель».
МосійкоВ. І. та ін. (1989) відмічають, що доїльні установки типу «Тандем»-це два ряди індивідуальних станків для корів, розміщених послідовно один заодним по боках траншеї завглибшки близько 0,7 м, в якій знаходяться доярки.Кожна корова входить в станок через одні бокові двері, які відчиняє доярка, авиходить після видоювання через інші і бокові двері цього станка. У кожномустанку, довжина якого 2,7 м, ширина 1 м, а висота 1,65м, є годівниця дляконцентрованих кормів і доїльний апарат, пристрій для підмивання вимені.Установка типу «Тандем» устаткована молокопроводом, по якому молоконадходить в молочарню.
НосовГ Кондратец В. А. та ін. (1985) вказують, що на установках «Ялинка»корів розміщують під кутом близько 30° до робочої траншеї, головами до стіни.Оператор при цьому має зручний доступ до вим'я корови. Перегородок міжтваринами немає, що дозволяє рцзмістити їх у груповому станку близько одна доодної. При доїнні на неавтоматизованій установці «Ялинка» кожний іздвох операторів за 1 годину може видоїти 35-40 корів, а на автоматизованій — 65- 70 корів, оскільки не виконує автоматизовані операції.
Задани За даними Костенка В. І., Сірацького Й. 3. (1995), в Україні вже зараз є немаломолочних ферм з прив'язним утриманням тварин, де успішно використовують доїльніустановки «Тандем» і «Ялинка». Найважливішою особливістюцієї технології є застосування на фермі зимою прив'язного утримання тварин вкорівниках, обладнаних автоматичними прив'язями, влітку — утримання та годівлябез прив'язі на впорядкованих вигульно-кормових майданчиках, розміщених поблизукорівників ферми і виконуючих роль літнього табору. Застосування автоматичнихприв'язей і автоматизованих установок «Тандем» і «Ялинка»дає змогу досягти практично такої ж продуктивності праці в обслуговуваннітварин, як і в умовах безприв'язного утримання.

2. Матеріал, методика і аналіз результатів досліджень
2.1 Характеристика господарства
Сільськогосподарськетовариство з обмеженою відповідальністю "імені Боровського"розташоване в с. Калашники Полтавського району Полтавської області. Товариствостворене відповідно до законів України «Про господарські товариства»,«Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Пропідприємство» та іншого законодавства України. Головною метою діяльностітовариства є виробництво, переробка та реалізація сільськогосподарськоїпродукції, а також надання учасникам товариства та іншим особам послуг щодоведення сільського господарства та здійснення інших, пов'язаних з ним видівдіяльності. Предметом діяльності товариства є:
· ведення сільськогосподарського виробництва;
· переробка сільськогосподарської продукції, як власноговиробництва, так і придбаної у інших виробників;
· надання агротехнічних та інших послуг жителямсільських населених пунктів, селянським (фермерським) господарствам,сільськогосподарським та іншим підприємствам;
Товариствоім. Воровського є юридичною особою з дня, його державної реєстрації. Товариствоє власником майна, переданого йому учасниками; продукції, виробленої врезультаті господарської діяльності; одержаних доходів. Воно самостійновизначає перспективи розвитку, планує та здійснює свою діяльність, виходячи зпопиту на вироблену ним продукцію, роботи, послуги; реалізує свою продукцію зацінами, що встановлюються на самостійній або на договірній основі.
Вищиморганом управління TOB ім. Воровського є збори учасників. Вони складаються зучасників або призначених ними представників. Збори учасників обирають головутовариства на 1 рік.
Землекористуванняпротягом рокуПоказники 2006 2007 2008 2008до 2006 % га % га % га % Всього земельних угідь 1894 100 1894 100 1894 100 100
в т.ч.
сільськогосподарських угідь 1824 96,3 1824 96,3 1824 96,3 100 з них: рілля 1774 93,7 1774 93,6 1774 93,6 100 Пасовища 50 2,7 50 2,7 50 2,7 100 Інші угіддя 70 3,8 70 3,7 70 3,7 100
У2008 У 2008 році за господарством закріплено 1894га земельних угідь. Площа сільськогосподарських угідь та пасовищ порівняно з2006 роком не змінилась.
Таблиця 2.2 Виробництворослинництва
У 2008році в господарстві вироблено 14220 ц зернових та зернобобових, що складає 55%від виробленої продукції в 2006 році. Зменшилась площа посівів пшениці, гречки,кукурудзи порівняно з 2006 роком. Площа посівів соняшнику, сої, цукровихбуряків збільшилась. Внаслідок низької врожайності зменшилось виробництвопшениці, гречки, кукурудзи .
ЗаTOB ім. Воровського закріплено дві тваринницькі ферми. Поголів'я тварин, якихутримують у господарстві, наведено у таблиці 2.3.
Таблиця2.3. Поголів'я тварин у господарстві 2006 2007 2008 2008 до 2006 % Велика рогата худоба, всього: 169 210 225 133 У т.ч. корови 70 72 80 114 Свині, всього 240 240 240 100 У т.ч. основні свиноматки 24 24 24 100 Гуси 515 870 990 192

Поголів'ятварин порівняно з 2006 р. в 2008 р. збільшилося: ВРХ — на 33%, свиней — незмінилось. Поголів'я гусей, яких вирощують в господарстві, збільшилося на 92%.Продуктивність тварин, яких утримують в господарстві, представлена в таб.2.4
Таблиця2.4 2006 2007 2008 2008 до 2006% Зібрана площа Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зібрана площа, Виробництво продукції, Зернові та зернобобові 802 26018 685 20488 628 14220 78 55 всього 3 них 435 14614 230 9872 120 3640 27,5 25 Пшениця 70 740 110 542 50 128 78 17 Гречка 70 740 110 542 50 128 71 17 Кукурудза на зерно 120 5800 75 2966 90 2607 75 45 Ячмінь 170 7605 270 7108 340 7210 200 156 Інші зернові 7 259 10 385 28 635 400 245 Соняшник 170 2292 300 5315 350 7109 206 310 Соя 210 2481 350 3413 298 2909 142 117 Цукрові буряки 120 33295 230 34750 190 30130 158 91
Валовий надій молока в господарстві за 2008 р. склав 2800 ц, порівнюючи з1306 р. виробництво цього виду продукції збільшилося на 29%. Виробництво яловичинив господарстві збільшилося на 3%, а виробництво свинини — на 9%.

Таблиця2.5 Виробництво продукції тваринництва 2006 2007 2008 2008 до 2006 % Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції Середньорічне поголів'я Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я, Виробництво продукції, Середньорічне поголів'я Виробництво продукції Вирощування худоби та птиці (в живій масі): Вел. рогатої худоби 154 147 169 169 210 191 136 130 Свиней 180 26 240 36 240 50 133" 192 ЦІїиїн 603 13 515 11 97 2 16 15 43 1653 72 1869 72 1994 167 121 Бджільництво: мед 21 295 21 293 21 312 100 106
У 2008р. в господарстві середньорічне поголів'я великої рогатої худоби: збільшилосяна 43%, свиней — 53 % порівняно з 2006 р. Поголів'я птицізбільшилося на 60%.
У 2008 р. вироблено молока на21% більше, ніж в 2006 р. Виробництво меду протягом цих років не змінилося.
Таблиця 2.6 Середньооблікова чисельністьпрацівників 2006 2007 2008 Середньооблікова чисельність працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві — всього 75 80 79 У тому числі: Рослинництві 50 52 79 Тваринництві 25 28 27

2.2 Характеристика галузі тваринництва
2.2.1 Історія створення стада
Молочна ферма, яка на данийчас належить TOB ім.Воровського, побудована в 1975 році і розрахована на 200голів молочного стада. У господарство було завезене поголів'я корів чорно-рябоїпороди. Молочна продуктивність кращих корів господарства складала 4000-5000 кгмолока жирністю 36%. Жива маса дорослих корів — 450-500 кг, бугаїв -7 850-1000 кг. У господарствізастосовувалося чистопородне розведення.
В даний час поголів'я намолочній фермі скоротилося.
Таблиця 2.7 2006 2007 2008 2008   до 2006, % Корови молочного стада 70 72 80 114 Телиці від 2 років і старше 17 27 32 188 Телята до року 57 86 95 167 доросла худоба на відгодівлі 25 25 25 100
2.2.2 Породний, класний та віковий склад стада
На молочній фермі TOBім.Воровського утримують корів чорно-рябої породи.
Українська чорно-рябамолочна порода почала створюватися з 1925 р., коли в колишньому РадянськомуСоюзі чорно-ряба худоба була прийнята як планова порода. З 1930 р., почався їїімпорт із Німеччини й інших країн. За даними породного переобліку в 1935 р. їїбуло лише 0,8% від усього поголів'я худоби, у 1955 р. — 6,04%, у 1960 т.-6,93%, у 1969 р. — 9,18%, у 1974 р. — 11,95%, у 1985 р. -28,75%, у 1990 р. — 34,39 %. Зараз в Україні порода займає перше місце серед інших порід худоби.Нова чорно-ряба порода в СРСР була затверджена в 1959 р. Завдяки активнійроботі селекціонерів створено великий масив породи в Україні, де булисформовані три групи: у західних областях (львівська порода), Хмельницькійобласті (подільська порода), та східних областях (східна порода).
У 1996 р. наказомМінсільгосппроду України затверджена нова українська чорно-ряба порода худоби.Автори нової породи М.Я.Єфименко, В.М.Макаров, М.С.Пелехатий, Т.І.Хмара та ін.У породі три внутріпородних типи (центрально- східний, західний і поліський),три заводських типи (київський, харківський, подільський), 6 заводських ліній і55 заводських родин. У породі об'єднані кращі селекційні ознаки поліпшуючої,гольштинської породи, (високий надій молока, технологічність) і місцевої чорно-рябоїпороди (високий жир у молоці і плідність, добра пристосованість до місцевихумов утримання). Молочна продуктивність кращих корів складає 4000-6000 кгмолока жирністю 3,6-3,8%о. Жива маса дорослих корів — 600-650 кг, бугаїв — 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12-місячному віці 290-300 кг, у18-місячному — 400-420, бички, відповідно, 380-400 та 500-520 кг. Екстер'єркорів, яких утримують у господарстві, відповідає екстер'єру молочної худоби. Укорів голова легка, довга. Груди досить глибокі, але не широкі. Спина у тваринвідносно широка і рівна. Кінцівки правильно і широко поставлені. Вим'я заформою ванноподібне або чашоподібне.
/>

Породний склад стада уTOB ім.Воровського представлений у таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 Породний складстадаПоказник 2006 2007 2008 4 2008 до 2006, % Чистопородні, гол 59 62 66 112 Помісі, гол 11 10 12 109
У 2008 році кількістьчистопорідних тварин у господарстві збільшилася на 12: о, а помісних — на 9% порівняноз 2006 роком. У господарстві проводять оцінку корів за комплексом ознак: живоюмасою, конституцією, екстер'єром, молочністю, породністю, відтворною здатністю.Згідно цих показників кожній тварині присвоюють відповідний клас. Зарезультатами проведеної оцінки корів визначають напрям їх подальшого використання.Тварини, які мають незадовільні показники, підлягають вибракуванню.
Таблиця 2.9 Класний складстадаКлас 2006 2007 2008 2008 до 2006, % Еліта 7 12 14 200 І 48 54 60 125 II 8 6 6 100
Основну частину молочногостада складають корови 1-го класу. В господарстві є також корови класу еліта?кількість яких збільшується. Ведеться робота по зменшенню у стаді корів ІІ-гокласу, оскільки вони мають нижчі показники продуктивності. У різному віцікорови мають неоднакову молочну продуктивність, тому у господарстві враховуютьвік корови при оцінці молочної продуктивності. Дорослі тварини дають більшемолока, ніж молоді. У корів чорно-рябої породи найвищі: добові надої припадаютьна п'яту лактацію. Відповідно до молочної продуктивності на фермі корівутримують до 8 років.

Таблиця2.10 Віковий складстадаВік по лактаціях 2006 2007 2008 2008 до 2006, % Перша лактація 16 17 19 119 Друга 16 16 • 16 100 3 і старше 38 39 45 118
У господарстві основнучастину молочного стада складають корови, які мають З і більше лактацій. Порівняноз 2006 р. їх кількість збільшилася на 18 %.
2.2.3 Продуктивні і відтворювальні якості маточного стада
Молоко та молочніпродукти — одні з найважливіших продуктів харчування людини. За хімічнимскладом воно є повноцінним продуктом: сухі речовини освоюються на 92-97%. Всередньому у молоці корови міститься 12,5-13,0% сухої речовини, в тому числі3,6% жиру, 3,3% білка, 4,8%) молочного цукру, близько 1% мінеральних речовин.Воно має близько 200 необхідних для людини поживних речовин, що в оптимальномуспіввідношенні та легкозасвоюваній формі. У молоці нараховується більше 20вітамінів, близько ЗО ферментів, понад 20 мікроелементів та до 10-тимікроелементів. До складу молочного жиру входить більше 150 жирних кислот, а вмолочних балках утримується близько 20 амінокислот. Молочний жир освоюєтьсяорганізмом людини на 95%, білок — на 96%, молочний цукор — на 98%). Завдяки цимвластивостям молоко вважають унікальним дієтичним продуктом.
Основними показниками,що характеризують продуктивність корів, є надій, зміст жиру і білка в молоці.

Таблиця 2.11 Показникимолочної продуктивності маточного стада у ТОВ(ім. Воровського)Показники 2006 2007 2008 2008 до 2006, % Надій за лактацію, кг 3100 3300 3500 -116 Вміст молочного жиру, % 3,6 3,6 3,6 100 Вміст молочного білка, % 3,2 3,2 3,2 100
Молочна продуктивністьбезпосередньо Пов'язана з відтворною функцією організму,оскільки розвиток і секреторна діяльність молочної залози знаходяться у тісномузв'язку з розвитком органів розмноження, з періодом тільності й отелення. Під лактацією розуміють утворення і виділення молочною залозоюмолока за проміжок часу від отелення до запуску на сухостій, або жпроміжок часу між двома допоміжними отеленнями. Момент припинення утвореннямолока в молочній залозі це запуск, а час від моменту запуску до наступногозапліднення уже через 20-30 діб. Проміжок часу від отелення до плідногопарування (осіменіння) називають сервіс-періодом.
Таблиця 2.12 Тривалістьсервіс-періоду корів, днів Кількість корів, голів 2006 2007 2008 60-90 25 28 32 91-120 26 26 28 більше 120 19 18 20
Подовжений сервіс-періодзменшує валовий надій кожної корови за ряд років. За один день продуктивногожиття корови у господарстві одержують нижчі надої, ніж при короткомусервіс-періоду, а це економічно невигідно. Подовжений сервіс-період призводитьдо зменшення виходу телят.

Таблиця 2.13 Тривалістьміжотельного періоду, днів Кількість корів, голів * 2005 2006 2007 345-375 J 25 28 3iL 376-405 26 26 28 ' більше 405 19 18 20
Міжотельний період (МОП) — цеперіод від отелення до отелення. Тривалість )П понад 365 днів призводить донеплідності корів і зниження надоїв. Для оцінки плодючості корів у господарствіTOB ім. Воровського використовують показник — заплідненість їх від першогоосіменіння — це виношення кількості тварин, які запліднилися, до всіх, якихосіменяли протягом періоду. Визначається у відсотках. У господарстві в 2007році цей показник становив 82% (59:72 х100).
Таблиця 2.14 Вихід телят відкорів за рік в залежності в тривалості сервіс-періодуТривалість сервіс-періоду, днів Вихід телят, голів 60-90 98-107 91-120 90-97 більше 120 менше 90
Таблиця 2.15 Коефіцієнтвідтворної здатності корів у TOB ім.В оровськогоТривалість МОЦ, днів КВЗ 345-375 4* 0,97-1,05 376-405 0,90-0,-97 більше 405 менше 0,9
Ос Основними резервами збільшеннявідтворення тварин є:
- повноціннийраціон годівлі, збалансований за багатьма поживними речовинами;
- скороченнясервіс-періоду до 60 днів;
- лікуваннягінекологічних захворювань корів;
- зменшеннякількості абортів;
- упорядкуваннясистеми вибракування корів;
- Щобпідвищити продуктивність стада, в господарстві необхідно прискорити якіснеполіпшення маточного поголів'я. Потрібно вибраковувати низькопродуктивнихкорів, а високопродуктивних використовувати більш тривалий час .
2.2.4 Технологія виробництва молока
Одержання і вирощування молодняку. Система вирощування молоднякупередбачає ефективне використання біологічних закономірностей росту і розвиткутварин в ембріональний і постембріональний періоди життя. Ріст і розвиток плодув ембріональний період значною мірою залежить від умов годівлі й утриманнякорів нетелей під час тільності. Для тільних сухостійних корів у господарствізаготовляють сіно, силос, коренебульбоплоди, концентровані корми, зелену масу. Передбачений раціон, який наведений утаб.2.16
/>

Таблиця 2.16 Раціони для сухостійних корів і нетелейКорми Корови нетелі Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг (+/-) Норма витрат кормів на 1гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг (+/-) сіно злаково- 3 5 зима 3 2,5 -0,5 бобове -0,5 солома 1 2 +1 1 2 -1 силос 10 11 +1 10 11 -1 кукурудзяний кормові 5 4 -1 4 3,5 -0,5 буряки концкорми 2,5 2 -0,5 0,8 0,7 -од зелені корми ЗО 29
літо
-1 27 26 -1 концкорми 2,2 -од 1,5 1,3 -0,2
Аналізуючи раціони годівлі сухостійних корів і нетелей,:спостерігається тенденція до економії кормів. Необхідно довести до норми видачусіна, кормових буряків, концкормів, зелених кормів, оскільки ріст і розвитокплода в ембріональний період вимагає збалансованої, повноцінної годівлі.
У господарстві застосовують прив'язний спосіб утриманнякорів і нетелей в останні місяці тільності. Для нормалізації фізіологічногостану тваринам надають активний моціон.
Для отелення корів і утримання новонароджених телят у перші20 днів життя а фермі влаштоване родильне відділення. Тут створені необхіднізооветеринарні мови для нормального перебігу родів, післяродового періоду іодержання здорових телят. Цех обладнаний в окремому приміщенні, розділеному начотири секції -дородову, родову, післяродову, профілакторій.
За 8-10 дні до очікуваного отелення тварину переводятьіз сухостою у дородову секцію цеху отелення. При цьому роблять її клінічнийогляд із визначенням стану вим'я, з настанням ознак родів тварину переводять уродову секцію.
Першими ознаками родів є неспокій корови: вона частолягає і встає, реве, оглядається. При такій ситуації обмивають задню частинутіла, кінцівки й хвіст 2%-м содовим розчином, а зовнішні статеві органи — теплим (1:5000) розчином калію перманганату, забруднену і мокру підсталкузамінюють чистою і сухою. Всі ці роботи проводять і після родів.
У деннику корову утримують разом із телям 12 год. Цепозитивно впливає як на теля, так і на корову, оскільки вона може проявити материнськийінстинкт.
Кількість молодняку, одержаного в господарстві за останнітри роки, наведена в таблиці 2.17.
Таблиця 2.17 Поголів'я молодняку в господарствіПоказники 2005 2006 2007 Народилося телят від корів і осіменених телець 69 57 86 Пало та загинуло молодняку Продано та видано населенню 28 • 26 35
У господарстві застосовують спосіб напування з відра длязгодовування молозива. Для цього способу використовують чисте, продезінфікованевідро.
Наливають молозиво у відро, змочують ним соску і даютьтеляті. Як тільки воно почне ссати резинову соску, її спокійно опускають увідро з молозивом і коли теля відчує смак молозива і почне пити, соскузабирають і воно п'є з відра самостійно. Молозиво згодовують 5-6 разів за добу.
Профілакторний період вирощування телят триває віднародження до 20-денного віку. В цей період господарство застосовує утриманнятелят в індивідуальних дерев'яних клітках. При таких умовах утримання тваринине контактують з сусідами та менше хворіють, але важко доглядати за ними, знижуютьсянорми обслуговування та різко збільшується вартість утримання.
Молочний період триває до 4-місячного віку і за цей часвипоюють не менше 500 кг незбираного молока. Згідно зі схемами годівлі теличкамдо 6-місячного віку передбачено випоювати від 180 до 500 кг незбираного і200-700 кг збираного молока. Збиране молоко до раціону теляти вводять з20-30-денного віку.
Концентровані корми починають згодовувати поступово, невеликимипорціями. За добу телята 1-2-місячного віку споживають 0,2-0,4 кг, а 2-3-місячногоблизько 0,8-1,6 кг концкормів. Норму сіна збільшують поступово і в 3-місячномуі доводять до 1,3-1,4, а в 6-місячному — до 2,5-3 кг на добу. Коренеплодителятам починають згодовувати з місячного, а силос — з 2-місячного віку.Згодовування соковитих кормів з раннього віку підвищує біологічну повноцінністьраціонів, поліпшує травлення і сприяє повнішому засвоєнню поживних речовин. Дозелених кормів телят привчають з 20-денного віку. Добову даванку їх поступовозбільшують, доводячи у 3-місячному віці до 7-8, а у 6-місячному — до 18-кг(разом з пасовищною травою). На фермі застосовують прив'язне утримання телят до6-місячного віку в приміщенні для вирощування молодняку.
/>

У післямолочний період телиць вирощують на раціонах, щоскладаються тільки з рослинних кормів. За структурою вони поступовонаближаються до раціонів дорослої худоби, але мають необхідну кількістьенергії, перетравного протеїну, мінеральних речовин і вітамінів. У стійловийперіод у раціони телиць включають (3 розрахунку на 100кг живої маси), кг: силосу — 5-6 сінажу — 3-4, сіна .5-2 за добу. При нестачісіна частину його заміняють доброякісною соломою ярих культур. Кількістьконцентрованих кормів залежить від якості грубих і соковитих.
Влітку телиць підгодовують зеленими кормами, вирощенимиу кормовій сівозміні, якщо продуктивність пасовища невисока. При цьому загальнадобова даванка зеленого корму (разом з пасовищем) становить: у 7-9-місячномувіці — 18-22 кг, 10-12-місячному — 22-26, 13-15-місячному — 36-30 кг.
На фермі TOB ім. Воровського застосовують у стійловийперіод прив'язне тримання телицы Корми роздають мобільним кормороздавачемКТУ-10А. для видалення гною з приміщень використовують скребковий транспортерТСН-160.
Влітку телиць утримують в літньому таборі з використаннямпасовищ. Годівля. Норми годівлі на молочній фермі ТОВ ім. Воровськогорозраховують відповідно до живої маси, продуктивності дійних корів. Нормуваннягодівлі базується не тільки на знанні деталізованих норм і поживності кормів, ай на особливостях кормової бази.
Таблиця 2.18 Раціон для корів молочного стадаКорми Норма витрат кормів на 1 гол., кг Фактичні витрати кормів на 1 гол., кг Нестача (-), перевитрати (+) корму, кг Концентровані 2 1,8 -0,2 Грубі: всього у - тому числі Сіно 5 4 -1 Солома 2 2 - Соковиті: всього у тому числі Силос 17 . 18 +1 кормові буряки 10/ 9 -1 У раціоні: корм.од. 8,6 8,4 перетравний 820 798 -22 протеїн, г Кальцій, г 57 123 +66 Фосфор, г 39 70 +31 Каротин, мг 325 340 +15
Аналізуючи раціон для корів молочного стада, спостерігаєтьсянестача кормів та поживних речовин. Необхідно збалансувати раціон за витратами поживнихречовин, оскільки їх нестача веде до зниження рівня молочної продуктивності.
Таблиця 2.19 Забезпеченість кормами молочного стада ВРХ у2008 році
/>
Порівнявши аналіз забезпеченості кормами молочногостада у 2008 році, спостерігається тенденція до економії кормів. У господарствінеобхідно підвищити заготівлю концентрованих, грубих, зелених кормів такормових буряків за рахунок раціонального використання полів та пасовищ. Дляпідтримання пасовищ на високому виробничому рівні потрібно проводити заходи:
· періодично давати відпочиноктравостою;
· витримувати строки випасу;
· доглядати за пасовищем (підживлення,підсів, підкошування). Для забезпечення міцної кормової бази необхідноздійснювати заходи:
· підвищення врожайності кормовихкультур;
· перехід на сучасні технології заготівлі,підготовки і використання кормів;
-      впровадження зрошення,, підвищення доз мінеральних іорганічних добрив під кормові культури.
У господарстві застосовують чотирикратне протягом добироздавання кормів. Роздавання кормів заплановано перед початком і післязакінчення кожного доїння. Вранці до доїння протягом 15-20 хв. доярки роздаютькоровам вручну ¼ добової норми концкормів і більшу частину коренеплодів. Позакінченню ранкового доїння проводиться друге, механізоване роздавання кормів увигляді силосу та сіна, видаються концкорми. У другій половині для за 1-1,5 годдо вечірнього доїння здійснюють третє, механізоване роздавання кормів увигляді, сінажу та сіна. Коровам видають концкорми. До початку вечірньогодоїння в корівник завозять концентровані корми і кормові буряки з врахуванням їх витрат на ранокнаступного а також сіно поточного дня, після закінчення вечірнього доїння корівгодують четвертий раз — роздають концкорми, буряки, які залишилися від добовогораціону, завершення закладають в годівниці сіно для поїдання коровами вночі.
Така черговість роздавання кормів зручна щодо організаціїпраці робітників і відповідає природній кормовій поведінці тварин, їхбіологічним потребам. Утримання корів. На молочній фермі TOB ім. Воровського застосовують прив«язнеутримання корів. Такий спосіб утримання характеризується тим, що корови відпочиваютьу стійлах і поїдають корми у зафіксованому положенні, тобто на прив'язі.
В умовах прив'язного утримання кількість періодів ітривалість відпочинку на добу у корів більше пов'язані з режимом прибираннягною у стійлі, бо тварин доводиться піднімати. Корови триваліше та спокійнішевідпочивають в стійлах лежачи вночі, коли створюється спокійна обстановка.
У корівнику на 200 голів худобу розміщують у чотириряди, в кожному з яких по 50 місць. Корів у двох рядах розміщують головамивсередину. Вздовж кожного ряду з одного боку обладнані годівниці, у які кормроздають за допомогою мобільного кормороздавача, а з другого — гнойовий прохід,звідки гній виділяють скребковим транспортером.
Прив'язують корів до стійлової рами, змонтованої вздовжзадніх бортів годівниць. До неї прикріплені водопровідні труби на висоті 160 смі автонапувалки на висоті 60 см, а також вакуум-провід доїльної установки.Ширина стійл становить 1,2 м, а довжина — 2,1 м. Довгі стійла зручні длятварин, але вони потребують значних затрат ручної праці при видаленні гною. Втаких стійлах при поїданні корму корова просувається вперед ближче догодівниці. При цьому її задня частина тулуба віддаляється від гнойового каналуна 50-70 см. Під час дефекацій екскременти потрапляють саме на цю частинустійла. При закінченні годівлі корова зідступає назад і, якщо гній своєчасно неприбраний, їй доводитеся лягати на нього, забруднюючись при цьому.
На фермі використовують високі годівниці з висотоюпопереднього борта 20-30 см і заднього — 70 см. Такі годівниці мають великийоб'єм, з них тварини майже зовсім не викидають корм. Однак, якщо частково кормвикидається з годівниці, то його важко знову закинути у годівницю.
Підлога в стійлах зроблена на добрій термоізоляційнійоснові, утеплена -дерев'яна. Вона має нахил в бік гнойового каналу, а в заднійчастині — до 2%.
В умовах прив'язного утримання корів велике значеннямає підстилка для стійл. її використовують для утеплення стійл і поліпшеннягігієнічних умов утримання тварин. Для підстилки використовують солому зрозрахунку 2-4 кг на корову за добу. Підстилка вбираєвологу та шкідливі гази, а тому відіграє значну роль у створенні мікрокліматуприміщення.
Однимз важливих технологічних елементів утримання великої рогатої худоби є прив'язь.Вона забезпечує фіксацію тварини з метою обмеження її руху, але не стискаєтварину, а дозволяє їй нормально стояти, лежати, поїдати корми, пити воду тощо.На фермі використовують найпростіший прив'язний пристрій -короткий металевийланцюг, прикріплений одним кінцем внизу до стійлової рами, а двома верхніми — охоплює шию корови і закріплюється за допомогою кільця та фіксуючої ланки.
Вкорівниках встановлені одночашкові поїлки ПА — 1А. кількість води, яканадходить в автонапувалку, регулюється спеціальною педаллю. Одна автонапувалкавстановлена для двох суміжно розміщених корів. Вони змонтовані над годівницями,щоб вода при переливанні не потрапляла на стійловий майданчик.
Основнимзасобом для роздавання кормів на фермі є кормороздавач тракторний універсальнийКТУ — 10. Він призначений для транспортування і роздавання подрібненихлистостеблової маси кукурудзи, злакових або бобових трав, грубих кормів,силосу, жому або суміші їх з сипкими кормами в годівниці в тваринницькихприміщеннях, на вигульних майданчиках та в літніх таборах. Може бутивикористаний для перевезення різних сільськогосподарських вантажів з вивантаженнямназад, при завантаженні сховищ кормів.
Длявидалення гною з приміщень по фермі застосовують скребковий транспортер ТСН — 160А. він складається з горизонтального транспортера для прибирання гною зприміщень та похилого транспортера для одночасного завантаження його втранспортні засоби.
Прироботі транспортера ТСН гній, видалений в канал, переміщується в нижнійповоротний сектор похилого транспортера і подається в тракторний причеп.
Длязабезпечення надійної роботи транспортерів їх не перевантажують гноєм. Вмикаютьїх тоді, коли оператор прибирає гній зі стійл в гнойовий канав. Цим запобігається:перевантаження транспортерів, забезпечується підтримання в чистоті тварин інормального мікроклімату в приміщенні.
Нафермі застосовується вентиляція з природним збудженням повітря. Повітрообмінвідбувається через пори будівельних матеріалів і нещільності в огородженняхчерез різницю тисків і температур зовнішнього і внутрішнього повітря, швидкостівітру. Вітер з навітряної сторони будинку створює підвищений тиск (повітрянагнітається в приміщення), а з підвітряної — знижене (видаляється з приміщення).
Однакпри такій вентиляції важко забезпечити необхідний повітрообмін у різні періодироку, тому що її не можна регулювати.
Укорівнику TOB ім. Воровського встановлені вікна горизонтальної форми, якіпогіршують інтенсивність світла у приміщенні на 15% порівняно з вікнамивертикальної форми. Вікна підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленнюприміщення углибину. Відстань від підлоги до підвіконня становить 1,4 м. Вікнарегулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини.
Шириназовнішніх воріт у корівнику становить 2,4 м, висота — 2,5 м. Вони легковідчиняються й щільно зачиняються, не травмують тварин. Двері виготовленізавширшки 0,8-1,2 м, заввишки — 1,8 м. Вони відчиняються назовні. Длязапобігання втратам тепла їх утеплюють.
Літнє утримання корів. Улітній період господарство одержує 60-70% продукції молока і приростів худоби.Зелена маса пасовищ — найдешевший корм.
Влітній період в-господарстві з'являються найбільш сприятливі можливості дляоздоровлення тварин, підвищення їх продуктивності і відтворних функцій,зниження собівартості одержуваного молока. Річна тривалість літнього іпасовищного утримання становить 160 днів.
TOBім. Воровського має 50 га природних пасовищ, які знаходяться від ферми навідстані 2 км. Застосовують табірно-пасовищне безприв'язне утримання. Поблизупасовища організований літній табір, який має вигульно-кормовий майданчик,навіси для худоби і легкі будівлі для персоналу. Основну частину об'ємистихкормів тварин одержують на пасовищі. В період нестачі чи відсутності кормів напасовищах корів підгодовують на вигульних майданчиках з годівницьскошеною і підвезеною мобільним кормороздавачем КТУ — 10 зеленою масою кормовихкультур.
Використаннякультурних пасовищ дає можливість підвищити молочну продуктивність, оздоровити коріві знизити собівартість молока, створюються умови для підготовки зимовихприміщень до чергового стійлового утримання худоби. Приміщення піддають ремонтуі санації.
/>
Рис. Випасаннякорів на пасовищі
Доїння корів і первинна обробка молока. В господарствідоїння розпочинають з виконання шести підготовчих операцій в їх безперервній послідовності:переходу оператора до наступної корови; обмивання вим'я теплою водою: витиранняйого рушником; масажу вим'я; здоювання перших цівок молока; одягання доїльних;стаканів на дійки вим'я. За цим настає процес безпосереднього видоювання коровиапаратом. До заключних операцій відносять: перехід оператора до корови; машиннедодоювання; відключення й знімання доїльних стаканів із дійок вим'я; контрольйого стану; зливання молока. При видоюванні однієї із корів (основна операція)у оператора з'являється час для виконання підготовчих та заключних операцій дляінших тварин.
Підготовчі операції. Оператор підходить до кожноїнаступної корови і підмивав її вим'я чистою водою температурою 40-45°С, маючинапоготові працюючий апарат. Потім вим'я витирають сухим чистим рушником або спеціальноюсерветкою. Одночасно з витиранням вим'я масажують. Після підмивання і витираннявим'я у більшості корів з'являються ознаки початку рефлексу молоковіддачі:набрякання вим'я, порозовіння дійок, підвищення їх пружності. Якщо рефлексмолоковіддачі ще не настав, то знову швидко проводять легкий масаж вим'я,захоплюючи. пальцями рук окремі його частки і погладжуючи їх вниз у напрямкудійок. Потім здоюють руками із кожної дійки по 2—3 перші цівки молока успеціальний кухоль з чорним дном. Закінчивши підготовку корови до доїння іпереконавшись, що вона припустила молоко, оператор одягає доїльні стакани надійки вим'я. Готують корову до доїння, тобто виконують вручну шість підготовчихоперацій послідовно, затрачуючи не більше 50 с. Тільки переконавшись, щодоїльні стакани стійко зафіксовані і розпочалося витікання молока широкимструменем, оператор починає готувати до доїння наступну корову або відключаєапарат від вже видоєної.
Видоювання корови апаратом. Дляоднократного Щцоювання корови апаратом затрачують 3-6 хв. На тривалість ішвидкість видоювання впливають також індивідуальні особливості тварини, якістьпідготовки її до доїння, конструкція                доїльного апарата                   таінші фактори.
Удеяких корів тривалість видоювання кожної частки вим'я може досить суттєвовідрізнятися.
Заключні операції. По закінченнюмолоковиведення, проводять заключні операції, тобто вчасно підходять до корови,здійснюють машинне додоювання, відключають вакуум і знімають доїльні стакани здійок вим'я. На ці операції затрачається від 40 до 55с для кожної корови.
П Післязняття доїльного апарата з вим'я оператор перевіряє у окремих корів повнотувидоювання шляхом прощупування кожної частки вим'я. Виявивши на дійках тріщини,змазує антисептичною емульсією. Про корів, у яких на вим'ї виявленізатверділості, пухлини, повідомляють ветеринарному працівникові.
У TOBім. Воровського для доїння корів застосовують доїльний агрегат АД -100А, якийукомплектований тритактними доїльними апаратами „Волга“ ірозрахований на обслуговування 100 корів 4 доярками при доїнні в переноснівідра.
/>
Рис. 5. Доїння корів на фермі
Доїльнийапарат „Волга“ складається з доїльного відра, кришки, пульсатора,молочного шланга, повітряного шланга, колектора і чотирьох доїльних стаканів.
Доїльнеустаткування, апарати і посуд, що контактують з молоком, миють відразу післякожного доїння і використання доїльного інвентарю. Для миття застосовуютьтільки теплу воду (не вище 35 °С), тому що холодна вода призводить дозатвердіння жиру й осідання інших речовин молока. Потім устаткування миютьгарячим 0,5%-м розчином миючого засобу при температурі 40-45°С, після чогоополіскують чистою теплою водою (25—ЗО °С) до видалення залишків розчину.
Доїльніапарати один раз на тиждень розбирають і всі частини промивають водою і теплиммийним розчином. Один раз на місяць для видалення нальоту солей і лужнихрозчинів доїльні установки промивають 1 %-м розчином соляної чи оцтової кислотий ополіскують теплою водою до видалення залишків мийного розчину.
Вимитийі продезінфікований посуд висушують, перевертають догори дном і таким чиномкладуть на полички і стелажі. У цьому положенні вода добре стікає і посуд кращезахищений від пилу. Якщо посуд недостатньо просушений, у краплях води, щозалишилися на ньому, можуть розмножуватися мікроорганізми.
Для одержаннямолока високої якості на фермі забезпечують належний ветеринарно-санітарнийстан, своєчасну первинну обробку молока, дотримання гігієнічних умов йогоодержання.
Первиннуобробку молока на фермі проводять згідно з ГСТУ 46.069-2003 „Молококоров'яче незбиране. Первинне оброблення, зберігання і транспортування. Основнівимоги“.
Первиннупереробку і зберігання молока здійснюють за такою схемою: очищення молока фільтруванням,охолодження і зберігання в резервуарі-охолоджувачі.
Надоєнемолоко надходить у молочну. Тут спочатку визначають його кількість, а потімпроціджують через ватяні фільтри чи фільтри з нетканої полотнини. Дляфільтрації використовують вафельну, лавсанову чи фланелеву тканини. У молоціможуть бути механічні домішки (шматочки шерсті, гною, корму, пилу, бруду тощо)і мікрофлора.
Профільтрованемолоко охолоджують до температури 4—6 °С і направляють у резервуари длязберігання. Проміжок часу між видоюванням молока і початком його охолодження неперевищує 16—20 хв.
Молокозберігається в спеціальному резервуарі — охолоджувачі місткістю 1000 л.
Тривалістьзберігання молока на фермі до надходження його для реалізації:
-  невище 4° С — 24 год.,
-  невище 6° С- 18 год.,
-  невище 8° С — 12 год.
Молоко,що здається TOB ім. Воровського за всіма показниками відповідає вимогам ДСТУ3662-97. Молоко, отримане від корів протягом перших 7 днів після отелення йостанніх 7 днів до кінця лактації, з ферми не вивозять і використовують на корммолодняку.
Наякість сировини, у тому числі і на мікробіологічні показники, впливає систематранспортування молока з4ферми на молокозаводи.
Нафермі застосовується надійна й економічна система — це безпосереднє прийманнямолока на фермі і доставка його на Решетилівський молокозавод.
Догляд тварин. Крім раціональної годівлі,напування та оптимальних умов утримання, тварини потребують постійного догляду.
Всанітарний день (1 раз на місяць) персонал оглядає всіх дійних корів і особливоуважно вим'я та дійки. Перед доїнням вим'я обмивають чистою водою (40-50°С),витирають рушником… Одночасно з підмиванням вим'я злегка масажують. В отворахдійок нагромаджується велика кількість бактерій. Тому перед надіванням доїльнихапаратів з кожної дійки здоюють перші цівки молока в спеціальний кухоль, щодозволяє виявити корів, хворих на мастит (наявність в молоці пластівців,домішок крові, слизу, інших змін).
Приобмиванні, масажі доярка оглядає й прощупує вим'я корови. При виявленні змін умолоці або почервонінні, ущільненні на вим'ї корову не можна доїти апаратом. їївидають руками в спеціальний посуд. Таку корову відокремлюють від основногостада і доять до повного видужування вручну. Для профілактики маститівпроводять заходи:
-   суворедотримання правил машинного доїння;
-      виконаннязоогігієнічних і санітарних умов утримання тварин;
- дотримання санітарних правил при доїнні, догляді задоїльною апаратурою та молочним посудом;
- дезінфекція дійок, вим'я після доїння;
- правильний запуск корів;
- своєчасне вибракування корів, хворих на мастит і якіне підлягають лікуванню;
-      лікуваннясубклінічних маститів у сухостійному періоді.
Профілактика травматизму в господарстві. Травматизмтварин може
завдаватигосподарству значних економічних збитків, тому проводять заходи з йогопопередження:
- звертають увагу на стан рогів у корів і молодняку, іякщо вони загострені, кінчики зрізують;
- упорядковують належним чином тваринницькі приміщеннядо зимівлі худоби, проводять ремонт приміщень;
- щоб запобігти виникненню експлуатаційного травматизму,слідкують за справністю доїльних апаратів;
- якщо з кормом в організм тварини потрапили сторонніпредмети, проводять раціональні розрізи під час операції і належну організаціюпісляопераційного лікування, добру годівлю і утримання. Це забезпечує швидкеодужування й відновлення продуктивності тварини.
Ветеринарно-санітарнийрежим господарства передбачає профілактику інфекційних хвороб. Для зменшеннявтрат від цих хвороб господарство поповнюють власним молодняком, який маєоднотипний імунобіологічний фон і характеризується підвищеною резистентністю доумов навколишнього середовища. Тварин, що надійшли на ферму згосподарств-поставщиків, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд,підозрілих щодо захворювання вибраковують. Профілактика антропозоонозів полягаєв ретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарнійобробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманніперсоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил. Ветеринарні обробкихудоби забезпечують профілактику незаразних і заразних хвороб.
Для боротьби з інвазійними хворобами вкінці липня або на початку серпня змінюють ділянки випасання на пасовищі.Профілактичну дегельмінтизацію великої рогатої худоби проводять у січні-лютому,в разі потреби ще й за місяць до вигону на пасовище. їх витримують в тому жприміщенні 5-7 днів. Слідкують за напуванням тварин, санітарним режимом уприміщенні.
У господарстві ведуть цілеспрямовануборотьбу з гризунами й комахами, проводять очищення й дезінфекцію звільненихприміщень, контролюють параметри мікроклімату, забезпечують гігієну годівлі,вагітності, родів і вирощування молодняка.                                                                      
У корівниках санітарний деньорганізовують один раз на місяць. Перелік робіт у приміщенні: очищаютьогороджуючи конструкції будівлі і устаткування від пилу, павутиння, бруду,гною; промивають годівниці, напувалки; видаляють залишки гною; підстилкикормів; очищають дезкилимки; інвентар по догляду за тваринами очищають відбруду, знезаражують; цементовапняним розчином замазують щілини; усувають всідефекти годівниць, напувалок, підлоги, дверей, воріт, устаткування; огороджуючиконструкції підбілюють свіжо гашеним вапном. Виконуються інші роботи: проводятьбільш ретельний огляд шкіри тварин; забруднені ділянки шкіри-обмивають водою;обтирають. Молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню, миттю ідезінфекції.
До загальних заходів боротьби з крилатимикомахами відноситься підтримання чистоти в приміщеннях, недопущеннянагромадження гною та кормових залишків. Винищувальні заходи проводятьхімічними засобами вигляді розчинів, порошків, емульсій. Для боротьби з вошамитварин обробляють інсектицидними препаратами.
Для боротьби з гризунами застосовуютьхімічні, біологічні та механічні методи. З хімічних методів застосовують отрутоантикоагулянти: зоокумарин, криси, фосфід цицку, ратиндан. При біологічнихметодах використовують препарат бактокумарин, що містить живі бактерії тифугризунів і натрієву сіль зоокумарину. До механічних методів відносять верші йпастки.
Реалізація продукції. Все молоко, виготовлене в господарстві,відповідає державному стандарту ДСТУ 3662-97 „Молоко коров'яче. Вимоги призакупівлях“. Молоко, яке реалізують, отримують від здорових корів,фільтрують і охолоджують в господарстві не пізніше ніж через 2 години післядоїння. Молоко є натуральним, незбираним, без сторонні, не властивих свіжомумолоку присмаків і запахів. За зовнішнім виглядом та консистенцією воно єоднорідною рідиною від білого до ясно-жовтого кольору, без осаду та згустків. Вмолоці відсутні інгібувальні речовини (мийно-дезінфікуючі засоби, консерванти,формалін, сода, аміак, перекис водню, антибіотики). За фізико-хімічними,санітарно-гігієнічними та мікробіологічними показниками якості молокорозподіляють на три гатунки: вищий, перший та другий згідно з вимогами ДСТУ3662-97 „Молоко коров'яче. Вимоги при закупівлі“.
Молоко всіх гатунків має густину не меншеніж 1027 кг/м за температури 20°С. масова частка жиру та масова частка білку вмолоці відповідають базисним нормам, які затверджені Кабінетом МіністрівУкраїни. За показниками безпеки молоко вищого, першого та другого гатунківвідповідає вимогам ДСТУ 3662-97.
Під час виробництва та закупівлі молокакеруються вимогами безпеки, що встановлені ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.2.042, „Медико-биологическимитребованиями и санитарными нормами качества продовольственного сырья и пищевыхпродуктов“, затвердженими Міністерством охорони здоров'я СРСР 01.08.89 №5061-89, „Санитарными и ветеринарными правилами для молочных ферм,колхозов, совхозов и подсобных хозяйств“, та „Санитарными правиламипо уходу за доильными установками и молочной посудой, контролю за их санитарнымсостоянием“, які затверджені Держагропромом СРСР, 1986 р.Закупівля-прийманнЯ молока проводиться партіями згідно з ГОСТ 13928 та „Инструкциио порядке проведения государственных закупок (сдачи и приёмки) молока имолочной продукции“. Під^ч&с реалізації молока в кожній партіївизначаються маса нетто молока згідно з РД 10-02-02-8 „Методикаопределения массы молока коровьего заготовляемого при приёмке“ тапоказники якості.
2.2.5 Удосконалення технологіїмашинного доїння корів
16 травня 2008 року Україна стала ЧленомСвітової організації торгівлі. Харчове законодавство країн, що є членами СОТ,досить вимогливе до виробників харчових продуктів і стоїть на захисті здоров'яспоживачів. Це законодавство сприяє виробництву гарантовано якісних табезпечних харчових продуктів. Вимоги харчового законодавства країн-учасниківСОТ стосуються гігієни харчових продуктів, ветеринарного контролю завиробництвом, гігієни кормів, якості утримування тварин.
Для одержання якісних показниківпродукції, підвищення ефективності її виробництва та конкурентоспроможності уTOB ім. Воровського необхідно вдосконалити технологію машинного доїння корів.Мета впровадження нової технології — виробництво молока, якість якоговідповідає вимогам COT.
Для доїння корів в господарстві пропонуюзастосовувати установку типу „Тандем“. При цьому досягається вищапродуктивність, праці, ніж при доїнні в стійлах корівника, суттєво змінюєтьсяорганізація і характер праці оператора машинного доїння, відкриваються більшіможливості Для механізації та автоматизації рунних операцій. Не менш важливоте, що при такому способі доїння доїльний зал блокується з прифермськоюмолочною, утворюючи доїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоковисокої якості, суттєво спрощує і здешевлює операції, пов'язані зтранспортуванням молока до молочної, забезпечує добрі умови для технічногообслуговування доїльного та молочного обладнання, яке концентрується в одномумісці.
У доїльно-молочному блоці влаштовуютьпереддоїльний майданчик, де зосереджується чергова група корів передпотраплянням у доїльний зал. Розміри цього майданчика визначаються чисельністюгрупи з розрахунку не менше 2 м2 на кожну корову. При виході із доїльного залуобладнують майданчик для видоєних корів. Обидва майданчики зв'язанівідгородженими скотопрогонами із секціями, де утримують тварин. Удоїльно-молочному блоці розміщують також молочну, службові та побутові кімнати.
Якщо при прив'язному утриманні доїти наустановках типу „Тандем“, то економія праці на операції доїннясуттєво зменшується за рахунок додаткових затрат на організацію переміщеннятварин до доїльного залу, в тому числі затрат на ручне відв'язування іприв'язування. Проте і в цих умовах застосування доїльного залу, особливо коливикористовують автоматизовану установку УДА-8, набагато ефективніше порівняно зустановкою молокопровід АДМ-8 та переносними відрами для доїння корів устійлах. На даний час освоєне виробництво стійлового обладнання ОСП-Ф-26.Спостереження, за їх роботою показали, що якщо на разове ручне прив'язування тавідв'язування в середньому для кожної корови необхідно затратити 12-15 люд.-с,при використанні автоматичної прив'язі — тільки 1,5-2 люд.-с. Автоматичнаприв'язь забезпечує індивідуальне самоприв'язування корів та групове їхвідв'язування. При необхідності можливе ручне прив'язування та відв'язуванняокремих тварин. Ланцюгова самоприв'язь для корів складається з нашийника зпідвіскою та гумового грузила, які постійно знаходяться на шиї тварини. Настінці годівниці є замок-вловлювач. При підході до годівниці з кормом тваринанахиляється і підвіска з грузилом, що закріплена на шиї зісковзує по косихспрямовуючих плечових обмежувачах і потрапляє в замок-вловлювач. Коровасамоприв'язується. Застосування підвіски з гумовим грузилом (маса 200-250 г) неспричиняє тваринам незручностей. Наявність такої прив'язі дає змогу значноефективніше використовувати доїльні зали на молочній фермі з» прив'язнимутриманням корів.
Автоматизована доїльна установка УДА-8 «Тандем»призначена для машинного доїння в доїльних станках і первинної обробки молокапри прив'язному та безприв'язному утриманні корів на фермах з поголів'ям до 400голів.
/>
Доїльна установка УДА-8 «Тандем»забезпечує:
-         переддоїльне полосканиемолочного обладнання;
-         впуск корів в доїльний зал істанки;
- доїння тамеханічне додоювання;
- зняття доїлЄнихстаканів з вим'я корови по закінченню доїння;
- облік надою відкожної корови та взяття проби молока для визначення жирності (при контрольнихдоїннях);
- транспортуваннямолока по молокопроводу;"
- фільтрацію,охолодження молока з наступним перекачуванням в ємності для зберігання;
- промиваннядоїльного обладнання та молокопровідних шляхів;
- роздавання концентрованихкормів (при наявності кормороздавача).
Установка УДА-8А складається з обладнанняпромивання, вакуумної лінії, приводу воріт, лічильника молока, технологічноїлінії, лінії обмивання вим'я, маніпулятора доїння МД-Ф-1, станків, лініїпромивання, обладнання молочної, вакуумної установки.
Установка може випускатися з кількістюскотомісць 2х 2 і 2Х3; с з електронним пристроєм керування маніпуляторами.
Станок призначений для фіксації в певномуположенні корів під час доїння та розміщення технологічного обладнання.
Каркас складається зі стойки тавертикальних труб. На стойці в петлях шарнірно закріплені вхідні та вихідніворота. Передню частину станка огороджує щиток з годівницею. Стойки станказ'єднані між собою повітроводом і вакуумпроводами. В кінці повітропроводувстановлений повітряний фільтр. Вхідні та вихідні ворота обладнаніпневматичними приводами, які керуються перемикачем. Конструкцією передбаченотакож ручне відкривання воріт.
Технологічна ліня призначена для транспортуваннямолока в молочне відділення, розміщення пульсаторів і подачі вакууму допульсаторів. Складається з двох незалежних ліній молокопроводу з муфтами дляпідключення автомата керування маніпуляторів для доїння та вакуум проводу.
Протилежні від молокозбірника кінцімолокопроводу з'єднані з лінією промивання гумовими шлангами з надітими на нихзатискачами.
Лінія промивання призначена для подачімиючих і дезінфікуючих розчинів, а також води від промивного обладнання додоїльної апаратури і до молокопроводу.
Лінія промивання включає дві незалежнихлінії з пластмасових і металевих груб, з'єднувальних муфт, відводів, гумовихшлангів і миючих головок для приєднання до доїльних стаканів.
Обладнання промивання призначене дляавтоматичного промивання миючим розчином молокопровідних шляхів установки.
Обладнання молочної призначене дляприймання молока з молокопроводу, фільтрації, охолодження та подачі в ємністьдля зберігання.
Вакуумна установка включає в себе чотиривакуум-насоси УВУ-60/45 з запобіжниками, вакуум балон, вакуум регулятор звакуумметром. Призначена для відсмоктування повітря із складових частинустановки, робота яких основана на різниці атмосферного тиску та розрідження,створеного вакуумним насосом.
Доїльна апаратура включає в себеманіпулятор для доїння МД-Ф-1 та пристрій зоотехнічного обліку УЗМ-1А.
Лінія обмивання призначена для санітарноїобробки вим'я корів перед доїнням. Вода для обмивання вим'я підігріваєтьсяпідігрівачем і подається до розбризкувача по трубі.
Для відкривання та закривання дверейдоїльного зала при впуску й випуску корів передбачена система пневмоприводу.
Кормороздавачі доїльної установки УДА-8А призначенідля транспортування та дозованої видачі сухих, сипучих комбікормів. Машиннедоїння корів в доїльних залах включає в себе наступні операції:
- організацію рухутварин в молочно-доїльний блок і з нього в корівник;
- перегін черговоїгрупи корів на переддоїльну площадку, з переддоїльної
площадки в доїльний зал, а потім вкорівник. На установках «Тандем» в результаті зручної організаціїробочого місця оператор дає більш високу продуктивність праці, ніж при доїнні вмолокопровід або в переносні відра в стійлах корівників. Оператори знаходятьсяв траншеї глибиною 0,6...0,7 м, по боках паралельно якій встановленііндивідуальні станки для корів. Оператори вільно рухаються вздовж траншеї, рухитварин обмежені стінками станка. Для виконання підготовчих і заключних операційне доводиться нагинатися й працювати в зігнутому положенні.
В кожному станку є свій доїльний апарат.Впускають корів в станок для доїння та випускають кожну тварину індивідуально.Тому можна затримати корову в станку на необхідний час, не заважаючи працюватина інших станках. Корови під
час доїння поїдають із годівниць доїльнихстанків нормовану підкормку із концентрованих кормів.
Черговість проведення підготовчих ізаключних операцій тут така ж, як і при доїння корів в стійлах.
На доїльній установці одночасно працюютьдва оператори. Причому кожний із них обслуговує корів в чотирьох станках,послідовно розміщених з однієї сторони траншеї.
До початку доїння чергова партія корівповинна знаходитися на переддоїльній площадці.
Послідовність виконання операцій кожниміз двох операторів на установці наступна.
Оператор підходить до, першого станку,не виходячи з траншеї, за допомогою пневмомеханічного приводу відкриває вхіднідвері переддоїльного приміщення, пропускаючи з нього корову, після цьоговідкриває вхідні двері першого доїльного станка, включає дозатор концентрованихкормів. Корова заходить в станок і починає поїдати корм. В цей час операторобмиває її вим'я струменем теплої води із розбризкувача, витирає його, робитьмасаж, здоює вручну перші цівки молока та надіває доїльні стакани.
Впевнившись, що молоковіддача почалась,оператор підходить до другого станка та виконує ті ж — підготовчі операції здругою коровою^ Потім з третьою в третьому станку та четвертою коровою вчетвертому станку.
Після завершення підготовчих операцій длячетвертої корови перший процес видоювання закінчується. Оператор підходить допершого станка, перевіряє стан вимені і, відкрив вихідні двері станку, випускаєвидоєну корову. Відкрив вхідні двері першого станку та включив дозаторконцентрованих кормів, впускає п'яту корову на місце видоєної. Закінчившипідготовчі операції в першому станку для п'ятої корови, оператор переходить додругого станка й виконує заключні операції для другої корови. Потім впускає вцей станок шосту корову та проводить підготовчі операції. Далі все повторюєтьсяв тій же послідовності.
Аналогічні операції одночасно виконує другий оператор вчотирьох станках, розміщених на протилежній стороні траншеї. Його робота зовсімне пов'язана з роботою першого оператора. На установках «Тандем»можна доїти корів, які мають різну тривалість доїння.
Отримання молока високої якості залежить від догляду задоїльним обладнанням. Доїльна установка типу «Тандем» УДА-8 маєспеціальний автомат промивання. Строк санобробки встановлено до 20 хв. Витримкарежиму обробки установки в часі гарантує чистоту молочної лінії (приблизно 50мікробів для 1 см2 поверхні). Санітарна обробка доїльної установки, встановленасанітарними правилами, гарантує отримання першосортного молока на 95-98 %.
Операцію згідно догляду за доїльним обладнанням і заломвиконують після закінчення доїння всіх груп корів. Після виходу останньоїкорови із доїльного зала оператори машинного доїння змивають проточною водоюбруд з підлоги доїльної площадки та зовнішніх поверхонь вузлів доїльноїустановки (переднє огородження, решітки та підлога, де стояли тварини), а крімтого промивають зовнішню поверхню лічильників молока, молочних вакуум-кранів,доїльних апаратів, молочних і вакуум ліній. Тільки після цього підготовлюютьустановки до включення в положення «промивання». Ці операціїоператори машинного доїння проводять не виходячи із траншеї доїльного зала. Впершу чергу транспортують залишки молока із апаратів і молокопроводу.
Кінцеві затискачі, якими перекривають під час доїннямолокопровід від лінії промивання, відкривають. Лінії промивання з'єднуються змолокопроводом, забезпечуючи шлях току промивної рідини по замкнутому колу.
Доїння корів на установці типу «Тандем» потребуєспеціального приучения до доїння в доїльному залі.
Роботу по приучения корів починають з їх перевірки напридатність до машинного доїння, а також на мастит і молоковіддачу. Процесприучения складається з декількох етапів: звикання до вигляду доїльногоприміщення^ приучения до заходження тварин в станки для поїдання корму,звикання до звуків працюючої установки та маніпуляціям оператора, до доїння наустановці.
Приучения стада до зовнішнього вигляду доїльного приміщенняпроводять раз на день на протязі 7 днів після закінчення денного доїння корів встійлах. В цей період кожна в складі групи із 24 голів не менше чотирьох разівпроходить через доїльний зал не заходячи в станки. В наступні 5 днів тваринзаманюють в доїльні станки кормовим буряком або іншим кормом. Потім на протязі8 днів при заходженні тварин в доїльний зал вмикають в роботу доїльну апаратурута подачу концкормів. Таким чином вони звикають до звуків працюючих пульсаторіві системи роздавання кормів. В період приучения тварин до доїльного залуоператори заходять в траншею установки та обережно обмацують вим'я для того,щоб корови звикли до них. Для найкращого приучення корів до доїння наустановках «Тандем» необхідно розміщувати їх як з правої сторони, такі з лівої сторони, що виключає формування гальмівних рефлексів, якіперешкоджають добрій молоковіддачі. Тільки після 14-20-денного приучения корівможна доїти в залі на установках «Тандем». За цей проміжок йоператори добре засвоюють технологію доїння, доїльну апаратуру та догляд занею.

3. Економічнийаналіз
Сільськегосподарство має свої особливості факторів досягнення високоефективногогосподарювання. Особливе значення має земля як головний засіб виробництва, а втваринництві продуктивна худоба.
Ефективністьвиробництва — складна економічна категорія, яка показує кінцевийрезультат(ефект) від застосування виробничих ресурсів(земля + трудові ресурси +засоби праці + предмети праці) і зазначається відношенням ефекту до ресурсів(витрат), або навпаки відношенням витрат до ефекту.
Ек ефЕкономічна ефективність виробництва продукції тваринництва здійснюється зурахуванням особливостей галузі, а саме: валова продукція, валовий дохід,чистий дохід на 1 умовнуголову худоби, витрати кормів на 1 ц,собівартість 1 кормовоїодиниці, 1 цпродукції тваринництва, прибуток на 1 голову,рівень рентабельності в тваринництві.
Валовапродукція — обсяг виробленої продукції за певний проміжок часу. Насільськогосподарських підприємствах в неї включають: вартість валового зборувсіх сільськогосподарських культур у поточному році, витрати на вирощуваннямолодих багаторічних насаджень, зміну вартості незавершеного виробництва урослинництві від початку до кінця року, вартість всієї продукції від використаннясільськогосподарських тварин, вартість виготовленого в господарстві інвентарюта інших виробів, а також грошові надходження за роботи і послуги, виконані на сторону.        
Товарністьпродукції (Тп) — питома вага товарної продукції в загальному обсязі виробленої.Визначається по господарству, галузях і окремих видах продукції в % заформулою:
Тп = Т/В*100,
де Т — товарна продукція;
В — валова продукція.
Собівартістьпродукції — витрати сільськогосподарських підприємств на виробництво продукціїта її реалізацію в грошовому виразі. Собівартість визначається у виглядівеличини витрат на всю продукцію, показника витрат на одиницю продукції чивитрат на 1 грн. валової продукції в порівняльних цінах.
Валовийдоход (Вд) — вартість валової продукції за мінусом матеріальних витрат, тобтозаново створена вартість.
Вд =В-М, де В-валова продукція, М-матеріальні витрати.
Чистийдоход (Чд) — різниця між валовим доходом і витратами на оплату праці. Чистийдоход підприємства прийнято називати прибутком.
Прибутоквід реалізації ,(Пр) розраховують як різницю між товарною продукцією (Тп) іматеріальними витратами (М), оплатою праці (Оп) та іншими грошовими витратами(Гв) за формулою:
Пр =Тп — (М +Оп +Гв)
Рентабельність- це прибутковість чи доходність виробництва. Рівень рентабельності (Рр) — відношення прибутку (Пр) до собівартості реалізованої продукції в % (Сп).Вираховують за формулою:
Рр =Пр/Сп*100.
Економічнаефективність виробництва молока у ТО>В ім. Воровського розрахована занаведеними показниками і представлена в таблиці 3.1.
Аналізпоказників господарської діяльності підприємства показує, що його земельніугіддя використовуються нераціонально: на 100 га сільськогосподарських угідьприпадає лише 12,7 голів великої рогатої худоби, у т. ч. 4,4 корів.
Нині,коли встановлюються нормальні закупівельні ціни на молоко його виробництвостало рентабельним, об'єм грошових надходжень лімітується наявністюпродуктивного поголів'я. Тому на 5-річну перспективу доцільно довести поголів'якорів до 200 голів (11 голів на 100 га сільськогосподарських угідь). Це дастьзмогу збільшити прибуток від реалізації молока, знизити собівартість 1 ц молока.Показники за 2008 рік на 2012 рік (план-проект) 2012 до 2008 року, % Поголів'я корів у господарстві, гол. 80 200 250 Удій молока на фуражну корову, кг 3500 4000 114 Валове виробництво молока, ц 2800 8000 286 Реалізовано молока, ц 2520 7440 295 Товарність молока, % 90 93 103 Реалізаційна ціна 1 ц молока* в грн. -250 260 104 Виручка від реалізації молока, тис. грн. 630 1934,4 307 Вартість 1 ц к. од. кормів, грн. 47,4 54,6 115 Вартість використаних кормів, тис. грн. 208,6 600,6 288 Інші затрати, тис. грн 265,3 678,56 240 Загальні  витрати на виробництво молока, тис. грн. 474 1279,16*, 270 Прибуток від реалізації молока, грн. 156 655,24 420 Собівартість 1 ц молока, грн. 188 172 92 Рентабельність     виробництва молока, % 33 51,2 153

4. Економічнаекспертиза
Екологічнаекспертиза в Україні — вид науково-практичної діяльності спеціальноуповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднаньгромадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі таоцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація ідія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природногосередовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованоїчи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охоронунавколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворенняприродних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. [Закон України] Завданняекологічної експертизи полягають у регулюванні суспільних відносин в галузіекологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охоронинавколишнього природного середовища, раціонального використання та відтворенняприродних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян держави.
Метаекологічної експертизи — запобігання негативному впливу антропогенноїдіяльності на природне середовище та здоров'я людей, а також оцінка ступеняекологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремихтериторіях та об'єктах.
Вимогидо проведення екологічної експертизи такі:
· Дотримання пріоритету права суспільства на сприятливеекологічне середовище.
· Гармонійне поєднання екологічних та економічнихінтересів;
· Екологічна сумісність об'єктів з вимогами охоронидовкілля;
· Комплексна еколого-економічна оцінка існуючого чипередбачуваного впливу на навколишнє середовище;
· Альтернативні варіанти зменшення негативних впливів об'єктівекспертизи на оточуюче середовище.
       Суворедотримання законодавства та державних норм природокористування.
Формиекологічної експертизи в Україні: державна, громадська та інші. Основнимизавданнями екологічної експертизи є:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованоїчи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково обґрунтованої оцінкиоб'єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об'єктів експертизи вимогамекологічного законодавства, санітарних, будівельних норм і правил;
- оцінка впливу діяльності об'єктів екологічної експертизина стан навколишнього природного середовища і здоров'я людей;
- підготовка об'єктивних, всебічно обґрунтованих висновківекологічної експертизи.
Висновкидержавної екологічної експертизи.обов'язкові для виконання, а громадської таінших видів екологічної експертизи мають рекомендаційний характер, вонивраховуються при проведенні державної екологічної експертизи.
Порядокпроведення екологічної експертизи включає:
· Перевірку наявності повноти матеріалів екологічноїекспертизи.
· Аналітичне опрацювання матеріалів екологічноїекспертизи.
· Узагальнення окремих експертних досліджень танаслідків діяльності об'єктів експертизи.
· Підготовку висновків.
Проведенняекологічної експертизи передбачено Законами України «Про коронунавколишнього природного середовища» (від 25.06.1991 р.), «Про екологічнуекспертизу» (від 09.02.1995 р.).
Заобсягами і чисельністю використовуваних ресурсів (включаючи и природні)агропромисловий комплекс належить до найбільш ресурсномістких ,і природомістких сфер господарської діяльності людини. Водночас, за масштабами і характеромвпливу на навколишнє природне середовище, його слід відносити до найпотужнішихнегативних антропогенних чинників. Тому особливе значення для подоланняекологічної кризи, що охопила майже всю територію України, для зменшенняантропогенних навантажень на навколишнє середовище, для припинення йогозабруднення та виснаження мають розробка й практична реалізація заходівспрямованих на екологобезпечну організацію виробництва в агропромисловомукомплексі.
Отже,по-справжньому науковий підхід до сільськогосподарської діяльності повиненґрунтуватися на всебічному врахуванні екологічних чинників, вимог екологічноїбезпеки будь-якого виробничого процесу, раціонального використання и охорониприродних ресурсів, тощо.
У TOBім. Воровського не виділена особа, яка стежить за дотриманням правилекологічної безпеки, але, дані функції покладено на районного еколога.Своєчасна та швидка дія механізму охорони навколишнього середовища залежить відпрацівників сільського господарства і, перш за все, його спеціалістів.
TOBім. Воровського знаходиться у більш-менш екологічно чистій частині Полтавськогорайону Полтавської області, оскільки досить віддалене від шкідливих промисловихпідприємств. Проте досить значним джерелом забруднення атмосферного повітря іземельних ресурсів є транспортні засоби, зокрема автомобілі, автобуси тамаршрутні таксі. Часточки вихлопних викидів транспортних засобів тривалий часзнаходяться в повітрі, а потім, поступово осідають на верхній шар ґрунтуприлеглих до трас полів, а також на посіви сільськогосподарських культур, якіростуть на них. Це досить негативне явище. Тому, через кореневу систему тачерез надземну вегетативну частину, рослини вбирають шкідливі речовини, якінадходять до зерна, насіння та коренеплоди, що в сою чергу погіршує якістьтоварної продукції і негативно впливає на тварин, їх фізіологічний стан тапродуктивність, а також на здоров'я людей, споживачів.
Угосподарстві з метою недопущення погіршення екологічної ситуації здійснюютьнаступні заходи. Тваринницькі ферми розташовані на санітарно-безпечній відстанівід населених пунктів. З підвітряного боку від них нижче за рельєфом. В умовах господарствагній видаляють за допомогою системи
транспортерів. Гній із транспортерів потрапляє на рухомізасоби перевезення його до гноєсховища або вивозиться безпосередньо на поля, дейого буртують. Гноєсховища є місцями для складання, дозрівання гною, та йогозберігання, вони влаштовані біля ферми не ближче як за 50-100 м відтваринницьких приміщень і 200 м — від житлового масиву. Гноєсховища розташованіна місцях із водонепроникним ґрунтом, на ділянці, віддаленій від джерелводопостачання. Всі види гною використовуються під сільськогосподарськікультури і вносяться у будь-яку пору року, за винятком зимового періоду, колитемпература повітря опускається нижче мінус 10°С.
Боротьба з забрудненням повітря в приміщеннях для тварин іохорона повітряного басейну територій ферми включає загальні заходи іспеціальні рішення, направлені на очищення, знезараження, і дезодораціюповітря. До заходів по попередженню забруднення повітря відносяться строгедотримання і своєчасне виконання всіх ветеринарно-санітарних і зоогігієнічнихправил і норм утримання і годівлі тварин, організація безперебійної і чіткоїроботи систем забезпечення мікроклімату, видалення гною, старанного очищення ідезінфекції приміщень, правильної годівлі тварин сипучими і грубими кормами.
При розробці ветеринарно-санітарних заходів у TOB ім.Воровьского керуються ветеринарним законодавством і ветеринарною обстановкою встаді і господарстві. Заходи включають загальну профілактику, профілактикунезаразних, інфекційних і, інвазійних захворювань. Загальна профілактикапередбачає дотримання санітарного режиму на фермі, створення оптимальногомікроклімату в приміщеннях, контроль за технологією і повноцінністю годівлівеликої рогатої худоби. Робітники і спеціалісти регулярно проходять медичне обстеження.Щоденно забезпечується прибирання гною>, очищення поїлок, годівниць,кормороздавачів, а також постійний контроль за якістю кормів і годівлею тварин,станом пасовищ.
Один раз на місяць на фермі оголошують санітарний день. Цегенеральне прибирання і чищення, коли з приміщення і ферми видаляютьсянакопичені нечистоти, які залишаються після щоденного прибирання приміщення,апаратури, інвентарю, тварин. На території ферми прибирають залишки гною,підстилки, кормів, сміття і інші непотрібні матеріали і інвентар. У приміщеннівиконують роботи: очищають огороджуючи конструкції будівлі і устаткування відпилу, павутини, прилиплого бруду і гною; вікна промивають і протирають вологоютканиною; стелю і стіни, особливо кутки звільняють від пилу мітлами і щітками; гарячоюводою промивають забруднені місця годівниць, напувалок; цементно-вапнянимрозчином замазують щілини, усувають всі дефекти годівниць, напувалок, підлоги,дверей, устаткування; молочний посуд і доїльна апаратура піддаються чищенню,миттю і дезінфекції.
Після весняного обстеження й очищення пасовища від усьогонаносного (трупів диких тварин, кісток) видаляють залишки мінеральних добрив,металеві предмети, рідкі кущі, ремонтують прогони для тварин, дороги.
Для підвищення рівня екологічної безпеки на території TOBім… Воровського необхідно забезпечити виконання наступних заходів:
- миття машин проводити лише успеціально відведених для цього місцях;
- при заправці технічних засобівпаливо-мастильними матеріалами не допускати потрапляння їх у ґрунт;
- проводити очищення стічнихпобутових вод;
- підтримувати густоту, і розмірзахисних лісосмуг, ширина яких повинна бути не менше 10 м;
- проводити регулярні оглядифізіологічного стану тварин, як на фермах господарства, так і худоби приватногосектора і у разі виявлення збудників інфекційних захворювань, проводитиіндивідуальне утримання тварин, організувати належний їх догляд та лікування;
- здійснювати нагляд за недопущенням,поширення карантинних бур'янів на території підприємства, і у разі виявлення, організуватиїх знищення та утилізацію решток.
Виробництво екологічно безпечної продукції тваринництваможливе лишепри створенні тваринам комфортних умовутримання, наявністю якісних кормів. Особливо важливоконтролювати стан мікроклімату в тваринницьких приміщеннях.
Оскільки система вентиляції з природним збудженням повітряне може забезпечити потреби тварин у свіжому повітрі, необхідно обладнатиприміщення спеціальними пристроями, завдяки яким посилюється приплив повітря зарахунок природних сил збудження.
Необхідно систематично заправляти дезінфікуючим розчиномдезкилимки, які розміщені в тамбурах корівників та інших виробничих приміщень.Дезінфікуючи килимки є надійним захистом від розповсюдження заразних хвороб.
У господарстві потрібно проводити постійний контроль заповітряним середовищем, ґрунтом, кормовими культурами, водою. Він дозволяєвиділити найбільш небезпечні забруднювачі в навколишньому середовищі, які прямоабо опосередковано потрапляють в живий організм і можуть спричинити виникненняхвороб різної етології, зниження продуктивності тварин і якості тваринницькоїпродукції.
Розв'язання цих питань призведе до значного поліпшення умовохорони навколишнього природного середовища ТОВ ім. Воровського.

5. Охорона праці в галузі
Необхідність вирішення проблем безпеки зумовлює формуванняцілісної системи знань з проблем охорони праці, необхідних для прийняття забудь-яких умов обґрунтованих рішень щодо безпеки на рівні людини, колективу,підприємства, галузі.
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних,організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичнихзаходів і засобів, направлених на збереження здоров'я та працездатності людинив процесі праці ( ст.1 Закону України «Про охорону праці „).
Соціальне значення охорони; праці полягає в сприянні ростуефективності суспільного виробництва шляхом безперервного вдосконалення іполіпшення умов праці, підвищення їх безпеки, зниження травматизму іпрофесійних захворювань. Соціальне значення проявляється в зростанні продуктивностіпраці, збереженні трудових ресурсів і збільшенні сукупного національногопродукту.
Основними законами та підзаконними актами, які урегулюютьправові відносини у сфері охорони праці в умовах виробництва і загалом -усуспільстві є: Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України “Проохорону праці» від 21 листопада 2002 року за № 229-4, Закон України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення",і розробленими на їх основі положеннями, постановами, нормами, інструкціями,стандартами.
Відповідно до Положення про порядок проведення навчання іперевірки знань на підприємстві проводяться навчання та інструктажі працівниківз охорони праці. Навчання та перевірка знань здійснюється не менше одного разуна рік для всіх працівників і один раз на три роки для посадових осіб ікерівника підприємства.
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці зусіма новоприйнятими працівниками та студентами під час виробничої практики вкабінеті з охорони праці. Це загальний інструктаж. Він включає правила безпеки:при перебуванні на території господарства, організації та утриманні робочихмісць, обслуговуванні сільськогосподарських. машин, а також загальні правилаелектробезпеки. Після вступного інструктажу заповнюють картку, яку зберігають уособистій справі працівника.
Первинний інструктаж на робочому місці проводять керівникиданої ділянки робіт: бригадири, завідуючі фермами, зоотехніки та ін. У програмуцього інструктажу входять: ознайомлення з технологічним процесом на данійділянці роботи, будовою машин, установок та іншого обладнання, дорученогообслуговувати робітнику, небезпечними зонами і запобіжними пристроями,інвентарем та обладнанням, що застосовуються при роботі, підготовкою до роботиобладнання, приведенням в порядок спецодягу, індивідуальних; захисних засобівтощо. При цьому ознайомлюють з безпечними методами і прийомами праці, зінструкцією з охорони праці для даного виду робіт, правилами транспортування йперенесення вантажів, вкладення їх, перевезенням тварин. Після інструктуванняпрацівник проходить стажування від 2 до 15 змін і тільки після засвоєння безпечних методівдопускається до самостійної роботи. Звільняються від стажування розпорядженнямкерівника працівники, що мають стаж не менше 3 років по даному виду робіт.
Повторний інструктаж проводять у TOB ім. Воровського раз в6 місяців, а з підвищеною небезпекою — раз в 3 місяці.
Позаплановий інструктаж проводять при порушенні вимогбезпеки, що призвели або призведуть до нещасного випадку; при змінах в технології,в нормативних актах з охорони праці; при перерві роботи працівника не менше 60днів, а для робіт з підвищеною небезпекою — не менше 30 днів. Цільовийінструктаж проводять при виконанні разових робіт, не пов'язаних з професією, івиконанні робіт, на які оформляється наряд-допуск.
Відповідають за безпеку людей при роботі, догляді таутриманні сільськогосподарських тварин директор сільськогосподарськогопідприємства, головний зоотехнік та ветеринарний лікар, керуючі відділеннями,бригадири. Вони перевіряють періодично знання правил безпеки і створюють дляцього відповідні умови.
Кожний працівник, якому дозволено доглядати велику рогатухудобу, ознайомлюється з основними правилами утримання й догляду за тваринами,а також з правилами надання першої допомоги при нещасних випадках.
Фінансування заходів з охорони праці у господарствіздійснюються за рахунок фонду охорони праці і коштів господарської діяльності.Фонд охорони праці формується із розрахунку не менше 0,5% виручки відреалізації продукції. На підприємстві кошти вище вказаного фондувикористовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов ібезпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праціна виробництві і не можуть використовуватись на інші заходи, безпосередньо непов'язані з покращенням умов і підвищенням рівня безпеки на виробництві. Даніпро затрати на охорону праці TOB ім. Воровського за 2006-2008 роки наведені втаблиці 5. 1.Види затрат Роки 2006 2007 2008 Всього затрат\, (Зой) у тому числі: 7500 9400 12400 — на номенклатурні заходи (Зн) 4100 5500 8325 — на засоби індивідуального захисту (Зіз) 2225 2100 2725 — на лікувально-профілактичні заходи (Злп) 1175 1800 1350 Коефіцієнт розподілу коштів (Крк=Зн/Зоп) 0,547 0,585 0,671
Дані таблиці 5.1. свідчать про те, що за аналізованийперіод затрати на охорону праці зростають. Так, порівняно з 2006 роком у 2008році затрати на охорону праці зросли на 4900 гривень, або на 65%. Збільшивсятакож показник розподілу коштів за аналізований період на 0,124.
Планування робіт з охорони праці здійснюється на основі:
· комплексних заходів, щозабезпечують досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці івиробничого середовища;
· заходів щодо усунення недоліків івиконання приписів органів державного нагляду;
· заходів щодо поліпшення умов ібезпеки праці, запропонованих органами державного нагляду;
· заходів щодо усунення недоліків,виявлених при розслідуванні нещасних випадків і аварій;
· перспективних і поточних планівстворення безпечних і нешкідливих умов праці.
Віднос Відносно до ст. 13 закону роботодавець забезпечуєфункціонування системи управління охороною праці (СУОП). СУОП — це складна,штучна, відкрита, не детермінована комплексна система, яка представляє собоюрегламентовану законодавчими актами, нормативними і організаційно-розпорядчимидокументами; сукупність взаємопов'язаних соціально-економічних,організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичнихзаходів, методів і засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатностілюдини у процесі трудової діяльності у всіх ланках.
У TOB ім. Воровського на кожному рівні управління охороноюпраці вирішуються такі основні завдання:
- навчання безпечним методам праці йпропаганда питань охорони праці;
- забезпечення безпеки устаткування,що застосовується;
- забезпечення безпеки виробничихпроцесів, будівель і споруд;
- нормалізація санітарно-гігієнічнихумов праці;
- забезпечення працівників 313 і ЗКЗ;
- забезпечення оптимальних режимівпраці та відпочинку;
- організація лікувально — профілактичного обслуговування працівників;
- забезпечення санітарно-побутовогообслуговування працівників;
- професійний відбір працівників зокремих професій.
Основні функції управління охороною праці:
· організація та координація робіт; 
· облік, аналіз та оцінка стану умовта безпеки праці;
· планування та фінансування робіт;
· контроль за станом охорони праці;
· стимулювання охорони праці
Аналіз Аналіз умов праці ставить собі за мету виявленняпричин та травмуючих чинників, що є характерними для даного технологічногопроцесу, для конкретного робочого місця та визначення їх впливу на рівеньтравматизму, стан здоров'я та працездатність працюючих для підвищення рівнябезпеки галузевих виробництв.
Аналіз стану виробничоготравматизму та захворювань у TOB ім. Воровського проведено на основі змістуактів по формі Н-1, звітної форми 7-ТНВ, лікарняних листів за останні 3 роки.Показники стану виробничого травматизму та захворювань наведені в таблиці 5.2.
Таблиця 5.2 Показники стану виробничоготравматизму та захворюваньПоказники 2006р. 2007р. 2008р. 1. Середньорічне число працюючих (Р), чол. 75 80 79 2. Число нещасних випадків (К), в тому числі: з тимчасовою втратою працездатності з стійкою втратою працездатності з смертельним наслідком 1. 2 - 3. Показник частоти нещасних випадків (П „ N * 1000 / Р ) 13,3 25 - 4. Показник тяжкості нещасних випадків (П т =Т тр /Щ 10 12,5 - 5. Показник втрати робочого часу (Пвтр= Пч.* ТІт) 133 312,5 - 6. Втрати працездатності по травматизму, дн. (Ттр.) 10 25 - 7. Втрати працездатності по захворюванням, дн. (Т захв) 1 56 70 49 8. Сумарне число днів непрацездатності по виробничому травматизму, за захворюваннями за рік (Ттр+ Тзахв.), дн. 66 95 49

За даними таблиці 5.2. слідвідзначити, що за аналізовані роки на підприємстві відбулося 3 нещасних випадкина виробництві. Так, у 2006 році відбувся один нещасний випадок з тимчасовоювтратою працездатності; у 2007 році — 2 нещасних випадки ( у т. ч. один у станіалкогольного сп'яніння), у 2008 році нещасні випадки на виробництві відсутні.
У відповідності із ЗаконамиУкраїни про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасноговипадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втратупрацездатності та про загальнообов'язкове державне соціальне страхування узв'язку з тимчасовою втратою працездатності ТОВ ім. Воровського сплачуєстрахові тарифи у Фонд соціального страхування від нещасних випадків ті Фондсоціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Розмір страхового тарифу (у %до фактичних витрат на оплату праці) ФСС від н/в для сільського господарствастановить 0,2. Розмір страхового тарифу ФСС з тимчасовою втратою працездатностіскладає 2,9% від фонду заробітної плати.
Для оцінки економічноїефективності впроваджених заходів по покращенню умов та охорони працівикористовують показник річного економічного ефекту.
Різниця між відверненимзбитком та фактичними витратами на заходи з охорони праці буде визначатиекономічний ефект від заходів з охорони праці.
Розрахунок витрат- відвиробничого травматизму у ТОВ ім. Воровського представлений в таблиці 5.3.
Таблиця 5.3 Втрати відвиробничого травматизму у TOB ім. Воровського за 2006-2008рр.Види втрат Роки 2006 2007 2008
А. Втрати ФСС від н/в
1. Виплачено по лікарняних листах, грн.
-           по проф. захворюванням
-           по виробничому травматизму 240 735
2.     Виплати по інвалідності, грн.
3.     Виплати по смерті потерпілого, грн.. - - -
Б. Втрати ФСС з тимчасової втрати працездатності
1. Виплачено по лікарняних листах, грн. — по загальним захворюванням 768 980 700 В. Втрати підприємства (Впід) 1а. Середньоденна заробітна плата, грн. 48 49 50
1. Виплати по лікарняних листах (5 днів), грн.
-          по виробничому травматизму
-          по загальним захворюванням 240 1920 490 2450 1750 2. Виплати по штрафах, грн.. - - - 3. Вартість зіпсованого обладнання, грн. - - - 4а. Загальна вартість продукції, виробленої підприємством за рік, грн. 250000 272840 396300 4. Втрати через недоодержання продукції, грн. 772 1136,8 862 5. Втрати на розслідування нещасного випадку, грн. 580 1267 - 6. Страхові тарифи в ФСС від н/в (0,2% ФВЗП для с/г) 2880 2940 3000 7. Страхові тарифи в ФСС з тимчасової втрати працездатності (2,9%) (2,9:0,2=14,5) 41760 42630 43500 8. Сумарні економічні втрати, грн. 49160 52628,8 49812 9. Річний економічний ефект, грн. - -6596,8 -1050
Річний економічний ефектвпроваджених заходів по покращенню умов та охорони праці на підприємстві у2008р. від'ємний, проте порівняно із попереднім роком збільшився на 5546,8 грн.У 2008 році в TOB ім. Воровського відсутні випадки виробничого травматизму тазменшилася кількість загальних захворювань, в результаті чого скоротилисявиплати по лікарняних листах, відсутні витрати' на розслідування нещасноговипадку, підвищилась продуктивність праці. Втрати через недоодержання продукціїзменшилися на 274,8 грн. або 24% порівняно з попереднім роком. Ці показникисвідчать про ефективне проведення заходів щодо поліпшення умов і охорони праці.
Типові норми безплатноївидачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуальногозахисту працівникам сільського господарства (Витяг з Наказу ДНОП від 10.06.98р.№117) визначають для власника або уповноваженого ним органу обов'язків довиконання мінімуму безплатної видачі засобів індивідуального захиступрацівникам сільського господарства. Засоби захисту видають згідно зустановленими нормами й строками носіння.
Таблиця 5.4 Найменування Найменування професії та посади спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту Термін зносу засобів захисту, в місяцях Необхідна кількість Бригадир на Халат бавовняний 12 1 дільниці Чоботи гумові 12 1 виробництва Головний убір 6 2 молока (1) Годувальник (2) Фартух бавовняний з водовідштовхувальним 12 2 просоченням Рукавиці комбіновані 6 4 Чоботи кирзові 24 2 Плащ прогумований Головний убір Черговий 6 2 4 Дояр (4) Халат бавовняний 12 4 Чоботи гумові 12 4 , Жилет утеплений із 24 4 • віскозно-лавсанової тканини Головний убір 6 8 Ветеринарний Халат бавовняний 12 1 лікар (1) Безрукавка утеплена 24 1 Фартух прогумований Чоботи гумові 24 24 1 1 Рукавички гумові 6 2
Під час механізованогодоїння корів необхідно дотримуватись наступних мір безпеки:
1.   До доїння твариндопускаються особи, які не мають медичних протипоказань та пройшли спеціальнетеоретичне і практичне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії іотримали відповідне посвідчення на право експлуатації застосовуваних механізмівта обладнання, пройшли вступний інструктаж з охорони праці. Проведенняінструктажу і перевірка знань повинні реєструватись в журналі реєстраціївступного інструктажу на робочому місці (особистої картки інструктажу). Підліткивід 16 років допускаються до обслуговування худоби і доїльних установок здозволу медичної комісії та за погодженням профспілкового комітету.
Не допускаються до робітвагітні жінки та жінки, які годують немовлят.
2. Досамостійного виконання робіт допускаються особи, які пройшли стажування наробочому місці протягом 2-15 змін під керівництвом завідуючого фермою(бригадира) або досвідченого працівника і оволоділи навиками безпечноговиконання робіт. Дозвіл на самостійне виконання робіт фіксують датою і підписомінструктора в журналі реєстрації інструктажу на робочому місці (особовоюкарткою інструктажу).
3. Працівники,які обслуговують електрифіковане обладнання, повинні пройти додаткове навчанняі інструктаж з електробезпеки з присвоєнням І групи допуску.
4. Довиконання робіт не допускаються особи у стані алкогольного, наркотичного абомедикаментозного сп'яніння, у хворобливому або стомленому стані.
5. Необхіднодотримуватися гранично допустимих норм піднімання і переміщення вантажів.Привиконанні робіт жінками дозволяється піднімати і переміщувати вантажі причергуванні з іншою роботою (до 2 разів за годину), маса яких не перевищує 10кг, піднімати і переміщувати вантажі постійно протягом робочої зміни — 7 кг.Сумарна вага вантажу, який переміщується протягом кожної години робочої зміни,не повинна перевищувати: з робочої поверхні — 350 кг, з підлоги — 175 кг.
6. Експлуатаціюдоїльних установок проводять у відповідності з вимогами експлуатаційноїдокументації.
7. Персоналу,який бере участь в процесах доїння, необхідно:
- знатиконструкцію, принцип дії машин і механізмів;
- вмітипроводити запуск і зупинку обслуговуваних агрегатів;
- знатипризначення і місцезнаходження контрольно-вимірювальних приладів ісигналізації, а також правила користування ними;
-         знати призначення ізміст виконуваної операції, її зв'язок з іншими операціями технологічногопроцесу та робіт по догляду за тваринами;
-         знати способиаварійного відключення механізмів та обладнання;
-         вміти користуватисязасобами колективного та індивідуального захисту.
8. Спецодяг,спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту повинні відповідати умовам іхарактеру виконуваної роботи. Засоби індивідуального захисту повиннівідповідати розміру працюючого, застосовуватися в справному, чистому стані запризначенням і зберігатися в спеціально відведених та обладнаних місцях здотриманням санітарних правил.
9. Робітникповинен ознайомитися з правилами використання засобів сигналізації іпожежогасіння та з їх розташуванням.
10.Необхідно переходитичерез транспортери і конвеєри в місцях, обладнаних перехідними містками; незаважати руху машин і тварин.
11.Доїння корів проводятьзгідно з встановленим на фермі режимом і розпорядком дня, що сприяє формуваннюі закріпленню у тварин спокійного і слухняного норову.
12. Поводятся зтваринами при виконанні всіх технологічних операцій потрібно спокійно, впевнено,лагідно. Грубе ставлення до тварин може викликати у них агресивність, наслідкомякої є травмування працівника.
13.Підготовчі до доїнняоперації виконуються в такій послідовності: обмивання, витирання, масаж вим'я,здоювання перших цівок молока, надівання доїльних стаканів на соски вим'я.Порушення послідовності проведення підготовчих операцій викликає занепокоєння ібольові відчуття у корови і вона може травмувати оператора машинного доїння.
14.Необхідно бути особливоуважним і обережним при надіванні доїльних апаратів на соски полохливих танеспокійних тварин.
15.Після закінчення віддачімолока негайно і без ривків знімають доїльні стакани з сосків вим'я.Перетримування доїльного апарату на сосках вим'я корови викликає больові відчуттяі занепокоєння її, що може призвести до травмування.
16. При роботі надоїльній площадці типу «Тандем» не заходять в станок, якщо в ньомузнаходиться корова. Не стоять в дверях, не проходять і не виходять з доїльногозалу, коли корів впускають на доїльний майданчик або випускають з нього.
17.Після закінчення роботинеобхідно вимкнути обладнання, електроустаткування.
18.Після доїння тваринзаганяють на місце їх постійного утримання, закривають ворота, двері.
19.Після доїння всідоїльні апарати і молокопроводи, молочний посуд добре промивають іпродезинфікують спеціальним мийним розчином. При приготуванні його застосовуютьзасоби індивідуального захисту (окуляри, гумові рукавиці, чоботи тапрогумований фартух).
20.Під час з'єднаннятрубопроводу гарячої води з молокопроводом слідкують, щоб крани молокопроводубули закриті, а шланги надійно надіті на кінці патрубків.
21.По закінченню доїннязнімають і приводять в порядок спецодяг, спецвзуття та інші засобиіндивідуального захисту, складають їх у шафи в побутових кімнатах длязберігання, миють руки і обличчя теплою водою з милом, приймають душ.
22.При здачі зміниповідомляють змінника про технічний стан обладнання. Про всі несправності,помічені в процесі роботи, і вжиті заходи до їх усунення повідомляють керівникаробіт.
Усі виробничі приміщення- корівники, телятники, ізолятори — відповідають вимогам безпеки та виробничоїсанітарії.
Господарство забезпеченесистемою водопроводу, каналізації, зовнішнього освітлення, твердого покриттятериторії, зеленими насадженнями.
Вхід і в'їзд натериторію ферми дозволяється через ветеринарно-санітарний пропускник.Обслуговуючий ферму транспорт при в'їзді у виробничу зону має проїхати черездезінфікуючий бар'єр.
Проходи, двері та іншімісця не мають гострих кутів, колод, дощок, гвіздків та інших предметів, об якіможна вдаритися або зачепитися. З метою уникнення протягів зовнішні входи вприміщення і виїзди з них обладнані тамбурами і дверима, що самозакриваються.
Поверхні стін, стелі тапідлога виробничих приміщень рівні, стійкі до хімічно агресивного середовища, недопускають абсорбції шкідливих речовин, легко обробляються під час проведеннядезінфекції та вологого прибирання. Годівниці не мають гострих кутів та іншихнебезпечних виступів.
У виробничих приміщенняхпередбачені місця для інструменту, вогнегасників, аптечок першої допомоги. Вприміщеннях не зберігається обладнання, інвентар, матеріали, які не маютьбезпосереднього відношення до даного виробництва.
У добре видимих місцяхвивішені плакати з безпеки праці, пожежної безпеки, виробничої санітарії таплани безпечної евакуації людей і тварин під час пожежі або іншого стихійноголиха.
Підлога у виробничихприміщеннях, де можливе забруднення молоком, промивається гарячим розчином милаабо кальцинованої соди раз на зміну, а панелі стін — за необхідністю. У нижнійчастині станків доїльних установок, які мають траншею для оператора,встановлений бризковідбивний щиток висотою 0,12 м з нахилом 75° у бік стійлакорови. Підлога в робочій зоні оператора доїльних
установок з траншеями має настил увигляді дерев'яних решіток. Для запобігання надходженню в доїльний залзабрудненого повітря встановлена ізоляція доїльного залу від корівниківрозсувними воротами.
У виробничих приміщеннях застосовуєтьсявентиляція з природним збудженням повітря. Вікна встановлені горизонтальноїформи, підняті вгору, до стелі, що сприяє кращому освітленню приміщенняуглибину. Вікна регулярно очищають від пилу, бруду, усувають щілини. Гній зприміщень видаляють регулярно.
Один раз на місяць на фермі оголошуютьсанітарний день.
Ветеринарно-санітарний режим господарствапередбачає профілактику інфекційних хвороб. Тварин, що надійшли на ферму згосподарств-постачальників, карантинують, проводять ретельний клінічний огляд,підозрілих щодо захворювання вибраковують.
Профілактика антропозоонозів полягає вретельному ветеринарно-санітарному нагляді, своєчасний ветеринарно-санітарнійобробці тварин і суворій ізоляції хворих, у дезінфекції приміщень, дотриманніперсоналом заходів особистої профілактики і санітарно-ветеринарних правил.Ветеринарні обробки худоби забезпечують профілактику незаразних і заразниххвороб.
Обслуговуючий персонал допускається дороботи тільки після медичного огляду. Надалі персонал один раз на квартал,доярки раз на місяць проходять профілактичний медогляд. Доярок 1-2 рази на рікпіддають диспансерному обстеженню на туберкульоз і бруцельоз.
Стан охорони праці у TOB ім. Воровськоговідповідає вимогам Закону України «Про охорону праці», Кодексузаконів про працю, Закону України " Про забезпечення санітарного і епідеміологічногоблагополуччя населення", і розроблених на їх основі положень, постанов,нормам, інструкцій.
Пропозиції по зниженню виробничоготравматизму та захворювань у TOB ім. Воровського наведені в таблиці 5.5.

Таблиця 5.5 Пропозиції з охорони праці уTOB ім. ВоровськогоПропозиція Строк виконання Відповідальний за виконання покращити навчання й атестацію безпосередніх керівників робіт з боку керівника господарства та служби охорони праці; 2 місяці керівник господарства, служба охорони праці забезпечити керівників робіт необхідною кількістю законодавчої та нормативної документації по охороні праці; 2 тижні керівник господарства розробити та затвердити інструкції по заходах безпеки по всіх видах робіт в господарстві; 1 місяць безпосередні керівники робіт, керівник господарства контролювати додержання правил внутрішнього розпорядку господарства, не допускати невиконання вказівок керівника робіт; безпосередні керівники робіт розробити заходи впливу на робітників, які порушують виробничу дисципліну та правила безпеки; 1 місяць безпосередні керівники робіт, керівник господарства провести модернізацію діючого технологічного обладнання; 1 рік керівник господарства забезпечити своєчасне проведення обов'язкового періодичного медичного огляду працівників господарства для зниження числа захворювань. 1 місяць служба охорони праці

Висновки
1. TOB ім.Воровського Полтавського району — господарство середнього рівня розвитку, якеспеціалізується на виробництві широкого спектру рослинницької продукції з відноснорозвиненим молочним скотарством і свинарством. Загальна земельна площа господарстваскладає 1894 га, у т. ч. сільськогосподарські угіддя 1824 га (96,3 %).Розораність угідь висока і складає 96,3 %. Пасовища для тваринництва лише 50 га(2,7% сільськогосподарських угідь). Поголів'явеликої рогатої худоби невелике і дорівнює 225 голів, у т. ч. 80 корів. На 100га сільськогосподарських угідь припадає худоби 12,7 голів, у т. ч. 4,4 корів,що свідчить про недостатню ефективність використання земельних угідь вгосподарстві.
2.  В господарстві застосовують традиційнийспосіб утримання корів, характерний тим, що худоба знаходиться в стійлахприміщення. Цей варіант утримання визначається простотою організації праці,забезпечує гарні умови для догляду, але має низький коефіцієнт використання длябільшості машин і обладнання, високий рівень затрат праці. З метоюудосконалення технології виробництва молока рекомендується застосовуватидоїльну установку типу «Тандем».
3.  Молочна продуктивність корів складає 3500кг молока у рік. Рентабельність виробництва молока невисока і лише в останніроки, у зв'язку з підвищенням закупівельних цін, вона зросла до 33 %. Причининизької прибутковості галузі — недостатнє поголів'я тварин при порівняноневисокій їх продуктивності і високих затратах на виробництво продукції.
4.  В результаті удосконалення технологіївиробництва молока в TOB ім. Воровського зростуть економічні та господарськіпоказники: якість молока, молочна продуктивність до 4000 кг, собівартість 1цмолока — 172 грн., рентабельність виробництва молока — 51,5%.

Пропозиції
1. Для раціональноговикористання наявних земельних угідь збільшити у наступні 5 років поголів'якорів до 200 голів з продуктивністю 4000 кг молока від корови в рік. Уподальшому поголів'я корів треба збільшувати до 20-25 голів на 100 гасільськогосподарських угідь.
2. При цьомузаготовляти кормів не менше 48 ц кормових одиниць на 1 корову в рік. Наявніземельні і технічні умови господарства дають можливість забезпечити виконанняцих показників.
3. Для доїння корівв господарстві пропоную застосовувати установку типу «Тандем». Прицьому досягається вища продуктивність праці, ніж при доїнні в стійлахкорівника, суттєво змінюється організація і характер праці оператора машинногодоїння, відкриваються більші можливості для механізації та автоматизації ручнихоперацій.
4. При такомуспособі доїння доїльний зал блокується з прифермською молочною, утворюючидоїльно-молочний блок. Це дає змогу одержувати молоко високої якості, суттєвоспрощує і здешевлює операції, пов'язані з транспортуванням молока до молочної,забезпечує добрі умови для технічного обслуговування доїльного та молочногообладнання, яке концентрується в одному місці.

Список використаноїлітератури
1.Админ Е.И. и др. Технология производства молока на промышленной основе. — К.:Урожай, 1983- 168 с;
2.Админ Е. И. Доение коров на фермах промышленных комплексов. — 2-е изд., доп. иперераб. — К.: Урожай, 1980. — 144с;
3.Адмін Є. І. Доїння корів при різному утриманні. — К.: Урожай, 1974. — 167с;
4.Админ Е. И., Волосожар В. А., Гребень Г. Д. Учебная книга доярки. — М.: Колос,1971.-231с;
5.Адмін Є. І., Волосожар В. О., Мянд А, Є. Підручник оператора машинного доїннякорів. — К.: Вища школа, 1983. — 232с;
6.Адмін Є., КорольА. Безприв'язне утримання корів при реконструкції чибудівництві молочної ферми // Тваринництво України. — 2006.-№7-с.4-7;
7.Арзуманян Е.А. Скотоводство. -М.: Колос, 1984.-319 с;
8.Беляевский Ю. И. Индустриализация молочного скотоводства. -М.: Россельхозиздат,1984. -383с;
9.Бенке И., Дж.Чиффо, Ш.Ковач. Производство молока при беспривязном содержаниикоров; Пер. с венг. Ш.Эрдсса. — М.: Агропромиздат, 1990.-144с;
10.Богданов Г.А. Промышленное производство молока и говядины. -М.: Колос, 1983. — 3 19 с. ;
11.Бузун I.A. Потокові технології виробництва молока. — К.: -Урожай, 1989. — 192с;
12.Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва. — К. .: Вища освіта, 2005. — 495 с;
13.Велиток И. Г. Технология машинного доения. -М.: Колос, 1975. — 255с;
14.Вертийчук А.І., Мощенко МЛ. Технологія виробництва продукції тваринництва. К.:- Урожай, 1995. — 325 с;
15.Власов В. П., Лапченко А. И. Оценка и отбор молочного скота. — К.: Урожай, 1984.- 112с;
16. Вінничук Д. Т., Духовний П. Б.Дворазове доїння корів. — К.: Урожай, 1979. -86с.;
17. Еремин А. Г. Зоотехническоеобоснование выбора доильных машин. -М.: Россельхозиздат, 1973.- 111с;
18. Зубець M.B, Ейснер Ф.Ф. Молочнескотарство. — К .: Урожай, 1988. — 230 с;
19. Іванченко М. М. Годівля та утриманнявисокопродуктивних корів/ М. М. Іванченко, Ю. Д. Рубан. — К.: Урожай, 1991. — 80с;
20. Кансволь Н. Эффективное доение приполном комфорте / Н. Кансволь, М. Шпегель // Новое сельское хозяйство. — 2009.- №1 — с. 56-59;
21.Костенко В.Г, Сірацький Й.З., Шевченко М.І. та ін. Скотарство і технологіявиробництва молока і яловичини. — К.: -Урожай, 1995. — 472 с;
22.Лазаревич А. Молочне скотарство за ринкових умов//Тваринництво України. — 2007.- №12. — с.37-39;
23. Могильний О. Д. Доїльні зали — майбутнє скотарства // Техніка АПК. — 1999. -№3-с. 33;
24.Мосийко В.И. Интенсификация молочного скотоводства. — М.: Агропромиздат,1989;
25.Носов Г. Р., Кондратец В. А. Пащенко В. Ф. Автоматизация процессов доения наживотноводческих комплексах. — К.: Высшая школа, 1985. — 215с;
26.Палкін Г. Чим доїти корів на прив'язному утриманні // Пропозиція. — 2002.-№12-с.86-89;
27. Петруша Є. Ефективні елементитехнологій утримання молочних коров // Тваринництво України. — 1998. — № 1. — с.6 — 8;
28.Попков H.A., Карсека И.В., Тимошенко В.И. Современные системы и способысодержания животных/УЕфективне тваринництво. -2007.-№ 7. — с.18-24;
29.Оленев В. А. Руководство по машинному доению коров. -М.: Колос, 1981. -111с;
30. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологіявиробництва молока та яловичини: Підручник для студентів вищих навчальнихзакладів. Видання 2-е, доповнене і перероблене. -X.: Еспада, 2005. — 576 с;
31. Симарев Ю. Эффективность машинногодоения //«Сельский механизатор». -2004. — №12;
32. Тимошенко В.Н., Музыка A.A.Преимущества беспривязного содержания коров // Зоотехния. — 2000. — №9. — с.19-21;
33. Шарій С. Прогресивні технологіїу молочному скотарстві//Тваринництво України. — 2004. — №5. — с.8-10;
34. Шевцова Т.А., Наумова A.A.Свободновыгульное содержание коров на глубокой несменяемой подстилке //Зоотехния. — 2007. -№ 8.-с.21-22;
35. Фененко А. І. Механізація доїннякорів і первинної обробки молока на комплексах / А. І. Фененко, С. П.Москаленко, А. В. Ремезов та інші. — К.: Урожай, 1981.- 136с;