РЕКОМЕНДАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ СТАТІМОЛОДНЯКУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ
ХАРКІВ 2007
1. Огляд методів визначення статі молодняку свійськоїптиці
Навчитисявизначати стать добового молодняку птахівники намагалися вже давно. Відомі,наприклад, два стародавніх методи, що дозволяють розділяти добових курчат накурочок і півників з точністю 60–65%. В основі цих простих прийомів визначення статілежать розходження в рефлекторних реакціях самців і самок на дискомфортнеположення курчат (рис. 2).
Відповіднодо першого способу, курчат піднімають за шию, при цьому ноги у півника в такомуположенні будуть висіти рівно опущеними вниз, тоді як курочка буде намагатисяпідняти їх і корчити пальці.
Згіднодо іншого способу, курчат потрібно тримати за лапки головою вниз, при цьому півниквисить спокійно, а курочка намагається піднімати голову.
/>
/> Півник Курочка Півник Курочка /> /> /> />
Стародавніспособи визначення статі курчат
Точністьцих двох прийомів сексування курчат можна трохи підвищити, якщо врахувати, що удобових півників у порівнянні з курочками голова більш округла, помітнішийгребінець, товщі ноги й сильніше загнути й дзьоб. Та й важать півники всередньому на один-два грамів більше, ніж курочки.
Визначеннястаті каченят за Н.В. Сидоровим. Простий спосіб визначення статі добовихкаченят запропоновано більше 50-ти років тому асистентом кафедри птахівництва Московськоїсільськогосподарської академії ім. К.А.Тімірязєва Н.Н. Сидоровим [13]. Воснову цього способу визначення статі добових каченят свійської качки (але немускусної) положено статеві розходження в будові нижньої гортані. У селезнівнижня частина гортані при вході в грудну клітку помітно розширена й виконуєфункцію резонатора. Це розширення має округлу форму діаметром 3–5 мм ідобре прощупується пальцями оператора.
/>
Місцерозташування гортанного резонатора у селезня та положення каченяти в процесівизначення статі
Статькаченят визначається відразу ж після вибірки їх з інкубатора. Це пов’язане зтим, що нижня частина гортані поступово опускається в грудну клітку й чимстарше каченя, тим важче прощупати резонатор у самців. Для визначення статі каченятцим способом його беруть у праву руку, при цьому пальці оператора торкаються грудкипташеняти.
Лівоюрукою оператор відводить голівку каченят вперед від себе і піднімає догоридзьоб. Великий палець правої руки сортувальник прикладає до шийних хребців каченят,чим створює упор для його тіла в момент визначення статі. Одночасно з цим,вказівним пальцем правої руки оператор прощупує місце в нижній частині шиї.Місце для промацування рухливого резонатора у самців обмежено зверху двоманерухливими горбками (зрощення ключиць із лопатками), а знизу – одним горбком(зрощення ключиць із грудною кісткою). У центрі цього трикутника у селезнів і знаходитьсячетвертий рухливий горбок – резонатор, завбільшки з невелику горошину. У самочокже такого горбка не має, що й дає можливість визначати стать добових каченят.
Точністьсексування каченят даним способом становить 94–98% при швидкості близько 300гол./година. Однак слід зазначити, що ця процедура визначення статі достатньотрудомістка й нерідко призводить до травмування каченят, що, у свою чергу,викликає збільшення відходу молодняку в процесі його вирощування.
Японськийметод (вентсексинг). На початку ХХ століття в Японії була розроблена процедуравизначення статі добових курчат шляхом візуального обстеження клоаки й виявленняна її внутрішній стінці статевого горбка, що істотно розрізняється за формою йвеличиною в півників і курочок [14, 15]. У цей час японський метод визначення статімолодняку широко використовується у світовому птахівництві. У країнах СНДвисококваліфіковані оператори з багаторічним стажем роботи сексують японськимметодом за 1 годину 600–800 добових курчат із середньою точністю 92–96%.Швидкість сексингу індичат, каченят і гусенят трохи нижче (500 гол./годину) приточності: для індичат – 88–92%, гусенят і каченят – 96–99%. У процесівизначення статі молодняку цим методом можливе травмування й перезараженняпташенят патогенною мікрофлорою кишечника.
Генетичніметоди (аутосексинг). Аутосексинг базується на розведенні спеціально виведеноїміченої за статтю птиці, у якої статева приналежність добового молоднякувизначається за забарвленням пуху (колорсексинг) або типами опереності крила(федерсексинг) [16,17]. У сучасному птахівництві особливо широко поширеніаутосексні кроси яєчних і м’ясних курей, у яких як маркери статі використовуютьсясистеми альтернативних алелей – «сріблястість – золотистість» або «смугастість– однотонність» забарвлення оперення, а також «рання – пізня» опереністьмолодняку. Аутосексинг забезпечує високу точність (98–100%) і швидкість (1,5–7тис. гол./годину) сортування молодняку за статтю. Він нешкідливий для пташенят,високотехнологічний і не вимагає тривалого навчання операторів-сортувальників.
Сексуваннямолодняку за допомогою технічних засобів. Спроби спростити процедуру визначеннястаті молодняку за допомогою технічних засобів здійснювались неодноразово. Прицьому, розробка різних по своїй суті методів проходила за приблизно однаковоюсхемою. Спочатку, дослідники намагалися знайти різницю між пташенятамичоловічої та жіночої статей за їх морфологічними, анатомічними, акустичними абофізіологічними ознаками. Якщо вдавалося виявити чіткий статевий диморфізм, топісля цього розроблялася чутлива техніка сексування, яку можна було б автоматизуватий широко застосувати у виробничих масштабах. Нижче наведено методи сортуваннядобового молодняку за статтю із застосуванням різних приладів або технічнихпристроїв.
Зондовийметод. У середині XX століття в Японії був розроблений спосіб визначення статімолодняку за допомогою телескопічного пристрою, названого «чик-тестер» [13, 18].Цей оптичний пристрій складається із трубки-окуляра зі скляним порожнімстрижнем (світловодом), що вводять через клоаку в кишечник курчат для оглядучеревної порожнини. По осі скляного стрижня направляється потужний пучоксвітла, який висвітлює через тонку стінку кишечника статеві залози – сім’яники упівника, яєчник – у курочки, які розташовані поблизу хребта в області хрестця.У полі зору оператора у півників видно один із двох молочно-білих сім’яників,що мають форму рисових зерен приблизно однакових за розміром (рис. 4). У курочок же спостерігаєтьсяплоский блідо-рожевий яєчник трикутної форми, розташований, як правило, з лівоїсторони. Правий яєчник у самочок слабо розвинутий.
Спосібвведення стрижня «чик-тестера» через клоаку показаний на схемі. Оптична системаприладу дозволяє операторові бачити сім’яники або яєчник пташенят, збільшені в3–5 раз. Швидкість сексування молодняку зондовим методом – 400–500 гол./годинупри точності визначення статі 95 – 98%.
Зондовийметод має ряд недоліків, властивих японському. Праця операторів монотонна йстомлююча, продуктивність праці при цьому невисока, а сам метод складний уздійсненні й вимагає тривалого навчання. До того ж у процесі визначення статі «чик-тестером»не виключається стресування, травмування й перезараження молодняку збудникамикишкових інфекційних захворювань. Все це знижує привабливість даного методу дляпромислового птахівництва.
Акустичнийметод. Статевий диморфізм у будові нижньої гортані у добового молоднякуприводить до розходжень у спектральній структурі звукових сигналів дискомфорту усамців і самок вже в момент вилуплення. Це явище положено в основу одного зіспособів визначення статі добового молодняку птиці, пріоритет у розробці якогоналежить російським дослідникам [19–23, 176].
Застосуванняспособу вимагає спеціальної електронно-акустичної апаратури, яка дозволяєвизначати стать курчат яєчного напрямку продуктивності з точністю до 90%, м’ясногонапрямку – з точністю до 80%, гусенят, каченят, індичат, цесарят і перепелят – до85 – 95%, а пташенят деяких диких видів – до 90%.
Спосібреалізується наступним чином. Для одержання сигналів дискомфорту добове пташеняопускають долілиць головою перед мікрофоном, з’єднаним з електронниманалізатором. У такому положенні пташеня, як правило, видає звуковий сигнал, щонегайно обробляється по заданій програмі електронно-акустичним пристроєм. Зарезультатами аналізу на приладі загоряється одна із трьох кольорових лампочок:червона – тестоване пташеня – самець, синя лампочка – самочка, зелена – статьпташеняти не визначена.
Донедоліків даного способу можна віднести невисоку швидкість визначення статімолодняку (не більше 500 гол./година), потребу в дорогій електронно-акустичнійапаратурі, знижену точність сексування, а також значне стресування пташенят.
Цитогенетичнийметод. Описано методику сексування добових курчат за каріотипом клітин пульпипера [24]. У курей (як і в інших видів птиці) дивергенція статевих хромосомзайшла далі, ніж у ссавців. «Чоловіча» статева Z-хромосома – самий довгийметацентрик каріотипу, тоді як «жіноча» статева W-хромосома є субметацентриком,що приблизно в 10 разів менше Z-хромосоми. Досліджуючи мітози кліток пульпипера звичайним цитогенетичним методом, можна за кількістю Z-хромосом визначити статьпташенят. Якщо в каріотипі аналізованого пташеняти дві Z-хромосоми, значить це півник,а якщо тільки одна – курочка. Цитогенетичний метод визначення статі абсолютноточний, але трудомісткий і нетехнологічний. Найбільш виправдане йоговикористання з метою генетичної експертизи.
Молекулярно-генетичнийметод. Після того, як японські дослідники [25, 26] визначили й клонувалиспецифічну нуклеотидную послідовність в W-хромосомі, була показана можливістьвизначення статі у курчат за допомогою нового методу блотт-гібридизації ДНКкрові аналізованої особини зі специфічним праймером [27]. Стать молодняку чітковизначається не тільки з використанням для аналізу проб очищеної ДНК еритроцитівкурчат, але й при дослідженні цільної крові. Варто підкреслити, що данамолекулярно-генетична процедура безпомилкового визначення статі молодняку покище трудомістка й дорого коштує.
Ваговийметод. Вивчення живої маси добових самців і самок домашньої птиці показало, що убільшості видів і порід добові самці в середньому важчі за самок [28–30]. Заступенем зменшення статевого диморфізму одноденних пташенят за масою тіла(розходження даються у відсотках) обстежені види птиці розташувалися в такій послідовності:мускусна качка (5,12%), фазан мисливський (5,08%), індичка (4,6%), гусакдомашній (2,3%), курка домашня (1,8–2,5%), домашня качка (0,4%), японська перепілка(-0,1%), цесарка (-0,2%).
Оскількистатеві розходження в живій масі у добових мускусних каченят, фазанят, індичаті курчат м’ясних порід статистично вірогідні, то їх можна покласти в основупростого методу сексування молодняку шляхом його індивідуального зважування.Хоча ваговий метод сортування пташеняти дає низьку точність визначення статі(60–70%), він все-таки дозволяє створити рівновагові групи молодняку на першихетапах його вирощування.
Дляпрактичної реалізації вагового методу необхідно визначити з точністю до 0,1 гсередню живу масу репрезентативної вибірки несортованих за статтю пташенят (100гол.) і шляхом наступного індивідуального зважування всього масиву молоднякурозділити його на дві групи («важкі» і «легкі») за наступному принципом: якщожива маса пташеняти дорівнює або вище середнього значення («важкі»), то така особинавідноситься до самців, якщо нижче середнього («легкі») – до самок. Такекалібрування пташенят за масою тіла дві на дві групи й наступне їхнє роздільневирощування в різних секціях дозволяють із перших же днів диференціювати годівлюй щільність посадки птиці, що позитивно зазначається на її подальшому розвитку.
Методіндивідуального зважування простий в експлуатації й нешкідливий для пташенят.При використанні електричних ваг типу ВЛТК-500, швидкість сортування молоднякудосягає 600 гол./година.
Інші способи.Відомий спосіб сексування курчат, в основу якого положено розходження самців ісамок за фототропною реакцією на фіолетове і червоне світло [31]. Також, улітературі описана можливість сексування курчат [32] за допомогою впливу на нихінфрачервоного випромінюванням, до джерела якого спрямовуються курочки; півникиж при цьому залишаються на місці.
Пропонуютьсятакож методи ранньої діагностики статі курчат, засновані на статевихрозходженнях в електропровідності їх тканин [33] та різні реакції самців ісамок на низькочастотні звукові подразники [34].
Всіці способи не знайшли застосування у виробничих умовах із-за низької точності (57–67%)і невисокої швидкості (120–140 гол./година) сексування курчат.
Такимчином, можна відзначити, що на сьогоднішній день відомо більше десяти різнихметодів визначення статі добового молодняку свійської птиці. Однак більшість ізних не забезпечують високу точність і швидкість сексування пташенят. Більшістьз цих методів трудомісткі й складні у використанні, роблять стресуючий вплив напташенят, нерідко призводять до їхнього травмування. Тому в сучасному світовомуптахівництві широко використовуються тільки три з вищеописаних методів визначеннястаті добового молодняку – японський і два генетичних (федер- і колорсексинг).
Черезважливість цих методів для сучасного промислового птахівництва зупинимось наних докладніше в наступних главах.2. Визначення статі добового молодняку птиці японськимметодом(вентсексинг)
Історіявентсексингу. Деякі найбільш досвідчені японські й китайські птахівники вже вXІХ столітті вміли визначати стать добових курчат шляхом огляду у них клоаки йвиявлення в ній статевого горбка, характерного для півника. У порівнянозавершеному виді клоакальний метод був розроблений у Японії в 20-х рокахминулого століття видатними вченими Києші Масуі й Джюро Хашімото, коли в країністала інтенсивно розвиватися птахівницька промисловість [35].
В1927 р. К. Масуі вперше виклав суть свого методу на ІІІ Всесвітньомуконгресі з птахівництва в Оттаві (Канада). А вже починаючи з 1933 р. методстав широко використовуватися в Канаді й США, де йому була привласнена робочаназва – вентсексинг (від англ. vent – отвір клоаки) [36].
Заразу Японії існує добре продумана система підготовки сортувальників високоїкваліфікації, здатних після навчання визначати стать добових курчат з точністюне нижче 98% при швидкості сортування 800–1000 голів за годину. Японські спеціалісти-сексаторикористуються великим попитом у США і Європі, де їхня праця оцінюється не менш 5000 євро на місяць. Останнім часом з японськими сексаторами успішно конкуруютьсортувальники курчат за статтю з Китаю, Лаосу й Південної Кореї, у зв’язку ізчим ціни на послуги представників цієї професії знизилися.
Українах СНД японський метод сортування добових курчат за статтю став використовуватисяпочинаючи з 50-х років минулого сторіччя. Однак, дотепер, цей метод сортуванняне одержав належного розвитку, оскільки точність сексування складала всередньому 88–93% при швидкості 600–800 гол./година.
Заразвентсексинг широко використовується в багатьох країнах світу, де добрерозвинене птахівництво. Постійно відбувається вдосконалення як самої технікиманіпулювання з добовим молодняком, так і спеціального устаткування, використовуваногов даній технологічній операції.
Востанні десятиліття японський метод визначення статі курчат успішно адаптованийдля сексування молодняку інших видів сільськогосподарської птиці – індичат,гусенят, каченят й цесарят. У зв’язку з розширенням видового складу домашньої птиціперспективна розробка клоакального методу для визначення статі у добовихперепелят, страусят, фазанят і молодняку деяких інших видів сухопутної іводоплавної птиці, що перебувають на різних етапах одомашнювання.
Принципметоду. В основі японського методу визначення статі добового молодняку птиці лежитьогляд розкритої клоаки пташеняти й виявлення в ній морфологічних розходжень убудові зародкового статевого горбка у самців та самок [14,15].
Первіснадетермінація статі у ембріонів птиці обумовлена статевими хромосомами Z і W. Упроцесі ембріогенезу у самців (ZZ) формуються парні сім’яники й зародковий статевийгорбок у клоаці, який згодом перетвориться в репродуктивний орган (пеніс). Уембріонів жіночої статі (ZW) формується, як правило, тільки ліва гонада(яєчник). До моменту вилуплення самок з яйця статевий горбок у них під дієюжіночих статевих гормонів – естрогенів, регресує або здобуває іншу, чим усамців, форму.
Оскількистатевий диморфізм у будові нижнього відділу клоаки добре виражений у добовогомолодняку багатьох видів домашньої і дикої птиці, то японський метод можнавважати універсальним, придатним для сексування пташенят різних систематичнихгруп. Однак, він найкраще розроблений і найчастіше використовується длявизначення статі у курчат, тому спочатку докладніше зупинимося на застосуванні вентсексингув курівництві.
Віккурчат, оптимальний для вентсексингу. Точність визначення статі курчат японськимметодом у значній мірі залежить від їхнього віку. Вентсексинг молодняку яєчних порідкурей рекомендується проводити відразу ж після виїмки курчат з інкубатора увіці 6–16 годин після вилуплення. До цього часу пташенята вже добре обсохли й уних зарубцювалася пуповина. У молодняку старше 16-годинного віку відміннаознака статі поступово згладжується, що помітно знижує точність його сексування[37].
Укурчат м’ясного й м’ясо-яєчного напрямків продуктивності оптимальним для сексуваннявважається вік 8–18 годин після виводу. Курчата-бройлери молодше 8-годинноговіку звичайно ще вологі й пухкі, тому при визначенні у них статі можливі травмиклоаки й стінок жовточного міхура [38].
Організаціяробочого місця. Продуктивність праці оператора багато в чому залежить відправильної організації його робочого місця. Для сортування добових курчат застаттю необхідно окреме приміщення з оптимальною температурою повітря (23–26 оС),гарною вентиляцією й щільними шторами на вікнах.
Існуєдва варіанти роботи сортувальників молодняку за статтю японським методом – сидячий стоячий. У країнах СНД більшість операторів сексують курчат сидячи заспеціально призначеним для цієї мети столом ССЦП-2. Крім спеціального стола на робочомумісці сортувальника знаходиться настільна лампа, зручний стілець і ящики длярозсортованих за статтю курчат.
Для освітленнярозкритої клоаки курчат використовується електрична лампа розжарювання потужністю75–100 Вт, яка жорстко закріплена на поверхні стола. Лампа має металевий абажурі рухливу станину, що дозволяє встановити джерело світла нижче рівня очейоператора (світло не повинно попадати йому в очі).
У поверхнюстола вмонтований знімний ящик з нержавіючої сталі для утримання курчат. Ящикмає сітчасте дно, під яким знаходиться кювета для посліду. Деякі операторизбирають посліду у скляну банку, яку після завершення роботи миють під проточноюводою.
Зобох сторін від оператора розташовані порожні пластмасові ящики для добовихкурочок (ліворуч) і півників (праворуч). У міру їхнього завантаження курочки й півникипередаються іншим працівникам інкубаторію для наступної обробки, що може бутиспецифічна для одноденних самців і самок (вакцинація, маркірування, обрізання дзьобаабо гребеня, припікання шпор і пазурів). В окремий ящик оператор-сортувальник кладенетипових і непридатних для сексування особин (слабкі, каліки).
Передпочатком роботи оператор заповнює центральний ящик несортованим молодняком,включає електричну лампу й, надягши марлеву пов’язку на обличчя, приступає досортування курчат за статтю. По закінченню роботи він повинен виключити світло,витерти пил з поверхні стола, очистити й вимити кювету для збору посліду.
Українах Західної Європи і Японії визначники статі курчат японським методомчасто працюють стоячі. Прикладом тому служить нова система організації праціпри визначенні статі добових бройлерів, розроблена й впроваджена в практикубританським інженером Дж. Хейкоком. Модульна установка дозволяє одночасно працювати14-ти операторам, хоча при бажанні її розміри можна легко збільшити.
Кожнеробоче місце сексатора має три похилих воронкоподібних рукава-приймача, яківиготовлені з нержавіючої сталі. Несортовані за статтю добові бройлеринадходять до оператора через нахилений до нього центральний рукав. Два іншихприймачі розташовані по обидві сторони від кожного сортувальника й через нихкурочки й півники плавно зсковзують у порожні ящики. Ця система збільшує на 35%продуктивність праці операторів і створює кращі санітарно-гігієнічні умови длякурчат у процесі вентсексингу.
Незважаючина те, що саму процедуру вентсексингу (на відміну від колор- і федерсексингу) покине можна механізувати, у багатьох країнах світу постійно відбувається удосконаленнястолів, за якими працюють сортувальники молодняку за статтю. Так, наприклад,фахівці американської компанії «Ембрекс» розробили й впровадили в практикуптахівничої фірми» Хай-лайн» виробничу лінію, важливим елементом якої є «карусель»сексування. Ця виробнича система дозволяє автоматизувати наступні технологічніоперації, здійснювані в інкубаційному цеху: вибірку курчат з інкубатора,відділення їх від шкаралупи, конвеєрну подачу курчат до сексаторів,диференційований підрахунок самців, самок і некондиційних курчат, їхнювакцинацію проти хвороби Марека, розміщення курочок і півників у різні ящики.
Аналогічнівиробничі лінії створені й в інших країнах світу з високорозвиненим птахівництвом.При їхньому використанні в значній мірі скорочується персонал інкубаторію,знижується рівень стресування добових курчат, прискорюється їхня ветеринарнаобробка й відправлення на вирощування, підвищується збереженість молодняку вперший тиждень життя.
Незалежновід умов роботи, тривалість робочого дня сексатора молодняку японським методомстановить 6 годин при обов’язковому десятихвилинній перерві щогодини. Негативнопозначаються на результативності роботи операторів недостатнє освітлення,незручні столи й стільці, сторонній шум, щоденні перевантаження, триваліперерви в роботі й відсутність оперативного індивідуального контролю за якістю визначеннястаті молодняку.
Технікасексування курчат. Визначення статі курчат містить в собі ряд послідовнихоперацій, які безупинно переходять одна в іншу. Один повний цикл рухів операторамістить в собі такі дії:
– узяттякурчати з ящика;
– оцінкайого кондиційності;
– звільненняпрямої кишки курчати від посліду;
– фіксаціякурчати в лівій руці;
– розкриттяйого клоаки;
– оглядклоаки й визначення статі курчати;
– розміщенняпівника і курочки у різні ящики.
Всіці рухи рук досвідчений оператор виконує із вправністю, швидко й акуратно, витрачаючина процес визначення статі одного курчати не більше 3-х секунд. Головна вимогадо оператора при визначенні статі – не травмувати курчат! При цьому, змолодняком варто поводитись обережно, щоб уникнути вивихів ножних суглобів,травмування слизуватої оболонки клоаки й розривів неміцної оболонки жовточногоміхура внаслідок надмірного здавлювання черевця курчат.
Зупинимосядокладніше на техніці визначення статі курчат японським методом. Ключовімоменти цієї процедури відображені на рис. 8–11. Сортувальник витягує курчаз ящика лівою рукою і захоплює його пальцями так, щоб спинка пташеняти неторкалася долоні, а його голівка була спрямована до мізинця. Одночасно із цимоператор оцінює кондиційність курчат й, якщо потрібно – робить бракування йрозміщення слабких і нетипових особин в окремий ящик.
Длявидалення вмісту прямої кишки необхідно піднести курча до кюветі для збору послідуй трьома пальцями (великим, вказівним й середнім) тієї ж лівої руки обережноздавити пташеня з боків в області черевця (рис. 8). Струмок рідкого калупри цьому направляється в кювету. Якщо клоака залишається при цьому вологою та забрудненою,її варто осушити ватяним або марлевим тампоном.
Далі,фіксують курча в лівій руці при участю всіх п’яти пальців. Із цієї метою курчаперевертають долілиць головою, а потім, захопивши пальцями правої руки йогоніжки, затискають їх між вказівним і середнім пальцями лівої руки. При цьомушия пташеняти також злегка затиснута між мізинцем і підмізинним пальцями тієї жлівої руки, а великий палець може підтримувати спинку курчати. Під час фіксаціїне слід сильно здавлювати пташеня, оскільки больовий стрес зробить його неспокійним,а це, у свою чергу утруднить огляд клоаки.
Умілерозкриття клоаки курчати – це завжди вирішальний момент при визначенні його статі.Відпрацьовування цієї операції потребує від оператора зосередженості йобережності. Як правило, досвідчені сортувальники починають розкривати клоакупташеняти великим і вказівним пальцями правої руки, які розташовуються по краях(із протилежних сторін) клоаки. Для того, щоб нижня частина клоаки, на якій розташованийстатевий горбок самців, випнулася назовні, треба легким рухом позначених вищепальців зробити розтягання клоаки з одночасним натисненням даної ділянки убік животакурчат. Зафіксувавши клоаку курчат у випнутому положенні, треба краєм нігтьовоїпластинки великого пальця вже лівої руки обережно вивернути назовні внутрішнюстінку клоаки з боку черевця курчати. На слизуватій поверхні цього відділуклоаки (вентральний відділ) у півників буде розташований статевий горбок,якого, як правило, немає у курочок.
Післяогляду клоаки й розпізнавання образу самця або самки курчати надають статевуприналежність (півник або курочка) і поміщають його у відповідну тару. Якправило, на огляд клоаки курчат професіонали й початківці сортувальникивитрачають приблизно однаковий час, а от підготовчі й завершальні рухи у майстрівпроходять швидше.
Описанівище прийоми вентсексингу не є строгим стандартом і можуть бути змінені вдеталях з урахуванням психофізичних особливостей і майстерності людини, щовизначає стать курчат. Так, наприклад, деякі оператори-правши фіксують курчат вправій, а не в лівій руці. Досвідчені сортувальники, які розпізнають статевийгорбок у півників з першого погляду, можуть не фіксувати ніжки пташеня, беручидля дослідження відразу двох курчат. Деякі оператори розкривають клоаку курчаттільки двома великими пальцями або одного великим і двома вказівними пальцямиодночасно.
Останнімчасом у Японії застосовується оновлений варіант клоакального методу, при якомуоператор тримає курча в лівій руці спинкою догори. Зафіксувавши в такому положеннікурча, вказівним пальцем правої руки він проводить вертикально зверху долілиць поклоаковому отвору, в результаті чого клоака розкривається й у її нижній частиністає видимим статевий горбок. Цей прийом дозволяє сортувальникові збагаторічним досвідом домагатися найкращих результатів точності сортування курчатза статтю (98–100%) при найвищій продуктивності праці (більше 1000 голів у годину).
Такимчином, існує кілька варіантів фіксації курчат й розкриття його клоаки. Кожний птахівник,що навчається вентсексингу, повинен сам вибрати для себе найбільш прийнятнутехніку визначення статі. Не так важливо, який варіант сексування молоднякубуде обраний. Головне, щоб було виконане основне завдання – правильно визначенайого стать. При цьому важливо, щоб молодняк був мінімально стресований і нетравмований. Потрібно постійно пам’ятати, що після вилуплення тканини курчатдуже м’які, а пупочний отвір ще повністю не зарубцювався. Тому при сексуванні курчатповодитись з ними треба дуже обережно.
Оскількияпонський метод може сприяти перезараженню молодняку збудниками кишковихінфекційних захворювань (пуллороз, колібактеріоз, нейссеріоз, сальмонельоз таін.), то операторові доцільно періодично, через кожні 10–20 маніпуляцій(визначень статі) дезінфікувати пальці рук у дезрозчині. Із цією метою пальціможна опускати у ванночку з 75%-ним розчином етилового спирту або ж обтирати їхмарлевою серветкою, змоченої в цьому ж розчині.
Різновидистатевих горбків у курчат. Форма статевих горбків у добових півників і курочоксильно варіює, тому операторам необхідно придбати великий досвід, щоб безпомилкововизначати стать курчат. Приблизно у 70% добових самців зустрічається типовий статевийгорбок, що схожий на півсферу діаметром близько 1 мм. Іноді зустрічаються півникиз дуже маленьким статевим горбком, або з горбком, роздвоєним по середині або маючимсерцеподібну форму. У більшості півників статевий горбок пружний й гладкий,блискучий, червонуватого кольору. Від нього відходять уліво й вправо по однійрожевій шкірній складці, які відділені від горбка помітним поглибленням у його основі.Оскільки горбок є щільним утворенням, то при натисненні на нього пальцем він незникає.
Типовийвид зовнішніх статевих ознак добової курочки – наявність на стінці клоакирожевих складок і відсутність між ними горбка (55–60% курочок). Однак, не рідкозустрічаються курочки з невеликим гострим або плоским горбком рожевого кольору.При розтягуванні клоаки або натисканні на горбок жіночого типу він зникає, що єдодатковою діагностичною ознакою жіночої статі.
Варіаціїстатевого горбка у півників:
а – збільшений куполоподібнийстатевий горбок (4–6%);
b – типовий куполоподібнийгорбок (65–75%);
c – маленький куполоподібнийстатевий горбок (8–15%), що може бути не помічений при швидкому огляді йприйнятий за жіночій тип;
d і d1– серцеподібний горбок одного типу, що міняє свою форму при різному натисканніпальців в області клоаки (0,5–1%). При більше сильному натисканні пальців (d)цей горбок важко диференціювати відносно статі. Ослаблення тиску на клоаку (d1)дозволяє слизуватій оболонці повернутися в природне положення, що робитьхарактерну для чоловічої статі півсферу статевого горбка добре помітною унижній частині цього тривершинного утворення;
e – глибокорозташований горбок, що при слабкому розкритті клоаки може бути не помічений (2–10%);
f – перехіднаформа горбка між варіантами с и d (1–6%);
g – вертикальнорозщеплений половою горбок (0,5–4,0%);
h – великий цебулеподібнийгорбок (0,5–3%).
Мінливістьбудови клоаки у курочок:
а – найпоширеніша формажіночого типу – повна відсутність якої-небудь структури, хоча б що віддаленонагадує горбок (55–60%);
b – на місцігорбка є V-образна складка (5–10%);
с и с1– горбок жіночого типу, що під різним тиском пальців опера – тора змінює своюформу (2–5%). При більше слабкому тиску на клоаку (з1) цей горбок легко можна поплутатиіз чоловічим;
d – горбок подібнийз типом с, по винятком того, що він має плоский язикоподібний зовнішнійвигляд (10–17%);
e – піднесення увигляді горизонтального гребеня (2–10%). Варіації цього типу важкодиференціюються відносно статі;
f – плоский горбокрозщеплений вертикально по серединній лінії (1–8%). Цей тип горбка може бутилегко переплутаний із чоловічим типом g. Однак, більш плоска поверхняпіднесення (на відміну від округлої чоловічої) дозволяє класифікувати його носія– як «жіночу особину».
g – маленькийгострий жіночий горбок, розташований трохи вліво від середньої лінії. Прирозкритті клоаки курчат горбок значно витикається й звішується долілиць, щочітко відрізняє його від чоловічого типу (2–8%);
h – горбокжіночого типу, що відрізняється від чоловічого горбка занадто малими розмірами(1–5%).
Начастоту зустрічальності типів статевих горбків впливає породна приналежністькурчат й ступінь тиску пальців оператора на стінки клоаки. Досвідченівизначники статі вважають, що молодняк яєчного напрямку продуктивності легшесексувати, ніж курчат м’ясних порід і кросів. Це пов’язане з тим, що останніхслабкіше виражений статевий диморфізм у будові клоаки (статевий горбок упівників має менші розміри й часто розташований глибоко в клоаці). Крім того,курчата м’ясного напрямку продуктивності більші й пухкіші, що змушує операторівповодитися з ними дуже обережно.
Особливостісексування індичат. У індичат, на відміну від курчат, зі збільшенням часу післявилуплення (у годинах) розпізнавання статі за будовою клоаки замітно полегшується.Нижче наводимо опис статевого диморфізму в будові клоаки у добових індичат,узятий нами з навчального посібника Н.П. Третьякова й Г.С. Крок [39].Зовнішній статевий орган добового індичати самця являє собою два однаковікулясті горбка, розташовані на краю клоаки з боку живота. Кулясті статевігорбки самця пружні, блискучі й у більшості особин червоного кольору.
Усамочок зовнішні статеві органи виражені двома шкірними складками, з’єднанимиміж собою у вентральній частині клоаки. Форма складок трохи варіює. У більшостісамок з нижньої сторони клоаки вони стовщені й витягнуті. Зустрічаютьсяособини, у яких стовщенні складки більш округлі, що часто є причиною помилковоїдіагностики статі (самок приймають за самців). На відміну від статевих горбківсамця, шкірні складки самки мають блідо-рожевий колір. При легкому масажуваннівони не блищать і стають плоскими, що також допомагає відрізнити самок від самців.
Технікавентсексингу у добових індичат майже така ж, як у курчат. Відмінними рисами єте, що немає необхідності звільняти кишечник індичати від посліду, а такожсильно розкривати у нього клоаку. Часто буває досить злегка відтягнути пальцямиправої руки хвостик пташеняти до спини, щоб виявити горбки або складки, що диференціюютьстать. Якщо ж статеві горбки у самців і шкірні складки у самок розташовані на 2–3 ммглибше краю клоаки, то тоді їх варто розкрити сильніше. Для цього великий івказівний пальці правої руки розміщають праворуч і ліворуч від клоаки й, злегкарозтягуючи її, нахиляють хвостик індичати у бік спинки.
Визначеннястаті гусенят, каченят, фазанят і перепелят. У добового молодняку водоплавної птиці(гусаки, качки, лебеді) статевий диморфізм у морфології клоаки виражений більшчітко, ніж у сухопутної (кури, індички, цесарки, фазани), що, у свою чергу, забезпечуєбільш високу точність їх сексування японським методом. У добових гусенят ікаченят статевий горбок має форму злегка загнутого буравчика, розміром 1,5 –2,0 мм [40]. Він має серединне положення в нижній частині клоаки й, узвичайному положенні пташеняти, схований у складках слизуватої оболонки. Усамочок горбок завжди відсутній, а замість нього видні дві округлі шкірніскладки, що зрослись між собою.
Удобових пташенят водоплавної птиці, так само як і у індичат, немає необхідностізвільняти кишечник від його вмісту. У них також відсутні жорсткі вимоги до вікумолодняку, у якого визначається стать. Однак гусенята й каченята молодче 8-мигодинного віку ще дуже вологі, пухкі й слабкі. І тому раннє визначення їхньої статіможе викликати у такого молодняку травми клоаки й стінок жовточного міхура.
Технікасексування добових цесарят, фазанят і перепелят така ж, як і у курчат, однак узв’язку з дуже маленькими розмірами статевих горбків у самців застосування японськогометоду в цьому випадку значно спрощується при використанні операторамибінокулярної лупи або збільшувального скла зі збільшенням в 3–5 разів.
Контрольточності вентсексингу. Оперативний контроль за точністю визначення статімолодняку здійснюють за допомогою анатомічного методу. Цей метод абсолютно точний,однак досить трудомісткий і сполучений зі значними матеріальними витратами,викликаними забоєм пташенят. В основу цього методу покладені анатомічнірозходження самців і самок у будові гонад (статевих залоз), локалізованих учеревній порожнині [39]. Перед визначенням статі анатомічним методом курчатнеобхідно приспати концентрованими парами діетилового ефіру. Із цією метоюкурчат розміщають у герметично закриту тару, куди також кладуть тампон,змочений ефіром. Потім кожне приспане курча беруть у ліву руку й за допомогоюкривих ножиців роблять розтин черевної порожнини. Далі, кінцями ножиців абопінцетом відсувають убік жовточний міхур і печінку, які прикривають статеві залози,прикріплені до хребетного стовпа курчат в області хрестця.
Ідентифікаціюстаті добового молодняку анатомічним методом здійснюють шляхом огляду їх гонад(рис. 13). У добовихсамців всіх видів птиці в області хрестця (у глибині черевної порожнини)розташовані парні сім’яники білуватого кольору, які нагадують рисові зерна.Лівий сім’яник у деяких видів птиці трохи більше правого. Потрібно пам’ятати,що сім’яники не міцно закріплені в черевній порожнині (підвішені на короткихбрижах) і при недбалому розкритті вони можуть бути відірвані. У добових півниківдовжина гонад приблизно однакова й становить 4,0-4,5 мм при їхній товщиніблизько 1,5 мм.
Яєчниксамки – непарний орган. Він крупніше сім’яників, рожевого кольору, плоский, маєформу трикутника з нечіткими границями. Яєчник розташований, як правило, з лівоїсторони, а права його частина майже повністю скорочена.
Занашими спостереженнями [30] швидкість визначення статі молодняку при використанніанатомічного методу коливається для різних видів свійської птиці від 120(гусенята) до 200 (курчата) голів за 1 годину.
Контрольза точністю сексування курчат японським методом проводиться звичайно в господарствах,де утримуються кури яєчного напрямку продуктивності. При визначенні точності сексуванняу кожного оператора беруть для розтину по 50 голів добових півників і 20 голівкурочок з різних ящиків. Після ідентифікації статі у вибірці забитих курчатпідраховують кількість помилок і точність сексування молодняку окремо в групісамців (50 гол.) і самок (20 гол.), а також у цілому по аналізованій групі (70гол.). Для цього використовують наведену нижче формулу:
/>,
де ТС– точність визначення статі японським методом; N – кількість сексованихпташенят; n – кількість помилкових визначень статі.
Уплемінних господарствах, що спеціалізуються на розведенні птиці м’ясного напрямкупродуктивності (кури, індички, гуси, качки) контроль за точністю визначення статідобового молодняку можна проводити також ретроспективним методом. Для цьогорозсортованих за статтю японським методом самців і самок розміщують в окремісекції по 200–500 голів і вирощують роздільно до двомісячного віку. У цьомувіці статеві ознаки у самців і самок уже помітно проявляються, що й дозволяєвстановити справжню стать особин.
Навідміну від інших видів свійської птиці визначити стать молодих і дорослих гусейза вторинними статевими ознаками важко, тому що за зовнішнім виглядом гуски йгусаки схожі. Тому, стать гусей у будь-якому віці визначають за наявністю вклоаці репродуктивного органа. Із цією метою кожну особину беруть за ноги йкрила, перевертають її і кладуть спиною на стіл або коліна оператора так, щобхвостова частина тулуба звисала. Зафіксувавши в такому положенні птицю,пальцями обох рук розкривають її клоаку і за наявністю або відсутністю спіралеподібногостатевого органа визначають стать особини. У молодих гусаків довжинарепродуктивного органа становить 4–5 мм, а у статевозрілих самців – 3–5 см.Більш докладно процедура вентсексингу молодих і дорослих гусаків описано нами вдругому розділі.
Заданими ряду авторів [34, 40, 41], використання японського методу дозволяє визначитистать добових курчат, цесарят і перепелят з точністю 86–99%, індичат – 90–95%,каченят і гусенят – 96–100%. Помилки у визначенні статі при використаннівентсексингу виникають за наступними причинами: велика кількість некондиційнихкурчат у партії, глибоке розташування в клоаці статевого горбка самця або занадтомалі його розміри, перетримування курчат в інкубаторі, некваліфікована роботаоператорів (у т.ч. неповне розкриття клоаки пташеняти).
Продуктивністьі оплата праці. Поряд з точністю сексування швидкість визначення статімолодняку й вихід кондиційних курчат, індичат, каченят і гусенят післясортування також є найважливішими показниками рівня професійної майстерностіоператора. Звичайно, продуктивність праці сортувальника виміряється шляхомпрямого хронометрування процесу визначення статі у 100 пташенят за допомогою секундомірана початку й кінці роботи.
Пригарній організації робочого місця досвідчений сортувальник визначає статькурчат яєчних порід зі швидкістю 700–900 голів/год, м’ясних порід – 500–600голів/год, індичат, гусенят і каченят – до 500 голів/год. Якість сортуваннямолодняку за статтю залежить від рівня професійної підготовки операторів,впровадження прогресивних методів організації праці, біологічної повноцінностідобового молодняку й матеріальної зацікавленості сортувальників.
Відповіднодо тарифікації робіт, виконуваних у тваринництві, робота оператора за визначеннямстаті добового молодняку сільськогосподарської птиці ставиться до шостогорозряду. Норми виробітку й розцінки за 1000 розсортованих за статтю курчат, індичат,гусенят і каченят встановлюються у кожному птахівничому господарстві з урахуваннямконкретних умов. Оплата праці операторів, як правило, залежить напряму відякості їхньої роботи, у першу чергу – від точності визначення статі молодняку.Наприклад, у дослідному господарстві Інституту птахівництва УААН «Борки» у 2007році були прийняті наступні диференційовані розцінки, відносно 1000 розсортованихза статтю курчат:
– приточності 90, 0–95,0% – 40,00 грн;
– приточності 85, 0–89,9% – 35,00 грн;
– приточності 80, 0–84,9% – 25,00 грн.
Присортуванні м’ясних курчат, індичат, каченят і гусенят розцінки за 1000 голіврозсортованого за статтю молодняку збільшуються на 40–50%. Крім основного заробітку,операторам виплачується щомісячна премія (до 20% від середнього заробітку) зависоку точність визначення статі молодняку (96,0–100,0%).
Недолікий слабкі сторони вентсексингу. Повноцінність добового молодняку, реалізованогона вирощування, залежить, насамперед, від генотипу й здоров’я батьків, якостіінкубаційних яєць і режиму інкубації [34]. У той же час, недбале відношення домолодняку в інкубаторії може помітно погіршити його кондиційність і біологічну повноцінність.Зокрема, травми тонкої стінки жовточного міхура, виникаючі іноді в момент сексуванняпташенят японським методом, призводять до жовточного перитоніту й загибелімолодняку в початковий період вирощування. Наші спостереження за роботоюдосвідчених операторів показали, що в процесі сексування спочатку здоровогомолодняку відхід у вигляді слабких і калік склав у яєчних і м’ясних порід, відповідально,0,28 і 1,57% [42].
Процедурасортування пташенят за статтю японським методом значно збільшує час міжвибіркою молодняку з інкубатора й посадкою його в пташник, що додатково стресуєптицю й знижує її збереженість при наступному вирощуванні на 0,4–2,0% [43, 44].У деяких випадках (слабкий молодняк, некваліфіковані оператори) застосування вентсексингузбільшує відхід курчат у процесі вирощування на 8–15% [45]. Крім того, цейметод може сприяти горизонтальному перезараженню птиці збудниками кишковихінфекційних захворювань, що також збільшує смертність молодняку в перші тижніжиття.
Такимчином, японський метод, незважаючи на широке застосування у світовомуптахівництві, має ряд істотних недоліків. Вентсексинг трудомісткий і складний увикористанні для сортувальників; не завжди забезпечує високу точність ішвидкість сексування молодняку; вимагає тривалого періоду навчання операторів іспеціально обладнаних робочих місць. Цей метод також стресує добовий молодняк,нерідко травмує й перезаражає його збудниками інфекційних захворювань. Все цепризводить до вповільнення темпу росту й підвищенню падежу птиці в період вирощування.
Відзначенінедоліки японського методу сексування молодняку викликали необхідність розробкибільше прогресивних способів діагностики статі добових пташенят – федер- і колорсексингу.3. Визначення статі курчат за швидкістю ростуоперення(федерсексинг)
Історіяфедерсексингу. Про наявність у генотипі ряду порід курей зчепленого зі статтюдомінантного гена, що одержав спочатку назву «азіатського гальма» оперення,уперше повідомив А.С. Серебровський [46] у 1922 році. Цей ген викликає затримкуу розвитку оперення пташенят таким чином, що у 10-денних курчат ще невідзначається розвиток хвостового оперення, а махові пір’я у них сильновкорочені. Пташенята, які рано оперюються того ж віку вже мають хвостові пір’я,а махові у них досягають основи хвоста.
В1930 р. Д. Уоррен [47] показав, що вже в добовому віці існують чіткі фенотиповірозходження між курчатами, які рано і пізно оперюються й запропонуваввикористовувати зчеплене зі статтю успадкування цієї ознаки для сексування добовогомолодняку.
ПізнішеП. Хертвігг і Т.Ріттерсхауз [48] запропонували позначити домінантний фактор, щосповільнює опереність молодняку, символом K («коротке крило»),а його рецесивний алель – k («довге крило»).
Р. Соумзу 1969 р. виявив нову мутацію в K-локусі, і назвавїї надповільною опереністю й позначив символом Kn [49]. Фенотипічнийефект цього алеля виражений значно сильніше, ніж гена K.
У1977 році Мак Гібон [50] повідомив про існування четвертого алеля Ks,і назвав контрольовану їм ознаку «повільної опереністю» і запропонувавнаступний порядок домінування у цьому локусі: Kn надповільна >Ks (повільна) > K (пізня) > k(рання опереність).
В. Асмундсоні К. Аббот [51] першими повідомили про зчеплений зі статтю домінантнийгені пізньої опереності індичок, що за аналогією з курми можна використовуватидля ідентифікації статі добових індичат. За своїм фенотипічним проявом алель Kіндичок нагадує алель Kn домашніх курей. І той і інший сильно сповільнюютьшвидкість розвитку оперення у молодняку й погіршують зовнішній вигляд дорослихособин. При цьому обоє ці алеля не використовуються як маркери статі добових індичаті курчат.
У цейчас зчеплені зі статтю алелі K-k виявлені й уцесарки [177].
П. Хорні Ф. Біскуп [52] описали зчеплений зі статтю ген пізньої опереності у домашніхголубів, що дозволяє проводити маркуючі стать схрещування, особливо кращі для м’яснихбілоперих порід. На відміну від курей домінантний алель локусу K уголубів контролює швидкий темп росту ювенального оперення, а рецесивний алель –уповільнений. Схрещування самців, які рано оперюються з самками, які пізнооперюються дає типове успадкування «хрест-навхрест» і дозволяє з великоюнадійністю сортувати гібридних голуб’ят за статтю.
Одназ головних вимог до фенотипічних маркерів статі добового молодняку –відсутність їхнього негативного впливу на господарсько-корисні ознаки лінійноїй гібридної птиці. Переважна більшість дослідників, що вивчали вплив алелей Ки k на продуктивність і життєздатність курей, не виявилирозходжень у швидкості росту, конверсії корму, яйценосності, масі яєць і збереженостіу особин які рано та пізно оперюються [53–69]. Тому, на цей час система алелей «пізня-рання»опереність молодняку широко використовується для діагностики статі курчат у м’ясномуі яєчному курівництві (кроси «Гібро», «Кобб-500», «Ломанн браун», «Бованс», «Домінант»,«Заславский», «Зміна», «Родоніт», «Ломанн м’ясний», «Росс білий», «Хаббард», «Конкурент»,«КК Кубань 123» і ін.).
Генетичніоснови федерсексингу. В основі генетичних методів визначення статі молоднякулежать закономірності спадкування зчеплених зі статтю ознак, добре помітних удобових пташенят. У якості фенотипічних маркерів статевої приналежності особининайчастіше використовуються такі ознаки екстер’єру, як швидкість росту зародковогопір’я на крилі, забарвлення й малюнок пуху молодняку й, у меншому ступені,колір плюсни.
Длятого, щоб краще зрозуміти спадкоємну природу аутосексингу взагалі й федерсексингузокрема, розглянемо генетичні механізми зчепленого зі статтю спадкування у птиці.
Статьдобового молодняку, як і інші його ознаки, спадково визначена. Хромосомнатеорія спадковості показала, що провідна роль у детермінації статі й упідтримці рівного співвідношення статей при виводі молодняку належитьхромосомному апарату. У цей час достовірно встановлене, що диплоїдна кількістьхромосом (2n) у курки дорівнює 78, в індички – 82, у цесарки – 74, у качки й голубки– 80.
Хромосомиоднієї пари, за якими особини різної статі відрізняються один від одного,носять назви статевих, а інші хромосоми, однакові в обох статях, називаютьсяаутосомами. У гомогаметної статі дві статеві хромосоми ідентичні, а у гетерогаметної– ні.
У птицічоловіча стать гомогаметна (AA+ZZ), а жіноча – гетерогаметний (AA+ZW), томусамки продукують яйцеклітини двох типів: 50% із хромосомою Z і 50% ізхромосомою W. Після запліднення яйцеклітин сперміями, що несуть тільки Z-хромосоми,виникає розщеплення потомства за статтю: 50% ♂♂ (AA+ZZ) і 50% ♀♀(AA+ZW). У всіх синів одна Z-хромосома батьківська, інша – материнська. Дочки Z-хромосомуодержують тільки від батька, а W-хромосому – тільки від матері. На відміну відZ-хромосоми, W-хромосома значно менше за розмірами й не містить більшостіструктурних генів, які локалізовані в чоловічій хромосомі. У зв’язку із цим,характер спадкування зчеплених зі статтю генів (ознак) відрізняється від менделівськогоспадкування аутосомних генів і обумовлений поводженням статевих хромосом умейозі, а також у процесі запліднення.
Відповіднодо теорії успадкування ознак, зчеплених зі статтю, для одержання аутосексних(мічених за статтю) курчат домінантний алель завжди повинен привноситися всхрещування гемізиготними самками, а рецесивний – гомозиготними самцями[16,17,70]. При такому напрямку схрещування буде спостерігатися успадкування ознакза типом «хрест-навхрест», тобто, домінантну ознаку матері завжди успадкуютьтільки сини, а рецесивну ознака батька – тільки дочки.
Оскількиалельні гени К и k локалізовані в Z-хромосомі йконтролюють різну швидкість росту махового пір’я у добових курчат, то існуєпряма залежність між статтю гібридного курчати й типом опереності його крила.
Механізмперехресного успадкування зчеплених зі статтю ознак молодняку птиці послуживвідправною крапкою для розробки федерсексингу – безпомилкового методувизначення статі добових курчат.
Дляодержання мічених за статтю курчат, яких можна сексувати за типами опереностікрила, необхідно схрещувати гомозиготних півнів, які рано оперюються (k+/k+)батьківської лінії з гемізиготними самками, які пізно оперюються (К/–)материнського лінії. У добовому віці всі гібридні півники успадкують фенотипматері й будуть з пізнім типом опереності крила (К/k+).Навпроти, усі курочки будуть характеризуватися ранньої опереністю (k+/–)(фенотип батька).
Фенотиповірозходження між одноденними самцями й самками чітко виражені, що дозволяє сексуватикурчат з точністю до 100%.
Племіннаробота з федерсексним кросом. Для забезпечення високої точності аутосексування курчатв процесі багаторічної експлуатації федерсексного кросу необхідно постійнопідтримувати абсолютну гомозиготність батьківських і материнських ліній за генамиранньої і пізньої опереності молодняку (k і К, відповідно).Із цією метою при відтворенні чистих ліній треба фенотипувати весь добовиймолодняк з наступним бракуванням нетипових для кожної конкретної лінії особин.Всі передані на вирощування півники й курочки батьківських ліній повинні бутитільки з раннім типом опереності (k/k, k/–),а материнських – тільки з пізнім.
«Забруднення»вихідних ліній федерсексного кросу невластивими їм маркерними генамивідбувається найчастіше в племінний сезон при виконанні наступних технологічнихоперацій:
–формування батьківського стада (використання півнів і курей без обліку їхнього походженняу зв’язку із втратою індивідуальної криломітки);
–штучне запліднення птиці (переплутана сперма півнів-плідників);
–маркування племінних яєць (помилки в зазначеної лінійної приналежності);
– вивідмолодняку (змішування курчат батьківських і материнських ліній у вивідних шафахінкубатора).
Оскількизакони генетики виконуються з неухильною точністю тільки при бездоганномудотриманні всіх правил і технологічних норм племінної роботи, то необхідновиключити всілякі помилки, що порушують чистоту схрещування, і, як наслідокцього, знижують точність федерсексування добових гібридних курчат.
Організаціяробочого місця. Сортування федерсексних курчат за статтю можна починати відразуж після їхньої виїмки з інкубатора, але не пізніше, ніж через 18 годин після виводу.Більш пізнє визначення статі курчат цим методом небажано, оскільки структураоперення крила починає змінюватися й фенотипові розходження півників і курочокстають менш чіткими.
Передпочатком роботи оператор повинен витратити кілька хвилин на психофізіологічнуадаптацію, що містить у собі наступні моменти: а) підготовку робочого місця; б)визначення категорійності й віку (у годинах) курчат; в) регулюванняосвітленості робочого поля; г) перегляд схеми типів опереності й оперативне відновленняв пам’яті образу опереності крил у курочок і півників; д) попередній вибірсеред курчат сортувального еталона курочки й півника. Всі ці завдання взаємопов’язаніміж собою і їх потрібно вирішувати в комплексі й паралельно. Головна мета підготовчогоперіоду – оператор якнайкраще повинен підготуватися до ефективногобагатогодинного сексування добового молодняку.
При федерсексингувимоги до робочого місця оператора менш жорсткі, чим при вентсексингу.Сортувальник може працювати як у положенні стоячи, так і у положенні сидячи заспеціальним столом. Головна умова ефективної роботи – комфортна позиціяоператора й достатнє освітлення об’єкта в полі зору (не менш 500 люкс).Звичайні умови сортування дозволяють федерсексувати курчат зі швидкістю близько1,5 тис. голів/година. Робота операторів за «каруселлю» сексування збільшує продуктивністьпраці до 2 тис. голів/година.
Технікасексування курчат. При федерсексуванні курчат, на відміну від вентсексування,немає необхідності у видаленні посліду з кишечника пташеняти й повної його фіксаціїв руці. Для визначення типу опереності молодняку необхідно при гарному освітленніоглянути розгорнуте віялом крило обсохлого гібридного курчати. Із цією метоюоператор бере курча в праву руку й тримає його ногами долілиць, а головою досебе. Крило пташеняти при цьому потрібно затиснути між великим і вказівним пальцямилівої руки. У цьому положенні на крилі курчати добре видно дві групи зародковогопір’я – першорядні махові й парні до них покрівні, а також другорядні махові йвідповідні їм покрівні пір’я. Махові пір’я ростуть від нижнього краю крила, а покрівні– від верхнього. Стать федерсексних курчат визначається шляхом порівняння відносноїдовжини махових і покрівних пір’їн. Більш зручно це робити оглядаючи першоряднімахові й покрівні, оскільки вони розташовані на кінчику крила.
Фенотиповірозходження курочок і півників. У курочок, які рано оперюються сім первиннихмахових пір’їн мають вигляд трубочок довжиною 12–13 мм і приблизно на 1/3 довшій трохи товщі парних до них покрівних пір’їн. У півників з пізнім типом крилазачатки 7-ми первинних махових пір’їн за довжиною й товщиною однакові із покрівнимиабо трохи коротші за них. Ступінь укорочення махових пір’їн у гібридних півниківсильно варіює, що варто мати на увазі при сексуванні курчат.
Длязручності ідентифікації півників фенотип «пізня опереність» нами [40] умовнорозділений на три підтипи (П1, П2, П3) залежно від відносних розмірів покрівнихі махових пір’їн [71]. До підтипу П1 відносяться особини, у яких першоряднімахові пір’я за довжиною рівні з покрівними. У півників підтипу П2 середнядовжина покривного пір’я (8,0 мм) така ж, як і в півників підтипу П1 (7,9 мм),але першорядні махові в них коротші і їхня довжина становить від 3/4 до 1/2довжини зачатків відповідних покрівних пір’їн (рис. 15). Добові півникипідтипу П3 характеризуються сильно вкороченими маховими пір’їнами (2,5–2,7 мм)і незначно вкороченими покрівними (6,2–7,0 мм). Початки першоряднихмахових у них приблизно в 2,5–3,0 рази коротші, покрівних пір’їн.
Порядіз алелем пізньої опереності К, у материнських лініях федерсексних кросів зневеликою частотою (1–2%) зустрічається ген повільної опереності Кs. Експресіягена повільної опереності у добових півників полягає у повній відсутності у нихпершорядного махового пір’я й значному вкороченні зачатків покрівних пір’їн.
Розходженняміж курочками й півниками насамперед пов’язані з довжиною першорядного маховогопір’я, тоді як величина покрівних пір’їн у особинах обох статей приблизнооднакова (близько 8 мм). Тому, диференціальна діагностика статі добовихфедерсексних курчат може базуватися на двох критеріях – абсолютній і відноснійдовжині першорядного махового пір’я. Абсолютна довжина першорядного маховогопір’я у добових курочок з однієї партії варіює, зазвичай, від 11 до 13 мм,тоді як у півників – від 0 до 8 мм. Якщо прийняти за стандарт статіособини абсолютну довжину махового пір’я, то виникає необхідність у вимірісереднього махового пера за допомогою мірної лінійки, що гальмує процес сексуваннямолодняку й значно знижує продуктивність праці оператора. Тому, більш надійноюі простою є друга ознака статі курчат – відносна довжина махових пір’їн у порівняннізі спареними з ними покрівними.
Проведенийнами [30] міжвидовий аналіз типів опереності добових індичат, перепеляти й фазанятрізних порід показав, що всім їм характерний винятково ранній тип опереностідобового молодняку.
Цяобставина виключає можливість одержання у цих видів федерсексного гібридного потомства.Незважаючи на генетичну однотипність у швидкості опереності пташенят ізсімейства фазанових, федерсексинг для них у майбутньому принципово можливий, і,насамперед, за рахунок переносу алеля пізньої опереності К від курей за допомогоюгенно-інженерних маніпуляцій або ж завдяки виявленню в популяціях цих видів спонтаннихмутантів з пізнім типом опереності, на базі яких і будуть створені материнськілінії федерсексних кросів м’ясних видів птиці.
Причинипомилок при використанні федерсексингу. Якщо батьківська й материнська лініїфедерсексного кросу курей повністю консолідовані (гомозиготні) за альтернативнимиалелями, відповідно, ранньої й пізньої опереності курчат, то «генетичних» помилоку визначенні статі гібридного молодняку в принципі не повинно бути. У всіхфедерсексних курчат буде спостерігатися чіткий зв’язок між їхньою статтю йфенотипом крила.
Однак,одиничні помилки все-таки можуть виникати через неуважність оператора. У зв’язкуз тим, що у деяких півників з пізнім типом опереності (підтип П2) першоряднімахові пір’я на 1/3 коротше покрівних, то при швидкому огляді їхніх крил пізнійтип опереності добових самців іноді може бути помилково прийнятий за ранній типопереності у самок. Таке не розпізнавання образа самця або самки за типом опереностіпризводить до помилок у визначенні статі федерсексного молодняку – частина півниківбуде помилково віднесена до групи курочок.
Автоматичнийфедерсексинг курчат. Щоб уникнути суб’єктивних помилок при фенотипуванніфедерсексного молодняку, а також інтенсифікувати процес сортування курчат застаттю, американськими вченими університету штату Арканзас була нещодавно здійсненауспішна спроба перекласти процедуру розпізнавання образа крила самців і самокна «плечі» електронного робота [72]. Оптична система автоматичної установкизначної збільшує зображення пір’я крила добового курчати, показуючи приховані впервинному пусі ясні для подальшої ідентифікації образи типів опереностідобових курчат. Установка містить у собі транспортер для почергової подачікурчат до об’єктива цифрової відеокамери, джерело ультрафіолетового освітлення,комп’ютер для аналізу отриманого зображення й механічний пристрій-сексатор.
Цифровавідеокамера сприймає ясне зображення крила зафіксованого на мить курчати. Прицьому використовується ультрафіолетове освітлення з довжиною хвилі від 250 до450 нм. Спеціальна світлова архітектура пристрою забезпечує витяг характернихрис і особливостей типів опереності крила курчат. Комп’ютерна система аналізуєотримане зображення, розпізнає стать курчат й пускає в хід виконавчий пристрій-сексатор.
Прошвидкість і точність сортування курчат за статтю за допомогою цього пристрою вописі патенту ніяких даних не наводиться.
Визначеннястаті курчат в 10-денному віці. Гібридний молодняк федерсексних кросів можнарозділити за статтю й в 10-денному віці [71]. У цей період у курочок з раннім типомкрила махові пір’я досягають основи хвоста, а хвостові пір’я мають довжину 1–1,5 см.У півників з пізнім та повільним типами опереності у цьому віці махові пір’їнислабо розвинені, а хвостові (кермові) повністю відсутні.
/>
Десятиденніпівник (ліворуч) і курочка (праворуч)
До 30-денноговіку півники з пізнім типом опереності «наздоганяють» курочок з раннім типомопереності за загальною опереністю тіла й статевий диморфізм у них за цієюознакою зникає. Півники з повільним Ks типом опереності (алель Ks) тілавирівнюються з іншими фенотипами тільки до 11-ти тижнів життя. Оскільки такаістотна затримка у формуванні пір’яного покриву може призвести до виникненняканібалізму серед молодняку, то материнські лінії курей федерсексних кросів упроцесі їхнього виведення повинні бути ретельно «очищені» від небажаного алеляKs (повільна опереність курчат).
молодняк свійський птицястать5. Порівняльний аналіз різних методів сексуваннякурчат
У цейчас усі три мануальних методи визначення статі курчат (вентсексинг,федерсексинг, колорсексинг) широко використовуються в промисловому птахівництві.Тому досить актуальним є перевірка порівняльної ефективності застосування цихметодів як для промислового птахівництва, так і для пошукових науково-досліднихробіт.
Точністьі швидкість сексування молодняку є головними характеристиками будь-якого методувизначення статі. Анатомічний метод абсолютно точний, однак він пов’язаний із забоєммолодняку й тому його використовують, як правило, тільки як контроль приперевірці ефективності японського й іншого способів визначення статі курчат.Крім того, анатомічний метод досить складний і трудомісткий. За нашими спостереженнямишвидкість визначення статі молодняку при його використанні варіює у різнихвидів домашньої птиці від 118 (гусенята) до 180 (курчата) голів./година.
Усередненірезультати численних виробничих перевірок [30, 95, 96] показали, що абсолютнаточність сексування гібридних курчат (100%) характерна для більшості федерсекснихкомбінацій курей (локус K) і для всіх колорсексних гібридів, у якихекспресія зчеплених зі статтю алельних генів сріблястості (S) ізолотистості (s) у пусі курчат здійснюється на тлі колумбійськогообмежника еумеланіну (Co). Висока точність діагностики статі колорсекснихкурчат (98,5–100%) характерна також для схрещуваннь, де матері чорно-смугасті (B/– E/E), а батьки – чорні (b/b E/E) або золотаво-коричневі (b/b ey/ey)забарвлення оперення. Використання ж у аутосексних схрещуваннях системи алелей S-sу сполученні з геном І (домінантне біле забарвлення) помітно знижує точністьсортування молодняку за статтю (95,5–98,0%).
Продуктивністьпраці при сексуванні курчат за типами опереності крила складає 1,5–2,0 тис.гол./годину, а при колорсексингу – 3,5–7,0 тис. гол./годину. Отже, у першомувипадку оператор потрачає на визначення статі однієї особини 2,0 секунди, а вдругому – 0,5–1,0 секунду.
Японськийметод забезпечує меншу ефективність сексування курчат. При його використанніточність ідентифікації статі молодняку в різних партіях курчат варіює від 86,0до 95,0% при швидкості сортування 700–850 гол./годину. Незважаючи на те, що статькурчат визначали досвідчені сортувальниці, все-таки у всіх групах післявизначення статі японським методом спостерігався відхід молодняку у виглядіслабких і травмованих особин (від 1,0 до 6,2%). Середня за різними вибірками збереженістькурчат, після застосування японського (мануального) методу склала 97,4%.
Оскількиклоакальний метод (вентсексинг) найбільш складний і вимагає добрепідготовленого висококваліфікованого персоналу (в основному його практикують японській корейські сексатори), оплата праці при його застосуванні найвища. Колорсексингпростий у застосуванні й не вимагає тривалого навчання. Його може виконуватибудь-який працівник інкубаторію, у зв’язку із чим оплата праці по виконанняцього методу сексинга найнижча. Визначення статі за типами опереності крилавимагає незначної спеціальної підготовки, тому оплата праці федерсексингузаймає проміжне положення.
Заключення
В XXстолітті одержала бурхливий розвиток одна із провідних галузей тваринництва – промисловептахівництво. Основна риса цієї галузі – спеціалізація птахівничих підприємстві концентрація в одному місці не тільки особин одного виду або породи птиці,але й однієї статі. У зв’язку із цим птахівники-практики поставили передученими конкретне завдання: розробити прості й надійні методи визначення статідобового молодняку.
Длярішення цього важливого практичного завдання в ХХ столітті вченими було розробленобільше десятка експрес-методів сексингу пташенят, однак у практичному птахівництвішироке поширення одержали тільки три з них: вентсексинг, федерсексинг і колорсексинг.
Міжсобою ці три методи істотно розрізняються за багатьма параметрами. Вентсексинг,наприклад, більш універсальний, але менш технологічний. У процесі його реалізаціїможливе травмування й перезараження молодняку. Навпроти, колорсексингнешкідливий для пташенят, високотехнологічений і не вимагає тривалого навчанняоператорів. При його використанні вибірка молодняку з інкубатора, сортуванняйого за статтю й вибракування слабких особин зводяться до однієї дії оператора.При цьому на одне пташеня він витрачає не більше 0,5 секунди.
Федерсексингна даному етапі свого розвитку використовується тільки в курівництві, і за багатьматехнічними характеристиках (точність і швидкість сексування курчат), а також запростотою освоєння наближається до колорсексингу.
Безумовно,описані у цих рекомендаціях методи визначення статі добового молодняку птицібудуть удосконалюватися й далі. Насамперед це відноситься до конструкції столівй іншого допоміжного устаткування, що використовується при сексуванні пташенят.Уже зараз американські фірми «Ембрекс» і «Систенг» пропонують споживачамвиробничі лінії, що дозволяють повністю автоматизувати такі технологічніоперації як вибірка молодняку з інкубатора, подача його до сексаторів,підрахунок самців, самок і некондиційних особин, вакцинація молодняку, розміщеннясамців і самок в окрему тару.
Завдякирозвитку сучасних дослідницьких технологій різко збільшилася можливістьвивчення незначних статевих розходжень ембріонів птиці починаючи з перших дібїхнього розвитку. Це у свою чергу дозволило вловити чіткий статевий диморфізмембріонів за рядом ознак, що стимулювало виникнення нових ідей і методичнихпідходів до надраннього сексування сільськогосподарської птиці. У зв’язку ізцим можна прогнозувати інтенсивний розвиток методів сексування ембріонів птиці(сексування іn ovo). Ці методи будуть перш за все базуватись на ідентифікаціїгенетичних маркерів статі птиці – морфологічних (забарвлення очей 7-деннихембріонів), цитогенетичних (хромосомні ZZ- і ZW-комплекси) і молекулярних (ДНКмаркери W-хромосоми). Великі надії також покладають на розробку способів сексуванняембріонів птиці на основі сканування статевих залоз методом ядерного магнітногорезонансу й виявлення специфічних для кожної статі хімічних речовин в алантоіснійі амніотичній рідинах зародка.
Переходомна новий рівень знань з генетики сільськогосподарської птиці стане розробкаметодів спрямованого одержання з інкубаційних яєць особин бажаної статі. Дотеперішнього часу проблема штучної регуляції пола була вирішена тільки ушовковичного шовкопряда, у якого за допомогою партеногенетичного розвитку йзчеплених зі статтю летальних генів одержують за бажанням тільки самців абосамок.
Оскількиу птиці, як і в шовковичного шовкопряда, жіноча стать гетерогаметний (ZW),методичні підходи, застосовувані для регуляції статі в шовковичного хробака,можуть виявитися перспективними й для сільськогосподарської птиці.
Такимчином, у минулому столітті були розроблені й широко впроваджені в племінне йпромислове птахівництво три ефективних методи визначення статі добовогомолодняку – вентсексинг, колорсексинг і федерсексинг. На початку XXІ століттясучасна біологічна наука підійшла до рубежу, за яким стане можлива надійнаавтоматизація діагностики статі не тільки в добового молодняку, але й у ранніхембріонів свійської птиці.
Література
1. Зелятров А.В. Прогнозиразвития производства бройлеров к 2000 году по рубежом // Птицеводство. – 1981.– №9. – С. 39–40.
2. Старчиков Н.,Догадаев А. Влияние раздельного виращивания курочек и півників на их рост,развитие и продуктивние качества // Передовой науч.-произв. опит вптицеводстве: Экспресс-информация. – 1983. – №4. – С. 14–16.
3. Marks H.L. Sexualdimorphism in early feed and water intake of broilers // Poultry Sc. –1985. – Vol. 64. – №3. – P. 425–428.
4. Marks H.L. The role ofwater intake on sexual dimorphism for early growth of broilers // PoultrySc. – 1986. – Vol. 65. – №3. – P. 433–435.
5. Marks H.L. Sexualdimorphism in broilers following periods of equal water and feed intake //Poultry Sc. – 1987. – Vol. 66. – №3. – P. 481–389.
6. Дуюнов Э.А., Гадючко О.Т.,Рябоконь Ю.А., Пордаш Джамиль Мери. Половой диморфизм и его связь схозяйственно полезними признаками индеек // Научно-технический бюллетень /УНИИП. Харьков, 1988. – №25. – С. 10–14.
7. Ковацкий М., ЛисенкоФ. Технология виращивания и содержания мускусних уток. – М.: Агропромиздат,1986. – 6 с.
8. Рябоконь М.Г.Роздільностатеве вирощування аутосексних гусенят на м’ясо // Птахівництво.– 1983. – Вип. 36. – С. 56–57.
9. Jones E. Sexedbenefits could be worth 55 million a year // Poultry World. – 1990. – Vol.177. – №5. – P. 20–21.
10. Seemann J. Theinfluence of age, sex and cutting of broilers // Quality of Poultry Meet.– 1981. – P. 28–30.
11. Андреев Н.Ф. Половойдиморфизм индеек и его селекционное значение // Птицеводство: Респ.межвед. темат. науч. сб. / Укр. НИИ птицеводства. – 1979. – №28. – С. 13–15.
12. Jones E. Sexedbenefits could be worth 55 million a year // broilers // Quality ofPoultry Meet. – 1981. – P. 22–27.
13. Биховец А.У. Определениепола молодняка // Орлов М.В., Биховец А.У., Злочевская К.В. Инкубация.– М.: Колос, 1970. – Гл. 5. – С. 132–137.
14. Canfield T.H. Sexdetermination of day old chicks. – Poultry Sci. – Vol.19. – 1940. – Р. 235–238.
15. Canfield T.H. Sexdetermination of day old chicks. Poultry Sci. – Vol.20. – 1941. – №4. – Р. 327–330.
16. Hann C.M. Sex-linkagein poultry breeding // Bull. / Min. Agriculture Fisheries Food. – Lond.:H.M.S.O., 1966. – №38. -23 pp.
17. Silverudd M. Geneticbasis of sexing automation in the fowl // Acta agr. scand. – 1978. – Vol.28. – №4. – P. 169–195.
18. Бессарабов Б.Ф. Практикумпо инкубации яиц и эмбриологии сельскохозяйственной птици. – М.: Агропромиздат.1985. – 175 с.
19. А.С. 1044250СССР, МКИ З А 01 К 45/00. Способ определения пола циплят / В.Д. Бутенко(СССР). – №2764325/30–15; Появл. 04.05.79; Опубл. 30.09.83; Бюл. №36. – С. 8.
20. А.С. 1503719СССР, МКИ 4 А 01 К 45/00. Устройство для определения пола циплят (А.Г. Соловьев(СССР). – №4239503/30–15; Появл. 04.05.89; Опубл. 30.08.89; Бюл. №32. – С. 11.
21. Бутенко В.Д. Исследованиеаутосексного метода сортировки суточних циплят по полу // Сб. науч. тр. – ВолгоградскийСХИ, 1975. – Т. 18. – С. 122–128.
22. Тихонов А.В., Мусаев А.М.,Гуцев В.М. Полуавтоматический радиоэлектронний определитель пола усуточних циплят мясних направлений // Новие прибори, устройства итехнологические процесси, разрабонанние ученими МГУ. – М., 1982. – С. 3–8.
23. Тихонов А.В.,Акустическая сигналипоция и экология поведения птиц. – М.: Изд-во Моск. ун – та,1986. – 240 с.
24. Krishan A. Acytological method for sexing young chicks // Experientia. – Basel, 1962. –Vol. 18. – P. 101–102.
25. Kodama H., Saitoh H.,Tone M., Kuhara S., Sasaki Y., Mizumo S. Nucleotide sequences and unusualelectrophoretic behavior of the W chromosome-specific repeating DNA units ofthe domestic fowl, Gallus gallus domesticus // Chromosoma. – Berl., 1987.– Vol. 96. – P. 18–25.
26. Tone M., Nakano N.,Takao E., Narisawa S., Mizuno S. Demonstration of W chromosome-specificrepetitive DNA sequences in the domestic fowl, Gallus g. domesticus //Chromosoma. – Berl., 1982. – Vol. 86. – P. 551–569.
27. Uryu N., Nagata Y.,Ito K., Saiton H., Mizuno S. Determination of the sex of chickens by abiotin-labeled deoxyribonucleic acid probe // Poultry Sc. – 1989. – Vol.68. – №6. – P. 850–853.
28. Romanoff A.L.Chemical and physiological sex differencies in newly hatched chicks //Poultry Sci. – 1948. – Vol. 27, №5. – P. 643–645.
29. Бондаренко Ю.В. Особенностистатевого диморфизма живой масси у суточних птенцов домашних птиц //Науч.-техн. бюл. / УНИИП. – Харьков, 1988. – №24. – С. 3–7.