МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНААКАДЕМІЯ
Кафедра рослинництва
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з рослинництва на тему: „Інтенсивнатехнологія вирощування проса в ТОВ „Лан” Гадяцького району Полтавської області”
ПОЛТАВА 2006
ВСТУП
Просо – найбільшпоширена культура серед інших круп’яних культур СНД. Воно цінне своїм пшоном,яке відзначається високими харчовими якостями.
У складі пшонавміст білка становить 12%, крохмалю 81%, жиру 3,5%, клітковини 1-2%. За вмістомбілка пшоно наближається до манної і кукурудзяної круп, переважає ячмінну,гречану і особливо рисову крупи, поступаючись лише вівсяній, яка містить до 16%білка. У його складі більше жиру, ніж у крупі інших культур, крім вівсяної,багато крохмалю та порівняно мало клітковини. Пшоно багате на зольні елементи,містить такі важливі вітаміни, як В1, В2, РР, а також мікроелементи. Інколи зпшона виготовляють борошно, яке використовують у кондитерській промисловості.
Просо має кормовезначення. Його зерно та каша – практично незамінний корм для курчат, добримкормом є просяне борошно. Відходи від переробки проса на пшоно, у складі яких єдо 16% білка та багато жиру, – цінний концентрований корм для тварин. Луску,яка залишається при виробництві пшона, використовують для виготовленнякомбікормів.
До цінних грубихкормів належить просяна солома, яка при збиранні проса на зерно зберігаєзеленуватий стан, має приємний запах і більш поживна, ніж солома інших культур.
Добрим кормом єтакож полова, у 100 кг якої міститься 42 кормових одиниці.
Просо в зеленомустані добре поїдається великою рогатою худобою, тому його вирощують на зеленийкорм, сіно, для випасання худоби.
Як скоростиглакультура має певне агрономічне значення: використовується як страхова культурадля пересівання загиблої озимини, придатна для післяжнивних посівів, можевикористовуватись як покривна культура для багаторічних трав.
Отже, просо –цінна круп’яна та кормова культура, тому не варто зменшувати обсяги виробництвапродукції даної культури в нашій країні, а навпаки, необхідно збільшувати їх,забезпечуючи належну якість.
1. Короткі дані господарства
1.1 Загальнівідомості про господарство
ТОВ „ Лан ”розміщене в Гадяцькому районі: в його північній частині. Від райцентру ірозміщеної в ньому залізничної станції центральна садиба і контора господарства,що знаходяться в с. Сватки віддалені на 15 км., від обласного — на 140 км. Натериторії господарства розміщено 5 населених пунктів – с. Сватки, с. Бірки, атакож три хутори: Шевченки, Березки і Калатинець, які практично не маютьпрацездатного населення.
Господарство дужедобре забезпечене спеціалістами і робітниками. Якщо сказати проматеріально-технічну базу то тут ситуація гірша. Застаріла техніка приексплуатації не забезпечує бажаних результатів, роботи виконуються не в строк,часто з значними відхиленнями від агротехнічних вимог.
В галузірослинництва господарство спеціалізується на вирощуванні зернових – озимапшениця, і технічних культур – цукровий буряк, соняшник.
В тваринництвігосподарство займається м’ясо-молочним скотарством, а також вирощуванням свиней.
1. Експлікаціяземель господарства№ п/п Вид сільськогосподарських угідь Площа, га %
1
2
3
4
5
Рілля
Сіножаті
Пасовища
Сади
Інші землі
2882
281
70
16
39
87,6
8,5
2,1
0,5
1,2 Всього 3288 100
1.2 Описґрунтів і рельєфу полів господарства
Ґрунтовий фонпідприємства не відрізняється високою строкатістю. Основна кількість ґрунтівпредставлена чорноземами глибокими слабо — та чорноземами глибокими малогумусними. Якщо брати взагалі то ґрунти орних земель є порівняно урожайними зсередньою забезпеченістю поживними речовинами і близькою до нейтральноїреакцією ґрунтового розчину.
Господарствузавдає шкоди складний рельєф, що тут сформувався. Через нього проявляються процесиводної ерозії. Це призводить до розмиву ґрунтів. Тому значні площі зайнятіслабо -, середньо -, та сильно змитими ґрунтами.
2. Агрохімічна характеристикаґрунтів господарства
Тип і
Різновидність ґрунту Механічний склад Вміст гумусу, %
Глибина
орного шару, см
рН
сольове Вміст рухомих форм, мг/100 гр. ґрунту N Р2О5 К2О
Чорнозем типовий малогумусний
Чорнозем типовий
слабозмитий
Чорнозем типовий
середньо змитий
Лучні слабосолонцюваті
Темно – сірі ґрунти
середньо –
суглинковий
середньо –
суглинковий
середньо –
суглинковий
важко –
суглинковий
середньо –
суглинковий
3,2 – 4
3 – 3,5
2,8 – 3,1
3,4 – 3,6
2,8
30
30
30
-
30
6,3 – 7,2
6,4
6,6 — 7,1
7,8
5,2
8,4
8,6
9,1
11,8
11,8
11
11,3
10
12,4
7,5
10,7
9,6
11
12,6
8,9
ЗемлекористуванняТОВ „Лан” розміщене на водороздільних плато річки Грунь. Територія має складнийрельєф, розділена ярами і балками різної глибини. В обробітку знаходяться значніплощі на схилових ділянках, де розвиваються процеси водної ерозії. Тутзапроваджені ґрунтозахисні сівозміни де ведеться боротьба з цим негативнимпроцесом.
Взагалі рельєф і ґрунтовіумови господарства є сприятливими для вирощування основнихсільськогосподарських культур нашого регіону в тому числі й проса.
1.3Характеристика кліматичних умов
Господарстворозміщене в лісостеповій зоні з помірно – континентальним кліматом, теплимлітом і малосніжними зимами. Характерне не стійке зволоження з частими посухами– часто довготривалими.
3. Середньомісячнітемператури повітря за даними Гадяцької метеостанції.Роки Місяці Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень 2001 -7,4 -7 -1,9 6,5 14,3 17,4 19,7 2002 -6,5 -8 -2,1 5,3 15,4 19,3 20,1 2003 -7,1 -7,3 -1,7 6,2 13,2 16,5 19,8 Сер. Багаторічні дані -7 -7,4 -1,9 6 14,3 17,7 19,9 Роки Місяці
Серпнь Вересень Жовтень Листопад Грудень
2001 18,4 13,4 6,9 0,1 -4,3
2002 19,3 12,5 7,2 -1,2 -5,2
2003 20,1 14,3 6,5 0,5 -3,2
Сер. Багаторічні дані 19,3 13,4 6,89 -0,2 -4,2
З наведених вище данихвидно, що температурні умови господарства в основному сприятливі длясількогосподарських культур, які вирощуються господарством. Середньорічнатемпература повітря становить 6,3 — 6,7˚С.
Найхолоднішиймісяць січень, а найтепліший – липень. Абсолютний мінімум температур – 34˚С,абсолютний максимум + 37˚С. Коливання середніх температур за рік становить27,1-28,6˚С, а коливання абсолютних температур досягає 71˚С, щовказує на значну континентальність клімату.
Середньомісячнітемператури вище 0˚С спостерігаються протягом 8-ми місяців ( квітень — листопад). Середнє число днів з температурою більше 5˚С становить 191-204, більше10˚С — 164, більше 15˚С — 117 днів.
Сума активнихтемператур вище 10˚С за рік складає 2700, чого цілком досить длявизрівання основних сільськогосподарських культур, в тому числі й проса.
Важливе значеннямає такий показник, як дата першого і останнього заморозків, особливо цестосується теплолюбних культур до яких належить і просо. В залежності від цьогопотрібно коректувати дату посіву культури.
4. Датиостаннього і першого заморозків.Роки Восени Весною У повітрі На поверхні ґрунту У повітрі На поверхні ґрунту 2001 11\X 29\IX 12\IV 19\IV 2002 15\IX 16\IX 14\IV 23\IV 2003 23\IX 1\X 25\IV 22\V
Тривалістьбезморозного періоду приблизно становить 170 – 180 днів.
Одним із головнихфакторів життя рослин є волога. Як уже згадувалось вище господарство розміщенев зоні нестійкого зволоження, і часто рослини не повністю забезпечуютьсявологою. З огляду на це слід приділяти значної уваги питанню накопичення ізбереження вологи в грунті.
5. Кількістьопадів по місяцях за даними Гадяцької метеостанції. Роки Місяці За
рік I II III IY Y YI YII YIII IX X XI XI 2001 22 13 63 25 21 10 121 44 6 101 50 28 505 2002 46 41 37 17 59 55 47 39 2 14 88 60 483 2003 31 27 73 31 46 8 54 27 24 65 82 54 522 Сер.
багаторічні 36 27 57,7 24,3 42 24,3 74 36,7 10,7 60 73,3 47 503
Як видно зтаблиці за рік в середньому випадає 500 мм опадів цього може бути достатнім дляотримання стало високих врожаїв за умови раціонального використання вологи.
Пануючими вітрамиє вітри північно-західних напрямків – це слід враховувати при плануванні куліснихнасаджень і снігозатриманні.
Що стосуєтьсяснігового покриву, то сніг випадає в II-III декаді листопаду, а в 2003 роцісніговий покрив з’явився лише в грудні та на початку січня 2004 року. Сходитьсніг у першій декаді квітня, але можливе й більш раннє звільнення ґрунту відснігу.
Найбільше числоднів із сніговим покривом припадає на лютий і січень місяць, хоча і в ці місяціпостійного снігового покриву не має, тому, що настають відлиги. Найбільшаглибина снігового покриву спостерігалася в лютому місяці і дорівнювала 40 см, угрудні — сніговий покрив був відсутній, січень характеризувався висотою снігу –45-50 см.
Взагаліпідсумовуючи все вище сказане можна зробити висновок, що кліматичні умовигосподарства є типовими для даної зони і сприятливими для вирощування всіхрайонованих сортів основних сільськогосподарських культур.
1.4 Короткийаналіз рослинництва
На орних земляхзапроваджено три польові, три ґрунтозахисні і кормова сівозміни.
5. Структурапосівних площ в ТОВ „ Лан ” в 2003 році.№ п/п Сільськогосподарські культури Площа, га Всього земель в обробітку: 2882 1.
Озимі: всього
В т.ч. озима пшениця
озиме жито
740
700
40 2.
Ярі зернові: всього
В т.ч. ячмінь
овес
гречка
просо
кукурудза на зерно
699
289
30
90
70
200 3.
Зернобобові: всього
В т.ч. горох
соя
45
37
8 4.
Просапні: всього
В т.ч. цукрові буряки
кормові буряки
соняшник
407
154
46
207 5. Багаторічні трави 350 6. Однорічні трави 45 7. Кукурудза МВС 488 8. Пари 108
Розглядаючиструктуру посівних площ я б рекомендував збільшити в ній долю бобових рослин –це позитивно вплине на родючість ґрунту і урожайність інших культур в сівозміні.Що стосується проса то як видно з таблиці в господарстві воно висівається нанезначних площах.
Через низькийрівень агротехніки, недостачу добрив і інших ресурсів, що спричинено слабкоюматеріально-технічною базою, господарство отримує порівняно невисокі врожаїсільськогосподарських культур.
6. Урожайністьсільськогосподарських культур. N
п/п
Сільськогосподарські
культури Урожайність 2001 2002 2003 1 Озима пшениця 29,3 26,4 5,2 2 Озиме жито 26,3 24,3 7,4 3 Ярий ячмінь 20,6 19,3 17,6 4
Кукурудза:
на зерно
на зелений корм
31,6
225,1
45,3
361,5
61,3
411 5 Горох - 15,3 17,1 6 Соя - - 15,2 7 Соняшник 11,2 14,3 16,1 8 Цукрові буряки 162 154 - 9 Кормові буряки - 345,4 254,3 10
Багаторічні трави:
на сіно
на зелений корм
26,3
221
25,1
158,5
20,3
201 11 Овес 19,3 14,2 16,3 12 Гречка 4,5 6,2 5,2 13 Просо 15,2 14,1 16,2
Просо вгосподарстві вирощують в першій польовій сівозміні, яка має слідуючий вигляд:
1.Пар чистий
2.Озима пшениця
3.Цукровий буряк
4.Горох + Гречка
5.Озима пшениця
6.Кукурудза на зерно
7.Кукурудза на силос
8.Озима пшениця
9.Кормові буряки + Просо
10.Соняшник
Розглядаючисівозміну потрібно сказати, що вона є недосконалою і дане розміщення культурприведе до зниження родючості. Виходом із ситуації є внесення високих дозорганіки, а краще ввести в сівозміну більше бобових культур.
Просо вгосподарстві вирощується після озимої пшениці, яка для нього є хорошимпопередником. Технологія вирощування включає основний і передпосівний обробітокґрунту, сівбу, догляд за посівами і збирання. Основний обробіток ґрунту включаєлущення стерні, яке проводиться не завжди і плоскорізний обробіток на глибину20 — 22 см. Весною проводять закриття вологи боронами. Перед сівбою проводятькультивацію на глибину зародки насіння. Сіють просо звичайним рядковим способом,як правило не протруєним насінням в I – II декаді травня. Добрива під просопрактично не вносять. Операції по догляду теж не проводяться. Збирають просороздільним способом спочатку скошуючи в валки з наступним обмолотом післяпідсушування. Перед зберіганням зерно очищають від домішок і просушують довологості 14 %.
Отже, як бачимо втехнології вирощування є ряд недостатків, які варто поправити.
2. Інтенсивна технологія вирощування культури, що рекомендована господарству
В умовах ринковихвідносин повинна здійснюватися інтенсифікація землеробства, проте не за рахуноккількісного нарощування ресурсів, а на основі їх більш раціональноговикористання, яке досягається на основі їх більш раціонального використання,яке досягається удосконаленням технології вирощування. На сучасному етапі вонополягає в застосуванні інтенсивних ресурсозберігаючих технологій.
Суть інтенсивноїтехнології полягає в оптимізації умов вирощування культури на всіх етапах їїросту і розвитку.
При розробціінтенсивної технології потрібно передбачати розміщення культури в сівозмініпісля кращих попередників, вирощування сортів інтенсивного типу, оптимізаціюживлення рослин шляхом внесення добрив з урахуванням їх вмісту у ґрунті. Приінтенсивній технології перевагу надаємо інтегрованій системі захисту відшкідників, хвороб та бур’янів.
Ресурсозбереженнядосягається за рахунок скорочення кількості агротехнічних прийомів в зв’язку звикористанням комбінованих агрегатів.
Всі технологічніоперації потрібно виконувати своєчасно і якісно, дотримуючись усіхрекомендованих норм, строків та способів. Для цього на основних етапах росту ірозвитку проводять біологічний контроль за станом рослин.
2.1Господарсько-біологічна характеристика культури
Просо звичайнеабо посівне – Раnicum miliacent належить до роду Panicum. Ботанічний рідналічує близько 400 видів. В Україні найбільш поширеним в культурі є просозвичайне (Р. Miliaceum). Взагалі рід проса належить до родини злакових (Роасеа)і за біологічною класифікацією відноситься до хлібів другої групи.
Просо звичайне –яра трав’яниста рослина з високим коефіцієнтом кущення, прямостоячим стеблом ісуцвіттям у вигляді волоті.
Коренева система просамичкувата, відзначається недостатньою здатністю до засвоєння поживних речовин,тому воно краще росте на ґрунтах, добре забезпечених легкодоступними сполукамипоживних речовин. По при сильний розвиток в морфологічному плані вонавідзначається недостатньою засвоювальною здатністю. Кращими ґрунтами для ньогоє чорноземи та каштанові, причому за сухої погоди вищі врожаї проса отримуютьпри вирощуванні на ґрунтах середнього та важкого механічного складу. Кореневасистема добре забезпечує суцвіття водою навіть при серйозній посусі, тому впроса рідко спостерігається зерна. Воно має низький коефіцієнт транспірації –130 – 280. Але незважаючи на вище сказане потрібно вести роботу в напрямкунакопичення й збереження вологи в ґрунті. Адже при зрошенні просо значнопідвищує свою продуктивність.
Стебло майжециліндричне, трубчасте, розділене вузлами на 5 – 7 міжвузль. Висота залежно відсорту від 40 до 230 см, а найчастіше 80 – 120 см. Добре облиствинне з різноюстійкістю до вилягання.
Як уже говорилосьвище просо має суцвіття волоть довжиною 10 – 40 см з двоквітковими колосками.
Плід просанесправжня зернівка покрита плівкою, має круглу овальну або подовжену форму.Зерно має забарвлення від жовтого до світло червоного з різними відтінками.Плівчастість зерен від 12 до 20 %. Маса 1000 зерен 6 – 8 г.
Як культура, щоналежить до хлібів другої групи просо дуже вимогливе до тепла. Насіння починаєпроростати коли грунт прогрівається до температури 7 – 9 ˚С, але дружнепроростання спостерігається лише при температурі вище 15 ˚С. При зниженнітемператури в період проростання до 9˚С сходи з’являються на 15 – 18 день,за оптимальних же умов через 7 – 9 днів. В період після сходів не виключена можливістьзагибелі рослин зокрема просо гине при зниженні температури повітря до – 3,5˚С,а також при тривалому зниженню температури до 6 – 10 ˚С за пасмурноїпогоди. Ці дані слід враховувати при встановленні строків.
Для нормальногорозвитку і достигання ранньостиглих сортів проса потрібна сума ефективнихтемператур близько 1500˚С, а середньопізніх – понад 1600 ˚С, а впрохолодні та вологі роки понад 2000 ˚С. В умовах нашого господарства вонастановить 2700˚С чого повністю вистачає для вирощування даної культури.
На початкувегетації спостерігається повільний ріст, що веде до пригнічення бур’янами. Відзначаєтьсяпідвищеною кущистістю і при рідкому стоянні здатне на одну рослину формувати від50 до 200 пагонів. Після початку кущення через 5 – 10 днів починається фазавиходу в трубку, а через 40 – 50 днів після сходів починається викидання волоті.В цей період приблизно за декаду до викидання волоті рослині необхідна достатнякількість вологи інакше затримується ріст кореневої системи і надземної маси,що веде до утворення малих суцвіть, які часто бувають безплідними. В іншіперіоди просо здатне формувати вузлові корені при мінімальній вологості ґрунту.Для проростання насіння потрібно всього лише 30% вологи від його маси. Просовідзначається високою посухо- і жаростійкістю.
Наступною фазоюрозвитку є цвітіння, воно починається в колосках верхньої частини волоті іпоширюється вниз до основи. У більшості випадків просо цвіте від 11 до 13-оїгодини при температурі 20 ˚С, а в прохолодні дні дещо пізніше, в жаркі жраніше. Після запилення пилок швидко проростає і запліднення відбувається за 2– 4 години, а через 10 — 12 днів після цього зародок повністю формується іготовий до проростання. Просо є факультативно самозапильною рослиною короткогосвітлового дня. Вегетаційний період у скоростиглих сортів становить від 70 до90 днів, а пізньостиглих 120 – 155 днів.
Просо належить досолевитривалих культур, не витримує кислих ґрунтів, а найкраще росте принейтральній реакції ґрунтового розчину. Тому на кислих ґрунтах необхіднопроводити вапнування.
Просо є культуроюдосить вибагливою до наявності поживних речовин в ґрунті і на формування 1 цзерна виносить з ґрунту 3 кг азоту, 1.4 кг фосфору, 3.5 кг калію. В різні фазирозвитку рослина ставить різні вимоги до кількісного і якісного вмісту поживнихречовин в ґрунті. Так до вмісту азоту воно виявляє підвищені вимоги в фазі 3 –4 листків, а особливо в період інтенсивного росту вегетативної маси. До фосфорупросо вимогливе з самого раннього періоду вегетації, що стосується калію то вінпотрібен протягом всього періоду вегетації.
Що стосуєтьсяхвороб і шкідників то найбільшої шкоди просу завдає ураження летючою сажкою.Для профілактики захворювання рекомендується раз у два роки проводитисортооновлення.
Розрізняютькілька підвидів проса звичайного в Україні вирощують розлоге і стиснуте. Сортипроса відносяться до слідуючих різновидів: флявум, ауреум, субфлявум,субсангвінеум.
До районованихсортів проса відносяться Веселоподолянське 176, Харківське 57, Харківське 31,Миронівське 51, Київське 87. Але я рекомендую вирощувати сорт Полтавськезолотисте.
Сорт селекції Полтавської державної аграрної академії,виведений методом індивідуального багаторазового добору ранньостиглих рослинсорту Благодатне. Різновидність – ауреум.
Рослини висотою 60,0...74,4 см. Кут прямостоячий, стеблосередньої товщини, досить мінне, добре облиствинне. Листки темно-зелені, видовжено- ланцетні, опушення слабке. Волоть розлога, нещільна, середньої довжини(19,0....20,2 см), подушечки наявні тільки на нижніх бокових розгалуженнях(гілочках).
Зернівка округлої форми, бронзового забарвлення з глянцевістю.Маса 1000 зерен 7,3 — 7,7 г. Плівчастість 10-15%. Каша яскраво жовта.Технологічні та кулінарні якості добрі. Признаний Державною комісією сортом длявикористання в харчовій промисловості. Ранньостиглий, достигає за 40-48 днів.Вихід крупи 81%. Стійкий до вилягання (8 балів), до осипання (8 балів), дозасухи (8,7 балів), вимолочуваність — 9 балів, вміст білку 11,2 — 13,5%,придатний до механізованого збирання, може збиратися прямим комбайнуванням, щодає змогу разом з отриманням зерна отримувати зелену масу і сіно. Сіятипотрібно у добре прогрітий грунт у кінці травня — на початку червня місяця.Стійкий до ураження сажкою, меланозом та просяного комарика. Урожайність усортовипробуванні від 45 до 66 ц/га, на виробничих посівах від 35 до 47 ц/га.Дає добрі врожаї після соняшнику. В учгоспі «Ювілейний» у 2003 ропі увиробничих умовах отриманий урожай 61,2 ц/га.
Признаний Державного комісією України по охороні прав насорти рослин перспективним на 2004 рік і внесений в реєстр сортів.
2.2 Розміщеннякультури в сівозміні
В сівозміні дерозміщуємо просо, необхідно отримати стабільні врожаї та високу якістьпродукції, і сприяти підвищенню якості родючості ґрунту.
При розміщенніпроса в полях сівозміни, необхідно враховувати насамперед вплив на розвиток іврожай його різних попередників, та вплив самого проса на врожай культур, щобудуть розміщуватися після нього. Щоб отримати такі врожаї проса необхідновирощувати його на чистих від бур’янів і добре забезпечених вологою полях зродючими ґрунтами. Тому плануванню сівозміни і розміщенню в ній проса слідприділити значної уваги. Найкращими попередниками для нього в зоні Лісостепу єозимі культури, багаторічні трави, цукрові буряки, картопля. Я пропонуюзупинитися на озимій пшениці. Вона, як культура суцільного сіву залишає полечисте від бур’янів в доброму фітосанітарному стані. Після її збирання єможливість ефективно поборотися з бур’янами і накопичити вологу. А от іншізапропоновані культури доцільніше використовувати під провідні культурисівозміни, зокрема озима пшениця забезпечить більшу віддачу після багаторічнихтрав, аніж просо.
В першому розділікурсового проекту приведена сівозміна, що нині діє в господарстві, на мою думкувзагалі вона є нормальною, але її потрібно дещо модернізувати. Я пропонуюзбільшити в сівозміні площу під бобові, і як наслідок це має призвести дополіпшення родючості грунту і балансу гумусу в сівозміні. Також економічно вигіднішимя вважаю зайнятий пар, але з точки зору підвищення родючості кращим рішенням якна мене є висівання сидеральних культур ( люпин, гірчиця і ін.) з наступноюзаробкою їх у грунт.
Я хочу запропонуватитаку сівозміну:
1. Сидеральнийпар
2. Озима пшениця
3. Цукровий буряк
4. Горох
5. Озима пшениця
6. Кукурудза назерно
7. Кукурудза насилос
8. Озима пшениця
9. Кормові буряки+ Просо
10. Соняшник
В сівозміні, дерозміщується просо, переважають зернові культури, бо основний напрямокгосподарства – це виробництво зерна.
2.3 Системаобробітку ґрунту
Правильнийобробіток ґрунту під просо є одним із важливих агротехнічних заходів дляодержання високих і сталих врожаїв.
Значна частинапосівів проса поширена в зоні недостатнього зволоження.
Незважаючи найого посухостійкість, воно є чутливим до вологи, тому високі врожаї дає придостатній її кількості.
Негативно впливаєна вирощування проса – утворення ґрунтової кірки.
Просо маєспецифічного і дуже загрозливого шкідника – просяного комарика.
Ефективнимизаходами в боротьбі з шкідниками, а також хворобами є лущення стерні та глибоказяблева оранка.
Система обробіткуґрунту включає основний обробіток – лущення, плоскорізний обробіток іпередпосівний.Основний обробіток ґрунту має забезпечувати: максимальнезнищення бур’янів, створення сприятливих умов для розвитку кореневої системи,сприятливий режим для інтенсивногоросту ірозвитку рослин.
Оскількипопередником є зернова культура – озима пшениця, то обробіток ґрунту починаємопроводити з лущення стерні, що запобігає висушуванню ґрунту та створюєсприятливі умови для нагромадження вологи. Лущення проводимо зразу ж післязбирання попередника дисковим лущильником ЛДГ – 15 на глибину 6 – 8 см дляімітації сходів бур’янів. Так як ці роботи припадають на кінець липня (збиранняозимої пшениці) то після сходу бур’янів є можливість провести повторне лущеннядля більш ефективної боротьби з бур’янами. Через два тижні після цього або жпісля сходу бур’янів проводимо плоскорізний обробіток на глибину 20 – 22 смагрегатом в складі КПГ–2,2+БІГ–3А+ЗККШ–6А. На мою думку плоскорізний обробітокв даній ситуації є раціональнішим з економічної точки зору.
З метоюнакопичення вологи в ґрунті проводимо снігозатримання, враховуючи розу вітрів. Дляцього проводимо снігозатримання за допомогою снігопаха СВУ–2,5 при висотіснігового покриву 12–15 см впоперек переважаючих вітрів.
Ранньовеснянийобробіток ґрунту розпочинаємо з боронування зябу важкими зубовими боронами принастанні фізичної стиглості ґрунту, агрегатом Т–150+СГ–21+ 21БЗСС–1,0.Боронування проводимо під кутом 45˚ до напрямку оранки.
Перед сівбоюпроводимо культивацію безпосередньо в день сівби на глибину заробки насіння длязабезпечення оптимальних умов для проростання насіння. Культивацію проводимо наглибині 5–6 см агрегатом МТЗ–80+
КПС–4.Відразу жпісля сівби бажано провести прикочування ґрунту кільчасто-шпоровими котками дляпопередження вивітрювання вологи з ґрунту.
7. Системаобробітку ґрунту. Види робіт Строки виконання Глибина,
см
С/г машини,
знаряддя
Примітка,
(якість, тощо)
1. Основний
Обробіток:
а) лущення
I-ге
II-ге
б) плоскорізний обробіток
III декада
липня
I декада
серпня
III декада
серпня
6-8
10-12
20 – 22
Т-150+ ЛДГ-15
Т-150+ ЛДГ-15
Т-150 +КПГ-2,2 +БІГ-3
+ЗККШ-6А
Подрібнення
рослинних решток. Заробка
залишків рослин Імітація сходів бур’янів.
Обробіток на задану глибину 2. Снігозатримання. взимку На поверхні ДТ-75+СВУ-2,5
3. Весняний обробіток:
а) закриття вологи При фізичній стиглості ґрунту. На поверхні Т-150+СГ-21+ 21БЗСС-1,0 Під кутом 45˚ до напрямку оранки 4. Передпосівна культивація.
I декада
травня 5 – 6 МТЗ-80+КПС-4 Вирівнювання і розпушування ґрунту. 5. Коткування посівів. Зразу ж після сівби На поверхні МТЗ-80+ ЗККШ-6А
Надання ґрунту
дрібнокомкуватої структури
2.4 Системадобрив
Просо дужевибагливе до ґрунтової родючості поля. Для його нормального розвитку необхіднадостатня кількість елементів живлення в ґрунті.
При розробцісистеми добрив в першу чергу, визначається наявність елементів живлення, їхкоефіцієнт використання і винос плановим урожаєм. За наслідками агрохімічнихдосліджень полів визначають необхідну кількість добрив по формулі:
Д = [( 100 * В )- ( 30 * П * Кп )]:( Ку * с), де:
Д — доза добрив уфізичній масі, ц/га;
В – винос елементів живлення врожаєм основною івідповідною кількістю побічної продукції, кг/га;
П – вміст в ґрунтірухомих форм поживних речовин, мг на 100г ґрунту;
Кп – процентвикористання поживних речовин із ґрунту, %;
Ку — процентвикористання поживних речовин з мінеральних добрив, %;
С – вмістпоживних речовин у мінеральному добриві, %.
Розраховуємо дозуазотних, фосфорних та калійних добрив:
Д=[(100*3,3) — (30*8,4*19)]: (60*35) = 2,12 ц/га (аміачної селітри ), щостановить 74,2 кг д.р.
Д=[(100*1,02) — (30*11*9)]: (30*20) = 4,98 ц/га (суперфосфату гранульованого), щостановить 99,6 кг д.р.
Д=[(100*2,26) — (30*10,7*16)]: (70*40) = 1,7 ц/га (калійної солі), що становить68 кг д.р.
8. Системаудобрення проса. Культура Врожай, ц/га Доза NРК, кг/га Доза гною т/га N
Р2О5
К2О Просо 35 74 100 68
Удобрюємо просолише мінеральними добривами, гній краще вносити під попередник. Безпосередньо вноситигній під просо недоцільно, бо у складі гною, особливо свіжого, є багато насіннябур’янів. Крім того, просо добре використовує післядію гною. Найкращірезультати дає внесення добрив в декілька заходів, тобто розподілення дози добривміж основним і рядковим внесенням, а також підживленням. Під час сівби в рядкивносимо стартову дозу суперфосфату в дозі 15 кг/га д.р.
Підживлюємо просопри доброму забезпеченні ґрунту вологою азотними добривами, які вносимо у дозі 20кг/га азоту до фази виходу в трубку. Цю операцію я пропоную суміщати зміжрядним обробітком агрегатом УСМК – 5,4
Всі інші добриваз запланованих вносимо в основне внесення, причому калій і фосфор ( Р 85 К 68 )я рекомендую вносити під час основного обробітку КПГ – 2,2, а азот ( N 54 ) підпередпосівну культивацію 1–РМГ–4 так як він сильно вимивається з ґрунту.
Що стосуєтьсяформ добрив то кращими як на мене є аміачна селітра, суперфосфат гранульований,калійна сіль. Це пояснюється тим, що елементи живлення в них знаходяться в легкодоступнійдля рослин формі, а коренева система проса відзначається недостатньоюзасвоювальною здатністю.
2.5 Підготовканасіння до сівби
Важливе значення маєпідготовка насіння до сівби. Адже хороший урожай можна отримати лише на площахпосіяних високондиційним насінням. В народі про це говорять – „ Що посієш те йпожнеш ”. Отже важливе значення має відбір кращого насіння і правильнапідготовка його до сівби. Добір високоякісного насіння для сівби є дешевим інадійним агротехнічним заходом для одержання високого врожаю будь-якої культури.Одним із важливих є очистка і сортування насіння, цю операцію можна виконатиЗАВ20 Доцільно при цьому на насінні цілі відбирати лише крупні фракції розміромвід 2 мм. Це забезпечить прибавку врожаю до 3 ц/га [ 1.]
Найбільшої шкодипросу завдає летюча сажка, тому потрібно висівати протруєним насінням високихрепродукцій. Насіння протруюють перед сівбою різними препаратами я рекомендуювикористовувати вітавакс. Протруєння проводимо на машинах ПС-10, нормапрепарату 2 кг/т із застосуванням плівкоутворювача NаКМЦ в нормі 0,2 кг/т.Також одночасно з протруєнням насіння доцільно обробити мікроелементами: магній,цинк і бор, що забезпечує прибавку врожаю.
9. Підготовканасіння до сівби.Назва робіт
Машинні
знаряддя Об’єм робіт, т Назва і дози препарату Строки проведення робіт 1.Сортування і очистка ЗАВ-20 1,96 - Після збирання врожаю 2. Протруювання ПС-10А 1,96
Вітавакс200фф,34%
( 2 кг/т ) +NаКМЦ
( 0,2 кг/т ) +
мікроелементи Перед сівбою
2.6 Технологіясівби
Сівбу починають,коли грунт прогріється до 12-15˚С. Сівба проса може тривати 2-3 декади безпомітного зниження врожайності. Краще запізнитися з сівбою аніж висіяти насінняв непрогрітий грунт. Сівбу проса починають 1 декаді травня. Сіяти просо можнатрьома способами: звичайний рядковим, вузькорядним і широкорядним. Я радив бизупинитися на останньому з них. При цьому ми можемо поборотися з бур’янами, атакож рихлити грунт поліпшуючи тим самим водно-повітряний режим. Також борючисьз бур’янами механічним способом ми можемо зекономити на гербіцидах. Для посівувикористаємо бур’якову сівалку ССТ-12 з пристосуванням СТА-2300. Сіяти будемона глибину 3–5 см, а при недостачі вологи на 1–2 см глибше.
Норма висівупроса при широкорядному способі для північного Лісостепу складає 3–3,5 млн.штук на 1 га.
Вагову норму висівурозрахуємо за формулою:
Н=(Нр*М*100)/(ГП),де
Н- рекомендовананорма висіву, млн. шт. схожих насінин на 1 га;
М — маса 1000насінин, г
ГП — господарськапридатність, %, яка визначається за формулою:
ГП=(Ч*С)/100, де
Ч – чистотанасіння, %;
С – схожістьнасіння, %;
ГП = ( 95 % * 95 %) / 100 = 95 %
Н = ( 3,5 млн. * 7,5г * 100 ) / 95 ≈ 28 кг/га
10. Сівба просасорту Полтавське золотисте на 2004 рік.
Площа
посіву,
га Строки сівби Норма висіву, кг/га Глибина на заробки насіння, см Склад агрегату Агротехнічні вимоги 70 10 – 15 травня 28 3 – 5
МТЗ-80
ССТ-12Б Дотримання заданої норми і глибини посіву
2.7 Догляд запосівами
В операції подогляду за посівами включаємо досходове боронування і два міжрядних обробітки. Досходовеборонування проводимо при появі бур’янів або з’явленні кірки середніми боронамиБЗСС-1,0. Швидкість агрегату при виконанні даної операції має не перевищувати 6км/год.
Перший міжряднийобробіток проводимо на глибину 4 — 5 см культиватором УСМК -5,4 злапами-бритвами після появи сходів. Другий тим же культиватором, але зстрільчатими лапами на глибину 5 – 6 см з одночасним підживленням азотнимидобривами.
11. Догляд запосівами проса сорту Полтавське золотисте на 2004 рік.Види робіт Фази розвитку рослин Строки проведення Гербіциди (доза, назва), кг\га Склад агрегату Вимоги до якості роботи Досходовий обробіток: I-й
15-20
травня –
Т-70
БЗСС-1,0 Мінімальне знищення проростків
Міжрядний обробіток:
I-й
II-й
поява сходів
до змикання рядків
20-25
травня
10-15
червня
–
–
Т-70
УСМК-5,4
Т-70
УСМК-5,4 Мінімальне знищення рослин при повному знищенні бур’янів
2.8 Визначеннябіологічного врожаю і його структури
Для визначенняобсягу майбутнього врожаю, визначаємо біологічну врожайність проса, та йогоструктуру. Спочатку необхідно визначити кількість рослин на 1 га. Так як сівбапроводилась широкорядним способом то це визначення проводимо наступним способом,якої довжини має бути рядок з міжряддям 45 см щоб він зайняв площу 1 га.Довжина його становитиме 22222 м (10000 м² * 0,45). Тоді одному метруквадратному відповідає довжина 2,22 м (22222/10000). На цій площі підраховуємокількість рослин з наступним переводом на гектари. Проби для визначеннябіологічного врожаю і його структури відбирають в період воскової стиглостізерна. Для цього підраховують усі рослини, стебла, окремо стебла з продуктивнимзерном і визначають загальну і продуктивну кущистість. На 25 рослинах вимірюютьвисоту стебла, визначають висоту волоті, кількість колосків та масу зерна зволоті і виводять середні дані по цих показниках. Потім рослини обмолочують,зерно зважують і визначають масу 1000 зерен. За даними аналізу окремих пробвиводять середні.
2.9 Збиранняврожаю
До збиранняврожаю слід відноситись досить серйозно адже можна втратити значну частинувирощеної продукції звівши на нівець всю попередню роботу і не лише не отриматиочікуваного прибутку, а й остатися з збитками.
Збирати потрібнороздільним способом так, як зерно в волоті достигає нерівномірно – спочатку у верхнійчастині, а потім у середній і нижній. Збирання починаємо в фазі восковоїстиглості коли в ній знаходиться 70 – 80% зерен. Скошування проводимо на висоті12 – 15 см жаткою ЖРС-4,9.
Через 3 – 4 днівалки обмолочують задаючи частоту обертів барабану 700 – 800 обертів за хвилину.
Після збираннязерно очищають і просушують до вологості оптимальної для зберігання – 13-14 %.
12. Заходи позбирання проса сорту Полтавське золотисте на 2004 рік. Види робіт
Об’єм
робіт, га
Строки проведення
збирання Склад збиральних комплексів Вимоги до якості робіт Скошування в валки 70
I-II декада
вересня
ЮМЗ-6
ЖРС-4,9 Без огріхів Обмолот 70
Через 3-4 дні
після скошування
СК-5
ПУН-4
Без крупних
домішок в намолоті
Без остатків зерна в соломі
3. Програмування врожайності
Програмування максимальної врожайності проводятьвикористовуючи прихід сонячної енергії — використання фотосинтетичної активноїрадіації (ФАР).
— оптимально-можливої — за біокліматичним показником, продуктивності ґрунту (БКП);
— господарсько-можливої з урахуванням таких показників, як: вологозабезпеченістьі теплозабезпеченість посівів на протязі вегетаційного періоду, фактичновнесених органічних і мінеральних добрив, використання засобів механізації,передбачених втрат та інше.
Розрахунокпотенційно-можливої (максимальної) врожайності за ФАР визначається за формулою:
Ус = (Q*Kq)/(100g),де:
Ус — урожайність абсолютно сухої біомаси рослин ( коріння, стебло, листки, плоди інасіння), т/га;
Q — кількість ФАРза період вегетації, кДж/га;
Кq — коефіцієнтвикористання ( засвоювання) ФАР посівами, %
g- питомакількість енергії, що акумулюється одиницею сухої біомаси, кДж/га.
Для переходу відурожаю абсолютно сухої біомаси до врожаю любого типу рослинної продукціївикористовують співвідношення:
У = (100*Ус)/[ (100-W)*a] = (Q*KQ)/ [g*(100-W)*a],
де: У-урожайність зерна або другої основної продукції при стандартній вологості, т/га;
W — стандартнавологість основної продукції, %
А — сумавідносних частин основної і побічної продукції в загальному врожаї сухоїбіомаси.
Визначаємопотенційно-можливу урожайність за ФАР на посівах проса: У = (100*10*109*3)/[100*20*106*(100-14)*2,3] = 75,8 ц/га
Потенційнуурожайність по вологозабезпеченості визначають за формулою:
Ус = (100*W)/Kw, де
Ус — урожайністьабсолютно сухої біомаси, т/га
W — ресурсипродуктивної вологи, мм;
Kw — коефіцієнтводоспоживання мм*га/т.
Доступну длярослин вологу визначають складанням запасів вологи в метровому шарі в періодсівби і ефективно використаних опадів за залишковий вегетаційний період. Алеякщо зважати на те, що ці дані, по запасах вологи, використовують середнізначення. В метровому шарі ґрунту запаси вологи дорівнюють 150 мм. Завегетаційний період, за даними метеостанції, випадає 190 мм вологи. В такомувипадку ефективно використані опади складають: 150 + 0,8 * 190 = 302 мм. Тодіпотенційна врожайність складає:
Ус =(100*302)\ (100*250) =1,2 т/га = 12ц/га.
Урожайність бульбпри стандартній вологості і співвідношенні бульб і бадилля (1:0,6)=1,6 складає:
Ус =(100*12)\(100-14)*2,3 = 6 т/га = 60 ц/га.
У нашому випадкупотенційно можлива врожайність за природною вологозабезпеченістю менша, ніжмаксимально можлива за використанням ФАР.
4. Економічна оцінка вирощування культури
Головнимзавданням при вирощуванні будь-якої культури є отримання прибутку. Для насекономічна оцінка вирощування культури це – можливість оцінити ефективністьрозробленої технології.
13. Економічнаоцінка вирощування проса в ТОВ „Лан”.N Показники 2004 Рік 1 Виробничі затрати на 1га, грн 765 2 Затрати праці на 1ц, люд.-год. 0,21 3 Собівартість 1ц, грн 22 4 Середня реалізаційна ціна 1ц, грн 70 5 Прибуток на 1га, грн 1684 6 Рівень рентабельності, % 220
Як видно зтаблиці вирощування проса за запропонованою технологією є економічно вигідним.
Висновки
Просо – ціннакрупна і кормова культура, обсяги якої в Україні необхідно збільшувати зарахунок інтенсивних технологій вирощування.
Для отриманнявисокого врожаю проса та підвищення ефективності його вирощування рекомендуюзастосовувати інтенсивну технологію, яка передбачає своєчасність і якісне виконанняцих технологічних операцій, застосування комбінованих агрегатів з метоюресурсозбереження, оптимізації умов росту і розвитку рослин та захист їх від бур’янів,хвороб та шкідників.
Важливою умовоюдля отримання високих і сталих врожаїв є використання нових високопродуктивнихсортів вітчизняної та зарубіжної селекції, які без додаткових капіталовкладеньна 3-5 ц. підвищують врожайність проса на кожному гектарі посіву.
В господарствіособливо не приділяють уваги просу, вважаючи його вирощування не вигідним. Намою думку варто було б переглянути позиції навколо даної культури і змінитиставлення до неї, адже розглядаючи все вище сказане можна зробити висновок, щовирощування проса може бути економічно рентабельним і приносити непоганіприбутки. Але для цього слід докорінно змінити існуючу в господарствітехнологію вирощування орієнтовно на запропоновану в курсовому проекті.
Дана технологія єінтенсивною і передбачає енергозбереження і мінімалізацію затрат праці. Вона можезабезпечувати врожаї на рівні 40 – 50 ц/га, що порівняно з 10 – 20 ц/га якіотримуються в господарстві є досить вагомим показником.
Список використаної літератури
1. Сівозміни у землеробстві України;за ред. В.Ф. Сайка, П.І. Бойка. – К.: Аграрна наука, 2002 – 146 с.
2. Зінченко О.І. та інші.Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001. – 591 с.
3. Савицький К.А., Яновський І.В.,Різниченко І.П. – Просо. – К.: Урожай, 1973 – 201 с.
4. Кияк Г.С. Рослинництво. К.: Вищашкола, 1982 р.
5. Методичні вказівки по виконаннюкурсового проекту з рослинництва для студентів спеціальності 7.130102 –“Агрономія” Куценко О.М. і ін. Полтава “Терра” 2000 р.
6. Растениеводство. По ред. ВавиловаП.П. – М.: Агропромиздат, 1986 г.
7. Растениеводство: Учебник длявузов. Под ред Посыпанова Р.С. — М.: Колос, 1997 г.
8. Рослинництво. За ред. М.А.Білоножка. – К.: Вища школа, 1990 р.
9. Лисов В.Н. Просо. Издат. «Копос»Ленінград, 1986 – 224 с.
10. Якименко А.Ф. Просо. М.:Россельхозиздат., 1975 – 137 с.