Узагальнена схема надання банківських гарантій

Кафедра міжнародної економіки
Контрольна робота
з дисципліни:
«Міжнародні розрахунки і валютні операції»
Узагальнена схема надання банківських гарантій. Основніспособи виставлення гарантій в світовій практиці. Ризики гарантійних операційбанку та шляхи їх зниження
На сьогоднішній день конкуренція між банкамисприяє універсалізації банківської справи, розширенню та розвитку яктрадиційних, так і нових операцій та послуг. До таких послуг, наприклад,належать гарантійні послуги. Надання цих послуг дає змогу банкам розв'язуватинизку завдань, зокрема, поліпшити обслуговування своїх та залучити новихклієнтів, удосконалити власну ресурсну базу. Останнє досягається різнимишляхами, наприклад, одержанням комісійних доходів від надання гарантійнихпослуг, прийняттям у їхнє забезпечення гарантійних депозитів. Наданнягарантійних послуг, на відміну від видачі кредиту, дає можливість банкам завідсутності вільних ресурсів мобілізувати їх пізніше тим чи іншим чином,причому за інших однакових, привабливіших умов. Крім того якщо надані гарантіїне використані, то банк одержує комісійні доходи, які за інших однакових умоввпливають на збільшення його власного капіталу. У разі ж необхідності виконатизобов’язання по гарантії банк отримує комісійні, а іноді ще й процентні доходи.
Гарантії є способом забезпечення виконаннязобов'язань, що застосовуються у стосунках між будь-якими суб'єктамиправовідносин.
Учасниками гарантійних операцій є:
Гарант (банк-гарант, банк-емітент) — банк, щонадає гарантію за дорученням принципала на користь бенефіціара.
Принципал— юридична особа, щоуповноважує банк-гарант надати гарантію на користь бенефіціара в забезпеченнявиконання контрактних зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
Бенефіціар — особа, на користь якоївипускається гарантія.
Одним із способів забезпечення при здійсненнігарантійних операцій є банківська гарантія. Банківська гарантія — платіжнезобов'язання, надане в письмовій формі гарантом бенефіціару, що припускаєздійснення платежу при наданні бенефіціаром письмової вимоги платежу у випадкудотримання умов, передбачених гарантією.
Банківська гарантія є специфічним засобомзабезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового оголошеннябанком (гарантійного листа) про задоволення вимог управленої сторони у розміріповної грошової суми, зазначеної у гарантійному листі, якщо третя особа (зобов'язанасторона) не виконає вказане в ньому певне зобов'язання або настануть інші умови,передбачені у гарантійному листі банку.
Банківська гарантія вигідно відрізняється відінших способів забезпечення тим, що організації, на користь якої вона видана,не доведеться стягувати з боржника неустойку через суд або продавати закладенемайно. Вона може відразу одержати належні їй гроші, пред'явивши гарантію вбанк, що її видав.
Для організації-контрагента, що одержалабанківську гарантію на користь свого партнера, це теж досить вигідно. Вона підтверджуєсвою платоспроможність і може працювати без попередньої оплати. Оскільки банкзі своєю гарантією бере на себе безвідкличне зобов'язання здійснити платіж, вінвізьме на себе це зобов'язання лише в тому випадку, якщо ретельно перевіритьрепутацію свого клієнта і за умови надання клієнтом забезпечення, прийнятногодля банку.
Крім того, банківська гарантія дозволяєкупувати товари, роботи або послуги з відстрочкою платежу. Так, якщоорганізація одержить на користь своїх контрагентів таку гарантію, вони можутьпередати їй товар на реалізацію.
Принципалу загрожує втрата гарантійної суми,якщо він не виконує умов укладеного договору. Це є для нього суттєвим стимуломвиконати записане в договорі зобов'язання самостійно, навіть якщо інтерес йогодо даної угоди слабшає.
Якщо принципал по гарантії порушує своїзобов'язання, бенефіціар вправі зажадати виплати гарантійної суми. Тим самимвін може цілком або частково компенсувати фінансові наслідки порушення договору.
Виходячи з вище сказаного варто сказати, що останнімчасом багато українських і російських організацій, переконавшись в надійності ізручності цього виду забезпечення, стали використовувати його у внутрішніхрозрахунках. Але більш широкого застосування банківська гарантія набула взовнішньоекономічній діяльності, безпосередньо у розрахунках та платежах вміжнародній торгівлі.
Банківські гарантії використовуються длязабезпечення як фінансових операцій (кредити, овердрафти, участі, у спільнихпідприємствах, випуск облігацій, перестрахування тощо), так і нефінансових (контрактикупівлі-продажу, лізингу та промислові).
Метою банківських гарантій є додатковезабезпечення фінансових інтересів сторін (експортерів та імпортерів), що берутьучасть у зовнішньоторговельних угодах.
На перший погляд зовнішньоторговельнийконтракт, який докладно визначає зобов'язання сторін, застосування різнихсанкцій за їх невиконання, порядок розгляду претензій і спорів, є достатнімзабезпеченням виконання контрагентами своїх зобов'язань. Однак на практиці,навіть при самій ретельній розробці умов договору, деякі особливості поставоктоварів, надання послуг або здійснення платежів, які впливають на реалізаціюданої угоди, проявляються тільки в процесі виконання контракту і, як правило,не можуть бути завчасно враховані. Крім того, процес розгляду претензій варбітражі займає багато часу і призводить до значних втрат, особливо прирозгляді справи в арбітражі третьої країни.
Навіть можливий виграш справи в арбітражі абоу суді ще не означає, що питання остаточно врегульоване. Кредитору необхідноздійснити стягнення коштів з боржника, що не завжди можливо (наприклад, якщоостанній виявився банкрутом). Саме тому експортери (підрядники, кредитори) таімпортери (замовники, позичальники) прагнуть додаткового забезпечення своїхінтересів. При цьому контрагенти прагнуть, щоб ці забезпечення або взагалівиключали можливість понесення ними будь-яких збитків, або дозволяли швидкозадовольнити їх вимоги контрагенту, за договором. Такого роду додатковізабезпечення надаються банками у вигляді письмових односторонніх зобов'язань іназиваються банківськими гарантіями, або гарантійними листами, оскільки частовиступають у вигляді листів, адресованих безпосередньо особам, на користь якихвони виставлені (бенефіціарам).
Таким чином, гарантію можна визначити якдоручення банка-гаранта, що приймається по відношенню до будь-якої особи (бенефіціару)за дорученням іншої особи (принципала), в забезпечення виконання останнім своїхзобов'язань перед бенефіціаром. Змістом зобов'язання по гарантії завжди євиконання іншого договору, до якого відсилається гарантія. Реалізація гарантіїздійснюється в той момент, коли банк-гарант виконує свої зобов'язання передбенефіціаром.
У багатьох випадках гарантія банку єнеодмінною умовою вигідних комерційних пропозицій. Як згадувалося вище, уміжнародній торгівлі метою гарантій є додаткове забезпечення фінансовихінтересів сторін, що беруть участь у зовнішньоторговельних угодах (якекспортерів, так і імпортерів). Тому даним забезпеченням в міжнародній торгівліє основні види гарантій, до яких відносять:
Гарантія оферти (Віd Воnd)
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезення)
Гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd)
Гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante)
Гарантія платежу (Рауmentі Guarantее)
Гарантія в забезпечення позики
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезення)
Резервний акредитив («стенд-бай» (Stendby)акредитив).
Розглянемо детальніше дані види гарантій.Гарантія оферти (Віd Воnd)
За останні роки у міжнародній торгівлітоварами та послугами одержала розповсюдження практика оголошенняпідприємствами різних країн, які бажають закупити велику партію товару абопідібрати підрядника для реалізації великого проекту, міжнародних конкурсів (торги,тендер), для участі у яких запрошуються різні фірми. Учасники торгів надають організаторамсвої пропозиції, з яких вибирається найбільш вигідна, після чого фірма, щовиграла торги, підписує договір з організатором на поставку даного товару,надання послуг або здійснення будь-яких робіт тощо. Якщо фірма відмовляєтьсяукладати договір, то сторона, що організовує тендер, понесе значні збитки; крімтого, для вибору нового постачальника (підрядника) знадобиться час і, можливо,організація нового тендеру.
В зв'язку з цим, в умовах проведення торгівзазначається вимога до учасників про внесення застави (часто в валюті країнипроведення торгів) в розмірі 5-10% від суми майбутнього контракту.
Це не завжди вигідно майбутньому експортеру,тому що пов'язано із іммобілізацією його коштів. Тому умови тендеру, якправило, передбачають можливість виставлення гарантії за дорученням учасникаторгів — тендерної гарантії.
Тендерна гарантія забезпечує виплату певноїсуми у випадку відмови організації, яка виграла торги, від укладання контрактуі, як правило, передбачає платіж за першою вимогою бенефіціара.
Умови торгів можуть передбачати виставленнятендерної гарантії одним із місцевих банків, в цьому випадку банк принципала — учасникаторгів виставляє контргарантію на користь місцевого банку, доручаючи останньомувидати гарантію на користь організатора торгів під його повну відповідальність.Після підписання контракту, тендерна гарантія може бути переоформлена вгарантію належного виконання контракту.Гарантія виконання (Регrfomanсе Воnd)
Видається за дорученням експортера на користьімпортера. Умови зовнішньоторгових договорів, як правило, передбачають санкціїдо експортера (підрядника) у випадку невиконання або неналежного виконання нимсвоїх зобов'язань. У якості таких санкцій виступають конвенціональні штрафи. Гарантіїналежного виконання контракту забезпечують виплату банком-гарантом сум штрафівза вимогою беніфіціара. Найчастіше такі гарантії видаються при здійсненніпідрядного будівництва, а їх сума, як правило, не перевищує 10-15% сумиконтракту.
Строк дії — до повного виконання договору, щов більшості випадків включає і строк гарантії на поставлені виробничі об'єктита обладнання.
Імпортери (замовники), переважно, наполягаютьна виставленні на їх користь безумовних гарантій виконання. Однак експортерипрагнуть до надання гарантій, що передбачають платежі на основі спеціальнихдокументів), що засвідчують неналежне виконання продавцем (підрядником) умовдоговору. Такий перелік документів узгоджуються сторонами.Гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante)
Видається банком за дорученням експортера (підрядника),який, у відповідності з умовами договору, отримує авансом повну вартість товаруабо її частину. Змістом такої гарантії є зобов'язання банку з повернення сумиавансу (або його невикористаної частини) у випадку невиконання продавцем (підрядником)своїх зобов'язань з поставки товару (проведенню робіт), передбачених контрактом.Якщо контракт передбачає поставку товару частинами (поетапне проведення робіт),то обсяг зобов'язань банку-гаранту, як правило, зменшується в міру здійсненняекспортером відвантажень (або закінчення підрядником окремих етапів робіт).
Гарантії повернення авансу, що виставляютьсяіноземними банками на користь вітчизняних імпортерів (замовників), частіше завсе є безумовними і можуть бути реалізовані проти простої першої вимоги беніфіціара.
На противагу гарантії виконання, як правило, вданому випадку обумовлюється, що сума гарантії автоматично знижуєтьсяпропорційно сумі часткових поставок. Доказом виконання поставки виступає, якправило, належне виконання акредитиву.
Що стосується строку дії, то в гарантії авансуповинно передбачатись її погашення по закінченні поставок за договором.
Дана гарантія, як правило, виставляється передотриманням авансу, але повинна вступати в силу лише після надходження авансу. Відповіднезастереження необхідно включати в текст гарантії завжди, коли це можливо.Гарантія платежу (Рауmentі Guarantее)
Гарантія платежу виставляється, як правило,для забезпечення розрахунків за відкритим рахунком, причому можливі різніваріанти. Так, гарантія може бути виставлена в забезпечення повної оплатипоставки товару та послуг. Пред'явлення вимоги бенефіціаром проводиться шляхомписьмової заяви, що товар поставлений, але оплата при настанні строку неотримана.
Інша можливість застосування гарантії платежуполягає в частковому забезпеченні договору тривалої дії, що укладається міжпродавцем та покупцем на поставку споживчих товарів або надання послуг. Втакому договорі узгоджуються щомісячні поставки, що сплачуються по відкритомурахунку. Замість відкриття акредитиву на всю суму сторони домовляються провиставлення гарантії платежу, яка повинна покривати ризик неоплати поставок заперіод 1-3 місяці. Це зобов'язання банку є дійсним до повного здійсненняпоставок за річним договором, а вимога може бути пред'явлена, якщо покупецьтоварів або послуг не сплатить будь-якої суми, що стала терміновою в межахцього періоду.Резервний акредитив («стенд-бай» (Stendby) акредитив)
Акредитив «стенд-бай» (резервнийакредитив) підпорядковується Уніфікованим правилам та звичаям для документарнихакредитивів. Він може застосовуватись як замість гарантій оферти, виконання таавансу, так і в якості гарантії платежу та є забезпеченням платежу на випадок,коли третя особа не проведе обіцяного забезпечення. Його текст оформлюється яктекст звичайного акредитиву з деякими відмінностями:
а) виставлення вимоги має на увазі тільки тойвипадок, коли обіцяне виконання не здійснено;
б) для доведення невиконання достатньо заявипро це бенефіціара за акредитивом «стенд-бай» разом з копіямидокументів, що підтверджують поставку, наприклад, у формі дублікатіввідвантажувальних документів, векселів по пред'явленню тощо.
Платежі за резервним акредитивом виконуютьсябанками на підставі заяви бенефіціара про те, що наказодавець за резервнимакредитивом, не виконав своїх зобов'язань. При цьому банки не перевіряютьдостовірність такої заяви, тобто виконують платіж безумовно. Отже, резервнийакредитив можна розглядати як гарантію забезпечення платежу в тому разі, якщонаказодавець за резервним акредитивом не виконав своїх обов'язків за контрактом.
Цей вид акредитиву із змістом гарантіївикористовується передусім в США, де виставлення банківських гарантійєвропейського типу не дозволяється законом.
Гарантія в забезпечення позики
Гарантія в забезпечення позики виставляєтьсядля забезпечення повернення позики банку (іншої установи чи підприємства) зврахуванням основного боргу, відсотків та інших витрат. Відшкодування за даноюгарантією здійснюється після звернення кредитора, яке оформлене належним чиномта відправлене поштою, телексом, телеграмою тощо.
Сума встановлюється за домовленістю ізменшується пропорційно з погашенням позики і відсотків.
Термін дії гарантії — до вказаної в ній датиабо до повного виконання своїх зобов'язань боржником.
Гарантія митної очистки (тимчасового ввезення).
Видається банками за дорученням підрядниківдля забезпечення безмитного тимчасового ввезення обладнання або матеріалів,необхідних для будівництва або проведення інших робіт (наприклад, геологічнихпошуків). Таке обладнання (матеріали) повинно бути вивезено після закінченняробіт. Гарантія митної очистки забезпечує виплату мита, якщо воно не будевивезено.
На відміну від акредитивів і інкасо,банківські гарантії не регулюються міжнародними документами, їх застосуваннявизначається національним законодавством країни гаранта [6, с.58].
Таким чином, надання гарантійних послуг даєзмогу банкам розв'язувати низку завдань, зокрема, поліпшити обслуговуваннясвоїх та залучити нових клієнтів, удосконалити власну ресурсну базу. Учасникамигарантійних операцій є: гарант, бенефіціар, принципал.
Гарантії є способом забезпечення виконаннязобов'язань, що застосовуються у стосунках між будь-якими суб'єктамиправовідносин. Одним із способів забезпечення при здійсненні гарантійнихоперацій є банківська гарантія що є платіжним зобов'язанням, яке надане вписьмовій формі гарантом бенефіціару, що припускає здійснення платежу принаданні бенефіціаром письмової вимоги платежу у випадку дотримання умов,передбачених гарантією.
Метою банківських гарантій є додатковезабезпечення фінансових інтересів сторін (експортерів та імпортерів), що берутьучасть у зовнішньоторговельних угодах. Даним забезпеченням в міжнароднійторгівлі є основні види гарантій, до яких відносять: гарантія оферти (Віd Воnd),гарантія митної очистки (тимчасового ввезення), гарантія виконання (РегrfomanсеВоnd), гарантія авансу (Аdvanсе Рауment Guarante), гарантія платежу (РауmentіGuarantее), гарантія в забезпечення позики, гарантія митної очистки (тимчасовоговвезення) та резервний акредитив («стенд-бай» (Stendby) акредитив).
 Класифікація форм, типів, видів банківських гарантій
У банківській практиці гарантії класифікуютьсяв залежності від різних ознак, наприклад, таких як: підстава для реалізації,ціль використання, забезпеченість, порядок виконання, можливість чинеможливість відкликання та інше.
З точки зору підстави для реалізації, гарантіїподіляються на безумовні і умовні. При наданні безумовної гарантії, банк-гарантздійснює платіж бенефіціару проти його нічим не обумовленої простої першоївимоги, навіть якщо вона і не підтверджена наданням будь-яких додатковихдокументів. Дані гарантії найбільш вигідні бенефіціару, оскільки максимальнозабезпечує його інтереси. Виконання гарантії відбувається в результатіодностороннього прийняття рішення бенефіціаром, тобто виключається можливістьвиникнення будь-яких спорів. Як правило, вимога бенефіціара повинна бутипред'явлена в межах суми та строку дії гарантії. При виставленні безумовнихгарантій банки, як правило, використовують формулювання: «Безумовногарантуємо за першою вимогою бенефіціара». Безумовні гарантіївиставляються банками переважно за дорученням великих постійних клієнтів, алеза ними можуть вимагати внесення забезпечення. Реалізація умовної гарантії можезалежати від виконання певних умов, більш-менш вигідних для бенефіціара. Наприклад:
бенефіціар повинен вказати причину заяви своєївимоги за гарантією. Наприклад, приклавши сертифікат про те, що він виконавсвої зобов'язання, обумовлені контрактом, а його контрагент не здійснив увстановлені строки платіж;
до вимоги бенефіціара оплати в рахунокгарантії повинні бути додані документи, що підтверджують виконання ним своїхзобов'язань за контрактом. Гарантії, які передбачають надання комплектутоваророзпорядчих документів, називаються документарними.
Вимога бенефіціара в рахунок гарантії повиннабути підтверджена спеціальним документом — свідоцтвом уповноваженої третьоїособи (торгово-промислової палати, арбітражу) про те, щоконтрагент-наказодавець по гарантії) не виконав свої зобов'язання. Така умоваменш вигідна бенефіціару, так як потребує багато часу.
Найменш вигідними для бенефіціара умовнігарантії, що ставлять здійснення платежу в пряму залежність від згоди на цепринципала.
В міжнародній практиці застосовуються прямігарантії і контргарантії. За прямими гарантіями банк-гарант приймає на себезобов'язання безпосередньо перед бенефіціаром. При видачі контргарантійгарантом є, як правило, банк в країні бенефіціара (або третій банк), до якогозвертається банк принципала (банк-поручитель). Банк-поручитель виставляєконтргарантію і просить свого кореспондента видати гарантію на користьбенефіціара під повну відповідальність поручителя. Такі гарантії пов'язані здодатковими витратами для поручителя.
Так само, як і акредитиви, гарантії можутьбути відзивними і безвідзивними. В останньому випадку зобов'язаннябанка-гаранта не може бути скасоване або анульовано без попередньогопопередження бенефіціара.
Гарантії також поділяються на платіжні ідоговірні. Платіжні гарантії виставляються банками в забезпечення платіжнихзобов'язань покупців (боржників) по відношенню до продавців (кредиторів). Такігарантії забезпечують інтереси експортерів; вони видаються перш за все приздійсненні розрахунків за комерційними кредитами. Вони є, як правило,безумовними, такими що передбачають платіж проти простої першої вимогибенефіціара, і видаються на повну суму кредитної частини угоди і на весь строкпогашення кредиту.
Із збільшенням використання в розрахунках наумовах платежу готівкою банківських переказів і інкасо, зростає рольбанківських гарантій своєчасної сплати товару імпортером. Такі платіжнігарантії можуть бути як безумовними, так і умовними. При виставленнідокументарних гарантій банки-гаранти, як правило, вимагають виписуватитоваророзпорядчі документи їх наказу. Більшість банків проводить операції задокументарними гарантіями аналогічно операціям за документарними акредитивами,але за рівнем забезпечення вони поступаються останнім.
В розрахунках за інкасо або банківськимипереказами з вітчизняним експортером на умовах сплати готівкою забезпечення увигляді і безумовних платіжних гарантій повинно бути передбачено договором,особливо в тих випадках, коли покупець має можливість отримати товар до йогосплати. В такій ситуації уповноваженим банкам слід виставляти гарантії тількипісля ретельного розгляду в кожному конкретному випадку так як це пов'язано іззначним ризиком, а у випадку найменших сумнівів уникати таких операцій абоздійснювати під відповідне забезпечення.
Виходячи із порядку виконання зобов'язаньперед кредитором, розрізняють солідарні та субсидіарні гарантії. Залежно відкатегорії гаранта виділяють персональні, корпоративні та державні гарантії.
З точки зору валюти, в якій видаєтьсягарантія, розрізняють гарантії, видані в національній та іноземній валюті. Видаваючивалютні гарантії, слід враховувати положення чинного валютного законодавства. Зокрема,якщо при забезпеченні наданого комерційним банком кредиту в іноземній валюті поручителемє третя особа-резидент, то у разі невиконання боржником своїх зобов'язань заосновним договором, вони покладаються на поручителя. При цьому умови основногодоговору щодо розміру та валюти кредиту, які підлягають поверненню кредиторові,залишаються незмінними і обов'язковими як для самого боржника, так і для йогопоручителя. Поручитель повинен сплатити кредитору з власного поточного рахункав іноземній валюті суму боргу в тій самій валюті, що обумовлена кредитнимдоговором.
Виходячи із відображення у бухгалтерськомуобліку банку розрізняють надані та отримані гарантії, а зважаючи на спосібвидачі розрізняють гарантії прямі та непрямі.
Іншим різновидом банківських гарантій, яківикористовуються в міжнародних розрахунках, є договірні гарантії. Такі гарантіївиставляються банками в забезпечення інтересів імпортерів (замовників). Додоговірних гарантій відносять, перш за все, гарантії повернення авансу ігарантії належного виконання контракту, а також тендерні гарантії (гарантіїучасті в торгах) та гарантії на тимчасовий ввіз (гарантії митного очищення). /> Зазначенігарантії можуть видаватися як у вигляді спеціального документа (гарантійноголиста, укладення договору поруки), так і шляхом спеціального напису на векселі(акцепт, аваль). Головне, щоб із цих документів можна було зрозуміти: хто самеі за кого є поручителем (гарантом), перед ким, яке конкретно зобов'язаннязабезпечується яким чином, в якому обсязі.
Банківські гарантії бувають декількох видів іділяться на:
1 — гарантія платежу — виставляється якзабезпечення платіжних зобов'язань покупця (принципала) перед продавцем (бенефіціаром).Такі гарантії застосовуються, головним чином, при здійсненні розрахунків зафактом одержання товарів (послуг) принципалом або у випадку застосуваннятоварного кредиту. Як правило, вони є безумовними, тобто такими, щопередбачають платіж на першу вимогу бенефіціара;
2 — гарантія належного виконання контракту — зобов'язання банку сплатити покупцю обговорені суми, штрафи по його вимозі увипадку невиконання або неналежного виконання продавцем своїх зобов'язань заукладеним контрактом. Наявність даної гарантії істотно зміцнює договірнівідносини між покупцем і продавцем. Покупець страхує себе від ризику зривуграфіків постачання або неналежного виконання робіт;
5 — гарантія забезпечення кредиту — застосуваннягарантії як забезпечення кредитних операцій;
6 — митна гарантія — використовуєтьсядля забезпечення оплати митних тарифів. Дана гарантія видаєтьсяпідприємствам-імпортерам для забезпечення митних платежів і необхідних митниморганам сум витрат, штрафних санкцій за втрату, псування, видачу товарів бездозволу митних органів у порушення встановлених термінів вивозу з митногоскладу;
7 — гарантія коносамента — окреміконосаменти або їхній повний комплект можуть загубитися або запізнитися в ходіпоштового пересилання. Однак перевізник вантажу може стати зобов'язанимвідшкодувати збитки, якщо він передає партію товару, не одержавши за цеконосаментів.
Проти банківської гарантії, виданої на йогокористь, яка складає більш 100-200% вартості товару, перевізника вантажу можнаспонукати до передачі товару одержувачу без пред'явлення коносамента, тому щобанківська гарантія захищає його у випадку вимог відшкодування збитків;
8 — судова гарантія — забезпечуєвитрати процесу і сторін у ході судових виробництв, будь то на користь судовихінстанцій або сторін.
9 — гарантія накладення арешту на майно(або гарантія забезпечення позову). Якщо на майнові цінності дебіторанакладається арешт, то він може виставити гарантію забезпечення позову (наприклад,солідарне поручительство). Після чого йому знову надається право розпорядженняцими цінностями.
10 — інші види (у силу того, що існуєбезліч потреб у забезпеченні надійності, що можуть бути задоволені банківськимигарантіями, також можуть використовуватися інші види гарантій, щозастосовуються не так часто. Але можуть бути запропоновані клієнтам банку).
Гарантії платежу і гарантії поверненняавансового платежу відкриваються на 100% суми забезпечуваного платежу, гарантіївиконання звичайно до 10% ціни контракту, тендерні — на суму, зазначену втендерній документації.
Таким чином, банківські гарантії можутькласифікуватися в залежно від різноманітних ознак. Вони можуть визначатисяможливістю чи неможливістю відкликати гарантію (відкличні та безвідкличні); зпогляду підстави для реалізації гарантії поділяються на умовні і безумовні. Такожв даному випадку має місце застосування банківських гарантій у міжнароднійпрактиці, де застосовуються, в основному, прямі і контргарантії. До основнихвидів банківських гарантій належать: гарантії платежу,, повернення авансовогоплатежу, пропозиції (тендерна гарантія); за типами вони поділяються нагарантії забезпечення кредиту, належного виконання контракту та інші.
У міжнародній торгівлі ризик стає фактором підвищеноїзначимості. Ризики невиконання зобов'язань урегульовуються такимиінструментами, як документарні акредитиви й банківські акцептування чигарантування (авалювання) векселів. Ці методи відомі здавна. Однак труднощівиникають щодо ризику невиконання зобов'язань інших, окрім платіжних. Традиційнімеханізми забезпечення виконання зобов'язань (умовні (або додаткові) гарантіїта поручительства) надто громіздкі й невигідні кредитору (бенефіціару), тому щоумовний (додатковий) гарант може не виконати своїх зобов'язань з оплатигарантії, скориставшись відмовою боржника (принципала). Це часто змушуєкредитора розпочинати судові процеси, що спричинює подальші незручності таризики. Банки не прагнуть діяти як додаткові гаранти (поручителі), оскільки їмдуже важко визначити, в якій ситуації вони повинні платити за гарантією, атакож щоб не бути втягнутими у суперечки між партнерами стосовно виконанняосновного контракту. Аби уникнути цих незручностей, винайдено незалежнігарантії, які випускаються надійними та фінансово здоровими інститутами,такими, як банки. Цей новий вид гарантій діє аналогічно документарнимакредитивам.
Банківські гарантії використовуються длязабезпечення як фінансових операцій (кредити, овердрафти, участі, у спільнихпідприємствах, випуск облігацій, перестрахування тощо), так і нефінансових (контрактикупівлі-продажу, лізингу та промислові).
Список літератури
1.        Арчакова О. Деякі особливості національногорегулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. — 2007.- N 2. — C.67-73
2.        Банковское дело [Текст]: учебник / Финансоваяакадемия при правительстве РФ; ред. О.И. Лаврушин. — Изд.4-е, стер. — М.: КНОРУС,2006. — 768 с.
3.        Бездітко Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальнийпосібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс,2004. — 272 с.
4.        Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник /Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. — Херсон: Олді-плюс, 2004. — 272 с.
5.        Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародні розрахунки івалютні операції [Текст]: навчальний посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. — Львів:Магнолія 2006, 2007. — 214 с.
6.        Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальнийпосібник / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. — Суми: ВТД «Університетськакнига», 2007. — 523 с.
7.        Михайлів З.В. Міжнародні кредитно-розрахунковівідносини та валютні операції [Текст]: навчальний посібник / З.В. Михайлів, З.П.Гаталяк, Н.І. Горбаль; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львівськаполітехніка». — Львів: Львівська політехніка, 2004. — 244 с.
8.        Про систему валютного регулювання і валютногоконтролю [Текст]: декрет / Україна. Кабінет Міністрів. — [Б. м.: б. и.], 1993.- Б. ц.
9.        Резнікова О.О. Удосконалення чинної системивалютного регулювання [Текст] / О.О. Резнікова // Фінанси України. — 2001. — N7. — C.16-22
10.     Руденко Л.В. Міжнародні кредитно-розрахункові тавалютні операції [Текст]: підручник / Л.В. Руденко. — Вид.2-ге, перероб. і доп.- К.: ЦУЛ, 2007. — 632 с.
11.     Хомутенко В.П. Фінанси зовнішньоекономічноїдіяльності [Text]: навчальний посібник / В.П. Хомутенко, В.В. Немченко, І.С. Луценко.- К.: ЦУЛ, 2009. — 474 с.