Забруднення харчових продуктів нітратами, нітритамита нітрозоаміном
Зміст
Вступ. 3
1. Поняття нітратів,нітритів, нітрозоаміну. 4
2.Небезпека нітратів та його похідних для людини. 5
3.Сільгосппродукція з нітратами. 6
Висновок. 9
Список використаноїлітератури. 10Вступ
Будь-яка діяльність людини завдає вплив нанавколишнє середовище, а погіршення стану біосфери небезпечне для всіх живихістот, у тому числі і для людини. У природне середовище у все більшихкількостях потрапляють газоподібні, рідкі і тверді відходи виробництва. Різніхімічні речовини, що знаходяться у відходах, потрапляючи в ґрунт, повітря,воду, а потім і в продукцію сільського господарства, переходять по екологічнихланках з одного ланцюга в інший, врешті-решт потрапляють в організм людини.
В кінці ХХ століття відповідно до рекомендаційООН і її комітетів однієї з основних програм, які направлені на задоволенняглобальних потреб людства разом з енергетичною програмою і програмою охоронинавколишнього середовища поставлена програма забезпечення людей їжею.Обумовлено це тим що в даний час більше 60% людства харчується незадовільно, неотримуючи достатньої кількості білків і не задовольняючи потреби в калоріях.Все це змусило людство застосовувати різні стимулятори для сільськогосподарськоїпродукції.
Застосування величезної кількості хімічних іорганічних добрив для підвищення врожайності сільськогосподарських культур,біостимуляторів в харчуванні тварин для підвищення їх продуктивності викликалинеобхідність суворого контролю за якістю агропромислової продукції.
Крім того, рослини здатні накопичувати в собіпрактично всі шкідливі речовини. Тому особливо небезпечна сільськогосподарськапродукція, що вирощується поблизу промислових підприємств і крупних автодоріг.
Основна мета даної роботи полягає удослідженні ситуації з забрудненням харчових продуктів нітратами, нітритами танітрозоамінами.1. Поняття нітратів, нітритів,нітрозоаміну
Нітрати — це солі азотної кислоти, якінакопичуються в продуктах і воді при надлишковому вмісті в ґрунті азотнихдобрив.
Проблема нітратів вивчена фахівцями і показуєщо навіть малотоксичні нітрати можуть викликати серйозні наслідки, небезпечніне стільки самі нітрати, скільки їх метаболіти — нітрит і нітрозо з'єднання щоутворюються з нітратів.
У природі немає абсолютно чистих продуктівхарчування. Нітрати в навколишньому середовищі були і будуть. Вся річ у тому,скільки накопичується їх в продуктах. Нам необхідний такий рівень нітратів,який не представляє небезпеки для здоров'я людини. Продовольчою ісільськогосподарською комісією ООН встановлена гранично допустима кількість (ГДК ) споживання людиною нітратів в добу – 500 міліграм. У країнах СНД длядорослої людини допустима добова доза нітратів прийнята рівною 300-325 міліграм(середнє 312,5 міліграм), для дітей її розраховують виходячи з 5 міліграманітратів на 1 кг маси тіла.
У всіх країнах ЄС нормативи встановлені тількидля листових і салатних овочів ( до 3000 – 2500 міліграма/кг ) і для дитячогохарчування, до нього вимоги жорсткіші ( 200 міліграм/кг ). Всесвітняорганізація охорони здоров'я, встановила ГДК нітратів і нітриту. Добовадопустима доза складає 3,7 міліграм нітратів на 1 кг маси тіла, а нітриту – 0,2міліграм на кг маси тіла. Це означає, що людина масою 70 кг може без небезпекидля свого організму споживати до 250 міліграма нітратів в добу ( у перерахункуна нітрат натрію до 350 міліграма ) і нітриту до 15 міліграма в добу. Протенітрати потрапляють в організм не лише з овочами. Певна кількість їх потрапляєз питною водою. Доведено, що вплив нітрат – іонів, що містяться в їжі, майже начверть слабкіше, ніж розчинених у воді. Причому у воді вони в чистому вигляді,не в зв'язаному, як в рослинах, а саме «чисті» нітрати для організму набагато небезпечніші. В одному літрі води може міститися до 45 міліграма/л нітратів. Всередньому чоловік випиває 2 л води в добу. Тому на долю рослинних і іншихпродуктів залишається до 235 міліграма.
Нітрит і нітрати в організмі людини можутьтрансформуватися в канцерогенні нітрозоаміни.
В даний час в Європі з'являються так звані«чисті» фермерські господарства. У даних господарствах абсолютно вся продукціявирощується в значному видаленні від будь-яких можливих джерел забруднення, атакож без застосування не лише будь-яких видів добрив, але і використаннясільськогосподарської техніки (тільки ручна праця ). Для захисту, наприклад,від шкідників в таких господарствах застосовують не хімічні способи, априродних ворогів і конкурентів для комах шкідників. Вся продукція маркіруєтьсяспеціальним символом, який відрізняє її від інших на ринку продуктівхарчування. В основному продукція з таких господарств використовується длядитячого харчування, хоча продукти отримані в такий спосіб є дуже дорогими вонизнаходять свого покупця. 2. Небезпека нітратів та йогопохідних для людини
В результаті міжнародних дослідженьвстановлено, що нітрати і нітрити викликають у людини метгемоглобінемію, ракшлунку, негативно впливають на нервову і серцево-судинну системи, на розвитокембріонів. Метгемоглобінемія — це кисневе голодування (гіпоксія), викликанепереходом гемоглобіну крові в метгемоглобін, не здатний переносити кисень.Метгемоглобін утворюється під час попадання нітриту в кров. При вмістіметгемоглобіну в крові близько 15% з'являється млявість, сонливість, при змістібільше 50% настає смерть, схожа на смерть від задухи. Захворюванняхарактеризується задишкою, тахікардією, ціанозом у важких випадках — втратоюсвідомості, смертю. Для освіти 2000 міліграм метгемоглобіну вистачає 1міліграму нітриту натрію. У нормальному стані у людини міститься в кровіблизько 2% метгемоглобіну. Якщо вміст метгемоглобіну зростає до 30%, тоз'являються симптоми гострого отруєння (задишка, тахікардія, ціаноз, слабкість,головний біль), при 50% метгемоглобіну може настати смерть. Концентраціяметгемоглобіну в крові регулюється метгемоглобінредуктозой, яка відновлюєметгемоглобін в гемоглобін. Метгемоглобінредуктоза починає вироблятися у людинитільки з тримісячного віку, тому діти до року, і особливо до трьох місяців,перед нітратами беззахисні. У літературі, присвяченій хімізму нітратів, немаєповідомленні про виділення нітриту з організму людини. Доведено, що навіть привеликих концентраціях нітратів в крові (2215 міліграм/кг) вміст метгемоглобінускладає тільки 2,1 — 4.5%, що набагато менше небезпечних концентрацій.
Вміст меггемоглобіну зростає до небезпечнихзначень тільки при надходженні в кров нітриту. Відновлюють нітрати в нітритрізні мікроорганізми, що заселяють переважно кишечник. 3. Сільгосппродукція з нітратами
Сільськогосподарської продукції без нітратівне буває оскільки вони є основним джерелом азоту в живленні рослині. Тому дляотримання не лише високих, але і високоякісних урожаїв необхідно вносити доґрунту мінеральні і органічні азотні добрива.
Потреба ж рослин в азоті визначається багатьмачинниками: виглядом культури, сортами, погодними умовами; властивостями ґрунтуі кількістю добрив, що раніше застосовувалися.
Невиправдане застосування високих і надвисокихдоз азотних добрив веде до того, що надлишок азоту в ґрунті поступає в рослиниде він накопичується у великих кількостях. Крім того, азотні добрива сприяютьмінералізації органічної речовини ґрунту і як слідство посиленню нітрифікації івідповідно надходженню нітратів з самого ґрунту.
Причинами, що викликають надмірний вмістнітратів в урожаї сільськогосподарських культур, сировині і продукції, єнаступні:
• дефіцит розуміння сьогоднішньоїситуації, який вже привів до порогу злочинної безпечності і застосуваннюнеобґрунтовано високих доз азотних добрив, незадовільна якість азотних добрив ісільськогосподарських машин, за допомогою яких їх вносять;
• нерівномірне розподіл азотних добривпо поверхні поля при їх внесенні;
• надмірне захоплення пізньоюпідгодівлею сільськогосподарських культур азотом;
• порушення збалансованостіспіввідношення між азотом і іншими елементами живлення (насамперед фосфором ікалієм);
• низький рівень культури землеробстваі технологічної дисципліни при виконанні робіт;
• неприпустима зневага до введеннянауково обґрунтованих сівозмін на величезних посівних майданах і переважаннямонокультури;
• низький рівень знань провіднихфахівців в господарствах;
• відсутність сортової політики прививеденні і вирощуванні сортів з низьким рівнем нітратів в урожаї;
• відсутність належного ефективногоконтролю як за ходом виконуваних робіт, так і за якістю кінцевого продукту — зазмістом нітратів і інших речовин;
• слабка ефективність впровадженнянаукових розробок в практику отримання
• високоякісного урожаю.
Про якість товарної частки урожаюсільськогосподарських культур судять по морфологічних ознаках, по її товарномувигляду. На самій же справі у зв'язку з інтенсивним застосуванням хімічнихзасобів і препаратів в технології вирощування культур вже давно назріланеобхідність вирішення проблеми строгого контролю складу продуктів харчування.Це стосується і залишків пестицидів, важких металів нітрозамінів і іншихречовин, які завдають негативний вплив на здоров'ї людини. Таким чином проблемазводиться до захисту самої людини — і виробника, і споживача. В даний часгосподарства продовжують випускати сільгосппродукцію, в 25 — 70% якій вмістнітратів значно вищий за нормативи. Результати досліджень показують, щопроблема нітратів стала ще гостріша.
Особливу тривогу викликає застосуваннябезпідстилочного гною під овочі. Враховуючи, що рідка фракція гною легконітрифікується в ґрунті під дією мікроорганізмів, рослини легко накопичуютьнадлишкову кількість нітратів. В результаті живильні речовини успішновикористовують бур'яни, а вміст нітратів в культурних рослинах підвищується в 2- 18 разів.
Вміст нітратів різний не лише в окремихкультурах, але і в сортах. Ці відмінності досягають 5 — 10 разів через різнуздатність поглинати (засвоювати) нітрати з ґрунту, більш менш ефективно їхвикористовувати для синтезу органічних речовин.
Знаючи особливості кожного сорту можна істотновпливати на якість отримуваного урожаю. Дослідженнями встановлено, що нітратине завдають ніякого впливу на збереження продукції. Інша справа, як поводятьсянітрати при зберіганні урожаю. Встановлено, що при зберіганні кількістьнітратів до березня в картоплі знижується в 4 рази, в буряку — в 1,5, в моркві- в 3, в капусті — в 3 рази. Але при цьому не слід забувати, що якістьпродукції при зберіганні декілька погіршується унаслідок зниження вмістубілків, вітамінів, вуглеводів і підвищення вмісту органічних кислот.
Знання особливостей розподілу нітратів втоварній частці урожаю продукції представляє особливий інтерес для споживача,оскільки дозволяє раціонально використовувати продукцію як на переробку(варення, приготування соків, квашення, соління, консервація), так і в їжу всвіжому вигляді. Це, у свою чергу, забезпечує зниження кількості нітратів, що потрапляютьв організм людини.Висновок
Проблема забруднення сільськогосподарськоїпродукції є досить складною і пов'язана з багатьма аспектами, що стосуютьсярізних галузей господарювання. І лише цілеспрямована робота на всіх напрямках єзапорукою вирішення цієї проблеми.
Великі дози мінеральних добрив сприяютьзбільшенню врожайності овочевих рослин. Проте застосування підвищених дозазотних добрив веде до надлишкового вмісту вільних нітратів, які негативновпливають на здоров'ї людини. Крім того істотно зменшується кількість сухоїречовини вуглеводів, деяких вітамінів і мікроелементів. Азотні добрива повиннівносити з урахуванням даних аналізу грунту і рослин. Слід мати на увазі, щодози азотних добрив, що рекомендуються до останнього часу, були зроблені безврахування вмісту нітратів в грунті. Тому потрібно орієнтуватися на мінімальнізначення доз, що рекомендуються, а при дослідженні грунтів, багатих живильнимиречовинами, зменшити ці дози на 30-40 %. Важливо використовувати повільнодіючіджерела азоту, наприклад, компост. Вносити добрива краще невеликими дозами, щотакож зменшить вміст нітратів в овочах.Список використаної літератури
1. Алексеев Ю. В. Тяжёлые металлы в почвах ирастениях., М., ВО «Атомиздат», 2007.
2. Вредные химические вещества. Справочник. Под ред.Л.А. Ильина, В.А. Филатова. Л. «Химия», 2004.
3. Джигрей В.С., Жидецький В.Ц. Безпекажиттєдіяльності. Навчальний посібник. – Вид. 5-тє, доповнене. – Львів, 2005.
4. Пругар Я., Пругаров А… Избыточный азот в овощах.М. ВО «Атомиздат», 2006.
5. Циганенко О. І… Нітрати в харчових продуктах.Київ, «Здоров'я», 2004.