--PAGE_BREAK--Проходження педагогічної практики на базі кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва НУ “Львівська політехніка” включало процес підготовки та проведення аудиторних занять з економіки підприємств на тему “Удосконалення експортної діяльності”. Метою цих занять було надання поняття видів зовнішньоекономічної діяльності підприємства, їх класифікація, зосередження уваги на такому її виді як експортна діяльність, основні її характеристики та шляхи удосконалення. Теоретичні дані було закріплено практично шляхом розв’язання конкретних завдань, опрацювання тестових завдань за даною темою.
В результаті проходження педагогічної практики було створено умови для отримання необхідних знань та навичок для проведення лекційних занять, вдосконалення способів викладу нового матеріалу, його закріплення, оцінювання знань студентів. Це також створило передумови для оцінки своїх можливостей як педагога, виявлення та усунення неточностей в процесі викладання, ознайомлення із специфікою педагогічної діяльності.
РОЗДІЛ 3. НАУКОВО-ІННОВАЦІЙНА ТА ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В ОРГАНІЗАЦІЇ (ПІДРОЗДІЛІ)
3.1 Науково-інноваційна діяльність Стрийського міського відділення НАСК «Оранта»
Однією з основних переваг відділення НАСК «Оранта» є висококваліфіковані кадри, які займаються постійним удосконаленням технології виробництва, розробляють нові проекти. Організаційна структура компанії наведена на рис. 1.
SHAPE \* MERGEFORMAT
Рис. 1. Організаційна структура Стрийського міського відділення НАСК «Оранта».
Кадри постійно підвищують свою кваліфікацію через участь у наукових конференціях і презентаціях, що дозволяє також розширити і коло контактів компанії. Економіст цього відділення регулярно бере за рахунок фірми участь у семінарах, спрямованих на ознайомлення із змінами у законодавстві, змінами у правилах ведення бухгалтерського обліку тощо.
Фінансовий стан є найважливішою характеристикою ділової активності та надійності компанії. Він визначається майном, що є в розпорядженні, джерелами його фінансування, а також фінансовими результатами діяльності. Детальний аналіз фінансового стану та фінансових результатів діяльності НАСК «Оранта» за період 2005-2008рр. підтверджує подані вище позитивні характеристики вказаного економічного суб'єкта.
Таблиця 1.
Економічні показники за декілька років:
2005р.
(тис.грн.)
2006р.
(тис.грн.)
2007р.(3кв.)
(тис.грн.)
2007р.(4кв.)
(тис.грн.)
2008(1кв.), тис.грн.
Активи
92,5
85,2
103,8
103,4
102,7
Статутний капітал
22,3
22,3
22,3
22,3
22,3
Страхові премії
193,1
177,3
191,0
203,2
211,2
Страхові виплати
115,8
96,8
93,9
93,9
93,1
Страхові резерви
54,7
48,4
41,1
53,6
52,7
НАСК «Оранта» є найбільш активним учасником страхового ринку. Її показники ділової активності, як по зібраних страхових платежах, так і по страхових виплатах є найбільш високими в порівнянні з іншими страховиками.
З початку 2005 р. активи компанії збільшилися на 11% з 92.5 тис.грн. до 102.7 тис.грн. на 1 жовтня 2006 р. Спад страхових резервів, що спостерігався в перебігу 2005-2006 рр., в перебігу поточного року змінився зростанням, яке зафіксувало даний показник на 1 жовтня 2006 р. на рівні 52.7 тис.грн. Динаміка показника страхових премій зібраних компанією за 12 календарних місяців, впродовж 2005-2007 рр. є зростаючою (див. мал. 1), свідчать як про розширення клієнтської бази, так і про підвищенні попиту на страхові послуги клієнтів, що діють. Про високу репутацію компанії на ринку страхових послуг говорить той факт, що за страховими послугами в НАСК «Оранта» звертаються крупні приватні компанії. Показник страхових виплат поступово знижується, хоча ділова активність НАСК «Оранта» по страхових виплатах, вимірювана відношенням страхових виплат до страхових премій, є найвищою в порівнянні з іншими страховими компаніями України.
Будучи найбільшим страховиком в Україні за розміром філіальної мережі і досвідом ведення страхової справи — НАСК «Оранта» є провідною компанією на тому, що росте страховому ринку країни. За такими показниками як валюта балансу, зібрані страхові платежі, виплачені страхові відшкодування і страхові резерви компанія займає лідируючі позиції в різноманітних оглядах страхових компаній.
За наслідками 2007 р. НАСК «Оранта» понизила дохід від реалізації страхових послуг в порівнянні з аналогічним періодом 2005-2006 рр. на 2.2% або на 2.8 тис.грн. до 122.9 тис. грн. (див. табл. 3). За рахунок більшого зниження страхових виплат (-5.4%) і інших відрахувань з доходу (-43.2%) чистий дохід компанії виріс на 1.7% або на 0.98 тис.грн. до 58 тис.грн. У теж час, валовий прибуток НАСК «Оранта» виріс на 2.5% або на 1.4 тис.грн. Високі операційні витрати на ведення страхової справи компанії в межах широкої філіальної мережі (96.9% від валового прибутку), а фінансові та інші витрати залишили компанію в збитку (-6.7 тис.грн.).
У динаміці показників річних доходів (страхових платежів) з 2006 р. по 2008р. спостерігається стабілізація даного показника на рівні 170 тисгрн. Валовий прибуток (за 12 місяців) в перебігу останніх 1.5 років утримується вище 70 тис.грн., проте операційні витрати, частка яких у валовім прибутку досягає 96.9%, залишають недостатній об'єм операційного прибутку для покриття фінансових і інших витрат.
Для оцінювання основних фондів застосовується їхня повна балансова вартість за вирахуванням величини зносу. Товарно-матеріальні цінності виробництва, а також придбані підприємством, оцінюються в розмірі фактичної собівартості або в цінах, що діяли на день укладання договору з урахуванням зносу, а об’єкти незавершеного будівництва – в розмірі матеріальних і трудових витрат, фактично здійснених на час страхового випадку.
Розмір тарифної ставки встановлюється у відсотках від страхової суми за рік і залежить від обсягу відповідальності страховика, вибраних ризиків, виду майна, умов зберігання майна, наявності пожежної та охоронної сигналізації, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов дотримання правил безпеки.
3.2 Педагогічна діяльність
При проходженні педагогічної практики було отримано можливість ознайомлення із специфікою педагогічної роботи. На основі цього можна було оцінити себе як педагога, виходячи із розуміння нового матеріалу студентами, їх активністю в процесі занять, достатністю та правильністю підібраного матеріалу для проведення аудиторних занять тощо.
Під час підготовки до проведення лекції мною враховувались методичні підходи до формування лекційного курсу, які випливали із змісту дисципліни. Істотною ознакою лекції є логічно вивершений виклад основних положень даної науки. Педагогічна наука виділяє такі основні елементи лекцій, єдність яких надає їй логічність, цілісність і забезпечує реалізацію її місії. Отже, важливу роль відіграє логіка і структура лекції, Першочерговим постає завдання розкрити місце даної теми у вивченні даної науки. Друге питання являє собою розкриття плану, який відображає внутрішню логіку теми. Необхідно також визначити способів і принципів логіки, де буде надаватись перевага логічному методу дослідження, а де – історичному, а де –у поєднанні; якими логічними прийомами керуватись: порівнянням, аналізом, синтезом, розрізненням; які методи викладу чи доведення використовувати.
Відповідність науковому рівню, що передбачає відображення вузлових проблем, відповідної науково-практичної сфери, основних понять т аідей, що мають фундаментальне значення.
Необхідно враховувати реалізацію основної функції лекції – виховної спрямованості. Використання методичних засобів має особливе значення для активізації творчого мислення. Коли суперечна ситуація виступає предметом розгляду, то слухач намагається знайти її причини та можливі шляхи вирішення. У такий момент виникає підвищене інтелектуальне напруження, додатковий інтерес і потяг до пошуку нових знань. Введення проблемності до лекційного курсу можна такими методами: методом проблемного викладу, частково-пошуковим, дослідницьким.
В результаті цього можна сказати, що, в першу чергу, виникла проблема при підборі матеріалу для викладення на заняттях. Це пов’язано із тим, що важко зорієнтуватися на рівень знань студентів, часові рамки заняття, форму подання матеріалу тощо. Наступною проблемою є пошук контакту з аудиторією для виявлення розуміння і сприйняття нового матеріалу, виокремлення недостатньо зрозумілих для студентів моментів. Проте, на мою думку, ці аспекти зумовлені відсутністю практичного досвіду з проведення аудиторних занять, тому вони можуть зникнути в процесі подальшої педагогічної діяльності. Тому, я вважаю, що наявні педагогічні задатки та отримані в процесі мого навчання знання цілком достатні для реалізації в майбутньому педагогічної діяльності на достатньому рівні.
РОЗДІЛ 4. ВИВЧЕННЯ НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНИХ МАТЕРІАЛІВ ЗА ТЕМОЮ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
Важливе місце в філії НАСК «Оранта» відводиться процесам удосконалення страхування майна. Удосконалення і дослідження страхування майна — це галузь страхової діяльності, в якій об'єктом страхового захисту є майно в найрізноманітніших його проявах. До майнового страхування відносять: страхування засобів повітряного, наземного та водного транспорту, страхування вантажів, інших видів майна, страхування фінансових ризиків тощо. У зв'язку з цим все майно громадян розподілялось на дві категорії:
— перша категорія — пріоритетне майно, втрата якого зачіпає інтереси не тільки власника-громадянина, а й суспільні інтереси (житло, сільськогосподарські тварини);
— друга категорія — майно, втрата якого зачіпає насамперед особисті інтереси громадян.
Воно є частиною механізму управління зовнішньоекономічною діяльністю цього відділу компанії.
Система удосконалення страхування майна має різні аспекти. Вона включає такі підсистеми: пошук і виявлення чинників економії часу на здійснення страхування майна в умовах зовнішньоекономічних операцій; нормування витрат; планування витрат при страхуванні майна; стимулювання економії ресурсів і зниження витрат на здійснення страхування майна в умовах розвитку зовнішньоекономічних операцій; впровадження заходів на підвищення якості здійснення страхування, зокрема дотримання всіх умов, обумовлених в контракті; Такими підсистемами керують відповідні структурні одиниці компанії залежно від його розміру.
Втрата громадянами майна, віднесеного до першої категорії, не може не зачіпати інтереси держави. З метою підвищення відповідальності громадян за збереження цього майна і забезпечення страхового захисту держава організовує обов'язкове страхування майна першої категорії, інша ж його частина підлягає добровільному страхуванню.
Закон України «Про страхування» (1996 р.) не включає в перелік обов'язкового страхування майна громадян і називає тільки два різновиди обов'язкового страхування майна: страхування авіаційних суден та обов'язкове страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень в радгоспах та інших державних сільськогосподарських підприємствах.
В Україні зазначений вид страхування лише починає розвиватися. Створюються та вдосконалюються належні правила страхування, розробляються та вводяться в дію відповідні законодавчі й нормативні акти з цього питання. Нині страхування технічних ризиків в Україні здійснюється як страхування майнових інтересів під час виконання будівельно-монтажних робіт і охоплює розглянуті далі галузі страхування.
Майнове страхування, яке поширюється на такі об'єкти страхування:
— продукцію будівельно-монтажних та інших робіт, прямо пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;
— продукцію пусконалагоджувальних робіт;
— будівельні машини, а також засоби та обладнання для виконання монтажу;
— обладнання будівельного майданчика;
— будови та споруди, які реконструюються або капітально ремонтуються.
Страхування — відповідальності перед третіми особами.
Основні законодавчо-нормативні акти, що регулюють діяльність Стрийського міського відділення НАСК «Оранта», наступні:
1. ЗУ «Про страхування»;
2. Господарський кодекс України;
3. ЗУ «Про ЗЕД»;
4. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
5. ЗУ «Про податок на майно фізичних осіб».
ЗУ «Про страхування» №5 від 10.05.05р. регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Згідно ЗУ від 31.05.07р. №1110-V «Про внесення змін до Закону України» «Про страхування» передбачено з дня вступу України у СОТ надання страховикам – нерезидентам права здійснювати на території України страхову діяльність з: перестрахування; страхового посередництва – брокерські та агентські операції стосовно перестрахування, виключно із страхуванням ризиків.
Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-4 зі змінами і доповненнями №549-5(549-16) від 09.01.2008р. згідно до статті 4 цього Закону України для здійснення страхової діяльності підприємству видається ліцензія Міністерства фінансів України (АА №2390448, №239049, №239820).
Кодексом визначаються загальні умови створення підприємства, утворення і використання майна, управління підприємством і самоврядування трудового колективу, а також господарська, економічна і соціальна діяльність підприємства
ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-12 від 16.04.91р. (із змінами і доповненнями N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )визначається, що страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється страховими компаніями, а також іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції. Страхування зовнішньоекономічних операцій з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в Україні на договірних засадах і є добровільним. Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюється в Україні щодо ризиків, які існують у світовій практиці. Страхування експортних кредитів, позичок, інвестицій як на території України, так і за її межами здійснюється спеціалізованим страховим акціонерним товариством.
Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-3(зі змінами та доповненнями) визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Згідно цього Закону ст.3 оцінка майна, майнових прав (далі — оцінка майна) — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі — нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.
У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.
продолжение
--PAGE_BREAK--