Біофізичні аспективпливу роботи за комп'ютером на організм користувачів
Вступ
На зорі загальної комп'ютеризаціїперсональний комп'ютер (ПК) сприймався як зручний і зроблений інструмент длярішення задач програмування, керування великими базами даних, як необхідналанка у видавничих системах, надзвичайно зручна електронна друкарська машинка ізахоплююча іграшка для дозвілля. Однак з початку дев'яностих років у печатцістали з'являтися публікації про те, що інтенсивна і тривала робота зкомп'ютером є причиною виникнення ряду патологічних станів.
Для розуміння біофізичнихмеханізмів впливу ПК на організм користувача розглянемо основні частини, з якихвін складається. Як правило, ПК складається з трьох частин: системного блоку;клавіатури, що дозволяє вводити інформацію в пам'ять комп'ютера і монітора(дисплея), призначеного для відображення текстової і графічної інформації.Головною частиною комп'ютера є системний блок, у якому розташовуються основнівузли комп'ютера: електронні схеми, що керують роботою комп'ютера(мікропроцесор, оперативна пам'ять, контролери пристроїв і ін.); блок живлення,що перетворить електроживлення мережі в постійний струм низької напруги, щоподається в електронні схеми комп'ютера; нагромаджувачі (чи дисководи) длягнучких магнітних дисків, використовувані для читання і запису на гнучкімагнітні диски (дискети); нагромаджувач на твердому магнітному диску,призначений для читання і запису на незнімний твердий магнітний диск(вінчестер). До системного блоку комп'ютера можна підключати різні пристроївведення-висновку інформації, розширюючи тим самим його функціональніможливості. Багато пристроїв приєднуються через спеціальні гнізда (рознімання),що знаходяться звичайно на задній стінці системного блоку комп'ютера. Кріммонітора і клавіатури, такими пристроями є принтер, миша, джойстик, сканнер іін.
Прийнято вважати, що основнимджерелом випромінювань ПК є монітор, тому поняття “безпечне робоче місце”підмінюється поняттям “безпечний монітор”. Однак на долю монітора приходитьсяне більш 20% внеску в створення неадекватних умов праці користувача. Джереламиелектромагнітного забруднення приміщень варто вважати: мережний блок живлення(особливо імпульсний), системний блок ПЕВМ і підключені до нього зовнішніпристрої, кондиціонери, вентилятори й інша техніка, що знаходиться вприміщеннях.
Негативний вплив комп'ютера налюдину є комплексним. Насамперед, з позицій ергономічної безпеки для людиниоцінювалися монітори. Монітор ПК є джерелом: електростатичного поля; слабкихелектромагнітних випромінювань у низькочастотному, наднизькочастотному івисокочастотному діапазонах (2 Гц -400 кгц); рентгенівські випромінювання;ультрафіолетового випромінювання; інфрачервоного випромінювання; випромінюваннявидимого діапазону.
Оскільки діяльність користувача ПКзаснована на візуальному сприйнятті відображеної на екрані монітора інформації,значне навантаження при цьому випробує зорова система. Найбільш істотний впливна стан зорової системи роблять недосконалість способів формування зображенняна екрані за рахунок неоптимальних параметрів схем розгорнення електронно-променевоїтрубки (ЕПТ), несумісності параметрів монітора і графічного адаптера,недостатньо високий дозвіл монітора, розфокусировка, незведення променів інизький рівень інших його технічних характеристик, надлишкова чи недостатняяскравість зображення.
В останні роки розроблені новівиди моніторів, у яких замість електронно-променевої трубки використовуютьсярідинокристаличні газорозрядні, електролюмінісцентні панелі чи інші технічніпристрої, що працюють на інших фізичних принципах. Однак найбільш доступними ірозповсюдженими залишаються монітори на ЕЛТ. Візуальні параметри і світловийклімат, що визначають зоровий дискомфорт, обумовлені яскравістю, освітленістю,кутовими розмірами знака, кутом спостереження, нерівномірністю яскравості,відблисками на екрані, мельканням, геометричними і нелінійними перекручуваннямизображення, його тремтінням і ін. (усього більш 20 параметрів). Причому нетільки конкретне значення кожного з перерахованих параметрів визначають впливна зорову систему, але і сукупність визначених їхніх сполучень.
Істотний вплив на зоровийдискомфорт робить вибір сполучень квітів знака і тла, вікон і підкладки,причому деякі пари квітів не тільки стомлюють зір, але і можуть привести достресу. Яскравість кожного кольору по окремості повинна бути обрана зурахуванням виду відтвореного зображення, оскільки на відміну від перегляду кольоровихтелевізійних передач, людина при користуванні дисплеєм не задовольняєтьсязагальним враженням, а працює з інформацією на екрані. Для нього при цьомуголовне не «природність» квітів, а точність, швидкість, надійність ікомфортність відрізнення кольорів Ці положення здобувають особливу актуальністьу зв'язку із широким поширенням комп'ютерних ігор, колірний склад яких,співвідношення яскравості об'єкта і тла роблять виражений негативний вплив назорову систему користувачів.
При роботі з зображенням на екранімонітора зорова система користувача, яка сформована в ході тривалої еволюції,виявляється в умовах неоптимального зорового сприйняття. Порівнюючи її зроботою з друкованим текстом можна установити, що:
- при роботі з дисплеєм користувач цілкомзалежить від положення дисплея, тоді як при читанні друкованої продукції легкоможна знайти положення листа для найбільш комфортного сприйняття інформації;
- екран, будучи джерелом світла, вважаєтьсяприладом активного контрасту, у той час як при читанні з листа ми маємо справуз відбитим текстом, тобто пасивним контрастом, що у малому ступені залежить відінтенсивності висвітлення і кута падіння світлового потоку на папір;
- текст на папері є незмінним, а на екрані –періодично обновляється в процесі сканування електронного променя по поверхніекрана. Досить низька частота відновлення викликає мерехтіння зображень;
- при роботі з екраном виникає тривале статичненавантаження на екстра – і інтраокулярні м'яза, що є причиною їхнього значногостомлення;
- спільно з зоровою напругою в користувачіввиникає значна нервово-емоційна напруга, що погіршує їхній загальний стан івпливає на якість роботи.
Крім того, ергономіка робочогомісця значно впливає, як на самопочуття, так і на функціональний стан різнихсистем організму користувачів. Характерною рисою професії оператора ПК єстатичний режим роботи, оскільки весь робочий час він змушений проводити всидячому положенні. При цьому більшість груп м'язів знаходиться в постійнійнапрузі, що приводить до швидкої стомлюваності, виникненню болю у хребті, шиї,плечових суглобах, сприяє розвитку професійних патологічних вигинів хребта:грудному гіперкіфозу, сплощенню шийного лордозу і формуванню сколіозу.Неправильне розташування дисплея по висоті (занадто низьке, під неправильнимкутом) є основною причиною появи сутулості, занадто високе – приводить дотривалої напруги шийного відділу хребта, що може привести до розвиткуостеохондроза.
Численні дослідження з оцінкистану здоров'я користувачів і ергономіки робочих місць показали, що причиноюпорушення здоров'я користувачів є як самі комп'ютери, так і організація роботи(режими праці і відпочинку, відсутність добору на операторські спеціальності,стан робочих місць і приміщень, у яких розташовані комп'ютери й ін.).
Ергономічна безпека використаннякомп'ютерів оцінюється двома основними вимогами: 1. До візуальних параметрів засобіввідображення інформації; 2. До емісійних параметрів ПК – параметрамвипромінювань дисплеїв, системних блоків, джерел живлення, у тому числібезаварійного, клавіатури, сполучних проводів, вилок, роз'ємів і ін. Яквізуальні, так і емісійні параметри ПК впливають на організм користувачів.
Найважливішою умовою збереженнявисоких зорових функцій користувача є правильний вибір візуальних параметрівдисплея і світлотехнічних умов робочого місця. Робота з дисплеєм принеправильному виборі яскравості й освітленості екрана, контрастності знаків,кольорів знака і тла, при наявності відблисків на екрані, тремтіння і мельканнязображення приводить до зорового стомлення, головним болям, фізіологічним іпсихічним перевантаженням, що в остаточному підсумку викликає порушення в станіздоров'я.
1. Офтальмо-фізіологічнахарактеристика діяльності користувачів ВДТ ПЕВМ
Сучасний етап розвитку суспільстваможе бути названий «ерою користувача», у якій ведучу роль починаютьграти не вузькі фахівці, а широкий спектр користувачів усіх віків і професій.
Комп'ютеризація в нашій країнівідрізняється вибухоподібним характером. Протягом короткого терміну, минаючипроміжні етапи, користувачі одержали доступ до найсучасніших моделей і програм.Потік інформації, що обрушився в короткий час, висуває підвищені вимоги доадаптаційних механізмів людини, не підготовленої до такого явища.Лавиноподібний характер комп'ютеризації життя супроводжується відсутністюнаукового прогнозування негативних наслідків для фізичного і психічного здоров'якористувачів.
З розвитком науково-технічного прогресу все частіше приходиться зіштовхуватисяз негативними наслідками впливу нових технологій і технічних засобів на людину- так званою екологічною патологією. Останнім часом у печаті з'явилася великакількість робіт, автори яких убачають прямий зв'язок між рядом хвороб іінтенсивністю використання комп'ютера, що є невід'ємним елементом сучасногоофісу, навчального закладу і предметом особистого користування. Ще в 1984 році,рішенням ста професійних страхових об'єднань ФРН, робота за дисплеєм булавнесена в список 40 найбільш шкідливих і небезпечних робіт.
Використаннякомп'ютерів у різних сферах виробничої діяльності висуває проблему оздоровленняй оптимізації умов праці операторів через формування при цьому цілого рядунесприятливих факторів: висока інтенсивність праці, монотонність виробничогопроцесу, гипокінезія і гіподинамія, специфічні умови зорової роботи, наявністьелектромагнітних випромінювань, тепловиділенні і шуму від технологічногоустаткування.
У зв'язку з цим востанні роки зросло число досліджень, присвячених питанням охорони праціоператорів ПЕВМ, проведених у Франції, США, ФРН, Швеції, Великобританії,Норвегії, Данії, Нідерландах, Бельгії, Італії, Канаді, Японії й інших країнам.З огляду на актуальність проблеми охорони праці при роботі з ПЕВМ, у різнихкраїнах починаються спроби регламентувати вимоги до умов організації праціоператорів.
Упровадженнясучасних комп'ютерів має, як позитивні, так і негативні моменти. З одного боку,це забезпечення більш високої ефективності виробництва за рахунокудосконалювання технологічного процесу і підвищення продуктивності праці, а зіншого боку — збільшення навантаження на працюючих у зв'язку з інтенсифікацієювиробничої діяльності і специфічних умов праці.
Виконаннявиробничих операцій за допомогою ПЕВМ зв'язано зі сприйняттям зображення наекрані й одночасному розрізненні тексту рукописних чи друкованих матеріалів,виконанням машинописних, графічних робіт і інших операцій.
Робота операторіввимагає підвищених розумових зусиль і великої нервово-емоційної напруги,рішення в обмежений час складних задач, високої концентрації уваги й особливоївідповідальності виконуваного завдання.
Дослідженнямивстановлено, що робота операторів ПЕВМ по ступені розвитку стомлення стоїть надругому місці після роботи водіїв автобусів.
Високі вимоги дооргана зору, нервова напруга, а також монотонний характер праці, і змушенаробоча поза викликають велику кількість скарг працюючих на підвищене загальне ізорове стомлення. На це вказують результати масових опитувань операторів,проведених у закордонних країнах.
Так, кафедроюпрофілактичної медицини й оздоровлення навколишнього середовища Університету(шт. Кентуккі, США) проведене анкетування 1000 операторів. Вони частіше іншихстраждають різними розладами зору, головним болем, м'язовими болями в областіспини. Крім того, у них у більшому ступені виражене відчуття утоми і нервовоїнапруги в процесі роботи; вони не почувають себе досить відпочилими післянічного сну.
Науково-досліднимінститутом гігієни і безпеки праці (м. Осака, Японія) було обстежено 3148операторів, з яких 1700 чоловік працювали з даними пристроями по 4 години надень. Майже всі оператори пред'явили скарги на зорове стомлення.
За данимианкетного опитування 800 операторів Швейцарського кредитного банку пред'явилискарги на порушення зору, монотонний характер роботи, головні болі і болі вм'язах плечового пояса.
Серед різнихскарг, що пред'являють оператори, головне місце займають скарги на ті чи іншірозлади зору, що складають від 62% до 94% при зайнятості зорової роботи з ПЕВМпротягом більш половини робочого дня. Це, насамперед, утома очей (45%), сильніболі і відчуття піску в очах (31%), сверблячка і відчуття засміченості в очах(24%). Причому болючі відчуття в очах з'являються в основному наприкінціробочого дня (46%). У працівників, зайнятих повний робітник день, частота очнихрозладів трохи вище (у 1,7 рази), чим у працівників, зайнятих роботою з ПЕВМвід 4 до 5 годин.
Звертають на себеувагу дані про динаміку скарг, у залежності від тривалості роботи з ПЭВМ.Скарги на розлад зору виявляються в значній мірі через 1,5-2 години безупинноїроботи, потім після 2-2.5 години спостерігається їхній подальший ріст. У цей жечас, збільшується кількість скарг на головний біль і болі в спині, однак скаргина порушення зору залишаються переважаючими.
Навантаження назір і напружений характер праці викликає в операторів порушення функціональногостану зорового аналізатора і центральної нервової системи. У процесі роботи в нихзнижується стійкість ясного бачення, електрична чутливість і лабільністьзорового аналізатора, гострота зору й обсяг акомодації, а також порушуєтьсям'язовий баланс очей. Поряд з цим у випробуваних наприкінці роботи значнозбільшився час реакції і кількість помилок при виконанні тестового завдання настійкість концентрації уваги і знизилася частота серцевих скорочень з 64 до 40уд/хв, у 73% випробуваних порушився м'язовий баланс очей (збільшилася езофоріяна 0.7 дптр. у порівнянні з первісною).
Підвищена зорованапруга при роботі з ПЕВМ обумовлено не тільки напруженим характером праці, алеі рядом несприятливих факторів, а саме: постійної переадаптації ока в умовахнаявності в поле зору поверхонь різної яскравості, пристосуванням дорозрізнення по-різному вилучених об'єктів, недостатньою чіткістю іконтрастністю зображення на екрані, міцністю його структури, яскравимимельканнями, поганою якістю вихідного документа, використовуваного при роботі врежимі введення даних. При цьому зорова напруга збільшується наявністю яскравихплям за рахунок відображення світлового потоку на клавіатурі й екрані,нерівномірністю висвітлення робочих поверхонь, великим перепадом яскравості міжробочою поверхнею і навколишніми поверхнями.
Виконаннябагатьох операцій при роботі з ПЕВМ вимагає тривалої статичної напруги м'язівспини, шиї, рук і ніг, що приводить до швидкого розвитку стомлення ісупроводжується пред'явленням відповідних скарг. У 52,9% операторів ПЕВМвідзначається хворобливість і задерев'янілість м'язів чи шиї плечового пояса; у42,9% – біль у спині; у 15,2% – хворобливість і задерев'янілість м'язів рук ініг Основними причинами, що викликають ці скарги, є: нераціональна висотаробочої поверхні столу і сидіння, відсутність опорної спинки і підлокітників,незручні кути згинання в плечовому і ліктьовому суглобах, кут нахилу голови,незручне розміщення документів, відеотермінала і клавіатури; неправильний кутнахилу екрана; відсутність простору і підставки для ніг.
Поряд зі скаргамина розлад зору і з «позними» порушеннями. 57.7 % операторів указує на ряд іншихвідчуттів загального характеру, а саме: на підвищену загальну утому, головнийбіль, вагу в голові і т.п. Одночасно виявлена значна кількість облич (40,3%) знервово-психічними порушеннями у виді підвищеної дратівливості, відчуттівзанепокоєння і депресивних станів.
У ряді випадків єскарги на сверблячку шкіри і шкірні висипання, що зв'язують з електромагнітнимивипромінюваннями і шкідливими речовинами, що надходять у повітря робочої зонивід технологічного устаткування. Висловлюються побоювання про можливістьнесприятливого впливу специфічних умов роботи на розвиток в операторівкатаракти, а також на несприятливий плин і результат вагітності.
От один ізприкладів того, як впливає робота з ПЕВМ на вагітних жінок. За повідомленнямОб'єднаного центра авіаліній США за період у 4 роки з 48 вагітностей воператорів-жінок 15 закінчилися викиднем, 2 – передчасними родами, у двохвипадках пологів мали місце уроджені каліцтва.
ФахівціАмериканської асоціації електроніки, Академії офтальмології і Національногоінституту безпеки і гігієни праці (N1OSH) вважають, що випромінювання від ПЕВМне сприяють розвитку катаракти, а скарги операторів зв'язані з перенапругоюм'язів ока, яку можна усунути при правильній організації робочого місця. Нимитакож заперечується можливість патологічних порушень при вагітності і родах. Утой же час Міжнародний союз службовців і Національна асоціація працюючих жінокСША вважають, що використання комп'ютерів у ряді випадків сприяє не тількипогіршенню зору, але і визначає різні види патології вагітності2. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці операторів
Умови праціоператорів ПЕВМ характеризуються можливістю впливу на них комплексу виробничихфакторів: шуму, тепловиділень, шкідливих речовин, що іонізують і не іонізуютьвипромінюванні, специфічних умов зорової роботи, параметрів технологічногоустаткування і робочого місця.
Основним джереломшуму в приміщеннях, обладнаних комп'ютерами, є принтери, множна техніка йустаткування для кондиціонування повітря, у самих ПЕВМ — вентилятори системохолодження і трансформатори. Рівень шуму в таких приміщеннях іноді досягає 85дбА (при нормі 60 дбА, як, наприклад, у Франції і Бельгії).
Через те щовідеотермінали є джерелом тепловиділень, це може привести до підвищеннятемператури і зниженню вологості повітря на робочих місцях, що сприяєроздратуванню шкіри.
Повітря робочоїзони при використанні ПЕВМ може забруднюватися поліхлорованими біфенілами(ПХБ), концентрація яких коливається від 0.056 до 0.081 мг/мз при нормі 0.5-1.0мг/мз
За результатамивимірів електромагнітних випромінювань установлено, що максимальна напруженістьелектромагнітного поля на кожусі комп'ютера складає 3,6 В/м. Американськимидослідниками виявлене електромагнітне випромінювання від комп'ютера врадіочастотній ділянці спектра (31,5 Кгц — 1,420 Мгц), але рівні його значнонижче припустимих величин.
Проведенеобстеження 60 фірм Великобританії, у яких використовується більш 200 ПЕВМрізного призначення, показало, що максимальний рівень рентгенівського одержаннявід них складає не більш 10 мкбэр/ч. Це значно менше припустимої інтенсивностіопромінення.
Дослідження,проведені в Норвегії, показали, що напруженість електричного поля між екраномкомп'ютера й оператором складає 5-15 КВ/м. Це приводить до небажаних ефектам: зменшеннюкількості негативних іонів у повітрі приміщення, забрудненню екрана комп'ютерав результаті притягання до нього негативних іонів і дрібних часток пилу, що, усвою чергу, приводить до скарг операторів на роздратування і сверблячку шкіри.
3. Режим праціі відпочинку
Раціональнийрежим праці і відпочинку сприяє зниженню стомлення, підтримці високоїпрацездатності оператора ПЕВМ, підвищенню продуктивності його праці ізбереженню здоров'я. При встановленні кількості перерв на відпочинок,визначенні їхньої тривалості і розподілі їх протягом робочої зміни враховуєтьсяспецифіка виробництва, напруженість праці, зміна працездатності людини іпроцесі роботи.
На думку багатьох авторів найбільшуразливою при роботі з ВДТ є зорова система. Користувачі ВДТ пред'являютьвелику кількість астенопічних скарг, що породило навіть нові терміни — дисплейні астенопії, комп'ютерний зоровий синдром, моніторна хвороба.
Вплив дисплея на зорову системуможна розділити на дві основні частини — це фізичне і ергономічне. До фізичноговідносяться усі види електромагнітних випромінювань і зв'язані з ними зміни внавколишнім середовищі. З цим видом впливу йде активна боротьба шляхомзастосування захисних екранів, захисних корпусів у моніторів, зміни принципівформування зображення на екрані (замість електронно-променевої трубки, що єосновним джерелом випромінювань, використовують рідкі кристали),регламентується час роботи з монітором, розміщення і кількість моніторів уприміщенні, параметри середовища й ін.
З ергономічним впливом дисплея наорганізм користувача справи йдуть набагато гірше. Як не змінюй дисплей, роботаз ним залишається точною зоровою, потребуючої не тільки значної напруги зоровоїсистеми, але і нервово-емоційної і психофізіологічної напруги. Характер самогозображення, спосіб його формування, твердий часовий режим, зміст і видінформації, навіть колірна гама, роблять на організм користувача значний вплив.
Застосуванняекранів прискорює роботу з засвоєння інформації, що надходить з зовні чи що перероблюєтьсяПЕВМ, уможливлює діалог з нею людини. Однак застосування засобів відображенняінформації у виді дисплеїв створює незвичайне зорове навантаження. Уфлуоресціюючого екрана інші тимчасові і спектральні характеристики в порівнянніз папером у документах і книгах. Вертикальне положення екрана, більш зручне длячитання, приводить у той же час до необхідності зберігати змушене положення головиі шиї. Якщо приходиться чергувати читання з екрана і розбір документів, тонеобхідна постійна переадаптація очей. Зображення на екрані дисплея, упорівнянні з машинописним текстом має ряд несприятливих для сприйняттяособливостей: зображення на екрані і папері розрізняються по способі формування– перше є самосвітним, друге з'являється у відбитому світлі; вони розрізняютьсяпо оптимальних умовах освітленості, тому що перше характеризується зворотним (упереважній більшості випадків), а друге — прямим контрастом; зображення на екраніформується растровим, дискретним способом, що утрудняє його сприйняття;швидкість регенерації знака знижується в міру старіння екрана, унаслідок чогоспостерігається його мерехтіння, значення яскравості зображення піддаєтьсяколиванням усередині одного символу (знака); розгорнення зображення на екранівідбувається прямо на очах оператора; екран покритий склом, що дає відблискивід зовнішніх джерел; контрастність зображення на моніторі значно нижче, ніж напапері, причому може ще більш знижуватися за рахунок зовнішніх джерел світла.Крім того, зображення на самих розповсюджених у нас моніторах відрізняєтьсярядом колірних властивостей. Характер спектрального розподілу випромінюваннялюмінофорів цих трубок відрізняється від спектра природних об'єктів. Так,спектр випромінювання зеленого люмінофора охоплює майже весь видимий світловийдіапазон, що обмежує можливість точної передачі кольору змішаних кольорів.Спектр випромінювання червоного люмінофора дуже вузький і здвигнутий у далекучервону область з максимумом випромінювання 620-630 нм. У результатіспектральний розподіл світла при білому світінні екрана (найбільш раціональнасуміш трьох видів люмінофорів) істотно відрізняється від прийнятого усвітлотехніку білого висвітлення. А саме, яскравість білого екрана монітора всмузі 570-615 нм у 3 рази нижче, ніж в інших областях видимого спектра. Крімтого, довгохвильове положення спектра випромінювання червоного люмінофорарозширює діапазон хроматичної аберації, що приводить до розладу акомодаційноїздатності очей.
Крім того, істотнийвплив на стан органа зору оператора робить співвідношення яскравості знаків ітла, яскравість навколишніх предметів, спектральний склад і блиск навколишніх джерелсвітла й ін.
Зрозуміло,що вже сам характер формування зображень на екрані й умови праці висуваютьвисокі вимоги до якості функціонування багатьох систем організму користувачів іособливо до стану і можливостей зорової системи. Оператори знаходяться в умовахвисокого рівня нервово-емоційної напруги, оскільки велике інформаційне навантаження,нав'язаний темп роботи, дефіцит часу для прийняття рішень, відсутність прямогоконтакту з продуктом своєї праці, висока відповідальність за якість праці,гіподинамія створюють значне навантаження на весь організм оператора, що можепогіршувати стан зорової системи в процесі зорової праці.
Значнаінтенсифікація в сфері емоційної і розумової діяльності приводить донеможливості адекватної реакції на усю виробничу діяльність і на всю біологічнозначиму інформацію.
Пристосувально-компенсаторнімеханізми, вироблені в процесі еволюції, важко справляються з новими умовами дійсності,виникає дисгармонія між психофізіологічними і трудовими, соціальними ритмами.Темпи адаптації організму людини значно відстають від темпів зрослих життєвихвимог, від прискореного соціально — виробничого розвитку. У зв'язку з цимзначно підвищується напруженість регуляторних механізмів ЦНС і гомеостатичнихконстант організму, особливо тоді, коли зовнішні подразники стають надзвичайносильними, емоційно насиченими і приймають хронічний характер. Саме такіподразники в змозі більше і більше утягувати структури кори і підкірки іформувати нервову напругу. Не виключено, що стан перенапруги часто виявляєтьсяу виді особливого неврозу з залученням переважно тієї функціональної системи,що тривалий час знаходиться в стані перенапруги впливом того чи іншого фактора ризику.Робота з дисплеєм, що вимагає розумово-емоційної напруги і творчого мислення, можевикликати не тільки порушення окремих функцій організму, але і нервово — емоційну перенапругу. Робота з засобами відображення інформації вимагає відоператора: сприйняття і переробки численної інформації, що може мати емоційнефарбування; частого і швидкого переключення уваги і запам'ятовування то одногопредмета, то іншого, постійної переадаптації; роботи в режимі гострого дефіцитучасу для переробки значимої інформації; підвищеної відповідальності за прийнятірішення, що приводить до частого виникнення станів емоційного стресу; тривалоїпідтримки високої інтенсивності і напруженості уваги, пам'яті, мислення, емоційі різних функцій організму (протягом робочої зміни); одночасного виконанняскладної розумової діяльності і розвитку емоційної напруги при рішенні задач. Воператорській професії інтелектуальна діяльність так тісно переплітається земоційною напругою, що не допускає стереотипізації. Рішення виробничих задачвимагає одночасно творчої розумової діяльності і мотиваційно-емоційної напруги,що протікають в умовах безлічі факторів ризику. Сприйняття і переробкарізноманітної і численної інформації цими працівниками повинні забезпечуватисяструктурно-функціональною організацією кори великого мозку й активацієюлимбико-ретикулярної і таламогипоталамічної систем. Значна кількістьрізноманітних скарг, зв'язаних, в основному, з функціонуванням органа зору,породило навіть термін «дисплейна астенопія», причому численнідослідження, проведені в даний час у нас у країні і за рубежем, не дали покичіткого пояснення причин цих скарг.
Оскількикомп'ютеризація охопила безліч спеціальностей, добір на які по зорі ніколи непроводився, за екранами дисплеїв виявилися люди, що мають різну зоровупатологію, так що частина скарг можна віднести за рахунок простої невідповідностізорових можливостей і характеру навантаження, створюваної монітором.
Суб'єктивнісимптоми стомлення ока, ознаками якого є астенопічні скарги, з'являлися післядругої години роботи, об'єктивно — зростало число допущених у процесі роботипомилок. Через 2-4 години роботи на дисплеї виникали функціональні зміни в станікожного з очей. Так, знижувалася колірна чутливість, стійкість ясного бачення, збільшувавсячас зорово-моторної реакції (хоча цей тест, скоріше, свідчить не про зоровий, апро загальне стомлення організму), знижувалися резерви акомодації на 39%, контрастначутливість на 36%, фузіонні резерви на 25%. Крім того, оператори пред'являлипсихосоматичні скарги, у них спостерігалися депресивний невроз і неврастенія, стантривожності, дратівливості, що, можливо, порозумівається роботою в діалоговомурежимі і переробкою великих масивів інформації, високими вимогами допрофесійної підготовки і можливостей функціонування їхнього організму.
Прийом і переробка візуальної інформації займають одне з ведучих місць уроботі операторів різного профілю. Вплив на зоровий аналізатор інтенсивнихробочих навантажень чи екстремальних умов навколишнього середовища може приводитидо зміни його функціонального стану і тим самим впливати на професійну працездатністьі надійність операторів. При цьому можуть з'являтися численні суб'єктивні йоб'єктивні ознаки стомлення чи дезадаптації. При дослідженні впливу зоровогонавантаження на зорову працездатність варто враховувати не тільки стан окремихфункцій, але і ряд ознак, що свідчать про чи наявність відсутностіфункціональної перебудови в стані всього аналізатора. Тільки комплекснийрозгляд змін, що відбуваються з очима, що утворюють систему, дозволить виявитищирі причини численних зорових астенопій у користувачів ВДТ, розробити міриїхньої профілактики й обґрунтувати вимоги до стану зорової системи операторапри проведенні професійного добору на операторські спеціальності.
Характерною рисоюпроцесу комп'ютеризації в Україні є висока питома вага жінок репродуктивноговіку і дівчин-підлітків серед користувачів інформаційних технологій, причому вдеяких областях науки і виробництва ця цифра досягає 70%. Установлено, що вжечерез два роки регулярної роботи з комп'ютером соматична захворюваність жінокзростає з 36 % до 80%. Найбільше часто відзначаються захворюванняопорно-рухового апарата, органа зору, центральної, нервової і серцево-судинноїсистем, шлунково-кишкового тракту. Є відомості про безплідність, не виношуваннівагітності, ускладненнях у плині вагітності і пологів, патології плоду в жінок- користувачів персональних комп'ютерів (ПК).
Праця оператора ПК відноситься доформ праці з високою нервово-емоційною напругою, що може приводити до серйознихневротичних розладів і навіть психічних порушень. Крім того, користувач ПКпіддається цілому спектру фізичних впливів: електромагнітного випромінюваннявидимого спектра, низьких, наднизьких і високих частот, статичного електричногоі магнітного полів. При тривалому перебуванні за екраном дисплея організмкористувача піддається надлишковому шкідливому впливу електромагнітних хвильоптичного (синьо-фіолетового) діапазону, що приводить до зниження виробленняорганізмом наймогутнішого природного антиоксиданту мелатонина і підсилюєвироблення шкідливого гормону пролактина, що сприяє розвитку патологічнихпроцесів, особливо в дівчинок і дівчин у період полового дозрівання.
Робота закомп'ютером здатна провокувати загострення вже наявних неврологічнихзахворювань. Наприклад, постійне мерехтіння екрана монітора викликає своєріднийрезонанс у клітках головного мозку, і при схильності людини до епілепсіїелектричні імпульси цих резонуючих кліток здатні поширитися на великі ділянкимозку і викликати судорожний припадок.
У приміщеннях, депрацюють комп'ютери, створюється визначений мікроклімат, що відрізняєтьсянизькою вологістю, несприятливим аероіонним складом повітря. У результатівпливу електромагнітного випромінювання в повітрі з'являються шкідливі дляорганізму позитивні іони, вони попадають при подиху в легені, потім зі струмомкрові розносяться по всіх тканинах організму і змінюють електричні зарядикліток. Це приводить до таких несприятливих зрушень в організмі, як зниженняімунітету, виникненню психологічних розладів у виді безсоння, тривоги,дратівливості. Електростатичне поле навколо комп'ютера притягає до себе пиловічастки, при роботі користувачі вдихають курне повітря, що сушить слизуваті іпідсилює прояву алергії. Тому виникає відчуття сухості в носі, першить у горліі, навіть у деяких користувачів, з'являються дерматити у виді червоних плям івисипки на шкірі. Відзначено негативний вплив роботи з ПК іна станволосся. Вплив електростатичного поля й аероіонів у комплексі — це подвійна небезпека,тому, що можливі негативні реакції організму розвиваються більш інтенсивно іприводять до зниження працездатності й опірності організму. Крім того, пиловічастки містять антигени і бактеріальну флору, що може стати причиною розвитку,патології ЛОР органів.
комп’ютермонітор вплив зір самопочуття
4. Характеристика комп'ютерної гри з позиційофтальмо- і психофізіології
В даний час комп'ютерні і відеогриодержали велике поширення в усьому світі. Комп'ютерна техніка сьогодні досяглатакого рівня розвитку, що дозволяє програмістам розробляти дуже реалістичніігри з гарним графічним і звуковим оформленням. З кожним стрибком розвитку вобласті комп'ютерних технологій росте кількість людей, яких у народі називають«геймерами» (від англійського «game» – гра), основним видом діяльності яких єгра на комп'ютері.
Можливий вплив на людську психікукомп'ютерної гри враховується і використовується ще на стадії розробки. Метоюбудь-якої гри, в остаточному підсумку, є залучення уваги і “затягування”граючого. Для цього використовуються спеціальні прийоми і технології. У теоріїігрових методів вважається важливої послідовна стимуляція різних відділів мозкуз залученням у процес його правої і лівої півкуль, що викликає в граючоговизначений стан, аж до загального трансу “наркотичного ефекту”.
Постійна залученність гравця вігрову ситуацію досягається шляхом безупинної зміни картинки на екранімонітора, необхідністю постійного активного циклу міркувань і дій.
Тому що різновидів комп'ютернихігор досить багато останнім часом з'явилося кілька видів їхніх класифікацій.Розглянемо деякі з них. Одна з перших класифікацій, що дозволяють докладноописати основні види сучасних комп'ютерних ігор, була запропонована психологомА.Г.Шмельов. Пізніше на її основі була розроблена сучасна класифікація, щовраховує психофізіологічний вплив гри на граючого. По ступені включенсті різнихпсихічних функцій були виділені наступні класи ігор:
-гри, що стимулюютьформально-логічне мислення;
-азартні ігри, що жадають відгравця інтуїтивного, ірраціонального мислення;
-спортивні ігри, що апелюють доспритності і моторності і вимагають великої концентрації уваги;
-військові ігри йігри-єдиноборства, що сприяють розвитку емоційної стійкості до невдач,наполегливості в реалізації власних цілей, а також служать як соціальноприйнятний інструмент розрядки агресивних імпульсів;
-гри типу уникати — переслідування, що поєднує включеність в ігровий процес інтуїтивного компонентамислення й емоційно-чуттєвого сприйняття;
-авантюрні ігри, що є зпсихофізіологічної точки зору неоднорідним класом. У них виділяється підкласігор типу «зоровий лабіринт», що вимагає від гравця переважно наочно-діючогомислення і локомоторних навичок; і підклас ігор типу «діорамний лабіринт», щовимагає абстрактного моделювання відсутніх елементів зорового поля, що протікаєз постійним включенням оперативної пам'яті;
— гри – тренажери, ігри керувально– економічного плану, успішність оволодіння якими залежить від структурипрофесійної діяльності чи конкретних професійних навичок граючого;
-гри типу «стратегія», заснованіна моделюванні процесів прийняття рішень у проблемних ситуаціях. Вонивідрізняються комплексністю і розвитком у часі.
Дана класифікація являє собоюжанровий поділ комп'ютерних ігор з урахуванням ступеня включеності психічнихфункцій у процес гри. Вона дозволяє простежити, деякою мірою, вплив гри накористувача.
Говорячи про вплив комп'ютернихігор на формування психологічної залежності користувача, варто розділити гри нарольові і нерольові. Це має принципове значення, оскільки механізми формуваннязалежності від цих двох типів ігор мають істотні розходження.
Рольові комп'ютерні ігри впливаютьна психофізіологічний статус граючого, оскільки вимагають максимальної глибини“входження” у гру і відходу від реальності. Основними підтипами рольових ігор,виділюваних по характері впливу на граючого, силі “затягування” у гру і ступені“глибини” психологічної залежності є: гри з видом “з очей” “свого”комп'ютерного героя; гри з видом ззовні на “свого” героя; керувальні гри. Вирішуючиу віртуальному світі проблеми “порятунку людства”, людина здобуває проблеми вреальному житті.
До нерольових ігор відносятьсяігри аркадного типу, головоломки, гри на швидкість реакції, азартні ігри. У цихіграх граючий не приймає на себе роль комп'ютерного персонажа, томупсихологічні механізми формування залежності і впливи на особистість людинименш сильні. Мотивація ігрової діяльності заснована на азарті “проходження” нановий рівень і набирання очок. Таким чином, комп'ютерні ігри істотно розрізняютьсяпо задіяним у них психічним функціям, силі і глибині свого впливу наособистість людини і по психологічних механізмах формування залежності. Вониможуть виконувати, як негативну функцію – служити «наркотиком», так і позитивнуфункцію, розвиваючи швидкість реакції і логічне мислення.
Якщо розглядати комп'ютерну гру зпозицій ступеня впливу на зорову систему граючого і весь організм у цілому, томожна виділити основні негативні фактори. Насамперед, це швидкість пред'явленнявізуальної інформації. До «швидкісних» ігор, що вимагають високої швидкісноїреакції, влучності, спритності, здатності до екстраполяції траєкторії об'єктів,що рухаються, можна віднести комп'ютерні імітації (чи симулятори) спортивнихігор, полювання, керування літаком чи автомобілем, підводного плавання. Уконвеєрних іграх граючий має справу з постійно мінливою ігровою ситуацією,стосовно якої необхідно в кожен відрізок часу виконати визначену задачу. Якщограючому це не вдається, то він «злітає з конвеєра». Ці ігри досить монотонні іпозбавлені яскравої сюжетної привабливості, однак, вимагають від граючогоздатності довгостроково підтримувати оптимальний рівень мобілізаційноїготовності, швидко переключати і розподіляти увагу Авантюрні, пригодницьківідеоігри вимагають від граючого максимальної включеності в сюжетний розвитокподій і високої емоційної напруги. Аналогічну дію роблять гри«переслідування-уникати» і гри-єдиноборства.
Особливості ігрової ситуаціїставлять зорову систему дитини в дуже жорсткі умови. Якщо професійний операторчастину робочого часу дивиться на папір чи клавіатуру, то граючий у комп'ютернугру змушений невідривно стежити за екраном тривалий час. Більшість комп'ютернихігор вимагають значного прискорення зорово-моторної реакції і ставлять граючогов постійний цейтнот. Сам зміст ігор здебільшого агресивний, що викликає значнупсихофізіологічну напругу граючого. Крім того, велике навантаження створюєколірний склад інтерфейсу. Яскраві кольори, використовувані при створенні гри,не тільки вимагають значної напруги апарата кольорового сприйняття, але івпливають на акомодацію. Це зв'язано з тим, що показники переломлення длярізних кольорів різні і для одержання чіткого зображення об'єктів різногофарбування, вимагаються значні зусилля з боку ціліарного м'яза.
Зміни в зоровій системі, зв'язаніз напруженою зоровою працею по сприйняттю швидко мінливої ігрової ситуації,зникають через якийсь час після припинення гри, однак, при щоденному ібагатогодинному сидінні перед екраном комп'ютера зорова система дитини виробляєвизначений стереотип реакцій на ігрове навантаження, що закріплюється іприводить до функціональної перебудови. Звичайно спостерігається ріст асиметріїфункцій, аж до зниження зору на одному оці. Крім того, велика небезпекапрогресування короткозорості, оскільки одним з факторів, що сприяють цьомупроцесу, є значне зорове навантаження.
Невідривне спостереження зазображенням на екрані монітора приводить до збільшення, у порівнянні зпрофесійними операторами, часу впливу випромінювання монітора на кон'юнктивуі внутрішні середовища очей граючих. Експерименти на тваринах, проведені в60-70-і роки, показали, що УФ випромінювання діапазону А проникає до сітківкиока і робить канцерогенну дію. Саме цей діапазон реєструється у випромінюваннібільшості сучасних моніторів.
В даний час не існує фізіологічнообґрунтованої класифікації комп'ютерних ігор по ступені їхнього впливу наорганізм дитини і, особливо, на функціональний стан зорової системи. Маловивчені наслідки впливу широкого спектра випромінювань ВДТ ПЕВМ на тканини ока,тому проведення досліджень у цій області дозволить розробити міри профілактикизорових розладів у дітей і дорослих користувачів.