/>ЗМІСТ
Вступ
РОЗДІЛ 1. Організація банківського кредитування вУкраїні
1.1Економічна сутність кредитного механізму комерційного банку
1.2Нормативне регулювання кредитної діяльності банку
1.3.Сутність та необхідність кредитної політики комерційного банку
1.4Макроекономічний огляд кредитного ринку України
Розділ 2. Аналіз кредитного механізму на прикладі СФАКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.1Загальна характеристика діяльності АКБ „Тас-Комерцбанк”
2.2Аналіз кредитного портфелю АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.3Реалізація механізму кредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.4Аналіз кредитного портфелю СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк
2.5Порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси ікредит”
Розділ 3. Рекомендації щодо вдосконалення кредитногомеханізму комерційного банку
3.1Рекомендації стосовно вдосконалення кредитної політики комерційного банку
3.2Пропозиції щодо вибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит
3.3Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
АНОТАЦІЯ
/>на дипломну роботу на тему:Кредитний механізм в комерційнихбанках
В роботі розкривається економічнийзміст, необхідність та нормативне регулювання кредитного механізму комерційногобанку, приділена увага макроекономічному огляду кредитного ринку.
На практичних матеріалах Софіївськогофіліалу акціонерного комерційного банку “ТАС-Комерцбанк” у м. Києві проведенийаналіз кредитного механізму комерційного, визначене місце АКБ “ТАС-Комерцбанк” вбанківській системі України та порівняно кредитні механізми АКБ“ТАС-Комерцбанк” і КБ „Фінанси і кредит”.
Наприкінці роботи зроблені висновки,згідно результатів проведеного аналізу, та запропоновані рекомендації щодопідвищення ефективності кредитного механізму комерційного банку з урахуваннямбанківських ризиків. Робота виконана за допомогою операційної системи Windowsта пакету програм MS Office.
Сторінок *86: 2-26-38-17-3; ілюстрацій14; таблиць 18; література 44; додатки 14.
Вступ
/>
В умовах функціонування економіки нашоїкраїни, коли йде процес становлення ринкових відносин, вирішальне значення маєрозвиток та удосконалення діяльності комерційних банків, проведення нимиактивних операцій.
Кредитні операції відносяться до групиактивних операцій. Вони пов'язані з раціональним розміщенням банківськихресурсів. Головною метою проведення кредитних операцій залишається прибуток.Банк прагне його максимізації з урахуванням допустимого ступеня ризику. Відтого наскільки добре банк реалізує свої кредитні функції в багатьох випадкахзалежить й економічне становище регіонів, які вони обслуговують, оскількибанківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількостіробочих місць, сприяють забезпеченню їх економічної працездатності. Томурозуміння змісту кредитних операцій банку вкрай важливо, особливо дляукраїнських банків. Саме нашим, українським банкам надзвичайно важко вирішуватипитання про кредитування, оскільки більшість підприємств та галузей економікимають фінансові труднощі.
Проблема кредитування та створенняоптимального кредитного механізму не є новою. Її вивчанням займаються яквітчизняні (Л.Примостка, Шевченко Р.І., А.Мороз та інші) так і іноземніекономісти (Дж.Сінкі, П.Роуз та інші) бо перед кожним банком на протязі йогодіяльності постають такі питання: куди направити кредити? Яким підприємствам їхнадати? Як уникнути кредитного ризику? У зв'язку з цим предметом дослідженнядипломної роботи виступає кредитний механізм комерційного банку. Об’єктомдослідження є організація кредитної діяльності в Софіївській філії акціонерногокомерційного банку “ТАС-Комерцбанк” в м. Києві (СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”).
Метою дипломної роботи є аналіз кредитногомеханізму комерційного банку та розробка рекомендацій щодо його покращення.Мета роботи обумовлює виконання наступних задач:
-
5 розглянути економічну сутністькредитного механізму комерційного банку;
- дослідити нормативнерегулювання кредитної діяльності банку;
- визначити сутність танеобхідність кредитної політики комерційного банку як основної складовоїкредитного механізму;
- зробити макроекономічний оглядкредитного ринку України;
- дати загальну характеристикудіяльності АКБ „Тас-комерцбанк”;
- проаналізувати кредитнийпортфель АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
- розглянути реалізацію механізмукредитування в СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” на прикладі ПП “Талант-Торг”;
- проаналізувати кредитнийпортфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”;
- зробити порівняльний аналізкредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси і кредит”;
- розробити рекомендації щодопокращення кредитного механізму комерційного банку.
Дослідження проводилися за допомогою якзагальнонаукових методів (порівняння, індукції, дедукції) статистичних (аналізряду динаміки), так і економічних методів (горизонтальний та вертикальнийаналіз, аналіз коефіцієнтів).
Розроблені рекомендації мають практичнуцінність для роботи банківських установ. Власним внеском автора є обґрунтованийвибір оптимальної методики нарахування відсотків за користування кредитом.
Джерелами інформації в ході написанняроботи слугували як навчальні посібники так і періодична література, такожвикористовувалась статистична і фінансова звітність банку.
Для забезпечення наочності аналітичногоматеріалу, виконання математичної та статистичної обробки, а також дляоформлення роботи й інформації використовувалися пакети програм: Microsoft Word та Microsoft Exсel.
РОЗДІЛ 1 Організація банківськогокредитування в Україні
1.1 Економічна сутність кредитного механізму комерційногобанку
Категорія “кредит” як в теоретичному,так і практичному аспекті явище без сумніву цікаве. Слово “кредит” походить відлатинського “сreditum”, що означає “позика”, “борг”. Деякі лінгвістипов'язують його із “credos”, тобто “вірю”, „довіряю”. Отже, категорія кредитутак чи інакше розглядається економічною наукою, як відносини про надання позикиоднією особою іншій, що засновані на довірі та передбачають повернення наданоївартості у певний строк з сплатою ціни за користування. Таким чином, можнаговорити, що кредитним відносинам притаманні такі базові ознаки:
§ Феномен кредитування означає передачу вартості однієюособою іншій у тимчасове користування на умовах повернення та платності;
§ Економічною основою кредиту є тимчасово вільна відобігу мобілізована вартість, що здатна до відчуження та формування позичковогокапіталу;
§ Кредитні відносини передбачають наявність довіри, тобтопередбачають вільний рух інформації між позичальником і кредитором.
Таким чином, кредит – це економічнівідносини, що виникають між кредитором та позичальником з приводу передачітимчасово вільних коштів на умовах їх повернення та сплати ціни закористування. Кредит є однією з основних форм руху позичкового капіталу.
Тривалий час кредит розглядався якмінова операція, розділена у часі, заснована на довірі кредитора допозичальника. Згодом було сконцентровано увагу на досліджені механізму зв'язкукредиту з економічним середовищем. Проте справді наукового підходу до вивчення категоріїкредит та його ролі в процесі відтворення це явище отримало 18-19 ст., щопов'язують з виникненням так званої натуралістичної теорії кредиту,засновниками якої виступили класики наукової економічної думки: А. Сміт, Д. Рікардо,А.Тюрго, Дж. Міль.
Суть натуралістичної теорії кредитуможна охарактеризувати такими положеннями:
§ Об'єктом кредиту є тимчасово вільний капітал увигляді натуральних речових благ, які можуть бути позичені одним економічнимагентом іншому;
§ Кредит – форма руху матеріальних благ, а тому ролькредиту полягає в перерозподілі цих благ у суспільстві;
§ Позичковий капітал є реальним капіталом;
§ Банки виступають лише як посередники в кредиті,спочатку акумулюючи вільні кошти, а потім розміщуючи їх як позику;
§ Пасивні операції є первинними порівняно зактивними.
Заслугою натуралістичної теорії булоте, що її представники не просто визнавали зв'язок кредиту з процесамивиробництва, а виходили з первинності виробництва і вторинності кредиту; вонипереконливо доводили, що кредит сам по собі не може створювати додатковоївартості, що остання виникає лише в процесі виробництва. Проте натуралістичномупідходу був властивий ряд помилок, пов'язаних із тим, що його представники неспромоглися до кінця провести межу між позичковим і реальним капіталом.
По мірі зростання ролі кредиту табанків у процесі суспільного відтворення, заміни реальних грошей кредитнимизасобами обігу, використання кредиту і банків у цілях державного регулюванняекономіки виникають нові погляди щодо суті та ролі кредиту у процесірозширеного відтворення. Цей період характеризується появою та розвитком такзваної капіталотворчої теорії кредиту, найбільш яскравими представниками якоївиступили: Дж. Ло, Г. Маклеод, Й.Шумпетер, А. Ган, Дж. Кейнс,М. Фрідмен.
Суть капіталотворчої теорії кредитуможна окреслити такими основними положеннями:
§ Кредит, як і гроші, є безпосередньо капіталом, атому, розширення кредиту означає нагромадження капіталу;
§ Банки відіграють надзвичайно важливу роль уформуванні кредитних відносин;
§ Активні операції банків є первинними щодо пасивних.
Головною заслугою представниківкапіталотворчої теорії кредиту є те, що вони вдало відмітили різницю міжпозичковим та реальним капіталом: як стверджував Г. Маклеод, кредит не створюєкапіталу, а сам є капіталом, причому продуктивним, оскільки дає прибуток увигляді процента; також відзначили провідну роль банків на ринку позичковогокапіталу, їх значення та ролі у суспільному виробництві, при цьому відзначаючипервинність активних операцій щодо пасивних.Банківськийкредит виступає однією з провідних форм кредитування як суб'єктівгосподарювання, так і населення.
Банківське кредитування здійснюється вмежах параметрів, визначених кредитною політикою банку. Ці параметри знаходятьсвоє відображення в бізнес-плані банку і включають:
1) пріоритетні напрямкикредитування;
2) обсяги кредитів;
3) структуру кредитного портфеля;
4) граничний розмір кредитів наодного позичальника;
5) методику оцінки фінансовогостану тощо.
Процес банківського кредитування – це сукупністьпевних дій банку, пов’язаних із наданням і поверненням кредиту.
Цей процес складається з певних етапів,кожний з яких окремо, забезпечує розв’язання локальної задачі і разомдосягається головна ціль позичкових операцій – їх надійність та прибутковістьдля банку.
Основна робота з організації кредитногопроцесу в банку може бути подана у вигляді етапів, зображених в додатку А.
Механізм кредитування складається зшести взаємопов'язаних етапів.
До першого етапу входять збірінформації про попит на кредити, її аналіз та попередній відбір заявок. У заявіна одержання кредиту зазначається: цільове призначення кредиту його сума. строккористування, включаючи конкретні строки погашення кредиту, запропонованезабезпечення, а також характеристики Проекту (заходу), що кредитується та йогоекономічної ефективності.
На другому етапі позичальник і банкведуть переговори на предмет можливого укладення кредитної угоди.
Для вирішення питання про наданнякредиту позичальником надаються необхідні документи, склад яких залежить відхарактеру кредитної операції. Для різних груп клієнтів можуть розроблятисярізні пакети документів. До складу пакета документів входять:
— нотаріально завірені копії установчихдокументів, положень, реєстраційних посвідчень (свідоцтв), дозволів на правоздійснення окремих видів підприємницької діяльності, документи, що посвідчуютьправо власності на землю або право тимчасового користування земельною ділянкою,та інші документи, що підтверджують правомірність клієнта в одержанні кредиту;
— техніко-економічне обґрунтуваннякредитованого заходу, що характеризує рівень його ефективності, рентабельностіта окупності з розрахунками очікуваних надходжень від реалізації продукції(проведення робіт, надання послуг), за рахунок яких передбачається погаситимайбутній кредит;
— річний звіт, баланс позичальника надві останні звітні дати з періодичними статистичними звітами та звітами профінансові результати, декларації про доходи, інша звітність і матеріали длявизначення кредитоспроможності позичальника, забезпеченості поверненнякредитів, а при необхідності — висновки аудиторських організацій дляпідтвердження його фінансового стану;
— копії контрактів на підтвердженнякредитної операції або договір про наміри, включаючи договори оренди приміщень,обладнання, а також інші документи, які супроводжують здійснення кредитногозаходу;
— виписки із рахунків позичальника, уразі якщо його поточний рахунок відкрито в іншому банку;
— перелік майна (майнових прав), щопропонується в заставу, оригінали і належним чином завірені копії документів,що підтверджують право власності заставника на це майно (майнові права).
Позичальник подає банку копію картки зізразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства чи установчихдокументів підприємства надано право розпоряджатися рахунками в банку тапідпису на платіжних та інших розрахункових документах, довідку податковоїадміністрації про постановку на облік, довідку банку про залишки коштів нарахунках і наявності заборгованості за позичками.
У разі необхідності банк може вимагатипред'явити інші документи і відомості, що підтверджують забезпеченістьповернення кредиту та надійність фінансового стану позичальника.
Для позичальників, які мають постійнікредитні відносини з банком і хорошу репутацію, перелік документів може бутискорочений.
До укладення кредитного договору, натретьому етапі банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможністьпозичальника.
Схему оцінки кредитоспроможності таприйняття рішення про доцільність надання кредиту показано на рисунку 2.
/>
Рис. 1.1 Схема прийняття рішення про доцільністьнадання кредиту
Кредитоспроможність являє собою оцінкубанком позичальника з погляду можливості і доцільності надання йому кредиту івизначає імовірність своєчасного повернення позичок і виплати відсотків по ниму майбутньому.
Аналіз кредитоспроможності має своєюметою дати якісну оцінку позичальника, що визначається банком до вирішенняпитання про можливість і умови кредитування, передбачати здатність і готовністьклієнта повернути узяті їм у борг засоби у відповідності в умовами кредитногодоговору, а також оцінити обґрунтованість і доцільність кредитних вкладень іподальших відношень в області кредитування між банком і позичальником.
Завдання аналізу:
— виявити фінансовий стан клієнта;
— попередити втрати кредитних ресурсівунаслідок не ефективної господарської діяльності позичальника;
— стимулювати діяльність підприємства внапрямку підвищення її ефективності;
— підвищити ефективність кредитування;
— оцінити рівень ризику кредитуваннядля банку. Оцінка кредитоспроможності клієнтів банка ведеться по наступнихнапрямках:
а) загальне уявлення про клієнта;
б) аналіз фінансового стану клієнта;
в) аналіз ефективності угоди, щокредитується.
Критерії оцінки фінансового станупозичальника встановлюються банком на основі специфіки його кредитноїдіяльності.
Кожен банк удається до своїх методівоцінки кредитоспроможності позичальників, однак усі ці методи підпорядкованіпевній системі фінансових показників, які характеризують клієнта:обов'язковість у розрахунках за раніше одержані кредити, поточний фінансовийстан, здатність у разі потреби мобілізувати кошти з різних джерел.
Рішення про надання кредитівпозичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймаєтьсяколегіальне (Правлінням банку. Кредитним комітетом, і т. ін.) більшістю голосіві оформляється протоколом.
На підставі висновків служб банку(юридичної, СБ, та ін.) кредитний комітет приймає відповідне рішення, яким даєсвою згоду на надання кредиту.
Цим завершується третій етап процедуриотримання кредиту .
Відповідно до Положення «Прокредитування», кредитні договори укладаються тільки в письмовій формі.
Основні вимоги до кредитних договорів:
а) кредитний договір між банком іпозичальником укладається тільки в письмовій формі, в іншому випадку він будевважатись недійсним. Внесення змін до кредитного договору в односторонньомупорядку без згоди обох сторін не допускається;
б) внесення змін та доповнень докредитного договору оформлюється додатковою угодою;
в) право підпису кредитного договоруналежить керівним особам банку та позичальника, або уповноваженим на це особам.Підписи уповноважених осіб банку та позичальника скріплюються печатками. Якщокредитний Договір складено на кількох аркушах, то на кожному аркушіпроставляються підписи керівників банку та позичальника .
Після укладення кредитного договорунаступним етапом процедури отримання кредиту є надання кредиту позичальникові.
Видача кредиту проводиться в порядку,передбаченому в кредитному договорі.
У банківській практиці відомо дваосновних методи кредитування:
а) одноразова видача кредиту наконкретний термін, коли питання про надання позички щоразу вирішуютьіндивідуально, з обов'язковим оформленням пакету документів, необхідних дляодержання позички;
б) видача кредиту в міру виникненняпотреби в ньому протягом заздалегідь обумовленого періоду. При цьому документинеобхідні для видачі позики, оформлюють тільки один раз на початку кредитноїугоди між банком і позичальником. Такі позички видають у межах заздалегідьУстановленого банком ліміту кредитування, який вичерпується в міру того, якпозичальник використовує позичку.
Забезпечення кредиту є одним з основнихпринципів кредитного механізму.
Під формою забезпечення поверненнякредиту слід розуміти конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичнеоформлення права кредитора на його використання.
Кредити, що надаються банком, восновному забезпечуються заставою.
Предметом застави згідно Закону України«Про заставу» можуть бути:
— іпотека (земля, нерухоме майно);
- товари в обороті або у переробці(сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція);
— заклад (рухоме майно, яке можепередаватись у володіння банку):
— майнові права (право вимоги, якеналежить позичальнику);
— цінні папери (купонні листи навиплату процентів, дивідендів).
Таким чином, право на заставу — цеспосіб забезпечення зобов'язань, при якому кредитор (в даному випадку банк) маєправо у разі неповернення позики клієнтом одержати перевагу щодо її погашення,виходячи з вартості заставного майна перед іншими кредиторами .
При використанні права на заставу міжбанком, з одного боку, і юридичною або фізичною особою, з другого, укладаєтьсядоговір про заставу.
Договір застави укладається як правило,після укладення кредитного договору.
Банк здійснює контроль за виконаннямпозичальником умов кредитною договору, цільовим використанням кредиту,своєчасним і повним погашенням та сплатою відсотків по ньому.
Протягом усього строку дії кредитногодоговору банк підтримує ділові контакти з позичальником, здійснює перевіркистану збереження заставленого майна. Періодичність перевірок визначається банкомзалежно від строку дії кредитного договору.
У разі відмови позичальника від сплатиборгів по позичках банк стягує борги в претензійно-позовному порядку.
Претензійно-позовну роботу по стягненнюборгів ведуть юристи банку, а якщо юридичної служби немає, тоді цю роботувиконує кредитний підрозділ або інші особи, уповноважені на це наказом поустанові банку.
Якщо позичальник систематично незабезпечує виконання зобов'язань по сплаті боргу відповідно до кредитногодоговору, то банк може у передбаченому законодавством порядку звернутися іззаявою про порушення справи про банкрутство.
Порядок погашення кредиту визначаєтьсякредитним договором. Погашення кредиту може здійснюватись:
— одноразово (передбачає поверненнякредиту в повній сумі в обумовлений кредитним договором строк);
— в розстрочку (передбачає періодичнусплату платежів відповідно до надходження коштів від реалізації продукції(виконання робіт, надання послуг) та інших доходів.
При надходженні коштів у погашеннякредиту, операційний працівник робить відмітку в графіку про дату і сумупогашення.
У разі настання терміну погашенняпрострочених кредитів, операційний працівник переносить суму на відповіднийрахунок простроченої заборгованості та негайно повідомляє юридичну службу.Наступного дня після перенесення несплаченої суми на рахунок простроченоїзаборгованості юрист банку оформляє і направляє позичальнику претензію.
У разі погіршення фінансового станупозичальника, надання недостовірної бухгалтерської та статистичної інформації,ухилення від контролю банку, знецінення заставленого майна або встановленняфакту незабезпеченості кредиту банк може наполягати на достроковому стягненнізаборгованості по кредиту або її частині, а також суми відсотків закористування кредитом,
Позичальник не звільняється відпогашення боргу по кредиту, сплати процентів і пені при настанні будь-якихобставин, у тому числі і незалежних від позичальника.
Таким чином, неухильне та послідовнедотримання даних етапів дасть змогу ретельно контролювати кредитний процес та,як наслідок, забезпечити якість кредитного портфеля та ефективність діяльностібанківської установи в цілому.
Як показали дослідження, кредитнийпроцес жорстко регламентується законодавчо з боку державних органів, щонеобхідно розглянути в наступному підрозділі.
1.2 Нормативнерегулювання кредитної діяльності банку
Банківська система України єдворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видіві форм власності [1].
Національний банк України є центральнимбанком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метоюзабезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Теоретичні засади кредитних відносин вУкраїні, форми і види кредитів, принципи та умови банківського кредитуваннявизначаються відповідними нормативними актами:
- Законом України “Про банки табанківську діяльність” від 7.12.2000р. №2121-ІІІ;
- Законом України “Про заставу”від 02.10.1992р. №2654-ХІІ;
- Положенням про порядок видачібанкам ліцензій на здійснення банківських операцій: Постанова НБУ № 257 від17.07.2001 р.
- Інструкцією НБУ “Про порядокрегулювання діяльності банків України”, затверджена постановою Правління НБУвід 28.08.2001 р. № 368;
- Положенням про застосування НБУзаходів впливу до комерційного банку за порушення банківського законодавства:Постанова НБУ від 28.08.2001 р. № 369;
- Положенням про кредитування,затверджене Правлінням НБУ від 28.09.95р. №246;
- Положенням про порядокздійснення консорціумного кредитування, затв. Правлінням НБУ від 14.03.96р.№351;
- Положенням про порядокформування і використання резерву на покриття можливих витрат за позикамибанків, затв. Постановою Правління НБУ від 06.07.2000р. №279.
Так, Законом України “Про банки табанківську діяльність” зазначено, що операції з “розширення залучених коштіввід свого імені, на власних умовах та на власний ризик” (до яких належатькредитні операції), відносяться до виключно банківських операцій, здійснюватиякі дозволяє лише юридичним особам, що мають банківську ліцензію [1]. Філії тапредставництва банків виконують кредитні операції на підставі дозволу головногобанку та положення про філію.
Крім того, регулювання кредитноїдіяльності банків здійснюється окремою статтею №49 цього Закону: “Кредитніоперації”, де зазначено права і обов’язки банку” при виконанні ним операційкредитування.
Законом України “Про заставу”регулюються відносини застави при проведенні кредитних операцій. Так, предметомзастави може бути будь-яке майно, яке у відповідності з законодавством Україниможе бути відчужене заставодавцем, а також цінні папери та майнові права.Відносини застави, як і самого кредитування, оформлюються окремим договоромзастави – це юридичний документ, який складається окремо від того зобов’язання,яке забезпечується заставою, тобто окремо від кредитного договору.
Відносини гарантії та поручительства закредитними операціями регулюються ст. 175 Цивільного кодексу України. Цівідносини також оформлюють окремим додатковим договором у кредитній справі.
Питання ліцензування банківськихоперацій регламентує також Положення про порядок видачі банкам ліцензій наздійснення банківських операцій. Цей документ визначає порядок і умови видачіліцензій на здійснення банківських операцій, а також умови, за якимиНаціональний банк України може відмовити в наданні ліцензій. Для новостворенихбанків в цій Постанові наводяться умови, дотримання яких надає йому правоотримати ліцензію на здійснення банківських операцій та наводиться перелікдокументів, які подаються комерційними банками до НБУ для отримання ліцензій.
Згідно цього Положення: ліцензування –це порядок видачі комерційним банкам, які з часу реєстрації Національним банкомУкраїни набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіхбанківських операцій, якщо умови діяльності комерційних банків відповідають чинномузаконодавству України та нормативним актам НБУ, а також діяльність яких незагрожує інтересам їх клієнтів [ 6 ].
Однією з умов отримання ліцензії наздійснення банківських операцій є дотримання економічних нормативів, якінаведенні в Інструкції НБУ “Про порядок регулювання діяльності банків вУкраїні”. Цей документ розроблено на підставі Закону України “Про банки ібанківську діяльність”, чинних законодавчих актів України та нормативних актівНБУ.
Національний банк України встановлюєпевні вимоги щодо здійснення комерційними банками кредитних операцій, яківідображені в цій інструкції [5].
Так, кожне рішення щодо наданнякредитів, незалежно від розміру та терміну запрошуваного кредиту, повиннеприйматися колегіально – Правлінням банку, Кредитним комітетом, кредитноюкомісією тощо. Кредитування позичальників здійснюється банками за умовидотримання відповідних економічних нормативів банківської діяльності. НБУрозроблені і діють економічні нормативи стосовно надання кредитів:
1. Норматив максимального розміруризику на одного контрагента:
/>/> , (1.1)
де Зс — сукупна заборгованість запозичками, між банківськими кредитами та врахованими векселями одногоконтрагента та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих стосовно цього контрагента;
К — капітал банку.
2. Норматив «великих»кредитних ризиків:
/> , (1.2)
де Ск — сукупний розмір усіх великихкредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банка.
3. Норматив максимального розмірукредитів гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру:
/>, (1.3)
де Ркі — сукупний розмір наданих банкомпозик, в т.ч. міжбанківських, поручительств і гарантій щодо одного інсайдеракомерційного банку
4. Норматив максимальногосукупного розміру кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдером
/> , (1.4)
де Рк — сукупний розмір наданих банкомпозик, поручительств та гарантій щодо всіх інсайдерів.
Крім того, Національний банк Українизабороняє комерційним банкам надавати кредити для покриття збитківгосподарської діяльності позичальників, формування та збільшення статутногофонду банків та інших господарських товариств, придбання цінних паперівбудь-яких підприємств.
Безпосередньо кредитні відносини банківз клієнтами-позичальниками повинні ґрунтуватися на Положенні про кредитування№246, яким визначені основні форми і види кредитів, принципи (правила) та умовибанківського кредитування. На основі цього Положення №246 комерційні банкисамостійно визначаються з власними напрямками та засадами кредитування, щознаходить відображення у Кредитних Меморандумах та Інструкціях, якізатверджуються Правлінням кожного банку окремо[ 3 ].
Окремі питання, пов’язані зконсорціумним кредитуванням, регулюються відповідним Положенням №351 [ 4 ].
Консорціумні кредити не є самостійноюформою кредиту і базуються на тих же принципах, що й інші види банківськихпозичок: змінюється лише механізм акумуляції кредитних ресурсів та техніканадання кредиту, які відображені у цьому Положенні.
Так як Законом [1] визначенанеобхідність управління кредитними ризиками, банки формують резерви підкредитну заборгованість, згідно Положення №279 [8].
На підставі класифікації кредитногопортфеля та врахування прийнятого забезпечення банк визначає чистий кредитнийризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнтрезервування за типами заборгованості:
Стандартна–1%
Під контролем–5%
Субстандартна–20%
Сумнівна–50%
Безнадійна–100%.
Резерв під кредитні ризики формується втій валюті, в якій враховується заборгованість, і використовується лише дляпокриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитнимиопераціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
Останнім часом процес удосконаленнякредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” тапідготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Пробанківський кредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.
Безпосередньо функціонування кредитногомеханізму кожного комерційного банку регламентують.
•Положення „Про кредитування”;
•Положення про “Кредитний відділ”;
•Посадові інструкції працівників;
•Технологічні карти.
Таким чином, НБУ і комерційні банкипостійно прагнуть удосконалити організацію кредитних відносин в країні,принаймні усунути численні її недоліки. Та оскільки теоретична база івідповідно теоретичне обґрунтування організації кредитних стосунків між банкамий позичальниками у нас лише започатковуються, це удосконалення зводиться допостійних змін уже діючих положень, заміни одних (часом нечітких або навітьпомилкових) інструкцій іншими (з новими неточностями й помилками), що завдаєклопоту і працівниками, і клієнтам банків. Останнім часом процес удосконаленнякредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” тапідготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Про банківськийкредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.
1.3 Сутність танеобхідність кредитної політики комерційного банку
В сучасних ринкових умовах один ізосновних принципів діяльності комерційного банку є функціонування в межахнаявних, тобто реальних ресурсів. Тому кожен банк намагається організувати своюдіяльність так, щоб залучити якомога більше коштів та трансформувати їх впозики з мінімальним ризиком для себе. Але в наш час між банками існує гостраконкуренція за залучення пасивів, що і стимулює їх на пошук найефективнішихсфер розміщення своїх ресурсів. Саме для вирішення цих питань кожен комерційнийбанк розробляє власну кредитну політику.
На сьогоднішній день серед вітчизнянихнауковців існує дві основні точки зору щодо поняття кредитної політики. Деяківчені вважають, що кредитна політика – це система засобів банку в сферікредитування його клієнтів, які здійснює банк для реалізації своєї загальноїстратегії в певний період часу.[37] Але існує інша думка, згідно з якоюкредитна політика визначається як стратегія і тактика банку щодо залученнякоштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку (позичальників) наоснові принципів: поверненості, терміновості, диференційованості,забезпеченості, платності.[24]Такіширокі розуміння кредитної політики не можуть бути корисними з точки зоруконкретних заходів, що можуть здійснюватись банком на початку організаціїкредитного процесу. Відтак більш придатним в цьому відношенні можна вважативужче трактування кредитної політики.Кредитнаполітика – розробка концепції організації грошово-кредитних відносин міжкомерційним банком та його клієнтами на мікроекономічному рівні шляхомвизначення послідовності дій при наданні кредитних послуг. Дане визначення маєрозкривати зміст усіх процедур кредитування і обов’язки працівників банкупов’язані з цими процедурами.[41]Кредитнаполітика визначає задачі і пріоритети кредитної діяльності банку, засоби іметоди їхньої реалізації, а також принципи і порядок організації кредитногопроцесу. Кредитна політика створює основу організації кредитної роботи банкувідповідно до загальної стратегії його діяльності, будучи необхідною умовоюрозробки системи документів, що регламентують процес кредитування.
Таким чином, враховуючи вище зазначене,можна зробити висновок, що кредитна політика повинна:
– являти собою директивнівказівки чи короткі формулювання, а не інструкцію;
– чітко і недвозначно визначатиціни кредитування;
– містити кілька правилреалізації конкретних цілей;
– бути підкріплена документами,що містять стандарти й інструкції, що представляють собою методичнезабезпечення її реалізації.
Кредитна політика базується на умінніспівробітників банку правильно й обґрунтовано вибрати: сектор економіки, щодоцільно кредитувати в даний момент, а також «свого клієнта» виходячи з йогокредитоспроможності й інших факторів, що мають першорядне значення для банкупри вирішенні питання про можливість надання кредиту. Кредитна політикавизначається також тими кредитними продуктами, якими володіє банк сьогодні чиприпускає впровадити завтра. Наприклад, стосовно до підприємств це можуть бутикороткострокові кредити (на поповнення оборотних коштів) і довгостроковіінвестиційні кредити (на розширення, модернізацію, технічне переозброєннявиробництва, упровадження науково-технічних інновацій).
Ретельно розроблена кредитна політика,схвалена і цілком підтримувана вищим керівництвом банку, донесена до всіхслужбовців, залучених у кредитну діяльність, є найважливішим чинником успішногофункціонування системи управління кредитним ризиком.[10]
Відповідальність за розробку йудосконалювання кредитної політики та вибір її видів лягає на директорів і вищекерівництво. Вони ж відповідають за розвиток культури кредитування в банку ізабезпечення виконання цілей кредитування. Тому кредитна політика не тількивстановлює основні правила й орієнтири кредитної діяльності, але і сприяєформуванню культури кредитування.
Виходячи з вищезазначеного комерційнийбанк повинен чітко сформулювати кредитну політику, розробляючи її з урахуваннямстратегії банку, його політики в області управління ризиками. Діяльність банкуза цих умов буде спрямована в основних напрямках кредитної політики. (рис. 1.2)
Напрямки кредитної політики, в своючергу, розбиваються на елементи, головними серед яких є:
- складання інструкції щодокредитування;
- оцінка кредитних заявок таукладання кредитної угоди;
- ведення кредитних справ ікредитний моніторинг;
- кредитне оздоровлення;
- аналіз кредитного портфелю;
- складання звітів щодокредитування.
/>
Рис. 1.2 Напрямки кредитної політикикомерційного банку [10]
Отже, ми бачимо, що вказані елементиперегукуються з розглянутими вище етапами кредитування. Так, кредитнаінструкція являє собою опис послідовних дій (кроків), що закріплюють загальнийалгоритм реалізації кредитної процедури. Іншими словами, вона відноситьсятільки до одного конкретного напрямку кредитної діяльності, але є в більшіймірі вказівкою на певні практичні дії, ніж детальний опис того, як вони повинніздійснюватися.[35]
В основу оцінки кредитної заявки покладенорізні критерії, серед яких можна виділити такі, як репутація (відносинипозичальника з кредиторами, клієнтами та постачальниками), з’ясуванняплатоспроможності, наявність власного капіталу, поточний стан економіки абогалузі та забезпечення (застава, гарантія або страхування). Також в межахданого елементу визначаються джерела ризику і оцінюється кожне з цих джерел тасукупний ризик щодо потенційної кредитної угоди.
Окрім цього аналізується вплив, якийсправляє потенційна кредитна угода на вже сформований кредитний портфель банку.На основі проведеного аналізу визначається ставка відсотку за кредит зурахуванням всіх раніше визначених аспектів. Більшість банків користуютьсямоделлю визначення основних елементів ціноутворення на основі базової ставки зурахуванням додаткових витрат (рис. 1.3).
/>
Рис.1.3. Основні елементи визначення ціни кредиту [41]Данаметодика є найбільш сучасною, але в той же час найбільш складною узастосуванні. При визначенні процентної ставки необхідно враховувати, що обсягреального платоспроможного попиту на кредити завжди обмежений. І чим в більшіймірі банк змушений конкурувати за клієнта, тим в більшій мірі при визначенніціни кредиту він повинен аналізувати маркетингову інформацію з іншихбанків-конкурентів.Сутністьтакого елементу кредитної політики як кредитний моніторинг полягає в тому, щоза допомогою цього елемента контролюється використання кредиту за призначенням,аналізуються зміни у фінансовому стані позичальника, здійснюється контроль занаданим забезпеченням. Якщо останнім виступає застава, то потрібно слідкуватиза її зберіганням, а якщо забезпеченням виступає гарантія, то проводитисистематичний аналіз фінансової діяльності гаранта або страховика. Ключовиммоментом даної процедури є підтримання тісних контактів з клієнтом дляотримання оперативної інформації та її своєчасного аналізу.Особливуувагу і додатковий контроль в процесі реалізації кредитної політики потрібноприділяти роботі з проблемними кредитами. Слід зазначити, що по сигналамраннього попередження можливих втрат в майбутньому службовці банка повинніздійснювати всі можливі заходи із забезпечення повернення проблемних кредитів.Сутністьтакого елементу як аналіз кредитного портфеля полягає в тому, що службовцібанка проводять систематичний аналіз кредитного портфеля (сукупності всіхкредитних угод) за різними критеріями. Серед них можна виділити такі: галузеваознака, вид кредиту (короткостроковий, довгостроковий), спосіб забезпеченняповернення кредиту (гарантія, страхування, застава) та розмір кредиту. Наоснові аналізу кредитного портфеля за цими критеріями робиться висновок щодоступеня його диверсифікації в цілому та за кожним напрямком зокрема. Аналізпитомої ваги пролонгованих та прострочених кредитів дозволяє зробити висновокщодо якості кредитного портфеля.[41]Такимчином, усі розглянуті вище етапи організації кредитування комерційним банкомпозичальника у своїй сукупності утворюють єдиний, цілісний технологічнийпроцес, результатом якого є надання кредитних послуг. Регламентація порядкуздійснення відповідних операцій при формуванні кредитної політики є важливимзасобом не лише уніфікації технології цих операцій для всіх його структурнихпідрозділів, а й підпорядкування практичних дій банківського персоналу у сферіорганізації грошово-кредитних відносин єдиним цілям і завданням, досягненняяких визначено затвердженою керівництвом банку кредитною політикою.
Структура кредитного портфеля не лишевідображає особливості кредитної політики того чи іншого комерційного банку, ай віддзеркалює загальний стан економічного здоров’я держави. Тож проаналізуємоструктуру і динаміку кредитування комерційними банками вітчизняних суб’єктівгосподарювання та фізичних осіб, тобто кінцевих споживачів кредитних ресурсів.
1.4 Макроекономічнийогляд кредитного ринку України
За станом на 01.01.2003 р. структураактивів банків була такою: високоліквідні активи становили 9 043.4 млн. грн.(13.3% від суми загальних активів), кредитний портфель – 46 735.6 млн. грн.(69.0%), вкладення в цінні папери – 4 401.9 млн. грн. (6.5%), дебіторськазаборгованість – 1 410.1 млн. грн. (2.1%), основні засоби та нематеріальніактиви – 4 926.3 млн. грн. (7.3%). нараховані доходи до отримання – 93,6.9 млн.грн. (1.4%), інші активи – 319.3 млн. грн. (0.4% від суми загальних активів)(додаток Б).
Кредитний портфель банківської системиУкраїни за минулий рік збільшився на 45.6% (за 2001 р. — на 35.8%) і на01.01.2003 р. становив 46 735.6 млн. грн. Зокрема чистий кредитний портфель(загальний кредитний портфель, скоригований на суму сформованих резервів підкредитні ризики) дорівнював 43 160.8 млн. грн. Збільшення відбулося в основномуза рахунок зростання обсягу кредитів, наданих суб'єктам господарювання.Випереджаючими темпами продовжували зростати обсяги довгострокових кредитів тапозичок в інвестиційну діяльність (рис.1.4).
/>
Рис.1.4 Динаміка кредитного портфеля,довгострокових та короткострокових кредитів у 2002 році
Обсяги довгострокових кредитівзбільшилися на 88.1% і на 01.01.2003 р. становили 10 689.7 млн. грн., або 22.9%від загального обсягу кредитного портфеля. Обсяги кредитів в інвестиційнудіяльність збільшилися на 83.7%.
Протягом 2002 року найвищими темпамизростали обсяги кредитів, наданих і фізичним особам – порівняно з початком рокувони збільшилися у 2.4 рази (за 2001 рік – на 45.9%) і на 01.01.2003 р.дорівнювали 3 254.8 млн. грн.
Зростанню обсягів кредитування сприялозниження процентних ставок за кредитами банків, унаслідок чого позички статидоступнішими для суб'єктів господарювання та населення. Якщо у 2001 роцісередньозважена ставка за кредитами дорівнювала 26.1%, то у 2002 році – 20.8%.
Завдяки позитивним змінам у динаміціактивів та кредитного портфеля прогресивні зрушення відбулися і в їх структурі.Збільшилася частка кредитного портфеля в загальних активах – із 63.2 до 68.9%,довгострокових кредитів у кредитному портфелі – із 17.7 до 22.9%, кредитів уінвестиційну діяльність – із 3.4 до 4.2%, кредитів, наданих фізичним особам, –із 4.3 до 7.0%. Водночас знизилася частка кредитів, наданих іншим банкам, – із12.3 до 10.9%. Поліпшилася якість кредитного портфеля. Зокрема часткапроблемних (прострочених та сумнівних) позичок скоротилася з 5.8 до 4.5%.
Основну частину кредитного портфелястановлять кредити, надані суб'єктам господарювання, – 38 189.0 млн. грн., або81.7% від загального обсягу; кредити, надані іншим банкам, – 5 096.2 млн. грн.,або 10.9%; кредити, надані фізичним особам, – 3 254.8 млн. грн., або 7.0%;кредити, надані органам державного управління, – 195.6 млн. грн. або 0.4%.
За видами діяльності кредити, наданісуб'єктам підприємницької діяльності, розподіляються так: позички, спрямовані воптову торгівлю та посередництво у торгівлі, – 34.1, сільське господарство,мисливство і пов'язані з ними послуги – 6.7. харчову промисловість – 8.6,металургію – 5.4, виробництво машин та устаткування – 2.7. виробництвоелектроенергії, газу і води – 3.9, хімічне виробництво – 2.4, будівництво –2.3. торгівлю транспортними засобами та їх ремонт – 3.0, роздрібну торгівлюпобутовими товарами та їх ремонт – 2.9, в інші види діяльності – 28.0%(рис. 1.5).
/>
Рис.1.5 Структура кредитів, наданихсуб’єктам підприємницької діяльності у 2002 році, за видами економічноїдіяльності
Незважаючи на перерозподіл кредитнихресурсів зі сфери обслуговування у виробничу, значна частина кредитних коштів,як і раніше, спрямовується у невиробничі галузі, в основному – в торгівлю тапосередництво у торгівлі. Незважаючи на позитивні зміни в динаміці і структурікредитного портфеля банків, завдання щодо поліпшення його якості залишаєтьсяактуальним. Мовиться передусім про зменшення «поганих» та збільшеннячастки довгострокових кредитів, а також позичок, і спрямованих в інвестиційнудіяльність, і у пріоритетні галузі економіки, пов'язані з інноваційнимрозвитком.
Та незважаючи на зменшення загальноїкількості порушень (зокрема нормативів максимального розміру кредитного ризикуна одного контрагента, максимального розміру кредитів, гарантій тапоручительств, наданих одному інсайдеру. загальної відкритої валютної позиції),банки все ж допускають їх, найчастіше – нормативів Н7, Н9 і Н10. Це свідчитьпро високу концентрацію кредитних ризиків у банках-порушниках, зокрема при кредитуванніінсайдерів, а також про брак капіталу для покриття зазначених ризиків, щоробить банки, які порушують нормативи, фінансово нестійкими.
Нормальному розвитку вітчизняноїбанківської системи перешкоджають численні об'єктивні і суб'єктивні фактори. Середперших — украй низькі доходи гнітючої частини населення України, так і невідновлене повною мірою довіра населення до комерційних банків, значна питомавага збиткових підприємств. До розряду гальмуючий розвиток банківської системисуб'єктивних факторів варто віднести вузькість асортименту наданих послуг (якщоу ведучих закордонних — до трьохсот видів послуг, то в українських — куди якменше), наявність проблемних кредитів, відсутність кредитних історій, кредитнихбюро. До цього переліку необхідно додати ще і проблеми, пов'язані з ліквідністюзастав.
Комерційні банки здебільшого так і неповернулися лицем до реального сектора економіки України, що багато в чомуобумовлене як їхньою неготовністю надавати великі і довгострокові кредити, такі нестійкістю функціонування виробничих підприємств, відсутністю реальнихструктурних перетворень у вітчизняній економіці, а отже, високими кредитнимиризиками. Незважаючи на тенденцію, що намітилася в останні роки, до зниження,кредитні ставки комерційних банків усе ще майже втроє перевищують дисконтнуставку НБУ.
Спостерігається значна концентраціякредитних ризиків в обмеженого кола позичальників. Недосконалої залишається іструктура кредитів, наданих суб'єктам господарської діяльності. У результатізасоби йдуть переважно не на інвестиційні потреби суб'єктів, що хазяюють, а напоточне споживання. Звідси і невисокий економічний ефект від подібної кредитноїполітики.
Отже, динамічний розвиток банківськоїсистеми за останні роки дає підстави для обережного оптимістичного прогнозу намайбутнє. Структура банківського кредитування залишиться досить стійкою.Основну частку кредитів становитимуть позички, надані суб'єктам господарювання,збільшуватиметься питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданихнаселенню.
Зважаючи на необхідність підвищеннярівня надійності, фінансової стійкості та конкурентоспроможності банків навнутрішньому й міжнародних ринках, необхідно вжити заходів щодо:
- підвищення ефективностіконтролю за діяльністю банків, досягнення повної відповідності Базельськимпринципам елективного банківського нагляду, що передбачає вдосконалення чинногозаконодавства та нормативно-правових актів НБУ; впровадження оцінки банківськоїдіяльності на консолідованій основі та з урахуванням ризиків;
- забезпечення участі всіх банківу єдиній інформаційній системі «Реєстр позичальників, що дасть змогузнизити кредитний ризик;
- оптимізації структури активів,виходячи із завдань забезпечення фінансової стійкості банків та їх позитивноговпливу на розвиток реального сектору економіки;
- підвищення прибутковостібанківських операцій, орієнтації на доходи від кредитування та обслуговуванняреального сектору економіки і зниження витрат за рахунок підвищення
- удосконалення чинногозаконодавства України з питань кредитування, посилення захисту прав таінтересів кредиторів; підвищення відповідальності учасників договірних відносинза належне виконання своїх зобов’язань, надання недостовірних даних профінансовий стан позичальника.
Проаналізувавши макроекономічні зміни, що відбулися заостанні роки можна стверджувати, що вони загалом позитивно впливають надіяльність банків в 2002 році, сприяють зростанню активних операцій банків,обсягів кредитування банками реального сектора економіки, а також зниженнюкредитного ризику банківської системи України.
Таким чином, управління кредитним механізмом є однією зосновних складових банківської діяльності. Дослідження показали, що в галузізаконодавчого регулювання менеджменту кредитного механізму існують певніпроблеми, що було підтверджено результатами огляду кредитного ринку банківськоїсистеми України.
У наступному розділі згідно метидослідження проаналізуємо кредитний механізм на прикладі СФ АКБ“ТАС-Комерцбанк”.
РОЗДІЛ 2 Аналіз кредитного механізму на прикладісофіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
2.1 Загальнахарактеристика діяльності АКБ „Тас-Комерцбанк”
АКБ“ТАС-Комерцбанк” розпочав свою діяльність у 1991р. зі створення Інноваційногобанку “Інтелект”. В 1996р. банк “Інтелект” став частиною групи Приватбанку ібув перейменований в Акціонерний комерційний банк “Київ-Приват”. В жовтні2001року, в зв’язку з придбанням контрольного пакета акції банка ЗАО “Страховагрупа ТАС”, АКБ “Київ-Приват” змінив свою назву на АКБ “ТАС-Комерцбанк” іодержав нову ліцензію Національного банку України. Банк має 3 філії та 22відділення у м. Києві, поступово відкриваються відділення в інших містахУкраїни (Кривий Ріг, Харків, Одеса).
Проаналізуємодіяльність АКБ “ТАС-Комерцбанк” за два останні роки 2001 та 2002 згіднопредставлених у додатках В1-В2 звітних форм. Аналіз обмежений лише двомароками, так як дані за 2000 р. не співставимі з даними попередніх років зприводу зміни власності на контрольний пакет акцій банку та трансформаціїзвітності. Проведемо аналіз основних фінансових показників наведених утабл.2.1.
Таблиця 2.1
Аналіз основнихпоказників діяльності АКБ “ТАС-Комерцбанк” Показники Станом на Відхилення 1 січня 2003 р. 1 січня 2002 р. Абсолютне У відсотках 1 2 3 4 5 Активи, тис. грн. Грошові кошти 7431,34 2455,99 4 975,36 302,58% Залишки в НБУ 7587,00 10923,52 -3 336,52 69,46% Кошти в інших банках 73390,36 61911,91 11 478,45 118,54% Цінні папери в портфелі 8892,23 542,83 8 349,40 1638,11% Кредити клієнтам 178367,42 83762,05 94 605,36 212,95% Довгострокові вкла-дення в асоційовані компанії і дочірні підприємства 2063,61 6,67 2 056,94 30957,77% Основні засоби і нематеріальні активи 8617,90 1921,45 6 696,45 448,51% Інші активи 13848,14 2996,38 10 851,76 462,16% Усього активів 300198,00 164520,81 135 677,20 182,47% Зобов'язання, тис. грн. Кошти банків 36683,81 62212,27 -25 528,46 58,97% Кошти клієнтів, у т.ч.; 193021,87 53923,13 139 098,74 357,96% – депозити фізичних осіб 65040,34 12178,96 52 861,39 534,04% Інші депозити 53,32 2232,59 -2 179,27 2,39% Боргові цінні папери, емітовані банком 2,00 2,00 - - Інші зобов'язання 14353,76 2937,17 11 416,60 488,69% Усього зобов'язань 244114,77 121307,16 122 807,61 201,24% Власний капітал 56083,24 43213,64 12 869,59 129,78% Усього – зобов'язання і власний капітал 300198,00 164520,81 135 677,20 182,47%
За даними таблиці2.1 можна стверджувати, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” за 2002 рік значно розширивобсяги своєї діяльності – на 135677,2 тис. грн. або майже у 2 рази. Цевідбулося за рахунок значного збільшення депозитів фізичних осіб на52 861,39 тис. грн. або на 534,04%, які було спрямовано переважно у такідоходні активи як цінні папери в портфелі, які збісилися на 8 349,40 тис. грн.або 1538,11%, а також у довгострокові вкладення в асоційовані компанії ідочірні підприємства – на 2 056,94 тис. грн. (30857,77%) більше ніж у 2001році. Значно збільшились також готівкові кошти та надані клієнтам кредити.
Зменшенняспостерігалося лише за котами в НБУ, отриманими МБК та іншими депозитами.
Отже, можна зробитивисновок, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їхв доходні активи.
Для більш повногоаналізу розглянемо структуру доходів та витрат АКБ “ТАС-Комерцбанк” на01.01.2003 року (рис. 2.1)
/>
/>
Рис. 2.1. Структурадоходів та витрат АКБ “ТАС-Комерцбанк” на 01.01.2003 року
Як видно з рисунку,найбільшу питому вагу в доходах мають процентні їх види, а у витратах – іншінебанківські витрати, що є типовим для діяльності банківської установи.
Наступним етапоманалізу є оцінка основних коефіцієнтів діяльності АКБ “ТАС-Комерцбанк”, такихяк: коефіцієнт надійності, коефіцієнт фінансового важеля та коефіцієнтдостатність капіталу.
Коефіцієнтнадійності (співвідношення капіталу банку (К) і залучених коштів (Зк)).
/>(2.1)
01.2002р./>
01.2003р./>
При мінімально допустимому значенні неменше 5,0 %, хоч дещо і знизився, але склав станом на 01.01.2003 р. – 22,97%порівняно до 35,62% станом на 01.01.2002 р. він залишається високим. Такимчином, банк має високу забезпеченість власним капіталом і, отже, високунадійність, тобто він досяг такого рівня, що не залежить від стихій в залученнівільних коштів грошового ринку, бо має вдосталь своїх, більш дешевих, які можнарозміщувати в кредити господарюючим суб'єктам та в інвестиції. Але всеж такинеобхідно звернути увагу на сектор залучення коштів.
Коефіцієнт фінансового важеля
/>(2.2)
01.2002р./>
01.2003р./>
Зростання цього коєфіцієнту свідчитьпро те, що банк підвищив активність по залученню вільних коштів на грошовомуринку, навіть при високому забезпеченні власними.
Коефіцієнт участі власного капіталу (К)у формуванні загальних активів (Азаг) – достатність капіталу
/>(2.3)
01.2002р. />
01.2003р./>
Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів знизивсяза період, що аналізується, з 26% до 18% при оптимальному значенні не менше 10%ця тенденція спостерігається у всіх динамічно розвиваючіхся банках .
Проведемо аналіз виконання банком нормативів регулюваннядіяльності комерційного банку наведених у таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Виконання АКБ “ТАС-Комерцбанк” економічних нормативів діяльності,станом на 01.01.2003р.Найменування показника Нормативне значення Фактичне значення Платоспроможність (адекватність регулятивного капіталу) не менш 8% 20,96% Адекватність основного капіталу не менш 4% 18,29% Миттєва ліквідність не менш 20% 45,82% Поточна ліквідність не менш 40% 97,54% Короткострокова ліквідність не менш 20% 63,61% Максимальний розмір кредитного ризику на один контрагента не більш 25% 23,83%
Норматив платоспроможності банку — співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику. Співвідношення капіталу банку і активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності. Нормативне значення нормативу Н3 не може бути нижчим ніж 8%.
Норматив достатності капіталу банку (адекватності капіталу) (Н4) — співвідношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви. Він є традиційним критерієм захищеності вкладників банку від ризиків і виконує роль резерву для покриття можливих збитків. Показник достатності регулятивного капіталу АКБ «Тас-комерцбанк» традиційно перевищує мінімальні вимоги, установлені Національним банком України (8% суми активів банку). Так, за станом на 1 січня 2003 року, регулятивний капітал банку складав 20,96% суми активів. Цей показник має добре значення, тобто розмір власного капіталу достатній.
Миттєва ліквідність – це співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н8). Він характеризує питому вагу високоліквідних активів в робочих активах. Нормативне значення нормативу Н8 має бути не менше ніж 20%, фактичне значення 45,82%. Можливо зробити висновок, що більша частина активів високоліквідна.
Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н9). Нормативне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати ніж 25%.
Загальна сума зобов'язань будь-якого позичальника (фізичної чи юридичної особи, в тому числі банку) перед банком у результаті надання останнім одного або кількох кредитів не повинна перевищувати 25 відсотків капіталу банку.
Отже, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує (нормативи ліквідності).
1997-2001 рокистали часом якісного відновлення банку, що заклали основи його сьогоднішньогорозвитку. У цей період банк, зокрема:
- почав реалізацію програмистворення збутової інфраструктури — у червні 1997 року відбулося відкриттяпершого відділення банку в м. Києві (на початку 2002 року перетворено в Першуфілію);
- став членом Суспільствавсесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій SWIFT;
- почав проводити операції всистемі грошових переказів Western Union;
- ввів в експлуатацію програмнийкомплекс «Клієнт — Банк»;
- здійснив підключення докомунікаційної системи Reuters;
- почав робити послуги звикористанням банківських платіжних карт систем Visa і Europay;
- став членом Асоціаціїукраїнських банків і Київського Банківського Союзу.
Вступ у фінансовугрупу «ТАС» відкрило перед банком нові обрії і поставило перед йогокерівництвом задачі принципово нового рівня. Стратегія розвитку банку, ранішепереважно орієнтована на обслуговування корпоративних клієнтів, була доповненапоруч нових ключових елементів. Зокрема, новий менеджмент банку прийняв рішенняпро пріоритетний розвиток операцій з фізичними особами. У цей же період булистворені передумови для наступного переходу до орієнтованої на клієнта моделіроботи і відповідній організаційній структурі.
Одним із ключовихподій для формування стратегії банку став перехід до інноваційної моделірозвитку, сформульованої у виді концепції «Розумного Банку».
Реалізація новоїстратегії змінила вигляд банку: 2001 і 2002 роки ознаменувалися швидкимрозвитком мережі відділень банку в Києві, інтенсивним зростанням клієнтськоїбази, розширенням спектра банківських продуктів і послуг. Так, наприклад, устислий термін банк зайняв гідне місце на київському ринку іпотечногокредитування фізичних осіб і позиції одного з національних лідерів у сферінадання факторингових послуг підприємствам.
Розвиток відносинстратегічного партнерства з компанією «Юнітрейд» наприкінці 2002 року впритулпідвело банк до нового етапу розвитку:
була початапідготовка до відкриття першого відділення банку за межами столиці — у м.Дніпропетровську, Харкові й Одесі.
2002 рік ставпереломним для банку в сфері реклами і зв'язків із громадськістю. Уперше банкпровів широкомасштабні комплексні рекламні кампанії, спрямовані на зміцненняйого ділової репутації і розширення клієнтської бази. Позитивне сприйняттягромадськістю образа «Розумного Банку» стало немаловажним фактором нашогоуспіху в 2002 році.
Стрімкий перехідбанку до нових масштабів діяльності, структурні перетворення супроводжувалисяінтенсивним нарощуванням власного капіталу: з липня 2001 року по жовтень 2002року статутний фонд банка був збільшений з 7,5 до 42,5 млн. грн..,
За станом на 1січня 2003 року 90,98% акцій банку належало ЗАТ «Страхова група «ТАС»; 8,11% —ЗАТ «Тас-капітал».
У 1997-2000 рокахаудит за міжнародними стандартами проводився 000 Аудиторською фірмою«Прайсвотерхаускуперс (Аудит)».
У 2001 році аудитвідповідно до Міжнародних стандартів аудита проводився ЗАТ «Делойт і Туш ЮСК».
На початку 2003 року000 Аудиторська фірма «ПрайсвотерхаусКуперс (Аудит)» здійснила аудита балансубанку за станом на 31 грудня 2002 року, з також зв'язаних з ним звітів профінансові результати, рух коштів і зміни власного капіталу за 2002 фінансовийрік, підготовлених відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.
Результатиперевірки наведені у додатках Д1-Д2. Як видно з додатків Д та В вони маютьпевні розбіжності, що знову ж таки пов’язані з трансформацією звітності банку.
В АКБ»Тас-комерцбанк" оперативне керування ліквідністю є сфероювідповідальності спеціального колегіального органа — Комітету з керуванняактивами і пасивами.
На регулярнихзасіданнях Комітету розглядається співвідношення активів і пасивів в основнихвалютах у розрізі термінів залучення і розміщення ресурсів, формулюється ціноваполітика банку — установлюються мінімальні процентні ставки по кредитах,максимальні процентні ставки по депозитах, а також тарифи комісійних винагородпо кредитних продуктах банку.
Практично жоднийпідрозділ банку не знаходиться осторонь від процесу забезпечення ліквідності,беручи участь у складанні і виконанні «Кредитно-ресурсного плану», що,поряд з бюджетом, є основним плановим документом банку.
Кредитно-ресурснийплан відбиває оптимальну структуру балансу банку на кінець планового року,описує шлях до досягнення бажаного результату і установлює внесок у нього длякожного структурного підрозділу.
Для повноїхарактеристики АКБ “ТАС-Комерцбанк” необхідно визначити його місце убанківській системі України. Дослідження довели, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” заобсягами активів відноситься до третьої групи комерційних банків України„Середні банки”. Тому для аналізу було обрано п’ять банків з цієї групи: АКБ“ТАС-КОМЕРЦБАНК”, АЛЬФА-БАНК, КБ „МРІЯ”, КБ „АЖІО” та ЕНЕРГОБАНК. Також дляпорівняння ми обрали наступні показники: обсяг чистих активів, кредитний,інвестиційний портфелі, обсяг зобов’язань, капіталу та розмір прибутку звітногороку. Результати порівняльного аналізу відображено у додатку Ж.
Згідно додатку, АКБ“ТАС-Комерцбанк” у 2001 році не був лідером серед обраних банків і займав3-5-ті місця. У 2002 році ситуація змінилася: АКБ “ТАС-Комерцбанк” майже завсіма показниками посідав середнє третє місце, а за розміром інвестиційногопортфеля навіть був лідером серед обраних банків.
Таким чином, зарезультатами аналізу можна зробити висновок, що за 2001-2002 роки АКБ“ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи.Найбільшу питому вагу в доходах банку мають процентні їх види, а у витратах –інші небанківські витрати, що є типовим для діяльності банківської установи.Також, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічні нормативи і подекуди навітьїх перевищує. Порівняльний аналіз показав, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” не є лідерому своїй групі, але неухильно піднімається вгору за рейтингом НБУ у групі„Середні банки”.
Згідно метидослідження проаналізуємо кредитний портфель АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
2.2Аналіз кредитного портфеля АКБ “ТАС-Комерцбанк”
З метою визначенняефективності кредитного механізму АКБ “ТАС-Комерцбанк”, на нашу думку,необхідно проаналізувати кредитний портфель банку. Так, протягом 2002 року банкчітко дотримував усіх вимог Національного банку України, що стосуютьсянормативів кредитного ризику.
Загальна сумакредитів і гарантій, наданих суб'єктам господарської діяльності, за станом на 1січня 2003 року склала 172,4 млн. грн. Зростання валютних і гривневих кредитівсклало 2,2 і 1,8 рази відповідно.
Питома вагасумнівних і безнадійних кредитів у загальному обсязі кредитів, виданих суб'єктамгосподарської діяльності, склала всього 0,3%, що є дуже позитивним моментом длядіяльності банку.
Галузева структуракредитного портфеля на начало 2003 року виглядала в такий спосіб (рис. 2.2):
36,63 % — кредитипромисловим підприємствам;
35,71 % — кредитипідприємствам торгівлі і суспільного харчування;
7,96 % — кредитинедержавним навчальним закладам;
19,7% — кредитипідприємствам інших галузей економіки (у т.ч. підприємствам агропромисловогокомплексу).
/>
Рис. 2.2. Галузеваструктура кредитів суб'єктам господарювання, станом на 01.01.2003 р.
На ринок булививедені овердрафти в іноземній валюті і факторингове обслуговування.
Структура кредитів,наданих юридичним особам, зображена на діаграмі рисунку 2.3, свідчіть пропоганий розвиток сектору мікрокредитування, цей сектор дуже швидкорозвивається, але в АКБ “ТАС-Комерцбанк він не знайшов відображення.
/>
Рис. 2.3 Структура кредитів, наданихюридичним особам, за станом на 01.01.2003, млн. грн.
Питома вагаовердрафтів не велика, менш 7%, але завдяки цьому показник високоліквіднихактивів має дуже добрий результат.
Як видно з діаграми2.4, значний ріст кредитів наданих фізичним особам має активну динаміку. Цядинаміка спостерігається завдяки тому, що банк домігся успіхів на одному знайбільш перспективних сегментів українського ринку банківських послуг – укредитуванні громадян під заставу нерухомого майна. Привабливість цього видуоперацій полягає не тільки у швидкому росту обсягів кредитування, але й уможливості забезпечувати належну якість кредитного портфеля: повернення наданихкредитів забезпечується заставою високоліквідних об'єктів нерухомості.
/>
Рис.2.4 Динамікасукупного портфеля кредитів виданих фізичним особам у 2002 році, млн грн.
Як видно з рисунку2.4, портфель кредитів фізичним особам постійно зростає у 2003 році. Такастійка тенденція підтверджується лінією тренду, що побудована за лінійнимметодом і має рівень достовірності апроксимації близький до 1 (0,9563). Можназробити висновок, що у в подальшому АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощуватиме кредитифізичним особам.
Таким чином, АКБ “ТАС-Комерцбанк”постійно нарощує свій кредитний портфель за рахунок як кредитів юридичним, такі фізичним особам. Протягом 2002 року банк чітко дотримував усіх вимогНаціонального банку України, що стосуються нормативів кредитного ризику.Загальна сума кредитів і гарантій, наданих суб'єктам господарської діяльності,за станом на 1 січня 2003 року склала 172,4 млн. грн. Зростання валютних ігривневих кредитів склало 2,2 і 1,8 рази відповідно. Питома вага сумнівних ібезнадійних кредитів склала лише 0,3%.
В галузевійструктурі кредитів СПД на початок 2003 року переважали кредити промисловимпідприємствам. Структура кредитів, наданих юридичним особам, свідчіть прозначний розвиток комерційного кредитування та поганий розвиток секторумікрокредитування, цей сектор в АКБ “ТАС-Комерцбанк не знайшов достатньоговідображення.
Портфель кредитівфізичним особам постійно зростає у 2003 році. Така стійка тенденціяпідтверджується Трендовим аналізом і тому можна зробити висновок, що у вподальшому АКБ “ТАС-Комерцбанк” нарощуватиме кредити фізичним особам
Початок 2003 рокуознаменувалося відкриттям двох київських філій АКБ “ТАС-Комерцбанк”:Софіївської і Лівобережної, тому прослідкуємо реалізацію кредитного механізмуна прикладі СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”. На нашу думку, проведення загальногоаналізу діяльності філії не є раціональним, так як, дана банківська установапрацює на банківському ринку менше року і тільки починає розгортати своюдіяльність.
2.3Реалізація механізму кредитування в Софіївській філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
Розглянемо механізм кредитування наприкладі надання кредиту юридичній особі ПП“Талант-Торг”. Найважливіше завданняпри розгляді заявки на кредит це оцінка фінансового стану позичальника..
Приватне підприємство “Талант-Торг”звернулося до банку для розгляду питання на отримання кредиту-овердрафт. Взаяві позичальник вказав, що йому необхідно сума кредиту в розмірі 300 000гривень, для поповнення обігових коштів, період кредитування – 1рік.
Оцінку фінансового стану підприємствабанк проводить за два звітних періоди станом на 01.10.02-01.01.03 року. Дляаналізу використовуються офіційна бухгалтерська звітність, статистичназвітність, а також дані внутрішньої звітності підприємства. Основною звітньоюформою при аналізі фінансового стану “Талант-Торг” є баланси за два звітніперіоди, які наведені у додатку К1.
Попередню оцінку фінансового станупозичальника зробимо на основі приведеного вище балансу підприємства. Потрібновідмітити, що дане приватне підприємство на початку звітнього періоду станом на01.10.02 мало в своєму розпорядженні фінансових ресурсів на загальну суму 14277,9 тис.грн., в тому числі 554,5 тис.грн. або 4% складав власний капіталпідприємства. На кінець звітнього періоду станом на 01.01.03 підприємствозменшило свої фінансові ресурси на 442,8 тис.грн., що складають 13 835,1тис.грн., але власний капітал збільшився на 288,8 тис.грн і складав 843,3тис.грн. або 6,1%. Для одержання загальної оцінки динаміки фінансового станупотрібно порівняти зміни валюти балансу із змінами фінансових результатівгосподарської діяльності підприємства, для цього нам необхідно розглянути форму2 “Звіт про фінансові результати” додатка К2. Виходячи з показників темпуприросту валюти балансу та виручки від реалізації, розрахуємо коефіцієнти ростувалюти балансу і коефіцієнт виручки від реалізації продукції.
КБ = />
З даного прикладу ми бачимо, щопоказник росту валюти балансу зменшився на 3,1% .
Кv = />
Збільшення обсягів виручки відреалізації продукції, характеризує про покращення використання засобів напідприємстві.
При здійсненніаналізу структури активів підприємства “Талант-Торг” кредитний аналітик,досліджує такі питання:
- які відбулися зміни в структурі активів;
- яке співвідношення важкореалізованих активів до загальноїсуми активів;
- рентабельність майна підприємства.
Банк аналізує Iі II розділ активу балансу. Дані про вартість майнастаном на 01.01.03 порівнюють з вартістю майна станом на 01.10.02 звітньогоперіоду, потім визначають відхилення в сумі і в процентах до валюти балансу(табл.2.3). Дані таблиці показують, що активи підприємства на кінець звітньогоперіоду станом на 01.01.03 р., порівнюючи їх із попереднім періодом 01.10.02р.,зменшилися на 442,8 тис.грн. При цьому відбулося зменшення основних засобів вструктурі необоротних активів на 13 тис.грн. або 0,05%, а також зменшення відстроченихподаткових активів на 4,9 тис.грн. або 0,02%, що і призвело до зменшеннянеоборотних активів на 21,8 тис.грн. або 0,1%.
Аналізуючи оборотні активи підприємствами бачимо, що вони зменшились на 421 тис.грн. або 0,1% порівнюючи з попереднімперіодом, але якщо проаналізувати ці відхилення по статтям балансу то мипобачимо, що підприємство збільшило свої виробничі запаси на 11,7 тис.грн. або0,13%, що виступає одним із позитивних моментів, а також зменшило дебіторськузаборгованість на 483 тис.грн.
Таблиця 2.3
Аналіз структури активівПП“Талант-Торг”Показники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення
В тис.
грн. В % до валюти балансу
В тис.
грн. В % до валюти балансу
В тис.
грн. В % до валюти балансу Необоротні активи 1. Основні засоби 205,7 1,44 192,7 1,39 -13 -0,05 2. Відстрочені податкові активи 44,7 0,31 39,8 0,29 -4,9 -0,02 3. Інші необоротні активи 3,9 0,03 - - -3,9 -0,03 Усього за разділом 1 254,3 1,78 232,5 1,68 -21,8 -0,1 2. Оборотні активи 2.1. Виробничі запаси 233,5 1,64 245,2 1,77 11,7 0,13 2.2. Товари 2810,6 19,7 2809,1 20,3 -1,5 0,6 3. Векселі одержані 63,3 0,44 - - -63,3 -0,44 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: 4.1. Чиста реалізаційна вартість 10 909,3 76,4 10487,7 75,8 -421,6 -0,6 Дебіторська заборгованість за розрахунками: 5.1.З бюджетом 1,8 0,01 1,8 0,01 - - 5.2. Із внутрішніх розрахунків - - 2,3 0,02 2,3 0,02 6.Інша поточна дебіторська заборгованість 0,4 0,003 - - -0,4 -0,003 Грошові кошти та їх еквіваленти: 7.1. в національній валюті - - 50,1 0,36 50,1 0,36 7.2. в іноземній валюті 0,3 0,002 2 0,01 1,7 0,008 Усього за розділом 2 14019,2 98,2 13598,2 98,3 -421 0,1 Баланс 14277,9 100 13835,1 100 -4428 -
При аналізі виробничих запасівнеобхідно вивчити їх структуру, а також необхідно проаналізувати і виявити тіматеріальні цінності, які призводять до зменшення кругообігу оборотних коштів.Важливу роль в балансі підприємства відіграє дебіторська заборгованість,збільшення якої призводить до виникнення фінансових труднощів.
Стан дебіторської заборгованостівідображається в 2 розділу активу балансу і зображено в (табл.2.4).
Таблиця 2.4
Аналіз станудебіторської заборгованості ПП “Талант-Торг”Показники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення 1. Векселі одержані 63,3 - -63,3 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: 2.1. Чиста реалізаційна вартість 10 909,3 10487,7 -421,6 Дебіторська заборгованість за розрахунками: 3.1.З бюджетом 1,8 1,8 - 3.2. Із внутрішніх розрахунків - 2,3 2,3 4.Інша поточна дебіторська заборгованість 0,4 - -0,4 Усього: 10 974,8 10 491,8 -483 Усього за розділом 2 14019,2 13598,2 -421 Питома вага дебіторської заборгованості до суми оборотних активів 78,3% 77,2% -1,1%
Як видно із даної таблиці дебіторська заборгованістьзменшилася на кінець звітного періоду на 483 тис. грн., в тому числі векселіодержані на 63,3 тис. грн., і станом на 01.01.03 р. Заборгованості дебіторів,за відвантажену продукцію, яка забезпечена векселем не було. Також слідвідмітити про зменшення чистої реалізаційної вартості на 421,6 тис. грн. цеозначає, що “Талант-Торг” має надійних партнерів, які вчасно розраховуються запоставлені товари. Якщо розглянути дебіторську заборгованість за розрахунками збюджетом то вона залишається незмінною на кінець двох звітних періодів складала1,8 тис. грн. Із обороту підприємства забрано на кінець звітного періоду станомна 01.01.03 р. 77,2% коштів із загальної суми оборотних активів хоча це і меншена 1,1% ніж на 01.10.02р., але відкликання такої значної суми із оборотунегативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести дофінансових труднощів, щоб краще оцінити цю ситуацію зобразимо у вигляді (рис.2.5).
/>
Рис. 2.5 Аналіз частки дебіторськоїзаборгованості
Для внутрішнього аналізу дебіторськоїзаборгованості необхідно використовувати дані аналітичного обліку (журнали івідомості обліку та розрахунків з покупцями і замовниками). У ході аналізудебіторську заборгованість доцільно згрупувати по термінах їхнього виникнення(до 1 місяця, від 1 до 3 місяців, від 3 до 6 місяців, від 6 місяців до 1 року,більше 1 року). Заборгованість, по якій пройшов термін позивної давності, можебути при наявності відповідних документів віднесена на позареалізаційні витратиі списана на збитки. Що стосується заборгованості, яка є нереальною достягнення, то рішенням інвентаризаційної комісії створюється резерв по сумнівнихборгах. Такі резерви можуть бути створені за умови, що ця заборгованість непогашена в обговорені договорами терміни і не забезпечений гарантіями. Розміррезерву по кожному сумнівному боргу визначають у залежності відплатоспроможності боржника на підставі попередньої оцінки ймовірності повногоабо часткового погашення заборгованості. Основними рекомендаціями, щодозволяють підприємству грамотно розпоряджатися дебіторською заборгованістю, є:
— по можливості орієнтуватися на більшукількість покупців з метою зменшення ризику несплати одним або декількомавеликими покупцями.
Однією з ключових ознак фінансовоїстійкості підприємства є його ліквідність. Ліквідність – здатність підприємствавиконувати свої фінансові зобов’язання перед усіма контрагентами і державою.Необхідність аналізу стану ліквідності підприємств у ринкових умовахзумовлюється насамперед тим, що жодне з них у цих умовах не гарантоване відбанкрутства, коли воно не може розрахуватися за своїми боргами і зазнаєфінансового краху, що призводить для банку виникнення кредитного ризику.Зобразимо активи підприємства за ступенем ліквідності тобто за швидкістю їхможливого перетворення на гроші (табл.2.5).
Таблиця 2.5
Групування активів по ступенюліквідностіПоказники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення Абсолютне Темп росту, % Грошові кошти та їх еквіваленти: 1.1. в національній валюті - 50,1 +50,1 - 1.2. в іноземній валюті 0,3 2,0 1,7 666,7 Усього по 1 групі 0,3 52,1 51,8 17366,7 2.1. Товари 2810,6 2809,1 -1,5 99,9 2.2 Векселі одержані 63,3 - -63,3 - Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: 2.3. Чиста реалізаційна вартість 10 909,3 10487,7 -421,6 96,1 Дебіторська заборгованість за розрахунками: 2.4.З бюджетом 1,8 1,8 0,0 100,0 2.5. Із внутрішніх розрахунків - 2,3 +2,3 - 2.6. Інша поточна дебіторська заборгованість 0,4 - -0,4 - Усього по 2 групі 13 785,4 13 300,9 -484,5 96,5 3. Виробничі запаси 233,5 245,2 11,7 105,0 Усього по оборотним активам 14019,2 13 598,2 -421,0 97,0 1. Основні засоби 205,7 192,7 -13,0 93,7 2. Відстрочені податкові активи 44,7 39,8 -4,9 89,0 3. Інші необоротні активи 3,9 - -3,9 - Усього по 4 групі 254,3 232,5 -21,8 91,4
Як показують дані таблиці, саміліквідні фінансові ресурси для банку – грошові кошти та їх еквіваленти, якізбільшилися на кінець звітного періоду і складали 52,1 тис. грн. Це говоритьпро те що підприємство має постійних покупців на ринку збуту продукції, яківчасно розраховуються за поставлені товари, які також зменшились на складі іскладають 2 809,1 тис. грн.
Виходячи з показників, поданих удодатків Л1 та Л2, проаналізуємо коефіцієнти ліквідності.
Кожне підприємство, виходячи зконкретних умов господарювання та власних показників, визначає свій нормативнийкоефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Розрахунок нормативного коефіцієнтапокриття, тис. грн.Показники Значення показників Відхилення На 01.10.02 На 01.01.03 1.Матеріальні запаси 3044,1 3054,3 +10,2 2.Безнадійна ( довгострокова ДЗ) - - - 3.Поточні зобов’язання 13 723,4 12 991,8 -731,6
4.Нормативний коефіцієнт покриття /> 1,22 1,24 +0,02
Розрахувавши наші показники зведемо їхв (таблицю 2.7).
Таблиця 2.7
Оцінка динаміки основних показниківліквідностіПоказники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення 1.Кал 0,000022 0,004 +0,0039 2.Кл 0,8 0,81 +0,01 3.Загальний коефіцієнт покриття 3.1 Фактичний Кпф 1,02 1,05 +0,03 3.2. Нормативний Кпн 1,22 1,24 +0,02
Із даної таблиці можна зробитивисновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни. Так на кінець звітногоперіоду проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відноснонормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності0,004, усе ще залишається значно нижчим за норму (0,2-0,35). На початку періодупідприємство могло б швидко погасити при виникнені необхідності лише 0,0022% поточних зобов’язань,а вкінці періоду — 0,4%. Проміжнийкоефіцієнт покриття за поточний рік порівняно з минулим зріс на 0,01 відсотковогопункту і перевищив мінімально допустиме значення (0,7- 0,8).
Тобто, мобілізував при необхідностікошти при розрахунках із дебіторами, “Талант — Торг” може практично повністюпогасити всю суму поточних зобов’язань. Необхідно мати на увазі, що дійсністьвисновків за результатами розрахунку цього коефіцієнта в значній мірі залежитьвід „якості“ дебіторської заборгованості (термінів її виникнення,фінансового стану боржників і ін.).
Нормативний коефіцієнт покриття розрахований за даними підприємства,діяльність, якого аналізується, суттєво збільшився за рахунок матеріальнихзапасів у межах необхідної потреби. Таким чином, при зростанні за рік сумиматеріальних запасів у межах необхідної потреби, при зниженні поточнихзобов’язань на 731,6 тис. грн. нормативний коефіцієнт покриття збільшився на0,02 пункту. Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 0,03 пункту.Як видно із отриманих даних Кп, станом на 01.01.02р., мобілізував всі оборотнікошти, підприємство може повністю погасити всі поточні зобов’язання покредитам, розрахункам, після чого в активі підприємства залишаться оборотнікошти на загальну суму 13 598,2 – 12 991,8 = 606,4 тис. грн., які можуть бутинаправлені на погашення для інших цілей.
З позиції кредиторів підприємствуподібне до варіанта формування оборотних коштів надається перевага. У той жечас з погляду менеджера значне нагромадження виробничих запасів (245,2 тис. грн.),перетворення засобів у дебіторську заборгованість, може бути зв'язане знедотепним керуванням активами підприємства. Якщо співвідношення поточнихактивів і короткострокових зобов'язань нижче, чім 1:1, то можна робитивисновок, що при розгляді питання кредитування банк споконвічно піддає своїкредитні ресурси високому ризику, тому що вже на цьому етапі діяльності в підприємстває проблеми в оплаті наявних рахунків. Співвідношення 1:1 припускає рівністьпоточних активів і поточних зобов'язань. Беручи в увагу різний рівеньліквідності активів, можна з упевненістю вважати, що далеко не всі активиможуть бути легко реалізовані в терміновому порядку, тому подібна ситуаціядалеко не краща для самого підприємства і кредиторів.
Аналіз кредитного ризику підприємствапочинають з якісної оцінки позичальника як виробника продукції, цей аналізпроводиться банківськими працівниками (службами) на етапі розгляду питання пронадання кредиту з метою визначення можливості і готовності потенційногопозичальника повернути кредит і вчасно погашати проценти за користування їмвідповідно до умов кредитного договору. У ході аналізу рівня кредитного ризикунеобхідно зіставляти значення коефіцієнта покриття і коефіцієнта ліквідності.Нормальним (за оцінками закордоних фахівців) вважається співвідношення Кп до Клрівного 4,0:1,0. Якщо це співвідношення порушене за рахунок збільшеннякоефіцієнта покриття Кп, то це можна розцінювати як наявність наднормативнихзапасів матеріально — технічних цінностей, значного обсягу незавершеноговиробництва, неврахованого браку готової продукції або наявної сировини.Недолік ліквідних засобів указує на затримку платежів по поточним операціямпідприємства, а це знижує ліквідність балансу. Оптимальна потреба підприємствав ліквідних засобах повинна бути приблизно вдвічі більше короткостроковихзобов'язань.
У розглянутому прикладі розрахункипоказників підприємства „Талант -Торг“ показали:
станом на 01.10.02р.: />
станом на 01.01.03р.: />
Тобто, в результаті господарськоїдіяльності підприємства співвідношення між цими двома показниками порушено.
У ході аналізу фінансового станупідприємства рекомендується вивчати перспективи діяльності (до моментупогашення кредитів і інших платежів), платоспроможність і кредитоспроможністьпозичальника. Достовірна оцінка фінансового стану позичальника дає до мінімумузвести ризик при видачі кредиту і дозволяє забезпечити прибутковістьбанківської діяльності.
Розрахувавши дані показники, які даютьаналіз власних оборотних коштів підприємства “Талант-Торг” занесемо їх утаблицю 2.8. Як показують дані таблиці наявність власних оборотних коштів напідприємстві зросла на 310,3 тис. грн., також збільшилась реальна вартістьоборотних коштів у майні підприємства і складає 0,04 тис. грн., що заслуговуєпозитивної оцінки.
Таблиця 2.8
Розрахунок показників власних оборотних коштівПоказники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення Фн 300,2 610,5 310,3 Крв 0,02 0,04 0,02 Ко 0,9 1,45 0,55 Кз 1,1 0,68 -0,42 Р 14% 22% 8% Чо 300 248 -52
Розрахуємо коефіцієнти управлінняактивами підприємства “Талант-Торг” у додатку Л2. Ми бачимо, що на кінець звітногошвидкість з якою запаси пересувалися на підприємстві зросла і становить 5,50.Збільшення цього коефіцієнту показує, що “Талант-Торг” збільшив ефективністьвикористання своїх ресурсів. Дохідність активів збільшилась на 3%. Дані про розрахунки коефіцієнту занесені в(табл.2.9).
Таблиця 2.9
Аналіз оборотності дебіторськоїзаборгованості ПП “Талант-Торг”Показники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення Кодз 1,2 1,84 +0,64 Період погашення ДЗ (в днях)
304
(365/1,2)
198
(365/1,84) -106 КПДЗ
0,83
(10491,8+10974,8)/2
/>12902,9 0,54 -0,3
Із даної таблиці можна зробити такийвисновок, що прискорення оборотності в динаміці розглядається як позитивнатенденція, якщо оцінити період погашення дебіторської заборгованості, то вінзменшився на 106 днів, що зменшує ризик непогашення платежів.
Аналіз джерел коштів підприємства та їхвикористання. Для аналізу джерел коштів підприємства інформаційною базою єбаланс, інформація про власний капітал відображається в 1 розділу пасивубалансу (додаток К1). Зобразимо структуру джерел коштів в (табл. 2.10)
Таблиця 2.10
Аналіз структури джерел коштів ПП “Талант-Торг”Показники На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення Всього майна: 14 277,9 13 835,1 -442,8 Власний капітал 554,5 843,3 +288,8 В % до суми 3,9 6,1 +2,2 Наявність власних оборотних коштів 300,2 610,5 +310,3 В % до власного капіталу 54,1 72,4 +18,3 Поточні зобов’язання 13723,4 12991,8 -731,6 В % до суми 96,1 93,9 -2,2 Короткострокові кредити банку 655,9 634,4 -21,5 В % до поточних зобов’язань 4,7 4,8 +0,1
Власні кошти
/>Залучені кошти 0,04 0,06 +0,02
Дані таблиці дозволяють зробити такийвисновок, що зменшення вартості майна підприємства на 4428 тис. грн., восновному відбулося за рахунок зменшення поточних зобов’язань на 731,6 тис. грн…Доля власних коштів до загальної вартості всього майна на початок звітногоперіоду складала 3,9%, а на кінець періоду 6,1%, при цьому відбулося збільшеннявласного капіталу на 2,2%. Доля залучених котів на початок звітного періоду96,1%, а на кінець 93,9% при цьому відбулося зменшення поточних зобов’язань на2,2%, що заслуговує позитивної оцінки. Але, якщо проаналізувати співвідношеннявласних коштів до залучених коштів, ми бачимо, що підприємство має великуфінансову залежність від зовнішніх ресурсів, що зменшує фінансову стійкість“Талант-Торгу”. Кредитний аналітик повинен з’ясувати причини зменшення фінансової стабільності підприємства.Так, як “Талан-Торг”, займається виробництвом взуття, то для виробничогопроцесу необхідна сировина, а саме юхта, ціни на яку постійно зростають наринку шкірсировини. Так, як в обов'язок “Талан-Торг” входить заключеннядоговорів, контрактів, реалізацію товарної продукції то відділ маркетингупостійно вивчає фінансові пропозиції з приводу ввозу сировини з країн СНД.Насамперед, це Росія, що постійно диктує свої умови і піднімає ціни наматеріальні ресурси, планові запаси, що необхідні для виробничого циклу нашогопідприємства. Через це виникають великі витрати у виробництві.
Практично безкоштовним джерелом засобівдля підприємства є кредиторська заборгованість. При розрахунках зпостачальниками і підрядчиками плата за тимчасове користування засобамикредиторів, як правило, не береться, тобто якщо відповідно до договору передбаченооплату через „n“ днів після одержання (відвантаження) продукції, тоце означає, що покупець одержав безпроцентний кредит на термін „n“днів. Багато підприємств широко використовують подібну можливість. У той жечас, чим більший термін має заборгованість, тим менше її реальний розмір зобліком інфляційних процесів. Однак з погляду кредитоспроможності, недотриманняустановлених договором термінів оплати — погана практика, тому що потенційнікредитори можуть негативно вирішити питання про надання нового кредиту. Вумовах широко розповсюдженого порядку попередньої оплати продукції додатковимбезкоштовним джерелом фінансування діяльності багатьох підприємств — виробниківстали суми засобів, що надходять від їхніх покупців. Практика підприємств — виробників продукції показує, що розрив між часом надходження засобів нарозрахунковий рахунок і часом відвантаження продукції в багатьох випадкахвимірюється місяцями.
Зарахування в оборот підприємствакредиторської заборгованості у великих розмірах часто є наслідком фінансовихутруднень підприємства. При аналізі кредиторської заборгованості можна скластианалітичну (табл. 2.11).
Таблиця 2.11
Аналіз структури кредиторськоїзаборгованості, тис. грн. Кредиторська заборгованість На 01.10.02 На 01.01.03 Відхилення Короткострокові кредити 655,9 634,4 -21,5 Векселі видані 63,3 - -63,3 Кредитор. заборгованість за товари, роботи, послуги 12962,9 12310,5 -652,4 з одержаних авансів - 2,9 2,9 з бюджетом 13,2 22,6 9,4 з позабюджетних платежів 5,9 5,9 зі страхування 5,0 5,3 0,3 з оплати праці 10,0 10,2 0,2 із внутрішніх розрахунків 7,2 - -7,2 Усього: 13723,4 12991,8 -731,6
Дані таблиці показують, що сумакредиторської заборгованості зменшилась на кінець звітного періоду повідношенню на початок періоду на 731,6 тис. грн.; в томучислі по розрахункам з банками за короткостроковими кредитами на 21,5 тис.грн.;за товари, роботи, послуги на 652,4 тис.грн.; за внутрішніми розрахунками.
Клас позичальника за результатамиоцінки його фінансового стану визначається на підставі основних показників такоригується з урахуванням додаткових (суб’єктивних показників). Системаосновних показників, що враховується в Софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”для проведення оцінки фінансового стану підприємства “Талант-Торг”, наведена у(табл.2.12)
Таблиця 2.12
Показники оцінки фінансового станупідприємства “Талант-Торг”№ Назва коефіцієнту 01.10.02 01.01.03 Відхилення 1 2 3 4 5 1 Коефіцієнт загальної ліквідності КП 1,02 1,05 0,03 2 Коефіцієнт миттєвої ліквідності КЛ1 0,00 0,00 3 Коефіцієнт поточної ліквідності КЛ2 0,80 0,81 0,01 4 Коефіцієнт незалежності 24,75 15,41 -9,34 5 Коефіцієнт маневреності власних коштів 0,54 0,72 0,18 6 Рентабельність активів РА 0,07 0,10 0,03 1,43 - 7 Рентабельність продажу РП 0,08 0,07 -0,01 0,88 - 8 Обсяг реалізації 12 902,9 19 734,8 6831,9 1,53 1,53 9 Коефіцієнт оборотності запасів 3,59 5,51 1,92 1.54 - 10 Коефіцієнт оборотності деб. заборгованості 1,2 1,84 0,64 1,53 - 11 Коефіцієнт оборотності кред. заборгованості 0,80 1,26 0,46 1,58 -
Визначені для кожного кредиту рівніпоказників позначаються відповідною кількістю балів. Досить нелегко, аленеобхідно враховувати такий фактор, як репутацію позичальника. Основою такогопідходу є вимоги, запропоновані НБУ для комерційних банків при формуваннірезерву для відшкодування втрат від кредитної діяльності. Для характеристикицієї частини ділової кредитоспроможності доцільним, є введення спеціальноїанкети, що включає питання, які характеризують моральні якості керівників, соціальнийта матеріальний стан та оцінку правил поведінки в окремих ситуаціях тощо.
Отже, за оцінкою фінансового стану ПП“Талант-Торг” віднесено до класу “А”, згідно з положенням НБУ, класпозичальника за овердрафтом визначається без урахування рівня забезпечення,якщо за оцінкою фінансового стану його віднесено до класу “А” чи “Б”.
Отже, працівники кредитного відділуСофіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк” у м. Києві проаналізувавши всідокументи, оцінивши кредитоспроможність позичальника вирішують питання пронадання кредиту овердрафт і оформлюють кредитний договір.
Фізичним особам уАКБ “ТАС-Комерцбанк” відкриваються поточні рахунки на підставі заяви;документа, що засвідчує особу (паспорта або документа, що замінює його);договору про відкриття та обслуговування рахунку між установою банку ігромадянином; картки із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуютьсяпрацівником банку, який відкриває рахунок. Для оцінки кредитоспроможностіпозичальника – фізичної особи банк вимагає довідку з місця роботи за останні 6місяців та суб’єктивно оцінює його моральні якості, а також вимагає наявністьліквідної застави. Перед укладанням угоди позичальник повинен заповнити анкетувстановленого зразка, яка і буде відображати його фін стан таплатоспроможність.
Виконання операційна поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів убезготівковій та готівковій формах. У розрахункових документах зазначаєтьсяпідстава для перерахування коштів.
Фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності (СПД), які здійснюють свою діяльність безстворення юридичної особи, поточний та інші рахунки відкриваються на їх ім'я заумови надання паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу. Для відкриттярахунку в установу банку подаються: а) заява про відкриття поточного рахункувстановленого зразка, підписана СПД; б) копія свідоцтва про державнуреєстрацію; в) копія документа, що підтверджує взяття підприємства наподатковий облік; г) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;ґ) картка із зразками підписів, що надаються в присутності працівника банку; д)копія страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію СПД у Фонді соціальногострахування.
Таким чином,кредитний механізм у АКБ “ТАС-Комерцбанк” містить всі, перелічені у першомурозділі роботи, етапи кредитування. Але він дещо розрізняється для юридичнихосіб, фізичних осіб та фізичних осіб – СПД в розрізі: оцінки фінансового стану,переліку документів, що містяться у кредитній справі та видами забезпеченнякредиту.
З метою визначенняефективності такого кредитного механізму проаналізуємо кредитний портфель СФАКБ “ТАС-Комерцбанк”.
2.4 Аналіз кредитного портфеля Софіївської філії АКБ “ТАС-Комерцбанк”
Здійснення ефективноїкредитної діяльності комерційних банків певною мірою залежить від здатності економічногоаналізу оцінити цю діяльність у всій її повноті та різноманітності.
Оскільки формування тарозміщення кредитних ресурсів є основним видом діяльності комерційного банку,аналізу кредитного портфеля має бути приділено найбільшу увагу.
Досліджується насамперед динаміка таструктура кредитів у такому розрізі: овердрафт, кредити під платіжні картки,операції репо, векселі, факторинг, комерційні кредити, кредити на будівництво,освоєння землі тощо, а також довгострокові, короткострокові кредити і фінансовийлізинг (табл. 2.1).
Таблиця 2.13
Аналіз динаміки та структури кредитівСФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” за терміном Показник На 01.01.2003 На 01.10.2003 Відхилення Тис.грн. У % до підсумку Тис.грн У % до підсумку Абсо-лютне, в тис.грн Відно-шення до бази, рази 1. Кредити і фінансовий лізинг, надані клієнтам 0,87838 100 10,426 100 9,548 11,9 — довгострокові 0,5748 65,44 7,275 69,78 6,700 12,7 — короткострокові 0,30358 34,56 3,151 30,22 2,847 10,4 — фінансовий лізинг - - - - - -
Як видно з таблиці кредитний портфельскладають в основному довгострокові кредити, питома вага яких на кінець року69,7 %. При загальному прирості кредитних вкладень 1086 % темп приростудовгострокових кредитів 4,34 %. Динаміка росту кредитного портфелю дуже швидказавдяки недавньому відкриттю, але співвідношення довгострокових ікороткострокових кредитів не змінюється. Це свідчіть про те, що не зважаючи накороткий час роботи філії, вона зайняла відповідну нішу на ринку банківськихпослуг.
Аналіз забезпеченняпозик, які надає своїм клієнтам комерційний банк, має на меті визначитиможливості компенсації боржниками збитків, що зазнає банк внаслідокнеповернення наданих кредитів і позик.
Аналіз забезпеченостіпозик ґрунтується на дослідженні співвідношення суми забезпечення і суми позиковоїзаборгованості клієнтів банку.
Оцінку рівнязабезпеченості кредитів і позик комерційного банку та визначення їх динаміки взвітному періоді здійснено виходячи з даних наведених у табл. 2.14.
Таблиця 2.14
Аналіз рівня забезпеченості кредитів СФАКБ “ТАС-Комерцбанк” Вид забезпечення На 01.01.2003 На 01.10.2003 Відхилення у обсязі позик Тис.грн У % до підсумку Тис.грн У % до підсумку Абсолютне, в тис.грн У % до бази 1. Застава у тому числі 0,7784 100 8,571 100 7,7926 1101,133 1.1 Товарно-матеріальні цінності 0,7784 100 4,481 100 3,7026 575,6828 1.2 Нерухомість - - 3,25 100 - - 1.3 Інші види застави - - 0,84 - - - 2. Без забезпечення 0,1 - 1,855 100 1,7550 1855 Разом 0,8784 - 10,426 - - -
Виходячи з даних,наведених у табл. 2.14, можна зробити висновок про стабільність рівнязабезпеченості позик: питома вага забезпечених кредитів у звітному періодівагомо не змінилась.
У структурізабезпечених кредитів сталися зміни, які призвели до зростання забезпеченнякредитів. Так, зросла питома вага кредитів, наданих під заставу яктоварно-матеріальних цінностей, так і інших видів застав.
Результати аналізунадають можливість визначити на майбутнє основні напрямки політики банку щодозабезпеченості позик, а саме: сприяння зростанню долі забезпечених кредитів узагальному обсязі позик та підвищення ліквідності забезпечення позик.
На 1.10.03 р. структура кредитівСофіївської філії АКБ ТАС-Комерцбанк у м.Києві виглядає таким чином (табл.2.15.)
Таблиця 2.15
Аналіз структури кредитів СФ АКБ“ТАС-Комерцбанк” Група ризику Сума, грн. Питома вага, % 1-а гр. 4863500 64,2 2-а гр. 1900000 25,1 3-а гр. 600000 7,9 4-а гр. 200000 2,6 5-а гр. 13000 0,2 Разом: 7576500 100,0
Використовуючи коефіцієнти ризикукожної групи позичок, одержуємо сукупний ризик кредитного портфеля банку на1.10.03 р.:
(4863500х1%)+(1900000х5%)+(600000х30%)+(200000х75%)+
(1300х100%) = 522270грн.
Кредитний ризик має задовільнийрезультат, тобто кредитний портфель СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” у заловільномустані.
Структура кредитного портфелюСофіївської Філії АКБ “ТАС-Комерцбанк” у м.Києві за групами ризику наведена нарис. 2.6.
Як видно з рис. 2.6,якість кредитного портфеля підвищилась. Так на кінець звітного періоду питомавага стандартних, субстандартних кредитів і кредитів під контролем виросла на0,8 підпунктів і досягла 97,9 % при одночасному зниженні сумнівних табезнадійних. Слід відзначити, що темпи приросту стандартних кредитівперевищують темпи приросту кредитного портфеля в цілому. Це дозволило банкупідвищити ефективність кредитної політики.
/>
Рис. 2.6 Структура та динаміка кредитівСФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” за групами ризику
Визначення шляхів підвищенняефективності кредитного портфелю, полягає в поступовому визначенню впливукожного фактора, з яких складається Банківський сектор активних операції.
Аналіз структури активних операційділиться на якісний і кількісний. У випадку здійснення якісного аналізувизначається перелік активних операцій (напрямків використання коштів банку) намомент проведення аналізу. (див. додаток М, таблиця 1)
У структурі активних операцій банкунайбільша питому вагу має кредитна діяльність — 49,45%, у тому числі наданнякороткострокових кредитів 20,02%. Банк є платоспроможним, оскільки кошти накореспондентському рахунку в НБУ складають 13,61%. Витрати банку мають незначнупитому вагу в структурі активних операцій — 1,64. Отже, активи банкускладаються в основному з позик клієнтів. Безнадійні борги по цих позикахзаподіюють банку збитки, особливо в тому випадку, якщо недостатньо забезпеченікредити.
Зважаючи на те, що найбільша питомавага припадає на кредитну діяльність в активних операціях банку, що єризикованої для комерційного банку, виникає необхідність в аналізі «кредитногопортфеля» банку. (див. додаток М, таблиця 2)
Структура «кредитного портфеля» банкуможе вважатися задовільною в тому випадку, якщо питома вага кредитів беззабезпечення, сумнівних для повернення, прострочених і пролонгованих складає небільш 5,0%. У нашому ж випадку можна стверджувати, що СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк”проводить ризиковану кредитну політику.
У нашому випадку банк зобов'язанийсформувати резервний фонд у розмірі не менше 0,522 тис. грн. Аудитори повинніпідтвердити повноту формування зазначеного резерву.
На заключному етапі керівництвакредитним портфелем менеджери банку на основі розгляду сформованої структурикредитного портфеля і чинників, що викликали її зміну, намічають міри в областікредитної політики банку на перспективу. До них належать: зміни в цільовійспрямованості позичок або сфер вкладення кредитних ресурсів, одержаннядодаткових гарантій, посилення попереднього і наступного контролю за виконаннямумов кредитного договору, поліпшення тих або інших елементів організаціїкредитного процесу.
2.5Порівняльний аналіз кредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” та КБ „Фінанси ікредит”
Головною метоюкредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” є формування в банку зваженого таякісного підходу до управління ризиком проведення кредитних операцій.
Основними задачамиКредитної політики Банку є: забезпечення максимального рівня дохідності“кредитного портфеля” та акціонерного капіталу Банку при припустимому рівніризику; забезпечення зваженого та оптимального використання кредитних ресурсів;досягнення оптимального балансу між ростом обсягу “кредитного портфеля” татемпами покращання його якості; виконання усіх вимог та нормативних показників,викладених в інструкціях, розпорядженнях та постановах НБУ, у тому числі регламентуючихобсяги кредитних вкладень, максимальні суми кредитів (у т.ч. інсайдерам,пов`язаним та асоційованим особам); розширення клієнтської бази шляхом наданнякредитних послуг високої якості; збереження високого рівня довіри та повагиюридичних і фізичних осіб до Банку шляхом своєчасного та повного виконаннясвоїх зобов`язань перед вкладниками та акціонерами.
АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснює такі видиКредитних операцій: кредитування юридичних осіб та кредитування населення.
Банк в якості забезпечення кредитурозглядає такі види забезпечення, як:
депозитні рахунки позичальника у банку;
цінні папери;
гарантії платоспроможних підприємств;
банківські гарантії від прийнятнихбанків;
застава нерухомості;
застава цілісного майнового комплексу;
застава обладнання;
застава транспортних засобів;
застава товару;
переуступка дебіторськоїзаборгованості;
переуступка боргів;
майнові права;
страховий поліс.
Приватним особам АКБ “ТАС-Комерцбанк”надає споживчі кредити у національній грошовій одиниці за відсотковою ставкою,яка діє на момент надання кредиту. Споживчі кредити надаються по наступнимсхемам:
1.Кредити під заставу рухомого інерухомого майна.
Для отримання такого виду кредитупозичальник зобов'язаний представити у банк на розгляд необхідний пакетдокументів на майно:
-документ, який підтверджує правовласності на майно;
-довідка-характеристика;
-довідка з ЖКК про склад сім'ї;
-інші документи.
Строк надання кредиту – до 1 року.
2.Кредити працівникам банку для купівліжитла з наступним оформленням договору застави.
У випадку неповернення кредиту банкпогашає заборгованість позичальника за рахунок реалізації заставленого майна.
Строк надання кредиту – до 3-х років.
Щодо КБ „Фінанси та кредит“,то він також здійснює кредитні операції відповідно до основних напрямківкредитної діяльності банку на підставі чинного законодавства, Статуту КБ»Фінанси та кредит", ліцензії Національного банку України на правопроведення активних операцій, нормативних актів Національного банку України.
При проведенні кредитної діяльності діїбанку спрямовуються на поєднання інтересів банку, його вкладників та суб'єктівгосподарської діяльності. Банком надаються кредитні кошти суб'єктамгосподарської діяльності, незалежно від форм їх власності та управління як угривні, так і в іноземній валюті; кредити у гривні на споживчі цілі фізичнимособам.
Рішення щодо можливості наданнякредитів приймається колегіально Кредитним комітетом, який діє на підставіположення про Кредитну комісію КБ «Фінанси та кредит», затвердженоюНаказом КБ «Фінанси та кредит» № 4 від 11.01.2000р., або Кредитнимикомісіями філій КБ «Фінанси та кредит» в межах встановлених лімітів.
Головним банком доводиться для філійбанку наступні ліміти:
–обсяг вкладень в кредитування клієнтів
–ліміт максимального розмірукредитування одного позичальника, в межах якого філія банку самостійно можеприймати рішення здійснювати активні операції одному позичальнику (всі видикредитів, тощо);
–ліміт максимального розмірукредитування споріднених осіб, дорівнює подвійному ліміту максимального розмірукредитування на одного позичальника.
Питання про надання кредитів у сумах,що перевищують встановлені філіям банку ліміти, вирішується Кредитним комітетомГоловного банку на підставі обґрунтованого клопотання установи банку.
На кредитний підрозділ банкупокладаються функції аналізу кредитоспроможності позичальників (поручителів),ефективності проектів, визначення ступеня кредитного ризику та умовкредитування.
Кредитні фахівці готують на розглядкредитної комісії висновки та пропозиції щодо можливості та умов кредитування;готують проекти кредитних договорів, додаткових угод до них, договорів прореструктуризацію боргів. Разом з фахівцями інших служб банку фахівці кредитногопідрозділу здійснюють моніторинг наданих кредитів. Направляють претензії позичальникам(поручителям) щодо несплати боргів. Фахівці Юридичного підрозділу банкурозглядають наявність та правильність оформлення установчих документів,реєстраційних свідоцтв, патентів, ліцензій на здійснення різних видівгосподарської діяльності, документів, які підтверджують право на оренду,володіння землею, власності на майно, договорів, а також перевіряютьсявідповідність укладених контрактів чинному законодавству тощо.
Щодо забезпечення повернення кредиту,то кредити, що надаються КБ «Фінанси і кредит», забезпечуютьсязаставою майна, яке належить позичальнику або майновому поручителю на правахвласності, і на яке, згідно з чинним законодавством, може бути звернутостягнення та договором поруки. Достатність і ліквідність забезпечення визначає установабанку.
Таким чином, порядок проведеннякредитних операцій КБ «Фінанси і кредит» та АКБ “ТАС-Комерцбанк” дещосхожі, але на наш погляд, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” ліберальніша,так як банк використовує більшу кількість різновидів забезпечення (зокрема,депозитні рахунки, застава майнових прав та цесія).
Але позитивним моментом в кредитнійполітиці КБ «Фінанси і кредит» можна назвати можливістьреструктуризації боргів.
У випадку, коли непогашеннязаборгованості по кредиту викликане об'єктивними обставинами, незалежними відпозичальника та банку, в тому числі форс мажорними обставинами, змінами векономічній, політичній ситуації в країні, а банк вважає за недоцільнездійснювати ліквідацію та банкрутство боржника, то банк може реструктуризуватиборги позичальника.
Реструктуризація боргу — церозстрочення сплати проблемних боргів, в окремих випадках з залученнямдодаткових кредитних коштів, що проводиться в зв'язку з неможливістю боржникапогашати свої боргові зобов'язання у період, який встановлений згідно зкредитними договорами.
Реструктуризація проводиться занаступних умовах: використання кредитних коштів за цільовим призначенням;наявність у позичальника достатньої кількості ліквідної застави (додатковогомайна, яке може бути прийняте в забезпечення); бажання позичальника погаситиіснуючі борги; бажання позичальника використовувати власний капітал в подальшійдіяльності; наявність програми по фінансовому оздоровленню підприємства;спроможність позичальника керувати грошовими потоками.
Рішення про проведення реструктуризаціїборгу приймається кредитною комісією.
Боржник спільно з банком розробляєзаходи, направлені на поліпшення діяльності боржника: переоцінка основнихактивів, у разі необхідності їх продаж, в першу чергу активів структурнихпідрозділів та низько ліквідних (застарілих та зайвих) активів; поліпшенняконтролю за запасами, в тому числі зниження запасів; скорочення фінансовогоциклу: проведення аналізу дебіторської заборгованості та скорочення періодуінкасації, ведення претензійно-позовної роботи, при можливості, внесеннявідповідних змін до укладених договорів; при необхідності, збільшення поточноїтоварної кредиторської заборгованості з врахуванням пов'язаних з цим витрат;поліпшення контролю за операційними витратами, при можливості, зниженняпостійних витрат; збільшення додаткового акціонерного капіталу;реструктуризація організаційної структури, в тому числі, позбавлення відзбиткових та низько доходних операційних одиниць; пошук підприємств (компаній)для злиття, викупу; інші заходи .
Таким чином, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” краща, ніж у КБ«Фінанси і кредит», так як призводить до більш високої якості йогокредитного портфеля.
Отже, АКБ“ТАС-Комерцбанк” є одним з Середніх банків України. За 2001-2002 роки АКБ“ТАС-Комерцбанк” нарощував свої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи.Найбільшу питому вагу в доходах банку мають процентні їх види, а у витратах –інші небанківські витрати. Також, АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконує всі економічнінормативи і подекуди навіть їх перевищує. АКБ “ТАС-Комерцбанк” постійно нарощуєсвій кредитний портфель за рахунок як кредитів юридичним так і фізичним особам.Протягом 2002 року банк чітко дотримувався усіх вимог НБУ, що стосуютьсянормативів кредитного ризику. Питома вага сумнівних і безнадійних кредитівсклала лише 0,3%. Можна стверджувати, що СФ АКБ “ТАС-Комерцбанк” проводитьризиковану кредитну політику. Можна зробити узагальнення щодо задовільногостану кредитного механізму АКБ “ТАС-Комерцбанк”. Тому у наступному розділірозробимо певні рекомендації щодо його покращення.
Розділ3 Рекомендації щодо вдосконалення кредитного механізму комерційного банку
3.1 Рекомендаціїстосовно вдосконалення кредитної політики комерційного банку
На наш погляд було б доцільнозапропонувати для АКБ “ТАС-Комерцбанк” створити комітет з кредитної політики,який би її переглядав та коректував по мірі необхідності та згідно змін вполітичній, економічній ситуації та змінами законодавства України, а також вразі зміни стратегічного напрямку основної діяльності банку але не рідше одногоразу на рік. До складу цього комітету окрім вищого керівництва банку доцільновключити працівників кредитного управління, управлінь депозитних операцій,економічного аналізу, маркетингу, безпеки, а також спеціально залучених дороботи в комітеті фахівців банку, найбільш компетентних у питаннях організаціїкредитних операцій. Загальний розподіл функціональних обов’язків при роботікомітету із складання проекту кредитної політики можна умовно представити такимчином, щоб визначення стратегічних напрямів кредитної діяльності банку належалоб до сфери компетенції вищого керівництва, а безпосередній зміст кредитноїполітики із деталізацією усіх необхідних процедур покладався на працівниківуправлінь та залучених у комітет експертів.
Основою для складання проекту кредитноїполітики повинна стати глибока аналітична робота, що має забезпечити всебічневивчення стану ринку кредитних послуг в Україні, асортименту відповідноїпродукції, що пропонується іншими банками, їх цінової політики, а такожперспектив розвитку того сектору економіки, на кредитному обслуговуванні якогомає намір зосередитись банк. Іншими словами йдеться про увесь комплексмаркетингових досліджень, що мають бути проведені для визначення власнихпозицій банку з точки зору його можливостей ефективно обслуговувати (особливо впорівнянні з банками-конкурентами) той чи інший сектор господарства та займатистійкі позиції у відповідному сегменті ринку кредитних послуг.
Взагалі маркетингові дослідження вумовах становлення банківської конкуренції набувають дедалі більшого значення,тому що за їх допомогою можливо попередити або скоротити збитки від кредитноїдіяльності. Виходячи з цього АКБ “ТАС-Комерцбанку” можна порекомендуватизалучити як партнерів хоча б одну маркетингову фірму.
Важливим напрямком вдосконаленнякредитної політики є постійне поліпшення роботи банку зі своїми клієнтами, якіформують кредитні ресурси банку. Для ефективної співпраці зі своїми партнерамифахівцям АКБ “ТАС-Комерцбанк” необхідно знати і постійно аналізувати їхнюфінансово-господарську поточну діяльність, визначати прогнозні тенденції тазміни. Для цього в АКБ “ТАС-Комерцбанк” доцільно створити інформаційну системуі мати співробітників, які б використовували її дані. Для такої діяльності булоб доцільно залучати працівників служби безпеки банку, яка майже не виконуєніяких функцій крім суто охоронних.
Саме незнання характеру і результатівроботи своїх клієнтів, невміння працювати з ними в умовах загострення ситуаціїна кредитному ринку не забезпечує ефективної взаємодії з клієнтами іншихбанків, яку можливо налагодити шляхом пропозиції сприятливих кредитнихпроектів.
Проводячи кредитну політику АКБ“ТАС-Комерцбанк” повинен постійно покращувати і розвивати нові типи банківськихпродуктів для задоволення потреб клієнтів. Банк повинен обчислюватирентабельність специфічних банківських продуктів та приймати міри у відношеннідо продуктів з низькою рентабельністю.
Для задоволення потреб клієнтів вдовгостроковому кредитуванні АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід порекомендуватикредитувати не з власних ресурсів, а шляхом залучення іноземних кредитнихліній, таких як кредитна лінія Європейського Банку Реконструкції та Розвитку(ЄБРР).
Використання іноземних кредитних лінійта розвиток нових кредитних продуктів повинно проводитись з позиції комплексноїбанківської діяльності, тобто АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід переконувати клієнтіввикористовувати не один, а декілька кредитних продуктів, які він можезапропонувати. Наприклад, відносно низька маржа прибутку та довготривалі строкиза кредитами по лінії ЄБРР можуть залучити нових клієнтів, які потім будутьвикористовувати інші, більш прибуткові кредитні продукти АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
АКБ “ТАС-Комерцбанк” слід повністюприпинити практику надання бланкових кредитів за виключенням першокласнихклієнтів з відмінним фінансовим станом та кредитною історією.
Зменшення ризику від кредитноїдіяльності істотно залежить від професійного аналізу банківськими спеціалістамитехніко-економічного обґрунтування проектів, що кредитуються та від контролю зацільовим використанням позички. Томі для здійснення контролю ризиків в рамкахкредитної політики АКБ “ТАС-Комерцбанк” можна порекомендувати:
-забезпечити відповідність всіхкредитних рішень обраній кредитній політиці;
-затверджувати кредитні рішення, щотягнуть за собою більш високий ризик менеджерами більш високого рівня;
-використовувати процедуру узгодженнярішень для того, щоб у підсумку кредитні рішення приймались “колективно” –групою компетентних та досвідчених робітників;
-використовувати персональну звітністьтаким чином, щоб кожен, хто бере участь у прийнятті рішення ніс повнувідповідальність за наслідки кредитного рішення.
Також з метою зменшення ризику прикредитуванні АКБ “ТАС-Комерцбанк” повинен визначати пріоритетні бізнес-проектидля фінансування таких підприємств, які стануть його клієнтами-позичальниками.Так, перевага повинна віддаватись підприємствам з добрими експортнимипоказниками, а також підприємствам торгівлі та харчопереробної промисловості.Державні підприємства, підприємства з погано визначеними правами власності,підприємства, що відчувають фінансові труднощі або сильно залежні від одногоринку повинні уникатись.
Для більш якісного управління процесоммоніторингу кредитів АКБ “ТАС-Комерцбанк” можна порекомендувати розробити таупровадити систему класифікації ризиків для ранжування кредитів за їх якістю якмінімум раз на місяць. Така система ранжування допоможе визначити проблемніобласті, а також спланувати, узгодити та реалізувати інші процедури, щонаправлені на захист інтересів АКБ “ТАС-Комерцбанк” у випадку погіршеннякредитоспроможності позичальника.
Основною метою ранжування кредитів єпокращення якості кредитного портфеля за рахунок:
-використання сигналів ранньогопопередження про можливу неплатоспроможність позичальників;
-оперативного структуруванняуправлінської інформації;
-визначення стандартів для встановленнямеж відповідальності.
При умові, що моніторинг кредитів єжиттєво необхідним, а час кредитного спеціаліста в основному зайнятийвиконанням інших задач для АКБ “ТАС-Комерцбанк” важливо створити таку системумоніторига, котра потребувала б не дуже великого обсягу часу на кожен кредит.Така система моніторингу дозволяє кредитному спеціалісту зосередитись на тихрахунках котрі потребують найбільшої уваги, а саме на тих клієнтах, щопредставляють найбільший ризик для банку. Більш того в процесі постійногоспостереження за рахунками кредитний спеціаліст повинен концентруватись лише нтих факторах, які найбільш впливають на здатність клієнта повернути кредит. Рекомендуєтьсятакож щоб в АКБ “ТАС-Комерцбанк” один із управлінців вищої ланки бувперсонально відповідальний за кредитний моніторинг.
Як ми визначилися в попередньомурозділі перед АКБ “ТАС-Комерцбанк” стоїть нагальна потреба вирішення ситуаціїщодо проблемної заборгованості. Стосовно проблемних позик АКБ “ТАС-Комерцбанк”слід порекомендувати виносити з балансу кредити, які класифіковані якбезнадійні та погашати їх за рахунок власного капіталу. Адже велика кількістьпрострочених кредитів призводить до падіння довіри до банку з боку вкладниківта акціонерів та погіршує репутацію банку. Ситуація погіршується тим, що банкповинен нести додаткові витрати, пов’язані з вимогами щодо повернення кредиту.Такі витрати за своїми розмірами можуть набагато перевищити прямі збитки віднепогашеної позички. Але слід зауважити, що це стосується лише невеликих зарозміром позик, списання з балансу яких істотно не відобразиться на фінансовомустані банку.
Підсумовуючи вищесказане можна зробитивисновок, що кредитна політика є тим фактором, який в умовах нестабільноїекономічної ситуації в нашій країні дозволяє АКБ “ТАС-Комерцбанк” ефективноздійснювати свою діяльність. Але кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” маєпевні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізму банкудещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме для вирішеннятаких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякі зміни, якіб дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність з урахуваннямцінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринку банківськихпослуг. Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитноїполітики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовийстан банку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільностіта надійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.
3.2 Пропозиції щодовибору оптимальної методики нарахування відсотків за кредит
У дослідженні кредиту найбільш важливимпитанням є вміння визначити величину позикових процентів. Традиційно їхнювеличину визначають за формулою:
К% = КП Е% ТП,(3.1)
де К% – загальна вартість нарахованихпроцентів;
Кп – сума наданої позики;
Е% – банківський процент за певний час;
Тп — тривалість позики.
Коли до формули (3.1) застосуватикатегорійний апарат аналітичної економетрії, отримаємо:
К% = МП Е%, (3.2)
де М = Кп • Тп – момент позиковоївартості.
Формула (3.2) є найбільш загальноюформулою, якою ми будемо користуватися для розрахунку величини нарахованихпроцентів.
Точніший результат можна отримати,використовуючи формулу:
/>(3.3)
де Кзп, Кзк — величина заборгованостіна початок і кінець розглянутого планового періоду.
В окремих дослідженнях, колирозраховують вартість довготермінового кредиту, основну увагу звертають немоменти вартості, що утворюються внаслідок зміни величини заборгованості, а назначення цих заборгованостей. З огляду на це для дискретного випадку наданняабо повернення позики пропонується користуватися такою формулою:
/> (3.4)
де Тпі — тривалість і-го плановогоперіоду, протягом якого користуються позикою;
Мпі — момент позикової вартості дляцього періоду.
Використовуючи формулу моментівпозикової вартості, отримаємо аналітичний вираз для визначення величининарахованих процентів за методикою простих процентів, якщо кредит погашаєтьсярівномірно
/> (3.5)
де Копн – загальна величина наданоїпозики;
t – період повернення позики;
Епп – оборотність повернення позики.
Останнім часом для розрахункудовготермінового кредиту застосовують методику ануїтету, поєднуючи здисконтуванням вартості, тобто застосовують методику нарахування складнихпроцентів:
/>(3.6)
де Пан — значення ануїтету (величинаперіодичних виплат для повернення позики); інші попередні показники.
Для обґрунтування викладеногорозглянемо такий приклад. Припустимо, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” надав кредит пасуму 100 тис. грн. під 30% річних. Клієнт банку зобов'язався повернути кредитпротягом 3,5 років. Проаналізуємо три методи повернення кредиту: за дискретнимивиплатами, безперервними виплатами та за методикою ануїтету.
Метод 1. Клієнт повертає банку кредитдискретними виплатами. Повернення боргу відбувається шляхом таких виплат (тис.грн.): перший рік – 40, другий – 30, третій – 20 і четвертий – 10.Розрахунок кредиту виконано за формулою (3.4), результати зведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Розрахунок повернення кредиту задискретним методомРоки 1 2 3 4 Заборгованість на початок року 100 60 30 10 Нараховані проценти за рік 24 13,5 6 0,75 Сумарні нараховані проценти 24 37,5 43,5 44,25
Основні залежності показано на рис.3.1, де К%т – загальна величина нарахованих процентів; Кбо – початкова величинаборгу (позики); М% і Мб – моменти вартості від нарахованих процентів іповернутого боргу.
t
Тп=3,5
2
1
3
М%
К%
К%т=44,25
Кбо=100
Кп
Мб />
Рис. 3.1. Графічне зображення основнихпоказників кредиту, розрахованого для дискретного методу повернення боргу
Метод 2. Клієнт повертає банку кредитбезперервними виплатами (щотижня). Погашення боргу відбувасться рівномірно. Уцьому разі розрахунок проводиться за формулою (3.5). Результати розрахункузведено в табл. 3.2, а основні залежності показано на рис. 3.2.
Таблиця 3.2
Розрахунок повернення кредиту зарівномірним погашенням методомРоки 1 2 3 4 Заборгованість на початок року 100 71,43 42,86 14,28 Нараховані проценти за рік 25,71 17,14 8,58 1,07 Сумарні нараховані проценти 25,71 42,85 51,43 52,5
Тп=3,5
3
2
1
Мб
М%
К%
К%т=52,5
Кбо=100
Кп />
t Рис. 3.2. Графічне зображенняосновних показників кредиту, розрахованого для повернення боргу за другимметодом (безперервними виплатами)
Метод 3. Повернення кредиту заметодикою ануїтету – формула (3.6). Недоліком цієї методики є те, що в цьомуразі також потрібно розраховувати кратну кількість планових періодів. Оскількитривалість позики становить 3,5 роки, то прийнявши, що сплата будевикористовуватися через півроку, таких періодів буде 7. Окрім того, щобдотримувалося правило розмірностей, необхідно перейти до піврічної величинибанківського процента. Тобто вона дорівнюватиме Е% = 15 %. Тоді величинаануїтету становитиме:
/> тис. грн.
Результати розрахунку зведено в табл.3.3, а основні залежності показано на рис. 3.3, де Пан – величина ануїтету..
Таблиця 3.3
Розрахунок повернення позики за методомануїтету, тис. грн.Півріччя Залишок позики на початок року 15% піврічних Залишок загальної суми заборгованості на кінець року Річна плата (ануїтет) Річна плата тільки за позику 1 100 15 115 24,036 9,036 2 90,964 13,644 104,609 24,036 10,391 3 80,572 12,086 92,658 24,036 11,95 4 68,622 10,293 78,916 24,036 13,743 5 54,88 8,232 63,112 24,036 15,804 6 39,076 5,861 44,937 24,036 18,175 7 20,901 3,135 24,036 24,036 20,901 Усього - 68,252 - 168,252 100
Коли виконують порівняння різнихваріантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованихпроцентів.
/>/>
Пан
Мб
Мб
t
Тп=3,5
3
2
1
М%
К%
К%т=68,252
Кбо=100
Кп />
Рис. 3.3 Графічне зображення основнихпоказників кредиту, розрахованого для третього методу повернення боргу (заметодикою ануїтету)
У нашому прикладі сума нарахованихпроцентів становитиме (тис. грн.): 44,25; 52,5 і 68,252 – відповідно длякожного методу повернення боргу. Порівнюючи ці значення, можна нібито прийти довисновку, що найбільшу суму грошей банк отримає, коли кредит буде надавати затретьою методикою, а найменшу – за першою. Проте такий поверхневий аналіз незавжди підтверджується більш ретельним і обґрунтованим, оскільки в дослідженнібудь-якої форми вартості основна увага має приділятися тому, як грошові абовартісні потоки розміщуються в просторі і часі, тобто необхідно досліджуватимоменти вартості.
Для дослідження таких складних процесівми рекомендуємо застосовувати запропонований нами економетричний показник –масу вартості В, яка визначається за формулою
В = МП / ТП(3.7)
Найвигіднішим для банку буде тойваріант, котрий принесе йому найбільшу масу вартості.
Момент позикової вартості Мпскладається з двох елементів: з повернутого боргу Мб і нарахованих процентівМ%. Розрахунки для трьох розглянутих випадків наведені у табл. 3.4.
Таблиця 3.4
Порівняння трьох методів розрахункупроцентівМетод розрахунку Моменти вартості, тис. грн. • рік Кінцеві результати розрахунку, тис. грн. Мб М% Мп за масою вартості за нарахованими процентами 1 202,5 105,1875 307,6875 87,91 44,25 2 175 122,5 297,5 85 52,5 3 - - 294,441 84,126 68,252
З таблиці видно, що за масою вартостінайкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованихвідсотків – останній метод ануїтету. Вибір найкращого і найгіршого варіантівповернення боргу залежить, головним чином, від прийнятого для порівнянняпоказника (критерію оптимальності) – від маси вартості чи нарахованихпроцентів. За цими критеріями розглянуті варіанти позики мають зовсімпротилежні результати. Проте маса вартості показує зростання загальногокапіталу банку, а нараховані проценти лише окремої їхньої частини, до того жбез врахування, як вони змінюються в часі. Тому, на нашу думку, для АКБ“ТАС-Комерцбанк” для дослідження позикової вартості правильніше використовуватиметодику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масукапіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягомрозглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився методнарахування відсотків за дискретною методикою.
3.3 Покращення системиконтролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику
Для кожної кредитної операціїхарактерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику.Так, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового станупозичальника, відсутності необхідних організаційних здібностей у керівника позичальника,недостатньої підготовленості працівника, що приймає рішення про кредитування,та інших обставинах .
Розглянемо вплив кредитного ризику назміну ставки за кредитом і на прибутковість банку.
Нехай ймовірність неповерненняпозичальником узятої суми позики та процентів за нею змінюється від 0 до 1, товзаємозв’язок між ризиком і дохідністю передамо таким рівнянням:
Ч ф = (1 + Ч) / (1 – Р) – 1, (3.8)
де Ч ф – фактична ставка процента зурахуванням кредитного ризику;
Ч – безризикова (реальна) ставкапроцента;
Р – ймовірність неповернення кредиту.
За безризикову ставку процента беретьсяоблікова ставка НБУ, яка складала 7 % на 01.01.2003 р.
Формула 3.8 підтверджує правило, що заризик має бути компенсація, тобто процентну ставку може бути знижено дляфінансово-надійних клієнтів, які в змозі повернути позику з великою ймовірністюі навпаки, ставку може бути підвищено, якщо банк має справу з клієнтом звисокою ймовірністю неповернення позики.
Розглянемо ситуацію, коли банк маєповну впевненість у тому, що позику буде повернено позичальником: Р = 0. Тоді,за оптимальним сценарієм:
ЧФ = (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = 0,07 =7 %.
Тобто буде застосовано безризиковуставку процента. При цьому прибуток банку складатиме, наприклад, при сумікредиту 100000 грн.:
100000х0,07 = 7000 ( грн.)
Розглянемо ситуацію, коли банквпевнений, що позичальник поверне половину позики: Р = 0,5, тобто кредитхарактеризується як “сумнівний”. Тоді за зваженим сценарієм:
Ч Ф = (1 + 0,07) / (1 – 0,5) – 1 = 1,14= 114 %
Такі великі відсотки на сьогодні вже неактуальні, але при значних темпах інфляції вони були навіть і більшими.Прибуток банку при цьому складатиме:
1,14 х 100000 = 114000 ( грн.)
Але слід зауважити, що такий прибутокбуде отриманий лише у разі повного і власного повернення позичальником кредитуз відсотками.
Можлива ситуація, коли банк видаєкредит і завчасно знає, що клієнт його не поверне, тобто Р = 1. Тоді величинаЧФ не підлягає визначенню і ризик кредитора неможливо компенсувати. Тобто, запесимістичним сценарієм:
Ч Ф = lim (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = ∞.
Р→1
Отже, з збільшенням ризику неповерненнякредиту, підвищується ціна кредиту, а також прибуток банку, за умови, що сумакредиту з відсотками буде повернена. Тож, банку необхідно вибирати міжприбутком та ризиком, і тому доцільно застосувати плаваючі ставки за кредитами.
Середня ставка за кредит АКБ“ТАС-Комерцбанк” складає 25 %, тобто банк працює з клієнтами, ризиковість якихстановить в середньому:
0,25 = (1 + 0,07) / (1 – Р) – 1
Звідси:
Р = 1 – (1 + 0,07) / (1 – 0,25) = 0,42або 42 %
Тож, АКБ “ТАС-Комерцбанк” надаєкредити, ймовірність неповернення яких складає 42 %. Це значний ступінь ризику,а значить банк серед доходних активів надає перевагу саме кредитним.
Існує декілька способів захисту відкредитного ризику, наприклад, застава, гарантія, порука, інші. Одним з них єлімітування кредитів – це спосіб встановлення сум граничної заборгованості попозиках конкретному позичальнику. ТАС-Комерцбанк використовує таку формулімітування кредитів, як кредитна лінія. Вона являє собою юридичне оформленезобов’язання банку перед позичальником надавати йому протягом визначеногоугодою строку кредити в розмірах обумовленого ліміту.
Внутрішньобанківський контроль заякістю кредитного портфеля і факторами ризику, є одним із найважливішихнапрямків внутрібанківської роботи. Цю роботу необхідно розглядати не тільки зпогляду економічної безпеки банку, у зв'язку з учиненням яких-небудь зловживаньйого службовцями або несумлінними клієнтами, але і як засіб визначення стануліквідності банківських операцій, ступеня концентрації їхньої ризикованості,ефективності розміщення власних і притягнутих коштів. Інакше кажучи,аналітичний внутрішньобанківський контроль необхідно розглядати як системукерівництва факторами ризиків, а також як інструмент прогнозування і здійсненняефективної грошово-кредитної політики банку. Як перший, так і другий аспективнутрішньобанківській системи контролю спрямовані на підтримкустабільної роботи банківського закладу. Але в силу специфіки даної роботи мирозглянемо ці питання через призму економічної безпеки банків у процесіпроведення активних кредитних операцій.
Важливість даних питань полягає в тому,що в процесі розрахунку окремого з показників, ми можемо проаналізувати якіпоказники негативно впливають на ефективність кредитного портфелю.Запропонована система аналізу може бути використана як робітниками банку длярозробки оптимальних систем по керівництву кредитними операціями і на ційоснові удосконалити кредитний портфель, так і відповідними контрольно-ревізійнимислужбами при проведенні перевірочних заходів щодо вивчення діяльності банку.
Для попередження погіршення якостікредитного портфеля в процесі концентрації тих або інших видів кредитів, у томучислі в залежності від періодичності діяльності, банк повинний оперативновизначати ріст ризиків, і відкоригувати балансову вартість кредитів шляхомстворення спеціальних резервів для покриття можливого збитку.
Так на приклад ріст кількостіпростроченої заборгованості по програмі “розстрочка” вимагає перегляду методикиоцінки платоспроможності позичальника.
Процес підвищення ефективностікредитного портфелю має чотири основні стадії:
а) Робота банку по організації видачікредиту. На цій стадії оцінюється, затверджується і документальновідображається кредитний ризик, визначається доцільність операції і її вплив настан кредитного портфелю.
б) Розгляд кредитної справи. Данастадія передбачає розробку прогнозу з урахуванням ступеня ризику від моментувидачі кредиту до його повного повернення.
в) Нагляд за боржниками в розтиніконкретних угод, ризикованими кредитами і рівнем їхньої концентрації в розтинікатегорій ризиків.
г) Контроль за процесом погашеннязаборгованості.
Банківські підходи і засоби контролю заефективністю кредитного портфелю складаються з:
1. Кредитної стратегії, що включаєкредитну політику і процедуру надання кредитів.
2. Організації роботи персоналу повиконанню кредитних функцій.
3. Внутрішньобанківського контрольногосупроводу за наданими кредитами.
4. Урахування кредитів і управлінськихсистем звітності.
При правильній організації роботи івзаємодії відповідних служб банку ризики можна зводити до мінімуму, але жоденіз ризиків не може бути усунутий цілком. Водночас, надмірна обережність можепозбавити банк прибуткових можливостей, що, як уже відзначалося, є основнимджерелом його прибутку. З іншої сторони надмірна, непродумана ризикованістьстворює для банку погрозу загубити не тільки прибуток у виді відсотків занадані кредити, але і кредитні кошти. Для більш повного їхнього урахування впроцесі застосування вичленуємо найбільш важливі, внутрішньобанківські методизниження кредитних ризиків.
Перший метод зниження кредитнихризиків: вибір менш небезпечних видів і режиму проведення активних кредитнихоперацій у залежності від рівня надійності позичальника і ряду інших чинників.
Другим методом зниження кредитнихризиків є лімітування витрати позичальником кредитних коштів.
Третім методом зниження кредитнихризиків є диверсифікація позичок.
Таким чином, дослідження довели, що АКБ“ТАС-Комерцбанк” надає дуже ризикові кредити, тому ми рекомендуємо йомувикористовувати такі способи захисту від кредитного ризику, як вибір меншнебезпечних видів і режиму проведення активних кредитних; лімітування витратипозичальником кредитних коштів та диверсифікація позичок.
Отже, кредитна політика АКБ“ТАС-Комерцбанк” має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійсненнякредитного механізму банку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певніпроблеми. Саме для вирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючукредитну політику деякі зміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснюватисвою діяльність з урахуванням цінової політики банків-конкурентів та іншихтенденції на ринку банківських послуг. На нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк”для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику запоказником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, щофункціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутогопроміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотківза дискретною методикою. Здійснення кредитної діяльності в рамкахзапропонованої кредитної політики дозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчістроки покращити фінансовий стан банку, закріпити впевненість теперішніхклієнтів банку в його стабільності та надійності вкладів та підняти репутаціюбанку серед майбутніх позичальників.
Висновки
Процес банківського кредитування – цесукупність певних дій банку, пов’язаних із наданням і поверненням кредиту. Цейпроцес складається з певних етапів, кожний з яких окремо, забезпечуєрозв’язання локальної задачі і разом досягається головна ціль позичковихоперацій – їх надійність та прибутковість для банку.
Механізм кредитування складається з шестивзаємопов'язаних етапів.
До першого етапу входять збірінформації про попит на кредити, її аналіз та попередній відбір заявок. Надругому етапі позичальник і банк ведуть переговори на предмет можливогоукладення кредитної угоди.
Рішення про надання кредитівпозичальникам, незалежно від запрошуваного розміру кредиту, приймаєтьсяколегіальне (Правлінням банку. Кредитним комітетом, і т. ін.) більшістю голосіві оформляється протоколом.
Після укладення кредитного договорунаступним етапом процедури отримання кредиту є надання кредиту позичальниковіта кредитний моніторинг.
НБУ і комерційні банки постійнопрагнуть удосконалити організацію кредитних відносин в країні, принаймніусунути численні її недоліки. Та оскільки теоретична база і відповіднотеоретичне обґрунтування організації кредитних стосунків між банками йпозичальниками у нас лише започатковуються, це удосконалення зводиться допостійних змін уже діючих положень, заміни одних (часом нечітких або навітьпомилкових) інструкцій іншими (з новими неточностями й помилками), що завдаєклопоту і працівниками, і клієнтам банків. Останнім часом процес удосконаленнякредитних відносин в Україні прискорився. Поштовхом до цього стало прийняття 21грудня 2000 року нової редакції Закону “Про банки і банківську діяльність” тапідготовка низки важливих законопроектів, зокрема проекту Закону “Пробанківський кредит”, який нині очікує розгляду у Верховній Раді.Такимчином, усі етапи організації кредитування комерційним банком позичальника усвоїй сукупності утворюють єдиний, цілісний технологічний процес, результатомякого є надання кредитних послуг. Регламентація порядку здійснення відповіднихоперацій при формуванні кредитної політики є важливим засобом не лишеуніфікації технології цих операцій для всіх його структурних підрозділів, а йпідпорядкування практичних дій банківського персоналу у сфері організаціїгрошово-кредитних відносин єдиним цілям і завданням, досягнення яких визначенозатвердженою керівництвом банку кредитною політикою.
Динамічний розвиток банківської системиза останні роки дає підстави для обережного оптимістичного прогнозу намайбутнє. Структура банківського кредитування залишиться досить стійкою.Основну частку кредитів становитимуть позички, надані суб'єктам господарювання,збільшуватиметься питома вага довгострокових кредитів, а також позичок, наданихнаселенню.
Що стосуєтьсяаналізу безпосередньо АКБ “ТАС-Комерцбанку”, то можна зазначити, що АКБ“ТАС-Комерцбанк” входить групи Середніх банків і за 2001-2002 роки нарощувавсвої дорогі ресурси, розміщуючи їх в доходні активи. АКБ “ТАС-Комерцбанк” виконуєвсі економічні нормативи і подекуди навіть їх перевищує. Порівняльний аналізпоказав, що АКБ “ТАС-Комерцбанк” не є лідером у своїй групі, але неухильнопіднімається вгору за рейтингом НБУ у групі „Середні банки”.
АКБ“ТАС-Комерцбанк” постійно нарощує свій кредитний портфель за рахунок яккредитів юридичним, так і фізичним особам. Протягом 2002 року банк чіткодотримував усіх вимог Національного банку України, що стосуються нормативівкредитного ризику. Загальна сума кредитів і гарантій, наданих суб'єктамгосподарської діяльності, за станом на 1 січня 2003 року склала 172,4 млн. грн.Зростання валютних і гривневих кредитів склало 2,2 і 1,8 рази відповідно.Питома вага сумнівних і безнадійних кредитів склала лише 0,3%.
В галузевійструктурі кредитів СПД на початок 2003 року переважали кредити промисловимпідприємствам. Структура кредитів, наданих юридичним особам, свідчіть прозначний розвиток комерційного кредитування та поганий розвиток секторумікрокредитування, цей сектор в АКБ “ТАС-Комерцбанк не знайшов достатньоговідображення.
Кредитний портфель філії складають восновному довгострокові кредити, питома вага яких на кінець року 69,7 %. Призагальному прирості кредитних вкладень 1086 % темп приросту довгостроковихкредитів 4,34 %. Динаміка росту кредитного портфелю дуже швидка завдякинедавньому відкриттю, але співвідношення довгострокових і короткостроковихкредитів не змінюється. Це свідчіть про те, що не зважаючи на короткий часроботи філії, вона зайняла відповідну нішу на ринку банківських послуг. Якістькредитного портфеля підвищилась. Так на кінець звітного періоду питома вагастандартних, субстандартних кредитів і кредитів під контролем виросла на 0,8підпунктів і досягла 97,9 % при одночасному зниженні сумнівних та безнадійних.Слід відзначити, що темпи приросту стандартних кредитів перевищують темпиприросту кредитного портфеля в цілому. Це дозволило банку підвищитиефективність кредитної політики.
Можна стверджувати, що СФ АКБ“ТАС-Комерцбанк” проводить ризиковану кредитну політику порядок проведеннякредитних операцій КБ «Фінанси і кредит» та АКБ “ТАС-Комерцбанк” дещосхожі, але на наш погляд, кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк” ліберальніша,так як банк використовує більшу кількість різновидів забезпечення (зокрема,депозитні рахунки, застава майнових прав та цесія). Але позитивним моментом вкредитній політиці КБ «Фінанси і кредит» можна назвати можливістьреструктуризації боргів, чого немає у кредитній політиці АКБ “ТАС-Комерцбанк”.
Кредитна політика АКБ “ТАС-Комерцбанк”має певні прогалини, внаслідок яких ефективне здійснення кредитного механізмубанку дещо гальмується, внаслідок чого банк має певні проблеми. Саме длявирішення таких проблем необхідно внести в уже існуючу кредитну політику деякізміни, які б дозволили АКБ “ТАС-Комерцбанк” здійснювати свою діяльність зурахуванням цінової політики банків-конкурентів та інших тенденції на ринкубанківських послуг. На нашу думку, для АКБ “ТАС-Комерцбанк” для дослідженняпозикової вартості правильніше використовувати методику за показником масавартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку(або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашомувипадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою.Здійснення кредитної діяльності в рамках запропонованої кредитної політикидозволить АКБ “ТАС-Комерцбанк” в найближчі строки покращити фінансовий станбанку, закріпити впевненість теперішніх клієнтів банку в його стабільності танадійності вкладів та підняти репутацію банку серед майбутніх позичальників.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ
1. Про банки та банківськудіяльність: Закон України від 7.12.2000р.№2121-ІІІ
2. Про заставу: Закон України від02.10.1992р. №2654-ХІІ
3. Про кредитування: Положення,затверджене Правлінням НБУ від 28.09.1995р. №246 зі змінами і доповненнями
4. Про порядок здійсненняконсорціумного кредитування: Положення, затверджене Правлінням НБУ від14.03.1996р. №351
5. Інструкція про регулюваннядіяльності банків в Україні: Постанова Правління НБУ № 368 від 28.08.2001.
6. Положення про порядок видачібанківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремихоперацій: Постанова НБУ№275від 17.07.2001
7. Положення про порядок створенняі державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень:Постанова НБУ №375 від 31.08.2001
8. Про порядок формування івикористання резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціямикомерційних банків: Положення, затверджене Постановою Правління НБУ від06.07.2000р. №279 зі змінами і доповненнями
9. Аналіз діяльності комерційногобанку /За ред. Бутинця Ф.Ф. – Житомір: ПП “Рута”, 2001 ,383 с.
10. Банковское дело /Под ред.Лаврушина О.И. – М.: Финансы и статистика, 1998, – 421 с.
11. Банківське право /За ред.Кучерявенко М.П.- Харків: Торсінг, 1999, 982 с.
12. Банки и банковские операции/Под ред Жукова Е.Ф. – М.: «Банки и биржи», 1997 ,–311 с.
13. Білобловський С. Окремі аспектисистеми оцінки кредитного ризику банками. // Економіка. Фінанси. Право. — 2002- № 3 — с. 30.
14. Бушуєва І., Дем’яненко В.Алгоритм диверсифікації кредитів комерційних банків // Банківська справа.-2000.- №6.- с.20
15. Васюренко О.В. Банківськийменеджмент: Посібник.- К.: Видавничий центр «Академія», 2001.- 320 с.
16. Вітлінський В.В., НаконечнийС.І. Ризик у менеджменті.- К.: Борисфен-М, 1996.- 226с.
17. Волошин І.В. Визначення лімітіву операціях кредитування за допомогою коефіцієнтного аналізу і повної моделівипадкового функціонуючого банку // Банківська справа. — 2000.- №4.- с. 36
18. Волошин І.В. Вимірюванняконцептуальних ризиків за допомогою теорії портфелів // Вісник НБУ.- 1999.-№4.- с. 23
19. Волошин І. Консервативнийпідхід до формування резервів для малих кредитних портфелів // Вісник НБУ.-2000. — №7.- с. 13
20. Волошин І.В. Розрахунокрезервів відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за допомогоюкоефіцієнтного аналізу і повної моделі банку // Вісник НБУ.- 1999.- №9.- с. 61
21. Вступ до банківської справи /За ред. Савлука М. Н. – К.: Лібра, 1998, 323с.
22. Голуб В. Концептуальні підходидо управління проблемними кредитами в комерційних банках // Вісник НБУ.- 2000.-№2.- с. 56
23. Голуб В. Методичні аспектиціноутворення на кредитні послуги банку // Вісник НБУ. – №7. – 2002. –с.48
24. Заруба О.Д. Банківський менеджментта аудит. – К.: Лібра, 1996,– 172 с.
25. Карагозова О., Распутіна Л.Проблеми оптимізації структури кредитного портфеля комерційного банку //Банківська справа. — 2000.- №2.- с. 40
26. Кіндрацька Л.М. Бухгалтерськийоблік і прийняття рішень в банках: Навчальний посібник для самостійноговивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2000. – 636 с.
27. Корнієнко Т. Методикавизначення класу позичальника для розрахунку розміру резерву відшкодуваннявтрат за кредитними операціями // Вісник НБУ.- 2000.- №3.- с. 35
28. Кротюк В. Банківська системаУкраїни в 2001 році // Вісник НБУ. – 2002. – №3. – с.2.
29. Рябініна Л. Теорія і практикакредитних відносин в Україні // Вісник НБУ. — 2002.- №1. — с. 26
30. Синки Дж. Мл. Управлениефинансами в коммерческих банках / Пер. с англ. 4-е перераб. изд.; Под ред.Р.Я.Левиты, Б.С.Пинскера – М.: Catallaxy, 1994. – 820с.
31. Ткаченко І., Луців Б.Моделювання управління динамікою кредитного портфеля // Вісник НБУ.- 2000.-№5.- с. 15
32. Основы банковского дела /Подред. Мороза А.Н. К.: Либра, 1994. – 326 с.
33. Полфреман Д., Форд Ф. Основыбанковского дела – 1996. – 316 с.
34. Попуша А. Правова основабанківського кредитування // Вісник НБУ.- 2000.- №12.- с. 45
35. Примостка Л.О. Фінансовийменеджмент банку.- К.: КНЕУ, 1999. – 265 с.
36. Примостка Л. Методичні аспектианалізу ефективності управління портфелями комерційних банків. // Банківськасправа.- 2000.- №1.- с. 27
37. Распутна Л. Формуваннякредитного портфеля комерційного банку з урахуванням ризику // Банківськасправа.- 1999.- №4.- с. 50
38. Роуз П. Банковский менеджментМ.: Дело, 1997.- 598 с.
39. Чайка О.І. Шляхи зниженнявідсоткових ставок за банківським кредитами в Україні // Вісник НБУ.- 1999.-№8.- с. 24
40. Чуб П. Теорія нетрадиційногоуправління кредитним портфелем комерційних банків //Вісник НБУ.- 2002.- №1. — с. 20
41. Шевченко Р. І. Кредитування іконтроль: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2002. – 183с.
42. Шлапак О., Пушкарьов В.,Карчева Г. Фінансовий стан, тенденції та проблеми функціонування і розвиткубанків у 2002 році // Вісник НБУ.- 2003. – №3. – с. 2
43. Річний фінансовий звіт АКБ“ТАС-Комерцбанк” за 2001 р.
44. Річний фінансовий звіт АКБ“ТАС-Комерцбанк” за 2002р.
ДОДАТОК А
ЕТАПИ Банківського КРЕДИТУВАННЯ
/>
ДОДАТОК Б
Макроекономічний аналіз формуваннякредитних ресурсів у банківській системі України за 2001-2002 роки
Таблиця 1
Динаміка і структура активів банківУкраїниПоказники За станом на Динаміка 01.01.2002р. 01.01.2003р. Сума, млн. грн. % Сума, млн. грн. % Абсолютний приріст, млн. грн. Темп зростання, % Загальні активи 50785 100.0 67774 100,0 16 989 35.5 Високоліквідні активи 7744 15.2 9043 13.3 1299 16.8 Кредитний портфель 32097 63.2 46736 69.0 14639 45.6 Вкладення у цінні папери 4390 8.6 4402 6.5 12 0.3 Дебіторська заборгованість 2081 4.1 1 410 2.1 -671 -32.2 Основні засоби 3599 7.1 4926 7.3 1 327 36.9 Нараховані доходи 712 1.4 937 1.4 225 31.6 Інші активи 161 0.3 319 0.4 158 97.8
Таблиця 2
Структура кредитного портфелякомерційних банків УкраїниПоказники За станом на Темпи зростання, % Структурні зміни 01.01.2001 р. 01.01.2002р. 01.01.2003р. Млн. грн. % Млн. грн. % Млн. грн. % 2001р 2002р. 2001р 2002р Кредити, надані органам державного управління 123 0,5 197 0,6 196 0,4 60,6 -0,8 0,1 -0,2 Кредити, надані іншим банкам та НБУ 4357 18,4 3962 12,3 5096 10,9 -9,1 28,6 -6,1 -1,4 Кредити, надані суб'єктам господарювання 18216 77,1 26564 82,8 38189 81,7 45,8 43,8 5,7 -1,1 Кредити, надані фізичним особам 941 4,0 1373 4,3 3255 7,0 45,9 137,0 0,3 2,7 Узагальнюючий коефіцієнт структурних зрушень - - - - - - - - 3,1 1,4
ДОДАТОК В1
Річний балансовий звіт АКБ“ТАС-Комерцбанк” за 2001-2002 рокиСтатті балансу Станом на 1 січня 2002 р. 1 січня 2003 р. Активи, тис. грн. Кошти 2455,99 7431,34 Залишки в НБУ 10923,52 7587,00 Кошти в інших банках 61911,91 73390,36 Цінні папери в портфелі 542,83 8892,23 Кредити клієнтам 83762,05 178367,42 Довгострокові вкладення в асоційовані компанії і дочірні підприємства 6,67 2063,61 Основні засоби і нематеріальні активи 1921,45 8617,90 Інші активи 2996,38 13848,14 Усього активів 164520,81 300198,00 Зобов'язання, тис. грн. Засобі банків 62212,27 36683,81 Засобу клієнтів, у т.ч.; 53923,13 193021,87 — депозити фізичних осіб 12178,96 65040,34 Інші депозити 2232,59 53,32 Боргові цінні папери, емітовані банком 2,00 2,00 Інші зобов'язання 2937,17 14353,76 Усього зобов'язань 121307,16 244114,77 Власний капітал 43213,64 56083,24 Усього — зобов'язання і власний капітал 164520,81 300198,00
ДОДАТОК В2
Звіт про прибутки і збитки АКБ“ТАС-Комерцбанк” на 01.01.2003 рокуСтаття Сума /> /> Доходи, тис. грн. 40 657,44 /> Процентні доходи 30 766,65 /> Непроцентні банківські доходи 9 866,71 /> Інші небанківські операційні доходи 11,48 /> Повернення списаних активів 12,60 /> Витрати, тис. грн. 39 787,85 /> Процентні витрати 10 560,22 /> Непроцентні банківські витрати 10 229,95 /> Інші небанківські операційні витрати 17 143,35 /> Відрахування в резерви і списання безнадійних активів 1 053,08 /> Податок на прибуток 801,25 /> Чистий прибуток 869,59 />
ДОДАТОК Д1
Баланс за станом на 31 грудня 2002рокувідповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, тис. грн. 2002 рік 2001 рік Відхилення Абсолютне Відсотки Активи Кошти і їхні еквіваленти 26200 26 121 79 0,30% Заборгованість інших банків 47 198 24374 22 824 93,64% Кредити й аванси клієнтам 181 931 85502 96 429 112,78% Інвестиційні цінні папери для подальшого продажу 10 956 550 10 406 1892,00% Нараховані процентні доходи й інші активи 4316 2996 1 320 44,06% Відстрочені податковий актив 289 — – – Приміщення, удосконалення орендованого майна й устаткування 8695 2272 6 423 282,70% Усього активів 279 585 141 815 137 770 97,15% Зобов'язання Заборгованість перед Національним банком України — 320 – – Заборгованість перед іншими банками 20784 37588 -16 804 -44,71% Засобі клієнтів 194073 57821 136 252 235,64% Субординований борг 4755 4232 523 12,36% Нараховані процентні витрати й інші зобов'язання 4 398 1 077 3 321 308,36% Відстрочені податкові зобов'язання — 530 – – Усього зобов'язань 224010 101 568 122 442 120,55% Власний капітал Акціонерний капітал 50599 32599 18 000 55,22% Нерозподілений прибуток і інші резерви 4976 7648 -2 672 -34,94% Усього власного капіталу 55575 40247 15 328 38,08% Усього зобов'язань і власного капіталу 279 585 141 815 137 770 97,15%
ДОДАТОК Д2
Звіт про фінансові результати за 2002фінансовий рік відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку,тис. грн. 2002 рік 2001 рік Відхилення Абсолютне Відсотки Процентні доходи 30883 18454 12 429,00 67,35% Процентні витрати -11 082 -7 869 -3 213,00 40,83% Чисті процентні доходи 19801 10585 9 216,00 87,07% Резерв на знецінення кредитів -7 194 -3 468 -3 726,00 107,44% Чисті процентні доходи після відрахування резерву на знецінення кредитів 12607 7 117 5 490,00 77,14% Прибуток мінус збитки від інвестиційних цінних паперів для подальшого продажу 3586 -380 3 966,00 -1043,68% Прибуток мінус збитки від операцій с іноземною валютою 382 927 -545,00 -58,79% Прибуток мінус збитки від переоцінки іноземної валюти -779 -405 -374,00 92,35% Доходи від виплат і комісійних 9427 7485 1 942,00 25,95% Витрати на виплати і комісійні -710 -695 -15,00 2,16% Резерв на знецінення нарахованих процентних доходів і інших активів -275 -91 -184,00 202,20% Зменшення резерву збитків по зобов'язаннях, зв'язаним із кредитуванням 57 -50 107,00 -214,00% Інші операційні доходи 164 786 -622,00 -79,13% Операційний доход 24459 14694 9 765,00 66,46% Операційні витрати -20 589 -13241 -7 348,00 55,49% Прибуток до оподатковування 3870 1 453 2 417,00 166,35% Оподатковування 129 -240 369,00 -153,75% Чистий прибуток 3999 1 213 2 786,00 229,68%
ДОДАТОК Д3
Звіт про зміни власного капіталу за2002 фінансовий рік відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерськогообліку, тис. грн. Акціонерний капітал Нерозподілений прибуток та ін. резерви Усього власного капіталу Залишок на 1 січня 2001 року (по попередній звітності) 15599 4873 20472 Вплив помилок у бухгалтерському обліку при початковому застосуванні МСБУ 39 для субординированного боргу, за винятком податків — 1 562 1 562 Залишок на 1 січня 2001 року (трансформоване) 15 599 6435 22034 Чистий прибуток за рік — 1 213 1 213 Емісія акцій 17000 — 17000 Залишок на 31 грудня 2001 року 32599 7648 40247 Чистий прибуток за рік — 3999 3999 Емісія акцій 18000 — 18000 Дивіденди виплачені -6671 -6671 Залишок на 31 грудня 2002 року 50599 4976 55575