Зміст
Вступ
1. Теоретичні основифункціонування комерційних банків
1.1 Поняття кредитної системи
1.2 Комерційний банк: сутність,види та функції
1.3 Роль і місце банків вкредитній системі
2. Комерційний банк –основна ланка кредитної системи
2.1 Характеристика діяльностіта оцінка фінансових показників ПАТ АБ „Укргазбанк”
2.2 Місце в кредитній системіПАТ АБ „Укргазбанк”
3. Напрямки вдосконаленняфункціонування комерційних банків України на сучасному етапі
Висновки
Список використаної літератури
комерційнийбанк кредитний система
Вступ
Актуальністьтеми дослідження. На сучасному етапі економічного розвитку, в умовах трансформаціїнаціональної економіки, серед проблем, пов'язаних з виходом України з кризовогостану, важливе місце посідає формування ефективної кредитної системи. Кредитуваннянаселення України в сучасних умовах є надзвичайно важливим питанням через те, щосоціально-економічний рівень його життя дуже низький.
Певна особа, щобпідвищити свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких неможе забезпечити держава, тому часто люди розпочинають власну діяльність, а на цепотрібні чималі кошти. І тут на допомогу може прийти лише розвинена практика кредитування.
Крім того, такогороду допомоги потребують часто й ринкові структури, товарне виробництво, торгівля,тобто усі сфери народного господарства.
У будь-якійдержаві кредитна система відіграє ключову роль. Саме вона задовольняє економікунеобхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахункисуб’єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію цілого рядуінших функцій та завдань. Без розвинутої кредитної системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економікудержави.
Як найважливішийелемент відтворювальної структури економіки банківські установи організують рухі перерозподіл ресурсів суспільства в їх грошовому виразі. Через банківську системупроходять грошові розрахунки і платежі господарюючих суб'єктів та населення в цілому.Саме комерційні банки виконують важливу функцію мобілізації тимчасово вільних грошовихресурсів і перетворення їх у реальний капітал, здійснюючи різноманітні кредитні,інвестиційні та інші операції і забезпечуючи, таким чином, потреби економіки в додатковихресурсах.
Середсуб'єктів фінансово-господарської діяльності комерційні банки — це саме та галузь,яка повинна бути спроможна своєчасно прогнозувати динаміку економічної кон'юнктури,а також якнайшвидше та досить гнучко реагувати на будь-які зміни, що відбуваютьсяна фінансовому ринку.
Комерційнийбанк – являється основною ланкою кредитної системи, тому для нормального функціонуваннясистеми, необхідно забезпечити безперервну та ефективну роботу банків. У зв’язкуз цим виникає необхідність аналізу діяльності банків, визначення проблем їх функціонуваннята розробки напрямків їх усунення.
Важливе теоретичней практичне значення вказаних проблем та їх невирішеність зумовили необхідністьпроведення цього дослідження та вибір теми роботи.
Проблематиці, що піднімаєтьсяв даній роботі, присвяченоряд робіт вітчизняних та іноземних вчених, серед яких треба виділити праці таких іноземних вчених, як Дж. Маршалл, Ж. Герар,Р. Ринутро, I. Ханкель. Серед вітчизняних дослідників слід назвати В. Міщенко, А. Сомик,О. Васюренко, М. Пацера.В складі кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Київськогонаціонального університету імені Тараса Шевченка займаються питаннями функціонуваннякомерційних банків Васильченко З.М., Версаль Н.І., Януль І.Є. та інші.
Метоюкурсової роботи є теоретичне й практичне обґрунтування ролі та місця комерційнихбанків в кредитній системі та шляхів удосконалення їхнього функціонування в Україні.
Відповідно доданої мети роботи постають такі завдання:
· визначитипоняття кредитної системи;
· дослідити сутність комерційних банків;
· визначити роль комерційних банків в кредитній системі;
· охарактеризувати діяльність та оцінити фінансові показники ПАТ АБ „Укргазбанк”;
· визначити місце в кредитній системі ПАТ АБ „Укргазбанк”;
· дослідити шляхи та виробити рекомендації щодо підвищення ефективностідіяльності комерційних банків.
Предметом дослідженняє функціонування комерційних банків у кредитній системі країни.
Об'єкт дослідження– комерційнийбанк як основна ланка кредитної системи.
Методологічнута інформаційну основу в проведенні дослідження склали вітчизняні та зарубіжні публікаціїз питань фінансово-кредитних відносин, періодичні видання, а також Закони Україниз питань фінансово-кредитної та банківської діяльності, законодавчі правові акти,законопроекти України щодо правового забезпечення банківської та кредитно-фінансовоїдіяльності, статистичні матеріали.
Дана роботаскладається зі вступу, трьох розділів та висновків. У першому розділі розглянемотеоретичні основи кредитної системи та функціонування комерційних банків. В другомурозділі проведемо аналіз банківської діяльності на прикладі одного банку, а такожвизначемо його місце в кредитній системі України. В третьому розділі запропонуємонапрямки удосконалення функціонування комерційних банків України на сучасному етапі.
1.Теоретичні основи функціонування комерційних банків
1.1Поняття кредитної системи
У будь-якійдержаві, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин,кредитна система відіграє ключову роль. Недарма її порівнюють часто із кровоносноюсистемою економіки держави. Адже саме вона задовольняє економіку необхідним обсягомфінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання,кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань.Без розвинутоїкредитної системи неможливо навіть уявитисобі розвинуту економіку держави.
Кредит – є формою руху грошового капіталу,який надається в позику на умовах повернення й прибутковості. Наявність кредитнихвідносин передбачає, з одного боку, тимчасово вільні грошові кошти, власники яких готові надатиїх на певний строк за певну винагороду (процент), а з іншого, — підприємців, бажаючихтимчасово використати їх у своїй виробничій діяльності [5, 23].
В умовахрозвинутої ринкової економіки кредит виступає в декількох видах і здійснюється черезнайрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утворюють кредитну систему,а це: банки, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші фінансово-кредитні інститути.
Однак, для тогощоб визначитись зі складовими кредитної системи, передусім, необхідно дослідити таке поняття,як система взагалі. Зокрема, В.Афанасьєв писав, що під системою розуміється сукупністькомпонентів, взаємодія яких породжує нові (системні) якості, не притаманні її складовим.Найважливішою особливістю системи є її цілісність. Ознаками системи є також її структурність(можливість опису системи через визначення її структури, тобто зв’язків всерединісистеми), взаємозв’язок системи та зовнішньої середи (система формує та проявляєвластивості у взаємодії із зовнішньою середою), ієрархічність (кожний із компонентівсистеми може розглядатися як система, а система, що розглядається, є компонентомбільш широкої системи), множинність опису системи (складність системи потребує їїопису з різних сторін для розуміння її сутності).
Таким чином, убудь-якому випадку віднесення до системи простої сукупності установ, що здійснюютьдіяльність на ринку позичкового капіталу, є щонайменше хибним.
Тому,кредитна система– це визначена законодавством країнисукупність кредитно-фінансових інститутів, а також кредитно-фінансові відносини,форми і методи кредитування.
Вона являєтьсяневід'ємною і важливою частиною економіки будь-якої країни, так як від її функціонуваннязалежить форма і динаміка розвитку країни.
Економічноюосновою функціонування кредитної системи, є кредитні відносини, виникнення якихпов'язане з неспівпадінням у часі витрат, що здійснюються різними учасниками господарськихпроцесів, і надходженням необхідних для цього доходів. Таке неспівпадіння, зумовлене об'єктивнимиекономічними причинами, — характерне для переважної більшості суб'єктів ринковоїекономіки. У результаті, з одного боку, виникає значна сума тимчасово вільних відобороту грошових коштів, а з іншого — відчувається потреба у додаткових грошовихресурсах. Розв'язується дане протиріччя за допомогою інститутів кредитної системи,в яких акумулюються тимчасово вільні кошти одних суб'єктів ринку і надаються у тимчасовекористування іншим, що відповідає економічним і соціальним потребам суспільствав цілому.
Зазначенімоменти відображають дві найважливіші історичні передумови становлення і розвиткукредитної системи як центральної ланки економіки. З одного боку, розвиток товарноговиробництва і розширення торгівлі обумовили зростання обсягів грошового обороту,що викликало необхідність впорядкування його організації і технічного обслуговування,а з іншого – виникає необхідність у специфічній формі підприємницької діяльності,пов'язаної з нагромадженням і розподілом тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку.Організація виконання цих двох найважливіших економічних завдань призвела до появиособливих підприємств-інститутів кредитної системи, які поділяються на три великігрупи:
1) центральні банки;
2) комерційні банки;
3) спеціалізовані кредитно-фінансовіустанови.
При цьомуперші дві групи складають окрему ланку організації кредитних відносин і представляютьсобою банківську систему країни, тоді як третя група є відносно відособленою системоюнебанківських установ, що спеціалізуються на виконанні окремих операцій. Головною ланкою кредитноїсистеми у будь-якій країні є банки, що здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій.
Такимчином, кредитнусистему можна розглядати в двох аспектах прояву:
o по-перше,кредитна система як сукупність кредитних стосунків, форм, способів і типів кредитування;
o по-друге,кредитна система як сукупність банківськихі інших кредитнихорганізацій, що працюють в правовому полі, визначеному законодавчими актами.
На сьогодніне існує єдиного підходу до побудови структури кредитного ринку, оскільки все залежитьвід вихідних позицій, принципів, які покладені в її основу. Проте можні виокремитибанківську і небанківську частини.
Банківська система, яка являється складовоючастиною кредитної системи, бере участь у виконанні основних її функцій, зокрема, шляхом:
v забезпеченняспособів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремимигалузями тощо;
v розробкита забезпечення способів управління ризиками;
v забезпечення механізму об’єднання фінансових ресурсів та їх розподілуміж окремими суб’єктами господарювання;
v забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема,шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;
v забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координуватидецентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.
Кредитна системабудь-якої країни очолюється Центральнимбанком.Він виступає основним координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функціїуправління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці. Він, як правило,не вступає у взаємовідносини з підприємствами і населенням, а представляє собоюсвого роду “банк банків” і “банк держави”, що визначається його базовими функціямияк основного органу, який координує діяльність кредитної системи в цілому.
Другучастину кредитної системи становить парабанківська система – сукупність небанківськихфінансових посередників, які акумулюють грошові кошти економічних суб’єктів, спеціалізуючисьна виконанні кількох операцій або обслуговуючи обмежене коло клієнтури, і підпорядковуютьсярізним регулюючим органам [6].
Небанківськефінансування довгострокових капіталовкладень у народне господарство здійснюєтьсячерез інвестиційні фонди, суть яких зводиться до акумуляції коштів певних суб’єктіві використання їх для нагромадження. Утворюються й інші фонди, які займаються акумуляцієюгрошових коштів та інвестуванням їх у ті чи інші галузі народного господарства,зокрема, такі відомі у світі, як Міжнародний валютний фонд. В Україні — це Пенсійний фонд,фонди соціального страхування та інші. Головною їх ознакою є те, що вони являютьсобою сукупність грошових або інших ресурсів, які знаходяться в розпорядженні тихчи інших асоціацій, об'єднань, підприємств, організацій, державних установ, приватнихгромадян, призначених для цільового використання. В періоди вивільнення їх від цільовоговикористання ці кошти використовуються для інвестицій, кредитування, надання послуг,позик з метою їх нагромадження. Звичайно, якщо це не суперечить чинному законодавству. Взагалі, кредитна системаможе функціонувати і без фінансових посередників. Власник вільних коштів може прямоі безпосередньо надавати їх у позичку позичальнику. Така кредитна система сталаформуватися в Україні у формі прямих грошових позичок між підприємствами. Але високіризики таких “прямих” відносин кредиторів і позичальників, розбіжність за сумамиі термінами неминуче призводять до виникнення особливих посередників, що на основіакумуляції коштів багатьох суб'єктів забезпечують задоволення практично будь-якихпотреб ринкових суб'єктів у позикових засобах.
Структура сучасноїкредитної системи України наближається до цивілізованого ринкового типу. У ходіпроведення реформ було взято курс на побудову такої кредитної системи, що здатна забезпечувати повноцінне комплекснеобслуговування господарського обороту [8, 15]. Однак цей процес ще не завершено.Потребує суттєвого вдосконалення діяльність Національного банку України, становленняринків короткострокових і довгострокових грошових капіталів зумовлює необхідністьрозвитку спеціалізованих кредитно-фінансових інститутів, розширення сфер діяльностікредитних установ неможливе без багатьох допоміжних організацій. Та найважливішезначення має розвиток діяльності комерційних банків як первинної і вихідної ланкикредитної системи.
1.2Комерційний банк: сутність, види та функції
Термін„комерційний банк” виник ще в ранній період банківської справи, коли банки обслуговувалипереважно торгівлю. З розвитком виробництва виникла необхідність його кредитування:потрібні були кредити на поповнення обігового капіталу, створення запасів сировини,готової продукції тощо. Строки кредитів постійно збільшувалися, частину банківськихресурсів використовували для вкладень в основний капітал, цінні папери, тому термін„комерційний” почав набувати значення „діловий”, тобто банк, як і будь-яке підприємство,має свій продукт і працює на комерційній основі, намагається, щоб кожна операціяприносила дохід і завдавала якнайменше збитків [13. с11].
А продуктомбанку є перш за все, формування кредитних грошей, а також різноманітні послуги,які полягають у наданні гарантій порук, консультацій, управлінні майном тощо [13. с12].
Комерційнібанки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств,установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у виглядівнесків і депозитів, здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касовета інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб, приймають і розміщуютьгрошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можутьвиконувати певні операції.
Відповіднодо Закону України „Про банки і банківську діяльність” комерційний банк – це юридичнаособа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснюватиу сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичнихосіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власнийризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб. Крімтого, окремо виділяють банк з іноземним капіталом — банк, у якому частка капіталу,що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків.
Іноземнінауковці дають свої визначення цьому поняттю, наприклад, комерційний банк – це цілеспрямована,відкрита соціотехнічна система, яка пов’язана із зовнішнім світом мережею транзакційфінансово-кредитного та інформаційного характеру. [15. с. 200].
Комерційнимбанкам в Україні забороняється займатися діяльністю у сфері матеріального виробництваі торгівлі матеріальними цінностями, а також діяльністю з усіх видів страхування(крім функцій фінансового страхового посередника), їм забороняється використовуватисвої союзи та інші об'єднання для досягнення згоди, спрямованої на монополізаціюринку банківських послуг, установлення монопольних ставок і комісійних винагород,обмеження конкуренції у банківській справі.
Комерційнібанки класифікуються за різними критеріями: формою власності, організаційною формою,розміром капіталу; філійною мережею; діапазоном операцій, що ними виконуються, тасектором ринку, де вони функціонують.
За формоювласності комерційні банки поділяються на державні і колективні. Державні банкимають одного власника в особі держави. Статутні фонди цих банків створені за рахунокбюджетних коштів і коштів бюджетних установ. Інші вітчизняні комерційні банки — це банки з колективною формою власності, тому що частка капіталу кожного із засновниківзаконодавче обмежена 35% статутного фонду банку, тобто кількість засновників банкуне може бути меншою трьох юридичних чи фізичних осіб.
Залежновід організаційної форми комерційні банки з колективною формою власності представленіна банківському ринку акціонерними товариствами відкритого і закритого типу (акціонернібанки) та товариствами з обмеженою відповідальністю (пайові банки). Проте відповіднодо змін у законодавстві банки в Україні створюються у формі публічного акціонерноготовариства або кооперативного банку.
Залежновід розміру активів комерційні банки поділяються на малі (сукупні активи не перевищують200 млн. грн.), середні (сукупні активи перевищують 200 млн. грн.), великі (перевищують500 млн. грн.) та найбільші (перевищують 1300 млн. грн.).
Залежновід наявності філій комерційні банки можна кваліфікувати на банки з мережею філійта безфілійні.
Залежновід діапазону операцій, що виконують комерційні банки, і сектора ринку, де вонифункціонують, розрізняють: універсальні банки; банки з клієнтською спеціалізацією;банки з галузевою спеціалізацією; банки з функціональною спеціалізацією.
Універсальнібанки виконують широкий спектр операцій та надають різноманітні послуги своїм клієнтам.В Україні більшість комерційних банків можна вважати універсальними, бо майже всівони мають потенційні юридичні можливості для впровадження всіх банківських продуктіві залучення до обслуговування різних типів клієнтів.
До банківіз клієнтською спеціалізацією належать кооперативні банки, в яких основними засновникамиі переважними клієнтами є кооперативи. У країнах з розвинутою ринковою економікоюдуже помітна деталізація і диференційність банків залежно від спеціалізації з обслуговуванняконкретного типу клієнтури. Зокрема, функціонують біржові банки, які обслуговуютьоперації біржових структур; страхові — страхових інститутів; кооперативні — кооперативівтощо. Банки із галузевою спеціалізацією обслуговують переважно юридичних та фізичнихосіб у межах певної галузі господарства. Ступінь спеціалізації галузевих банківзначною мірою залежить від сфери їх діяльності, а також особливостей господарськоїдіяльності галузевої клієнтури, що можуть бути пов'язані із сезонними чи іншимипроцесами. Функціональна спеціалізація полягає в тому, що комерційні банки виконуютьпереважно вузьке коло спеціалізованих операцій. До функціонально спеціалізованихбанків відносяться інвестиційні, ощадні, іпотечні, клірингові тощо. Функціональнаспеціалізація принципово впливає на характер діяльності банку, визначає особливостіформування активів і пасивів, а також специфіку роботи з клієнтурою. Відомими представникамибанків з функціональною спеціалізацією в Україні є Ощадбанк. У пасиві Ощадбанкублизько 90% — Це кошти фізичних осіб, а активні операції в основному спрямованіна споживче кредитування.
Функціональнаспеціалізація названих банків не заважає їм виконувати інші операції, притаманніуніверсальним банкам.
Будучисамостійними суб'єктами грошового ринку, банки виконують певні економічні функції,в яких конкретизується їх сутність та призначення.
Немаєєдності щодо визначення функцій комерційних банків, які розглядають мінімум з двохпозицій:
§ по-перше, з точки зору операцій, які здійснюють банки;
§ по-друге, з точки зору особливостей здійснюваних банками операцій.[6. с. 174].
Виходячиз першої позиції до функцій можна віднести: мінімізацію готівкових коштів і здійсненняплатежів; фінансування інвестицій і поточних витрат, кредитування; проведення операційз цінними паперами; купівля-продаж іноземної валюти та інші операції.
Протетакий підхід до визначення функцій банків не правомірний, оскільки функція банку– більш складне, глибоке явище, ніж операція. Функція – це те, що властиве кожномубанку постійно, незалежно від того, які конкретні операції він виконує в даний момент.Операція ж характеризує певний вид роботи банку тільки в даний момент і стосовнолише окремого економічного суб'єкта, тобто на макрорівні [7].
Отже,до функцій комерційних банків відносять:
v трансформаційна;
v емісійна;
v інформаційно-консультаційна;
v контрольна.
Трансформаційнафункція банків зумовлена посередницькою місією банків взагалі і їх особливим місцемсеред фінансових посередників зокрема. Полягає вона в зміні (трансформації) такихякісних характеристик грошових потоків, що проходять через банки, як рівень ризикованості,строковість, обсяги та просторове спрямування.
У зв'язкуз цим можна виділити такі напрями цієї функції:
§ трансформація ризиків;
§ трансформація строків;
§ трансформація обсягів;
§ просторова трансформація;
§ валютна трансформація;
§ трансформація ліквідності.
Трансформаціяризиків полягає в тому, що банки, діяльність яких пов'язана з високим ризиком, вживаючивідповідних заходів, можуть звести ці ризики для своїх вкладників та акціонерівдо мінімуму. До таких заходів належать: диверсифікація активних операцій, створеннярезервів, диференціація процентних ставок залежно від ризикованості кредитів, страхуваннядепозитів тощо. Завдяки цим заходам банки беруть на себе переважну частину ризиківнепогашення позичок.
Трансформаціястроків означає, що, мобілізуючи значні обсяги короткострокових коштів і постійнопоповнюючи їх, банки одержують можливість деяку їх частину спрямовувати в довгостроковіпозички та інші довгострокові активи. Це вигідно не тільки банкам (вони одержуютьбільш високий дохід), а й їхнім клієнтам. Позичальники одержують можливість профінансуватисвої довгострокові проекти, а кредитори банків — одержати більший дохід за своїмивкладами в банках.
Трансформаціяобсягів капіталів виявляється в тому, що, мобілізуючи великі обсяги дрібних вкладів,банки дістають можливість акумулювати великі маси капіталу для реалізації масштабнихпроектів. Без банків ці кошти залишались би розпорошеними, використовувалися б знизькою віддачею чи взагалі не використовувалися.
Простороватрансформація означає, що банки можуть акумулювати ресурси з багатьох регіонів інавіть з інших країн і спрямувати на фінансування проектів одного регіону, однієїкраїни, одного об'єкта. Таким чином розсуваються географічні межі грошового ринку,він перетворюється у міжнародний і світовий, що полегшує балансування попиту і пропозиціїна грошовому ринку в будь-якому місці світового ринку.
Трансформаціяліквідності виражається в тому, що банк завжди певну частину коштів має триматиу ліквідній формі, оскільки складно передбачити поведінку вкладників і кредиторів.
Емісійнафункція банків полягає в тому, що тільки вони можуть створювати додаткові платіжнізасоби і спрямовувати їх в оборот, збільшуючи пропозицію грошей, або ж вилучатиїх з обороту, зменшуючи пропозицію грошей. Цю функцію виконує як центральний банк,емітуючи готівкові гроші, так і комерційні банки, емітуючи депозитні гроші черезмеханізм грошово-кредитного мультиплікатора.
Інформаційно-консультаційнафункція проявляється у продукуванні інформації щодо різноманітних можливостей вкладеннякоштів та отримання фінансування.
В багатьохпідручниках окремо виділяють контрольну функцію, яка означає, що у банків завждиє важелі контролю за позичальниками.
З функціямибанків безпосередньо пов'язана їх роль в економіці. У трансформаційній функції банкивпливають на прискорення обороту капіталу в процесі відтворення, сприяють розширеннюобсягів і підвищенню ефективності суспільного виробництва. В емісійній функції банкисприяють забезпеченню потреб обороту в платіжних засобах, зміцненню договірної іплатіжної дисципліни в господарстві, удосконаленню та зміцненню грошового обороту.За кожним з напрямів прояву ролі банків стоїть їх копітка робота щодо забезпеченнякожному господарюючому суб'єкту сприятливих умов для функціонування.
Свої функціїкомерційні банки реалізують через виконання певного набору операцій. Перелік операцій,які може здійснювати сучасний комерційний банк, змінюється залежно від країни тавиду банку.
До банківськихоперацій відносять:
Пасивні,що забезпечують формування ресурсної бази, необхідної банку зверх власного капіталудля нормальної діяльності, забезпечення ліквідності, платоспроможності та одержаннязапланованого доходу (залучення коштів на депозитні рахунки, одержання позичок уЦентральному банку, випуск банківських облігацій тощо);
Активні– це розміщення банками власних, залучених, запозичених (куплених) коштів з метоюодержання запланованого доходу та забезпечення ліквідності (операції з кредитування,вкладення коштів в цінні папери, формування касових залишків та обов’язкових резервівбанку і т.д.);
Комісійно-посередницькі,що здійснюються за дорученням і на користь клієнта за певну плату (інформаційні,консультативні, гарантійні тощо).
Такимчином, комерційні банки відіграють важливу роль у житті цивілізованого суспільства,виступаючи універсальним фінансовим посередником.
1.3Роль і місце в кредитній системі банків
Середфінансових посередників ключове місце займають банки. Це проявляється в такому:
§ на банки припадає більша частка в перерозподілі позичкових капіталівна грошовому ринку, ніж на будь-який інший вид фінансових посередників;
§ банки за своїм функціональним призначенням беруть участь у формуванніпропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливати на ринкову кон'юнктуруй економічне зростання, а інші посередники такої можливості не мають. Більше того,діяльність банків з пропозиції грошей багато в чому визначає становище всіх іншихпосередників на грошовому ринку. Саме банки ведуть рахунки останніх, сприяють формуваннюїх грошових фондів, здійснюють розрахунково-касове і кредитне обслуговування і черезце мають можливість впливати на їх діяльність;
§ банки мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий асортиментрізних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмеженихфінансових операціях. Тому можливості впливу на грошовий оборот і економіку загалому банків значно ширші, ніж у будь-якого виду небанківських фінансових посередників[7].
Банки є центральноюфігурою кредитної системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функціїміж кредиторами й позичальниками.
Відповіднода Положення Національного банку України «Про кредитування»: головнимиланками кредитної системи є банки та кредитні установи, що мають ліцензію Національногобанку України, які одночасно виступають у ролі покупця і продавця існуючих у суспільствітимчасово вільних коштів.
Банківськасистема шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечуєйого залучення, акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникаєдефіцит капіталу.
Банки є центральноюфігурою кредитної системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функціїміж кредиторами й позичальниками. Існує багато різних видів банків, проте за своїмфункціональним призначенням і належністю вони можуть бути зведені у дві великі групи:центральні (федеральні) банки і комерційні банки. В сукупності і взаємодії всі банкискладають національну банківську систему.
У центрі банківськоїсистеми стоїть центральний банк. Він є емісійним, касовим та резервним центром країни.Більшість країн світу мають один центральний банк, наприклад Англійський банк уВеликобританії, Бундесбанк у Німеччині, Національний банк в Україні. У США їх аждванадцять і утворюють вони центральну федеральну систему. Зумовлено це рядом обставин,характерних саме для США. По-перше, масштабністю країни, по-друге, економічним розмаїттямі великою кількістю комерційних банків, по-третє, політичним компромісом між прибічникамицентралізації і децентралізації банківської системи.
У механізмі функціонуваннякредитної системи держави велика роль належить комерційним банкам. Вони є багатофункціональнимиорганізаціями, що діють у різних секторах ринку позичкового капіталу. Банки акумулюютьосновну частку кредитних ресурсів і надають своїм клієнтам повний комплекс фінансовихпослуг, включаючи кредитування, прийом депозитів, розрахункове обслуговування, купівлю-продажі збереження цінних паперів, іноземної валюти та ін.
Завдання банківполягає у забезпеченні безперебійного грошового обігу й обороту капіталу, кредитуванніпромислових підприємств, держави і населення, створення умов для народногосподарськогонагромадження.
Банк може надаватикредити підприємствам і організаціям різних галузей народного господарства й іншимбанкам, включаючи свої філії, фінансовим компаніям і населенню.
Важливою функцієюкомерційних банків є посередництво в кредиті. Прямим кредитним відносинам між власникамивільних коштів і позичальниками перешкоджає розбіжність обсягу капіталу, пропонованогов позичку, з потребою в ньому, а також терміну вивільнення капіталу з терміном,на який він потрібний позичальнику. Безпосередні кредитні зв'язки між власникамикапіталу і позичальниками ускладнює і ризик неплатоспроможності останніх. Власниккапіталу може не мати інформацію про фінансовий стан позичальника. Комерційні банки,виступаючи в ролі фінансових посередників, усувають ці ускладнення. Банківські кредитинаправляються в різні сектори економіки, забезпечують розширення виробництва. Стабільнаекономіка не може існувати без організованої і налагодженої системи грошових розрахунків.Звідси велике значення має роль банків у проведенні розрахунків і платежі.
Комерційні банкиналежать до особливої категорії ділових підприємств — фінансових посередників. Вонизалучають капітали, заощадження населення та інші вільні грошові кошти, які вивільняютьсяу процесі господарської діяльності, та надають їх у тимчасове користування іншимекономічним агентам, які потребують додаткового капіталу.
Сучаснікомерційні банки є багатофункціональними установами, що займаються практично всімавидами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарськоїдіяльності своїх клієнтів. Основне навантаження щодо фінансово-кредитного обслуговуванняекономіки припадає саме на комерційні банки.
Надаючикредити клієнтам, банки реалізують себе як фінансові посередники, приймаючи грошівід вкладників, що володіють тимчасово вільними коштами, і надаючи їх позичальникам,тобто тим учасникам економічного обороту, які тимчасово потребують додаткового капіталу.У результатіцієї діяльності банку у виграші перебувають усі зацікавлені сторони. Тимчасово вільнігрошові кошти вкладників банк перетворює на позичковий капітал, який приносить їмреальний дохід у формі процента. Використання кредиту позичальниками сприяє прискореннюобороту капіталу, скороченню витрат виробництва і зростанню прибутків. Комерційнібанки отримують доход від зазначених операцій за рахунок різниці між процентами,що стягуються за позиками і виплачуються за вкладами. Здатність комерційних банківстворювати в процесі своєї діяльності додаткові засоби платежу є однією з найважливішихфункцій, що відрізняє їх від інших інститутів кредитної системи.
Комерційні банкиможуть здійснювати операції з купівлі і продажу іноземної валюти, організовуючифінансування зовнішньої торгівлі; виконувати довірчі операції, пов'язані з управлінняммайном, грошовими коштами та іншими матеріальними цінностями фізичних і юридичнихосіб за їх дорученням; надавати консультативні послуги своїм клієнтам з питань організаціїгосподарсько-фінансової діяльності; здійснювати зберігання грошових і матеріальнихцінностей у спеціально обладнаних сховищах, а також ряд інших операцій, пов'язанихз обслуговуванням різних клієнтів.
В історичномуплані комерційні банки виникли раніше, ніж інші типи фінансово-кредитних інститутів,а тому розвиток кредитної системи розпочинається саме з виникнення і розвитку комерційнихбанків.
Стабільнай активно функціонуюча система комерційних банків та небанківських кредитно-фінансовихінститутів у поєднанні з ефективною, виваженою політикою центрального банку займаєголовне місце в економіці будь-якої країни.
2.Комерційний банк – як основна ланка кредитної системи
2.1 Характеристика діяльності та оцінка фінансових показниківПАТ АБ „Укргазбанк”
Об’єктом дослідження даної роботи виступаєПублічне акціонерне товариство Акціонерний Банк «Укргазбанк» (далі ПАТ АБ „Укргазбанк”),який працює на ринку України вже 16 років.
ПАТ АБ “Укргазбанк” є правонаступникомЗАТ “Інтергазбанк” та АТЗТ “Хаджибейбанк”, зареєстрованого Національним БанкомУкраїни 21 липня 1993 року.
У 1996 році банк змінив назву на ВАТ АБ “Укргазбанк”, отримав ліцензію НБУ на право здійснення операцій з валютними цінностямиі приєднався до міжнародної системи REUTERS,яка дає змогу в найкоротші терміни здійснювати всі види міжнародних фінансових розрахунківта вести активну діяльність на валютному ринку України.
На виконання рішень загальних зборів акціонерівбанк реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство АБ “Укргазбанк”, засновникамиякого є ДАХК “Укргаз”, АТ “Київоблгаз”, СП “Арго” та інші.
24 липня1997 року АБ «Укргазбанк» отримав генеральну ліцензію №123 на право здійснення банківськихоперацій та став повноправним членом Української Міжбанківської Валютної Біржі (УМВБ).
На вимогуП.5 Розділу XVII Закону України«Про акціонерні товариства» № 514-17 від 17.09.2008 та на підставі рішення Загальнихзборів акціонерів від 29 травня 2009 року Відкрите акціонерне товариство акціонернийбанк «Укргазбанк» офіційно змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариствоакціонерний банк «Укргазбанк». Державну реєстрацію змін до статуту банку було здійснено07 липня 2009 року, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи – Публічногоакціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» видане державним реєстраторомСолом’янської РДА у м. Києві 12.06.2009.
Відповіднодо Закону України «Про акціонерні товариства»за типом акціонерні товаристваподіляються на публічні та приватні. Публічне акціонерне товариство може здійснюватипублічне та приватне розміщення акцій. Приватне ж акціонерне товариство може здійснюватитільки приватне розміщення акцій. Акціонери публічного акціонерного товариства можутьвідчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Основною метою діяльності банку є отримання прибутку шляхом наданняповного спектру внутрішніх та міжнародних банківських послуг як у національній валютіУкраїни, так і в іноземній валюті, проведення банківських операцій, комерційної,інвестиційної та будь-якої іншої діяльності, дозволеної для банків згідно з чиннимзаконодавством України. Банк має право здійснювати наступні банківські операції:
- відкриттята ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) у грошовій одиниці Українита іноземній валюті;
- касовеобслуговування клієнтів;
- залученнята розміщення кредитів та депозитів на мїжбанківському ринку України;
- кредитуванняюридичних і фізичних осіб та фінансовий лізинг;
- залученнядепозитів юридичних та фізичних осіб;
- веденнякореспондентських рахунків банків (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті;
- операціїз валютними цінностями на міжнародних ринках та ін.
Станом на 1 січня 2009 рокуАБ «Укргазбанк» займає наступні позиції (згідно з рейтингом Асоціації українськихбанків):
v за розміромактивів – 16 позицію;
v за розміромкапіталу – 19 позицію;
v за розміромкредитно-інвестиційного портфеля – 17 позицію;
v за розміромпортфеля депозитів фізичних осіб – 10 позицію;
v за розміромпортфеля депозитів юридичних осіб – 22 позицію;
v за розміромемісії платіжних карток – 12 позицію.
Одним із пріоритетнихнапрямків в розвитку Банку є робота з малим та середнім бізнесом, а також роботаз фізичними особами. Банк проводить політику прозорості та публічності. За оцінкоюрейтинговоїкомпанії Standard & Poor's у 2008 році«Укргазбанк» посів перше місце у рейтингу інформаційної прозорості банківУкраїни.
Національна мережаБанку станом на 01.01.2009 представлена 390 точками продажу для понад 18000 юридичнихта 600000 фізичних осіб.
Динамічнийрозвиток забезпечив входження АБ «Укргазбанк» в двадцятку найбільших українськихбанків та присутність у всіх сегментах ринку банківських послуг, орієнтованих якна роздрібних, так і на корпоративних клієнтів. Розмір банку, його представництвочерез філії та відділення у більшості регіонів України, обслуговування багатьохдержавних установ свідчили про становлення АБ «Укргазбанк» як фінансовоїустанови загальнонаціонального масштабу. Значний обсяг коштів, залучених від приватнихосіб, досить великі обсяги кредитування населення та обслуговування соціальних виплатпідвищували роль банку як соціально значущої фінансової установи. Проте вже за 2009рік „Укргазбанк” став на грані банкрутства. Вперше за всі роки існування банк отримавтакий великий збиток в розмірі 1784 млн. грн. Фінансова криза та неправильна політикаУряду призвели до погіршення ситуації в багатьох банках України. „Укргазбан” знаходитьсяна третьому місці серед банків, що знаходяться на грані банкрутства.
У 2006 році АБ«Укргазбанк» був затверджений у проекті Міжнародної фінансової корпорації(IFC) «Корпоративне управління в банківському секторі України». Як наслідокреалізації цього проекту в бнку значно підвищилась ефективність управління банківськими процесами.В рамках проекту бнкомбули введені до складу Спостережної ради незалежні члени, переглянуті та узгодженіз вимогами міжнародних стандартів та практик корпоративного управління документивнутрішнього регулювання банку.
Керуючись міжнароднимистандартами, Принципами корпоративного управління України АБ «Укргазбанк»вживає заходів щодо створення ефективних правових, регуляторних та інституційнихзасад належного корпоративного управління.
2007 рік для банку відзначився значним зростаннямпоказників діяльності. Зокрема фінансовий результат — прибуток — за підсумками роботив 2007 році склав 100,352 млн. грн., що у 3,26 перевищує показник 2006 року. Протягомроку банк збільшив свій статутний капітал до 500 млн. грн. Також, у 2007 році чистіактиви „Укргазбанку” становили 10313,8 млн. грн.,що на 131,2 % перевищило аналогічні показники минулого року. Кредитно-інвестиційнийпортфель банку зріс більш ніж удвічі, і сягнув 5353,6 млн. грн., що перевищило показник2006 року у 2,4 рази. Сума кредитів, видана юридичним особам, збільшилась у 2,2рази — до 3439,9 млн. грн. Обсяг коштів клієнтів банку за 2007 рік подвоївся, істановив 5594,5 млн. грн.
У 2008 році банк увійшов до групи найбільшихвітчизняних кредитно-фінансовіх установ, збільшив статутний фонд до 700 млн.грн. Фінансовий результат за підсумками2008 року склав 204,2 млн.грн., що у 2 рази перевищує показник 2007 року. Чистіактиви банкустановили 14803 млн.грн., це на 43,5 % більше показників минулого року. Сума кредитів, виданих юридичнимособам, збільшилась на 63 %і склала 5603 млн.грн. Балансовий капітал банку за 2008 рік виріс на524 млн.грн. і досяг 1453 млн.грн.
Протев 2009 році ситуація сильно змінилася в порівнянні з попередніми роками. Відсотокнеповернених кредитів зріс аж до 40 %, що значно дестабілізує ситуацію в банку.Активи в 2009 році зменшились зі 1480 млн. грн. до 1294 млн. грн. Але значно збільшився статутний капітал банку за рахунок державнихкоштів.Це і дозволяє банку функціонувати на фінансовому ринку України.
Власний капіталбанку протягом 2006 року зрісна 259,7 млн.грн. (120%) до 476,7млн.грн. Збільшення власного капіталубанку на 50 % відбулося за рахунок здійсненнядодаткової емісії на130,0 млн.грн., на38 %– за рахунок переоцінки необоротних активів та цінних паперів на 98,7 млн. грн., на 6 % – за рахунок поповненняна 16,7 млн.грн. резервногофонду, на 7 % – за рахунок зростання в 2006 р. (в порівнянні з 2005 р.) на 17,0 млн.грн. чистого річного прибутку. Протягом 2007 року власнийкапітал банку зріс на 452,6 млн.грн. (майже в 2 рази) до 929,3 млн.грн. на кінець року. Основним чинником збільшеннявласного капіталу банку (на 44,2 %) стало здійснення додаткової емісії на 200,0млн.грн., на 18,9 % власний капітал збільшився за рахунок переоцінки необоротних активівта цінних паперів на суму 85,6 млн.грн.,на 15,4 % – за рахунок зростання річного чистогоприбутку на 69,6 млн.грн., на 15,3% — за рахунок інших складових (емісійних різниць) на 69,5 млн. грн., на 6,2 % – зарахунок поповнення на 27,9млн.грн. резервного фонду. Протягом 2008 року власнийкапітал Банку зріс на 523,7 млн.грн. (на 56,4 %) до 1453 млн.грн. на кінець року. Основним чинником збільшення власного капіталу банку (на 38,2 %) стало здійсненнядодаткової емісії на 200,0 млн.грн., на10 % капітал збільшився за рахунокпереоцінки необоротних активів та цінних паперів на суму 52,1 млн.грн., на 19,8 % – за рахунок зростаннярічного чистого прибутку на 103,9 млн.грн., на 12,8 % – за рахунок інших складових (емісійних різниць) на67,3 млн.грн.,на 19,2 % – зарахунок поповнення резервного фонду на 100,4 млн.грн. За 2009 ріквласний капітал зріс до 2772 млн. грн. (на 91 %). Такий значний ріст пов'язанийзі збільшенням статутного капіталу на 3100 тис. грн.
Статутнийкапітал банку захищає кредиторів і вкладників від непередбачуваних збитків, якихможе зазнати банк у процесі своєї діяльності залежно від розміру різноманітних ризиків.
За передостанні5 років зареєстрований статутний капітал банку було збільшено майже у 8 разів істаном на 01.01.2009 р. він складав 700,0 млн.грн. В 2009 році, тільки за рік, йогобуло збільшено в 5 разів, що пов’язано з рекапіталізацією банку проведеною в липні2009 р. Внаслідок ре капіталізації Уряд вніс в банк 3,1 млрд грн і отримав 84,21%акцій.А напозачергових загальних зборах акціонерів АБ «Укргазбанк» 25 грудня 2009року ухвалили збільшення статутного капіталу банку на 1,9 млрд. грн. шляхом додатковоїемісії акцій. Згідно з рішенням зборів, збільшення статутного капіталу шляхом допеміссіїзаплановано було на 11 січня 2010 р.
Позитивнадинаміка відслідковувалася щодо чистого фінансового результату, який отримує банкщорічно. Зокрема, у 2008 році прибуток склав 204,2 млн.грн., а про значний йогоприріст свідчать наступні дані за останні 6 років:
o 2003 р.3,3 млн.грн.
o 2004 р.12,2 млн.грн.
o 2005 р.13,8 млн.грн.
o 2006 р.30,8 млн.грн.
o 2007 р.100,4 млн.грн.
o 2008 р.204,2 млн.грн.
В 2009році, вперше за 6 років, чистий фінансовий результат має негативне значення. Банкотримав збиток в розмірі 1784 млн. грн., що пов’язано зі зменшенням чистого процентногодоходу в порівнянні з попереднім роком, значного зменшення результату від торговихоперацій з цінними паперами, негативним значенням результату від торгівлі іноземноювалютою та зниженням даних по всіх інших показниках. Найбільшого удару банку принеслонеповернення кредитів в розмірі близько 40 %.
Дану динамікуграфічно зображено на рис. 2.2.1, який наведений нижче.
Аналізактивів банку являє собою оцінку ефективності скоординованого управління банківськимбалансом. Зміни в структурі активних операцій можна проаналізувати за допомогоюгоризонтального аналізу. На основі горизонтальної оцінки активних операцій банкуаналізуються зміни в динаміці через порівняння даних за різні періоди. Зіставленняданих дає змогу виявити відхилення в абсолютній сумі та у відсотках за: основнимиробочими активами, витратами на власні потреби тощо.
/>
Рис. 2.2.1Динаміка чистого фінансового результату 2003-2009 роки
Аналізактивних операцій починається з горизонтального аналізу зміни загальних активівза допомогою стандартних показників динаміки:
o Абсолютний приріст активів = Активи на кінець періоду – Активи на початокперіоду;
o Темп зростання активів = Активи на кінець періоду / Активи на початокперіоду;
o Темп приросту активів = (Активи на кінець періоду – Активи на початокперіоду) / Активи на початок періоду.
Розрахуємоці показники для 2006 – 2009 років, отримані дані оформимо у вигляді таблиці 2.2.1.
Як мибачимо, активи банку постійно зростали в 2006-2008 роках. Найбільший темп приростуактивів був у 2007 році, це пояснюється значним зростанням позик, наданих клієнтам(більше ніж у 2 рази) та коштів в банках (у 2,5 рази). Темп приросту в 2008 роцізначно зменшився в порівнянні з 2007 роком, але залишалися на належному рівні. Йогозменшення можна поянити зменшенням коштів в інших банках, торгових цінних паперів,що зумовлене економічними процесами в країні, які виникли внаслідок фінансової кризи.В 2009 році відбулося зменшення активів на 13 %. Це зменшення пов’язане зі зменшеннямкоштів в інших банках в більше ніж 2 рази, зменшенням кредитів та заборгованостіклієнтів. В умовах негативних змін, до яких банк почав наближатися в кінці 2008року, в 2009 році були збільшені всі резерви – це резерви під знецінення ціннихпаперів на продаж, резерви у відсотках по активу, були створені резерви під знецыненняцынних паперыв до погашення. Завдяки цим заходам, вдалося зменшити темпи спаданняактивів.
Таблиця2.2.1Показники динаміки активних операцій банку за 2006-2009 роки
Показники
Роки
2006
2007
2008
2009 Абсолютний приріст активів, млн.грн. 2073,6 6005,5 4489,5 -1862 Темп зростання активів, % 187 234 144 87 Темп приросту активів, % 87 134 44 -13
Аналіздоходів. Найбільшу питому вагу в структурі доходів банку традиційно займають процентнідоходи (74,8 %), розмір яких збільшився у 2006 році на 114,3 млн.грн. та станомна 01.01.2007 р. становив 357,8 млн.грн. Загальні доходи у 2006 році в порівнянні з минулим роком зросли на 46,6% (152,0 млн.грн.) та сягнули 478,1 млн.грн. Структура доходів банку в розрізі видів доходів в 2006 р. має такий вигляд:
· процентні– 357,8 млн.грн.(74,8 %);
· комісійні– 69,5 млн.грн.(14,5 %);
· позитивнийрезультат від торговельних операцій – 32,8 млн… грн.(6,9 %);
· інші доходи– 17,9 млн.грн.(3,8 %).
Інтенсивний динамічнийрозвиток банкув сфері розміщення ресурсів простежуєтьсяв 2006 році всфері кредитуваннянаселення. Результатом активності банку на цьому сегменті ринку стало відповідне збільшенняв 2,4 рази (на30,3 млн.грн.) до рівня 51,2 млн.грн. процентних доходів по роздрібному банкінгу.Значний приріст за підсумками року спостерігається по комісійним доходам (49,4% або на 23,0 млн.грн.), частка яких в загальних доходахскладає 14,5 %, або 69,5млн.грн.
Загальнідоходи банку у 2007 році зросли порівняно з минулим роком у 2,2 рази (на 567,8 млн.грн.)та досягли 1045,9 млн.грн., у тому числі процентні -757,5 млн.грн. (72,4 %), комісійні– 149,1 млн.грн. (14,3 %), позитивний результат від торговельних операцій – 64,8млн.грн. (6,2 %), інші доходи – 74,4 млн.грн. (7,1 %).
Загальнідоходи банку у 2008 році зросли у 2,2 рази (1238,9 млн.грн.), порівняно з 2007 рокомта досягли 2285,0 млн.грн., у тому числі процентні – 1 598,7 млн.грн. (70,0 %),комісійні – 166,2 млн.грн. (7,3 %), позитивний результат від торговельних операцій– 371 млн.грн.(16,2 %), інші доходи – 149,1 млн.грн. (6,5 %).
Загальнідоходи у 2009 році знизились у 1,5 рази порівняно з попереднім роком. Ці дані зобразимоу вигляді таблиці.
Таблиця2.2.2Структурадоходів банкув розрізі видів доходів, млн.грн.№ Види доходів 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік 1 Процентні 357,8 757,5 1 598,7 1 413,2 2 Комісійні 69,5 149,1 166,2 100,9 3 Позитивний результат від торговельних операцій 32,8 64,8 371,0 8,9 4 Інші доходи 17,9 74,4 149,1 1,1 5 Всього доходів 478,0 1045,8 2285,0 1524,1
У відсотковомувідношення дані можна зобразити за допомогою діаграми, яку можна побачити на рис.2.2.2.
Загальні витрати у 2006 році в порівнянні з минулим роком зрослина 43,2 % (135 млн.грн.) та сягнули 546,8 млн.грн., у тому числі процентні –– 239,1млн.грн. (53,4 %); комісійні – 12,5 млн.грн. (2,8 %); загальні адміністративні витрати–149,1 млн.грн.(33,3 %); відрахування в резерви – 28,4млн.грн. (6,4 %); інші витрати– 18,1 млн.грн. (4,1 %).
Загальнівитрати банку у 2007 році зросли порівняно з минулим роком у 2,1 рази (на 502,9млн. грн.) та сягнули 945,5 млн.грн., у тому числі процентні – 499,3 млн.грн. (52,8%), комісійні – 17,9 млн.грн. (1,9 %), загальні адміністративні витрати — 268,4млн.грн. (28,4 %), відрахування в резерви 128,0 млн.грн. (13,5 %), інші витрати– 40,9 млн. грн. (3,4 %).
/>
Рис.2.2.2Динаміка доходівбанку в розрізі їх видів в 2006-2009роках, %
Витратиу 2008 році зросли порівняно з минулим роком у 2,2 рази (на 1130,4 млн.грн.) тасягнули 2080,7 млн.грн., у тому числі процентні –1132,9 млн.грн. (54,4 %), комісійні– 24,1 млн… грн. (1,2 %), загальні адміністративні витрати – 554,1 млн.грн. (26,6%), відрахування у резерви – 267,0 млн. грн. (12,8 %), інші витрати –102,6 млн.грн.(5 %).
Ці даніузагальнемо у вигляді наступної таблиці.
Як і у попереднізвітні роки,найбільшу частку витрат банку складають процентні витрати.
Зокрема,у 2008 році процентні витрати зросли на 633,6 млн.грн. (більш ніж удвічі порівняноз попереднім роком) та станом на 01.01.2009 року становили 1132,9 млн.грн. Збільшенняпроцентних витрат обумовлено зростанням депозитного портфеля, що свідчить про підвищеннядовіри до банку з боку населення та суб ’єктів господарської діяльності. Другоюза величиною статтею витрат є адміністративно-господарські витрати. Внаслідок активноїопераційної діяльності банку обсяг адміністративно-господарських витрат збільшивсяу 2008 році на 285,7 млн.грн. та склав 554,1 млн.грн., у тому числі утримання персоналу– 357,5 млн.грн.
Таблиця2.2.3Структура витрат банку в розрізі видів витрат, млн.грн.№ Види витрат 2006 рік 2007 рік 2008 рік 2009 рік 1 Процентні 239,1 499,3 1132,9 1057,5 2 Комісійні 12,5 17,9 24,1 30,8 3 Загальні адміністративні 149,1 268,4 554,1 386,1 4 Відрахування у резерви 128,0 128,0 267,0 1650,8 5 Інші витрати 18,1 40,9 102,6 185,1 6 Всього витрат 546,8 945,5 2080,7 3310,3
У 2009році ситуація дещо змінилася і основну частку витрат складають відрахування у резерви,що пов’язано з високою ризиковістю всіх операцій в умовах кризової ситуації на банківськомуринку в Україні. Підвищення витрат на створення резервів було здійснено з метоюзапобігання банкрутства банку.
Аналіз кредитного портфеля. У 2009 році, не дивлячись на підвищеннявідсотку неповернення кредитів, кредитний портфель суб’єктів господарювання збільшивсяі становив 6131 млн. грн. Хоча ця зміна не є настільки суттєвою як в попередньомуроці, коли кредитний портфель суб ’єктів господарювання за рік збільшився більшніж на 60 % і станом на 01.01.2009 р.склав 5168,0 млн.грн., з яких 4823,0 млн.грн.(93 %) — кредитний портфель корпоративних клієнтів. Стратегія щодо здійснення активнихоперацій будувалась на основі максимальної адаптації кредитних продуктів до потребклієнтів і активного їх просування. Протягом 2008 року банк продовжував здійсненняпостійної адаптації кредитних продуктів під потреби сегментів клієнтів та розробивряд нових продуктів.
/>
Рис. 2.2.4 Динаміка кредитного портфеля суб ’єктів господарювання ПАТ АБ “Укргазбанк”, млн.грн.
Такимчином, кредитний портфель банку у 2006-2009 роках складав відповідно 1573,1 млн.грн; 3439,9 млн.грн; 5168 млн.грн., 6131млн. грн. Простежується позитивна тенденція до зростання кредитного портфеля суб’єктівгосподарювання.
Одним із значних досягнень ПАТ АБ „Укргазбанк ” у 2008 році сталозначне посилення позиції та збільшення частки банку на ринку кредитування фізичнихосіб. Так, в умовах достатньо насиченого ринку роздрібних кредитних послуг, банк,за даними Асоціації українських банків, за обсягом кредитного портфеля фізичнихосіб посів 17 місце, зважаючи на те, що в 2007 році це було 21 місце. Внаслідокзбільшення обсягів кредитування фізичних осіб, протягом 2008 року кредитний портфельфізичних осіб зріс більше ніж у 2,5 рази до 3657,3 млн.грн. Запорукою стрімкогота динамічного розвитку даного бізнес-напрямку була виважена стратегія розвиткуроздрібного кредитування банку, яка проявилась через: максимальне скорочення термінівприйняття рішення до 1 дня для автокредитів та 2-3 днів для кредитів на житло.
В 2009 році загальний обсяг кредитного портфеля фізичних осіб зменшився на 15 % і становив3151 млн. грн. Крім традиційної проблеми неплатежів за старими кредитами, на динамікукредитного портфеля суттєво впливає дорожнеча кредитів. Але, окрім цього, істотно змінилися і підходидо оцінки потенційного позичальника. Тепер клієнту необхідно мати стабільний офіційнийдохід, він повинен працювати в соліднійкомпанії, яка має стійку ділову репутацію. Настільки радикальна зміна в оцінці потенційногопозичальника викликана втратою платоспроможності за старими кредитами.
/>
Рис. 2.2.5 Динаміка кредитного портфеля фізичних осіб, млн.грн
Кредитнийпортфель фізичних осіб в 2006-2008 роках постійно збільшувався і становив відповідно591,3 млн.грн., 1421,7 млн.грн., 3657,3 млн.грн. А в 2009 році ця цифра впала до3151 млн. грн.
Аналіздепозитного портфеля. Протягом 2008 року банк пропонував своїм клієнтам декількадепозитних продуктів з різноманітними умовами, у тому числі з можливістю поповненнядепозитних рахунків, поповнення та часткового зняття коштів, ощадні (депозитні)сертифікати. В 2008 році банк впровадив нові депозитні продукти «Депозитна лінія»(«Матрьошка») та «Поточний». З урахуванням специфіки бізнесу клієнта банк неодноразоворозробляв індивідуальні умови залучення депозитів. Станом на 01.01.2009 рокуобсяг депозитного портфеля суб ’єктів господарювання склав 1 567,5 млн.грн., з яких 1501,7 млн.грн. (96 %) – депозитний портфель корпоративних клієнтів. Протягом 2008 року депозитний портфель суб ’єктівгосподарювання зріс на 338,6млн.грн. (на 27 %).
Депозитний портфель суб ’єктів господарювання в 2006 році складав543 млн.грн, в 2007 році — 1228,9 млн.грн, збільшившись при цьому на 685,9 млн.грн,а в 2008 році склав — 1567,5 млн.грн., що більше за попередній рік на 338,6 млн.грн.
Залучення депозитів фізичних осіб є одним із важливих джерел формуванняресурсної бази банку. Банк пропонує клієнтам різноманітні депозитні продукти: яккласичні депозити з виплатою готівки щомісячно або в кінці строку, так і продуктиз можливістю поповнення та часткового зняття коштів, вклади у банківських металах,вклади з можливістю їх оформлення на дитину. За останні роки ПАТ АБ «Укргазбанк» значнозбільшив свою присутність на ринку депозитів для фізичних осіб. Підтвердженням цього стало значне зростання кількості вкладниківта обсягів депозитного портфеля банку. Протягом2008 року портфель строкових депозитів фізичних осіб зріс на 2301,06 млн.грн. (90,24 %) та становив 4 850,94 млн.грн. на кінець року. За даними Асоціаціїукраїнських банків, на кінець 2008 ПАТ АБ “Укргазбанк” посів 10 місце серед банківУкраїни за обсягом портфеля строкових депозитів фізичних осіб (роком раніше було14 місце). На кінець 2008 року 86243 клієнта довірили банку власні кошти, при цьому значна кількістьвкладників має по два та більше вкладів. Протягом року банком проводилися традиційнівідсоткові депозитні акції для фізичних осіб: «Зими не буде», «Гроші люблять тишу»,«Швейцарський стандарт», «Переваги зростання». Серед вкладників, які в період акціїоформили депозитний вклад або придбали ощадний (депозитний) сертифікат, були розіграніпризи – путівки до різних країн світу, а також новинкою 2008 року став розіграшдодаткових процентних ставок. У жовтні-грудні 2008 року в умовах різких коливаньвалютних курсів та посиленні напруги на фінансових ринках банком було запропонованокілька спеціальних депозитних програм. Програма «Вдалий курс», яка дозволяла обмінятигривню на іноземну валюту для її розміщення на депозитний рахунок за особливо вигіднимдля клієнта курсом та депозитна акція для існуючих вкладників банку «Подяка за довіру»з розіграшем автомобілів серед клієнтів, що пролонгували депозитний договір в періодцієї акції.
Обсягстрокових депозитів фізичних осіб в 2006-2008 роках становив 1453 млн.грн., 2549,9млн.грн., 4850,9 млн.грн… Відслідковується постійна тенденція до збільшення цихобсягів. В 2007 році він зріс на 1096,9 млн.грн., а в 2008 році – 2301 млн.грн..
Станомна 31.12.2009 року ситуація змінилася і обсяг депозитного портфелю значно знизився.Це пов’язано з підвищенням недовіри осіб до банку. За рейтингами надійності банківськихвкладів, в тому числі «Економічна правда» щоквартально презентує рейтингнадійності депозитних внесків в українських банках, „Укргазбанк” на сьогодні отримуєнегативний рейтинг.
Аналізфінансової стійкості. Розглянемо першу групу коефіцієнтів, що характеризують фінансовустійкість банку, до них належать:
v коефіцієнт надійності — Кн (співвідношення капіталу банкудо залучених коштів);
v коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів — Кук(співвідношення капіталу банку до активів банку);
v коефіцієнт захищеності власного капіталу — Кзк (співвідношеннякапіталізованих активів – основні засоби і нематеріальні активи, до капіталу банку).
Аналізділової активності.Ділову активність банку в методичній літературі рекомендуютьвизначити через аналіз взаємозв’язку оцінки ресурсного потенціалу банку (пасивів)і його використання як у цілому в активах, так і його окремих вкладень в інвестиції,в кредитний портфель, у матеріально-технічне забезпечення.
Необхіднівисновки можна отримати трьома шляхами:
— зіставленнямвисновків за взаємозв’язаними статтями і розділами активів і пасивів;
— кількісноюув’язкою змін в активах і пасивах у вартісному виразі;
— розрахункомкоефіцієнтів, що характеризують досягнуті рівні активності використання пасивіві активів.
Проаналізувавшисистеми коефіцієнтів, що їх рекомендує методична література для аналізу діловоїактивності банку, ми відібрали такі з них, які найбільшою мірою і прямо, а не побічнорозкривають рівень використання пасивів і активів.
У частиніпасивів це:
· коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів (питомавага залучених коштів у загальних пасивах);
· коефіцієнт активності залучення строкових депозитів (питома вага строковихдепозитів у загальних пасивах);
· коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель(співвідношення кредитного портфеля і депозитів строкових).
У частиніактивів це такі коефіцієнти:
§ коефіцієнт рівня дохідних активів (питома вага дохідних активів у загальнихактивах);
§ коефіцієнт кредитної активності (питома вага кредитного портфеля узагальних активах);
§ коефіцієнт проблемних кредитів (питома вага проблемних (простроченихі безнадійних) кредитів у кредитному портфелі в цілому).
Аналізліквідності.Ліквідність комерційного банку — це можливість і здатність банкувиконувати свої зобов’язання перед клієнтами і різними контрагентами в аналізованихперіодах.
Аналізліквідності будемо здійснювати за такими показниками:
· коефіцієнт миттєвої ліквідності (показує можливість банку погашати«живими» грішми з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами);
· коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку (співвідношеннязагальних активів до загальних зобов’язань, характеризує максимальну можливістьбанку в погашення забавязань всіма активами);
· коефіцієнт короткострокової ліквідності (співвідношення ліквідних активівдо короткострокових зобов’язань).
Наведенийблок показників призначено для оцінки ліквідності банку щодо його здатності перетворюватиактиви в грошову готівку для погашення зараз (на дату складання балансу) та в найближчийперіод зобов’язань перед клієнтами за їх поточними, депозитними, ощадними рахунками,а також перед кредиторами, інвесторами, акціонерами.
Аналізефективності управління.Результативним показником діяльності банку є величинаодержаного прибутку. Рівень окупності прибутком статутного і загального капіталу,активів (у тому числі дохідних), а також витрат банку характеризує їх рентабельність.
Оскількив сучасних умовах витрати часто зростають незалежно від рівня господарської фінансовоїдіяльності банку, а під впливом погіршення загальної економічної ситуації в державі,то прибуток, який часто за масою невисокий, не може характеризувати рівень окупності.Тому рівень ефективності управління банком необхідно визначати поряд з віддачеюприбутком ще і доходом.
За цимпринципом і сформована система основних алгоритмізованих показників, які детальнохарактеризують ефективність управління банком:
§ загальнийрівень рентабельності (співвідношення прибутку до доходів);
§ чистапроцентна маржа ((процентні доходи – процентні витрати) / середні загальніактиви);
§ рентабельність активів (ЧП/Середні Азаг);
§ рентабельність загального капіталу (ЧП/середній Кзаг);
§ рентабельність діяльності по витратам (ЧП/Витрати).
Ці всіпоказники узагальнемо в наступних таблицях, які наведено нижче.
Таблиця2.2.4Аналіз фінансової стійкості ПАТ АБ „Укргазбанк”, 2006-2009 роки№ Показники Роки Темп зміни 2006 2007 2008 2009 2007 2008 2009 1 Коефіцієнт надійності 0,12 0,1 0,11 0,27 -0,02 +0,01 +0,16 2 Коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів 0,11 0,09 0,10 0,21 -0,02 +0,01 +0,11 3 Коефіцієнт захищеності власного капіталу 0,76 0,73 0,63 0,31 -0,03 -0,10 -0,32
Отже,як ми бачимо з цієї таблиці, банк має достатню забезпеченість власним капіталомі на сьогодні він не дуже залежить від стихій в залученні вільних грошових коштів,бо має вдосталь своїх. Такий висновок ми робима, оскіьки коефіцієнт надійності,при його мінімальному значенні 5 %, в „Укргазбанку” є більшим напротязі всього досліджуваногоперіоду.
Коефіцієнтзахищеності власного капіталу показує, яку частину капіталу розміщено в нерухомість.Як ми бачимо, даний показник є порівняно високим, але починає зменшуватись і в 2008році в порівнянні з 2007 роком зменшився на 10 %, що пов’язано з диверсифікацієюризиків, а в 2009 році знизився на 0,32. Зниження цього показника є позитивним длябанку, оскільки такий розмір в сучасних економічних умовах є занадто високим і ризиковим.
За рахунокрекапіталізації банк має достатньо власного капіталу, а, отже, достатню надійність.
Далі проаналізуємоділову активність банку.
Таблиця2.2.5Аналіз ділової активності ПАТ АБ „Укргазбанк”, 2006-2009 роки№ Показники Роки Темп зміни
2006 2007 2008 2009 2007 2008 2009
а) в частині пасивів
1 Коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів 0,89 0,91 0,90 0,93 +0,02 -0,01 +0,03
2 Коефіцієнт активності залучення строкових депозитів 0,12 0,12 0,11 0,07 -0,01 -0,04
3 Коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель 0,15 0,15 0,27 0,77 +0,12 +0,50
б) в частині активів
1 Коефіцієнт дохідних активів 0,41 0,55 0,70 0,33 +0,14 +0,15 -0,37 2 Коефіцієнт кредитної активності інвестицій у кредитний портфель 0,37 0,40 0,49 0,30 +0,03 +0,09 -0,19 3 Коефіцієнт проблемних кредитів 0,012 0,011 0,014 0,4 -0,001 +0,003 -0,386 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />
Коефіцієнтиділової активності неодночасно зростали і спадали, а отже, і рівні активності розміщенняі використання залучених коштів в активи банку, були різними. Так, в 2008 роцікоефіцієнти в частині активів постійно зростали, тоді як коефіцієнти в частиніпасивів зменшувались. Оскільки даний банк майже не залучає міжбанківських кредитів,то знижуюча динаміка коефіцієнтів залучення строкових депозитів з 0,12 до 0,11 можесвідчити або про відсутність можливостей, або про небажання даного банку розроблятитехнології щодо залучення цих ризикованих ресурсів порівняно з дешевими власними,якими банк достатньо забезпечений в аналізований період. Проте знижуюча динамікапоказників в частині пасивів є незначною.
Діловаактивність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в дохідні активи,кредитний портфель, у цінні папери і розкриває як досягнутий рівень, так і можливостібанку в даний період. Різке підвищення дохідних активів у цілому, з їх диверсифікацієюв кредитний та інвестиційний портфелі, за більшістю показників свідчить про розширеннявласного місця на фінансовому ринку.
Найбільшзростаюча ділова активність банку проявилася в кредитній політиці. Вона базуваласяна зростанні коефіцієнтів активності використання в кредитний портфель майже половиниусіх залучених коштів (з 0,37 до 0,49).
В 2009році ситуація ділової активності в частині пасивів була анлогічною ситуації в попередньомуроці. Значно зріс розмір коефіцієнта активності використання залучених коштів у кредитний портфель. Проте в частиніактивів ділова активність банку спадала. Надвисокий рівень коефіцієнта проблемних кредитів показує нампро погіршення фінансової позиції банку на кредитному ринку. Зростання рівня неповерненнякредитів сильно підриває надійність банку та знижує його активність на ринку.
Як свідчатьдані, наведені в розрахунковій таблиці 2.2.6, банк забезпечував за аналізованийперіод високий фактичний понаднормативний рівень коефіцієнтів миттєвої ліквідності(відповідно 53 % на 1 січня 2007 р. і 64 % на 1 січня 2008 р., і 65 % на 1 січня2009 р., і 41 % на 1.01.2010 за норми НБУ не менше 20 %) і загальної ліквідності(відповідно 112 %, 110 % і 111 %, 127 % за норми не менше 100 %), і це забезпечувалоспроможність банку погашати будь-які зобов’язання і борги перед клієнтами. Тількиза рахунок достатньої ліквідності банк не став банкротом за 2009 рік, багато в чомуцьому посприяло вкладання коштів держави під час ре капіталізації. Уряд зміг допомогтиі запобігти банкротству банка, але ситуація залишається нестабільною та складноюі надзвичайно великий розмір чистого збитку за 2009 рік говорить про це.
Таблиця2.2.6Аналіз ліквідності ПАТ АБ „Укргазбанк”, 2006-2009 роки№ Показники Роки Темп зміни 2006 2007 2008 2009 2007 2008 2009 1 Коефіцієнт миттєвої ліквідності, % 53 64 65 41 +11 +1 -24 2 Коефіцієнт загальної ліквідності зобов’язань банку, % 112 110 111 127 -2 +1 +16 3 Коефіцієнт короткострокової ліквідності, % 44 63 51 37 +19 -12 -14
Дещо знизиласязабезпеченість робочих активів високоліквідними: з 63% на 1 січня 2008 р. до 51% на 1 січня 2009 р, з 51 5 до 37 % на 1 січня 2010 року, за нормативної вимогиНБУ не менше 20 %. Це виникло через зростання робочих активів і скорочення високоліквідних.
Отже,це зниження — сигнал про необхідність активізації управлінських заходів, спрямованихна усунення появи ризикового фактора, який також контролюється НБУ.
Такимчином, розрахована і розглянута в таблиці 2.2.6 система показників ліквідності банкупоказала, що він дотримувався в 2006-2009 рр. нормативних вимог НБУ щодо ліквідностіі забезпечував активами свою здатність погашати будь-які вимоги за своїми зобов’язаннямиперед клієнтами, що розмістили свої гроші в цьому банку на поточних, вкладних, депозитнихрахунках, а також перед кредиторами по господарській діяльності та акціонерами.
Таблиця2.2.7Аналіз ефективності управління ПАТ АБ „Укргазбанк”, 2006-2009 роки№ Показники Роки 2006 2007 2008 2009 1 Загальний рівень рентабельності, % 14 10 9 -117 2 Чиста процентна маржа, % 3,4 3,5 4 2,6 3 Рентабельність активів, % 3 3 4 -13 4 Рентабельність загального капіталу, % 9 14 17 -84 5 Рентабельність діяльності по витратам, % 6 11 10 -54
Ситуаціяв 2008 і 2009 роках кардинально різна, а тому розглянемо окремо кожен з них.
Загальний рівеньрентабельностібанку дещо знизився за досліджуваний період: з 14 % в 2006 році до9 % у 2008 році. Рівень чистої процентної маржі збільшився в ці роки, що свідчитьпро зниження ризиковості банківських операцій і одночасно підвищення ефективностіуправління.
Рентабельністьактивів, яка показує рівень окупності чистим прибутком середньорічних активів, зрослана 1 % в 2008 році в порівнянні з 2007 роком. Це сталося через посилення кредитноїактивності, що підтверджується збільшенням середньорічної видачі кредитів на 9,5%.
Рентабельністьзагального капіталу, як і статутного фонду, характеризує діяльність банку з поглядуефективності управління щодо розміщення активів, тобто їх можливості приносити дохід.Дані таблиці 2.2.4 свідчать, що вона за 2006—2008 роки зростала з 9 % до 17 %.
Рентабельністьдіяльності банку за витратами є головним показником, узагальнює його діяльність,бо тільки рівень витрат і доходів формують як рівень балансового, так і чистогоприбутку. Усі інші показники рентабельності є похідними, і їх визначення можливелише тоді, коли на основі доходів і витрат одержаний прибуток. Банк в 2007—2008рр. працював досить стабільно, зберігаючи протягом цих років рентабельність на рівні10-11 %. У цілому за три роки не відбулося різкої зміни в рівнях показників, щохарактеризують зниження окупності доходами і чистим прибутком активів, витрат, загальногокапіталу і статутного фонду.
2009 рікстав кризовим для банку і приніс йому збиток в розмірі 1784,2 млн. грн. Відповіднорівень рентабельності в цьому році негативний, що є сигналом для формування та впровадженняантикризових заходів. Ще рік тому назад банк активно нарощував масштаби діяльності,як шляхом збільшення обсягу операцій на банківському ринку так і шляхом територіальноїекспансії. На сьогодні „Укргазбанк” знаходиться в тяжкому становищі на грані банкрутства.
2.3Місце в кредитній системі ПАТ АБ „Укргазбанк”
За станом на 1 грудня 2008 року ліцензію Національногобанку України на здійснення банківських операцій мали 184 банки, у тому числі: 154 банкиУ стані ліквідації перебувало 13 банків, з них 10 банків ліквідувалися за рішеннями НБУ, 3 –за рішеннями господарських (арбітражних) судів. А за станом на 1 грудня 2009року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали185 банків. У стані ліквідації перебувало 12 банків, з них 9 банків ліквідувалисяза рішеннями НБУ, 3 – за рішеннями господарських (арбітражних) судів. Таким чином,суттєвих змін за рік не відбулося.
На 01.12.2008 власний капітал банків склав 103,2 млрд.грн. або 12,1% пасивів банків. За станом на01.12.2009 власний капітал банків склав 125,6 млрд. грн. або 14,2% пасивів банків.
Станомна 1 січня 2009 року АБ «Укргазбанк» згідно з рейтингом Асоціації українських банківзаймає 19 позицію за розміром капіталу.
за розміромактивів – 16 позицію
Зобов’язання банків за станом на 01.12.2008 становили 749,9 млрд.грн. Кошти фізичних осіб складали204,2 млрд. грн., або 27,2% загального обсягу зобов’язань, кошти суб’єктів господарювання – 132,4 млрд.грн., або 17,7%.
Зобов’язаннябанків за станом на 01.12.2009 становили 759,4 млрд. грн. Кошти фізичних осіб складають206,0 млрд. грн., або 27,1% загального обсягу зобов’язань, кошти суб’єктів господарювання– 111,8 млрд. грн., або 14,7%.
«Укргазбанк»за розміром портфеля депозитів фізичних осіб займає 10 позицію.
За 2008 рік активи банків становили 853,1 млрд. грн., загальні активи – 889,8 млрд. грн. Більшу частину загальних активів складають кредитніоперації – 81,8%. За 2009 рікактиви банків становили 885,0 млрд. грн., загальні активи – 989,9 млрд. грн. Більшучастину загальних активів складають кредитні операції –75,4%. Тобто загальні активизросли на 100,1 млрд. грн… Частка кредитних операцій дещо знизилась, але вони всеодно займають провідне місце, не дивлячись на призупинення видачі кредитів
За 11 місяцівпоточного року прибуток по системі банків, за попередніми даними склав 10,1 млрд.грн.
Доходи банків склали 104,6 млрд. грн., в т.ч. процентні доходи становили 77,5 млрд.грн. (або 74,0% від загальних доходів), комісійні доходи – 17,6 млрд.грн. (16,8%).
Витрати банків склали 94,5 млрд. грн., в т.ч. процентні витрати – 44,5 млрд.грн. (або 47,1% від загальних витрат), комісійні витрати – 1,9 млрд.грн.
У 2008році Банк увійшов до групи найбільших вітчизняних кредитно-фінансовіх установ, збільшивстатутний фонд до 700млн. грн. Фінансовий результат за підсумками 2008 року склав204,2 млн. грн., що у 2 рази перевищує показник 2007 року. Чисті активи Банку становили14 803 млн. грн., це на 43,5% більше показників минулого року. Сума кредитів, виданихюридичним особам, збільшилась на 63% і склала 5 603 млн. грн. Балансовий капіталБанку за 2008 рік виріс на 524млн.грн. і досяг 1 453млн.грн.
За підсумкамиминулого року банк відкрив 101 точку продажу. Таким чином на кінець 2008 року регіональнамережа АБ “Укргазбанк” налічувала понад 390 установ по всій Україні.
Банк проводитьполітику інформаційної прозорості та публічності. У звітному році агентство фінансовихініціатив спільно зі Службою рейтингів корпоративного управління Standard &Poor's провели дослідження інформаційної прозорості банків України. За результатамидослідження АБ «Укргазбанк» посів перше місце у рейтингу з показником 71,2%. Цеперший в історії подібних досліджень банк, який подолав знакову позначку індексутранспарентності у 70%. Такий результат знаходиться на рівні аналогічних показниківпровідних фінансових установ світу.
ПАТ АБ«Укргазбанк» за розміром кредитно-інвестиційного портфеля на початок 2009 року займав17 позицію, але вже станом на 1.11.2009 він втратив одну позицію. Рейтинг комерційнихбанків України за розміром кредитно-інвестиційного портфеля подано у наступній таблиці.
Таблиця2.3.1 Структура кредитно-інвестиційного портфелю за станом на 01.11.2009 р. (млн.грн)№ п/п Банк КІП Питома вага (%) В тому числі Міжбанківські кредити Кредити юридичним особам Кредити фізичним особам ВСЬОГО 654039,79 100 34606,89 362249,94 225927,72 1 ПРИВАТБАНК 68314,57 10,445 9218,67 37675,38 20899,95 2 ОЩАДБАНК 50474,69 7,717 1171,57 35061,07 5935,59 3 УКРЕКСIМБАНК 45748,63 6,995 1273,04 40997,08 1644,47 4 РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ 43829,22 6,701 459,37 17177,5 23218,92 5 УКРСИББАНК 39450,49 6,032 498,77 10653,77 27615,49 6 УКРСОЦБАНК 36212,38 5,537 197,25 13948,57 21412,35 7 ОТП БАНК 25627,09 3,918 45,9 9426,85 15540,18 8 ВТБ БАНК 23380,98 3,575 183,64 19991,69 3061,05 9 АЛЬФА-БАНК 22641,41 3,462 1372,71 15414,34 5482,55 10 НАДРА 20365,8 3,114 411,56 4773,38 14753,6 11 ФОРУМ 15914,07 2,433 740,44 10028,71 4685,32 12 ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ 14926,75 2,282 487,56 8889,41 4746,96 13 СВЕДБАНК 13767,78 2,105 29,3 6614,2 6865,37 14 ПУМБ 13358,94 2,043 2244,43 7138,21 3845,05 15 КРЕДИТПРОМБАНК* 11349,74 1,735 642,84 6987,91 3195,5 16 БРОКБIЗНЕСБАНК 10956,78 1,675 926,67 7091,66 2492,5 17 ПIВДЕННИЙ* 8276,98 1,266 373,65 6681,77 1185,75 18 УКРГАЗБАНК 7949,21 1,215 984,07 2659,08 2939,98 19 УНIКРЕДИТ БАНК 7937,26 1,214 6269,14 1284,83 20 IНГ БАНК УКРАЇНА 7648,41 1,169 256,68 7119,17 117,49
З 9 червняНаціональний банк України ввів тимчасову адміністрацію в Укргазбанк, що входитьдо групи найбільших банків. Це обов'язкова умова рекапіталізації банку урядом. Потімуряд в особі Міністерства фінансів викупить контрольний пакет акцій банку,
Післярекапіталізації «Укргазбанку» 6 липня Національний банк України зареєстрував новийстатут банку, згідно з яким новий статутний капітал складає 3,8 млрд. грн. Часткадержави у статутному капіталі банку складає понад 80%.
Коштивід рекапіталізації було направлено на виконання банком своїх зобов'язань передклієнтами, а також на нормалізацію фінансового забезпечення вітчизняних підприємствта організацій.
Укргазбанкза два тижні після завершення рекапіталізації залучив нових вкладів на 80 млн.грн.Проте вже на кінець 2009 року стало зрозумілим, що банк втрачає свої позиції нафінансовому ринку. На 1 січня 2010 року за всіма національними та іноземними рейтингами„Укргазбанк” має негативний рейтинг.
Економічна кризав Україні почалася з проблем саме у банківському секторі. На сьогодні в трьох банкахУкраїни (Родовід, Укргазбанк і Київ) вже проведена рекапіталізаці, головна метаякої – інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему. Проте наслідкисвітової фінансової кризи для України є настільки серйозними, що керівники і власникибанків, які ще вчора вимагали мінімального втручання держави в фінансову діяльністьбанків, сьогодні в умовах кризи змінили свою думку на протилежну. Третина банківськогосектору України перебуває на межі банкрутства. Такі керівники сьогодні чекають фінансовоїпідтримки та пораді з боку держави, яка повинна вчасно реагувати та впроваджуватинеобхідні заходи для підтримки банківського сектору України.
3.Напрямки вдосконалення функціонування комерційних банків України на сучасному етапі
Сьогоднішня фінансово-економічна криза, яка охопила всю Українута світ, говорить про те, що у грошово-кредитній політиці допущено серйозних помилок,через що вона не відповідає вимогам економічного життя.
В умовах боротьби з наслідками фінансової кризи та з метою забезпеченняприбуткової діяльності і підвищення позитивного іміджу особливого значення для банківнабуває потреба вдосконалення ризик-менеджменту.
Поступ України на шляху до ринкових перетворень на сучасному етапіспричинив нові виклики, пов'язані зі значним збільшенням ризиків у діяльності комерційних банків.
Оскільки комерційні банки, як і банківська система загалом, повинні гарантувати надійність і безпекугрошових потоків, очевидною є потреба розроблення і запровадження прийнятних і перевіренихметодів формалізації та оцінки ризиків, виявлення значущих критеріїв, а також розробленняі запровадження чітко налагодженої системи прийняття рішень, яка базується на отриманихданих і приводить до ефективного результату (прибуткової діяльності та позитивногоіміджу банківської установи).
Крім того, в умовах складної конкурентної боротьби більшість банків застосовуютьмаркетингові технології з метою отримання конкурентних переваг і закріплення засобою іміджу банку-новатора.
Вагомим чинником посилення впливу ефективно працюючих комерційних банків на перебігекономічних процесів можна вважати перехід
від операційноїорієнтації банківської діяльності до маркетингової. Їхня принципова відмінність полягаєв тому, що в разі операційної орієнтації банк
концентрує своїзусилля на технологічних, організаційних та облікових аспектах вдосконалення банківськихпродуктів. Маркетингова орієнтація передбачає фокусування зусиль і можливостей банкуна виявленні реальних і потенційних запитів клієнтів і пошуку способів їх найкращогозадоволення, виходячи з фінансових, кадрових, організаційних, технологічних, законодавчихта інших обмежень. Зазначені обставини зумовлюють актуальність наукових дослідженьбанківського маркетингу як з точки зору його теоретичних аспектів, так і практичнихінструментів, вміле використання яких забезпечує успішне функціонування комерційногобанку на ринку.
Важливим завданням сучасного маркетингу є забезпечення процесів втілення новітніх інструментівдослідження та автоматизації банківських операцій і технологій зі вдосконалення наявних і створення тапросування нових банківських послуг,поліпшення якості обслуговування клієнтів, щосприятиме задоволенню потреб клієнтів,забезпеченню фінансової стійкості та конкурентоспроможності вітчизняних банків.
На сьогодні у більшості банків України відбувається справжня маркетинговареволюція, пов 'язана з розробленням та реалізацією стратегії задоволення потребклієнтів – розвивається інтегрований маркетинг, спрямований на розширення кола клієнтівта поліпшення якості їх обслуговування. Виходячи з цього, основними завдання банківськогомаркетингу є професійне спілкуванняз клієнтом, забезпечення переваг клієнтові під час використання послуг банку, порівняно зіншими банками, зацікавленість працівників банків у зростанні обсягів продажу банківських продуктіві послуг.
На сучасному етапі розбудови вітчизняної банківської системи Українивкрай актуальним є питання використання нових підходів для вдосконалення управліннябанківською діяльністю з метою зниження ризиків під час інвестування банками коштіву розвиток економіки.
На нашу думку, в Україні вдосконалення управління банківськоюдіяльністю потрібно здійснювати на основі вивчення, аналізу і впровадження досвідукращих вітчизняних та іноземних банків, які використовують реінжиніринг і бенчмаркінгдля підвищення ефективності результатів роботи в цьому напрямі.
Одним із основних напрямів створення ефективної системи управліннябанківськими установами ми вважаємо використання процесного підходу, в межах якого використовуєтьсяконцепція реінжинірингу бізнес-процесів. Ідеологами реінжинірингу є американськінауковці М. Хаммер і Дж. Чампі, які на початку 90-х років двадцятого століттяопублікували книгу «Реінжиніринг корпорації: маніфест революції в бізнесі»[20]. Автори визначили реіжиніринг як фундаментальне переосмислення і радикальнеперепроектування бізнес-процесів з метою їх істотного пришвидшення, значного поліпшеннявартісних і якісних параметрів продукції чи послуг організації. Реіжиніринг бізнес-процесівбанківської діяльності спрямований на виділення та істотне вдосконалення тих основнихланок банківського бізнесу, які можуть забезпечити йому стабільний прибуток та конкурентніпереваги.
Основним у концепції реінжинірингу для банківської діяльностіє оптимізація бізнес-процесів. Для ефективного реінжинірингу потрібно абстрагуватисьвід існуючої функціональної організації бізнесу, переглянути зміст та наявні методиуправління. Одним із найвідоміших і найефективніших засобів знаходження найкращихметодів і здійснення бізнес-процесів є бенчмаркінг .
Бенчмаркінг – безупинний, систематичний пошук кращої практикбанків -конкурентів і підприємств із суміжних галузей, а також постійне порівняннябажаних змін і результатів бізнесу зі створеною еталонною моделлю власної організаціїбізнесу. На основіотриманого створюють і підтримують систему безупинних покращень результативностібізнесу.
Основний зміст бенчмаркінгу управління банківською діяльністюполягає у виявленні еталонних банків, що досягли значних успіхів у цьому напрямі,ретельному вивченні їхніх бізнес-процесів і адаптації отриманих знань до умов власногобанку з метою істотного поліпшення результатів його діяльності.
Проте наслідки світової фінансової кризи для України є настількисерйозними, що керівники і власники банків, які ще вчора вимагали мінімального втручаннядержави в фінансову діяльність банків, сьогодні в умовах кризи змінили свою думкуна протилежну. Такі керівники сьогодні чекають фінансової підтримки та пораді збоку держави.
Сучасна економічна та фінансова криза, яка вибухнула останнімчасом, розорює компанії, банки, страхові організації, підприємства, які закриваються,і звільняють робітників, позбавляючи широкі верстви населення праці й засобів доіснування.
Економічна кризав Україні почалася з проблем у банківському секторі. Ліквідність банків в Україніщодня ставала все меншою, що призвело до панічних настроїв населення, яке трималосвої кошти в банківських депозитах, що ще більше погіршило ситуацію. На сьогоднів трьох банках України (Родовід, Укргазбанк і Київ) вже проведена рекапіталізаці, головнамета якої – інтеграція комерційних банків у державну фінансову систему. Про необхідністьрекапіталізації банків почали говорити ще восени минулого року. За цей час економікаУкраїни і банківський сектор, зокрема, пережив багато потрясінь. Одне з них — валютнийшок, наслідком якого стало вилучення населенням із банківського сектора коштів насуму, еквівалентну близько 7 млрд. дол. Тим самим була кардинально підірвана платоспроможністьбанківської системи і, фактично, заблокований процес кредитування. В умовах, щосклалися, рекапіталізація стала дуже важливим інструментом, який повинен допомогтибанківському сектору вийти з кризи.
Фактично,сьогодні Кабінет Міністрів отримує можливість використовувати не тільки ОщадбанкУкраїни і Укрексімбанк, але й Укргазбанк, Родовід і банк «Київ» для реалізаціїдержавних банківських програм для населення.
Наша банківська система перебуває у скрутному становищі, далі зменшуєтьсяліквідність, не припиняється відплив депозитів. Тому здійснення антикризового управлінняна сьогодні дуже актуальне.
Поняття «криза » – одне з найскладніших, яке має багатозмістових відтінків інтерпретацій та сутнісних характеристик [11].
Е. Коротков вважає, що «антикризове управління» – це управління,яке ґрунтується на передбаченні загрози кризи, аналізі її ознак заходів щодо зниженнянегативних наслідків і використання її чинників для подальшого розвитку. У найзагальнішому виглядіпід антикризовим управлінням варто розглядати таке управління, яке буде запобігатиабо пом 'якшувати кризові ситуації. Щодо такого тлумачення суті антикризового управліннязапропонованодиференціюватитакі підвиди :
1) передкризове управління, яке здійснюють для своєчасного виявленнята вирішення проблем (прийняття рішень) для запобігання кризи;
2) управління в умовах кризи, який визначає стабілізацію нестійкихстанів і збереження керованої системи;
3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюють для мінімізаціївтрат і втрачених можливостей під час виведення з кризи [21].
До передкризового управління можна віднести ранню діагностику банкрутства,яка є складовою антикризового регулювання банківського сектору національної економіки.
Висновок про стійкість зроблено на основі сукупності результатів, отриманихпід час аналізу фінансового стану банку за такими напрямками:
o динаміканарощування власних засобів (капіталу ) банку;
o рівеньприбутковості та рентабельності банківських операцій;
o якістьактивів і ресурсів банку;
o рівеньменеджменту та маркетингу в банку.
Рання діагностика проблемності в банках повинна відповідати таким вимогам:
o результатиранньої діагностики повинні бути критерієм оцінки якості управління банком;
o раннядіагностика повинна відповідати вимогам фінансової стратегії банку, що забезпечуєефективне управління ризиком банкрутства;
o раннядіагностика повинна характеризуватися, як на якісних, так і на кількісних характеристикахдіяльності банку та використання результатів усіх форм фінансового аналізу;
o формита методи ранньої діагностики повинні бути універсальні і застосовуватися для банківна будь-якій стадії їхнього розвитку;
o раннядіагностика повинна підпорядковуватися меті та завданням банківського нагляду;
o системапоказників, яку використовують для ранньої діагностики, повинна мати високий рівеньформалізації та меншою мірою залежати від індивідуальних особливостей банку [14].
Основним критерієм, за яким можна визначити стабільність банківськоїсистеми є її ліквідність. Ліквідність банківської системи є її динамічним станом,який забезпечує своєчасність, повноту та безперервність виконання всіх сукупнихзобов 'язань банків та достатність коштів відповідно до потреб розвитку економікикраїни.
За останні два роки найменший рівень вільної ліквідності спостерігаютьза станом на 1 листопада 2008 р.: вільні резерви перевищили рівень обов'язкових резервних вимоглише на 17,1 % порівняно з 87,4 % на 01.10.2008 р., зменшився при цьому на 9,1 млрд. грн. Така ситуація свідчитьпро зміну в Україні структурноїпозиції профіциту ліквідності банківської системи її структурним дефіцитом у наслідоксвітової фінансової кризи [12].
Кандидат економічних наук, доцент Львівського інституту банківськоїсправи Віталій Рисін назвав шість основних аспектів, в яких проявляються наслідкисвітової фінансової кризи для національної банківської системи:
1) зниження довіри населення до банків;
2) серйозні труднощі українських банків пов'язані з поверненням значнихзовнішніх запозичень;
3) наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку;
4) криза істотно вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами;
5) наслідком кризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансовихустанов став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційнібанки під свій контроль. З огляду на політичну ситуацію в Україні важко сказати, чи зможе держава врятувати банківський сектор за умов поширення кризових явищ;
6) криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібнібанки просто не впораються з проблемами [15].
На нашу думку, основний пакет заходів щодо стабілізації та виведенняз кризи банківського сектора має проводити НБУ, але уряд не повинен діяти самостійнощодо фінансової політики. Уряд повинен узгодити свою фінансову політику з НБУ іразом використати ті інструменти, які б доповнювали одне одного й ефективно виводилибанківську систему з кризи. На думку Ірини Кравченко та Гранта Багатрян, основугрошової політики НБУ має становитиплаваючий ринковий курс гривні щодо долара та євро.
Кредитна політика НБУ, з урахуванням прагнення до мінімізації безробіття,має бути спрямована на стимулювання інвестицій. Не можна різко зменшувати відсотковіставки (зважаючи на небезпеку зростання інфляції) або ж тримати їх на високому рівні(штучне охолоджування економіки в період низької економічної активності також приховуєруйнівні наслідки). Кредити потрібно давати, причому доступні. Проте банки повиннівибирати інвестиційні, перспективні напрями.
Податкову політику потрібно змінити, зменшивши рівень національногоподаткового тягаря. До чинної податкової системи варто застосувати гнучкий підхід,щоб не допустити різкого спаду поточного споживання і стимулювати національноговиробника. Бюджетна політика повинна тонко реагувати на виклики кризи. Держава маєзнайти кошти на фінансування стратегічних інвестицій, не допускати серйозної заборгованостісоціальних виплат, заробітної плати, розширити продаж державних цінних паперів,а в разі потреби йти на збільшенняобсягів внутрішнього боргу.
Таким чином, після здійсненого дослідження можна зробити висновок, що українськабанківська система перебуває в складному становищі. Ліквідність банківської системипогіршується, а саме відбувається відтік депозитів, кредити не надають, що сприяєдефіциту обігових коштів у реальному секторі економіки. Тому антикризове управліннябанківським сектором національної економіки, негайно мають здійснювати законодавчі,виконавчі та контролюючі органи влади.
На нашу думку, щоб банківський сектор економіки України вийшов із кризипотрібно:
· відновитидовіру населення до банківської системи;
· запобігатипоширенню неправдивої та негативної інформації про банки через ЗМІ;
· узаконитибартерні розрахунки між банком та його клієнтами (тобто надати законні підставипозичальникам банків розраховуватися товарами з банками, і банкам розраховуватисяза вклади також товарами за згодою сторін);
· стимулювати утворення фірм, які б займалися секюритизацією боргів передбанками, що б покращило ліквідність банківської системи (тобто перетворювати заборгованістьперед банками на ліквідні цінні папери);
· удосконалитианаліз фінансового стану суб 'єктів, які подали заявку на отримання кредитних коштів.
Отже, для того, щоб позбутися економічної кризи в Україні спочаткупотрібно оздоровити національну банківську систему. Це можна виконати за рахунокістотних змін в економічній політиці держави та узгодженої антикризової програми.
Висновки
У будь-якійдержаві, незалежно від економічної системи та способу організації суспільних відносин,кредитна система відіграє ключову роль. Недарма її порівнюють часто із кровоносноюсистемою економіки держави. Адже саме вона задовольняє економіку необхідним обсягомфінансових ресурсів, забезпечуючи вільний рух капіталу, розрахунки суб’єктів господарювання,кредитування економіки, а також реалізацію цілого ряду інших функцій та завдань.Без розвинутоїкредитної системи неможливо навіть уявитисобі розвинуту економіку держави.
Проведенев курсовій роботі комплексне дослідження функціонування комерційних банків, а такожвизначення їх ролі та місця в кредитній системі дає підстави зробити наступні висновки:
1) В умовахрозвинутої ринкової економіки кредит виступає в декількох видах і здійснюється черезнайрізноманітніші організаційні форми, які в сукупності утворюють кредитну систему,а це: банки, інвестиційні фонди, страхові компанії та інші фінансово-кредитні інститути.
Кредитна система – це визначена законодавством країнисукупність кредитно-фінансових інститутів, а також кредитно-фінансові відносини,форми і методи кредитування.
Вона являєтьсяневід'ємною і важливою частиною економіки будь-якої країни, так як від її функціонуваннязалежить форма і динаміка розвитку країни.
2) Основноюланкою кредитної системи є комерційні банки та їх відділення. Саме вони здійснюютькредитне обслуговування функціонуючих капіталів і населення.
Комерційнібанки — кредитні установи, що здійснюють універсальні банківські операції для підприємств,установ і населення головним чином за рахунок грошових коштів, залучених у виглядівнесків і депозитів, здійснюють на договірних умовах кредитне, розрахунково-касовета інше банківське обслуговування юридичних і фізичних осіб, приймають і розміщуютьгрошові вклади своїх клієнтів, ведуть рахунки банків-кореспондентів, а також можутьвиконувати певні операції.
Існуєтакож законодавче визначення комерційних банків. Відповідно до Закону України „Пробанки і банківську діяльність” комерційний банк – це юридична особа, яка має виключнеправо на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупностітакі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщеннязазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриттяі ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
3) В історичномуплані комерційні банки виникли раніше, ніж інші типи фінансово-кредитних інститутів,а тому розвиток кредитної системи розпочинається саме з виникнення і розвитку комерційнихбанків.
Сучасна економікахарактеризується дуже високим рівнем кредитних відносин. А тому звичайно кредитна система не обмежуєтьсялише банківськими закладами, окрім них, кредитними операціями займаються інші позабанківські структури (страхові компанії,кредитні спілки та інші).
Протесеред фінансових посередників ключове місце займають банки. Оскільки на них припадаєбільша частка в перерозподілі позичкових капіталів на грошовому ринку, ніж на будь-якийінший вид фінансових посередників; банки за своїм функціональним призначенням берутьучасть у формуванні пропозиції грошей і мають можливість безпосередньо впливатина ринкову кон'юнктуру й економічне зростання, а інші посередники такої можливостіне мають; вони мають можливість надавати економічним суб'єктам широкий асортиментрізних послуг, тоді як інші посередники спеціалізуються на окремих, часто обмеженихфінансових операціях.
Банки є центральноюфігурою кредитної системи. Саме через них здійснюються основні посередницькі функціїміж кредиторами й позичальниками.
4) Длядослідження функціонування комерційних банків та визначення їх ролі в кредитнійсистемі було взято конкретний банк – Публічне акціонерне товариство АкціонернийБанк «Укргазбанк», який працює на ринку України вже 16 років.
Оцінившидіяльність банку за 2006-2009 роки можна сказати, що він в 2006—2008 рр. працювавдосить стабільно, не відбулося різкої зміни в рівнях показників, що характеризуютьйого діяльність.
2009 рік,в свою чергу, став кризовим для банку і приніс йому збиток в розмірі 1784,2 млн.грн. Рівень більшості досліджуваних показників знизився, а це зниження — сигналпро необхідність активізації управлінських заходів, спрямованих на усунення появиризикового фактора, який також контролюється НБУ.
Ще в 2008році банк активно нарощував масштаби діяльності, як шляхом збільшення обсягу операційна банківському ринку так і шляхом територіальної експансії. На сьогодні „Укргазбанк”знаходиться в тяжкому становищі на грані банкрутства.
5) На сьогодні в України на існує близько150 банків, проте третя частина з них знаходиться на грані банкрутства.Банківська система України переживає важкі часи.
„Укргазбанк”не є винятком в даній ситуації. В 2008 році ПАТ АБ «Укргазбанк» за розміром кредитно-інвестиційногопортфеля на початок 2009 року займав 17 позицію, але вже станом на 1.11.2009 вінвтратив одну позицію. А на кінець року за всіма вітчизняними та іноземними рейтингамимав негативний рейтинг.
Такимчином, вдосконаленнякредитної системи та її правового регулювання на сьогоднішній день є важливою проблемою,яка має в перспективі своє вирішення.
6) Доосновних аспектів,в яких проявляються наслідки світової фінансової кризи для національної банківськоїсистеми, можна віднести:
· зниженнядовіри населення до банків;
· серйознітруднощі українських банків пов'язані з поверненням значних зовнішніх запозичень;
· наслідкомфінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку;
· кризаістотно вплинула на підвищення процентних ставок за кредитами;
· наслідкомкризи є той факт, що у всьому світі порятунок фінансових установ став завданнямдержави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційні банки під свій контроль.З огляду на політичну ситуацію в Україні важко сказати, чи зможе держава врятуватибанківський сектор за умов поширення кризових явищ;
· кризаможе призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібні банки просто не впораютьсяз проблемами.
На нашу думку, основний пакет заходів щодо стабілізації та виведенняз кризи банківського сектора має проводити НБУ, але уряд не повинен діяти самостійнощодо фінансової політики. Уряд повинен узгодити свою фінансову політику з НБУ іразом використати ті інструменти, які б доповнювали одне одного й ефективно виводилибанківську систему з кризи.
Зокрема в Українідля вдосконалення кредитної системи потрібно перш за все розширити ринок ціннихпаперів та позичкового капіталу. Крім того, в умовах світової фінансовоїкризи, запропоновано ряд напрямків по вдосконаленню діяльності комерційних банківУкраїни, до них можна віднести:
o відновитидовіру населення до банківської системи;
o запобігатипоширенню неправдивої та негативної інформації про банки через ЗМІ;
o узаконитибартерні розрахунки між банком та його клієнтами (тобто надати законні підставипозичальникам банків розраховуватися товарами з банками, і банкам розраховуватисяза вклади також товарами за згодою сторін);
o стимулювати утворенняфірм, які б займалися секюритизацією боргів перед банками, що б покращило ліквідністьбанківської системи (тобто перетворювати заборгованість перед банками на ліквідніцінні папери);
o удосконалитианаліз фінансового стану суб 'єктів, які подали заявку на отримання кредитних коштів.
Використання даних рекомендацій, вчасної реакції та дій НБУ разомз розробленням і запровадженням прийнятних і перевірених методівформалізації та оцінки ризиків самими банками, виявлення значущих критеріїв,а також розроблення і запровадження чітко налагодженої системи прийняття рішень,яка базується на отриманих даних і приводить до ефективного результату дозволить банківськійсистемі України вийти з кризи і почати ефективно функціонувати.
Списоквикористаної літератури
1. Закон України „ Про Національнийбанк України” від 20.05.1999р. (з урахуванням змін).
2. Закон України „Про банкиі банківську діяльність” від 07.12.2000р. (з урахуванням змін).
3. Банківські операції: Підручник/ А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та інші; за ред… д-ра екон. наук,проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
4. БілорусО. Сучасна світова фінансово-економічна криза як прояв тотальної кризи системи глобалізму// [Інтернет ресурс ].
5. Васюренко О. В. Банківськіоперації: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2004. — 324 с.
6. Версаль Н. І., ДорошенкоТ. В. Теорія кредиту: Навч. Посіб. – К.: Вид. дім „Києво-Могилянська академія”,2007. – 483 с.
7. Гроші та кредит: Підручник/ М. І. Савлук, А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна та ін..; заг. ред. М. І. Савлука. –К.: КНЕУ, 2002. –598 с.
8. Козак Н. Бенчмаркинг как инструментповышения конкурентоспособности компании // Рынок капитала. – 2000. – № 1-2. –С. 17-21.
9. Котлер Ф. Маркетинг-менеджмент. – СПб:Изд-во «Питер Ком », 1998. – 896 с.
10. Кравченко І., Багратян Г. Криза та регулювання фінансовоїсистеми: уроки та перспективи // Вісник НБУ – січень 2009. – 22 с.
11. Лігоненко Л. О. Антикризове управління підприємством:підручник. – К.: Національний торговельно-економічний університет, 2005. – 125с.
12. МіщенкоВ., Сомик А. Ліквідність банківської системи України: сучасний стан, чинники танапрямки підвищення ефективності регулювання // Вісник НБУ. – січень 2009. – 34с .
13. Операції комерційних банків/ Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. – 2-ге вид.,доп. – Львів: ЛБІ НБУ, 2001. – 516 с.
14. Павлов Р. А. Рання діагностика банкрутствав системі антикризового регулювання банківського сектору національної економіки // Актуальні проблемиекономіки. – 2007. – № 4 (70).– 2007. – 107 с.
15. Пацера М. Світова фінансова криза таїї наслідки для банківської системи України // Вісник НБУ. – січень 2009. – 19с.
16. Петрук О. М. Банківськасправа: Навч. Посібник / За ред. д.е.н., проф. Ф. Ф.Бутинця. — К.: Кондор., 2004.-461 с.
17. Сучасніконцепції менеджменту: навч. посібн. / Федулова Л. І., Гавловська Н. І., Декалюк О.В. / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. І. Федулової. – К.: Вид-во «Центр учбов. літ -ри »,2007. – 533 с.
18. Фирсов М. Реинжиниринг процессов какметод управления бизнесом // Проблеми теории и практики управления. – 2005. – №2. – С. 100-104.
19. Фредерік С. Мишкін Економіка грошей, банківськоїсправи і фінансових ринків. — К., 1998. — 624 с.
20. Хаммер М ., Чампи Дж. Реинжиниринг корпорации:манифест революции в бизнесе. – СПб: Изд -во «Питер », 2000. – 212 с.
21. Штангрет А.М. Антикризове управління підприємством:підручник. – Львів: Українська академія друкарства, 2008. – С. 64-65.
22. www.aub.org.ua
– сайт Асоціації українських банків
23. www.bank.gov.ua – сайтНаціонального банку України.
24. www.finance.ua – cайтпрофесійних учасників фінансового ринку.
25. www.ukrgasbank.com – сайт ПАТАБ „Укргазбанк”