Міністерство аграрної політики України
Львівськийнаціональний університет ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З.Ґжицького
Кафедраскотарства і конярства
Дипломна робота
Господарсько-корисніознаки корів української чорно-рябої молочної породи в ПСП «Правда»Млинівського району Рівненської області
Львів-2010р.
ЗМІСТ
Вступ
I Огляд літератури
1.1. Продуктивні якості корів української чорно-рябоїмолочної породи
1.2 Технологічні особливості вим’я корів
II Характеристика господарства
2.1 Загальні відомості
2.2. Природно-кліматичні умови
2.3. Економічні умови господарства
III Матеріал, умови та методика виконання роботи (проведення дослідження)
IV Результати дослідження
4.1. Характеристика господарсько-корисних ознак корівукраїнської чорно-рябої молочної породи.
4.2. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння
4.3. Годівля та утримання великої рогатої худоби дляреалізації генетичного потенціалу тварин
V. Економічна ефективність дослідження
VI. Охорона праці
VII. Охорона природи
VIII.Цивільна оборона
Висновки та пропозиції виробництву
Список використаноїлітератури
Вступ
Інтенсифікаціямолочного скотарства нерозривно пов’язана з механізацією та автоматизацієютрудомістких процесів, створенням міцної кормової бази, комплектуванням фермвисокопродуктивною худобою, застосуванням технології, яка б ураховувалабіологічні особливості тварин. У зв’язку з цим, виникає необхідність оцінки ідобору тварин за рядом додаткових ознак (придатністю тварин до машинногодоїння, їх стійкістю до захворювання маститами, міцністю копитного рогу,однорідністю тощо).
Розвитку вим’я,як органу, який виробляє найбільш цінний продукт тваринництва, в усі часиприділяли значну увагу. Особливо показникам розвитку молочної залози сталиприділяти увагу у зв’язку із широким застосуванням машинного дворазовогодоїння. З цією метою оцінюють морфологічні і функціональні показники розвиткувим’я.
Селекція затехнологічними якостями повинна бути спрямована на підвищення продуктивності,швидкості і повної молоковіддачі, більш ефективного використання доїльнихустановок, збереження здорового вим’я, і як наслідок зниження затрат навиробництво молока.
Вивченняпродуктивних, технологічних і відтворних особливостей тварин українськоїчорно-рябої молочної породи з метою її подальшого вдосконалення і раціональноговикористання має важливе наукове і практичне значення для успішного веденняселекційної роботи.
Із запровадженнямпромислових технологій виробництва молока та вдосконаленням методів селекціїдомінуючою стала чорно-ряба молочна порода, питома вага якої в 1996 роцістановила 38,2%. Порода відзначається високим генетичним потенціалом, однак востанні роки темпи генетичного покращення худоби дещо сповільнилися.
Тому метою нашихдосліджень було оцінити корів української чорно-рябої молочної породи запродуктивними і технологічними якостями в умовах ПСП “Правда” Млинівськогорайону Рівненської області.
I. Оглядлітератури
1.1. Продуктивніякості корів української чорно-рябої молочної породи
На сучасному етапі розвиткумолочного скотарства особливого значення набуває підвищення племінних і продуктивнихякостей тварин, спрямоване на створення нових ліній, типів, порід, придатних доексплуатації в умовах інтенсивного ведення тваринництва. Результатом цьогопроцесу разом із широким використанням кращого світового генофондуспеціалізованих порід стало виведення української чорно-рябої молочної породи згенетичним потенціалом корів на рівні 5000-6000 кг молока (Єфіменко М.Я., 1996;Рубан Ю.Д., 2000, 2002; Ткач Н.Т. і ін. 2003)
У процесі їївиведення використовували худобу європейської селекції: голландську, німецьку,голштинську, що призвело до отримання безлічі комбінованих генотипів,різноманітних за екстер’єром (Єфіменко М.Я.,1995,1996).
О.М. Шалева(2001) вважає, що корів української чорно-рябої молочної породи є два типи:-молочний; молочно-м’ясний. Так, найбільша кількість корів молочного напрямупродуктивності спостерігається серед високо кровних тварин із часткоюспадковості голштинів 51-87,5% — 178 голів (47,1%), а комбінованого типу –фактично у двічі менше – 84 голови (22,2%).
За живою масою невиявлено суттєвої різниці між тваринами обох напрямів продуктивності, однак уцілому по стаду корови молочно-м’ясного типу мали невірогідно більшу живу масу,ніж молочного, причому у повновікових тварин з часткою спадковості голштинів угенотипі понад 50% вона найбільше відповідала стандарту породи (550 кг).
Лінійна оцінкабудови тіла корів свідчить, що тварини молочно-м’ясного напряму продуктивностіпорівняно з молочним характеризуються міцнішою будовою тіла, кращим розвиткоммускулатури, більш широкою грудною кліткою з округлою постановкою ребер. Навідміну від молочно-м’ясного, тварини молочного типу характеризуються кращимрозвитком заду, мають відносно добре розвинену середню третину і меншою міроюпередню частину тулуба. Грудна клітка у них глибока, але менш широка, з косоюпостановкою ребер, мускулатура розвинена слабше.
За показникамимолочної продуктивності вірогідної різниці між тваринами обох типів за першу тадругу лактацію не спостерігалося. Середній надій первісток коливався в межах2993 — 3154 кг при вмісті жиру в молоці 3,63-3,71% і виході молочного жиру110,8-114,4 кг; та у тварин другої лактації – відповідно 3205-3350 кг,3,51-3,61% і 113,1-129 кг. У повновікових корів кожного виробничого типувстановлено вірогідну перевагу високо кровних тварин над низько кровними занадоями, зокрема в молочному – на 491 кг (14,3%, Р
Середняпродуктивність 1822 первісток апробованого київського заводського типучорно-рябої молочної породи становила 6298 кг молока жирністю 3,87%, 1499повновікових корів – відповідно 7321 кг і 3,85%. Від 298 первісток харківськогозаводського типу надоїли 5045 кг молока жирністю 4,04%, від 174 повновіковихкорів – 6337 кг і 3,87%, а від 633 подільського заводського типу – відповідно4872 кг і 3,69%, від повновікових корів – 5778 кг і 3,78%.(Єфименко М.Я.,1996).
Вміст жиру вмолоці у нової породи в більшості базових господарств не знизився. У стаді з13000 корів, які відповідають вимогам стандартів, він становив 3,86%.
Р.Й.Кравців іін.(1998), І.М.Малко і ін. (2003) вважають, що тип будови тіла у тваринукраїнської чорно-рябої молочної породи здебільшого молочний. Істотнопереважають ровесниць вихідної породи за живою масою та промірами (висотою вхолці, косою довжиною тулуба, глибиною та обхватом грудей).
Як показалирезультати численних досліджень, бугайці нової української чорно-рябої молочноїпороди в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю росту живої маси,виходом туші переважали ровесників вихідної материнської породи. Добовіприрости до 18 місячного віку дорівнювали 900-1000 грам і більше.
В.Ф.Кос зспівавторами (1998) вважають, що з метою підвищення генетичного потенціалупродуктивності, покращення племінних та створення бажаного для західногорегіону України типу тварин чорно-рябої породи великої рогатої худоби доцільноі на далі в умовах господарства в умовах західного регіону Українивикористовувати плідників голштинської та німецької чорно-рябої породи тапроводити всестороннє вивчення господарсько-біологічних особливостей одержанихнащадків. Тварини української чорно-рябої молочної породи за відтворноюздатністю не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корівколивається в межах від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85-100 днів.
ДослідженнямиО.М.Шалевої (2000) встановлено, що корови української чорно-рябої молочноїпороди мають добру відтворну здатність, ознак у тварин як молочного так і молочно-м’ясноготипів із насиченням кровності голштинської породи понад 50% вона дещопогіршується.
Г.О.Соколова зспівавторами (1999) на підставі проведених досліджень встановили, що вселекційній роботі для покращення генетичного потенціалу у відношенні молочноїпродуктивності української чорно-рябої молочної породи потрібно використовуватинімецьку чорно-рябу худобу, а для покращення жирномолочності – голландськупороду. Селекцію української чорно-рябої молочної породи потрібно проводити зурахуванням морфо-функціональних властивостей вим’я. При цьому доцільновикористовувати голландську та німецьку худобу, яка позитивно впливає напокращення якості вим’я корів цієї породи та пристосування їх до машинногодоїння.
1.2 Технологічніособливості вим’я корів
Одним із важливихфакторів зниження затрат на виробництво продукції є комплексна механізація фермі впровадження прогресивних технологій на промисловій основі. Це вимагає рядвимог до селекційно-племінної роботи з великою рогатою худобою за придатністюдо утримання корів великими групами, вирівнювання стада за продуктивністю тапотребі в кормах, а також покращення однорідності корів за формою вим’я ташвидкістю молоковіддачі.
Доведено(Костенко В.І., 1996, 2000; Шалева О.М., 2001 та ін. Хмельничий Л.М., 2003),морфологічні і фізіологічні властивості вим’я корів зумовлені спадково. Томупокращення їх обґрунтовано селекцією. Встановлена залежність між формою вим’я імолочної продуктивності у повновікових корів за лактацію яка становила: зчашоподібною формою вим’я – 7274 кг, з округлою – 6237 кг в тому числі зокруглою без вад – 6411 і козячою — 5018 кг. Придатність корів до машинногодоїння є одним з основних критеріїв в оцінці придатності худоби до використанняїї на великих механізованих фермах та комплексах. Вона визначається різнимифакторами.
Із збільшеннямнадою із передніх часток вим’я з 34,9-35,5 до 46,3-46,6% число випадківзахворювання маститом корів знижується.
Слабкеприкріплення вим’я, для якого властивий перехват біля основи, рідкіше вираженийу відвислого вим’я не бажаний. Особливо не бажане відвисле вим’я. У корів звіком слабшають підтримуючі тяжі і воно ще більше відвисає, різко змінюється ійого форма.
Відвисле вим’яважко видоюється не тільки апаратом, але й руками. На таке вим’я важко одягатиапарати, вони швидко забруднюються. До машинного доїння більше всього підходитьвим’я, віддаль від нижнього краю до землі становить не менше 50 см.
Ю.Д. Рубан зспівавторами (1989), В.І.Костенко (1996) вважають, що для машинного доїннявелике значення має положення вим’я. Розрізняють стегнове і черевне положення.Для доїння апаратами більш придатна корова з черевним положенням вим’я. Черевневим’я має краще кровопостачання і в порівнянні з стегновим у нього майже на 10%більш повністю видоюється вим’я. При черевному вимені значно зручніше одягатина дійки доїльні стакани.
Кравченко М.А(1988) вказував, що для ефективного застосування машинного доїння враховуютьрозмір часток вимені. Застосування доїльних апаратів для доїння корів, вим’яяких має нерівномірну розташованість часток, може привести до серйозних травмта захворювань. У таких корів видоювання молока із слаборозвинутих частокзакінчується раніше, але доїльний апарат продовжує працювати впливаючи вакуумомна звільнені частки. В результаті може статися розрив альвеол. Добримвважається вим’я із передніх часток якого отримують не менше 43% добовогонадою. Частка такого вимені симетричні.
Ф.Л.Гаркавий(1986), В.І.Костенко (1996) виділяли горизонтальне дно вим’я трохи нахилене(кут до 10-150ламане при ступінчастих долях нахилене (кут догоризонтальної лінії більше150). За його даними сильно нахилене іступінчасте дно не бажане так, як вага доїльних стаканів і колектора будерозподілятися по долях не рівномірно, в наслідок чого видоюються більшнатягнуті передні дійки. “Холосте” доїння передніх долей буде гальмуватимолоковіддачу подразнюючи тканини і негативно впливаючи на стан вим’я іпродуктивність.
Форма вим’яхарактеризується його співвідношенням довжини, ширини, глибини і в значній мірівпливає на молочну продуктивність та повноту видоювання корів апаратом.
Ю.Д. Рубан(1987), В.І. Костенко (1996) форми вим’я поділяють на: ванноподібне – поширенедалеко вперед, подовжене, широке й досить глибоке, його довжина на 15% і більшеперевищує ширину (на плані має форму витягнутого овалу); чашоподібне – середнєза довжиною і шириною, досить глибоке і дещо округле вим’я. Його довжина на5-15% перевищує ширину (на плані має форму невеликого овалу); округле абоквадратне – має невелику площу прикріплення до тулуба, дещо звужене донизу,довжина приблизно рівна ширині; козине – має недорозвинені передні або вільногіпертрофовані і відвислі задні частки вим’я. Передні частки від задніхвідділяються добре вираженою бічною борозною; примітивне – малорозвинене,напівкругле з маленькими, близько розміщеними дійками.
Ю.С. Ізілов(1988), Л.М.Хмельничий (2003) вважають, що форма вим’я спадкова ознака. Томупри розведенні великої рогатої худоби необхідно залишати на плем’я бугаївматері яких є з ванно подібною або чашоподібною формою вим’я, а корів з такимвим’ям слід інтенсивніше використовувати для відновлення, створюючи їм найкращіумови годівлі та утримання. При машинному доїнні корів велике значення маютьвеличина, форма, спрямованість та розміщення дійок.
Ф.Л. Гаркавий(1986), В.І.Костенко (1996) поділяв дійки на короткі 2-5 см, середні 6-9 см,довгі 10-16 см.
Ю.Д. Рубан (1987)вважає, що величина, форма та розміщення дійок безпосередньо впливає нашвидкість та повноту видоювання вим’я машиною. Не бажані дійки надто товсті(діаметр більше 3 см), тонкі (діаметр 1,8 см), довгі (більше 9 см), короткі(менше 4 см).
За формою дійкирозрізняють: циліндричні, конічні, грушоподібні, олівцеподібні та лійкоподібні.Для машинного доїння найбільш бажана форма дійок циліндрична і дещо конічна.
Розміщення дійокна вим’ї може бути: широке, майже квадратне; широке передніх і зближеннязадніх; зближене бічних при нормальній відстані між дійками лівого і правогобоку; зближене розміщення всіх дійок. Небажана як дуже близька (до 6 см), так ідуже велика (більше 20 см) відстань між вершинами дійок. Достатньою слідвважати відстань між вершинами передніх дійок 10-20 см, а між передніми ізадніми 7-12 см. Бажано також, щоб дійки були спрямовані вертикально вниз.
Важливогозначення при оцінці вважає В.І.Костенко (1996) слід надавати прикріпленню вим’ядо черева. Воно буває: щільне, коли передній край його непомітно переходить учерево; достатньо щільне коли передні частки утворюють добре видимий кут міжвим’ям і черевом; не досить щільне – передні частки і лінія черева утворюютьмайже прямий кут; дещо відвисле, з добре видимим перехватом біля основи, івідвисле. Відстань від дна вим’я до підлоги повинна бути не менше 45-50 см,тобто, щоб дно вим’я не було нижче рівня скакового суглобу.
М.А. Кравченко(1987) наголошував, що проміри дійок дають об’єктивну характеристику їхрозвитку та форми. Всі проміри закономірно збільшуються з віком, досягаючинайбільшого розвитку до 5-6 отелу. Довжина дійок бажана в проміжках 6-8 см, щоскладає 12-13 довжини доїльної гуми (150-180), яка забезпечує їх захист відвакууму в такті стискування. Діаметр дійок допустимий в межах 20-30 мм.Вимірюють звичайно передню дійку. Небажана зближеність задніх дійок (не менше 6см), яка характерна (до 25%) погано вирощених первісток.
Ю.Д. Рубан (1987)вказує, що оцінку вим’я проводять під час найвищої продуктивності корів на другому-третьомумісяці лактації. Морфологічні ознаки вим’я корів оцінюють шляхом огляду,ощупування і вимірювання за годину, півтори до початку доїння. Звертають увагуна величину та форму вимені: рівномірність розміщення долей, характерприкріплення до черева корови; залозистість; величину та форму розміщеннядійок, підшкірних вен. Кожну групу ознак оцінюють окремо за 5 бальною системоюі результати оцінки записують в спеціальну карточку оцінки вим’я корови. Вумовах промислової технології виробництва молока, форма вим’я є головноюселекційною ознакою добору корів, оскільки вона в значній мірі визначаєпридатність корів до машинного доїння.
За даними І.Н.Маньковського (1987) на протязі трьох років вивчали морфологічні тафункціональні властивості вим’я корів чорно-рябої породи в стадах. Встановлено,що в стадах з вим’я чашоподібної форми середньодобовий надій корів по всіхстадах складав 13,5-18,8 кг. Для машинного доїння найбільш придатні корови звисокою здатністю до молоковіддачі. Вважають придатними до машинного доїннякорів з середньою швидкістю доїння від 1 кг за хвилину і більше, а оптимальнавеличина цієї ознаки 1,5-2 кг за хвилину.
Ідеальнимвважається вим’я, кожна чверть якого дає 25% загального надою, однак корів зтаким вим’ям дуже мало.
Загальноприйнятимпоказником рівномірності часток є і індекс вим’я, який вираховується якпроцентне відношення надою з передніх часток до загального надою. Бажано щобіндекс вим’я був не нижче 40-43%.
Ю.С. Ізілов(1988) також звертає увагу на те, що в умовах машинного доїння швидкістьмолоковіддачі має особливе значення. Він також виділяє одночасність видоювання(час в секундах між закінченням доїння першої та останньої частки вим’я). Ціпоказники разом з рівномірністю розвитку долей вим’я враховують при оцінці стійкостікорів до маститу (Рубан Ю.Д., 2000). Корови з добре розвинутим вим’ям повинніповністю видоюватись за 3-5 хвилин і майже одночасно з усіх часток.
М.О.Кравченко(1987) посилаючись на практичні спостереження вказує, що при щоденномувидоюванні часток вим’я у одних і тих же корів процент надою окремих часток здня на день і від доїння до доїння варіює до ±1,5%. Індекс вим’я як показникрівномірності розвитку чвертей вим’я в значній мірі обумовлений спадковістю. Вході лактацій і з віком він лише незначно зменшується. В первісток в більшостівипадків показники індексу кращі на 2%, ніж у дорослих тварин. Нерівномірністьнадоїв із часток вим’я негативно впливає на швидкість молоковіддачі. Підвищенняшвидкості видоювання знизить затрати часу і праці на отримання одного центнерамолока.
Л.К. Ернст(1982), В.І.Костенко (1996) звертають увагу на максимальну швидкістьмолоковіддачі. Вона більш обумовлена генетичними факторами і в меншій міріваріює під впливом зовнішніх факторів.
Між максимальноюі середньою швидкістю молоковіддачі існує кореляція (0,7-0,7). Індивідуальнівідмінності корів об’єктивно характеризує крива швидкості молоковіддачі похвилинах всього періоду доїння. Середня швидкість доїння поступово збільшуєтьсяз віком корів у зв’язку з їх підвищенням надоїв. Середня швидкість виявиласьсамим зручним показником легкодійкості. Тривалість доїння визначаєпродуктивність праці. В наслідок короткочасної дії окситоцину більш повневидоювання відмічає у корів на видоювання яких треба 2-3 хвилини.
М.Г. Дмитрієв(1985), Ю.Д.Рубан (2000) вказують, що машиною можна видоювати любу корову післяпривчання. Але якщо корови з дефектами вим’я і дійок, надто тугодійкі або надтонерівномірними надоями часток, то потрібно значно більше річних операцій, а цезнизить продуктивність праці, можливі також захворювання корів маститом. Томунеобхідно для комплектування механізованих ферм і молочних комплексів підбиратикорів за їх придатністю до машинного доїння. Малопридатних і непридатних можназалишити на фермі з традиційною технологією або виранжирувати.
М.В. Зубець(1994) вважає, що якість машинного доїння визначається повнотою видоюваннямолока з вим’я, яке впливає не тільки на кількість надоєного молока, а й навеличину в наступні доїння. Тому неповне видоювання молока з молочної залозинавіть при повноцінній і різноманітній годівлі, добрих умовах утримання таінших зоотехнічних заходах, пов’язаних з роздоюванням корів, може призвести недо підвищення, а навпаки до зниження молочної продуктивності корів.
Ефективністьроздоювання при машинному доїнні залежить від правильної підготовки молочноїзалози до доїння, куди входять підготовчий масаж і термічні подразнення вим’я.
Т.В. Засуха(1999) та ін. вважають, що голштинізовані тварини центрально-східноговнутріпородного типу мають вим’я ванно подібної чи чашоподібної форми з великимзапасом.
В.Ю. Недава, М.Я.Єфименко (1987) вказують, що у первісток вітчизняної чорно-рябої породишвидкість молоковіддачі становить 1,35 кг/хв., імпортних тварин голландськоїпороди – 1,63, голштинської – 1,64, у корів датського відріддя – 1,93,німецького – 1,95 кг/хв.
Дослідженнями,проведеними науковцями УкрНДІ розведення і штучного осіменіння великої рогатоїхудоби, встановлено переваги голштинських корів першого і другого поколінь надровесницями вихідної материнської породи за технологічними властивостями вим’я.Бажані ванно – і чашоподібна форми зустрічаються у 70-75% корів голштинської іу 63-67% корів чорно-рябої породи вітчизняної селекції. Голштинізовані тваринипершого і другого покоління переважають також своїх ровесниць місцевоїчорно-рябої породи за показниками швидкості молоковіддачі.
Г.О. Соколова зспівавторами (1999) вважає, що селекцію української чорно-рябої молочної породипотрібно проводити з урахуванням морфо-функціональних властивостей вим’я. Прицьому доцільно використовувати голландську та німецьку худобу, яка позитивновпливає на покращення якості вим’я корів цієї породи та пристосування їх домашинного доїння.
Таким чином, ізрезультатів інформаційних джерел випливає, що тварини української чорно-рябоїмолочної породи характеризуються високим генетичним потенціалом продуктивностіта придатності їх до промислової технології виробництва молока.
II. Характеристикагосподарства
2.1 Загальнівідомості
Приватне сільськогосподарське підприємство “Правда” розташоване в с.Підгайці Млинівського району Рівненської області.
Центральна садибазнаходиться в селі Підгайці. На території господарства розміщенні дві ферми:молочно-товарна та для відгодівлі великої рогатої худоби. Господарствоспеціалізується по вирощуванню зернових та технічних культур та виробництвапродуктів тваринництва – молока і м’яса.
2.2 Природно-кліматичніумови
Дане господарстворозташоване в зоні Лісостепу Рівненської області з помірно-континентальнимкліматом на території господарства поширені такі види грунтів:
а). сіріопідзолені легкосуглинкові — 55%;
б). ясно-сіріопідзолені легкосуглинкові – 20%;
в). темно-сіріопідзолені легкосуглинкові – 15%;
г).дерново-підзолисті – 10%.
Вміст гумусу вмежах 1,6-2,4%, за кислотністю грунти нейтральні або близькі до нейтральних. Захімічними властивостями вони найбільш придатні для вирощування коренеплодів,пшениці, кукурудзи на силос, а системне внесення органічних добрив сприятимеполіпшенню фізичних властивостей грунту.
Середньорічнатемпература коливається в межах 4,1-8,20С. Середня кількість опадів600-650 мм. Біля 70% всіх опадів випадає у вегетаційний період і причомунайбільша кількість у червні і липні, що може негативно відбитися на сходахсільськогосподарських культур.
Кліматичні умовимісцевості в цілому сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур,однак малосніжні з частими відлигами зими приводять до вимерзання чививітрювання озимих та багаторічних бобових трав, а зливні дощі вліткуспричиняють ерозію грунтів, а на рівнинних зниженнях накопичуються ділянкиводи, які обумовлюють вимокання рослин.
2.3 Економічніумови господарства
Забезпеченістьтаким основним засобом як земля є однією з економічних умов діяльностігосподарства. Експлікація земельних угідь господарства приведена в таблиці 1.
Таблиця 1. Експлікаціяземель господарства на 1.Х1.2009 Види земель га Структура, %
Загальна земель площа
З них сільськогосподарських угідь
В тому числі: рілля
сінокоси
пасовища
Багаторічні насадження
Інші угіддя
Ставки і водойми
1841
1647
1414
139
94
68
73
53
100
89,5
76,8
7,6
5,1
5,7
3,9
2,9
Як видно з таблиці 1. господарство має не дуже велику земельну площу,сільськогосподарські угіддя становлять 89,5% від загальної земельної площі, а. ріллі76,8%. Певну частину сільськогосподарських угідь займають сінокоси і пасовища ітим самим створюють умови для забезпечення тварин кормами.
Наявні земельні угіддя, трудові ресурси, виробничі фонди господарствовикористовує з метою збільшення обсягів виробництва сільськогосподарськоїпродукції. Добрі природно-кліматичні та економічні умови дозволяють вирощуватиосновні сільськогосподарські культури і виробляти продукцію тваринництва.
Інтенсивневикористання землі нерозривно зв’язане з правильною організацією земельних угідь,з впровадженням і освоєнням сівозмін. Структура посівних площ господарстванаведена в таблиці 2.
Таблиця 2. Посівніплощі, га Культури Роки 2007 2008 2009 Озима пшениця Озиме жито Ячмінь ярий
Овес
Горох
Цукровий буряк
Картопля
Овочі
Кормові коренеплоди
Кукурудза на силос
Однорічні трави
Багаторічні трави 280
35
100
100
10
-
20
39
40
249
80
240 250
20
130
120
10
40
18
26
40
364
90
150 280
25
100
90
20
80
5
27
40
380
86
180
Найбільшу питому вагу в посівній площі займають озима пшениця і ярийячмінь із зернових культур, велику площу займає кукурудза на силос, багаторічнітрави та цукровий буряк. Господарство з кожним роком досягає вагомих успіхів увирощуванні зернових і кормових культур, зростає їх врожайність, підвищуєтьсяваловий збір (таблиця 3).
Таблиця 3. Динамікаврожайності і валового збору сільськогосподарських культурКультури Роки 2007 2008 2009 ц/га всього, т ц/га всього, т ц/га всього, т Озима пшениця
Озиме жито
Ячмінь ярий Овес Горох
Цукровий буряк
Картопля
Овочі
Кормові коренеплоди
Кукурудза на силос
Однорічні трави
Багаторічні трави
40,7
42,2
36,9
25,3
47,2
-
204,2
161,7
524,2
218,9
248,7
23
7711
16679
8496
-
472
-
4084
6306
20966
54500
-
-
43,6
39,7
38,4
27,4
22,8
486,5
115
179
349
259
-
-
5677
15511
9605
-
228
19460
2068
4660
13967
94339
-
-
45,5
55,8
43,2
30,1
24,9
-
92
101,9
476,4
259,3
-
-
18185
55,82
12105
-
498
-
460
2737
19058
77800
-
-
Одним із головних шляхів дальшого піднесення тваринництва євнутрішньогосподарська спеціалізація і концентрація і переведення його наіндустріальну основу.
В ПСП “Правда” ємолочний комплекс на 300 голів.
Господарство маєвсі можливості для збуту тваринницької продукції. Отже, розвиток скотарстваповинен іти у напрямі молочно- м’ясному, щоб питома вага корів у стадістановила біля 45-47%.
Витрати кормів на виробництво 1 ц молока та на 1 ц приросту великоїрогатої худоби досить високі за останні роки вони збільшились на одиницятваринницької продукції.
Таблиця 4. Витратикормів на виробництво 1 центнера продукції Показники Роки 2007 2008 2009 всього в т.ч. комбікорм всього в т.ч. комбікорм Всього В т.ч. комбікорм Молоко
Приріст великої рогатої худоби Приріст свиней
1,68
30,92
152,37
0,38
6,81
101
1,52
37,10
114
0,31
6,54
84
1,70
39,25
261,1
0,23
8,77
196,60
III. Матеріал,умови і методика виконання роботи (проведення дослідження).Матеріалом для дослідження послужило стадо корівукраїнської чорно-рябої молочної породи приватного сільськогосподарськогопідприємства «Правда» Млинівського району Рівненської області в кількості 394голови.
За матеріалами зоотехнічного обліку нами проведено аналіз племінних іпродуктивних якостей корів господарства за останні три роки (зміну надоїв,живої маси, породності, класності, відтворних та технологічних якостей тварин).
Для дослідженняза придатністю корів до промислової технології виробництва молока буловідібрано 4 групи корів:
1 група – 20корів з ванноподібною формою вим’я;
2 група – 25корів з чашоподібною формою вим’я;
3 група – 25корів з округлою формою вим’я;
4 група – 10 корівз козячою формою вим’я.
Намивикористовувались записи племінного зоотехнічного обліку, а також власнідослідження по вивченню форм вимені і властивостей молоковіддачі. Для роботибули враховані дані молочної продуктивності корів з різною формою вимені.
Умови догляду,годівлі і утримання дослідних груп були однаковими. Оцінку продуктивних якостейпроводили за такими показниками: надій (кг), вміст жиру в молоці (%), вихідмолочного жиру (кг).
Крім цьоговивчали морфо-функціональні властивості вим’я, зокрема форму вим’я, швидкістьмолоковіддачі та індекс вим’я.
Форму вим’явизначали шляхом окомірної оцінки за 1-1,5 години до наступного доїння.Швидкість молоковіддачі визначали шляхом ділення кількості надоєного молока(кг) на затрачений при цьому час.
Проведено такожекономічну оцінку продуктивності корів з різною формою вим’я. При оцінціекономічної ефективності використовували загально прийняті методи.
Біометричнуобробку даних досліджень проводили за Л.Ф. Лакіним (1990).
IV. Результатидосліджень
4.1 Характеристикагосподарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи
В приватномусільськогосподарському підприємстві “Правда” Млинівського району Рівненськоїобласті розводять українську чорно-рябу молочну породу. Більша частина тварин устаді чистопородні та помісі IV покоління (таблиця 6).
Таблиця 6.
Розподіл корів запородністю і класністюРік Всього голів Чистопородні і 4 покоління Всього голів Розподіл за класами гол. % Еліта рекорд еліта 1 клас 2 клас
2007
2008
2009
400
400
394
400
400
394
100
100
100
375
359
349
20
14
9
104
92
78
204
71
197
47
182
65
Як видно зтаблиці 6 поголів’я стада зменшилося, хоч процент чистопородності високий.Поголів’я стада зменшилося у зв’язку з недостатньою кількістювисокопродуктивного рентабельного молодняку та низькими темпами відтвореннястада.
За данимибонітування видно, що в склад стада некласна худоба не входить, тобто немає.
Аналізуючивіковий склад молочного стада виявили, що в господарстві відсоток молодих корівнабагато більший від показника тварин старше 4-5 отелів. Середній вік корівстада становить 3 отели і старше (таблиця 7).
На сучасномуетапі в умовах ведення тваринництва на промисловій основі набуває великогозначення оцінка та підбір тварин за екстер’єром та конституцією. Стадо корівгосподарства характеризується чорно-рябою мастю. Більшість корів маютьвидовжену голову типову для молочної худоби. Шия тварин середньої довжини,шкіра на ній тонка із складками.
Постава кінцівоку більшості тварин правильна, в постановці задніх кінцівок досить частозустрічається шаблистість. Шкіра у корів середньої товщини, еластична. Проміриповновікових корів не повністю відповідають промірам тварин, які записані додержавної книги племінних тварин.
Молочнапродуктивність корів є одним із показників племінної цінності корів. Воназалежить від цілого ряду факторів. На рівень молочної продуктивності корівстада впливають порода, вік тварини, рівень годівлі, умови утримання,фізіологічний стан тварин і ін. Тому зусилля селекціонерів направлені на одержаннявід корів максимальної кількості молока високої якості, насамперед за вмістомжиру і білка.
Продуктивність корів та їх жива маса за останню закінчену лактаціюпоказана в таблиці 8, з даних якої видно, що надій на корову за 2001-2002 рокиє дуже низьким і становить відповідно 1769 — 1925 кг молока з вмістом жиру 3,65- 3,62% та виходом молочного жиру 64,6 і 69,7 кг. Жива маса корів стадастановить 460-463 кг. Дані показники продуктивності не відповідають вимогамстандарту породи. Однак, винятком є вміст жиру в молоці корів, який на0,05-0,02% вищий за стандарт першого класу чорно-рябої худоби.
Причиною низькоїпродуктивності корів та їх живої маси очевидно є незадовільні умови вирощуванняремонтного молодняку, годівлі, догляду та утримання тварин.
Таблиця 7. Розподілкорів за отеленнямРоки Показники Всього 1 2 3 4-5 6-7 8-9 і старше Середній вік в отелах 2007
Голів
%
400
100
103
25,8
106
26,5
100
25,0
35
8,8
37
9,2
19
4,7
3,0
- 2008
Голів
%
400
100
106
26,5
103
25,8
88
22,0
32
8,0
44
11,0
27
6,7
3,4
- 2009
Голів
%
394
100
98
24,9
102
25,9
90
22,8
35
8,9
41
10,4
28
7,1
3,1
-
Величина молочної продуктивності значною мірою залежить від тривалостісухостійного періоду та сервіс-періоду. В середньому за три роки сухостійнийперіод тривав 71 день, а сервіс-період становив 103 дні.
В стаді є виділені кращі корови, характеристика яких наведена в таблиці8.
Таблиця 8. Списоккращих корів господарстваКличка Інвентар. номер Швидкість молоко віддачі, Кг/хв Породність Лактація Надій за 305 днів, кг Жир, % Клас
Медуза
Люта
Циганка
Матіола
Василина
Роза
1238
1550
1640
1440
2138
2288
1,8
2,0
1,8
1,8
2,2
2,0
чистопородна
-
-
-
-
-
3
2
2
4
7
7
4086
4126
4262
5157
3698
5003
3,60
3,57
3,74
3,64
3,64
3,72
Ел .- рек
-
-
-
-
--
4.2 Оцінка корівза придатністю їх до машинного доїння
Для збереження високої молочної продуктивності корів з комплексутехнологічних ознак важливе значення має придатність корів до машинного доїння,яка визначається як за морфологічними ознаками вим’я так і за властивостямимолоковіддачі.
Вирішальна роль удосягненні вищої продуктивності праці та зменшення питомої ваги заробітноїплати у структурі собівартості центнера молока належить механізації взагалі іособливо машинному доїнню корів.
При ручномудоїнні доярка за годину видоює близько 50 кг молока, а трьома апаратамибезпосередньо в молокопровід 140-150 кг. Отже, продуктивність праці доярки загодину при використанні доїльних апаратів зростає майже в три рази.
Для підвищенняефективності використання доїльного обладнання потрібно вести відбір корів,придатних до машинного доїння.
Особливу увагуприділяють правильному вирощуванню ремонтного молодняку.
Придатність корівдо машинного доїння визначається такими вимогами: вим’я повинно бути симетричнеі рівномірно розвинене, добре прикріплене до тулуба з середніми за величиною іправильно поставленими дійками циліндричної форми.
Молоковіддачаповинна бути легкою і повною. Високоудійна корова має більше вим’я, яке можевмістити 10 і більше кілограмів молока у проміжках між доїннями.
Бажанні ознаки невиникають раптово, а формуються поступово внаслідок взаємодії задатків і умовзовнішнього середовища, починаючи з утробного розвитку плода. Цей процеспродовжується і після народження телички охоплюючи час статевої зрілості талактації вже дорослої тварини. Щоб повністю виявити спадкові задатки вим’я і поможливості сприяти найкращому розвитку цінних ознак, створюючи оптимальні умовигодівлі та утримання, потрібно знати основні періоди розвитку вим’я протягомжиття корови.
До періодустатевої зрілості телички молочна залоза збільшується в об’ємі за рахунокжирових відкладень, які створюють простір для майбутньої залозистої тканинивим’я. Глибокі зрушення у розвитку вим’я настають під час статевої зрілості.Тісний функціональний зв’язок молочної залози і статевих органів виявляється уперіодичному набряканні вим’я під час охоти.
Остаточнеперетворення вим’я у лактуючий орган відбувається під час тільності. В останнімісяці перед отелом за рахунок посилення секреції відповідних гормонівспостерігається значне збільшення об’єму вим’я.
Незадовільнагодівля затримує не тільки загальний розвиток організму телиць, але й порушуєхід їх статевого дозрівання, пригнічує охоту, гальмує розвиток секреторнихзалоз вим’я. Внаслідок цього вим’я погано розвивається не має добре розвиненоїальвеолярної системи, тому молочна продуктивність його буде низька.
Утримання нетелейв останні два місяці перед отеленням навіть у добрих умовах вже мало що дає, боосновний розвиток залозистої тканини фізіологічно вже закінчився на восьмомумісяці тільності.
Недостатнягодівля нетелей є причиною того, що в останні роки первістки дають дуже маломолока, а часто вже через місяць після отелення не дояться.
Погано розвиненевим’я не може бути високопродуктивним. Тільки поєднання строгого відборуремонтного молодняку від матерів, що мають добре розвинене вим’я, звирощуванням в умовах нормальної і повноцінної годівлі дають можливістьстворити високопродуктивних тварин і проводити ефективний відбір для машинногодоїння. Розвиток вим’я проходить ритмічно не тільки при кожному наступномуотеленні, але й у період однієї лактації, досягаючи максимальної діяльності надругому-третьому місяці. Потім секреторна функція вим’я затухає перед запускомкорови, найкращого розвитку вим’я досягає після третього-четвертого отеленнякорови.
Оцінці вим’янадається велике значення. Морфологічні ознаки і фізіологічні властивості вим’язмінюються від періоду лактації, тільності, віку і перенесених захворювань. Цевимагає від зоотехніка професійної обізнаності з коровами, їх особливостями,умовами утримання, використання генеалогії. Тільки тоді можливо кваліфікованота вірогідно оцінити вим’я і тварин в цілому.
При оцінці вим’яйого обов’язково вимірюють у визначених точках. Оцінювати вим’я найкраще за1-1,5 години до чергового доїння на другому, четвертому місяці лактації післятретього-п’ятого отелень.
Оцінка вим’япісля третьої-п’ятої лактації вважається остаточною і не змінюється.
Оцінюючи вим’япервісток, необхідно пам’ятати, що його проміри збільшуються з кожним наступнимотеленням до третьої-п’ятої лактації.
Ширина вим’я дотретього отелення збільшується на 28-30%, обхват вим’я на 20%. Довжина ідіаметр дійки з віком трохи збільшується в незначної кількості корів.
Видовження вим’янаперед встановлюється за відстанню його переднього краю до пуповини, яка не увсіх корів буває помітною. У такому випадку умовно проводять вертикальну лініюз крайнього виступу маклока і вимірюють відстань до переднього краю вим’я.Довжина переднього краю вим’я від вертикальної лінії вперед для первістокбажана 4-8 см, а для корів старшого віку 8-10 см та більше. Чим більша поширеневим’я вперед, тим воно об’ємніше, має кращу площу прикріплення і в таких коріврідше буває відвисле вим’я з віком. Для машинного доїння бажане не дуже великевим’я, важливо, щоб воно було поширене далеко вперед по череву корови, щільноприлягало до тулуба, всі його частки були рівномірно розвинені.
Легкість,швидкість і повнота видоювання також характерні ознаки для визначенняпридатності корів до машинного доїння.
Форму вим’якласифікують на: чашоподібна, ванноподібна, округла, козяча. Чашоподібне вим’ярозвинене у ширину, має достатню площу прикріплення. Чим старша корова завіком, тим глибше стає вим’я. При чашоподібному вимені дійки розвинутірівномірно, дно вим’я рівне.
Встановленотакож, що корови з чашоподібною формою вим’я відносно скоріше видоюється.Швидкість молоковіддачі корів впливає на підвищення продуктивності працідоярок.
Ванно подібневим’я вважають найбільш придатним для промислової технології виробництва молокаіз-за прикріплення його до черева корови.
Округле вим’я маєневелику площу прикріплення, звужується вниз, дійки зближені, передні чвертівим’я розвинені слабо. Корови з таким вим’ям частіше хворіють на мастит. Дновим’я знаходиться нижче скакового суглобу. Це завдає багато незручностей примашинному доїнні, бо доїльні стакани розміщуються близько від підлоги, молочнітруби перегинаються, що затримує відсисання молока.
Козине вим’яхарактеризується слабким розвитком передніх часток, а задні часто відвисають.Дійки розташовані одна від одної. Форма вим’я стійко успадковується нащадками,не рекомендується залишати ремонтний молодняк для поповнення стада. Корови, якправило, мають майже однакову кільсть молока з правої і лівої половини вим’я.
Велике значеннямає прикріплення вим’я. Найціннішим є вим’я з щільним прикріпленням. Відбіркорів до машинного доїння проводять з обов’язковим врахуванням їх тугодійкості.Тугодійні корови систематично не додають певну кількість молока, в наслідок чогорізко зменшують молочну продуктивність, швидко само запускаються.
При видоюваннітаких корів втрачається багато часу до (10-15 хв машинного доїння). Таких коріву стаді буває 10-15% у цих корів дійковий канал вузький, внаслідок чого машиннедоїння малоефективне.
Слід врахувати,що високий вакуум негативно впливає на функцію сфінктера дійки. У легкодійнихкорів, якщо вакуум перевищує допустимі норми сфінктер часто вивертаєтьсяпротягом всього доїння. Тому не рекомендується легкодійних корів доїти першими,особливо у молокопровід, коли він ще не заповнений молоком і вакуум тимчасовоперевищений.
На швидкістьвидоювання корів впливають не тільки властивості сфінктера. Стінки дійки тежскорочуються і досить активно впливають на хід доїння. Отже, на легкість видоюваннявпливає ряд факторів і відбір корів буде ефективним при врахуванні комплексуморфологічних і фізіологічних ознак.
Таблиця 9 Залежністьмолочної продуктивності від форми вим’я за першу лактацію Форми им’я Кількість корів, голів Молочна продуктивність Надій, кг Вміст жиру, % Молочний жир, кг Ванноподібна
Чашоподібна
Округла
Козяча
20
25
25
10
2345±23,1
2174±17,8
2038±18,4
1875±30,2
3,56±0,02
3,56±0,02
3,57±0,02
3,58±0,03
83,5±2,0
77,4±2,6
72,8±2,9
67,1±3,5
З результатів таблиці 9 видно, що найвищий надій був у корів з ванноподібною формою вим’я і складав 2345 кг молока за лактацію. Корови з козячоюформою вим’я мали надій 1875 кг молока, що на 470 кг менше за показник групикорів з найбільш придатною до промислової технології виробництва молока формоювим’я.
Таблиця 10. Залежністьмолочної продуктивності від форми вим’я за II лактацію Форми вим’я Кількість корів, голів Молочна продуктивність Надій, \ кг Вміст жиру, % Молочний жир, кг Ванноподібна
Чашеподібна
Округла
Козяча
20
25
25
10
2520±24,7
2407±21,0
2275±19,4
2117±27,2
3,57±0,02
3,59±0,03
3,58±0,02
3,60±0,03
90,0±2,1
86,4±2,6
81,4±2,8
76,2±3,7
Аналогічні результати продуктивних якостей одержані і від корів другоїлактації. Так, корови з ванноподібною формою вим’я на 113 кг переважали своїхровесниць з чашоподібною формою, та на 245 і 403 кг відповідно аналогів зокруглою та козячою формою.
Аналогічні результати молочної продуктивності з залежності від формвим’я отримані і від корів другої лактації, так корови з ванноподібною формоювим’я на 276 кг переважали своїх ровесниць з чашоподібною формою, на 550 і 723кг аналогів з округлою та козячою формою.
Таблиця 11.
Залежністьмолочної продуктивності від форми вим’я за III лактацію Форми вим’я Кількість корів, голів Молочна продуктивність Надій, кг Вміст жиру, % Молочний жир, кг Ванноподібна
Чашоподібна
Округла
Козяча
20
25
25
10
3025±31,8
2749±26,4
2475±25,1
2302±43,8
3,62±0,03
3,61±0,02
3,62±0,02
3,63±0,04
109,5±3,3
99,2±2,9
89,6±2,5
83,4±4,0
Аналізуючи данітаблиці 11 слід відзначити. Що і за третю лактацію спостерігається аналогічназакономірність, як за першу та за другу лактаціях, а саме найвищий надій (3025кг) і найбільший вихід молочного жиру (109,5 кг) мали корови з ванноподібноюформою вим’я. Найменший надій та вихід молочного жиру за лактацію мали корови зкозиною формою вим’я. Однак, вміст жиру був найвищий і становив 3,6%.
Співвідношеннянадоїв із передніх часток до загального надою із вим’я або індекс є об’єктивнимпоказником його розвитку і функціонального стану. Він значною міроюзумовлюється спадковістю і з віком зменшується.
Відзначена йоговід’ємна кореляція з тривалістю холостого доїння і позитивна з швидкістюмолоковіддачі.
Тривалість доїннявизначають при допомозі секундоміра, починаючи з часу, коли в оглядових конусахдоїльних стаканів (прозорій нижній частинні колектора) з’являться перші цівкимолока, до закінчення машинного додоювання з точністю до 0,1 хв. Для цьогоперед проведенням контрольного доїння циферблат секундоміра ділять червоною фарбоюна десяті частки хвилини (0,1 хв=6с). Тривалість доїння за добу визначають яксуму часу доїння вранці, в обід і ввечері – при триразовому і вранці та ввечері– при дворазовому доїнні.
Щоб визначитисередню інтенсивність видоювання (швидкість молоковіддачі), необхідно надій законтрольне (ранішнє, обіднє, чи вечірнє) доїння поділити на час, який витраченодля доїння.
Співвідношення надоївв частках вим’я виражають в % і записують так:
Ліва задня 27,2
Ліва передня 23,7
Права задня 25,8
Права передня 23,8
Корови, в якихнадій з передніх часток вим’я менший на 32 % від загального разового удою, длямашинного доїння непридатні.
Вважаютьсяпридатними до машинного доїння від одного кг за хвилину і більше, а оптимальнавеличина цієї ознаки 1,5-2 кг за хвилину. Дані про швидкість молоковіддачінаведенні в таблиці 16.
Таблиця 12 Залежністьшвидкості молоковіддачі від форми вим’яФорма вим’я Кількість корів, голів Швидкість молоковіддачі, кг/хв
Ванно подібна
Чашоподібна
Округла
Козяча
20
25
25
10
1,49±0,02
1,32±0,02
1,27±0,02
1,18±0,03
З наведених данихтаблиці 12 видно, що первістки з ванно подібною формою вим’я мали швидкістьмолоковіддачі 1,49 кг/хв., з чашоподібною – 1,32 кг/хв. І саму низьку – 1,18кг/хв. З козячою формою вим’я. Порівнюючи швидкість молоковіддачікорів-первісток з різною формою вим’я слід відмітити, що найвищою вона була укорів з чашоподібною формою і найвищою у аналогів з козячою формою. Бажано, щобв кожній частці вим’я продукувалося приблизно однакова кількість молока.Важливим показником, який характеризує діяльність молочної залози, єрівномірність розвитку окремих часток вим’я. Загальноприйнятим критеріємрівномірності розвитку вим’я є індекс вим’я, який вивчався в дні контрольногодоїння.
Дані промінливість індексу вим’я в залежності від його форми у корів-первісток наведенов таблиці 13.
Таблиця 13. Мінливістьіндексу вим’я в залежності від його форми у корів-первістокФорма вим’я Кількість корів, голів Індекс вим’я, %
Ванно подібна
Чашоподібна
Округла
Козяча
20
25
25
10
44,0±0,49
42,8±0,22
41,2±0,30
36,1±0,53
Результати таблиці 13 свідчать про те, що індекс вим’я коливався взалежності від його форми.
Корови-первісткиз ванноподібною формою вим’я мали найбільший індекс вим’я – 44,0%, зчашоподібним – 42,8%, а з козиним – 36,1%.
Таким чином, ізрезультатів проведених досліджень випливає, що найкраще пристосовані домашинного доїння корови з ванно подібною формою вим’я.
4.3 Годівля таутримання великої рогатої худоби для реалізації генетичного потенціалу тварин
В реалізаціїгенетичного потенціалу тварин (майбутня молочна продуктивність, племінні там’ясні якості) вирішального значення набувають умови їх годівлі та утриманнявід народження і до статевої зрілості. Правильно організоване інтенсивневирощування молодняку дає можливість повністю використовувати біологічнізакони, які дозволяють керувати його ростом і розвитком забезпечення молоднякуз дня його народження і до забою повноцінною годівлею, належним доглядом іутриманням, дає високі показники приросту живої маси, показники продуктивності,оплату корму і якість м’яса.
Схеми годівлі(табл.18.) та раціони повинні забезпечувати нормальний ріст і розвитокмолодняку у відповідності із прийнятими планами росту та нормами годівлі. Вперші 10-15 днів після народження єдиним кормом для телят є молоко, нормавипойки якого залежить від живої маси тварини, запланованого середньодобовогоприросту. Добова норма в цей період складає 5-7 кг на голову.
Новонародженимтелятам перший раз випоюють не менше 1-1,5 кг молозива через 1,5-2 години післянародження. Молозиво телята повинні споживати 7-8 днів після народження неменше 3-4 рази на добу. З 10 дня їм починають випоювати незбиране, збиранемолоко, ЗЦМ відповідно до прийнятої в господарстві схеми годівлі.
Після досягнення6-ти місячного віку телят поділяють на групи за статтю і віком. Влітку молоднякутримують у загонах відкритого типу, взимку – в приміщеннях. Загони іприміщення обладнують годівницями і напувалками.
З цього часутелят годують силосом, коренеплодами, сіном, зеленими кормами, добавляють дораціону концентровані і мінеральні корми. Годівля молодняка проводиться згіднораціонів і розпорядку дня.
Раціони складаютьраз на місяць, вони повинні забезпечувати заплановані середньодобові приростиживої маси. Вирощувальний молодняк користується тривалим моціоном і пасовищем;утримується взимку в сухих чистих приміщеннях. Норма навантаження на одногоскотаря 50-75 голів молодняку.
З метою кращогорозвитку рубця і можливостей для більшого споживання сіна та пасовищної травипри вирощуванні телиць необхідно раніше привчати до поїдання грубих кормів. Узв’язку з цим випоювання збираного молока слід закінчити до 4-місячного віку,як це передбачається схемою годівлі.
Комбікорм длятеличок до 6-місячного віку є основною складовою частиною раціону, необхідногодля збалансування його за енергією, перетравним протеїном, кальцієм, фосфором ікухонною сіллю.
Орієнтовний складкомбікорму для теличок в межах можливих змін (відсоток за масою): дертьпшенична – 15 (12-17), дерть ячмінна – 12 (10-14), дерть горохова – 10 (3-12),дерть з кукурудзяних стрижнів – 13 (11-15), макуха (шрот) – 10 (8-12), трав’янеборошно – 5 (4-6), дріжджі кормові- 3,5 (2-4), знефторений фосфат – 2(1,5-2,5), сіль кухонна – 1,5.
В 1 кг такогокомбікорму міститься 0,95 к. од. або 11,1мДж, 145 г перетравного протеїну, 10 гкальцію, 8-9 г фосфору і 7-10 г каротину.
В конкретнихумовах господарства зазначений склад суміші може в певній мірі змінюватися якза якісним, так і за кількісним складом.
Однак, при цьомупоказники поживності за основними елементами повинні бути обов’язковозбалансованими.
Ремонтних телицьз успіхом можна вирощувати, використовуючи замінники незбираного молока, щозбирається підприємствами молочної промисловості. Випоювання телицям замінниканезбираного молока починається з другої декади життя, повністю змінюючи добовудаванку молока протягом двох тижнів. Замінник розчиняють в теплій воді (40-50%)у співвідношенні 1:8, тобто до 1 кг сухого замінника додають 7 л води івипоюють за нормами незбираного молока.
Норми годівлілактуючих корів визначають залежно від їх живої маси, рівня надоїв та жирностімолока, віку та вгодованості. У період роздоювання норму годівлі підвищують на2-4 кг к. од. коригують норми годівлі 2-3 рази на місяць після проведенняконтрольних доїнь. Норми розраховані на повновікових корів, які мають середнювгодованість.
При організаціїгодівлі корів у період роздоювання, особливу увагу звертають на забезпечення їхпитною водою і кухонною сіллю згідно норми.
Таблиця 14Раціон годівлі дійних корів на зимово-стійловий період живою масою Корми К-сть, кг К. од.кг П/П, г Суха речовина, кг Клітковина, г Цукор, г Са, г Р, г Каротин, мг Сіль, г Потреба 10 1000 12,5 2900 900 68 48 450 68
Солома
Силос кукурудзи
Сінаж конюшини
Жом
кислий
Брага хліб.
аС
Всього
+-до потреби
6
20
7
10
10
0,06
1,8
4
2,24
1
0,7
9,74-0,26
73,2
268
278,6
75
144
838,8
-1612
5,22
5,0
2,58
1,14
0,5
14,44
+1,94
2250
1440
847
390
54
49981
+2081
18
300
70
300
11
429
-471
22,8
32
39,2
14
4
112
+44
10,8
10
6,3
2
7
36,1
11,9
-
300
140
-
-
440
-10
-
-
-
-
-
68
-
Кількістьзгодованих концентратів за період роздоювання залежить від якості грубихкормів.
Годівля корівздійснюється згідно розпорядку дня 2-3 рази на день.
Годівлю дійнихкорів в господарстві проводять не на належному рівні, тварини не повністюзабезпечуються всіма поживними речовинами, тому, що господарство не повністюзабезпечене кормами.
В господарствівелика увага надається правильному проведенню отелень та належному вирощуваннюмолодняку. Отелення корів проводиться в спеціальних родильних боксах. Тамкорова знаходиться після отелення 2-3 дні. В цей період народжене теляперебуває на підсосі.
У перші два дніпісля отелення корові згодовують лише доброякісне сіно 2-3 кг і пійло 2 рази надобу (0,5 кг пшеничних висівок на відро теплої води). На 3-4 день дають їйкоренеплоди, потім сінаж, силос, січку соломи. Лише на 8-10 день після отеленнякорові згодовувати всі корми згідно норми.
Для одержаннямаксимальних надоїв проводять індивідуальне роздоювання кожної корови, якенеобхідно починати з 15 дня після отелення.
Якщо в організмікорови не був створений запас поживних речовин під час перебування її всухостої, то ефективність роздоювання значно понижується. Правильна годівлякорів у сухостої та належно проведене роздоювання підвищує молочнупродуктивність корів за лактацію на 200-400 кг і дозволяє одержати надійблизький до генетичних задатків тварини.
Якщо корова черезпевний час вже не реагує збільшенням надою на додатковий кормовий аванс, вонавважається роздоєною і переводиться на раціон, у відповідності з її живою масоюі продуктивністю. При цьому високі надої молока ще зберігаються 40-60 днів.
З ходом лактаціїі тільності корів їх надої починають зменшуватися. В цих умовах немає потребиіндивідуального догляду за тваринами і тому проводиться групова годівля. Їмможна згодовувати велику кількість менш цінних кормів, зокрема силосу, жому,браги, а влітку – зеленої маси. Проте раціони корів повинні бути забезпеченні необхіднимипоживними, мінеральними і біологічно активними речовинами згідно встановленихнорм. На 1 к. од. повинно припадати не менше 110 г перетравного протеїну. Слідзвернути увагу на рівномірне згодовування всіх кормів протягом дня у виглядісумішей, оскільки для нормального перебігу бродильних процесів у передшлункахта інтенсивного синтезу мікробного білка необхідно, щоб всі поживні, мінеральніі біологічно активні речовини.
В літній періодкорів бажано випасати на культурних пасовищах. Для їх підгодівлі найкращевикористовувати зелену масу бобово-злакових або більш складних сумішей(конюшина з тимофіївкою, кукурудза з бобами і соняшником, люпин з вівсом,ячмінь з горохом тощо). Для підгодівлі корів у літній період використовуютьтакож концентрати.
У господарствіпоєднують випасання корів на пасовищах з їх підгодівлею кошеною зеленою масою.При чому, коли поступає молода зелена маса бобових культур, яка зрозуміло, єбідною на цукри та клітковину, то в літку включають до раціону 2 кг січкисоломи, здобленої мелясою (0,3 кг). Обов’язково домішують до концентратів(дертьячмінна – 1 кг) префікс (50 г) і сіль кухонну (100 г). Молода зелена масаповністю поїдається коровами. Таким чином, повноцінна годівля тільнихсухостійних корів за деталізованими нормами, правильно організований процесроздоювання корів, фазова годівля їх після роздоювання сприяє значномупідвищенню продуктивності тварин, що робить процес виробництва молока вгосподарстві рентабельним.
За два місяці до отелення корову запускають і не доять. Це періодсухостою. Раціон тільної сухостійної корови залежить від віку, живої маси,вгодованості та очікуваного надою. Правильне утримання та годівля корів усухостійний період дозволяє створити в організмі тварини необхідні запасипоживних речовин для майбутньої лактації, а також для розвитку плода, якийшвидко розвивається в останні два місяці тільності. Необхідно, щоб за періодсухостою жива маса корови збільшилась на 10-12% (50-60 кг) і тварина набулазаводської вгодованості. Теля, яке народилося від такої корови, як правило, єдобре розвинутим і має живу масу приблизно 7% від маси матері.
V. Економічна ефективність дослідження
В умовах переходу до ринку важливою умовою ефективного веденнямолочного скотарства є використання всіх факторів, які впливають на кількість іякість виробленої продукції.
Виробництво молока на промисловій основі вимагає стандартизації тварин,які б відповідали вимогам прогресивної технології. Важлива роль при цьомувідводиться підбору тварин за швидкістю молоковіддачі, що в кінцевому рахункубуде мати значний вплив на підвищення продуктивності праці, собівартість тарентабельність виробництва молока. Основну увагу слід приділити якісномуполіпшенню продуктивності тварин, а не на ріст поголів’я. При стабільномупоголів’ї ріст продуктивності тварин дозволяє збільшити виробництво продуктівтваринництва без значних додаткових капіталовкладень.
Нами була проведена економічна оцінка молочної продуктивності корівукраїнської чорно-рябої молочної породи з різною формою вим’я за три лактаціїрезультати оцінки наведені в таблиці 19.
Із наведених даних в таблиці 19 видно, що в стаді більше зустрічаютьсякорови з чашоподібною та округлою формами вим’я. Однак, найвищий надій виявилив корів з ванноподібною формою, якій становив 2769 кг молока базисної жирності.Корови з козячою вим’ям мали найнижчі показники продуктивності – 2221 кг молоказа три лактації базисної жирності. В даному випадку економічна ефективністьбудь-якого виробництва характеризується його рентабельністю, яка залежить відсобівартості продукції, складовою якої є затрати на виробництво одиниціпродукції. Тобто зменшення затрат приводить до збільшення рентабельності. Підвищенняпродуктивності корів, продуктивності праці та зменшення собівартості в групікорів з ванноподібним вим’ям призвело до збільшення чистого доходу тапідвищення рентабельності виробництва молока, яка становила 16%, а у корів зчашоподібною, округлою і козячою відповідно – 11,5; 7,4 та 55%.
Таблиця 15. Економічна оцінка молочної продуктивності корів українськоїчорно-рябої молочної породи з різною формою вим’яПоказники Форма вим’я Ванно подібна Чашо подібна Округла Козяча
Кількість корів, голів
Надій на корову в рік, кг
Вміст жиру в молоці, %
Надій молока базисної жирності на корову, кг
Затрати на утримання корови в рік, кг
Вартість одержаного молока, грн.
Собівартість 1 ц молока, грн.
Реалізаційна ціна 1 ц молока, грн.
Чистий дохід, грн.
Рентабельність,%
20
2630
3,58
2769
1384,5
1606,0
50
58,0
221,5
16,0
25
2443
3,59
2580
1341,6
1496,4
52
58,0
154,8
11,5
25
2263
3,59
2389
1290,1
1385,6
54
58,0
95,5
7,4
10
2098
3,60
2221
1221,6
1288,2
55
58,0
66,6
5,5
Таким чином, з економічної точки зору доцільно розводити корів з ванно– та чашоподібною формою вим’я продуктивність яких підвищить рентабельністьвиробництва молока.
VI. Охорона праці
У законі України «Про охорону праці» прийнятому Верховною Радою України14 жовтня 1992 року відображено конституційне право громадян нашої держави наохорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності. Дія закону поширюєтьсяна всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і видуїх діяльності, на всі працюючих незалежно від їх посади і рівня і рівнякваліфікації.
Охорона праці – комплекс заходів, які передбачають створення всіхнеобхідних (оптимальних умов) для нормальної високопродуктивної праціпрацівників в будь-якій галузі народного господарства.
Питанню охорони праці в ПСП «Правда» Млинівського району Рівненськоїобласті приділяється велика увага. Керівник господарства разом із профспілковимкомітетом розробляють плани заходів по охороні праці і забезпечують їхвиконання. Адміністрація несе відповідальність за нормальний стансанітарно-побутових умов у приміщеннях, забезпечення працівників господарствазасобами індивідуального захисту, спецодягом, захисними пристосуваннями,літературою, інструкціями, плакатами по охороні праці, а також за організацієюкурсів і семінарів по навчанню працівників. Керівник господарства систематичноперевіряє стан охорони праці в господарстві і щорічно представляє в район звітпо травматизму.
Головні спеціалісти господарства ведуть контроль за станом охоронипраці на всіх виробничих ділянках і здійснюють заходи по усуненню наявнихнедоліків.
Керуючий відділками, завідуючий фермами, рільничими бригадами,керівники механізованих загонів проводять інструктаж по охороні праці і недопускають осіб, які не мають посвідчень, слідкують за наявністю і станомзасобів захисту, огороджень і запобіжних пристроїв, за санітарним станомвиробничих ділянок.
Стан охорони праці на всіх виробничих ділянках контролює інженер зохорони праці. Він разом із профспілковою організацією, головними спеціалістамиі керівниками виробничих підрозділів розробляє план з охорони праці в цілому погосподарству і контролює його виконання. Інженер з охорони праці веде облікнещасних випадків, бере участь і їх розслідувані, вивчає причини травматизму навиробництві і вносить рекомендації по їх запобіганню.
Адміністрація господарства проводить інструктаж з працівниками:вступний, інструктаж на робочому місці, періодичний і курсове навчання.Вступний інструктаж проводить інженер з охорони праці при прийняті працівниківна роботу. На вступному інструктажі він знайомить працівників із заходами зохорони праці, з їх обов’язками у випадку пожежі.
Інструктаж на робочому місці проводиться в господарстві керівникамивідділень, бригадирами, завідувачами ферм і фіксується в журналі реєстраціїінструктажу з техніки безпеки. Вони знайомляться з всією специфікоютехнологічного процесу на робочому місці, особливостями будови машин,установок, правилами їх експлуатації, вказують можливі небезпечні місця і шляхиїх попередження, роз’яснюють як і коли слід користуватися засобамиіндивідуального захисту, спецодягом і взуттям.
Розгляд нещасних випадків проводиться керівниками виробничої бригади,інженером з охорони праці, старшим інспектором з охорони праці. Вони вивчаютьна місці виробничу обстановку, виясняють всі обставини нещасного випадку тайого причини.
Результати розгляду нещасного випадку оформляють актом за формою (Н-1).Акт складають в чотирьох примірниках і передають керівникові господарства.
Комісія ПСП “Правда” протягом трьох діб повинна розглянути, затвердитиакт (Н-1) і вжити заходів по усуненню причин, що викликали нещасний випадок.
Адміністрація господарства забезпечує належне технічне обладнання всіхробочих місць і створює для них умови праці передбачені правилами з технікибезпеки. Для покращення умов праці працівникам видається спецодяг, чоботи,рукавиці.
В господарстві проводиться регулярне навчання працівників тваринництваправил техніки безпеки, а також виконується діюче законодавство з охоронипраці, інструкцій, положень з питань техніки безпеки і виробничої санітарії привикористані машинно-тракторного парку, догляду за тваринами.
До роботи на машинах і механізмах, які встановлено на тваринницькихфермах допускаються особи не молодше 16 років, які ознайомлені і пройшлиінструктаж з техніки безпеки.
Всі ферми обладнані громовідводами пожежними щитами, і необхіднимінвентарем. Всі електроустановки заземленні.
Тваринницькі приміщення забезпечені достатньою кількістю води,необхідної для гасіння пожежі, забезпечення питтєвих і господарських цілей.Концентрація шкідливих газів, вологість, температура в тваринницькихприміщеннях знаходяться в межах зоотехнічних норм.
Щоб не було нещасних випадків при обслуговуванні корів майстримашинного доїння повинні знати основні правила техніки безпеки при утриманнітварин і догляду за ними. Потрібно дотримуватись цих правил, а також знатиправила першої медичної допомоги потерпілому при нещасному випадку.
Для транспортування тварин машини спеціально обладнують. Всі роботи подогляду за хворими тваринами виконуються в спецодязі, який підлягає періодичнійдезінфекції.
Для порівняльної оцінки виробничого травматизму в господарствіпорівнювали два показники: коефіцієнт частоти і важкості травматизму.
Коефіцієнт частоти травматизму визначають за формулою:
Кч= Т/ Р×1000
Де Т – число травм за звітний період;
Р – середнє число працюючих.
Коефіцієнт частоти травматизму (Кч) – середнє число потерпілих під часнещасних випадків, що припадає на 1000 працюючих.
Кч=1/116= 8,6
Отже, коефіцієнт частоти травматизму в господарстві за 2002 рікстановив 8,6.
Коефіцієнт важкості травматизму (Кт) – середнє число людиноднів, щоприпадає на один нещасний випадок.
В ПСП “Правда” за останні три роки нещасних випадків серед працівниківне зареєстровано. За організацією і станом протипожежної охорони в господарствінесе відповідальність керівник підприємства.
Контролює всю протипожежну службу в господарстві начальникпожежно-сторожової охорони, який виявляє і дає вказівки на усунення недоліків впожежній охороні. На території і в приміщеннях ферм створені спеціальніпротипожежні пости, які забезпечені необхідним інвентарем. У пожежнихрезервуарах з водойм встановленні мотопомпи і насоси.
Правилами протипожежної охорони заборонено:
- використовувати на території ферми відкритийвогонь;
- зберігати бензин, гас, спирт, мастила та іншілегкозаймисті матеріали у виробничих і службових приміщеннях;
- відігрівати труби центрального опалення,водопроводу відкритим вогнем.
Для гасіння пожеж на фермі необхідно забезпечити роботу технічнихзасобів пожежегасіння певною кількістю води.
Розрахунок кількості води у випадок пожежі проводимо за формулою:
Q=3.6×q×t×Z
Де q – нормальний розхід води (л/сек);
t- розрахункова тривалість пожежі, (год);
Z- число одночасних можливих пожеж.
t- 2 години; Z – 1 пожежа; q- 15л/сек.
Q=3.6×15×2×1=108 м3
Визначаємо розміри круглого водоймища
Приймаємо Н=2 м
об’єм водоймища вираховується за формулою:
V= 1/3П×Н/Р2+Р×r+r2
Р – радіус верхньої основи конуса;
r – радіус нижньої основи конуса
Р= 3 r; Р=6м
V= 1/3П×Н(9 r2+3r2+r2)РР
108=1/3×3.14×2×13r2
r2=3×108/3.14×26=324/3.14×26=2 м
Об=1/3×3,14×2(36+12+4)
Об=1,05×104=109,2м=110м3
Оз= Об-Ог= 110-108=2м3
Необхідно водосховище на фермі
Об= 108м3; запас Оз=2м3
Загальне Оз=110м3.
Висновки і пропозиції по покращенню охорони праці в господарстві.
В цілому стан охорони праці в господарстві знаходиться на належномурівні:
1. Регулярно проводити інструктаж з техніки безпеки нафермах.
2. Покращити і систематизувати документацію з технікибезпеки.
3. Оформити куток з охорони праці.
4. Покращити роботу по вивченню правил технікибезпеки.
VII. Охорона природи
Особливо велика увага охороні навколишнього середовища приділяється вданий час, коли вплив людини на природне середовище по всій інтенсивності,величині і складності перевищує здатність природи до само відтворення.
Охорона природи – це планова система державних і міжнародних суспільнихзаходів, спрямованих на раціональне використання, охорону і відновленняприродних ресурсів та захист оточуючого середовища від забруднення природнихресурсів для створення оптимальних умов існування людського суспільства,задоволення матеріальних та культурних потреб нинішнього і майбутніх поколіньлюдства.
Природа завжди володіла естетичним впливом на людину, будучи джереломвисоких емоцій. Охорона краси природи для задоволення естетичних потреб приймаєвсе більше значення. Близько до цього є виховне значення природи. Воно викликаєвисоке почуття патріотизму, бажання бережливого відношення до природи і турботудо живих істот. Особливе значення має науковий аспект охорони природи. Віннеобхідний для вивчення еволюції і пошуків шляхів управління організмами в інтересахлюдини.
Охорона природи, як проблема охоплює широке коло різноманітних питань,зв’язаних з економічними питаннями використання природних ресурсів, необхіднихдля розвитку промисловості і сільського господарства. В останній час великогозначення набув оздоровчо-гігієнічний аспект охорони природи в зв’язку ззабрудненням атмосфери і води, а також оздоровчим значенням природи івідпочинку у лікуванні людей.
Сільське господарство в даний час стало поряд з промисловістю могутнімфактором впливу на природу, викликаючи в ній великомасштабні і різноманітнізміни. Під впливом сільського господарства змінюється грунт, рослинність,тваринний світ, якість атмосферного повітря і води, умов еволюції багатьохвидів організмів. Ці зміни здійснюють вплив на все народне господарство,здоров’я і спадковість людей.
Проблеми охорони природи носять не тільки технічний, технологічний, а йміжнародний, економічний, соціологічний, правовий аспект. А це значить, що безкомплексного їх розгляду, без активної взаємодії спеціалістів різних галузей,всіх країн світу неможливе вирішення екологічних питань.
Приватне сільськогосподарське підприємство ”Правда”, а саме йогопрацівники приділяють належну увагу охороні навколишнього середовища. Поберегах ставків збільшують кількість зелених насаджень, щоб запобігти їхзамуленню, виключена можливість забруднення водоймищ стічними водами. Стічніводи, які надходять із тваринницьких приміщень використовують на полях длязрошування. Там проходить ґрунтова очистка води, яка має двояке значення. Першза все верхній шар затримує всю бактеріальну флору і по-друге, при зрошуванніпідвищується врожай кормових культур і трав.
Основні масиви лісу розташовані в північній та південно-східній частинігосподарства. На території лісового масиву відведенні ділянки, на якихнасаджені лікарські дерева, із них дика яблуня горобина, калина.
Зволоження ґрунту проходить в основному за рахунок атмосферних опадів,так як ґрунтові води залягають глибше 2 м і безпосереднього впливу на процесиґрунтоутворення не приймають.
Забруднення ґрунту може бути при нерозумному застосуванніотрутохімікатів. Стійкі гербіциди, інсектициди (ДДТ) і ін. Отрутохімікатинагромаджуються в ґрунті та сприяють хімічному забрудненню ґрунту, викликаючизагибель ґрунтових мікроорганізмів.
Для покращення родючості земель регулярно проводять оранки, культиваціюі удобрення ґрунтів.
В господарстві також проводяться заходи по охороні та покращення лук,пасовищ, лісових насаджень.
Для економічного і високоефективного використання пасовищ худобу випасаютьтільки загінним способом. Випасання починають при висоті травостою не менше15-18 см. Для збільшення родючості пасовища регулярно удобрюють.
VIII. Цивільна оборона
Ведення сільського господарства в умовах радіоактивного забруднення.
В умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарське виробництвоповинно здійснюватися за умови повноцінної радіаційної безпеки для людей, якіпроживають і працюють на цій території. Для них джерелами радіаційного впливу єзовнішнє випромінювання від радіоактивних опадів та випромінювання відрадіонуклідів, що потрапили в організм. У зв’язку з цим велике значення маютьдані про рівні радіоактивності, щільність забруднення угідь радіонуклідами,радіонуклідний склад радіоактивних випадань, а також їх біологічна доступність.
У господарствах, розташованих на територіях забруднених радіонуклідами,ступінь забруднення продукції тваринництва залежатиме від складу раціону таспособу утримання тварин. Значна нерівномірність радіоактивного забрудненнятериторії визначає можливості і характер організації тваринництва.
Найвищі рівні забруднення продукції тваринництва спостерігаються приекстенсивному типі годівлі тварин, коли використовуються корми з природнихлугів і пасовищ. Зниження рівнів забруднення окремих кормів і раціону тварин вцілому, зменшення переходу радіонуклідів з раціону в продукцію можна досягтипри використанні інтенсивності в системі землеробства, стійлового утриманнятварин з організацією раціональної кормової бази, зміні складу раціону, а такожспеціальними заходами, які зменшують перехід радіонуклідів у продукціютваринництва.
Заходи щодо створення кормової бази, утримання та годівлісільськогосподарських тварин на територіях, забруднених радіонуклідами повиннізводитися до мінімального забруднення тварин і тваринницької продукціїрадіонуклідами. Характер організаційних заходів залежить від складу сумішірадіонуклідів, які знаходяться в навколишньому середовищі, їх віку та періодунапіврозпаду.
При складанні раціонів слід мати на увазі, що велике значення для переходурадіонуклідів цезію і стронцію в продукцію тваринництва має збалансованемінеральне харчування. Наприклад дефіцит кальцію в раціоні тварин викликаєпідвищене накопичення хрому в молоці та яйцях. Тому, при складанні раціону дляпродуктивних корів і птиці необхідно рекомендувати раціон повноцінний тазбагачений кальцієм. При забрудненні території хромом слід мати на увазі, щораціон тварин повинен бути збалансований за вмістом у ньому калію.
При визначенні профілактичних доз мікроелементів слід враховувати вмістїх у кормах, воді, раціоні та потребу в них тварин. У зв’язку з тим, щомінкроелементний фонд у межах району може коливатися, необхідно періодичноуточнювати дози солей мікроелементів для підкорму тварин на основі даних провміст мікроелементів в кормах, молоці, органах і тканинах.
У перший рік після радіоактивного забруднення сільськогосподарськихугідь, якщо воно сталося в період вегетації рослин, основний шлях надходженнярадіонуклідів у сільськогосподарську продукцію – аеральне забруднення рослин.
При цьому радіонукліди, що осіли на землю, перебуватимуть на їїповерхні, і при обробці посівів можуть бути підняті в повітря і повторнозабруднити рослини. Це слід враховувати при проведенні сільськогосподарськихробіт. Тому для зменшення вторинного забруднення надземної маси рослин їх слідобробляти так, щоб зменшити пилоутворення за рахунок піднімання забрудненихчастинок грунту. Слід скоротити кількість міжрядних обробітків посівівпросапних культур, здійснюючи їх на вологому ґрунті. Треба максимальновикористовувати прополювання гербіцидами за допомогою сільськогосподарськоїавіації.
Зернові культури слід збирати прямим комбайнуванням. Притранспортуванні від комбайнів зерно накривають брезентом, або плівкою. Соломускирдують механізованим способом.
При закладанні коренебульбоплодів у бори, з майданчика дездійснюватимуть буртування, знімають шар гранта завдовжки 5 см, а бортинакривають не забрудненим ґрунтом з шару, що розташований нижче.
Грунт під посів озимих, після збирання попередньої культури, обробляютьвнесенням вапна на поверхню (з розрахунку 5 т/га) під час оранки. Орють плугамибез передплужників, не руйнуючи стерні, на глибину, що перевищує глибинузвичайної оранки на 4-5 см. Це дає змогу в наступні роки при обробці ґрунту незачіпати забруднений шар, переміщений під орний горизонт.
Оскільки технологія заготівлі сіна передбачає багаторазове перегортанняскошеної маси, то значно збільшує забруднення корму, рекомендується замістьсіна заготовляти сінаж та силос. Сіно для молодняка заготовляють згідно зприйнятою технологією (зменшивши кратність перегортання, з підбиранням валків преспідбирачем).
Силос із сіяних багаторічних та однорічних трав краще заготовляти безприв’ялювання скошеної трави у валках. трав’яне борошно слід заготовляти ззеленої маси без попереднього прив’ялювання її у валках. При цьому максимальнокількість борошна гранулюють ї зберігають у затареному вигляді.
Підвищення врожайності лук, втравлювання травостою, які досяглипасовищної зрілості, є факторами “розбавлення” радіонуклідів у кормах. Тому всізаходи, спрямовані на підвищення продуктивності лук і пасовищ, сприятимутьзменшенню забруднення корму. Після чергового втравлювання або укосу травостоївздійснюють поверхневе вапнування (3 т/га), вносять мінеральні добрива (азот,калій) з наступним боронуванням, і по можливості, поливом для утримання наступногобільш високо врожайного укосу.
Надходження радіонуклідів у навколишнє середовище може спричинитизначне зовнішнє і внутрішнє опромінювання сільськогосподарських тварин, томурозробка способів усунення або обмеження потрапляння радіонуклідів у раціонсільськогосподарських тварин має виключно велике значення для веденнятваринництва на території з підвищеною щільністю радіоактивного забруднення.
Вирішальне значення в цей період має негайне виключення з раціонукормів, рівень забруднення яких вищий за допустимий.
Якщо запас кормів у господарстві обмежений, норми годівлі требазменшити, щоб забезпечити утримання тварин протягом критичного періоду безвикористання забруднених кормів. При неможливості регулярного доїння лактуючимтваринам слід зменшити годівлю соковитими кормами, а підсисний молоднякдоцільно підсадити до маток. У зимовий період тварин рекомендується годуватиконцентратним раціоном і до мінімуму скоротити використання сінного раціону зприродних трав. Усі корми, які згодовуються тваринам, підлягаютьрадіометричному контролю, а раціон складають так, щоб вміст радіонуклідів неперевищував межі допустимого вмісту їх у кормах (таблиця 16).
Таблиця 16. Допустимі рівні забруднення кормів, Бк/кгВид корму Худоба молочного напрямку продуктивності
Сіно
Силос
Сінаж
Коренеплоди
Зернові
Зелена маса
Комбікорми
1850
370
1110
370
1850
740
370
До підстилки для всіх видів тварин ставляться ті ж вимоги, щодорадіоактивного забруднення, як і до кормів.
Захист рослин від забруднення радіонуклідами
В аварійних ситуаціях, пов’язаних з надходженням радіонуклідів вприродне середовище, сільськогосподарські тварини можуть отримати значні дозизовнішнього і внутрішнього опромінення.
Для збереження поголів’я сільськогосподарських тварин, продуктивності іутримання чистої продукції дуже актуально стоїть проблема захисту продукціїрослинництва в умовах радіоактивного забруднення місцевості.
Радіоактивні опади забруднюють землю і рослини. Залежно від розміручастинок, на поверхні рослин може затримуватися 8-25% радіоактивних опадів, щовипали на землю. Ці показники залежать від густоти травостою (чим густішийтравостій, тим більше затримується радіоактивних опадів), форми листя і поверхняїх (на опущену і зморщену листка прилипає більше радіоактивного пилу, ніж нагладеньку).
Рослини найчутливіші до опромінення в ранні фази розвитку. Їх променевеураження виявляється в гальмуванні росту і уповільненні розвитку, зменшенніврожаю, а при значних дозах опромінення, можлива загибель рослин.
Радіонукліди, які випали на рослини з атмосфери, частково всмоктуютьсяв середину. Зокрема, через листя найбільше всмоктується радіонуклідів йоду іцезію, гірше – радіонуклідів стронцію та інших елементів. Радіонуклідинадходять у рослини також з грунту, при цьому легше засвоюються радіонуклідистронцію і важче – ізотопи інших елементів.
У період інтенсивних радіоактивних опадів (повітряний шлях забрудненняпосівів) відносно чистішими будуть коренебульбоплоди та закрите насіння врослинах гороху, бобів, кукурудзи, гречки тощо.
Радіонукліди, які надходять в рослини через кореневу системудепонуються переважно в листі і стеблах: менше 2 % їх переходить у насіння.
Цезій – 137 краще, ніж стронцій – 90 засвоюється через поверхню листя,але гірше засвоюється з грунту через кореневу систему. У зерні проса,кукурудзи, озимого жита стронцій-90 накопичений у 3-4 рази менше, ніж у зернібобових та гречки. Пшениця та овес займають проміжне положення. У бульбахкартоплі його накопичується у 4-6 разів менше, а ніж у коренях кормових,цукрових буряків, у 10-20 разів менше, ніж у коренях брукви і турнепсу. Меншевід конюшини засвоює стронцій-90 тимофіївка. Трави природних угідь накопичуютьйого у 3 рази більше, ніж трави на переораній землі.
Залежно від ступеня забруднення продуктів рослинництва питання при їхвикористання вирішується так:
з полів, які мають найвищий рівень забруднення, продукти сліднаправляти на технічну переробку, або на тривалу само дезактивацію;
з полів, які мають середній рівень забруднення, продукти післявідповідної перевірки необхідно використовувати на корм тваринам (при цьомупрацюючим тваринам можна згодовувати більш забруднені корми – сіно, солому,гичку коренеплодів, кормову капусту);
з полів, які мають низький рівень забруднення, продукти після перевіркиможна використовувати в їжу людям, або на корм тваринам продуктивного напрямку.При цьому керуються допустимими нормами радіоактивного забрудненняпродовольства і фуражу.
При організації збирання врожаю в осередках радіоактивного забрудненняслід, насамперед, збирати врожай з полів, які зазнали найменшого забруднення.Врожаї з полів, які мають різний ступінь забруднення, необхідно складатиокремо. Не рекомендується знищувати або залишати незібраним врожай навіть натих полях, де за прогнозами, він не може бути використаний в харчових такормових цілях.
Весь урожай у процесі збирання відповідно до рівня забруднення повиненбути розсортований на три групи, з яких продукти 1 групи використовуються в їжулюдям; 2 – на корм тваринам; 3 – на технічну переробку.
Усі сільськогосподарські роботи на полях, що забрудненнірадіонуклідами, дозволяють проводити після зниження радіоактивного забрудненнядо безпечного рівня.
При захисті рослин від радіоактивних опадів враховують 3 періоди:
період – йодної небезпеки тривалістю до 45 діб. У цей час повинні бутивжиті всі необхідні заходи щодо запобігання надходженню зсільськогосподарськими продуктами харчування радіоактивного йоду в організмлюдини понад гранично допустимі рівні;
час з моменту випадання радіоактивних опадів до кінця збирання врожаюпоточного року. В харчовий ланцюг людини включається середньо-і довго живучірадіонукліди, в результаті забруднення рослинних продуктів та кормів. Одним зважливих завдань цього періоду є раціональне використання уражених посівів,покращення догляду за ураженими культурами на полях з метою отриманнямаксимального врожаю, захист зібраного врожаю від забруднення радіонуклідами;
цей період характеризується інтенсивними глобальними випаданнями довгоживучих радіонуклідів із стратосфери і переважно кореневим забрудненнямсільськогосподарської продукції. У цей період(тривалістю кілька років) основнунебезпеку становить забруднення сільськогосподарських продуктів рослинногопоходження стронцієм-90, цезієм-137 та іншими довго живучими радіонуклідами.Проникаючи значними дозами в рослини стронцій-90, як і інші довго живучірадіонукліди, робить їх практично непридатними для вживання в їжу та на кормтваринам без спеціальної технологічної переробки.
Для обгрунтованого ведення сільськогосподарського виробництва необхідномати дані про щільність радіоактивного забруднення території (Кі/км або Бк/км).
На території, забрудненій радіонуклідами, де щільність забрудненнянезначна (помірна зона забруднення), можна розвивати молочне тваринництво, атакож вирощувати зерно, овочі, які при відповідній переробці можуть бутивикористані в їжу.
У зоні сильного забруднення рекомендується вирощувати коноплі, соняшникта багаторічні трави на насіння.
При веденні сільськогосподарського виробництва на землях, забрудненихрадіонуклідами, слід пам’ятати, що стронцій-90 за своїми хімічнимивластивостями подібний до кальцію, цезій-137 – до калію. Чим багатші ґрунти накалій і кальцій, тим більше можливостей для міграції з ґрунту в рослинистронцію-90 та цезію-137. Тому, одним з основних організаційних і агрохімічнихзаходів на землях, забруднених радіонуклідами, повинно бути зменшення переходустронцію-90 і цезію-137 з ґрунту в рослини.
Висновки та пропозиції виробництву
На підставі аналізу стада великої рогатої худоби українськоїчорно-рябої молочної породи та проведення досліджень, які представлені вдипломній роботі встановлено, що:
1. Продуктивність і розвиток корів господарства невідповідають вимогам стандарту чорно-рябої худоби. Так за надоєм первістки на1722 кг, а повновікові — на 1801 кг молока мали нижчі показники за стандартпершого класу, а за живою масою відповідно – на 58 та 48 кг.
2.На основі окомірноїоцінки вим’я корів господарства виявили чотири форми вим’я: ванноподібне,чашоподібне, округле і козине.
3. Найвищу молочну продуктивність за 3 лактації маютькорови з ванноподібною формою вим’я; їх надій становить за першу, другу і третюлактації – відповідно..2345, 2520 та 3025.кг молока, а найменшу продуктивністьвиявили у корів з козиним вим’ям з надоєм – відповідно 1875, 2117 та 2302 кгмолока.
4. Індекс вим’я та швидкість молоковіддачі залежить від її форми. Укорів з ванноподібною формою вим’я індекс вим’я становив 44,0%, з чашоподібною42,8%, з округлою.41,2% і з козячою 36,1%. Швидкість молоковіддачі найвища укорів з ванноподібною формою (1,49кг/хв) і найменша з козиною (1,18 кг/хв).
5. В економічному відношенні найбільш вигідні корови з ванно – тачашоподібною формами вим’я, так як від них одержують найбільшу молочнупродуктивність з найменшою собівартістю.
Пропозиції виробництву
В системі зоотехнічної роботи із стадом великої рогатої худоби впроцесі добору і підбору тварин необхідно звернути увагу на форму і розвитоквим’я корів, які мають ванноподібну і чашоподібну форму вим’я з рівномірнорозвинутими частками та циліндричними і конічними формами дійок.
Список використаної літератури
1. Автухов І.В., Гриняк Г.М. Охорона праці всільському господарстві. -К.: Урожай, 1970.-С.3-17 .
2. Башкеев Б.Д. Справочник по охране труда и техникибезопасности в животноводстве.- К.: Урожай, 1990.- С.210.
3. Гаркавый Ф.Л. Показатели молокоотдачи коров, ихзначение, взаимосвязь и селекционная оценка.–Труды Латв. с.-х. академии.-1986.-С. 35-37.
4. Головко Є. Стимуляція молоковіддачі при машинномудоїнні корів // Молочне і м’ясне скотарство.- 1987.-№ 5.-С.14-16.
5. Дмитриев Н.Г. Производство молока. Справочник.-М.: Агропромиздат, 1985.-336с.
6. Дрозденко О. Зміни внутрішньої будови вимені ішвидкості молоковіддачі у корів з віком і ходом лактації // Молочне і м’яснескотарство.-1987.-№ 3.-С.17.
7. Засуха Т.В., Зубець М.В., Сірацький Й.З. і ін.Розведення сільськогосподарських тварин з основами спеціальної зоотехнії.-П.:Аграрна наука, 1999.-512с.
8. Закон України про цивільну оборону (від 3 лютого1993р.).
9. Закон України про охорону праці (від 14 жовтня1993р.).
10. Зубець М.В. Наукові тенденції породоутворення вскотарстві України Вісник аграрної науки.-1994.-№ 6.-С.74-84.
11. Зубець М.В., Буркат В.Є., Єфименко М.Я., ХаврукО.Ф. Генезис порід худоби в Україні //Вісник аграрної науки.-1996.-№ 3.-С.3-8.
12. Єфименко М.Я. Українська чорно-ряба молочна порода//Молочно-м’ясне скотарство. -К.:1996.-№1.-с.5.
13. Іванух Р.А. Охорона і раціональне використання природно-ресурсногопотенціалу сільського господарства. -К.: Урожай, 1985.-С.125.
14. Изилов Ю.С. Практикум по скотоводству. -М.:Агропромиздат, 1988.-216с.
15. Інструкція по тимчасово допустимих рівняхрадіаційного зараження.ТДР-1991.
16. Кравченко Н.А. Племенное дело в животноводстве.-М.:Агропромиздат, 1987.-287с.
17. Кузнецов А.И. Оценка свойств молокоотдачи//Животноводство.-1990.-№ 3.-С.5.
18. Коваленко Л.І. Радіаційна ветеринарно санітарнаекспертиза об’єктів ветеринарного контролю. -К.: Вища школа, 1994.-С.249-271.
19. Кос В.Ф., Петрик О.Г., Музика Л.І. Ріст молодняку імолочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різнихгенотипів//Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З.Гжицького.-Львів, 1998.-Вип.2.-С.83-87.
20. Костенко В.І., Сірацький Й.З., Шевченко М.І.,Рубан О.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини.-К.: Урожай,1995.-470с.
21. Костенко В.І. Практикум із скотарства і технологіївиробництва молока та яловичини.-К.: Урожай, 1996. -256с.
22. Костенко В.І.Функціональний розвиток вим’я у дочокбугаїв симентальської породи //Вісник аграрної науки.-2001.-№ 11.-С.32-35.
23. Кравців Р.Й., Столярчук П.З. Порадник длягосподаря-тваринника.-Львів, 1998.-С.10.
24. Майстренко М.І., Плішко.А.А. Охоронасільськогосподарських угідь від забруднення.-К.: Урожай, 1985.-С.114-122.
25. Маньковський И.Н. Оценка свойства молокоотдачи вцехе раздоя//Промышленная технология производства молока при поточно-цеховойсистеме: Сб.науч.труд.-К.:1987.-С.52.
26. Рубан Ю.Д. Зоотехнические методы и проблемасоздания и сохранения пород скота //Аграрна наука.-1994.-№4.-С.47.
27. Рубан Ю.Д. Соврименные задачи селекции //Вісникаграрної науки.-1997.-№ 2.-С.38-40.
28. Рубан Ю.Д. Еволюция крупного рогатого скота всовременной и будущей селекции.-К.: Аграрная наука, 2000.-240с.
29. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництвамолока та яловичини.-Х.: Еспада, 2002.-576с.
30. Рекомендації по веденню сільського і лісовогогосподарства в умовах радіоактивного забруднення території України в наслідокаварії на ЧАЕС на період 1991-1996рр.
31. Соколова Г.О., Мамчак І.В., Вахуткевич Н.М. Молочнапродуктивність та морфо-функціональні властивості вим’я корів чорно-рябоїпороди різного походження //Науковий вісник ЛДАВМ ім… С.З. Гжицького.-Львів,1999.-Вип. 3.-С.200-221.
32. Ткач Н.М., Нагурська О.С. Жмур А.Й. Особливостіросту і молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породирізних ліній. Наукові праці студентів ЛДАВМ ім. С.З.Гжицького. 2003. – С.30-31.
33. Хмара П.І., Федорович.Л.І., Лабунський П.В.,Кравець С.М. Господарсько-корисні ознаки імпортного голштинізованого поголів’ярізної селекції на Львівщині //Молочне і м’ясне скотарство.-1996.-С.168.
34. Хмельничий Л.М. Ємність вимені як селекційна ознакамолочної худоби Вісник аграрної науки, 2003.-№ 2.-С.47-48.
35. Шалева О.М. Відтворна здатність корів українськоїчорно-рябої молочної породи різної кревності та виробничих типів: Зб. Науковіпраці ХЗІ Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. — Харків, 2000.-Ч.I.-Вип.6(30).-С.121-123.
36. Шалева О.М. Господарсько-біологічні особливостікорів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів такревностей в умовах Прикарпаття //Сільський господар.-2001.-№ 11-12.-С.8-11.