Курсоваробота
Натему:
«Ефективністьвиробництва продукції в фермерських господарствах»
Зміст
Вступ
1. Природноекономічнахарактеристика фермерського господарства «Україна»
2. Ефективністьвиробництва продукції в фермерських господарствах промислового типу
2.1 Розміри,спеціалізація та забезпеченість факторами виробництва і їх ефективневикористання в фермерських господарствах
2.2. Характеристикасільськогосподарської діяльності фермерського господарства «Україна»
3. Шляхипідвищення ефективності роботи фермерських господарств
Висновки тапропозиції
Списоквикористаної літератури
Вступ
Ринкові перетворення в економіціУкраїни обумовили формування багатоукладної системи господарювання в аграрномусекторі, де поряд з державними, приватними, орендними підприємствами,господарськими товариствами, виробничими кооперативами отримали розвитокфермерські господарства. Вони повинні розглядатися не як альтернатива великимвиробництвам, а як об’єктивно необхідне їхдоповнення, що дозволить більш повно розкрити і використати потенціалсільського господарства. З цих позицій функціонування фермерських господарствстворює передумови для підвищення ефективності аграрної економіки, розширюючимежі пошуку раціональних форм і методів використання природних іекономічних ресурсів аграрного виробництва. Необхідність існування таподальшого ефективного розвитку фермерських господарств пов’язана зтим, що ними забезпечується поповнення обсягу та асортиментусільськогосподарської продукції; раціональне використання матеріальних татрудових ресурсів; економія капіталовкладень у сільське господарство; рістефективності та продуктивності використання землі; скорочення втратсільськогосподарської продукції; поповнення місцевого бюджету тощо. Фермерськегосподарство визначене як своєрідна складно структурована форма територіальноїорганізації агропромислового виробництва, своєрідний тип сільського поселення,в якому органічно та компактно поєднуються земельна площа й садиба звиробничими, господарськими та житловими будівлями, технікою й інвентарем. Йогопризначення в перші 10-15 років формування, — забезпечення родинипродовольством, освоєння місцевих продовольчих ринків, формування середньогокласу на селі. У вузькому розумінні фермерськегосподарство – це виробнича одиниця (підприємство)сільськогосподарського типу, метою діяльності якого є одержання прибутку тавиконання соціальних функцій.
Метою дослідження є обґрунтування практичнихзасад ефективного розвитку фермерських господарств та їх оптимального розміруна основі вдосконалення матеріально-технічногозабезпечення, спеціалізації, фінансово-кредитного та організаційно-економічногомеханізмів господарювання.
У процесі реалізації поставленої метивизначені такі основні завдання дослідження:
— визначити місце фермерськихгосподарств в АПК та виявити основні тенденції їх розвитку;
— визначити ефективністьфункціонування фермерських господарств на основі одного господарства;
Об’єктомдослідження є процес функціонування і розвитку фермерських господарств всучасних умовах.
Предметом дослідження єтеоретичні, методичні та практичні аспекти функціонування і розвитку фермерствав контексті загального процесу відродження аграрного сектора економіки наоснові постійного соціально-економічного відтворення.
У процесі дослідження використаємо розрахунково-конструктивнийметод дослідження.
Природно-економічна характеристикафермерського господарства «Україна»
Територіяфермерського господарства “Україна” за даними 2007 р. становить 3675 га, втому числі сільськогосподарських угідь 3458 га., розташовано в східній частині Покровського району, Дніпропетровської області. Протяжність господарства зпівночі на південь 9 км, з заходу на схід 8 км. Так як господарство знаходиться в східній частині степу тому природні умови характеризуються великою кількістютепла і недостатністю вологи.
Кількість опадів за рік – 573 мм, із яких на травень-червень припадає49%. Однак, низька відносна вологість повітря в літній період (45-55%призводить до того, що велика частина літніх осадів, які носять проливнийхарактер, втрачається на випаровування.
Число днів із сніжним покривом — 68, а висота сніжного покрову неперевищує 10 см. Промерзання ґрунту буває на глибину 35-40 см. Середня річна температура повітря — +12.3˚С, абсолютний річний максимум температури — +42˚С,мінімум — 30˚С.
Районрозташування відноситься до числа розвинутих сільськогосподарських районів.Сільське господарство спрямоване на вирощування культур: ячменю, пшениці,кукурудзи, соняшника, овочів, цукрових буряків та виробництво продуктівтваринницької галузі. Ліси складають 2% від всіх лісів на територіїПокровського району і відіграють важливу земельнозахисну, водоохоронну,культурно-естетичну роль.
Клімат в районірозташування господарства помірно-континентальний.
Розміри,спеціалізація та забезпеченість факторами виробництва і їх ефективневикористання в фермерських господарствах
Для фермера, як ібудь-якої підприємницької структури, створення відповідної ресурсної бази,узгодженості і збалансованості її окремих елементів є особливо важливим. Аджесаме з цього і, зокрема, з обмежених можливостей розширення земельних наділів,придбання технічних засобів фермер виходить при формуванні своєї виробничоїпрограми.
Розміригосподарства, з одного боку, є як один з найважливіших чинників ефективностігосподарювання, а з іншого – є результатом його діяльності. У США вважають, щодля підтримки нормального рівня (за американськими мірками), займаючись тількисільськими господарством, фермерська сім’я повинна обробляти 240 га землі. Але найефективнішими є ферми з площею землекористування близько 1000 га.
У той же часдрібні ферми більш конкурентноздатні з погляду реагування на зміну кон’юнктуриринку, фінансової і цінової політики держави. Проте дрібні ферми не сприяютьефективному використанню технічних заходів і не гарантують фермеру і членамйого сім’ї необхідних доходів, що доволі часто вимагає, при подоланніфінансових труднощів, шукати роботу на стороні.
Матеріально-технічнабаза фермерського господарства формується за рахунок довгострокових капітальнихвкладень, оборотних коштів, матеріально-технічних ресурсів і представляє собоюсукупність ресурсів, предметів і засобів праці, які використовуються увиробництві та забезпечують нормальну діяльність господарства.
Фермерськігосподарства, що мають великі площі забезпечують оптимальні обсяги виробництвапродукції та високоефективне ведення галузей шляхом раціонального використаннятрудових ресурсів, основних виробничих фондів, у тому числі технічних засобів,підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції та зростаннядоходності від господарської діяльності. За розрахунками технологічні умови привирощуванні озимої пшениці вимагають повнішого використання системи технічнихзасобів і відповідного зниження собівартості продукції. Збільшення їхніхрозмірів дає змогу раціональніше використовувати техніку та інші основнівиробничі фонди фермерського господарства, транспорт, трудові ресурси, авідповідно й ефективніше вести виробництво в цілому. Якщо невелике підприємствозабезпечити системою сільськогосподарських машин, то рівень їх використання буденевисоким. У зв’язку з цим для фермерських господарств надзвичайно важливезначення має визначення оптимальних площ землі в обробітку. Тому принципнайбільш повного, ефективного використання необхідних технічних засобів(системи машин) на виробництві продукції рослинництва покладено в основуметодики визначення раціональних розмірів землекористування длясільськогосподарських товаровиробників, а саме фермерських господарств.
Передусім необхідновизначити коефіцієнт використання кожного технічного засобу, який визначають якчастку фактичного від норми річного завантаження в годинах при різних варіантахструктури посівних площ за формулою: />
/>коефіцієнт використаннятехнічного засобу на n-ій площі (%, коеф); З – завантаження технічного засобуна n-ій площі (год);
Нрз – нормарічного завантаження технічного засобу на n-ій площі, (год).
Для розрахункуцього показника візьмемо, наприклад, таку технологічну операцію, як оранкатрактором Т-150-05К-05 (вартістю 247450 грн.) і плугом ПЛН-5-35 (24058 грн.).Річна норма завантаження – відповідно 1600 і 480 год. При нормі виробітку одинга за годину на 100 га посівів озимої пшениці агрегат буде використано 100 год(100 га /1 га). Отже, коефіцієнт використання трактора становитиме 0,0625 або6,25% (100год. / 1600год.), а плуга – 20,83% (100 год/480 год); на 200 га коефіцієнт становитиме 0,125 або 12,5%. Лущильник ЛДГ – 15 А використовується відповідно на8,42 і 16,84 %, комбайн ДОН-1500Б – на 15,15 і 30,3% тощо. Така є тенденція йпо інших сільськогосподарських культурах (табл… 1).