МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ
Курсова робота
з курсу “Банківські операції”
за темою: Аналіз банком кредитоспроможності позичальника набазі матеріалів АКБ “Приватбанк”
шифр групи____________________
спеціальність___________________
Науковийкерівник
___________________
Київ
2006
Зміст
Вступ
Розділ 1. Теоретичні основи оцінкифінансового стану позичальників – юридичних осіб в комерційному банку
1.1 Економічна сутність та ризикипроцесів банківського кредитування
1.2 Процедури оцінки фінансового стану такороткострокової кредитоспроможності позичальників — юридичних осіб ввітчизняних банках
1.3 Методи дисконтованих оцінокплатоспроможності позичальників при довгостроковому інвестиційному кредитуванні
1.4 Менеджмент необхідного рівнязабезпеченості кредитів
Розділ 2. Аналіз процесів кредитуванняюридичних осіб в АКБ “Приватбанк”
2.1 Аналіз кредитного портфелю тауправління кредитним ризиком в АКБ “Приватбанк”
2.2 Процедури оцінки фінансового станупозичальника ВАТ “Янцівський гранітний кар'єр” для видачі короткостроковогокредиту в оборотні кошти
2.3 Процедури оцінки ефективностідовгострокового кредитування по лінії ЕБРР інвестиційного проекту виробництванового препарату „Пантолайф” на Тернопільській фармацевтичній фабриці
Розділ 3. Шляхи розвитку нових технологійі процедур оцінки фінансового стану та кредитоспроможності позичальників –юридичних осіб
3.1 Бюро кредитних історій позичальниківв ринкових країнах світу та досвід ефективності застосування їх послуг
3.2 Недержавні бюро кредитних історій вУкраїні та ефективність їх послуг при оцінці кредитоспроможності позичальника
Висновки
Список використаної літератури
Додатки
Вступ
Актуальністьтеми курсової роботи полягає в тому, що оцінка фінан-сового стану такредитоспроможності позичальника формується на всебічному і грунтовному аналізіусієї інформації, що дає змогу оцінити кредитний ризик клієнта.
Метакурсової роботи полягає в проведенні аналізу методів оцінки фінансового станута кредитоспроможності позичальника – юридичної особи в комерційному банку ЗАТ“Приватбанк” та розробці заходів по зменшенню рівня кредитного ризику зарахунок удосконалення кредитних процедур роботи з позичальником.
Предметомдослідження є управління ризиком кредитного портфелю та вплив технології банківськихкредитних процедур оцінювання фінансового стану та кредитоспроможностіпозичальника на зменшення ризиків кредитування. Об’єктом дослідження єдіяльність ЗАТ КБ “Приватбанк” в галузі кредитування юридичних осіб.
Методидослідження, застосовані в курсовій роботи – кількісні та якісні методи оцінкиефективності роботи комерційних банків, методи ретроспективного економічногоаналізу результатів діяльності банку (горизонтально-вертикальні статистичнірозрізи).
Інформаційно-методологічнабаза досліджень курсової роботи — звітні документи ЗАТ КБ “Приватбанк” за2001-2006 роки, інформаційні аналітичні бази Національного банку України таАсоціації українських банків, Закони України та нормативні документи НБУ зкомп’ютерної бази “Ліга-Закон”.
Практичнезначення отриманих результатів курсової роботи – в обґрунтованій підтримціформування ЗАТ КБ “Приватбанк” недержавних бюро кредитних історій в Україні якосновного засобу поліпшення якості оцінки фінансового стану такредитоспроможності позичальників застосуванням компьютерного моделюваннякомплексних рейтингових оцінок позичальника.
Розділ 1.Теоретичні основи оцінки фінансового стану позичальників – юридичних осіб вкомерційному банку
1.1Економічна сутність та ризики процесів банківського кредитування
Банківськийкредит — дуже зручна й у багатьох випадках незамінна форма фінансових послуг,яка дозволяє гнучко враховувати потреби конкретного позичальника іпристосовувати до них умови одержання позики (у відмінність, наприклад, відринку цінних паперів, де терміни й інші умови позики стандартизовані) [29].
Банківськийкредит надається суб'єктам кредитування усіх форм власності у тимчасовекористування на умовах раціонального кредитування, передбачених кредитнимдоговором. Основними із них є: забезпеченість, повернення, строковість,платність та цільова направленість .
Основнимиджерелами формування банківських кредитних ресурсів є власні коштибанків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахун-ках, залученікошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання та строкові,міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів.
Докредитних операцій належать активні операції банку, що пов'язані з наданнямклієнтам залучених коштів у тимчасове користування (надання кредитів у готівковійабо безготівковій формі, на фінансування будівництва житла та у форміврахування векселів, розміщення депозитів, проведення факторингових операцій,операцій репо, фінансового лізингу тощо) або прийняттям зобов'язань про наданнякоштів у тимчасове користування (надання гарантій, поручительств, авалів тощо),а також операції з купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів івід свого імені (включаючи андеррайтинг), будь-яке продовження строку погашенняборгу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованоїсуми.
Процесбанківського кредитування складається з ряду етапів, кожний з який окремозабезпечує рішення конкретних задач, а в сукупності вони спрямовані надосягнення мети банківського кредитування – одержання банківського прибутку[46].
На першомуетапі банківського кредитування аналізуються і відбираються заявки клієнтів наодержання кредиту. У заявці визначаються цільове призначення кредиту, йогосума, термін використання, дата погашення, характеристика і економічний ефектпроекту від кредитування, форми забезпечення кредиту. Після ознайомлення здокументами службовець розмовляє з майбутнім позичальником, що має великезначення для наступного рішення питання про надання кредиту. На цьому етапібанк приділяє увагу вірогідності документів і інформації, на підставі якихзважується питання про надання кредиту.
Другий етаппроцесу кредитування припускає вивчення кредитоспроможності клієнта, тобтонаявність передумов для одержання кредитів, здатності їхнього одержання.Кредитоспроможність позичальника визначається показниками, що характеризуютьйого акуратність при розрахунках за раніше отрима-ні кредити, його поточнефінансовий стан і перспективи змін, здатність при необхідності мобілізуватикошти з різних джерел. Комерційний банк аналізує, вивчає діяльністьпотенційного позичальника, визначає його кредитоспроможність, прогнозує ризикнеповернення кредиту і приймає попереднє розрахункове рішення про надання абовідмову у наданні кредиту.
Після цьогобанк переходить до третього етапу надання кредиту – розробці умов кредитування,підготовці і складанню кредитного договору. Після чіткого визначенняхарактеристик кредиту (а за договором досягнута згода по всіх його умовах )складається текст кредитного договору.
Розмір відсотковихставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитномудоговорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту іпропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом,облікової ставки та інших факторів. Але, оскільки кредит видається на певнийстрок, а підприємницька діяльність на протязі кредитного строку – ризикована іне прогнозується з 100 % гарантіями, завжди при прийнятті рішення проможливість кредитування підкріплюється додатковим забезпеченням кредиту та регульованоюпроцентною ставкою кредиту.
Четвертийетап банківського кредитування характеризується тим, що банк контролюєвиконання умов кредитного договору. Ціль цього етапу – забезпечити своєчасністьі повноту повернення кредиту і відсотків.
Останнім(п'ятим) етапом процесу банківського кредитування є повернення кредиту разом з відсотками.Оскільки основними джерелами формування банківських кредитних ресурсів є власнікошти банків, залишки на розрахункових та поточних (валютних) рахунках,залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитні рахунки до запитання тастрокові, міжбанківські кредити та кошти, одержані від випуску цінних паперів –основними питаннями останнього етапу кредитування є банківський контроль тапрофілактика проблемних (неповернутих у строк) кредитів .
Ризик єневiд'ємною ситуативною характеристикою будь-якої діяльності кожного суб'єктабiзнесу. У розрiзi банкiвських кредитних операцiй можна розглядати кредитнийризик — тобто ризик несплати позичальником основного боргу (суми наданоїпозики) i вiдсоткiв, якi належать сплатi банку за користування кредитом у термiни,визначенi у кредитному договорi. Несплата процентiв за позикою здатнаспричинити неотримання прибутку банку вiд кредитної дiяльностi, неповернення жсамого кредиту викликає появу прямих збиткiв та можливу втрату банкiвськогокапiталу.
Щодо причиннеповернення позичальником кредиту, що їх здатен спровокувати банк, називають:
а)необгрунтовано лiберальне ставлення до позичальника при розглядi заявки наотримання кредиту. Тут можуть мати мiсце такi чинники, як:
— надання необгрунтовановеликої суми кредиту (кредитiв) одному клiєнту або групi позичальникiв (концентрацiякредитних ринкiв);
— наданнякредитiв позичальникам, котрi пов'язанi системою участi з банкiром або банком, наявнiстьдочiрнiх структур банку (чинник «зв'язаного кредитування»).
б) неякiснепроведення оцiнки кредитоспроможностi позичальника внаслiдок недостатньогопрофесiоналiзму банкiвських спецiалiстiв або вiдсутностi чiткої методикипроведення оцiнки фiнансового стану позичальника, передбаченої нормативнимиактами.
в) помилкив оцiнцi забезпечення позики внаслiдок завищення його реальної ринковоївартостi, лiквiдностi тощо.
г) неповневiдображення у кредитному договорi умов, що забезпечують iнтереси банку уповерненнi кредиту та плати за нього повною мiрою.
д)вiдсутнiсть контролю за позичальником у перiод користування кредитом тапогашення позики (проведення обстежень, перевiрок використання кредиту та станузабезпечення позики, контроль поточної фiнансової дiяльностi клiєнта тощо).
е) надмiрнерозширення або швидке збiльшення обсягiв кредитних операцiй:
— наданняпозик в обсягах, що не вiдповiдають капiталу банку;
— поширеннякредитної дiяльностi на регiони та сфери, не знайомi банку або дляфункцiонування в котрих банк недостатньо оснащений;
є)неефективне стягнення позик та процентiв у зв'язку з конфлiктами мiж банком такомпанiями, що знаходяться у власностi банкiра або банку.
На підставіоцінки фінансової діяльності та поточного фінансового стану позичальника,можливих перспектив розвитку банк поділяє позичальників – юридичних осіб нанаступні категорії [13]:
1. Клас«А» — фінансова діяльність добра, що свідчить про можливістьсвоєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашенняосновної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди;
2. Клас«Б» — фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька захарактеристиками до класу «А», але ймовірність підтримування її нацьому рівні протягом тривалого часу є низькою.
3. Клас«В» — фінансова діяльність задовільна і потребує більш детальногоконтролю. Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать проймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та встроки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені.
4. Клас«Г» — фінансова діяльність незадовільна (економічні показники невідповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільністьпротягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашеннякредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою;
5. Клас«Д» — фінансова діяльність незадовільна і є збитковою; показники невідповідають установленим значенням, кредитна операція не забезпечена ліквідноюзаставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зо-бов'язаньпозичальником/контрагентом банку практично немає.
Зарезультатами оцінки фінансового стану позичальник зараховується до відповідногокласу. Також до уваги береться рівень погашання позичальником кредитноїзаборгованості, який визначається:
а)«добрим»:
— якщозаборгованість за кредитом і відсотки/комісії за ним сплачуються в установленістроки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;
або кредитпролонговано без пониження класу позичальника та відсотки/комісії за нимсплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семикалендарних днів;
— абокредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів тавідсотки/комісії за ним сплачуються в установлені строки або з максимальноюзатримкою до семи календарних днів;
б)«слабким»:
— якщозаборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки/комісії заним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;
— абокредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180днів, але відсотки/комісії сплачуються в строк або з максимальною затримкою до30 днів;
в)«незадовільним»:
— якщозаборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів; або кредит пролонговано зпониженням класу позичальника понад 180 днів;
Керуючисьданими двома критеріями, банк класифікує кредитний портфель на групи кредитногоризику: стандартні позики, позики під контролем, субстандартні позики, сумнівніпозики, безнадійні позики(табл.1.1).
Таблиця 1.1.- Класифікація кредитного портфеля банку за ступенем ризику та визначеннякатегорії кредитної операції [13]Фінансовий стан позичальника (клас) Обслуговування боргу позичальником (група) «добре» «слабке» «незадовільне» «А» «стандартна» «під контролем» «субстандартна» «Б» «під контролем» «субстандартна» «субстандартна» «В» «субстандартна» «субстандартна» «сумнівна» «Г» «сумнівна» «сумнівна» «безнадійна» «Д» «сумнівна» «безнадійна» «безнадійна»
Прикласифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, заякими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль),виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості,а саме (табл.1.2) [13]:
Таблиця 1.2.- Класифікація кредитних заборгованостей«стандартна» — заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання9 (у т. ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав; «сумнівна» — заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками10 (у т. ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем); «безнадійна» — заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т. ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).
Банк,надаючи позику, повинен контролювати дотримання обов'язкових економiчнихнормативiв регулювання дiяльностi комерцiйних банкiв, визначених нормативамикредитного ризику в “Інструкції про порядок регулювання діяльності банків вУкраїні” [17] :
— максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7). Нормативнезначення нормативу Н7 не має перевищувати 25 відсотків.
— великихкредитних ризиків (Н8). Нормативне значення нормативу Н8 не має перевищувати8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.
— максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одномуінсайдеру (Н9). Нормативне значення нормативу Н9 не має перевищувати 5відсотків.
— максимальногосукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам(Н10). Нормативне значення нормативу Н10 не має перевищувати 30 відсотків.
Iззастосування способу лiмiтування кредитiв шляхом встановлення максимальнихзначень показникiв щодо надання позик випливає iнший метод захисту вiд ризикупри кредитуваннi, а саме диверсифiкацiя кредитних вкладень. Цей спосiб захиступередбачає розподiл та розмiщення надаваних грошових засобiв мiж рiзнимисуб'єктами (юридичними та фiзичними особами). Чим бiльшiй кiлькостiпозичальникiв буде переданий у тимчасове користування позичковий капiталконкретного банку, тим, за iнших однакових умов, меншим буде ступiнь ризикунеповернення боргу, позаяк ймовiрнiсть банкрутства одразу багатьох клiєнтiв єзначно нижчою од вiрогiдностi банкрутства одного або кiлькох позичальникiв.
Нормативнимидокументами класифіковано наступні абсолютні величини розміру резервуваннякредитного ризику (табл.1.3) [13]:
Таблиця 1.3 –Коефіцієнти резервування категорій кредитних заборгованостейКатегорія кредитної операції Коефіцієнт резервування (за ступенем ризику) Коефіцієнт резервування за кредитними операціями в іноземній валюті з позичальниками, у яких немає джерел надходження валютної виручки «Стандартна» 1 % 2 % «Під контролем» 5 % 7 % «Субстандартна» 20 % 25 % «Сумнівна» 50 % 60 % «Безнадійна» 100 % 100 %
Аленайголовнiшим методом захисту вiд кредитних ризикiв, визначення необхiдногообсягу позики та можливих шляхiв повернення заборгованостi банку є аналiз та оцiнкакредитоспроможностi клiєнта, його фiнансового стану, прогнозування ризикунеповернення кредиту.
Оцінюючикредитоспроможність клієнта, банк фактично визначає рівень кредитного ризику,який він візьме на себе.
1.2Процедури оцінки фінансового стану та короткострокової кредитоспроможностіпозичальників — юридичних осіб
Кредитоспроможнiстьпозичальника — це здатнiсть юридичної або фiзичної особи повнiстю та у строк розрахуватисязi своїми борговими зобов'язаннями. Вона не фiксує неплатежi за минулий перiодабо на якусь конкретну дату, а прогнозує його платоспроможнiсть на найближчуперспективу.
Процесаналізу та оцінювання кредитоспроможності клієнта складається з двох етапів[73]:
— оцінювання моральних та етичних якостей позичальника, його репутації та намірівщодо повернення позички;
— прогнозування платоспроможності позичальника на період кредитування.
Національнийбанк України в «Положенні про порядок формування та використання резервудля відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» [13]розробив методику аналізу фінансового стану позичальника, яка має враховуватисябанками обов'язково. Методика оцінювання фінансового стану позичальника,перелік аналітичних показників, їхні нормативні значення та значущість(встановлюється за бальною системою з огляду на вагомість кожного показникасеред інших) визначаються окремо для кожної групи позичальників. У загальномувипадку виокремлюють такі групи позичальників: юридична особа, банк, фізичнаособа.
Аналiзкредитоспроможностi та фiнансового стану позичальника проводяться банком напiдставi:
1)документiв та матерiалiв, отриманих безпосередньо вiд клiєнта;
2)документiв та матерiалiв про клiєнта у базах даних банку;
3)iнформацiї з оточення клiєнта.
Дляздійснення оцінки фінансового стану позичальника — юридичної особи банк маєвраховувати такі основні економічні показники його діяльності:
— платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);
— фінансовастійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених івласних коштів);
— обсягреалізації;
— оборотиза рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту,наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів — удинаміці);
— склад тадинаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний тапоточний роки);
— собівартість продукції (у динаміці);
— прибуткита збитки (у динаміці);
— рентабельність (у динаміці);
— кредитнаісторія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючихкредитів).
В табл. Б.1– Б.4 наведені алгоритми розрахунків показників діяльності підприємства [53] –[57] з використанням форм фінансової звітності – Форма 1 “Баланс” та Форма 2“Звіт про результати фінансової діяльності” :
Розрахуноккласу кредитоспроможності проводиться при розрахунках фінансової стійкості таліквідності підприємства. При цьому впроваджені типові форми “Класукредитоспроможності” [48] (табл.1.4) :
Таблиця 1.4.- Клас кредитоспроможності позичальниківПоказник 1 клас 2 клас 3 клас Коефіцієнт незалежності більше 0,6 від 0,3 до 0,6 менше 0,3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,2 та більше від 0,15 до 0,2 менше 0,15 Коефіцієнт проміжної ліквідності 0,7 та більше від 0,4 до 0,7 менше 0,4 Коефіцієнт покриття 2,0 та більше від 1,0 до 2,0 менше 1,0
1.3 Методидисконтованих оцінок кредитоспроможності позичальників при довгостроковомуінвестиційному кредитуванні
Довгостроковеінвестиційне кредитування проекту може тривати роками й десятиліттями. Упроектному аналізі прийнятий метод зрівнювання різночасових грошей, так званедисконтування [57].
Майбутняцінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:
/> (1.1)
де С –сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;
d –постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку накапітал;
t –тривалість розрахункового періоду (в роках);
Сьогоднішняцінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:
/> (1.2)
Критерії,що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити надві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) заснованіна дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групивідносяться критерії:
чистийприведений ефект (Net Present Value, NPV);
індексрентабельності інвестиції (Probability Index, PI);
внутрішнянорма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);
модифікованавнутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);
дисконтованийстрок окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).
До другоїгрупи відносяться критерії:
стрококупності інвестиції (Payback Period, PP);
коефіцієнтефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).
а) Методрозрахунку чистого приведеного ефекту
Цей методзаснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумоюдисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягомпрогнозованого періоду. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів(Present Value, PV) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДД – чистийдисконтований доход) відповідно розраховуються по формулах [57]:
/> (1.3)
/> (1.4)
ЯкщоNPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV
Якщо проектприпускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсівпротягом m років, то формула для розрахунку NPV модифікується в такий спосіб (зврахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і насгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (1.5)
де j –прогнозований середній рівень інфляції.
б) Методрозрахунку індексу рентабельності інвестиції
Цей метод єпо суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індексдоходності) розраховується по формулі [57]:
/> (1.6)
ЯкщоPI>1, то проект варто прийняти; якщо PI
Якщо проектприпускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсівпротягом m років, то формула для розрахунку PI. модифікується в такий спосіб (зврахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і насгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):
/> (1.7)
в) Методрозрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції
Підвнутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значеннякоефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:
IRR = r, приякому NPV = f( r ) = 0.
Іншимисловами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [57]:
/> (1.8)
Задопомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1
/> (1.9)
де r1 — значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому
f(r1)>0(f(r1)0)).
г) Методвизначення строку окупності інвестицій
Цей метод,що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовійобліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошовихнадходжень [57].
/> (1.10)
1.4Менеджмент оцінки необхідного рівня забезпеченості кредитів
Якщо упроцесi оцiнки кредитоспроможностi клiєнта банк дiйшов позитивного висновку пропривабливiсть кредитної угоди, то наступним елементом визначення рiвня кредитногоризику даної справи постає залучення достатнього забезпечення кредиту, позаякбудь-якi прогнознi розрахунки, навiть найоптимiстичнiшi, не здатнi передбачити усiхможливих ускладнень з поверненням позики та процентiв пiд час її використання[61].
Сутнiстьданого методу захисту вiд кредитних ризикiв полягає у тому, що позичальникапрiорно гарантує вiдшкодування суми кредиту та процентiв за ним. До такихгарантiй вiдносять: неустойку, заставу (заклад), поступку вимог та прав,передавання права власностi, гарантiї та поруки, страхування.
Сумагарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів підкредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії кредитноїоперації(табл.1.10 — 1.11):
Таблиця1.10
Коефіцієнтибезумовних гарантії до розрахунку резервів під кредитні ризикиКласифіковані кредитні операції Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією Кабінету Міністрів України урядів країн категорії «А» міжнародних багатосторонніх банків банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України «Стандартна» 100 100 100 100 «Під контролем» 100 100 100 100 «Субстандартна» 50 100 100 100 «Сумнівна» 20 20 20 20 «Безнадійна»