Види інвестицій

нвестиц , х види характеристика. Характеристика нвестиц й. Як показують розрахунки за тривалий пер од часу, в середньому приблизно одну третину обсягу ф нансових кошт в п дпри мств р зних галузей економ ки Укра ни становлять нвестиц одноразов кап тальн витрати . нвестиц и е. довгостроков вкладення кап талу грошей у п дпри мницьку д яльн сть з метою одержання певного доходу прибутку . Той, хто ма кап тал грош вклада його х у ту ншу комерц йну справу, назива ться нвестором,

а процес вкладення кап талу нвестуванням строковим ф нансуванням . У будь-як й п дпри мницьк й д яльност нвесторами можуть бути як пн , так ф зичн особи, тобто п дпри мства окрем ки кап талу. Для сутньо-зм стовно характеристики нвестиц й стотне теоретичне практичне значення ма визначення р зновид в за окремими ознаками, х функц онально-елементний склад рис. 1 . Рис. 1. Функц онально-елементний склад нвестиц й п дпри мства

Залежно в д того, де вклада ться кап тал у межах кра ни чи за кордоном , виокремлюють Внутр шн в тчизнян зовн шн ноземн нвестиц . У свою чергу внутр шн нвестиц под ляються на ф нансов та реальн , а зовн шн на прям портфельн . Ф нансов нвестиц означають використання наявного кап талу для придбання куп вл акц й, обл гац й та нших ц нних папер в, що випускаються п дпри мствами або державою. За умови такого нвестування ма м сце перем щення титул в власност , котр дають право на одержання нетрудового

доходу. У л тератур з питань пол тично економ кап тал у вигляд ц нних папер в назива ться ще фондовим, або ф ктивним кап талом, позаяк в н не реальним багатством не ма д йсно вартост на в дм ну в д кап талу, вкладеного в р зн сфери галуз сусп льного виробництва . В умовах ринково економ ки з ф нансових нвестиц й найб льш поширеним придбання акц й з метою одержання щор чного див дендного доходу. За характером розпорядження вир зняють два види акц й менн та на пред

явника, а за розм ром одержуваного доходу звичайн та прив лейован . На в дм ну в д менних акц на пред явника можуть в льно купуватись продаватись. По звичайних акц ях виплачуються див денди, розм р яких залежить в д величини одержуваного у тому або ншому роц п дпри мством акц онерним товариством прибутку, а по прив лейованих ф ксований розм р процент незалежно в д фактично величини прибутку. Реальн нвестиц являють собою вкладення кап талу грошей в р

зн сфери галуз народного господарства сусп льного виробництва з метою оновлення снуючих створення нових кап тальних матер альних благ, а як насл док цих результат в одержання набагато б льшого прибутку. Так реальн нвестиц ще називають виробничими проте у практиц господарювання за ними закр пилась нша усталена повсюдно поширена назва просто кап тальн вкладення. Оск льки в наступних розд лах мова йтиме лише про кап тальн вкладення у виробництво на р зних п дпри

мствах, то це обумовлю необх дн сть х окремого б льш детального розгляду. Зовн шн Прям нвестиц це вкладення кап талу за кордоном, що за величиною становить не менше 10 вартост того чи ншого конкретного проекту, а портфельн закордонн нвестиц розм ром до 10 вартост зд йснюваного за х допомогою кап тального проекту. Пер одичний анал з сп вв дношення прямих портфельних нвестиц й ма приктичне значення для виявлення загальних масштаб в частки залучення ноземного кап талу до сфери

розвитку п двищення виробництва та нших напрямк в д яльност господарюючих суб кт в. Ефективн сть довгострокового ф нансування модерн зац снуючих буд вництва нових виробничих невиробничих об кт в багато де в чому залежить в д пропорц й м ж державними приватними нвестиц ями. Поки що дом нують державн нвестиц ф нансова п дтримка держави, позаяк за к льк стю господарюючих суб кт в обсягом вироблювано продукц переважають державн п дпри мства пор вняно з ф рмами нших форм власност

. Ц лком природно, що з актив зац ю розвитку роздержавлення приватизац власност , акц онування державних п дпри мств все б льшою ма ставати частка приватного кап талу в загальному обсяз . Це сприятиме п двищенню р вня ефективност використання як внутр шн х, так зовн шн х нвестиц й. Р зновиди структура кап тальних вкладень, джерела х ф нансування. Р зновиди структура кап тальних вкладень За загальноприйнятим визначенням кап тальн вкладення являють

собою пер одично зд йснюван довгостроков витрати кап талу на в дтворення основних вид в об кт в соц ально нфраструктури п дпри мства. З огляду на функц ональну ц леспрямован сть розр зняють валов чист кап тальн вкладення. Валов л тальн вкладення це загальна сума одноразових , ат кап талу на просте розширене в дтворення виробничих основних фонд в та об кт в соц ально нфраструктури, а чист витрати лише на розширене х творення. Величину чистих кап таловкладень неважко захувати для цього з загального обсягу кап тальних

вдень треба вилучити розм р амортизац йних в драхувань, р використовуються, як в домо, на просте в дтворення повних фонд в та ншого майна п дпри мства. За снуючими на п дпри мствах системами планування обл ку до складу кап тальних вкладень включають 1 г сть буд вельно-монтажних роб т 2 варт сть ус х вид в виробничого устаткування, а також зараховуваних до основних фонд в нструмент в та нвентаря 3 нш тальн роботи витрати. До останн х в дносяться власн сть земельних д лянок роботи по глибокому вдувальному бур нню на нафту,

газ термальну воду проектн роботи науково-досл дн роботи варт сть придбаних патент в л ценз й витрати на п дготовку експлуатац йних кадр в для п дпри мств, що будуються, власн сть нетитульних тимчасових споруд, необх дних при з яцтв виробничих об кт в тощо. Рис. 1. Перес чна елементио-технолог чна в дтворювальна структура кап тальних вкладень на п дпри мствах р зних галузей промисловост Укра ни. Планування кап тальних вкладень, джерела х ф нансування.

Визначення необх дного обсягу джерел ф нансування. Процес планування прогнозування кап тальних вкладень на п дпри мствах охоплю два посл довно зд йснюваних етапи перший обчислення необх дного обсягу реальних виробничих тиц й на розрахунковий пер од р к, дек лька рок в m визначення конкретних джерел ф нансування алу. Кожний з цих етап в вимага окремого тлення. Масштабн сть складн сть розрахунк в на першому залежать

в д можливих вар ант в конкретно ком чно ситуац на ринку п дпри мств . Такими .нтами можуть бути 1 за к льк сними як сними ктеристиками виготовлювано пропоновано для ,ажу продукц попит ринку задовольня ться повн стю, не потребу зб льшення обсягу виробництва на в дному п дпри мств 2 продукц я п дпри мства за то ц нами користу ться зростаючим попитом на ринку зництво трудовий колектив з метою одержання аного приросту прибутку зац кавлен у в дпов дному яшенн обсягу виробництва

шляхом введення в д ю яткових виробничих потужностей 3 ма м сце р зке шення попиту ринку на пропоновану для продажу на продукц ю, що втратила конкурентоспроможн сть за техн ко-економ чними показниками за ц умови ство мусить модерн зувати або ж терм ново вати виробництво ново продукц , здатно конкурувати на ринку товар в. За першим Вар антом ма зд йснюватись лише просте в дтворення основних фонд в переважно за рахунок амортизац йних в драхувань. У цьому випадку розрахункова процедура обмежу ться визначенням

акумульовано суми амортизац йних в драхувань на реновац ю основних фонд в та пор вняння з потребою кап талу для зам ни застар лих вид в устаткування сучасними досконал шими х моделями. Необх дний для ц мети розм р кап талу грошових кошт в обчислю ться на основ нформац про потребу нового устаткування у ф зичних одиницях та снуюч ндив дуальн ц ни на нього. При цьому повинн бути врахован варт сть монтажу встановлення ново техн ки кап тальний доход в д реал

зац машин та нших засоб в прац , що вибувають з експлуатац . Другий вар ант передбача зд йснення розширеного в дтворення основних фонд в об кт в соц ально нфраструктури. Насл дком цього процесу ма бути нарощування до необх дних розм р в виробничо потужност п дпри мства переважно шляхом його техн чного переозбро ння, реконструкц або розширення за попередньо розробленим проектом. Такий вар ант зб льшення виробничих можливостей п дпри мства зумовлю необх дн сть ретельного

складання програми плану його техн чного переозбро ння реконструкц розширення . Розробц програм плану повинн передувати анал з оц нка техн ко-економ чного орган зац йного р вня виробництва за системою показник в, яка охоплю так х основн групи техн чна оснащен сть виробництва техн чний р вень устаткування в дпов дн сть застосовування технолог й сучасним вимогам техн чний р вень як сть продукц р вень орган зац виробництва. Програма план склада ться звичайно за розд лами 1 зведен техн ко-економ

чн показники прир ст виробничо потужност обсягу товарно продукц п двищення р вня механ зац автоматизац виробництва зростання продуктивност прац економ я енергетичних матер альних ресурс в загальна сума кап тальних вкладень 2 заходи по окремих напрямках техн ко-технолог чного орган зац йного розвитку впровадження прогресивно технолог , механ зац я автоматизац я виробництва, модерн зац я д ючого устаткування, удосконалення орган зац виробництва управл ння з визначенням по кожному з них приросту виробничо потужност та нших

економ чних показник в 3 потреба в устаткуванн в тчизняне, у тому числ виготовлене власними силами мпортне типов вузли для модерн зац д ючого устаткування. Для визначення необх дного обсягу кап тальних вкладень за цим вар антом економ чно ситуац використовують залежно в д стад планування два методи перший попередньо-приблизних розрахунк в на основ показника питомих кап тальних вкладень на одиницю приросту виробничо потужност другий прямих розрахунк в за даними кошторису техн чного переозбро ння реконструкц або розширення

п дпри мства . За першим методом розрахунки зд йснюють у так й посл довност цифри умовн . Обчислюють необх дну середньор чну величину виробничо потужност п дпри мства Nap, виходячи з оч куваного коеф ц нту використання в розрахунковому роц 0,9 та виявленого попиту ринку на продукц ю 45000 одиниць Nсp 45000 0,9 50000 одиниць.