--PAGE_BREAK--3 ступінь – здійснюється один раз на місяць в обсязі кожного робочого місяця всього підприємства керівництва підприємства і відділом охорони праці підприємства.
Ефективність контролю залежить від кваліфікаційного рівня та професіоналізму контролюючого і відповідного метрологічного забезпечення, що містить методи та засоби вимірювання параметрів шкідливих та небезпечних чинників виробництва, призначені для визначення безпеки промислового обладнання та технологічних процесів.
Відповідальність працівників за порушення законодавства та нормативних актів з охорони праці
Порушення нормативних актів з охорони праці, створення перешкод для діяльності посадових осіб і органів державного нагляду, громадського та регіонального контролю передбачає покарання у вигляді штрафів, дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності в залежності від виду ат наслідків порушення.
Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, порушення вимог законодавства про працю тягне за собою накладання штрафу. Так, за порушення правил безпеки юридичні та фізичні особи, що використовують найману працю, сплачують штраф у розмірі до 5% від місячного фонду заробітної плати.
Фактори, що визначають небезпечність ураження електричним струмом
Сучасне виробництво нерозривно пов’язане з використанням електроенергії і разом з тим виникає більше загроза ураження електричним струмом.
Аналіз загальної кількості виробничих нещасних випадків свідчить, що кількість електротравм становить 20-40% на виробництві, а в енергетиці до 60%, займаючи одне з перших місць. При цьому 60-85% смертельних уражень електричним струмом відбувається в електроустановках напругою до 1000В.
Електротравматизм порівняно з іншими видами травматизму має деякі відмінні особливості.
Перша особливість – організм людини не має органів, за допомогою яких можна дистанційно визначити наявність напруги, як, наприклад, теплову, світлову енергію, деталі, які рухаються. Тому захисна реакція організму виявляється тільки після потрапляння під напругу.
Друга особливість – струм який проходить крізь людину, діє не тільки в місцях контактів та на шляху протікання крізь організм, а й викликає рефлекторну взаємодію, спричиняючи порушення нормальної діяльності окремих органів.
Третя особливість – можливість отримання електротравми не маючи безпосереднього контакту зі струмом.
Четверта особливість – більшість випадків для розслідування, обліку та аналізу доступні тільки електротравми з тяжкими та смертельними випадками.
Електричний струм, який проходить крізь живий організм, чинить термічну, електролітичну та біологічну дію. Термічна та електролітична дія властива будь-яким провідникам, а біологічна — тільки живій тканині.
Термічна дія струму виявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагріванні до високої температури кровоносних судин, нервів, серця, мозку та інших органів, які перебувають на шляху протікання струму, що викликає серйозні функціональні розлади цих органів і організму в цілому.
Електрична дія струму виражається в розкладі органічних рідин, в тому числі й крові, що супроводжується значними порушеннями їх фізико – хімічного складу.
Біологічна дія струму виявляється в подразненні та збудженні живих тканин організму, а також у порушенні внутрішніх біоелектричних процесів, які протікають у нормально діючому організмі й тісно пов’язані з його життєвими органами.
Подразнювальна біологічна дія на тканини організму може бути прямою, коли струм проходить безпосередньо по цих тканинах, і рефлекторною, тобто дія відбувається через центральну нервову систему, а шлях струму пролягає за межами цих тканин.
Механічна дія струму виявляється в роз шаруванні, розриві та інших подібних пошкодженнях різних тканин організму, в тому числі м’язової тканини, стінок кровоносних судин легеневої тканини тощо в наслідок електродинамічного ефекту. А також миттєвого вибухоподібного утворення пари від перенагрітої струмом рідини тканини і крові.
Різноманітність дій електричного струму на організм людини може призвести до різних електротравм, які умовно можна звести до двох видів: місцевих електротравм, коли виникає місцеве пошкодження організму, і загальних електротравм, коли виникає місцеве пошкодження організму, і загальних електротравм, так званих електричних ударів, коли уражається весь організм через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Місцеві елекротравми – це електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та елекротрофтальмія.
Електричний опік – найбільш поширена елекротравми. Розрізняють два види опіків: струмовий і дуговий. Розрізняють чотири ступеня опіків: I – почервоніння шкіри; II – утворення пухирів; III – відмирання усієї товщі шкіри; IV – обвуглювання тканини.
Електричний удар – електротравм, зумовлена рефлекторною дією електричного струму, внаслідок чого починаються спазми м’язів або інших тканин, порушується сирцево-судинна діяльність. Залежно від виду ураження електричні удари поділяються на чотири групи:
I – спазматичне скорочення м’язів без втрати свідомості;
II – спазматичне скорочення м’язів зі втратою свідомості, але з працюючим серцем та системою дихання;
III – втрата свідомості з порушенням серцевої діяльності або дихання;
IV – клінічна смерть. Відсутність дихання та кровообігу.
Фактори, які визначають безпеку ураження електричним струмом можна поділити на три групи: фактори електричного характеру, який проходить крізь людину, вид і частота струму, опір людини; фактори неелектричного характеру; фактори навколишнього середовища.
Фактори електричного характеру. Струм, який проходить крізь людину, є головним ушкоджуючим фактором при електротравм. Людина починає відчувати дію малого струму, який проходить крізь неї: 0,6-1,5мА при змінному струмі, частота якого 50гЦ; 5-7мА при постійному струмі. При збільшення струму понад відчутний, у людини з’являються спазматичні скорочення м’язів та сильний біль у пальцях та кистях рук. В руках важкість, але їх ще можна відірвати від електродів. Цей струм – до 6-10мА частотою 50гЦ – отримав назву відпускаючого.
Значення порогового невідпускаючого струму, що викликає при проходженні крізь людину незупинне спазматичне скорочення м’язів руки, яка стискає провідник, становить 11-15мА при частоті 50Гц та при 50-80мА при постійному струмі. Струм понад 50мА частотою 50Гц при тривалій дії викликає зупинку дихання та фібриляцію серця. Ці струми отримали назву фібриляційних.
Фібриляція серця – це хаотичне різночасове скорочення волокон серцевої м’язи, коли серце не може переміщувати кров по судинах.
Струм 10мА частотою 50Гц вже протягом 2-3 секунд викликає фібриляцію серця та параліч дихання, тобто клінічну смерть.
Верхньою межею фібриляційного струму промислової частоти є струм 5А. при постійному струмі пороговим фібриляцій ним буде струм 300мА.
Найбільший електричний опір має верхній роговий шар шкіри, який не містить кровоносних судин.
Опір внутрішніх органів залежить, у цілому, від прикладеної напруги.
Оскільки опір тіла людини електричному струму є нелінійним та нестабільним і вести розрахунки з такими опорами складно, дійшли висновку, що опір тіла людини становить1000 Ом.
Найбільш небезпечним є струм для людини із частотою 20-200Гц. Зі зниженням і підвищенням частоти небезпека ураження зменшується та цілком зникає при частоті 450-500 кГц, хоча ці високочастотні струми зберігають небезпеку опіків.
Фактори неелектричного характеру. Зростання тривалості протікання струму крізь людину збільшує тяжкість ураження за таких обставин: із зростанням часу протікання струму опір тіла зменшується, струм підвищується, з часом вичерпуються захисні сили організму, які протистоять дії електричного струму. Встановлено залежність між допустимими для людини значеннями синусоїдного струму частотою 50Гц і тривалістю дії цього струму ( табл.1).
Напрямок струму крізь людину суттєво впливає на наслідок ураження. Небезпечність ураження особливо велика, якщо струм, який проходить крізь життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок — впливає безпосередньо на всі органи. Якщо струм не проходить крізь ці органи, то його дія на них є тільки рефлекторною й імовірність ураження зменшується.
Шляхи струму по тілу називають «петлями» струму. Найчастіше трапляється петля «права рука – ноги». До випадків з тяжкими та смертельними наслідками призводить наступні петлі струму: «рука – рука», «права рука – ноги», «ліва рука – ноги», «нога – нога».
Найбільш небезпечні петлі струму – це «голова – руки», «голова –ноги», «рука – рука», а найнебезпечніший шлях – «нога – нога».
Допустимі для людини значення струму при різному часі його дії.
Таблиця 1
Індивідуальні особливості людини значно впливають на тяжкість ураження при електротравмах, наприклад, струм, що є невідпускаючим для одних людей, може бути пороговим для інших. Для жінок порогове значення струму приблизно у 1,5 раза нижче, нижче ніж для чоловіків. Ступінь впливу струму залежить від стану нервової системи, депресії, хвороби. Крім того, помічено, що сп’яніла людина значно чутливіша до протікаючого струму. Важливу роль відіграє і фактор уваги, якщо людина підготовлена до електричного удару, то ступінь небезпеки різко зменшується, у той час як несподіваний удар призводить до набагато тяжких наслідків.
Фактори навколишнього середовища. Несприятливий вплив факторів навколишнього середовища на небезпечність ураження електричним струмом знайшов своє відображення в нормативних матеріалах. Виробничі приміщення за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відповідно до ПУЕ і ГОСТу 12.1.013-78 поділяють на три категорії.
1) приміщення без підвищеної небезпеки характеризується нормальною вологістю та відсутністю пилу, наявністю не струмопровідної підлоги. В них відсутні ознаки двох інших класів. У більшості випадків до приміщень без підвищеної небезпеки належать кабінети, зали, лабораторії, приладні ділянки машинобудівельних заводів.
2) Приміщення з підвищеною небезпекою має одну з наступних ознак:
· Підвищена температура (температура повітря тривалий час перевищує 350С або короткочасно перевищує 400С незалежно від пори року і різноманітних теплових випромінювань)
· Підвищена (понад 75%) відносна вологість повітря
· Наявність струмопровідного пилу на обладнанні та провіднику
· Струмопровідна підлога (металева, земляна, залізобетонна, цегляна тощо)
· Можливість одночасного доторкання людини до металоконструкції будівлі, яка не має сполучення з землею, та технологічного апарата або механізмів, з одного боку, і доме талевих корпусів електрообладнання – з іншого.
До цієї групи приміщень належать складські неопалювані приміщення, механічні цехи та ділянки з нормальною температурою, вологістю, без виділення пилу, але зі струмопровідною підлогою.
3) приміщення особливо небезпечні, які характеризуються наявністю однією з таких ознак:
· особлива сирість (відносна вологість повітря близько 100%, коли стеля, стіни, підлога та предмети в приміщенні вологі)
· хімічно активне середовище (приміщення, в яких постійно або тривало наявні пари або утворюються відкладення, що діють руйнівно на ізоляцію та струмопровідні частини електрообладнання)
· одночасна наявність двох або більше умов підвищеної небезпеки.
Внутрішні або зовнішні електроустановки, які експлуатуються на відкритому повітрі або під навісом, прирівнюються до електроустановок в особливо небезпечних приміщеннях.
Види робіт за ступенем електробезпечності поділяються за тими самими ознаками на роботу без підвищеної небезпеки, підвищеної небезпеки та особливо небезпечну.
Нормування шуму та вібрації. Методи захисту від шуму та вібрації
Нормування шуму здійснюється згідно з ГОСТом 12.1.003-83* ССБТ. При нормуванні використовується два методи:
1. нормування за граничним спектром шуму;
2. нормування рівня звуку у бБА.
За першим методом нормування шуму визначається у діапазоні від 22,5 до 11520 Гц. Це пов’язано з тим, що звуки з частотами нижче 22,5 Гц та вище 11520 Гц спроможні чути менше 1% людей. Весь зазначений діапазон поділяється на 9 октавних смуг, яким відповідають вирази:
fi+1/fi = 2; fcp = fi*fi+1 = fi
Для третинооктавної смуги:
fi+1/fi= = 1,26; fcp= fi
Октава – це безрозмірна одиниця частотного інтервалу, яка дорівнює інтервалу між двома частотами, з яких верхня гранична частота вдвічі більша від нижньої. Октава може бути поділена на три третинооктави, для яких справедливі вже наведені вирази.
Характеристикою стійкого шуму на робочих місцях є рівні звукового тиску в октавних смугах у дБ.
Шум на робочих місцях не повинен перевищувати допустимих рівнів, значення яких наведені у ГОСТі 12.1003.83*. сукупність допустимих рівнів звукового тиску має назву «граничний спектр» (ГС). Граничний спектр – це спрощені криві однакової гучності. Характеристикою, а одночасно й індексом граничного спектра є рівень звукового тиску в октавній смузі 1000Гц. Частота 1000Гц в акустиці є стандартною частотою порівняння.
Нормування рівня звуку застосовується для орієнтовної оцінки шуму на робочому місці.
Як нормативний рівень шуму на постійних робочих місцях та на території підприємств запроваджено гранично допустимий рівень звуку 80 дБА, який забезпечує відсутність ризику втрати слуху і практично не впливає на працездатність та стан здоров’я. Гранично допустимий рівень звуку для житлових кімнат квартир у нічний час згідно з СН № 3077-84 становить 30 дБА. Для зменшення шуму в житлових будинках у державних санітарних нормах на інженерне обладнання та електропобутову техніку запроваджуються вимоги з обмеження шумності.
Для забезпечення нормативних умов праці та відпочинку людей ГОСТ 27436 та ОСТ 27.004.022-86 нормують основний для міської забудови шум транспорту, який н7е має перевищувати: для легкових автомобілів 77дБА, вантажних автомобілів – 79-84 дБА; автобусів -83 дБА; мотоциклів, моторолерів та мопедів – 85 дБА. Критерієм гігієнічної оцінки нестійкого шуму є еквівалентний рівень звуку широкосмугового, стійкого та не імпульсного шуму, який чинить на людину такий же вплив, як і нестійкий шум.
LАекв= 10lg(1/100∑ti*100.1Li
Де Li – рівень звуку класу і; ti– відносний час впливу шуму класу Li,% від часу вимірювання. Вимірювання шуму здійснюється спеціальними приладами – шумомірами.
Захист від шуму.
Засоби захисту від шуму на машинобудівних підприємствах, поділяється на засоби колективного захисту (ЗКЗ) та індивідуального захисту (ЗІЗ).
SHAPE \* MERGEFORMAT продолжение
--PAGE_BREAK--