Зміст
1. Особливостібіржової торгівлі
2. Видиугод і операцій у торгово-посередницькій діяльності
3. Дослідженнябіржової кон’юнктури
4. Методипоточного спостереження за біржовою кон'юнктурою
5. Аналізпоточної біржової кон'юнктури
6. Прогнозуваннябіржової кон'юнктури
1. Особливості біржової торгівлі
За законодавством України, товарна біржа є організацією, щооб'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльністьз надання послуг, визначення біржових цін, попиту і пропозиції, упорядкування іполегшення товарообігу та пов'язаних з ним торгових операцій.
Таким чином, за наведеною раніше класифікацією ринків; біржає організованим видом ринку. Як і будь-який організований ринок, біржоваторгівля підпорядковується власній внутрішній системі проведення торгових операцій,а ефективність її функціонування залежить від повноти виконуваних нею функцій,основними з яких є такі.
1. Забезпечення високих рівнів концентрації попиту іпропозиції. Історично саме ця умова і сприяла виникненню товарно-сировиннихбірж.
2. Зближення продавців і покупців на мінімально припустимомупросторі і в часі. Ця умова сприяє швидкості укладання і максимальнійефективності товарних угод.
3. Забезпечення достовірної інформації про стан попиту іпропозиції. Саме біржа спроможна оцінити і надати достовірну, а головне оперативну,інформацію про стан кон'юнктури попиту і пропозиції як у цілому на біржовому ринку,так і за окремими товарними контингентами.
4. Кваліфіковане посередництво між продавцем і покупцемтовару. Біржові посередники, що володіють законами проведення біржовихоперацій, сприяють прискоренню їхнього проведення й оптимізації грошовихпотоків.
5. Формування цін, що впливають у цілому на загальнукон'юнктуру попиту і пропозиції щодо певного виду товару. Визнано, що біржовіціни впливають на динаміку цін на інших ринках аналогічних товарів.
6. Боротьба з монополізмом на товарному ринку. Залученнявеликої кількості продавців і покупців, забезпечення гласності і засадзмагальності у процесі торгів сприяє послабленню монополізації ринку.
Історичний розвиток біржової торгівлі сприяв появірізноманітних спеціалізованих бірж. Види товарних бірж класифікуються за такимиознаками: територіальне розташування; характер асортименту реалізованихтоварів; характер проведених угод; ступінь відкритості торгів; організаційно-правовіформи діяльності.
За територіальним розташуванням прийнято розрізнятибіржі місцеві, національні, міжрегіональні (угоди охоплюють партнерів двох ібільше суміжних держав), міжнародні.
За характером асортименту реалізованих товарівбіржі поділяються на:
— вузькоспеціалізовані, на яких здійснюється реалізаціявеликих обсягів одного виду товару. Як правило, це сировинні біржі;
— спеціалізовані, на яких відбувається купівля-продажоднотипних товарів;
— універсальні — найпоширеніший вид бірж, на яких реалізуєтьсявеликий асортимент товарів.
За характером проведених угод розрізняють такі видибірж:
— реального товару — укладаються угоди з реально наданим дляпродажу товаром;
— ф'ючерсні — торгівля контрактами на постачання товару;
— опціонні — предметом торгів є право на продаж (купівлю)реальних товарів або контрактів на них у визначені терміни;
— комплексні — укладаються усі види угод.
За ступенем відкритості торгів біржі підрозділяються навідкриті і закриті. У відкритих (привселюдних) біржах на торгах можутьбути присутніми, крім її членів, і відвідувачі біржі. Право участі у торгах на закритійбіржі надається тільки членам конкретної біржі.
За організаційно-правовими формами діяльності біржі можутьстворюватися у вигляді акціонерних товариств відкритого і закритого типів,товариств з обмеженою відповідальністю, а також за іншими організаційнимиформами, дозволеними законодавством.
2. Види угод і операцій у торгово-посередницькій діяльності
Як показує практика, посередницька діяльність щодоприскорення просування товару від виробника до споживачів є досить ефективнимвидом комерційної діяльності. З іншого боку, самостійний пошук споживачів своєїпродукції для окремих виробників пов'язаний з високими накладними витратами. Допомогапрофесійних торгових посередників дає можливість значно знизити такі витрати.
У найзагальнішому вигляді торгово-посередницькі послуги можнакласифікувати залежно від етапів реалізації товару, організації ринку і видупосередницької операції. На рис. 1 подано схему видів посередницької діяльностізалежно від етапів збутової діяльності. Як видно з рисунка,торгово-посередницька діяльність охоплює увесь ланцюжок просування товару відвиробника до споживача.
Будь-яка діяльність повинна мати свою сформовануінституціональну структуру. Відповідно до цього прийнято виділяти біржові іпозабіржові операції.
/>
Рис. 1. Схема посередницької діяльності залежно відстадії збуту товару
Біржові операції здійснюються у спеціально відведенихмісцях, що називаються товарними біржами. Безсумнівна перевага бірж полягає втому, що на них відбувається концентрація попиту і пропозиції. Це багато в чомувизначає середньостатистичну стабільність і прогнозованість ринкової кон'юнктури.Крім цього, комунікаційна і технічна оснащеність біржі значною мірою спрощуєпроведення товарних угод.
Основний потік торгових операцій здійснюється на позабіржовомуринку, який має власну торгово-посередницьку інфраструктуру. Організації,що займаються посередницькою діяльністю, прийнято називати брокерськимиабо дилерськими фірмами. Розходження між ними є досить умовним ізалежить від характеру посередницьких операцій, що превалюють. Залежно відхарактеру торгові операції діляться на агентські, брокерські і дилерські.
Агентські операції відбуваються від імені і за дорученнямпродавця або покупця. Такі операції можуть провадитися брокерською фірмою,утвореною самим продавцем (покупцем) або незалежним посередником від імені і зарахунок поручителя. Підприємство для здійснення позабіржових операцій наймаєагентів на основі трудової угоди.
Торгово-посередницькі організації, у яких велику частинудіяльності становлять агентські операції, прийнято називати дистриб'юторами.Значні постачальники товарів можуть мати декілька дистриб'юторів, серед якихвиділяється генеральний дистриб'ютор, що має ряд переваг, наданих йому постачальником,у тому числі мати власну агентську мережу і користуватися торговою маркоюпостачальника товару.
Характер брокерських операцій полягає у наданні платноїдопомоги щодо проведення товарних угод між продавцями і покупцями. У такихугодах брокер не є однією зі сторін угоди (контракту), що укладається. Брокерукладає окрему угоду або з продавцем, або з покупцем, або з обома одночасно прозабезпечення посередницьких функцій. Як правило, компенсація (куртаж) запосередницькі послуги виплачується у процентному відношенні до обсягу товарноїугоди, її розмір може коливатися від 2 до 10%. Брокер є працівником брокерськоїфірми. На біржі брокерів поділяють на дві основні категорії: представницький брокері брокер за дорученням (у «біржовому кільці», «ямі»,«на підлозі»).
Представницький брокер діє на умовах договору з клієнтом.Брокер за дорученням діє від імені представницького брокера, що подає, або завідсутності клієнта.
Для прискорення розрахунків між посередниками, що працюють натоварній біржі, створюються клірингові фірми. Це особливий видпосередників, завданням яких є відстежування взаєморозрахунків біржовихпосередників.
Брокерів, що займаються операціями, з нерухомістю (земля,будівля, споруди тощо), прийнято називати рієлтерами.
Особливе місце у торгово-посередницькій діяльності займають дилерськіоперації. Дилер укладає торгові угоди від свого імені і за свій рахунок, щонаближає посередника до категорії торговця. Проте, на відміну від торговця товаром,дилер не має торгових витрат, пов'язаних із реалізацією товару, його прибутокскладається з різниці у відпускній ціні.
Торгові посередники, як правило, займаються усімапереліченими операціями, тому назва фірми (брокерська, дилерська) часом невідбиває профілю її спеціалізації.
Основні види торгових посередників і характеристику їхньоїдіяльності наведено у табл. 1.
Вибір клієнтом конкретного посередника залежить від специфікитовару і методів розподілу продукції з боку посередника.
Критеріями вибору посередників виступають:
— фінансові аспекти (фінансова стабільність,платоспроможність, ділова активність і рівень ризиків);
— суб'єктивні чинники (авторитет, торгова марка тощо);
— специфіка ринку (місткість, еластичність фінансовоїкон'юнктури, рівень конкуренції і т. ін.);
— параметри товару, його якість і рівень конкурентоздатності;
— маркетингова концепція виробника;
— специфіка посередника.
Прибуток відторгово-посередницької діяльності фірми залежить від проведення посередницькихугод.
Таблиця1
Характеристика діяльності основних видів торговихпосередниківФункція посередників Вид посередників Бро- кери Аген- ти Ком- пра- дори Дист- риб'ю- тори Ди- лери Джоб- бери Дрібні тор- говці
Працювати від
імені фірми
Працювати від
імені клієнта
Володіти правом
на власність
Дотримуватись
жорстких договірних зобов'язань
Відстоювати територіальні права
Здійснювати контроль за діяльністю
виробника
Впливати на цінову політику
Офіційно представляти продавця (покупця)
Здійснювати діловий зв'язок із постачальниками
Організовувати
доставку товару
Виконувати рек-
ламні функції
Кредитувати
постачальників
Інформувати про
стан ринку
+
-
-
-
-/+
-
-/+
+
+/-
-
-/+
-/+
-/+
+
-
-
+
-/+
-
-/+
+
+
+
+
-
+
+
-
+
+
+
+/-
-/+
+
-/+
-
-/+
-/+
+
+
-
+
+
+
+
+/-
+
-/+
+/-
+/-
-/+
+
+
+
+
+
+
+
+/-
-
-/+
-
+
-
+
+
+
+
-
-/+
-
+
-
+
+
-
-
-
+
+
+
+
-/+
-
+
-
+
+/-
-/+
-
-
Прийнято розрізняти триосновні види угод: з реальним товаром, ф'ючерсні й опціонні.
Угоди з реальним товаром обумовлюютькупівлю-продаж виготовленого товару або такого, що знаходиться у виробництві, зправом (без права) його наступного перепродажу. Залежно від термінів угоди зреальним товаром проводяться й операції або з негайним постачанням(«спот» чи «кеш») у терміни від 1 до 15 днів, або з наступноюпоставкою («форвард») до 6 місяців (терміни оговорюються в угоді).
Угоди щодо операцій з реальним товаром можуть укладатися наумовах попереднього огляду всієї (частини) партії товару, окремих його зразківбез попереднього огляду і на основі технічних угод (ТУ) або середніх параметрівякості.
Угоди без попереднього огляду можливі лише з традиційнимтоваром. Залежно від ціни операції з реальним товаром проводяться на основібіржових цін, за ціною постачання і за ціною одержання товару.
В умовах фінансової нестабільності гроші значною міроюперестають відігравати роль загального еквівалента і засобу платежу. До угод,що відображають інфляційні очікування і побоювання зміни кон'юнктури, відносятьбартерні операції, угоди з умовою і заставою. Перші два види угод можливітільки за наявності двох контрагентів угоди й одного посередника або одногоконтрагента й одного дилера за умови збігу їхніх інтересів. Угоди із заставоюпровадяться з реальним товаром під визначену фінансову заставу.
Ф'ючерсні угоди передбачають купівлю-продаж контрактів напостачання товарів терміном до 1 року. Розвиток системи посередницьких операційпред'являє певні вимоги до їх оформлення. Ф'ючерсні договори передбачають такусистему стандартів: кількість товарів (лот), що поставляються за контрактом,якість товару, місце (базис) і, можливість доставки, термін контракту (тривалістьпозиції), останній день торгівлі ф'ючерсами, останній день поставки товару.Така деталізація контракту дозволяє брокерам при укладанні угоди оперуватитільки ціною ф'ючерса. Відмова від ф'ючерса можлива шляхом переукладанняф'ючерса з іншим постачальником на залишкову кількість товару (офсетнийконтракт) або постачання цього товару (тендер).
Опціонна угода є оплаченим правом на укладання контракту щодокупівлі (продажу) реального товару протягом визначеного терміну.
За несприятливої цінової кон'юнктури покупець опціону має правовідмовитися від контракту, проте при цьому він втрачає сплачену за опціонпремію.
Приклад. Фірма купила квартальний опціон на 1000 т бензинуза ціною 5 ум. гр. од./л, заплативши премію продавцю в розмірі 1% (50 000 ум.гр. од.). У наступному кварталі біржова ціна на бензин знизилася з 5,1 ум. гр.од./л до 4,9 ум. гр. од./л. Фірма не виставила контракту на погашення опціону.Її збитки становили 50 000 ум. гр. од., купівля ж реального товару спричинила бзбитки на суму 10 000 ум. гр. од.
Прийнято розрізняти простий і подвійний опціон. На рис.2зображено рух товару залежно від виду опціону.
Покупець (продавець) товару
Покупець опціону а)простий опціон
/>
Покупець товару
Покупець опціону
Покупець товару б)подвійний опціон/> /> /> /> /> /> />
/> — напрямокпросування товару;
/> — сплатапремій за опціон.
Рис.2. Рух товару залежновід виду опціону
Опціон може мати кратний характер, тобто його покупець завизначену додаткову премію може збільшити партію товару, що постачається, удекілька разів.
Залежно від ціни товару клієнт може давати посереднику такідоручення щодо купівлі (продажу) товару:
— за «межею ціни» (мінімальна з продажу і максимальназ купівлі);
— за «найкращою ціною» (ринкова ціна);
— за визначеним біржовим курсом;
— за поточною біржовою ціною;
— на «розсуд брокера».
Щодо термінів постачаннярозрізняють такі доручення:
— безстрокове постачання («відкрите доручення»);
— обмежене за часом постачання («обмежене часом»);
— доручення на негайне укладання угоди за запропонованоюціною (при неукладанні контракту угода анулюється).
Крім доручень щодо ціни і термінів постачання, клієнт можедавати посередникові найрізноманітніші завдання з приводу форм оплати, умоввивозу товару, упаковування тощо.
3. Дослідження біржової кон’юнктури
Динаміка попиту і пропозиції на біржі постійно змінюється підвпливом численних факторів. В той же час прибутки біржових посередниківбезпосередньо залежать від рівня ціни на реалізовані товари. Зміна цін хвилює іклієнтів біржі. Тому постійне вивчення й аналіз ситуації, що складається набіржовому ринку, є одним з основних завдань у розробці тактики і стратегіїповедінки на біржових торгах.
Динаміку біржового ринку прийнято називати біржовою кон'юнктурою.
Біржова кон'юнктура відображає стан на біржовому ринкусистеми чинників (умов), що визначають співвідношення пропозиції і попиту.
Динаміка біржової кон'юнктури може фіксуватися зіставленняммоментних параметрів біржового процесу. Тому основним завданням вивчення біржовоїкон'юнктури є визначення можливого обсягу угод і динаміки цін за окремимигрупами товарів.
Вивчення кон'юнктури біржового ринку має здійснюватися упевній послідовності. Прийнято виділяти такі етапи дослідження біржовоїкон'юнктури.
І. Поточне спостереження за загальною ситуацією на ринку.
II. Поточне спостереження за торгами обраного асортименту.
III. Розробка методики вивчення кон'юнктури.
IV. Збір і накопичення кон'юнктурної інформації.
V. Аналіз кон'юнктури.
VI. Прогноз кон'юнктури.
Спостереження за загальною ситуацією на ринку необхідне длявироблення поведінки на торгах. Загальна активність ринку виявляється у виглядіциклічності балансу сукупності біржового попиту.
Контрагенти біржі, як правило, спеціалізуються на проведенніоперацій із визначеною групою товарів. Їм постійно необхідна інформація простан кон'юнктури саме за товарними контингентами.
Методика дослідження біржової кон'юнктури визначення чинниківі показників, що вимірюють її стан, і
методів спостереження, аналізу і прогнозування динаміки.
Накопичення інформації може здійснюватися за обраноюметодикою або в обсязі, наданому самою біржею. Як правило, будь-яка біржа надаєінформацію про обсяги угод, котирування біржових цін і характер угод, щоукладаються, у розрізі товарних контингентів. Є різноманітні засоби біржовогокотирування цін, побудовані на застосуванні математично-статистичних методів ізвикористанням ЕОМ. Результати котирувань доводяться до клієнтів біржі не пізнішенаступного за торгами дня. Зразок форми бюлетеня котирувань подано у табл. 2.
Таблиця 2.
Бюлетень котирувань ОТБ за 200 р.Назва това- ру Якісні різно- види Оди- ниця виміру Типо- вий обсяг угоди Ціна за одиницю товару типо- ва міні- мальна макси- мальна почат- кова кін- цева 1 2 3 4 5 6 7 8 9
4. Методи поточного спостереження за біржовою кон'юнктурою
Поточне спостереження за біржовою кон'юнктурою здійснюєтьсяна основі інформації, наданої біржею, і доповнюється статистикою провиробництво, оптову і роздрібну торгівлю товарами, що виробляються в регіоні.
Система показників біржової кон'юнктури охоплює такіпоказники.
І. Оцінка пропозиції:
— кількість запропонованого до реалізації товару внатуральних одиницях виміру;
— сумарний обсяг пропозиції товару в національній або іншійвалюті;
— кількість пропозицій товару;
— середня ціна пропозиції;
— мінімальна і максимальна ціна пропозиції;
— сума запасів запропонованих товарів на складах біржі.
II. Оцінка попиту:
— обсяг заявленого товару в натуральному вираженні;
— число заявок на купівлю товару;
— середня ціна попиту;
— мінімальна і максимальна ціна попиту.
III. Результати угод:
— кількість угод;
— обсяг продажів у натуральному вимірі;
— обсяг продажів у національній або іншій валюті;
— сумарний обсяг укладених угод на той чи інший товар унаціональній валюті;
— мінімальна і максимальна ціна угод;
— середня ціна угод;
— частка обороту біржі в обсязі оптового товарообігуконкретного товару в регіоні.
Крім перелічених індикаторів біржової кон'юнктури, дужеважливою для її дослідження є якісна оцінка, яку заведено називати«настрій біржового ринку». Варіанти «настрою» подано втабл. 3.
Результати спостереження накопичуються в інформаційній базіброкера (електронній базі даних, блокноті брокера). Для наочності оцінюваннядинаміки кон'юнктури більшість показників, крім табличної форми представлення,можна дублювати у вигляді графіків і діаграм. Багато пакетів прикладних програмдля аналізу економічних процесів мають розвинуті графічні можливості (Lotus 1—2—3,SС 5, Ехсеl 5—7, Ехсеl 97—2000 тощо).
5. Аналіз поточної біржової кон'юнктури
Наступним етапом вивчення біржової кон'юнктури є її аналіз таінтерпретація. Комплексний аналіз проводиться в два етапи: на першомуздійснюється розрахунок аналітичних показників, що характеризують якісний станбіржового ринку, на другому визначаються виявлені тенденції щодо динаміки ірівня коливань кон'юнктури.
На основі динамічних показників біржова кон'юнктурааналізується за динамікою:
— попиту і пропозиції;
— угод;
— цін.
Найважливішими аналітичними показниками стану біржового ринкує ліквідність товару, співвідношення попиту і пропозиції з цього товару(середнє у групі товарів або на біржі в цілому), індекси пропозиції і попиту завизначений період, індекс обсягу угод за визначений період, загальний ічастковий індекси цін на товари й угоди, чистий індекс середніх (типових) цінугод з урахуванням темпів інфляції.
Таблиця3
Якісна оцінка ситуації на біржових торгах№ ситу- ації Характер ситуації на тор гах Динаміка цін (Ц) Співвідно- шення попи- ту (П) і про- позиції (Пр) Кількість угод на тор- гах (КУ) 1 Спокійно Стабільні П = Пр Мінімальна 2 Твердо Стабільні П > Пр Мінімальна 3 Тихо Стабільні П Пр Середня 6 Зниження Знижуються П Пр Макси- мальна 8 Штиль Знижуються П Динаміка попиту і пропозиції характеризується такимипоказниками:
Іп=Qп1/Qп0 або /> (1)
де Іп — індекс попиту на певний товар;
Qп0,1 — обсяг попиту відповідно на попередніх іостанніх
торгах;
Р0,1 — ціна попиту (угоди) відповідно на попередніх іостанніх торгах.
Іпр=Qпр1/Qпр0 або /> (2)
де Іп — індекс пропозиції на певний товар;
Qпр0,1 — обсяг пропозиції відповідно напопередніх і останніх торгах;
Р0,1 — ціна пропозиції відповідно на попередніх іостанніх торгах.
Приклад. На останніх торгах сумарні обсяги попиту іпропозиції становили відповідно 4 і 3 трлн гр. од., на попередніх — 5 і 2 трлнгр. од. У цьому випадку Іп == 0,8, Іпр = 1,2, тобто попит натовар знизився на 20%, а пропозиція збільшилася на 20%.
Wп/пр=Qп/Qпр=1:Qпр/Qп (3)
де Wп/пр — співвідношення попиту і пропозиції наконкретний товар.
Приклад. На торгах сумарний обсяг заявленого попитустановив 5 трлн гр. од., а обсяг пропозиції — 2,5 трлн гр. од.
У цьому випадку співвідношення попиту і пропозиції становило1: 0,5, тобто пропозиція покрила усього 50% сумарного попиту.
Динаміка обсягу угод характеризується такими показниками.
Рівень ліквідності, який показує відношення суми укладенихугод до суми пропозиції на певний товар на торгах і розраховується за формулою
Рл=Qcу*100/Qпр (4)
де Рл — рівень ліквідності певного товару на торгах,%;
Qсу — сумарний обсяг укладених на торгах угод зцього товару;
Qпр — сумарний обсяг пропозиції цього товару наторгах.
Приклад. На торгах фруктовим концентратом обсягпропозиції становив 500 000 дол., а сумарний обсяг угод — 100 000 дол.
Р = 100 000: 500 000 • 100 = 20%.
Таким чином, знайшло свогопокупця лише 20% товару.
Іуг=Qу1/Qу0 або /> (5)
де Іуг — індекс угод;
Qу0,1 — обсяг продажів (угод) відповідно на попередніхі останніх торгах;
Р0,1 — вартість товару відповідно на попередніх іостанніх торгах.
Динаміка цін характеризується такими показниками:
/> (6)
де Іп — індекс середніх цін угод;
/>,0 — середні ціни угодвідповідно на попередніх і останніх торгах.
Ірч=Ір/і (7)
де Ірч — чистий індекс середніх цін угод;
і — індекс інфляції.
Приклад. Індекс середніх цін за серпень місяць нанафтопродукти становив 1,2; індекс інфляції — 1,09. У цьому випадку чистийіндекс середніх цін угод становив ІД, тобто, крім інфляції, ціни нанафтопродукти у серпні зросли на 10%.
На другому етапі аналізу біржової кон'юнктури виявляєтьсядинаміка коливання і сезонності.
У біржовій практиці розрізняють тривалі коливання (до 1року), середньострокові (2—3 міс.) і короткострокові (до 1 міс.).
Тривалі коливання пов'язані з фазами загальноциклічногорозвитку економіки життєвого циклу виробу.
Як інструмент аналізу тривалих коливань використовують методианалізу часових рядів.
Середньострокові коливання корелюють із сезонністювиробництва товарів та умовами їх транспортування. Сезонні піднесення і спадикон'юнктури істотно впливають на комерційну активність на біржовому ринку. Длявиміру сезонних коливань часто використовують індекс сезонності:
Ісез=Кфакт*100/Квир, (15.8)
де Кфакт — середньомісячний фактичний рівеньаналітичного показника біржової кон'юнктури;
Квир — вирівняний аналітичний показник
Приклад. Аналітичному відділу брокерської фірми дорученозіставити щомісячну динаміку продажів зерна у попередньому і поточному роках.Розрахунки показали таке (табл. 4):
Таблиця4
Динаміка продажів зерна у попередньому і поточному рокахМісяць Обсяг продажів зерна Розрахунковий обсяг продуктів Індекс сезонності Поперед- ній рік Поточ- ний рік Поперед- ній рік Поточ- ний рік Поперед- ній рік Поточ- ний рік Січень Лютий Березень Квітень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень 20 25 30 37 42 45 47 55 60 85 125 135 14 14,5 15 15,2 15,5 15,5 15,5 17,5 — — — — 6,79 16,26 25,72 35,18 44,64 54,1 63,56 73,03 82,49 91,95 101,41 110,87 140,33 144,06 147,79 151,51 155,24 158,96 162,69 166,42 — — — — 294,5 153,7 116,6 105,2 94 83,2 72 75,3 72,7 92,4 123,8 121,7 99,8 100,6 101,5 100,3 99,8 97,5 95,3 105,2 — — — —
Як бачимо, продажу зерна притаманні сезонні коливання. Улітню пору спостерігається стабілізація продажів, в осінні місяці — різка їхактивізація. У поточному році сезонні коливання знизилися, проте осіннєпіднесення почалося дещо раніше, ніж у попередньому році, що, очевидно,пов'язано з різким зниженням сумарних обсягів продажу.
Короткострокові коливання біржової кон'юнктури визначаютьсядією випадкових чинників (погодні умови, порушення транспортної доставкитовару, стихійні лиха, періоди відпусток, свят), інфляційним чеканням іспекулятивною змовою.
6. Прогнозування біржової кон'юнктури
Прогнозування валютної біржової кон'юнктури — це оцінюванняперспектив розвитку біржового ринку з метою визначення можливих тенденцій динамікиобсягів ефективних угод.
Прогнозування кон'юнктури базується на результатах налізустану біржового ринку.
Прогноз біржової кон'юнктури є ймовірним результатом здійснюєтьсяу такій послідовності.
1. Вибір періоду прогнозування.
2. Визначення параметрів прогнозування.
3. Вибір методів прогнозування.
4. Розрахунок прогнозних параметрів.
5. Інтерпретація прогнозу.
Кон'юнктура біржового ринку є одним із найнестійкішихпоказників, тому вибір часу прогнозу є дуже важливим фактором у прогнозуванні.Як правило, короткострокові прогнози кон'юнктури (день, тиждень, декада,місяць) пов'язані вибором тактики брокера на найближчих торгах за спот-угодами.
Середньостроковий прогноз (місяць, квартал, рік) необхіднийдля укладання форвардних угод.
Довгостроковий прогноз кон'юнктури пов'язаний насамперед ізвибором стратегії посередницької фірми та експертною оцінкою зміни ситуації наринку в цілому.
Після вибору періоду прогнозування настає етап визначенняпараметрів прогнозування. На цьому етапі виділяються оцінюваний сегмент ринку іпоказники, що характеризують кон'юнктуру. Для короткострокових і середньостроковихпрогнозів за основні показники оцінки кон'юнктури використовуються рівні іпоказники динаміки валютного курсу. Саме виходячи з цього основними методамикороткострокових і середньострокових прогнозів біржової кон'юнктури єстатистичні методи прогнозування: ковзна середня, метод найменших квадратів — істатистичні методи експертних оцінок.
Одним із найпопулярніших методів прогнозування є прогнозкон'юнктури на основі трендових моделей із використанням методу найменшихквадратів.
Література
1. Авдулов П.В., ГойзманЭ.И., Кутузов В.А. и др. Экономико- математические методы и модели дляруководителя. М.: Экономика, 2008
2. Акофф Р. Планированиебудущего корпорации. – М.: Прогресс, 2007
3. Ансофф И. Стратегическоеуправление. – М.: Экономика, 2008.
4. Багриновский К.А.,Рубцов В.А. Модели и методы прогнозирования и долгосрочного планирования: Учеб.пособие. — М.,2009.
5. Л.П. Владимирова. Прогнозированиеи планирование в условиях рынка: Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. –М.: Издательский Дом «Дашков и К», 2009. – 308 с.
6. Гальчинський., НаєцьВ., Семиноженко В. Україна: реалії та інновацційний розвиток. – К., 2008